Journal articles on the topic 'Маткова труба'

Мета дослідження – оптимізувати діагностичні підходи до оцінки дефекту післяопераційного рубця після кесаревого розтину поза вагітністю та виділити прогностично вагомі критерії з погляду порушення репродуктивної функції. Матеріали та методи. У проспективне дослідження включили 90 пацієнток із порушеним репродуктивним потенціалом, з них 50 осіб із вторинним безпліддям та дефектом післяопераційного рубця після КР (основна група), у групу порівняння включили 40 умовно здорових пацієнток, які проходили планове обстеження щодо чоловічого чинника інфертильності. Дослідження виконано відповідно до стандартів та настанов із охопленням даних анамнезу, фізикального огляду, гінекологічного дослідження, інструментальних (трансвагінальна ехоскопія, доплерометрія судин матки, при необхідності – соногістерографія з інфузією фізіологічного розчину, офісна гістероскопія) і лабораторних методів. Результати дослідження та їх обговорення. У структурі порушень репродуктивного здоров’я відзначено тривалість безпліддя більше 5 років у 38,0 % в основній групі, невдалі спроби використання програми IVF (18,0 %; χ2 – 3,95; р<0,05), мимовільні викидні (24,0 %; χ2 – 4,75; р<0,03), завмерлі вагітності складали 10,0 %, звикле невиношування 8,0 %, передчасні пологи – 18,0 %. Найбільш вагомими симптомами «синдрому оперованої матки» були: поліменорея (48,0 %; χ2 – 11,25; р<0,001), дисменорея (52,0 %; χ2 – 6,94; р<0,01), хронічний тазовий біль (24,5 %; χ2 – 4,75; р<0,02), урогенітальні порушення (18,0 %; χ2 – 3,95; р<0,05), аномальні маткові кровотечі (42,0 %; χ2 – 11,82; р<0,001). Розміщення ділянки рубця на матці на рівні внутрішнього вічка відмітили у 72,0 %, у 28,0 % – вище внутрішнього вічка на 2,7 мм. Параметри основних анатомічних величин ділянки рубця на матці демонструють статистично достовірні відмінності при використанні різних діагностичних підходів. Комбінація 2D/3D сонографії дозволила встановити залишкову мінімальну товщину міометрія у зоні рубця <3 мм у більш як половині спостережень (58,0 %). Відзначено такі сонографічні ознаки запальних змін: зміну товщини ендометрія у різних ділянках (36,0 %), виражений судинний рисунок та зони гіперемії слизової (26,0 %), мікрополіпоз та поліпоподібні розростання (16,0 %), вогнищеву гіпертрофію слизової оболонки (14,0 %), точкові крововиливи (18,0 %). Ретельна оцінка ділянки рубця із врахуванням даних оптимізованого діагностичного підходу дозволяє прогнозувати імовірність репродуктивних порушень у категорії пацієнток із вторинним безпліддям та оперованою маткою. Висновки. Дефект післяопераційного рубця на матці треба запідозрити у жінок із кров’янистими виділеннями, дисменореєю, тазовим болем або безпліддям з анамнезом попереднього кесаревого розтину. Діагностичний підхід повинен включати комбінацію трансвагінальної сонографії із рекомендованими вимірюваннями параметрів зони післяопераційного рубця, соногістерографії з інфузією фізіологічного розчину та візуальної техніки – гістероскопії. Магнітно-резонансна томографія є інформаційним, проте економічно обмеженим методом діагностики, її доцільно застосовувати у складних випадках на етапі передопераційної підготовки для вибору хірургічної техніки корекції дефекту.

The objective: to increase efficiency of treatment of sterility at women after various methods of treatment of pathology of ovaries and uterine tubes on the basis of improvement and introduction of algorithm of diagnostic and treatment-and-prophylactic actions. Materials and methods. Retrospective group research of 300 patients with sterility by which 543 cycles of auxiliary genesial technologies were executed is conducted. From 300 patients with sterility of 150 women (50.0%) had in the anamnesis reconstructive and plastic operative measures on uterus appendages (1 main group), it executed 298 cycles of auxiliary genesial technologies. The control group (group 2) included 150 patients who had not been operated on ovarian tumors or had undergone tubectomy and had 245 cycles of DRT. Results. Efficiency of auxiliary genesial technologies at women with various pathology of ovaries and uterine tubes depends on well-timed diagnostics, quality of performance of an operative measure with conservation of a functional condition of ovaries, terms of use of auxiliary genesial technologies and adequate prophylaxis of genesial losses on early durations of gestation. Conclusion. Results of the conducted researches testify that carrying out auxiliary genesial technologies after various methods of treatment of pathology of ovaries and uterine tubes has the features which need to be considered at all stages of maintaining women. Use of the algorithm improved by us allows to increase efficiency of treatment of female sterility at women of group of high risk. The obtained data allow us to recommend the algorithm improved by for wide use in reproductive clinics. Key words: operations on ovaries and uterine tubes, auxiliary genesial technologies.

<strong>Цитуйте українською у Ванкувер стилі: </strong> Лазуренко ВВ, Сафонов РА, Сафонова ІМ, Старкова ІВ, Старкова ВД. Особливості діагностики піоміоми матки у поєднанні з апендицитом (клінічний випадок). Медицина сьогодні і завтра. 2024;93(1):6-13. https://doi.org/10.35339/msz.2024.93.1.lav Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.12743681 <strong>Резюме</strong> Проблема лейоміоми матки є однією з актуальних у гінекологічній практиці через широку поширеність патологічного стану і можливого комплексу ускладнень, що призводять до інвалідизації та навіть смерті жінки. Рідкісним ускладненням лейоміоми, що виникає як результат її інфаркту та інфікування, є піоміома, діагностика якої утруднена через нестаток патогномонічних симптомів та фіксованої клінічної картини. В дослід&shy;женні представлено рідкий випадок ускладнення лейоміоми матки, що існує тривало, розвитком піоміоми та виникненням вторинного апендициту із формуванням матково-апендикулярної фістули у жінки, яка знаходилася у періоді менопаузи. Скарги жінки виникли несподівано, характеризувалися наявністю больового синдрому, патологічних виділень із піхви та погіршенням загального стану, що не мало патогномонічний характер. Було встановлено наявність супутньої патології, зокрема цукрового діабету, яким хвора страждала з дитинства і який міг обумовлювати різноманітні патологічні стани репродуктивної системи. Автори довели, що при наявності лабораторних та загально клінічних ознак запального процесу не треба витрачати час, а починати антибактеріальну та протизапальну терапію ще до постановки діагнозу. Це дозволяє стабілізувати стан хворої та підготувати до проведення можливих інвазивних втручань. Показана складність діагностики захворювання та наведені основні критерії постановки вірного діагнозу з урахуванням віку жінки, анамнезу, наявності важкої екстрагенітальної патології. В роботі показано, що використання комп'ютерної томографії не дозволило встановити діагноз. Підкреслено, що у складних випадках, недостатньо проводити тільки не інвазивні дослідження. Набувають значущість інвазивні методики, зокрема &ndash; лапароскопія, яка дозволяє деталізувати стан внутрішніх статевих та екстрагенітальних органів. <strong><em>Ключові слова: </em></strong><em>ультразвукова діагностика, гнійна пухлина матки, лапароскопія.</em> &nbsp; <strong>Cite in English in Vancouver style: </strong> Lazurenko VV, Safonov RA, Safonova IM, Starkova IV, Starkova VD. Diagnostic features of pyomyoma of the uterus in combination with appendicitis (clinical case). Medicine Today and Tomorrow. 2024;93(1):6-13.&nbsp;https://doi.org/10.35339/msz.2024.93.1.lav [in Ukrainian]. Archived: &nbsp;https://doi.org/10.5281/zenodo.12743681 <strong>Abstract</strong> The problem of leiomyoma of the uterus is one of the most urgent in gynecological practice due to the wide prevalence of the pathological condition and the possible complex of complications that lead to disability and even death of a woman. A rare complication of leiomyoma, which occurs as a result of its infarction and infection, is pyomyoma, the mortality of which is 21-30%, which is associated with the lack of early diagnosis and, accordingly, timely treatment in full. At the same time, the diagnosis of pyomyoma is difficult due to the lack of pathognomonic symptoms and a fixed clinical picture. The study presents a rare case of complication of a long-standing uterine leiomyoma with the development of pyomyoma and the occurrence of secondary appendicitis with the formation of a utero-appendicular fistula in a menopausal woman. The woman's complaints arose unexpectedly and were characterized by the presence of a pain syndrome, pathological discharge from the vagina, and deterioration of the general condition, which did not have a pathognomonic character. The presence of concomitant pathology was established, in particular, diabetes, which the patient suffered from since childhood and which could cause various pathological conditions of the reproductive system. The authors proved that in the presence of laboratory and general clinical signs of the inflammatory process, there is no need to waste time, but to start antibacterial and anti-inflammatory therapy even before the diagnosis is made, this allows stabilize the patient's condition and prepare for possible invasive interventions. The complexity of diagnosing the disease is shown and the main criteria for making a correct diagnosis are given, taking into account the woman's age, medical history, and the presence of severe extragenital pathology. The work shows that the use of computer tomography did not allow for establishing a diagnosis. It is emphasized that in complex or rarely occurring cases, it is not enough to conduct only non-invasive studies. Invasive techniques are gaining importance, in particular, laparoscopy, which allows detail of the state of internal genital organs and extragenital organs that surround them and can change during the disease. <strong><em>Keywords:</em></strong><em> ultrasound diagnostics, purulent tumor of the uterus, laparoscopy.</em>

Мета дослідження – проведення реабілітаційних заходів, які включали призначення лікувальних середників для покращення стану прохідності маткових труб та стимуляції овуляції при дисфункції яєчників після консервативного та оперативного лікування позаматкової вагітності.Матеріали та методи. Для проведення лікувальних заходів були взяті жінки із позаматковою вагітністю за типом трубного аборту (15 жінок), у яких за даними визначення β-субодиниць ХГЛ та даними УЗД були показання до призначення консервативної терапії метотрексатом за наведеною схемою. А також 15 жінок, у яких позаматкова вагітність була порушеною і лікування проводили лапароскопічним методом. Лікування прогресуючої позаматкової вагітності проводили метотрексатом 75–100 мл внутрішньом’язово при показниках β-ХГЛ більше 1500 МО/л, за даними УЗД – діаметр плідного яйця не більше 3,5 см у ділянці придатків матки. Додатково для усунення побічних явищ та впливу на печінку призначали гепатопротектори та фолати. Контроль за динамікою лікування здійснювали повторним визначенням β-ХГЛ. Якщо він знижувався більше ніж на 15 %, то повторно метотрексат не вводили, у випадку меншого зниження проводили повторне введення метотрексату. Виписку хворої із стаціонару здійснювали на 8–10 добу під контролем УЗД та показників β-ХГЛ. Хворим із ІІ групи проводили лапароскопічне видалення плідного яйця: туботомію з неосальпінгостомією.Результати дослідження та їх обговорення. Відновлення репродуктивної функції проводили за даними визначення в сироватці крові ФСГ, прогестерону та пролактину. З метою прегравідарної підготовки застосовували фітопрепарати екстракту плодів прутняку (циклодинон, мастодинон) та фолати. У післяопераційному періоді проводили призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х менструальних циклів із подальшим визначенням прохідності маткових труб. Під час проведення консервативного лікування позаматкової вагітності та комплексу заходів для відновлення репродуктивної функції протягом трьох менструальних циклів маткова вагітність настала в 6-ти жінок протягом 6-ти місяців після прегравідарної підготовки. Ще у 6-ти жінок вагітність настала протягом одного року при включенні повторного курсу гормональної корекції після шестимісячної перерви й у 3-х жінок не вдалося досягнути позитивного результату. У ІІ групі жінок, у яких було проведено оперативне лікування позаматкової вагітності, в комплекс прегравідарної підготовки включали призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х місяців та проведення контрольної МСГ на прохідність маткових труб. Прегравідарна підготовка включала проведення комплексу заходів, які сприяли відновленню прохідності маткових труб, та однофазні гормональні контрацептиви. У результаті проведених реабілітаційних заходів та прегравідарної підготовки вагітність настала у 33 % обстежених жінок у перші 12 місяців.Висновки. Проведення консервативного лікування ПВ із збереженням маткової труби дозволило досягти настання вагітності в більш ранні терміни проведення реабілітаційних заходів для виконання репродуктивної функції в жінок, які перебували під нашим спостереженням. Призначення фітокомплексу (циклодинон) та фолієвої кислоти для корекції гормональної дисфункції дозволяє отримати настання вагітності та її виношування у 33 % обстежених жінок.

Гормональна та генеративна функція яєчників у свиней формується повністю лише до 6-7-місячного віку. За морфологічними параметрами генеративні органи свиней породи велика біла різного віку мають певні особливості. Особливості ці мають прямий зв'язок із ростом та розвитком тварин у процесі онтогенезу. На розвиток всіх органів репродуктивної системи тварин впливають гіпофіз та гонади, що виробляють стероїдні та пептидні гормони. У той же час, статевий цикл суттєво відрізняється від цього періоду у одноплідних тварин. Це має прямий зв'язок з кількістю фолікулів під час статевого дозрівання. Ріст всіх органів репродуктивної системи самок тісно пов'язані з яєчниками, станом здоров'я організму свиней, нормованою годівлею тварин, кількістю потомства та його масою.&#x0D; У новонароджених свинок яєчники гладенькі овальної форми, на їх поверхні не видно фолікулів. Розмір їх в діаметрі до 9 мм, маса ж одного яєчника досягає майже 15 мг. Зміна маси та форми яєчників пов’язана з великою кількістю фолікулів різного розміру. Форма яєчників змінюється внаслідок виступу фолікулів на їх поверхню.&#x0D; Що стосується інших відділів статевої системи (маткові труби, матка, роги матки, шийка матки, піхва та присінок), то вони теж мають тенденцію до поступових вікових змін.&#x0D; У новонароджених свинок маткові труби мають довжину до 8 см та діаметр в середній частині - до 3 мм. В той час, як у 7- ми місячному віці - довжина маткових труб збільшується до 24 см, але діаметр в середній частині залишається без змін.&#x0D; У новонароджених свинок тіло матки має розміри приблизно до 1,5 см і збільшення його проходить поступово. Так, у 7-ми місячному віці тіло матки набуває розмірів до 4,8 см. У свинок всіх вікових груп тіло матки без різких змін переходить у шийку матки, а шийка матки, в свою чергу, теж без різких ознак переходить у піхву. Так, у новонароджених свинок шийка матки має розміри до 5 см, а у 7 ми місячному віці розміри збільшуються до 17,5 см. У новонароджених свинок піхва має довжину 3 см, а у 7- ми місячному віці її розмір збільшується до 10,5 см. &#x0D; При дослідженні зовнішніх статевих органів свинок не знайдено змін в будові.

Резюме. Розуміння впливу опіоїдів на жіночі статеві органи є важливим для практичної медицини, оскільки надмірне вживання наркотичних середників викликає патологічні зміни в органах і тканинах і можна передбачити негативну дію «налбуфіну» на репродуктивну систему.&#x0D; Мета дослідження: дослідити особливості ультраструктурної організації слизової оболонки маткової труби самки лабораторного щура в нормі та за умов тривалого впливу «налбуфіну».&#x0D; Матеріали і методи дослідження. Дослідження виконані на 29 статевозрілих білих щурах-самках, віком 4,5–6,0 місяців і масою тіла 180–220, яких утримували у стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Ультраструктурні особливості слизової оболонки маткової труби самки щура в нормі досліджували на 5 тваринах. Експериментальні тварини поділено на три групи: першій групі піддослідних тварин вводили внутрішньом’язово «налбуфін» впродовж 2 тижнів; другій групі піддослідних тварин – впродовж 4 тижнів; третій групі – впродовж 6 тижнів. Контролем слугували 9 щурів-самок, яким вводили фізіологічний розчин. Застосовано метод електронної мікроскопії.&#x0D; Результати дослідження. Отримані дані свідчать, що через два тижні введення «налбуфіну» виникають вже перші зміни ультраструктурної організації слизової оболонки маткової труби, особливо виразними були прояви ангіопатії гемомікроципкуляторного русла. Шеститижневе введення «налбуфіну» викликало деструктивні та дегенеративні зміни всіх популяцій клітин у слизовій оболонці маткової труби самки лабораторного щура.&#x0D; Висновки. Тривале введення опіоїду зумовлює незворотні деструктивні зміни слизової оболонки маткової труби самки щура, що проявляється явищами дезорганізації як ендотеліальних, так і епітеліальних клітин.

Вивчена ефективність мікрохірургічного лікування трубно-перитонеально та поєднано неплідності у 380 пацієнток. Висвітлені основні принципи мікрохірургів, методи підготовки хворих, види операцій, введення післяопераційного періоду. Показана залежність результатів операції від діагнозу, терміну захворювання, віку хворих, поєднання чинників неплідності. Відновлення прохідності маткових труб наступило у 86,5 %, а вагітність у 43,6% пацієнток.

У статті представлено аналіз віддалених результатів лікування пацієнтів з позаматковою вагітністю, що перебували на лікуванні у Тернопільській комунальній міській лікарні № 2 протягом 2005–2015 років. Джерелом інформації для клініко-анамнестичного аналізу слугували медичні карти стаціонарного хворого (ф. 003/о). Метросальпінгографію проводили за 2–4 місяці після виписки зі стаціонару. Прохідність маткових труб у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі оцінювали за результатами цифрової і аналогової метросальпінгографії.

Женские половые органы, к которым относится матка и маточные трубы, яичники и влагалище, а также клитор, лобок, большие и малые половые губы и женская грудь, выполняют в организме три основные функции. А именно, репродуктивную, вскармливающую функцию и синтезирующую гормоны. Очень важны для здоровья женского организма гормоны, вырабатываемые яичниками, которые улучшают жизненный тонус и продлевают молодость.&#x0D; HTML версия статьи

Двостороння пахвинна грижа у дітей становить близько 30 % серед всієї патології необлітерованого пахвинного відростка очеревини і призводить до порушення всіх ланок дренажних систем яєчка у хлопчиків і порушення васкуляризації яєчника в дівчаток. Наслідком двостороннього патологічного процесу є порушення регіонарного кровотоку пахвинної ділянки з високим ризиком розвитку, в подальшому безпліддя.Операційне втручання при двосторонній пахвинній грижі у дітей, якщо воно виконується з двох сторін традиційним методом, включає повний перетин пахвинного відростка очеревини і призводить у хлопчиків до пошкодження тестикулярних судин, кремастерного м'яза, анастомозів між тестикулярними судинами і пахвинним відростком очеревини, що зумовлює високу ймовірність розвитку порушень кровообігу яєчка. У дівчаток під час двостороннього традиційного операційного втручання в пахвинній ділянці можлива травматизація круглої зв'язки матки, яєчника, маткової труби, судин пахвинної ділянки.

Introduction. In the modern world, the problem of drug use, especially among the youth, is considered to be of utmost importance. Female body’s susceptibility to the development of drug addiction is considerably higher than that of the male body. The study of blood supply of the uterine tube is relevant since the morphological rebuilding of the mucous membrane of the uterine tube, considering its functions, plays an important role in the pathogenesis of several diseases of the female reproductive system. Under the effect of pathological factors, including opioids, vessels became the main target, and their structural changes are the basis for the development of the pathological process and determine the peculiarities of clinical symptoms. Methods. The study was carried out on 34 sexually mature white female rats (4,5-6,0 months) with the bodyweight of 180-220 g. Angioarchitectonics of the uterine tube of female white rats was studied in double-blinded, placebo-controlled studies with distribution into a control group (intact rats that were accepted as a relative norm, n=10), a placebo-controlled group (n=9) that received 0.9% saline for the duration of the experiment, and 3 experimental groups (n=5 each) that were subjected to long-term opioid effect. Results. After 2 weeks of Nalbuphine administration for female white laboratory rat, the minor expansion of arterioles and capillaries was observed, their diameter increased. Arteriolovenular coefficient augmented. After 4 weeks of Nalbuphine administration, arterioles were convoluted, loss of clear outlines, expansion of lumen, irregularity of vessels caliber, microvessels with microaneurysms, areas with hemorrhage and obliteration of capillaries were detected. After six-week administration of nalbuphine, the hemomicrocirculatory blood flow of the uterine tube wall was at the stage of decompensation, the capillary component was almost destroyed, arterioles were abruptly twisted and distorted, their lumen was uneven, venules were expanded and distorted, additional arteriolovenular anastomoses were opened, indices of trophic activity of the tissue increased considerably. Conclusions. The vasotropic effect after six-week administration of nalbuphine demonstrated severe damage to the uterine tube hemomicrocirculatory blood flow.