Relevant bibliographies by topics / Лютеїнова фаза

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Лютеїнова фаза'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лютеїнова фаза.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Лютеїнова фаза"

1

Byrchak, I. V. "PECULIARITIES OF THE VASCULAR COMPONENT OF CHORION IN PREGNANT WOMEN WITH LUTEAL PHASE INSUFFICIENCY." Fiziolohichnyĭ zhurnal 64, no. 5 (September 12, 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.15407/fz64.05.088.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бойчук, О. Г., and У. С. Дорофеєва. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 51–55. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12798.

Full text
Abstract:
РЕЗЮМЕ. Частота безплідних шлюбів на території України коливається від 15 до 25 % всіх подружніх пар, що перевищує критичний рівень 15 %, вказаний групою експертів ВООЗ, при якому безпліддя є фактором, що значно впливає на демографічні показники в країні та становить державну проблему. Безпліддя в шлюбі – одна з найактуальніших проблем сучасного суспільства та сучасної медицини, незважаючи на успіхи, досягнуті широким застосуванням методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Питання створення сімʼї та материнства інколи відкладають до того часу, коли зачати дитину для подружжя власними силами стає вкрай складно. З віком спостерігають погіршення стану соматичного здоровʼя та зниження репродуктивної функції. Мета – вивчити основні показники функціонального стану репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку. Матеріал і методи. Загалом під спостереженням перебувало 66 жінок пізнього репродуктивного віку. З них 36 хворих на трубно-перитонеальне безпліддя жінок з низьким оваріальним резервом, яким показано застосування програм ДРТ, склали основну групу. Методом простої рандомізації цю групу було поділено залежно від лікувальної схеми і запропоновано застосування PRP-терапії (активація фолікулогенезу). Оцінка функціонування репродуктивної системи проводилась за рахунок визначення таких гормональних показників як пролактин (ПРЛ), тестостерон (Т), кортизон (К) естрадіол (Е2), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) та антимюллерів гормон (АМГ) у ранню фолікулярну фазу, окрім прогестерону (П), який визначався в лютеїновій фазі. Статистична обробка результатів досліджень проводилася на персональному компʼютері з використанням параметричних та непараметричних методів варіаційної статистики за допомогою прикладного програмного забезпечення «Statistica». Результати. Аналіз гормональних показників функціонування репродуктивної системи виявив статистично значущі відмінності між середніми показниками ФСГ, АМГ, ЛГ, ПРЛ, прогестерону та естрадіолу у жінок основної та контрольної груп, що пояснюється, в першу чергу, наявністю порушень з боку репродуктивної системи у пацієнток основної групи, що є характерним для клінічного перебігу безпліддя у жінок пізнього репродуктивного віку з низьким оваріальним резервом. Висновки. Як показало дослідження, у пацієнток із низьким оваріальним резервом, яким проводилась PRP-терапія, спостерігали кращу оваріальну відповідь та якість ооцитів і, відповідно, результати допоміжних репродуктивних технологій були успішні. Важливим це питання є для жінок старшого репродуктивного віку, оскільки виснаження овуляторного резерву призводить до зниження імовірності народження власних дітей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Strelko, G. V. "Experience of dydrogesterone use for lutein phase support in women with poor response on controlled ovarian stimulation protocols." HEALTH OF WOMAN, no. 2(128) (April 2, 2018): 44–48. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2018.128.44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Franchuk, O. S., and M. O. Franchuk. "ЛІКУВАННЯ ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНОГО СИНДРОМУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АДАПТОЛУ І СЕДАТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10202.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – досягнути високої ефективності і доброї переносимості препарату при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Матеріали та методи. Ми провели клінічні спостереження при застосуванні адаптолу для лікування ПМС у 20 жінок і седативних рослинних препаратів (настойки валеріани, півонії, персену) – у 12 жінок. Адаптол є похідним двох метильованих фрагментів сечовини і, будучи похідним природних метаболітів організму, має високий ступінь біологічної доступності, велику широту терапевтичної дії, не викликає кумулятивних властивостей. Йому притаманний увесь спектр психотропних впливів, характерних для «традиційних» транквілізаторів, водночас позбавлений основних побічних реакцій, властивих похідним бензодіазепіну. Широта терапевтичного ефекту адаптолу зумовлена вегетостабілізувальною, антиоксидантною, м’якою ноотропною, антигіпоксичною, помірною транквілізувальною дією. Широта поєднання дії цього препарату дозволяє нормалізувати багато функцій організму, а також відновлювати розумову і фізичну працездатність пацієнтів. Результати дослідження та їх обговорення. Нами проведено спостереження за 32 жінками, у яких діагностовано ПМС. Тривалість ПМС коливалася від одного до п’яти років. Нервово-психічні розлади у всіх обстежених характеризувалися великим поліморфізмом скарг. У клінічній картині домінували вегетосудинні розлади: припливи жару, головний біль, підвищена втомлюваність, розлади сну, депресія; симптоми неврологічного характеру – дратівливість, плаксивість, емоційна лабільність, тривога, озлоблення. Всі ці клінічні прояви ПМС відмічалися в лютеїнову фазу ПМС. Висновки. 1. Препарат «Адаптол» має високу ефективність і добру переносимість при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Його ефективність становить 91,89 %. 2. У пацієнтів із довготривалим передменструальним синдромом і відсутністю ефекту від використання різних методів його лікування необхідно провести 2-3 курси терапії з підвищенням дози адаптолу до 1,2 г на добу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Honcharova, T., and N. Filimonova. "Differences in electric activity of women brain upon testing of simple sensomotor reactions during ovulation and lutein phases." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 68, no. 3 (2014): 43–46. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2014.68.43-46.

Full text
Abstract:
As a result of researches of 10 women 20±2 years in 2 phases of a menstrual cycle it was revealed, that in functional trial "Simple sensomotor reaction" in comparison with functional trial "The open eyes" during the ovulation phase took place the activation of the fronto – parietal systems and the formation of the system top – down control over influence of the increased level of testosterone. While in the lutein phase under the influence of the increased level of a cortisol the formation of the right – hemisphere neural network with attraction of the associative cortex in the context of which the simple sensomotor reaction was realized was observed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Chayka, H. V., and O. B. Martynyshyn. "ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПАРАМЕТРІВ МАТКИ ТА ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК З МУЛЬТИФОЛІКУЛЯРНОЮ СТРУКТУРОЮ ТА ЖІНОК ІЗ ПОЛІКІСТОЗОМ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (December 12, 2014). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.5858.

Full text
Abstract:
У статті наведені можливості ультразвукового методу дослідження у визначенні<br />параметрів матки та яєчників в фолікулінову та лютеїнові фази циклу у жінок із полікістозом та мультифолікуляною структурою<br />яєчників для діагностики можливих порушень менструального циклу. Показана висока інформативність ультразвукового<br />дослідження в діагностиці характеристик репродуктивноїсистеми пацієнток.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Boichuk, A. V., V. S. Shadrina, V. V. Sopel, and V. O. Khudobiak. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ В ЖІНОК ІЗ ЕНДОКРИННИМ НЕПЛІДДЯМ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (October 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8042.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки.Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження.Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %).Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Mishchenko, V. P., I. V. Rudenko, M. B. Zaporozhchenko, and G. L. Lavrynenko. "ОСОБЛИВОСТІ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ЖІНОК РІЗНИХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7292.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – сформувати диференційний підхід щодо прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок різних національностей.Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку різних національностей: слов’янської (група І), в’єтнамської (група ІІ), китайської (група ІІІ), арабської (група ІV). Вивчали анамнестичні дані соматичного, сімейного, акушерсько-гінекологічного анамнезу. Визначали вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D загального.Результати дослідження та їх обговорення. У вітчизняних жінок захворювання серцево-судинної системи виявлено у 63,3 %, обмінно-ендокринні порушення – у 46,7 %, патологію шлунково-кишкового тракту – у 36,7 %. Від анемії страждали 66,7 % в’єтнамок, 70,0 % досліджуваних із арабських країн, захворювання сечовидільної системи були у 26,7 і 40,0 % пацієнток відповідно. В анамнезі мали пологи 53,3 % співвітчизниць, 63,3 % арабської, 50,0 % китайської і 33,3 % в’єтнамської національності. Медичні аборти були у 30,0 % вітчизняних жінок, у 6,7 % – китаянок. Спонтанні аборти у жінок в’єтнамської національності становили 26,7 %, безплідність – 23,3 %. У жінок в’єтнамської національності вторинна аменорея виявлена у 6,7 %, олігоменорея – у 16,7 %, при цьому недостатність лютеїнової фази – у 16,7 %. Низькі рівні фолієвої кислоти у крові обстежуваних становили від 26,7 до 53,5 %, ціанокобаламіну – від 3,4 до 16,7 %, вітаміну D – від 33,3 до 53,3 % випадків. Найбільш виразні відхилення від показників норми виявлено у жінок групи ІІ і групи ІІІ.Висновки. Прегравідарна підготовка й алгоритм ведення вагітних різних національностей має базуватися на індивідуальних особливостях їх організму. При плануванні вагітності слід визначати вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові жінок з метою ранньої діагностики субклінічного гіповітамінозу та проведення профілактики можливих гестаційних ускладнень. У жінок із низьким вмістом фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові до вагітності доцільно контролювати їх рівень у першій і другій половині вагітності з метою своєчасної корекції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Lytvyn, N. V., and N. I. Genyk. "ОЦІНКА ПРИЧИН РАННІХ ВТРАТ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ, ВКЛЮЧЕНИХ У ПРОГРАМУ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7371.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – стала оцінка перебігу першого триместру вагітності у пацієнток із лікованим безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій та визначення провідних етіологічних чинників, що обумовлюють розвиток локального непрогресуючого відшарування хоріона та ранні репродуктивні втрати.Матеріали та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 1864 карт стаціонарних хворих із загрозою переривання вагітності та діагностованим початковим мимовільним викиднем, які перебували на лікуванні у відділеннях невиношування, гінекологічному відділенні міського пологового будинку м. Івано-Франківськ, а також у гінекологічному відділенні Прикарпатського центру репродукції людини за період 2011–2016 років. У контрольну групу увійшли 100 здорових вагітних. У 698 випадках пацієнтки були включені у програму допоміжних репродуктивних технологій. У 542 випадках (37,44 %) було діагностовано ретрохоріальні гематоми, з них у 196 пацієнток (36,16 %) (основна група) – із заплідненням in vitro, у 346 випадках (група порівняння) – при вагітності, яка настала у фізіологічному циклі.Результати дослідження та їх обговорення. Отримані нами дані щодо віку пацієнток досліджуваних груп дозолили припустити ризик виникнення ретрохоріальної гематоми частіше у юних пацієнток та жінок віком старше 30 років, вагомим чинником також був і паритет вагітностей. Результати проведеного клініко-анамнестичного аналізу продемонстрували переважання гестаційних втрат у терміни 5–7 тижнів вагітності (63,41 %). У структурі причин ранніх викиднів анатомічні фактори складали 18,08 %, гормональні порушення – 36,53 %, вроджені та набуті тромбофілічні стани, включаючи аутоімунні і генетичні, відмічено у 27,30 %, особливості каріотипу подружжя – у 10,33 % спостережень, інфекційно-запальний фактор – у 63,83 % пацієнток. Доведено значиму роль інфекційного фактора в генезі репродуктивних втрат: при гістологічному дослідженні виявлено морфологічні ознаки хронічного ендометриту (62,19 %), висхідного інфекційного ураження плідного яйця (54,87 %), гравідарної гіпоплазії ендометрія (20,91 %). Одним із важливих факторів розвитку ретрохоріальних гематом у жінок із лікованим безпліддям може слугувати ендокринний дисбаланс, встановлений у даної категорії пацієнток, який проявляється зростанням частки оперативних втручань на органах малого таза, високим відсотком нейроендокринних розладів у вигляді порушень менструального циклу, оваріальної дисфункції, недостатності лютеїнової фази та гіпоестрогенного гормонального фону у жінок даної категорії.Висновки. Невиношування вагітності у першому триместрі у жінок із лікованим безпліддям є достатньо серйозною патологією, вагомість якої набуває особливого значення у випадку лікованого непліддя та використання допоміжних репродуктивних технологій, що вимагає поглибленого обстеження пацієнток для вияснення імовірних причин ранніх репродуктивних втрат та відкриває перспективи подальших досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Лютеїнова фаза"

1

Копиця, Тетяна Володимирiвна, Татьяна Владимировна Копица, Tetiana Volodymyrivna Kopytsia, С. О. Коростіль, and Є. В. Коломієць. "Поширеність недостатності лютеїнової фази, як однієї з причин первинного безпліддя та методи її корекціїї препаратами мікронізованого погестерону." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58753.

Full text
Abstract:
Недостатність лютеїнової фази менструального циклу (НЛФ) є однією з найбільш поширених захворювань, пов'язаних з порушенням функції яєчників. Частота НЛФ серед причин безпліддя за даними різних авторів становить від 15 до 27% і може призводити до невиношування вагітності в ранні терміни в 85%.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Копиця, Тетяна Володимирiвна, Татьяна Владимировна Копица, Tetiana Volodymyrivna Kopytsia, К. А. Довга, and Д. Е. Куценко. "Лікування загрозливого аборту препаратами екзогенного аналогу прогестерону лютеіна у жінок з недостатністю лютеінової фази." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48346.

Full text
Abstract:
Актуальність. Невиношування вагітності, обумовлене гормональними причинами, зустрічається в 8 -20%. Серед них недостатність лютеїнової фази зустрічається в 20- 60% і обумовлена низкою факторів: дисбаланс синтезу ФСГ і ЛГ в 1 фазу циклу, гіперпролактинемія, що призводить до дефіциту рівня прогестерону. Мета. Оцінити ефективність різних способів застосування препарату екзогенного аналогу прогестерону лютеіна в терапії загрозливого аборту у пацієнток з недостатністю лютеїнової фази. Обстежено 44 вагітних з недостатністю лютеїнової фази у віці від 28 до 42 років із загрозою аборту в 8-12 тижнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Голуб, Карина Ігорівна, Валентин Юрійович Паращук, and Андрій Сергійович Луцький. "Результати допоміжних репродуктивних технологій залежно від підтримки лютеїнової фази." Thesis, Харків: ХНМУ, 2016. http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/12390.

Full text
Abstract:
В роботі було проведено порівняння результатів підтримки лютеїнової фази комбінованим застосуванням препаратів прогестерону і ізольованим піхвовим їх введенням.Отримані результати свідчать про те, що протокол підтримки лютеїнової фази, який включає комбінацію внутрішньом`язового та вагінального прогестеронів, ефективно діє в популяції пацієнтів клініки ДРТ, що дозволяє досягти високих і стабільних результатів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography