To see the other types of publications on this topic, follow the link: Майбутній інженер.
Journal articles on the topic 'Майбутній інженер'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Майбутній інженер.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Олійник, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Самойленко, Ілона Вікторівна Бацуровська, and Наталья Андреевна Доценко. "STEM-ОСВІТА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 127–39. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3635.
Full textAbstract:
У статті розглянуті перспективні напрямки STEM-освіти в системі підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Окреслено сучасні професії, що закладають в основу проєктну та дослідницьку діяльність, реалізацію завдань моделювання різноманітних процесів і явищ та усвідомлене формування якісно нових трансдисциплінарних знань. Визначено необхідність використання STEM-орієнтованих навчальних програм у закладах вищої освіти. На основі поняття STEM-освіти визначено, якими фаховими компетентностями повинен володіти майбутній інженер. У якості впровадження елементів STEM-освіти для підготовки здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей запропоновано виконання STEM-проєктів, метою яких є створення конструктивного вдосконалення машини або механізму. Представлена схема впровадження елементів STEM-освіти для підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Досліджені міжпредметні зв’язки при виконанні STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей. Визначено набір математичних та інженерних навичок для виконання STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей в умовах зазначеного середовища. Для використання елементів STEM-освіти під час виконання проєкту завдання для майбутнього інженера формуються з урахуванням розрахункової, проєктної та наукової складових. Схема впровадження елементів STEM-освіти під час виконання майбутніми інженерами завдань в умовах інформаційно-освітнього середовища повинна мати такі етапи: вибір технічного або технологічного процесу та креслення технологічної схеми, пропозиція щодо конструктивного впровадження елемента, розрахунок вдосконаленого елементу, креслення конструктивного вдосконалення, створення презентації та тестових завдань. Зазначено, що підсумки виконання проєктів з використанням елементів STEM-освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища доцільно обговорити на конференціях чи вебінарах, представляючи презентацію свого проєкту та створюючи тестові тренажери.
2
Горшкова, Ганна Алімівна. "Застосування математичного моделювання у професійній підготовці майбутніх інженерів-металургів." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 59–67. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.985.
Full textAbstract:
У статті розглядаються можливості застосування математичного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-металургів. Підкреслено, що впровадження нових наукомістких технологій у розробку і функціонування металургійного комплексу значно підвищує вимоги в області фундаментальних наук до випускників закладів вищої освіти інженерного профілю. Майбутні інженери-металурги повинні мати глибокі професійні знання та уміння, володіти математичними методами і застосовувати їх у практичній діяльності. Як навчальний предмет вища математика дозволяє не тільки своїми методами і засобами виявляти істотні зв’язки реальних явищ і процесів у виробничій діяльності, а й формувати навички майбутніх інженерів у математичному дослідженні прикладних питань; уміння будувати і аналізувати математичні моделі інженерних завдань.
Мета: розкрити сутність математичного моделювання та показати необхідність застосування цього методу у підготовці майбутніх інженерів металургійної галузі.
Завдання: 1) означити поняття «математична модель»; 2) виявити математичні поняття, що є основними математичними моделями реальних технологічних процесів в металургії; 3) показати використання математичного моделювання у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх інженерів-металургів.
Предмет дослідження: використання математичного моделювання як засобу формування професійних навичок майбутніх інженерів у дослідженні технологічних металургійних процесів.
Результати: розглянуто застосування математичного моделювання при дослідженні металургійних процесів, виявлено математичні поняття, які є моделями цих процесів.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної і науково-методичної літератури, спостереження.
Висновки: означено поняття «математична модель», обґрунтовано, що моделювання є ефективним та універсальним методом наукового пізнання. Воно дає можливість, зокрема, інженеру-металургу експериментувати з об’єктами в тих випадках, коли робити це на реальному об’єкті практично неможливо або недоцільно; показано ефективність використання математичного моделювання у професійній підготовці інженерів-металургів.
3
Voydylo, I. "Модернізація змісту фахової підготовки інженерних кадрів." Multiversum. Philosophical almanac, no. 7-8 (May 18, 2018): 169–78. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.7-8.17.
Full textAbstract:
В статті аналізується обсяг та зміст фахової підготовки інженерних кадрів у відповідь на виклики глобалізації та інформаційної революції; розглядається інженерна діяльність, яка містить знання про технічні засоби та об’єкти, пов’язані з організацією та економікою інших систем і процесів. Автор наголошує на єдності предметно-технічного циклу з гуманітарним. Він прогнозує посилення ролі гуманітарної підготовки майбутніх інженерів. Досліджуються зміст інженерної освіти, складові, які формують майбутнього інженера-професіонала. Звертається увага на професіональну підготовку майбутніх інженерів. У статті висвітлюються проблеми з розбіжністю між обсягом необхідної інформації та кількістю годин на її вивчення. Суспільство вимагає підготовки інженера-лідера, представника не лише технічної еліти, а й громадянської, організатора колективу, вихователя, наставника молоді
4
Ткачук, Вікторія. "Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 286–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2921.
Full textAbstract:
Ткачук В. В. Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України.
У статті розглянуто поняття компетентності інженера-педагога, визначено умови, що необхідно забезпечити для підвищення якості освіти з упровадженням ІКТ. Акцентовано на ІКТ-компетентності, як такій, що є ключовою для студентів інженерно-педагогічного профілю в сучасному інформаційному суспільстві. Ураховано позицію, що розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів відбувається у процесі вивчення інформатичних дисциплін, відповідно розглянуто програму навчального курсу «Комп’ютерні технології в навчальному процесі» для напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта (за профілем)».
5
Ракович, Володимир Анатолійович. "Деякі аспекти навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів." New computer technology 16 (May 14, 2018): 249–54. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.846.
Full textAbstract:
Метою дослідження є огляд проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Задачами дослідження є висвітлення питань доцільності навчання ігрового програмування студентів ІТ-спеціальностей, огляд алгоритмів та інструментальних засобів для розробки ігор. Об’єктом дослідження є процес навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи до викладання програмування ігор майбутнім інженерам-програмістам. У статті проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень з проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів; розглянуто відомі і специфічні алгоритми з програмування ігор та обґрунтовано відбір інструментальних засобів розробки ігор. У результаті дослідження планується узагальнити досвід ігрового програмування для формування рекомендацій щодо навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.
6
ДУДУКАЛОВА, Олександра. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 248–57. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-248-257.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовано методологічні підходи формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності: концептуальні (системний, синергетичний, компетентнісний) та специфічні (інтегративний, задачний та творчий). Розкрито сутність методологічних підходів та охарактеризовано принципи, які відображають вимоги до їх використання та забезпечують функціонування процесу формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності. На прикладі системного підходу сформульовано шляхи реалізації методологічних підходів у реальному освітньому процесі закладів вищої освіти. Зазначено низку дій на основі системного підходу зорієнтованих на розробку моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності, визначення загальних властивостей та якісних характеристик її складників. Так, за допомогою системного підходу окреслено мету і завдання навчальної, самостійної та практично-зорієнтованої діяльностей здобувачів вищої освіти відповідно до навчального плану та програм ЗВО (цільовий складник); обрано методи стимулювання позитивної мотивації здобувачів вищої освіти (мотиваційний складник); визначено структуру та зміст предметних та міждисциплінарних знань, адекватних основним функціям, що реалізують інженери-педагоги в професійній діяльності в інноваційному контексті, обрано відповідні до навчального плану дисципліни (змістовий складник); обрано форми, методи, прийоми і засоби навчальної, самостійної та практично зорієнтованої діяльностей майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю та схарактеризовано критерії відповідних виявів знань, умінь, навичок (операційно-діяльнісний складник); забезпечено дієвий контроль та самоконтроль за рівнем академічних і особистісних досягнень здобувачів вищої освіти (контрольно-регулювальний складник); забезпечено якісну діагностику та самодіагностику рівня академічних та особистісних досягнень майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю (оцінно-результативний складник). Ключові слова: методологічні підходи, майбутні інженери-педагоги, економічний профіль, професійна діяльність.
7
Кошук, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.51-60.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітлитленню основних положень концепції цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства в аграрному вищому навчальному закладі. Розкриваються головні ідеї, мета, завдання, гіпотеза, методологічні підходи, прнципи, фактори, педагогічні умови системного формування феномену. Охарактеризовано провідні ідеї концепції: визнання унікальності й цінності особистості студента, який має бути суб‘єктом освітнього процесу; ідеї формування культурної особистості з урахуванням її потреб та інтересів, узгоджене з потребами суспільства; концепт пріоритетних цілей у підготовці висококваліфікованого фахівця, спроможного у своїй соціально-професійній діяльності до самоактуалізації, самореалізації, самоуправління й саморозвитку. В основу запропонованої концепції формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства покладено ідею психологів розглядати це особистісне утворення як інтегративну властивість особистості, що виявляється в інженерно-технічній діяльності, поведінці та вчинках людини і зумовлює готовність і здатність фахівця кваліфіковано виконувати функції інженера аграрного виробництва за рахунок збалансованого поєднання комплексу знань, умінь, потреб та мотивів самовдосконалення, моральноетичних цінностей та необхідних особистісно-професійних якостей. Визначено провідні напрями формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства: технологізація професійної підготовки майбутніх інженерів; інформатизація освітнього процесу аграрного вищого навчального закладу, створення інформаційноосвітнього середовища; науково-дослідна робота студентів; педагогічна інтеграція; стандартизація аграрноінженерної освіти; практико-орієнтована підготовка студентів. Наведено концептуальну модель педагогічної системи, що унаочнює напрями розв‘язання проблеми, слугує засобом визначення стратегії подальшого наукового пошуку та інструментом більш детального вивчення феномену.
8
МАЛИШЕВСЬКИЙ, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕЗИСУ ПОНЯТТЯ “ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 60–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-60-69.
Full textAbstract:
Стаття присвячена історико-філософському аналізу поняття “професійна мобільність” у контексті підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Встановлено, що зростання і складність соціальної, економічної і професійної інформації вимагають від інженера-педагога умінь оперативно поновлювати свої знання, бути успішним і потрібним, готовим до будь-яких змін у професійній діяльності, уміти швидко й ефективно адаптуватися до нових умов ринку праці, тобто бути мобільним. Окреслено понятійне поле професійної мобільності, до якого віднесено дефініції (професія, професіоналізм, мобільність та інші), що об’єднуються з досліджуваним поняттям спільним змістом, метою і функціональною подібністю. Вони обумовлюють формування професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, дозволяють глибше зрозуміти її сутність і визначити шляхи розвитку в умовах університетської освіти. Розглянуто історико-філософські та педагогічні підходи до визначення феномену професійної мобільності у світлі підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. З’ясовано, що сьогодні мобільність визначається з позиції не тільки соціальної філософії та соціології, а й в економічному, психологічному та педагогічному аспектах. Доведено, що професійна мобільність визначається соціальними відносинами, установками, цінностями, цілями та іншими мотиваційними факторами, що реально детермінують поведінку суб’єкта в суспільстві. Вона тісно пов’язана із соціальними змінами, обумовлюється ними і впливає на них. При формуванні професійної мобільності майбутнього інженера-педагога в галузі комп’ютерних технологій акцентується увага на необхідності аналізу якісної сторони цього феномена, дослідженні ціннісних прагнень і системи особистісно значущих характеристик майбутнього фахівця, які дадуть можливість успішно реалізувати себе в різних формах взаємодії й самовдосконалення, проявити себе у професійній діяльності і досягнути вищого щабля власного професійного розвитку. Ключові слова: професійна освіта, мобільність, професійна мобільність, інженери-педагоги комп’ютерного профілю, підготовка інженерів-педагогів комп’ютерного профілю.
9
Камінська, Світлана, and Олена Тирон. "ПСИХОЛОГО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ НА ЕМОЦІЙНУ ТА МОТИВАЦІЙНУ СФЕРУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 6, 2021): 322–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.053.
Full textAbstract:
В статті описано дослідження, пов’язане з пошуком можливостей розвитку м’яких навичок серед студентів технічних спеціальностей. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав доцільність сфокусувати майбутніх інженерів на читанні та написанні художніх історій про науку та технології. За допомогою спеціально розробленого опитувальника ми наштовхнули майбутніх інженерів на думку про можливість не тільки читати, але й писати історії про науку. Ми провели опитування, метою якого було не тільки отримати статистичні дані про емоційний вплив текстів, а також формувати мотивацію до читання та написання художніх історій про науку, до розробок винаходів та наукових теорій. Опитувальник складався з питань до трьох текстів, складених без експресивних елементів, у формі біографічної інформації про письменників-винахідників, письменників, які передбачили відомі винаходи та письменників, які розробили наукові теорії. Ми проаналізували, як майбутні інженери сприймали цю інформацію. Результати опитування показали афективний та конативний вплив даної інформації
10
Соколова, Cвітлана Вікторівна. "Професійна мобільність як складова правової культури майбутніх інженерів-педагогів." Педагогіка вищої та середньої школи 50 (April 18, 2017): 75–85. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1287.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню структури правової культури майбутніх інженерів-педагогів та професійної мобільності як її складової. Визначено соціальне значення професійної мобільності у формуванні правової культури майбутніх інженерів-педагогів. Окреслено основні компоненти правової культури майбутніх інженерів-педагогів і розглянуто зміст кожного з них. Проаналізовано основні професійні якості майбутніх інженерів-педагогів, які необхідні для успішної інженерно-педагогічної діяльності.
11
Ткачук, Вікторія Василівна, and Сергій Олексійович Семеріков. "Теорія та методика використання мобільних технологій навчання інформатичних дисциплін у підготовці інженерів-педагогів з цифрових технологій." Theory and methods of e-learning 12, no. 1 (January 21, 2021): 3–329. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v12i1.1040.
Full textAbstract:
Спецвипуск містить монографію, у якій теоретично обґрунтована та розроблена модель використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів з цифрових технологій; удосконалено структуру інформаційно-комунікаційних компетентностей інженера-педагога; розроблена авторська методична система навчання інформатичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів з цифрових технологій.
12
Єфремова, Оксана. "МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ." Professional Pedagogics 2, no. 21 (September 28, 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.60-67.
Full textAbstract:
Актуальність: вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців неможливо без упровадження інформаційних технологій, нових підходів до вимірювання якості освітнього процесу, інноваційних методів діагностування, а також використання моделей підготовки фахівців як необхідній передумови компетентності випускника. Мета: розроблено і обґрунтовано теоретичну модель підвищення якості підготовки фахівців, яка відповідає авторському баченню розв’язання цього питання, а також показано її використання в освітньому процесі для підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Методи: теоретичні; емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз робочих планів, програм підготовки майбутніх інженерів-педагогів, засобів і методів педагогічної діагностики, тестових завдань і методик їх використання); використано ідею кібернетичного метода (модель «чорна скринька»). Результати: з'ясовано можливості педагогічної діагностики як технології, що сприяє підвищенню якості підготовки студентів інженерно-педагогічного вишу; запропоновано та обґрунтовано теоретичну (структурну) модель підвищення якості підготовки майбутнього інженера-педагога, визначено і описано компоненти моделі та вимоги до її розробки, вдосконалено систему оцінювання і контролю якості результатів навчання у ЗВО. Реалізація оцінювання якості професійної підготовки майбутніх фахівців здійснювалася відповідно до розроблених «теоретичної» та «математичної» моделей, без яких неможливо розв’язати питання управління якістю освітнього процесу. У статті основну увагу і приділено розгляду «теоретичної» моделі підготовки фахівців. У дослідженні запропоновано підхід до моделювання, заснований на концепції пізнання «чорний ящик» та конкретизовано принципи моделі, на яких базується процес професійної підготовки майбутніх фахівців. Висновки: теоретично доведено, що запропонована «теоретична» модель підвищення якості підготовки фахівців є складовою частиною фундаментальної підготовки інженерів-педагогів, має практично-прикладний характер, а також дає чіткий алгоритм для ефективного вдосконалення якості освітнього процесу.
13
АЛЄКСЄЄВА, Ганна, Оксана ЖУКОВА, Олена ФОНАРЮК, and ЯРОСЛАВА ШВЕДОВА. "ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-190-200.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема використання відеоматеріалів у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів, зокрема візуалізацію дидактичних матеріалів у професійній підготовці майбутніх фахівців з комп’ютерних технологій. Доведено, що необхідна зміна парадигми викладання дисциплін комп'ютерного профілю в контексті візуалізації дидактичних матеріалів як основи абстрагування матеріалу. Встановлено, що навчання дисциплінам комп'ютерного профілю здійснюється в умовах дуже мінливої предметної області та великої кількості різноманітних методів й інструментальних засобів. Однім з головних принципів навчання студентів стає високий рівень абстрагування навчального матеріалу. Розглянуто класичні методики навчання дисципліни “Системи керування контентом“, які передбачають лекційно-практичну форму навчання з переважно текстовими дидактичними матеріалами, що мають низький рівень абстрагування порівняно з використанням відеоматеріалів. Показано, що завдяки технічним перевагам застосування відеоматеріалів (швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції; дидактичними ‒ інтерактивність занять (створення ефекту присутності, відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатися і побачити більше)) здійснюється підвищення якості й ефективності освітнього процесу. Визначено дидактичні основи застосування відеоматеріалів при навчанні студентів системам керування контентом, розроблено та впроваджено в професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів БДПУ відеоматеріали для використання систем керування контентом на прикладі майбутніх інженерів-педагогів факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету. Встановлено, що використання навчальних відеоматеріалів має значний потенціал і сприяє підвищенню ефективності навчання та гарантує якісну професійну підготовку студентів. Ключові слова: вища освіта, професійна підготовка, майбутні інженери-педагоги, інформаційні технології, системи керування контентом, відеоматеріали.
14
Фіногєєва, Тетяна. "Аналіз умов та передумов організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 98–103. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3036.
Full textAbstract:
Фіногєєва Т. Є. Аналіз умов та передумов організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.
У статті на основі дослідження сучасних педагогічних праць здійснено аналіз умов та передумов ефективної організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Автор пропонує власне бачення цієї педагогічної проблеми з урахуванням специфіки підготовки в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі.
15
Ступнік, Микола Іванович, Володимир Станіславович Моркун, Зінаїда Павлівна Бакум, and Вікторія Василівна Ткачук. "Концепція підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти (школа – ВНЗ – підприємство)." Освітній вимір 48 (May 11, 2016): 34–43. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2382.
Full textAbstract:
Ступнік М. І., Моркун В. С., Бакум З. П., Ткачук В. В. Концепція підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти (школа – ВНЗ – підприємство).
У статті розроблено концепцію підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти. Визначено етапи означеної підготовки: загальноосвітній заклад, вищий навчальний заклад, підприємство. Обґрунтовано значення профорієнтаційної роботи, дидактичні засади фахової підготовки майбутніх інженерів в умовах сучасного вишу, а також порушено проблеми адаптації випускників гірничих факультетів на підприємстві.
16
Філімонова, Ірина. "Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 87–91. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2801.
Full textAbstract:
Філімонова І. А. Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін.
Сучасне харчове виробництво вимагає не лише високого рівня освіти та професійної майстерності майбутніх фахівців, а й готовності до інноваційної діяльності та до постійного самовдосконалення. Одним із ефективних напрямів модернізації освіти у професійній педагогіці визнано компетентнісний підхід, метою якого є формування в майбутнього інженера-педагога фахової компетентності та формування відповідних компетенцій.
17
АБІЛЬТАРОВА, Ельвіза. "КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ: АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.26.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статі – систематизація та аналіз наукової літератури щодо визначення понятійно- термінологічного апарату дослідження. У процесі здійснення наукового дослідження нами було застосовано метод аналізу загальнонаукової, філософської, культурологічної, соціологічної, психолого-педагогічної літера- тури, нормативно-правових документів, навчально-методичної документації закладів вищої освіти; семан- тичний та контент-аналіз, синтез, узагальнення та систематизація – для визначення суті поняття «куль- тура безпеки професійної діяльності». Методологічною основою дослідження проблеми формування культури безпеки професійної діяльності є теорії, концепції особистіcно-орієнтованого навчання, культурологічної та гуманістичної парадигм освіти, системного, культурологічного, аксіологічного, суб’єкт-суб’єктного, діяльнісного підходів. Автором детально аналізуються поняття «культура», «безпека», «професійна діяль- ність». Запропонована авторська редакція дефініції «культура безпеки професійної діяльності майбутньо- го інженера з охорони праці», яка визначена як інтегральна якість особистості фахівця, що виражається сукупністю професійних знань, умінь, навичок, професійно-особистісних якостей із профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, зниження рівня професійних ризиків; проявляється мотиваційно-ціннісним ставленням до особистої безпеки та безпеки всього колективу, створення безпечних і нешкідливих умов праці, безпечного здійснення професійної діяльності; характеризується високим ступенем відповідальності, самоорганізації та саморозвитку, заснованих на глибокому усвідомленні пріоритету безпеки під час розв’язання професійних завдань. Зроблено висновок про необхідність здійснення подальшого дослі- дження, спрямованого на вивчення та встановлення структурних компонентів культури безпеки професійної діяльності майбутніх інженерів з охорони праці.
18
Фіногєєва, Т. Є. "Самостійна робота в навчальному процесі вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів: сучасний стан та перспективи." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 590–96. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3487.
Full textAbstract:
Фіногєєва Т. Є. Самостійна робота в навчальному процесі вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів: сучасний стан та перспективи.
У статті на основі дослідження сучасних педагогічних праць здійснено аналіз системи самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів, її дидактичних умов та передумов. Автор пропонує шляхи удосконалення самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних навчальних закладів.
19
Малишевський, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, no. 1 (December 31, 2020): 67–77. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.67-77.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню практичного аспекту формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів. У статті здійснено аналіз практичної підготовки формування професійної мобільності здобувачів вищої освіти з урахуванням результатів психолого-педагогічних праць вітчизняних та зарубіжних науковців. З’ясовано, що організація практичної підготовки інженерів-педагогів зорієнтована з урахуванням потреб ринку праці.Акцентовано на перевагах контекстного та технологічного підходів у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Визначено, що в організації освітнього процесу високий потенціал мають когнітивно зорієнтовані технології (діалогічні методи навчання, лекції-конференції, мультимедіа лекції, семінари-дискусії, семінари-«круглі столи», проблемне навчання тощо), особистісно зорієнтовані технології (інтерактивне навчання; креативні, інтелектуально-творчі, рольові, імітаційні, ситуативні ігри; тренінги тощо), діяльнісно зорієнтовані технології (контекстне навчання; організаційно-ділові ігри; метод проєктів, зокрема науково-дослідні проєкти, кейс-метод, пізнавально-пошукові завдання тощо). Доведено, що впровадження таких технологій сприяє реалізації практичної підготовки фахівців: інтенсифікації, підвищенні ефективності та якості освітнього процесу; диференціації навчання; системну інтеграцію предметних завдань; професійно-особистісному зростанню, самореалізації і самовдосконаленню.З’ясовано, що одним із найбільш ефективних шляхів підвищення практичної підготовки формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів є забезпечення міжгалузевої інтеграції, яка виступає індикатором якості професійної підготовки. Теоретичні дослідження спрямовують подальший науковий пошук на впровадження системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів.
Ключові слова: практична підготовка, професійна мобільність, інженери-педагоги, міжгалузева інтеграція.
20
Малишевський, О. В. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 104–12. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.12.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність дослідження педагогічних умов формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Окреслено комплекс педагогічних умов досліджуваної якості. Перша умова – створення інформаційного освітнього середовища, як педагогічної умови, що впливає на забезпечення єдиного інформаційного та професійного простору в професійній підготовці інженерів-викладачів у галузі комп’ютерних технологій. Друга умова – інтеграція змістового, технологічного та методичного забезпечення інженерно-педагогічної підготовки. Акцентовано увагу на проектному значенні як умові розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів-викладачів. Визначено суть проектної діяльності. Це важливо для формування та розвитку комунікативного потенціалу майбутнього фахівця та адаптивних якостей співробітництва в колективі. Виділено етапи проектування та типи проектів, необхідних для розвитку професійної готовності до мобільності. Забезпечення моніторингу як умови розвитку досліджуваної якості є певним технологічним процесом. Це передбачає процедуру визначення компонентів готовності, їхніх критеріїв, показників, розробки та впровадження загальної моделі моніторингу. Визначено, що педагогічні умови формування готовності до професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю передбачають сукупність педагогічних заходів і суб’єкт-суб’єктних стосунків. Вони допомагають підвищити ефективність професійної підготовки. Наголошено, що реалізація педагогічних умов сприяє цілісності системи формування готовності до професійної мобільності, забезпечує позитивну динаміку саморозвитку та самоудосконалення майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Перспективи подальших розвідок з формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю пов’язані із дослідженням шляхів підвищення ефективності їх фахової підготовки засобами проєктної технології навчання.
21
Лазарєва, Т. А., І. В. Цихановська, and О. С. Благий. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ЯКОСТЕЙ ЗІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, no. 4 (September 30, 2020): 119–32. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-119-132.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність формування професійно важливих якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їх професійної підготовки. Так, майбутні фахівці повинні здійснювати не лише технологічну діяльність з виробництва оздоровчої продукції, а й реалізовувати медико-фізіологічні знання з будови і функціонування організму споживачів та біологічні знання щодо оздоровчих властивостей біологічно активних речовин та харчових добавок. Це активізує необхідність розвитку у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі світоглядних якостей, які забезпечують їх професійну підготовку до розроблення та впровадження оздоровчої продукції харчування. Метою статті було експериментальне дослідження рівня формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі їхньої професійної підготовки. Педагогічне експериментальне дослідження формування світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі проводилося протягом 2015-2018 років за трьома етапами: констатувальним, формувальним та порівняльним. Так, узагальнено структуру світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх фахівців, зокрема визначено: моральні (високий рівень моральних стосунків з людьми; відповідальність за життя кожного споживача, чесність, громадська гідність) та духовні (гуманність, емпатія та повага до споживачів). Проведено педагогічний експеримент, за результатами якого підтверджено підвищення рівня сформованості світоглядних якостей зі здоров’язбереження у майбутніх інженерів-технологів харчової галузі за умови розроблення та впровадження авторської методики, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту їхнього навчання.
22
Dubinina, Nataliia V. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНІЧНОГО ВНЗ ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ." Information Technologies and Learning Tools 36, no. 4 (September 12, 2013): 1–8. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.862.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена опису технології використання мультимедіа у навчально-виховному процесі технічного вищого навчального закладу інженерно-будівельного профілю в ході навчальної і майбутньої професійної діяльності. У ній розповідається про стадії підготовки майбутніх інженерів-будівельників до застосування засобів мультимедіа в ході навчальної і майбутньої професійної діяльності, а також про проведення констатувального і формувального експериментів, які доводять цілеспрямованість запропонованої методики, її ефективність і позитивні результати, що відображаються на сучасному навчальному процесі технічного вищого навчального закладу інженерно-будівельного профілю.
23
Бондар, М. М., and О. В. Плавинська. "ВИВЧЕННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ ДО ЗМІСТОВНОЇ СКЛАДОВОЇ СУКУПНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 1 (43) (February 21, 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.1.4.
Full textAbstract:
Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів сфер сільськогосподарського машинобудування та виробничої експлуатації сільськогосподарської техніки залишається актуальною проблемою національної системи освіти. Одним із шляхів вдосконалення навчального процесу є тісна співпраця університетів з роботодавцями сільськогосподарського виробництва та залучення їх до активної участі у формуванні компетенцій випускників, адекватних вимогам ринку праці. З огляду на важливість підвищення ефективності цієї співпраці в статті досліджуються взаємопов'язані поняття «компетенція», «компетенції», «компетентність», «компетентний». Пропонується перелік компетенцій інженера. Вивчається зміст сукупності значущих для випускника компетенцій, а також досліджується їх прояви у виробничих умовах, пов'язаних з необхідністю певного часу для адаптації випускника інженерного факультету. Основна мета дослідження — підвищити ступінь готовності студентів спеціальностей: галузеве машинобудування та агроінженерія, до швидкої адаптації в майбутній професійній діяльності. Для чого, на підставі результатів дослідження вимог роботодавців, відкоригувати змістовну складову сукупності професійних компетенцій. Для досягнення мети в лютому 2017 року по вересень 2018 року здійснювалось експертне опитування роботодавців. Брали участь в дослідженні випускники грудня 2016 роки (78 чол.), факультету конструювання та дизайну, а також механіко-технологічного факультету направлені на роботу в машинобудівні, дилерські, сервісні та виробничі сільськогосподарські організації різних форм власності. Результати проведеного опитування дозволили встановити саме які компетенції вимагають перегляду навчальних курсів і програм дисциплін для вдосконалення навчального процесу.
24
АБІЛЬТАРОВА, Е. Н. "КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ: АНАЛІЗ СТАНУ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці. Метою статті є дослідження стану формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці. Обґрунтовано теоретичну базу дослідження, визначено наукові праці, які роблять значний внесок у розвиток проблеми дослідження. У процесі здійснення науково-експериментальної роботи застосовано такі теоретичні та емпіричні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури; систематизація та узагальнення результатів дослідження; опитування та анкетування студентів, викладачів закладів вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку інженерів з охорони праці, інженерів з охорони праці виробничих підприємств та організацій; бесіди для вивчення стану формування культури безпеки професійної діяльності. Наведено результати опитування респондентів щодо розуміння поняття «культура безпеки професійної діяльності» та важливості володіння майбутніми інженерами з охорони праці культурою безпеки професійної діяльності. Представлено результати опитування студентів щодо володіння знаннями з питань загальної культури, культури охорони праці, культури праці, культури здоров’я; визначено їхні потреби у вдосконаленні професійних умінь, із виконанням задач професійної діяльності на засадах та принципах культури безпеки професійної діяльності. Здійснена самооцінка студентів своєї готовності до виконання задач професійної діяльності на принципах та пріоритету культури безпеки професійної діяльності. Узагальнено результати опитування респондентів щодо оцінювання ефективності форм формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці. Визначено проблеми, які заважають ефективному формуванню культури безпеки професійної діяльності. Зроблено висновок про необхідність проведення ґрунтовного та експериментального дослідження наукової проблеми формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці.
25
Герганов, Леонід, and Ігор Липенков. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗДОБУТТЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІМИ СУДНОВИМИ МЕХАНІКАМИ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (August 8, 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.151-158.
Full textAbstract:
Актуальність: необхідність розроблення та впровадження у практику організаційно-педагогічних умов здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика» визначається вимогами Міжнародної Конвенції «Про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (з поправками)» (ПДНВ) та базових Модельних курсів ІМО (Course 7.02 «Chief engineer officer and second engineer officer», Course 7.03 Course 7.04 «Officer in charge of an engineering watch» Мета: обґрунтувати організаційно-педагогічні умови здобуття первинних професійних компетенцій майбутніми судновими механіками при вивченні освітньої компоненти «Морська інженерна практика» та їх вплив на подальшу професійну діяльність у складі екіпажу морського судна. Методи: теоретичні (логічний аналіз наукових досліджень у галузі професійної педагогіки і методики професійного навчання у вищій школі; логіко-структурний аналіз – для визначення суті й структури понять «професійна компетенція» і «професійна підготовка майбутніх суднових механіків до практичних дій на судні», обґрунтування організаційно-педагогічних умов означеної підготовки); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду практичної підготовки майбутніх судномеханіків); експериментальні (самооцінювання – для осмислення результатів професійної підготовки до взаємодії у складі екіпажу судна в умовах небезпечних та аварійних ситуацій). Результати: розроблено та впроваджено в освітній процес організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності у майбутніх суднових механіків, що сприяє побудові у вищому морському закладі освіти ефективної індивідуальної освітньої траєкторії та забезпечує безперервність професійного розвитку майбутніх фахівців. Висновки: доведено, що впровадження в освітній процес організаційно-педагогічних умов здобуття професійних компетенцій майбутніми судновими механіками у процесі вивчення освітньої компоненти «Морська інженерна практика», надало можливість студентам перейти до освоєння фахових дисциплін на більш високому рівні, про що свідчать дані незалежного тестування. Результативність розроблених організаційно-педагогічних умов підтверджують також результати виконання студентами контрольних робіт на міжкафедральному семінарі.
26
ПЕТРУНЬОК, Тетяна, and Людмила БЛАГОДАРЕНКО. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ФІЗИКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 303–10. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-303-310.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання про вдосконалення змісту дисципліни “Фізика” при підготовці майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії з урахуванням інноваційних процесів, що відбуваються в будівництві. Наголошено, що нові наукові технології все більшою мірою інтегруються в будівництво і стають найбільш затребуваними, а це зумовлює необхідність якісних змін у навчанні фахівців та підготовки їх до використання у професійній діяльності найбільш прогресивних будівельних технологій вже з перших етапів навчання у закладах вищої освіти. Визначено, що головною умовою ефективної реалізації новітніх технологій є забезпечення високого рівня кваліфікації усіх робітників будівельного комплексу. Акцентовано, що на сучасному етапі розвитку будівельної сфери професійна підготовка інженерів будівельників наповнюється новим змістом і важливе місце у ній посідає ознайомлення майбутніх фахівців з основами новітніх будівельних технологій. Разом з тим, відзначено, що нині склалася ситуація, коли внаслідок стрімкого прогресу будівельної галузі підготовка фахівців якісно нового рівня не встигає за попитом на них, який неухильно зростає. Зауважено, що вагомий вплив на підготовку фахівців чинять глобалізаційні процеси, що відбуваються у світі і призводять до того, оскільки вони призводять до неминучої інтеграції будівельної галузі України у світову. Доведено необхідність перегляду навчальних програм підготовки майбутніх інженерів-будівельників та удосконалення і поглиблення їх змісту через уведення інформації про новітні будівельні технології. Ключові слова: освітній процес з фізики, інноваційні будівельні технології, професійна підготовка інженерів-будівельників.
27
Савельєва, Тамара, and Дмитро Пустовой. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ У ВИКЛАДАННІ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 155–66. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236892.
Full textAbstract:
Розглянуто методику викладання дисципліни «Інженерна графіка» у вищих навчальних закладах. З розвитком технологій 3D-моделювання суспільство отримало нові можливості формоутворення, різного за складністю, що відрізняється точністю, дає змогу краще уявити майбутню форму виробу. На прикладі використання сучасних графічних пакетів у викладанні наведені фрагменти виконання розрахунково-графічних робіт в розділі «Комп’ютерна графіка». Наведені приклади переваг у впровадженні в навчальний процес загальноосвітніх кафедр вишів розділу 3D-моделювання з точки зору розвитку просторової уяви необхідної сучасного інженеру-конструктору. Раціональне використання сучасних комп'ютерних технологій не тільки полегшує рутинну ручну роботу з дисципліни інженерна графіка, але і сприяє розвитку творчої і пізнавальної активності студентів. Важливим принципом в навчальному процесі стає гармонійне поєднання традиційних технологій графічної підготовки і сучасних інформаційних технологій.
28
Герганов, Леонід, and Анатолій Ярмакі. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 157–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-35.
Full textAbstract:
В даній статі розкрито сутність та основну мету щодо впровадження в освітній процес підготовки майбутніх моряків новітніх комп’ютерних технологій. Авторами було виявлено, що використання платформи Google-Education, а саме Classroom в інформаційно-освітньому середовищі кафедри інженерних дисциплін Дунайського інституту НУ «Одеська морська академія» у підготовці майбутніх інженерів, впливає не лише на якість здобутих знань, а й на подальшу професійну діяльність. Було зазначено, на яких навчальних дисциплінах автори зробили свої наукові висновки, а саме: «Технологія матеріалів і ремонт суднового обладнання», «Опір матеріалів», «Морська інженерна практика», «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка». Схематично було зображено міждисциплінарний зв'язок фахових дисциплін на кафедральному рівні. У загальній структурі освітньо-професійне середовища розглянуто як поетапний процес формування цифрових компетенцій у професійній діяльності майбутнього суднового механіка.
29
Рассовицька, Марина Віталіївна, and Андрій Миколайович Стрюк. "Використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків." New computer technology 17 (June 25, 2019): 168–74. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.961.
Full textAbstract:
Метою дослідження є добір хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування, які доцільно використовувати у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків. Задачі дослідження: проаналізувати доцільність використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці бакалаврів прикладної механіки; виконати добір засобів автоматизованого проектування, які доцільно використовувати у навчанні майбутніх інженерів-механіків. Об’єктом дослідження є професійно-практична підготовка майбутніх інженерів-механіків. Предметом дослідження є використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці бакалаврів прикладної механіки. У роботі проаналізовано актуальність та доцільність використання хмаро орієнтованих систем автоматизованого проектування у професійно-практичній підготовці майбутніх інженерів-механіків, обрано комплекс програмних засобів, хмарних та мобільних сервісів для професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-механіків, запропоновано модель доступу з використанням облікового запису Google.
30
Зелінський, Сергій Сергійович. "Система комп’ютерної математики як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 17–22. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2485.
Full textAbstract:
Зелінський С. С. Система комп’ютерної математики як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів.
У статті розглядається система комп’ютерної математики (Maple) як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів. Детально розглянуто поняття системикомп’ютерної математики та визначено характеристики цього поняття. Наведено можливості системи комп’ютерної математики в процесі підготовки майбутніх інженерів. Розглянуто практичні аспекти застосування системи комп’ютерної математики.
31
Коваль, Максим Валерійович, and Андрій Миколайович Стрюк. "Аналіз доцільності використання хмарних технологій у комбінованому навчанні магістрів з програмної інженерії." Theory and methods of e-learning 4 (February 28, 2014): 134–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.381.
Full textAbstract:
Підготовка магістрів з програмної інженерії ведеться на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалаврів з програмної інженерії. У зв’язку з цим майбутні магістри вже володіють навичками з розробки та тестування програмного забезпечення [4] і повинні отримати професійні компетентності, що дозволяють виконувати роботу наукового співробітника, як у галузі програмування, так і у інших галузях обчислень, та інженера у інших галузях інженерної справи, займаючи первинні посади: інженера з впровадження нової техніки та технологій; керівника виробничого або функціонального підрозділу; асистента вищого навчального закладу або викладача професійного навчального закладу.Таким чином, при підготовці магістрів з програмної інженерії передбачається посилення таких виробничих функцій, як організаційна, навчально-виховна, науково-дослідна та проектувальна. Кожна функція вимагає володіння певними вміннями згідно відповідної освітньо-кваліфікаційної характеристики. В табл. 1 показано зв’язок між виробничими функціями, типовими задачами в рамках кожної функції та уміннями, якими має оволодіти магістр з програмної інженерії.Таблиця 1Розподіл умінь магістрів з програмної інженерії згідно функцій ФункціяТипова задачаЗміст умінняОрганізаційнаКерівництво роботою виконавців та підрозділів по автоматизації обробки данихСпираючись на нормативні документи вміти: планувати та організувати роботу виконавців та підрозділів; виконувати контроль виконаних робіт по автоматизації обробки данихНавчально-виховнаОволодіння формами, методами та принципами організації навчального процесу у ВНЗСпираючись на відповідні підручники та методичне забезпечення вміти: підібрати потрібний зміст навчального матеріалу; використати оптимальні форми, методи і засоби навчання відповідно до програмиОволодіння основними дидактичними принципами педагогічних технологій і процесів педагогічного проектуванняНа основі педагогічних знань вміти: контролювати і корегувати здобуті знання; застосовувати дидактичні принципи педагогічних технологійНа основі педагогічних знань вміти: застосовувати основні принципи комунікативної культури; застосовувати одержану інформацію у практичній і творчій діяльності; використовувати найновіші форми методи та прийоми у навчально-виховній діяльності на основі наукових знань, рекомендацій і комп’ютерної технікиНауково-досліднаДослідження існуючих технологій в ІС, розробка заходів по їх удосконаленню, та нових компонентівНа основі аналізу інформаційних систем (ІС) вміти: формулювати задачу дослідження; володіти методикою системного аналізу; моделювати та оптимізувати інформаційні системиВизначення актуальності наукового дослідженняВикористовуючи знання та результати аналізу наукових досліджень предметної області, вміти: обґрунтувати проблему дослідження; сформулювати парадигму, та границі дослідження; визначити мету та задачі дослідженняВизначення предмету і об’єкту дослідженняНа основі визначеної мети, задач дослідження вміти обґрунтувати предмет та об’єкт дослідженняПроектувальнаПрограмування прикладних задач мовами високого рівняУміти знаходити спільні і від’ємні риси різних систем програмування, розуміти основи побудови мов програмування високого рівня, використовувати ретроспективний аналіз для прогнозування розвитку і впровадження власних програмНавчальний план підготовки магістрів прийнято розділяти на окремі дисципліни. Так, наведені в табл. 1 уміння частково формуються під час вивчення дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки («Філософські проблеми наукового пізнання», «Вища освіта і Болонський процес», «Основи наукових досліджень»), а також при вивченні наступних дисциплін професійної та практичної підготовки:1. Інженерія ПЗ для паралельних та розподілених систем.2. Технології проектування та створення сучасних корпоративних мереж.3. Експертні технології для систем підтримки прийняття рішень.4. Розробка і дослідження інформаційних систем.5. Проектування, моделювання та аналіз інформаційних систем.6. Методи обробки експериментальних даних та планування експерименту.У той же час визначені у освітньо-кваліфікаційній характеристиці вміння є міждисциплінарними і формування їх відбувається під час вивчення не окремих дисциплін, а всього циклу підготовки. Міждисциплінарна інтеграція в рамках навчальної програми магістрів може відбуватися за наступними напрямками:1) посилення професійної зорієнтованості дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки;2) посилення діяльнісного підходу до вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, активне застосування методів проектів та контекстного навчання, елементів проблемного навчання та навчання у співпраці [6];3) фундаменталізація підготовки магістрів програмної інженерії.В роботі С. О. Семерікова [7] підкреслюється, що подальша фундаменталізація підготовки фахівців повинна бути спрямована на педагогічну інтеграцію, подолання розриву між знаннями, отриманими студентами при вивченні різних навчальних дисциплін за рахунок істотного розвитку міжпредметних зв’язків, а одним із факторів фундаменталізації професійної підготовки фахівців з інформаційних технологій є фундаменталізація засобів навчання через надання їм властивостей мобільності. Підвищення мобільності можна досягти шляхом технологічного насиченням навчального процесу мобільними засобами ІКТ та шляхом уніфікації структури навчального матеріалу – подання його у вигляді окремих незалежних блоків, що називають навчальними об’єктами [9].Інтенсивне використання засобів ІКТ у вищій школі доцільне в умовах комбінованого навчання [8], яке передбачає системну інтеграцію традиційних та інноваційних технологій, зокрема, технологій електронного, дистанційного та мобільного навчання. Прагнення зробити навчальний процес більш гнучким, відкритим та мобільним зумовило зростання інтенсивності використання хмарних технологій у навчанні.Хмарні технології – найбільш перспективний на сьогодні напрям розвитку мобільних ІКТ [10] – передбачають доступ окремих користувачів до великого масиву легкодоступних віртуальних ресурсів (апаратних, програмних платформ та послуг) незалежно від пристрою, що використовується для доступу [2]. Обсяг хмарних ресурсів, що надається користувачу, може динамічно змінюватись, пристосовуючись до його потреб, що робить хмарні технології оптимальним інструментом забезпечення повсюдного та повсякчасного доступу до освітніх послуг.Детальному огляду впливу на вищу освіту тих змін, що пов’язані з поширенням хмарних технологій в сучасній ІТ-індустрії, присвячено дослідження авторів дослідницького об’єднання EDUCASE [1]. В дослідженні [5] розглянута реалізація ІТ-інфраструктури університету на основі хмарних технологій (рис. 1). Рис. 1. Архітектура хмари для університетів (за З. С. Сейдаметовою) Дослідження М. Ю. Кадемії та В. М. Кобисі [3] підтверджують, що технології хмарних обчислень є розвиненим засобом реалізації проектного методу навчання та формування у студентів навичок колективної роботи. В роботі Ю. В. Триуса [11] підкреслено, одним з реальних шляхів підвищення якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців є розробка та впровадження у навчальний процес ВНЗ інноваційних технологій навчання, в основу яких покладено органічне поєднання традиційних та комп’ютерно орієнтованих форм, методів і засобів навчання, зокрема й хмарних технологій.Таким чином, аналіз доступних на сьогодні методичних підходів до використання хмарних засобів подання навчальних матеріалів та організації спільної роботи суб’єктів навчального процесу показав, що вони найбільш природно реалізують принципи комбінованого навчання та надають можливість приділити додаткову увагу формуванню специфічних професійних умінь магістрів з програмної інженерії. Хмарні технології мають стати провідним засобом підготовки магістрів з програмної інженерії з урахуванням їх доцільності для системної реалізації принципів комбінованого навчання та об’єктно-орієнтованого підходу до подання навчального матеріалу.Фундаменталізація навчання магістрів з програмної інженерії відбувається за рахунок інтеграції різних навчальних дисциплін, розвитку міжпредметних зв’язків та посилення діяльнісного підходу до вивчення дисциплін циклу професійної підготовки, активного застосування інноваційних методів навчання у співпраці на основі хмарних технології.Проведений аналіз надає можливість визначити такі напрями подальших досліджень:1. Виділити засоби і методи хмарних технологій навчання, використання яких спрямоване на реалізацію комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії з урахуванням особливостей їх підготовки.2. Розробити методику використання хмароорієнтованих засобів у процесі комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії.3. Локалізувати та допрацювати хмароорієнтоване програмне забезпечення для реалізації методики комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії.4. Дослідити методи проектування та застосування навчальних об’єктів у комбінованому навчанні магістрів з програмної інженерії з використанням хмароорієнтованих засобів.5. На основі методики використання хмароорієнтованих засобів у процесі комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії розробити методичне забезпечення дисциплін «Технології проектування та створення корпоративних мереж» та «Інженерія програмного забезпечення паралельних та розподілених систем».6. Експериментально перевірити вплив організації навчального процесу за методикою комбінованого навчання з використанням хмароорієнтованих засобів на рівень сформованості професійних компетентностей магістрів з програмної інженерії.
32
Гарасюта, Володимир. "Особливості професійної підготовки інженерів у німецьких ВНЗ у системі дуальної освіти." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 299–302. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3075.
Full textAbstract:
Гарасюта В. М. Особливості професійної підготовки інженерів у німецьких ВНЗ у системі дуальної освіти.
У статті висвітлюються основні питання організації навчання інженерів у німецьких ВНЗ у системі дуальної освіти. Розглянуто переваги професійної підготовки майбутніх фахівців у процесі дуального навчання. Подано вимоги до майбутніх інженерів з боку підприємств і навчальних закладів. Викладено можливості працевлаштування випускників.
33
Пастушенко, Сергій Миколайович, Віктор Михайлович Кулішенко, and Тетяна Сергіївна Лень. "Цілі фізико-математичної підготовки та методологічні засади дидактичної системи інтеграції фізико-математичних знань майбутніх інженерів." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (March 27, 2013): 25–31. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.860.
Full textAbstract:
Розглянуто цілі та завдання фізико-математичної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, а також методологічні засади дидактичної системи інтеграції фізико-математичних знань і формування фізико-технічної компетентності майбутніх інженерів у технічному університеті.
34
ПЕТРУНЬОК, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВНИЦТВА ТА ЦИВІЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ЗНАНЬ ПРО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ФІЗИКИ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 388–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-388-394.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методичні підходи до формування знань з фізики в майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії, зокрема до ознайомлення їх з використанням сучасних досягнень фізики в будівельній галузі. Обґрунтовано, що основна роль у сучасних наукових дослідженнях належить фізиці, оскільки її закони та методологія в тій чи іншій мірі задіюються в кожній науковій галузі. Констатовано, що викладачі фізики в будівельних університетах у більшості випадків надають перевагу викладенню навчального матеріалу в рамках програми, але не завжди мають час на ознайомлення студентів з конкретними сучасними дослідження в різних галузях фізики та можливостями використання їх результатів у будівельній галузі. Наголошено на необхідності перегляду співвідношення між програмним навчальним матеріалом з фізики і сучасною науковою інформацією, а також доцільності використання варіативної складової навчальних планів, зокрема, розробці та впровадженні спецкурсів для обізнаності майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії зі створенням інноваційних технологій будівництва. Розглянуто можливості використання в будівельній галузі рідких кристалів, оскільки останнім часом дослідження у цій галузі перейшли на якісно новий рівень – науковці вже не тільки вивчають властивості рідких кристалів, а змінюють ці властивості з метою розширення їх можливостей. Запропоновано спецкурс “Сучасні методи модифікації рідких кристалів та їх використання у будівельній галузі”, який розроблений для поглибленого вивчення основ фізики рідких кристалів і може бути реалізований за рахунок варіативної складової навчальних планів або в рамках гурткової роботи. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації запропонованого спецкурсу, які допоможуть викладачам фізики акцентувати увагу студентів на найбільш перспективних будівельних технологіях, створених з використанням рідких кристалів, та сформувати в них системні знання в цій науковій галузі. Ключові слова: майбутні фахівці будівництва та цивільної інженерії, рідкі кристали, навчальний спецкурс.
35
Ігнатенко, Сергій. "Віртуальні динамічні моделі як засіб формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 177–81. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2747.
Full textAbstract:
Ігнатенко С. В. Віртуальні динамічні моделі як засіб формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів.
У статті сформульовано визначення поняття «віртуальна динамічна модель», а також розглянуто дидактичні можливості ВДМ і доведено ефективність їх використання у процесі фахової підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
36
Матвійчук, Л. А. "Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 339–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3339.
Full textAbstract:
Матвійчук Л. А. Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
У статті обґрунтовано зміст формування професійних знань, розглянуто принципи актуальності використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, визначено рівні сформованості знань та особисті якості майбутніх інженерів-програмістів.
37
Герасимчук, Тетяна. "Можливості інтернет-технологій у самостійній роботі майбутніх інженерів у процесі навчання іноземної мови." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 25–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2859.
Full textAbstract:
Герасимчук Т. В. Можливості інтернет-технологій у самостійній роботі майбутніх інженерів у процесі навчання іноземної мови.
У статті розглядаються проблеми застосування інтернет-технологій та організації самостійної діяльності майбутніх інженерів, що стимулює розкриття їхніх внутрішніх резервів, сприяє формуванню професійної іншомовної компетентності та позитивних соціальних і психологічних якостей особистості. Поняття інтерактивності розуміється як спосіб саморозвитку професійних якостей майбутніх фахівців інженерних спеціальностей за допомогою інформаційних технологій.
38
Грищенко, Світлана. "Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 193–98. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2899.
Full textAbstract:
Грищенко С. М. Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів.
У статті розглянуто особливості використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів. Розкрито поняття «інформаційно-комунікаційні технології», «геоінформаційні технології». Відтворено послідовність дій використання їх на практиці, з’ясовано переваги та недоліки в організації навчального процесу.
39
Зеленкова, Наталя. "Організація самостійної роботи майбутніх гірничих інженерів у вищих навчальних закладах." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 59–62. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2865.
Full textAbstract:
Зеленкова Н. І. Організація самостійної роботи майбутніх гірничих інженерів у вищих навчальних закладах.
У статті розглянуто проблему організації самостійної роботи майбутніх гірничих інженерів у вищих навчальних закладах. Здійснено аналіз нормативно-правової бази щодо організації самостійної роботи. Визначено основні чинники, що стимулюють систематичну самостійну роботу.
40
T.N., Abiltarova. "ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF THE CULTURE OF SAFETY OF PROFESSIONAL ACTIVITY IN FUTURE OCCUPATIONAL SAFETY AND HEALTH ENGINEERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 78–85. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-11.
Full textAbstract:
The article is devoted to the problem of forming the culture of safety of professional activity in future occupational safety and health engineers. Thepurposeof the article is to substantiate the organizational and pedagogical conditions for the effective formation of professional safety culture in future occupational safety and health engineers. Methods. The work is based on the works of scientists, who applied the principles and ideas of culturological, humanistic, axiological, activity, and personality-oriented approaches, used theoretical methods (analysis and systematization of scientific literature, comparison, generalization, and systematization of information), empirical methods (practical experience, expert evaluation, ranking, expert survey), methods of mathematical statistics. Results. The pedagogical conditions of effective formation of the culture of safety of professional activity (CSPA) in future occupational safety and health engineers are defined: formation of positive motivation to master CSPA; updating the content of professional training of occupational safety and health engineers taking into account CSPA component on the basis of interdisciplinary integration; use of innovative technologies of formation of CSPA in future occupational safety and health engineers; development of creative readiness of future occupational safety and health engineers to provide for safe activities. The implementation of the first pedagogical condition involves the creation of a positive attitude and motivation for safe behavior and health at work. To implement the second pedagogical condition, it is important to ensure the design of integrative content, which should contain the following components: labor, legal, organizational and managerial, ergonomic, health, communicative. In order to implement the third and fourth pedagogical conditions, it is topical to cover the application and implementation of innovative technologies, interactive teaching methods, and information and communication technologies, distance and mixed learning systems; investigation of social networks, blocks, sites of international organizations in the field of labor protection; creation of an atmosphere of creative development, self-learning and self-realization. Conclusions. It is established that ensuring effective pedagogical conditions for the formation of the safety culture in future professionals in the field of labor protection will improve the quality of their training in higher education institutions. It is concluded that further research requires consideration and experimental verification of the detected pedagogical conditions.Key words: safety culture, professional training, occupational safety and health engineer, pedagogical conditions, professional activity, labor protection methods. Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов ефективного формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Методи. Робота ґрунтується на працях учених, у яких застосовано принципи та ідеї культурологічного, гуманістичного, аксіологічного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів, використано теоретичні методи (аналіз та систематизація наукової літератури, порівняння, узагальнення та систематизація інформації), емпіричні методи (практичний досвід, експертне оцінювання, ранжування, опитування експертів), методи математичної статистики. Результати. Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці, такі як формування позитивної мотивації до оволодіння культури безпеки професійної діяльності; оновлення змісту професійної підготовки інженерів з охорони праці з урахуванням компонента культури безпеки професійної діяльності на основі міждисциплінарної інтеграції; використання інноваційних технологій формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці; розвиток творчої готовності у майбутніх інженерів з охорони праці до безпечної діяльності. Реалізація першої педагогічної умови передбачає створення позитивного ставлення та мотивації до безпечної поведінки та збереження здоров’я у процесі праці. Для впровадження другої педагогічної умови важливо забезпечити проєктування інтегративного змісту, який має містити такі компоненти, як працеохоронний, правовий, організаційно-управлінський, ергономічний, здоров’язберігаючий, комунікативний. Задля здійснення третьої та четвертої педагогічних умов акту-альними є застосування та впровадження інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, інформаційно-комунікативних технологій, систем дистанційного та змішаного навчання, соціальних мереж, блоків, сайтів міжнародних організацій у галузі охорони праці, створення атмосфери творчого розвитку, самонавчання та самореалізації. Висновки. Встановлено, що забезпечення результативних педагогічних умов формування культури безпеки у майбутніх фахівців у галузі охорони праці підвищить якість їх підготовки у вищому навчальному закладі. Зроблено висновок, що подальше досліджен-ня потребує розгляду та експериментальної перевірки визначених педагогічних умов.Ключові слова: культура безпеки, професійна підготовка, інженер з охорони праці, педагогічні умови, професійна діяльність, методика охорони праці.
41
Волкова, Н. В. "Шляхи ефективного формування інформаційної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах модернізації вітчизняної освітньої системи." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 575–83. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3485.
Full textAbstract:
Волкова Н. В. Шляхи ефективного формування інформаційної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах модернізації вітчизняної освітньої системи.
У статті розкрито шляхи ефективного формування інформаційної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах ВПНЗ. Доведено корелятивний взаємозв’язок між інформаційним й технологічним аспектами формування інформаційної культури студентів у межах інформатизації вищої школи.
42
Бондаренко, Ольга Володимирівна. "Роль куратора академічної групи у формуванні професійної спрямованості майбутніх гірничих інженерів." Освітній вимір 48 (May 11, 2016): 132–39. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2405.
Full textAbstract:
Бондаренко О. В. Роль куратора академічної групи у формуванні професійної спрямованості майбутніх гірничих інженерів.
У статті розкрито зміст діяльності куратора академічної групи, спрямованої на формування готовності майбутніх гірничих інженерів до професійної діяльності; схарактеризовано найбільш ефективні форми й методи профорієнтаційної роботи у вищому навчальному закладі, подаються їх приклади.
43
Соколова, Світлана Вікторівна. "Критерії, показники та рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 270–73. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3225.
Full textAbstract:
Соколова С. В. Критерії, показники та рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів.
У статті розглядаються мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інформаційний, діяльнісно-поведінковий, морально-особистісний та оцінно-рефлексивний критерії, показники і рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів. Визначено, що саме критерій є основою для оцінки рівнів сформованості правової культури.
44
Лисевич, Олександра. "Формування творчої компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі їх фахової підготовки." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 65–70. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2956.
Full textAbstract:
Максименко І. Г. Професійно-педагогічна спрямованість як детермінанта професійного становлення майбутнього інженера-педагога.
У статті розкрито сутність професійно-педагогічної спрямованості, охарактеризовано змістовий, мотиваційний та процесуальний компоненти структури, динаміка падіння індексу задоволеності професійним вибором, етапи особистісного зростання, критерії та рівні сформованості, висвітлено значущысть у професійного становлення майбутнього інженера-педагога.
45
Горшкова, Ганна Алімівна. "Навчання майбутніх інженерів-металургів математичного моделювання у процесі розв’язування професійно спрямованих задач." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 12–17. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2484.
Full textAbstract:
Горшкова Г. А. Навчання майбутніх інженерів-металургів математичного моделювання у процесі розв’язування професійно спрямованих задач.
У статті розглядаються можливості застосування математичного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-металургів. Підкреслено, що упровадження нових технологій у розроблення і функціонування металургійного комплексу значно підвищує вимоги в галузі фундаментальних наук до випускників вищих навчальних закладів інженерного профілю.
46
Сорокопуд, Марія Андріївна. "Підготовка бакалаврів з комп’ютерної інженерії у галузевих стандартах вищої освіти України." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 213–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2533.
Full textAbstract:
Сорокопуд М. А. Підготовка бакалаврів з комп’ютерної інженерії у галузевих стандартах вищої освіти України.
У статті розглянуто основні підходи до підготовки бакалаврів з комп’ютерної інженерії в Україні. Здійснено аналіз професійних компетенцій майбутніх фахівців. Розглянуто розподіл загального навчального часу за циклами підготовки та розподіл годин за дисциплінами циклу математичної та природничо-наукової підготовки. Визначено рольфізики в підготовці майбутніх фахівців.
47
Степанов, Сергей, and Елена Баранова. "ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ В КОНТЕКСТЕ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И СТРУКТУРНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ." Modern engineering and innovative technologies, no. 09-02 (October 29, 2018): 72–77. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-02-016.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто основні складові проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів. Представлено структуру та компоненти проектно-конструкторської компетентності інженерів. Визначені критерії оцінки сформованості проектно-конструкторської к
48
Даниленко, Олександр. "ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНАЖЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ВИКОРИСТАННЯ НАВІГАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ХОДОВОГО МІСТКА СУДНА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 97–107. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.632.
Full textAbstract:
Актуальність запропонованої у публікації проблеми полягає у тому, що використання тренажерів у професійній підготовці майбутніх судноводіїв прямо залежить від якості цієї підготовки. Автор обґрунтовано розкриває значення тренажерних технологій не лише у підготовці майбутніх судноводіїв, а й у загальнодержавних масштабах, аналізуючи відповідні нормативно-правові документи, прийняті в Україні, а також організаціями міжнародного рівня. Досліджено наукові праці, зокрема дисертаційні роботи, монографії та публікації, що підтверджують актуальність запропонованої проблеми. У статті проаналізовано специфічну термінологію, дотичну до морської галузі (місток, ходовий місток, інтегрований ходовий місток), функції капітана на інтегрованому ходовому містку, з метою отримання достовірної та повної інформації. Основними методами дослідження є пошуково-бібліографічний, контент-аналіз, що використовувались з метою вивчення етимології основних категорій представленої проблеми. На основі аналізу психолого-педагогічної та інженерно-технічної літератури визначено зміст базових понять дослідження, здійснено теоретичне обґрунтування їх сутнісних характеристик. Установлено співвідношення між поняттями “тренажер” та “симуляція” з точки зору організації професійної підготовки майбутніх судноводіїв у закладі вищої освіти. Подано класифікацію тренажерних технологій із наведенням конкретних прикладів щодо їх застосування. Результатом дослідження є обґрунтування доцільності використання змішаних тренажерних технологій у підготовці до використання навігаційного обладнання майбутніми судноводіями на інтегрованому ходовому містку. Сформульовано висновки дослідження та перспективні напрямки подальших наукових розвідок.
49
Сендер, А. А. "ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, no. 6 (December 24, 2020): 121–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-121-130.
Full textAbstract:
У статті розглянуто існуючі в теорії та практиці науково-педагогічних досліджень підходи до оптимізації та інтенсифікації освітнього процесу, визначено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти. Показано, що актуальним завданням сьогодення є забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Для його вирішення пропонуються різноманітні підходи, методи, засоби, до числа яких належить інтенсифікація освітнього процесу.
Необхідність інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти зумовлена зростанням обсягів навчальної інформації, оновленням змістового наповнення за збереження значущості фундаментальних основ комп’ютерних наук та підвищенням вимог до рівня професійної підготовки випускників відповідних освітніх програм з боку суспільства та роботодавців. Тому інтенсифікація навчання з урахуванням тенденцій розвитку ІТ-галузі, напрацювань педагогічної науки та особистих якостей здобувачів вищої освіти є актуальним напрямом удосконалення ІТ-освіти. Незважаючи на наявність багатьох досліджень з проблем інтенсифікації освітнього процесу та професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів, комплексно ці питання в наукових розвідках практично не висвітлені.
Показано, що інтенсифікація освітнього процесу спрямована на підвищення його якості шляхом удосконалення форм, методів і засобів навчання, що сприяє зростанню його ефективності за умови забезпечення рівноваги між отриманими освітніми результатами та ресурсами, витраченими задля цього. Висвітлено запропоновані науковцями принципи, методи і засоби інтенсифікації освітнього процесу. На цій основі окреслено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.
50
МАЗУРЕНКО, Юлія. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ АВІАЦІЙНИХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 213–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.603.
Full textAbstract:
У статті визначено критерії та показники готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації відповідно до компонентної структури. Аналіз теоретичних джерел дозволив виокремити мотиваційно-ціннісний, когнітивно-праксеологічний, рефлексивно-корегувальний компоненти. Для вимірювання мотиваційно-ціннісного компоненту обрано спонукальний критерій. Обґрунтовано, що до показників спонукального критерію відносяться розуміння цінності спілкування у процесі виконання професійної діяльності, пізнавальний інтерес до вивчення рідної та іноземної мови, умотивованість майбутніх авіаційних інженерів-механіків до оволодіння професійною комунікацією. Запропоновано змістово-діяльнісний критерій для вимірювання когнітивно-праксеологічного компоненту, що характеризується показниками: знання професійної комунікації та професійні комунікативні уміння. До знань професійної комунікації включено знання про авіаційний дискурс, знання фахової термінології та професійної мови, знання комунікативних стратегій для ефективної комунікації. Визначено наступні групи професійних комунікативних умінь авіаційних інженерів-механіків: інформаційно-комунікативні, інтерактивні, перцептивні. Для рефлексивно-корегувального компоненту запропоновано оцінний критерій з показниками: сформованість потреби у самоаналізі професійної комунікації, прагнення до подолання комунікативних бар’єрів, здатність до самоосвіти та самовдосконалення у оволодінні рідною та іноземними мовами. На основі визначеної компонентної структури, критеріїв та показників здійснено поділ на рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: низький, середній, високий.