Academic literature on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури'

В даній роботі розглядаються проблеми формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до різних сторін професійної діяльності: позаурочної роботи, професійної творчості, індивідуалізації навчання, виховної роботи, спортивно-педагогічної роботи. Вивчено проблеми формування особистості студента у процесі навчальної діяльності, педагогічної майстерності, педагогічних здібностей, педагогічних умінь та навичок, професійно-педагогічної спрямованості особистості тощо. Розроблено методику формування професійної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності, що передбачає застосування комплексу різноманітних методів навчання з поступовим переходом від репродуктивних до проблемно-пошукових та тестових методик.<br>This paper considers the problems of forming the readiness of future teachers of physical culture for various aspects of professional activity: extracurricular activities, professional creativity, individualization of education, educational work, sports and pedagogical work. Problems of formation of the student's personality in the process of educational activity, pedagogical skill, pedagogical abilities, pedagogical abilities and skills, professional-pedagogical orientation of the personality, etc. are studied. A method of forming the professional readiness of future physical education teachers for professional activities has been developed, which involves the use of a set of different teaching methods with a gradual transition from reproductive to problem-solving and test methods.

Збереження та покращення здоров’я учнівської молоді – це основна умова, що висувається до фахівця фізичного виховання. Аеробні вправи є одніми з найкращих для досягнення цієї умови. Саме до них відноситься лижна підготовка.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. З’ясовано, що актуальність розглянутої проблеми підтверджується змінами вимог суспільства до особистості вчителя фізичної культури, який має бути активним, творчим, прагнути до самовдосконалення. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного. Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика). Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної. У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи (культурологічний; компетентнісний; системний; особистісний; діяльнісний; аксіологічний (ціннісний); міждисциплінарний, етнопедагогічний) і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; а також результат цього процесу – позитивну динаміку готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Статистичну значущість виявлених у результаті аналізу змін у рівнях готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності експериментальної і контрольної груп підтверджено відповідною математичною обробкою одержаних даних за допомогою критерію кутового перетворення Фішера φ*. Доведено, що впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності сприяло статистично значущим змінам. Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»». Для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та забезпечення урізноманітнення практики викладання у закладах середньої освіти укладено методичний посібник «Методика вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг» для закладів загальної середньої освіти, розроблений авторським колективом і схвалений Міністерством освіти і науки України (Протокол № 2 від 01. 07. 2019р.), варіативний модуль «Танцювальний хортинг» для загальноосвітніх навчальних закладів 10 –11 класів (рівень стандарту); навчальну програму для гуртків фізкультурно-спортивного та оздоровчо-прикладного спрямування загальної середньої освіти «Народний танець», схвалену для використання Міністерством освіти і науки України; методичний посібник для закладів загальної середньої освіти для вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг», розроблений у співавторстві.<br>The research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities. It is elucidated that applicability of the examined problem is justified by changes of demands of the society to the personality of a Physical Training teacher who is supposed to be active, creative, striving forself-improvement. The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities. It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage. The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented. Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music). Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities. There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative. The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities. Theoretical and methodological block comprises methodological approaches (cultural; competency-based; system; personality-oriented; activity-oriented; axiological; interdisciplinary; ethno-pedagogical) and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high) of formednessof future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities as well as the result of this process which is positive dynamics of readiness of future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Its methodology encompasses combination of complex and system pedagogical measures of influence on future Physical Training teachers aiming at their gradual formedness of all the components of readiness for using means of folk choreographic art in their professional activities. Statistical importance of the discovered changes in the levels of formedness of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities of the experimental and reference groups was validated by corresponding mathematical processing of the received data via linear discriminant Fisher’s criterion φ*. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes. There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”. In order to improve the skills of physical education teachers and to diversify teaching practices in secondary education, a manual "Methods of studying the variable module" Dance Khorting" for institutions of secondary education was developed by the authoring team and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine (Minutes № 2 from 01. 07. 2019), there was worked out the variable module "Dance Khorting" for secondary schools of 10-11 grades (standard level); the curriculum for clubs of physical education and sports with health and applied orientation of general secondary education "Folk Dance" was approved for use by the Ministry of Education and Science of Ukraine; the handbook for general secondary education institutions for studying the variable module "Dance Khorting" was developed in co-authorship.

Одним з стратегічних напрямків підготовка майбутнього вчителя фізичної культури бачиться нами в підготовці їх до створення цільової програми «Здоров’язбережувальне освітнє середовище в середніх спеціалізованих школах мистецтв». Програма дозволить досягти збільшення числа майбутніх учителів фізичної культури, здатних до створення здоров’язбережувального середовище у школах мистецтв.

Головною метою даної роботи є теоретичне обґрунтування змісту структури основних видів та складових компонентів діяльності майбутнього вчителя фізичної культури, з якою автор впорався повністю. В даній роботі зовсiм новими є вiдомостi про взаємозв'язки змiсту професiйної дiяльностi вчителя фiзичної культури. Встановлено, що технологiя вирiшення вчителем фiзичної культури кожного педагогiчного завдання складається з трьох, тісно пов'язаних мiж собою, етапiв: пiдготовчого, виконавчого й контрольного. Професiйна діяльнiсть майбутнього фахiвця характеризується iнтегративним станом особистостi, що вмiщує в собi оптимальну систему знань, умiнь, навичок, потреб, мотивiв i здiбностей, тобто все те, що складає професiйнi якостi фахiвця та його ставлення до дiяльностi. Визначено залежнiсть оцiнок значимостi компонентiв професiйної дiяльностi вiд рiвня квалiфiкацiї фахiвця.<br>The main purpose of this work is to theoretically substantiate the content of the structure of the main types and components of the future teacher of physical education, with which the author has fully coped. In this paper, information about the relationship between the content of the professional activities of a physical education teacher is completely new. It is established that the technology of solving each pedagogical task by the teacher of physical culture consists of three, closely connected, stages: preparatory, executive and control. The professional activity of the future specialist is characterized by the integrative state of the individual, which contains the optimal system of knowledge, skills, abilities, needs, motives and abilities, ie all that constitutes the professional qualities of the specialist and his attitude to the activity. The dependence of the estimates of the significance of the components of professional activity on the level of qualification of the specialist is determined.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2017. У дисертації проаналізовано роль інтерактивних засобів навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, розкрито соціально-педагогічні передумови їх упровадження; подано класифікацію інтерактивних методів і засобів навчання студентів за напрямом підготовки «Фізичне виховання» за цільовим призначенням; розроблено й експериментально обґрунтовано технологію використання інтерактивних засобів навчання, зокрема Інтернет-технологій та електронних засобів навчання, у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури. У результаті проведеного дослідження виявлено, що переважна частина сучасних наукових досліджень у сфері підготовки педагогічних кадрів спрямована на вдосконалення цього процесу шляхом упровадження відповідних педагогічних технологій.

У дисертації визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури: успішна адаптація до умов навчання; позитивна мотивація професійного саморозвитку; формування готовності до професійного самовдосконалення; організація ефективної самоосвітньої роботи на основі конструювання індивідуальної саморозвивальної програми, яка включає механізми педагогічної рефлексії й самоспостереження. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, що структурно охоплює цільовий, технологічний (методичний), діагностико-оцінний блоки, реалізується за відповідних педагогічних умов та уможливлює підготовку майбутніх учителів фізичної культури зі стійкою потребою й готовністю до професійного саморозвитку. Розкрито психолого-педагогічну сутність професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури як складного педагогічного явища, що включає професійну самореалізацію педагога та способи самопізнання і самовдосконалення. Уточнено зміст поняття «професійний саморозвиток майбутніх учителів фізичної культури» як усвідомлений і керований особистістю майбутнього вчителя фізичної культури процес<br>In the thesis the author has defined, theoretically justified and experimentally tested pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers’ that involve students’ successful adaptation to learning environment; positive motivation of professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions; forming readiness for professional self-development; organization of effective independent work based on the construction of an individual self-development program that includes the mechanisms of pedagogical reflection and self-observation. The psychological and pedagogical essence of professional self-development as the purposeful process controlled by personality and characterized by their own activities, needs and attempts toward self-development that results in the improvement of professionally significant qualities has been justified. The essence of future physical education teachers’ readiness for professional self-development as an integral professional and personal formation, multiaspect result of professional training that provides for the accomplishment of tasks aimed at improving pupils’ health and involves future teachers’ professional self-realization, ways of self-cognition and self-development in further professional activity has been specified. It has been proved that forming future physical education teachers’ readiness for professional self-development is a relatively independent activity that presupposes certain changes aimed at improving professionally significant qualities, broadening knowledge-based potential, enhancing the level of pedagogical mastery and athletic skills to master modern pedagogical ideas and technologies that ensures pedagogues’ professional development and their professionalism enhancement in general as well as the creation of health-improving environment in comprehensive schools, in particular. In addition, the model of future physical education teachers’ professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions has been developed, justified and experimentally tested. The realization of the model ensures professional self-development of future physical education teachers during such stages as self-actualization and motivation, correlation and identification, sense formation and self-projection, self-realization. Each stage of self-development is characterized by changes in professionally significant qualities of future physical education teachers that are specified by the indicators of motivation-oriented, operation-and content-based, competency-based and reflexive criteria that reveal the essence of passive, adaptive, active and creative levels of future physical education teachers’ professional self-development. The aim and objectives of future physical education teachers’ professional self-development has been defined taking into account the specificity of professional training in higher pedagogical education institutions that encompasses the integration of strategies, models, content and forms of higher physical and teacher education. The didactic condition for implementing the model of future physical education teachers’ professional self-development is the update of professional training content in higher pedagogical education institutions as well as the establishment of relevant scientific and methodical provision aimed at their mastering the system of professional pedagogical knowledge of the essence of professional development and self-development, obtaining skills of organization and methodology of future physical education teachers’ professional self-development as well as practical experience of professional self-development, forming of emotional and motivational orientation toward permanent professional self-development that are functionally implemented in the algorithm of realization of the professional self-development programme. The main systemic element of the developed model is the implementation of the special course «Professional Self-Development of Future Physical Education Teachers» aimed at forming professional self-consciousness and professional reflection of students as future specialists, activating their personal potential of comprehending future career and self-development. The structure of the developed model includes target, technological (methodical) and diagnostic evaluative blocks. During the professional training of future physical education teachers, the successful realization of the model is ensured by appropriate pedagogical conditions and provides for training future physical education teachers, ready for professional self-development. Based on the analysis of theoretical findings and pedagogical practice, the author has justified motivation-oriented, operation- and content-based, competency-based and reflexive criteria and characterized creative, active, adaptive and passive levels of future physical education teachers’ readiness for professional self-development. The efficiency of the developed model as well as revealed and scientifically justified pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers has been experimentally tested