To see the other types of publications on this topic, follow the link: Культура суспільства.

Journal articles on the topic 'Культура суспільства'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Культура суспільства.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чаркіна, Т. І. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми дослідження інформаційної культури як складової частини загальної культури суспільства. Визначено, що інформаційна культура пов’язана зі становленням інформаційного суспільства, головну роль у якому відіграють знання й засновані на ньому технології, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, глобалізація явищ і процесів.Визначено поняття «інформаційна культура», схарактеризовано її ознаки. Головною ознакою сучасного інформаційного суспільства є постійна взаємодія людини з інформацією, яка стала для неї життєвою необхідністю, але поряд із цим інформ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Застава, І. В. "ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ЯК ПРОЦЕС СОЦІАЛЬНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, № 23 (2023): 26–38. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2021.23.2.03.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблему зв’язку ціннісних та інституційних взаємин у процесі демократизації суспільства. Проаналізовано фактори, що перешкоджають утвердженню демократичних інститутів у суспільстві. Стверджується, що відображенням демократичних трансформацій у соціальній сфері є соціальна політика, заснована на принципах субсидіарності. Існує стійка кореляція між рівнем індивідуалізму і рівнем демократизації. З’ясовано, що індивідуалізм може впливати на демократію, але можливо зворотне: чим довше люди живуть в умовах демократії, тим більшими індивідуалістами вони стають. Наголошено, що культура мож
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Коломієць, Олена, та Оксана Головата. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 310–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-310-333.

Full text
Abstract:
Публікація присвячена проблемі формування інформаційної культури майбутнього фахівця інформаційної сфери. 
 Розглянуто поняття «інформаційна культура», передумови виникнення інформаційної культури в суспільстві, її основні компоненти та рівні функціонування.
 Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства.
 Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати осн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Атаманова, Наталя Віталіївна, та Олексій Володимирович Дяченко. "ПРАВОВА КУЛЬТУРА ТА ЇЇ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПРАВОПОРЯДКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 82–87. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.12.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто поняття та ознаки сучасної правової культури. Дослідження впливу правового виховання на формування правової культури дозволяє стверджувати, що воно може інтерпретуватися як складник процесу загальної соціалізації особистості, яка включає дію цілеспрямованих та стихійних чинників. Правова культура будь-якої держави містить як загальні, так і особливі ознаки. Правова культура окремо взятої людини відображає у собі частку правової культури класу, нації та суспільства. Вона залежить від життєвого досвіду людини, рівня її юридичної освіти, правових навичок, які впливають на юрид
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Derzhko, I. Z. "Політична культура громадянського суспільства в контексті синергетичної парадигми". Grani 18, № 1 (2014): 11–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715002.

Full text
Abstract:
Особливість політичної культури полягає в тому, що вона нерозривно пов’язана з людською суб’єктивністю і є «суб’єктивним об’єктом». У вузькому розумінні політична культура - це не політика або політичний процес у їхньому реальному втіленні, а комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики, про закони й правила його функціонування. Політич­на культура містить у собі ті елементи й феномени суспільної свідомості й, у більш широкому плані, ду­ховної культури тієї або іншої країни, які пов’язані із суспільно-політичними інститутами й політични­ми пр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Чернікова, І. Д. "ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 371–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380.

Full text
Abstract:
Гуманітарна культура пов'язана з пізнанням і освоєнням людиною інтелектуальних і духовних феноменів, що сприяють подальшому розвитку її як особистості і інтеграції в людське співтовариство. Гуманітарна культура особистості не є застиглим утворенням, вона формується і постійно поновлюється в певному проблемному полі людської діяльності. Гуманітарна культура входить в поняття професійної культури, забезпечуючи її гуманітарну складову так само, як професійна культура входить в поняття гуманітарної як установка людини на творчу, соціально відповідальну професійну діяльність. 
 У статті розгля
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ПОТАПЧУК, Тетяна, Володимир ОНИЩУК та Валентина МІРОШНІЧЕНКО. "КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ОРКЕСТРОВОГО КОЛЕКТИВУ: ЗМІСТ І СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 31, № 4 (2023): 140–50. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v31i4.1319.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що культура спілкування є складовою культури людини в цілому. Вона, як і будь-яка інша, містить у собі певну суму знань. Подано, що культурі спілкування майбутнього керівника оркестрового колективу притаманна нормативність, яка визначається станом суспільства, його історією, традиціями, національною своєрідністю, загальнолюдськими цінностями. Для досягнення високого рівня професійно-педагогічної комунікативної культури майбутньому керівнику оркестрового колективу необхідно знати індивідуально-психологічні особливості своїх вихованців, адекватно реагувати на їх поведінку і п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Скиба, Іван. "КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДОЮ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 35, № 1 (2023): 105–10. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.35.16565.

Full text
Abstract:
У статті проведено дослідження специфіки культури як способу взаємозв`язку суспільства з природою. Авторґрунтується на позиції, що дослідження сутності культури невідворотно стикається з антиномічністю, тобто суперечністюміж двома судженнями, які визнаються як вірні. З одного боку, культура є надприродною, позабіологічною, її неможливозвести лише до природного. З іншого боку, культуру, окрім як із природного, більше ні з чого побудувати. У такий спосіб,створюється враження про одночасну єдність та відмінність культурного й природного. Даний ракурс дослідженняпередбачає в перспективі необхідніс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Федорець, Микола, та Го Цзюнь. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 485–95. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/485-495.

Full text
Abstract:
Дана стаття присвячена актуальним питанням підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю для продуктивної праці з сучасними школярами, зокрема, формуванню в учнів належної музичної культури в умовах інтенсивного розвитку інформаційного суспільства. У процесі підготовки статті використано теоретичні й емпіричні методи дослідження, а саме – аналіз певної літератури, узагальнення, педагогічне спостереження. У роботі надано сутність понять культура, художня культура та музична культура, а також наведено взаємозв’язок і взаємозалежність даних явищ. Приведено структура феномену
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Брижко, Михайло. "ПРАВОВА КУЛЬТУРА МОЛОДІ: ДЕФІНІЦІЙНИЙ АНАЛІЗ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 178, № 22 (2023): 78–86. http://dx.doi.org/10.58407/232213.

Full text
Abstract:
Мета роботи – розкрити сутність поняття правової культури молоді, виділити її особливі характеристики, довести, що правова культура молоді є системоутворюючим фактором правової демократичної держави.Методологія. Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові методи. За допомогою системного підходу було досліджено поняття правової культури молоді як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв’язків між ними, складної динамічної системи. За допомогою діалектичного методу проаналізовано структуру поняття та зроблено висновок про центральні її складові елементи. Застосування функ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Druzhinets, Marianna. "МАСОВА КУЛЬТУРА: ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТА НАПРЯМКИ ТЕОРЕТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 277. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.277-292.

Full text
Abstract:
Мета статті – обґрунтувати проблемні питання масової культури, висвітлити головні підходи щодо вивчення її проблематики та виокремити напрямки щодо теоретичного осмислення масової культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного, аналітичного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу теорії осмислення масової культури, підходи щодо вивчення її проблематики. Зроблено спробу висвітлити в рамках загальної культури феномен масової культури, який, перебуваючи у процесі постійного динамічного розвитку, трансформується та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Shtuka, I. A. "Взаємозалежність політичної культури із стратегічними пріоритетами держави". Grani 18, № 10 (2015): 11–15. http://dx.doi.org/10.15421/1715189.

Full text
Abstract:
У представленій статті автор аналізує взаємозалежність політичної культури суспільства із стратегічними пріоритетами держави. Аналіз відбувається на основі Української держави. У політичній науці існує безліч концепцій політичної культури. Однак класичною концепцією політичної культури є концепція розроблена американськими науковцями Г. Алмондом та С. Вербою. Згідно з якою політична культура представляє собою систему емпіричних вірувань, експресивних символів, цінностей, які в сукупності і визначають ситуацію, в рамках якої існує політична діяльність [1]. Також у даній статті наводиться авторс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Ємельяненко, Карім Олегович. "АДВОКАТ ЯК НОСІЙ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.6.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано загальнотеоретичні основи професійної правової культури інсти- туту адвокатури та розглянуто адвоката як носія професійної правової культури суспільства. Автором здійснена спроба дослідити професійні норми діяльності адвокатури як професій- ної спільноти в суспільстві – від практичної діяльності адвоката, через володіння та вміння користуватись правовими знаннями, до особистих моральних якостей, якими має володіти сучасний адвокат або правник, а також дослідити усвідомлення професійної і суспільної значущості адвокатом своєї ролі в суспільстві, відповідності її інтереса
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Власенко, Валерій Павлович. "СИСТЕМОУТВОРЮЮЧА РОЛЬ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИ В СТРУКТУРІ СУЧАСНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (28 серпня 2023): 125–29. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.19.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто теоретичні аспекти правової культури особи, висвітлено її системоутворюючу роль в структурі сучасного громадянського суспільства, яку запропоновано визначати через взаємодію та взаємовплив елементів правової культури особи, сукупність яких складають правові емоції, ідеї, переживання, мотиви та знання про загальновизнані правові цінності, сутність правової держави та її соціальне призначення, що в цілому спонукає особу до вчинення правомірних дій, досягнення правового результату, а саме забезпечення прав і свобод людини та громадянина, їх законних інтересів, якісного стану в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Коваленко, Єлена. "Менеджмент-культура: філософсько-культурологічне осмислення". Socio-Cultural Management Journal 5, № 1 (2022): 31–57. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2022.257667.

Full text
Abstract:
Вступ. Кардинальні зміни, які сьогодні відбуваються під впливом глобалізації, обумовлюють серйозні претензії до теорії менеджменту, оскільки вона не повністю враховує сутність об’єкта управління – людини, в основі якої лежить культура як щось, що саме по собі ірраціональне й важко виразиме, якщо виразиме взагалі, у скільки-небудь раціональних і вимірних формах. Проте, як виявляється, ні особливого інструментарію, ні розробленої методології роботи з окремою людиною як носієм певної культури в теорії управління немає. У зв’язку з цим актуалізується проблема культури менеджменту. Мета і методи. М
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Караулова, С. І., та К. Ю. Бойченко. "СПОРТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 163–67. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-22.

Full text
Abstract:
Сьогодні спорт є невід’ємним елементом життя суспільства, будучи одним із найпомітніших і значущих соціальних явищ у сучасному соціокультурному просторі. Поряд із поняттям «спорт» часто використовують поняття «фізична культура» або їх поєднання «фізична культура і спорт». Спорт є невід’ємною частиною, великим компонентом фізичної культури, у зв’язку з цим, хоча спорт і є одним зі складників фізичної культури, він водночас виходить за її рамки, отримуючи певну самостійність. Спорт варто розглядати як поліфункціональне явище культури, як сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Марковець, В. М. "Політична культура як складова духовної культури суспільства". Інвестиції: практика та досвід, № 18, вересень (2017): 94–96.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Борейчук, Денис. "ПОНЯТТЯ “ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА” У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СУЧАСНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (2021): 44–57. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.688.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі удосконалення фахової підготовки майбутніх офіцерів прикордонного відомства, а саме такому важливому аспекту навчання, як формування організаційної культури офіцера. Автор послідовно розглядає історію розвитку організаційної (або корпоративної) культури, яка зацікавила наукову спільноту порівняно недавно. Теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить про те, що на сьогодні учені одностайні щодо важливості ролі корпоративної культури для успіху організації, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку і окремої особистості, і суспільства в цілому. У статті авто
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Федорчук, Богдан. "КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 22. Political Sciences and Teaching Methodology of Socio-Political Disciplines 22, № 35 (2024): 133–40. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series22.2024.35.15.

Full text
Abstract:
Розглядається культура безпеки, актуальність дослідження якої зумовлена динамічними змінами, новими викликами і загрозами безпеці та зростаючим запитом суспільства на захист прав і свобод. Зазначається, що концептуальні підходи осмислення питання розвитку культури безпеки надають особливої наукової ваги вивченню європейського досвіду для політичної науки. У статті розглядаються основні принципи, цінності та норми, які формують культуру безпеки в Європі. Впровадження нових організаційних і правових підходів гарантування безпеки та вироблення правової політики в умовах сучасних викликів стало пр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Гурик, М. І. "Зростання та стабілізація політичної зрілості культури громадянськості українців в умовах демократичного транзиту". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (2 березня 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.907.

Full text
Abstract:
У статті осмислюється проблема становлення культури громадянськості як умови успішного здійснення демократизації політичної системи Україні. Автор проводить системний аналіз змісту поняття, специфічних ознак та чинників культури громадянськості. Доведено, що формування культури громадянськості, як учасницької культури відбувається в процесі реалізації особою і суспільством різних форм політичної участі. Показано, що культура громадянськості розвивається в Україні паралельно із формуванням громадянського суспільства, її продукують соціальні суб’єкти – громадяни, їх групи, об’єднання та організа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

С.В., Бережна. "ФЕНОМЕН МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ В ПОСТМОДЕРНІ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 2, № 47 (2017): 40–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.345305.

Full text
Abstract:
Встановлено місце історичного порівняння у формуванні концепцій сучасних мультикультурних суспільств. Визначено, що інтеркуль-турна комунікація поглиблює взаєморозуміння між представниками різних регіональних культур і сприяє конституюванню пізньомодерної форми європейського життя з національною домінантою у багатоголоссі культурного розмаїття. Установлено, що історичне порівняння в сучасному мультикуль- турному полі має бути спрямоване на те, щоб допомогти зрозуміти наслідки впливу однієї культури на іншу, їх становлення й розвитку у часі та просторі. За допомогою історичної компара- тивістик
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Івашкевич, Євген. "КОМПОНЕНТИ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕЧНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПЕДАГОГА В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ". Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems 67 (7 липня 2023): 160–71. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2023-67-160-171.

Full text
Abstract:
У статті доведено необхідність вироблення нової концептуальної безпекової парадигмиорганізації освітнього процесу з огляду на воєнний стан. Для кращого розуміння змісту понять«безпечний освітній процес», «культура безпечної поведінки» здійснено аналіз науковоїлітератури з питань безпеки та розкрито зміст терміну «безпека» стосовно існування тафункціонування будь-якої складної системи і, насамперед, таких її соціальних видів, якцивілізація, суспільство, держава, шкільний колектив.З урахуванням дефініцій раніше визначених понять «культура» та «безпека» сформульованодефініцію поняття «культура бе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

БАЙДА, Ігор. "МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". Fine Art and Culture Studies, № 1 (26 квітня 2024): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-1-19.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії. Послідовно розвивається теза про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі. Проаналізовано теоретичні дослідження в галузі масової культури, диференційовано поняття про «низьке» та «високе» в культурі; означено тенденції дифузії в умовах сьогодення. Розглянуто складність та суперечливість феномена медіакультура, розмиті визначення поняття, механізми кореляції його з іншими формами культури, що й спонукає шукати нові підходи і уточнювати вж
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна, та Ірина В’ячеславівна Сумченко. "КУЛЬТУРА ЯК СИСТЕМА МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ: АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 310–16. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.40.

Full text
Abstract:
Культура є специфічною формою буття людини, особливим способом вираження діяльності людини, сутності людини, саме тим, що виокремлює її з тваринного світу. Культура є продуктом суспільного розвитку людства і водночас якісною характеристикою людського суспільства. Культура не лише допомагає нам пізнати навколишній світ, а й допомагає сформувати власні переконання, настанови, виробити критерії оцінки матеріальних і духовних цінностей, визначити власну систему цінностей і власні ціннісні орієнтації. Це відбувається завдяки менталітету. Менталітет містить відбиток успадкованих від попередніх покол
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

ПЕТІНОВА, Оксана, та Катерина ТКАЧЕНКО. "СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КИТАЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 387–98. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-55.

Full text
Abstract:
У статті представлені результати реалізації україно-китайського освітньо-наукового проєкту «Освіта в глобалізованому суспільстві: філософія, менеджмент, культура, сучасні тренди, економічні опції та міжнародні практики», що торкалися дослідження соціокультурних аспектів розвитку сучасного китайського суспільства. Мета роботи – на основі результатів реалізації проєкту на конкретних прикладах представити комплексний аналіз соціокультурного розвитку Китаю, визначивши особливості взаємодії традиційних культурних практик та інноваційних тенденцій, що формують сучасний соціокультурний простір КНР. М
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Lopuha, Oresta Ivanivna. "СУЧАСНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ПРОСТІР СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.15421/352008.

Full text
Abstract:
Постмодерне суспільство – це період інтенсивного розвитку інформаційного простору. Однак цей процес носить нерівномірний характер, в цей час коли в сучасному суспільстві стає домінуючим соціальна мережа, Інтернет, які позитивно впливають на людину, збагачуючи її інформацією, але паралельно можна також і побачити негативні їх наслідки – перетворення життя в гру, людина стає «гравцем» життя, де втрачає реальність буття, що пов’язано з віртуальною реальністю. Під соціалізацією особистості мають на увазі процес входження людини в соціальне середовище через засвоєння соціального досвіду. В широкому
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Павлюк, О. М. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (17 червня 2024): 263–68. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2024-1-36.

Full text
Abstract:
У статті доведено, що на розвиток спеціальностей галузі фізичної культури і спорту впливають соціокультурні та економічні фактори. Зміни в суспільних уподобаннях, розвиток спортивної індустрії та фінансове забезпечення спортивних програм значно впливають на попит фахівців у галузі фізичної культури і спорту. Вагомим аспектом є наукові дослідження. Вони відіграють важливу роль у вдосконаленні методик навчання та тренувань, розробці нових спортивних технологій та встановленні зв’язків між фізичною активністю та здоровцям. Встановлено, що, наприклад, розвиток спеціальності «017 Фізична культура і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Станіслав Вікторович, ТРИГУБ, ШЕВЦОВА Ірина Миколаївна та ГЛУШКО Вікторія Іванівна. "СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОБУТОВОЇ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ХVI СТОЛІТТЯ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 14 (26 червня 2025): 146–52. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.14.146.

Full text
Abstract:
XVI століття стало періодом значних змін у європейській культурі, позначених гуманістичними ідеями Відродження, розквітом мистецтв і формуванням нових соціокультурних практик. У цей час танець посів важливе місце у суспільному житті, ставши не лише розвагою, але й виразником естетичних, етичних та соціальних цінностей епохи. Побутові танці стали невід’ємною частиною як придворного життя, так і повсякденного побуту різних верств суспільства. Розвиток танцювальної культури XVI століття був зумовлений низкою факторів: зростанням міст, формуванням буржуазії, зміною уявлень про мистецтво та красу,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Прокопенко, Олексій Володимирович, та Кирило Дмитрович Подніглазов. "КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА У РІЗНІ ЕПОХИ". Ukrainian Art Discourse, № 1 (31 березня 2025): 165–70. https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.17.

Full text
Abstract:
У статті розглядається культура як визначальний чинник розвитку суспільства, впливаючи на всі сфери його життя – від освіти і науки до політики та економіки. Культура є основою існування та розвитку будь-якого суспільства. Вона визначає моральні, етичні, соціальні та духовні орієнтири, які впливають на всі сфери життя людини. Культура формує ідентичність нації, сприяє соціальній згуртованості та виступає двигуном прогресу. У різні історичні періоди культура виступала як рушійна сила прогресу, змінюючи спосіб мислення та соціальні структури. Від античної цивілізації, яка заклала основи філософі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

ШОВШ, Катерина. "ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Humanitas, № 6 (20 березня 2023): 53–57. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.8.

Full text
Abstract:
Метою статті є розкриття теоретико-практичних передумов розвитку соціальної культури на сучасному етапі. Виявлено, що соціальна культура є системно цілісною соціальною якістю, яка відображає досягнутий рівень розвитку, який являє собою набір соціальних норм і цінностей, що склалися історично і притаманні певній соціальній системі. Визначено, що серед суттєвих ознак соціальної культури, що визначаються як приналежність до культури в цілому, є природа ціннісних смислів та їх інтерсуб’єктивна взаємодія як джерело трансформації цінностей і смислів. З’ясовано, що соціальна культура є найбільш чутли
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Kostiuchkov, S. K. "Трансформація філософсько-освітніх ресурсів у контексті глобалізованого та інтернаціоналізованого світу". Grani 18, № 6 (2015): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1715116.

Full text
Abstract:
У статті досліджено сутність і зміст головних проблем (у тому числі й освітніх), які постають перед людством у зв’язку із глобалізацією; відзначається, що у дофілософський період культура і світогляд людини носили синкретичний характер, тому педагогічна діяльність не була прерогативою певних представників суспільства. Уточнено особливості розвитку системи освіти на різних історичних етапах. Підкреслюється, що у процесі глобалізації та інтернаціоналізації система освіти переходить на якісно новий етап – стадію міжнародної інтеграції, яка поступово розвивається до рівня інтернаціоналізації націо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Boichenko, Mykhailo. "ЗАВОЙОВАНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ: КУЛЬТУРА ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 2 (2024): 1–6. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2024.6205.

Full text
Abstract:
Державна Незалежність України є закономірним результатом збройної боротьби українського народу за свою незалежність, яка з деякими перервами триває вже щонайменше чотири століття. Такий тривалий досвід сформував відповідну культуру військової справи, а також культуру ставлення військових до цивільного населення та культуру підтримки громадянами свого війська. В історії людства нерідко траплялися випадки, коли військові безпосередньо брали владу в свої руки — однак, як правило, це призводило до негативних наслідків для всього суспільства і для самих військових. Водночас, коли військові формують
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Дерев’янко Д. В. "Принципи та засоби IKT у формуванні цифрової культури майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 232–39. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.132.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано феномен формування цифрової культури майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності за допомогою застосування спеціальних принципів, що належать до системи цифрового виховання і розвитку. Виділяються основні професійні компетенції, необхідні для обов'язкового освоєння випускниками перед початком професійної діяльності, а також визначаються основні показники сформованості цифрової культури майбутніх менеджерів у розглянутій сфері.Основа розвитку будь-якого здорового суспільства – це культура. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних про
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

БОЙКО, Олег, та Валентина ТЮРІНА. "ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ: ПРОБЛЕМА ВИОКРЕМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ СКЛАДНИКІВ ФЕНОМЕНУ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 2 (29 червня 2023): 193–99. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2023.2.27.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано феномен педагогічної культури майбутніх офіцерів з точки зору його складності, багатогранності та мультифункціональності. Встановлено, що педагогічна культура майбутнього офіцера відображає ступінь освоєння ним унікального досвіду навчання і виховання особового складу, який інтегрується в історичному розвитку нації та суспільства, передових досягнень світової та вітчизняної педагогічної науки та практики, традицій педагогіки, а також соціальних смислів освітньої діяльності. Як частина педагогічної культури своєї соціально-професійної групи педагогічна культура майбутньо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

ОСИПОВА, Євгенія, Наталія ПАХОТА та Тетяна СЕМЕНЧУК. "ЦИФРОВА КУЛЬТУРА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗМІНА ІДЕНТИЧНОСТІ ТА КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИК В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (28 лютого 2025): 533–39. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.1012.

Full text
Abstract:
Розглянуто цифрову культуру як соціокультурний феномен, що виник під впливом глобалізаційних процесів, технологічного прогресу та інформаційної революції. Проведено аналіз основних чинників, що зумовили трансформацію культурних практик. Автори підкреслюють, що цифрова культура стала не лише важливим інструментом модернізації, але й засобом для самовираження, адаптації, соціальної мобілізації та національного опору в умовах кризових ситуацій. Особливу увагу приділено українському контексту, де цифрова культура виконує роль платформи для комунікації, освіти, розвитку креативності та підтримки на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Поляруш, Євген Валерійович. "ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 297–303. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.42.

Full text
Abstract:
Характер взаємовідносин культури та держави завжди був предметом дискусій у науковому світі. У культурологічних та філософських дослідженнях домінує думка, згідно з якою культура одночасно і відчуває на собі вплив змін у суспільстві, та несе за них відповідальність, оскільки докорінні перетворення в суспільстві та державі ґрунтовні настільки, наскільки вони втілюються в культурі і, навпаки, зміни в культурі ґрунтовні настільки, наскільки вони втілюються у «фундаменті» життєдіяльності суспільства та держави. Передаючи на місцевий рівень основну долю відповідальності за соціальну інфраструктуру
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Компанієць, В. В. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ДОБРОЧЕСНОСТІ В СУСПІЛЬСТВІ ТА БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ (КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ НА ОСНОВІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ)". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 86 (28 червня 2024): 248–65. https://doi.org/10.18664/btie.86.310234.

Full text
Abstract:
У статті відзначено, що на сьогоднішній день шахрайство та корупція в управлінні і бізнесі зростають у всьому світі, набуваючи ознак найсерйознішої глобальної загрози сучасності. Аналіз світового досвіду показав, що в західній теорії та практиці розробляються нові заходи, інструменти, методи щодо їх подолання, у т. ч. шляхом створення культури доброчесності в суспільстві та бізнесі. Однак, у вітчизняній науковій спільноті питання формування культури доброчесності в суспільстві та бізнесі поки не набули належного поширення. Доведено, що звичайне копіювання світового досвіду створення та розвитк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Чумак, О. В. "Екологічна культура як складова інноваційної культури суспільства третього тисячоліття". Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. № 47 (2011): 185–94.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

НАЗАРОВА, Гюнель Еміль. "ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У СУЧАСНИХ ШКОЛАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки, № 6(59) (12 березня 2024): 31–35. http://dx.doi.org/10.32689/maup.ped.2023.6.5.

Full text
Abstract:
У статті аналізується формування політичної культури старшокласників у середній школі як найважливіший компонент політичного життя суспільства. Докладно розглянуто зміст та сутність поняття, історія становлення, дослідження та розвитку даної сфери культури, у тому числі значення підвищення рівня політичної культури старшокласників як громадянина для прогресивного розвитку суспільства. У статті висвітлено стан роботи з формування політичної культури старшокласників у сучасній загальноосвітній школі, її особливості, проблеми та перспективи розвитку. Політична культура, будучи невід’ємною частино
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

ХОДУНОВА, Вікторія. "АРХІТЕКТОНІКА КУЛЬТУРИ В АКСІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки, № 1 (54) (2 червня 2023): 33–37. http://dx.doi.org/10.32689/maup.ped.2023.1.5.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто загальнонаукові положення щодо проблеми культури. Актуалізовано з точки зору філософії, психології, культурології, педагогічних джерел різноманітність підходів до визначення поняття «культура». Обґрунтовано архітектоніку культури, її понятійно-категоріальний апарат. Встановлено, що нині прийнято виділяти такі аспекти культури – генетичний, аксіологічний, гуманістичний, нормативний, соціологічний. Констатовано, що поняття «культура» – це неоднозначне, полісемантичне, багатозмістове поняття, яке характеризується як сукупність матеріальних і духовних надбань, що відбивають іст
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Kryvytskyi, Yurii. "ВПЛИВ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ". Law Review of Kyiv University of Law, № 2 (30 червня 2023): 22–27. http://dx.doi.org/10.36695/2219-5521.2.2023.03.

Full text
Abstract:
У статті узагальнено, розширено та обґрунтовано наукові знання про вплив правової культури на ефективність реалізації правової реформи в контексті розробки теоретико-методологічних аспектів останньої. Здійснено загальнотеоретичну характеристику правової культури з урахуванням сучасних напрацювань юридичної науки. Встановлено, що правова культура відображає якісний стан правового життя суспільства, характеризує рівень розвитку його правового буття. Розкрито роль правової культури в суспільних трансформаціях і праводержавотворенні. Розглянуто правову культуру в якості чинника, що впливає на пара
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Фен, Лун. "ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДНИК КОРПОРАТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ, ІСПАНІЇ, КНР". Теорія та методика навчання та виховання, № 52 (2022): 118–25. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2022.52.11.

Full text
Abstract:
статті представлено специфіку налагодження партнерських продуктивних відносин між учасниками освітнього процесу університетів України, Іспанії, КНР. Автором розкрито розуміння політичної культури як складника корпоративного партнерства. Зазначено, що в науковому просторі політична культура університетів розглядається як соціальний і культурний феномен. Сучасний здобувач вищої освіти має на рівні свідомого осмислення розуміти соціально-політичні процеси, розуміти причини і наслідки функціонування політичних систем, ураховувати наслідки політичних процесів на розвиток інших сфер життєдіяльності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, ї
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Гассаб, Оксана Володимирівна. "НАУКОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, № 4 (13 грудня 2022): 214–19. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.33.

Full text
Abstract:
У статті викладено теоретичні положення про виникнення, сутність та розвиток корпоративної культури, її місце та роль. На основі аналізу ряду вітчизняних та зарубіжних праць проводиться аналіз підходів до визначення корпоративної культури та її розуміння. Досліджено теоретичне обґрунтування психологічних умов розвитку корпоративної культури організації шляхом: а) розробки її теоретичної моделі в єдності ціннісного, діяльнісного, соціального та поведінкового компонентів; б) поєднання корпоративно-культурних цінностей з деонтологічними вимогами професійної поведінки; в) задоволення особистісно-і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Hirlina, N. Y. "Духовна культура та процес соціалізації". Grani 19, № 3 (2016): 32–36. http://dx.doi.org/10.15421/1716056.

Full text
Abstract:
Культура у своєму духовному вимірі надає смисли людському буттю у всій тотальності його проявів. Духовно-продуктивна діяльність забезпечує формування духовних цінностей, а духовно-практична діяльність стосується опанування людиною та соціальними групами накопичених людством духовних цінностей у процесі власного культурного розвитку. Саме другий процес лежить в основі соціалізації підростаючого покоління і має найбільше значення для формування духовної культури молоді. Його результатом є набуття молоддю духовного досвіду, розвитку ціннісних орієнтацій, духовних потреб і духовних почуттів. Сутні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

MYKHAILIUK, Oleksandr, та Viktoriia VERSHYNA. "ФОРМУВАННЯ «СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ»: ПРОБЛЕМИ І СУПЕРЕЧНОСТІ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 15, Спецвипуск (2023): 69–75. http://dx.doi.org/10.15421/352332.

Full text
Abstract:
«Суспільство знань» розглядається як суспільство з новою якістю проблем. Розглядаються антропологічні та соціально-політичні аспекти проблеми реалізації концепції «суспільства знань».«Суспільство знань» на сьогоднішній день постає як умоглядна концепція чи ідеологема, котру визначають, наголошуючи на зростанні ролі знання у життєдіяльності сучасної людини в найрізноманітніших його вимірах та формах. Втім, єдиної моделі суспільства знань не існує. В процесі практичного втілення стратегії «суспільства знань» проявилися численні проблеми та суперечності самої концепції. Так, в сполученні з понятт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Kravec, Svitlana. "Актуальність розвитку проектної культури педагогів професійного навчання в умовах інноваційного поступу суспільства". Освітній простір України, № 10 (17 травня 2017): 59–64. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.59-64.

Full text
Abstract:
У статті заявлено про актуальність розвитку проектної культури педагогів професійного навчання; уточнено суть поняття «проектна культура педагога професійного навчання»; окреслено завдання наукового пошуку, реалізація яких сприятиме досягненню позитивної динаміки у підвищенні показників розвитку проектної культури педагогів професійного навчання в умовах інноваційного поступу суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Моцюк, Ю. Б. "СКЛАДОВІ НОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12324.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено особливості складових нової академічної культури науково-педагогічних працівників. Доведено, що поняття академічної культури багатогранне і поєднує психолого-педагогічну та навчально-методичну культуру в університеті, цінності, традиції, норми, правила проведення наукового дослідження, і про наукову мовленнєву культуру, культуру високої духовності й моралі, спілкування зі студентами, культуру наукової праці і соціальної, моральної відповідальності за результати, культуру толерантності та педагогічного оптимізму, що формується в культурно-освітньому просторі закладу вищої ос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

ШОСТАК, Віктор, та Ольга МОСКВИЧ. "«КУЛЬТУРА», «КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА», «КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР» В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 465–70. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-64.

Full text
Abstract:
Європейський вибір розвитку українського суспільства передбачає усвідомлення принципів і стандартів ефективної культурної політики, прийнятих цивілізованим світом. Час вимагає переосмислення термінів «культура», «культурна політика», «культурний простір» і їх використання для створення ефективної управлінської моделі України. Метою статті є аналіз понятійно-категоріальних та історико-хронологічних особливостей розуміння і розмежування зазначених термінів в контексті модернізаційних перетворень в Україні. В роботі були використані науково-теоретичний підхід до дослідження вказаних термінів, мет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Сошніков, Андрій Олександрович, та Світлана Валентинівна Могільова. "КУЛЬТУРА ЯК ПЕРЕМОГА ПРАВА НАД ІНСТИНКТОМ". Culturological Almanac, № 2 (19 вересня 2023): 289–94. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.39.

Full text
Abstract:
У статті основною ідеєю є розуміння історії як процесу розвитку, подібного до зростання ембріона, який відбувається у часі під впливом різних людей з більшим або меншим вкладом. Ця концепція передає дві ключові думки: по-перше, те, що ми робимо у теперішньому, може визначати майбутнє; і по-друге, майбутнє не зумовлено. Результатом цього розвитку є культура. Ми можемо розділяти матеріальну культуру та духовну культуру, хоч вони тісно пов’язані. Як будь-яка інша фізична істота, людина повинна задовольняти свої базові потреби та створювати мирне середовище для процвітання. Всі форми розвитку відб
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!