Academic literature on the topic 'Лінгвістичні засоби'

У статті описано маркери мовної репрезентації міжособистісного конфлікту суб’єктивного характеру, мовні форми і засоби реалізації конфлікту на базі реагувань особи, обґрунтовано зв’язок розвитку конфліктів з переживаннями і почуттями людини, виявлено українські лінгвокультурні причини політичних конфліктів.

У статті зроблено спробу з’ясувати роль лінгвістичних ігор як засобу формування комунікативної компетентності молодших школярів, що сприяє підтриманню інтересу до навчання української мови та спрямований на отримання учнями знань за рахунок власних зусиль, розкриття особливостей будови та функціонування мови. Лінгвістична гра сприяє розвитку в здобувачів початкової освіти уяви про основні граматичні категорії та граматичне значення слова, які як абстрактні поняття дуже важко сприймаються в цьому віці. Вона також допомагає зрозуміти процес утворення нових слів та засвоїти основні словотворчі моделі. Ігрове засвоєння слова сприяє розвитку загальної мовленнєвої культури особистості, формує підсвідоме розуміння мовної норми та розвиває лінгвістичне мислення, що є основою комунікативної компетентності. Систематизація досвіду педагогів, представленого на особистих сайтах, у журнальних статтях та методичних публікаціях дозволила виділити найбільш популярні лінгвістичні ігри, які використовуються педагогами на уроках української мови в початковій школі, та розподілити їх на такі групи: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні. Ураховуючи те, що молодшим школярам характерні емоційність, пізнавальна активність, бажання фантазувати, прагнення показати свою кмітливість і вправність, зростає роль використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу формування комунікативної компетентності. Сучасні лінгвістичні ігри передбачають змагальність, добровільність, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в рухливості, отримати позитивні емоції радості, захоплення, задоволення, реалізувати свої інтереси, оволодіти навичками комунікації тощо. При проведенні лінгвістичних ігор здобувачі початкової освіти не лише засвоюють мовні норми, правила, а й залучаються до системи різноманітних суб’єкт-суб’єктних відносин, формують уміння взаємодіяти в команді, приймати рішення, доводити свою думку, що сприятиме формуванню комунікативної компетентності. Ключові слова: лінгвістична гра, комунікативна компетентність молодших школярів, фонетичні ігри, лексико-фразеологічні ігри, морфологічні ігри, орфографічні ігри, синтаксичні ігри.

Стаття присвячена аналізу особливостей фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення окремих фундаментальних лінгвістичних дисциплін. У статті узагальнено характеристику змісту лінгвістичної підготовки майбутнього вчителя-філолога; здійснено аналіз навчального плану підготовки філолога – майбутнього вчителя іноземних мов; навчально-методичного забезпечення для фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення окремих фундаментальних лінгвістичних дисциплін, особливостей підготовки вчителів-філологів у зарубіжних країнах, обґрунтовано особливості фахової підготовки майбутнього вчителя-філолога в процесі вивчення таких окремих спеціальних лінгвістичних дисциплін, як “Вступ до германського мовознавства”, “Історія англійської мови”, “Історія лінгвістичних вчень” “Актуальні проблеми англійської філології”, “Практика усного та писемного мовлення”. Охарактеризовано чинники, які впливають на якісну професійну підготовку майбутнього вчителя філолога, також обґрунтовано роль мовної, лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної складових, що є результатом вивчення певних лінгвістичних дисциплін, та їх вплив на підготовку майбутнього вчителя іноземної мови.На основі узагальнення досвіду характеристики змісту лінгвістичної підготовки бакалаврів в університетах Швейцарської Конфедерації, зазначено про активне використання полікультурного підходу (англійська мова вивчається в контексті розуміння її як засобу взаємодії в умовах освітньої та культурної інтеграції народів світу та засобу конструктивно полілогу в державі), виховання ціннісного ставлення до культурної та мовної інакшості. Обґрунтовано розуміння та використання мови як засобу спілкування, та компетентнісного підходу, в процесі якого формуються лінгвістична та соціокультурна компетенції.

Встановлено, що основніриси когнітивного, комунікативного та емотивного стилів колективної мовної особистості в цілому узгоджуються з гендерними мовленнєвими стереотипами.
В основу исследования положена теория языковой личности, ассматриваемой с позиций особенностей когнитивного, коммуникативного и эмотивного стилей, формирующихся под влиянием гендерных речевых стереотипов.
A comparative study of individual writers representing different genders shows some discrepancy between gender speech stereotypes and actual features of female literary discourse.

Об’єктом дослідження є жіночі образи в англомовному художньо мутексті. Предметом є лінгвістичні способи відтворення жіночих образів при перекладі на українську мову. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей застосування лінгвістичних засобів та перекладацьких трансформацій при перекладі художнього тексту. Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань: 1)здійснити критичний огляд теоретичних джерел і наукових підходів щодоособливостей художнього тексту; 2) визначити типологію жіночих образів та встановити їх функціональні характеристики в англомовному художньому тексті; 3) встановити ключові мовні особливості формування жіночих образів; 4) виявити лінгвістичні засоби відтворення жіночого образу при перекладі художнього тексту; 5) встановити прийоми та перекладацькі трансформації, що застосовуються у процесі перекладу художнього тексту, а також здійснити їх кількісний аналіз.

Реклама – це унікальне явище комунікації, котре представляє собою інтерес для вивчення багатьма науками. Як відомо, «реклама» використовується для позначення двох різних сторін рекламного процесу, як: 1) реклами як сфери людської діяльності; 2) реклами як готового продукту. Відмінною рисою вдалої реклами є гармонічне поєднання основної рекламної ідеї з тими засобами виразності, які даній ідеї найбільше відповідають.
Реклама - это уникальное явление коммуникации, которое представляет интерес для изучения многими науками. Как известно, «реклама» используется для обозначения двух разных сторон рекламного процесса, как: 1) рекламы как сферы человеческой деятельности; 2) рекламы как готового продукта. Отличительной чертой удачной рекламы является гармоничное сочетание основной рекламной идеи с теми средствами выразительности, которые данной идее наиболее соответствуют.
Advertising is a unique phenomenon of communication, which is of interest for study by many sciences. As you know, "advertising" is used to refer to two different aspects of the advertising process, as: 1) advertising as a sphere of human activity; 2) advertising as a finished product. A distinctive feature of successful advertising is a harmonious combination of the main advertising idea with those means of expressiveness that best correspond to this idea.

Об’єктомдослідження стали інтертекстуальні й інтермедіальні посилання в художніх текстах малої та великої форми. Предметомдослідження виступають особливості реалізації інтертекстуальних та інтермедіальних зв’язків і способи їх перекладу з англійської на українську мову. Мета роботи полягає у з’ясуванні семантики, прагматики й особливостей функціонування інтертекстуальних та інтермедіальних посилань, а також у визначенні прийомів відтворення їх прагматичного ефекту при перекладі з англійської на українську мову. Метадослідження передбачає вирішення таких завдань: 1) визначити категорії інтертекстуальності й інтермедіальності; 2) встановити форми інтертекстуальності й інтермедіальності, що є важливою умовою адекватної інтерпретації тексту; 3) проаналізувати основні положення теорій інтертекстуальності й інтермедіальності та дослідити історичні передумови їх виникнення; 4) визначити специфіку реалізації та функціональний статус категорій інтертекстуальності й інтермедіальності у прозових текстах; 5) виявити особливості перекладу інтертекстуальних та інтермедіальних включень в художніх текстах.

Об’єкт дослідження – мовностилістичні засоби у сучасних англійських прозових байках. Предмет дослідження – способи передачі мовностилістичних засобів у перекладі англомовних прозових байок. Мета дослідження – виявити лексичні та стилістичні засоби створення ефекту ошуканого очікування та іронії у англомовних прозових байках і визначити прийоми перекладу цих засобів в залежності від прагматичних та стилістичних функцій. Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) визначити поняття «англомовна прозова байка »; 2) охарактеризувати композицію англомовної прозової байки; 3) виявити способи утворення ефекту ошуканого очікування в англомовних байках; охарактеризувати типи алюзій і способи їх перекладу; визначити функції фразеологізмів у англомовних прозових байках та прийоми їх перекладу; 4) встановити прийоми створення та передачі іронічної політкоректності у перекладі.

Об’єктом дослідження є концептуальна метафора часу. Предмет дослідження – лексичні, граматичні, метафоричні та стилістичні засоби передачі концептуальної метафори часу у художньому творі та способи їх перекладу цільовою мовою. Мета дипломної роботи полягає в визначенні засобів передачі концептуальної метафори часу в оригіналі і перекладі роману Теї Обрехт «Дружина тигра».  систематизувати дослідження концепту та концептуальної метафори часу в художньому тексті;  розробити методологію дослідження концептуальної метафори часу;  проаналізувати засоби реалізації концептуальної метафори часу в оригіналі роману Теї Обрехт «Дружина тигра»;  визначити особливості функціонування концептуальної метафори часу в перекладі, визначити основні способи перекладу цільовою мовою.

Для підвищення ефективності інформаційно-пошукових систем (ІПС) необхідно удосконалювати традиційні засоби лінгвістичного забезпечення, впроваджуючи в них нові методи пошуку інформації, які базуються на використанні зворотного зв’язку і статистичних даних для оцінки релевантності результатів пошуку. В доповіді розглянуто основні напрямки інтелектуалізації ІПС

Кваліфікаційна робота присвячена розгляду лінгвістичних та перекладацьких особливостей англомовних рекламних слоганів автомобільних брендів. Також дослідження зорієнтовано на аналізі методів вивчення рекламного дискурсу та специфіці перекладу англомовних слоганів. Проведене дослідження надає змогу детальніше пізнати прагматичні та комунікативні ознаки англомовних рекламних слоганів автомобільних брендів. Отримані дані сприятимуть подальшим розвідкам релевантних питань.
Квалификационная работа посвящена рассмотрению лингвистических и переводческих особенностей англоязычных рекламных слоганов автомобильных брендов. Также исследование ориентировано на анализ методов изучения рекламного дискурса и специфике перевода англоязычных слоганов. Проведенное исследование позволяет подробнее узнать прагматические и коммуникативные признаки англоязычных рекламных слоганов автомобильных брендов. Полученные данные будут способствовать дальнейшим изучением релевантных вопросов.
The qualification work is devoted to the consideration of linguistic and translation features of English-language advertising slogans of car brands. The study is also focused on analyzing methods of studying advertising discourse and the specifics of the translation of English slogans. The study provides an opportunity to learn more about the pragmatic and communicative features of English-language advertising slogans of car brands. The data obtained will facilitate further exploration of relevant issues.

Дослідження присвячено питанню екстеріоризації переконання та аргументації лінгвістичними та екстралінгвістичними засобами мови. Під час аналізу були виявлені стратегії і тактики аргументації, які використовуються політиками з метою переконання аудиторії. Дослідження виступів дозволяють, з одного боку, спрогнозувати подальші дії та наміри політика, а з іншого — установлювати найбільш ефективні способи впливу на слухачів. На сьогодні вивчення публічного мовлення можна розділити на три наукові напрямки: риторичний, психологічний та лінгвістичний напрямки. Політичну публічну промову вивчають в рамках міждисциплінарних досліджень з огляду на її багатогранність. Політичний дискурс досліджується такими науками як лексикологія, прагматика, лінгвокультурологія, риторика, когнітивістика і аксіологія. Крім того, в фокус наукових філологічних досліджень входять гендерні та соціокультурні аспекти публічних промовах політиків, питання, пов'язані з іміджелогією, мас-медійним та мережевим політичним дискурсом. Питання політичного дискурсу є нагальним у роботі таких вчених Шейгал Е. І., Михальова О. А., Олешков Л. С., Бейлінсон Л. С., Гроебен Н., Хоген К., Піз А. та ін. Актуальність роботи визначається необхідністю системного аналізу аргументації та засобів переконання, як основного інструменту впливу, що постійно використовується у промовах політиків. У роботі комплексно розглядається процес політичного публічного виступу політика з урахуванням основних лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників, які обумовлюють прагматичну ефективність мови: політико-соціальний та культурний контекст, ситуацію спілкування, особистість мовця і мовленнєві особливості побудови тексту. При плануванні виступу враховується широкий контекст, який детермінує концептуальний зміст і способи вербалізації смислів у мові. Особистість політика, його імідж і статус, соціальний і політичний досвід, мовленнєва компетентність відіграють важливу роль при підготовці і реалізації виступу. Формований текст володіє певною логічною, семантичною, синтаксичною структурою, а також фонетичними характеристиками, що дозволяють мовцю досягати шуканого прагматичного впливу на цільову аудиторію. На основі виявлених вербальних та невербальних засобів реалізації персуазивної функції політичного дискурсу виявлено специфіку моделей аргументації і переконання, що дозволить визначити необхідні перекладацькі трансформації, для досягнення точності перекладу та для передачі емоційного фону мовця до реципієнтів.
Исследование посвящено вопросу экстериоризации убеждения и аргументации лингвистическими и экстралингвистическими средствами языка. При анализе были обнаружены стратегии и тактики аргументации, которые используются политиками для убеждения аудитории. Исследования выступлений позволяют, с одной стороны, спрогнозировать дальнейшие действия и намерения политика, а с другой — устанавливать наиболее эффективные способы воздействия на слушателей. Сегодня изучения общественного вещания можно разделить на три научные направления: риторический, психологический и лингвистический направления. Политическую публичную речь изучают в рамках междисциплинарных исследований с учетом ее многогранность. Политический дискурс исследуется такими науками как лексикология, прагматика, лингвокультурологии, риторика, когнитивистики и аксиология. Кроме того, в фокус научных филологических исследований входят гендерные и социокультурные аспекты публичной речи политиков, вопросы, связанные с имиджелогии, масс-медийным и сетевым политическим дискурсом. Вопрос политического дискурса является актуальным в работе таких ученых: Шейгал Е. И., Михалева О. А., Олешков Л. С., Бейлинсон Л. С., Гроебен Н., Хоген К., Пиз А. и др. Актуальность работы определяется необходимостью системного анализа аргументации и средств убеждения, как основного инструмента влияния, постоянно используется в речах политиков. В работе комплексно рассматривается процесс политического публичного выступления политика с учетом основных лингвистических и экстралингвистических факторов, обуславливающих прагматическую эффективность языка: политико-социальный и культурный контекст, ситуацию общения, личность говорящего и речевые особенности построения текста. При планировании выступления учитывается широкий контекст, который детерминирует концептуальное содержание и способы вербализации смыслов в языке. Личность политика, его имидж и статус, социальный и политический опыт, языковая компетентность играют важную роль при подготовке и реализации выступления. Формируемый текст обладает определенной логической, семантической, синтаксической структурой, а также фонетическими характеристиками, позволяющими говорящему достигать искомого прагматического воздействия на целевую аудиторию. На основе выявленных вербальных и невербальных средств реализации персуазивности функции политического дискурса выявлена специфика моделей аргументации и убеждения, что позволит определить необходимые переводческие трансформации, для достижения точности перевода и для передачи эмоционального фона, говорящего к реципиентам.
The study is devoted to the issue of exteriorization of belief and argumentation by the linguistic and extralinguistic means of language. The analysis revealed strategies and tactics of argumentation, which are used by politicians to convince the audience. Studies of speeches make it possible, on the one hand, to predict further actions and intentions of a politician, and on the other hand, to establish the most effective ways of influencing listeners. Today, the study of public service broadcasting can be divided into three scientific areas: rhetorical, psychological and linguistic. Political public speech is studied in the framework of interdisciplinary research, taking into account its multifaceted nature. Political discourse is studied by such sciences as lexicology, pragmatics, linguoculturology, rhetoric, cognitive science and axiology. In addition, the focus of scientific philological research includes gender and the socio-cultural aspects of public speech of politicians, issues related to imageology, mass media and network political discourse. The issue of political discourse is relevant in the work of such scholars: Sheygal E.I., Mikhaleva O.A., Oleshkov L.S., Beilinson L.S., Groeben N., Hogen K., Piz A. and others. The relevance of the work is determined by the need for a systematic analysis of argumentation and means of persuasion, as the main tool of influence, is constantly used in the speeches of politicians. The work comprehensively examines the process of political public speaking by a politician, taking into account the main linguistic and extralinguistic factors that determine the pragmatic effectiveness of the language: political, social and cultural context, communication situation, personality of the speaker and speech features of the text. When planning a speech, a wide context is taken into account, which determines the conceptual content and ways of verbalizing meanings in a language. The personality of a politician, his image and status, social and political experience, language competence play an important role in the preparation and implementation of a speech. The formed text has a certain logical, semantic, syntactic structure, as well as phonetic characteristics that allow the Speaker to achieve the desired pragmatic effect on the target audience. Based on the identified verbal and non-verbal means of realizing the persuasiveness of the function of political discourse, the specificity of the models of argumentation and persuasion is revealed, which will allow us to determine the necessary translation transformations to achieve translation accuracy and to convey the emotional background that speaks to the recipients.

Для виконання зазначених функцій у більшості систем розглянутого класу використовуються комплекси засобів лінгвістичної підтримки. Такий комплекс може включати різні словники, тезауруси, онтологічні специфікації предметної області системи. Для адекватної інтерпретації користувачем та/або системою змісту текстових документів та пошукових запитів, система повинна володіти контекстом, який визначає основні поняття предметної області і семантичні зв'язки між ними.

У посібнику подаються базові теоретичні відомості про природу словесної творчості та механізм створення образності, розглядається система художніх засобів різних мовних рівнів. У практичній частині містяться завдання для аудиторної та самостійної роботи і методичні рекомендації щодо їх виконання. Словник-довідник містить основні поняття і терміни поетики та лінгвостилістики. Матеріали посібника можуть використовуватися при опрацюванні курсів «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», «Стилістика української мови», спецпрактикуму «Естетика художнього слова», а також у роботі вчителів-словесників.

Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.

У статті описано маркери мовної репрезентації міжособистісного конфлікту суб’єктивного характеру, мовні форми і засоби реалізації конфлікту на базі реагувань особи, обґрунтовано зв’язок розвитку конфліктів з переживаннями і почуттями людини, виявлено українські лінгвокультурні причини політичних конфліктів.

Описано систему способів неузуального словотворення, що є перспективним напрямком у теорії деривації. Можливість виникнення образу і ступінь його яскравості залежить від характеру значень лексичних одиниць, на основі яких виникає новотвір, і від особливостей словотворчих засобів. Наголошено, що індивідуально-авторські контамінанти є творчим здобутком, наповнені естетичним смислом і наділені великими експресивно-емоційними потенціями.

У статті репрезентовано лінгвістичний аналіз „Слова про закон і благодать” Іларіона; ідеться передусім про інтертекстуальність як засіб передачі інформації у вигляді „чужого слова”, про особливості використання біблійних інтертекстів; на окрему увагу заслуговує такий стилістичний прийом, як антитеза, що маніфестується різними лінгвістичними засобами.

У статті з’ясовано сутність поняття «стилізація» загалом та «історична стилізація» зокрема, здійснено лінгвістичний аналіз засобів, використовуваних для формування історичного тла, створення відповідного темпорального простору, відображення колориту епохи.

Визначено, що у правому полі шантаж розпізнається через ознаку вимагання; лінгвістичні реєстрові бази фіксують вихід за межі криміналістики. Пояснено: вужчий правничий зміст терміна створив основу для ширшого побутового розуміння – залякування. Зазначено, що на рівні буденної свідомості шантаж сприймається як будь-яка вербальна дія щодо іншої людини із примусом; некримінальний шантаж може втілюватися прямими мовними засобами впливу чи ґрунтуватися на маніпулятивних діях. Описано результати лінгвістичного дослідження, за яким лише 20% респондентів витлумачують поняття, зважаючи на його правовий зміст, 80% сприймають як номінування різних не протиправних впливів.

У дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, - запропоновано комплексний аналіз комунікативного потенціалу української мови для експлікації міжособистісних конфліктів, умотивовано наукове потрактування конфліктного спілкування як комунікативного й когнітивного явища, що становить певний сегмент української лінгвокультури. Уперше у вітчизняній лінгвістиці схарактеризовано природу конфліктно маркованої комунікації, з’ясовано механізми її репрезентації. Простежено особливості функціонування мовних маркерів, пояснено моделі мовної поведінки осіб на різних стадіях конфлікту. Уведено до наукового обігу поняття «надтекст міжособистісного конфлікту», обґрунтовано його ознаки як типової сфери, де сконцентровані українські мовноментальні знання про конфліктну комунікацію. Окреслено засади формування текстів міжособистісних конфліктів. Установлено комунікативні конфліктні преференції українців (на підставі соціолінгвістичного опитування). Досліджено вплив соціальних звичок індивідів на конфліктне спілкування, описано мовні маркери й тактики, обрані респондентами. Запропоновано рекомендації щодо принципів кооперативної комунікації.