Academic literature on the topic 'Маскулінність'

Розмірковуючи про ґендерні варіації, такі як чоловіча фемінність та жіноча маскулінність, важливо не створювати чергову бінарність, де маскулінність завжди позначає владу; в альтернативних моделях ґендерної варіативності жіноча маскулінність – це не протилежність жіночій фемінності і не жіночий варіант чоловічої маскулінності. Це радше, як буде показано далі на прикладі мистецьких робіт і ґендерного перформансу, нечестивий союз жіночого тіла та маскулінності, що здатен породити геть несподівані ефекти.

Мета: вивчення особливостей самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років у гендерному вимірі. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація); психолого-діагностичні (опитувальник Є. В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку», тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність - фемінінність»); загальноприйняті методи математичної статистики з розрахунком середніх арифметичних величин. Результати: розглянуто особливості сприйняття свого фізичного розвитку хлопців і дівчат 11-13 років, їх гендерну ідентичність (фемінінність, маскулінність, андрогінність) та визначено вплив гендерної ідентичності школярів на рівень їх загальної самооцінки фізичного розвитку. Висновки: результати самооцінки фізичного розвитку та фізичної підготовленості школярів дали нам можливість проаналізувати взаємозумовленість загального рівня самооцінки школярів та їх індивідуальних гендерних характеристик. З’ясовано, що на загальну самооцінку в юнаків впливає більше показників, ніж у дівчат. Завищену самооцінку фізичного розвитку мають переважно хлопці – представники маскулінного та андрогінного психологічних типів.

Статтю присвячено проблемі визначення концептуальних засад гендерної культури фемінізму в соціологічному дискурсі. Автором зроблено висновок про те, що в феміністичному дискурсі традиційні уявлення про суб’єкта і про сутність людини інтерпретуються як взасадничуючі щодо есенціалістської теорії статі. Есенціалістська теорія статі передбачає наявність преформістських соціогендерних уявлень, через які відбувається конструювання основних диспозицій особистості. Соціогендерний преформізм за умови розуміння суб’єкта в сексуалізованих денотаціях дозволяє вести мову про чоловіків і жінок як різні соціогедерні класи диспозиції яких відповідають системі гендерного панування. Зазначені диспозиції визначають як фізіологічно-тілесні складники, так і психічні особливості та соціо-культурні репертуари поведінки чоловіків та жінок. Таким чином, маскулінність і фемінність набувають форми конструюючих конструктів, а також виявляються конституюючими для гендерної культури. Крім того, в контексті такого зв’язку виявляється цілком релевантним застосування соціосистемологічного підходу.Популярність есенціалістських постулатів в інтерпретації статі поєднується з непопулярністю її щодо інтерпретації людини як такої. Есенціалістські інтерпретації в термінах існування дозволяють перевести маскулінність у площину недосяжної трансценденції, зводячи жіночність (фемінність) до набору цілком прогнозованих рис і тривіальностей. В аспекті соціокультурної реалізації це відповідає чоловічому началу як трансцендуючому та вертикалізуючому щодо культурної системи та жіночого начала як горизонталізуючого та іманентизуючого з більш розгорнутою системою бінарних опозицій (відцентровий рух - жіноче, доцентровий рух-чоловіче; конструювання - чоловіче, пристосування (адаптація)-жіноче тощо).

The article shows that normative masculinity, i.e. the dominant image of the «real man» in modern public consciousness, became a natural consequence of the practical realization of the enlightenment ideals of secular humanism. According to it, the engine of social progress can only be men who, due to their natural tendency to rationality, can and should dominate all manifestations of feminine in the broadest sense of the word. Accordingly, the formation of a man has been taking place in a harsh homosexual environment, through opposition to everything feminine and domination over it. This openly anti-female program for the development of masculinity has become a significant obstacle not only to the social self-realization of women, the establishment of gender and social equality, but has also led to open oppression of those men who have not me the basic regulations. Normative masculinity proved to be no less pernicious for «real men» who, in the process of constantly confirming their masculinity, have devalued those universal qualities which, according to the prevailing enlightenment ideals, have been traditionally considered feminine. Public romanticization of this idea, especially in transitive societies, leads to mental and, with it, physical mutilation of men.

Сьогодні у науковій літературі з'являється чимало монографій і статей, присвячених трансформації образу чоловіка у сучасному суспільстві, яку визначають як «кризу маскулінності». На думку російського дослідника Ігоря Кона, в сучасному світі відбувається процес «руйнування ґендерного порядку», який часто називають «кризою маскулінності» [3, с. 359]. Тобто, за умов збереження базових, обумовлених статевим диморфізмом відмінностей, у суспільстві проходить закономірний процес ослаблення традиційної ґендерної поляризації, який зачіпає як нормативні уявлення і фактичний поділ соціальних ролей і функцій, так і пов'язані з ними індивідуально-психологічні риси і здібності. Це ставить чоловіків і жінок перед серйозними новими викликами і сприяє їх особистісній індивідуалізації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34704

Останнім часом, питання, які пов’язані з особливостями статі людини та її психологічними відмінностями входять в число найбільш обговорюваних у світі. Дана зацікавленість означеною проблематикою обумовлюється значною кількістю взаємовідношень між людьми в різних сферах їх життя: спілкуванні, професійній діяльності, соціальних відносинах, освіті, сімейному та повсякденному житті. Саме тому вивчення специфічності функціонування та протікання психічних функцій у чоловіків і жінок має безпосереднє відношення не лише до людини як такої, а й також до суспільства в цілому. Ґендер - це продукт соціалізації, який будується соціально та зумовлюється культурою суспільства в конкретний історичний період. Відповідно до цього можна окреслити функціональні особливості прояву ґендерних відмінностей в психічній діяльності людини, які полягають в тому, що чоловіки та жінки істотно відрізняються один від одного не тільки за фізичними і фізіологічними характеристиками, але і за психологічними властивостями, рисами особистості і особливостями поведінки, тобто, з погляду маскулінності та фемінності, які є складовими ґендеру

В умовах кардинальних змін багатьом психологам став очевидним той факт, що через вплив демократизації суспільства статеві властивості чоловіків і жінок стають все менш поляризованими і все більш перетинаються. Особливої уваги потребує вивчення розвитку здібностей сучасних жінок і чоловіків, оскільки зміна статевої ролі впливає на напрям інтелектуального розвитку людини, і біологічна основа не є визначальним чинником цього розвитку.<br>In the conditions of cardinal changes it became obvious to many psychologists that due to the influence of democratization of society the sexual properties of men and women become less and less polarized and more and more intersect. Particular attention needs to be paid to the study of the development of abilities of modern women and men, because the change of gender role affects the direction of intellectual development of man, and the biological basis is not a determining factor in this development.

У статті висвітлюється тема типології гендерних стереотипів особистості. Зовнішність у житті сучасної людини є дуже важливим й обов`язковим компонентом її існування. Зовнішність є сукупністю анатомічних, функціональних та соціальних ознак людини, доступних конкретно-чуттєвому відображенню. В статье освещается тема типологии гендерных стереотипов личности. Внешность в жизни современного человека является очень важным и обязательным компонентом ее существования. Внешность является совокупностью анатомических, функциональных и социальных признаков человека, доступных конкретно-чувственном отражению. The article highlights the topic of the typology of gender stereotypes of personality. Appearance in the life of a modern person is a very important and an indispensable component of her existence. Appearance is a set of anatomical, functional and social attributes of the human being, accessible to concrete-sensual reflection.

Сучасне активне та конкурентне життя неможливо уявити без розбіжності думок та різних суперечностей, які часто перетворюються на конфлікти. Кожна людина хоча б раз у житті потрапляла у конфліктну ситуацію, в якій багато залежить від обставин та психологічних особливостей індивіда. Тому що в однакових ситуаціях люди поводяться по-різному, і один і той же конфлікт може бути сприйнятий ними протилежно. Люди схильні сприймати конфліктну ситуацію як щось негативне, пов’язане з агресією, суперечками та погрозами. Тому уміння правильно оцінювати ситуацію та контролювати свій емоційний стан постає актуальною проблемою сьогодення [1]. Аналізу та вивченню причин виникнення конфліктів присвячена велика кількість робіт учених різних галузей: філософів, психологів, соціологів та політологів. Значну увагу приділено також гендерним особливостям поведінки в конфліктних ситуаціях. Тому що помітну роль у юнацькому віці посідають міжособистісні конфлікти. У дослідженнях В. Г. Зазикіна та Н. С. Нечаєвої було розглянуто відмінності поведінки в конфліктних ситуаціях в залежності від статті свого опонента. Треба відмітити й особливості поведінки юнаків та дівчат у конфлікті, а саме на значимість комунікації для кожної статі.

У магістерській роботі здійснено встановлення сутності концепту маскулінність, який репрезентовано в сучасній німецькомовній рекламі.<br>The master's thesis establishes the essence of the concept of masculinity, which is represented in modern German-language advertising.

Котельникова Ю. С. Лексична репрезентація опозиції ‘Маскулінність – фемінінність’ в Австралійському англійськомовному : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Т. О. Козлова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 74 с.<br>EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as lexical representation of the ‘masculinity-femininity’ opposition in Australian English discourse. The object of the work can be defined as representation of gender stereotypes about women and men in Australian fiction written by male and female authors. The main aim of the paper consists in establishing the lexical representation of the ‘masculinity-femininity’ opposition in Australian English discourse. It determined the accomplishment of such objectives as: – to profound analysis and systematization of the theoretical foundation of the theory of discourse; – to analyze the basic methods of research of femininity and masculinity in discourse; – to develop a consecutive procedure for ‘femininity-masculinity’ analysis; – to present a manifestation of gender stereotyping in Australian English discourse using contextual analysis. General information about the concept of “discourse” is presented in this work. Different approaches for understanding of discourse are defined; universal and individual signs of discourse are analyzed. Basic concepts of different discourses are also examined. The problem of gender and the study of the opposition ‘masculinity-femininity’ are described in this paper. A technique for studying lexical representation of gender stereotyping in discourse has been developed. Gender stereotypes are analyzed in works written by Australian male and female authors. There are also examples of gender stereotypes from fiction works. The manifestation of gender lexical representation in the works of Australian male and female authors has been comparable. The study shows that Australian writers portray the patriarchal nature of society; men must constantly contend with the harsh and alienated environment in order to preserve their masculine dignity; although women may be persistent in their feelings, they are always inferior to men; women are deprived of the right to be happy and to express their feelings, because they have to receive their identity from self-sacrifice and lack of desire to have material values; men believe that they can only gain a sense of value through the workforce and the support of their family. If a man or woman deviates from their stereotyped role and tries to demonstrate his or her own personality, then society does not accept him or her and they become outcasts.<br>UA : Дипломна робота – 74 стор., 129 джерел.Об'єкт дослідження: є специфіка зображення гендерних стереотипів про жінку та чоловіка в австралійських художніх текстах авторів-чоловіків та авторів-жінок. Мета роботи: встановлення лексичної репрезентації опозиції 'маскулінність-фемінність' в австралійському англомовному дискурсі.Теоретико-методологічні засади: ключові положення проблеми гендерної стереотипізації свідчить низка дослідскень у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві та літературознавстві [Арутюнова 1990, Бурвікова 2011 Зернецький 1990, Карасик 2000, 2002, Кириліна, Горошко 2001, Костомаров 1996, Селіванова 2006, Стаббс, Серіо 2001, Кресс 1988, 2000, Beaugrande 1981, Blommaert 2005, Dressier 1981, Eckert 2003, Foundalis 2003, Mendez, Crawford 2002, Vonk 2003 та інших], які були використані як теоретичні та методологічні основи. Отримані результати: представлено загальні відомості та визначено різні підходи до розуміння поняття «дискурс», проаналізовано універсальні та індивідуальні ознаки дискурсу. Також було розглянуто основні концепти на прикладі різних дискурсів, досліджено проблему гендерності та вивчення опозиції маскулінність-фемінність'. Розроблено методику дослідження лексичної репрезантації гендерної стереотипізації у дискурсі. Було проаналізовано гендерні стереотипи в художніх творах австралійських авторів-чоловіків та авторів-жінок. А також наведено приклади прояву гендерних стереотипів із художніх творів. Було порівняно прояви лексичної репрезентації гендерності творах австралійських авторів-чоловіків та авторів-жінок. Отже, австралійські письменники зображують патріархальний характер суспільства; чоловіки постійно повинні боротися з суровим та відчуженим середовищем, щоб зберегти свою чоловічу гідність; жінки хоч і можуть бути наполегливими у своїх почуттях, але завжди поступаються бажанням чоловіків; жінки позбавлені права бути щасливими, виражати свої почуття, оскільки вони отримують свою самобутність із самопожертвування та відсутності бажання мати матеріальні цінності; чоловіки вважають, що вони можуть здобути почуття цінності лише через робочу силу та забезпечення своєї сім'ї. Якщо чоловік або жінка відхиляються від своєї стереотипної ролі та намагаються продемонструвати власну індивідуальність, то суспільство їх не сприймає та вони стають ізгоями.

Бортнік К. С. Пізня романістика Д. Дефо крізь призму гендерних досліджень : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник К. М. Василина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 57 с.<br>UA : Дипломна робота – 57 стор., 79 джерел. Об’єкт дослідження: специфіка осмислення гендерних ролей і стереотипів в пізній романістиці Д. Дефо. Мета роботи: висвітлення ключових механізмів структурування гендерної ідентичності та гендерних стереотипів в романі «Роксана». Теоретико-методологічні засади: теоретичні аспекти дослідження гендерного дискурсу (О. Вороніна, М. Городнікова, Є. Іванова, М. Кіммел, Н. Конопльова, Р. Ліончук, Л. Маргарян, К. Мілет, Дж. Мітчелл, М. Нікіфорова, М. Скорик, Н. Смелзер, К. Вест, Д. Зіммерман, Р. Хоф). Отримані результати: Гендерна ідентичність Роксани є доволі складним конструктом. Її зовнішній шар складається з типових фемінних рис. Роксана вимірює власну цінність крізь призму краси і привабливості. Вона також втілює у собі архетипові страхи чоловіків перед жінкою як матір’ю-землею, спокусницею, маніпулятором і «загадкою». Внутрішнім шаром гендерної ідентичності Роксани є маскулінність. За часів Дефо від жінки очікувалось, що вона буде пригнічувати власну сексуальність і відмовиться від прагнення слави, статку і професійних досягнень, але Роксана не відповідає цим гендерним очікуванням. Вона демонструє розсудливість, фінансову грамотність, ділову хватку і самостійність у прийнятті рішень. Роксана вище за все поціновує свободу. Це відрізняє її від інших героїнь жіночих романів. Відмова від класичної жіночої мотивації (шлюб) перетворює її квест на символ пошуку сенсу буття. Отже, Роксана демонструє андроґінну гендерну ідентичність, одночасно стверджуючи і розхитуючи тогочасні гендерні стереотипи.<br>EN : The given paper focuses on the peculiarities of representing the gender identity of the main characters in Defoe’s “Roxana” and rethinking the gender roles and gender stereotypes characteristic of the Early English Enlightenment as reflected in the novel. The object of the work can be defined as the peculiarities of structuring the gender identity of female and male characters. The subject is the peculiar character of the realization of this process in Defoe’s late novel “Roxana” (1724). The main aim of the paper is to define the ways, mechanisms and forms of structuring the gender identity of the female and male characters in the novel in the light of the gender roles and stereotypes ascribed to them. It determined the accomplishment of such objectives as: - to systematize the key methodological theses of the theory of gender; - to define the specificity of the gender analysis; - to elucidate the main mechanisms of constructing the gender identity of a female or male characters; - to investigate the data concerning the actualization of the strategies of rethinking gender roles and stereotypes in Defoe’s “Roxana”. Theoretical and methodological foundations of the paper include theoretical studies on the gender discourse conducted by O. Voronina, M. Gorodnikov, E. Ivanova, M. Kimmel, N. Konopliova, R. Lionchuk, L. Margarian, J. Mitchell, M. Nikiforov, M. Skorik, K. West, D. Zimmerman, R. Hoff and others. On the basis of the conducted analysis the following conclusion were drawn. The gender identity of Roxana is a rather complex construct. Its outer layer consists of typically feminine features. Roxana measures her self-worth through the prism of beauty and attractiveness. Her image also embodies the archetypal fears of men against women as a mother earth, a seducer, a manipulator, and a mystery. The inner layer of Roxana's gender identity is masculine in character. In Defoe’s times, women were expected to suppress their own sexuality and abandon their desire for fame, fortune and professional achievement, but Roxana does not conform to these gender expectations. She demonstrates large intellectual potential, financial literacy, business acumen and decision-making autonomy. Roxana appreciates freedom above all. This sets her apart from other female characters in the typical novel for women. The rejection of classical female motivation (marriage) turns her quest into a symbol of an existential search for the meaning of her self. Thus, Roxanne demonstrates androgynous gender identity both affirming and undermining gender stereotypes of the time.

Пекуровська, О. М. Гендерні відмінності структури міжособистісних відносин студентів соціальної роботи : магістерська робота : 23 Соціальна робота / О. М. Пекуровська ; керівник роботи Мазур Т. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціально-психологічної допомоги населенню. – Чернігів, 2019. – 97 с.<br>У роботі здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми гендерних відмінностей у міжособистісній взаємодії майбутніх соціальних працівників. Автор на основі аналізу теоретико-експериментальних досліджень узагальнила сучасні уявлення про міжособистісне спілкування в старшому юнацькому віці та проаналізувала гендерні аспекти міжособистісного спілкування студентської молоді. Висвітлюються результати емпіричного дослідження гендерних аспектів міжособистісного спілкування студентів, що навчаються за фахом «соціальна робота».

Статтю присвячено теоретичному аналізу проблеми маскулінності і чоловічності як критеріїв визначення досягнення чоловічої ґендерної ідентичності. Автор припускає, що маскулінність є змінною соціальною репрезентацією чоловічності і не може виступати критерієм досягнення ґендерної ідентичності чоловіком. Чоловічність же є від народження іманентно властивою усім чоловікам деякою психічною потенція, обумовленою статтю, яка потребує не формування чи здобуття, а пізнання, розвитку і прийняття індивідом, що виступатиме критерієм досягнення ним власної ґендерної ідентичності.