To see the other types of publications on this topic, follow the link: Масова аудиторія.

Journal articles on the topic 'Масова аудиторія'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Масова аудиторія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Chebotar, Maryna. "ВОКАЛЬНА ЕСТРАДА УКРАЇНИ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ СТОЛІТТЯ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 336. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.336-350.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено розвитку та ролі естради у формуванні культурного фону сучасної епохи і встановленню діалогу між мистецтвом, суспільством і державою. Виявлено основні тенденції розвитку та функціональні преференції естради в сучасному інформаційно-комунікативному просторі, простежено її структурні та жанрові модифікації.
 Починаючи з 1991 р., українська естрада починає інституалізуватися. Якщо до цього часу вона відігравала роль компенсації пригніченого комплексу етнічної недооціненості, то від часів здобуття незалежності вона стає самостійним культурним феноменом. Диференціація відбува
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Терно, С. О., Г. Ф. Турченко, О. М. Ситник та К. О. Ситник. "МЕТОДОЛОГІЯ ОНЛАЙН-КУРСУ, АБО ЯК ДОСЯГТИ ПОКАЗНИКА ЗАВЕРШЕНОСТІ В 60 %?" Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 2 (31 серпня 2023): 73–85. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-11.

Full text
Abstract:
В умовах сучасних глобальних та регіональних викликів (як-от стрімке поширення сучасних технологій, сплеск міграційних процесів, пандемія COVID-19, військові конфлікти тощо) у світі зростає частка онлайн-освіти, що змушує освітян приділяти дедалі більше уваги створенню високоякісних онлайн-курсів. Основною проблемою онлайн-освіти є та обставина, що авторам онлайн-курсів не вдається досягти високих показників завершеності навчання. Згідно з дослідженнями, середньостатистичний показник кількості тих, хто завершив онлайн-курс, становить 5–10 %. Відтак ключовою проблемою онлайн-освіти є стратегія
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бєлоусова, Наталія, та Злата Ціось. "Цифрове мистецтво як інструмент сучасної пропаганди у системі масових комунікацій". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 09 (1 лютого 2025): 161–70. https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2025.09.161.

Full text
Abstract:
У сучасному світі все більше зростає роль Інтернету як чинника, що сприяє неконтрольованому потоку пропаганди. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій ускладнює цей процес, оскільки сприяє поширенню інформації у реальному часі для мільйонів користувачів. Інтернет стає потужним інструментом формування суспільної думки, що дозволяє пропагандистським наративам швидко адаптуватися до різних аудиторій. У статті розглядається питання впливу новітніх технологій на сприйняття та взаємодію глядача з цифровим мистецтвом, а відповідно пропаганди. На основі аналізу таких каналів та інстру
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

ЗАХАРОВА, Ганна, та Ярослава ЛЮТВІЄВА. "ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ВІДОБРАЖЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.7.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз досліджень різних науковців із теми розповсюдження педагогічного досвіду; наведено основні визначення термінів «комунікація», «засоби масової комунікації»; встановлено характерні риси для всіх груп засобів масової комунікації, рівні, на яких реалізується стан масової комунікації. Визначено, що функції засобів масової комунікації зводяться до п'яти «елементарних», зроблено аналіз кожної з них. У статті визначено, що ЗМК притаманні такі риси, як соціальна природа, форми та технології впливу на свідомість людей. Зміст діяльності цього інституту становить інформування шир
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дегтярьова, Неля, Олена Гонтар та Галина Вернидуб. "СТАВЛЕННЯ ДО МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ОНЛАЙН-КУРСІВ ЯК ФОРМИ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Physical and Mathematical Education 32, № 6 (2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-003.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Неформальна освіта стає все більш затребуваною. До неформальної освіти відносять професійні курси з визначеною цільовою аудиторією, професійне стажування, масові відкриті онлайн курси, громадську освіту. Саме масові відкриті онлайн курси є затребуваними і їх кількість постійно збільшується. Такі курси покликані розширити уявлення про конкретний предмет вивчення або допомогти розібратися в абсолютному новому напрямі. Масові відкриті курси пропонуються як на безоплатній основі, так і платні. На даний час зустрічається думка, що вони стають вимушено популярними з причини то
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Куліш, В. С. "ТРАНСМЕДІЙНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО АНГЛІЙСЬКОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 116–22. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-14.

Full text
Abstract:
У статті представлено дослідження сучасного англійськомовного медіадискурсу з акцентом на його трансмедійні характеристики, які є визначальними в умовах розвитку сучасних технологій та медіаплатформ (Instagram, Facebook, Spotify, YouTube). Медіадискурс розглядається як складна та багаторівнева знакова система, що інтегрує лінгвальні та екстралінгвальні компоненти. Трансмедіація визначена як процес перекладу контенту між різними знаковими системами, що дозволяє ефективно репрезентувати змісти через текстуальні, аудіовізуальні та комбіновані формати. Особливу увагу приділено популяризації літера
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Imas, Y., M. Dutchak, O. Andrieieva та I. Kensytska. "ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ ДО УЧАСТІ У ОЗДОРОВЧОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАХОДАХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.3-10.

Full text
Abstract:
Метою дослідження було вивчення та систематизація підходів до підвищення рівня залучення осіб зрілого віку до занять оздоровчо-рекреаційною діяльністю. Методи дослідження – теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати: на основі аналізу, узагальнення, порівняння науково-методичної літератури та отриманих емпіричних даних нами було досліджено цільову аудиторію учасників забігів та виявлено особливості залучення різних груп населен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Maksymets, Vira, та Tetiana Sviridova. "Трансформація політичних виборчих кампаній в еру Big Data технологій". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 125–33. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-125-133.

Full text
Abstract:
У статті представлено практичні основи необхідності використання новітніх технологій для проведення політичних кампаній. Висвітлено вплив використання Big Data технологій на процес виборчих кампаній. Установлено, що технології, які керуються даними (від англ. Data-driven technologies), є розповсюдженим засобом ефективних суспільних комунікацій, які спрямовані на досягнення мети певних політичних діячів. Серед інструментів трансформації політичних кампаній можна виокремити такі: збір та обробка персональних даних, відстеження інформаційного сліду в мережі Інтернет, побудова персоналізованих мес
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Гвоздєв, В. М. "Аудиторія ЗМІ: проблеми критичного сприймання масової інформації". Наукові записки Інституту журналістики 38, січень - березень (2010): 14–17.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Шальман, Т. М. "Засоби масової інформації та аудиторія у просторі діалогу". Українська журналістика в контексті світової, Вип. 2 (7) (2008): 96–110.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Фісенко, Т. В., О. О. Балюн та У. О. Краснюк. "Дослідження галузі аудіовидавництва в Україні та закордоном". Обрії друкарства, № 2(12) (31 грудня 2022): 52–70. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2022.2(12).270912.

Full text
Abstract:
Опрацювання закордонних та вітчизняних наукових досліджень дозволило зробити висновок, що масова діджиталізація та пандемія COVID-19 сприяли поширенню аудіо­видавництва та мали прямий вплив на зменшення частоти купівлі друкованих книжок. Більшість вітчизняної читацької аудиторії надає перевагу безкоштовним аудіо­книгам, а також часто взаємодіє з неліцензійним контентом, оскільки в Україні не роз­винена культура купівлі цифрових та аудіокниг. Неліцензійний контент сповільнює розвиток аудіоринку, однак стимулює населення до знайомства з літературою та впливає на приріст читацької аудиторії. Діти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Алексенко, С. Ф., та М. В. Приходько. "СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО РОЗГОРТАННЯ НАРАТИВУ “CORONAVIRUS PANDEMIC” (НА МАТЕРІАЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ BBC NEWS)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-1.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його а
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Zubar, Petro. "Стилістично знижені мовні новотвори в комунікації противників вакцинації та коронаскептиків в українському YouTube". Communications and Communicative Technologies, № 22 (16 листопада 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.15421/292209.

Full text
Abstract:
Під час епідемії COVID-19 в Україні з’явився антивакцинаторський рух, завданням якого стало поширення на масову аудиторію неправдивої інформації щодо хвороби та запобіжних засобів від неї. Противники вакцинації об’єднуються навколо блогерів, що активно генерують фейки та маніпулюють думкою аудиторії. Швидке просування теорій ковід-дисидентів призвело до високих рівнів суспільної шкоди, а саме зриву кампанії вакцинації, через що Україна має високу смертність від коронавірусу. Ще одним важливим аспектом шкоди поширення антивакцинаторського руху є те, що вже доведений його зв’язок з інформаційною
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Petrov, Pavlo H. "ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ТРАНЗИТИВНИХ ДЕМОКРАТІЙ: ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ НА ЦІЛЬОВУ АУДИТОРІЮ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 2 (2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.15421/342041.

Full text
Abstract:
утрішньому та зовнішньому середовищах. Досліджуються технології впливу політичних інститутів на суспільство (цільову аудиторію) в середині держави та за її межами у процесі формування іміджу транзитивних демократій. Пояснюється специфіка формування інформаційного масиву для транзитивних демократій в рамках впливу на внутрішню та зовнішню цільову аудиторію. Визначаються найбільш ефективні технології впливу на суспільство для політичних інститутів транзитивних демократій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Германов, В. Г. "Генетична інформація в контексті впливу засобів масової інформації на аудиторію". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика, Вип. 9 (2001): 32–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Гвоздєв, В. М. "Формування критичного мислення аудиторії ЗМІ як умова адекватного сприймання масової інформації". Українське журналістикознавство, Вип. 11 (2010): 23–28.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Sanakoyeva, N., та K. Verbytska. "ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ ІМІДЖУ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ МАСОВОЮ АУДИТОРІЄЮ В УКРАЇНІ". State and Regions. Series: Social Communications, № 1(61) (29 червня 2025): 59. https://doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2025.1(61).9.

Full text
Abstract:
<p><strong><em>Purpose of research.</em></strong><em> The article is aimed to study the peculiarities of the image reception of the charitable organizations Come Back Alive, Voices of Children and Superhumans by the mass audience in Ukraine.</em></p><p><strong><em>Research methodology. </em></strong><em>Research methods: observation, comparative, descriptive and generalization. The observation method allowed us to analyze the activities of Ukrainian non-profit organizations and their presence in the information
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Войтович, Наталія, та Іван Магуряк. "Меми як чинник маніпуляцій: трансформація образу через масову культуру". Український інформаційний простір, № 1(15) (18 липня 2025): 174–86. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(15).2025.335355.

Full text
Abstract:
У статті досліджується феномен політичного мему як потужного інструмента впливу на громадську думку та рейтинги політиків. Автори аналізують роль мемів у формуванні образів політичних лідерів, зокрема на прикладах українського та американського політичних контекстів. Розглянуто, як меми можуть впливати на сприйняття політиків, змінюючи їхнє сприйняття суспільством. В Україні Петро Порошенко став об’єктом численних мемів, які здебільшого були спрямовані на критику його політичної діяльності та неефективності, що, своєю чергою, знижувало його рейтинг серед виборців. Водночас меми навколо Юлії Ти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

ТЕСЛЕР, Тамара. "МЮЗИКЛ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 122–28. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-17.

Full text
Abstract:
Мета роботи є висвітлення тенденцій розвитку американського і українського мюзиклу в музичній культурі ХХІ століття. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та аналітичний методи. Наукова новизна. У статті розкрито тенденції розвитку мюзиклу як в Америці, так і в Україні. З’ясовано основні причини «відставання» українського мюзиклу в розвитку (порівняно з американським), охарактеризовано жанр мюзиклу, як найпопулярнішого продукту в світовій культурі ХХІ століття. Виокремлено назви американських та українських мюзиклів, які визначають жанрово-стильову ознаку цього жанру. Висновки
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Супрун, В. М., та Л. В. Супрун. "Медіаобраз сім’ї в сучасному українському телевізійному дискурсі". Обрії друкарства, № 1(15) (10 липня 2024): 148–61. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).307950.

Full text
Abstract:
Сучасна парадигма інформаційного суспільства накладає свій відбиток на особистісний простір людини, до якого належить територія сімейного життя, моделюючи його медіаобраз відповідно до рейтингової кон’юнктури медіаконтенту. Телевізійний дискурс характеризується доступним інструментом для модуляції суспільної свідомості, тому здатний впливати на ставлення до інституту сім’ї. Вплив на масову аудиторію телевізійного контенту інспірує своє розуміння медіаобразу сім’ї, що часто не корелюється з традиційним баченням родини в українському суспільстві. Дослідження було проведеноза допомогою як загальн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Супрун, В. М. "«Мова перемоги» в інформаційному дискурсі війни". Обрії друкарства, № 1(11) (10 вересня 2022): 131–42. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261720.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про нове явище вітчизняного медіадискурсу, інспіроване широкомасштабною війною 2022 року, яке пропонуємо назвати «мовою перемоги». Установлено, що воно займає полярну позицію до вже відомого, добре дослідженого поняття «мова ворожнечі». З’ясовано, що механізм упливу «мови перемоги» на масову аудиторію має меліоративно позитивний, стимулюючий характер: реципієнт відчуває єднання, силу подолати будь-які перешкоди на шляху до перемоги, довгоочікуваного миру. Функціонуючи у межах єдиного інформаційного марафону, «мова перемоги» представлена різними ситуативними контекстами. Зазнач
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Макух-Федоркова, Іванна, та Олег Федорчук. "Формування концепцій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 47 (15 червня 2023): 228–38. https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.228-238.

Full text
Abstract:
В даній статті використовуючи емпіричний доробок провідних західних соціологів, філософів та психологів аналізується формування теорій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки і поведінки населення. Зосереджена увага на причинах зміни парадигми вивчення масової комунікації, а саме чому концепція «магічної кулі» була визнана помилковою та увага науковців в даний хронологічний проміжок часу зосередилась на парадигмі обмежених ефектів мас медіа. Продемонстровано як крізь призму теорії двоступеневого впливу (лідерів думок), когнітивного дисонансу та зміни уст
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Kutsaeva, T. O. "Науковий спадок академіка Вуан Федора Шміта – джерела для вивчення музейної соціології в Україні (1990-2000-і рр.)". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (2017): 66. http://dx.doi.org/10.15421/171727.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню витоків актуального напрямку сучасної музейної діяльності в Україні – музейній соціології, що з поч. 1990-х рр. відображено у значному масиві публікацій із різних аспектів вивчення потреб, мотивацій, очікувань, типів поведінки, соціально-демографічного портрета та соціальних категорій аудиторії музеїв. За корпусом історіографії здійснено ретроспективний огляд здобутків музейної соціології й визначено певну періодизацію розвитку цього актуального напрямку музейної діяльності з поч. 1990-х рр. Відстежено приклади вивчення аудиторії українських музеїв і в інші істори
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Дутчак, Віолетта, та Ганна Карась. "ЕСТРАДНІ ВИМІРИ СУЧАСНОГО БАНДУРНОГО МИСТЕЦТВА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 44 (10 червня 2023): 111–17. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi44.610.

Full text
Abstract:
Аналізується бандурне виконавство України та української діаспори кінця ХХ – поч. ХХІ ст. у контексті вимірів функціонування естрадного мистецтва, його естетичних та жанрово-стильових вимог. У поле зору дослідників увійшла творчість солістів-виконавців та колективів (однорідних і мішаних за вокальним складом та інструментарієм), що здобули популярність, репрезентують інноваційний підхід до репертуару та його сценічної інтерпретації, активно популяризують бандурне мистецтво участю у медіа-шоу, активній промоції у соціальних мережах, звукозаписній та фестивальній діяльності. Визначено основні те
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Коструба, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ РЕЛІГІЙНИХ НОВИН ЯК ФОРМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 113–23. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-113-123.

Full text
Abstract:
Мета. Стаття має на меті емпірично визначити основні психологічні маркери релігійних новин.
 Методи. Для реалізації мети дослідження ми використали комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC2015). Матеріалом для дослідження ми обрали новини найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Для аналізу були використані усі інформаційні повідомлення за період з 27.11.-03.12. 2020, які були розміщені на офіційних інтернет-сайтах. Загалом, було проаналізовано 43 інформаційних повідомлення.
 Результати. Серед усіх категорій стильо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Шнурко, Яна Володимирівна. "СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 2 (13 червня 2022): 104–8. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.17.

Full text
Abstract:
Мета написання наукової статті – на підставі аналізу діяльності поліції зарубіжних держав щодо взаємодії з ЗМІ запропонувати шляхи удосконалення діяльності Національної поліції України у даному напрямку. Автор зазначає, що в період реформування МВС України у 2014 року найбільшу участь у процесі взяли дві держави – Грузія, як держава, що так само провела реформу поліції незадовго до подій в Україні, та США, як держава- наставниця, помічник та спонсор проведення процесів реформування в Україні. Також підкреслено, що європейським лідером у формуванні демократичних засад в державі являється Велико
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Демура, Алла. "Культурна травма: роль екрана у формуванні колективної ідентичності під впливом пережитого болю". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 35 (26 грудня 2024): 194–202. https://doi.org/10.34026/1997-4264.35.2024.318105.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідження ролі кіноекрана в конструюванні колективної ідентичності через репрезентацію культурної травми, спричиненої масовими стражданнями. Зроблено спробу проаналізувати, як кінематографічні образи та наративи впливають на формування спільної пам’яті, колективного досвіду й суспільного осмислення травматичних подій, що стали частиною історичної та культурної спадщини. Методологія дослідження. В процесі опрацювання теми застосовано низку наукових методів і підходів, що сприяли всебічному вивченню проблеми. Аналітичний метод використовувався для глибокого осмислення кінематогра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Fedoniuk, Serhii, та Anastasia Tkachuk. "КОМУНІКАТИВНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНИХ ПРОТЕСТІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-174-188.

Full text
Abstract:
У цій статті встановлено особливості комунікації сучасних протестних рухів в аспекті масового співробітництва. 
 Зокрема показано, що сучасні соціальні й політичні протести розвиваються на основі масової комунікації між потенційними учасниками, які не спираються на оформлені організаційні структури, протест є самовідтворюваним процесом, що ґрунтується на сугестії алармізму засобами масової комунікації. У зв’язку з цим високу ефективність як рушійний фактор масових протестів почали відігравати соціальні мережі, здатні швидко поширювати такі алармістські настрої серед їх учасників. Великі м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Vodyakhin, Yehor. "УКРАЇНСЬКА ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТА ІДЕОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Молодий вчений, № 5 (117) (31 травня 2023): 19–23. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-5-117-4.

Full text
Abstract:
Мета – систематизація й узагальнення відомостей щодо щодо української театральної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. у контексті соціокультурних та ідеологічних трансформацій. Методологія дослідження полягає у застосуванні ряду підходів: аналітичного для осмислення літератури за темою статті; міждисциплінарного – всебічно вивчаючи фактологічний матеріал та при отриманні нових знань; системного з використання спектру методів (біографічного, семіотичного, культурологічного, герменевтичного, історичного, теоретичного узагальнення) – комплексно осягаючи заявлену мету дослідження. Наукова новизна:
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Сікорський, Андрій. "ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ДОСЯГНЕННЯ СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО КОНСЕНСУСУ: АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ ТА ДОКТРИНАЛЬНИХ ПІДХОДІВ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-25.

Full text
Abstract:
У статті представлено результат теоретичного осмислення поняття засобів масової інформації як суб’єктів досягнення суспільно-державного консенсусу на основі аналізу законодавчих та доктринальних підходів. Розглянуто парадигму інформаційної співпраці органів державної влади і засобів масової інформації, що створює можливість для вдосконалення законодавчого підґрунтя функціонування засобів масової інформації в демократичному суспільстві. У результаті критичного аналізу визначень засобу масової інформації у сучасній науці, сформульовано авторську дефініцію «засобу масової інформації» як юридичної
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Бекар, Сергій. "Кіберспорт у сучасному суспільстві". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (25 серпня 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2022.2.64-70.

Full text
Abstract:
Анотація. За останні роки збільшується кількість осіб, залучених до відеоігор, і стрімкого розвитку набуває кіберспорт. Однак через масовий та хаотичний розвиток і поширення відеоігор у світі виникають проблеми чіткого розуміння та виокремлення основних структурних елементів їх функціонування та, як наслідок, і кіберспорту. Такий розвиток викликає нерозуміння та негативне ставлення до кіберспорту в суспільстві порівняно з класичним спортом. Тому важливим питанням є необхідність дослідження основних засад розвитку кіберспорту, виокремлення його структурних компонентів, механізмів функціонування
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Tinka, Jozef, and Stefania Krulova. "Conversion of the Mass Audience and its Impact on the Configuration of Media." Current Issues of Mass Communication, no. 16 (2014): 26–35. http://dx.doi.org/10.17721/2312-5160.2014.16.26-35.

Full text
Abstract:
The influence of the information technology revolution and of the advanced communication possibilities on the development of social and mass communications is studied. It is shown that the emergence of virtual reality changed the value of time and space, and led to a new stratification of the mass audience. A new configuration of new types of audiences of different interfaces emerged. We analyzed the processes of stratification of the mass audience and their implications from the point of view of a new media typology. Attention is primarily paid to the sub-mass cell audience and to the relatio
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Руських, Софія. "РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПОШИРЕННІ ХАЛЛЮ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 319–29. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.45.

Full text
Abstract:
Технологічні досягнення та соціальні мережі від початку своєї появи слугували потужним інструментом для стрімкої глобалізації, зокрема, в культурному плані. Масова культура європейських країн та країн Америки всередині мала стабільну циркуляцію, що також правдивим є для країни Азіїї. Та варто звернути особливу увагу на трансформаційну та важливу роль технологій і соціальних мереж в контексті культурного взаємообміну, поширення та цілеспрямованого розповсюдження культурних продуктів таких азійських країн, як Японія, Південна Корея та Китай (КНР). На прикладі поширення та популяризації Халлю, ши
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Zaria, Svitlana. "АУДІОВІЗУАЛЬНІ РЕКЛАМНІ ТВОРИ З НАЦІОНАЛЬНОЮ ТЕМАТИКОЮ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 351. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.351-365.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються особливості сучасного творчого виробництва таких телевізійних проектів, як аудіовізуальні рекламні твори, що характеризуються використанням українських національних мотивів і позиціонуються рекламними кампаніями як культурний феномен сучасної України. Метою дослідження є простежити сучасну тенденцію використання патріотичного історичного образу, національних традицій і минулого українського народу в україномовній рекламі як ефективного засобу масової комунікації у вітчизняному відеовиробництві, виявити специфіку української національно-культурної складової у рекламі та в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Nosova, Hanna, та Veronika Loboda. "Засоби масової комунікації в професійно-орієнтаційній роботі. Досвід Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова". Педагогічний дискурс, № 33 (20 жовтня 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2022.33.06.

Full text
Abstract:
У статті досліджено можливості сучасних засобів масової комунікації з огляду на їх застосування для професійно-орієнтаційної роботи в рамках вступної кампанії у вищому військовому навчальному закладі. Проаналізовано цільові аудиторії, які є ключовими для досягнення мети вступної кампанії. Визначено унікальні особливості професійно-орієнтаційної роботи, притаманні вищим військовим закладам освіти. Виявлено суперечності, що виникають під час формування стратегії агітаційної кампанії, пов’язані з особливостями підготовки фахівців сектору безпеки й оборони, та запропоновано можливі шляхи їх виріше
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Ковальова, О. К. "КОМУНІКАТИВНО-ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ПОЛІТИЧНОГО ДОПИСУ У СОЦМЕРЕЖІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (2021): 166–72. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-26.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню особливостей жанру допису у соцмережі у комунікативно-дискурсивному аспекті. Теоретичною основою розвідки стали типології політичного дискурсу українського спеціаліста Н.В. Кондратенко та французького дослідника П. Шародо (P. Charaudeau). Дослідження здійснене на матеріалі офіційних дописів у соціальній мережі Facebook президента Франції Е. Макрона та лідерки французької праворадикальної партії «Національне об’єднання» М. Ле Пен. Внаслідок дослідження виявлено, що ключовими комунікативно- дискурсивними характеристиками політичного допису у соцмережі є: 1) писемність,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Khmil-Chupryna, V. "Жанрова палітра публіцистичних матеріалів на літературну тематику". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.15421/292014.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено і проаналізовано форми опосередкованої реклами та промоції художньої літератури у ЗМК, до яких віднесено публіцистичні матеріали на літературну тематику. Розглянуто та охарактеризовано жанри репортажу, звіту, біографічного або портретного нарису, есе та блогу, зокрема відео- і фотоблогу. Визначено їх потенціал у популяризації читання та промоції літератури. Простежено жанрові трансформації публіцистичних матеріалів на літературну тематику, досліджено виникнення нових жанрів опосередкованої реклами, зокрема букстаграму. Метою статті є дослідження жанрової палітри публіцистич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Кириченко, Альона Олегівна. "ШОУ ЯК ФЕНОМЕН МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ: СУТНІСНІ ОЗНАКИ Й ФУНКЦІЇ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245783.

Full text
Abstract:
Мета статті — аналітично осмислити визначення поняття «шоу», розкрити функції та сутнісні ознаки концертних шоу в сучасній масовій культурі. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході (для розкриття взаємозв’язків між різними видами шоу, виявлення та концептуалізації їх функціональних характеристик); аналітичному та компаративному аналізі (для уточнення понятійного апарату). Наукова новизна одер- жаних результатів полягає у з’ясуванні сутнісних рис шоу як культурного продукту масо- вого суспільства, таких як публічність, масовість, видовищність, висока технологічність, орієнтаці
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Вовчанська, О. М., Л. О. Іванова та Н. Р. Балук. "АMBIENT-МАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 88–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-12.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню сутності ambient-маркетингу та можливостей його ефективного впровадження в комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Зазначено, що ambient-маркетинг доцільно розглядати як нетипову рекламу з основними акцентами на нестандартних носіях та їх розміщення в довколишньому середовищі. З’ясовано головний принцип ambient-маркетингу, який полягає у тому, що рекламна інформація інтегрується у навколишнє середовище споживача, тобто розташовується у несподіваних місцях, викликає здивування, стимулює сильний емоційний відгук у потенційного споживача, породжує бажання сп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Шевченко, І. С., та І. В. Змійова. "ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ НАРАТИВІВ ДОНАЛЬДА ТРАМПА: КОГНІТИВНИЙ КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» XXXI (28 квітня 2025): 325–36. https://doi.org/10.5281/zenodo.15445401.

Full text
Abstract:
У статті досліджується інтердискурсивність політичних наративів ДональдаТрампа крізь призму когнітивного критичного дискурс-аналізу. Актуальністьтеми обумовлена глобальним впливом американської політичної комунікації,зокрема риторики Д. Трампа, на формування суспільної свідомості. Метоюдослідження є виявлення комунікативних характеристик мовленнєвоїповедінки політика, що реалізуються в межах політичного дискурсу.Емпіричною базою слугують 680 висловлювань Трампа з електоральноїпрограми Республіканської партії 2024 року, президентських дебатів тасоціальних мереж (платформи Х і Instagram). Обґрун
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Гайналь, Т. О., І. В. Кучера та С. І. Білоус. "ЕПОХА ПОСТПРАВДИ: ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ І ВИЖИВАННЯ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 36 (12 вересня 2022): 15–20. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1104.

Full text
Abstract:
У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття «постправда», «істина (правда)» в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної «епохи постправди» та їх прояви в різних сферах суспільного життя: політичній, інформаційно-комунікаційній, особистісній та ін. Проаналізовано комунікаційні трансформації в сучасному суспільстві, зокрема, часткову її демасовізацію. Тепер комунікація здійснюється як у форматі «масової» – медіа звертаються до великої аудиторії, так і в умовах, коли реципієнт інф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Коротенко, Д. В. "До питання про вплив тоталітарного режиму на музичну сферу (на прикладі радянської культури 30-х років ХХ ст.)". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 13 (14 серпня 2018): 70–82. http://dx.doi.org/10.15421/22187.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувати особливості радянської музичної культури 1930-х років і ті трансформації, яким вона піддалась у зв’язку із втручанням тоталітарного політичного режиму. У роботі досліджується радянська музична культура 1930-х рр., а також вплив на неї з боку державного апарату та окремих діячів тоталітарної системи. Методологія грунтується на дослідницьких принципах системності, історизму, комплексному аналізі тенденцій у радянській музиці, взаємин мистецтва і влади. Структурно-аналітичний метод постав у основі логічного викладу матеріалу та написанні висновків дослідження. Наукова
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Юрчак, Юрій, Андрій Білорус, Максим Філіппов, Сергій Жук та Богдан Марченко. "ТАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОТИДІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ВІЙНИ". Молодь і ринок, № 4/236 (13 травня 2025): 133–38. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.329087.

Full text
Abstract:
Проаналізовано, яким чином здійснювався інформаційно-психологічний вплив на армію та цивільних ворога в теперішній період. Розглянуто маніпулятивні підходи, застосовані країнами у ході збройних зіткнень. У дослідженні висвітлюється значущість комунікаційних джерел, їхній вплив на психоемоційний стан військовослужбовців і мирних громадян, а також результативність подібних дій. Історично інформаційний тиск на масову спільноту простежувався впродовж усього розвитку цивілізації, із різноманітними фазами насиченості та рівнем впорядкування впровадження. Відбулися суттєві трансформації в механізмах
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Божко, Тетяна. "ІНФОГРАФІКА ЯК ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА: ПРОБЛЕМИ КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 46 (22 травня 2022): 198–208. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258795.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягає у відображенні взаємозв’язку між кількістю засобів кодування інформації, задіяних у дизайні інфографіки, та зручністю й ефективністю сприйняття її змісту. Інфографіка розглядається як візуальне повідомлення, в межах якого подається інформація з різними способами візуального кодування. Варіативність різнокодованих елементів і способів їх взаємодії може призводити як до ефекту синергії, так і до дисонування змістових компонентів інфографіки, що спонукає до заглибленого вивчення умов поєднання кодованих елементів у цілісну інформаційну систему. Методи дослідження: аналіти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Григоренко, Ірина Василівна, та Інна Петрівна Галак. "МЕРЕЖЕВА ПУБЛІЦИСТИКА: СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ФУКЦІОНУВАННЯ ПОНЯТТЯ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 250–55. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.35.

Full text
Abstract:
У запропонованій статті зроблено спробу розглянути явище мережевої публіцистики у соціокультурному контексті функціонування поняття. Основними сферами функціонування публіцистики є такі: публіцистика як сфера літератури (художня публіцистика); публіцистика як сфера філософії, релігії та науки (світоглядна публіцистика); публіцистика як сфера журналістики. Мережева публіцистика є новим терміном, не менш складним для визначення, ніж власне публіцистика. У контексті розвитку мережевої публіцистики великої популярності набули блоги, що синтезують ознаки традиційних публіцистичних жанрів (есе, нари
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Мадрига, Тетяна. "НАЦІОНАЛЬНИЙ БРЕНД УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, № 17 (1 серпня 2024): 97–105. http://dx.doi.org/10.32782/2312-1815/2024-17-13.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано те, як змінився бренд України після повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 р., відповідно до методології найавторитетніших індексів оцінки національних брендів. Проаналізовано особливості появи нових ініціатив із формування національного бренду держави. Авторка у статті досліджує ключові аспекти у висвітленні бренду України на міжнародній арені та наводить ключові меседжі країни, за допомогою яких відбувається комунікація з іноземною аудиторією. Розглянуто приклади міжнародних комунікацій як інструменту створення бажаного образу Укра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Калмиков, Георгій. "Мовленнєва особистість психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-5-17.

Full text
Abstract:
Соціально-орієнтоване спілкування психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності, зокрема його публічне висловлювання є найбільш складною і найбільш досконалою формою його мовленнєвого спілкування, смислового аспекту соціально-психологічної взаємодії, фахової вербальної комунікації. Володіти цією формою – значить бути мовленнєвою особистістю, носієм психотерапевтичної культури. Публічне висловлювання суб’єкта професійно-комунікативної діяльності розглядається як співвіднесене з психологічною категорією системи мовленнєвих дій. Воно розгорнуте, розмовне, кодифіковане, стилістичн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Ліпич, Вікторія Миколаївна, та Неля Віленівна Павлик. "ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 5 (15 травня 2024): 34–38. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2024.5.6.

Full text
Abstract:
Одним із провідних напрямів комунікативно-прагматичного аналізу різних типів дискурсу є дослідження особливостей його конструювання в певній соціокомунікативній ситуації, тобто ефективне використання мовних засобів для впливу на адресата залежно від його соціальної орієнтації. Газетно-публіцистичний дискурс вважається показовим щодо впливу на масову аудиторію і на розвиток мовної системи загалом. У пропонованому дослідженні на матеріалі сучасних україномовних газетних і журнальних статей, авторських телепрограм, соціальних мереж тощо здійснена спроба опису та систематизації складників комуніка
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Воронкін, Олексій Сергійович. "Конективізм і масові відкриті дистанційні курси". Theory and methods of e-learning 4 (13 лютого 2014): 30–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.366.

Full text
Abstract:
Вступ. Останнім часом теорія складних мереж стала ефективним інструментом дослідження складних структур: технологічних (наприклад, Інтернет-мережа, www, транспортні мережі), соціальних (мережі співробітництва, мережі мобільного телефонного зв’язку), біологічних (екологічні мережі, функціональні мережі мозку, мережі білкових взаємодій) [1]. Вузли в таких мережах – це елементи складних систем, а зв’язки між вузлами – взаємодії між елементами.Web 2.0 дозволив створити навчальні системи, засновані на принципах, так званої, кібернетики другого порядку. Учень тепер став активним елементом системи, я
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!