To see the other types of publications on this topic, follow the link: Копінг-стратегії.
Journal articles on the topic 'Копінг-стратегії'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 49 journal articles for your research on the topic 'Копінг-стратегії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ткачук, Т. А. "Копінг-стратегії як складові копінг-поведінки особистості." Практична психологія та соціальна робота, no. 7 (184) (2014): 43–48.
Find full text
2
Степаненко, Л. В. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОПІНГ-ЗАХИСНИХ МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІВ У РІЗНИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 17–21. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.3.
Full textAbstract:
У статті представлено проблему функціонування копінг-захисних механізмів особистості в різних стресових ситуаціях. Окреслено погляди вчених щодо взаємозв’язку копінг-стратегій особистості й механізмів психологічного захисту в процесі саморегуляції. Установлено наявність кореляційних зв’язків між показниками копінг-стратегій і механізмами психологічного захисту психологів у різних стресових ситуаціях. Доведено, що в психологів під час військових подій взаємозв’язок між механізмами регресії та заміщення має найбільшу значущість, що свідчить про домінування механізмів захисту в копінг-захисному конструкті. Найбільшу кількість взаємозв’язків з механізмами психологічного захисту отримали копінг-стратегії конфронтації та втечі-уникнення. Проаналізовано копінг-стратегії й механізми психологічного захисту в психологів, які здійснювали свою професійну діяльність в онлайн форматі в умовах карантину. Установлено значущі взаємозв’язки між механізмами проєкції й раціоналізації, між механізмом проєкції та копінг-стратегією визнання відповідальності. Найбільшу кількість взаємозв’язків з механізмами психологічного захисту отримали копінг-стратегії планування рішення проблеми й позитивної переоцінки. Доведено, що копінг-захисні механізми психологів пов’язані зі змістом важких життєвих ситуацій і зумовлені соціальною позицією та соціальною роллю. Під час військового конфлікту знижують напруження й дають змогу виграти час для пошуків шляхів виходу зі стресової ситуації, механізмів заперечення, компенсації. Під час пандемічних викликів у психологів актуалізуються механізм проєкції та копінг-стратегія самоконтролю. Очевидно, що ситуація військового конфлікту для психологів є найбільш стресогенною. Чим більш значуща стресова ситуація, травмівна для самої особистості, тим більше вона залучає несвідомі механізми долання труднощів. Використання механізмів психологічного захисту у взаємозв’язку з достатньою кількістю копінг-стратегій створює єдиний механізм, що дає змогу психологам адекватно оцінювати стресові ситуації та здійснювати свідомі дії для вирішення проблеми.
3
Степаненко, Л. В. "АДАПТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ У СКЛАДІ ЕМОЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 137–43. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-15.
Full textAbstract:
У статті представлено теоретичний аналіз проблеми емоційно-функціонального потенціалу як частини більш загальної категорії потенціалу особистості. Проаналізовано структурні складники емоційно-функціонального потенціалу: емоційні властивості особистості, адаптивні властивості особистості, копінг- стратегії та механізми психологічного захисту. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв’язків адаптаційних властивостей із особистісними емоційними властивостями та копінг- захисними механізмами у психологів. Визначено взаємозв’язок адаптивних властивостей із характеристиками емоційного реагування (емоційна збудливість, інтенсивність емоцій, емоційна лабільність-ригідність, експресивність, емоційна стійкість-нестійкість, оптимізм-песимізм) і стійкими емоційними властивостями (тривожність, напруження, безпечність, сміливість у соціальних контактах, емоційна стійкість). Встановлено відсутність зв’язків показника стійкої емоційної властивості «емоційна чуйність» із показниками адаптаційного потенціалу. З’ясовано, що адаптаційні можливості особистості значною мірою визначаються її емоційними властивостями, які мають тісний зв’язок із копінг- захисними механізми. Визначено взаємозв’язки адаптивних властивостей із копінг-захисними механізмами особистості (конфронтація, самоконтроль, визнання відповідальності, втеча-уникнення, планомірне вирішення проблеми; витіснення, регресія, заміщення, проекція, гіперкомпенсація). Доведено, що копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», «планування розв’язання проблем» мають зворотні зв’язки з показниками моральної нормативності та загальним показником адаптивності особистості; копінг- стратегії «дистанціювання», «позитивна переоцінка» та захисні механізми особистості «заперечення», «компенсація», «раціоналізація» не показали взаємозв’язку з адаптивними властивостями психологів. Узагальнено, що успішність адаптаційного процесу у стресових ситуаціях визначається своєрідним репертуаром копінг-стратегій, захисних механізмів і компонентів адаптаційного потенціалу. Отримані результати експериментального дослідження дали змогу отримати нові дані в розумінні роботи емоційно-функціонального потенціалу особистості, який базується на емоційних властивостях особистості у зв’язку з копінг-захисними механізмами.
4
Большакова, Анастасія. "ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ПОДОЛАННЯ СКЛАДНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ПРЕДИКТОРИ ІННОВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.04.
Full textAbstract:
Метою дослідження було вивчення особистісних предикторів розвитку інноваційної готовності майбутніх правоохоронців. Методи. Діагностику інноваційної готовності здійснено з допомогою опитувальника «Особистісна готовність до змін». Для діагностики ресурсів подолання складних ситуацій обрано: Тест життєстійкості С. Мадді в адаптації Д. Леонтьєва; Методика SACS С. Хобфолла; Опитувальник толерантності до невизначеності С. Баднера в адаптації Г. Солдатової. У процесі статистичної обробки здійснено множинний регресійний аналіз (прямим покроковим методом). Результати. Побудовано 7 регресійних рівнянь, що містять особистісні ресурси подолання складних ситуацій із зазначенням значущості їх впливу на складові інноваційної готовності. Найбільш впливовим предиктором розвитку готовності майбутніх правоохоронців до інновацій є їх схильність обирати активні просоціальні копінг-стратегії «асертивні дії» та «вступ до соціального контакту». Також суттєвого значення має складова життєстійкості «залучення» й складові толерантності до невизначеності «складність» та «новизна». Помірний вплив на розвиток інноваційної готовності здійснюють складова життєстійкості «прийняття ризику», схильність до копінг-стратегії «імпульсивні дії» та складова толерантності до невизначеності «нерозв’язність». Незначний вплив на розвиток інноваційної готовності спричиняють складова життєстійкості «контроль» та відмова від копінг-стратегій «уникнення», «непрямі дії», «асоціальні дії», «агресивні дії». Схильність до обрання копінг-стратегії «обережні дії» сприяє розвитку такої складової інноваційної готовності майбутніх правоохоронців як «адаптивність» та загальмовує розвиток «толерантності до двозначності». Висновки. Результати регресійного аналізу доводять, що особистісні ресурси подолання складних ситуацій, до яких належать складові життєстійкості, толерантності до невизначеності та копінг-стратегії, є значущими предикторами розвитку інноваційної готовності майбутніх правоохоронців.
5
Станібула, С. А. "Копінг-стратегії із різним типом прихильності." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Психологія", вип. 6 (2018): 39–42.
Find full text
6
БОНДАР, Максим. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГСТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.1.
Full textAbstract:
У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності. Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв’язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій. Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.
7
Волошок, Олена, and Софія Прус. "ПОВЕДІНКОВІ ПРОЯВИ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 146–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-31.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості поведінки осіб юнацького віку у стресовій ситуації. У теоретичному розділі розкрито такі поняття, як: «стрес», «адаптація», «копінг-стратегії», «копінг-ресурси» у працях закордонних, вітчизняних вчених та провідних психологічних теоріях. Описано структурні елементи копінг-поведінки, як складного динамічного процесу. У статті зроблено акцент на психологічних детермінантах копінг–стратегій, показано залежність останніх від віку людини, типу особистості, специфіки стресової ситуації та соціокультурних чинників. Висвітлено класифікацію базових копінг-стратегій та копінг-ресурсів особистості. У емпіричному розділі представлено результати дослідження поведінкових проявів копінг-стратегій юнаків та дівчат. Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеною є копінг-стратегія, спрямована на пошук вирішення та розв’язання стресових, проблемних ситуацій, а найменш обраною – копінг-стратегія, яка спрямована на уникнення та втечу від стресової ситуації, а саме на спроби відволіктися від ситуації, активно включаючись в іншу діяльність.
8
Зуєва, Альона. "Копінг-стратегії як ресурсний чинник готовності людини до прийняття вікових змін." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 224–35. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-224-235.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано актуальне питання готовності людини до прийняття вікових змін. Розглянуто особливості використання особистістю копінг-стратегій адаптивних по відношенню до змін у психіці, у фізичному стані, а також у соціальному оточені, які пов’язані з віком. Встановлено закономірності формування готовності до вікових змін на основі копінг-стратегій. Проблема розкривається через вивчення взаємовідношень між копінгом та суб’єктивною готовністю до прийняття вікових змін на протязі життєвого шляху. Метою статті виступало дослідження особливості впливу стратегій копінгу на психологічну готовність до прийняття вікових змін у осіб різного віку. В проведеному дослідженні прийняло участь 400 осіб. Використано методику готовності до вікових змін (фізіологічний компонент, соціальний компонент, особистісно-психологічний компонент та професійний компонент) та опитувальник копінгу SACS (асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки, обережні дії, імпульсивні дії, уникнення, маніпулятивні дії, асоціальні дії і агресивні дії). Показано, що компоненти та рівні готовності до прийняття вікових змін визначаються цілим рядом копінг-стратегій, які формують продуктивне ядро подолання стресу. Детермінантами готовності до прийняття вікових змін виступають такі стратегії подолання особистістю стресових ситуацій, як асертивні дії, вступ до соціального контакту, пошук соціальної підтримки, обережні дії. В цілому ці копінг-стратегії характеризуються просоціальним вектором подолання, який керується процесами, орієнтованими на майбутнє. В свою чергу, стратегія уникнення формує негативне ставлення до вікових змін. Зазначено, що найбільше значення у формуванні готовності до прийняття вікових змін копінг-стратегії мають у наймолодшій віковій групі – у віці до 30 років. В цей віковий період найбільш важливу роль у забезпечені інтегральної готовності грає активізація стратегій вступу до соціального контакту, пошуку соціальної підтримки і придушення стратегій уникнення.
9
ЧЕРЕЗОВА, Ірина. "АДАПТИВНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ЖИТТЄВИХ КРИЗ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-72-79.
Full textAbstract:
У статті здійснюється огляд наукових напрямків дослідження адаптивної поведінки особистості в складних життєвих ситуаціях. Висвітлюється порівняльний аналіз концептуальних підходів до визначення поняття копінг-поведінки як такої, що дає можливість особистості опановувати себе у період життєвої кризи та адаптуватися до нових умов життя. Встановлено, що проблема копінг-поведінки бере свій початок з теоретичних передумов вивчення оволодіння стресом, а проблема опановуючої поведінки є міждисциплінарною, оскільки включає явища регуляції та саморегуляції поведінки суб’єкта, особистісний розвиток, благополуччя, психологічне здоров’я та ресурси продуктивності людини. З’ясовано, що поняття копінгу інтерпретується по-різному згідно з сучасними психологічними підходами. На основі аналізу цих підходів виділені основні характеристики копінг-поведінки, які полягають у загальній стратегії оволодіння стресом, зменшенням його дії та адаптації усіх сфер особистості. Виявлено, що в складних життєвих ситуаціях особистість використовує механізми психологічного захисту та копінги. Так, Т. Крюкова виділяє наступні ознаки такої поведінки: усвідомлюваність, можливість вибору способів поведінки та їх значущість, цілеспрямованість тощо. Домінуючим фактором адаптивної поведінки особистості є оцінка внутрішньої та зовнішньої ситуацій, яка відіграє важливу роль у виникненні емоцій та мотивації поведінки. З точки зору характеру ситуації (безпечна/небезпечна), її оцінка вперше стала центральним моментом у когнітивній моделі емоцій (М. Арнольд). Цю узагальнену модель процесу когнітивної оцінки ситуації уточнив та екс¬периментально обґрунтував Р. Лазарус, на основі якої оволодіння труднощами слугують досягненню двох цілей: оволодіння системою «індивід-навколишнє середовище», яка викликає стрес, та її зміна (проблемно-орієнтоване оволодіння); контроль стресових емоцій як емоційно-орієнтоване оволодіння, що є наслідком емоційного реагування на ситуацію. З’ясовано, що копінг-поведінка, трансформуючись відповідно до змін вимог ситуації до людини або змін самого суб’єкта в ситуації, має власну динаміку. Доведено, що людина використовує одночасно декілька усвідомлюваних видів поведінки у важкій життєвій ситуації: поодинокі копінг-дії, копінг-стратегії, копінг-стилі. Окреслено структурні компоненти копінг-поведінки як адаптивної при переживанні особистістю життєвих криз: сприйняття стресової ситуації, оцінка особистістю стресової ситуації як загрози або виклику, копінгова дія або реакція як стратегія подолання стресової ситуації. Ключові слова: копінг, копінг-поведінка, стрес, динаміка копінг-поведінки, структура копінг-поведінки.
10
Kotlyar, Lyudmila. "Неадаптиві копінг-стратегії поведінки як предиктори прокрастинації державних службовців." Public Administration and Regional Development, no. 9 (September 8, 2020): 738–51. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.03.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню неадаптивних копінг-стратегій поведінки як предикторів прокрастинації державних службовців, виявленню основних тенденцій. Державний службовець, як суб’єкт управління, при виконанні своїх професійних функцій, постійно працює в умовах вибору прийняття рішення для подолання негативного впливу складних ситуацій, таких, що за своїми параметрами перевищують його компетентності та ресурсний потенціал. Професіоналізм державних службовців виявляється в здатності переборювати труднощі при виникненні великої кількості ситуацій, що пов’язані з прийняттям рішень, які не повинні відкладатися на потім.
За умови не адаптивної копінг-стратегії поведінки, державний службовець використовує тактику прокрастинації та сфера пошуку рішення з подолання неприємної ситуації обмежується діями, які зменшують його контакти з цим положенням, а дії з переборення неприємного стану активно скасовуються державним службовцем, як несприятливі.
Неадаптивні копінг-стратегії поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінської діяльності. У результаті аналізу наукових джерел визначено сутність та основні ознаки неадаптивних копінг-стратегій поведінки, які є засобами прогнозування прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Зокрема у науковій статті проаналізовані актуальні наукові підходи до визначення термінів. Визначені найістотніші аспекти вищевказаних явищ показали, що прокрастинація є негативне явище, яке перешкоджає суспільному розвитку і розуміється як постійне відкладання актуальних і важливих справ та прийняття рішень, що завжди повторюються всупереч усвідомленню державними службовцями негативних наслідків та неготовністю взяти на себе відповідальність.
Репрезентоване авторське ставлення щодо визначення неадаптивних копінг-стратегіїй поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень, які є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Неадаптивними копінг-стратегіями поведінки є: фокусування на емоціях і їх вирішенні; заперечення; ментальне та поведінкове відчуження; уникнення; ігнорування; примирення; дисимуляція.
11
Tkachuk, Taisiia, and Anhelina Miahkykh. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 181–88. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-181-188.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано феномен копінгу в сучасній психологічній науці. Відзначено, що «копінг» або «копінг-поведінка», які вважаються синонімами, здійснюється на основі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Наведено результати власного емпіричного дослідження частоти вибору стратегій подолання стресу чоловіками і жінками. Зазначено, що при вивченні відмінностей у виборі шляхів подолання стресу чоловіками і жінками необхідно враховувати як біологічні, так і соціокультурні чинники, а вибір індивідом певних стратегій подолання є досить стабільною характеристикою протягом усього життя, незалежно від типу стресора. Проаналізовано три основні стратегії копінгу: розв’язання проблем, пошук соціальної підтримки та уникання проблем. Підкреслено, що жінки орієнтовані не стільки на психологічне подолання складної життєвої ситуації, скільки на адаптацію до неї; стратегії подолання чоловіків базуються на незалежних і активних діях, емоційній стійкості та самоефективності, які характеризують інструментальні стратегії, що спрямовані на розв’язання проблем. Виявлено, що проблемно-орієнтоване подолання негативно корелює з жіночим типом гендерної ідентичності, втім фемінні жінки частіше характеризуються вибором емоційно-орієнтованих стратегій та копінгом, орієнтованим на уникання проблем, однією з сторін якого є тенденція до соціальної підтримки; представники чоловічого та андрогінного типів гендерної ідентичності віддають перевагу стратегіям розв’язання проблем. Зроблено висновок, що стратегія подолання "вирішення проблем" є домінуючою у більшості досліджених чоловіків, які в стресових ситуаціях намагаються використати всі наявні особисті ресурси для пошуку можливих шляхів ефективного вирішення проблеми; жінки, навпаки, у разі виникнення важких життєвих ситуацій прагнуть знайти емоційну та інструментальну підтримку у своєму безпосередньому соціальному середовищі, що характеризує стратегію вирішення проблеми «пошук соціальної підтримки».
12
Чачко, Світлана, and Олександра Ярошевська. "Психологічні захисти та копінг-стратегії учасників шкільного булінгу." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T2 (2020): 156–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-156-171.
Full textAbstract:
Мета статті – теоретично вивчити та емпірично дослідити психологічні особливості захисної та копінг-поведінки осіб, що займають різні позиції в явищі булінгу. Основні методи дослідження: теоретичні (метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел); емпіричні (тестування за методиками «Індекс життєвого стилю» Х. Келлермана та Р. Плутчика, «Способи копінг-поведінки» Р. Лазаруса та С. Фолкмана,), методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента та λ-критерій Колмогорова-Смірнова). Результати:Найбільш достовірну різницю було отримано між показниками переслідувачів та спостерігачів за шкалою заміщення. Високу значущість мали відмінності між даними групами за шкалами регресії, проекції та реактивного утворення. Окрім цього, у переслідувачів та спостерігачів значущою була різниця за шкалами пригнічення, компенсації та інтелектуалізації. Щодо інших груп, між жертвами та спостерігачами значуща різниця мала місце за шкалами пригнічення, регресії та заміщення; між переслідувачами та жертвами – за шкалами проекції та заміщення.Після окремих захисних механізмів була досліджена також загальна напруженість захисту груп. За результатами дослідження найбільш достовірна різниця була отримана між групами переслідувачів та спостерігачів. Між групами жертв та спостерігачів різниця також достовірна, але вірогідність її нижча за першу. Найбільш достовірні відмінності характерні для груп переслідувачів та спостерігачів за шкалою конфронтації та за шкалою втечі-уникнення. Окрім цього, між даними групами були виявлені відмінності за шкалою дистанціювання. Щодо груп жертв та спостерігачів, значущі відмінності між ними були виявлені за шкалами конфронтації, дистанціювання, втечі-уникнення та планування вирішення проблем. І нарешті, групи переслідувачів та жертв були найбільш схожі між собою за вибором стратегій поведінки. Відмінності у їх виборах були отримані лише за шкалою конфронтації. Висновки: Отже, узагальнення отриманих результатів свідчить про те, що у досліджуваних учасників боулінгу, які займають різні позиції в цьому процесі, є суттєві відмінності. Ці відмінності торкаються особливостей психологічних захистів та копінг-стратегій, які використовують жертви, переслідувачі та спостерігачі боулінгу. Ключові слова: психологічний захист, копінг, булінг.
13
Mysula, Yu I. "СТРУКТУРА КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ У ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ЕПІЗОДОМ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 5, 2020): 136–42. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.10725.
Full textAbstract:
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальніших у сучасній психіатрії.
Мета – дослідити особливості копінг-поведінки хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР.
Матеріал і методи. Проаналізовано особливості копінг-поведінки у 153 хворих із первинним епізодом БАР з використанням опитувальника «Способи долаючої поведінки» S. Folkman і R. Lazarus в адаптації Т. Л. Крюкової.
Результати. Встановлено, що при депресивному варіанті первинного епізоду переважають стратегії втечі-уникнення – у 26,5 % всіх хворих, у 25,2 % чоловіків, у 27,3 % жінок; прийняття відповідальності – 17,5 %, 15,2 %, 18,9 %; пошуку соціальної підтримки – 17,5 %, 16,3 %, 18,3 %; менше значення мають самоконтроль – 13,0 %, 14,4 %, 12,1 %; дистанціювання – 8,3 %, 8,0 %, 8,5 %; планування вирішення проблеми – 7,7 %, 9,1 %, 6,9 %; конфронтаційний копінг – 6,5 %, 8,5 %, 5,3 % і позитивна переоцінка – 2,9 %, 3,3 %, 2,7 %. При маніакальному варіанті домінують конфронтаційний копінг – 26,6 %, 28,4 %, 23,1 %; рідше дистанціювання – 17,8 %, 21,0 %, 11,9 %; втеча-уникнення – 15,6 %, 13,8 %, 19,0 %; позитивна переоцінка – 15,3 %, 15,7 %, 14,5 %; планування вирішення проблеми – 9,1 %, 9,0 %, 9,2 %; самоконтролю – 7,3 %, 6,0 %, 9,8 %; пошуку соціальної підтримки – 6,6 %, 4,9 %, 9,9 % і прийняття відповідальності – 1,7 %, 1,2 %, 2,6 %. При змішаному варіанті переважають дистанціювання – 20,9 %, 19,2 %, 22,9 %; втеча-уникнення – 18,8 %, 17,2 %, 20,7 %; конфронтаційний копінг – 18,1 %, 24,4 %, 11,0 %; менше значення мають пошук соціальної підтримки – 14,8 %, 10,1 %, 20,0 %; самоконтроль – 9,4 %, 8,1 %, 10,9 %; прийняття відповідальності – 6,0 %, 6,8 %, 5,1 %; позитивна переоцінка – 6,2 %, 7,1 %, 5,1 % і планування вирішення проблеми – 5,8 %, 7,1 %, 4,3 %.
Висновки. Хворим із первинним епізодом БАР притаманні гендерні особливості копінг-поведінки, що полягають у переважанні в чоловіків конфронтаційного копінгу, самоконтролю, планування вирішення проблеми і позитивної переоцінки, а у жінок – дистанціювання, пошуку соціальної підтримки, прийняття відповідальності і втечі-уникнення. Вирішальне значення для копінг-поведінки має клінічний варіант первинного епізоду, при цьому депресивний варіант асоційований зі стратегіями втечі-уникнення, прийняття відповідальності і пошуку соціальної підтримки; маніакальний – зі стратегіями конфронтаційного копінгу, дистанціювання та втечі-уникнення, а при змішаному варіанті вибір копінг-стратегії визначається актуальним психічним станом.
14
Федорчук, C., Д. Іваскевич, O. Борисова, I. Когут, B. Маринич, С. Тукаєв, and Є. Петрушевський. "Копінг-стратегії у зв’язку з психофізіологічними характеристиками кваліфікованих спортсменок- гандболісток." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.3-10.
Full textAbstract:
Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражаєтьсяна небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживаннямпоразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньовивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характерістресових ситуацій.Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток увзаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використанодіагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегійповедінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подоланнястресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивноготренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменкиз більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивнійкопінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивнихстратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», аменш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізаціїспортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.
15
Шевченко, Н. Ф., and О. О. Саміташвілі-Бірюк. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ОСОБИСТОСТІ В РІЗНІ ПЕРІОДИ ДОРОСЛОСТІ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 15, 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-6.
Full textAbstract:
У статті викладені результати емпіричного дослідження особливостей системи психологічного захисту особистості в період дорослості. Установлено, що система психологічного захисту особистості в різні періоди дорослості характеризується суб’єктивною динамікою, яка відбивається у взаємозв’язку несвідомих і свідомих компонентів психіки – захисних механізмів і копінг-стратегій. У ході дослідження встановлено, що прояв певних механізмів психологічного захисту залишається майже незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: механізми витіснення, проєкції, регресії, компенсації. До найваріативніших показників віднесено механізми заміщення, інтелектуалізації, заперечення, реактивних утворень. Провідними механізмами психологічного захисту в обох періодах дорослого віку виявилися заперечення, витіснення та регресія. У ході вивчення специфіки прояву стилів копінг-поведінки виявлено, що прояв певних стилів залишається майже незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: проблемно орієнтований стиль копінгу, орієнтація на соціальне відволікання. До найваріативніших показників віднесено емоційно орієнтований стиль копінгу, орієнтацію на уникнення. Провідними стилями копінг-поведінки в ранньому дорослому віці виявилися проблемно орієнтований стиль копінгу, орієнтація на соціальне відволікання; в середньому віці – проблемно орієнтований стиль копінгу, емоційно орієнтований стиль копінгу. Дослідження стратегій поведінкової активності в стресових умовах дозволило виявити, що прояв певних стратегій залишається незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: стратегії поведінкової активності А1, Б1, Б. До найваріативніших показників можна віднести стратегії поведінкової активності А. Провідними стратегіями поведінкової активності в стресових ситуаціях виявилися: тип А – в ранньому дорослому віці (гіперактивність, нетерплячість, імпульсивність), тип АБ – у середньому віці (збалансованість, впевненість, емоційна стабільність). За допомогою математико- статистичного аналізу експериментальних даних припущення про те, що система психологічного захисту особистості характеризується певною специфікою в різні періоди дорослості, підтвердилося. Ця специфіка відбивається в динаміці прояву несвідомих (механізмів психологічного захисту) й усвідомлюваних (копінг-стратегії) компонентів психіки.
16
Мілютіна, К. Л., and Л. Л. Сарри. "ЧИННИКИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень і розробленості понять копінг-стратегій та суб’єктивного благополуччя; досліджено взаємозв’язок між особливостями копінгової поведінки, толерантності до невизначеності та відчуттям суб’єктивного благополуччя осіб різного віку та статі; зіставлено рівень суб’єктивного благополуччя та вираженості копінг-стратегій із показниками віку та соціального статусу. У дослідженні взяли участь 217 осіб обох статей віком від 14 до 60 років із різним соціальним статусом, серед яких були студенти, учні та працевлаштовані. Методи: оновлений Оксфордський опитувальник щастя (Oxford Happiness Inventory), «Способи поведінки, спрямованої на подолання» Річарда Лазаруса та С’юзен Фолкман, методика визначення індивідуального рівня толерантності до невизначеності (Баднера). Проведено регресійний аналіз. Виявлено, що зі збільшенням віку підвищується рівень суб’єктивного благополуччя та навантаженість копінг-стратегії планування вирішення проблеми; найбільш «задоволеними життям» є студенти-психологи, працевлаштовані, працевла- штовані студенти й підприємці. Найменші показники рівня психологічного благополуччя отримали учні та безробітні. У результаті емпіричного дослідження чинників суб’єктивного благополуччя в період пандемії COVID-19 та карантинних обмежень виявлено чинники, які сприяють благополуччю: об’єктивні (вік, працевлаштування та навчання), суб’єктивні (толерантність до невизначеності, копінг-стратегії позитивної переоцінки та планування вирішення проблеми). Негативно впливає на суб’єктивне благополуччя особистості інтолерантність до новизни, нерозв’язності та невизначеності, схильність до таких копінгів, як уникнення і взяття відповідальності. Взяття відповідальності стає неконструктивним копінгом саме в ситуації невизначеності та нерозв’язності.
17
Rybyk, Larisa. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИТАМАННИХ ДРУЖИНАМ ЗАГИБЛИХ ПРАВООХОРОНЦІВ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ ВТРАТИ ПРИ СИСТЕМНОМУ ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДЖЕННІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 165–84. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp165-184.
Full textAbstract:
Стаття містить результати емпіричного дослідження моделей копінг-стратегій особистості в умовах психологічної травми через втрату близької людини у дружин правоохоронців, яки загинули під час виконання службових обов’язків. Розглядається діапазон основних моделей подолання екстремальних ситуацій та сприйняття конкретних стратегій з точки зору української ментальності та з урахуванням специфіки травми. Проаналізований вплив основних детермінуючих характеристик на вибір пріоритетних копінг-стратегій. Дослідницька модель передбачає два етапи діагностики – тест в перші місяці після втрати, ретест через рік в двох групах – експериментальній та контрольній. В процесі роботи були отримані результати, якісвідчать про сприятливий вплив психологічного супроводження на адаптивне переживання втрати.
Ключові слова: вдови, копінг-стратегії, психологічна травма, адаптація особистості.
18
Пічурін, В. В. "Копінг-стратегії студентів і психологічна готовність до професійної праці." Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, no. 02 (2015): 53–59.
Find full text
19
Федорчук, С. В., Д. Д. Іваскевич, О. В. Борисова, І. О. Когут, В. Л. Маринич, С. В. Тукаєв, and Є. І. Петрушевський. "Застосування копінг-стратегій у практиці сучасного гандболу." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.10-15.
Full textAbstract:
Однією з найгостріших проблем сучасного спорту є постійно зростаючий травматизм. Хронічні перевантаження, перенапруження під час спортивних тренувань та змагань підвищують загрозу травмування та виникнення супутніх з травмами захворювань у спортсменів. Гандбол є одним із жорстких видів спорту, для якого характерна велика кількість травм і виражена тяжкість пошкоджень, основна частина яких відбувається у гравців під час проведення змагань. Безперечно, рівень стресу впливає на травматизм: навіть проблеми в міжособистісних відносинах можуть трансформуватися в стрес, підвищити ймовірність отримання травми, а, значить, призвести до припинення спортивної діяльності або передчасного завершення кар’єри. Стресостійкість є одним із основних критеріїв фізичного і психічного здоров’я спортсмена. Мета. Визначити типи копінгстратегій, які обумовлюють схильність спортсменів до травм. Методи. Для визначення пріоритетного стилю подолання стресових ситуацій або проблем у спортсменів було використано опитувальник «Виявлення індивідуальних копінг-стратегій» Е. Хайма. Результати. Найпоширенішими копінг-стратегіями серед обстежених спортсменів були: у когнітивній сфері – «збереження самовладання» та «надання сенсу»; в емоційній сфері – «оптимізм»; у поведінковій сфері – «відволікання». У цілому, серед спортсменів-гандболістів кількісно переважало використання адаптивних стратегій порівняно з неадаптивними і відносно адаптивними. Виявлено таку тенденцію: у дівчат наявність спортивних травм була пов’язана із зменшенням адаптивності емоційних та поведінкових копінг-стратегій та збільшенням частоти використання адаптивних когнітивних копінг-стратегій; у хлопців пережиті травми збільшували частоту використання адаптивних поведінкових копінг-стратегій і суттєво не позначалися на когнітивних і емоційних стратегіях подолання стресу. Ключові слова: копінг-стратегії, спортивні травми, гандбол.
20
Єсип, М. З. "Особливості міжособових стосунків людей, схильних використовувати різні релігійні копінг-стратегії." Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 29 (32) (2011): 243–50.
Find full text
21
Беспалько, А. О. "ПРО ОБУМОВЛЕНІСТЬ ДОМІНУЮЧОЇ КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ РІВНЕМ АДАПТИВНОСТІ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ." Вісник Національного університету оборони України 57, no. 4 (January 7, 2021): 12–22. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-12-22.
Full text
22
Коллі-Шамне, А. В., and Д. В. Руденко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДИХ І ДОСВІДЧЕНИХ ФАХІВЦІВ СУЧАСНИХ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 52–63. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-6.
Full textAbstract:
У статті розглядається динаміка особистісних якостей та поведінкових стратегій представників сучасних соціономічних професій (маркетологи, аккаут-менеджери, спеціалісти з контент-маркетингу) на різних етапах їхнього професійного розвитку. Розглянуто проблематику професійного розвитку як складної взаємодії особистісного, професійного та фахового розвитку людини. Проаналізовано поняття емоційного інтелекту та його значення для успішної професійної діяльності фахівців. Проаналізовано також деякі якості особистості, які пов’язані з ефективністю професійної діяльності (емоційний інтелект, копінг-стратегії, задоволеність професійною діяльністю, об’єктивне та суб’єктивне благополуччя тощо). В емпіричному дослідженні використовувалися «Опитувальник компонентів задоволення працею» (Іванова Т.Ю., Рассказова Є.І., Осин Є.М.), опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» (Д.В. Люсін), методика «Копінг – поведінка в стресових ситуаціях» (Норман С. Ендлер та з Джеймс А. Паркер, адаптований варіант Т.Л. Крюкової). Вибірка складалася з 48 працівників відділу контенту та маркетингу і акаунт-відділу компанії КТ Україна (Dnipro-M, м. Київ) від 22 до 35 років, які є представниками сучасних соціономічних професій. Розглянуто відмінності показників емоційного інтелекту та копіг-стратегій у структурі професійного розвитку молодих (стаж роботи від 1 до 3 років) та досвідчених (стаж роботи – від 5 до 10 років) працівників цих відділів. Відмінності між ними розглянуто як із погляду рівня розвитку цих показників, так і з погляду структурних зв’язків між їхніми компонентами. Емоційний інтелект та копінг-стратегії проаналізовано як сукупність здатностей, які виступають психологічним ресурсом і одночасно результуючим ефектом професійного розвитку. Визначено, що розвиток особистості професіонала є системним процесом, який пов’язаний із набуттям професійного досвіду та задоволенням працею. Означено перспективи вивчення задоволення працею та суб’єктивного благополуччя як предикторів успішного професійного розвитку фахівців соціономічних професій.
23
Аршава, Ірина Федорівна, and Марина Анатоліївна Салюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ІМПЛІЦИТНИХ ТЕОРІЙ ІНТЕЛЕКТУ ТА ОСОБИСТОСТІ З КОПІНГ-СТРАТЕГІЯМИ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 1 (May 10, 2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.5.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд проблеми взаємозв’язку імпліцитних уявлень про інтелект та особистість із копінг-стратегіями. Узагальнено, систематизовано та розширено теоретичні відомості про імпліцитні теорії, копінг-стратегії особистості та особливості взаємозв’язку даних явищ. Представлено результати емпіричного дослідження природи взаємозв’язку особливостей імпліцитних уявлень людини про інтелект та особистість та стратегій подолання. Дослідження проводилося із залученням емпіричної вибірки кількістю 70 осіб віком від 19 до 46 років. Для операціоналізації теоретичних конструктів та емпіричної перевірки гіпотез використано шість психодіагностичних методик (Опитувальник імпліцитних теорій і цілей навчання К. Двек (в модифікації Т. В. Корнілової та С.Д. Смірнова); Опитувальник способів копінг-поведінки Р. Лазаруса, С. Фолкмана (в адаптації Т.Л. Крюкової, О.В. Куфтяк, М.С. Замишляєвої, 2004); Тест життєстійкості Мадді; Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (в адапатації Т. Шевелєнкової та Т. Фесенко, 2005); шкала загальної самоефективності Р. Шварцера і М. Єрусалема (в адаптації В.Г. Ромека); П’ятифакторний опитувальник особистості «Локатор великої п’ятірки» в адаптації Л.Ф. Бурлачука, Д.К. Корольова.). Результати емпіричного дослідження оброблені за допомогою коефіцієнту кореляціі r-Пірсона, кри- терію U-Манна-Уітні для порівняння груп та кластерного (метод k-середніх) аналізу. Згідно з результатами дослідження, припущення, що імпліцитні переконання людини про можливості інтенсив- ного розвитку та зміни суб’єкта протягом життя визначають прагнення взяти на себе відповідальність за події власного життя та пов’язані з вибором проблемно-орієнтованих стратегій копінг-поведінки.
24
Liashch, Oksana, and Diana Mysiva. "INFLUENCE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE ON COPIN STRATEGIES OF STUDENTS." Lviv University Herald. Series: Psychological sciences 2522-1876 (2018): 123–28. http://dx.doi.org/10.30970/2522-1876-2018-3-14.
Full text
25
Завацький, Вадим. "Соціально-психологічні складові антиципації особистості та прогнозування її поведінки." Збірник наукових праць: психологія, no. 22 (December 10, 2018): 49–55. http://dx.doi.org/10.15330/psp.22.49-55.
Full textAbstract:
В статті розкрито соціально-психологічні складові життєвої антиципації особистості та особливості прогнозування її поведінки. Показано, що антиципація має загальне значення для регуляції будь-яких різновидів людської активності та має цілий ряд закономірностей, інваріантних відносно конкретного змісту активності особистості, її копінг-поведінки. До важливих особистісних ресурсів автор відносить: адекватну «Я-концепцію», позитивну самооцінку, низький рівень нейротизму, високу нервово-психічну стійкість, інтернальний локус контролю, оптимістичний світогляд, емпатійний потенціал, афіліативну тенденцію та ін. Саме завдяки власному інтелекту, когнітивним здібностям виробляється здатність поєднати свої прогностичні та поведінкові стратегії заради успішної життєдіяльності.
26
Karamushka, Liudmyla, and Yuliya Snihur. "Копінг-стратегії керівників закладів загальної середньої освіти: зв’язок із задоволеністю роботою та організацією." Організаційна психологія Економічна психологія 19, no. 1 (April 1, 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.31108/2.2020.1.19.5.
Full text
27
Зливков, Валерій, Світлана Лукомська, and Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.
28
Зливков, Валерій, Світлана Лукомська, and Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.
29
Hanaba, Svitlana, and Viktoriia Hanaba. "COPING STRATEGIES OF ADOLESCENTS IN A SITUATION OF STAYING OF THE FAMILY MEMBERS IN THE AREA OF ATO." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 7 (November 29, 2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-78-82.
Full text
30
L.V., Stepanenko. "PECULIARITIES OF INTERRELATION BETWEEN ADAPTIVE PROPERTIES AND COMPONENTS OF EMOTIONAL SELF-REGULATION OF IN-MIGRANTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-7.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of the article is to study the peculiarities of the interrelations of the adaptive and emotional properties, coping strategies, mechanisms of psychological protection of in-migrants in the process of emotional self-regulation of the individual.Methods. The following methods have been used to study the components of emotional self-regulation of the personality: 1) the coping test by R. Lazarus adapted by T. L. Kriukova and co-authors; 2) the questionnaire by Plutchik-Kellerman-Conte – Life Style Index, LSI; 3) self-assessment test «Characteristics of emotionality» by Ye. P. Ilin; 4) Freiburgquestionnaire; 5) the questionnaire of empathy by V. V. Boiko; 6) the technique of emotionally-energetic charges by V. V. Boiko; 7) the technique of «index of life satisfaction» adapted by N. V. Panina; 8) 16-factor personality questionnaire by R. B. Cattell; 9) to study the adaptive properties of the multifactorial personality questionnaire «Adaptability» by A. H. Maklakov adapted by S. V. Chermianin has been used.Results. The quantitative and qualitative characteristics of the connections of the adaptive properties with personality emotional properties and coping-protective mechanisms in in-migrants have been revealed. The interrelation of the adaptive properties with the characteristics of emotional response and the stable emotional properties is determined. It is found that the adaptive capabilities of in-migrants are largely determined by their emotional properties, which in turn are closely related to coping-protective mechanisms. The interrelations of the adaptive properties with the coping-protective mechanisms of the personality are determined. It is proved that the success of the adaptation process in stressful situations is determined by a kind of repertoire of coping strategies and protective mechanisms of the personality.Conclusions. The results of the experimental study have provided new data in understanding the work of emotional self-regulation of the personality, which is based on the emotional properties of the personality in connection with the coping-protective mechanisms and the adaptive personality traits.It is proved that the effectiveness of the emotional self-regulation of in-migrants in imbalances in the system of the personality and social environment is determined by the flexibility of the system of the adaptive mechanisms.Key words: adaptation, characteristics of emotional reaction, emotional properties, coping strategies, mechanisms of psychological protection, stressful situations. Мета статті полягає у дослідженні особливостей взаємозв’язків адаптивних та емоційних властивостей, копінг-стратегій, механізмів психологічного захисту переселенців у процесі емоційної саморе-гуляції особистості.Методи. Для дослідження складників емоційної саморегуляції особистості використано такі методи: 1) копінг-тест Р. Лазаруса в адаптації Т.Л. Крюкової та співавторів; 2) опитувальник Плутчика – Келлермана – Конте «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI); 3) самооціночний тест «Характери-стики емоційності» Є.П. Ільїна; 4) Фрайбурзький опитувальник; 5) опитувальник емпатії В.В. Бойко; 6) методика емоційно-енергетичних зарядів В.В. Бойко; 7) методика індексу життєвого задоволення в адаптації Н.В. Паніної; 8) 16-факторний особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла; 9) для дослідження адаптивних властивостей був використаний багатофакторний особистісний опитувальник «Адаптив-ність» А.Г. Маклакова в адаптації С.В. Чермяніна.Результати. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв’язків адаптивних властивостей з осо-бистісними емоційними властивостями та копінг-захисними механізмами переселенців. Визначено взаємозв’язок адаптивних властивостей із характеристиками емоційного реагування та стійкими емо-ційними властивостями. З’ясовано, що адаптаційній можливості переселенців значною мірою визнача-ються їхніми емоційними властивостями, які, своєю чергою, мають тісний зв’язок із копінг-захисними механізми. Проаналізовано взаємозв’язки адаптивних властивостей із копінг-захисними механізмами особистості. Доведено, що успішність адаптаційного процесу у стресових ситуаціях визначається сво-єрідним репертуаром копінг-стратегій та захисних механізмів особистості. Висновки. Отримані результати експериментального дослідження дали змогу отримати нові дані у розумінні роботи емоційної саморегуляції особистості, яка базується на емоційних властивостях осо-бистості у зв’язку з копінг-захисними механізмами та на адаптивних властивостях особистості.Доведено, що ефективність емоційної саморегуляції переселенців за порушення балансу в системі «особистість – соціальне середовище» визначається гнучкістю системи адаптивних механізмів.Ключові слова: адаптація, характеристики емоційного реагування, емоційні властивості, копінг-стратегії, механізми психологічного захисту, стресові ситуації.
31
Дубчак, Галина. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ ТА ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ." Psychology of Personality 9, no. 1 (February 20, 2019): 51–57. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.51-57.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми долаючої поведінки фахівців соціономічних професій. Виділено раніше не вирішені частини означеної проблеми, зокрема, вказано на необхідність вивчення психологічних особливостей стратегій долаючої поведінки студентів та фахівців різних соціономічних професій. Описано процедуру дослідження з використанням опитувальника способів подолання (WCQ; Folkman и Lazarus, 1988), адаптованого Т. Крюковою у співавторстві, та вибірку, яку склали 198 студентів закладів вищої та середньої освіти м. Чернівці та 214 фахівців, що працюють за різними соціономічними професіями. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виокремлено психологічні особливості стратегій подолання стресу сучасних студентів закладів вищої та середньої освіти і працюючих фахівців різних соціономічних професій, визначено їхні спільні та відмінні особливості, а також здійснено порівняльний аналіз стратегій подолання стресу за статтю. З’ясовано, що сучасні студенти та фахівці використовують різні стратегії стратегії долаючої поведінки, однак найбільш вираженими стилями копінг-поведінки є втеча/уникнення, позитивна переоцінка та самоконтроль, найменш вираженими – прийняття відповідальності. Фахівці частіше у стресових ситуаціях використовують стратегії, які відносять до конструктивних, або ж втечу/уникнення, яка в певних ситуаціях може бути досить корисною стратегією поведінки. У поведінці жінок частіше, ніж у чоловіків, домінують механізми прийняття відповідальності та позитивна переоцінка, які зараховують до відносно конструктивних копінг-стратегій. Дослідження дозволило виявити низку проблем, які потребують цілеспрямованої системної роботи, оскільки в усіх групах досліджуваних серед домінуючих виявлено деструктивні копінг-стратегії, а саме, вказано на необхідність спеціально організованої програми з формування стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій, професійна діяльність яких є одним із найбільш напружених у психологічному плані видів трудової активності.
The article substantiates the relevance of studying the problem of coping behavior of specialists of socionomic professions. The previously unresolved parts of this problem have been highlighted, in particular, the need to study the psychological features of the strategies of overcoming behavior of students and specialists of various socionomic professions. There is described the use of the questionnaire «Ways of Coping» (WCQ, Folkman and Lazarus, 1988) which is adapted by T.L.Kryukova in collaboration (2004) and the research on sample of 198 students of institutions of higher and secondary education in Chernivtsi and 214 specialists working in different socionomic professions. On the basis of the analysis of the results of the empirical research author determined psychological features of the strategies of stress resistance among modern students of institutions of higher and secondary education and working specialists of various socionomic professions. Their common and distinctive features were identified, and a comparative analysis of stress-overcoming strategies by gender was conducted. The results of empirical studies have shown that modern students use various mechanisms of overcoming behaviour in stressful situations, but the most severe coping styles are escape/avoidance, positive reappraisal, and self-control, and the least severe – taking responsibility. The specialists often use constructive styles of coping behaviour or escape/avoidance, which in certain situations can be a good strategy of behaviour. The behavior of women in comparison to men is more often determined by mechanisms of taking responsibility and positive reappraisal, which belong to the relatively constructive coping mechanisms. The research allowed to identify a number of problems that require targeted and systematic work. Destructive coping strategies were found among the dominant strategies in all studied groups, which leads us to the conclusion that there is a need for specially constructed program on the formation of stress resistance of future specialists of socionomic professions, which professional activity is one of the most stressful occupations
32
L.V., Stepanenko. "PECULIARITIES OF THE INTERRELATIONOF EMOTIONAL PROPERTIES AND COPING-PROTECTIVE MECHANISMS OF THE PERSONALITY OF IMMIGRANTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-6.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose is to consider the peculiarities of interrelation of emotional properties, coping strategies of the personality’s behavior, and mechanisms of psychological protection in the process of emotional self-regulation of the personality. The views of scientists on the interrelation of coping strategies of the personality’s behavior and mechanisms of psychological protection in the process of self-regulation are analyzed. The results of the experimental study of the interrelation of personal emotional properties of immigrants with such mechanisms of emotional self-regulation as coping strategies and mechanisms of psychological protection are presented.Methods. The following diagnostic tools are used in the study presented: the scales of “Emotional excitability”, “Intensity of emotions”, “Duration of emotions” of the self-assessment test “Characteristics of emotionality” by Ye.P. Ilin; the scale “Emotional lability” of the Freiburg Personality Inventory; the scale “Emotional channel of empathy” by V.V. Boiko; the technique of the emotional-energetic charges by V.V. Boiko; the scale “General mood background” of the technique of the index of life satisfaction in adaptation by N.V. Panina; the coping test by R. Lazarus; the questionnaire by Plutchik – Kellerman – Conte “Life Style Index” (LSI). The following methods are used to process the empirical data: descriptive statistics and correlation analysis.Results. The study has been conducted with 54 immigrants from Donetsk and Luhansk regions. The conditionality of the choice of coping strategies and mechanisms of psychological protection of immigrants in a stressful situation with personal, emotional properties is determined.A significant interrelation is found between the indicators of emotional properties and such coping strategies as “planning problem solving”, “taking responsibility”, “escape-avoidance”. The emotional property “emotional intensity” forms the largest number of interrelations with coping strategies. The emotional property “optimism” has no correlation with the coping strategies of the personality.The interrelations between the indicators of emotional properties of immigrants with the mechanisms of psychological protection are analyzed. The greatest number of interrelations is formed by the emotional properties of immigrants (emotional excitability, intensity of emotions, emotional lability-rigidity, expressiveness, emotional stability-instability) with the indicators of psychological protection mechanisms “regression”, “substitution”, “compensation”, “hyper compensation”. The indicator “emotional sensitivity” is related to the mechanisms of psychological protection “substitution” and “compensation”. The emotional property “optimism” is inversely correlated with the psychological mechanism of “substitution”.Conclusions. It is proved that immigrants use a wide repertoire of coping strategies of behavior and mechanisms of psychological protection together with the interrelation with the characteristics of emotional response during a stressful situation. The results obtained contribute to a better understanding of the mechanisms of the personality’s holistic functioning in stressful situations.Key words: self-regulation, emotional self-regulation, characteristics of emotional reaction, coping strategies, mechanisms of psychological protection, stressful situations. Мета статті полягає в дослідженні особливостей взаємозв’язку емоційних властивостей, копінг-стра-тегій поведінки особистості та механізмів психологічного захисту у процесі емоційної саморегуляції особистості. Проаналізовано погляди вчених щодо взаємозв’язку копінг-стратегій поведінки особисто-сті та механізмів психологічного захисту у процесі саморегуляції. Представлено результати експери-ментального дослідження взаємозв’язку особистісних емоційних властивостей переселенців із такими механізмами емоційної саморегуляції, як копінг-стратегії та механізми психологічного захисту.Методи. У дослідженні використано такий діагностичний інструментарій: шкали «Емоційна збудливість», «Інтенсивність емоцій», «Тривалість емоцій» самооціночного тесту «Характеристики емоційності» Є.П. Ільїна; шкала «Емоційна лабільність» Фрайбургського опитувальника; шкала «Емоційний канал емпатії» В.В. Бойко; Методика емоційно-енергетичних зарядів В.В. Бойко; шкала «Загальний фон настрою» методики «Індекс життєвого задоволення», в адаптації Н.В. Паніної; копінг-тест Р. Лазаруса, опитувальник Плутчика – Келлермана – Конте «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI). Для обробки емпіричних даних були застосовані такі методи: описова статистика та кореляційний аналіз.Результати. Дослідження було проведено з 54 переселенцями Донецької та Луганської областей. Визначено обумовленість вибору копінг-стратегій та механізмів психологічного захисту переселенців у стресовій ситуації з особистісними, емоційними властивостями. Встановлено значний взаємозв’язок між показниками емоційних властивостей і такими копінг-стратегіями, як «планування розв’язання проблем», «прийняття відповідальності», «втеча-уникнення». Найбільшу кількість взаємозв’язків із копінг-стратегіями утворює емоційна властивість «інтенсивність емоцій». Емоційна властивість «оптимізм» не має кореляційних зв’язків із копінг-стратегіями особистості. Проаналізовано взаємозв’язки показників емоційних властивостей переселенців із механізмами психологічного захисту. Найбільшу кількість взаємозв’язків утворюють емоційні властивості переселенців (емоційна збудливість, інтенсивність емоцій, емоційна лабільність – ригідність, експресивність, емоційна стійкість – нестійкість) з показниками механізмів психологічного захисту «регресія», «заміщення», «компенсація», «гіперкомпенсація». Показник «емоційна чуйність» пов’язаний із механізмами психологічного захисту «заміщення» та «компенсація». Емоційна властивість «оптимізм» має зворотний кореляційний зв’язок із психологічним механізмом «заміщення»
33
Поєзднік, Олександр. "ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЕКОНОМІСТА." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 82–96. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.05.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження: розвиток професійних якостей майбутніх економістів залежить від сформованості їх професійної компетентності, саме тому важливим виявляється питання про операціоналізацію поняття «професійна компетентність фахівця-економіста» у сучасній психології. Мета дослідження: концептуально обґрунтувати теоретичну модель професійної компетентності економіста. Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових літературих джерел, узагальнення теоретичних даних з проблеми професійної компетентності економіста. Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену професійної компетентності фахівця економічного профілю, проаналізовано сутнісні її ознаки, побудовано теоретичну модель. Висновки:У результататі теоретичного аналізу проблеми професійної компетентності майбутніх економістів її було визначено як вмотивовану здатність до успішного здійснення професійної діяльності економіста, що забезпечується сукупністю професійно значущих знань та вмінь, когнітивних особливостей, регулятивних, організаційних, комунікативних та управлінських здатностей. Теоретичну модель професійної компетентності економіста сладають такі компоненти: ціннісно-мотиваційний (вмотивованість на професійну діяльність, інтерес до економіки кар’єрна спрямованість), регулятивно-вольовий (саморегуляція професійної діяльності, адаптивні копінг-стратегії, високий наполегливість, завзятість, стресостійкість, рефлексивність), організаційно-управлінський (афіліативна спрямованість, організованість, здатність до планування, контролю, оцінки поточної діяльності та прогнозування), комунікативно-коопераційний (комунікативні навички, здатність до конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій, вміння працювати у команді, знання ділового етикету), когнітивний (обізнаність у професійній діяльності, метакогнітивні вміння), інформаційно-діяльнісний (інструментально-методологічна озброєність в економіці).
34
Завацький, Юрій, Наталія Завацька, Олена Федорова, Лілія Царенок, and Катерина Волох. "Вплив сімʼї на резильєнтність особистості у кризові періоди життя." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 404–10. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-404-410.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз впливу сімʼї на резильєнтність особистості у кризові періоди життя. Дослідження особливостей психологічного впливу дитячо-батьківських відносин на соціальну адаптацію молодших школярів показало, що такі відносини впливають не тільки на індивідуально-особистісні особливості дітей, а й на особливості їх міжособистісної взаємодії. Показано, що порушення батьківського ставлення, зокрема за типом домінуючої гіперпротекції, впливають на прояви тривожності у дітей молодшого шкільного віку та обумовлюють негативні стратегії такої взаємодії. Визначено взаємозвʼязок між дитячо-батьківськими відносинами і копінг-поведінкою батьків, яка виступає механізмом їх впливу на ефективність соціальної адаптації молодших школярів (емоційне прийняття дитини за моделями безумовного і умовного прийняття з наданням переваги стратегіям проблемно-орієнтованого копінгу). Зʼясовано, що показники соціальної адаптації мають значущі відмінності у молодших школярів із різними типами прихильності до батьків. Вони значно вище у дітей з надійним типом прихильності, які мають соціальний статус бажаних або прийнятих, адекватну або завищену самооцінку, сформованість соціальних уявлень та соціальних емоції. Натомість діти з тривожно-амбівалентним і ненадійним її типами, які здебільшого мають соціальний статус неприйнятих або ізольованих, відрізняються заниженою самооцінкою, низьким рівнем сформованості соціальних емоцій, соціальних уявлень та мотивів. Ключові слова: сімʼя, особистість, резильєнтність, кризові періоди життя.
35
Москаленко, Наталія, and Валерій Пічурін. "Теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 88–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.88-95.
Full textAbstract:
Анотація. До сьогодні у сфері освіти домінує спрощена думка, відповідно до якої професійні знання є основою професійної підготовки, а інші сторони покликані обслуговувати їх освоєння. У той самий час звичними стають претензії до психофізичної підготовленості фахівця (багато, наприклад, говориться про так званий людський фактор у зв’язку з аварійністю). Проте в загальній підготовці інженера як такій місця для психофізичної підготовки немає. Таким чином, спостерігається розрив між вимогами практики і реаліями підготовки інженера. Мета. Науково обґрунтувати та розробити теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання (на прикладі закладів вищої освіти залізничного транспорту) для підвищення рівня їх готовності до професійної діяльності в умовах виробництва. Методи. Вивчення та аналіз літературних джерел, опитування, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи психологічної діагностики, методи математичної статистики. Результати. Теоретично узагальнено й подано авторський підхід до вирішення проблеми професійно орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання. В рамках підходу обґрунтовано й розроблено концепцію психофізичної підготовки студентів закладів вищої освіти залізничного транспорту. Доведено ефективність реалізації у процесі викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання» авторської концепції. Запропоновано нове вирішення проблеми професійно-орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у фізичному вихованні.
Ключові слова: фізичне виховання, студенти, професійно значущі якості, увага, тривожність, копінг-стратегії.
36
S.A., Kotenko, and Malysheva A.A. "FEATURES OF STRATEGIES FOR OVERCOMING STRESS SITUATIONS IN ATHLETES ENGAGED IN ORIENTAL MARTIAL ARTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-3.
Full textAbstract:
Purpose. Identification and analysis of strategies for overcoming stressful situations and decision-making tendencies among athletes involved in martial arts. Methods. The methodological basis of the study is the model of physiological stress by V. P. Dohrenwend and the conservation of resources theory by S. Hobfoll. Twenty students of the Kharkiv State Academy of Physical Culture of the second year of the specialty 017 “Physical culture and sports”, who are engaged in martial arts for 4-13 years, took part in the research. Research methods: “Strategic Approach to Coping Scale” (SACS) by S. Hobfoll in the adaptation by N.Vodopyanova and E. Starchenkova. To clarify the data obtained, we chose the methodology “Decision Making Tendency Inventory” (DMTI) G. Misuraka in the adaptation of A. Yu. Razvalyaeva. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the STATISTICA 12 package was used. Results. The study is devoted to the investigation of the features of strategies for overcoming stressful situations in athletes involved in martial arts. It has been established that the most typical for athletes engaged in martial arts are strategies of assertive, aggressive and impulsive actions, and the tendency to satisficing in decision-making, the least typical – avoidance and antisocial actions. Positive relations between the duration of sports occupation and the tendency to choose avoidance and manipulative actions to overcome stressful situations, the tendency of satisficing in decision-making, negative relations between the duration of sports occupation and the tendency of minimization were revealed.Conclusions. According to the results, athletes involved in martial arts are more characterized by active, constructive strategies to overcome stressful situations, however, there is a tendency to an increase in the tendency to choose passive and indirect strategies as the duration of sports occupation increases. The obtained data can be used in the activities of the Department of psychological support of the educational process of the Kharkov State Academy of Physical Culture.Key words: stress, sports, martial arts, athlete’s personality, coping strategies. Мета – виявлення та аналіз стратегій подолання стресових ситуацій і тенденцій прийняття рішень у спортсменів, що займаються східними одноборствами.Методи. Методологічно дослідження базується на моделі фізіологічного стресу В.P. Dohrenwend та теорії збереження ресурсів С. Хобфола. У дослідженні взяли участь 20 здобувачів освіти Харківської державної академії фізичної культури другого курсу спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», що займаються східними одноборствами від 4 до 13 років. Серед них – 9 дівчат і 11 юнаків. Метод дослідження – «Стратегії подолання стресових ситуацій» (SACS) С. Хобфола в адаптації Н.Є. Водоп’яно-вої та Є. С. Старченкової. Для уточнення даних ми обрали методику «Тенденції в прийнятті рішень» (DMTI) Р.Місурака в адаптації А.Ю. Разваляєвої. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті STATISTICА 12.Результати. Дослідження присвячене вивченню особливостей стратегій подолання стресових ситуацій спортсменів, що займаються східними одноборствами. З’ясовано, що найбільш характерними для спортсменів, що займаються східними одноборствами, є стратегії асертивних, агресивних та імпульсивних дій, тенденція сатисфізації у прийнятті рішень, найменш характерними – уникання та асоціальних дій. Виявлено позитивні зв’язки тривалості занять спортом зі схильністю обирати уникання та маніпулятивні дії для подолання стресових ситуацій, тенденцією сатисфізації у прийнятті рішень, негативний – з тенденцією мінімізації.Висновки. Згідно з отриманими результатами для спортсменів, що займаються східними одноборствами, більшою мірою характерні активні, конструктивні стратегії подолання стресових ситуацій, проте існує тенденція до зростання схильності обирати пасивні та непрямі стратегії протягом збільшення тривалості занять спортом. Отримані дані можуть використовуватись в діяльності Відділу психологічного супроводу освітнього процесу Харківської державної академії фізичної культури.Ключові слова: стрес, спорт, східні одноборства, особистість спортсмена, копінг-стратегії.
37
G.V., Chaika. "FACTORS SUPPORTING POSITIVE RELATIONS WITH OTHER PEOPLE AND PREVENTING EXCESSIVE DEPENDENCE ON THEM." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-9.
Full textAbstract:
Objective: to find factors, i.e. personal qualities, supporting the creation of positive relationships with others and helping a person overcome too high, unhealthy sensitivity to others.Methods: indicator “positive relations with others” from the method studying psychological well-being C. Riff and indicator “sensitivity to others” from Autonomy–Connectedness Scale (ACS–30) of Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; General Self-Efficacy Scale (Schwarzer, R., & Jerusalem, M.), Ways of Coping Questionnaire (Folkman and Lazarus), WIPPF, the Personality Views Survey III-R (S. Maddi), Self-Attitude Questionnaire (V.V.Stolin, S.R. Pantileev), Bass Orientation Personal Inventory, Zimbardo Time Perspective Syventory, Quality of Personality’s Life (Chykhantsova O.A.), Bradburn Scale of Psychological Well-Being, The Satisfaction with Life Scale (E. Diener et al.).Results: several personal traits were identified that were positively associated with “positive relations with others” and negatively with “sensitivity to others”. These were self-attitude, hardiness, self-efficacy, ability to cope with a new situation, self-understanding, choice of adaptive coping strategies in difficult situations. “Positive relations with others” were positively associated with intrinsic motivation, feelings of happiness, life satisfaction; and “sensitivity to others”, on the contrary, was positively associated with impersonal motivation and the predominance of negative emotions in life. Conclusions: positive relations with others support a person’s psychological well-being, but only if such relations are built on an equal footing. The ability to establish and maintain positive relationships with others is influenced by good self-attitude and hardiness. The development of these personal traits is especially useful if the ability to have positive relations is insufficiently developed. In addition, these personal traits will help to get rid of excessive sensitivity to the will, views, thoughts, beliefs that may be imposed by other people. To achieve positive relations on an equal basis, a person must rely on internal motivation, i.e. their own motivation in their actions, and also choose conditionally adequate coping strategies.Key words: positive relations with others, sensitivity to others, self-attitude, hardiness, coping strategies, psychological well-being, motivation. Мета – віднайти фактори, тобто особистісні якості, які підтримують створення позитивних стосунків з іншими та допомагають людині перебороти занадто високу, нездорову чутливість до інших. Методи: показник «позитивні відносини з іншими» методики вивчення психологічного благопо-луччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» тесту «Автономія-прив’язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалема, копінг-тест Лазаруса і Фол-кмана WIPPF, тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Сто-ліна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник для визначення спрямованості особистості, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, опитувальние для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової, опитувальник афективного балансу Н. Бредберна, шкала задоволеності життям E. Diener et al.Результати. Була виявлена низка рис, які позитивно пов’язані із позитивними відносинами з іншимиі негативно пов’язані із чутливістю до інших. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, саморозуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Позитивні відносини з іншими позитивно пов’язані із внутрішньою мотивацією, відчуттям щастя, задоволеності життям, а чутливість до інших, навпаки, позитивно пов’язана із безособовою мотивацією та із переважанням у житті негативних емоцій.Висновки. Позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте, лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі. На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисний, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав’язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню, тобто власну мотивацію у свої діях, та також обирати умовно адекватні копінг-стратегії.Ключові слова: позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, самоставлення, життєстійкість, копінг стратегії, психологічне благополуччя, мотивація.
38
Khaustov, M. M. "Механізми формування та система психотерапевтичної корекції станів дезадаптації у студентів медичного закладу вищої освіти." Експериментальна і клінічна медицина 83, no. 2 (March 12, 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.06.
Full textAbstract:
Проведено комплексне обстеження 412 студентів ІІ–V курсів Харківського національного медичного університету обох статей, віком 17–22 років. Усіх обстежуваних було розділено на три групи: I група – 215 студентів, мешканців Східної України; II група – 87 студентів, мешканців Луганської та Донецької областей, які вступили на навчання до ХНМУ до початку АТО; III група – 110 студентів, переселенців з зони АТО. Як показали результати дослідження, студенти-переселенці виявляють більш високий рівень розладів адаптації, порівняно зі студентами І та ІІ груп. Встановлено, що структура розладів адаптації представлена депресивним, неврастенічним, тривожним та дисоціативним синдромокомплексами. Патогенетичну значущість у формуванні дезадаптивних станів у студентів-медиків мають: зміна життєвого стереотипу, важкий навчальний матеріал, недосконалість механізмів психологічного захисту, відсутність навичок саморегуляції, неконструктивні копінг-стратегії, ситуації тривалої психічної напруги. Для студентів-переселенців стресогенним чинником є необхідність адаптації у новому та статус вимушеного переселенця. Прогностично значущими у формуванні розладів адаптації є збудливість і неврівноваженість, конфліктність у відносинах, тривожна помисливість, дезорганізація поведінки, неспроможність до саморегуляції, нездатність успішно долати стресові ситуації, діяти в умовах невизначеності, ригідність, фіксованість на травматичних і негативних переживаннях. Базисом розвитку станів дезадаптації студентів є високі рівні соматизації, депресії та тривоги за шкалою SCL-90-R; переважання важкого депресивного та тривожного епізодів за шкалою Гамільтона; клінічні прояви за лікарняною шкалою тривоги і депресії, переважання інтенсивної та екстенсивної нервово-психічної напруги. Базуючись на отриманих даних, нами розроблено систему медико-психологічної підтримки студента-медика в період навчання, що передбачає застосування комплексного психотерапевтичного, психоосвітнього та психопрофілактичного впливів та доведено її ефективність.
39
Разумова, Олена, and Олена Резнікова. "Особливості розвитку професійної я-концепції сучасного вчителя." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-161-171.
Full textAbstract:
У статті представлені результати емпіричного дослідження проблеми особливостей розвитку професійної Я-концепції сучасного вчителя. Актуальністьпоставленої проблеми визначається протиріччям між необхідністю розвитку професійної Я-концепції педагога відповідно до соціальних очікувань і недостатньою визначеністю практики цього процесу.Мета статті: змістовний аналіз структурних компонентів професійної Я концепції сучасного вчителя і визначення на цій підставі критеріїв її позитивної спрямованості. У якості структурної основи дослідження виступила модель розвитку професійної Я-концепції педагога, що включає: когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Задля досягнення мети використовувалися методики «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, методика «Моторна проба» Й. Шварцландера, методика «Індикатор копінг-стратегії» Д. Амірхана, методика діагностики мотивації професійної діяльності К. Замфір, методика діагностики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Проаналізовано особливості змісту і структурної організації професійної Я-концепції вчителя, її когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Визначено критерії позитивної Я-концепції вчителя: у когнітивній складовій – розвинений рівень рефлексії, професійно-орієнтовані ідентифікації, збалансованість модальностей Я-образів, їх внутрішня цілісність та загальний позитивний зміст; у оцінній складовій – адекватний рівень домагань та адекватна самооцінка; у поведінковій складовій – високий рівень розвитку стратегій розв’язання проблем, пошуку соціальної підтримки та виражені смисло-життєві орієнтації; у мотиваційна складовій – «оптимальний мотиваційний комплекс», спрямованість на особистісне зростання та здійснення внесків у суспільне життя; у духовно-ціннісній складовій – гармонійність структури термінальних і інструментальних цінностей. Окреслено перспективи розробки проблеми: зв’язати дослідження професійної Я-концепції педагогів із параметрами їх адаптованості, життєстійкості, самоактуалізації тощо. Ключові слова: педагог, професійна Я-концепція, рефлексія, ідентичність, образ Я, рівень домагань, мотивація, ціннісні орієнтації.
40
Lytvynenko, V. "SUBSTANTIATION AND CONTENT OF PSYCHO-EDUCATION OF PATIENTS WITH ALCOHOL DEPENDENCE." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 253–57. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.253-257.
Full textAbstract:
SUBSTANTIATION AND CONTENT OF PSYCHO-EDUCATION OF PATIENTS WITH ALCOHOL DEPENDENCELytvynenko V.
Subjects & methods. On the basis of the Kharkiv Regional Clinical Narcological Hospital No. 9 and the Military Medical Clinical Center of the Northern Region, a comprehensive examination of 150 male patients aged 20 to 55 years with alcohol addiction syndrome was conducted. Results. According to the results of the study, among the examined patients, persons with a persistent alcohol abuse were prevalent, the average AUDIT score in the main group was 4.0, indicating that there were serious alcohol problems; the style of alcohol abuse of patients of the main group was correlated with issues of the presence of danger for physical, psychological, and mental health. Dangerous alcohol consumption was found in 35.2%, high probability of alcohol dependence was found in 60.1%. The system of rehabilitation of patients with alcohol dependence with the use of psychoeducation has been developed and tested. Against the background of psychoeducational activities, positive dynamics of stress-coping behavior was observed. After conducting rehabilitation measures, coping strategies aimed at solving problems were noted in 45.1% of the examined patients of the main group and 32.6% of people of the control group, coping strategies aimed at emotions were in 31.4% and 22.4% respectively, 15.9% and 32.6% respectively – at avoidance, 6.7% and 12.4% – at distraction. Conclusions. Thus, the study identified the foundations and principles of psycho-education for the system of complex rehabilitation of patients with alcohol dependence.
Keywords: alcohol addiction syndrome, alcohol dependence, psychoeducation, coping strategies, rehabilitation.
Абстракт.
ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЗМІСТ ПСИХООСВІТИ ХВОРИХ З АЛКОГОЛЬНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ
Литвиненко В.
Матеріал та методи. На базі ХОКНЛ № 9 та у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону було проведено комплексне обстеження 150 пацієнтів чоловічої статі від 20 до 55 років з синдромом залежності від алкоголю (АЗ). Результати. За результатами дослідження, серед обстежених переважали особи із постійним стилем зловживання алкоголю, середній бал за AUDIT в основній групі склав 4,0, що свідчило про наявність серйозних алкогольних проблем, стиль зловживання алкоголю пацієнтами основної групи із високим ступенем достовірності корелював із питаннями наявності небезпеки для фізичного, психологічного та психічного здоров’я. Небезпечне вживання алкоголю виявлено у 35,2 %, висока ймовірність АЗ виявлено у 60,1 %. Висновки. Розроблена та апробована система реабілітації хворих з АЗ з використанням психоосвіти. На тлі проведення психоосвітніх заходів відмічалася позитивна динаміка стрес-долаючої поведінки – після проведенні реабілітаційних заходів у 45,1 % обстежених основної та 32,6 % контрольної груп відмічалися копінг-стратегії спрямовані на вирішення завдань, у 31,4 % та 22,4 % відповідно – на емоції, у 15,9 % та 32,6 % відповідно – на уникнення, у 6,7 % та 12,4 % – на відволікання.
Ключові слова: синдром залежності від алкоголю, алкогольна залежність, психоосвіта, копінг-стратегії, реабілітація.
Абстракт.
ОБОСНОВАНИЕ И СОДЕРЖАНИЕ ПСИХООБРАЗОВАНИЯ БОЛЬНЫХ С АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮ
Литвиненко В.
Материал и методы. На базе ХОКНБ № 9 и в Военно-медицинском клиническом центре Северного региона было проведено комплексное обследование 150 пациентов мужского пола от 20 до 55 лет с синдромом зависимости от алкоголя (АЗ). Результаты. По результатам исследования, среди обследованных преобладали лица с постоянным стилем злоупотребления алкоголя, средний балл по AUDIT в основной группе составил 4,0, что свидетельствовало о наличии серьезных алкогольных проблем, стиль злоупотребления алкоголя пациентами основной группы с высокой степенью достоверности коррелирует с вопросами наличияопасности для физического, психологического и психического здоровья. Опасное употребление алкоголя выявлено у 35,2%, высока вероятность АЗ обнаружено у 60,1%. Выводы. Разработана и апробирована система реабилитации больных с АЗ с использованием психообразования. На фоне проведения психообразовательных мероприятий отмечалась положительная динамика стресс-преодолевающего поведения – после проведении реабилитационных мероприятий у 45,1% обследованных основной и 32,6% контрольной групп отмечались копинг-стратегии направленные на решение задач, у 31,4% и 22,4% соответственно – на эмоции, у 15,9% и 32,6% соответственно – на избегание, у 6,7% и 12,4% - на отвлечение.
Ключевые слова: синдром зависимости от алкоголя, алкогольная зависимость, психообразование, копинг-стратегии, реабилитация.
41
O.V., Horetska. "PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF DEMONSTRATION THE OPTIMISM IN ELDERLY PERSONS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-5.
Full textAbstract:
Мета. У статті поставлено за мету розкрити сутність оптимізму як психологічного феномену, про-аналізувати його зв’язок з іншими психологічними конструктами, визначити психологічні особливості прояву оптимізму у людей похилого віку. Методи. За допомогою описового методу проаналізовано різні підходи до дефініції оптимізму; систематизовано наукові теоретичні й емпіричні дослідження цього конструкту; за допомогою методики Л. Рудіної «Тест на оптимізм» визначено рівень оптимізму, песимізму й надії людей похилого віку. Результати. Здійснено аналіз взаємозв’язку оптимізму з іншими психологічними категоріями. Наведено основні переваги оптимізму на життєвому шляху особистості. Зазначено, що оптимізм – здатність людини переживати надію на успіх, вірити у власні сили й можливості, турбуватися про себе та конструктивно долати перешкоди на шляху до досягнення мети. Описано психологічні характеристики людини-оптиміста й людини-песиміста. Розглянуто соціально-психологічні проблеми літніх. Надано результати емпіричного дослідження прояву оптимізму в людей похилого віку. Оптимістичні люди похилого віку більш щасливі, продуктивні, задоволені життям, упевнені в собі й у власному майбутньому, готові до нового, здатні прийняти себе і власний вік, більш успішно соціалізуються, мають певні цілі в житті та потрібні ресурси для їх реалізації, конструктивні копінг-стратегії подолання життєвих труднощів. У них загалом менше проблем зі здоров’ям. Песимістично налаштовані люди похилого віку гірше адаптуються до нового етапу життя, мають занижений емоційний фон і самооцінку, не прийма-ють старість, очікують найгіршого в майбутньому, почуваються розгубленими у стресових ситуаціях, невпевнені в собі, безініціативні, малопродуктивні, некомунікабельні, тривожні, бояться проявляти себе, вважають, що життя скінчено, проте набагато точніше, ніж оптимісти, здатні оцінити ситуацію та власні ресурси для її вирішення. У більшості респондентів встановлено переважання помірного песимізму. Висновки. Дослідження акцентує увагу на створенні необхідних умов посилення оптимізму в людей похилого віку задля благополучного старіння, позитивного прийняття себе та світу, формування впевненості в собі, віри у власні сили й успіх, планів на життя, ефективного подолання стресу, підтримки психічного й фізичного здоров’я. Ключові слова: людина похилого віку, оптимізм, песимізм, щастя, психічне здоров’я, благополучна старість. Purpose. The aim of the article is to reveal the essence of optimism as a psychological phenomenon, to analyze its connection with other psychological constructs, to determine the psychological peculiarities of optimism in the elderly persons.Methods. With the help of the descriptive method there have been analyzed the different approaches to the definition of optimism; there have been systematized the scientific theoretical and empirical researches of this construct; with the help of the method of L. Rudina “Test for optimism” there have been defined the role of optimism, pessimism and hope of the elderly persons.Results. There have been done the analysis of the relationship of optimism with other psychological categories. The main advantages of optimism in the personality’s life path have been given. It is noted that optimism is a person’s ability to feel hope for success, believe in own strengths and abilities, take care of themselves and constructively overcome obstacles on the way to achieving the goal. There have been described the psychological features of optimist and pessimist. The social and psychological problems of the elderly persons have been considered. The results of the empirical research of optimism in elderly persons are given. The optimistic elderly persons are happier, more productive, satisfied with life, confident in themselves and their future, ready for new, able to accept themselves and their own age, socialize more successfully, have certain goals in life and necessary resources for their realization, constructive coping-strategies for overcoming life’s difficulties. In general they have fewer health problems. Pessimistic elderly people often adapt worse to the new stage of life, have low emotional background and self-esteem, don’t accept old age, expect the worst in the future, feel confused in stressful situations, insecure, uninitiated, unproductive, uncommunicative, fearless, believe that life is over, but much more accurately than optimists they are able to evaluate the situation and own resources for its solving. The majority of respondents demonstrate a predominance of moderate pessimism. Conclusions. The research pays attention on creating the necessary conditions as for strengthening optimism in the elderly for healthy aging, positive acceptance of yourself and the world, building self-confidence and success, life plans, effective coping with stress, mental and physical health. Key words: elderly person, optimism, pessimism, happiness, mental health, prosperous old age.
42
Соломка, Е., Т. Хома, and А. Хлопек. "СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ОПАНУВАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ." Вісник Національного університету оборони України, April 14, 2022, 111–18. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2022-65-1-111-118.
Full textAbstract:
У статті розглянуті такі поняття, як: «стрес», «адаптація», «копінг» у працях закордонних, вітчизняних вчених та провідних психологічних теоріях. Проаналізовано різні концепції опанувальної поведінки. Констатовано, що опанувальна поведінка реалізується за допомогою обраних стратегій опанування на основі особистісних копінг-ресурсів. Копінг-стратегії розглядаються і як засіб управління стресом, і як актуальні відповіді особистості на загрозу. Описано структурні елементи копінг-поведінки, як складного динамічного процесу.
43
Ніколаєв, Л., О. Руденко, Д. Чижма, and О. Озеллі. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ЯК ФОРМИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ У САМОТНІХ ЖІНОК В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Вісник Національного університету оборони України, May 5, 2022, 79–88. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-79-88.
Full textAbstract:
У статті презентовано результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву копінг-поведінки у самотніх жінок, як форми подолання стресу в умовах невизначеності. Визначено місце копінг-стратегій у збереженні психічного здоров’я в умовах стресу. Проаналізовано планування вирішення проблеми, самоконтроль, пошук соціальної підтримки та конфронтацію як переважаючі копінг-стратегії досліджуваних.
44
Камінська, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, March 31, 2021, 26–34. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.13(58).03.
Full textAbstract:
Мета: аналіз психологічних особливостей стресостійкості майбутніх психологів. Методи дослідження: теоретичні (порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація наявних теоретичних підходів та емпіричних результатів); емпіричні (тестування); методи математичної статистики (критерій χ2 – Пірсона, метод лінійної кореляції Пірсона).Результати. Виявлено, що більшість студентів мають низький рівень стресу, тяжіють до типу В, тобто мають достатній рівень стресостійкості. Вивчення копінг-стратегій засвідчує практично рівний розподіл в групі респондентів типів «Вирішення», «Уникнення», «Врегулювання емоцій», із незначним переважанням останнього. Встановлено особливості динаміки стресостійкості студентів-психологів під час навчання у закладах вищої освіти: в першокурсників спостерігається вищій рівень стресу, їм властива більша схильність до стресу загалом і переважання копінг-стратегії «Уникнення». Натомість старшокурсникам притаманна вища стресостійкість і домінування копінг-стратегії «Вирішення». Визначено кореляційний зв’язок між високим рівнем стресостійкості та зазначеною копінг-стратегією.Висновки. Встановлено, що стресостійкість є важливою особистісною характеристикою, що передбачає здатність до саморегуляції, керування власними психічними станами, змогу долати життєві труднощі, не відчуваючи при цьому деструктивного впливу дистресу. З’ясовано, що більшості студентів-психологів притаманний достатній рівень стресостійкості. Виявляються копінг-стратегії, спрямовані на збереження емоційної стабільності, недопущення того, щоб стресова ситуація змінювала в значній мірі емоційний фон особистості. Характерні також копінг-стратегії, спрямовані на уникнення стресогенних ситуацій, що має на меті недопущення дистресу. Помічено прагнення вирішити проблемну ситуацію, засноване на її сприйнятті як певного завдання, що перешкоджає застряганню в ній завдяки меншій емоційній включеності. Визначено специфіку динаміки стресостійкості: в студентів старших курсів вона стає вищою, їм притаманні адаптивні копінг-стратегії.
Література
Білова, М.Е. (2007). Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресостійкості (на прикладі працівників стресогенних професій). (Автореф. дис. канд. психол. наук). Одеса.
Бурбан, Н., & Гузенко, І. (2019). Особливості стресостійкості й адаптивних здібностей до стресу майбутніх військовослужбовців. Педагогіка і психологія професійної освіти, 1, 105–116.
Кравцова, О.К. (2019). Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки, 7, 98–117.
Плужник, Я.А. (2011). Соціально-психологічні детермінанти організаційно-управлінських стресів. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Луганск.
Carron, А.V., & Morford W.R. (2016). Anxiety, Stress and Motor Learning. Perceptual and Motor Skills, 27(2), 507–511.
Schоnfeld, Р. (2016). The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through self-efficacy. International Journal of Clinical and Health Psychology, 16(1), 1–10.
Shevchenko, R. (2017). The useful concept of stress and its effects on the individual. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 5(23), 27–35.
Wersebe, Н. (2018). The link between stress, well-being, and psychological flexibility during an Acceptance and Commitment Therapy self-help intervention. International Journal of Clinical and Health Psychology, 18(1), 60–68.
45
Bohucharova, O. I., and N. V. Tkachenko. "КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ЯК ФАКТОР «ПОЗИТИВНОЇ» АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ." Вісник Дніпропетровського університету. Серія психологія 22, no. 9/1 (May 26, 2016). http://dx.doi.org/10.15421/101604.
Full text
46
Володарська, Наталія. "ЖИТТЄВІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ЯК ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ." Наукові перспективи (Naukovì perspektivi), no. 11 (17) (November 30, 2021). http://dx.doi.org/10.52058/2708-7530-2021-11(17)-351-363.
Full text
47
Ischuk, V. V. "Особливості патернів копінгу при психоендокринному синдромі на тлі дисфункцій щитоподібної залози." Медицина сьогодні і завтра 82, no. 1 (March 11, 2020). http://dx.doi.org/10.35339/msz.2019.82.01.08.
Full textAbstract:
На базі Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України обстежено 200 хворих із діагнозами гіпо- й гіпертиреозу у стані терапевтичної компенсації ендокринної дисфункції та з проявами психоендокринного синдрому. З метою встановлення й порівняння патернів копінгу нозогенного стресу за психоендокринного синдрому на тлі гіпо- й гіпертиреозу використано структуроване психодіагностичне інтерв’ю на основі копінг-тесту Лазаруса. Установлено, що хворими на гіпотиреоз стратегії «дистанціювання» (54 особи), «самоконтроль» (26 осіб), «утеча–уникнення» (67 осіб) та «планування вирішення проблеми» (23 особи) використовувались частіше, ніж хворими на гіпертиреоз. Натомість у обстежених із гіпертиреозом стратегії «конфронтація» (77 осіб), «пошук соціальної підтримки» (34 особи) та «позитивне переоцінювання» (43 особи) були представлені частіше, ніж у осіб із гіпотиреозом.
48
Долинська, Любов, and Ганна Чернякова. "ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПІДЛІТКІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, April 29, 2022, 15–25. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).02.
Full textAbstract:
У статті розглядаються копінг-стратегії батьків як індивідуальні способи подолання проблемних ситуацій та стресових впливів, пов’язаних із вихованням підлітків. Презентовано аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень щодо проблеми копінг-поведінки особистості, а також проблеми батьківського виховання у підлітковий період. Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми копінгу: его-орієнтований, диспозиційний, динамічний. За результатами теоретичного дослідження презентовано розроблену модель феномену копінгу, яка включає основні категоріальні та типологічні позиції щодо його розуміння: структуру копінг-процесу, чинники та копінг-ресурси, а також основні функції копінг-поведінки. Подано короткий огляд психологічних досліджень, присвячених проблемі підвищення ефективності копінг-стратегій та особливостей їх формування серед різних цільових груп, зокрема педагогів. Висвітлено короткий аналіз результатів емпіричного дослідження індивідуальних способів подолання батьками стресових ситуацій, пов’язаних із вихованням підлітків та їх індивідуально-психологічних властивостей: рефлексивності, емпатійності, рівня саморегуляції, ціннісних орієнтацій та типу батьківського ставлення. Виявлено взаємозв’язки між особливостями батьківських копінг-стратегій та їх індивідуально-психологічними властивостями. Презентовано програму розвитку ефективних копінг-стратегій батьків, яка розроблена відповідно до моделі розвитку ефективних копінг-стратегій батьків у вихованні підлітків та спрямована на гармонізацію когнітивно-рефлексивного, емоційно-ціннісного та поведінково-регулятивного компонентів копінг-поведінки батьків з урахуванням психологічних умов її розвитку. Програма складається з 4 модулів, що вміщують 11 занять. Доцільність програми обґрунтовано та підтверджено результатами формувального експерменту. Констатовано, що підвищення ефективності батьківських копінг-стратегій засобами соціально-психологічного тренінгу є можливим завдяки розвитку навичок рефлексії, емпатії, саморегуляції, роботі з ціннісними орієнтаціями батьків, а також завдяки розширенню репертуару ефективних батьківських копінг-стратегій у вихованні підлітків.
Література
Буякас, Т. (2000). Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредованное символами. Вопросы психологии, 1, 96–108.
Дементій, Л. (2004). До проблеми діагностики соціального контексту та стратегій копінг-поведінки. Журнал прикладної психології, 3, 20–25.
Нартова-Бочавер, C. (1997). «Coping behavior» в системе понятий психологии личности. Психологічний журнал. (Т.–18 (5), с. 58–91).
Сидоренко, А. (2012). Психологічні особливості копінг-поведінки вчителів у педагогічній взаємодії з підлітками-девіантами. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Чернобровкін, В. (2007). Психологія прийняття рішень у педагогічній діяльності. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Haan, (1977). Coping and Defending: Processes of Self-Environment Organization. New York : Academic Press
Heim, E. (1995). Coping-based intervention strategies. Patient Education and Counseling, 26(1–3), 145–151. https://doi.org/10.1016/0738-3991(95)00733-G
Lazarus, R.S., & Folkman, S. (1991). The concept of coping. In A. Monat & R.S. Lazarus (Eds.). Stress and coping: An anthology (pp. 189–206). New York : Springer Publishing Company.
Menninger, (1963). The vital balance: The life processes in mental health and illness. New York : Macmillan.
Moos, R.H., & Billings, A.G. (1982). Conceptualizing and measuring coping resources and processes. In L. Goldberger and S. Breznitz (Ed.), Handbook of stress: Theoretical and clinical aspects (pp. 212–230). New York, NY : Free Press.
49
Хаустов, М. М. "Медико-психологічний погляд на проблему розладів адаптації у студентів." Медицина сьогодні і завтра 83, no. 2 (December 19, 2020). http://dx.doi.org/10.35339/msz.2019.83.02.06.
Full textAbstract:
На основі ідентифікації і комплексного оцінювання клініко-психологічних проявів і механізмів формування дезадаптивних станів у студентів-медиків обґрунтовано й розроблено систему заходів їхньої психотерапевтичної корекції. Проведено комплексне обстеження 412 студентів ІІ–V курсів Харківського національного медичного університету обох статей у віці 17–22 років. Усіх обстежених було розподілено на три групи: 1-ша – 215 студентів – мешканців східної України; 2-га – 87 студентів – мешканців Луганської та Донецької областей, які поступили до навчання у ХНМУ до початку АТО; 3-тя – 110 студентів – переселенців із зони АТО. Показано, що у студентів-переселенців більш високий рівень розладів адаптації, ніж у студентів 1-ї та 2-ї груп. Установлено, що розлади адаптації представлені депресивним, неврастенічним, тривожним та дисоціативним синдромокомплексами. Прогностично значущими в формуванні розладів адаптації є збудливість і неврівноваженість, конфліктність у відносинах, тривожна помисливість, дезорганізація поведінки, неспроможність до саморегуляції, нездатність успішно долати стресові ситуації, діяти за умов невизначеності, ригідність, фіксованість на травматичних і негативних переживаннях. Розроблена система корекції розладів адаптації у студентів-медиків шляхом медико-психологічної підтримки, яка полягала в індивідуалізованому застосуванні психотерапевтичного й психоосвітнього впливів. Відмічено позитивну динаміку психологічного стану: швидку редукцію тривожної та депресивної симптоматики, зниження рівня нервово-психічного напруження, підвищення психофізичної активності студентів та позитивну зміну копінг-стратегії.