Log in

Relevant bibliographies by topics / Конверсія метану / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Конверсія метану.

Journal articles on the topic 'Конверсія метану'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 29 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Конверсія метану.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ТЕРЕЗА, А. М., Г. Л. АГАФОНОВ, С. П. МЕДВЕДЕВ, and Г. Н. МОХИН. "ОСОБЕННОСТИ ТЕМПЕРАТУРНОЙ КОНВЕРСИИ ПРОДУКТОВ ПИРОЛИЗА ПОЛИПРОПИЛЕНА И АВТОМОБИЛЬНЫХ ШИН." Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 13, no. 3 (August 31, 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.30826/ce20130305.

Full text

Abstract:

На основе доступных экспериментальных данных по пиролизу полипропилена (ПП) и авто-мобильных шин (АШ) проведено численное моделирование конверсии их прямых газофазных продуктов до углеводородов С5 включительно. Расчеты проводились в условиях постоянного начального атмосферного давления в диапазоне температур от 600 до 900 K. Численное моделирование кинетики процесса показало, что различные детальные кинетические механизмы (ДКМ) схожим образом описывают качественные особенности конверсии продуктов пиролиза ПП и АШ. Однако в расчетах обнаружено, что изменение температуры, при которой происходит конверсия, существенно отличается при расчетах по разным ДКМ. Установлено, что при конверсии продуктов пиролиза ПП и АШ увеличивается доля метана и молекулярного водорода, при этом основным источником молекулярного водородаявляется конверсия углеводородов С4 и С5. С повышением начальной температуры конверсия продуктов пиролиза ПП происходит плавным образом, в то время как при пиролизе АШ она протекает с заметным периодом индукции и последующим резким, взрывообразным ростом температуры.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

НЕДОЛИВКО, В. В. "УГЛЕКИСЛОТНАЯ КОНВЕРСИЯ МЕТАНА (ОБЗОР)." Журнал прикладной химии 93, no. 6 (June 2020): 763–87. http://dx.doi.org/10.31857/s0044461820060018.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Тарасов, А. Л., А. Л. Кустов, А. Н. Каленчук, П. В. Соколовский, В. Н. Богданов, and И. Г. Гилядов. "Паровая конверсия метана на фехрале." Журнал физической химии 94, no. 9 (2020): 1437–40. http://dx.doi.org/10.31857/s0044453720090289.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Каменський, Артем, Олег Ольшевський, Володимир Починок, and Віталій Вязовик. "ЕЛЕКТРОННО-КАТАЛІТИЧНА ПЕРЕРОБКА ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В МЕТАНОЛ ТА ФОРМАЛЬДЕГІД." Science and Innovation 17, no. 5 (October 12, 2021): 73–82. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.073.

Full text

Abstract:

Вступ. Починаючи з середини XIX століття спостерігається стійке зростання кількості СО2в атмосфері, яке може призвести до глобального потепління, спричиненого парниковим ефектом. Міжнародні експерти зі зміни клімату в 2018 році зазначали, що при поточних темпах викидів СО2 в найближчі 10 років у світі температура підвищиться на1,5 °C, що призведе до танення льодовиків і підвищення рівня моря.Проблематика. Оксид карбону може бути використано для отримання значної кількості органічних сполук, утворення яких залежить від методу його переробки. До останніх належать такі методи як біологічні, термічна конверсія, фотохімічні, плазмові. Більшість з них потребують застосування каталізаторів. Одним із плазмових методів є електронно-каталітичний метод з використанням бар’єрного розряду.Мета. Визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесу електронно-каталітичного перетворення СО2 в органічні сполуки, а саме в метанол та формальдегід, з використанням двох розрядників — джерела низькотемпературної плазми.Матеріали й методи. Дослідження електронно-каталітичного перетворенню СО2в метанол та формальдегід здійснювали на лабораторній установці, до складу якої входили два джерела низькотемпературної плазми — розрядників, в одному з яких знаходиться гетерогенний каталізатор. Як джерело водню використовувалися пари води.Результати. Досліджено два зразки каталізаторів за різних температур реакційної зони і напруг бар’єрного розряду. Отримано залежності утворення метанолу та формальдегіду при різних режимах роботи установки. Визначено залежності енергетичних витрат при отриманні метанолу та формальдегіду з СО2.Висновки. Використання електронно-каталітичного методу дозволяє переробляти СО2 в різноманітні органічні сполуки, які в подальшому можуть бути використані як сировина для різноманітних хімічних процесів або як паливо. Ця переробка дозволяє зменшити викиди СО2 в навколишнє середовище та підвищити асортимент продукції хімічної промисловості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

БУДАЕВ, Ж. Б., and Л. Л. КОРОБИЦЫНА. "НЕОКИСЛИТЕЛЬНАЯ КОНВЕРСИЯ МЕТАНА НА КАТАЛИЗАТОРЕ MO/HZSM-5." НЕФТЕХИМИЯ 61, no. 6 (December 22, 2021): 827–37. http://dx.doi.org/10.31857/s0028242121060083.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Дедов, А. Г., А. С. Локтев, Г. Н. Мазо, Д. А. Комиссаренко, О. А. Шляхтина, И. Е. Мухин, Н. А. Спесивцев, and И. И. Моисеев. "Высокоэффективные каталитические материалы для углекислотной конверсии метана." Доклады Академии наук 462, no. 1 (2015): 58–62. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565215130149.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бухаркина, Т. В., Н. Н. Гаврилова, А. С. Крыжановский, В. В. Скудин, and Д. А. Шульмин. "Углекислотная конверсия метана в мембранных реакторах – контакторе и дистрибьюторе." Мембраны и Мембранные технологии 3, no. 2 (2013): 139–46. http://dx.doi.org/10.1134/s2218117213020065.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Досумов, Д., Г. Е. Ергазиева, Б. Т. Ермагамбет, Н. У. Нургалиев, А. В. Мироненко, Л. К. Мылтыкбаев, М. М. Тельбаева, Ж. М. Касенова, and М. М. Мамбетова. "Получение синтез-газа газификацией угля и углекислотной конверсией метана. Процесс Фишера-Тропша." Горение и Плазмохимия 17, no. 2 (July 7, 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.18321/cpc307.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются способы получения синтез-газа газификацией угля, углекислотной конверсией метана и производство жидких углеводородов методом Фишера-Тропша. Установлено, что при газификации угля в плотном слое прямым методом, при температуре 900 оС наблюдается образование синтезгаза с соотношением Н2:СО равным 1,8:1,0. При углекислотной конверсии метана на катализаторе 5 мас.% NiO-MoO3/Al2O3 при температуре реакции 800 оС, с соотношением СН4:СО2 в исходной реакционной смеси равной 3:1 можно получить синтез-газ состава 2:1. Определено, что в интервале температур 250-350 оС и давлении 5 атм. в присутствии катализатора CuO –ZnO/СаА синтез-газ с соотношением 2:1 (Н2:СО) конвертируется в жидкие углеводороды (метанол, этанол и диметиловый эфир). Выход жидких углеводородов составляет 10-15 об.%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Дедов, А. Г., О. А. Шляхтин, А. С. Локтев, Г. Н. Мазо, С. А. Малышев, С. И. Тюменова, А. Е. Баранчиков, and И. И. Моисеев. "НОВЫЕ КАТАЛИЗАТОРЫ УГЛЕКИСЛОТНОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА В СИНТЕЗ-ГАЗ, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 4 (2017): 425–28. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217340084.

Full text

Abstract:

Разработаны новые катализаторы получения синтез-газа с использованием ресурсосберегающего экологически чистого процесса - углекислотной конверсии метана. Катализаторы формируются на основе прекурсоров состава NdCaCo1-xNixOn (x = 0; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1), синтезированных твердофазным методом. Согласно данным рентгенофазового анализа, при взаимодействии с эквимолярной смесью CH4/CO2 при 800-900°C происходит превращение прекурсоров в смесь оксидов неодима, кальция и металлических кобальта и никеля. Катализатор на основе состава NdCaNiOn при 850°C обеспечил высокие степени конверсии метана (91%) и CO2 (86%) при выходе СО 88%, водорода 78%. При 940°C выход СО приближался к количественному (97%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ильин, В. Б., Р. Е. Яковенко, Д. М. Белашов, Н. Д. Земляков, and А. П. Савостьянов. "Термодинамическое исследование конверсии попутных нефтяных газов в метан." Нефтехимия 59, no. 7 (2019): 815–24. http://dx.doi.org/10.1134/s0028242119070098.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Погосян, Н. М., М. Дж. Погосян, О. В. Шаповалова, А. В. Никитин, and В. С. Арутюнов. "Активация радикальной конверсии легких углеводородов продуктами богатого пламени метана." Химическая физика 35, no. 12 (2016): 30–34. http://dx.doi.org/10.7868/s0207401x16110078.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Маланичев, В. Е., М. В. Малашин, and В. Ю. Хомич. "Экспериментальное исследование конверсии метана в барьерном разряде плазмохимического реактора." Известия Российской академии наук. Энергетика, no. 5 (2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.31857/s0002331020050088.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

МАКРУШИН, Н. А., В. Л. ГАРТМАН, О. В. ЗАМУРУЕВ, А. Я. ВЕЙНБЕНДЕР, Д. В. МУРАВЛЯНСКИЙ, and А. В. ДУЛЬНЕВ. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ В ПРОИЗВОДСТВЕ КАТАЛИЗАТОРОВ КОНВЕРСИИ МЕТАНА." Журнал прикладной химии 92, no. 5 (May 2019): 605–13. http://dx.doi.org/10.1134/s0044461819050098.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Dronov, O. I., I. O. Kovalska, Ye S. Kozachuk, D. I. Khomenko, and P. P. Bakunets. "Комбіноване застосування кріохірургічного методу та хімічної деструкції в комплексному лікуванні пацієнтів з вогнищевою патологією печінки." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 10 (October 29, 2018): 14–16. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.14.

Full text

Abstract:

Мета. Оцінити ефективність комбінованого застосування кріохірургічного методу та хімічної деструкції 10% розчином кальцію хлориду в комплексному лікуванні пацієнтів з вогнищевою патологією печінки (ВПП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати застосування локальних методів деструкції у складі комплексного лікування 316 пацієнтів з ВПП. Результати. Між досліджуваними групами пацієнтів за частотою, структурою, ступенем тяжкості специфічних ускладнень, летальністю достовірної різниці не виявлено (p > 0,05). Після комбінованого застосування кріохірургічного методу та хімічної деструкції достовірно збільшилась частота повних та часткових відповідей пухлинних вогнищ на лікування, зменшилася частота стабілізації і прогресування процесу (p < 0,05), локальних рецидивів та збільшилася частота конверсії до резектабельності (p < 0,05). Висновки. Комбіноване застосування кріодеструкції та хімічної абляції є безпечним та ефективним методом, який дає змогу достовірно покращити результати лікування пацієнтів з ВПП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Масленников, В. М., Ю. А. Выскубенко, and Э. А. Цалко. "Процесс конверсии метана на смеси обогащенного воздуха и водяного пара." Теплофизика высоких температур 52, no. 5 (2014): 691–97. http://dx.doi.org/10.7868/s0040364414050111.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Александров, А. В., Н. Н. Гаврилова, В. Р. Кислов, and В. В. Скудин. "Сравнение мембранного и традиционного реакторов в условиях углекислотной конверсии метана." Мембраны и Мембранные технологии 7, no. 4 (2017): 293–302. http://dx.doi.org/10.1134/s2218117217040034.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Маланичев, В. Е., М. В. Малашин, В. Е. Попов, Д. И. Субботин, А. В. Суров, В. Ю. Хомич, О. В. Шаповалова, and В. М. Шмелев. "Термическая стимуляция как преобладающий механизм конверсии метана в барьерном разряде." Химическая физика 37, no. 11 (2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.1134/s0207401x18110079.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Степанов, А. А., Р. З. Куватова, Л. Л. Коробицына, О. С. Травкина, А. В. Восмериков, and Б. И. Кутепов. "ИССЛЕДОВАНИЕ НЕОКИСЛИТЕЛЬНОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА НА ГРАНУЛИРОВАННЫХ Mo/ZSM-5 КАТАЛИЗАТОРАХ." Современные молекулярные сита 3, no. 1 (2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.53392/27130304_2021_3_1_125.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Платонов, Е. А., И. Г. Братчикова, В. Д. Ягодовский, and З. В. Мурга. "УГЛЕКИСЛОТНАЯ КОНВЕРСИЯ МЕТАНА НА КОБАЛЬТОВОМ КАТАЛИЗАТОРЕ ПОСЛЕ ПЛАЗМОХИМИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ, "Журнал физической химии"." Журнал физической химии, no. 8 (2017): 1302–6. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453717080283.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ергазиева, Г. Е., М. М. Анисова, Н. Макаева, and Ж. Шаймерден. "Влияние взаимодействия комонентов в никель-кобальтовых катализаторах на их активность в разложении метана." ГОРЕНИЕ И ПЛАЗМОХИМИЯ 19, no. 3 (September 23, 2021): 187–94. http://dx.doi.org/10.18321/cpc441.

Full text

Abstract:

Исследована активность нанесенных на носитель γ-Al2O3 низкопроцентных монометаллических и биметаллического катализаторов в разложении метана. Определено, что биметаллический (Ni-Co/γ-Al2O3) катализатор более активен, чем монометаллические (Ni/γ-Al2O3, Co/γ-Al2O3). Наибольшая конверсия метана, и наибольшее количество нитевидного углерода наблюдались на биметаллическом катализаторе. Комплексом методов сканирующей электронной микроскопии, рентгенофазового анализа, термопрограммируемого восстановления водородом установлено, что добавление оксида кобальта в состав Ni/γ-Al2O3 приводит к образованию поверхностных биметаллических сплавов Ni-Co. Образование сплавов способствуют облегчению восстанавливаемости катализатора, обеспечивает рост концентрации активных центров. Данные изменения положительно влияют на активность биметаллического катализатора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Іван МИКИТІЙ, Марія ГНИП, and Федір КОЗАК. "ПОКРАЩЕННЯ РОД ЕКОЛОГІЧНИХ РОД ПАРАМЕТРІВ РОД ДИЗЕЛЬНИХ РОД ДВИГУНІВ РОД ПРИ РОД ЇХНЬОМУ РОД ПЕРЕВЕДЕННЯ РОД НА РОД ПРОДУКТИ РОД КОНВЕРСІЇ РОД МЕТАНОЛУ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 20, 2021): 91–105. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.512.

Full text

Abstract:

Стаття род спрямована род на род вирішення род проблеми род конвертації род існуючих род автомобільних род дизельних род двигунів род на род газові род палива, род які род є род більш род дешевою род та род екологічною род альтернативою род дизельного род палива. род Був род удосконалений род метод род підвищення род енергії род альтернативних род палив. род Розглянута род хімічна род сутність род підвищення род енергії род палива род на род основі род наукових род положень род термодинаміки. род В род якості род вихідного род продукту род для род конверсійного род процесу род здійснено род вибір род альтернативного род метанольного род палива, род що род враховує род його род собівартість, род екологічність род та род температурні род умови. род Проведені род розрахунки род показали, род що род тепловий род ефект род від род спалювання род конвертованій род суміші род перевищує род ефект род від род спалювання род тієї род ж род кількості род неконвертованого род метанолу. род Енергія род палива род підвищувалась род за род рахунок род термохімічної род регенерації род теплоти род відпрацьованих род газів. род Створена род експериментальна род установка род для род дослідження род род родроботи род переробленого род дизельного род двигуна род на род продуктах род конверсії род метанолу. род Проведені род експериментальні род дослідження род екологічних род показників род дизельного род двигуна, род який род був род переобладнаний род на род роботу род на род продуктах род конверсії род метанолу. род Виконані род експериментальні род дослідження род показали, род що род переведення род дизельних род двигунів род на род роботу род з род використанням род продуктів род конверсії род метанолу род є род технічно род обгрунтованим. род Зниження род витрати род палива род супроводжувалося род поліпшенням род екологічних род якостей род дизеля, род що род працює род спільно род з род термохімічним род реактором род конверсії род метанолу. род У род залежності род від род частоти род обертання род колінчастого род валу род та род навантаження род на род двигун род утворення род оксидів род азоту род у род відпрацьованих род газах род знижувалося род на род 53-60 род %, род оксиду род вуглецю род відбувалось род в род межах род 52-62 род %. род З род врахуванням род того, род що род ціна род метанолу род складає род до род 20 род % род від род вартості род дизельного род палива, род переведення род автомобільних род дизельних род двигунів род на род роботу род з род використанням род продуктів род конверсії род метанолу род є род дуже род вигідним. Ключові слова: род дизельний род двигун; род альтернативне род паливо; род метиловий род спирт; род утилізація род теплоти; род відпрацьовані род гази; род оксиди род азоту; род вуглеводні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Дубинин, А. М., and С. Е. Щеклеин. "Минитеплоэлектроцентраль на основе реактора для воздушной конверсии метана и электрохимического генератора." Теоретические основы химической технологии 53, no. 1 (2019): 78–86. http://dx.doi.org/10.1134/s0040357118060064.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Крючкова, Т. А., Т. Ф. Шешко, В. В. Кость, И. В. Числова, Л. В. Яфарова, И. А. Зверева, and А. С. Лядов. "Особенности углекислотной конверсии метана в присутствии катализаторов на основе GdFeO 3." Нефтехимия 60, no. 5 (2020): 663–70. http://dx.doi.org/10.31857/s0028242120050159.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Григорян, Р. Р., С. Г. Алоян, В. Р. Арутюнян, С. Д. Арсентьев, and Л. А. Тавадян. "Углекислотная конверсия метана на наноразмерных порошках карбида вольфрама, полученных механохимическим и плазмо-механохимическим методами." Нефтехимия 59, no. 6 (2019): 710–18. http://dx.doi.org/10.1134/s0028242119060066.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Mrakin, А. N., O. V. Afanasyeva, I. A. Vdovenko, M. A. Ageev, A. A. Selivanov, and P. A. Batrakov. "COMPARATIVE ANALYSIS OF AERODYNAMIC CHARACTERISTICS OF METHANE STEAM CONVERSION CATALYSTS." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 8, no. 3 (2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-8-3-106-112.

Full text

Abstract:

Рассматриваются основные результаты оценки аэродинамического сопротивления слоя катализаторной засыпки процессов паровой конверсии углеводородов, а также установок, реализующих процесс термохимической регенерации теплоты отходящих газов. Представлены эмпирические зависимости различных авторов для определения коэффициента сопротивления. Установлено что соотношения (10-12) наиболее адекватно описывают гидродинамическую картину протекающих процессов, поскольку удельное сопротивление, вычисленное по ним находится в диапазоне 25-26 кПа/м, что соотноситься с показателями промышленных агрегатов, эксплуатируемых в схожих гидродинамических режимах (сопротивление составляет 18-31 кПа/м).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Коробицына, Л. Л., Н. В. Арбузова, and А. В. Восмериков. "Физико-химические свойства и активность Мо-содержащих цеолитных катализаторов неокислительной конверсии метана." Журнал физической химии 87, no. 6 (2013): 941–44. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453713060162.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Дедов, А. Г., А. С. Локтев, И. Е. Мухин, А. А. Караваев, С. И. Тюменова, А. Е. Баранчиков, В. К. Иванов, К. И. Маслаков, М. А. Быков, and И. И. Моисеев. "КИСЛОРОДНАЯ И УГЛЕКИСЛОТНАЯ КОНВЕРСИЯ МЕТАНА В СИНТЕЗ-ГАЗ НА НОВЫХ КАТАЛИЗАТОРАХ NI-CO/MFI, "Нефтехимия"." Нефтехимия, no. 2 (2018): 156–66. http://dx.doi.org/10.7868/s0028242118020077.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Барелко, В. В., О. Г. Сафонов, Н. В. Быкова, В. Г. Дорохов, Л. А. Быков, В. О. Япаскурт, and Ю. Б. Шаповалов. "Паровая конверсия метана на серпентините как пример гетерогенно-каталитического механизма превращений флюидов в земной коре." Доклады Академии наук 453, no. 4 (2013): 424–28. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565213340148.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Степанов, А. А., В. И. Зайковский, Л. Л. Коробицына, and А. В. Восмериков. "Неокислительная конверсия метана в ароматические углеводороды на цеолитах типа ZSM-5, модифицированных Mo и Re." Нефтехимия 59, no. 1 (2019): 83–90. http://dx.doi.org/10.1134/s0028242119010143.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Шигаров, А. Б., В. А. Кириллов, Н. А. Кузин, В. В. Киреенков, and А. С. Брайко. "МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ВОЗДУШНОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА НА СТРУКТУРИРОВАННОМ МЕТАЛЛОПОРИСТОМ КАТАЛИЗАТОРЕ, "Теоретические основы химической технологии"." Теоретические основы химической технологии, no. 3 (2018): 294–305. http://dx.doi.org/10.7868/s0040357118030065.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Гладченко, М. А., С. Д. Разумовский, Д. А. Ковалев, В. П. Мурыгина, Е. Г. Раевская, and С. Д. Варфоломеев. "Влияние кавитационной дезинтеграции избыточного активного ила на генерацию метана в процессе анаэробной конверсии." Химическая физика 35, no. 5 (2016): 69–76. http://dx.doi.org/10.7868/s0207401x16050034.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Степанов, А. А., Л. Л. Коробицына, Я. Е. Барбашин, and А. В. Восмериков. "Влияние условий предварительной термообработки на свойства Мо/ZSM-5 – катализатора неокислительной конверсии метана." Журнал физической химии 90, no. 12 (2016): 1797–803. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453716120293.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

БУЗИЛЛО, Э., and В. И. САВЧЕНКО. "О МЕХАНИЗМЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ МЕТАНА В НЕКАТАЛИТИЧЕСКИХ ПРОЦЕССАХ ЕГО ТЕРМИЧЕСКОЙ, ПАРОВОЙ И УГЛЕКИСЛОТНОЙ КОНВЕРСИИ." НЕФТЕХИМИЯ 61, no. 6 (December 22, 2021): 820–26. http://dx.doi.org/10.31857/s0028242121060071.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Артемов, А. В., А. В. Переславцев, С. А. Вощинин, С. С. Тресвятский, and С. В. Коробцев. "СТАДИИ ПЛАЗМЕННОЙ ПЕРЕРАБОТКИ ОТХОДОВ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ ВОДОРОДА, "Энергия: экономика, техника, экология"." Энергия: экономика, техника, экология, no. 11 (2021): 44–52. http://dx.doi.org/10.7868/s0233361921110069.

Full text

Abstract:

Предложена новая технология плазменной переработки отходов производства и потребления, включающая каталитические стадии углекислотного риформинга (УКР) метана и паровой конверсии монооксида углерода (ПКСО), обеспечивающая переработку отходов, получение водорода, тепловой и электрической энергии, базальтоподобного шлака. Технология реализует замкнутый цикл по диоксиду углерода. Обсуждаются данные о составе и количестве пирогаза, количестве потребляемого CO-плазмообразующего газа, количестве CO, образующегося в газотурбинной установке (ГТУ) при плазменной переработке отходов различного морфологического состава.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Opanasenko, M. S., S. M. Shalahai, O. V. Tereshkovych, B. M. Konik, L. I. Levanda, V. B. Bychkovskyi, M. Yu Shamray, M. I. Kalenichenko, and V. I. Lysenko. "Відеоасистовані торакоскопічні лобектомії при туберкульозному, неспецифічному й онкологічному ураженні легенів." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.03.

Full text

Abstract:

Мета. Поділитися власним досвідом виконання відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) лобектомій у пацієнтів з туберкульозним, неспецифічним і онкологічним ураженням легенів за період з 2014 по 2019 р. Матеріали і методи. За останні 5 років нами виконано 72 ВАТС резекції частки легені, у тому числі 30 (41,7%) типових ВАТС нижніх лобектомій з роздільною хірургічною обробкою елементів кореня частки. У 1 (1,4%) пацієнта вдалися до конверсії в торакотомію у зв’язку з геморагією. Серед пацієнтів переважали жінки – 46 (63,9%). Вік пацієнтів коливався від 17 до 85 років, у середньому становив (39,2 ± 6,2) року. Оперативні втручання було виконано з приводу туберкульозу легенів у 57 (79,2%) пацієнтів, з приводу раку - у 7 (9,7%), вродженої гіпоплазії легені - у 2 (2,8%), артеріовенозної мальформації - у 1 (1,4%), гамартохондроми великих розмірів – у 2 (2,8%), бронхоектатичної хвороби – у 2 (2,8%), внутрішньочасткової секвестрації – у 1 (1,4%) пацієнта. Результати. Інтраопераційні ускладнення діагностовані у 3 (4,2%) пацієнтів. Загалом післяопераційні ускладнення виникли у 12 (16,7%) пацієнтів. Загальна ефективність виконання ВАТС лобектомії становила 98,6%, середня тривалість резекційних оперативних втручань – (185,1 ± 72,2) хв, середній об’єм інтраопераційної крововтрати – (154,1 ± 73,8) мл, середня тривалість лікування в післяопераційному періоді – (29,2 ± 14,1) дня, частота конверсії в широку торакотомію - 1,4%. Висновки. ВАТС лобектомія є ефективним методом хірургічного лікування хворих, що потребують виконання торакальних операцій, у тому числі фтизіатричного та онкологічного профілів. Даний вид операцій перспективний, малотравматичний, забезпечує анатомічне препарування елементів кореня частки легені, його можна розглядати як альтернативу відкритій лобектомії. Широкому використанню даного методу перешкоджає виражений фіброз кореня легені і злуковий процес внаслідок тривалого запального процесу і тривалого медикаментозного лікування та вартість ендоскопічних інструментів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Вязовик, Віталій Миколайович, Володимир Вікторович Починок, and Дмитро Юрійович Шинкаренко. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ УТИЛІЗАЦІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 2 (June 22, 2021): 82–107. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.227052.

Full text

Abstract:

У статті наведено основні методи переробки вуглекислого газу в різні сполуки, окреслено їх переваги й недоліки з погляду можливості їх використання для циркуляційної економіки. Це:- звичайне термічне перетворення вуглекислого газу. У свою чергу, поділяється на розщеп-лення вуглекислого газу та перетворення СО2 у поєднанні з кореактивом, метаном, Н2 або Н2О. Перший спосіб не дуже ефективний і використовується мало. Другий дає змогу отримувати різноманітні органічні сполуки;- сонячна термохімічна конверсія – використання сонячної енергії для термохімічного перетворення. Цей метод не потребує додаткових джерел енергії і не справляє негативного впливу на навколишнє середовище;- фотохімічне перетворення. Цей метод відрізняється від сонячного перетворення тим, що він використовує енергію фотонів для здійснення реакції;- безхімічна конверсія. Таке перетворення сонячної енергії в хімічну є «природним» фотосинтезом для виробництва біопалива;- електрохімічне перетворення. Це метод, при якому електрична енергія подається для створення потенціалу між двома електродами осередку, що дає можливість перетворювати вуглекислий газ на хімічні сполуки;- плазмова технологія перетворення вуглекислого газу. Це метод, який використовує різні типи плазми. Серед розрядів як найбільших джерел плазми, що використовуються для перетворення вуглекислого газу, є діелектричний бар’єрний розряд (також званий «тихим» через «повільні» електрони), мікрохвильова піч, ковзна дуга, тління, корона, іскра та імпульс. Зазначені технології і методи утилізації СО2 можуть використовуватися залежно від по-ставленої задачі, специфіки і можливостей регіону, де планується їх використання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Кислов, В. Р., В. В. Скудин, and А. Адаму. "НОВЫЕ БИМЕТАЛЛИЧЕСКИЕ MoC-WC/AlO МЕМБРАННЫЕ КАТАЛИЗАТОРЫ В РЕАКЦИИ УГЛЕКИСЛОТНОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА, "Кинетика и катализ"." Кинетика и катализ, no. 1 (2017): 78–85. http://dx.doi.org/10.7868/s045388111701004x.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ткаченко, О. П., and Л. М. Кустов. "Изучение состояния Ni в катализаторах гидрирования глицерина и паровой конверсии метана методом рентгеновской абсорбционной спектроскопии." Журнал физической химии 87, no. 6 (2013): 956–61. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453713060289.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Виниченко, Н. В., Д. В. Голинский, Е. В. Затолокина, Е. А. Паукштис, И. В. Муромцев, Т. И. Гуляева, and А. С. Белый. "Исследование совместной конверсии метана с пентаном в неокислительных условиях на алюмоплатиновых катализаторах, модифицированных оксидом циркония." Кинетика и катализ 60, no. 2 (2019): 264–72. http://dx.doi.org/10.1134/s0453881119020138.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Бабак, В. Н., Л. П. Диденко, Ю. П. Квурт, Л. А. Семенцова, and С. Е. Закиев. "Моделирование паровой конверсии метана в мембранном реакторе с никелевым катализатором и фольгой из палладиевого сплава." Теоретические основы химической технологии 55, no. 3 (2021): 319–31. http://dx.doi.org/10.31857/s0040357121030027.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Ергазиева, Г. Е., Б. Т. Ермагамбет, Ж. Касенова, and К. Досумов. "Нанофазные медьсодержащие катализаторы конверсии СО и Н2." Горение и Плазмохимия 18, no. 1 (March 19, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.18321/cpc341.

Full text

Abstract:

Синтезированы оксидные катализаторы с низким содержанием активных компонентов (3 масс.% Cu-2масс.% Ni/Al2O3 и 3 масс.%Cu-2 масс.% Zn/Al2O3) для превращения синтез-газа в спирты. Определено, что модифицирование 3 масс.%CuO/Al2O3 оксидом цинка по сравнению с оксидом никеля приводит к повышению его текстурных характеристик. Удельная поверхность катализатора повышается 174,9 до 176,7 м2/г. В составе 3 масс.%Cu-2 масс.%Zn/Al2O3 катализатора образуются наночастицы с размерами ≈ 5 -7 нм. При проточном режиме проведения процесса (Р=10-20 атм, Т=200-290оС, соотношение СО:Н2 = 1:2) на нанофазном 3 масс.% Cu-2 масс.% Zn/Al2O3 катализаторе за один проход образуются метанол и этанол с суммарным содержанием в жидких продуктах реакции 10-12 об.%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Nikitin, A. V., A. V. Ozerskiy, K. A. Timofeev, I. K. Komarov, Y. S. Zimin, I. V. Sedov, V. M. Shmelev, and V. S. Arutyunov. "EFFECT OF STEAM ADDITION ON THE PROCESS OF MATRIX CONVERSION OF METHANE TO SYNGAS." Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 11, no. 2 (May 31, 2018): 18–23. http://dx.doi.org/10.30826/ce18110203.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Чэнгли, Тан, Липин Лю, Чжан Лимэй, Тань Луси, and Дун Личунь. "КАТАЛИЗАТОР СУХОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА NI@CEOСО СТРУКТУРОЙ ТИПА ЯДРО-ОБОЛОЧКА, УСТОЙЧИВЫЙ К КОКСООБРАЗОВАНИЮ, "Кинетика и катализ"." Кинетика и катализ, no. 1 (2018): 152. http://dx.doi.org/10.7868/s0453881118010161.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Шигаров, А. Б., В. А. Кириллов, Н. А. Кузин, В. В. Киреенков, and А. С. Брайко. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ РАЗОГРЕВА ЛОБОВОГО СЛОЯ СТРУКТУРИРОВАННОГО МЕТАЛЛОПОРИСТОГО КАТАЛИЗАТОРА ПРИ ВОЗДУШНОЙ КОНВЕРСИИ МЕТАНА, "Теоретические основы химической технологии"." Теоретические основы химической технологии, no. 2 (2018): 189–99. http://dx.doi.org/10.7868/s0040357118020070.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Рябов, А. Ю., С. В. Кудряшов, and А. Н. Очередько. "Влияние объемного расхода компонентов реакционной смеси на неокислительную конверсию метана с добавкой воды в барьерном разряде." Химия высоких энергий 53, no. 6 (2019): 484–88. http://dx.doi.org/10.1134/s0023119319060135.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Григорян, Р. Р., Л. А. Вартикян, Л. А. Тавадян, С. Г. Алоян, and В. Р. Арутюнян. "Каталитическая активность металлических нанопорошков Ni, Co и их сплава, полученных плазмомеханохимическим методом, в реакции углекислотной конверсии метана." Кинетика и катализ 55, no. 2 (2014): 234–38. http://dx.doi.org/10.7868/s0453881114020026.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Дедов, А. Г., А. С. Локтев, И. Е. Мухин, А. Е. Баранчиков, В. К. Иванов, М. А. Быков, Е. В. Солодова, and И. И. Моисеев. "Влияние природы носителя на стабильность никелевых и никель-кобальтовых катализаторов кислородной и углекислотной конверсии метана в синтез-газ." Нефтехимия 59, no. 3 (2019): 261–70. http://dx.doi.org/10.1134/s0028242119030043.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Диденко, Л. П., Л. А. Семенцова, П. Е. Чижов, and Т. В. Дорофеева. "Паровая конверсия метана и его смесей с пропаном в мембранном реакторе с промышленным никелевым катализатором и фольгой из сплава Pd–Ru." Нефтехимия 59, no. 3 (2019): 271–81. http://dx.doi.org/10.1134/s0028242119030055.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Morozova, L. V., and I. A. Drozdova. "Synthesis of dispersed mesoporous powders solid solution Zr0.88Ce0.12O2 for catalyst carrier of the conversion of methane to synthesis –gas." Perspektivnye Materialy, no. 11 (2020): 73–83. http://dx.doi.org/10.30791/1028-978x-2020-6-73-83.

Full text

Abstract:

The xerogels in the system 0.88 mol.% ZrO2 − 0.12 mol.% CeO2 were obtained by the method of coprecipitation in a neutral (pH = 7) and slightly alkaline (pH = 9) medium under the influence of ultrasound with the size of the agglomerates 70 – 230 nm. It is shown that the coprecipitation of hydroxides of zirconium and cerium at pH = 9 with the use of ultrasonic treatment facilitates the formation of a primary crystal is symbolic of the particles in the xerogel, whose size is ~ 5 nm, whereas the xerogel synthesized in a neutral environment consists only of the x-ray amorphous phase. The effect of pH-precipitation on deposition processes of dehydration of the xerogels and crystallization solid solution based on zirconia oxide in the metastable pseudocubic modification (с′-ZrO2) was discovered. It was found that in the temperature range 500 – 800 °C there is a phase transition с′-ZrO2 → t-ZrO2, the size of the crystallites of the formed tetragonal solid solutions is 8 and 11 nm. The method of low-temperature nitrogen adsorption were investigated dispersion properties and characteristics of the pore structure of the powders of the solid solution Zr0.88Ce0.12O2. It is determined that the specific surface area of t-ZrO2 samples obtained after firing at 800 °C is 117 and 178 m2/g, the total pore volume reaches 0.300 − 0.325 cm3/g, the pore size distribution is monomodal and is in the range of 2 − 8 nm. The effect of thermal “aging” at a temperature of 800 °C (40 h) on the structure and dispersion of the solid solution t-ZrO2 powders was studied.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Опанасенко, М. С., В. І. Лисенко, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай, and С. М. Білоконь. "Заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при VATS у хворих на туберкульоз легень." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 24. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-21.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити ефективні заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при застосуванні VATS у хворих на туберкульоз (ТБ) легень. Матеріали та методи. Із 2008 по 2020 р. фтизіатричним пацієнтам було виконано 133 VATS-операції, а саме: атипова сегментектомія – 29 (21,6 %) випадків, типова сегментектомія – 49 (36,9 %), лобектомія – 49 (36,9 %), білобектомія – 2 (1,5 %), пульмонектомія – 4 (3,1 %). Хворих із діагнозом уперше діагностованого ТБ було 62 (46,3 %), із множинною лікарською стійкістю – 45 (34,4 %), із широкою лікарською стійкістю – 26 (19,3 %). Інтраопераційні ускладнення було зафіксовано в 5 (3,8 %) пацієнтів: 2 інтраопераційні кровотечі та 3 надриви паренхіми легені. Післяопераційні ускладнення було виявлено у 21 хворого (16,1 %): пізнє розправлення легені – 4 (3,1 %), післяопераційний плевральний випіт – 4 (3,1 %), дихальна недостатність – 3 (2,3 %), дисбіоз кишківника – 1 (0,8 %), серома післяопераційної рани – 2 (1,5 %), нагноєння післяопераційної рани – 5 (3,8 %), неспроможність кукси бронха із залишковою плевральною порожниною – 2 (1,5 %). Ефективність лікування становила 96,9 %. Результати та їх обговорення. Для профілактики ускладнень при VATS потрібно зважено відбирати пацієнтів для втручання, оцінювати рентгенологічну картину патологічних змін на доопераційному етапі, визначати безпечну ділянку для встановлення першого торакопорту. Важливими є виконання зручного мініторакотомного доступу довжиною до 8 см у V або VI міжребер’ї та використання ранорозширювачів невеликого розміру. Ретельна лімфодисекція в корені частки легені, пересічення та прошивання виділених окремих елементів кореня легені є запорукою спроможності та міцності механічного шва. Передопераційна корекція гемостазу залежно від віку, ваги, супутньої патології є невід’ємною складовою профілактики порушень згортання крові та полягає в застосуванні гепатопротекторів, антиагрегантів й антикоагулянтів. За неможливості виконання VATS-пневмолізу, роздільної обробки елементів кореня легені, труднощів у досягненні гемостазу конверсія в широку торакотомію є надійним і дієвим методом профілактики різноманітних ускладнень. Вчасне застосування конверсії в торакотомію, накладання П-подібних швів, ре-VATS або реторакотомія, гемостатична терапія, активна аспірація, накладання штучного пневмоперитонеуму, додаткове дренування плевральної порожнини чи повторні пункції, ФБС, клапанна бронхоблокація, корекція антибактеріальної терапії, використання пробіотиків, корекція схем протитуберкульозної терапії, хірургічна обробка ран, а також комбінація цих заходів допомагають ефективно та надійно ліквідувати як інтра-, так і післяопераційні ускладнення при VATS. Висновки. На безпечність і зручність VATS впливають багато факторів. Адекватна оцінка можливості виконання такої операції, методи профілактики ускладнень та їх своєчасне застосування забезпечують прогнозований перебіг післяопераційного періоду та зменшення частоти ускладнень. Залежно від причини вчасне застосування різних методів ліквідації інтра- та післяопераційних ускладнень дає можливість ефективно та надійно розв’язати проблему. Використовуючи ці практичні методи, можна визначити правильну тактику операції та ведення післяопераційного періоду, що в результаті вплине на загальну ефективність лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!