To see the other types of publications on this topic, follow the link: Лісове господарство.
Journal articles on the topic 'Лісове господарство'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Лісове господарство.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Yukhnovskyy, V. Yu, Yu S. Urlyuk, and M. P. Holovetskyy. "ДИНАМІКА ЛІСОВОГО ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИЩЕ-ДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 8–15. http://dx.doi.org/10.15421/40250801.
Full textAbstract:
Проаналізовано динаміку лісового фонду ДП "Вище-Дубечанське лісове господарство" за 50-річний період. Лісорослинні умови господарства найсприятливіші для вирощування сосни звичайної, насадження якої зростають на площі 18385,0 га, що становить 68,6 % від площі лісових ділянок. За даними останнього лісовпорядкування, захисні ліси з категорією водоохоронні насадження займають домінуюче положення. Питома вага ділянок, вкритих лісовою рослинністю, становить 92,2 %, а вкритих лісом – 87,0 % від загальної площі. До захисних лісів віднесено 26697,0 га (92,7 %). На експлуатаційні ліси припадає лише 2105,7 га або 7,3 % від загальної площі лісового фонду.
2
Korzhov, V., and O. Chaskovskyу. "Методологічні аспекти створення геоінформаційної системи лісових автодоріг." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 14, 2018): 259–64. http://dx.doi.org/10.15421/411635.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз тенденцій розвитку геоінформаційних систем (ГІС) в лісовій галузі та міжнародних вимог стосовно запровадження природозберігаючих технологій на базі оптимальної транспортної мережі як передумови для реального запровадження принципів сталого ведення лісового господарства. Обґрунтовано необхідність наявності об’єктивних даних про транспортну мережу лісових підприємств. Подано методичні підходи до створення ГІС лісових автодоріг, які передбачають подання інформації про лісові автодороги як лінійні об'єкти з відомими координатами вздовж дороги та наявністю певної кількості каліброваних точок, тобто коректно розташованої лінії, що відображає дорогу, і відомостей про неї у вигляді таблиць та фото (креслень), які відображають її технічні та експлуатаційні характеристики. Також висвітлено особливості структури і порядку роботи та операційні можливості дослідної ГІС лісових автодоріг, розробленої для ДП «Осмолодське лісове господарство».
3
Weber, N., and K. Jäkel. "Участь громадськості в процесах лісового планування в Саксонії, Німеччина." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 187–92. http://dx.doi.org/10.15421/411527.
Full textAbstract:
Доповнюючи юридично закріплені в суспільстві форми участі громадськості в управлінні державою (наприклад, вибори), неінституціоналізовані способи включають широкий спектр зацікавлених сторін і громадських організацій в процес прийняття суспільно важливих рішень, зокрема, пов’язаних з лісовим господарством. Вони набувають все більшої значимості у науковому та соціальному дискурсі в Німеччині та її субнаціональних суб’єктах (землях). Ця тенденція знаходиться в руслі руху суспільства до кооперативної демократії (Böhnke, 2012). В певній мірі обговорення цих питань має місце також і в лісовій політиці (Weber und Schnappup, 1998; Böhnke, 2012).
В цій статті представлені в більш вузькому сенсі на політичному рівні землі Саксонія підходи, які безпосередньо або опосередковано впливають на ситуацію в лісовому господарстві, на лісівників та / або лісовласників.
Підставою участі громадськості в управлінні державою є Конституція Саксонії, а в питаннях, пов’язаних з лісовим господарством, це – Саксонський Лісовий Акт, Саксонський Акт охорони природи та Саксонський Мисливський Акт.
Правовими актами передбачено три форми участі громадськості у прийнятті рішень з питань лісового господарства: референдуми, консультативні ради і проведення слухань. Однак референдуми, які можуть привести до нових правових положень, до тепер не проводилися. Навпаки, широко застосовується консультації міністерств через консультативні ради. Діють наступні консультативні ради: Консультативна Рада з питань лісового господарства, Консультативна Рада з питань охорони природи та Консультативна Рада з питань полювання. Слухання в парламенті для врахування інтегрованих суспільних думок проводяться за необхідністю.
Зацікавлені сторони в лісовому господарстві та лісовій промисловості послідовно розробили знизу вгору процеси для встановлення майбутніх керівних принципів і цілей лісового сектора. Найбільш впливовими громадськими організаціями в області лісового господарства в Саксонії є: Саксонська лісова асоціація, Саксонська асоціація лісовласників, регіональна Асоціація німецьких лісівників, регіональна Асоціація захисту лісів Німеччини, стратегічна Коаліція за майбутнє Саксонського лісу, до якої входять представники лісових професій та лісових профспілок, лісовласники, лісові підприємці, неурядові екологічні організації та багато інших.
За участю цих громадських організацій було розроблено середньострокову концепцію для державних лісів «Саксонський ліс» як всеосяжний основоположний документ з лісової політики в Саксонії. Однак, як можна проілюструвати на прикладі нової «Лісової стратегії Саксонії 2050» і «Федеральної лісової стратегії Німеччини 2020», підходи зверху вниз продовжують застосовуватися в лісовій політиці.
Громадські організації єдині в опозиції до планів уряду щодо передачі лісових повноважень в приватні і общинні ліси, а також передачі лісів до органів місцевого самоуправління.
4
Bulat, A. G., and А. О. Baschevanzhi. "ВИВЧЕННЯ СТАНУ ТА РОСТУ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ В УМОВАХ СТЕПУ НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПРИМОРСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 104–8. http://dx.doi.org/10.15421/40251015.
Full textAbstract:
З метою впровадження засад сталого розвитку у лісове господарство Степового регіону потрібно вирішити складне завдання щодо підвищення продуктивності та поліпшення якісного складу лісових насаджень. Наведено результати досліджень щодо стану та росту культур сосен кримської та звичайної у Державному підприємстві "Приморське лісове господарство" (ДП "Приморське ЛГ") Запорізького обласного управління лісового і мисливського господарства, в умовах свіжих суборів. Наведено таксаційні показники, а саме висоту та діаметр, також на пробних площах проведено опис насаджень, тобто надано лісокультурну та лісівничу оцінку. Приживлюваність сіянців, починаючи з першого року вегетації, використано як основний результативний показник якості створених культур.
5
Кременецька, Євгенія Олексіївна, Михайло Григорович Голуб, and Максим Володимирович Череповський. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ЦІННОСТЯМИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ (У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 19–32. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.3.
Full textAbstract:
Лісова сертифікація є однією із найбільш відомих у світі добровільних довкільних програм щодо сталого лісового менеджменту. Принципом 9 «Особливі цінності для збереження» добровільної лісової сертифікації за схемою FSC® передбачається необхідність прийняття спеціальних заходів із ідентифікації й збереження лісових територій із наявними особливими цінностями для збереження (ОЦЗ). Ідентифікація ОЦЗ є дієвим інструментом лісової сертифікації, який спонукає лісогосподарське підприємство враховувати інтереси широкого кола зацікавлених сторін та розробляти заходи щодо збереження біорізноманіття у лісах. Досліджувалися сучасні методичні підходи щодо ідентифікації ОЦЗ на лісових територіях, а також їхнє практичне застосування у лісовому фонді державного підприємства “Сумське лісове господарство” (північно-східна частина України). Були використані матеріали лісовпорядкування, стандарти, посібники, звіти, доповіді, наукові публікації. Методи дослідження є загальноприйнятими у лісовій сертифікації за схемою FSC®. Застосовувався поділ ОЦЗ на категорії, які наведені у «FSC національному стандарті системи ведення лісового господарства для України» (2020). Розглянуто методичні підходи багатьох країн світу щодо підтримки лісових екосистем на територіях з ОЦЗ. Особлива увага надавалася висвітленню інформації, яка є пов’язаною із лісами, які зазнали мінімального турбування з боку людини (первинні ліси, квазіпралісові ділянки, старовікові ліси). Інтенсивне ведення лісового господарства призводить до втрати природних лісів та пов’язаного з ними біорізноманіття. Ці негативні тенденції стану біорізноманіття та функціонування лісових екосистем вимагають нових ініціатив. На рівні Європейського Союзу до нової ініціативи належить концепція зеленої інфраструктури, спрямування якої полягає у забезпеченні біорізноманіття, стійкості середовища існування та екосистемних послуг. Ідентифікація ОЦЗ 1 Видове різноманіття вимагає знань щодо природоохоронного статусу рослин та тварин, ОЦЗ 3 Екосистеми та оселища – застосування сучасних методик та володіння інформації щодо виділення: старовікових лісів, рослинних угруповань із «Зеленої книги України», національного каталогу біотопів України, IBA-територій тощо. Пошук ОЦЗ 5 Потреби громади та ОЦЗ 6 Культурні цінності потребує консультацій із зацікавленими сторонами. ОЦЗ 2 в Україні не виділяють. Важливим заходом є нанесення на карту контурів територій із ОЦЗ, символічне зображення їхніх категорій, позначення цінних та рідкісних біотопів тощо. Концепцію ОЦЗ можна вважати універсальною платформою, завдяки якій можна ідентифікувати категорії тих лісових екосистем, які існують в умовах потенційної небезпеки. Значна частина таких лісів досі є незахищеними і потребують уваги суспільства.
6
Kahaniak, Yulian, Ivan Ilkiv, and Serhii Havryliuk. "Структура букових деревостанів у господарствах із різною інтенсивністю використання запасу деревини." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 93–100. http://dx.doi.org/10.15421/411909.
Full textAbstract:
Дані про структуру лісових масивів з різним режимом використання деревного запасу є важливою основою організації форм господарства та їх багатоваріантності. Об’єктом дослідження виступають букові лісові деревостани, що ростуть у лісовому фонді із різною інтенсивністю ведення господарства. Встановлено тенденції між режимом використання запасу деревини та основними біометричними і структурними показниками деревостану. Методи перелікової лісової таксації вважаються найбільш адекватними для отримання надійних первинних даних про структуру букових деревостанів. Відбір об’єктів у лісостанах різних категорій захисності дає змогу врахувати інтенсивність використання лісових ресурсів.
Відібрано характерні об’єкти, які представлені буковими деревостанами Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Сколівські Бескиди» та державного підприємства «Славське лісове господарство». Букові деревостани близькі за величиною запасу та середньою висотою, але різні за інтенсивністю ведення лісового господарства. Для таких об’єктів перерозподіл кількості дерев і запасу між ярусами різний. Встановлено зв’язок між режимом господарської діяльності та біометричними характеристиками ярусів. Помітна різниця середніх величин та показників мінливості для таких ознак як діаметр, висота і об’єм стовбура дерева.
Зменшення інтенсивності використання запасу деревини корелює із збільшенням структурної складності деревостану. Раціональне використання лісових ресурсів практично має узгодити час адаптації деревостану на антропогенний тиск із величиною вилученого запасу в процесі реалізації системи лісогосподарських заходів.
7
Kovalevskyi, S. S. "ВПЛИВ ДЕРЕВОСТАНІВ ЛІСОСТЕПОВОЇ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ МІСТА БІЛА ЦЕРКВА." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 60–64. http://dx.doi.org/10.15421/40251008.
Full textAbstract:
На підставі опрацювання комплексу математичних моделей множинних регресійних рівнянь конверсійних коефіцієнтів, а також за даними ВО "Укрдержліспроект", розраховано обсяги депонованого вуглецю у лісах колективних господарств за 2004-2014 рр. та державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" протягом 1984-2014 рр. Встановлено обсяги шкідливих викидів речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, за даними головного управління статистики у Київській обл. Оцінено здатність лісів щодо поглинання шкідливих викидів і покращення стану довкілля навколо міста Біла Церква.
8
Яхницький, В. Й., and І. І. Делеган. "Лісовий фонд і особливості ведення господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310101.
Full textAbstract:
Охарактеризовано природно-кліматичні умови та лісотипологічні особливості району розміщення підприємства. З'ясовано динаміку зміни лісівничо-таксаційних показників деревостанів. Оцінено ефективність ведення лісового господарства порівняно зі суміжними лісогосподарськими підприємствами регіону Розточчя, а саме: Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Міністерства освіти і науки України, Старичівський військовий лісгосп Міністерства оборони України, державне підприємство "Рава-Руське лісове господарство" державного агентства лісових ресурсів України та підприємство комунальної власності – Яворівське державне лісогосподарське підприємство, яке є структурним підрозділом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс". Встановлено, що переважаючими є дерново-слабопідзолисті ґрунти на флювіогляціальних відкладах (59,8 %) та сірі лісові ґрунти на лесах (26,3 %), менше дерново-карбонатних на продуктах вивітрювання вапняків (6,1 %), решту площі займають інші типи і різновиди ґрунтів. Лісовий фонд налічує 30 типів лісу, за площею переважають свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд – 25,45 % або 1579,1 га та свіжа грабова бучина – 18,51 % або 1148,1 га. Деревостани лісокомбінату відзначаються високою продуктивністю: до І, Іа, Іб бонітету належить 71,2 %, до ІІ – 24,5 %, до ІІІ-ІV – 4,3 %. Для деревостанів теж характерні високі повноти: насадження з повнотою 0,7 і вище займають 66,2 % площі, 0,5-0,6-28,9 % і рідини 0,4-4,9 %. Для всіх лісогосподарських підприємств Розточчя характерне переважання середньовікових насаджень. За 70 років ведення лісового господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті набуто позитивного виробничого досвіду, що підтверджується лісівничо-таксаційними показниками, породним складом і віковою структурою деревостанів. Лісові насадження лісокомбінату мають важливе водоохоронне, оздоровче, кліматичне й естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає водою місто Львів. Західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси стали улюбленим місцем відпочинку людей.
9
Sukhovych, V. M., S. L. Kopiy, Yu Yo Kahanyak, L. I. Kopiy, O. P. Shykula, and M. L. Kopiy. "Структурний аналіз розподілу запасу соснових деревостанів у характерних для розробки бурштину лісорослинних умовах на території ДП "Дубровицьке лісове господарство"." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 65–69. http://dx.doi.org/10.36930/40290911.
Full textAbstract:
Територія лісового фонду ДП "Дубровицьке лісове господарство" характеризується комплексним використанням природних ресурсів. Лісові екосистеми є джерелом стиглої деревини. Підприємство відзначається значною різноманітністю лісорослинних умов, що зумовлює потребу в розробленні системи лісогосподарських заходів для вирощування високопродуктивних та екологічно стійких лісових насаджень. Одночасно на території таких об'єктів здійснюють самовільне видобування бурштину. Цей процес у майбутньому сприятиме істотній зміні перебігу нагромадження запасу деревними породами. Здійснено інвентаризацію соснових деревостанів та оцінено структуру деревного запасу у вологому суборі (найпоширеніший тип лісорослинних умов, у межах якого проводять несанкціоноване видобування бурштину) на території державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" для подальшої оцінки втрат деревини на ділянках, що порушені видобутком бурштину. Об'єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на непорушених землях. Предметом дослідження є структура запасу зазначеного об'єкту. Детальний аналіз структури деревостану проведено на дванадцяти дослідних ділянках. Запас для кожного елемента лісу розподілено на десять рівновеликих частин. Аналіз розподілу запасу за рівновеликими частинами виявив його істотну мінливість. Виділено сім груп об'єктів. У межах кожної рівновеликої частини підтверджено мінливість частки запасу. Вказано на мінливість розподілу запасу за рівновеликими частинами деревостану.
10
Myklush, S. I., P. H. Khomiuk, and S. A. Havryliuk. "Лісівнича освіта і наука в Національному лісотехнічному університеті України: здобутки, проблеми, перспективи." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 38–44. http://dx.doi.org/10.36930/40291007.
Full textAbstract:
Після відновлення навчання в лісотехнічному інституті підготовка фахівців в інституті лісового і садово-паркового господарства (на лісогосподарському факультеті) постійно удосконалювалась. На факультеті у 60-х роках ХХ ст. навчалося близько 600 студентів, а на січень 2018 р. в університеті навчаються майже тисяча студентів на бакалаврському та магістерському рівнях за трьома спеціальностями та чотирма освітньо-професійними програмами: лісове господарство, садово-паркове господарство, мисливське господарство, ландшафтна архітектура. Підготовку фахівців для лісової галузі забезпечує висококваліфікований навчально-науковий персонал – 17 докторів наук, професорів та 44 доценти, кандидати наук. Співробітники інституту з 1949 р. захистили 30 докторських та 168 кандидатських дисертацій. Результати наукових досліджень висвітлено в 95 монографіях, що опубліковано в Україні та 13 – за кордоном, а також у наукових статтях, виступах на конференціях і захистили патенти та авторські свідоцтва. Науковці опублікували майже 5,5 тис. статей у різних виданнях та майже 5 тис статей у фахових виданнях. Викладачі кафедр інституту викладають більше як половину дисциплін для освітнього ступеня "бакалавр" та понад 75 % – для освітнього ступеня "магістр" за спеціальністю "лісове господарство". Науково-педагогічні працівники університету є співавторами стандартів вищої освіти, проектів ДСТУ, проектів СОУ, нормативно-довідкових матеріалів, енциклопедій та словників. Наукові дослідження, що започаткували співробітники інституту беруть початок з 1960 р., коли під керівництвом проф. М. М. Горшеніна було розроблено новий спосіб рубань головного користування для гірських умов – механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ. Для розширення освітньої діяльності доцільно ліцензувати нові спеціальності з підготовки фахівців за спеціалізаціями, для розвитку яких у співробітників університету є значні напрацювання. Частина викладачів добре володіє іноземними мовами, проходили стажування у провідних європейських навчальних закладах, мають значний досвід викладання та можуть забезпечити викладання навчальних дисциплін іноземними мовами. Необхідно підвищувати ефективність роботи лабораторій кафедр та реалізацію наукових результатів на лісогосподарських підприємствах.
11
Gerasimov, O. M. "Візуальне дешифрування природних змін лісів ДП "Чигиринське лісове господарство" за супутниковими знімками Landsat." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 129–31. http://dx.doi.org/10.15421/40280825.
Full textAbstract:
Встановлено використання супутникових знімків у лісовому господарстві, зокрема дешифрування лісових масивів із використанням супутникових знімків. Головною метою цієї роботи є створення умов, які б полегшили ведення лісового господарства. Дослідження, проведені під час роботи над матеріалом, дають змогу швидко виявити масштаби пошкодження та вжити необхідних заходів. Під час проведення досліджень було використано знімки лісового масиву з супутників Landsat. Результатом дослідження стало поєднання супутникових знімків із лісопатологічним журналом підприємства, що дало змогу візуально дешифрувати ділянки, пошкоджені шкідниками. Також для візуального дешифрування лісового масиву, пошкодженого пожежею, використано матеріали з журналу реєстрації лісових пожеж. Результати проведеного дослідження можна використати для рекогносцирувального нагляду за насадженнями, враховуючи біологію того чи іншого шкідника. Проведені дослідження показують, що використання дистанційного зондування Землі в лісовому господарстві значно спрощують роботи, пов'язані з охороною та захистом лісу. З'ясовано, що використання безкоштовних супутникових знімків та програмного забезпечення дає змогу відстежувати стан насадження до та після впливу певних негативних факторів, а також прогнозувати заходи для боротьби з наведеними вище пошкодженнями. Виявлено, що дистанційне зондування Землі значно покращує якість виконання робіт з охорони та захисту лісу.
12
Mikosianchyk, O., B. Khalmuradov, N. Kichata, and A. Nabylska. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ СИЛ ДЛЯ ГАСІННЯ ЛІСОВОЇ ПОЖЕЖІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 138–41. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.138.
Full textAbstract:
Лісові пожежі є фактором впливу на лісове господарство для багатьох країн зони помірного клімату. Збитки, які вони завдають лісу, значно перевищують збитки від шкідників та хвороб дерев. Для подолання сильних лісових пожеж, що мають характер стихійного лиха, вводять режим надзвичайної ситуації. Згідно Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж визначено організацію для здійснення заходів з гасіння лісових пожеж із залученням пожежних літаків та гелікоптерів, підготовки екіпажів повітряних суден до гасіння лісових пожеж, питання взаємодії органів управління та підрозділів ДСНС під час ліквідації надзвичайних ситуацій, пов’язаних з гасінням лісових пожеж із залученням авіації. В даній роботі запропоновано організаційну схему гасіння пожеж в природних екосистемах із застосуванням авіації, розроблено тактику гасіння лісових пожеж із залученням авіаційної техніки. Надано пропозиції та рекомендації щодо посилення роботи по лісопожежній профілактиці, забезпечення своєчасного виявлення виникаючих лісових пожеж та їх ліквідацію на початковій стадії розвитку
13
Pogribnyy, O. O., Yu P. Stefurak, V. V. Prorochuk, and S. I. Fokshey. "ПРАЛІСИ ТА СТАРОВІКОВІ ЛІСИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 87–97. http://dx.doi.org/10.15421/40251013.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз лісового фонду ДП "Кутське лісове господарство" та проведено інвентаризаційні дослідження їх пралісових та старовікових деревостанів. Описано деревостани, живе надґрунтове вкриття, фауну та мікобіоту виявлених пралісів і старовікових лісів. Здійснено детальний їх аналіз за основними діагностичними показниками: кількість ярусів, кількість підросту, типологічний аналіз, кількість мертвої деревини. Визначено розподіли деревостанів по лісництвах за категоріями лісів загалом і за головними лісотворними породами. Запропоновано заходи щодо збереження виявлених пралісів і старовікових лісів.
14
Котляревська, Н. С. "Лісове господарство України: розвиток і проблеми сьогодення." Актуальні проблеми економіки, no. 5 (107) (2010): 30–36.
Find full text
15
Василюк, О. "Лісове господарство і охорона біорізноманіття в Україні." Екологія. Право. Людина, no. 11/12 (51/52) (2011): 64–67.
Find full text
16
Котляревська, Н. С. "Лісове господарство України: розвиток і проблеми сьогодення." Актуальні проблеми економіки, no. 5 (107) (2010): 30–36.
Find full text
17
Василюк, О. "Лісове господарство і охорона біорізноманіття в Україні." Екологія. Право. Людина, no. 11/12 (51/52) (2011): 64–67.
Find full text
18
Korzhov, V., V. Kudra, and B. Tymchuk. "Оцінка параметрів лісотранспортної мережі у гірських лісах (на прикладі ДП «Осмолодське лісове господарство»)." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 210–16. http://dx.doi.org/10.15421/411530.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз вітчизняних нормативних документів з інвентаризації лісових автодоріг. Представлено результати досліджень мережі лісових автомобільних доріг у ДП “Осмолодське лісове господарство”. Польові роботи полягали у встановленні місця розташування лісових автодоріг, параметрів і технічного стану їх дорожнього полотна та штучних споруд. Загальна довжина лісових автодоріг становить 182,97 км, з них 93,2% проходить по землях державного лісового фонду. Найбільша кількість доріг і відповідно їх протяжність наявна у передгірних лісництвах тоді як у гірських лісництвах є одна або кілька лісових доріг. Середня густота доріг, що проходять по території лісового фонду, становить 0,28 км на 100 га. Задовільний стан мають 85,6% лісових доріг, а дороги, які непридатні для проїзду лісовозного транспорту та потребують капітального ремонту, становлять 3,2%.
19
Макаренко, С. С. "Лісове господарство як суб"єкт економіко-суспільного інтересу." Агросвіт, no. 24, грудень (2018): 27–80.
Find full text
20
Макаренко, С. С. "Лісове господарство як суб"єкт економіко-суспільного інтересу." Агросвіт, no. 24, грудень (2018): 27–80.
Find full text
21
Shevchuk, Mykhailo, Vitalii Myroniuk, and Orii Kurchyk. "Лісовідновний процес свіжого дубово-соснового субору у ДП «Колківське лісове господарство»." Notes in Current Biology, no. 1 (1) (September 14, 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.38-41.
Full textAbstract:
Проведено аналіз особливостей природного лісопоновлення в умовах свіжого дубово-сос-нового субору ДП «Колківське лісове господарство». Досліджено вплив зімкнутості трав’яного вкриття, тов-щини лісової підстилки та мікрорельєфу на їх природне лісопоновлення. За результатами досліджень вста-новлено, що найбільша кількість підросту сосни звичайної і дуба звичайного є на ділянках з низькою та се-редньою зімкнутістю трав’яного вкриття. Оптимальна товщина лісової підстилки для підросту сосни звичай-ної і дуба звичайного в насадженнях 68-річного віку – 1-3 см, у 65-річних – 3-6 см, а на зрубі – до 2 см. На понижених та рівнинних ділянках мікрорельєфу кількість підросту сосни та дуба є найвищою, а найменшою – на мікропідвищеннях, що вказує на формування в цих умовах оптимального середовища для появи і збе-реження її сходів.У зімкнутих сосново-дубових насадженнях з розвинутими підліском і трав’яним покровом за 2-3 роки до рубання доцільна вирубка підліску, яка сприятиме природному поновленню (розпушування ґрунту) та розрідженню деревостану.
22
Шевченко, Валентина, Оксана Лагутенко, Тетяна Настека, and Валерія Шевченко. "ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СЕЛА РУСАНІВ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-22.
Full textAbstract:
В залежності від конкретного природного середовища, розвитку інфраструктури, особливостей забудови, діючих виробництв, наявних рекреаційних зон, у різних населених пунктах складається певна еколого-біологічна ситуація. Визначено основні чинники негативного впливу на еколого-біологічний стан компонентів довкілля села Русанів Броварського району. Через Русанів протікає річка Трубіж, на акваторії якої спостерігається замулення, зниження водності. Через село проходить автомобільна дорога державного значення Н-07 Київ – Суми – Юнаківка, яка впливає на ряд показників якості повітря. Хвойні та листяні ліси навколо села відносяться до державного підприємства “Бориспільське лісове господарство”, що здійснює системи рубок головного користування та рубки для формування і оздоровлення лісів. На території села знаходиться об’єкт екологічної мережі – заказник ботанічний „Оврамівсько-Івашківський”. Тут виявлено місцезростання лілії лісової, занесеної до Червоної книги України. Сформульовано пропозиції щодо мінімізації антропогенно-техногенного впливу на природне середовище.
23
Soroka, Myroslava, Andrzej Vozniak, Anatoliy Goychuk, Andriy Onyskіv, and Petro Plichtyak. "Фітоценотичні передумови всихання Abies alba Mill. у лісових ценозах Покутських Карпат." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 21–34. http://dx.doi.org/10.15421/411902.
Full textAbstract:
Трирічними дослідженнями осередків всихання Abies alba Mill. встановлено закономірності їхніх виникнення та поширення у лісових ценозах державного підприємства «Кутське лісове господарство». Здійснено обстеження ценозів з участю Abies alba, які належать різним асоціаціям лісової рослинності, ідентифікованих за допомогою еколого-флористичної класифікації рослинності та методу J. Braun-Blanquet (1964). Встановлено ступінь ураження дерев ялиці у розрізі видового складу лісових ценозів. Проаналізовано вплив абіотичних чинників на розвиток осередків усихання та встановлено, що вони розвилися у наступний після посушливого літа рік. Зроблена спроба дослідити етіологію, симптоматику та патогенез захворювання Abies alba. Аналітичним методом встановлено комплекс первинних і вторинних патогенів, черговість їх появи та можливі причини виникнення, поширення і розвитку хвороби. Висловлено аргументоване припущення, що всихання Abies alba спричиняють бактеріальна водянка і бактеріальний опік. У здорових і різного ступеня всихаючих деревостанах проведено фітосоціологічні дослідження на предмет встановлення каталізуючих патологію лісів чинників і, насамперед, відповідності видового складу фітоценозу умовам біотопу. Доведено, що найвищий ступінь ураження особин Abies alba бактеріозом і вторинними мікопатогенами притаманний лісам із зміненим видовим складом. Встановлено, що всихання Abies alba відбувається за зміни видового складу деревних ярусів лісових фітоценозів у бік трансформації ялицево-букових лісів у буково-ялицеві та чисто ялицеві шляхом вирубки бука у місцях зростання корінних деревостанів. Найвища частка уражених дерев ялиці встановлена у лісах асоціації Dentario glandulosae-Fagetum, із яких вибірковими рубками вибрано бук. Натомість ялиця у природних ценозах асоціації Abieti-Piceetum (montanum) практично не уражується.
24
Нетробчук, І. "Аналіз лісокористування державного підприємства "Млинівське лісове господарство" Рівненської області." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, no. 1 (вип. 36) (2014): 232–41.
Find full text
25
Нетробчук, І. "Аналіз лісокористування державного підприємства "Млинівське лісове господарство" Рівненської області." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, no. 1 (вип. 36) (2014): 232–41.
Find full text
26
Golysheva, I. "Аналіз конкурентоспроможності сільськогосподарських комплексів України та Польщі." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 1(79) (January 28, 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан аграрного сектору України та Польщі за такими показниками, як сільськогосподарські угіддя в абсолютних та відносних значеннях, сільське господарство, лісове господарство та додана вартість риболовлі. Крім того, враховувалися кількість сільськогосподарських робітників та їхня заробітна плата в місцевих валютах та в еквіваленті євро, динаміка цін на основні сільськогосподарські продукти та структура експорту-імпорту сільськогосподарської продукції. На основі аналізу було висвітлено основні особливості українського аграрного комплексу та тенденції його розвитку. Дослідження ляже в основу аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств України.
27
Tkach, V., and A. Torosov. "Удосконалення лісових відносин та лісоуправління в Україні." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (January 14, 2018): 24–31. http://dx.doi.org/10.15421/411502.
Full textAbstract:
Державна політика у сфері лісокористування, лісовідновлення та збереження лісів формується переважно залежно від динаміки розвитку суспільно-політичних і економічних відносин у країні, ступеня реформування безпосередньо лісових відносин та відповідності лісогосподарської діяльності науково обґрунтованим засадам сталого управління лісами. Розглянуто і визначено основні напрями вдосконалення лісових відносин та реформування системи управління лісовим господарством за її складовими частинами (управління, планування та фінансування) як природного і соціально-економічного об’єкта. Під час реформування лісової галузі України потрібно використовувати європейські моделі удосконалення лісоуправління з урахуванням вітчизняного досвіду і традицій ведення лісового господарства у країні та опиратися на систему науково обгрунтованих рекомендацій.
На початковому етапі реформування потрібно науково обґрунтувати стратегію розвитку галузі, що дасть змогу вирішити питання розвитку лісових відносин у перспективі. Цей етап реформування на галузевому рівні треба розглядати як період, пов’язаний з удосконаленням системи державного управління та формуванням відповідної нормативно-правової бази для забезпечення відповідних перетворень у лісовому господарстві.
28
Романчук, І. Ф. "Використання матеріалів дистанційного зондування для моніторингу земельних ресурсів (лісове господарство)." Часопис картографії, Вип. 5 (2012): 71–76.
Find full text
29
Kovalevskii, S. B., S. S. Kovalevskii, and A. L. Dolid. "Стан лісових ділянок ДП "Сарненське ЛГ", порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 96–100. http://dx.doi.org/10.15421/40290719.
Full textAbstract:
Наведено аналіз вивчення питання незаконного видобутку бурштину на лісових землях державних лісогосподарських підприємств Західного Полісся України. Проаналізовано наявні публікації з цього питання. Встановлено площі пошкоджених внаслідок незаконного видобутку бурштину лісових ділянок на території ДП "Сарненське лісове господарство". Досліджено масштаби знищення деревно-чагарникової рослинності. Виявлено закономірності зміни рівня ґрунтових вод та трансформації ґрунтів унаслідок різних способів видобутку бурштину. Оцінено вплив наслідків зміни гідрології та ґрунтових умов на стан досліджуваних ділянок, видовий склад рослинності. З'ясовано співвідношення площ пошкоджених ділянок за бонітетною структурою та видовим складом насаджень до моменту проведення незаконного видобутку бурштину. Досліджено та проаналізовано співвідношення між порушеними площами та віковою складовою деревостану. Охарактеризовано зміни видового складу надґрунтового покриву та деревних рослин. Встановлено негативний вплив незаконного видобутку бурштину на зміну екологічного стану ділянок, лісових масивів, довкілля, що призводить бо порушення балансу в природі. Виявлено можливості та особливості появи природного поновлення деревно-кущових видів на ушкоджених ділянках залежно від способів та інтенсивності видобутку бурштину. З'ясовано можливі шляхи подальшого відновлення пошкоджених лісових ділянок та проведення дендрорекультивації.
30
Fuchylo, Y., I. Vasylenko, L. Filippova, and M. Sbytna. "До питання збільшення довговічності деяких видів кущових рослин." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/411514.
Full textAbstract:
Наведено результати багаторічних досліджень проблеми підвищення віку, лісівничих і декоративних якостей восьми видів кущів: спіреї середньої (Spiraea media Schmidt), с. Вангутта (S. vanhouttei (Brio) Zab.), с. верболистої (S. salicifolia L.), жимолості звичайної (Lonicera xуlosteum L.), ж. татарської (L. tatarica L.), бирючини звичайної (Ligustrum vulgare L.), свидини кров’яної (Cornus sanguinea L.) та с. білої (C. alba L.) у зелених насадженнях міста Біла Церква та у лісових культурах Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство». Періодично проводили обрізування їх надземної частини. Встановлено, що обрізування крон з періодичністю 15-17 років сприяє збільшенню довговічності кущів досліджуваних видів на 33-35 років і більше. За відсутності таких заходів повне відмирання кущів відбувається у віці 19-20 років. Періодичне обрізування сприяє також підвищенню лісівничих та декоративних властивостей кущів.
31
Лялін, О. І., В. В. Бондаренко, С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач, and А. В. Бабенко. "Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.36930/40300411.
Full textAbstract:
Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.
32
Kharachko, T. I., A. P. Ivanyuk, M. M. Korol, and R. I. Mandziuk. "Особливості росту біогрупи гіркокаштана звичайного у Зіболківському лісництві ДП "Жовківське лісове господарство"." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 77–81. http://dx.doi.org/10.15421/40290215.
Full textAbstract:
Наведено коротку характеристику гіркокаштана звичайного та досліджено історію створення насадження за участю інтродуцента у Зіболківському лісництві ДП "Жовківське лісове господарство" на початку ХХ ст. Визначено особливості росту досліджуваної породи. Встановлено, що у віці 95 років дерева гіркокаштана звичайного досягають середньої висоти 19,5 м та середнього діаметра 44,3 см. Вивчено процеси природного поновлення інтродуцента та досліджено основні чинники, що впливають на формування підросту. Зроблено порівняльний аналіз природного поновлення гіркокаштана звичайного та клена-явора під наметом деревостану інтродуцента. Встановлено, що самосів гіркокаштана відстає в рості, кількості та життєвості і, перебуваючи в умовах надмірного затінення, "випадає" із підросту до 8-річного віку. Проведені дослідження свідчать, що гіркокаштан звичайний в умовах вологої грабово-соснової судіброви Малого Полісся України досяг найвищого рівня акліматизації – натуралізації, що підтверджує здатність виду до природного поновлення. Розпочаті дослідження мають на меті встановлення перспектив використання породи у лісокультурному виробництві регіону, визначення ступеня натуралізації виду та агресивності його поведінки щодо автохтонних деревних видів рослин у корінних типах лісу.
33
Федорчук, М. А. "Функціональна роль внутрішнього операційного аудиту в системі менеджменту ДП "Рівненське лісове господарство"." Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування, Вип. 2 (10) (2018): 115–18.
Find full text
34
Yelisavenko, Yu А. "Формування каркасу регіональної екологічної мережі східного Поділля на підставі перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі лісового фонду." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40280716.
Full textAbstract:
Наведено дані про стан і кількісний показник природно-заповідного фонду Східного Поділля в адміністративних межах Вінницької області у структурі лісового фонду. Дослідження виконано на базі лісового фонду 11 лісових підприємств, Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, які зосереджені в регіоні. За результатами аналізу таксаційних описів лісових господарств регіону з'ясовано, що кількісний показник природно-заповідного фонду не є оптимальним. Унаслідок натурних обстежень встановлено, що лісовий фонд області є резервом для створення нових перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі проектованої регіональної екологічної мережі Східного Поділля. На основі базових критеріїв, особливо цінних для збереження лісів, відібрано репрезентативні лісові ділянки високої природоохоронної цінності. Загальна площа відібраних ділянок становить 16160,3 га. Запропоновано такі лісові ділянки внести до наявних категорій заповідності для оптимізації категоріальної структури природно-заповідного фонду. Це дасть змогу підвищити рівень заповідності в регіоні до оптимального. Підвищення рівня заповідності сприятиме ефективному збереженню біотичного та ландшафтного різноманіття та ефективному функціонуванню екомережі.
35
Lazar, О. D. "Лісівничо-селекційна оцінка плюсового насадження сосни звичайної, ураженого кореневою губкою, в ДП «Рокитнівське лісове господарство»." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.35.
Full textAbstract:
У статті наведено лісівничо-селекційну характеристику плюсового насадження сосни звичайної, ураженого кореневою губкою, в Карпилівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство». Насадження природного походження у віці 95 років росте за І класом бонітету, має повноту 0,6. У 73 % дерев відсутні вади стовбура й крони. Серед них відібрано неушкоджені дерева І і ІІ селекційних категорій, які рекомендовано внести до Державного реєстру та використовувати як генетичний матеріал для подальших досліджень, заготівлі насіння й живців із метою створення лісонасінних плантацій та створення стійких насаджень.
36
Andreieva, O. Yu, A. I. Guzii, and A. V. Vyshnevskyi. "ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ КОРОЇДІВ У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 14–17. http://dx.doi.org/10.15421/40280302.
Full textAbstract:
Досліджено особливості поширення усихання сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в осередках верхівкового (Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827)) та шестизубчастого (Ips sexdentatus (Boerner, 1767)) короїдів (Curculionidae, Scolytinae) у лісах Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Встановлено, що площа всихаючих соснових насаджень лісгоспу впродовж 2017 р. збільшилася і перевищила 2000 га на кінець року. Частка площі осередків короїдів у площі всихаючих соснових насаджень зросла від 3,1 % у першому кварталі до 75 % у другому, до 90,8 % у третьому та до 100 % у четвертому. Виявлено, що чисті соснові насадження становлять 50,3 % від площі всіх насаджень лісгоспу, в котрих сосна є головною породою, і 64,6 % від площі осередків короїдів. З'ясовано, що у віковій структурі соснових насаджень лісгоспу на V-VIII класи віку припадає 61,1 % від площі всіх соснових насаджень і 90,9 % від площі осередків короїдів. Розраховано, що середня зважена повнота соснових насаджень лісгоспу становить 0,73 одиниці, а в осередках короїдів – 0,7 одиниці. Статистично підтверджено приуроченість осередків короїдів до чистих середньоповнотних соснових насаджень V-VIII класів віку.
37
Polishchuk, V. V., M. V. Shemiakin, V. P. Shpak, and I. V. Kozachenko. "APPLICATION OF IT-TECHNOLOGIES IN FOREST TAXATION OF SE «ZOLOTONISCHE FOREST FARM»." Bulletin of Uman National University of Horticulture, no. 1 (2018): 104–10. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2018-1-104-110.
Full text
38
Shlapak, V. P., M. I. Parubok, S. A. Maslovata, and A. V. Kodzhebash. "VEGETATION OF THE DENDROLOGICAL PARK «DRUZHBA» OF THE STATE ENTERPRISE «UMAN FORESTRY ENTERPRISE»." Bulletin of Uman National University of Horticulture, no. 1 (January 2019): 82–88. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2019-1-82-88.
Full text
39
Семенишена, Р. В. "Фахова спрямованість дисципліни "фізика" для студентів напряму підготовки "лісове і садово-паркове господарство"." Професійно-прикладні дидактики, Вип. 1 (2016): 151–58.
Find full text
40
Семенишена, Р. В. "Фахова спрямованість дисципліни "фізика" для студентів напряму підготовки "лісове і садово-паркове господарство"." Професійно-прикладні дидактики, Вип. 1 (2016): 151–58.
Find full text
41
Andreieva, Valentyna, Vasyl Voitiuk, Oleksandr Kychyliuk, and Anatolii Hetmanchuk. "Лісівничо-селекційна оцінка півсібсів сосни звичайної у Волинській області." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(390) (January 31, 2021): 8–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-8-15.
Full textAbstract:
У випробних культурах плюсові дерева проходять перевірку на предмет передачі господарсько-цінних ознак своєму потомству. Згідно з літературними даними, селекційну оцінку випробних культур потрібно проводити регулярно, починаючи з п’ятирічного віку і закінчуючи упристигаючому і стиглому віці. Періодичний моніторинг біометричних та якісних показників насінного потомства дозволяє виявити дерева з хорошими спадковими властивостями та відібрати кандидатів в еліту.Об’єктами дослідження були середньовікові випробні культури сосни звичайної Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Метою роботи було проведення моніторингу ростових і якісних показників півсібсів сосни звичайної у віці 38-40 років.У півсібсових потомствах спостерігається покращення селекційної структури порівняно з контролем. Загалом із плином років кількість кращих нормальних та плюсових дерев, а також кількість мінусових дерев зменшується, а кількість нормальних дерев збільшується як у контролю, так і у півсібсів. За комплексною оцінкою 38-40-річних півсібсових потомств пропонуємо відібрати кандидатами в еліту 31% досліджуваних плюсових дерев. Із них 5 дерев представлені плюсовими деревами Волинської області, 4 – Львівської області.
42
Kopiy, Leonid, Yulian Kahaniak, Serhiy Kopiy, Vitalii Suhovych, Maria Kopiy, and Igor Fizyk. "Cтруктура соснових деревостанів району видобутку бурштину у північно-східній частині Західного Полісся." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/411926.
Full textAbstract:
Господарська діяльність державного підприємства «Клесівське лісове господарство», що розташоване у північно-східній частині Західного Полісся, характеризується комплексним використанням природних ресурсів, які знаходяться на території лісового фонду. Лісові екосистеми є джерелом деревини та недеревних лісових ресурсів, протектором ерозії грунту тощо. Одночасно на території лісогосподарського підприємства здійснюється нелегальний видобуток бурштину. Таке негативне втручання зумовлює істотне пошкодження або повне знищення деревостанів і рослинного покриву.
Дослідження здійснювали з метою актуалізації лісотаксаційних показників соснових деревостанів на ділянках лісового фонду ідентичних до тих, які порушені внаслідок видобутку бурштину, з наступним аналізом структури деревного запасу. Об’єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на землях, які не порушені бурштиновими розробками, в умовах вологого субору на території лісового фонду ДП «Клесівське ЛГ», що за структурою відповідають пошкодженим. Предметом дослідження є структура деревного запасу зазначеного об’єкту.
Виявлено сімнадцять об’єктів, подібних за породним складом деревостанів. Запас для кожного елемента лісу поділено на десять рівновеликих частин. Встановлено мінливість частки запасу сосни звичайної, розподіленого за рівновеликими частинами. Виділено п’ять типів розподілу запасу сосни за рівновеликими частинами деревостану. Тип розподілу частки запасу сосни детермінований деревною породою, групою віку та показником мінливості діаметра стовбура. Встановлені особливості доцільно використовувати при відтворенні деревостанів на ділянках, порушених під час видобуванні бурштину.
Соснові деревостани, які використані для порівняльного аналізу, відносяться до одного типу лісу та групи віку і характеризуються високою дисперсністю бонітету та відносної повноти. Структурний аналіз вказує на вагомість впливу чинника розробки бурштину на величину сировинних втрат.
43
Юрків, Н. М., and А. Я. Корнійчук. "Удосконалення системи оцінювання експортного потенціалу лісогосподарського підприємства." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.36930/40310211.
Full textAbstract:
На підставі трактувань зарубіжних і вітчизняних учених узагальнено поняття "експортний потенціал підприємства" на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство". Здійснено аналіз найвідоміших методик оцінки експортного потенціалу підприємства, що враховують низку показників його діяльності, зокрема фінансові показники, показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства та інші. Обґрунтовано методику та доцільність її використання для оцінювання експортного потенціалу лісогосподарського підприємства. Використано маркетингові інструменти оцінювання потенціалу (SWOT-аналіз та SPACE-аналіз), на підставі яких здійснено аналіз експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". Результати цього аналізу дадуть змогу виявити сильні та слабкі позиції в діяльності підприємства, визначити наявність потенціалу та розробити сценарії для розвитку і покращення роботи підприємства в майбутньому. На підставі розглянутих методик здійснено оцінювання експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". На підставі аналізу отриманих результатів та з огляду на важливість здійснення оцінки експортного потенціалу для встановлення експортних можливостей підприємства, забезпечення ефективного використання його ресурсів та резервів, запропоновано стратегії та реальні шляхи розвитку експортної діяльності підприємства. Практичним заходом для забезпечення розвитку експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ" запропоновано виробництво та реалізацію за кордон дерев'яних європіддонів, оскільки підприємство має тривалий позитивний досвід з виробництва цієї продукції, а також достатні виробничі потужності для її реалізації. Аналіз ринку європіддонів засвідчив зростання попиту на цю продукцію з боку закордонних споживачів. Розраховані показники фінансового стану підприємства та показники, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність ДП "Городницьке ЛГ" упродовж трьох останніх років, засвідчили можливість розвитку експортного потенціалу саме шляхом виробництва та експорту єропіддонів. Запропоновані у дослідженні стратегії розвитку експортного потенціалу матимуть позитивний економічний ефект для підприємства та допоможуть зміцнити позиції цього підприємства на зовнішньому ринку лісопродукції. Апробація запропонованої методики оцінювання експортного потенціалу підприємства на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство" підтвердила можливість її використання для будь-якого підприємства, що може сприяти покращенню фінансових показників діяльності та підвищенню його прибутковості та конкурентоспроможності.
44
Meshkova, V., O. Borysenko, and V. Pryhornytskyi. "Лісорослинні умови та інші характеристики насаджень сосни звичайної, сприятливі для короїдів." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 106–14. http://dx.doi.org/10.15421/411812.
Full textAbstract:
Дослідження 2014-2016 рр. свідчать, що площа осередків короїдів у насадженнях сосни звичайної Тетерівського лісництва Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" становить 5,4 % площі лісів штучного походження та 13,1 % площі природних соснових лісів. Статистично підтверджено приуроченість осередків короїдів до природних соснових лісів.
Осередки короїдів відсутні у сухих і мокрих суборах (B1 та B4 відповідно). У межах суборів і сугрудів осередки короїдів приурочені до вологих умов (B3 та C3), але вік і склад насаджень впливають на поширення осередків більше, ніж тип лісорослинних умов.
Частка площі осередків короїдів від площі соснових лісів збільшується з віком деревостанів: 52,7 % соснових насаджень віком понад 100 років заселено короїдами. Середній зважений вік усіх соснових насаджень Тетерівського лісництва становить 67,9 років, а вік насаджень в осередках короїдів збільшився від 96,5 року у 2014 р. до 105,2 року у 2016 році. Короїди "літнього" покоління заселяли насадження більш старшого віку, ніж короїди "весняного" покоління.
Приуроченість осередків короїдів до соснових насаджень із відносною повнотою 0,6-0,8 доведена статистично. Середня зважена відносна повнота заселених короїдами соснових насаджень зменшилася від 0,73 у 2014-2015 рр. до 0,67 у 2016 р. внаслідок проведення вибіркових санітарних рубок у перші роки спалаху цих шкідників.
Приуроченість осередків короїдів до чистих соснових деревостанів доведена статистично для штучних і природних соснових насаджень.
У штучних і природних насадженнях осередки короїдів приурочені до деревостанів І класу бонітету.
45
Sopushynskyy, I. M., and Ya M. Kopolovets. "Кваліметрія лісоматеріалів ялиці білої в Українських Карпатах." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 142–45. http://dx.doi.org/10.15421/40290728.
Full textAbstract:
Вивчено розмірно-якісні характеристики стовбурної деревини ялиці білої в експлуатаційних лісах Тур'я-Реметівського та Порошківського лісництв ДП "Перечинське лісове господарство". Кваліметричними дослідженнями охоплено 90 зрубаних дерев віком від 59 до 99 років, висота яких змінювалась від 27,7 до 38,5 м; довжина ділової деревини стовбура знаходилась в межах 11,5-26,4 м. Встановлено особливості формування безсучкової зони дерева та зміну діаметрів у нижній частині стовбура, що істотно визначає якість лісоматеріалів загалом та класів A і B зокрема. Проаналізовано середню ширину річного кільця на ¾ радіуса периферійної деревини стовбура та наявність вади деревини "рогівка". Виявлено істотне збільшення вмісту пізньої деревини в річному кільці лісоматеріалів ялиці білої. Встановлено прямолінійну залежність між висотою дерева та окружностями лісоматеріалу: посередині, у нижньому та верхньому торцях. Досліджено залежності між довжиною безсучкової зони дерева та діаметром у нижньому торці лісоматеріалу, що характеризується помірним кореляційним зв'язком. Між віком дерева та діаметром несправжнього ядра виявлено високу тісноту зв'язку. Віковий чинник у поєданні з глобальними кліматичними змінами зумовлює збільшення не тільки кількості дерев із несправжнім ядром, але й площі пошкодження заболонної деревини ялиці білої. З'ясовано, що в досліджуваних ялицевих деревостанах діюча система лісогосподарювання зумовлює формування лісових екосистем з низькоякісною стовбурною деревиною.
46
Ostapchuk, O. S., and O. V. Sovakov. "Вплив методу створення лісових культур на формування кореневої системи дуба звичайного (Quercus Robur L.) в умовах свіжої грабової діброви." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290714.
Full textAbstract:
Дослідження проведено в 1-3-річних культурах дуба звичайного (Quercus robur L.), які створені на свіжих зрубах у ДП "Уманське лісове господарство" в умовах свіжої грабової діброви. За допомогою методу суцільного розкопування і методу траншей проаналізовано стан корененаселеності ґрунту залежно від віку насадження та методу створення культур. За результатами виконаних досліджень виявлено, що існує істотна різниця за довжиною кореневої системи рослини залежно від умови створення культур – висіву жолудів чи садіння сіянців дуба. Встановлено, що в насадженнях, які висіяні з жолудів, сіянці формують стрижневий корінь з проникненням у ґрунт на таку глибину: в перший рік – 41,0 см, другий – 101,0 см і третій – 194,0 см. У культурах, які були створені садінням, коріння проникало на глибину: в перший рік – 28 см, другий – 61 см і третій – 94 см, що в середньому в два рази менше, ніж глибина коріння за умови висівання жолудів. Під час висівання жолудів спостережено наявність значної кількості тонкого горизонтального коріння у верхньому гумусовому шарі. Із заглибленням у ґрунт корененаселеність зменшувалася, вертикальні корені траплялися в меншій кількості, а стрижневі проникали у материнську породу. У культурах, які були створені садінням, коренева система рослин була добре розвинена, мичкувата, але стрижневий корінь відсутній. Відсоток приживлення таких насаджень менший, а в посушливі роки можливий значний відпад однорічних саджанців, внаслідок чого настає необхідність доповнення лісових культур. Зроблено відповідні висновки щодо необхідності створення лісових культур на зрубах методом висівання жолудів.
47
Maksymiv, Lyudmyla, and Tetiana Lutsyshyn. "Еколого-економічна оцінка ефективності використання енергетичної деревини в регіональній агломерації «Дрогобиччина»." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 164–75. http://dx.doi.org/10.15421/411917.
Full textAbstract:
Агломерація є територіальним об'єднанням різних населених пунктів, пов’язаних економічними, трудовими, соціальними й іншими зв'язками. Однією із найважливіших сфер, в якій потрібно налагодити тісну співпрацю в межах агломерації, є підвищення енергоефективності. Особливістю регіональної агломерації «Дрогобиччина» є її приналежність до Карпатського економічного району, який характеризується найвищою в Україні лісистістю і де місцеве населення традиційно використовує деревину в енергетичних цілях для обігріву приміщень і приготування їжі. Відповідно тут є достатня кількість ресурсів деревної біомаси, яку можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях, а також сприйняття цього виду палива як природного і прийнятного.
Карпатський регіон має значний потенціал деревної біомаси, доступної для енергетичного використання шляхом залучення лісової деревини, деревини від проведення ландшафтних робіт, залишків деревини від технічної обробки, деревних відходів. Додатковими джерелами деревного палива можуть бути парки, полезахисні лісосмуги, енергетичні плантації, лісонасадження уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостій.
Ресурсний потенціал енергетичної деревини на території регіональної агломерації «Дрогобиччина» формують ресурси спеціалізованих підприємств, де головними постачальниками деревної біомаси є ДП «Дрогобицьке лісове господарство», Дрогобицьке ДЛГП «Галсільліс» і потенційно КП «Зелений світ» у м. Борислав. У 2017 р. приріст деревини у лісовому фонді аналізованих підприємств становив: у ДП «Дрогобицьке ЛГ» – 113,4; Дрогобицькому ДЛГП «Галсільліс» – 32,2, КП «Зелений світ» – 0,9 тис. м3.
Резервом підвищення ефективності використання деревини є порубкові рештки, об’єм яких на зрубах ДП «Дрогобицьке ЛГ» у 2017 р. становив 7,1 тис. м3, а на Дрогобицькому ДЛГП “Галсільліс” за перше півріччя 2018 р. – 0,5 тис. м3. Додатковим ресурсом деревної біомаси для використання в енергетичних цілях можуть слугувати відходи операційної діяльності лісових господарств. Ще одним способом отримання деревної біомаси є вирощування енергетичних плантацій.
Для встановлення міри готовності місцевого населення використовувати деревину для опалення домогосподарств, а також чинників, які впливають на масштаби використання енергетичної деревини, було проведено соціологічне опитування населення м. Борислав. З’ясовано, що більшість жителів користуються індивідуальною системою опалення, використовуючи газ або комбіновані котли для опалення. Встановлено, що 40 % респондентів хотіли б змінити систему опалення. За сприятливих умов, таких як постійна наявність ресурсів, дешеві кредити на заміну системи опалення, субсидії на тверде паливо та активне просування деревної біомаси як джерела енергії, частина громадян висловила готовність перейти на опалювання житла енергетичною деревиною.
48
Hasiy, O. B., V. M. Holubets, and V. I. Stepanyshyn. "Застосування вакуумних йонно-плазмових покриттів у деревообробленні." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 75–77. http://dx.doi.org/10.36930/40291014.
Full textAbstract:
Проаналізовано доцільність застосування вакуумних йонно-плазмових покриттів у деревообробленні. Розглянуто питання розподілу залишкових напружень по товщині покриття з TiN на дискових пилах. Встановлено, що найбільші напруження стиску, які забезпечують найвищу твердість і зносостійкість, є у покриття завтовшки 5 мкм. Оптимальною є тривалість процесу 30 хв. Результати досліджень процесу тертя індентора із інструментальної сталі Р6М5 з покриттям з ТіN за зразком із сосни показали, що застосування покриття дає змогу зменшити силу тертя на 60 %. Наведено результати експериментів у виробничих умовах ДП "Стрийське лісове господарство" та ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" щодо зміцнення різальних зубців ланцюгів бензомоторних пилок ПЦУ-10 та болтів для кріплення ножів млина ST-660 паперового цеху та рафінерів гарячого помолу СВ-36, які контактують з технологічним середовищем. Завдяки нанесенню вакуумних йонно-плазмових покриттів із ТіN, Ті-Ni-N, Ті + ТіN, Ті-Ni-N + ТіN, Мо-Ni-N ресурс роботи деталей збільшено в 1,3…2,5 раза. Зроблено висновок про те, що проблема застосування цих покриттів у деревообробленні є актуальною і потребує подальших досліджень.
49
Tereshchenko, L. І., A. Y. Gordiyashchenko, and V. P. Samoday. "Мінливість і взаємозв’язки морфолого- анатомічних показників хвої сосни звичайної в умовах свіжого субору." Forestry and Forest Melioration, no. 137 (April 28, 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.32.
Full textAbstract:
Метою дослідження був пошук маркерних ознак, які ідентифікують дерева, та взаємозв’язків морфолого-анатомічних показників хвої дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі вивчення мінливості ознак у насадженні ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумської області. Гілки з хвоєю заготовлено із середньої частини крони 31 дерева в умовах свіжого субору. Визначення зв’язків між показниками здійснено кореляційним, графічним і регресійним методами аналізу. Виявлено, що амплітуда варіювання довжини дворічної хвої була на 18 % більшою, ніж однорічної. Коефіцієнти варіації більшості морфолого-анатомічних показників дерев відповідають низькому та середньому рівням ендогенної мінливості, підвищеним рівень мінливості є лише для показника відстані між провідними пучками в центральному циліндрі. До морфолого-анатомічних ознак хвої, які диференціюють дерева, належать: довжина хвої, площу її поперечного перерізу, ширина хвої, ширина центрального циліндра та кількість смоляних каналів. Зроблено припущення про можливість використання маркером мікропопуляційного рівня співвідношення індексу форми центрального циліндра та індексу форми поперечного перерізу хвої.
Ключові слова: Pinus sylvestris L., параметри хвої, пагони, центральний циліндр, маркерні ознаки, смоляні канали.
50
Shyrko, B. F., and I. I. Hrytsiuk. "СТАН ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 189. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202017.
Full textAbstract:
В статті викладено аспекти стану лісогосподарської галузі України, досліджено земельний фонд та продуктивність лісів, висвітлено негативну тенденцію значного збільшення вирубки лісів та подано рекомендації щодо підвищення ефективності сісогосподарської діяльності та покращення ведення лісової галузі в цілому. Зокрема, досліджено поділ лісів за категоріями, функції, що ці ліси виконують у природі, а також належність лісів до лісокористувачів. Досліджено забезпеченість лісом, запасом деревини і землями, покритим лісом, що припадає на одного жителя України, порівняно з іншими країнами Європи. Проведено дослідження значного вирубування кращих лісів, які не досягли стиглого віку. В порівнянні з 80-ми роками минулого століття кількість перероблюваної деревини (на бруси, дошки й інші пиломатеріали) в 2020 році зросла в десятки разів. Коли на початку 90-х років в селах Полісся України та Закарпаття було по 1-2 пилорами для розпилювання деревини на село, то на кінець 2020 року їх чисельність зросла до 30-40 штук в кожному населеному пункті. Це призвело до несанкціонованого використання деревини, крадіжок, тобто знищення державних лісових ресурсів. Відтворення лісу значно відстає від рубок головного користування, що негативно впливає на лісистість земель України. В статті, на основі досліджень, дано рекомендації щодо покращення відновлення лісу і лісових ресурсів на землях колишніх сільськогосподарських підприємств.Поряд з цим проведено дослідження фінансування лісової галузі, намічено шляхи подолання цієї проблеми. Достатньо уваги в дослідженнях приділено сертифікації та моніторингу лісів, визначеноїхнє значення для покращення ведення лісового господарства.