Academic literature on the topic 'Криміналістика'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Криміналістика.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Криміналістика"
1
Колодіна, А. С., and Т. С. Федорова. "ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 176–80. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.27.
Full textAbstract:
Анотація. З кожним роком інноваційні технології все більше впроваджуються в різні сфери суспільного життя. Не винятком є i криміналістична експертиза, яку сучасні інформаційні технології вивели на новий етап розвитку. Зокрема, завдяки новітнім технологіям з’явилася нова галузь криміналістики – цифрова криміналістика. У статті досліджується новітня галузь криміналістики – цифрова криміналістика, яка є прикладною наукою про розкриття злочинів, пов’язаних з комп’ютерною інформацією, про дослідження цифрових доказів, методи пошуку, отримання і закріплення таких доказів. Цифрова криміналістична експертиза — це «одна із галузей криміналістичної експертизи, яка зосереджується на кримінально-процесуальному праві та доказах щодо комп’ютерів та пов’язаних із ними пристроїв», таких як мобільні пристрої (телефони, смартфони тощо), ігрові консолі та інші пристрої, які функціонують через Інтернет (охорона здоров’я і фітнес-пристрої та медичні прилади тощо). Цифрова криміналістична експертиза, зокрема, відноситься до процесу збору, отримання, зберігання, аналізу та подання електронних доказів (також відомих як цифрові докази) з метою отримання слідчої інформації та розслідування та переслідування різних видів злочинів, у тому числі кіберзлочинів. Автори статті проаналізували складові частини цифрової криміналістики, оцінили тенденції розвитку цієї науки на сучасному етапі та спрогнозували подальший розвиток цифрової криміналістик в Україні і в іноземних країнах. Цифрова криміналістична експертиза включає процеси ідентифікації, отримання, зберігання, аналізу та представлення цифрових доказів. Криміналістичні артефакти та криміналістичні методи (наприклад, збір статичних даних або даних у реальному часі) залежать від пристрою, його операційної системи та функцій безпеки. Запатентовані операційні системи (з якими дослідники можуть бути незнайомі) і функції безпеки (наприклад, шифрування) є перешкодами для цифрової криміналістичної експертизи. Наприклад, шифрування, яке блокує доступ третіх сторін до інформації та повідомлень користувачів, може перешкодити правоохоронним органам отримати доступ до даних, що містяться на цифрових пристроях, таких як смартфони. В Національній поліції було створено спецпідрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю. Але для того, щоб вітчизняні правоохоронні органи дійсно змогли використовувати весь спектр можливостей, які надають сучасні технології, необхідно якомога швидше завершити процес інтеграції вітчизняних правоохоронних структур у європейський простір.
2
В. В. Юсупов, А. О. Антощук. "КРИМІНАЛІСТИЧНА НАУКОВА ШКОЛА ПРОФЕСОРА А. В. ІЩЕНКА." Криміналістичний вісник 31, no. 1 (January 27, 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-96.
Full textAbstract:
Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, академіка Міжнародної слов’янської академії наук, полковника міліції у відставці Андрія Володимировича Іщенка (24.08.1951–26.04.2019) – знаного і шанованого в наукових колах українського вченого, засновника наукової школи, дослідника історії та сучасності світової криміналістики, талановитого педагога, управлінця, криміналіста.Ключові слова: А. В. Іщенко; криміналістика; судова експертиза; історія криміналістики; криміналістичне забезпечення; учений-криміналіст; криміналістична наукова школа.
3
Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін,. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ." Криміналістичний вісник 32, no. 2 (February 3, 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-6.
Full textAbstract:
Мета статті – окреслити актуальні наукові завдання з визначення напрямів удосконалення структури, а також подальшого розвитку криміналістичної техніки, зважаючи на досягнення провідних країн, передусім Європейського Союзу та США. У процесі дослідження узагальнено підстави до визначення поняття криміналістичної техніки, застосовувані вітчизняними і зарубіжними науковцями, запропоновано власну дефініцію. Виокремлено складові криміналістичної науки (криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика). Обґрунтовано необхідність розвитку саме криміналістичної техніки. Доведено недоцільність подальших спроб обстоювати правовий (юридичний) характер криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Вироблено пропозиції, з огляду на мультидисциплінарну природничо-технічну природу і беручи до уваги процеси глобалізації та взаємної інтеграції, щодо удосконалення її структури, спираючись на досвід інших країн, зокрема США, Німеччини, за аналогічною моделлю якої формувалася вітчизняна криміналістика. Аргументовано доцільність започаткування нових розділів криміналістичної техніки, таких як криміналістична мікрологія, криміналістична вибухотехніка, криміналістичне зброєзнавство, криміналістична фоноскопія, судова одорологія, дослідження матеріальних слідів на наявність ДНК, дослідження наркотичних засобів, дослідження комп’ютерної техніки, цифрових носіїв та програмного забезпечення, базуючись на результатах проведення ґрунтовних теоретичних досліджень з метою розроблення наукових засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку цих розділів. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методамидослідження, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ; логіко-аргументаційним проаналізовано чинні положення щодо їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук; порівняльно-правовим узагальнено правоохоронну практику та положення законодавства, зокрема США, Німеччини; історико-правовим зроблено ретроспективний аналіз розвитку криміналістичної техніки як складової криміналістичної науки; догматичний сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження; моделювання уможливив формулювання висновків, а також пропозицій щодо удосконалення структури криміналістичної техніки, у тому числі започаткуванням нових її розділів.Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; структура; зміст; техніко-криміналістичні засоби.
4
Щур, Б. В. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ МЕТОДИКИ В СУЧАСНІЙ КРИМІНАЛІСТИЦІ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (November 7, 2019): 459–65. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.484.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється місце криміналістичної методики в структурі криміналістики та деякі тенденції її розвитку. Криміналістика на сучасному етапі характеризується значним підвищенням ролі такої її частини, як криміналістична методика. Саме в цій частині відбувається поєднання рекомендацій криміналістичної техніки та тактики щодо своєрідності окремих видів злочинів, виявляється її прагматична роль. Тобто криміналістична методика найбільшим чином наближена до практичної діяльності органів досудового слідства, до розкриття та розслідування різних категорій злочинів. У зв'язку з цим, під час визначення напрямів наукового пошуку в галузі криміналістичної методики вченим треба, насамперед, виходити з потреб судово-слідчої практики, прогностичного бачення ймовірних шляхів розвитку та структурних змін злочинних проявів, міжнародного досвіду боротьби з ними, оскільки на сьогодні, на жаль, спостерігається певна диспропорція між запитами практики і науковими розробками. У криміналістичній літературі справедливо наголошується, що незважаючи на активні дослідження сучасних проблем криміналістичної методики, не можна сказати, що більшість із них успішно розв'язано.
5
Саінчин, О. С. "ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИКИ ЗА КОРДОНОМ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 96–106. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.666.
Full textAbstract:
В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, реформування державних структур законодавчої, виконавчої і судової влади виникають завдання створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти та формувати правові основи державності й законності правозастосовної діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, суспільних формувань і державних структур України.
Криміналістика озброює співробітників правоохоронних органів ефективними методами й засобами розкриття та розслідування злочинів, що сприяє реалізації принципу невідворотності покарання, об'єктивному використанню кримінального закону та профілактичному впливу.
Останнім часом в Україні приділяється особлива увага вдосконаленню діяльності правоохоронних органів і зміцненню науково-технічної бази протидії злочинності взагалі й організованій зокрема. Сучасний рівень науки криміналістики та науково-технічний потенціал природничих і технічних наук, даючи змогу органам прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та суду запобігати, припиняти й розслідувати дуже складні злочини, відповідно, сприяють розв'язанню одного з головних завдань - зміцнення законності та правопорядку в Україні.
Криміналістика - це юридична наука, яка виникла у надрах кримінального процесу у минулому столітті як сукупність технічних засобів і тактичних прийомів, а також способів їх використання для розкриття та розслідування.
У статті продовжено дослідження проблем теорії та історії розвитку криміналістики в деяких країнах Європи, США, та Англії. Загалом, метою цього аналізу було дослідити, яким чином іде розвиток криміналістики за межами нашої держави, які в них виникають проблеми, а головне - дійти висновку про необхідність перебудови (або достатність) системи криміналістичних методів та експертних досліджень.
Проведене дослідження стосується виключно теорії та історії розбудови наукових пізнань у криміналістиці за межами нашої держави, виокремлення позитивних рис її сучасного розвитку та екстраполяції на умови розвитку нашої науки, яка слугує певним інструментарієм у розслідуванні злочинів і встановленні осіб, які їх вчинили.
У наступному дослідженні планується запропонувати дискусію в середовищі науковців і практичних працівників, задіяних у розслідуванні злочинів, про можливу імплементацію сучасних досягнень наших колег-криміналістів за кордоном.
6
ЖУРАВЕЛЬ, ВОЛОДИМИР. "Формування та розвиток окремих криміналістичних теорій (учень)." Право України, no. 2021/08 (2021): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-065.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до формування та застосування окремих криміналістичних теорій (учень). Актуальність означеної проблематики полягає в тому, що вона лежить у площині досліджень, спрямованих на формування загальної теорії криміналістики, що відображує сучасний рівень розвитку цієї галузі юридичних знань і належить до найбільш важливих напрямів криміналістичної доктрини. Зазначено, що окремі криміналістичні теорії (вчення) як наукові конструкції становлять основу структури загальної теорії криміналістики та визначають рівень розроблення теоретико-методологічної бази цієї науки. Система окремих криміналістичних теорій (учень) становить зміст загальної теорії криміналістики. Запропоновано окрему криміналістичну теорію (вчення) визначати як систему наукових знань, що описують і пояснюють деяку сукупність явищ і досліджують лише певне коло закономірностей об’єктивної дійсності з числа тих, які вивчає криміналістика загалом. Підкреслено, що характер закономірностей, які досліджує кожна з окремих криміналістичних теорій (учень), обумовлюють порядок їх упорядкування в структурі загальної теорії криміналістики. При цьому між предметами загальної теорії криміналістики й окремих криміналістичних учень існують відносини підпорядкованості цілого і частини. Кожна окрема криміналістична теорія (вчення) повинна мати власний об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривати зміст і характер відносин з іншими теоріями (вченнями), визначати мету, завдання, функції та місце в системі криміналістики, формуватися на певній науковій гіпотезі, мати необхідне емпіричне підґрунтя, а також відповідний ступінь консолідації, що зумовлює можливість виділення певних закономірностей, які доповнюють, уточнюють предмет науки криміналістики загалом. Лише за умов дотримання цих вимог певні тео ретичні конструкції в змозі набувати статусу окремої криміналістичної теорії (вчення). Зроблено висновок, що в структурі загальної теорії криміналістики доцільно виділяти три рівні окремих теорій (учень): 1) криміналістичні теорії (вчення) наукознавчого спрямування, що охоплюють наукознавчі проблеми про об’єкт, предмет, методи, сферу дослідження, систему, природу, понятійний апарат та категорії криміналістики (мову криміналістики), її міжнаукові зв’язки і місце в системі наукових знань, історію розвитку та сучасний стан; 2) криміналістичні теорії (вчення) загальнонаукового рівня, які охоплюють закономірності, що поширюються на весь предмет дослідження, входять до нього загалом; 3) криміналістичні теорії (вчення) окремонаукового рівня, які стосуються дослідження закономірностей, що належать до окремих складових предмета криміналістики, розкривають його сутність і специ фіку. Наголошено, що сучасна система окремих криміналістичних теорій (учень) є динамічною і її вдосконалення зумовлене потребами судової та слідчої практики, розвитком суміжних галузей знань, загальної теорії та окремих криміналістичних учень, зміною зв’язків і залежностей між ними.
7
В. М. Чисніков, В. М. Чисніков. "МАЛЕНЬКІ ОГРІХИ ВЕЛИКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ (ТОМ 20)*." Криміналістичний вісник 33, no. 1 (February 2, 2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-117.
Full textAbstract:
Нещодавно побачив світ останній, 20-й том Великої української юридичної енциклопедії – «Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія», який мене, історика криміналістики, дуже зацікавив. Насамперед зазначу, що авторами більшості статей енциклопедії є доктор юридичних наук В. Ю. Шепітько і на той час кандидат юридичних наук М. В. Шепітько (батько і син). Проте рецензент не ставить за мету висвітлювати позитивні якості праці (гадаю, це зроблять інші), а бере на себе менш вдячну місію: звернути увагу читача і авторів на ті огріхи, що, на нашу думку, є в рецензованому виданні.
8
ЧОРНОУС, ЮЛІЯ. "Вплив міжнародних договорів і практики Європейського суду з прав людини на розвиток криміналістики в Україні." Право України, no. 2021/08 (2021): 77. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-077.
Full textAbstract:
Розвиток правової системи нашої держави спрямований на інтеграцію до світового та європейського співтовариства. Нині криміналістика активно розвивається, залучаючи інноваційні засоби, методи і прийоми до вирішення поставлених завдань. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) входять до системи кримінального процесуального законодавства Україні і є новим джерелом розвитку науки криміналістики. Мета статті полягає у висвітленні особливостей впливу інтеграційних процесів розвитку правоохоронної системи держави на предмет науки криміналістики, і безпосередньо – впливу міжнародних договорів та практики ЄСПЛ на розвиток криміналістики в Україні. За результатами дослідження встановлено, що міжнародні договори та практика ЄСПЛ визначають формування теоретико-методологічних, правових, праксеологічних засад науки криміналістики. Однією із форм виразу такого впливу є розроб лення та практична реалізація криміналістичних засобів, методів і прийомів розслідування кримінальних правопорушень, формування практичного “інструментарію” науки криміналістики з урахуванням міжнародного та європейського досвіду. Тлумачення міжнародних договорів України та практики ЄСПЛ дали змогу виокремити такі напрями впливу вказаних джерел на розвиток науки криміналістики, розроблення та практичну реалізацію криміналістичних засобів, методів і прийо мів: забезпечення захисту прав і свобод людини; розслідування кримінальних правопорушень із врахуванням кращого міжнародного та європейського досвіду; підвищення ефективності реалізації заходів міжнародного співробітництва під час кримінального провадження; забезпечення ефективного розслідування та судового розгляду справ про міжнародні злочини. Підсумовано, що формування теоретико-методологічного підґрунтя криміналістики з урахуванням положень міжнародних договорів та практики ЄСПЛ є важливим для здійснення таких наукових криміналістичних досліджень, визначає зміст практичної правозастосовної діяльності, створює передумови для розроблення ефективних криміналістичних рекомендацій для практичних працівниківправоохо ронних органів. Дотримання положень міжнародних договорів та практики ЄСПЛ визначає допустимість криміналістичних засобів, методів і прийомів, є джерелом їх розвитку й удосконалення.
9
Клименко, Н. І. "Криміналістика: наука та навчальна дисципліна." Вісник Київського університету. Юридичні науки, Вип. 26 (1985): 75–78.
Find full text
10
Коваль, С. М. "СЛІДЧИЙ-КРИМІНАЛІСТ У СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(35) (May 11, 2021): 188–200. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).717.
Full textAbstract:
Коваль С. М. Слідчий-криміналіст у системі правоохоронних органів України: організаційні та правові аспекти. - Стаття.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають та розвиваються щодо функціонування служби криміналістки як унікальної інституції в сучасній системі правоохоронних органів України. Предметом статті є дослідження організаційних та правових аспектів статусу та особливостей діяльності слідчого-криміналіста. Методологічною основою статті є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, де провідне місце належить системному підходу та інтеграційному методу дослідження. Охарактеризовано напрями розвитку служби криміналістики в сучасній системі правоохоронних органів. Зазначено, що у правову систему України впроваджено ідею диференціації слідчих підрозділів, де служба криміналістики зазнала суттєвих організаційних змін. Указується, що нині слідчі-кримі- налісти проходять службу в органах МВС, СБУ та ДБР.
Наголошується на доцільності розгляду організаційно-правових аспектів функціонування служби криміналістики як сукупності теоретичних положень та похідних від них практичних рекомендацій, тому в цифрових умовах одним із важливих учасників нових інформаційних відносин є слідчий-криміналіст. Увага акцентована на тому, що комунікативна діяльність слідчого-криміналіста складається з інформаційної, інтерактивної та реляційної.
З’ясовано, що організаційна діяльність слідчо- го-криміналіста спрямована на впорядкування як своєї роботи, так і проведення відповідних процесуальних дій, регламентованих законом, а також здійснення планування, інформаційного забезпечення діяльності, аналітичної роботи та контролю. Констатовано, що слід- чий-криміналіст є процесуальною фігурою, яка вимагає необхідності законодавчого закріплення його прав і обов’язків. Утім підсумовується, що невизначеність його статусу призводить до розмивання завдань, функцій та повноважень. Спираючись на гіпотезу про те, що всі знання людства про реальний світ є безліччю інформаційних моделей, запропоновано авторське бачення проблеми створення інформаційно-правової концепції професійної діяльності слідчого-криміналіста. Вибудовано теоретичну (логічну) суб’єктну модель служби криміналістики, що включає три основні ланки формальної адміністративної комунікації та неформальні комунікаційні канали.
Dissertations / Theses on the topic "Криміналістика"
1
Прошин, Микола Сергійович. "Поняття, система та методологія криміналістики." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53469.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету" . Керівник проекту:к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального права і процесу Лаецедова Юлія ОлександрівнаДипломна робота присвячена дослідженню суспільних відносин, що складаються при дослідженні періодизації розвитку криміналістики і при визначенні її поняття, системи і методології. Предметом дослідження дипломної роботи є періодизація розвитку, поняття, система та методологія криміналістики. Мета дослідження полягає у співставленні існуючих точок зору та обґрунтуванні найбільш обґрунтованої з них з приводу періодизації розвитку криміналістики та її поняття, системи і методології
2
Семчук, Наталя, and Тетяна Лисько. "Методика демонстраційного виділення ДНК в курсі викладання криміналістики." Thesis, SH SCW "New Route", 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41378.
Full textAbstract:
Тези доповіді на конференції, присвячені криміналістичним аспектам методики виділення ДНК.На сучасному етапі викладання криміналістики в різних державах все більше уваги приділяється проведенню навчальних занять з виділення ДНК та методиці демонстраційного виділення ДНК для отримання студентамиюристами уявлень про методику отримання зразків для ДНК експертизи, що станем їм у пригоді в подальшому навчанні і практичній роботі.
3
Натальчук, Валентина Вікторівна. "Слідознавство як базисне часткове вчення криміналістики." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53420.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету" . Керівник проекту: к.ю.н., доцент кафедри кримінального права і процесу Лисько Тетяна ДавидівнаДипломна робота присвячена дослідженню матеріальних слідів людини і засобів учинення злочину як відображаючих зовнішню форму предмета, так і не відображаючі її.Мета дослідження полягає у подальшій розробці криміналістичного слідознавства: формуванні поняття слідів-відображень людини, що виникають на місці скоєння злочину; узагальненні практики їх виявлення, вилучення та дослідження під час розслідуванні злочинів та у викритті злочинців; визначенні їх ролі у розслідуванні злочинів; формуванні практичних рекомендацій щодо найбільш ефективного застосування технічних засобів і методів роботи із слідами-відображеннями людини під час розслідування та використання результатів їх застосування у доказуванні в кримінальному судочинстві
4
Левківська, Наталія Петрівна. "Одорологія як базисне часткове вчення криміналістики." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53467.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету" . Керівник проекту:к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального права і процесу Ланцедова Юлія ОлександрівнаДипломна робота присвячена дослідженню суспільних відносин, які склалися в сфері дослідження запахових слідів під час досудового розслідування та судового розгляду. Предметом дослідження дипломної роботи виступає теоретичний та практичний аспект криміналістичної одорології, методика її застосування безпосередньо під час проведення слідчих(розшукових) дій та особливості проведення та закріплення результатів одорологічної експертизи. Метою даної роботи є здійснення теоретичного обґрунтування статусу одорології як базисної криміналістичної науки, вироблення практичних рекомендацій по роботі з запаховими слідами для спеціально уповноважених суб’єктів, а саме слідчих, спеціалістів, експертів-криміналістів та аналіз висновку одорологічної експертизи як джерела доказів в кримінальному провадженні.
5
Петухова, А. А. "Межі дослідження особистості злочинця в криміналістиці: особливості та проблематика." Thesis, Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43791.
Full text
6
Петухова, А. А. "Межі дослідження особистості злочинця в криміналістиці: особливості та проблематика." Thesis, Вектор, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50869.
Full text
7
Сокол, Олександр Сергійович. "Інформація про зовнішній вигляд людини як об’єкт криміналістичного дослідження." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53471.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету" . Керівник проекту:к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального права і процесу Літвінова Ірина ФеофанівнаОб’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час криміналістичного дослідження про зовнішній вигляд людини. Предметом дослідження є функціонально-структурні особливості сучасної системи встановлення особи за ознаками зовнішності. Метою роботи є виклад загальних положень щодо даної теми, розкриття методики використання інформації про зовнішність людини в розслідуванні злочинів, що визначає шляхи найбільш раціонального використання криміналістичних засобів та методів встановлення особистості. Методи дослідження: історико-правовий, порівняльно-правовий, метод системного аналізу, формально-логічний, статистичний метод системно-структурний. В кваліфікаційній роботі розглянуті ознаки зовнішності людини, здійснена їх характеристика та класифікація; досліджено використання інформації про зовнішність людини в практичній діяльності органів внутрішніх справ; розкритий зміст використання сучасних апаратнопрограмних засобів для дослідження інформації про зовнішність людини. Матеріали кваліфікаційної роботи рекомендується використовувати у навчальному процесі, підготовці проектів нормативноправових актів, правозастосовній практиці.
8
Андрєєв, Д. В., and D. V. Andrieiev. "Криміналістична характеристика та особливості розслідування незаконного обігу зброї : дисертація." Thesis, Харків, 2020. https://youtu.be/04Fn7jk58Hc.
Full textAbstract:
Андрєєв, Д. В. Криміналістична характеристика та особливості розслідування незаконного обігу зброї : дис. ... д-ра філос.: 081, 08 / Денис Вікторович Андрєєв; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2020. - 272 с.Дисертацію присвячено комплексному розв’язанню проблем щодо формування криміналістичної характеристики незаконного обігу зброї та розроблення організаційно-тактичних засад його розслідування. Визначені правові та організаційні напрями протидії незаконному обігу зброї, які повинні містить заходи щодо удосконалення вітчизняного законодавства та імплементації в нього норм міжнародного права, криміналістичне забезпечення розслідування незаконного обігу зброї, підвищення ефективності діяльності оперативних підрозділів та експертної служби МВС України. Автором зроблені пропозиції до КПК України щодо уточнення цілей проведення огляду, допиту, обшуку, пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту та регламентації обов’язкового призначення судових експертиз.
The dissertation is devoted to the complex solution of problems concerning formation of the criminological characteristic of illegal circulation of the weapon and development of organizational and tactical bases of its investigation. The legal and organizational directions of counteraction to illegal trafficking of the weapon which should contain measures are defined on the improvement of domestic legislation and the implementation of international law, forensic support for the investigation of illicit trafficking in weapons, improving the efficiency of operational units and expert service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The author made proposals to the CPC of Ukraine to clarify the purposes of the inspection, interrogation, search, presentation for identification, investigative experiment and regulation of the mandatory appointment of forensic examinations.
Диссертация посвящена комплексному решению проблем по формированию криминалистической характеристики незаконного оборота оружия и разработка организационно-тактических принципов его расследования. Определены правовые и организационные направления противодействия незаконному обороту оружия, которые должны содержит мероприятия по совершенствованию отечественного законодательства и имплементации в него норм международного права, криминалистическое обеспечение расследования незаконного оборота оружия, повышение эффективности деятельности оперативных подразделений и экспертной службы МВД Украины. Автором сделаны предложения в УПК Украины относительно уточнения целей проведения осмотра, допроса, обыска, предъявления для опознания, следственного эксперимента и регламентации обязательного назначения судебных экспертиз.
9
Урчик, П. О. "Дискусійні питання щодо визначення предмета криміналістики." Thesis, Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43800.
Full textAbstract:
В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, реформування державних структур законодавчої, виконавчої і судової влади виникають завдання створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти і формувати правові основи державності і законності правозастосовної діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, суспільних
формувань та державних структур України
10
Урчик, П. О. "Дискусійні питання щодо визначення предмета криміналістики." Thesis, Вектор, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50920.
Full textAbstract:
В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, реформування державних структур законодавчої, виконавчої і судової влади виникають завдання створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти і формувати правові основи державності і законності правозастосовної діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, суспільних
формувань та державних структур України
Books on the topic "Криміналістика"
9
Когутич, І. І. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів. Львів: Тріада плюс, 2006.
Find full text
10
Басай, В. Д. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики. Івано-Франківськ: Плай, 2002.
Find full textConference papers on the topic "Криміналістика"
1
Шевчук, Віктор. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІСТИКИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ." In KORSZERŰ MŰSZEREK ÉS ALGORITMUSA TAPASZTALATI ÉS ELMÉLETI TUDOMÁNYOS KUTATÁSI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/18.09.2020.v3.33.
Full text
2
Хадієва, Ельвіра. "КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ." In INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL, chair М. Головко. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074//24.04.2020.v5.25.
Full text
3
Юхно, О. О. "Використання знань криміналістики у діяльності органів досудового розслідування і дізнання у протидії злочинності." In LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-71.
Full text
4
Чепіга, Дар’я. "МІСЦЕ ДАКТИЛОСКОПІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНАЛІСТИЦІ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВИЯВЛЕННЯ СФАЛЬСИФІКОВАНИХ ВІДБИТКІВ РУК." In INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL, chair Ірина Климюк. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v5.26.
Full textReports on the topic "Криміналістика"
1
Білоконенко, Л. А. Зміст поняття шантаж у правовій сфері та буденній свідомості. ФОП Маринченко С. В., 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4645.
Full textAbstract:
Визначено, що у правому полі шантаж розпізнається через ознаку вимагання; лінгвістичні реєстрові бази фіксують вихід за межі криміналістики. Пояснено: вужчий правничий зміст терміна створив основу для ширшого побутового розуміння – залякування. Зазначено, що на рівні буденної свідомості шантаж сприймається як будь-яка вербальна дія щодо іншої людини із примусом; некримінальний шантаж може втілюватися прямими мовними засобами впливу чи ґрунтуватися на маніпулятивних діях. Описано результати лінгвістичного дослідження, за яким лише 20% респондентів витлумачують поняття, зважаючи на його правовий зміст, 80% сприймають як номінування різних не протиправних впливів.