To see the other types of publications on this topic, follow the link: Котельня.
Journal articles on the topic 'Котельня'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Котельня.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кадомська, М. "Костьол св. Антонія Падунського, село Стара Котельня на Житомирщині." Хроніка - 2000, Вип. 81 (2010): 129–46.
Find full text
2
Kovalenko, T. P., S. S. Lys, V. O. Serdiuk, I. R. Galyanchuk, and N. M. Lashkovska. "Аналіз ефективності роботи модернізованої водопідготовчої установки котельні підприємства." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/40290618.
Full textAbstract:
Об'єктом дослідження є котельня підприємства ТзОВ "Гофрон", розташована в с. Малехів Жовківського району, призначена для забезпечення технологічних потреб підприємства в парі, а також забезпечення потреб тепла на опалення виробничого корпусу. На підприємстві приготування живильної води для котлів фірми Ferroli виду Vapoprex HVP 800 здійснено за допомогою водопідготовчої установки (ВПУ) SF-10A. Установка серії SF-10A складається з двох натрій-катіонітних фільтрів із загальним блоком управління і солерозчинним баком для приготування сольового розчину. Як фільтрувальний матеріал в установці SF-10A використано катіонообмінні смоли, що мають високу місткість за солями жорсткості. Наведено реакції, які описують процес іонного обміну за схемою двоступеневого натрій-катіонування, а також переваги цього методу. Проведено лабораторні дослідження з вивчення впливу ВПУ SF-10A на якість води. Встановлено, що після ВПУ жорсткість води зменшилась до 0,01 мг-екв/л. Наведено декілька етапів процесу регенерації двоступеневої натрій-катіонітової установки. Проведено розрахунок питомої витрати солі NaCl (а) на одну регенерацію та встановлено, що на фільтри I ступеня а = 135 г/г-екв, для II ступеня a = 350 г/г-екв. Проаналізовано ефективність роботи ВПУ SF-10A та розраховано техніко-економічні показники котельні підприємства ТзОВ "Гофрон" після модернізації ВПУ. Визнасено, що ККД до модернізації ВПУ підприємства становило 82 %, а після модернізації – 91 %.
3
Opryshko, Liudmyla, Tetiana Holovniak, Рavlo Herasymenko, and Iryna Poltava. "ЖАРОМІЦНІСТЬ МЕТАЛУ КОТЕЛЬНИХ ТРУБ З БЕЗПЕРЕВНОЛИТОЇ ЗАГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ»." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 5-6 (December 27, 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-67-75.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження спроможності нової технології виробництва (засобом гарячої прокатки на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» безпосередньо із недеформованої безперервнолитої заготовки виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ») забезпечувати отримання котельних труб високої експлуатаційної надійності широкого сортаменту зі сталі 20.Методика. Дослідження макроструктури (наявність залишків литої структури) та мікроструктури металу труб, випробування на тривалу міцність, фрактографічні та металографічні дослідження характеру руйнування зразків труб після жароміцних випробувань. Результати. Досліджені характеристики жароміцності (тривала міцність і тривала пластичність) металу котельних труб у різних станах (після гарячої прокатки і після нормалізації з окремого нагріву), які були виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на трубопрокатному агрегаті з безперервним станом (ТПА 30-102) ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ». Досліджені процеси, які відбуваються в структурі металу цих труб за високої температури впродовж тривалого навантаження, та характер руйнування зразків труб при жароміцних випробуваннях. Встановлено вплив структурних характеристик та технологічних факторів виробництва трубної заготовки і труб на рівень жароміцності і поведінку металу дослідних труб в умовах тривалого навантаження за високих температур. Показана необхідність вдосконалення технології виробництва котельної безперервнолитої заготовки на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з метою отримання необхідної макрокристалічної будови (з розвиненою зоною дрібних рівноосних розорієнтованих кристалів та пригніченою зоною стовпчастих кристалів) і нормування цього показника металу котельної недеформованої безперервнолитої заготовки в ТУ У 24.1-05757883-216 «Заготовка сталева безперервнолита кругла для виготовлення котельних труб». Встановлена можливість постачання на об'єкти енергетики України котельних труб зі сталі 20, що виготовлені із заготовки ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з коефіцієнтом витягу не менш ніж 17,0 на ТПА 30-102, без обов’язкової, згідно вимогам нормативної документації для таких труб, нормалізації з окремого нагріву.Наукова новизна. Вперше для котельних труб, що виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ», визначена границя тривалої міцності за температурою експлуатації 450 °С за 100 тис. годин, що нормована ТУ 14-3-460:2009/ТУ У 27.2-05757883-207, і є основною характеристикою за розрахунками на міцність енергетичного обладнання. Досліджена поведінка металу цих труб в різних станах (після гарячої прокатки та нормалізації з окремого нагріву) в умовах тривалого навантаження за високої температури. Практична цінність. Отримані результати досліджень слугуватимуть основою для удосконалення технології виробництва котельних недеформованих безперервнолитих заготовок на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» і виготовлених із них труб на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», що забезпечить отримання за новою технологією котельні труби високої експлуатаційної надійності. Використання заготовки власного виробництва дозволить корпорації ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА знизити собівартість котельних труб та бути конкурентоспроможною трубною компанією серед виробників котельних труб, в тому числі закордонних, за ТУ 14-3-460/ТУ У 27.2-05757883-207.
4
Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich, and S. I. Shevchuk. "Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.
Full textAbstract:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.
5
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук, and Г. О. Пресіч. "Аналіз екологічної ефективності димових труб котелень за умов застосування теплоутилізаційних технологій." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40300418.
Full textAbstract:
Виконано аналіз екологічної ефективності димових труб газоспоживальних котелень комунальної теплоенергетики за умов застосування сучасних теплоутилізаційних технологій з охолодженням відхідних димових газів нижче від температури роси водяної пари, що міститься в газах. У цих технологіях використовували теплоутилізатори, призначені для нагрівання зворотної тепломережної води котельні, та тепловий метод антикорозійного захисту газовідвідних трактів шляхом байпасування частини гарячих газів від котла повз зазначене теплоутилізаційне устаткування. Розглянуто одиночні димові труби різного типу під час виготовлення корпусу труби з антикорозійного матеріалу або під час монтування в цегляну (або іншу трубу з покращеними теплоізоляційними властивостями) газовідвідних стволів з цих матеріалів. Доліджено показники максимальних приземних концентрацій у навколишньому середовищі труби найшкідливіших викидів димових газів, таких як окиси вуглецю СО і азоту NOх залежно від режиму роботи котлів згідно з тепломережним графіком роботи котельні. Проаналізовано вплив використання теплоутилізаційних технологій та зазначеного теплового методу захисту димових труб на безпеку експлуатації газовідвідних трактів і на умови розсіювання шкідливих викидів. Показано, що в разі дотримання рекомендованих режимів роботи котлів зі зменшенням їх кількості згідно з тепломережним графіком роботи котельні й в разі застосування сучасних теплоутилізаційних технологій та димових труб з антикорозійних матеріалів реалізується розсіювання викидів СО та NOх у навколишньому середовищі згідно зі сучасними нормативними вимогами.
6
Navrodska, R. А. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 225–29. http://dx.doi.org/10.15421/40250935.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасні теплоутилізаційні технології для газоспоживальних котельних установок комунальної теплоенергетики і виявлено шляхи підвищення їхньої ефективності. Запропоновано вдосконалену технологію утилізації теплоти відхідних газів із використанням комбінованої теплоутилізаційної системи, призначеної для нагрівання зворотної тепломережної води і холодної води системи хімічного водоочищення. Досліджено теплову ефективність цієї системи і визначено рівні підвищення коефіцієнта використання теплоти палива КВП котельної установки протягом опалювального періоду.
7
ЛЕВЧУК, Наталія. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ З ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 105–19. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.423.
Full textAbstract:
чання під час проведення практичних занять з тилового забезпечення охорони державного кордону в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Зокрема розкрито методичні аспекти проведення практичних занять з навчальної дисципліни “Тилове забезпечення охорони кордонів” на кафедрі логістики Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – Національної академії). Виявлено особливості проведення практичних занять з тематики щодо організації та ведення тилового забезпечення Національної академії з використанням матеріально-технічної бази (об’єкти: продовольчий склад та овочесховище; їдальня; речовий склад; ремонтно-пошивна майстерня; склад пально-мастильних матеріалів; пункт заправки автотранспорту; котельня; банно-пральний комбінат). Розкрито методичні підходи щодо формування практичних навичок курсантів з питань порядку підготовки польових кухонь і обладнання до роботи, розгортання, згортання кухні КП-20, плити ПП-40 і розпалювання форсунки КГФ-4м, а також надання домедичної допомоги пораненому на полі бою. Обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення обліку та складання відповідної звітності в підрозділі охорони державного кордону здійснюється за допомогою опрацювання кожним курсантом спеціального робочого зошиту (збірник формалізованих документів) із типовими бланками й формами звітностей за наступними розділами: продовольче забезпечення; речове забезпечення; житлово-експлуатаційне забезпечення; забезпечення пально-мастильними матеріалами; контроль господарської діяльності; приймання та господарства підрозділу кордону. Автором акцентовано увагу на тому, що закріплення теоретичних знань та практичних навичок, набутих під час освітнього процесу в Національній академії, проводиться шляхом проходження курсантами стажування в органах охорони державного кордону.
8
Gambotov, Mustafa Borisovich, Diana Ashotovna Bagdagulyan, and Alfiya Mansurovna Kapizova. "ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ЛИКВИДАЦИЮ И ТУШЕНИЕ ПОЖАРОВ В БОЛЬНИЧНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ НА ПРИМЕРЕ АХТУБИНСКОЙ РАЙОННОЙ БОЛЬНИЦЫ АСТРАХАНСКОЙ ОБЛАСТИ." Engineering and Construction Bulletin of the Caspian Region, no. 3 (37) (September 30, 2021): 107–14. http://dx.doi.org/10.52684/2312-3702-2021-37-3-107-114.
Full textAbstract:
В статье представлен анализ факторов, влияющих на ликвидацию и тушение пожаров в больничных учреждениях (на примере Ахтубинской районной больницы Астраханской области. В ходе проведенного анализа установлено, что наибольшую опасность среди зданий больницы представляют здание гаражей, здание хозяйственной службы, здание котельной, склада, здание хранения и подачи кислородных баллонов, здание патологоанатомического отделения, здание туберкулезного отделения, здание детского корпуса, здание главного корпуса, здание неврологического корпуса, здание инфекционного корпуса. Также показано, что источниками формирования пожара и других чрезвычайных ситуаций на территории Ахтубинской районной больницы являются котельная, гаражи, здание хозяйственной службы, здание хранения и подачи кислородных баллонов. В ходе анализа так же определенно, что силы и средства Ахтубинского района предназначены только в предположении возникновения пожара по рангу №2, чего недостаточно, если вдруг произойдут наиболее опасные ЧС или же если повысится ранг пожара.
9
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash, and G. O. Sbrodova. "Застосування повітряного методу за¬побігання конденсатоутворенню в газовідвідних трактах котелень." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40281016.
Full textAbstract:
Викладено результати дослідження ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних та промислових котелень повітряного методу відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах. Розглянуто котельні установки з глибоким охолодженням відхідних газів, оснащені водогрійними теплоутилізаторами, призначеними для нагрівання зворотної тепломережної води та води іншого призначення. Досліджено за різних режимів котлів тепловологісний стан у димових трубах різного типу під час використання для зниження вологості та підвищення температури вихідних газів сухого та нагрітого повітря від повітронагрівача котла. Визначено в розглянутих умовах основні параметри систем антикорозійного захисту димових труб, що забезпечують відвернення в них конденсатоутворення за дотримання нормативних режимів експлуатації цих труб. За значеннями одержаних параметрів виконано порівняльний аналіз ефективності застосування розглянутого методу антикорозійного захисту газовідвідних трактів для різних теплоутилізаційних установок. Показано, що використання в теплоутилізаційних технологіях котлів методу підмішування нагрітого повітря забезпечує відвернення конденсатоутворення в димових трубах з різною часткою цього повітря у вихідних газах. Величина цієї частки залежить від режиму роботи котла, призначення утилізованої теплоти, характеристики димової труби тощо.
10
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash, and O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.
Full textAbstract:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
11
Pokotylo, Olga, Tetiana Poruchynska, and Oksana Stasiuk. "Показники крові та діяльності серцево-судинної системи в працівників шкідливих професій." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 3 (August 27, 2019): 179–84. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-179-184.
Full textAbstract:
Оцінка загальних показників крові й серцевої діяльності серця є важливою у визначенні стану досліджуваних, у т. ч. працівників шкідливих професій. Мета роботи – вивчити загальні дані крові та серця в працівників шкідливих професій. У досліджені брали участь 43 особи, які проходили обстеження в межах періодичного медичного огляду. Це були працівники восьми різних професій (водій-рятувальник – 17 %, електрогазозварювальник – 10 %, електромонтер – 12 %, кранівник – 15 %, лаборант – 15 %, оператор АЗС – 12 %, оператор котельні – 7 %, слюсар – 12 %). Роботу серця оцінювали за параметрами електрокардіограми. Запис ЕКГ здійснювали, застосовуючи електрокардіограф ECG 300G у відділені функціональної діагностики, визначення загальних показників крові відбувалося за загальними методиками на базі клініко-діагностичної лабораторії Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Аналізували показники загального аналізу крові та характеристики ЕКГ (кут відхилення ЕВС, частоту серцевих скорочень, коливання інтервалу RR й інтервали: RR, PQ, QT, зубець P, комплекс QRS і систолічний показник). Показники загального аналізу крові в більшості досліджуваних перебували в межах норми. Виявили відмінності показників гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних клітин і моноцитів у працівників різних професій. Порівняння показників ЕКГ засвідчило відмінності між величиною кута ЕВС, який мав значні відхилення від норми в електромонтерів, операторів котелень і слюсарів. Також за межі норми виходили показники тривалості інтервалу RR в електромонтерів, лаборантів й операторів АЗС. Незначні відхилення виявлено в значеннях зубця P і комплексу QRS.
12
Pokotylo, Olga, Tetiana Poruchynska, and Oksana Stasiuk. "Показники крові та діяльності серцево-судинної системи в працівників шкідливих професій." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 3 (August 27, 2019): 179–84. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-179-184.
Full textAbstract:
Оцінка загальних показників крові й серцевої діяльності серця є важливою у визначенні стану досліджуваних, у т. ч. працівників шкідливих професій. Мета роботи – вивчити загальні дані крові та серця в працівників шкідливих професій. У досліджені брали участь 43 особи, які проходили обстеження в межах періодичного медичного огляду. Це були працівники восьми різних професій (водій-рятувальник – 17 %, електрогазозварювальник – 10 %, електромонтер – 12 %, кранівник – 15 %, лаборант – 15 %, оператор АЗС – 12 %, оператор котельні – 7 %, слюсар – 12 %). Роботу серця оцінювали за параметрами електрокардіограми. Запис ЕКГ здійснювали, застосовуючи електрокардіограф ECG 300G у відділені функціональної діагностики, визначення загальних показників крові відбувалося за загальними методиками на базі клініко-діагностичної лабораторії Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Аналізували показники загального аналізу крові та характеристики ЕКГ (кут відхилення ЕВС, частоту серцевих скорочень, коливання інтервалу RR й інтервали: RR, PQ, QT, зубець P, комплекс QRS і систолічний показник). Показники загального аналізу крові в більшості досліджуваних перебували в межах норми. Виявили відмінності показників гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних клітин і моноцитів у працівників різних професій. Порівняння показників ЕКГ засвідчило відмінності між величиною кута ЕВС, який мав значні відхилення від норми в електромонтерів, операторів котелень і слюсарів. Також за межі норми виходили показники тривалості інтервалу RR в електромонтерів, лаборантів й операторів АЗС. Незначні відхилення виявлено в значеннях зубця P і комплексу QRS.
13
Сироткин, В. А. "Практические аспекты реализации метода «альтернативная котельная»." Russian Journal of Housing Research 4, no. 4 (2017): 321–32. http://dx.doi.org/10.18334/zhs.4.4.38674.
Full text
14
Bileka, B. D., and L. K. Garkusha. "КОТЕЛЬНАЯ С ВНУТРИЦИКЛОВЫМИ КОГЕНЕРАЦИОННО-ТЕПЛОНАСОСНЫМИ УСТАНОВКАМИ." Industrial Heat Engineering 37, no. 5 (November 5, 2017): 43–48. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2015.05.
Full textAbstract:
Предложена схема котельной большой мощности с когерерационно-теплонасосными установками для двухтрубной системы теплоснабжения. Применение когенерационно-теплонасосной технологии без производства товарной электроэнергии обеспечивает значительную экономию газа и повышает надежность теплоснабжения.
15
Крюков, В. А. "Страсти вокруг котельной." Журнал «ЭКО» 49, no. 9 (September 6, 2019): 4. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-9-4-7.
Full textAbstract:
<p class="_7Osnovnoi-text">В теплоэнергетике в концентрированном виде сосредоточены очень многие проблемы, с которыми сталкиваются и экономика, и социальная система России на протяжении последних более чем тридцати лет. Важнейшие среди них: социальная роль и значимость обеспечения значительной части населения страны теплом из «внешних источников» (увы, многие наши граждане все еще отапливают жилье дровами и имеют «удобства» на улице); особенность материально-технологических активов, созданных в рамках системы централизованного планирования и управления и ускоренной индустриализации и урбанизации; «хронический диагноз» ведомственности и клановых и корпоративных интересов; неизменная склонность к мнимой простоте и администрируемости при формировании системы управления и регулирования сложнейших экономических процессов.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Важно то, что реформирование и преображение системы теплоснабжения урбанизированных поселений нашей необъятной Родины происходят тогда, когда в мире все меняется под влиянием современного этапа научно-технического развития (включая «бум» новых информационных технологий и, в целом, формирование новой модели взаимодействия человека и внешней среды). Безусловно, эти процессы идут везде с разной скоростью: на смену углю в качестве источника тепло- и электроэнергии, по мере перехода экономики той или иной страны на новый уровень развития приходят альтернативные источники энергии. Системы производства тепловой энергии на основе крупных объектов (станций) испытывают все большее давление со стороны распределенных источников генерации (эффекты масштаба и когенерации уже не являются универсальными и не могут служить единственной основой для выработки и принятия решений).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Переход к новой электро- и теплоэнергетике немыслим вне учета названных особенностей: с одной стороны, исторической и «естественной» специфики России (страны регионов), а с другой<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>процесса быстро идущих изменений в технике и технологиях. Целью реформ, которые с разной степенью успешности проводятся в экономике нашей страны и в ее значимой составляющей<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>энергетике, является стремление повысить эффективность использования и потребления ресурсов (в данном случае<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>электроэнергии и тепла), а также открыть дорогу прогрессивным процессам в изменении технологического уровня и все возрастающего значения социальной и экологической составляющих.</p><p class="_7Osnovnoi-text">При удачном соединении страновых условий и особенностей с возможностями, предоставляемыми современными технологиями, а также при условии создания и применения действенных процедур регулирования, результаты и сроки достижения приемлемого уровня социальной, экологической, экономической эффективности не заставят себя долго ждать.</p><p class="_7Osnovnoi-text">К сожалению, в случае рассогласования отмеченных составляющих говорить об эффективности не приходится. Растут издержки и тарифы, население все больше увязает в долгах за жилищно-коммунальные услуги, промышленные потребители все чаще «голосуют рублем», переходя на собственные источники генерации, финансовые возможности генерирующих компаний уменьшаются, а с ними увеличивается и доля физически изношенного оборудования. В этой ситуации все чаще приходится заниматься «пожаротушением»<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>например, срочно расширять сферу применения государственно-частного партнерства не для решения проблем развития, а для «латания дыр». Приведенный на страницах настоящей тематической подборки анализ реализации проектов ГЧП в энергетическом секторе РФ показал, что «большинство из них имеют мелкий масштаб и относятся к муниципальному уровню. В основном это проекты, направленные на поддержание теплосетей и объектов энергоснабжения в рабочем состоянии. Они не способны привести к значительным изменениям в отрасли и не способствуют созданию новых и модернизации действующих объектов энергоснабжения» (статья Л. А. Толстолесовой, М. С. Воробьевой, Н. Н. Юмановой).</p><p class="_7Osnovnoi-text">И энергетика в целом, и тем более, производство тепла и его поставка потребителям, сформированные в рамках тех подходов и традиций индустриального мышления, которые превалировали в экономике централизованного планирования и управления, ожидаемо оказались в числе высокомонополизированных секторов. Особенно это касается относительно замкнутых и обособленных систем теплоснабжения. Отсюда берут начало почти все основные недостатки отрасли: нерациональное использование ресурсов, несоответствие цены качеству услуг, отсутствие стимулов к внедрению инноваций, нарастание экономической, экологической, общественной неэффективности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Авторами этого номера в качестве иллюстрации того, как можно добиться серьезных успехов в деле экономии энергии и выдерживания допустимых уровней ее расходования, приведен обзор практики принятия решений в данной области Государственного комитета обороны в годы Великой Отечественной войны (статья Н. С. Симонова). Но этот пример относится к практике другой, весьма специфической экономической системы.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Выход из сложившейся в современной России ситуации, который был в конце концов найден, вполне логичен и правомерен для рыночной экономики: при отсутствии конкуренции физически доступных товаров (услуг) со стороны поставщиков сформировать им виртуальную замену. На роль подобного «фантома» в случае производства тепла была призвана так называемая «альтернативная котельная», некий виртуальный источник тепловой энергии, который мог бы обеспечить производство тепла в данной местности наилучшим образом, используя самые современные технологии. Важно, что технологические составляющие год от года должны меняться в сторону роста эффективности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Применение в качестве индикатора издержек «альтернативной котельной» особых сомнений не вызывает<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>и логично, и в общем приемлемо с методической точки зрения. Самые большие сложности возникают, как это бывало не раз, при переходе от теоретически выстроенной схемы к ее практической реализации. А именно: какие технологии брать за основу, какие и где получать индикаторы, характеризующие издержки факторов производства.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Фактически тот предельно допустимый уровень издержек (тарифа на их основе), который характеризует «альтернативную котельную», является, по меткому выражению Е.А. Косоговой, «ценой ухода» потребителей к альтернативным поставщикам. Поэтому главная экономическая проблема для регуляторов и действующих игроков рынка теплоэнергии<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>формирование приемлемой «формулы цены входа», которая позволяла бы остаться в данном бизнесе и успешно его развивать.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Результативное применение образа «альтернативная котельная» в значительной мере определяется принимаемой и реализуемой схемой государственного регулирования формирования рынка тепла, с одной стороны, а с другой<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>связью данных процессов с научно-технической политикой в стране. Несомненно, что «достижение индикативного уровня (тарифа) должно сигнализировать контрольным органам о несостоятельности компании по выполнению своих обязательств по теплоснабжению потребителей и необходимости принятия соответствующих организационных мер» (статья В. А. Стенникова и А. В. Пеньковского).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Одно из важнейших условий<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>учет местных особенностей и обстоятельств. Именно это, как показано на страницах настоящей подборки, является причиной успешной реализации механизма «альтернативной котельной» в г. Рубцовске Алтайского края (статья Е. А. Косоговой).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Все попытки при регулировании сложных систем пренебречь местной спецификой приводят к результатам прямо противоположным<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>при достижении простоты и мнимой управляемости процессом формирования рынка тепла обеспечить рост социальной и экономической результативности в долгосрочном периоде не удается. Последнее возможно только в рамках консенсусного подхода к выработке решений с учетом мнений производителей тепло- и электроэнергии, ее поставщиков и, вне сомнения, самих потребителей.</p>
16
Navrodska, R. А. "ЗАПОБІГАННЯ КОНДЕНСАТОУТВОРЕННЮ У ДИМОВИХ ТРУБАХ ЗА ЗНИЖЕННЯ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ КОТЕЛЕНЬ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 307–12. http://dx.doi.org/10.15421/40250948.
Full textAbstract:
Проаналізовано тепловологісний стан у димових трубах комунальних котелень у разі застосування сучасних теплоутилізаційних технологій зі системами антикорозійного захисту газовідвідних трактів за умов зменшення відносно проектних теплових навантажень цих котелень. Наведено результати досліджень щодо використання у теплоутилізаційних схемах таких теплових методів запобігання конденсатоутворенню у газовідвідних трактах як: байпасування частини відхідних газів котла повз теплоутилізатор, підсушування охолоджених у теплоутилізаторі газів у поверхневому теплообміннику та теплоізоляція корпусу димової труби. Визначено безпечні для експлуатації димових труб різного типу режими роботи котелень та основні характеристики вказаних систем захисту.
17
Бухаров, С. В. "«Альтернативная котельная» как механизм решения существующих проблем теплоснабжения." Журнал «ЭКО» 49, no. 3 (March 1, 2019): 57. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-3-57-65.
Full textAbstract:
<span>По давней традиции «ЭКО» мнение научных работников о тех или иных проблемах реального сектора экономики мы стараемся дополнять/оттенять экспертной точкой зрения специалистов-практиков. В сегодняшней подборке материалов о существующих проблемах в сфере отечественного теплоснабжения эту миссию оппонента от реального бизнеса взял на себя С. В. Бухаров, имеющий более чем 15-летний опыт работы в области финансово-экономического управления в энергетике (компании группы «Новосибирскэнерго», ОАО ТГК-13, Совет рынка и других). В качестве консультанта он принимал участие в подготовке материалов для обращения в Правительство РФ об отнесении рабочего поселка Линево Искитимского района Новосибирской области к ценовой зоне теплоснабжения. В статье описаны возможные последствия для отрасли и потребителей от перехода к модели</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>«альтернативной котельной», включая описание механизмов сглаживания для потребителей ценовых последствий от перехода. Высказано мнение о применимости данной модели.</span>
18
Назарова, І. О. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БІОПАЛИВНИХ КОТЕЛЕНЬ." Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, no. 4 (2020): 149. http://dx.doi.org/10.32838/2663-5941/2020.4/21.
Full text
19
Dyakonov, E., V. Mikhailov, and N. Usikov. "ПРОЕКТИРОВАНИЕ КОТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК (ПРОШЛОЕ, НАСТОЯЩЕЕ И ВОЗМОЖНОЕ БУДУЩЕЕ)." ASJ 1, no. 43 (December 11, 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.31618/asj.2707-9864.2020.1.43.52.
Full textAbstract:
В работе рассмотрены основные этапы развития котельных установок и методов их проектирования, влияние общенаучных сведений по термодинамике, физике и химии на конструктивные характеристики котельных установок. Показано, что при проектировании должны учитываться свойства сжигаемого топлива, условия работы котлов. Описано развитие нормативных методов проектирования. Дана краткая характеристика современных методов проектирования с использованием специализированных программных средств и высокопроизводительных вычислительных машин.
Намечены пути дальнейшего развития методов проектирования.
20
Семикашев, В. В., and А. С. Терентьева. "Альтернативная котельная – новый инвестиционный механизм развития централизованного теплоснабжения в России." «Проблемы прогнозирования» 2022 №2, No 2, 2022 (March 28, 2022): 105–18. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-191-105-118.
Full textAbstract:
В статье рассматривается динамика показателей сектора централизованного теплоснабжения России в период 2000-2020 гг. и перспективы его развития с учетом применения модели альтернативной котельной. Проводится анализ взаимоувязанных балансов производства и потребления тепловой энергии, баланса топлива для производства тепла и финансового баланса отрасли. Во второй части статьи дается обзор проектов, реализуемых по методу альтернативной котельной. Предложена схема балансовой модели для анализа и прогнозирования развития сектора централизованного теплоснабжения.
21
Stepanov, D., N. Stepanova, and S. Bilyk. "ENERGY MODERNIZATION OF INDUSTRIAL BOILER HOUSE." Modern technology, materials and design in construction 29, no. 2 (2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.31649/2311-1429-2020-2-108-112.
Full textAbstract:
The current state of the energy sector is analyzed, the physical and moral obsolescence of the main equipment is revealed, the losses of electricity in the networks are increased. Coal combustion at power plants is accompanied by increased man-made load on the environment. To increase the energy, economic and environmental efficiency of energy supply of industrial enterprises, the use of decentralized cogeneration based on gas industrial boilers or the use of biomass boilers is proposed. Options for energy modernization on the example of an industrial dairy boiler house are considered. 8 variants of increase of reliability, energy efficiency, economy and environmental friendliness are offered, namely installation of boilers on biomass, gas turbine and gas-piston heat engines, creation of thermal power plant with steam turbine installation on saturated and superheated steam. The analysis of advantages and disadvantages of variants, and also rationality of their introduction on boiler houses of the industrial enterprise is executed. Calculations of economic indicators of different options for energy modernization of the boiler house allowed to identify effective methods to increase the efficiency of energy equipment. The analysis also takes into account the possibility of diversification of energy supply and reduction of dependence on electricity suppliers.
22
Stepanonytė, Dovilė, and Juozas Justinas Blynas. "THERMODYNAMIC ASSESSMENT OF CARBAMIDE USE FOR REDUCING BOILER NOX, CO FLUE GAS EMISSIONS/TERMODINAMINIS KATILINIŲ IŠMETAMŲJŲ DUJŲ NOX IR CO TARŠOS KENKSMINGUMO ŠALINIMO NAUDOJANT KARBAMIDĄ ĮVERTINIMAS/ ТЕРМОДИНАМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРИ ДЕКОНТАМИНАЦИИ ЭМИССИИ NOX И CO ВЫХЛОПНЫХ ГАЗОВ КОТЕЛЬНЫХ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КАРБАМИДА." JOURNAL OF ENVIRONMENTAL ENGINEERING AND LANDSCAPE MANAGEMENT 16, no. 3 (September 30, 2008): 143–50. http://dx.doi.org/10.3846/1648-6897.2008.16.143-150.
Full textAbstract:
Some aspects of boiler toxic pollutant emission reduction in the presence of carbamide are discussed in the paper. Theoretical pollution reduction investigation was conducted by using thermodynamic function calculation methods and evaluating the Gibbs’ energy value changes at various temperatures. The equations of these changes were derived. It was determined that the most reliable compounds, formed during the reaction between carbamide and nitrogen oxides, are CO2, nitrogen and water. Other products are formed when carbamide is oxidized. Also, it was found that carbamide could reduce sulphur oxides to sulphur, and in some cases ‐ to H2S. The pyrolysis of carbamide is possible at temperatures above 450 K. Santrauka Vienos iš didžiausių oro teršėjų yra elektrinės ir katilinės. Jos išmeta į atmosferą azoto oksidus, anglies monoksidą, sieros dioksidą. Pastaruoju metu azoto oksidams nukenksminti pradėtas naudoti karbamidas, kuris redukuoja azoto oksidus iki elementaraus azoto. Nagrinėjami katilinės teršalų nukenksminimo aspektai naudojant karbamidą. Šio darbo tikslas yra ištirti reakcijas, vykstančias tarp karbamido ir katilinės kamino dūmuose esančių junginių, nustatyti ir palyginti šių reakcijų patikimumą. Teoriniai nukenksminimo proceso tyrimai atlikti termodinaminiais metodais, įvertinant reakcijų Gibso energijų pokyčio vertes, esant įvairioms temperatūroms (298–1000) K. Išvestos šių pokyčių lygtys. Reakcijų patikimumas įvertintas remiantis termodinaminiais skaičiavimais ir gautomis Gibso energijos pokyčio vertėmis. Aptikta, kad, kylant temperatūrai, visų nagrinėtų reakcijų tikimybė didėja. Nustatyta, kad, vykstant azoto oksidų nukenksminimo procesui, esant karbamidui, patikimiausi reakcijos produktai yra anglies dioksidas, vanduo ir azotas; karbamidas gali redukuoti SO2 iki sieros ir tam tikrais atvejais – iki vandenilio sulfido. Nesant kamino dūmuose deguonies ir azoto bei sieros oksidų, karbamido terminis skilimas vyksta esant daugiau kaip 450 K. Reakcijos metu išsiskiria anglies monoksidas, azotas, vandenilis ir amoniakas. Nustatyta, kad katilinės teršalams nukenksminti galima naudoti karbamidą, kuris azoto oksidus redukuoja iki azoto; Gibso energijų pokyčio vertės, karbamidui reaguojant su azoto, sieros, anglies oksidais, vandens garais, taip pat ir vykstant jo oksidacijos procesui oro deguonimi ir pirolizei, kylant temperatūrai mažėja pagal tiesinę priklausomybę. Išvestos šios priklausomybės tiesinių lygčių formulės. Резюме Одними из главных источников загрязнения воздуха являются электростанции и котельные. Они выделяют в атмосферу оксиды азота, CO и SO2 . Недавно для дезактивации оксидов азота было предложено использовать карбамид. Карбамид редуцирует оксиды азота до элементарного азота. В настоящей статье обсуждаются некоторые аспекты деконтаминации эмиссии загрязнителей из котельной с использованием карбамида. Целью исследования было определить реакции, происходящие между карбамидом и соединениями, находящимися в газах выпускной трубы котельной, а также оценить и сравнить надежность этих реакций. Теоретическое исследование деконтаминации загрязнения проводилось с применением термодинамических методов и оценки величины изменений энергии Гиббса в реакциях при различных температурах – (298 – 1000) K. В результате исследований были получены уравнения этих изменений. Оценка надежности реакций была достигнута на основании термодинамических расчетов и полученных величин изменения энергии Гиббса. Надежность реакции увеличивается с увеличением температуры. Определено, что наиболее надежными составами, полученными в ходе реакции между карбамидом и оксидом азота, являются CO2 , азот и вода. Кроме того, установлено, что карбамид может редуцировать оксид серы до элементарной серы и в некоторых случаях – до H2S. Пиролиз карбамида возможен при температурах выше 450 K при отсутствии кислорода, азота и оксидов серы в газах выпускной трубы. В течение реакции выделяются CO, азот, водород и аммиак. Определено, что карбамид можно использовать для деконтаминации загрязнения из котельной. Карбамид редуцирует оксиды азота до азота. Определено, что значение ∆GT° в течение реакции карбамида с азотом, серой или углеродистыми оксидами, водным паром, а также в течение процесса его оксидации с воздушным кислородом и пиролиза с увеличением температуры уменьшается согласно линейной зависимости. В ходе исследований получены формулы уравнений этой линейной зависимости.
23
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, R. V. Dinzhos, and S. I. Shevchuk. "ВОДОГРІЙНІ КОНДЕНСАЦІЙНІ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАНОКОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГАЗОСПОЖИВАЛЬНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЛІВ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280223.
Full textAbstract:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котельних установок із глибоким охолодження їхніх відхідних газів водогрійного теплоутилізаційного устаткування різного типу. Розглянуто устаткування, теплообмінні поверхні якого компонувались з пучків поперечно-оребрених труб двох видів та гладкотрубних пучків. Визначено для різних режимів роботи котельних установок протягом опалювального періоду такі відносні характеристики даних поверхонь, як теплопродуктивність на одиницю маси цієї поверхні та її об'єм на одиницю теплопродуктивності. Виконано порівняльний аналіз зазначених характеристик при використанні для поверхонь теплообміну традиційних матеріалів і полімерних мікро- і нанокомпозитів з різними коефіцієнтами теплопровідності. За значеннями робочих температур теплообмінної поверхні із мікро- і нанокомпозитів визначено її полімерну матрицю, а за величиною теплопровідності - необхідний склад наповнювачів полімеру, якими можуть слугувати мікрочастки алюмінію або вуглецеві нанотрубки. Показано, що для опалювальних котельних установок водогрійне теплоутилізаційне устаткування із вказаних нанокомпозиційних матеріалів за питомою теплопродуктивністю має істотні переваги над традиційно застосовуваними аналогами цього призначення.
24
Збараз, Леонид Иосифович, and Станислав Викторович Чичерин. "ВЫБОР ОПТИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА КОТЛОАГРЕГАТОВ ПРИ РЕКОНСТРУКЦИИ ИСТОЧНИКА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 7 (July 15, 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/7/2177.
Full textAbstract:
Актуальность. Реконструкция источника теплоснабжения может привести к появлению чрезмерного резерва мощности, что сделает его эксплуатацию дорогостоящей из-за больших потерь в периоды низкой тепловой нагрузки и значительных капиталовложений. С другой стороны, энергоэффективное производство и преобразование энергии на основе георесурсов не всегда возможно в периоды максимального потребления тепловой энергии. Чтобы обеспечить такой спрос, как правило, создаются пиковые элементы генерации. Поскольку такие источники обычно маломощны и предназначены для краткосрочной работы, в качестве топлива часто предусматривается дорогостоящее топливо, что делает задачу оптимального конфигурирования оборудования при реконструкции источника теплоснабжения актуальной. Цель и задачи исследования. Формализовано цель можно выразить следующим образом: среди всех возможных вариантов установки оборудования выбрать такой, при котором прямые затраты энергоносителей за отопительный сезон будут минимальными, но при этом заданная тепловая нагрузка будет обеспечиваться. Методы. Оптимальная схема выбиралась после расчета нескольких конфигураций оборудования котельной и сравнения прямых затрат за отопительный сезон для разных климатических зон. Ограничения, наложенные на единичную величину вырабатываемой мощности и КПД, и принятая методика расчета привели к минимально возможному количеству независимых переменных. Общая тепловая нагрузка распределялась между несколькими котлами, что, исходя из практики эксплуатации, является предпочтительным вариантом, когда агрегаты связаны между собой по параллельной схеме. Принята схема, когда дополнительный котел, находящийся в резерве, включается, если заданная нагрузка не может быть покрыта котлами, уже находящимися в работе, о чем сигнализируют показания расходомера пара или датчик температуры теплоносителя в подающем трубопроводе. Поскольку зависимость КПД котла от удельной нагрузки на стадии проектирования и реконструкции неизвестна, для расчётов принимаем среднестатистическую зависимостью КПД брутто котла от удельной нагрузки. Решать задачу предлагается с помощью средств автоматизации расчетов, например, прикладного пакета программ Statistika 6. Результаты. Были выполнены расчёты для котельных, расположенных в Республике Татарстан, Харьковской и Омской областях. Принятая тарифная составляющая достигала 3,68 руб/кВт·ч электрической энергии и 5,48 руб. за кубометр природного газа. Для подключённой тепловой нагрузки 4,2 МВт, рассматривая одну из шести комбинаций компоновки: от двух котлов одинаковой мощности по 2,5 МВт каждый до набора котельного оборудования 2,5 МВт, 1,6 МВт и 1,0 МВт, было установлено, что ситуация для различных объектов принципиально отличается. Для Харьковской и Омской областей, отличающихся наиболее теплым и холодным климатом, соответственно, оптимальным является вариант установки котлов мощностью 2,5, 1,6 и 1,0 МВт, а для г. Казани – два котла по 2,0 и один – 1,0 МВт. Выводы. Использованный в настоящей работе метод решения двухуровневой оптимизационной задачи, для решения которой применялся принцип декомпозиции, позволил установить оптимальную из шести возможных комбинаций компоновку котельной. Разработанный подход может стать полезным инструментом в руках проектировщика. Полученные результаты интересны и определенно должны подтвердиться на практике. В частности, показана возможность производства при минимальных затратах первичных энергоносителей, что в свою очередь приведет к снижению вредного воздействия на окружающую среду и позволит говорить об энергоэффективной технологии производства и преобразования энергии на основе георесурсов.
25
Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, and G. O. Sbrodova. "Удосконалення технічних рішень теплоутилізаційного устаткування котелень." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290724.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.
26
Сірко, З. С., І. Ю. Вишняков, О. С. Протасов, and Н. В. Бірківська. "РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСНУЮЧИХ ПАРОВИХ КОТЕЛЕНЬ В БІОТЕЦ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 43 (January 10, 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.209.
Full text
27
Fialko, N., R. Navrodskaya, A. Stepanova, and G. Gnedash. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭЛЕМЕНТОВ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕПЛОУТИЛИЗАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ДЛЯ ПОДОГРЕВА ВОДЫ И ДУТЬЕВОГО ВОЗДУХА КОТЕЛЬНОЙ УСТАНОВКИ." Industrial Heat Engineering 37, no. 5 (November 5, 2017): 75–83. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2015.09.
Full text
28
Fialko, N., А. Stepanovа, R. Navrodskaya, and M. Novakovskiy. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ КОТЕЛЬНОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕПЛОУТИЛИЗАЦИОННОЙ СИСТЕМОЙ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМАХ РАБОТЫ КОТЛА." Industrial Heat Engineering 39, no. 1 (February 20, 2017): 33–40. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2017.05.
Full textAbstract:
Представлены результаты анализа работы котельной установки с комбинированной теплоутилизационной системой на основе разработанного метода, использующего эксергетический подход и методы теории линейных систем.
29
Емельянов, Денис Александрович, and Павел Александрович Артамонов. "TECHNICAL AND ECONOMIC RATIONALE OF A GAS-PISTON USE IN A MEDIUM-CAPACITY BOILER HOUSE." Housing and utilities infrastructure, no. 3(18) (September 29, 2021): 106–13. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.18.3.011.
Full textAbstract:
Рассмотрена проблема сокращения затрат при потреблении электрической энергии оборудованием центральной котельной средней мощности. Перспективным направлением в решении этой задачи является использование альтернативного источника электроэнергии в виде газопрошневой установки. Теплогенерирующие установки для централизованного теплоснабжения были рассчитаны с учетом минимального потребления электроэнергии и достижения надежности. Проведен анализ потребления электроэнергии оборудованием котельной установленной мощностью 4,7 МВт. Определены технические характеристики газопоршневой установки, выбранной в качестве нового источника электроэнергии. Проведены технико-экономические расчеты стоимости производства собственного электричества для котельной. Применение собственного источника электроэнергии позволяет снизить стоимость электроэнергии в сравнении с покупкой от центральных электросетей. Сделан вывод о том, что применение собственного альтернативного источника электроэнергии для котельной - это выгодное вложение для снижения финансовой нагрузки на теплоснабжающую организацию и для снижения стоимости тарифа на тепловую энергию. The problem of reducing cost of electricity consumption by the equipment of the central boiler house of medium capacity is considered. A promising direction in solving this problem is the use of an alternative source of electricity in the form of a gas-piston installation. Heat generating plants for district heating were designed taking into account the minimum electricity consumption and achieving reliability. We carried out the analysis of electricity consumption by the boiler house equipment with an installed capacity of 4.7 MW. The technical characteristics of the gas-piston plant selected as a new source of electricity were determined. As well we carried out technical and economic calculations of the cost of producing own electricity for the boiler house. The use of its own power source allows one to reduce the cost of electricity in comparison with the purchase from the central power grid. It is concluded that the use of its own alternative source of electricity for the boiler house is a profitable investment to reduce the financial burden on the heat supply organization and to reduce the cost of the heat energy tariff.
30
Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodskaya, and G. Presitsh. "LOSSES OF EXERGETIC CAPACITY IN THE AIR HEATER OF THE HEAT-UTILIZATION SYSTEM OF THE BOILER INSTALLATION." Thermophysics and Thermal Power Engineering 41, no. 3 (June 10, 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.31472/ttpe.3.2019.2.
Full textAbstract:
Викладено результати дослідження втрат ексергетичної потужності в повітронагрівачітеплоутилізаційної системи котельної установки і розглянуто закономірності впливу на зазначені втрати коефіцієнта тепловіддачі від стінки до повітря.
31
Бакытбекова, Н. Б., and Н. В. Прохоренкова. "ПОВЫШЕНИЕ ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТИ КОТЕЛЬНОЙ ПУТЕМ УТИЛИЗАЦИИ ТЕПЛОВЫХ ПОТЕРЬ." Bulletin of D. Serikbayev EKTU, no. 1 (2020): 93–97. http://dx.doi.org/10.51885/15614212_2020_1_93.
Full text
32
Усиков, Н., and Е. Дьяконов. "К ИСТОРИИ РАЗВИТИЯ МЕТОДОВ КОНТРОЛЯ КАЧЕСТВА СЖИГАНИЯ ТОПЛИВА." National Association of Scientists 2, no. 36(63) (March 19, 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.31618/nas.2413-5291.2021.2.63.359.
Full textAbstract:
Рассмотрены приборы для измерения элементного состава уходящих газов котельных установок в их историческом развитии, методики теплотехнических расчетов сжигания топлива.
33
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, and G. O. Presich. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ГАЗОВІДВІДНИХ ТРАКТІВ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Industrial Heat Engineering 38, no. 1 (February 20, 2016): 47–53. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2016.06.
Full textAbstract:
Проведено аналіз ефективності застосування ряду теплових методів відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах котельних установок з димовими трубами різного типу при використанні теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням відхідних газів.
34
Стенников, В. А., and А. В. Пеньковский. "Теплоснабжение потребителей в условиях рынка: современное состояние и тенденции развития." Журнал «ЭКО» 49, no. 3 (March 1, 2019): 8. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-3-8-20.
Full textAbstract:
<span>В статье рассматриваются модели и методы по управлению теплоснабжением потребителей в условиях рыночной экономики. Описаны основные организационные формы теплоснабжающих систем в виде моделей «Единая теплоснабжающая организация» и «Единый закупщик», которые могут быть сформированы в населенных пунктах Российской Федерации. Проведен анализ развития различных видов конкуренции на рынке тепловой энергии с описанием эффектов, которые могут быть достигнуты при их реализации. На примере крупных централизованных теплоснабжающих систем России показаны негативные последствия при введении новой целевой модели рынка тепловой энергии на основе метода «альтернативная котельная».</span>
35
Fialko, N. N., A. I. Stepanova, R. A. Navrodskaya, S. I. Shevchuk, and G. A. Gnedash. "Ексергетичні втрати в повітронагрівачі теплоутилізаційної системи котельної установки." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40290316.
Full textAbstract:
Однією з причин зниження ефективності теплоутилізаційних систем та їх окремих елементів є втрати ексергетичної потужності. Такі втрати пов'язані з гідродинамічним опором при русі теплоносіїв, з незворотними процесами при теплообміні між теплоносіями, з процесами теплопровідності. Зниження втрат ексергетичної потужності дає змогу підвищити ефективність теплоутилізаційних систем. Це визначає актуальність робіт, присвячених вирішенню зазначеної проблеми. Для розрахунку втрат ексергетичної потужності в теплоутилізаційних системах та їх окремих елементах розроблено комплексну методику, яка поєднує ексергетичні методи з методами, побудованими на розрахунку дисипаторів ексергії. Розроблена методика дає змогу розділити втрати ексергетичної потужності згідно з причинами та зонами їх локалізації і виявити умови, за яких ці втрати будуть мінімальними. Основні етапи методики включають розробку математичної моделі досліджуваних процесів на основі рівняння ексергії, рівнянь балансів ентропії і ексергії, рівняння нерозривності, рівняння для внутрішньої енергії. У межах розробленої математичної моделі отримано диференціальні рівняння ентропії та ексергії і формули для розрахунку дисипаторів ексергії, що характеризують гідродинамічні втрати і втрати ексергетичної потужності внаслідок нерівноважного теплообміну між теплоносіями. Визначено значення дисипаторів ексергії для пластинчастого повітронагрівача теплоутилізаційної системи котельної установки за різних режимів роботи котла. Встановлено внесок кожного виду втрат у сумарні втрати ексергетичної потужності у повітронагрівачі і визначено область максимальних втрат цієї потужності.
36
Prosvirkin, V. P. "Возможности применения энергосберегающих технологий при эксплуатации котельных агрегатов." Resources and Technology, no. 1 (1996): 77–78. http://dx.doi.org/10.15393/j2.art.1996.2371.
Full text
37
Зиганшина, С. К., and А. А. Кудинов. "Повышение экономичности котельных установок ТЭС и систем теплоснабжения." Теплоэнергетика, no. 8 (2016): 62–66. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363616040111.
Full text
38
Майданик, М. Н., А. Н. Тугов, and В. А. Верещетин. "Оценка технического состояния котельных установок по показателям качества." Теплоэнергетика, no. 4 (2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363620040049.
Full text
39
Мельникова, Л. М., and М. К. Данукалова. "Ордовикские остракоды центральной части о. Котельный (Новосибирские острова)." Палеонтологический журнал 2014, no. 5 (2014): 23–33. http://dx.doi.org/10.7868/s0031031x14050079.
Full text
40
Майданик, М. Н., А. Н. Тугов, and В. М. Супранов. "Тепловой расчет систем пылеприготовления котельных установок: новый подход." Теплоэнергетика, no. 6 (2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363621060059.
Full text
41
Арыстанбаев, К. Е., А. А. Бердалиева, and А. А. Умаров. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ ТОКСИЧНЫХ КОМПОНЕНТОВ В ТОПКАХ ПАРОВЫХ КОТЛОВ ТГМЕ-464." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 2021.3 (September 11, 2021): 18–28. http://dx.doi.org/10.48081/kqkb5152.
Full textAbstract:
В данной статье приведены результаты исследования образования токсичных компонентов в топках паровых котлов ТГМЕ-464. Приведено обоснование необходимости в разработке новой модели, предназначенной для измерения концентрации оксида углерода в высокотемпературных процессах горения с учетом процесса охлаждения, полученный поправочный коэффициент должен учитываться при определении концентрации оксида углерода путем отбора пробы в высокотемпературных процессах. Ввод влаги в зону горения топлива с полным основанием можно охарактеризовать как один из методов подавления процессов образования оксидов углерода и азота при сжигании топлив в топках паровых котлов. Успешное решение задачи по совершенствованию процессов сжигания природного газа и мазута в паровых котлах тепловых электростанций и котельных в экологическом аспекте базируется на оптимальном сочетании режимно-технологических методов снижения выбросов вредных веществ с дымовыми газами в атмосферу. Поэтому необходима реконструкция горелочных устройств паровых котлов, предназначенных для сжигания газа и мазута, которая позволяла бы осуществлять подвод водяного пара в процесс горения и сохраняла бы высокие технико-экономические показатели котельных установок и надежность работы энергетического оборудования с минимальными капитальными и эксплуатационными затратами на природоохранные мероприятия.
42
Малахов, Алексей Валентинович, and Ирина Александровна Савиных. "КОНСТРУКТИВНЫО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И КОМПЛЕКТАЦИЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНЫХ КОТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК." Транспортные системы, no. 2 (2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.46960/62045_2017_2_60.
Full text
43
Николаева, Л. А., and А. Н. Хуснутдинов. "Исследование процесса адсорбции оксидов азота из дымовых газов котельной." Теплоэнергетика 7, no. 8 (2018): 96–100. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363618080040.
Full text
44
К.В., Осинцев, Осинцев В.В., Джундубаев А.К., Ким С.П., Альмусин Г.Т., Акбаев Т.А., and Богаткин В.И. "Получение активированного угля с использованием оборудования ТЭС и котельных." Теплоэнергетика 2013, no. 8 (2013): 57–64. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363613070084.
Full text
45
Генкал, С. И., and В. А. Габышев. "ДИАТОМОВЫЕ (BACILLARIOPHYTA) ВОДОЕМОВ И ВОДОТОКОВ ОСТРОВА КОТЕЛЬНЫЙ (НОВОСИБИРСКИЕ ОСТРОВА)." Ботанический журнал 105, no. 8 (2020): 750–61. http://dx.doi.org/10.31857/s0006813620080049.
Full text
46
Губий, Е. В., and В. И. Зоркальцев. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ПЛАНТАЦИЙ." Журнал «ЭКО» 48, no. 7 (September 14, 2018): 96. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-7-96-111.
Full textAbstract:
<p align="justify">Обсуждаются экономические и экологические преимущества использования энергетических плантаций для обеспечения котельно-печным топливом отдаленных населенных пунктов. Особое внимание уделяется проблеме энергоснабжения байкальской туристско-рекреационной зоны. Представлены результаты исследования на основе экономико-математической модели анализа и оптимизации функционирования энергетических плантаций для топливоснабжения отдаленных населенных пунктов. Экспериментальные исследования на модели показали, что при существующей ценовой ситуации топливоснабжение отдаленных населенных пунктов на основе создания энергетических плантаций может быть вполне рентабельным даже в Сибири. Обсуждается проблема выбора оптимального сочетания энергетических плантаций и привозного топлива. Рассмотрено влияние на экономическую эффективность объемов потребности в топливе, цены привезенного издалека топлива, транспортного фактора, зависящего от конфигурации и требуемой площади энергетической плантации. </font>
47
Muzyka, R. R. "Rules for technical operation of thermal power installations and regulatory technical framework for heat supply." Safety and Reliability of Power Industry 13, no. 2 (July 31, 2020): 136–38. http://dx.doi.org/10.24223/1999-5555-2020-13-2-136-138.
Full textAbstract:
«Правила технической эксплуатации тепловых энергоустановок» (далее ПТЭ ТЭУ) устанавливают требования по технической эксплуатации котельных различных типов, тепловых сетей и сооружений на тепловых сетях, систем теплопотребления всех назначений (за исключением тепловых энергоустановок тепловых электростанций и транспортных средств), т. е. касаются широкого круга производителей, поставщиков и потребителей тепловой энергии. Действующие в настоящее время ПТЭ ТЭУ утверждены и введены в действие в 2003 году.
48
Нуржанов, М. Н. "Разработка вертикально-осевой ветроэнергетической установки." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, no. 2 (2022): 123–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-72.
Full textAbstract:
В статье рассмотрена проблема повышения эффективности энергоустановок с использованием возобновляемых источников энергии. Была разработана вертикально-осевая ветроэнергетическая установка на дымовых трубах котельных, использующая воздействия воздушных потоков на лопасти рабочего колеса для передачи энергии ветрогенератору. Данное устройство может применяться для утилизации энергии нагретых отходящих газов на дымовых трубах котлов, технологических установок, промышленных печей, каналах вентиляционных выбросов, в том числе на крышах многоэтажных жилых домов.
49
Константинов, А. Г. "АММОНОИДНАЯ ЗОНА YAKUTOSIRENITES ARMIGER СЕВЕРО-ВОСТОКА АЗИИ?-?РЕПЕРНЫЙ УРОВЕНЬ БОРЕАЛЬНО-ТЕТИЧЕСКОЙ КОРРЕЛЯЦИИ НИЖНЕГО КАРНИЯ, "Стратиграфия. Геологическая корреляция"." Стратиграфия, no. 4 (2018): 43–57. http://dx.doi.org/10.7868/s0869592x18040038.
Full textAbstract:
Рассмотрены проблемы бореально-тетической корреляции нижнего карния и методические подходы их решения. Проведена ревизия состава и распространения аммоноидей в наиболее представительных разрезах верхней части нижнего карнийского подъяруса Северо-Востока Азии - в Северном Приохотье, Северном Верхоянье и в центральной части о-ва Котельный. Впервые палеонтологически обосновано выделение аммоноидной зоны Yakutosirenites armiger и показаны ее границы в разрезе нижнего карния в бассейне р. Тихая о-ва Котельный. Уточнен и дополнен состав комплекса аммоноидей зоны armiger на рассматриваемой территории, в котором наряду с местными таксонами аммоноидей (Yakutosirenites armiger (Vozin), Arctophyllites okhotensis Konstantinov) и редкими экзотическими формами, имеющими южное происхождение (Siberioklipsteinia dagysi Konstantinov), установлено присутствие космополитного рода Sirenites. Рассмотрена история выделения и морфология рода Sirenites, приведены сведения о его стратиграфическом и географическом распространении. Наличие в комплексе аммоноидей зоны armiger Северо-Востока Азии видов Sirenites senticosus (Dittmar) и S. ovinus Tozer обеспечивает ее прямую корреляцию c тетическими разрезами, а именно с зонами Austrotrachyceras obesum и Sirenites nanseni Британской Колумбии, с зоной Austrotrachyceras austriacum альпийской шкалы и их эквивалентами, широко распространенными во многих тетических регионах. Это дает основание рассматривать зону armiger Северо-Востока Азии в качестве реперного уровня бореально-тетической корреляции нижнего карния.
50
Локтев, Александр Васильевич, Алексей Валентинович Малахов, and Ирина Александровна Савиных. "ТЕХНИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ПО ВЫБОРУ ТЕПЛОВЫХ СХЕМ ВОДОГРЕЙНЫХ БЛОЧНО-МОДУЛЬНЫХ КОТЕЛЬНЫХ." Транспортные системы, no. 3 (2017): 45–50. http://dx.doi.org/10.46960/62045_2017_3_45.
Full text