Academic literature on the topic 'Лінгвокультурний код'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лінгвокультурний код.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Лінгвокультурний код"

1

Шарманова, Наталя Миколаївна. "Духовний код як лінгвокультурний еталон нації (на матеріалі паремійних кліше)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 81–104. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.169.

Full text
Abstract:
Духовні цінності відіграють роль соціокультурних векторів і становлять духовно-етичне ядро нації. Кодування сакральної сфери належить до еталонних виявів світоглядної системи. Духовний код є аксіологізованим кодом, що відображає комплекс моральних цінностей, ідеалів, категорій та еталонів. Лінгвальне вираження духовного коду українства репрезентовано паремійним простором мови. Паремійні кліше як семіотичні знаки транслюють соціокультурні вектори, де сконцентровано прагматичні установки щодо активного світобуття і втілено морально-етичні пріоритети національного світогляду. Пареміологія побудована на бінарних опозиціях задля номінування категорійних протиставлень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

АРЕФЬЄВА, Наталія Георгіївна. "КОДОВІ ПРОСТОРИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ КОДИ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (на матеріалі фразеології російських говірок Півдня України)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237858.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у визначенні методологічного апарату, який сприяє виявленню та опису етно- та лінгвокультурного змісту мовних одиниць на прикладі російської діалектної фраземіки Півдня України. Предмет дослідження становлять кодові простори й лінгвокультурні коди, планом вираження яких є культурно значущі мовні одиниці, зокрема фразеологізми, що існують у російських говірках Півдня України. Методологічною основою дослідження стали сучасні розробки й основні положення лінгвосеміотики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, концептології, діалектології, фразеології. Як спосіб виявлення, систематизації та подальшого опису культурного знання запропоновано класифікацію, яка передбачає виокремлення трьох кодових просторів: антропного, природного та ірраціонального — і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Класифікацію проілюстровано конкретними прикладами; відзначено перетини лінгвокультурних кодів і кодових просторів. Результатом дослідження стали висновки, згідно з якими фразеологічна, мовна, концептуальна картини світу можуть бути реконструйовані за допомогою кодових просторів і лінгвокультурних кодів, що їх наповнюють. Складовими лінгвокультурних кодів є знаки культури, закріплені в мові: архетипи, концепти, стереотипи, еталони, символи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Голубовська, І. О. "Біоморфний код китайської лінгвокультури". Studia linguistica, Вип. 5, ч. 2 (2011): 221–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Котович, Віра. "АСТІОНІМИ УКРАЇНИ: ТИПОЛОГІЯ ОНІМНОГО КОДУ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 256–61. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).256-261.

Full text
Abstract:
У статті змодельовано лінгвокультурологічні портрети астіонімів України. Наголошено, що в сучасній лінгвістиці, де антропоцентризм визнано ключовою ідеєю, а в центр культурної традиції поміщено мовну особистість, актуальним стає аналіз ономастичного матеріалу в аспекті взаємодії мови й культури, за якої онім розглядається як індикатор культурних цінностей.
 Мета розвідки – окреслити лінгвокультурологічні портрети астіонімів України, зокрема назв міст Закарпатської області у контексті онімного коду.
 Запропоновано таку структуру лінгвокультурологічного портрета астіоніма: ядерна зона (теперішня назва міста, його локалізація); ближня периферія (генеза астіоніма); дальня периферія (характеристика етимона); інтерпретаційна зона (контроверсійні тлумачення, народна етимологія, конотоніми, дескрипції тощо).
 З’ясовано, що етимонами назв міст, які експлікують інформацію антропонімного індивідуального коду, є слов’янські автохтонні імена-композити, відкомпозитні власні особові назви, відапелятивні власні особові назви, християнські імена. Баземами астіонімів, які відтворюють дані антропонімного групового коду, є катойконіми, назви людей за місцем поселенням, за належністю до роду, родини тощо. Гідронімний, мікротопонімний, оронімний, ергонімний код презентовано назвами міст, відповідно, з гідронімами, мікротопонімами, оронімами, ергонімами в основах. Меморіальний код – це збереження в назві поселення прізвища відомої особи, ойконіма, агіоніма, хрононіма.
 Доведено, що традиції та новаторство українського назвотворення, багатство принципів, мотивів, способів та засобів іменування є вагомою підставою для того, щоб говорити про астіоніми як про згорнуті лінгвокультурні тексти, у яких відбито мову й культуру, історію й географію, національні традиції й суспільну ідеологію та живу, непідробну душу людини-назвотворця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Bondarenko, A. "Linguocultural codes in their contrastive dimension." Literature and Culture of Polissya 101, no. 16f (2021): 107–17. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2021-16f-101-107-117.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Котович, Віра, та Петро Мацьків. "НАЗВИ ПОСЕЛЕНЬ СРІБНОЇ ЗЕМЛІ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2023): 237–43. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).237-243.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано назви міст Закарпаття Берегово, Виноградів, Тячів, Чоп як лінгвокультурний феномен. З’ясовано, що вони експлікують інформацію апелятивного коду (ландшафтно-артефектного мікрокоду). До- ведено, що ойконіми являють собою невід’ємну частину загальної мовної системи, їхнє виникнення й розвиток підпо- рядковані загальним лінгвістичним закономірностям. Водночас процес номінації будь-яких географічних об’єктів не є чисто лінгвістичним і не зводиться до простого акту маркування. Ойконіми / астіоніми містять у своїх основах значну й важливу інформацію з найрізноманітніших інформаційних сфер: лінгвістичну, історичну, соціальну, культурологічну, психологічну, етнографічну тощо. Саме об’ємність лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації дозволяє їм бути одиницями, що здатні репрезентувати зв’язок із культурно-історичними і національно-специфічними особливостями того чи того народу. Підкреслено, що культура організовує думку мовної особистості, формує мовні категорії та концепти. Тож ойконіми розглянуто як особливий пласт пропріальної лексики, що відображає пономінований людиною світ та окреслений нею простір. Методологія дослідження визначає шляхи утвердження аналізованої проблеми: омовлення людиною заселеного нею об’єкта здійснюється через призму національної культури. Відтворення культури українського ойконімного назовництва передбачає наявність в онімі і лінгвальної, і культурної інформації. Лінгвальну продиктовано певними мовними законами, культурологічну визначено самою сутністю культури та об’єктивовано за допомогою кодів культури. Моделювання лінгвокультурологічних портретів назв міст Срібної землі дало змогу простежити генезу, особли- вості функціонування, культурно-історичну та національну зумовленість астіонімів Берегово, Виноградів, Тячів, Чоп. Застосування методики моделювання функціонально-семантичних полів забезпечило створення лінгвокультурологіч- них портретів астіонімів Закарпаття з виокремленням у них ядерної та інтерпретаційної зон, зон ближньої та дальньої периферії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Корнільєва, Лілія Миколаївна. "МОВНО-КУЛЬТУРНІ КОДИ УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ: НАПИСИ НА СУВЕНІРНІЙ ПРОДУКЦІЇ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ЧАСІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Лінгвістичні дослідження, № 62 (2025): 225–36. https://doi.org/10.34142/23127546.2025.62.19.

Full text
Abstract:
Дослідження присвячено вивченню написів на українських сувенірах періоду російсько-української війни. У цей час мистецтво стало потужним інструментом вираження національної ідентичності, віддзеркаленням сучасних реалій життя українського народу, міці національного духу та політичних змін. Мовно-культурні коди на сувенірній продукції допомагають формувати колективну пам’ять, підсилюють відчуття єдності серед населення та є своєрідним символом культурного опору агресії. Дослідження цього явища дозволяє глибше зрозуміти значення сучасного мистецтва в контексті національного опору загарбникам і культурного відродження нації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Bondarenko, Alla. "Representation of the temporal code of the national linguistic culture in the naive (pre-scientific) worldview." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ 12, no. 21 (2019): 104–11. http://dx.doi.org/10.34079/2226-3055-2019-12-21-104-111.

Full text
Abstract:
Time is not only a form of matter existence, a fourth coordinate, but also a category of linguistic culture, a phenomenon of a specific conceptual worldview. The present study aims to examine the linguistic and worldview phenomena which have specific linguocultural features, in particular, the temporal code which reveals a system of beliefs about time characteristic for the speakers of the Ukrainian language. The article describes the results of the reconstruction of a temporal fragment from a pre-scientific worldview. The study is based on the semasiological procedure of field modelling as well as etymological, component and syntaxeme analyses. It relies on the knowledge about word origin in the temporal group as well as about phraseological units containing words with the central seme of time and vocabulary characterized by a temporal connotation. The article elucidates two key associative vectors which guide the cognition of the temporal, namely, «time – human» and «time – environment». It provides data which reflect naïve beliefs about physics and psychology of time, coded in the Ukrainian idioms. The author examines the syntaxemic functions within phraseologisms based on temporal vocabulary. The axiological peculiarities of verbal contexts producing temporal semantics have been investigated and their utilitarian, teleological, and emotional evaluations have been described. The article offers arguments in favour of systemic connections between the temporal code of linguistic culture with the biomorphic, the objective and the somatic. The author explains that the words of the temporal group reveal deep etymological associations related to the human and the environment. In some Ukrainian idioms, the vocabulary bulk with the central seme of time is related to beliefs about mythical creatures. Due to this, such vocabulary bulk within the structure of phraseologisms mainly performs the function of the subject of action and the locative. Verbal contexts in which this vocabulary with temporal connotation is employed generate primarily negative utilitarian, teleological, and emotional evaluations. The vocabulary bulk with the semantics of time has no material denotation, and the realization of the temporal code of linguistic culture is systematically linked to the biomorphic, the somatic and the substantive.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

СТЕРНІЧУК, В. Б., та Ю. В. ЛІТКОВИЧ. "РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ АБСОЛЮТНИХ І РЕГУЛЯТИВНИХ КОНЦЕПТІВ НІМЕЦЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 1 (7 червня 2024): 71–76. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.11.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються роль та функції абсолютних і регулятивних одиниць в німецькій етно- та лінгвокультурі. З’ясовано, що нові смислові структури певної культурологічної парадигми є концептами мовної картини світу, її «культурним геном» (В. Л. Іващенко). Концепти є основною одиницею «ментального коду людини, мають впорядковану внутрішню структуру, є результатом пізнавальної (когнітивної) діяльності особи і суспільства» (А. Приходько). Для розуміння концептуальних домінант німецької етнокультури застосовуємо лінгвокультурологічний підхід, який інтерпретує концепт як семантичне утворення, що володіє маркованою понятійною системою, цілим комплексом уявлень про предмет та явища, властиві представникам певного етносу. Аналіз німецької лінгвокультри дає підстави стверджувати про домінування двох різновидів концептів – абсолютних та регулятивних. Такі концепти відображають національну картину світу, позначаються безеквівалентною лексикою, тобто властиві носіям конкретної культури. Проаналізовано понятійний, образний і ціннісний компоненти ключових концептів GEMÜTLICHKET/ЗАТИШОК та SICHERHEIT/БЕПЕКА. Прослідковано, що смислові відтінки лексеми gemütlich не знаходять аналогів в англійській та французькій мовах, що на думку німецького фразеолога К. Крюгера-Лоренцена, підкреслює факт унікальності контепту та вагоме ціннісне значення для німецької лінгво-культури. Аналіз синонімів ключового слова GEMÜTLICHKET (зафіксовано більше двадцяти синонімів лексеми) дає можливість виявити диференційні ознаки даного концепту та є свідченням його багатовимірності. Концепт має велику цінність для німецької культури, позаяк належить до приватних сфер життя в суспільстві та актуалізує смисли внутрішнього стану та емоційного настрою. Концепт SICHERHEIT вирізняється широким семантичним полем. Відтак зафіксовано шість лексико-семантичних варіантів назви концепту. У лексикографічних джерелах зафіксовано більше сорока синонімів лексеми. Детермінативні іменники на позначення ознаки SICHERHEIT часто номінують нові поняття. Аналіз лексико-семантичних одиниць дискурсу дає підстави стверджувати про переважання ознаки SICHERHEIT у текстовій реалізації, що охоплює усі принципи буття – від сфери почуттів, безпечного існування до сфери економічного, соціального та політичного життя. Отже, досліджувані концепти мають вагоме ціннісне значення в німецькій лінгвокультурі та утворюють неповторну конфігурацію, що часто є причиною невідповідності в інших мовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Yuliia, Nidzelska. "THE SPECIFICITY OF THE IMPLEMENTATION OF THE BASIC CONCEPT OF JEWISH LINGUOCULTURE KASHRUT IN ENGLISH SPEAKING THROUGH THE PRISM OF CULTURAL CODE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 2 (November 27, 2019): 62–68. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Лінгвокультурний код"

1

Ткачівська, М. Р. "Культурно-емотивні закономірності відтворення лексики обмеженого вжитку в українсько-німецькому художньому перекладі". Thesis, 2021. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/16690.

Full text
Abstract:
Дисертацію присвячено встановленню закономірностей відтворення німецькою мовою лексики обмеженого вжитку в перекладах творів сучасних українських письменників. У дослідженні впроваджено новий напрям перекладознавчих досліджень – теорію перекладу лексики обмеженого вжитку, яка ґрунтується на культурно-емотивному підході до її трансляторного аналізу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Лінгвокультурний код"

1

БАРБАНЮК, Олеся. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ КОДИ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ". У ФІЛОЛОГІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ. Liha-Pres, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-304-3-4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!