Relevant bibliographies by topics / Медіатекст

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Медіатекст'

Author: Grafiati
Published: 4 May 2022
Last updated: 30 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Медіатекст.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Медіатекст"

1

Лобачова, І. М. "МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАТЕКСТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-29.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню мотиваційного аспекту використання медіатексту під час навчання англійської мови майбутніх фахівців із початкової освіти. З’ясовано функціонування поняття «медіатекст» у науково-методичній літературі. Визначено домінантні ознаки медіатексту як навчального ресурсу. Окреслено практичну лінгвометодичну цінність медіатексту під час навчання іноземної мови. Особливу увагу звернено на те, що в інформаційному суспільстві XXI ст. медіатексти є найбільш поширеною формою існування сучасної мови. Робота з медіатекстами дає можливість говорити про формування медіаграмотності особистості, що володіє культурою спілкування з медіа, творчими, комунікативними здібностями, критичним мисленням, уміннями повноцінного сприйняття, інтерпретації та аналізу таких ресурсів. Окрім того, відзначено поширеність, доступність, практичність і велику кількість різножанрових медіатекстів у сучасному цифровому освітньому середовищі. Акцент зроблено і на тематичне розмаїття медіатекстів, безліч матеріалів, присвячених актуальним подіям сьогодення: економіці, політиці, науці й освіті, культурі та спорту, що становить інтерес для студентів і мотивує їх до іншомовної комунікації для обговорення запропонованих тем. Визначено, що іншомовний медіатекст – це джерело широкого кола національно-культурних мовних одиниць, що становлять особливу цінність для вивчення іноземної мови в контексті міжкультурної взаємодії: фразеологізмів, прислів’їв, національно-культурних стереотипів, ідіом, стилістичних фігур; звернення до прецедентних феноменів як одиниць когнітивної бази, що також сприяє взаєморозумінню під час міжкультурної комунікації. Медіатекст є важливим засобом для вирішення широкого спектру комунікативних і власне мовних методичних завдань. Використання медіатекстів під час навчання іноземної мови майбутніх фахівців із початкової освіти у виші сприяє заохоченню студентів до вивчення мови, бо такий медіаресурс являє собою цікавий («живий») мовний матеріал і привносять мотиваційний аспект в освітній процес, що відбувається через сприймання медіатексту як джерела лінгвістичного і навчального матеріалу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Крапівнік, Г. О. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ МІФОЛОГІЧНОГО ГЕРОЯ В БРИТАНСЬКИХ Й УКРАЇНСЬКИХ МЕДІАТЕКСТАХ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 160–76. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.16.

Full text
Abstract:
Робота містить лінгвокультурологічний аналіз способів омовлення міфологічного образу героя в медіатекстах, присвячених процесу Брекзиту й виборів в Україні. Підтверджено, що медіатексти орієнтовані впливати на аудиторію, а тому активно застосовують міфологічні елементи для посилення такого впливу. Виявлено, що образ героя функціонує в медіатекстах не відокремлено, а в тісному зв’язку з есхатологічними мотивами, зокрема Апокаліпсису, й образами ворога, битви, війни, спасіння й чуда. Здійснено порівняння характеристик образу героя в британських й українських текстах. Виявлено словотвірні гнізда й описано семантичні поля, асоційовані з відповідними образами. Ключові слова: культурний герой, міфологічний образ, ворог, медіатекст, битва, есхатологічний мотив.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гаман, І. А., та Б. О. Лисюк. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ ВІДЕОПОВІДОМЛЕННЯХ САЙТІВ DEUTSCHE WELLE ТА YOUTUBE". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-5.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей вербалізації інноваційних процесів, висвітлених у німецькомовних відеоповідомленнях, які характеризуються передачею інформації через поєднання вербального та невербального компонентів. Усі досліджені та проаналізовані відеоматеріали були опубліковані на сайтах Deutsche Welle та YouTube у період з 2015 по 2021 рр. Кількість німецькомовних відеоматеріалів інноваційного «спрямування» постійно збільшується у зв’язку з безперервним технологічним прогресом суспільства. Нині сучасні медіа відіграють головну роль у відображенні дійсності, вирізняються мовною неоднорідністю та строкатістю. Використання лексики різного ступеня фаховості сприяє формуванню певних уявлень та ідей, які транслюються реципієнтові у відеоповідомленнях. Медіатекст – це багаторівневий текст, який поєднує в собі різні семіотичні коди (зображення та слово). Відеоповідомлення є прикладом медіатексту, за допомогою якого суспільство інтегрується у світовий простір та який сприяє ефективній міжкультурній взаємодії. У статті розглядаються полікодовий текст та відеоповідомлення як приклад полікодового тексту. Передусім увага приділяється особливостям вербалізації інноваційних процесів у німецькомовних відеоматеріалах. Досліджені відеоповідомлення, в яких висвітлено тематику інноваційного розвитку, відрізняються своїм смисловим наповненням, однак проаналізований лексичний склад дає змогу зробити висновки про шляхи актуалізації засобів для відображення інноваційного процесу. Під час аналізу були враховані також прагматичні інтенції авторів медіатекстів та розробників інновацій, які полягають не лише на тому, щоб повідомити про нововведення, але й спонукати реципієнта до певних роздумів та дій. Для проведення дослідження використано описовий, статистичний, гіпотетико-дедуктивний, індуктивний методи. За допомогою описового методу проведено роботу з теоретичним матеріалом. Гіпотетико-дедуктивний метод слугував для зібрання фактичного матеріалу дослідження, індуктивний метод – для лінгвістичного аналізу. Розвідка має міждисциплінарний характер і сприяє формуванню уявлення про роль інновацій, обсяги інвестицій і пріоритетність напрямів досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нагорняк, М. "Медіатекст новин Першого каналу суспільного радіо". Вісник Львівського університету. Серія "Журналістика", вип. 46 (2019): 107–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Подаряща, О. І. "Медіатекст у контексті нової комунікаційної парадигми освіти". Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, № 1 (25) (2016): 108–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сизонов, Д. Ю. "Медіатекст та медіадискурс у сучасному медійному просторі". Studia linguistica, Вип. 7 (2013): 389–92.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ПОЛЄЖАЄВ, Юрій. "ФУНКЦІОНАЛЬНА ПАРАДИГМА ТРЕВЕЛ-МЕДІАТЕКСТІВ В АНГЛОМОВНИХ ТРЕВЕЛ-ЖУРНАЛАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 2 (5 серпня 2021): 38–42. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2021.2.8.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано функціональну парадигму тревел-медіатекстів, що розміщені на шпальтах англомовних тревел-журналів. Запропоновано дефініцію тревел-медіатексту. Автором виділено атрибу- тивні та модусні функції тревел-медіатекстів. До атрибутивних функцій віднесено інформативно-про- світницьку, комунікативну, розважально-релаксаційну, що властиві будь-якому тревел-медіатексту. До модусних функцій віднесено утилітарну, націєтворчу та імагологічну, рекламну, іміджеву.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Скиба, Наталія. "МЕДІАТЕКСТ ЯК ІНСТРУМЕНТ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ". Studia Ukrainica Posnaniensia 3 (1 січня 2015): 289. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2015.3.37.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Вальчук, Галина. "ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЙНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛОМОВНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-4.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам функціонування та перекладу неологізмів у медійних текстах сучасної англомовної преси. В ході дослідження дано визначення поняття «медіатекст». Охарактеризовані стилістичні особливості англомовних медійних текстів. Відзначено, що мова англомовних медійних текстів має певні особливості та спрямування на окремі категорії читачів. В ході аналізу англомовних медіа доведено пряму залежність між ступенем складності підібраних мовних засобів та соціокультурними специфічними рисами цільової аудиторії. Підкреслено, що переважну частину специфічної лексики в англомовних медіа складає суспільно-політична лексика. Перед політичними текстами стоїть завдання водночас і чітко передавати події світу політики, і не надто ускладнювати та перевантажувати повідомлення різноманітними термінами, які б заважали його розумінню. Відтак журналісти часто вдаються до вживання неологізмів. Розглянуто поняття неологізмів та їх типологію. Відзначено, що існують різні параметри визначення терміна “неологія”: процес створення нових лексичних одиниць будується відповідно до звичайних механізмів творчого процесу в розвитку мови; теоретичне і прикладне дослідження створення лексичних одиниць, способи утворення слів, критерії визнання, прийняття і поширення неологізмів, соціокультурні аспекти неології; систематично організована діяльність інститутів для обліку, створення, запису, поширення і впровадження неологізмів у чіткі рамки мовної політики; встановлення нових терміносистем і недавно створених галузей, що мають прогалини в термінології і вимагають її впровадження; лексикографічна система відносин зі словниками виходить з двох аспектів: використання словника як фільтруючого засобу з визнання неологізмів і аналіз їх обробки всередині словників. Розглянуто функційність неологізмів у медіатексті. Результати аналізу дають змогу зробити висновки, що неологізми досить поширені в газетних текстах, і це знаходить своє відображення в статтях різної тематики (економічної, ділової, розважальної, молодіжних газетах та ін.), створюючи в кожній із них свій стилістичний ефект. Відзначено, що передача неологізмів українською мовою здійснюється із залученням таких способів перекладу, як уподібнення, описовий переклад, калькування, транскрибування, транслітерація.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сінна, Л. Ю. "ВІДТВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 306–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-306-314.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації відтворення комунікативного впливу під час перекладу масмедійних текстів. Тексти мас-медіа є невід’ємною частиною сьогодення, а мовний вплив на читача є головною метою таких видань. Зацікавленість лінгвістів у дослідженні вищезазначених текстів зумовлена тим, що лінгвістична теорія вийшла на рівень дискурсивності, а медіатекст є підкреслено дискурсивним. Сучасний підхід до поняття «масмедійний дискурс» визначає, що він являє собою основне джерело знань людей про світ і події, а глобальні зміни у масовій комунікації безпосередньо відбуваються за допомогою комунікативного впливу такого дискурсу, що впливає на умови життя, спосіб мислення і систему сприйняття інформації сучасного суспільства. У статті досліджено базові поняття мовного впливу, окреслено його функціональну спрямованість та розкрито питання про прагматичні чинники аналізу мовного впливу. Було виявлено, що об’єктом і одночасно учасником такої комунікації виступає читач або слухач, а успішна реалізація мети масмедійного дискурсу можлива лише у разі застосування певного ряду мовних засобів. У статті подано інформацію про способи досягнення перлокутивного ефекту на аудиторію під час відтворення прагматичного потенціалу тексту у мові перекладу, а також на прикладі конкретних ситуацій висвітлено алгоритм прагматичного аналізу (урахування певних лінгвокультурологічних особливостей аудиторії, на яку спрямований цей текст) та окреслено деякі комунікативні стратегії і тактики масмедійного дискурсу, виявлення яких сприяє створенню більш ефективного розуміння інтенцій автора. З огляду на те, що аналіз відтворення комунікативного впливу зазначеного дискурсу під час перекладу є дуже широким, у статті було запропоновано лише окремі шляхи реалізації цього питання, які відображають власний досвід автора та його власну думкую.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Медіатекст"

1

Гурська, Л. І. "Медіатекст у викладанні української мови як іноземної". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16648.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Козир, Ю. "Застосування актантної моделі А.Ж. Греймаса для порівняльного аналізу медіатекстів". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34774.

Full text
Abstract:
При дослідженні медіатекстів іноді виникає потреба порівняльного аналізу їхнього смислового наповнення. У такому разі дослідникові зручно використовувати план, схему, що зробить можливим вивчення кожного з текстів з однакового аспекту й за однією процедурою. Зацікавившись особливостями інтерпретації українсько-російських відносин українськими та російськими ЗМІ, ми й самі опинилися перед проблемою вибору такої схеми, яка б: по-перше, давала змогу аналізувати не стільки мовний, скільки смисловий бік публікації у ЗМІ; по-друге, стримувала домисли аналітика й дисциплінувала науковий пошук, що актуально для будь-якого якісного аналізу; по-третє, була не надто громіздкою й давала б можливість через формалізоване представлення результатів ясно побачити різницю в смисловому наповненні публікацій, що порівнюються. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34774
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Громак, К. С. "Соціокомунікативна сутність фактологічної основи медіадискурсу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69124.

Full text
Abstract:
У роботі досліджено способи інтерпретації, коментування та перевірки достовірності фактів у журналістському творі. Основною метою дослідження є розкриття соціокомунікативної сутності фактологічної основи медіадискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кузнєцова, Тетяна Василівна, Татьяна Васильевна Кузнецова, Tetiana Vasylivna Kuznietsova та О. А. Герман. "Структурні елементи полікодових медіатекстів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15288.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Грищенко, М. А. "Мультимодальний текст у друкованих медіа: функції, типологія, контент". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70842.

Full text
Abstract:
У роботі розкрито кореляцію семіотичних систем комунікації в мультимодальному тексті; схарактеризовано моделі мультимодальних текстів; визначиено проблемно-тематичний контент карикатури як полікодового тексту; функції інфографіки в мас-медійному дискурсі; способи взаємодії вербальної та візуальної компонент у лінгвовізуальному медіатексті. Основною метою дослідження є з’ясування функції, типологічних рис, контенту мультимодальних текстів друкованих медіа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Таранова, Д. В. "Традиційні мас-медіа та соціальні мережі в системі популяризації Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86788.

Full text
Abstract:
У роботі представлено творчий продукт, орієнтований на популяризацію Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького, розкрито особливості представлення культурно-мистецької тематики в медіа та формат подання медіатекстів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Shevchuk, Alina Olexandrivna, and Аліна Олександрівна Шевчук. "Russianisms (surzhyk) as one of the main problems of media texts." Thesis, National aviation university, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50070.

Full text
Abstract:
1. Kulyas P. P. System - against the automatism of surzhik: editorial view: textbook. way. / Kyiv nat. ped.un-t them. MP Dragomanova. Kyiv, 2013. 286 p. 2. Scientific publication: Language. Society. Journalism. / edited by: D. Danilchuk. Kyiv, 2016. 119 p. 3. Donchyk V. Language is not to blame: About surzhik, bilingualism and literacy on Ukrainian TV // Word and time. - 2001. - № 2. - P. 78–79. 4. Masenko L. Surzhik: between language and language. 2nd ed., Ext. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House. 2019, 74 p. 5. Sukhomlyn O. The problem of surzhik in the context of journalist’s language tolerance / O. Sukhomlyn // Visnyk of Lviv. UN-TU Series of magazines. 2009. Vip. 32. 287 p.<br>Russianisms are words, expressions or individual meanings of words, grammatical forms, which are borrowed from the Russian language without changes or formed with a partial adaptation to the peculiarities of the Ukrainian language. The use of Russianisms is unjustified, because there are no worse words in the Ukrainian language and they are often more melodious and informative than Russian<br>Русизми - це слова, вирази або окремі значення слів, граматичні форми, які запозичені з російської мови без змін або утворені з частковим пристосуванням до особливостей української мови. Використання русизмів є невиправданим, оскільки в українській мові немає гірших слів, і вони часто є більш мелодійними та інформативними, ніж російська
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сокол, А. Н. "Типология языковой личности в медиатекстах Казахстана". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52129.

Full text
Abstract:
Современный анализ любых языковых явлений в рамках антропоцентризма ставит перед исследователем задачу рассмотрения языковой личности: как отдельных индивидов, так и групп, различных по охвату и характеристикам. Языковая личность (ЯЛ) традиционно рассматривается как «совокупность способностей и характеристик человека, обусловливающих создание и восприятие им речевых произведений (текстов)».<br>Сучасний аналіз будь-яких мовних явищ в рамках антропоцентризму ставить перед дослідником завдання розгляду мовної особистості: як окремих індивідів, так і груп, різних за охопленням і характеристикам. Мовна особистість традиційно розглядається як «сукупність здібностей і характеристик людини, що обумовлюють створення і сприйняття ним мовних творів (текстів)».<br>The modern analysis of any linguistic phenomena within the framework of anthropocentrism confronts the researcher with the task of considering the linguistic personality: both individuals and groups, different in coverage and characteristics. The linguistic personality is traditionally regarded as "the totality of human abilities and characteristics that determine the creation and perception of speech products (texts)."
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Нурметова, З. "Лексические средства реализации тактики амальгамирования". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52131.

Full text
Abstract:
Лексические средства составляют основу языковых средств мы-дискурса, являясь наиболее частотными в употреблении. Кроме того, лексические средства являются эксплицитными, а, следовательно, обладают высоким потенциалом в плане речевого воздействия на адресата.<br>Лексичні засоби складають основу мовних засобів ми-дискурсу, будучи найбільш частотними у вживанні. Крім того, лексичні засоби є експліцитними, а, отже, мають високий потенціал в плані мовного впливу на адресата.<br>Lexical means are the basis of the linguistic means of the we-discourse, being the most frequent in use. In addition, lexical means are explicit, and, therefore, have a high potential in terms of speech impact on the addressee.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шаповалова, Г. В. "Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти)". Дис. канд. філол. наук, ЛНУ ім. І.Франка, 2003.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Медіатекст"

1

Яцимірська, М. Сучасний медіатекст. ПАІС, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Медіатекст"

1

Лебедь, Юлія, and Людмила Радомська. "МІЖМОВНІ КОНОТАТИВНІ АНТРОПОНІМИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ." In Pedagogical concept and its features, social work and linguology (2nd ed.), 2nd ed. Primedia eLaunch LLC, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/pcaifswal.ed-2.02.

Full text
Abstract:
Дослідження власних назв, представлених у стилі масової комунікації, реалізує виявлення як загальних тенденцій розвитку національної літературної мови, так і специфічних, властивих масмедійному мовленню. У роботі проаналізовано специфіку конотативних апропонімів у сучасному українському медіапросторі, на конкретних зразках визначено їхні характерні ознаки, особливості творення й використання. Актуальність роботи визначена, з одного боку, потребою системного аналізу сучасного медійного мовлення, з іншого – потребою доповнення та увиразнення теоретичних відомостей щодо конотонімії як універсального явища. Конотація як процес набування власними назвами нових значень – явище, особливо поширене серед антропонімів, передусім особових імен та поетонімів. За механізмом утворення конотативного значення виділено вмотивовані та невмотивовані власні назви, що утворюються на основі метафори, метонімії, перифразу. Зроблено висновок про узуальний характер і значну поширеність міжмовних конотонімів у сучасних українських медіатекстах. Як основну ознаку конотативних топонімів визначено їхню здатність інтенсифікувати значення, тобто підкреслювати конкретну сему із загального значення власної назви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Медіатекст"

1

Стєкольщикова, В. А. "Метафоричні елементи медіальної палітри інвестигативного медіатексту як ефективний інструментарій впливу на аудиторію". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Крапива, Ю. В., та О. В. Медведь. "Використання фемінітивів за фахом або родом занять в українських медіатекстах". У PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-71.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Полєжаєв, Ю. Г. "Формування культурної грамотності майбутніх фахівців сфери туризму засобами іноземної мови на матеріалі тревел-медіатекстів". У THE ISSUES OF MODERN PHILOLOGY AND CREATIVE METHODS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN THE EUROPEAN EDUCATION SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-180-0-45.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Медіатекст"

1

Synorub, Halyna. МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СУЧАСНИЙ МЕДІАТЕКСТ. Ivan Franko National University of Lviv, 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10063.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Nahorniak, Maya. МЕДІАТЕКСТ НОВИН ПЕРШОГО КАНАЛУ СУСПІЛЬНОГО РАДІО. Ivan Franko National University of Lviv, 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10038.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Pysarenko, Larysa. ПАТРІОТИЗМ ЯК КОНЦЕПТ СУЧАСНИХ МЕДІАТЕКСТІВ. Ivan Franko National University of Lviv, 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10058.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Pochynok, Yuliia. ПСИХОЛОГІЯ ТВОРЧОСТІ: СОЦІОНІЧНИЙ КОНЦЕПТ МЕДІАТЕКСТУ ЯК ТРЕНД (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЕКТУ MEDIALAB TERNOPIL). Ivan Franko National University of Lviv, 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10051.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ройко, Дар'я Дмитрівна, та Наталія Іванівна Давиденко. Дослідження мовленнєвої характеристики персонажа (на матеріалі художнього бестселеру «Аладдін»). Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6044.

Full text
Abstract:
Образ героя художнього твору складається з безлічі факторів: характер, зовнішність, професія, захоплення, коло знайомств, ставлення до себе та оточуючих, але один з головних аспектів – це мова персонажа, що повною мірою розкриває і внутрішній світ, і спосіб життя. Мовленнєва характеристика ґрунтується на описі мови та манери мовлення персонажів, і тому дозволяє зрозуміти їх певні індивідуальні особливості. У роботі описано характерні риси поведінки та мовлення архетипів «Спокусник» та «Блазень» на матеріалі медіатексту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography