To see the other types of publications on this topic, follow the link: Медійна мова.

Journal articles on the topic 'Медійна мова'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Медійна мова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Сизонов, Дмитро. "СОЦІОЛЕКТ ЯК СЕГМЕНТ МЕДІЙНОЇ НЕОГРАФІЇ (на матеріалі серійного словника «Нові слова та фразеологізми…»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 173–78. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).173-178.

Full text
Abstract:
На матеріалі щорічного видання «Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа» (2017–2023) проаналізовано процеси входження в українську мову неологізмів, «донорами» яких є соціолект. Ідеться передусім про молодіжний сленг, мову субкультур, професіоналізми, жаргонізми та ін., якими насичується українськомовний медійний простір. Із 2017 року до словникового реєстру включено понад 600 одиниць із соціолекту, які систематизовані за роками, частиномовною приналежністю, сферою поширення, медійними джерелами. Так, найбільша кількість неосоціолектів зʼявляється в медійних жанрах розмовного типу (
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бикова, Т. "ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА СУЧАСНЕ ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В ЦИФРОВИХ МЕДІА". Nova fìlologìâ, № 97 (25 березня 2025): 11–18. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-2.

Full text
Abstract:
У сучасному світі глобалізація та стрімкий розвиток цифрових технологій значно впливають на мовне середовище, сприяючи поширенню англійської мови. Одним із помітних проявів цього процесу є активне проникнення англійських неологізмів у мовне використання інших народів, зокрема, через цифрові медіа. Стаття присвячена аналізу впливу англійських неологізмів на сучасне використання мови в контексті цифрової комунікації. У статті розглянуто феномен англійських неологізмів, їх визначення, особливості та причини розповсюдження. Зокрема, увага приділяється ключовій ролі соціальних медіа та інтернет-вид
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

СУКАЛЕНКО, Тетяна, та Надія ПАЮЛ. "ПОНЯТТЯ «МОВА ВОРОЖНЕЧІ» В СУЧАСНИХ МЕДІА". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (30 грудня 2023): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.6.6.

Full text
Abstract:
У статті уточнено зміст поняття «мова ворожнечі», проаналізовано приклади мови ворожнечі в ЗМІ. Здійснено огляд праць українських і зарубіжних науковців із питань вивчення мови ворожнечі в ЗМІ. Розглянуто поняття «мова ворожнечі», подане у мовознавчих працях. Поняття «мова ворожнечі» дослідники розглядають як «різноманітні форми висловлювань, що викликані ворожістю», «мову, яка виявляє ненависть до певної групи людей» тощо. Наголошено на тому, що різновиди мови ворожнечі можна класифікувати за тематикою, розкриттям об’єкта номінації, способом поширення мови ворожнечі в соціумі та її відповідні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ДВОРЯНИН, Парасковія. "ПРОБЛЕМА ДРУГОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ В УКРАЇНІ У ВИСВІТЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014 – 2022)". Axis Europae, № 6 (31 грудня 2023): 57–72. https://doi.org/10.69550/3041-1467.6.326247.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувати висвітлення в українських ЗМІ питання щодо запровадження другої державної мови в Україні у роки російсько-української війни. Хронологічні рамки дослідження (2014 – 2022) зумовлені: а) завершенням Революції Гідності та приходом до влади в Україні проєвропейських урядів, б) початком повномасштабної війни Росії проти України, яка змусила державу і суспільство переглянути традиційні підходи до мовної політики. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, а також використанні дискурс-аналізу як міждисциплінарного підходу до студіювання мас-м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ткаченко, Є., та В. Зайцева. "МЕТАФОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ ПОЛІТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (6 січня 2024): 106–13. http://dx.doi.org/10.15421/462323.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Робота присвячена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних метафоричних трансформацій у медійний текстах політичного спрямування на прикладі інформаційної програми новин на каналі 1+1 (ТСН).
 Метою статті є розгляд і виявлення особливостей використання політичної метафори в сучасному українськомовному інформаційному Інтернет-просторі.
 Методи дослідження. Відповідно до заявленої проблеми використано метод контекстуального аналізу, описовий метод і прийом індукції.
 Основні результати дослідження. Як відомо, засоби масової інформації (телебачен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бондар, Н. В., та Н. В. Осіпчук. "РОЛЬ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ТА НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНИХ ДИСКУРСАХ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 43–49. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-6.

Full text
Abstract:
У статті визначено роль неологізмів у сучасних англомовних та німецькомовних медійних текстах, розкрито особливості проникнення нових слів до словникового складу англійської та німецької мов і, відповідно, до медійних текстів, а також виявлено функціональний потенціал медійних неологізмів. Мета статті полягає у визначенні функціональної ролі неологізмів англомовного й німецькомовного медійних дискурсів. Встановлено, що неологізми виконують у медійному дискурсі номінативну, експресивну, комунікативну та темпоральну функції. Номінативна функція полягає у встановленні співвідношення знака з імено
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дзикович, Ольга, Наталія Моісєєва та Оксана Туришева. "НЕБІНАРНІ ЗАЙМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СОЦІАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ, НОРМАТИВНИЙ СТАТУС ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ". Advanced Linguistics, № 15 (27 червня 2025): 42–48. https://doi.org/10.20535/.2025.15.328646.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена комплексному дослідженню небінарних займенників у німецькій мові як складової ширшого процесу мовної інклюзії в контексті зростаючої гендерної різноманітності. На тлі активних суспільних дискусій про права трансгендерних і небінарних осіб мова дедалі частіше розглядається не лише як інструмент комунікації, а й як засіб ідентифікації, визнання і рівності. У роботі схарактеризовано різноманітні лінгвістичні стратегії, які виходять за межі бінарної гендерної моделі: гендерну зірочку (*), гендерний геп (_), формулу Binnen-I, нейтральні дескриптивні конструкції типу Studierende, і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Копистинська, Ірина. "Мовні покручі всеукраїнських ЗМІ у період російського вторгнення". Український інформаційний простір, № 2(10) (1 грудня 2022): 66–84. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269708.

Full text
Abstract:
У статті проаналізована проблема використання у мові персонажів всеукраїнських ЗМІ суржику і російськомовних фраз. Увага зосереджена на мові медіа у перші місяці повномасштабного російського воєнного вторгнення.
 Авторка проаналізувала публікації сайту gazeta.ua, Української правди, Суспільне. Новини, Радіо Свобода. Основна увага зосереджена на матеріалах видання gazeta.ua, оскільки стаття є продовженням наукової теми про мовні покручі у Газеті по-українськи та журналі «Країна». Публікації інших названих медіа досліджувалися для порівняння мовної політики різних медіа.
 Аналіз засвід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Данильчук, А. Л. "ENGXIT ЧИ EURO-ENGLISH: НОВІ РЕАЛІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄС". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-9.

Full text
Abstract:
Вихід Великобританії з Європейського Союзу, відомий як брекзит, привернув увагу політиків і дослідників до майбутнього англійської мови в ЄС. Попри анонсовану політику мультилінгвізму, головними робочими мовами Європейського Союзу впродовж останніх десятиліть були англійська, французька та німецька мови з великим домінуванням англійської як мови міжкультурної комунікації. Серед імовірних прогнозів функціонування англійської мови в ЄС після брекзиту спостерігаються дві радикально протилежні точки зору – від повного припинення її використання у сфері офіційної комунікації Європейського Союзу до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шестакова, Елеонора Георгіївна. "«МАСМЕДІЙНО-ГАСТРОНОМІЧНА» МОВА РЕКЛАМИ І PR (НА МАТЕРІАЛІ ОБРАЗУ ЄДИНОРОГА)". South archive (philological sciences), № 100 (26 травня 2025): 98–117. https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2025-100-9.

Full text
Abstract:
У просторі дії медіакомунікацій в останній час активно та вдало розвивається відносно нова – «масмедійно-гастрономічна» – мова. Цю мову освоюють, ефективно використовують реклама, PR. Подальше зрощення можливостей, завдань, мов журналістики, реклами, PR, розвиток вже устояних, створення ними нових проміжних територій (Мукаржовській) з активним включенням, використанням полів бізнесу, мистецтва – той аспект, який зараз потребує на переосмислення з врахуванням активного, швидкого, полівекторного формування й розвитку цілісності тематичних десертів-текстів та їхніх медіатекстів, передусім, food ф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Дротянко, Любов. "ФІЛОСОФСЬКА РЕЦЕПЦІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОВИ В МЕДІАКУЛЬТУРІ ХХІ СТОЛІТТЯ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 38, № 2 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.2.18093.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється філософське дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються в мовімедіакомунікації через застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які суттєво впливають на форму та зміст мови комунікації, на зародження і розвиток нових форм і засобів сучасної аудіовізуальної комунікації. Звернена увага на те, що науковий інтерес до змін у медійній культурі значною мірою посилився у зв’язку з публікацією роботи М. Маклюена«Розуміння медіа». Окреслюються особливості змін у мові медіакультури, яка зароджується з кінця ХХ століття у зв’язку з виникненням все нових технічних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

САВЧИН, Тетяна. "ПРОБЛЕМИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПОНЯТЬ «МОВА» ТА «ДІАЛЕКТ» В УКРАЇНСЬКОМУ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ". Studia Methodologica, № 54 (20 грудня 2022): 92–103. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.22.54.06.

Full text
Abstract:
У статті ми намагаємося визначити сучасні погляди на диференціацію понять «мова» та «діалект». Відмінність між загальнолітературною мовою та діалектами демонструємо на підставі лексичних та регіональних особливостей. В сучасному українському науковому дискурсі питання розрізнення мови та діалекту є недостатньо дослідженим, тобто науковці досі не дійшли згоди у питаннях їх чіткого виокремлення. Мовознавці дійшли згоди, що загальнолітературну мову вирізняють усталеність, кодифікованість, зрозумілість для усіх носіїв мови. Літературна мова – це мова освіти, науки, медійних засобів тощо. Діалект м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

БИЯК, Наталія, та Лариса ВЕРГУН. "КОЛЬОРОНАЗВА BLAU У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 55 (21 грудня 2023): 9–19. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.55.1.

Full text
Abstract:
У статті досліджено роль кольороназви як специфічного семантико-стилістичного пласта лексики, її функціонування в медійному тексті. Підтверджено, що кольороніми – важливий елемент мовного виразу, який не лише визначає властивості предметів за їхнім кольором, але й надає їм додаткових емоційних, символічних та концептуальних відтінків. Особливу увагу приділено виразам із кольоронімом «синій». Досліджено лексичне значення та походження прикметника blau в німецькій мові, його символізм у різних сферах – психології, релігії, мистецтві, літературі, лінгвокультурології. Показано, що синій колір вияв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Смазнова, І. С. "Практика аргументації у філософії медіа". Studies in history and philosophy of science and technology 32, № 1 (2023): 28–34. http://dx.doi.org/10.15421/272303.

Full text
Abstract:
Стаття має на меті з’ясувати роль використання практик аргументації в посередництві, репрезентації та коментуванні медійних практик, а також викрити проблеми маніпуляції та перешкоджання критичному мисленню в цьому контексті. Стаття більшою мірою має дескриптивний (оглядовий) характер, оскільки її автор ставить за мету формулювання і постановку проблеми, а не пропонує її вирішення. У процесі роботи застосовувалася низка емпіричних та загальнологічних методів, а саме: описання, аналіз та синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, ідеалізація тощо. Спілкування передбачає наявність спільної м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

ЧОРНОБАЙ, Віра. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 5 (10) (29 листопада 2023): 44–49. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.5.7.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються існуючі на даний момент рівні структурної організації соціальної мережі як жанру інтернет-комунікації. Масове поширення нових комп’ютерних та інформаційних технологій виходить за межі простого технологічного прогресу, тому що стосується суттєвих особливостей людської особистості та її життя, що виявляється і в трансформації її мовного статусу. Інтернет визначає неминучість цивілізації культурного людства, тобто ноосфери як форми організації нової геологічної сили – людини. Із появою соціальних мереж розпочався новий етап комунікації, що відкриває потужні медійні можливос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Нечаєнко, Тетяна Василівна. "МОВЛЕННЄВА ПРАКТИКА У ПОСТМОДЕРНОМУ КУЛЬТУРЛІНГВІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ МАС-МЕДІА". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 181–90. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236019.

Full text
Abstract:
Мета статті — з’ясувати особливості трансформації мовленнєвої постмодерністської практики засобів масової інформації. Методологічною основою дослідження є сукупність наукових методів, які дали змогу виявити сутність культури мовлення мас-медіа, зокрема дискурсивний метод, скерований на культурологічне осмислення контекстів комунікації ЗМІ, а також системний підхід, який передбачає об’єктивність, всебічність у вивченні об’єкта дослідження. Наукова новизна полягає у з’ясуванні особливостей трансформації мовленнєвої культури у культурлінгвістичному просторі мас-медіа. Звернено увагу на прагнення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

ПАТЕН, Ірина. "«КОВІДНИЙ СИНДРОМ» У МАСМЕДІЙНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 122–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.16.

Full text
Abstract:
У статті досліджено українські та англійські неофраземи періоду пандемії Covid-19 у масмедійному дискурсі. Мета статті – представити фразеологічні інновації української та англійської мов, пов’язані з пандемією Covid-2019, у масмедійних текстах. Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань: окреслити своєрідність масмедійного дискурсу, схарактеризувати роль неофразем у медійних текстах, вивчити особливості їхнього функціонування та вживання. З’ясовано, що медійний дискурс є рушійною силою сучасного суспільства, своєрідним інструментом суспільного контролю, ключовим дискурсом, який формує к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Вальчук, Галина. "ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЙНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛОМОВНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-4.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам функціонування та перекладу неологізмів у медійних текстах сучасної англомовної преси. В ході дослідження дано визначення поняття «медіатекст». Охарактеризовані стилістичні особливості англомовних медійних текстів. Відзначено, що мова англомовних медійних текстів має певні особливості та спрямування на окремі категорії читачів. В ході аналізу англомовних медіа доведено пряму залежність між ступенем складності підібраних мовних засобів та соціокультурними специфічними рисами цільової аудиторії. Підкреслено, що переважну частину специфічної лексики в англом
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Kechedzhi, Oksana. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Причорноморські філологічні студії, № 5 (17 вересня 2024): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2024.5.6.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено розгляду функціонування елементів іншомовного походження в сучасній англійській мові. Особлива увага приділяється аналізу етимологічно гетерогенних елементів, таких як афікси та фрагменти слів, що запозичені і стали самостійними мовними одиницями. Проаналізовано різноманітні словотворчі процеси, що відбивають інноваційні зміни в мові під впливом зовнішніх факторів, таких як політичні, економічні й культурні зміни. Окремо розглядається класифікація суфіксів залежно від частини мови, яку вони утворюють. Зазначається, що латинські й грецькі елементи залишаються головними постача
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Янісів, Михайло, та Софія Войтович. "АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ". Молодий вчений, № 6 (130) (31 жовтня 2024): 85–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6-130-32.

Full text
Abstract:
Відомо, що англійська мова стала домінуючою у багатьох сферах людської діяльності, таких як бізнес, наука, техніка, інформаційні технології та засоби масової інформації, що робить її основним інструментом міжнародного спілкування. Глобалізаційні процеси сприяють активному поширенню англійських термінів у різних національних мовах, зокрема й в українській. В українському інформаційному просторі англізми стали невід’ємною частиною медіа, реклами, політичного дискурсу та інтернет-комунікацій. Важливим аспектом дослідження є адаптація таких запозичень до фонетичних, морфологічних, граматичних та с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

ДВОРЯНИН, Парасковія. "МОВНА ПРОБЛЕМАТИКА У МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ (2014 – 2022): МАКРОСТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ". Axis Europae, № 5 (31 грудня 2024): 106–18. https://doi.org/10.69550/3041-1467.5.319880.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувати макроструктурні компоненти мовної проблематики як складової українського медійного дискурсу в роки сучасної російсько-української війни. Хронологічні рамки дослідження (2014 – 2022) зумовлені: а) завершенням Революції Гідності та приходом до влади проєвропейських урядів в Україні, б) початком повномасштабної війни Росії проти України, яка змусила державу і суспільство переглянути традиційні підходи до мовної політики. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, системності, а також використанні дискурс-аналізу як міждисциплінарного підходу до студі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

СТАРКОВА, Ганна. "МЕМИ ТА МОВА ВОРОЖНЕЧІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЦИТУВАННЯ МАС-МЕДІА ДОПИСІВ ОФІЦІЙНИХ ОСІБ У СОЦМЕРЕЖАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 2 (17 лютого 2023): 36–43. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2022.2.7.

Full text
Abstract:
Термін «мем» найбільш відомий як позначення певного візуально-текстового переважно розважального контенту, зразок сучасного фольклору. Меми у цьому тлумаченні можуть і слугують елементом пропаганди, але не самостійною «зброєю». Втім найнебезпечніший їхній вплив – формування толерантності до зображуваного – ми завжди недооцінюємо. Наприклад, коли мова йде про поширення мови ворожнечі публічними особами. Недостатня уважність редакцій або цілеспрямована політика засобів масової інформації призводять не лише до ширшої ретрансляції нетолерантних висловів, але й до їх легітимізації. Мета статті – по
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Мовчан, Лариса, Ірина Головська та Олеся Дрейчук. "ПІДРУЧНИК ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ". Молодий вчений, № 1.1 (125.1) (19 січня 2024): 60–64. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1.1-125.1-15.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються основні проблеми реалізації компетентнісного підходу в сучасній освіті у підручниках для середньої школи Австрії. Проаналізовано сучасні європейські компетентності, запропоновані провідними європейськими політичними організаціями. З’ясовано, що система навчання у середній школі Австрії ґрунтується на компетентнісному підході до освіти, а компетентності поділяються на загальнонавчальні, предметні (фахові) та загальнопредметні (міжпредметні), які формуються у процесі вивчення того чи іншого предмету. Усі компетентності будуються навколо 4 головних тем: медійна, політична,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Сенчук, Любов, та Ірина Волощук. "ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ МЕТАФОРИЧНИХ І МЕТОНІМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ТЕКСТАХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 197–204. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-29.

Full text
Abstract:
Аналітичні та художньо-публіцистичні тексти в уявленні традиційної друкованої журналістики є характерними протилежностями, адже для створення першого жанру за основу журналістами беруться факти та суворий стиль побудови, а для другого є характерним використання великої кількості мовностилістичних засобів. Сучасний розвиток мови та ЗМІ дозволив відійти від цих традицій, тож наразі в аналітичних матеріалах починають з’являтись різні лінгвостилістичні засоби на рівні з художньо-публіцистичними. У статті ретельно розглянуті сучасні тенденції у використанні метафор і метонімій та їх практичне вжива
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Воробець, Олександр. "МОВНИЙ АСПЕКТ СЛЕНГОВОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ СОЦМЕРЕЖАХ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 19(71) (26 березня 2024): 193–204. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-193-204.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюються особливості мовного аспекту сленгової лексики в українських і польських соціальних мережах. Через молодіжну говірку, як популярним код сучасних субкультур, як України, так і Польщі можна дізнатися про сучасні засоби деривації зазначених мов, особливості інтернетного спілкування молоді. Привертає увагу роль англомовних скорочень у розвитку сучасного мовлення української і польської молоді, зокрема абревіатури, слова, скорочені внаслідок відтинання останніх складів, поєднання букв і цифр, нові конструкції, що виникають унаслідок пропуску голосних звуків тощо. Акцентовано,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Petrenko, D. V. "Медіальний поворот у філософії". Grani 18, № 5 (2015): 98–102. http://dx.doi.org/10.15421/1715106.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню філософських концептуалізацій медіа. Філософія медіа – один з найбільш актуальних напрямків сучасної філософії. Мета статті – дослідити лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Найбільш популярним значенням імені медіа є «засіб масової інформації», або «засіб масової комунікації». З другої половини ХХ сторіччя це значення регулярно відтворюється у різних філософських дослідженнях, які звертаються до критики масової інформації/комунікації. Філософи критикують медіа як складову культурної індустрії або проводять аналіз ідео
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

ЯЧМЕНИК, Марина. "ВПЛИВ МЕДІАТУРНІРУ НА РІВЕНЬ ІНФО-МЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ". Physical and Mathematical Education 39, № 2 (2024): 68–74. http://dx.doi.org/10.31110/fmo2024.v39i2-09.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. В умовах військової агресії та гібридної війни надзвичайно важливим є формування критичного мислення молоді для боротьби з дезінформацією. Тому набуває актуальності інфо-медійна грамотність як важлива особистісна характеристика кожного члена українського суспільства. Аналіз українських наукових джерел засвідчив, що недостатньо уваги надається формуванню інфо-медійної грамотності молоді у позанавчальній діяльності, однією із сучасних форм якої є медіатурнір. Тому метою дослідження є обґрунтування позитивного впливу медіатурніру на формування інфо-медійної грамотності учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Poplavska, Nataliya, та Tetiana Tsepkalo. "Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»". Communications and Communicative Technologies, № 23 (3 квітня 2023): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/292301.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що медіа є чи не основним каталізатором гендерних проблем, обгрутовано необхідність їх дослідження. Схарактеризовано українські літературно-художні часописи як медійні платформи для обговорення літературних процесів та книговидавання, які презентували читачам широку палітру нових письменницьких постатей, заборонених творів, стали репрезентантами стану у сфері продукування художніх текстів. На основі моніторингу художніх творів, опублікованих на сторінках літературно-мистецького журналу «Кур’єр Кривбасу» початку ХХІ ст., доведено, що мовна репрезентація гендеру відзначена в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

ДВОРЯНИН, Парасковія, та Юрій ТЕЛЯЧИЙ. "ВІЙНА І МОВА: ПРОБЛЕМАТИКА МОВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ (2014 – 2022)". Східноєвропейський історичний вісник, № 33 (26 грудня 2024): 239–52. https://doi.org/10.24919/2519-058x.33.317463.

Full text
Abstract:
. Мета статті – з’ясувати зміст медійного дискурсу щодо мовної політики в Україні, виокремити основні теми, які висвітлювалися українськими ЗМІ, а також вказати на аналітичну й оцінювальну складову матеріалів, присвячених реформам у сфері мовної політики. Хронологічні рамки дослідження (2014 – 2022) зумовлені: а) завершенням Революції Гідності та приходом до влади в Україні проєвропейських урядів, б) початком повномасштабної війни Росії проти України, яка змусила український уряд переглянути традиційні підходи до мовної політики. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, сис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Рябокінь, Н. О., та Т. І. Капіталова. "МЕДІЙНИЙ ДИСКУРС ЯК СФЕРА СУСПІЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 87 (9 січня 2023): 62–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-87-10.

Full text
Abstract:
Наукову розвідку присвячено дослідженню медійного дискурсу як сфери суспільної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком сучасного світу, зростанням масової комунікації й інформаційних технологій. Величезний вплив інтернету та розвиток засобів масової інформації сприяють створенню новітнього інформаційного простору, який складається з великої кількості медіаджерел. Мета та завдання статті полягають у поглибленні наявних підходів до поняття «медіадискурс», аналізі його цілей. Об’єктом дослідження є медійний простір. А предметом – медійний дискурс. У роботі розглянуто рі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Вжещ, Я. Л. "Базові категорії медіалінгвістики: медіа-мова, медіа-дискурс, медіа-текст". Нова філологія, № 60 (2014): 23–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Шинкар, Тетяна. "МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Ukrainian Educational Journal, № 1 (31 березня 2025): 140–48. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2025-1-140-148.

Full text
Abstract:
Уведення медіаосвіти в освітній процес набуває виняткового значення, оскільки в українському суспільстві медіаграмотність стає важливою компетентністю як для учителів, так і для учнів. У процесі дослідження визначено, що розвитку медіаграмотності в учнів можна досягти шляхом її інтеграції в зміст обов’язкових навчальних предметів, насамперед, української мови. Саме у процесі вивчення української мови учні розвивають пам’ять, увагу, спостережливість, навички критичного мислення та здатність письмово висловлювати свої думки. Завдяки цьому вони зможуть свідомо сприймати та інтерпретувати інформац
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Падалка, Руслана, Олена Колган, Тетяна Колган та Олена Ратушна. "РОБОТА З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ МЕДІА-ПРОДУКТАМИ ПІД ЧАС АНАЛІЗУ ДЕРИВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НОМІНАТИВУ «КОРОНАВІРУСНА ХВОРОБА»". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 18 (23 січня 2023): 115–26. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.18.2022.272666.

Full text
Abstract:
Інформаційно-цифрова компетентність передбачає критичне застосування медіа-технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, зокрема й під час опрацювання лексики іноземної мови через Інтернет-видання. Формування навичок медіаграмотності формує компетентність поступового створення медіа текстів, інформаційно-цифрової компетентності, яка передбачає критичне застосування комп’ютерних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, зокрема під час аналізу дериваційних процесів у неологізмі «коронавірус». Проблемою є відсутність можливості для творчості й підбору якісни
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Syzonov, Dmytro. "МЕДІЙНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ DIGYTAL AGE". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 269–73. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273.

Full text
Abstract:
У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Syzonov, Dmytro. "МЕДІЙНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ DIGITAL AGE". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 269–73. http://dx.doi.org/10.31470/2706-7904-2021-16-269-273.

Full text
Abstract:
У статті розкривається проблема нового статусу медіакомунікації в сучасну інформаційну епоху, так звану цифрову епоху (Sujon, Dyer, 2020). Медіакомунікація є дзеркалом динамічних змін у глобалізованому світі. Змінюються стилістичні форми, видозмінюються жанри, трансформуються мовні засоби. Основними чинниками таких змін є, зокрема, психологічні: людина ХХІ століття під впливом інформатизації та еволюції ЗМІ змінює свою мову. У дослідженні також розглядається проблема Manipulation 2.0 – відкриття нового типу маніпуляції в мультимедіа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Kuznietsova, Tetiana. "Масмедійний hate-speech, або як медіа конструюють нову реальність ненависті". Communications and Communicative Technologies, № 22 (16 листопада 2022): 93–99. http://dx.doi.org/10.15421/292210.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей вияву мови ворожнечі в інформаційному просторі південного регіону України до початку широкомасштабної війни. Увагу зосереджено на якісному аналізі дискурсу ненависті, який формується завдяки активному тиражуванню в масмедіа мови ворожнечі. Під час проведеного моніторингу матеріалів популярних онлайн-видань міста Одеси («Таймер», «УСІ online», «048», «Думська»), Херсона («Херсон online», «Херсонці», «Херсон daily», «Kherson.net.ua») і Миколаєва («Преступности.net», «НикВести», «0512.com.ua», «Вечерний Николаев») за період з 1 червня 2016 р. до 1 червня
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

МАКСИМОВА, Анна. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 4 (14) (30 грудня 2024): 55–60. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.9.

Full text
Abstract:
Фразеологізми є невід'ємною частиною мовної системи, що відображають культурно-історичний контекст, національну ідентичність і світогляд носіїв мови. Вивчення американських фразеологізмів має особливе значення, оскільки вони формують важливий компонент міжкультурної комунікації у глобалізованому світі. Ця стаття розглядає основні методи та підходи до дослідження американських фразеологізмів, включаючи когнітивно-семантичний аналіз, історичний метод, перекладацький підхід, а також компаративне вивчення. Когнітивно-семантичний аналіз дозволяє виявити, як фразеологізми відображають ментальні моде
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

CHUGAI, Oksana. "TECHNICAL UNIVERSITY STUDENTS’ BELIEFS ABOUT SECOND LANGUAGE LEARNING." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 354–64. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-354-364.

Full text
Abstract:
Попит на володіння іноземною мовою студентами технічних університетів веде до визнання необхідності ефективного викладання мови. Використання сучасних методів може не привести до бажаного результату, оскільки студенти мають суперечливі погляди на вивчення іноземної мови. У статті розглядаються уявлення студентів технічного університету щодо вивчення другої мови та даються рекомендації для викладачів університету. Результати дослідження сприяє кращому розумінню відповідальності викладачів та студентів під час вивчення другої мови. Дані були зібрані в ході опитування щодо ставлення студентів до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Биндас О. М. "СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МЕДІAГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.263.

Full text
Abstract:
У статті окреслюється проблема медіаосвіти суспільства в цілому і наголошується на важливості й актуальності формування медіаграмотності педагогів, зокрема вчителів іноземної мови. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування й аналіз зарубіжних стратегій формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови, оскільки сучасна національна професійна медіаосвітня підготовка майбутніх учителів іноземної мови в закладах вищої освіти враховує вимоги міжнародних документів, освітніх стандартів і кваліфікацій.У ході роботи описується зарубіжний досвід упровадження різних медіаосвітніх програ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Остапчук, Світлана, та Наталія Кириченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА» В ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 23 (6 січня 2024): 83–89. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.23.18176.

Full text
Abstract:
У статті викладені особливості навчально-методичного курсу «Ділова українська мова» для студентів-іноземців технічного профілю, який сформований з урахуванням необхідності набуття ними високого рівня знань і навичок культури службового мовлення офіційно-ділового стилю, що є невід’ємною частиною підготовки сучасного фахівця з вищою освітою. Метою дослідження є висвітлення теоретичних особливостей викладання курсу «Ділова українська мова» в системі закладів технічної освіти, узагальнення та систематизація основних понять з курсу навчання, визначення результатів навчання, до яких віднесемо засвоє
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Орденов, Сергій. "ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ І МОВА МЕДІА У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ЕПОХУ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 40, № 2 (2025): 40–46. https://doi.org/10.18372/2412-2157.40.19326.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється соціально-філософський аналіз трансформацій політичної комунікації і мови медіа у постіндустріальну епоху. Зазначається, що процеси політичної комунікації є невід’ємними від комунікативних процесів, пов’язаних із мовою, мовленням, формуванням семіотичних знакових структур, інформаційним обміном тощо. В постіндустріальну епоху до суб’єктів (агентів) політичної комунікації, які прямо чи опосередковано беруть участь у політичному житті суспільства, належать також мас-медіа. Вони беруть участь у ініціації комунікативного процесу, визначають його зміст, форму і засоби. За допо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Процько, Євгенія. "BLENDED LEARNING: A NEW TECHNOLOGICAL ERA IN EFL TEACHING." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 219–24. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.17.

Full text
Abstract:
У статті йде мова про новий підхід у навчання англійської мови як іноземної. Сьогодні тотальна інформатизація суспільства призводить до широкої популяризації новітніх методів навчання з використання інтернет та комп’ютерних ресурсів. Тому недивним є той факт, що інтернет тісно втиснувся в наше повсякденне життя. Його можна знайти скрізь: в освітніх та громадських установах, кафе, транспорті, магазинах, навіть на зупинках міського транспорту. Поява розгалуженої системи інтернету та соціальних мереж як його невід’ємної та беззаперечно головної складової примушує змінюватися іншу, класичну, сферу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Навальна, Марина. "СКЛАДНОЩІ РЕДАГУВАННЯ ТРАНСФОРМОВАНИХ ВИСЛОВІВ У СУЧАСНИХ УКРАЇНАСЬКИХ МАС-МЕДІА". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 50–62. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-50-62.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано різні види трансформацій відомих висловів, розглянуто їхні ступені та межі, визначено роль трансформованих сполук у сучасних друкованих засобах масової інформації.
 Мета статті – на підставі зібраного матеріалу з мови сучасної української преси спробуємо виокремити деякі типи трансформацій, визначивши їхню роль у публіцистичному стилі, зауважити на складності редагування окремих лексем.
 У статті для вивчення трансформованих сполук у мові української періодики початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Галушко, Тетяна Вікторівна. "СКЛАДНІ СЛОВА В НІМЕЦЬКИХ МЕДІАТЕКСТАХ ПЕРІОДУ ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 6 (2 вересня 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2024.6.1.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є аналіз та виявлення тенденцій розвитку найбільш характерного для німецької мови способу словотвору – словоскладання. Для дослідження використано матеріали німецькомовних медійних Інтернет-видань, спрямованих на висвітлення подій в Україні в період повномасштабної військової агресії Російської Федерації. Це тексти інформаційного, аналітичного, суспільно-політичного та воєнно-політичного характеру, об’єднані темою реальної війни, її наслідків та реакції країн світу на ці події. Лексико-семантична система мови під впливом екстремальних подій у країні або світі може досить швид
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Галицька, Олена Богуславівна, та Марія Петрівна Лозицька. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (2022): 56–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4686.

Full text
Abstract:
У статті здійснено дослідження імплементації інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання німецької мови (для спеціальності 035 «Філологія» за освітньою програмою «Мова і література (німецька). Переклад») у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Запропоновано основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. .Встановлено, що до найбільш ефективних і результативних інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використанню в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисципл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Степанов, Віталій, та Дарина Щербак. "ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ ТА ІГРОВИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ОНЛАЙН-ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Advanced Linguistics, № 13 (15 вересня 2024): 47–59. http://dx.doi.org/10.20535/.2024.13.302988.

Full text
Abstract:
Стаття розглядає особливості застосування медіаресурсів та ігрових матеріалів як доречного інструментарію в організації онлайн-занять з іноземної мови у період соціально-резонансних подій (пандемія COVID-19 та воєнний стан). Згадуються останні напрацювання українських та вітчизняних науковців в студіях про викладання іноземних мов у дистанційному режимі. Описується роль цифровізації в освітньому секторі з акцентом на особливе значення медіаконтенту та ігор як релевантного доповнення до проведення онлайн-занять. Визначаються переваги та недоліки залучення медіаресурсів та ігрових матеріалів для
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Заславська, О. О., О. А. Посвістак та В. В. Налімова. "НОВИЙ ПОПУЛІЗМ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ". Актуальні проблеми політики, № 69 (27 травня 2022): 65–73. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i69.1304.

Full text
Abstract:
Заславська О. О., Налімова В. В., Посвістак О. А. Новий популізм як технологія політичного маркетингу політичних партій. – Стаття.У статті проаналізовано маркетингові стратегій провідних українських політичних партій та визначено місце технології «нового популізму» у цих стратегіях. Розглянуто проблеми популізму в умовах медіатизації політики та визначено, що в той час, коли повідомлення у соцмережах і мас-медіа стають замінниками конкретних політичних дій і рішень, популізм набуває якості віртуальних політичних дій. Як медіа-реальність стає симулятором політичної реальності, так і медіа-повід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Голець, А. А., та Ю. В. Баклаженко. "ТРОПЕЇЧНО-ФІГУРАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ МАС-МЕДІА ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ". Професійно-прикладні дидактики, № 2 (30 грудня 2024): 25–30. https://doi.org/10.37406/2521-6449/2024-2-4.

Full text
Abstract:
У статті досліджено тропеїчно-фігуральне відображення концепту «війна» в українськомовному дискурсі мас-медіа та особливості його відтворення англійською мовою. Результати дослідження свідчать про широке використання різноманітних лінгвістичних засобів для втілення цього концепту в медійному середовищі. Особлива увага приділяється вивченню лексичних одиниць, які використовуються для позначення аспектів війни, таких як зброя, військові звання, назви військових підрозділів, тактика бойових дій та військове спорядження. Відзначено, що лексема «війна» як засіб вербалізації однойменного концепту ма
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Вовченко, Галина. "ПОСТАТІ В ОНОМАСТИЦІ: ЛЮБОМИР БЕЛЕЙ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 142–49. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).142-149.

Full text
Abstract:
У статті розглядається життєвий і творчий шлях відомого у слов’янському світі мовознавця Любомира Омеляновича Белея, вихованця кафедри української мови Ужгородського університету, який має вагомі здобутки в українській і слов’янській ономастиці, дослідженні старослов’янської мови, історії української літературної мови, культури української діаспори в країнах Європи. Як засновник і директор НДІ україністики імені Михайла Мольнара, Л. Белей видав багато праць лінгвістів, чиї імена і праці потрібно повертати українському мовознавству, – це постаті Є. Чикаленка, Г. Костельника, Є. Маланюка, А. Жив
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Shulinova, Larysa. "Language mask in modern social communication: media sphere." Current issues of Ukrainian linguistics: theory and practice, no. 49 (2024): 113–30. https://doi.org/10.17721/apultp.2024.49.113-130.

Full text
Abstract:
Modern media communication as a component of society requires systematic research (especially the linguistic one) of the self-realization's possibilities of the person because the combination of the verbal and non-verbal components is the basis of media texts of various types and genres. The concepts of "personality type", "mask", "social mask", "media mask", "language mask" are considered within using of different criteria for their interpretation, where the language component is mostly optional and unrepresentative. The article focuses on the actualization of the language level for a more de
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!