To see the other types of publications on this topic, follow the link: Кривошипи.
Journal articles on the topic 'Кривошипи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Кривошипи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Р., П. ПОГРЕБНЯК, та Р. ПОГРЕБНЯК М. "ПОШУК ТАУСУНЕННЯ ПОВТОРЮВАНИХ ЗВ'ЯЗКІВУСХЕМІ НАПРЯМНОГОКРИВОШИПНО-ПОВЗУНКОВОГО МЕХАНІЗМУЗАХОПЛЮВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 3(87) (17 липня 2020): 129–37. https://doi.org/10.15802/stp2020/208261.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Автори мають на меті виконати структурний аналіз напрямного кривошипно-повзункового спареного механізму захоплювального пристрою зі змінною структурою із зовнішніми неутримувальними зв’язками. Також потрібно визначити кількість внутрішніх і зовнішніх повторюваних зв’язків у контурах механізму на різних етапах його функціонування, оцінити їхню можливу шкідливість та запропонувати способи їх зменшення. <strong>Методика.</strong> Досягнення поставленої мети здійснено з використанням універсальної структурної теорії механізмів Озолса для аналізу механізму захоплювального пристрою як механізму із геометричними внутрішніми й фрикційними голономними зовнішніми зв’язками. Використано внутрішню й зовнішню структурні формули Озолса.<strong> Результати.</strong> Одинадцятиланковий стрижньовий механізм захоплювача побудований на основі спареного центрального паралелограмного кривошипно-повзункового механізму з ведучими кривошипами. Синхронні ведучі кривошипи впливають на подовжені за повзуни шатуни, що з’єднані з повзунами та затискними елементами захоплювача, які завдяки паралелограмам здійснюють плоскопаралельний рух. Структурний аналіз виконано для двох станів механізму: до та після затискання об’єкта маніпулювання. У першому стані механізму, де прийнято, що всі кінематичні пари V класу, однорухома схема містить тринадцять внутрішніх надлишкових зв’язків. У другому стані механізму, коли діють зовнішні, зокрема й фрикційні голономні зв’язки, схема налічує додатково ще п’ять зовнішніх повторюваних зв’язків.<strong> </strong>Показано<strong> </strong>їхнє поконтурне розташування й можливі наслідки їхнього існування. <strong>Наукова новизна.</strong> Уперше проведено структурний аналіз захоплювального пристрою, виконаного на основі спареного кривошипно-повзункового механізму змінної структури з внутрішніми та зовнішніми зв’язками. Здійснено поконтурний аналіз, пошук та усунення у внутрішніх контурах та зменшення кількості шкідливих повторюваних зв’язків у зовнішньому контурі механізму. <strong>Практична значимість. </strong>Розроблено практичні рекомендації щодо зміни рухомостей кінематичних пар для усунення всіх повторюваних зв’язків у внутрішніх контурах механізму. Для зменшення кількості шкідливих повторювань зав’язків запропоновано введення самоустановлюваного розвантажувального з’єднання у зовнішній контур механізму.
2
ОДИНЕЦЬ, Тетяна, та Олександра ПАРФЕНЮК. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ ВРОДЖЕНІЙ М’ЯЗОВІЙ КРИВОШИЇ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 2, № 1 (2024): 81–85. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.53.
Full textAbstract:
Вроджена м’язова кривошия (ВМК) є одним із найпоширеніших дитячих захворювань опорно-рухового апарату, характеризується фіброзом або вкороченням грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, що призводить до бічного згинання голови в уражену сторону та ротації в протилежну сторону. Рівень захворюваності на вроджену кривошию у всьому світі коливається від 0,3% до 1,9%, згідно інших досліджень співвідношення становить 1 на 250 новонароджених, серед яких переважають немовлята чоловічої статі, народжені від першої вагітності. Раннє розпізнавання симптомів ВМК і проведення фізичної терапії є важливою частиною консервативного лікування, яке вважається ефективним у більшості випадків. Основною метою лікування є досягнення активного та пасивного діапазону рухів шиї, який відповідатиме віку, попередження контрактур та розвиток симетрії обличчя, голови та шиї. Раннє втручання для дитини з вродженою м’язовою кривошиєю розпочате у віці до 1 місяця дає 98% успіху, при цьому термін проведення терапії становить приблизно 2,5 місяців, в результаті немовля досягає майже нормального діапазону рухів. Провідними методами фізичної терапії у ранньому віці є пасивне розтягування м’язів, активне розтягування м’язів, розвиток активних симетричних рухів, адаптація навколишнього середовища, навчання батьків або опікунів дитини навичкам позиціонування та особливостям догляду за дитиною у повсякденному житті сім’ї . Індивідуальний підхід і якісний підбір засобів ФТ є запорукою отримання гарних результатів, зведення до мінімуму можливості виникнення негативних наслідків захворювання, скорочення тривалості лікування. Метою дослідження є огляд літератури, яка висвітлює питання підбору і застосування методів фізичної терапії немовлят при м’язовій кривошиї, для визначення найбільш ефективних шляхів розв’язання проблеми.
3
Сукиасов, Владимир Георгиевич. "Динамический анализ базового механизма технологической машины". KSTU News, № 66 (1 серпня 2022): 112–26. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2022-66-112-126.
Full textAbstract:
Приведен пример использования кривошипно-коромыслового механизма в составе двух машин – тихоходной и быстроходной. В первом случае базовый механизм является частью двухцилиндрового поршневого компрессора, во втором – входит в состав шестизвенного механизма. Последний содержит кри-вошипно-коромысловый механизм и присоединенную к коромыслу структурную группу Л. В. Ассура, содержащую кулису и пустотелую призму, шарнирно-связанную со стойкой. 
 Выполнен динамический анализ кривошипно-коромыслового механизма с определением полных реакций в его парах. На первом этапе установлен характер изменения компонента скорости и ускорения центра шатуна. Приведены диа-граммы угловых скоростей шатуна и коромысла, выполнен анализ диаграмм. На втором этапе определены полные реакции в парах механизма от действия сил инерции его звеньев. Показано, что реакции в парах, образуемых кривошипом со стойкой и шатуном соответственно, изменяются идентично. Полная реакция в паре коромысло-стойка имеет осциллирующий характер изменения во времени. На третьем этапе помимо сил инерции звеньев учитывалось влияние сил тяжести на характер изменения реакций. Установлено, что при заданной угловой скорости кривошипа силы инерции вносят несущественный вклад в значения полных реакций в парах. На четвертом этапе динамического анализа механизма при определении реакций в его парах учитывали силы инерции и тяжести, а также силы трения. Коэффициент трения принят 0,4 во всех парах механизма. Учет трения при определении реакций приводит к их локальным всплескам в окрестности трех его положений, а именно: двух крайних положений и положения минимума угла передачи. Показано, что полные реакции в парах базового механизма определяются преимущественно силами тяжести звеньев при выбранной угловой скорости кривошипа. В результате выполненного динамического анализа базового механизма получены параметры, необходимые для исследования напряженно-деформированного состояния и оценки прочности звеньев механизма.
4
Protsailo, M. D. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК СИНДРОМУ ВЗАЄМНОГО ОБТЯЖЕННЯ ПРИ М'ЯЗОВІЙ КРИВОШИЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 161–64. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11082.
Full textAbstract:
У статті описано випадок запущеного захворювання на м’язову кривошию, яка поєднувалася з цілою низкою іншої супутньої патології скелета дитини та внутрішніх органів – синдром взаємного обтяження.
 Наше клінічне спостереження цікаве в тому плані, що легковажне ставлення до кривошиї обумовило значні вторинні деформації опорно-рухового апарату підлітка.
 Хвороба була розпізнана у віці 1 рік. Батьки легковажно поставилися до цієї недуги, керуючись принципом «дитина виходиться». Основна увага була прикута до інших захворювань. При детальному обстеженні дитини виявили такі захворювання: природжена правобічна м’язова кривошия; лівобічний кіфосколіз хребта; гемігіпоплазія правої половини обличчя; природжена вада товстої кишки – доліхоколон із зниженням евакуаторної функції кишечника; хронічні запори; енкопрез; пролапс мітрального клапана 1 ст.; дисфункція жовчного міхура за гіперкінетичним типом; міатонічний синдром; Spina bifida S 1.
5
Процайло, М. Д., В. Г. Дживак, Ю. А. Чорномидз, І. Б. Чорномидз та А. В. Чорномидз. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК СИМПТОМАТИЧНОЇ КРИВОШИЇ НА ҐРУНТІ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (15 квітня 2024): 93–96. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14756.
Full textAbstract:
Мета дослідження – враховуючи те, що симптоматична неврогенна кривошия та сколіоз у новонародженого трапляються не часто, вважаємо за потрібне поділитися нашим клінічним спостереженням з метою своєчасної діагностики та адекватної терапії цього захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала дівчинка протягом 6 місяців з моменту народження. Базовим методом обстеження шлуночків головного мозку була нейросонографія, яку здійснювали в процесі лікування у віці 1, 2, 3, 6 місяців. УЗД органів черевної порожнини виконували за допомогою УЗД-апарата “MEDISON” SA-8000 EX. Результати дослідження та їх обговорення. У статті описано рідкісний випадок неврогенної кривошиї та неструктурованого сколіозу в новонародженої дитини на тлі ішемії головного мозку внаслідок обвивання шиї дитини пуповиною та субепіндимальної кісти переднього рога правого бокового шлуночка. Моніторинг кісти правого шлуночка в динаміці показав поступове її зменшення. Повторна нейросонографія головного мозку у віці 2 місяці (діаметр кісти – 2,5 мм) та у 3 місяці (діаметр кісти – 1,8 мм) показала поступовий її регрес. У наступні етапи розвитку дитина не відрізнялися від норми. Кривошия зникла, кіста розсмокталася (вік – 6 місяців). Висновок. Гіпоксичне ураження головного мозку, кіста переднього рога правого бокового шлуночка в новонародженої дитини зумовили дисбаланс вегетативних центрів, розлади іннервації скелетної мускулатури центрального генезу, що клінічно проявилося симптоматичною кривошиєю, неструктурованим тотальним сколіозом, дефіцитом маси тіла дитини – гіпотрофією.
6
СКЛЯР, Анастасія, та Катерина БАНДУРІНА. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ М’ЯЗОВОЮ КРИВОШИЄЮ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 2, № 1 (2024): 107–12. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.57.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд сучасних підходів до фізичної терапії у відновленні та лікуванні дітей з вродженою м'язовою кривошиєю. Представлена етіологія та патогенез захворювання у дітей першого року життя. Ефективність фізичної терапії залежить від правильно підібраного підходу до поетапного планування. Планування фізичної терапії допомагає не тільки визначити терміни та тривалість терапії, але й окреслити найбільш успішний метод подолання захворювання новонародженого та спрогнозувати кінцевий результат. Висвітлюються питання важливості індивідуального підходу до дітей з вродженою м’язовою кривошиєю, оскільки ефективність і результативність фізичної терапії залежить від правильного підходу до планування. Комплексна програма фізичної терапії дозволяє визначити час реабілітації, а також сформувати шляхи подолання патологічних процесів і спрогнозувати результат. Визначено, що засоби фізичної терапії позитивно впливають на всі системи організму, стимулюючи їх захисні функції і допомагають усунути запальні та дистрофічні порушення. При виборі терапевтичних засобів слід враховувати ступінь кривошиї, вік і фізичні особливості дитини. Дослідження показали, що правильне застосування заходів фізичної терапії приносить позитивну динаміку в лікуванні кривошиї. Спираючись на проведений аналіз літературних джерел, власний практичний досвід та попередні дослідження в цьому напрямку, дозволяє визначити індивідуалізацію проведення заходів фізичної терапії сприяла значному поліпшенню функціонального стану уражених і здорових грудинно-ключично-соскоподібних м’язів, нормалізації м’язового тонусу і будови тіла, зменшенню кута нахилу голови, поліпшенню рухливості шийного відділу хребта та зменшенню рухливості шийного відділу хребта. Фізична терапія при вродженій кривошиї є довготривалою та комплексною і включає в себе фізичні вправи, масаж та фізіотерапію. Таким чином, застосування засобів фізичної терапії при вродженій м’язової кривошиї потребує комплексного застосування сучасних засобів і методів для досягнення позитивної динаміки.
7
Zaporozhan, S. Y., та M. D. Prozaylo. "АТИПОВА КРИВОШИЯ ВНАСЛІДОК ПУХЛИНИ МОЗОЧКА". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 15–16. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9381.
Full textAbstract:
У статті описано клінічний випадок атипової кривошиї внаслідок пухлини лівої частки мозочка. Незважаючи на дані літератури, клінічні прояви цього захворювання викликають великі труднощі щодо своєчасного його розпізнавання та лікування. Вимушене положення голови (кривошия) виникло задовго до неврологічних розладів унаслідок повільного росту пухлини. Збільшення внутрішньочерепного тиску пухлиною зумовило зміщення всіх важливих складових головного мозку з частковою блокадою ліквородинамічних шляхів із відповідною загальномозковою симптоматикою. Пролабована мигдалина лівої частки мозочка защемила лівий додатковий нерв у потиличному отворі, що викликало дисбаланс іннервації мускулатури шиї. Атипова кривошия на початкових етапах (більше року) домінувала, що приховувало істинну причину хвороби. У результаті детального МРТ-обстеження головного мозку пухлину було видалено. Після операції загальний стан дитини значно поліпшився, кривошия зникла, загальномозкові розлади поступово регресують.
8
Середа, Наталья Александровна, та Сергей Васильевич Федоров. "Способ определения реакций в парах одноподвижного механизма технологической машины". KSTU News, № 65 (1 травня 2022): 81–94. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2022-65-81-94.
Full textAbstract:
Выполнен анализ графоаналитического и аналитических методов определения реакций в кинематических парах одноподвижных механизмов. Графоаналитический отличается наглядностью, его применение предполагает многократное воспроизведение ряда действий. Аналитические методы основаны на составлении уравнений равновесия для отдельного звена или для структурной группы механизма. Они применяются, как правило, для оценки влияния силы по-лезного сопротивления и изменения угла передачи движения на значения реакций в парах одноподвижных механизмов. Чтобы оценить влияние сил тяжести звеньев и изменение угла передачи движения на значения сил в парах одноподвижного механизма, разработан способ определения реакций в таких парах, практическое применение которого предполагает синхронное использование программ AutoCAD и Mathcad. Отличие способа от известного графоаналитического метода заключается в следующем. Для структурной группы Л. В. Ассура не строится многоугольник сил, непосредственно на ней измеряются углы. Так, получают значения углов между линиями действия сил тяжести шатуна, коромысла и направлением тангенциальных составляющих реакций в парах кривошип-шатун и коромысло-стойка соответственно. Применительно к структурной группе М. З. Коловского строят треугольник сил и устанавливают значение угла между линией действия силы тяжести кривошипа и направлением полной реакции в паре кривошип-шатун. Полные реакции в парах одноподвижного механизма максимальны в положении, когда угол передачи движения минимален. В этом положении механизма кривошип продолжает линию центров. Реакция в паре шатун-коромысло, в отличие от сил в других парах, возрастает как при увеличении угла передачи движения, так и при его снижении.
9
Сукиасов, Владимир Георгиевич, та Сергей Васильевич Федоров. "Анализ напряженного состояния звеньев базового механизма технологической машины". KSTU News, № 68 (1 лютого 2023): 80–94. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2023-68-80-94.
Full textAbstract:
Исследуется напряженное состояние звеньев базового кривошипно-коромыслового механизма, обусловленное действующими при движении нагрузками. Исходными данными для рассмотрения являются нагрузки, найден-ные ранее в результате динамического анализа механизма при равномерном вра-щении кривошипа. Конечноэлементное решение задачи поиска напряжений в звеньях механизма осуществляется с использованием 10-узлового тетраэдрального элемента. Достоверность численных результатов обоснована путем сопоставления решений для сеток исходной и повышенной густоты. Выполнены расчеты движущегося механизма для трех вариантов внешних нагрузок, учитывающих: 1) только силы инерции; 2) силы инерции и силы тяжести; 3) силы инерции, силы тяжести, а также трение в кинематических парах. Получены распределения эквивалентных напряжений в каждом из звеньев механизма. Изучен характер изменения напряжений в звеньях в течение цикла движения механизма, при этом наибольший уровень напряженного состояния отмечен вблизи положения нижней мертвой точки (НМТ), т. е. 0,5 оборота кривошипа от исходного положения. Установлено, что при одновременном учете сил инерции и сил тяжести преимущественное влияние на напряженное состояние звеньев для заданной скорости вращения кривошипа оказывают силы тяжести. Показано, что учет трения в кинематических парах принципиально не меняет результаты расчета напряжений, исключая локальную область положений механизма вблизи НМТ. Количественные данные о напряженном состоянии звеньев являются основанием для оценки их прочности. Полученные зависимости напряжений от положения механизма указывают на их циклический характер. Данное обстоятельство означает необходимость исключения концентраторов напряжений в конструкции звеньев с целью снижения опасности усталостного разрушения.
10
Первушин, В. Ф., Ф. М. Абдуллин, А. Г. Ипатов, М. З. Салимзянов, and А. В. Костин. "THEORETICAL STUDIES FOR SUBSTANTIATION OF THE CONNECTING ROD LENGTH OF THE AXIAL CRANK MECHANISM OF THE SEGMENT-FINGER MOWER." Bulletin of Izhevsk State Agricultural Academy, no. 3(79) (September 27, 2024): 138–43. http://dx.doi.org/10.48012/1817-5457_2024_3_138-143.
Full textAbstract:
Выполнен анализ работы дезаксиального кривошипно-шатунного механизма привода ножа сегментно-пальцевой косилки серийного производства при скашивании естественных трав на склонах со сложным и изменяющимся рельефом поля. Отмечены основные недостатки дезаксиального кривошипно-шатунного механизма привода ножа, вызванные его динамической неуравновешенностью. Для устранения недостатков предложена экспериментальная косилка с аксиальным расположением кривошипно-шатунного механизма на пальцевом брусе режущего аппарата, позволяющая переводить пальцевой брус в транспортное положение в рабочем режиме режущего аппарата при объезде препятствий в виде кустарников, деревьев или грубых неровностей. По результатам экспериментальных исследований установлено, что режущий аппарат в процессе копирования рельефа поля изменяет угол наклона β относительно горизонта в пределах ±15°. При этом величина дезаксиала h изменяется от 0,281 до 0,492 м. Установлено, что изменение величины дезаксиала влечет за собой изменение хода, скорости и ускорения ножа. Используя аналитический метод кинематического исследования кривошипно-шатунных механизмов по Артоболевскому в программе Excel, с исходными данными радиуса кривошипа 38,1 мм и частоты его вращения 1000 об/мин, получили следующие графические зависимости, характеризующие изменение ускорения ножа за один оборот кривошипа при длине шатуна от 0,08 до 0,46 м. При уменьшении длины шатуна менее 0,16 м в положении кривошипа π возникает скачкообразное и неравномерное изменение ускорения ножа, которое приводит к повышению нагрузки в шарнирах шатуна и негативно влияет на работу всего кривошипно-шатунного механизма. При увеличении длины шатуна более 0,16 м явление колебаний величины ускорения сглаживается. The article analyzes the operation of an eccentric crank mechanism for driving a knife of a mass-produced segment-finger mower when mowing natural grasses on slopes with complex and changing terrain of the field. The main disadvantages of the eccentric crank mechanism of the knife drive resulting from its dynamic imbalance were noted. To eliminate the disadvantages, an experimental mower with an axial arrangement of the crank mechanism on the finger bar of the cutting device was proposed, which allowed the finger bar to be transferred to the transport position in the operating mode of the cutting device, when bypassing obstacles in the form of shrubs, trees or rough irregularities. According to the results of experimental studies, it has been established that the cutting device in the process of copying the field relief changes the angle of inclination β relative to the horizon within ±15°. In this case, the value of the deaxial h varies from 0.281 m to 0.492 m. It is established that a change in the magnitude of the deaxil involves a change in the stroke, speed and acceleration of the knife. Using the analytical method of kinematic investigation of crank-rod mechanisms according to Artobolevsky in Excel, with the initial data of the crank radius of 38.1 mm and its rotation frequency of 1000 rpm, the following graphical dependencies were obtained characterizing the change in the acceleration of the knife in one revolution of the crank with a connecting rod length from 0.08 m to 0.46 m. When the connecting rod length decreases to less than 0.16 m in the crank position π, an abrupt and uneven change in the acceleration of the knife occurs. Such a change in the knife acceleration leads to an increase in the load in the connecting rod joints and affects negatively the operation of the entire crank mechanism. With an increase in the connecting rod length of more than 0.16 m, the phenomenon of fluctuations in the acceleration value is smoothed out.
11
Р., П. ПОГРЕБНЯК, та Р. ПОГРЕБН М. "КІНЕМАТИЧНИЙ СИНТЕЗ ПРЯМОЛІНІЙНО-НАПРЯМНИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ КРИВОШИПНО-ПОВЗУНКОВИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХОПЛЮВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ ЗА ЕНЕРГЕТИЧНИМ ІНДЕКСОМ ПЕРЕДАЧІ РУХУ". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 1(85) (30 березня 2020): 88–98. https://doi.org/10.15802/stp2020/199726.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Основна мета роботи – виконати кінематичний аналіз і синтез відомих схем прямолінійно-напрямних центральних кривошипно-повзункових механізмів за критерієм енергетичного індексу<strong><em> </em></strong>передачі руху з обмеженням припустимими кутами тиску в кінематичних парах і найменшим відхиленням траєкторії руху від прямолінійності на ділянці наближення. Визначити схему, яка найкраще задовольняє умови синтезу й запропонувати на її основі механізм захоплювального пристрою. <strong>Методика.</strong> Досягнення поставленої мети здійснено засобами аналітичної кінематики пласких механізмів теорії механізмів і машин та математичним моделюванням положень і руху ланок. <strong>Результати.</strong> Проєктування механізмів різноманітних захоплювачів, що забезпечують постійне зусилля затискання об’єктів різної товщини зі сталою потужністю приводу та мінімальними енергетичними витратами, може бути виконане за критерієм енергетичного індексу передачі руху (ЕІПР). На його основі проведено аналіз відомих прямолінійно-напрямних центральних кривошипно-повзункових механізмів із подовженим шатуном за критерієм найменшого відхилення від одиниці ЕІПР. З’ясовано, що практичне використання більшості таких механізмів за цим критерієм украй обмежене або неможливе. Оптимізаційним синтезом кінематичних залежностей отримано єдині значення відносних параметрів і діапазон повороту ведучого кривошипа для схеми прямолінійно-напрямного центрального кривошипно-повзункового механізму з подовженим шатуном за повзун, що найкраще задовольняють вимоги критерію оптимізації і виконують обмеження за кутами тиску. На основі оптимальних параметрів схеми центрального прямолінійно-напрямного механізму запропоновано спарений паралелограмний одинадцятиланковий стрижньовий захоплювач, що забезпечує прямолінійний рух затискних елементів зі сталою швидкістю й постійною силою затискання, рівною номінальній рушійній силі приводу. <strong>Наукова новизна.</strong> Уперше проведено якісний і кількісний аналіз відомих схем центральних прямолінійно-напрямних кривошипно-повзункових механізмів за критерієм енергетичного індексу передачі руху (ЕІПР) і виконано оптимальний синтез захоплювального пристрою за результатами проведеного аналізу. <strong>Практична значимість. </strong>Запропоновано практичні рекомендації щодо вибору схеми, відносних розмірів і розташування ланок механізму для центрального прямолінійно-напрямного кривошипно-повзункового механізму захоплювача, які реалізують вимоги критерію оптимізації та обмеження припустимими кутами тиску.
12
Зулейха Эйвазова, Эльдар Сеидзаде, Зулейха Эйвазова, Эльдар Сеидзаде. "ИССЛЕДОВАНИЕ ПО ПОВЫШЕНИЮ РАБОТОСПОСОБНОСТИ ОДНОПЛЕЧЕГО ПРИВОДА СКВАЖИННОГО ШТАНГОВОГО НАСОСА". ETM - Equipment, Technologies, Materials 26, № 02 (2025): 175–86. https://doi.org/10.36962/etm26022025-175.
Full textAbstract:
Насосный способ добычи нефти является самым распространенным видом добычи в мире. Насосный метод является вторым по экономической эффективности после фонтанного метода добычи нефти. Наиболее распространенным приводами скважинных штанговых насосных установок для добычи нефти насосным способом являются балансирные двухплечие и одноплечие станки-качалки. В данной статье в результате проведенных компьютерных исследований по повышению работоспособности одноплечего привода скважинного штангового насоса были выбраны наиболее эффективные кинематические отношения длин звеньев одноплечего станка-качалки. Предложено конструктивное решение поддержания на весу балансира одноплечего станка-качалки во время текущего ремонта, когда для изменения длины хода точки подвеса штанг необходимо изменить радиус кривошипа. При этом требуется удерживать на весу балансир, так как при отсоединении шатунов от кривошипов балансир резко теряет изначальную устойчивость, может начать перемещаться вниз, что приведет к опасной ситуации. В статье также представлены необходимые формулы, и для выбранной конструкции одноплечего станка-качалки построены графики изменения за один полный поворот кривошипа перемещения, скорости и ускорения точки подвеса штанг, усилий в точке подвеса штанг, на опоре балансира и опоре траверсы, а также сравнительный график крутящего момента на ведомом валу редуктора для одноплечего и двухплечего станков-качалок. Ключевые слова: привод, одноплечий, двухплечий, станок-качалка, балансир, поддерживающее устройство, точка подвеса штанг, редуктор.
13
Поздеев, А. Г., Ю. А. Кузнецова, В. Г. Котлов та Г. М. Гаджиев. "Гидромеханическая аналогия для вычисления кинематических параметров жидкого моля". ВЕСТНИК ПОВОЛЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА. СЕРИЯ: МАТЕРИАЛЫ. КОНСТРУКЦИИ. ТЕХНОЛОГИИ, № 1(29) (30 липня 2024): 86–94. http://dx.doi.org/10.25686/2542-114x.2024.1.86.
Full textAbstract:
Введение.Обоснованы положения методики расчета кинематических характеристик движения жидких частиц при волнении на поверхности водоема в соответствии с линейной теорией волн Эри на основе гидромеханической аналогии. В состав кинематических характеристик волновых процессов, возникающих от действия ветровой нагрузки на поверхности водохранилищ, входят величины перемещений, скоростей и ускорений частиц жидкости, которые в гидромеханике именуются жидкими молями. Для упрощения расчета кинематических характеристик жидких частиц использована гидромеханическая аналогия. В качестве модели эллиптического движения частиц жидкости под волновой поверхностью акватории водоема определены характеристики кинематики кривошипно-шатунного механизма, имеющих аналогичные траектории. Цель работысостоит в создании автоматизированной модели расчета кинематических характеристик жидких частиц при волновых процессах на поверхности водоема на основе аналогии с кривошипно-шатунным механизмом. Математическое моделирование. В процессе математического моделирования составляются уравнения движения конца кривошипа в системе декартовых координат. Траекторией точки конца кривошипа является окружность. Определяются проекции вектора скорости точки конца кривошипа на координатные оси путем дифференцирования ее координат по времени и находится модуль вектора скорости этой точки. Затем найдено направление вектора ускорения. После определения уравнений движения центра шатуна выводится уравнение траектории этой точки, которая представляет собой эллипс. Определены величины угловых частот вращения кривошипа и геометрические параметры звеньев механизма, позволяющие составить уравнения траекторий в точках механизма-аналога. Найдены модули вектора ускорения точки конца кривошипа. В результате дифференцирования декартовых компонент скорости центра шатуна по времени определяются проекции вектора ускорения на координатные оси. Показано, что траектория этой точки носит эллиптический характер. Установлены характеристики движения поршня механизма-аналога. Выводы. Представлены результаты сравнительного анализа кинематических характеристик жидких молей при волнении на свободной поверхности водоемов и кинематики точек кривошипно-шатунного механизма. В результате расчета в среде Mathcad установлена аналогия указанных характеристик. Результаты работы могут служить основой для расчета кинематики и динамики движения жидких частиц при формировании на поверхности воды ветровых волн малой амплитуды и моделирования волнения с заданными параметрами на поверхности воды в лабораторных условиях. Introduction. The paper substantiates the methodology for calculating kinematic characteristics of fluid particle motion due to waves on the water reservoir surface, in accordance with the Airy linear wave theory, on the basis of the hydromechanical analogy. In hydromechanics, fluid particles—known as liquid moles—have kinematic properties such as displacements, velocities, and accelerations that result from wind action on the surface of the water reservoir. It was determined to apply the hydromechanical analogy to simplify the computation of the kinematic properties of fluid particles. The authors calculate the kinematic features of a crank-and-rod mechanism, which has similar trajectories, as a model of elliptical motion of fluid particles under the wave surface of the water reservoir. The aim of the research is to develop an automated model for calculating kinematic characteristics of fluid particles in wave processes on the water reservoir surface, based on the analogy with the crank-and-rod mechanism. Materials and methods. It was possible to develop crank end equations of motion in the Cartesian coordinate system throughout the mathematical modelling stage. The crank end trajectory is round. By dividing the coordinates of the crank end velocity vector by time, it was possible to derive the modulus of a velocity vector and project it onto coordinate axes. Next, a vector of acceleration's direction was calculated. Mathematical modeling. An equation of the rod's trajectory—an ellipse—were obtained by figuring out the equations of motion of the rod centre. By determining the geometric parameters of the mechanism linkages and the crank's angular frequencies of rotation, equations of trajectories at the mechanism-analog sites were derived at the points of the mechanism-analog. It was possible to determine the crank end acceleration vector's moduli. The acceleration vector's projections on coordinate axes were determined by differentiating the Cartesian components of the rod centre velocity by time. This proved that this point's trajectory was elliptical. The characteristics of motion of a piston of the mechanism-analog were determined. Conclusion. The kinematic properties of liquid moles during agitation on the open surface of reservoirs and the kinematics of the crank mechanism's points are compared, and the findings are reported. Through calculations in Mathcad, the authors were able to establish the analogy between these characteristics. The study outcomes can be used as a foundation for modelling waves with specific parameters on the water surface in a laboratory setting as well as for calculating the kinematics and dynamics of fluid particle motion caused by small amplitude wind waves on the water surface.
14
ХОДОС, ІРИНА, та ТЕТЯНА ОДИНЕЦЬ. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ З М’ЯЗОВОЮ КРИВОШИЄЮ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE 2, № 1 (2025): 177–81. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).87.
Full textAbstract:
Кривошия у дітей раннього віку є одним із найпоширеніших м'язових порушень, що потребує негайного втручання, адже своєчасна корекція цієї проблеми дозволяє запобігти деформації черепа, обмеженням рухів шийного відділу хребта, порушенням розвитку рухових навичок та асиметрії постави. Частота розповсюдженості кривошиї по відношенню до інших захворювань опорно-рухового апарату коливається в межах 5-12 % та посідає третє місце після дисплазії кульшового суглоба і клишоногості. Консервативне лікування кривошиї дітей раннього віку включає ряд заходів, спрямованих на оптимізацію м'язового тонусу, розсмоктування гематоми на грудинно-ключично-соскоподібному м’язі, нормалізацію положення голови дитини та усунення наявних ознак асиметрії. Аналіз сучасних рандомізованих досліджень, зокрема закордонних, показує, що фізична терапія є основним методом лікування кривошиї у новонароджених та дітей раннього віку. Рядом досліджень проведено оцінку ефективності пасивних і активних методів розтягування м'язів шиї, що призводило до значного покращення мобільності та вирівнювання положення голови. Провідними методами фізичної терапії у ранньому віці є пасивне розтягування м’язів, активне розтягування м’язів, розвиток активних симетричних рухів, адаптація навколишнього середовища, навчання батьків або опікунів дитини навичкам позиціонування та особливостям догляду за дитиною у повсякденному житті сім’ї . Індивідуальний підхід і якісний підбір засобів фізичної терапії є запорукою отримання гарних результатів, зведення до мінімуму можливості виникнення негативних наслідків захворювання, скорочення тривалості лікування. Регулярна оцінка прогресу терапії є необхідною для корекції підходів лікування відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Успішність терапії залежить від своєчасного початку лікування, грамотного підбору терапевтичних методів та активної участі батьків у процесі реабілітації.
15
Середа, Наталья Александровна, та Сергей Васильевич Федоров. "ПОИСК ВИДА ШАТУННОЙ КРИВОЙ В БАЗОВЫХ МЕХАНИЗМАХ ПИЩЕВЫХ МАШИН, РАБОТАЮЩИХ ПРИ ПЕРЕМЕННЫХ СИЛОВЫХ НАГРУЗКАХ". KSTU News, № 60 (2 січня 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2021-60-123-131.
Full textAbstract:
Выполнен анализ конструкций двух базовых механизмов, работающих при переменных силовых нагрузках. Известна конструкция механизма, в которой максимум технологической нагрузки имеет место в конце прямого хода, при этом на начало обратного приходится ее повышенное значение. Последнее к концу обратного интервала движения снижается. Упомянутый механизм применяется в пищевых машинах для фракционирования кусковых материалов. Его рабочий орган связан с шатуном, на котором закреплен лоток для размещения вышеозначенных материалов. Существует базовый механизм с характерным максимумом силового нагружения в середине интервала рабочего хода. Отметим, что в начале рабочего интервала движения у такового значение силовой нагрузки выше, чем в его конце. Этот механизм работает в составе щековой дробилки пищевой машины. В данном случае рабочий орган может быть связан с шатуном либо с коромыслом. Оба базовых механизма – кривошипно-коромысловые, содержащие две структурные группы. Предмет нашего исследования – вид шатунной кривой рассматриваемых механизмов. Предложен графоаналитический метод построения шатунной кривой – траектории характерной точки, расположенной на шатуне. Этот метод основан на определении длины отрезка и угла его наклона к межцентровому расстоянию базового механизма. Упомянутый отрезок соединяет точку на шатуне с шарнирно-неподвижной опорой анализируемого механизма. Последняя является подвижной связью коромысла со стойкой. Предложены зависимости для определения длины отрезка и угла его наклона к межцентровому расстоянию в аналитическом виде, полученные в функции угла поворота кривошипа базового механизма и ряда его геометрических параметров. В дальнейшем проводятся по-строение и анализ вида шатунной кривой кривошипно-коромыслового механизма. Показано, что шатун упомянутого механизма для фракционирования кусковых материалов движется возвратно-поступательно на большей части интервала кинематического цикла.
16
Klementev, V. V. "Study of the dynamics of a crank-link parallelogram converting mechanism with two cranks of a vane engine in application to acting forces." Vestnik UGATU 28, no. 4(106) (2024): 18–33. https://doi.org/10.54708/19926502_2024_28410618.
Full text
17
А.Джураев, М.П. Дустова Х.Н.Шерматова Н.Н. Абдурафиков. "ФАЗОВИЙ КРИВОШИП-ШАТУН УЗАТМАЛИ АРАЛАШТИРГИЧ ҚУРИЛМА". ACADEMIC RESEARCH IN MODERN SCIENCE 1, № 14 (2022): 164–68. https://doi.org/10.5281/zenodo.7181536.
Full textAbstract:
Мақолада фазовий кривошип-шатун узатмали аралаштиргич қурилма ҳақида сўз боради. Бу қурилманинг ишчи органи, яъни парраги резервуар ичида айланма ҳаракат билан биргаликда ўзгарувчан илгариланма қайтма ҳаракатни амалга оширишга мўлжалланган.
18
Харун, В. Р., П. М. Райтер, Р. В. Рачкевич та І. І. Шостаківський. "ЕКСПЕРИМЕТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕМАТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВЕРСТАТА-ГОЙДАЛКИ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕНСОРНОГО ВУЗЛА". Oil and Gas Power Engineering, № 1(39) (30 червня 2023): 63–74. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2023-1(39)-63-74.
Full textAbstract:
На нафтовидобувних підприємствах велика увага приділяється діагностуванню наземного (верстат-гойдалка) та глибинного обладнання свердловинної штангової насосної установки. На даний час розвива-ються методи інтелектуальної діагностики із застосуванням різноманітних давачів, які об’єднуються в сенсорні вузли для вимірювання ряду характеристик механізмів і машин. В роботі описано апробацію універсального бездротового сенсорного вузла Steval-MKSBOX1V1 фірми STMicroelectronics (США). Це набір з різноманітних давачів, акумуляторної батареї та бездротового BLE-інтерфейс, який дозволяє вимірювати характеристики дистанційно. Для дослідження вибрано два давачі – гіроскоп та акселерометр, за допомо-гою яких вимірювались кінематичні характеристики виконавчого механізму верстата-гойдалки: кутової швидкості та прискорення кривошипа, а також прискорення штангової підвіски. Дослідження проведені на лабораторній установці, яка дозволяє моделювати роботу нафтовидобувної свердловини і складається з верстата-гойдалки СК3-1,2-630 та експериментальної свердловини, оснащеної вставним плунжерним на-сосом діаметром 55 мм, розміщеним на глибині 50 м. Оскільки сенсорний вузол вимірює кутову швидкість та прискорення в тривимірній системі координат, то для створення математичної моделі виконавчого ме-ханізму верстата-гойдалки використано метод векторного контура. Оскільки ланки виконавчого механізму рухаються в одній площині, то проведено обробку сигналів давачів у двох координатах. Порівняння теоре-тичних розрахунків та експериментальних досліджень показало, що використання припущення щодо постійної кутової швидкості кривошипа, вносить невелику похибку в 3,6 % між середніми значеннями кутової швидкості кривошипа, розрахованими теоретично та за експериментальними даними. Проте відхилення при розрахунку прискорення кривошипа може сягати 24,7 %, що пояснюється застосуванням припущення, що кутове прискорення рівне 0.
19
Колеснікова, Тетяна, Олександр Лиходій та Тетяна Махоркіна. "Експериментальне визначення механічних втрат у двигунах внутрішнього згоряння з класичною та нетрадиційною конструкцією силового механізму". Bulletin of Lviv National Environmental University. Agroengineering Research, № 26 (21 грудня 2022): 121–26. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2022.26.121.
Full textAbstract:
Розглянуто вплив механічних втрат на економічність двигуна. Визначено, що експлуатаційна витрата палива автомобілем залежить від економічності двигуна на характерних експлуатаційних режимах та від тривалості його роботи на цих режимах. Автомобільний двигун на різних експлуатаційних режимах може мати різні значення ефективного ККД he, що визначається добутком індикаторного ККД hi та механічного ККД hм. Механічний ККД може змінюватися від 0,85 на номінальному режимі до нуля на холостому ході. Індикаторний ККД двигуна при зміні навантаження змінюється у вужчому інтервалі значень. Тому вплив hм на ефективний ККД і, отже, на паливну економічність двигуна є визначальним.
 Визначено, що втрати енергії в конструкції поршневого двигуна на 60-80 % визначаються тертям у кривошипно-шатунному механізмі (КШМ). Одним із шляхів підвищення механічного ККД hм є зменшення втрат на тертя в кривошипно-шатунному механізмі. Запропоновано оптимізувати силовий механізм двигуна заміною класичного кривошипно-шатунного механізму на безшатунний механізм.
 У задачі експериментів входило: визначення механічних втрат на привід механізму газорозподілу (МГР); вимірювання складових механічних втрат.
 Обрано об’єкти для експериментальних досліджень: одноциліндровий двигун з кривошипно-шатунним механізмом та експериментальний зразок одноциліндрового безшатунного двигуна з кривошипно-кулісним механізмом. За результатами досліджень отримано, що безшатунний двигун порівняно з класичним забезпечує на 10...20 % кращу паливну економічність і вищу питому ефективну потужність (на 7...12 %) завдяки меншим механічним втратам і кращому протіканню термодинамічного циклу.
20
Плотников, Павел Игоревич, Pavel Igorevich Plotnikov, Ян Соколовски та Jan Sokolowski. "Динамика кривошипно-шатунного механизма под действием давления вязкого газа". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 310 (вересень 2020): 237–66. http://dx.doi.org/10.4213/tm4095.
Full textAbstract:
Изучается начально-краевая задача со свободной границей для одномерных уравнений динамики вязкого газа. Рассматриваемая задача моделирует движение кривошипно-шатунного механизма под действием давления газа. Предполагается, что газ заполняет цилиндр, который моделируется отрезком $[0,1]$. Внутри цилиндра перемещается поршень, который моделируется переменной точкой $a(t)\in [0,1]$. Кроме того, предполагается, что поршень соединен с плоским трехзвенным кривошипно-шатунным механизмом. На границе цилиндра задается распределение скорости. На участках втекания газа дополнительно задается распределение плотности. Движение газа описывается одномерными уравнениями Навье-Стокса динамики вязкой сжимаемой жидкости. Требуется определить совместное движение газа и кривошипно-шатунного механизма. Доказывается, что эта задача имеет слабое ренормализованное решение.
21
Колеснікова, Т., О. Лиходій, О. Ракаєв та Т. Махоркіна. "Дослідження впливу механізму зміни ступеня стиску на швидкість зниження ступеня стиску залежно від режиму роботи двигуна". Bulletin of Lviv National Environmental University Agroengineering Research, № 27 (19 січня 2024): 76–83. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2023.27.076.
Full textAbstract:
Аналітично доведено, що у відомих двигунах максимальний ступінь стиску на малих навантаженнях не перевищує 12...14 через зниження ефективного ККД внаслідок значних втрат на тертя. Це обмежує можливість подальшого підвищення паливної економічності за рахунок збільшення ступеня стиску понад 14. Зазначено, що одним із можливих конструктивних варіантів двигуна, що забезпечує реалізацію змінного ступеня стиску понад 14, є безшатунний ДВЗ, в якому замість звичайного кривошипно-шатунного механізму застосовується кривошипно-кулісний механізм. Відмінною рисою двигуна із кривошипно-кулісним механізмом є низькі втрати на тертя у всьому діапазоні навантажень і частоти обертання, повна динамічна врівноваженість і рівномірність ходу, а також компактність і мала питома маса. Ці переваги пов'язані з тим, що в безшатунному двигуні поршні роблять строго прямолінійний рух, у зв'язку з чим бічні навантаження на них відсутні.
 Виконано розрахунково-теоретичні дослідження безшатунного ДВЗ з кривошипно-кулісним механізмом, які дозволяють припустити про доцільність використання в такому двигуні змінного ступеня стиску.
 Розроблена методика розрахунку механізму зміни ступеня стиску (МЗСС), що враховує взаємозв'язок параметрів механізму й робочого циклу двигуна.
 Отримано, що на базі безшатунного двигуна з кривошипно-кулісним механізмом можливе створення двигуна з ε = var з достатньою швидкодією МЗСС для запобігання детонації.
 Встановлено, що зменшення частоти обертання колінчастого вала суттєво підвищує швидкодію механізму, а середнє значення швидкості зміни ступеня стиску становить від 0,29 до 0,5 цикл-1 на режимі максимального крутного моменту і може підвищуватися до 7 разів по зовнішній швидкісній характеристиці двигуна.
22
Дуганець, B. І., В. Л. Пукас, В. В. Майсус та С. Л. Олексійко. "ГІДРАВЛІЧНИЙ ПОРШНЕВИЙ ДВИГУН З КРИВОШИПНО-ШАТУННИМ МЕХАНІЗМОМ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 33 (17 березня 2023): 69–77. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2020-2-8.
Full textAbstract:
Наведено принципову схему та описано роботу гідравлічного поршневого двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, який містить силовий циліндр з корпусом і торцевими фланцями, поршень розділяючий на першу та другу порожнини циліндр, кривошипно-шатунний механізм зв’язаний з поршнем, розподільник із золотником, нагнітальний і зливний канали, сполучаючі його з першою та другою порожнинами, бак з робочою рідиною і насос з перепускним клапаном. В ньому, додатково до поршня, приєднаний вихідний через один торець шток, зв’язаний із золотником, а в другій порожнині установлений третій фланець з утворенням між ним і поршнем третьої, сполученої з нагнітальним і зливним каналами розподільника, порожнини. Додатково в першій порожнині установлений перший, а в третій порожнині – другий гідравлічні підсилюючі механізми, виконані у вигляді осьових фланців, жорстко зв’язаних через діаметрально розміщені радіальні з осьовими отворами стержні з корпусом циліндра з отворами в місцях їх з’єднання. До фланців приєднані циліндричні втулки з розміщеними всередині внутрішніми поршнями, зв’язаними жорсткими тягами, причому поршень першої порожнини з одним боком, а третьої порожнини – з другим боком поршня. З нагнітальним і зливним каналами розподільника сполучена третя порожнина, через яку і третій фланець в другу порожнину проходять дві тяги додатково установленого важільно-тягового підсилювального механізму, з’єднані із поршнем і з середніми точками, розміщених в другій порожнині, двох важелів, одні кінці яких шарнірно приєднані до корпуса циліндра, а другі – зв’язані з шатуном кривошипно-шатунного механізму.
23
Дученко, К. О., та К. Г. Хорошев. "Кінематичне дослідження кривошипно-повзунного механізму методами векторної алгебри." Інновації молоді в машинобудуванні, № 3 (2 червня 2021): 455–60. http://dx.doi.org/10.20535/2708-3926.2021.3.231697.
Full textAbstract:
Методами векторної алгебри проведено кінематичне дослідження кривошипно-повзунного механізму та плоского механізму ІІ класу, структурні групи якого належать виключно до ІІ класу 2-го виду. На основі отриманої методики побудована твердотільна модель та комп’ютерна анімація кривошипно-повзунного механізму в OpenSCAD.
 Using vector algebra methods kinematic investigations of the crank-slider mechanism and a plane linkage, including only II class 2-type structural groups, were carried out. Based on the described methods a 3D model and a computer animation of the crank-slider mechanism were built in OpenSCAD.
24
Razhikov, V. N., and A. N. Belyaev. "Calculating the Kinematic Accuracy of K-H-V Planetary Gears." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 2 (2017): 8. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-2-8-12.
Full textAbstract:
Рассмотрены вопросы расчета кинематической погрешности планетарных зубчатых передач вида K-H-V с малой разностью чисел зубьев и двумя сателлитами. В рассматриваемой передаче вращение от сателлитов на выходной вал (звено V) передается с помощью механизма параллельных кривошипов. При проведении расчетов общая кинематическая погрешность передачи была разделена на две составляющих - кинематическая погрешность планетарного зубчатого зацепления и кинематическая погрешность механизма параллельных кривошипов. Были учтены принципы работы передачи, конструктивное исполнение, а также технология изготовления и сборки. В результате учета всех особенностей работы определено, что результирующая кинематическая погрешность по структуре имеет малые амплитуды низкочастотной составляющей (оборотной) и значительные амплитуды циклической составляющей. Приведены результаты экспериментальных исследований.
25
Колеснікова, Т. М., О. С. Лиходій, Т. А. Махоркіна, В. В. Шевчук та М. М. Толстушко. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДВИГУНІВ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЙ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 74 (26 лютого 2023): 14–19. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.74.2.
Full textAbstract:
Розглянуто один із актуальних напрямів підвищення паливної економічності, маневреності, запасу ходу та багатопаливності для бойової техніки. Існуючі на сьогоднішній день двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) мають у своєму розпорядженні достатню кількість технічних рішень, що забезпечують високі паливно-економічні та екологічні показники робочого процесу двигуна. Проте, такі двигуни вимагають розв'язання наступних задач: покращення масогабаритних показників, зниження вартості та спрощення конструкції, підвищення надійності, тощо. До основних показників вдосконалення транспортних засобів відноситься також зниження рівня вібрації двигуна. Це завдання особливо актуальне для двигунів, що встановлюється на бойовій техніці. Для вирішення цього завдання було розглянуто безшатунний двигун із кривошипно-кулісним силовим механізмом. Проаналізовано результати реалізації запропонованого проекту. Запропоновано нові технічні рішення, які комплексно вирішують завдання створення нового безшатунного двигуна зі змінним ступенем стику для бойової техніки. Розглянуто принцип роботи безшатунного двигуна з кривошипно-кулісним силовим механізмом, подано результати теоретичних та експериментальних досліджень безшатунного двигуна. Проаналізовано його переваги та недоліки. Надано рекомендації щодо застосування двигуна з кривошипно-кулісним силовим механізмом у бойовій техніці. Повна зрівноваженість запропонованого двигуна дає можливість отримати низький рівень шуму та вібрацій силової установки загального призначення. В сучасних реаліях такими двигунами обладнують безпілотні літальні апарати, адже тут важливу роль для нормальної роботи чутливої апаратури відіграє відсутність вібрацій. Можливе використання безшатунного двигуна з кривошипно-кулісним механізмом в гібридних квадрокоптерах для автоматичного моніторингу, оскільки в двигуні повністю відсутня вібрація, також для доставки вантажів і контролю безпеки технічних об’єктів. Даний безпілотний літальний апарат квадрокоптерного типу відрізняється використанням двох типів двигунів: безшатунного двигуна внутрішнього згоряння - для створення підйомної сили і генерації електроенергії, та електричного двигуна малої потужності -для управління польотом. Подібна конструкція дозволяє забезпечити більшу вантажопідйомність і тривалість польоту на відміну від квадрокоптерів з електричними двигунами
26
Зотов, А. Н., та А. С. Свиридов. "Кривошипно-шатунный механизм с упругими шарнирами, имеющими заданные характеристики". Проблемы машиностроения и надежности машин, № 5 (2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.31857/s023571192105014x.
Full text
27
Алтынбек, Каукаров, Ғабит Бақыт, Мурат Куанышев, Нургазы Сауханов та Бауржан Жаманбаев. "ІШТЕН ЖАНУ ҚОЗҒАЛТҚЫШЫ КРИВОШИПТІ-ШАТУНДЫ МЕХАНИЗМІНІҢ БӨЛШЕКТЕРІН КЕШЕНДІ ЗЕРТТЕУ". Вестник КазАТК 134, № 5 (2024): 49–58. https://doi.org/10.52167/1609-1817-2024-134-5-49-58.
Full textAbstract:
Талдау негізінде жан-жақты зерттеу үшін кривошипті-кулисалы механизм (ККМ) қабылданды. ККМ поршеньнің ілгерілемелі қозғалысын қозғалтқыш білігінің айналмалы қозғалысына түрлендіруге арналған механизмдердің классикалық нұсқаларына жатады. Сырғанау мойынтіректерін зерттеу олардың элементртерінің өзара үйкелісінен туындайтын бірқатар факторлардың ішінде анықтаушылардың бірі – материалдардың жылу-физикалық қасиеттері екенін көрсетті. Жаңа зерттелген материалдан жасалған мойынтіректердің тірек беттері үшін таза мысты пайдалану сериялық мойынтіректермен салыстырғанда бес есе тозуға мүмкіндік береді. Жан-жақты талдаулар нәтижесінде ұсынылатын тығыздағыш үлгінің сенімділік көрсеткіштерінің және қозғалтқыштарда қолданудың тиімділік көрсеткіштері жоғары болатындығы негізделді. Бұл факторлар ұсынылған тығыздағыштың сипаттамасына оң әсер етеді және жөндеу шығындарының төмендеуінде, майдың жануының жойылуында және қасиеттерінің өзгеруінде, отынның пайдалану шығынының төмендеуінде көрінеді. Құрғақ тығыздағышты конструкциясы ақшалай түрде қолданудан үнемдеу сақиналар жиынтығының стандартты нұсқасымен салыстырғанда жылына шамамен 100 000 теңгені құрайды.
28
Karnaukh, Sergii. "Теоретичні і експериментальні дослідження процесу розділення трубного прокату за схемою ексцентричного закручування". Обробка матеріалів тиском, № 1(53) (2 грудня 2024): 88–99. https://doi.org/10.37142/2076-2151/2024-1(53)88.
Full textAbstract:
Карнаух С. Г. Теоретичні і експериментальні дослідження процесу розділення трубного прокату за схемою ексцентричного закручування У роботі приведені результати теоретичних й експериментальних досліджень енергосилових параметрів процесу розділення, геометричної точності трубчастих заготовок способом «ексцентричного закручування». Розроблена математична модель обладнання з «кривошипно-круговим» механізмом для відрізки труб «ексцентричним закручуванням». Проведене моделювання технологічного процесу відрізки труб «ексцентричним закручуванням» з використанням програмного комплексу DEFORM. Для перевірки результатів теоретичних розрахунків проведені експериментальні дослідження розділення труб на установці оригінальної конструкції. Відрізані трубчасті заготовки мають задовільні показники геометричної точності. Отримані результати експериментальних досліджень задовільно узгоджуються з теоретичними даними, які розраховані, як за допомогою запропонованої математичної моделі, так і спеціалізованої програми DEFORM. Розбіжність максимальних значень моменту відрізки, отриманих теоретично та експериментально, не перевищує 6%. Теоретичні результати виявилися трохи заниженими, що пов'язано з необхідністю більш коректного обліку тертя в обертальних парах. А також з деякою невідповідністю механічних властивостей матеріалу експериментальних зразків з матеріалом із бази сталей самої програми DEFORM. Для промислового впровадження результатів досліджень запропонована конструкція установки із клиношарнірним приводом з увігнутим клином у комбінації з «кривошипно-круговим» механізмом для розділення труб за схемою «ексцентричного закручування». Клиношарнірний механізм із увігнутим клином має збільшені опорні поверхні, невелику висоту ланок за напрямком дії робочої сили. Тому застосування в машинах клиношарнірного механізму з увігнутим клином забезпечує меншу пружну деформацію й динаміку машини, підвищення коефіцієнта використання ковальсько-пресового устаткування. При цьому розвинена площа опори шатуна у повзуні «кривошипно-кругового» механізму знижує питомі сили в цій опорі й сприяє гасінню коливань, що в комбінації з малою деформаційною зоною призводить до високої динамічної стійкості й відсутності розгойдування на фундаменті.
29
Іванко, Андрій Іванович, та Сергій Львович Панов. "Структурний аналіз кривошипно-повзунного привода пристрою для обрізування книжкових блоків". Технологія і техніка друкарства, № 3(45) (29 вересня 2014): 76–81. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(45).2014.36480.
Full text
30
Yeryganov, O. V., V. Yu Gunchenko та V. S. Glebov. "ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ РОЗМІРІВ ДЕТАЛЕЙ КРИВОШИПНО-ШАТУННОГО МЕХАНІЗМУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІНДИЦІЮВАННЯ". Transport development, № 2(21) (29 серпня 2024): 28–34. http://dx.doi.org/10.33082/td.2024.2-21.03.
Full textAbstract:
У статті пропонується спосіб спільного розрахунку довжини шатуна дизеля та середнього показника політропічного стискання n при виконанні алгоритмічної синхронізації індикаторних діаграм двигунів внутрішнього згоряння. У попередніх публікаціях автора показано, що кут, який відповідає максимальній швидкості зростання тиску стискання, залежить від геометричних розмірів деталей кривошипно-шатунного механізму, об’єму камери стискання та показника політропи. Остання величина змінюється залежно від умов перебігу процесу стискання. Окрім того, строго кажучи, досить імовірною є ситуація з дефіцитом даних щодо геометричних розмірів кривошипно-шатунного механізму, а саме довжини шатуна, оскільки дані у судновій документації часто є недостатньо повними, а наявність запасного шатуна є необов’язковою для всіх двигунів. Окрім того, безпосередньо вимірювати довжину шатуна на двигуні незручно і не завжди можливо. Тому для виконання алгоритмічної синхронізації в умовах дефіциту даних є доцільним шукати довжину шатуна та величину показника політропи разом. Для цього пропонується спочатку апроксимувати ділянку експериментальної кривої стискання поліномом четвертого порядку, який досить точно відображає експериментальну криву стискання. Для розрахунку його коефіцієнтів використовуються експериментальні дані. Один із кінців апроксимуючої ділянки, що відповідає більшому значенню кута повороту колінчастого валу, лежить у точці найшвидшого зростання тиску стискання. Установлено, що наявна точність визначення невідомих величин у результаті рішення запропонованих рівнянь є прийнятною для інженерних розрахунків. Запропонована методика дає змогу уточнити попередній розрахунок положення верхньої мертвої точки індикаторної діаграми в умовах дефіциту даних по двигуну, оскільки отримане значення довжини шатуна та відповідно розрахована величина коефіцієнта політропічного стиснення повніше відображають поточні умови протікання процесу стиснення у циліндрі двигуна внутрішнього згоряння.
31
Савчук, В. П., Євген Вікторович Білоусов, Д. В. Курносенко та Г. Я. Тулученко. "ВПЛИВ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ МАСЛЯНОЇ СИСТЕМИ ВИСОКООБЕРТОВОГО ДИЗЕЛЯ Д 246.4 НА ПАРАМЕТРИ ПУЛЬСАЦІЙ ТИСКУ МОТОРНОГО МАСЛА". Vodnij transport, № 2(36) (12 лютого 2023): 84–96. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.2.36.07.
Full textAbstract:
Питання підвищення ефективності експлуатації суднових енергетичних установок на сьогодні, зокрема, лежать в площині підвищення експлуатаційної надійності двигунів внутрішнього згоряння. Це, в свою чергу, вимагає їх оснащення діагностичними комплексами безперервної дії, що виявляють несправності на ранніх етапах їх розвитку та порушення умов експлуатації, що викликані людським фактором. Безвідмовна робота суднових двигунів у значній мірі залежить від справності кривошипно-шатунного механізму (КШМ), втрата працездатності якого призводить до зупинки всієї енергетичної установки, а у випадку застосування їх як головних двигунів, то і до втрати руху судном. Складність геометричних (конструктивних) і експлуатаційних параметрів кривошипно-шатунного механізму та відсутність чітко визначених взаємозв’язків між ними ускладнює процес діагностування і призводить до необхідності використання непрямих методів діагностики. Це вимагає проведення досліджень впливу відхилення експлуатаційних показників елементів системи мащення та підшипникових вузлів на вихідний сигнал. На сьогодні найбільш ефективним методом таких досліджень є застосування спеціалізованих програмних комплексів, серед яких відзначимо GT-ISE від Gamma Technologies (США) та AVL, що розроблено Advanced Simulation Technologies (Австрія). Для виявлення взаємозв’язків між технічним станом елементів контуру подачі та очищення системи мащення дизельного двигуна Д246.4 проведено дослідження із використанням комп’ютерного моделювання. Вихідні параметри елементів досліджуваного контуру отримано в результаті стендових досліджень. Наведено детальний опис побудови комп’ютерної 1-Dмоделі, параметри досліджуваних елементів та умови проведення дослідження. Результати проведених досліджень пульсацій тиску та зміни продуктивності в об’єктах контуру подачі та очищення моторного масла вказують на те, що найбільш інформативним параметром для діагностування несправностей та відмов є частотний аналіз пульсацій тиску на підставі моніторингу гармонік пульсації тиску. Працездатність масляного насоса та запобіжного клапана золотникового типу доцільно оцінювати за характером пульсацій тиску, що відповідають гармонікам з порядком, рівним подвоєному числу кількостізубів шестерні масляного насоса. Подальші дослідження з метою визначення зміни працездатності підшипників ковзання необхідно проводити із урахуванням геометричних особливостей масляних каналів та відповідно підшипникових вузлів. Ключові слова:високообертовий двигун, кривошипно-шатунний механізм, система мащення, масляний насос, запобіжний клапан, пульсації моторного масла, порядок гармоніки.
32
Іванко, Андрій Іванович. "Обрізування книжково-журнальних блоків дисковими ножами, що мають кривошипно-повзунний привод". Технологія і техніка друкарства, № 2(28) (30 червня 2010): 66–70. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(28).2010.56082.
Full text
33
Timofeev, G. A., and N. A. Yaminsky. "Power calculation of a coupled mechanism of parallel cranks." Proceedings of Higher Educational Institutions. Маchine Building, no. 2 (755) (February 2023): 3–10. http://dx.doi.org/10.18698/0536-1044-2023-2-3-10.
Full textAbstract:
Design and layout capabilities of gearboxes with flexible and rigid links created on the basis of dual mechanisms of parallel cranks (wave gears with external deformation wave generators of the crank-planetary gearboxes and combined planetary-wave mechanisms) most fully satisfy requirements to the transmission mechanisms of the system automatic control of the antenna drives. Methods for calculating geometric characteristics, power interaction of elements, evaluation of the main quality indicators of the wave gear with external deformation wave generators and recommendations for their use are practically missing in the technical literature (except for works of scientists from the Department of Theory of Mechanisms and Machines, Bauman Moscow State Technical University). Therefore, studies aimed at creating methods of calculating and designing these mechanisms for special drives of the automatic control systems are important. The paper describes technique of power calculation of the double mechanism of the wave gear parallel cranks with the wave external deformation generator making it possible to competently design these drives.
34
Tihonov, Evgeny. "KINEMATIC PARAMETERIZATION OF ALFA-STIRLING CRANK MECHANISM." Resources and Technology 1, no. 16 (2019): 1–9. http://dx.doi.org/10.15393/j2.art.2019.4382.
Full text
35
Фомин, А. С., та Д. В. Петелин. "Кинематический и кинетостатический (силовой) анализ комбинированного кривошипно-ползунного механизма с двойным винтовым шарниром". Проблемы машиностроения и надежности машин, № 1 (2021): 72–81. http://dx.doi.org/10.31857/s0235711921010107.
Full text
36
Ihnatyshyn, Mykola, and Ivan Kyi. "ANIMATION OF CRANK-SLIDING MECHANISM OF PRESS IN MATHCAD SYSTEM." International scientific journal «Education and Science», no. 2(25) (2018): 30–38. http://dx.doi.org/10.31339/2617-0833-2018-2(25)-30-38.
Full text
37
Щигарцов, Иван, and Ivan Shchigartsov. "Transformation and synthesis of krivoshipno-shatunnyh of mechanisms of piston engines." Bulletin of Bryansk state technical university 2015, no. 3 (2015): 105–9. http://dx.doi.org/10.12737/23024.
Full textAbstract:
Design problems the krivoshipno-shatunnykh of mechanisms of the piston engines corresponding to the set kinematic characteristics are considered. The kinematic analysis the krivoshipno-shatunnykh of the mechanisms transformed according to the requirements providing increase of overall performance of engines is carried out.
38
Emilbekov, M., G. Maimerova, A. Furtikova, and N. Amiraev. "Clinical Features of the Course of Torticollis in Children of Kyrgyzstan." Bulletin of Science and Practice 5, no. 4 (2019): 125–30. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/41/13.
Full textAbstract:
The article presents the clinical features of torticollis in children on the basis of the obtained results. It was established that in all patients with a diagnosis of torticollis, common symptoms, diagnostic methods and treatment approaches are combined. Also, there was a migration of these patients from one group to another or a combination of several symptoms in the same patient in the course of their examination.
39
Козицький, С. В., О. І. Швець, and С. В. Кіріян. "ASSESSMENT OF KINETIC ENERGY LOSSES IN CRANK ROD MECHANISM." SHIP POWER PLANTS 43, no. 1 (2021): 158–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf343.2021.158-166.
Full textAbstract:
Перетворення внутрішньої (теплової) енергії палива у механічну енергію руху, наприклад, судна супроводжується як тепловими, так і механічними втратами. Таке перетворення у судновому двигуні внутрішнього згоряння здійснюється шляхом використання кривошипно - шатунного механізму (КШМ). Аналіз публікацій. Кінематика та динаміка КШМ досліджена та описана детально, наприклад, у посібнику [1]. Також досліджені та описані теплопередача та тепловий баланс [1] в процесі роботи КШМ. Одначе, нам не відомі дослідження по втратам механічної енергії у двигуні за рахунок руху складових КШМ. Мета роботи – оцінка втрат механічної енергії у КШМ на кінетичну енергію руху складових (з урахуванням мас та форми), без врахування втрат на тертя.
40
Козицький, С. В., О. І. Швець, and С. В. Кіріян. "ASSESSMENT OF KINETIC ENERGY LOSSES IN CRANK ROD MECHANISM." SHIP POWER PLANTS 42, no. 1 (2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.31653/smf42.2021.42-49.
Full textAbstract:
Постановка задачі. Перетворення внутрішньої (теплової) енергії палива у механічну енергію руху, наприклад, судна супроводжується як тепловими, так і механічними втратами. Таке перетворення у судновому двигуні внутрішнього згоряння здійснюється шляхом використання кривошипно - шатунного механізму (КШМ). Аналіз публікацій. Кінематика та динаміка КШМ досліджена та описана детально, наприклад, у посібнику [1]. Також досліджені та описані теплопередача та тепловий баланс [1] в процесі роботи КШМ. Одначе, нам не відомі дослідження по втратам механічної енергії у двигуні за рахунок руху складових КШМ. Мета роботи – оцінка втрат механічної енергії у КШМ на кінетичну енергію руху складових (з урахуванням мас та форми), без врахування втрат на тертя.
41
Зулейха Эйвазова, Санам Муслимов, Зулейха Эйвазова, Санам Муслимов. "ИССЛЕДОВАНИЕ УРАВНОВЕШИВАНИЯ РАБОТЫ СТАНКОВ-КАЧАЛОК". ETM - Equipment, Technologies, Materials 20, № 02 (2024): 100–110. http://dx.doi.org/10.36962/etm20022024-100.
Full textAbstract:
Существующие станки-качалки для уравновешивания работы электродвигателя в процессе добычи снабжаются противовесами, которые устанавливаются в зависимости от действующей нагрузки на точку подвеса штанг (ТПШ) либо на балансире, либо на кривошипе. Благодаря этим противовесам выравнивается нагрузка на электродвигатель, так как при ходе наполненного жидкостью вверх плунжера нагрузка на ТПШ компенсируется за счет спуска противовесов, а при ходе вниз пустого плунжера – за счет их подъема. Отсутствие или неправильное уравновешивание работы станка-качалки могут привести к таким проблемам, как ускоренный износ всех узлов станка-качалки, в частности, редуктора, двигателя, клиноременной передачи, узла траверсы с шатунами и других узлов и создадут ненормальный режим работы электро¬двигателя, а именно, из-за неравномерности нагрузки увеличиваются потери электроэнергии в сети и ухудшается коэффициент мощности. В данной статье рассматриваются недостатки кривошипного уравновешивания работы станка-качалки, и дается обоснование возможности улучшения работы станка-качалки за счет замены кривошипного уравнове¬шивания пружинным уравновешиванием. Ключевые слова: станок-качалка, электродвигатель, уравновешивание кривошипное, пневматическое уравновешивание, пружинное уравновешивание.
42
Лесных, К. А., С. А. Никонов, and Н. В. Островская. "Features of dynamic problems with friction calculation by means of an «ADAMS» package." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 2(52) (June 20, 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.52.2.043.
Full textAbstract:
Актуальность поднимаемых в статье вопросов обусловлена широким применением программных комплексов для численного эксперимента в области механики и необходимостью верификации полученных результатов. В представленной работе отражены возможности программного пакета виртуального моделирования ADAMS для численного анализа динамических задач с учетом трения. В качестве объекта исследования рассмотрено устройство кривошипно-шатунного механизма, имеющего в своём составе фрикционную муфту. Для демонстрации возможностей моделирования задач с учетом трения в ПК ADAMS приведены различные примеры, верифицирующие аналитические решения с численными. Для исследования работы муфты была подтверждена зависимость момента сил трения от относительной скорости и смоделирована работа кривошипно-шатунного механизма. Отдельно была рассмотрена задача о получении коэффициентов трения качения, которые в результате моделирования в ПК ADAMS, оказываются значительно меньше своих предельных коэффициентов трения качения. The relevance of the issues raised in the article is due to the widespread use of software systems for numerical experiments in the field of mechanics and the need to verify the results obtained. Possibilities of the virtual modeling software package ADAMS for the numerical analysis of dynamic tasks taking into account friction are reflected in work. As an object of a research the device of the crank-conrod mechanism in corporating the frictional coupling is considered. For demonstration of tasks taking into account friction modeling opportunities in an ADAMS package various examples verifying analytical decisions with numerical are given. For a research of the coupling the dependence of the friction forces moment operation on relative speed was confirmed and operation of the crank-conrod mechanism is simulated. The task about receiving coefficients of swing friction which as a result of modeling in an ADAMS package, appear much less than the limit coefficients of swing friction was separately considered.
43
Drozdov, Igor N., and Andrey Yu Popov. "EFFECTIVENESS OF USING A SLIDER-CRANK MECHANISM FOR WAFFLE BACKGROUND MILLING." Architecture, Construction, Transport, no. 2(108) (2024): 96–104. http://dx.doi.org/10.31660/2782-232x-2024-2-96-104.
Full textAbstract:
The paper presents the design of an experimental cutting tool feed drive based on a slider-crank mechanism. A feature of the technology of milling a regular waffle background pattern is the need for regular repetition of cells, usually rectangular shape. This requires the development of a tool feed mechanism that provides а high processing speed and a significant reduction in cutting forces to prevent deformation of the cell shape. The drive design presented in the work provides feed rate up to 43 m/min with cutting speed up to 942 m/min. This eliminates the exit of the mechanism out of the cell dimensions, as well as provides a significant reduction of cutting forces up to 10 N and removes the problem of using coolant (dry machining). This is a feature of the high-speed milling mode, when the feed rate and cutting speed are significantly higher than traditional ones, and the cutting depth does not exceed 1 mm. The productivity of this milling process is much higher than traditional milling modes and, in addition, it causes less heating of the part, as almost all the heat escapes with the chips. The practical significance of the development is the increase of productivity of the equipment for waffle background milling in fuel tanks from aluminium alloys due to the application of the high-speed drive based on the slider-crank mechanism. The authors offered to mount it instead of the standard spindle on large-sized milling gantry-type machines. This makes it possible to use the high-speed milling modes at cutting forces of several newtons for reducing the weight of the power and moving parts of the drive and increasing the feed rate.
44
Гера, В. Я., та Ю. В. Шабатура. "Оцінка збільшення ресурсу двигунів внутрішнього згоряння зразків озброєння та військової техніки у результаті впровадження електромеханічної системи змащування". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 92–99. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.13.
Full textAbstract:
У статті авторами розглянуто актуальне питання, збільшення ресурсу двигуна внутрішнього згоряння зразків озброєння та військової техніки за умови використання електромеханічної системи їх змащування. Проведений детальний аналіз та теоретичні розрахунки сил, які виникають у кривошипно-шатунному механізмі двигуна, наведені графічні залежності дії цих сил на підшипники колінчастого валу силової установки транспортного засобу. Описаний зв’язок між величиною навантаження, яке зумовлене від процесу згоряння паливної суміші та товщиною масляної плівки на поверхні корінних та шатунних підшипників колінчастого валу двигуна. Наведені причини та наслідки “масляного голодування” робочих поверхонь двигуна внутрішнього згоряння. Проведений порівняльний аналіз між електромеханічною системою змащування та механічною системою змащування (класичною), наведені переваги використання електромеханічного принципу змащування вузлів двигуна.
45
Emilbekov, M. "Ranking of Risk Factors for the Formation of Torticollis in Children." Bulletin of Science and Practice 7, no. 2 (2021): 193–96. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/63/17.
Full textAbstract:
The article presents the ranked risk factors for the development of torticollis in children. We conducted a study of 72 children with a diagnosis of torticollis at the age of 3 months to 17 years of age, who were treated at the National Center for Maternal and Child Health (Kyrgyz Republic). Significant risk factors for the birth of children with torticollis were toxicosis and transverse presentation of the fetus, followed by the threat of miscarriage and childbirth with stimulation.
46
Emilbekov, M., M. Uzakbayev, and N. Amiraev. "Effectiveness of Surgical Treatment of Muscular Torticollis in Children." Bulletin of Science and Practice 6, no. 4 (2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/53/11.
Full textAbstract:
The article presents the results of surgical treatment, i.e. minimally invasive surgery using a new technique, in 72 children with a diagnosis of Torticollis who were hospitalized in National Center for Maternal and Child Welfare, Bishkek, Kyrgyzstan. The optimized method of performing surgical treatment of the Torticollis allows improving the outcomes of surgery, which is confirmed by the absence of complications, a higher number of good outcomes (P< 0.05).
47
Процайло, М. Д., Р. І. Заремба, М. В. Залещук, Р. В. Свистун та Т. О. Воронцова. "ОСОБЛИВОСТІ ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ ОРТОПЕДИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (11 квітня 2025): 171–80. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i1.15260.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Дитяча ортопедія має свої особливості. На теперішній час спостерігається тривожна тенденція до нестримного зростання кількості ортопедичної патології серед дітей. За нашими даними та результатами досліджень інших авторів, у дітей віком до одного року домінуючими хворобами є дисплазія кульшових суглобів, вроджений вивих стегна, клишоногість, м’язова кривошия. Починаючи з 4–5 річного віку у дітей поступово збільшується кількість статичних деформацій. Вада постави хребта, сколіоз, кіфоз, кіфосколіоз, трапляються практично у кожної другої або третьої дитини. У юнаків зростає кількість статичних деформацій стоп – плоскостопість, плосковальгусна деформація стоп, приведена стопа. У віковий період 5–12 років збільшується кількість притаманних тільки дітям ортопедичних захворювань – хвороб Осгуда-Шляттера, Легг-Кальве-Пертеса, Шойєрман-Мау, Шінца. Наш аналіз показав, що багато діагностичних помилок допускається при неуважному первинному огляді дітей, що обумовлює несвоєчасну терапію цих захворювань з негативними функціональними та анатомічними змінами в процесі інтенсивного росту дитячого організму. Мета – вивчити особливості структури ортопедичної патології у дітей і юнаків призовного віку області та звернути увагу практичних лікарів на основні ортопедичні захворювання, які трапляються найчастіше, з метою їх своєчасної діагностики та лікування. Матеріал і методи. Проведено поглиблений аналіз 250532 результатів обстеження ортопедичної патології призовників нашої області за сім років, з 2012 по 2018 роки згідно статей 62 та 64. Ретельно вивчалася диспансерна документація дитячого населення області – 20 283 дитини. Обстеження дітей здійснювалося згідно з наказом № 343 від 11.08.2006 року «Про впровадження Протоколів діагностики та лікування захворювань та травм опорно-рухового апарату у дітей» та згідно з наказом № 149 від 20.03.2008 року «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років». Результати. Структура ортопедичної патології значною мірою залежить від віку. До року домінуючими хворобами є дисплазія кульшових суглобів, вроджений вивих стегна, клишоногість, м’язова кривошия. В процесі росту дітей збільшується кількість статичних деформацій хребта (сколіоз), стоп (плоскостопість), та захворювань, які притаманні тільки дітям – остеохондропатія (хвороба Пертеса, Осгуд-Шляттера, Шойєрман-Мау). Кожна нозологічна одиниця захворювання має свої особливості діагностики та лікування, що необхідно враховувати при обстеженні дітей та юнаків. Висновки. Спостерігається чітка вікова залежність структури ортопедичної патології дитячого населення. У дітей віком до одного року домінують дисплазія кульшових суглобів, вроджений вивих стегна, клишоногість, м’язова кривошия. Починаючи з 4–5-річного віку у дітей поступово збільшується кількість статичних деформацій. Вада постави хребта, сколіоз, кіфоз, кіфосколіоз трапляються практично у кожної другої або третьої дитини. У юнаків зростає кількість статичних деформацій стоп – плоскостопість, плосковальгусна деформація стоп, приведена стопа. У віковий період 5–12 років збільшується кількість притаманних тільки дітям ортопедичних захворювань – хвороба Осгуда-Шляттера, Легг-Кальве-Пертеса, Шойєрман-Мау, Шінца. Перспективи подальших досліджень. Пошук ефективних методів своєчасної та ранньої діагностики ортопедичної патології із залученням лікарів різного профілю – сімейних лікарів, неонатологів, педіатрів, хірургів, генетиків.
48
Klementev, V. V. "Kinematics of the crank-rocker parallelogram converting mechanism of a vane internal combustion engine." Vestnik UGATU 27, no. 2(100) (2023): 24–41. http://dx.doi.org/10.54708/19926502_2023_27210024.
Full text
49
Sehyda, Maryna, Anna Rudenko, and Oleksandr Zviriaka. "Physical therapy of children of the first year of life with innate muscular torticollis." Physical rehabilitation and recreational health technologies 6, no. 2 (2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.15391/prrht.2021-6(2).02.
Full textAbstract:
he article considers the peculiarities of the use of physical therapy in innate muscular torticollis in children of the first year of life. It was found that the most effective means of physical therapy for this age group of children with this pathology are kinesitherapy, massage, hydrokinesiotherapy and preformed physical factors. The peculiarities of the application of kinesitherapy and massage techniques depending on the side of the lesion are reflected. It is established that the above means are aimed at eliminating the deformation and preventing the development of further complications of the musculoskeletal system in children of the first year of life.
50
Emilbekov, M. "Risk Factors Affecting the Formation Torticollis in Children of Kyrgyzstan." Bulletin of Science and Practice 5, no. 4 (2019): 131–36. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/41/14.
Full textAbstract:
The article presents risk factors affecting the risk of formation of torticollis in children of different ages. As a result of the influence of pathogenic factors on the fetus, there is a violation of the musculoskeletal system in the afterbirth period, which as a result causes torticollis in the child.