Dissertations / Theses on the topic 'Майбутній інженер'

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
The thesis for the psychology doctor’s degree, speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – State institution "South Ukrainian national pedagogical university after K. D. Ushynsky", Odessa, 2017. Psychological bases of formation of future engineers’ professionalism during a stage of vocational training in technical educational institutions are presented in the dissertation. There are revealed peculiarities and regularities of professional formation of future expert the result of which is appearance of such a new formation as professionalism. In research regularities of formation of future engineer’s professionalism during training in high educational institution are revealed. There are characterized the psychological determinants of professionalism development of the students of technical specialties to which internal contradictions, professional crisis and barriers are related to. The main psychological and pedagogical conditions of professionalism formation in high technical institutions are defined. By the results of empirical research features of professionalism of future specialists of engineering by means of comparison with future humanists are revealed, components of professionalism of future engineers are characterized, predictors of the studied phenomenon are found. In this dissertation there are presented the results of approbation of the psychological and pedagogical program of future engineers’ professionalism during training in high technical institutions, which quantitative and qualitative indicators prove its effectiveness.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
The thesis for the psychology doctor’s degree, speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – State institution "South Ukrainian national pedagogical university after K. D. Ushynsky", Odessa, 2017. Psychological bases of formation of future engineers’ professionalism during a stage of vocational training in technical educational institutions are presented in the dissertation. There are revealed peculiarities and regularities of professional formation of future expert the result of which is appearance of such a new formation as professionalism. In research regularities of formation of future engineer’s professionalism during training in high educational institution are revealed. There are characterized the psychological determinants of professionalism development of the students of technical specialties to which internal contradictions, professional crisis and barriers are related to. The main psychological and pedagogical conditions of professionalism formation in high technical institutions are defined. By the results of empirical research features of professionalism of future specialists of engineering by means of comparison with future humanists are revealed, components of professionalism of future engineers are characterized, predictors of the studied phenomenon are found. In this dissertation there are presented the results of approbation of the psychological and pedagogical program of future engineers’ professionalism during training in high technical institutions, which quantitative and qualitative indicators prove its effectiveness.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 "Теорія та методика виховання". Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Вінниця, 2018. Дослідження присвячене таким актуальним у теорії і методиці виховання та педагогіці вищої школи питанням, як підготовка майбутніх інженерів-лідерів, а саме – питанням формування і розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів в освітньому процесі закладів вищої технічної освіти. За темою дослідження автором проведено аналіз літератури провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері педагогіки та психології, виявлено особливості формування лідерства в студентському середовищі та педагогічні умови формування й розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. У дослідженні розкрито сутність поняття «лідерська позиція майбутнього інженера», яке визначається як особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім інженером готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив. Встановлено, що лідерська позиція майбутнього інженера ґрунтується на його лідерському потенціалі та формується у процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної інженерної сфери. Лідерська позиція не є тотожною лідерському потенціалу або наявним лідерським здібностям, натомість вона формується на їх підґрунті саме в процесі успішної лідерської діяльності, що включає в себе здійснення організаційних та установчих дій у процесі роботи з групою послідовників, при цьому особистість майбутнього інженера поступово звільняється від впливу зовнішнього середовища, що дозволяє їй свідомо змінювати як середовище, так і саму себе, набуваючи лідерські якості, передусім: організаційні, комунікативні, когнітивні, морально-вольові та рефлексивні уміння. Лідерська позиція вимагає цілісного підходу при своєму розгляді, вона не може зводитися до набору окремих якостей і ознак й повинна розглядатися в аспекті особистості в цілому. Також доведено, що лідерська позиція проявляється через лідерську поведінку і діяльність, вона зумовлюється системою цінностей, ідеалів, відображаючи характер потреб, мотивів і переконань особистості. Тому до наукової новизни належить і подальший розвиток структури лідерської позиції, яка складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів. На підставі теоретичного обґрунтування дослідженої проблеми та результатів констатувального етапу експерименту обґрунтовано єдиний комплекс взаємопов'язаних між собою педагогічних умов формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: - залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь та зумовлює прояв їх лідерської позиції; - моделювання професійно-орієнтованих завдань, які вимагають від майбутніх інженерів вибору оптимальних способів лідерського впливу в ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; - виховання ціннісного ставлення майбутніх інженерів до лідерської позиції під час позааудиторної та аудиторної роботи. На підставі цього розроблено модель реалізації педагогічних умов формування лідерської позиції майбутніх інженерів, яке охоплює насамперед формування практичних лідерських навичок, особистісні зміни, зміну самооцінки, формування здатності до лідерського впливу та ефективної взаємодії з послідовниками і здатності до всебічного аналізу різноманітних виробничих ситуацій з позиції лідера, усвідомлення майбутніми інженерами унікальної цінності своєї лідерської позиції для досягнення життєвого та професійного успіху та виникнення у них мотивації до розвитку лідерської позиції. Щодо реалізації першої педагогічної умови формування лідерської позиції відзначається, що практична, самостійна діяльність із колективом інших людей дозволяє майбутньому інженеру розвинути організаційні навички, відчути відповідальність за інших та сформувати позицію відповідального лідера. Ця робота також стимулює у студентів креативність у процесі вирішення нестандартних завдань та підсилює усвідомлення важливості лідерської позиції для вирішення групових проблем. Самостійна робота також створює унікальні умови для прояву ініціативи та дає можливість студентові проявити власний підхід до вирішення завдань, що є найбільш адекватним його особистості, та сприятиме саморозкриттю. У дослідженні акцентується на тому, що найважливішою особливістю самостійної роботи майбутнього інженера є свідома зміна самого себе, у процесі якої активно відбувається набуття лідерських якостей, насамперед когнітивних та морально-вольових. Друга педагогічна умова формування лідерської позиції – моделювання проблемних ситуацій – передбачає набуття студентами технічних спеціальностей досвіду лідера як реального фахівця, оцінки власних можливостей у розв'язанні проблемних ситуацій та проявлення особистісних якостей лідера, що зумовлюються лідерською позицією майбутнього інженера. Найбільш відповідним для застосування автор вважає соціальний тип моделей, аргументуючи тим, що цей тип моделей реалізується через групові розігрування проблемних ситуацій, які мають певний професійно значущий контекст, і всі учасники соціального моделювання отримують для себе цінний досвід групової взаємодії, під час якої стимулюються прояви лідерських якостей майбутніх інженерів, мотивація до досягнення спільної мети та успіху. Кожен учасник цього моделювання має змогу виконувати різноманітні соціальні ролі, насамперед, роль лідера групи. В рамках моделювання професійно-орієнтованих ситуацій автор вважає найбільш доцільним використовувати такі методи активного навчання як: метод моделювання ситуацій; метод ділових та рольових ігор; метод аналізу конкретних ситуацій. Особливе значення в процесі застосування моделювання має суб'єктивний досвід студентів. Використовуючи свій досвід у процесі роботи над проектним або соціальним моделюванням, студенти розкриваються в особистісному плані, стають більш сприйнятливими до професійних та особистісних змін. Розробляючи третю педагогічну умову формування лідерської позиції, доводиться, що саме усвідомлення важливості лідерської позиції для досягнення професійного та особистісного успіху майбутнього інженера є однією з ключових умов її формування, доки майбутній фахівець інженерного профілю не усвідомить, навіщо йому рухатися у напрямку розвитку лідерської позиції, яку цінність для нього має лідерська позиція, його розвиток у цьому напрямку буде малоефективним. При вихованні ціннісного ставлення до лідерської позиції в позаудиторній та аудиторній роботі найбільш важливими автор вважає такі напрями: - усвідомлення майбутнім інженером значення лідерської позиції для гармонійної соціальної взаємодії в процесі реалізації професійних завдань; - розвиток ціннісного ставлення до групових інтересів у професійній сфері; - розуміння майбутнім інженером можливостей, що відкриває лідерська позиція у розвитку його кар`єри та професійної успішності; - виникнення у майбутнього інженера спрямованості на досягнення успіху, позитивного ставлення та вмотивованості до формування лідерської позиції; - усвідомлення морального змісту та моральних колізій у діяльності інженера зі сформованою лідерською позицією. Найбільш сприятливими для поглиблення розуміння майбутніми інженерами важливості лідерської позиції в аспекті особистісного, професійного та суспільного розвитку автор вважає такі інструменти реалізації третьої педагогічної умови, як: лекції проблемного викладу, бесіди, метод прикладу, педагогічної вимоги, громадської думки, вправляння, привчання, доручення, стимулювання та коригування, змагання. Уточнено критерії сформованості лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: мотиваційно-ціннісного, пізнавально-поведінкового, особистісно-рефлексивного, та відповідних показників, за якими визначались ефективність й результативність педагогічних умов щодо формування і розвитку лідерської позиції. Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці запропонованих педагогічних умов формування лідерської позиції у майбутніх інженерів. До експерименту було залучено 388 респондентів із чотирьох закладів вищої технічної освіти міста Харкова. Зафіксована позитивна динаміка за рівнем сформованості лідерської позиції довела дієвість реалізації авторських педагогічних умов та можливість їх широкого використання для розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів, що свідчить про досягнення мети дослідження та доведення її гіпотези. У дослідженні висвітлено роль психолого-педагогічної діагностики як системи безперервного спостереження, вимірювання, контролю, корекції і проектування професійно-значущих лідерських якостей майбутніх інженерів. Водночас підкреслюється необхідність для формування лідерської позиції майбутніх інженерів трьох взаємопов’язаних між собою обов'язкових складових: управлінської і психолого-педагогічної підготовки, обов'язкової управлінської практики та виховного характеру навчання. При цьому визначено, що виховний характер навчання особливо ефективно позначається на розвитку лідерської позиції студентів, якщо вони залучаються до різноманітних видів позааудиторної діяльності, яка сприяє особистісному зростанню майбутнього інженера-лідера. Як приклад інноваційної педагогічної технології з формування та розвитку лідерської позиції у дослідженні наведено розроблену автором програму спецкурсу «Підготовка студентів до самостійної роботи вихователями в дитячому оздоровчому таборі» для формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти у позааудиторній діяльності. Автором розроблено методичні рекомендації до організації освітньої роботи з теми «Формування лідерської позиції майбутнього інженера» для науково-педагогічних співробітників, які викладають дисципліни психолого-педагогічного циклу, що має практичне значення. Педагогічні умови, запропоновані в дослідженні, розроблялись з урахуванням їх значущої ролі в сучасній педагогіці як інструменту поєднання й адаптації традиційних підходів до виховання і навчання та новітніх педагогічних технологій, що спрямовано не просто на введення певних форм та методів роботи у освітній процес, а на створення особливо організованого професійного середовища, в якому майбутні інженери мають можливості для професійного й особистісного зростання шляхом свідомих змін та перетворення як оточуючого середовища, так і самих себе, набуваючи при цьому лідерських якостей, насамперед: когнітивних, комунікативних, організаційних, морально-вольових і рефлексивних умінь, формуючи власну лідерську позицію.
The Thesis Research for obtaining the Degree of the Candidate of Pedagogic Sciences majoring in 13.00.07 – Theory and Methods of Education.– Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, Vinnytsia, 201 8. In the dissertation, pedagogical conditions for the formation of a leading position of future engineers in higher technical educational institutions are theoretically substantiated and experimentally verified. The dissertation firstly defines the notion of leadership position of the future engineer as a conscious readiness to fulfill the role of the leader and the totality of all relations of his personality to the reality that has developed into a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-valuable, cognitive, activity and personal. It has been experimentally proved that the pedagogical conditions of forming the leadership position of a future engineer in a higher technical educational institution are: the inclusion of students in practical, independent activity, which involves the use of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and determines the manifestation of their leadership position; modeling of professionally-oriented tasks requiring students to choose the best ways to influence leadership in situations of group interaction; the upbringing of a value relation to a leadership position in classroom work.

Розглянуто проблему самоменеджменту професійного саморозвитку майбутніх інженерів-педагогів. У результаті аналізу запропоновано декілька визначень поняття "професійний саморозвиток", виділено чинники, напрями, мету та критерії саморозвитку студентів, а також наведено фактори, які перешкоджають саморозвитку студентів.

В статті розглянуто особливості та показники професійної спрямованості майбутніх інженерів-педагогів. Основним показником визначено ставлення до професії як особистісної цінності. Виділені напрями розвитку професійної спрямованості майбутніх педагогів професійно-технічних навчальних закладів.

У статті розглядаються можливості застосування математичного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів металургів. Підкреслено, що впровадження нових наукомістких технологій у розробку і функціонування металургійного комплексу значно підвищує вимоги в області фундаментальних наук до випускників вищих навчальних закладів інженерного профілю.
This article discusses the possibility of using mathematical modeling in the training of future engineers, metallurgists. Emphasized that the introduction of new technologies in the development and operation of the metallurgical complex significantly increases the requirements in the basic sciences to university graduates of engineering profile .

Сьогодення потребує істотного відновлення змісту і структури професійної освіти відповідно до вимог основних галузей промисловості. Основна мета професійної освіти - підготовка кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентоспроможного на ринку праці, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних галузях діяльності, здатного до ефективної роботи зі спеціальності на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності.

Пришупа Ю. Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» – на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти – Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.
Pryshupa Y. Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – National aviation university. – Kyiv, 2016. The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers’ self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України, Харків, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у технічному університеті. Уточнено сутність понять "професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів", "готовність майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності". Подальшого розвитку набуло визначення структурних компонентів готовності майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності та критеріїв і показників її сформованості. Результати педагогічного експерименту підтверджують доцільність впровадження розроблених педагогічних умов у професійну підготовку майбутніх інженерів-програмістів.
The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Н. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The pedagogical conditions of professional training for future programmer engineers in a technical university are theoretically justified, developed and checked experimentally in the dissertation. The essence of the concepts "professional training of future programmer engineers", "readiness of future programmer engineers for professional activity" is specified. The defining of the structural components of future programmer engineers’ readiness for professional activity, and the criteria and indicators of its formation achieved further development. The results of the pedagogical experiment confirm the implementation feasibility of the developed pedagogical conditions into the professional training of future programmer engineers.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. В дисертації вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у закладі вищої технічної освіти є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.
The Thesis Research for obtaining the Degree of the Candidate of Pedagogic Sciences majoring in 13.00.07 – Theory and Methods of Education.– Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, Vinnytsia, 201 8. In the dissertation, pedagogical conditions for the formation of a leading position of future engineers in higher technical educational institutions are theoretically substantiated and experimentally verified. The dissertation firstly defines the notion of leadership position of the future engineer as a conscious readiness to fulfill the role of the leader and the totality of all relations of his personality to the reality that has developed into a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-valuable, cognitive, activity and personal. It has been experimentally proved that the pedagogical conditions of forming the leadership position of a future engineer in a higher technical educational institution are: the inclusion of students in practical, independent activity, which involves the use of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and determines the manifestation of their leadership position; modeling of professionally-oriented tasks requiring students to choose the best ways to influence leadership in situations of group interaction; the upbringing of a value relation to a leadership position in classroom work.

У індивідуальній траєкторії навчання основними цілями виступають знання, уміння та навички майбутніх інженерів з конкретних навчальних предметів. Можна визначити такі основні ознаки індивідуальної траєкторії навчання як: домінуюча позиція викладача, майбутній інженер – суб’єкт педагогічного впливу, діагностична постановка мети, розподіл змісту на невеликі завершені одиниці («навчальні елементи», «малі тематичні блоки», «модулі» тощо), самостійний вибір теми для засвоєння знань, обов’язковість виконання вимог навчальної програми і навчального плану, поетапне комп’ютерне тестування, критерії засвоєння знань, моніторинг та корегуючий зворотний зв’язок. Ця індивідуальна траєкторія навчання пов’язана з такими концепціями, як гуманістична, педагогіка співробітництва, розвивальне навчання тощо. При індивідуальному навчанні в умовах освітньо-інформаційного середовища мають домінувати не окремі суб’єкти цього процесу, а партнерські стосунки між викладачем та майбутнім інженером.

Сучасний етап застосування інформаційно-комунікаційних технологій характеризується використанням комп'ютера не епізодично, а систематично - з першого до останнього заняття (лекції, практичні заняття, тест-контроль, самопідготовка тощо). І основна проблема, яка тут виникає, - це розробка методики комп'ютеризації курсу. Можливі два варіанти: перший - це повна перебудова і орієнтація на створення новіх комп'теризованих курсів; другий - реалізація методики з частковою комп'терною підготовкою. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18119

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут професійно-технічної освіти АПН України, Київ, 2007. Дисертація містить дослідження формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах. У роботі були визначені найбільш значущі структурні компоненти управлінських умінь і навичок, рівні й критерії їх розвитку. Виділено етапи й психолого-педагогічні умови дієвого формування управлінських умінь і навичок. Розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування управлінських умінь і навичок, реалізація якої передбачала поетапне формування організаторських, комунікативних та інтелектуальних навичок та умінь, як основних компонентів управлінських умінь та навичок. У процесі експерименту підтверджена результативність розробленої технології формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів.
The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Institute of Technical Professional Education of Pedagogical Science Academy of Ukraine, Kiev, 2007. The dissertation contains theoretical and experimental research of management skills formation problem among future engineers in higher education technical institutions. The thesis denotes the most important structural components of management skills, levels and criteria of their development. The steps and pedagogical conditions of effective management skills formation have been determined. The thesis also depicts development and theoretical grounds of management skills formation technique, realization of which demands step by step formation of organizational, communicative and intellectual skills, being the main components of management skills. During the experiment the effectiveness of the developed technique of management skills formation among future engineers has been confirmed.

Кулалаєва, Н. В. Системно-синергетичний підхід у формуванні культури безпеки майбутніх інженерів / Н. В. Кулалаєва // Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. "Культура безпеки – запорука сталого розвитку суспільства" (БЖДС – 2013). – Миколаїв : НУК, 2013.
Розглядається значення системно-синергетичного виміру педагогічної реальності при організації навчального процесу з опанування питаннями безпеки.

Провідним принципом підвищення рівня технічного обслуговування повітряного руху інженерами авіаційної галузі є оволодіння комунікативними уміннями, які мають забезпечити усне, письмове та ділове мовлення. Загальні уміння, що є необхідними для ефективної професійно-орієнтованої мовної комунікації майбутніх інженерів включають:обробку інформації; прийом інформації; передачу інформації.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. – Київ, 2012. Дисертація присвячена розробці методики адаптації та використання СКМ Maple у навчанні вищої математики майбутніх інженерів-механіків. Розроблено концепцію адаптації СКМ Maple для навчання вищої математики студентів технічних спеціальностей через створення навчальних тренажерів для автоматизованого відтворення покрокового ходу розв’язання типових математичних задач; розроблено модель використання указаних тренажерів та теоретично обґрунтовано методику адаптації та використання системи Maple у навчанні вищої математики майбутніх інженерів-механіків; теоретично обґрунтовано поняття “типова задача вищої математики”, “навчальний Maple-тренажер”; уточнено модель навчального процесу шляхом вбудовування навчальних тренажерів у традиційні технології навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в: створенні навчально-методичного забезпечення організації самостійної роботи студентів із застосуванням ІКТ яке складається з авторських навчальних тренажерів, бази тренувальних завдань та методичних рекомендацій до їх застосування для самостійного вивчення студентами окремих розділів курсу вищої математики; розроблено рекомендації щодо удосконалення курсу “Інформатика”.
Thesis for the degree of candidate of pedagogical science, specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Institute of Information Technologies and Learning Tools of the NAPS of Ukraine, Kyiv, 2012. The thesis is devoted to developing methods of adaptation and use of SCM Maple in teaching higher mathematics for future mechanical engineers. The concept of adaptation SCM Maple to study higher mathematics students of technology through development of training simulators for automated playback-step course of solving common math problems, the model specified using simulators and theoretically grounded methods of adaptation and use of Maple in the teaching of Mathematics of future mechanical engineers theoretically grounded concept of "a typical problem of higher mathematics", "Maple-training simulator" refined model of the educational process by embedding training simulators in the traditional technology training. The practical significance of the results of the research is in creating teaching methods of organizing independent work of students using ICT consisting of copyright training simulators, database training objectives and guidelines for their use for self-study students individual sections of the course of higher mathematics, the recommendations for improvement course "Information".
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании. – Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины. – Киев, 2012. В первой главе диссертации дан обзор программных средств для решения математических задач и их классификации, предложенные разными учеными. Приведен вывод о примерно равных возможностях приложений Maxima, Maple, Mathematica и MuPad для решения широкого круга математических задач. Установлено, что возможности современных СКМ для обучения высшей математике студентов технических специальностей используются не полностью. В частности, практически отсутствуют работы по созданию в среде СКМ педагогических программных средств, составляющими которых являются программы генераторы типовых математических задач и автоматизированного воспроизведения пошагового хода их решения, со свойствами, которые дают возможность в некоторой степени заменить интеллектуальную деятельность преподавателя. Указано на необходимость адаптации подобных систем к обучению высшей математике. Изложены основные причины выбора СКМ Maple для обучения высшей математике студентов машиностроительных специальностей. Во втором разделе диссертации решены задачи, которые связаны с концепцией адаптации системы Maple путем разработки на ее основе методики создания и использования компьютерных обучающих программ в виде процедур - учебных Maple-тренажеров (УМТ) для обеспечения возможности получения пошагового решения типовых задач высшей математики. Введено понятие учебно-контролирующего комплекса по высшей математике, одной из ключевых составляющих которого являются УМТ и генераторы типовых задач высшей математики (ТЗВМ). Освещены место УМТ среди ИКТН. Приведенная традиционная модель учебного процесса и его модификация на основе неантагонистического встраивания УМТ. Предложенно определение ТЗВМ, как математических задач, умение решать которые предполагается усвоенным студентами на уровне навыков в соответствии с учебной программой по дисциплине высшей математике для студентов соответствующей специальности. Также дано определение учебных тренажеров решения ТЗВМ, как педагогического программного средства, предназначенного для автоматизированного воспроизведения пошагового хода решения ТЗВМ, сопровождаемого текстовыми комментариями. Дано, также, определение учебных Maple-тренажеров - как учебных тренажеров решения ТЗВМ, разработанных и функционирующих в среде СКМ Maple. Сформулирована цель адаптации и использования системы Maple, которая заключается в обеспечении высокого уровня обучения по высшей математике будущих студентов технических специальностей на основе широкого внедрения в учебный процесс УМТ. Разработаны и проанализированы модели организации аудиторной и внеаудиторной СРС по традиционной технологии обучения и с использованием УМТ. Показано, что использованием УМТ позволит часть рутинных для преподавателя функций, связанных в частности, с поиском места ошибки в процессе решения ТЗВМ, переложить на студента, который эти функции способен осуществлять с помощью УМТ, что, в свою очередь, дает возможность студенту самостоятельно получить ответы на ряд вопросов, с которыми, по традиционной схеме, в условиях отсутствия УМТ, он вынужден был обращаться к преподавателю. Отмечено, что использование УМТ не в состоянии заменить преподавателя, который остается основным управляющим звеном учебного процесса. Определены задачи по использованию УМТ, основными среди которых являются: обеспечение интенсификации процесса обучения и повышения его эффективности, обеспечение формирования навыков и умений решения ТЗВМ, повышение эффективности самостоятельной работы студентов. Указано, что основным средством адаптации СКМ Maple является разработка УМТ и создание ТЗВМ. Приведено описание разработанных генераторов ТЗВМ и НМТ, а также результаты их работы для таких разделов, как: линейная алгебра, аналитическая геометрия, нахождение границ, дифференцирование функций, интегрирование рациональных дробей, решение линейных дифференциальных уравнений и систем дифференциальных уравнений, графический метод решения задач линейного программирования. С целью сохранения мотивационной составляющей обучения в контексте модульно-рейтинговой системы разработаны процедуры защиты УМТ. Предложены рекомендации по совершенствованию курса "Информатика" для подготовки студентов к изучению и применению СКМ Маple. В третьем разделе диссертации обоснованы цели, задачи, методы экспериментальной работы по исследованию эффективности использования УМТ в обучении математике будущих инженеров-механиков; описан ход проведения и осуществлен анализ результатов эксперимента. Для выявления отношения студентов и преподавателей к авторской методики использования УМТ, было проведено анкетирование. По результатам анкетирования отражены преимущества и недостатки УМТ, в том числе, организационные. Для контроля знаний студентов были выбраны следущие разделы: "Линейная алгебра", "Границы", "Дифференциальное исчисление", "Интегральное исчисление", "Дифференциальные уравнения". После завершения изучения этих разделов, были проведены контрольные работы. По результатам статистической обработки данных формирующего этапа педагогического эксперимента и анализа опроса студентов экспериментальных групп сделан вывод о том, что разработанная методика адаптации и использования системы Maple в обучении высшей математике будущих инженеров-механиков способствует повышению уровня знаний и тем самым подтверждается гипотеза исследования.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ, 2018. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми використання ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. У дослідженні подано узагальнюючу теоретичну характеристику застосування ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі використання ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Розроблено методику застосування ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Ефективність авторської методики перевірена експериментально. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес закладів вищої освіти.
The thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences (Philosophy Doctor) specialty 13.00.10. – Information and communication technology in education – Institute of Information Technologies and Learning Tools NAES of Ukraine, Kyiv, 2018. The thesis is the theoretical-experimental research of the use of simulation games in the development of professional competencies of future software engineers. It analyzed scientific sources on the topic of the research, as a result of which the key concepts of "competence" and "professional competence" were selected on the basis of the Laws of Ukraine. It was also established that professional competences, according to some authors, are divided into hard and soft ones. The concept of "professional soft competencies" is summarized in this form: it is a complex of non-specialized competencies that, in one way or another, relates to problem solving, interactions between people and is responsible for a successful participation in the work process, high productivity and, unlike specialized competencies, is not related to a specific area or domain. It was determined that these are competencies that are not directly related to the control of equipment and technical skills. The following definition of "simulation games" is proposed: these are interactive applications that fully or partially simulate certain real processes or systems, and that engage and motivate students through a fun and interesting game experience, where students can perform different roles in various realistic circumstances, and that are used in educational process in cases when a real practice is not possible or not available. It is also specified that the term "game simulation" is used to describe the runtime of a specific simulation game, so the process of full or partial simulation of the specific real processes or systems. The refined classification of professional competencies of future software engineers (with the adaptation of the correspondent hard and soft competencies according to the classification) is proposed, according to which professional competences are divided into hard and soft competences. The author's model of the use of simulation games for the development of professional competencies of future software engineers, which takes into account pedagogical approaches and didactic principles and consists of the goal, three structural units and the expected result. The emergence of simulation games contributes to the improvement of the content of the discipline "Professional practice of software engineering", which is focused on the use of simulation games in the educational process. The proposed model includes the following forms: practical classes, independent work, consulting, training, as well as the following methods: adaptive learning, projectbased learning, modeling of situations, testing. The result should show an increase in the level of development of professional competencies of future software engineers. The method of the development of professional competences of future software engineers is proposed. The method includes: purpose and content of training, learning forms, methods and tools. The purpose of the use of simulation games is the development of the relevant professional competencies of future software engineers.The meaning of the training is in the improvements of the process of teaching of normative disciplines using simulation games. The following tasks were accomplished to improve the content of the normative discipline "Professional practice of software engineering": selected the simulation games, that are expedient to use in the process of the development of their professional competencies of future software engineers; improved the discipline "Professional practice of software engineering" to use the simulation games during the study of various topics; developed the methodical recommendations for the use of simulation games in the process of teaching the discipline "Professional practice of software engineering". The author's methodology includes methods, means and forms of training with use of the simulation games (such as: SimSE, Game Dev Tycoon, Software Inc.), detailing the use of each of the selected gaming simulators as a means of development of the professional competencies of future software engineers in the educational process of higher education institutions. It is substantiated and explained on examples, which professional soft competencies are developed when corresponded game simulations are passed in the selected simulation games. The materials and results can be used at institutions of higher education and at scientific institutions for training future software engineers, as well as by managers of software development companies to improve team work of software developers in the organization.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 - Информационно-коммуникационные технологии в образовании - Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Киев, 2018. Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы использования игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеров-программистов. В исследовании представлено обобщающую теоретическую характеристику применения игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеров-программистов. Теоретически обоснованы структурные компоненты модели использования игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеровпрограммистов. Разработана методика применения игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеровпрограммистов. Эффективность авторской методики проверена экспериментально. Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс высших учебных заведений.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті (01 – Освіта/Педагогіка). – Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Старобільськ, 2019. Дисертаційну роботу присвячено проблемі використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів. На підставі аналізу наукової літератури розкрито теоретичні засади навчання інформатичних дисциплін та використання мобільних ІКТ у підготовці майбутніх інженерів-педагогів; визначено зміст, критерії та рівні сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; теоретично обґрунтовано та розроблено модель процесу використання мобільних ІКТ як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів. У дослідженні розроблено та експериментально перевірено методику використання мобільних ІКТ як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів; удосконалено структуру за зміст професійних компетентностей інженера-педагога; дістали подальшого розвитку методичні засади навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів.
The thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Science, in specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education (01 – Education/Pedagogics). – State Institution „Taras Shevchenko National University of Luhansk”. – Starobilsk, 2019. The dissertation is devoted to the problem of using mobile information and communication technologies as a learning tool in informatics for future professionals in engineering pedagogy. Based on the analysis of scientific literature, theoretical analysis of problems of learning informatics and applying information and communication technologies to training future professionals in engineering pedagogy has been conducted; the content, criteria and their levels of information and communication competencies of future professionals in engineering pedagogy have been defined; the model of applying mobile information and communication technologies to learning future professional in engineering pedagogy in informatics has been theoretically substantiated and developed. The methodic of using mobile ICT as a learning tool future professionals in engineering pedagogy in informatics are developed and experimentally tested its effectiveness; improved the structure and content of competences of professionals in engineering pedagogy; got further development the methodical foundations of learning future professionals in engineering pedagogy in informatics.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании (01 – Образование/Педагогика). – Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. – Старобельск, 2019. Диссертационная работа посвящена проблеме использования мобильных информационно-коммуникационных технологий как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов. На основании анализа научной литературы раскрыты теоретические основы обучения информатическим дисциплинам и использования мобильных ИКТ в подготовке будущих инженеров-педагогов; определены содержание, критерии и уровни сформированности информационно-коммуникационных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Теоретически обоснована и разработана модель процесса использования мобильных ИКТ как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов, которая базируется на компетентносном, личностно ориентированном и системном методологических подходах, построена с учетом принципов профессионального образования, общедидактических принципов, принципов обучения информатике и принципов мобильного обучения и учитывает современное состояние и тенденции развития мобильных ИКТ. В исследовании разработана и экспериментально проверена методика использования мобильных ИКТ как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов. Составляющими методики являются частные методики использования: мобильных тестовых систем, мобильных систем поддержки обучения, мобильных средств разработки мультимедиа, мобильных сред моделирования и программирования, мобильных систем управления базами данных. Усовершенствованы структура и содержание профессиональных компетентностей инженера-педагога; получили дальнейшее развитие методические основы обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті (01 – Освіта/Педагогіка). – Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Старобільськ, 2019. Дисертаційну роботу присвячено проблемі використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів. На підставі аналізу наукової літератури розкрито теоретичні засади навчання інформатичних дисциплін та використання мобільних ІКТ у підготовці майбутніх інженерів-педагогів; визначено зміст, критерії та рівні сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; теоретично обґрунтовано та розроблено модель процесу використання мобільних ІКТ як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів. У дослідженні розроблено та експериментально перевірено методику використання мобільних ІКТ як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів; удосконалено структуру за зміст професійних компетентностей інженера-педагога; дістали подальшого розвитку методичні засади навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів.
The thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Science, in specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education (01 – Education/Pedagogics). – State Institution „Taras Shevchenko National University of Luhansk”. – Starobilsk, 2019. The dissertation is devoted to the problem of using mobile information and communication technologies as a learning tool in informatics for future professionals in engineering pedagogy. Based on the analysis of scientific literature, theoretical analysis of problems of learning informatics and applying information and communication technologies to training future professionals in engineering pedagogy has been conducted; the content, criteria and their levels of information and communication competencies of future professionals in engineering pedagogy have been defined; the model of applying mobile information and communication technologies to learning future professional in engineering pedagogy in informatics has been theoretically substantiated and developed. The methodic of using mobile ICT as a learning tool future professionals in engineering pedagogy in informatics are developed and experimentally tested its effectiveness; improved the structure and content of competences of professionals in engineering pedagogy; got further development the methodical foundations of learning future professionals in engineering pedagogy in informatics.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании (01 – Образование/Педагогика). – Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. – Старобельск, 2019. Диссертационная работа посвящена проблеме использования мобильных информационно-коммуникационных технологий как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов. На основании анализа научной литературы раскрыты теоретические основы обучения информатическим дисциплинам и использования мобильных ИКТ в подготовке будущих инженеров-педагогов; определены содержание, критерии и уровни сформированности информационно-коммуникационных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Теоретически обоснована и разработана модель процесса использования мобильных ИКТ как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов, которая базируется на компетентносном, личностно ориентированном и системном методологических подходах, построена с учетом принципов профессионального образования, общедидактических принципов, принципов обучения информатике и принципов мобильного обучения и учитывает современное состояние и тенденции развития мобильных ИКТ. В исследовании разработана и экспериментально проверена методика использования мобильных ИКТ как средства обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов. Составляющими методики являются частные методики использования: мобильных тестовых систем, мобильных систем поддержки обучения, мобильных средств разработки мультимедиа, мобильных сред моделирования и программирования, мобильных систем управления базами данных. Усовершенствованы структура и содержание профессиональных компетентностей инженера-педагога; получили дальнейшее развитие методические основы обучения информатическим дисциплинам будущих инженеров-педагогов.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Дисертаційна робота присвячена проблемі використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю. У роботі визначено структуру, зміст, рівні, критерії та показники сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; теоретично обґрунтовано та розроблено модель використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; розроблено методику використання геоінформаційних технологій, спрямовану на формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; експериментально перевірено ефективність розробленої методики у процесі навчання студентів гірничих спеціальностей
Thesis for the degree of candidate of pedagogical science, specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Institute of Information Technologies and Learning Tools of the NAPS of Ukraine. The thesis is devoted to the problem of geoinformation technology usage in ecological competence formation of the Mining Engineers students. In this thesis the structure, content, levels, criteria and indicators of ecological competence formation of the future Mining Engineers are developed; the model of usage geoinformation technologies as a tool of the Mining Engineers students environmental competence formation was theoretically grounded and developed; the geoinformation technologies usage technique, which led to the ecological competence formation of the future Mining Engineers was developed; the effectiveness of the developed technique at teaching students of mining specialties was experimentally proved
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании. – Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины. Диссертационная работа посвящена проблеме использования геоинформационных технологий для формирования экологической компетентности будущих инженеров горного профиля. Экологическая компетентность будущего инженера горного профиля – личностное образование, характеризующееся приобретенными в процессе профессиональной подготовки профессионально ориентированными экологическими знаниями (когнитивный критерий), усвоенными способами обеспечения экологически безопасных горных работ (праксеологический критерий) в интересах устойчивого развития (аксиологический критерий) и сформированными качествами социально ответственного экологического поведения (социально-поведенческий критерий) и состоящее из следующих компонентов: 1) понимание и восприятие этических норм поведения в отношении других людей и в отношении природы (принципы биоэтики); 2) экологическая грамотность; 3) владение базовыми сведениями по экологии, необходимыми для использования в профессиональной деятельности; 4) способность использовать научные законы и методы при оценке состояния окружающей среды, участвовать в экологических работах, осуществлять экологический анализ мероприятий в области деятельности, разрабатывать планы мероприятий по снижению техногенной нагрузки производства на окружающую среду; 5) способность к обеспечению экологически сбалансированной деятельности, владение методами рационального и комплексного освоения георесурсного потенциала недр. Формирование последних двух компонентов требует комплексного использования средств геоинформационных технологий для анализа, обработки и моделирования различных пространственно-временных характеристик воздействия горного производства на окружающую среду

Дисертаційна робота присвячена проблемі використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю. У роботі визначено структуру, зміст, рівні, критерії та показники сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; теоретично обґрунтовано та розроблено модель використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; розроблено методику використання геоінформаційних технологій, спрямовану на формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; експериментально перевірено ефективність розробленої методики у процесі навчання студентів гірничих спеціальностей.
Диссертационная работа посвящена проблеме использования геоинформационных технологий для формирования экологической компетентности будущих инженеров горного профиля. Экологическая компетентность будущего инженера горного профиля – личностное образование, характеризующееся приобретенными в процессе профессиональной подготовки профессионально ориентированными экологическими знаниями (когнитивный критерий), усвоенными способами обеспечения экологически безопасных горных работ (праксеологический критерий) в интересах устойчивого развития (аксиологический критерий) и сформированными качествами социально ответственного экологического поведения (социально-поведенческий критерий) и состоящее из следующих компонентов: 1) понимание и восприятие этических норм поведения в отношении других людей и в отношении природы (принципы биоэтики); 2) экологическая грамотность; 3) владение базовыми сведениями по экологии, необходимыми для использования в профессиональной деятельности; 4) способность использовать научные законы и методы при оценке состояния окружающей среды, участвовать в экологических работах, осуществлять экологический анализ мероприятий в области деятельности, разрабатывать планы мероприятий по снижению техногенной нагрузки производства на окружающую среду; 5) способность к обеспечению экологически сбалансированной деятельности, владение методами рационального и комплексного освоения георесурсного потенциала недр. Формирование последних двух компонентов требует комплексного использования средств геоинформационных технологий для анализа, обработки и моделирования различных пространственно-временных характеристик воздействия горного производства на окружающую среду. В работе теоретически обоснована и разработана модель использования геоинформационных технологий как средства формирования экологической компетентности в обучении будущих инженеров горного профиля. Внешнюю составляющую модели образуют ведущие факторы модернизации профессиональной подготовки будущих инженеров горного профиля и базис подготовки экологически компетентного инженера горного профиля, внутреннюю – этапы формирования экологической компетентности: на I этапе происходит формирование базовых компонентов экологической и ИКТ компетентностей в курсах «Экология» и «Информатика», на II – развитие базовых и формирования профессиональных компонентов экологической компетентности в спецкурсе «Экологическая геоинформатика», на III этапе экологическая компетентность развивается в учебных исследованиях по дисциплинам цикла профессионально-практической подготовки. Цели обучения спецкурса определяются необходимостью формирования умений использования средств геоинформационных технологий для решения экологически ориентированных задач профессиональной деятельности инженера горного профиля. Содержание обучения определяется путем отбора содержания обучения геоинформатики на основе принципа профессиональной ориентации и прикладной направленности. Технология обучения включает в себя взаимосвязанные составляющие: формы организации, методы и средства обучения, ведущими из которых являются средства геоинформационных технологий. Опытно-экспериментальная работа по проверке эффективности реализации в практической деятельности вуза по подготовке будущих инженеров горного профиля методики использования геоинформационных технологий как средства формирования экологической компетентности проходила в три этапа: аналитико-констатирующий, проектно-поисковый и формирующий. Анализ результатов формирующего этапа педагогического эксперимента с использованием χ2-критерия Пирсона, λ-критерия Колмогорова-Смирнова и φ*-критерия Фишера показал, что распределение студентов в экспериментальных и контрольных группах по уровню сформированности экологической компетентности имеет статистически значимые различия, обусловленные применением разработанной методики.
The thesis is devoted to the problem of geoinformation technology usage in ecological competence formation of the Mining Engineers students. In this thesis the structure, content, levels, criteria and indicators of ecological competence formation of the future Mining Engineers are developed; the model of usage geoinformation technologies as a tool of the Mining Engineers students environmental competence formation was theoretically grounded and developed; the geoinformation technologies usage technique, which led to the ecological competence formation of the future Mining Engineers was developed; the effectiveness of the developed technique at teaching students of mining specialties was experimentally proved.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Тернопіль, Київ, 2018. Дисертаційне дослідження присвячене проблемі використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів. У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні методики використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій. Досліджено поняття онтологій у контексті комп’ютерних наук. Встановлено, що комп’ютерні онтології – це формалізоване представлення знань про певну предметну галузь (середовище, світ), придатне для автоматизованої обробки. У діяльності інженера-педагога онтологічні методи найчастіше застосовуються для побудови моделей процесів. Ураховуючи зміст проектувальних компетентностей інженера-педагога, у його професійній діяльності виділено такі напрямки використання комп’ютерних онтологій як: інтерфейс; обробка природної мови; системи питання-відповіді; класифікація товарів і послуг; семантична розмітка тексту; моделювання організаційної структури підприємств; системи нормативно-довідкової інформації, а також запропоноване у ході дослідження проектування дидактичних матеріалів. Визначено критерії добору системи комп’ютерних онтологій: 1) архітектура програмного забезпечення та розвиток інструментів; 2) функціональна сумісність; 3) інтуїтивність інтерфейсу. Розглянуто зміст і структуру проектувальних компетентностей інженерів педагогів у контексті використання систем комп’ютерних онтологій та виокремлено чотири взаємопов’язані компоненти їх сформованості: 1) мотиваційно-цільовий; 2) когнітивно-інтелектуальний; 3) професійно-діяльнісний; 4) результативно-рефлексивний. Визначено критерії (ціннісний, знаннєвий, операційний, оцінювально-аналітичний) сформованості проектувальних компетентностей і їх показники та чотири рівні сформованості цих компетентностей засобами систем комп’ютерних онтологій: високий (креативний), необхідний (достатній), критичний (недостатній), низький (неприпустимий). Розроблено інтегровані онтологічні моделі предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету та профілю студента. Для автоматизації процесу проектування електронних дидактичних матеріалів, на основі методу алгоритмів та розроблених онтологічних моделей, запропонована модель використання систем комп’ютерних онтологій, що базується на трьох рівнях: 1) інтерфейсу; 2) логічному; 3) даних. Відповідно до цієї моделі та структури проектувальних компетентностей, розроблено модель використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів, що є сукупністю цільового, змістового, технологічного і аналітично-результативного компонентів. Для реалізації моделі використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів обґрунтовано педагогічні умови їх використання: 1) забезпечення мотивації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності щодо використання системи комп’ютерних онтологій та моделювання їх застосування у контексті різноманітних галузей професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій; 2) використання у процесі навчання інженерів-педагогів активних форм, методів та інноваційних засобів навчання, що надають можливість проектувати дидактичні матеріали засобами систем комп’ютерних онтологій, функціональні можливості яких є основою для формування їх проектувальних компетентностей; 3) розробка навчально-методичного забезпечення дидактичного проектування на базі онтологій засобами систем комп’ютерних онтологій для формування в інженерів-педагогів проектувальних компетентностей. Розроблена методика використання систем комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей на основі компетентнісного, системно-діяльнісного, ресурсного та практично орієнтованого підходів до вибору форм та методів навчання. Досліджено ефективність визначених педагогічних умов та розробленої методики використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів на основі результатів, одержаних внаслідок аналізу даних про сформованість цих компетентностей засобами систем комп’ютерних онтологій, де за всіма показниками майбутні інженери-педагоги в галузі комп’ютерних технологій експериментальних груп проявляють позитивну динаміку сформованості компонентів проектувальних компетентностей. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше: розроблено та теоретично обґрунтовано модель використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; визначено компонентний склад проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів засобами СКО (мотиваційно-цільовий, когнітивно інтелектуальний, професійно-діяльнісний, результативно-рефлексивний); представлено модель використання СКО майбутнім інженером-педагогом для створення електронних дидактичних матеріалів; обґрунтовано педагогічні умови використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; визначено критерії добору СКО для навчання майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; спроектовано інтегровані онтологічні моделі: предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету, профілю студента; введено в науковий обіг поняття «системи комп’ютерних онтологій»; уточнено: сутність поняття «проектувальні компетентності інженера-педагога в галузі КТ» у контексті використання СКО; напрями використання онтологій у навчанні майбутніх інженерів-педагогів в галузі КТ; методику та етапи проектування комп’ютерних онтологій відповідно до заданої предметної галузі; організацію взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу у ЗВО під час проектування онтології; набули подальшого розвитку: науково-педагогічне обґрунтування автоматизованих, моделюючих, семантичних мереж і баз знань, їх створення та впровадження в освітню практику, зокрема теоретичні та методичні засади використання інтелектуальних інформаційних технологій та елементів інженерії знань майбутніми інженерами-педагогами в галузі КТ. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: 1) здійснено добір СКО для навчання майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; 2) побудовано онтологічні бази знань: предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету, профілю студента; 3) розроблено компоненти методики використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; 4) уточнено методичне наповнення дисципліни «Методика професійного навчання: дидактичне проектування» та розроблено методичні рекомендації «Онтологічний інжиніринг» до виконання лабораторного циклу змістового модуля «Дидактичне проектування на базі комп’ютерних онтологій» для студентів напряму 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології).
Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences (Doctor of Philosophy) in Specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Institute of Information Technologies and Learning Tools of National Academy of Sciences of Ukraine, Ternopil, Kyiv, 2018. The thesis is devoted to the problem of using the computer ontologies system as a means to form design competences of future engineering teachers. The thesis provides theoretical analysis of the problem and suggests a new solution to the scientific problem, which consists in the development and theoretical substantiation of the methodology of using the computer ontologies system as a means to form the design competences of future engineering teachers in the field of computer technologies. The concept of ontologies in the context of computer sciences has been investigated. Thus by computer ontologies we mean a formalized representation of knowledge about a particular subject field (environment, world) suitable for machine processing. In the activity of an engineering teacher ontological methods are most often used to construct process models. Based on the contents of the design competences of an engineering teacher such directions of using ontologies in their professional activities are identified: interface; natural language processing; question and answer systems; classification of goods and services; semantic layout of a text; modeling of the organizational structure of enterprises; systems of regulatory and reference information and the suggested in the research design of didactic materials. We have distinguished the criteria to select the computer ontologies system: 1) software architecture and tools development; 2) functional compatibility; 3) convenience and simplicity. The content and structure of the design competences of engineering teachers while using computer ontologies systems are considered and four interrelated components of their formation are distinguished: 1) motivational and goal-oriented; 2) cognitive-intellectual; 3) professional activity; 4) effective-reflexive. The criteria (value, knowledge, operational, evaluative and analytical) of designing competencies formation and their indices are determined, and four levels of the formation of these competences are determined by means of computer ontologies systems: high (creative), necessary (sufficient), critical (insufficient), low (inadmissible). We have established integrated ontological models of the academic course object field, university resources and a student’s profile. We have suggested a computer ontologies systems usage model based on three levels: 1) the interface; 2) logical; 3) data to automatically design electronic didactic materials on the basis of the algorithm method and the developed ontological models. In accordance with the model and the structure of design competences we have developed the computer ontologies systems usage model as a means to form the design competences of future engineering teachers. The elaborated model is a set of the goal-oriented, content, technological and analytical and effective components. To implement the model of computer ontologies system usage as a means to form future engineering teachers’ design competences the pedagogical conditions of their use has been proved: 1) to provide motivation and stimulation of educational and cognitive activity to use the computer ontologies system and model their application in the context of different spheres of professional activity of future engineering teachers in the field of computer technologies; 2) to use in the process of training future engineering teachers active forms, methods and innovative teaching tools, which provide an opportunity to design teaching materials using computer ontologies systems, whose functional capabilities are the basis for their design competences formation; 3) to elaborate teaching materials for didactic design on the basis of ontologies by means of computer ontologies systems to form engineering teacher’s design competences. We have developed the methodology for using computer ontologies as a means to form design competencies based on competency, system-activity, resource, practice-oriented approaches to the choice of forms and methods of training. The effectiveness of the distinguished pedagogical conditions and the developed methodology for using the computer ontologies system as a means to form future engineering teachers’ design competences is represented by the findings obtained as a result of the data analysis on the formation of these competences by means of computer ontologies systems. We can state that by every measure future engineering teachers in the field of computer technology of experimental groups show positive results of their design competences components formation. The scientific novelty and theoretical significance of the research is that: for the first time: the model and methods of using the computer ontologies system (COS) as a means to form future engineering teachers’ design competences were developed and theoretically grounded; the components of future engineering teachers’ design competences formation by means of COS (motivational and goal-oriented, cognitive-intellectual, professional-activity, effective-reflexive) have been theoretically substantiated and determined; the model of future engineering teachers’ use of COS to design electronic learning materials has been suggested; pedagogical conditions for the use of COS as a means to form future engineering teachers’ design competences have been grounded; criteria for the selection of COS to train future engineering teachers in the field of CT have been defined; the following integrated ontological models have been designed: the subject field of the course of study, university training resources, the student’s profile; the concept of "computer ontologies system" has been introduced into the scientific circulation. we have specified: the meaning of the concept “design competences of a future engineering teacher in the field of CT” within the context of COS use; directions of the use of ontologies to traing future engineering teachers in the field of CT; the methodology and stages for computer ontologies design in a given subject field; the organization of interaction between the participants of the educational process in the higher educational institution during the ontology design; the scientific and pedagogical substantiation of computer-aided, simulating, semantic networks and knowledge bases, their design and implementation into the educational process, in particular theoretical and methodological principles of the use of intellectual information technologies and elements of knowledge engineering by future engineering teachers in the field of CT have acquired further development. The practical value of the obtained results is that: 1) we have selected COS to train future engineering teachers in the field of CT; 2) we have built the following ontological knowledge bases: the subject field of the course of study, university training resources, the student’s profile; 3) w have developed components of methodology of the use of COS as a means to form design competences of future engineering teachers in the field of CT; 4) we have specified the methodological content of the academic course “Methodology of professional training: didactic design” and developed the “Ontological Engineering” laboratory operations manual in “Didactic Design on the Basis of Computer Ontologies” for students in the 015 Professional Education (Computer Technologies) field of training.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук (доктора философии) по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании. – Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Тернополь, Киев, 2018. Диссертационное исследование посвящено проблеме использования системы компьютерных онтологий как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. В работе проведён анализ тенденций развития инженерно-педагогического образования и связанных с ним понятий, исследован отечественный и зарубежный опыт. Рассмотрены виды и направления использования компьютерных онтологий будущими инженерами-педагогами в отрасли КТ, проанализированы СКО и критерии их выбора в учебном процессе будущих инженеров-педагогов. Определены содержание, структура, компоненты, критерии и уровни сформированности проектировочных компетентностей будущих инженеров педагогов. Разработана и теоретически обоснована модель и методика использования СКО как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Разработаны и описаны главные компоненты методики использования систем компьютерных онтологий как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Экспериментальным путём проверена эффективность разработанной модели в процессе обучения будущих инженеров-педагогов.