To see the other types of publications on this topic, follow the link: Лексик.
Journal articles on the topic 'Лексик'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Лексик.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Якубовна, Гулнора. "Юридик тилда лексик меъёрлар". Общество и инновации 2, № 3 (2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss3-pp62-67.
Full textAbstract:
Мазкур мақолада юридик лексика, юридик тил терминологияси, бундаги долзарб муаммолар, юридик матнлардаги баъзи лексик нуқсонлар, таржимачилик соҳасида айрим камчиликлар, ёзма нутқда сўз қўллаш принциплари хусусида фикр юритилади. Шунингдек, расмий услуб учун ўта муҳим ҳисобланган сўз қўллаш меъёрлари, матнларда лексема вариантларидан ҳамма учун тушунарли бўлган кўринишини танлаб олиш ва тўғри ёзиш, юридик тушунча тил қодалари асосида ёритилиши каби масалаларга ҳам эътибор қаратилган
2
Дьолог, О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В ГАЛУЗІ МОДИ (НА ПРИКЛАДІ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «НАЗВИ ОДЯГУ»)". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (2 грудня 2023): 90–99. http://dx.doi.org/10.15421/462309.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Стаття присвячена питанню запозичення іншомовних лексем у сучасній українській мові. Лексико-семантичні особливості запозичень розглянуто на матеріалі термінології з галузі модної індустрії. Економічні та суспільні перетворення в Україні, відкритість, інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери спричинили кількісне зростання частки запозиченої іншомовної лексики, яке надзвичайно посилилося наприкінці ХХ – на початку XXI століття. У статті зроблено спробу проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи «мода» з точки зору міжмовних зв’язків.
 Мета. Мета даного дослідження полягає у спробі проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи
 «мода», з точки зору міжкультурних та міжмовних зв’язків.
 Методи дослідження. Предметом аналізу стали запозичені українською мовою лексеми з тематичної групи «мода» і «одяг». У ході дослідження були використані описовий, порівняльний, зіставний методи. Зроблено спробу класифікації досліджуваних лексем.
 Основні результати дослідження. У статті розглянуто особливості запозиченої лексики із значенням «мода», визначено певні типи досліджуваної лексичної групи, визначено джерела запозичення, зроблено класифікацію лексичних одиниць тематичної групи «мода» за етапами їхнього виникнення в українській мові. Мода як особливий феномен культури людства відображає еволюцію суспільства. Таким чином, феномен культури людства ХХІ століття відображає еволюцію сучасного суспільства. Постійний розвиток сучасного світу моди та її зміни як одного з показників культурних й соціальних змін суспільства призводить до виникнення та утворення нових слів, що позначають терміни даної тематичної групи. Передусім це стосується назв одягу, оскільки мода на манеру одягатися швидко змінюється. Лексика, що обслуговує цю сферу життя, перебуває в постійній динаміці. Величезна кількість слів у сучасній українській мові, що позначають деталі одягу, її форми, назви тканин, назви елементи одягу тощо, об’єднані темою «мода», є запозиченими з інших мов світу. У даному випадку українська мова продовжує тенденцію, притаманну багатьом європейським мовам. Найменування з модної індустрії взагалі та найменування одягу зокрема є одним із найцікавіших шарів побутової та ділової лексики, що певною мірою дає уявлення не лише про термінологічну специфіку, але й про історичне, політичне, духовне й культурне життя суспільства та країни.
 Висновки і перспективи. На сьогодні лексика з галузі моди є відкритою; така лексика динамічно розвивається; вона характеризується новими концептуальними опозиціями, складною структурно-семантичною будовою, морфологічним та синтагматичним розмаїттям одиниць, збільшенням їхньої інформаційної, лінгвокультурної та спеціальної значущості.
 Отже, нинішній етап запозичення в українську мову іншомовної лексики взагалі і лексики, пов’язаної з індустрією моди зокрема, становить науковий інтерес та вимагає подальшого дослідження, оскільки складні лексико-семантичні процеси в українській мові, спричинені сучасними мовними контактами, а також їхні ймовірні наслідки заслуговують на найпильнішу увагу науковців і становлять актуальну мовознавчу проблему.
3
Зебо, Ёдгорова. "МOДAЛ СЎЗЛAРНИНГ СЕМAНТИК ХУСУСИЯТЛАРИ". CURRENT APPROACHES AND NEW RESEARCH IN MODERN SCIENCES 2, № 4 (2023): 79–82. https://doi.org/10.5281/zenodo.7848426.
Full textAbstract:
Тилшунoслaр мoдaл сўзлaрни лексик вoситaлaр қaтoригa киритгaнлaр. Мoдaл сўзлaр лексик вa лексик-фрaзеoлoгик бирликлaрнинг oзми-кўпми aниқ кaтегoриясини қaмрaб oлувчи, грaммaтик мустaқиллиги билaн aжрaлиб турaдигaн вa субъектив-мoдaл мaънo ифoдaлoвчи лексик вa лексик-фрaзеoлoгик кaтегoриядир
4
Тищенко, Т. "ЯВИЩЕ МЕТАФОРИЗАЦІЇ В СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 169–82. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.169-182.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню лексико-семантичної трансформації слова в східноподільських говірках, яка базується на міжпарадигматичних зв’язках слів. Джерелами дослідження було обрано друковані та рукописні словники говірок східноподільського ареалу української мови, у яких представлено лексику з конкретним значенням (тематичні групи "Бджільництво", "Рибальство", "Тваринництво", "Одяг і взуття", "Їжа та напої"), обрядову лексику (тематичні групи "Родильний обряд", "Весільний обряд") та емоційно-оцінну лексику (тематична група "Людина і її риси").
 Зауважено, що в різних тематичних групах уживання замість одного слова іншого – репрезентанта іншої лексико-семантичної парадигми – на підставі спільності семантичного елемента виявлено неоднаковою мірою. Найбільш наповненою метафорами передбачувано виявилася тематична група лексики на позначення людини та її рис, менше – лексика з конкретним значенням.
 Виявлено, що для кожної з досліджуваних тематичних груп лексики східноподільського ареалу притаманні свої типові семантичні моделі утворення номінацій, зокрема для ТГЛ "Людина і її риси" визначальною є зооморфна метафора, яка є загальномовним явищем. Для ТГЛ традиційного будівництва визначальними є такі моделі метафоризації: "назва тварини" → "назва пристрою", "назва виробу з тіста" → "назва будівельного матеріалу"; ТГЛ назв одягу і взуття – "назва людини за етнічною належністю" → "назва одягу"; ТГЛ рибальства – "назва побутового предмета" → "частина снасті", "назва частини тіла людини" → "назва риби", ТГЛ бджільництва – "назва людини" → "назва бджоли" та ін. Визначено, що в східноподільських говірках переважає власне метафора. Метафору, ускладнену деривацією, виявлено рідко.
 Вивчення семантичної деривації одразу кількох груп лексики дало змогу виявити системність лексики окремого діалектного ареалу, точки перетину різних тематичних груп та спільні моделі лексико-семантичної трансформації слова в них.
5
Усмонова, Одина Сиддиковна. "ЎТКИР ҲОШИМОВНИНГ «ИККИ ЭШИК ОРАСИ» РОМАНИДАГИ ТАОМ НОМЛАРИНИ ИФОДАЛОВЧИ ЛЕКСИК БИРЛИКЛАРНИНГ ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ХУСУСИЯТЛАРИ". Research Focus 1, № 1 (2022): 269–72. https://doi.org/10.5281/zenodo.7187701.
Full textAbstract:
<em>Ўткир Ҳошимов асарларидаги лексик бирликлар </em><em>тасвирланаётган давр кишиларининг ижтимоий аҳволи ҳақида энг ҳаққоний хулосани бера олади. Ана шундай лексик бирликлардан бири бўлган таом номлари </em><em>адибнинг «Икки эшик ораси» романида кўп қўлланилган. Ушбу мақолада «Икки эшик ораси» романидаги таом номларини ифодаловчи лексик бирликлар лексик-семантик жиҳатдан мавзуий гуруҳларга ажратилиб тадқиқ этилган.</em>
6
Зокирова, Соҳиба Мукҳторалиевна. "ЛЕКСИК ИНТЕРФЕРЕНТ ЎЗЛАШМАЛАР". «Zamonaviy dunyoda ilm-fan va texnologiya» nomli ilmiy-amaliy konferensiya 1, № 6 (2022): 33–35. https://doi.org/10.5281/zenodo.7302909.
Full text
7
Зайцева, В., та М. Ковальчук. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОВІРОК ЧЕРКАЩИНИ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (30 листопада 2023): 15–28. http://dx.doi.org/10.15421/462202.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Говірка акумулює в собі типові риси говору й водночас є підrрунтям для спостережень над реальним функціонуванням мови в конкретному просторі, окресленому певним часом. Стаття репрезентує деякі лексичні особливості говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, що територіально належать до середньонаддніпрянського говору південно-східного наріччя. Узагальнено відомості про історію створення зазначених населених пунктів, у порівняльному аспекті досліджено діалектну лексику традиційного господарювання, зокрема виокремлено групу сільськогосподарської лексики, а також проаналізовано на лексичному рівні діалектні особливості в лексиці весільної обрядовості зазначеного говіркового масиву.
 Мета статті – розглянути особливості лексичного складу говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області як зразків середньонаддніпрянського діалекту, одиницям яких упродовж тривалого часу надавали найбільшої ареалогічної цінності. Уважаємо, що таке дослідження буде корисним для з’ясування специфіки середньонаддніпрянського говору загалом.
 Методи дослідження. Достовірність дослідження діалектного матеріалу та висновків забезпечив традиційний описовий, або монографічний метод, а також метод лінгвістичного картографування. Ці методи надали можливість виявити закономірності живої народної мови в зонах поширення досліджуваної говірки. Аналіз здійснювався в синхронному плані, що дало можливість виявити сучасний стан мовної системи місцевого діалекту. Зібрати матеріали для дослідження допоміг анкетний та експедиційний методи, якими послуговувалися студенти та викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара під час фольклорно-діалектологічних експедицій.
 Основні результати дослідження. Доведено, що досліджувана тематична група лексики на позначення традиційного господарювання та лексика весільної обрядовості сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області є однією з найдавніших у мові та демонструє зміни в традиціях і побуті мовців, що призводить до зникнення окремих лексем, заміни їх іншими, розширення чи звуження їхньої семантики, тому закономірно, що ці назви є об’єктом постійного зацікавлення лінгвістів. Здійснене польове обстеження зазначених говірок дало можливість виявити, проаналізувати й зафіксувати діалектні особливості певних лексичних одиниць, що загалом презентують національну культуру Середньої Наддніпрянщини. Дібрані діалектні одиниці можуть бути корисними для подальших діалектологічних, ономасіологічних, етнолігвістичних досліджень, укладання регіональних словників і регіональних атласів. 
 Висновки і перспективи. В аналізованих говірках найяскравіше простежується лексика, що відображає виробничі й соціальні стосунки людей у суспільстві. Найбільш поширеною і різноманітною у говірках села Княжики та села Зюбриха є група сільськогосподарської лексики. Лексика на позначення назв сільськогосподарських культур посідає важливе місце в сільськогосподарській лексиці загалом. Назви основних сільськогосподарських рослин є переважно загальновідомими та загальновживаними. Ці найменування, зазвичай, мають незначну кількість варіантів. Ця варіантність є спільною рисою для обох досліджуваних говірок. Відмінності у мовленні представників говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи щодо найменувань рослин іще раз підкреслює багатство та самобутність кожної з досліджуваних говірок. 
 Досліджуючи номінацію весільної обрядовості говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи як тематичну групу лексики, в її межах виділяємо такі лексико-семантичні групи: назви обрядів, назви молодих упродовж усього весільного обряду, назви учасників весільного обряду, назви основних весільних атрибутів. Однією з основних лексико-сематичних груп весільної обрядовості зазначених населених пунктів є назви обрядів (передвесільного, власне весільного, післявесільного етапів). До обрядів передвесільного етапу належать: запити, сватання, заручини (як частина сватання) та оглядини. До обрядів власне весільного етапу відносимо: запрошення на весілля, дівич-вечір, викуп молодої, виготовлення весільного деревця, випікання короваю, одягання нареченої, благословіння, перегороджування дороги весільному поїздові, посад молодих, обдарування гостей, заміна головного убору молодої на головний убір заміжньої тощо. Весільний обряд досліджуваних населених пунктів виділяється наявністю лінгвістичних і етнографічних елементів, що свідчать про збереження у ньому деяких давніх явищ традиційної народної духовної культури. 
 Перспективи досліджень говірок Черкащини вбачаємо в тому, що лексика цієї групи говорів охоплює значну кількість слів праслов’янського походження, де виявлено низку семантичних діалектизмів. Будь-яка обрядовість, зокрема обрядовість досліджуваного ареалу – це благодатний матеріал для подальших діалектологічних досліджень, адже вона зберігає елементи архаїчних явищ, історія походження яких губиться в сивій давнині.
8
ЛИЧУК, Світлана. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАЗВ ЖІНОЧИХ ТА ЧОЛОВІЧИХ ГОЛОВНИХ УБОРІВ ПОКУТЯН (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРОК СТЕЦЕВИ І СТЕЦІВКИ, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 51 (16 лютого 2023): 70–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.51.9.
Full textAbstract:
Анотація. У статті опрацьовано зібрану в говірках Покуття сіл Стецева і Стецівка Снятинської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області народну лексику. Для вивчення обиралася насамперед лексика сфер, які найбільш актуальні для мешканців цих сіл і які виражають своєрідність номінації в місцевому мовленні. Дослідження здійснено на матеріалі лексико-семантичної групи «Назви чоловічих і жіночих головних уборів». Виділено відмінності таких назв, спричинені розвитком матеріальної культури, міграційними процесами жителів зазначених сіл, модернізацією життя, історичними перемінами тощо. Мета статті ‒ здійснити повний системний аналіз зафіксованої лексики. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, систематизації та описового. Наукова новизна роботи ‒ комплексне регіональне дослідження апелятивної одягової лексики, встановлення міжмовного й міждіалектного контактування говірок, змін, пов’язаних із архаїзацією лексем та появою неологізмів. Висновки. Результати дослідження засвідчили зміни у номінаціях головних уборів, що виявляють себе у звуженні або розширенні семантичного обсягу наявних одиниць. Аналізовані лексеми вступають в семантичні опозиції за ознаками: призначення, час, величина, товщина, розташування, пори року, спосіб носіння. Номінування жіночих головних уборів теж здійснено за певними мотиваційними ознаками: зовнішній вигляд, спосіб виготовлення, матеріал, крій, розмір, національна особливість. Деякі з лексем мають синонімічні відповідники та спеціальне призначення. За ознакою виду хутра, з якого пошито чоловічий головний убір, розрізняють їх паралельні форми. За лінгвальною природою назви жіночих і чоловічих уборів утворюють дві групи: однослівні та аналітичні номінації. Респонденти старшого покоління зберегли давні риси говірок, молодше ж покоління збагачує їхній словниковий фонд новими назвами.
9
Жиркова, Е. Е. "Semantic features of the figurative vocabulary in the Nyuser Bogyoolonkho(in comparison with Japanese onomatopes)." Эпосоведение, no. 2(18) (June 29, 2020): 160–68. http://dx.doi.org/10.25587/g9152-5906-4720-n.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты компонентного анализа значений образной лексики якутского языкав сравнении с ономатопоэтической лексикой японского языка на материале текста олонхо «Бюдюрюйбэт Нюсэр Бёгё» сказителя Н. М. Тарасова и его перевода на японский язык. Цель исследования, предпринятого в рамках данной статьи, заключается в выявлении посредством компонентного анализа особенностей значения образной и ономатопоэтической лексики в эпическом тексте, а также в определении универсального и специфичного в исследуемом материале двух неродственных языков. Актуальность обуславливается относительной малоизученностью содержательной характеристики образной лексики якутского языка, а также интересом к изучению семантической структуры слова в сравнительном аспекте. Применяемый метод компонентного анализа предполагает выделение интегральных и дифференциальных признаков значения, отличающих образную лексику от нейтральной. Для анализа значения слов использованы словарные дефиниции из «Большого толкового словаря якутского языка» и словарей ономатопоэтических слов японского языка.В ходе исследования выделено 26 единиц образных слов якутского языка и 18 единиц ономатопоэтических слов. Из них только в трех случаях перевод образной лексики произведен посредством ономатопоэтической. В остальных случаях образная лексика переведена с помощью близкой по значению, нейтральной лексики. Установлено, что образную и ономатопоэтическую лексику объединяет наличие в их значении дополнительной дифференцирующей семы, указывающей на объект действия или описания, а также полисемичность за счет перехода от значения звукоподражания к представлениям о движении, состоянии или внешней форме. Отличительными чертами ономатопоэтической лексики японского языка можно считать выделение семы, характеризующей психофизическое состояние объекта. Якутская образная лексика отличается тем, что в основном опирается на описание внешнего вида, физическую характеристику человека.
10
Гаппаров, Алибек. "ИЖТИМОИЙ-СИЁСИЙ ЛЕКСИКАНИНГ СОЦИОЛИНГВИСТИК АСПЕКТИ". Ижтимоий-гуманитар фанларнинг долзарб муаммолари / Актуальные проблемы социально-гуманитарных наук / Actual Problems of Humanities and Social Sciences. 3, № 3 (2023): 149–55. http://dx.doi.org/10.47390/1342v3i3y2023n19.
Full textAbstract:
Сиёсий тил сиёсий тилшуносликнинг асосий тушунчаларини ёки сиёсий мулоқотга алоқадор лингвистик сиёсатшуносликни англатади. Ижтимоий-сиёсий лексика ҳозирги адабий тилнинг махсус лексик ва фразеологик қуйи тизими сифатида сиёсий тилнинг таянчи вазифасини бажаради. Ижтимоий-сиёсий терминология махсус лексиканинг ядроси сифатида оммавий онгда дунёнинг ижтимоий-сиёсий тасвирини яратиш учун махсус тил воситаларига эга бўлган махсус ахборот таъсир тилидир. Ушбу мақолада ижтимоий-сиёсий лексиканинг социолингвистик аспект доирасидаги назарий қарашларга мурожаат қилинган.
11
Горєлова, П. "ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ (НА ПРИКЛАДІ ОПОВІДАННЯ Г. ТЮТЮННИКА «ОДДАВАЛИ КАТРЮ»)". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (10 лютого 2025): 21–30. https://doi.org/10.15421/462420.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Через загальносвітовий інтерес до української історії та культури існує потреба в адекватному перекладі українських літературних творів, які містять культурно марковану лексику, тож актуальною є проблема аналізу наявних засобів перекладу такої лексики англійською мовою. Метою статті є аналіз засобів перекладу культурно маркованої лексики на прикладі оповідання Г. Тютюнника «Оддавали Катрю» та його англомовної версії, створеної А. Біленком. Методи дослідження. Застосовано описовий метод для ідентифікації культурно маркованих одиниць в оригіналі та перекладі оповідання, метод класифікації для розподілу перекладів культурно маркованих одиниць у групи засобів перекладу, порівняльний метод для визначення адекватності перекладу щодо оригіналу. Основні результати дослідження. Визначено культурно марковану лексику як частину словника певної мови, яка описує історико-культурні реалії відповідної нації. Через свою прив’язаність до життя певного народу, така лексика потребує комплексного підходу в перекладі, використання засобів, специфічних для безеквівалентної лексики, а також лексичних, граматичних, лексико-граматичних трансформацій. Ідентифіковано, що в оповіданні Г. Тютюнника «Оддавали Катрю» культурно маркована лексика відіграє вагому роль. У її складі можемо виокремити численні власні назви (серед яких антропоніми, топоніми та ідеоніми) і деякі загальні лексеми (такі як реалії, історизми, архаїзми та діалектизми). З’ясовано, що під час перекладу щодо цих одиниць застосовані як специфічні засоби для безеквівалентної лексики, так і загальні трансформації. Визначено, що переклад А. Біленка є загалом адекватним щодо системи культурно маркованих одиниць оригіналу, однак має деякі застарілі особливості транслітерації українських онімів та поодинокі випадки невідповідності перекладу. Висновки і перспективи. Культурно маркована лексика є проблемою перекладу через її переважну безеквівалентність; для перекладу культурно маркованої лексики можливе застосування специфічних засобів (транскрипція/транслітерація, адаптація, калька) та загальних трансформацій. Добір засобів перекладу має відповідати типу культурно маркованих одиниць, меті їхнього вживання в оригіналі та знанням читача перекладу про відповідну культуру. Перспективу подальших досліджень становить докладніший аналіз зв’язку типів культурно маркованих одиниць із засобами їхнього перекладу.
12
ҐРЕЩУК, Валентина. "ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПЕТРА МІДЯНКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).81-85.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано діалектну лексику в поетичних текстах Петра Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями. Це зумовлено тим, що лексичні діа- лектизми мають більший семантико-естетичний заряд, ніж фонетичні чи граматичні діалектні явища. Крім того, комп- лексне використання в поетичних текстах різнорівневих діалектних одиниць призводить до посутнього ускладнення сприймання тексту реципієнтами, які не знають діалекту. Прагнення автора не звузити коло читачів теж спонукали його до використання лише лексичних діалектизмів. Виявлені в поезіях Мідянки лексичні діалектизми репрезентують різноманітні тематичні та лексико-семантичні пласти лексики. Характерною особливістю мовостилю поета є вплітання в канву української літературної мови місцевих слів на позначення предметів побуту, зокрема назв одягу, його елементів та взуття, назв їжі, продуктів харчування та напоїв, назв хатнього начиння та предметів господарського призначення, назв будівель, споруд та їх елементів. Крім побутової діалектної лексики, в аналізованих текстах виявлено діалектні слова на позначення рослин, тварин, птахів, риб, найменування географічних об’єктів, включаючи водні, а також назви осіб за різними ознаками. Окремими лексичними діалектизмами представлена лісорозробна, лісосплавна, метеорологічна, музична лексика. Засвідчено також використання ознакової діалектної лексики – прикметників, діє- слів, прислівників. У статті з’ясовано семантику кожного діалектизму, проілюстровано його вживання в поезії, звер- нено увагу на функції лексичних діалектизмів у художньому тексті, зокрема номінативно-пізнавальну, експресивну, забезпечення художньої переконливості та етнографічної достовірності, збагачення лексикону літературної мови.
13
Д.Б.Ахмедова та И.О.Ҳамидова. "КОРПУСНИНГ ЛЕКСИК-СЕМАНТИК АХБОРОТ СТРУКТУРАСИ". Yosh Tadqiqotchi 1, № 2 (2022): 108–13. https://doi.org/10.5281/zenodo.6375560.
Full textAbstract:
Мақолада корпус<strong> </strong>лексик-семантик ахборот структурасига хос белгилар, лексик-семантик изоҳларнинг майдон бўйича гуруҳланиши ҳақида фикр юритилган. Тилшуносликда мавжуд қарашлар баён қилиниб, уларга муносабат билдирилган.
14
Барчан, Валентина. "ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В МОВОТВОРЧОСТІ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 51 (2024): 58–65. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.1.(51).58-65.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поетичні твори закарпатоукраїнського письменника-символіста першої половини ХХ ст. Федора Потушняка з рукописних збірок «Пори року» (1928), «Поезії» (1930), виданої 1934 року збірки «Далекі вогні», вибране з яких уміщено в книзі «Мій сад» (2007). Неповторність художнього світу митця значною мірою про- стежується в його мовотворчості. Творча фантазія письменника трансформується в художні образи, зроджені його уявою і відповідно оприявлені в мові. Світоглядна, філософсько-релігійна концепція життя Ф. Потушняка, що постає в його ранній ліриці в образних уявленнях єдності всього сущого, концентрується часто в конфесійній лексиці. Художню спадщину Федора Потушняка вбачаємо цікавою в цьому аспекті. Ідейно-естетична своєрідність лірики розкривається й крізь призму художньої мови митця. Аналіз художніх творів показав наявність у мовотворчості письменника різноманітної конфесійної лексики як за значенням, так і за походженням. З’ясовано, що філософські засади мислення, застосування елементів поетики різних стилів із домінуванням символістичної, зумовили використання Ф. Потушняком лексичних засобів конфесійного стилю для побудови системи тропів і стилістичних фігур (епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, символів, перифраз тощо). Крім цього, доведено, що прикметними рисами авторського мовного стилю Федора Потушняка є використання ним як значної кількості ху- дожньої тропіки, а також вживання лексем конфесійного стилю у вигляді стилістичних фігур, так і маркованих слів, які теж властиві конфесійному стилю. Згідно з поділом конфесійної лексики на дві великі групи (перша група – лексика, яка відбиває релігійний зміст; друга група – лексика, яка з релігійним змістом не пов’язана) проаналізовано виявлену конфесійну лексику й визначено особливості її функціонування.
15
Barannyk, N. О. "Архаїзми в романах С. Скляренка "Святослав", "Володимир"". Literature and Culture of Polissya 96, № 13f (2019): 202–13. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-202-213.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору.
16
Шевченко, Т. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ТВОРЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ТВОРАХ Н. НІКУЛІНОЇ ТА О. ІГНАТЕНКО". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (30 листопада 2023): 85–93. http://dx.doi.org/10.15421/462209.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Виступаючи джерелом мовленнєвого новаторства, оказіональні слова використовують у мові поетичного твору з художньо-виражальною метою, їх основна функція – експресивна. Оскільки більшість оказіоналізмів називає явище з погляду емоційного сприйняття зображуваного реципієнтом, то головною метою таких утворень є вплив на читача. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою ґрунтовного вивчення оказіональної експресії різних рівнів у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко, виявленням особливостей її функціонування. Фіксування і теоретичне осмислення індивідуально-авторських новотворів, їх лексикографічне опрацювання допоможуть науково систематизувати у лексиці інноваційні процеси, пов’язані з явищем оказіональної експресії.
 Мета статті. Мета статті – дослідити гендерні аспекти творення оказіоналізмів у лексичній мікросистемі творів Н. Нікуліної та О. Ігнатенко.
 Методи дослідження. Для всебічного вивчення оказіональної лексики використано метод спостереження над мовою, синхронно-описовий метод, метод дериваційно-компонентного аналізу, який дає можливість розглядати оказіоналізми як структурну організацію з єдністю ознак, метод синтезу, метод контекстуально-семантичного аналізу, що дозволяє враховувати текстове оточення оказіоналізмів і з більшою точністю окреслити значення новотворів, а також лексико-семантичний і комунікативно-функціональний методи.
 Основні результати дослідження. Серед оказіональних іменників О. Ігнатенко переважають відприкметникові абстрактні іменники, такі форми авторка використовує для створення відповідної атмосфери. Оказіональна лексика Н. Нікуліної також, як і у О. Ігнатенко, переважно складається з іменникових і прикметникових форм. У творах Н. Нікуліної знаходимо лексику із власне жіночим звучанням, ці новотвори викликають у читача певну почуттєву гаму, створюючи атмосферу, відповідну до авторського задуму.
 Висновки і перспективи. Жінки-мисткині більше спираються на узуальну лексику, вони, створюючи оказіоналізми, інколи вдаються до вживання гострих слів, але переважає оказіональна лексика, сповнена підкреслено позитивною оцінною семантикою (щоб передати почуття ніжності, довірливості, чуттєвості, закоханості, щирості).
 Дослідження інтенсифікації виразності мовлення, спричиненої використанням оказіональної лексики у творах Н. Нікуліна та О. Ігнатенко, може поповнити арсенал необхідних знань з комунікативної лінгвістики, допомогти осягнути тенденції розвитку сучасного мовного процесу. Аналіз оказіональної експресії у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко дає змогу визначити перспективи розвитку словотвірної системи сучасної української мови та висвітлити питання, пов’язані з функціонально-стилістичним аналізом новотворів, оскільки оказіоналізми тісно взаємодіють не лише з семантикою всього висловлювання, але й з окремими його компонентами.
17
Піцура, Тетяна. "ПОБУТОВА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ КАРПАТ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 150–58. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).150-158.
Full textAbstract:
Дослідження тематичних груп лексики українських говорів Карпат є актуальним завданням сучасної діалектології, оскільки дає можливість зберегти архаїчні лексичні одиниці, простежити зміни, що відбуваються у говорах. У цьому плані особливо унікальними та щедрими є старожитні говори, оскільки саме вони зберігають у собі свідчення минулих епох, що важливі для вивчення не тільки української мови, а й матеріальної та духовної культури українського народу. До архаїчних говорів належать говори карпатської групи діалектів південно-західного наріччя, а саме: закарпатський, гуцульський, бойківський говори, побутова лексика яких стала предметом нашого наукового дослідження. У науковій літературі неодноразово наголошується на необхідності ґрунтовного дослідження окремих тематичних груп лексики. Мовознавче зацікавлення лексикою українських говорів карпатської групи говорів бере початки від 30-их років ХІХ століття, активне дослідження говорів припадає на другу половину ХХ – початок ХХІ століття. Так, свого часу об’єктом мовознавчих студій була ботанічна, ентомологічна, лісосплавна, будівельна, транспортна лексика українських говірок закарпатського говору. У статті увага зосереджується на питанні вивчення, систематизації побутової лексики українських говорів Карпат, проаналізовано сучасний стан вивчення побутової лексики українських говорів, розглядається питання класифікації лексичних одиниць у межах тематичних груп побутової лексики. Побутова лексика – це багатопланова цілісна система, що складається з лексико-тематичних груп й об’єднує різні сфери життєдіяльності людини. У межах побутової лексики виділяємо тематичні групи лексики «назви одягу», «назви взуття», «назви прикрас», «назви хатніх речей». У статті проаналізуємо найбільш знакові архаїчні назви жіночого верхнього довгополого рукавного одягу, що презентують семантичну підгрупу ʻверхній довгополий жіночий одяг із саморобного сукна з відлогоюʼ, зібрані нами в польових умовах протягом 2002–2008 років у 115 населених пунктах гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, у семантико-етимологічному й ареалогічному аспектах.
18
Миголинець, О. Ф. "ЗІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ЛЕКСИКОЮ ПЕРЕДВЕСІЛЬНОГО ОБРЯДУ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ". Лінгвістичні дослідження, № 60 (2024): 127–39. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2024.60.11.
Full textAbstract:
Лексика передвесільного обряду є однією з найдавніших семантичних груп, для якої характерна і глибока архаїчність, і безперервність мовотворчого процесу. У цій лексиці міститься інформація про традиційну духовну й матеріальну культуру народу. Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах вивчення мови є першочерговим завданням українських мовознавців. Актуальність цього дослідження зумовлена потребою глибшого аналізу весільної обрядовості Закарпаття в лінгвістичному аспекті. У статті наводиться лексико-семантичний та етимологічний аналіз лексики передвесільного обряду в українських закарпатських говірках. Простежуємо наявність чи відсутність зібраних назв в українській літературній мові та українських говорах
19
Ашуров, Шаҳобиддин. "Инглизча мақолларнинг этимологик ҳамда лексик-семантик хусусиятларига доир айрим мулоҳазалар". Зарубежная лингвистика и лингводидактика 1, № 4 (2023): 6–12. http://dx.doi.org/10.47689/2181-3701-vol1-iss4-pp6-12.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада инглиз тилидаги мақолларнинг лексик, семантик, структур ҳамда этимологик хусусиятлари борасида фикр юритилган. Хусусан, инглизча мақолларнинг ўзбек тилидаги муқобиллари, уларнинг этимологик, семантик ҳамда структур хусусиятлари таҳлил қилинган. Шунингдек, мақолларнинг синоним, антоним, вариантланиш каби лексик-семантик хусусиятлари ҳамда келиб чиқишига оид тадқиқотлар баён қилинган.
20
Костюк, Наталія Григорівна. "Епістолярій Д. І. Яворницького як відображення розвитку української мови на Катеринославщині". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (2013): 289–97. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.483.
Full textAbstract:
У статті на матеріалі епістолярної спадщини Д. І. Яворницького та його кореспондентів проаналізовано лексичний склад епістолярних текстів кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме загальновживану лексику, лексико-семантичні характеристики діалектної лексики, вульгаризмів, вживання іншомовної лексики та використання книжної лексики, зокрема церковнословʼянізмів.
21
Джиоева, Варвилина Павловна. "ЭТНОСПЕЦИФИЧНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТНО-БЫТОВОЙ ЛЕКСИКИ". Studia Germanica, Romanica et Comparatistica 19, № 2(60) (2023): 66–76. https://doi.org/10.5281/zenodo.15407320.
Full textAbstract:
Данное исследование посвящено изучению особенностей образования и семантикиединиц предметно-бытовой лексики, а именно наименований предметов одежды наосетинском языке. Исследование выполнено в этимологическом, лингвокультурологическом илексико-семантическом аспектах. В ходе изучения лексики искомого лексико-семантическогоряда были выявлены определенные этимологические и другие парадигматические параллели.<strong>Ключевые слова:</strong> предметно-бытовая лексика, лексико-семантический ряд,наименования одежды, языковая картина мира.
22
Мақсуда, Жўраева. "ФРАНЦУЗ ГАЗЕТАСИ САРЛАВҲАЛАРИНИНГ ЛЕКСИК ТАРКИБИ". Innovative Development in Educational Activities 2, № 6 (2023): 324–29. https://doi.org/10.5281/zenodo.7786939.
Full textAbstract:
<em>Ушбу мақолада матбуот сарлавҳалари функциялари, яхши титрлар яратиш, француз матбуоти сарлавҳаларида нутқ фигураларидан фойдаланиш стратегиясини яхшироқ тушуниш, газеталар сарлавҳаларининг қоғоз ва онлайн версиялари ўртасидаги фарқлар ҳақида сўз боради.</em>
23
Ш., Абдураззақова. "АСТХАТ МАТНЛАРИНИНГ ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ХУСУСИЯТЛАРИ". RESEARCH AND EDUCATION 2, № 4 (2023): 211–15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7881043.
Full text
24
Тохирова, Сарвиноз Хусеновна. "С.АЙНИЙ АСАРЛАРИ ТАРЖИМАСИНИНГ ЛЕКСИК ЁНДАШУВЛАРИ". YOSH OLIMLAR ILMIY-AMALIY KONFERENSIYASI 2, № 06 (2023): 83–87. https://doi.org/10.5281/zenodo.8011334.
Full textAbstract:
Ҳар томонлама тадқиқ қилиш учун бадиий асарнинг тили ва услубини кўриб чиқиш керак. Бадиий таржиманинг барча муаммоларини ҳал қилиш учун бунинг ўзи етарлидир. Ҳар бир ёзувчининг ўзига хос услуби бор, у миллий тилнинг маълум нутқ услубларидан фойдаланишни ўз ичига олади. Бу яхлитликни стилистик таҳлил давомида элементларга бўлиш мумкин (асл нусхани ҳам, асл нусхага мос бўлган таржимани ҳам)
25
Бекберганова, Нилуфар Даврон қизи. "ТАҚЛИДИЙ СЎЗЛАРНИНГ ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ХУСУСИЯТЛАРИ". Innovation: The Journal of Social Sciences and Researches 1, № 4 (2023): 81–83. https://doi.org/10.5281/zenodo.7514008.
Full text
26
ХАСАНОВА, Шаҳзода. "ФЕЪЛ ФРАЗЕОЛОГИЗМЛАРДА ВАРИАНТЛАНИШ (хитой ва ўзбек тиллари мисолида)". Oriental Renaissance: Innovative, educational, natural and social sciences 3, № 23 (2023): 127–31. https://doi.org/10.5281/zenodo.10335393.
Full textAbstract:
<i>Тиллардаги лексик ва фразеологик бирликлар қиёсан ўрганилганда миллий тил вакиллари бўлган халқларнинг маданияти, тарихи, урф-одат ва анъаналари, лексик-фразеологик бирликлар воситасида ифодаланадиган тарихий давр ва халқнинг миллий менталитети, этнографияси, миллий қадриятлари намоён бўлади. Фразеологизмларнинг вариант сифатида ифдаланиши маъно барқарорлигига, балки шаклнинг айрим элементларининг ўзгармаслигига ҳам асосланади. </i>
27
Борисова, Н. М. "EXOTIC VOCABULARY OF THE SAKHA LANGUAGE IN THE MEDIA TEXT." Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, no. 4(47) (February 13, 2024): 14–18. http://dx.doi.org/10.36622/aqmpj.2022.41.24.002.
Full textAbstract:
В статье предпринята попытка описать функционирование экзотической лексики языка саха в медиатексте. Материалом исследования послужил русскоязычный сайт «Якутия daily». Мы выделили лексико-семантические группы, в которых экзотическая лексика в основном употребляется относительно мифологии и фольклорау, утвари и блюд якутской кухни, якутских построек и жилищ, военного дела, национальных видов спорта, а также общественно-политической жизни. Целью данного исследования является выявление национальной специфики экзотизмов языка народа саха. Следует отметить, что экзотическая лексика языка саха не является экзотикой для сахаязычных массмедиа и, наоборот, для русскоязычных массмедиа эти лексемы будут экзотичными. В исследовании отмечается, что экзотическая лексика языка саха в массмедиа как особый тип лексем характеризуется номинативным характером, т.е. данные экзотизмы представляют с собой конкретные существительные. Кроме того, при переводе экзотизмов языка саха, как правило, сохраняется его внутреннее содержание. А внешняя форма лексики иногда подвержена изменениям, поскольку язык саха (тюркская группа) отличается по своей фонетике от русского языка (славянская группа). Это связано с тем, что в одном языке не может быть двух фонематических систем и других разных правил акцентологии. В целом, истинная сила народа заключается не столько в экономическом благополучии, сколько в сохранении национальных традиций, которые не повторятся не в одной другой стране мира, и использование журналистами экзотической лексики, естественно, было продиктовано практическими и повседневными потребностями. Нам кажется, что восприятие культуры и языка региона помогает разным народам жить в мире и согласии.
28
Очилова, Вазирахон. "Метакогнитив компетенцияни шакллантиришда машқлар системасининг ўрни". Общество и инновации 2, № 8/S (2021): 444–52. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss8/s-pp444-452.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада хорижий тил лексик бирликларини ўрганишда машқлар тизимининг ўрни, машқларга қўйиладиган параметрларнинг ўрни, лексик бирликларни ўргатишга йўналтирилган машқлар тизимига қўйиладиган талаблар ҳақида маълумот берилган, шунингдек машқлар тизими талабаларнинг ўз интеллектуал фаолиятини амалга ошириш, муаммоли вазиятларда оқилона ечим топиш, ўз ўрганиш стратегиясини танлаш, ўз ақл-заковатини рағбатлантириш, ўз хотирасини мустахкамлаш, танқидий, мантиқий фикрлашини ривожлантириш, ўз билим кўникмаларини баҳолашга ҳизмат қилишидаги ўрни акс этган.
29
Абдираззакова, Садоқат Алимбаевна. "АХБОРОТ ТЕХНОЛОГИЯЛАРИ СОҲАСИДАГИ АТАМАЛАРНИНГ ШАКЛЛАНИШИДА ТУРЛИ ТАРЖИМА УСУЛЛАРИ". Innovative Development in Educational Activities 1, № 6 (2022): 199–202. https://doi.org/10.5281/zenodo.7481855.
Full textAbstract:
Мақоланинг асосий мақсади-АКТ соҳасидаги лексик бирликларни тадқиқ қилиш, шу билан биргаликда атамаларнинг шаклланиш жараёнини аниқлаш ва тавсифлаш. Инглиз ва ўзбек тилларидаги ахборот технологиялари ва компьютер атамалари таҳлил қилинади. АКТ лексик бирликлари асосан инглиз тилидан калька, транслитерация ва траскрибция таржима усулларидан фойдаланган ҳолда доимий равишда нафақат ўзбек тили, балки бошқа кўплаб тиллар луғат бойлигини ривожлантириб боради деб хулоса қилинди.
30
Собакина, И. В., and Л. А. Лукачевская. "Culture-specific vocabulary in the Yakut heroic epic olonkho Nurgun Bootur the Swift." Эпосоведение, no. 2(18) (June 29, 2020): 123–36. http://dx.doi.org/10.25587/l5921-6412-2441-u.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается вопрос о безэквивалентной лексике в олонхо «Нюргун Боотур Стремительный». Под термином «безэквивалентная лексика» принято считать лексику того или иного языка, которая характеризует самобытность и своеобразность культуры и традиций народа. Актуальность работы состоит в том, что изучение вопросов лексикологии, таких как безэквивалентная лексика, через богатый язык олонхо дает нам основу для исследования уникальности народа саха, его культуры, этноса и языка. Целью нашей работы является выделение и анализ групп безэквивалентной лексики в якутском героическом эпосе олонхо «Нюргун Боотур Стремительный» П. А. Ойунского. Для достижения цели были поставлены следующие задачи: изучение и анализ теоретической литературы; сбор фактического материала путем сплошной выборки; классификация извлеченного материала по группам; анализ групп безэквивалентной лексики; обобщение полученных результатов. Так, в работе было проанализировано 825 примеров безэквивалентной лексики из олонхо «Нюргун Боотур Стремительный». Данный фактический материал был собран на основе классификации С. И. Влахова и С. П. Флорина, в которую вошли следующие группы: реалии, фразеологизмы, имена собственные, обращения, междометия, звукоподражания. Наибольшее количество примеров было найдено в группе междометий – 206 и имен собственных – 191. В остальных группах количество примеров безэквивалентной лексики составляет: звукоподражания – 121, обращения – 120, реалии – 99, фразеологизмы – 88. Также к каждой группе безэквивалентной лексики была составлена своя классификация, в которую входят отдельные группы, в соответствии с тематикой, типом и другими отличительными чертами. Основу классификации каждой группы составили работы разных теоретиков: имена собственные – Л. А. Введенская, Н. П. Колесникова; реалии – С. И. Влахов, С. П. Флорин; фразеологизмы – П. С. Афанасьев; обращения – В. К. Харченко; междометия – Н. К. Антонов; звукоподражания – З. К. Дербишева. Стоить отметить, что в каждой группе данные классификации исследователей не с полной точностью соответствуют подгруппам, поэтому в некоторых группах безэквивалентной лексики были выделены и другие подгруппы.
31
Ширинова, Нилуфар Джаббаровна. "ИНГЛИЗ ТИЛИДА ЛЕКСИК ГРАДУОНИМИЯ МАСАЛАСИГА ДОИР". Innovative Development in Educational Activities 2, № 19 (2023): 306–12. https://doi.org/10.5281/zenodo.10016115.
Full text
32
М.В., Котиева. "ИССЛЕДОВАНИЯ В ИНГУШСКОЙ ОТРАСЛЕВОЙ ЛЕКСИКЕ В ЕЕ ВЗАИМООТНОШЕНИЕ С ДРУГИМИ НАПРАВЛЕНИЯМИ ЛИНГВИСТИКИ". ИННОВАЦИОННЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 2021 № 5-1(7) (21 червня 2021): 96–101. https://doi.org/10.5281/zenodo.5007250.
Full textAbstract:
Статья посвящена анализу исследований по отраслевой лексике. Изложениа концепция взаимосвязи отраслевой лексики с другими направлениями лингвистики, такими как полевая лингвистика, диалектология, терминология, лингвистическая контактология, история и этнография и д.р. Выявлено, что лексика является той частью языка, которая непосредственно реагирует на все изменения в экономической, производственной, культурной, духовной и социальной жизни народа. Прослеживание динамики развития словарного состава языка, фиксация исчезающих лексических единиц. Прослеживаются причины и пути развития ингушской отраслевой лексики. Сделан вывод о том, что отраслевая лексика ингушкого языка тесно связана с другими направлениями лингвистики, такими как: полевая лингвистика, этнолингвистика, историческая лексикология, лингвистическая контактология.
33
Давронова, Фотима Пирназаровна. "РАҚАМЛИ ТЕХНОЛОГИЯЛАР ШАРОИТИДА ИНГЛИЗ ТИЛИГА ОИД КОМПЕТЕНЦИЯЛАРНИ РИВОЖЛАНТИРИШНИНГ ПСИХОЛОГИК ОМИЛЛАРИ". RESEARCH AND EDUCATION 1, № 9 (2022): 46–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.7423930.
Full textAbstract:
Мазкур мақолада инглиз тили машғулотларида талабанинг инглиз тили бўйича лексик, грамматик, социолингвистик, прагматик ва бошқа компетенцияларини кўрсатувчи психологик омиллардан бири унинг интеллектуал ривожланиши ва АКТ воситаларидан фойдаланишга асосланган ўқув-билув жараёнини амалга оширишга қодир бўлган ўқитувчи шахсида қуйиладиган талаблар ҳақида фикр-мулоҳазалар берилган.Мазкур мақолада инглиз тили машғулотларида талабанинг инглиз тили бўйича лексик, грамматик, социолингвистик, прагматик ва бошқа компетенцияларини кўрсатувчи психологик омиллардан бири унинг интеллектуал ривожланиши ва АКТ воситаларидан фойдаланишга асосланган ўқув-билув жараёнини амалга оширишга қодир бўлган ўқитувчи шахсида қуйиладиган талаблар ҳақида фикр-мулоҳазалар берилган.
34
ВОЛОШИНОВА, Марина. "НАЗВИ БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ В УЗУСІ СХІДНИХ СЛОБОЖАН". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 55–62. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).55-62.
Full textAbstract:
У статті на матеріалі записів діалектного мовлення здійснено лексико-семантичний аналіз назв хліба та його частин і виробів із борошна. У процесі дослідження виявлено функційну активність зафіксованих номенів, установлено міждіалектні зв’язки лексики східнослобожанських говірок із говірками суміжних та дистантних діалек- тних континуумів, простежено динамічні процеси в заявлених лексико-семантичних групах.
 Аналіз фактичного матеріалу довів, що в межах досліджених говірок репрезентанти сем можуть мати більшу чи меншу функційну активність, що свідчить про наявність центру та периферії в окреслених групах лексики, указує на конкуренцію лексичних одиниць у системі діалекту.
 Зафіксовані в східнослобожанському ареалі назви мають відповідники в інших діалектах української мови, де вони функціонують із тотожним, семантично близьким або відмінним щодо обстежених говірок значенням. Маніфестанти в зіставлених діалектних континуумах при спільній семантиці можуть відрізнятися фонетичним або граматичним оформленням.
 З метою виявлення динамічних тенденцій у лексиці під час опису здійснено порівняльний аналіз репрезентантів з історичними лексикографічними та етнографічними джерелами, що дало можливість відстежити просторову поведінку лексем на двох часових зрізах – синхронному й діахронному. Під час дослідження встановлено, що поповнення лексичного фонду обстежених говірок відбувається внаслідок зміни семантичної структури лексем – розширення но- мінативного поля багатьох номенів, які, порівняно з назвами, зафіксованими історичними й лексикографічними праця- ми, на сучасному хронологічному зрізі одночасно можуть репрезентувати кілька сем. Оновлення лексичного складу спричинене наявністю в записаному діалектному матеріалі значної кількості фонетичних, словотвірних, грама- тичних варіантів. Поповнення репертуарного складу лексем відбувається також і внаслідок активного вживан- ня інформантами багатослівних конструкцій – дво-, рідше трислівних номенів.
35
Ашуров, Шаҳобиддин. "Миллий қадриятларни ифодаловчи ўзбекча мақолларнинг инглизча муқобилларига хос лексик хусусиятлар". Зарубежная лингвистика и лингводидактика 1, № 1 (2023): 1–10. http://dx.doi.org/10.47689/2181-3701-vol1-iss1-pp1-10.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада ўзбек халқ мақолларининг инглизча муқобиллари ва уларнинг лингвомаданий талқинидаги лексик хусусиятлари борасида фикр юритилган. Хусусан, бундай интернационал мақолларнинг ўзбек ва инглиз тилларидаги муқобил вариантлари семантик ва структур хусусиятларига кўра бир неча турларга таснифланган ҳамда уларнинг лексик қатлами ўзига хос махсус семантик жиҳатлари асосида таҳлил қилинган. Шунингдек, икки хил маданият ва дунёқараш соҳибларига тегишли халқ мақолларини қиёслаб ўрганиш орқали улар ўртасидаги дифференциал ва нодифференциал хусусиятлар очиб берилган. Бу орқали ўзбек халқ мақоллари мавзусининг ранг-баранглиги, яъни ижтимоий ҳаётнинг энг мураккаб муаммоларидан тортиб оилавий ҳаётнинг энг кичик урф-одатларини қамраб олганлигига алоҳида эътибор қаратилган.
36
Shamanova, Marina V. "Communicative vocabulary in regional media (based on the portal 76.ru)." Socialʹnye i gumanitarnye znania 9, no. 4 (2023): 438. http://dx.doi.org/10.18255/2412-6519-2023-4-438-448.
Full textAbstract:
<p class="Аннотация"><span class="No-break">В </span>русском языке коммуникативная лексика <span class="No-break">и </span>фразеология представлена лексико-фразеологическим полем «Общение». Использование метода моделирования лексико-семантического поля позволяет определить состав <span class="No-break">и </span>структуру определенной лексической группировки <span class="No-break">как в </span>системе языка, так <span class="No-break">и в </span>определенных подсистемах. <span class="No-break">В </span>данной статье <span class="No-break">с </span>использованием полевой методики описана коммуникативная лексика <span class="No-break">в </span>региональных средствах массовой информации <span class="No-break">на </span>материале портала 76.ru. Коммуникативная лексика <span class="No-break">на </span>данном публицистическом материале составляет 141 единицу. Анализ семантики коммуникативной лексики позволил выделить 32 микрополя, наиболее объемными <span class="No-break">из </span>которых являются: «Обмен мнениями, сведениями» <span class="No-break">и </span>«Сообщение, извещение, уведомление». Четко определяется структура исследуемого лексико-семантического поля. <span class="No-break">В </span>нем выделяется ядерная <span class="No-break">и </span>периферийные зоны. Ядерные лексемы отличаются высокой частотностью употребления <span class="No-break">в </span>тексте, многозначные лексемы употребляются <span class="No-break">в </span>основном значении <span class="No-break">или </span>большинство значений <span class="No-break">в </span>структуре многозначного поля являются коммуникативными. Основными семантическими особенностями периферийной лексики (прежде всего лексики дальней <span class="No-break">и </span>крайней периферии) является употребление <span class="No-break">как в </span>основном коммуникативном значении, так <span class="No-break">и в </span>периферийном, наличие ограничительных стилевых <span class="No-break">и </span>оценочных сем. <span class="No-break">К </span>крайней периферии, помимо лексем, относятся фразеологические выражения <span class="No-break">и </span>устойчивые словосочетания.</p>
37
Мухторова, Барно Алишеровна. "ТУРЛИ ТИЗИМЛИ ТИЛЛАРДА "БОЙЛИК" КОНЦЕПТИНИНГ ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ХУСУСИЯТЛАРИ". GOLDEN BRAIN 1, № 5 (2023): 99–103. https://doi.org/10.5281/zenodo.7672696.
Full text
38
Мирҳайдарова, Нодира Ҳаитбоевна. "ЎЗБЕК ТИЛИДАГИ "МАЪНАВИЯТ" УМУМИЙ СЕМАЛИ ЛЕКСЕМАЛАРНИНГ РУС ТИЛИГА ТАРЖИМАСИ". Multidisciplinary Journal of Science and Technology 5, № 4 (2025): 141–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.15155001.
Full textAbstract:
Маънавият” умумий мавзусидаги сўзларнинг ўзбек тилидан рус тилига таржималарини таҳлил қилар эканмиз, бу бирликларни адекват таржима қилиш учун алоҳида тил базаси зарурлигини тушунамиз. Бу тил базаси деганда лексик-семантик соҳада умумий семантик воситаларни ўрганиш тушунилади. Лексик-семантик майдон шаклидаги ёндашув парадигма элементларининг ўзаро семантик алоқаларини ойдинлаштиради. Масалан, “маънавият” умумий атамаси билан лексемалар орасидаги босқичма-босқич муносабатларни кузатамиз. Лексемаларни мураккаблиги ортиб боришига қараб таснифлашда бу мавҳум сўзларни ташлаб қўйиш, мувозанатсиз асбоб билан инверсия қилиш, бошқа сўз маъносини умумлаштириш каби таржима хатоларининг олдини олиш мумкин. “Маънавият” умумий атамаси бўлган лексемалар гиперсемадан “ахлоқ”, “маърифат” оралиқ маъноларига ажратилади.
39
Asqarova, Shaxnoza. "“АЛПОМИШ” ДОСТОНИДА ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ГУРУҲЛАРНИНГ ТАҲЛИЛИ МАСАЛАЛАРИ". TAMADDUN NURI JURNALI 8, № 59 (2024): 19–22. http://dx.doi.org/10.69691/xqjct949.
Full textAbstract:
This article discusses today’s current issues – language and culture, their mutual relations, the linguistic and cultural aspects of the repetitions in the English translation of the rare work “Alpomish”, which embodies the national customs and traditions of the Uzbek people. The ability of the translator, who is a bridge between two unrelated languages, as well as suggestions and recommendations on translation difficulties and their elimination, are given.
40
Хосиятхон, Алиева. "МАКТАБГАЧА ЁШДАГИ БОЛАЛАР НУТҚИГА ХОС ЛЕКСИК БИРЛИКЛАР". Involta 1, № 3 (2022): 119–28. https://doi.org/10.5281/zenodo.6300520.
Full text
41
Ҳасанова, Дилфузахон. "ЁШГА КЎРА ХОСЛАНГАН ЛЕКСИК БИРЛИКЛАРНИНГ ИЗОҲЛИ ЛУҒАТДА БЕРИЛИШИ". Involta 1, № 4 (2022): 343–48. https://doi.org/10.5281/zenodo.6390079.
Full text
42
Миголинець, Ольга. "РІЗДВО НА ЗАКАРПАТТІ: ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ НАРИС". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 53 (2025): 100–105. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.1.(53).100-105.
Full textAbstract:
Християнські релігійні й народні свята активно вивчалися релігієзнавцями, етнографами та мовознавцями.Календарно-обрядова лексика містить інформацію про традиційну духовну і матеріальну культуру народу.Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах є першочерговим завданням українських мовознавців.Проте досі не вивчені мовні явища, які презентують календарно-обрядову лексику в закарпатських говірках. Ранішеми вже звертали увагу на антропоніми в складі календарно-обрядової лексики та календарно-обрядові назви літньогота осіннього циклів. У пропонованій статті подаємо спостереження над найбільш відомими і величними святами длявсіх українців – різдвяними. Цей аналіз здійснюється в етнолінгвістичному аспекті. Зокрема звертаємо увагу на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму. Назви на означення Різдва, засвідчені в закарпатських говірках, у фонетико-словотвірних варіантах із тотожним чи близьким значенням, функціонують і в іншихговорах української мови. Деякі з них збігаються з літературними відповідниками. Як видно із зібраної нами лексики,календарно-обрядова лексика характеризується широкою варіантністю. Деякі з цих назв своїм походженням сягаютьще праслов՚янської доби. Крім того, подаємо невеликі транскрибовані тексти, в яких описаний цей обряд. Зокрема втекстах подається інформація про Святий вечір, випікання обрядової хлібини, приготування дванадцяти пісних страв.Також наводяться повір՚я, які існували на Святвечір, описується обряд колядування на Святвечір і перший день Різдва,подається інформація про дійових осіб, які беруть участь у різдвяному мінідійстві, а також про заборони, які існуваливпродовж цього часу. На матеріалі діалектних текстів можна ознайомитися з обрядовими дійствами та звичаями, яківідбуваються на Закарпатті. Саме в цих текстах засвідчене багатство духовної та матеріальної культури представниківзакарпатських говірок.
43
МИГОЛИНЕЦЬ, Ольга. "КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ НАЗВИ ОСІННЬОГО ЦИКЛУ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 139–44. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).139-144.
Full textAbstract:
Календарно-обрядова лексика як особливий елемент існування людини завжди привертала увагу етнографів, лінгвістів, оскільки в ній можна простежити матеріальну й духовну культуру людства, виявити соціально- економічні умови, спадковість поколінь, споконвічні міжетнічні зв’язки. Проте досі не вивчені мовні явища, які презентують календарно-обрядову лексику в закарпатських говірках. У пропонованій статті подаємо спостереження над календарно-обрядовими назвами осіннього циклу в українських закарпатських говірках, зокрема аналізуємо семи на означення 6 церковних осінніх свят. Звертаємо увагу на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму. Також простежуємо наявність чи відсутність зафіксованої лексики в інших українських говорах та в українській літературній мові.
 Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові яви- ща, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами.
 Як видно із зібраної нами лексики, календарно-обрядова лексика характеризується широкою варіантністю. Заслуговує на увагу словотвір християнських назв у закарпатських говірках. Чимало календарно-обрядової лек-
 сики, в основі яких лежать власні назви, повʼязані із законом мовленнєвої економії: Мú(ы)тр′а, Михáĭл′а, Михáл′а та ін. Невеликий відсоток назв належить до композитів: Главос′іки (ы), Главóс′ікы, Лагос′íкы, Главóс′ік, Главос′íка. Ці назви відрізняються переважно граматичними чи фонетичними особливостями.
 Значна кількість назв мотивована біблійними подіями: Главос′іки (ы), Здвúгы Чéсного Хрестá, Здвúже(і)н′:а, Воздвижéн′і(и)йе, Воздвижéн′ійе Чéсного Хрестá, Покрóвы.
 Деякі назви календарно-обрядових свят у закарпатських говірках збігаються з літературними відповідниками; окремі з них зафіксовані в інших говорах. Специфіка досліджуваної лексики також полягає в утворенні своєрідних фонетичних, словотвірних та лексичних варіантів, які свідчать про багатство української мови та про постійну потребу її глибокого вивчення.
44
Арсакаева, Х. С., та А. М. Нагомерзаева. "ЗАИМСТВОВАННЫЕ НАЗВАНИЯ БЛЮД В ЧЕЧЕНСКОМ ЯЗЫКЕ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (20 жовтня 2023): 282–84. http://dx.doi.org/10.36684/111-1-2023-282-284.
Full textAbstract:
В статье рассматривается заимствованная лексика в наименованиях блюд в чеченском языке. В данной статье рассматриваются исконные и заимствованные названия блюд в чеченском языке. Культурные изменения, происходящие в жизни народа, неизбежно отражаются в его языке. В первую очередь такие изменения претерпевает лексика. В данной статье рассматриваются заимствованные слова в лексико-семантической группе «блюда». Анализ данного пласта лексики чеченского языка позволяет определить, какие национально-культурные перемены произошли в обществе за последние десятилетия. Кроме этого, выявляются особенности характерные для лексической системы чеченского языка. В словарном составе отражаются связи одного народа с другими в разные периоды его истории, так как развитие лексики происходит и за счет заимствования чужих, иноязычных слов.
45
Одилжонова, Камола Абдувосит қизи. "ЎҚУВЧИЛАРДА ЛЕКСИК КОМПEТEНТЛИКНИ ШАКЛЛАНТИРИШ ВА РИВОЖЛАНТИРИШНИ ТИЗИМЛИ ТАКОМИЛЛАШТИРИШ МАЗМУНИ". Innovative Development in Educational Activities 2, № 9 (2023): 95–106. https://doi.org/10.5281/zenodo.7938081.
Full textAbstract:
<em>Ушбу мақолада </em><em>она тили таълими занжирнинг биринчи халқаси - тил имкониятлари – тил бирликларининг аввалдан барқарорлиги, доимийлик ва мажбурийлик хусусиятларидан фойдаланилган ҳолда, иккинчи ва учинчи халқалари – сўзлаш қобилияти ва нутқни ривожлантириш, такомиллаштириш ва бойитиш сари йўналтирилган бўлиши, </em><em>ўқувчиларининг ижодий тафаккурини ривожлантириш</em><em>да қарор қабул қила олиш, шахсий позиция ва тезкор инновацион ғояга эга бўлишлик каби хислатларни ўстиришда тафаккур жараёнининг педагогик-психологик узвийлигига </em><em>жиддий эътибор қаратилган.</em>
46
Айбазова, Зухра Казимовна, та Зарема Калабзаровна Алжанбекова. "СЛУЧАИ АКТУАЛЬНЫХ СЕМАНТИЧЕСКИХ СДВИГОВ В БАЗИСНОЙ ЛЕКСИКЕ КАРАЧАЕВО-БАЛКАРСКОГО ЯЗЫКА". Российская тюркология, № 40-41 (24 липня 2024): 6–23. http://dx.doi.org/10.37892/2712-8121-2023-40-41-6-23.
Full textAbstract:
В данной статье исследуются несколько типов развития семантики в базисной лексике карачаево-балкарского языка в сравнении с другими тюркскими языками. Рассматриваются случаи семантических сдвигов, обусловленных природно-климатическими факторами, такие как переосмысление значений лексем ‘туман’, ‘облако’, ‘туча’ в черекском диалекте карачаево-балкарского языка, имеющее параллель с аналогичным явлением в тёлёсском говоре алтайского языка. Анализируются сдвиги на основе метонимических переносов в обозначениях концепта ‘маховое перо’, имеющие схожие траектории в кумыкском и крымскотатарском языках. Подробно разбирается случай паронимической аттракции между глаголами ‘плавать’ и ‘цедить’ с реконструкцией развития значений и звуковых форм через привлечение данных чувашского, тувинского и других родственных тюркскихязыков. Результаты исследования иллюстрируют динамику лексической семантики в карачаево-балкарском языке, а также выявляют потенциальные векторы семантической деривации в тюркских языках в целом. Полученные данные дополняют корпус эмпирических примеров лексико-семантических процессов в базисной лексике тюркского языкового ареала. Акцентируется важность продолжения подобных диалектологических исследований длясистематического наращивания эмпирической базы, что позволит расширить основаниядля теоретического осмысления закономерностей эволюции лексической семантики. В перспективе планируется продолжить исследование, промежуточной целью которого является семантическая и ономасиологическая реконструкция базисной лексики пракарачаевобалкарского языка
47
Білик, O., I. Малишівська та Н. Пилячик. "ЛЕКСИЧНІ, СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОМАНІ Г. ВЕЛЛСА "МАШИНА ЧАСУ"". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.53-60.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню англомовної наукової термінології та виявленню лексичних, структурних та семантичних особливостей термінів у романі Герберта Веллса "Машина часу". Науково-фантастичні романи насичені термінологічними одиницями, які описують новітні досягнення людства та зображують технології майбутнього. Популярність науково-фантастичного роману зумовлена висвітленням наукових розробок та технологічних досягнень.
 Основна частина науково-фантастичної лексики базується на термінологічній лексиці, яка докладно описує поняття різних наукових процесів та явищ. Вивченням та функціонуванням термінів та терміносистем займається термінознавство, яке досліджує спеціальну лексику з позиції її типології, походження, форми, значення, а також використання, класифікації та формування.
 Проаналізовані терміни з різних галузей науки є невід’ємною частиною науково-фантастичного роману "Машина часу". Вони сприймаються та описуються у своєму номінативному значенні як конкретні деталі науково-технічних процесів і явищ. Терміни постійно змінюються, і це активно відображено в науковій фантастиці. У романі Герберта Веллса "Машина часу" проаналізовано велику групу наукової термінологічної лексики, яка семантично пов’язана з поняттями різних соціальних наук – математики, фізики, хімії, біології, географії та астрономії. Термінологічна лексика, використана в науково-фантастичному романі Герберта Веллса, виражена простими (терміни-іменники, терміни-прикметники, терміни-дієслова, терміни-прислівники) та складними термінами.
48
Гороф’янюк, Інна. "Із спостережень над динамікою лексичного складу говірок центрального Поділля". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 68, № 1-2 (2025): 85–93. https://doi.org/10.1556/060.2023.00088.
Full textAbstract:
Динаміка мови увиразнюється в говорах завдяки їхній некодифікованості, усній формі існування, складності історії кожної говірки та соціуму, який користується відповідною говіркою, через що зростає вага позамовних чинників у формуванні й функціонуванні говірок.Метою нашої розвідки є спостереження над динамікою лексико-семантичної системи сучасних центральноподільських говірок, яку зіставляємо з відповідними лінгвальними фактами, кодифіко-ваними в лексикографічних та лінгвогеографічних працях. Також апробована методика польського дослідника Є. Сероцюка, який обґрунтував можливості вивчення динамічних процесів не лише на діахронному зрізі, а й на синхронному. Задля цього опитані мешканці сучасного села трьох поколінь за єдиною програмою. Зібрана емпірика засвідчила динамічні процеси на всіх структурних рівнях говірки.Соціальні процеси закономірно є каталізатором динамічних процесів у лексико-семантичній сис-темі діалекту: реалії життя мовців актуалізують інноваційні лексичні одиниці та архаїзують ключові для конкретно-історичної ситуації слова, модифікують їхню семантику, з одного боку, а з другого – трансформують форму слова. Отож у першій частині нашої роботи зосереджено увагу на архаїзації цілих тематичних груп лексики, зокрема назв одиниць виміру, у другій частині – на динаміці семан-тики діалектного слова, а в третій – на динаміці його форми.Мовна система не поспішає позбуватися, на перший погляд, непотрібних слів, виробляючи меха-нізм трансформації семантики слова. Так зване «друге життя слова» спостерігаємо при розширенні семантичного поля рідковживаних лексем у сучасних говірках. Семантична структура окремих лексем зазнає модифікації у зв’язку з номінативною надлишковістю, коли відбувається розподіл семан-тичного простору між репрезентантами семеми.У формі діалектного слова динамічне виявляється в появі нових засобів формотворення, зміні фонемного складу слова або ж зміні фонетичного оформлення флексій при утворенні тих самих морфологічних форм.Таким чином, лексика сучасних говірок може слугувати надійною емпірикою для пізнання тих тенденцій і процесів, які визначають й обумовлюють розвиток сучасних діалектних лексико-семан-тичих систем. У говірках Центрального Поділля засвідчено архаїзацію діалектних слів із власне но-мінативною функцією, якщо самі реалії на сьогодні деактуалізовані. Розвиток словника діалекта «підпорядковується» тенденції економії мовних ресурсів, а тому архаїзована лексика може в говір-ках набувати нової, трансформованої семантики й, як результат, входити до активного словника ді-алектоносіїв. Форма слова теж зазнає змін, які найчастіше спрямовані на зближення з літературним відповідником. Крім того, результатом взаємодії двох мовних систем є активізація варіативності слова в сучасних говірках – лексико-фонетичної, лексико-морфологічної або ж власне лексичної.
49
ГАЛЯН, Оксана, Оксана МАРТИНЮК та Ольга ХІРОЧИНСЬКА. "ФОРМУВАННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ НАУКОВОЇ ЛЕКСИКИ". Актуальні питання іноземної філології, № 16 (20 липня 2022): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-1.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати основні етапи формування французької наукової лексики як відображення процесів соціально-історичного розвитку суспільства. Встановити особливості динаміки нормування та номінації наукових понять у французькій мові. Методологія. У дослідженні використовувалися загальні та спеціальні лінгвістичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняльно-історичний та описово-аналітичний методи. Основним джерелом поповнення французької наукової лексики стали класичні мови – грецька та латина. Починаючи з XVI століття мовознавці впорядковують норми та правила французької мови. Під впливом гуманізму, реформації, кальвінізму французька народна мова стала загальнонаціональною та в середині XVIІ століття офіційною на всій території французької держави. Теоретиком у галузі нормування літературної мови Франсуа Малербом було сформувано три вимоги до мови: правильність, ясність, чистота (correction, clarté, pureté). В епоху Просвітництва (le siècle des Lumières) (XVIII століття) у французькому мовознавстві з’явилися тенденції щодо уточнення семантики слів. Науково-технічний прогрес (XX століття) започаткував у мові великий пласт, що полягав у потребі означення нових понять в галузі фізики, хімії, техніки та технологій. Крім того, у французькій мові виникає велика кількість англіцизмів, що з’явилися в різних сферах: пресі, телебаченні, торгівлі, економіці, банківській справі, побутовій лексиці та ін. Висновки. Наукова лексика пройшла тривалий шлях історичного розвитку. Середньовічна епоха сприяла появі неологізмів, перекладам із класичних мов у галузях філософії, медицини, педагогіки, механіки та астрономії. З’явилися слова, які номінували абстрактні поняття, що якісно збагатило лексику французької мови. У XX столітті наукова лексика інтенсивно збагачувалася новими лексичними одиницями, структурувалася в різні термінологічні системи.
50
Іншакова, Інна Євгенівна. "Специфіка функціонування одоративної лексики у творах М. Коцюбинського". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (2011): 579–85. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.851.
Full textAbstract:
Лексика сприйняття постійно перебуває в колі уваги науковців. У статті розглядається функціонування одоративної лексики в творчості М. Коцюбинського, визначено відповідні тематичні групи лексем із семантикою «запах».