To see the other types of publications on this topic, follow the link: Межа витривалості.

Journal articles on the topic 'Межа витривалості'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Межа витривалості.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Автухов, Анатолий. "Підвищення показників якості чавунних прокатних валків, що застосовуються для виробництва куль." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (January 5, 2021): 255–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.255-261.

Full text
Abstract:
Наведено, що для виробництва куль, що мелють застосовують прокатні валки з різних матеріалів. Основними показниками якості цих інструментів є рівень механічних властивостей: твердість, ударна в'язкість, межа міцності на розрив, межа міцності на вигин, термічна витривалість. Умови роботи прокатних валків характеризуються циклічним впливом температури і питомих тисків. Тому особливо важливими є напрямки дослідження шляхів підвищення такого показнику якості прокатних валків, як термічна витривалість .Зазначено, що валки станів при виробництві куль великого діаметру (80-120мм) мають значно менші навантаження на калібри ніж при прокатці куль малого діаметра, тому для їх виробництва доцільно використовувати високоміцний чавуну з кулястим графітом. Аналіз використання чавунних прокатних валків показав, що на їх показники якості суттєво впливає форма і розмір включень графіту. Для підвищення рівня механічних властивостей і термічної витривалості чавуну шляхом одержання "правильної" форми графіту необхідних розмірів виконали дослідження з модифікування Ва розплаву валків виконання СШХНМ-46. Під час проведення досліджень було встановлено, що співвідношення барію й магнію в модифікаторі в межах ~ 1,4 : 2,0 обумовлює найбільш високий рівень пластичності за рахунок оптимального розміру графітових включень. Підвищення рекомендованого співвідношення Ва : Mg понад 2,3 веде до збільшення розмірів графітових включень (більш Граз 360) і одночасно до погіршення їх форми ( до Гф 9). Збільшення розмірів включень графіту приводить до зниження (на 23...28 %) механічних властивостей. На підставі результатів проведених досліджень визначено, що найбільш високі показники якості ‒ рівень механічних властивостей і термічної витривалості має чавун, що містить 3,8 % С, 1,84 % Si, 0,30 % Mn, 2,00 % Ni; до 0,10 % Сr, 0,30 % Мo, до 0,04 % Мg , 2,5 % Сu ; до 0,04 % Се ; до 0,08 % Ba. Термічна витривалість такого чавуну складає 3120 циклів до руйнування (20 ↔600°С). Валки із пропонованого чавуну, маючи більш високий рівень властивостей, здатні забезпечити зниження питомої їх витрати в 1.2 - 1, 5 рази та сприяти скороченню простоїв станів по перевалках.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Bolotov, Maksym, Gennady Bolotov, Iryna Prybytko, and Oleh Novomlynets. "ОЦІНКА НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ДИФУЗІЙНО-ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ РІЗНОРІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ОТРИМАНИХ ПРИ НАГРІВАННІ В ТЛІЮЧОМУ РОЗРЯДІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 9–20. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-9-20.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. На сьогодні тліючий розряд середніх тисків знайшов значне поширення в різних технологічних процесах хіміко-термічної обробки, нанесення покриттів, зварювання і паяння завдяки можливості регулювання теплових впливів у широких межах. Постановка проблеми. Однак поряд зі сприятливими передумовами виявили і недоліки, здебільшого пов’язані зі складнощами зварювання в полі нормального тліючого розряду деталей, що суттєво відрізняються за теплофізичними властивостями, що зумовлено особливостями теплового впливу при підвищених тисках газу в робочій камері. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Показано, що тліючий розряд, який горить у порожнистому катоді, забезпечує рівномірний розподіл теплової енергії, що забезпечує можливість отримання надійних металокерамічних дифузійно-зварних з’єднань. Мета роботи. Метою цієї роботи є порівняльний аналіз напружено-деформованого стану (НДС) при дифузійному зварюванні з’єднань із різнорідних матеріалів, що виникає під час нагрівання в нормальному тліючому розряді та тліючому розряді, ініційованому в порожнистому катоді. Виклад основного матеріалу. Шляхом комп’ютерного моделювання в програмному пакеті ANSYS v.16.0 здійснено порівняльний аналіз напружено-деформованого стану дифузійно-зварних теплофізично «тонких» та «масивних» деталей у процесі нагрівання в полі нормального тліючого розряду та розряду в порожнистому катоді. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що при нагріванні теплофізично «масивних» різнорідних тіл у плазмі НТР утворюється несприятливий НДС із рівнем напружень, що на 19% перевищує межу витривалості кераміки. Такий вузол функціонувати не може. Водночас під час зварювання в ТРПК рівень напружень, що виникають у «масивних» з’єднаннях не перевищує допустимий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шахліна, Л. Я. Г., and М. О. Чистякова. "Особливості планування тренувальних навантажень у мікро- та мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 8–14. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.8-14.

Full text
Abstract:
Мета. Обґрунтування особливостей планування тренувальних навантажень у мікрота мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. Аналіз і узагальнення наукової літератури. Результати. У зв’язку зі встановленими змінами прояву спеціальної роботоздатності, функціональних можливостей та психофізіологічних особливостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, залежно від їхнього гормонального статусу, запропоновано таку побудову базового мезоциклу: I мікроцикл (втягуючий) спрямовано на розвиток витривалості під час роботи аеробного характеру; II мікроцикл (ударний) – на розвиток спеціальної витривалості; III мікроцикл (відновлювальний) – на відновлення фізичного і психічного стану спортсменок; IV мікроцикл (ударний) – на розвиток швидкісних можливостей, витривалості під час роботи анаеробного характеру; V (відновлювальний) – забезпечення оптимальних умов для перебігу відновних і адаптаційних процесів в організмі спортсменок. Висновки. Визначено п’ять варіантів побудови мікроциклів, які різняться співвідношенням видів підготовки, спрямованістю тренувальних занять, величиною та інтенсивністю навантаження, засобами тренувального процесу відповідно до змін функціонального стану та спеціальної роботоздатності спортсменок у різні фази менструального циклу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Galandzovskii, Stanislav, Alla Sulyma, and Anatolii Korolchuk. "Покращення показників фізичної підготовленості у студентів транспортного коледжу шляхом використання бігових навантажень." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 73–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-73-77.

Full text
Abstract:
Мета роботи – дослідження впливу бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення на показники фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Мета роботи. У праці використовували теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Дослідження проводили у вересні 2015 – квітні 2016 р. на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У дослідженні брали участь 44 студенти Вінницького транспортного коледжу чоловічої статі. Студентів розділили на дві групи – контрольну та основну. Досліджено вплив 24-тижневої програми з використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення. Ефективність занять із використанням бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення вивчали за їх здатністю впливати на фізичну підготовленість студентів транспортного коледжу. Установлено, що «Навчальна програма з фізичного виховання для вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації» не спричиняє вірогідних позитивних змін фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Висновки. Застосування у фізичному вихованні студентів транспортного коледжу занять періодичністю три рази на тиждень, які включають бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, покращують показники загальної, швидкісної й швидкісно-силової витривалості; силової динамічної витривалості м’язів ніг; силової статичної витривалості м’язів спини, сідничних м’язів і м’язів задньої поверхні стегна. Під впливом занять, у яких використовували бігові навантаження в аеробному режимі енергозабезпечення, через 24 тижні у студентів достовірно зросли загальна витривалість (на 4,35 %), швидкісна витривалість (на 3,73 %), силова динамічна витривалість м’язів ніг (на 8,27 %) і статична витривалість м’язів спини, сідничних м’язів та м’язів задньої поверхні стегна (на 5,39 %) (p<0,05).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Bekas, Olha, Julia Palamarchuk, Anatoly Korolchuk, and Serhii Lomynoga. "Моделювання фізичної підготовленості дзюдоїстів 10–12 років на основі соматотипування." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(46) (June 30, 2019): 87–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-87-98.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження зумовлена внесенням змін до процесу підготовки дзюдоїстів 10–12 років на основі диференційованого підходу, який ґрунтується на конституційних особливостях спортсменів та враховує сенситивні періоди розвитку окремих рухових якостей. Мета – на основі аналізу морфофункціональних особливостей створити й науково обґрунтувати індивідуальні моделі фізичної підготовленості дзюдоїстів на етапі попередньої базової підготовки під час підготовчого періоду річного макроциклу. Методи дослідження – педагогічний експеримент, медико-біологічні методи (соматоскопія, соматометрія та соматотипування), рухові тести– тестування загальної й спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати роботи. У педагогічному експерименті брали участь 88 дзюдоїстів 10–12 років. На підставі антропометричних досліджень та методики соматотипування вивчено особливості будови тіла юних спортсменів і визначені соматотипи. Виявлено 32 % представників торакального, 34,3 % – м’язового та 32 % дигестивного типу тілобудови. Виявлено відмінності прояву рухових якостей дзюдоїстів 10–11 та 11–12 років залежно від їхнього типу статури. Дзюдоїсти м’язового соматотипу, порівняно з дигестивним і торакальним, відзначаються кращими результатами за найбільшою кількістю рухових тестів. Зокрема, у 10–11 років відзначаються кращими проявами спеціальних якостей борця, загальної й силової витривалості, гнучкості. В 11–12 років вони переважають представників інших соматотипів у прояві швидкісно-силової витривалості, швидкісної сили, загальної витривалості, спритності, силової витривалості та гнучкості. Отримані результати послужили підставою для розподілу юних дзюдоїстів за соматотипами для створення диференційованих тренувальних програм. Ключові висновки: проведений аналіз і представлені моделі фізичної підготовленості стали основою для розробки оцінних критеріїв рівня розвитку загальних і спеціальних фізичних якостей. Вони дають змогу диференційовано здійснювати оцінку та управляти навчально-тренувальним процесом юних дзюдоїстів на етапі попередньої базової підготовки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ivanitsky, Roman, and Alla Alоshуna. "Функціональний стан опорно-рухового апарату дітей середнього шкільного віку з вадами слуху." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-86-90.

Full text
Abstract:
Актуальність. Опорно-руховий апарат людини відіграє важливу роль у формуванні й гармонійному її розвитку. Функціональний стан опорно-рухового апарату людини є своєрідним індикатором здоров’я. Аналіз літературних джерел засвідчує, що в дітей із вадами слуху показники функціонального стану опорно-рухового апарату відрізняються від аналогічних даних у здорових дітей. Мета дослідження – визначити та проаналізувати вікові зміни показників функціонального стану опорно-рухового апарату дітей середнього шкільного віку з вадами слуху. У процесі дослідження ми використовували такі методи: аналіз літературних джерел, відеометрія (програма «Torso») для визначення кутів нахилу тулуба й голови, педагогічне тестування для визначення статичної витривалості м’язів передньої частини тулуба та ніг і м’язів задньої частини тулуба й ніг, методи математичної статистики. Результати дослідження. У процесі досліджень установлено, що в період із 11 до 14 років у хлопчиків та дівчаток відбувається зростання досліджуваних показників та здійснюється цей процес неоднозначно. Так, у досліджуваний період показник статичної витривалості передньої частини тулуба й ніг статистично достовірно (р<0,05) зростає в хлопчиків на 9,2 с, у дівчаток – лише на 5,2 с; показник статичної витривалості задньої частини тулуба й ніг статистично достовірно (р<0,05) зростає, у хлопчиків – на 9,2 с, у дівчаток – на 6,2 с. Кут нахилу голови (a6) у період 11–14 років у хлопців і дівчат статистично достовірно (р<0,05) зростає на 0,6 град. Кут нахилу тулуба (a1) статистично достовірно (р<0,05) зростає в хлопців 0,18 град., у дівчат – 0,2 с. Приріст досліджуваних показників різний у хлопців і дівчат. Висновки. Отримані результати засвідчують, що в хлопців і дівчат відбувається статистично достовірно (р<0,05) зростання досліджуваних показників у віковому аспекті. При цьому у хлопців та дівчат досить низькі показники статичної витривалості передньої частини тулуба й ніг, дещо кращі, але все ж низькі показники статичної витривалості задньої частини тулуба та ніг. Показники кутів нахилу голови й тулуба також нижчі від нормативних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Пугач, Ярославна, Наталія Пащенко, and Тамара Ляхова. "ОПЕРАТИВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ПОТОЧНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНА В СИСТЕМІ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.011.

Full text
Abstract:
Мета: розробити метод індивідуальної оцінки поточного функціонального стану в організації тренувального процесу. Матеріал і методи: використовувалися такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; узагальнення досвіду практичної роботи тренерського контингенту, що працює з контингентом груп спортивного вдосконалення в баскетболі; методи математичного моделювання і обробки відеоматеріалів спортивних змагань різного рівня з баскетболу; модернізована методика ортостатичної проби Н. Тесленко - проба «сидячи-стоячи». Результати: індивідуальний метод оцінки функціонального стану в процесі проведення тренувального заняття дозволяє визначити міру його працездатності і готовності спортсмена до навантажень, що йому пред'являються. Практично розроблений метод дає можливість в реальному масштабі часу вести контроль за станом розвитку стомлення, оцінюючи тим самим рівень працездатності і давати об'єктивні оцінки індивідуальної витривалості. Слід зазначити, що модифікований метод ортостатичної проби Н. Тесленко при використанні сучасної комп'ютерної техніки дозволяє передавати на будь-якій відстані отриману інформацію і контролювати стан організму спортсмена, не обмежуючи його рухову діяльність. Висновки: розроблений метод модифікованої ортостатичної проби Н. Тесленко дозволяє здійснювати ранню діагностику розвитку втоми, що попереджає таке явище як перевтома. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

С. Ф. Гасанова and Е. Н. Лысенко. "Особливості прояву спеціальної працездатності у кваліфікованих жінок-боксерів в анаеробних умовах виконання навантажень." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 29, 2017): 46–54. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.46-54.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити особливості реалізації спеціальної працездатності в анаеробних умовах, а також особливості її функціонального забезпечення у кваліфікованих жінокбоксерів, які демонструють високий спортивний результат. Методи. Для оцінки спеціальної витривалості жінок-боксерів використовували метод хронодинамометрії і ударний динамометр «Спудерг-10». Для оцінки реакції кардіореспіраторної системи під час виконання тестів використовували портативний ергоспірометричний комплекс «Meta Max 3B» (Cortex, Німеччина). Результати. У кваліфікованих жінок-боксерів – лідерів у спортивній команді – відзначається найбільший рівень анаеробної креатинфосфатної й анаеробної гліколітичної працездатності. Для формування високого темпу нанесення ударів навіть при короткочасній роботі анаеробного креатинфосфатного характеру найбільш сприятливим є економний тип дихальної реакції, а також більший рівень виділення СО 2 у відновному періоді. При демонстрації вищого рівня спеціальної працездатності у відновному періоді у спортсменок відмічається вищий рівень реакції кардіореспіраторної системи як результат компенсаторної реакції, спрямованої на усунення прогресуючого ацидозу, і як показник більшої частки участі аеробних процесів в енергозабезпеченні. Висновки. Для прояву високої спеціальної працездатності і високої ефективності змагальної діяльності в жіночому боксі більше значення має більший темп ударних дій при меншій силі одиночного удару. Це висуває підвищені вимоги до рівня аеробних можливостей жінок-боксерів і рівня їх загальної витривалості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Vorobei, Olha, Alina Akimova, and Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 2 (April 5, 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.

Full text
Abstract:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування. Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення. Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації. Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дяченко, Андрій, Юрій Шкребтій, and Е. Ченьцін. "Ергометричні та фізіологічні характеристики спеціальної функціональної підготовленості спортсменів у видах спорту з проявом витривалості." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.002.

Full text
Abstract:
Мета: визначити індивідуальні параметри режимів тренувальної роботи на гребному ергометрі для розвитку специфічних компонентів функціонального забезпечення спортсменів у видах спорту з проявом витривалості. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 25 веслярів на байдарках, членів збірних команд провінцій Шаньдун, Дзяньші (КНР). Для вимірювання ергометричної потужності роботи в реальному режимі часу був використаний гребний тренажер Dansprint (Данія). Споживання кисню (VO2), рівень викиду CO2 (VCO2), легенева вентиляція (VE) визначалися для кожного циклу дихання з використанням мобільного газоаналізатора Oxycon (Jaeger). Результати: показники ергометричної потужності роботи зареєстровані у відповідності з рівнем реакції кардіореспіраторної системи в процесі моделювання компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів. На цій основі розроблено режими тренувальних засобів, а також програма їх цільового використання в системі спеціальної функціональної підготовки веслярів. Висновки: доведено ефективність програми спеціальної функціональної підготовки веслярів. Результатом є підвищення ергометричної потужності роботи й реакції кардіореспіраторної системи при моделюванні компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів - швидкої кінетики, стійкого стану і компенсації втоми. Ключові слова: функціональна підготовка, функціональна підготовленість, ергометрія, ергометрична потужність, кардіореспіраторна система.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Korsak, O., I. Sultanova, and I. Ivanyshyn. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕСТІ ЛІЦЕЇСТІВ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНОГО ЛІЦЕЮ З ЇХ РІВНЕМ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 171–82. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.171-182.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити стан фізичної підготовленості та встановити її особливості в учнів ліцеїв з посиленою фізичною підготовкою, які мають різні темпи росту. Методи. В експерименті приймали участь 354 ліцеїсти Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату віком 13–17 років. З метою вивчення особливостей фізичної підготовленості учнів ліцею 13–17 років залежно від фізичного розвитку (темпів росту) були використані біологічні методи (вимірювання довжини тіла), тестування фізичної підготовленості та методи математичної статистики (варіаційний, кореляційний аналізи та методи перевірки гіпотез). Результати. Темпи росту організму і диференціації його функцій різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність врахування цього фактора при оцінці фізичної підготовленості. Так, якщо у 13-річних ліцеїстів з різними темпами росту різниця спостерігалася тільки у значеннях вибухової сили м’язів ніг і загальної витривалості, то у 14–15-річних, окрім названих, такі відмінності були виявлені щодо м’язової витривалості, швидкісних здібностей та спритності. У 16-річних ліцеїстів вірогідні зміни виявлено у значеннях показників швидкісних здібностей, вибухової сили м’язів ніг і координації рухів. Слід зазначити, що в цьому віці зі зростанням темпів росту значення показника загальної витривалості погіршувалося. Щодо дослідження впливу фактора росту на показники фізичної підготовленості 17-річних ліцеїстів, то слід сказати, що вірогідна різниця виявлена тільки в результатах бігу на 100 м і 1000 м. Висновок. Встановлено, що показники природного росту і розвитку організму різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність дотримання принципів диференційованого фізичного виховання та розробки відповідних критеріїв оцінки фізичної підготовленості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Куц-Бурдейна, О. О., Ю. Й. Рудий, О. В. Марчук, and Я. В. Лученко. "Факторна структура фізичної та функціональної підготовленості студентів з порушенням постави." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 34. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34815.

Full text
Abstract:
Актуальність. Порушення постави є одним із чинників, який негативно впливає на функціональні можливості організму, а також сприяє виникненню деяких хронічних захворювань. Розповсюдженість порушень постави у студентів зумовлена складністю організації роботи, відсутністю оптимальних методик фізичного виховання у закладах вищої освіти та низькою мотивацією молоді до занять фізичною культурою. Мета дослідження: дослідити факторну структуру функціональної підготовленості студентів-юнаків з порушенням постави. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 юнаків віком від 17 до 21 року з порушенням постави. При проведенні факторного аналізу використовувалась закрита модель методу головних компонентів. Ротацію референтних осей здійснено за допомогою Веримакс-критерію. Результати дослідження та їх обговорення. У студентів з порушенням постави показники фізичної та функціональної підготовленості виявилися вірогідно гіршими, ніж у студентів з нормальною поставою. Результати факторизації показників підготовленості юнаків з порушенням та без порушення постави вказують на високий кореляційний зв’язком між фізичною та функціональною підготовленістю. У студентів з порушенням постави вправи повинні спрямовуватись на розвиток витривалості – близько 35 %; вправи для вдосконалення анаеробних можливостей – близько 27 %. Зважаючи на досить високу дисперсію (11 %) від загальної вибірки силової статичної витривалості м’язів, які підтримують поставу, необхідно включати в програму навантажень вправи для підвищення тонусу постуральних м’язів; вправи для розвитку силової статичної витривалості м’язів спини та сідничних м’язів мають складати близько 23 %. Висновки. Порушення постави є досить поширеною патологією, яка зустрічається у студентів вищих навчальних закладів і негативно впливає на їх фізичну та функціональну підготовленість. Отримані результати факторного аналізу дозволяють розробити програму занять з фізичного виховання, які матимуть безпосередній вплив на показники фізичної працездатності, максимального споживання кисню та анаеробних можливостей організму для забезпечення ефективності процесу занять фізичними вправами. Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження факторної структури фізичної та функціональної підготовленості студентів з різними типами постави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Федорчук, Світлана, Вікторія Кравченко, Крістіан Фібах, Олена Лисенко, and Оксана Шинкарук. "Стан нейродинамічних функцій і динамічна м’язова витривалість кваліфікованих спортсменів- веслувальників." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.128-133.

Full text
Abstract:
Резюме. Досліджено показники простої зорово-моторної реакції та реакції вибору одного з трьох сигналів для правої та лівої руки, показники реакції вибору двох із трьох сигналів. Крім того, за показниками тепінг-тесту окремо для правої та лівої кисті досліджували динамічну м’язову витривалість. Мета. Визначення і порівняння стану нейродинамічних функцій і динамічної м’язової витривалості руху кисті спортсменів, які спеціалізувалися в циклічному виді спорту (веслування на байдарках і каное) і нетренованих осіб (студентів). Методи. Аналіз наукової літератури, тестування, методи математичної статистики. Результати. За психофізіологічними показниками спортмени продемонстрували вищі результати, деякі відмінності досягли рівня значущості. Спортсмени порівняно з нетренованими особами продемонстрували вищу м’язову витривалість під час рухів кисті домінантної руки та вищу швидкість обробки інформації в центральній нервовій системі, що проявлялося у швидших реакціях вибору двох із трьох сигналів та коротшим часом центральної обробки інформації. Латентні періоди простої зорово-моторної реакції в обстежених спортсменів і нетренованих осіб не відрізнялися. Отримані дані свідчать про зміни передусім у центральних ланках організації рухових програм унаслідок тренування, тоді як периферичні компоненти сенсомоторних реакцій меншою мірою зазнають перебудови внаслідок регулярних фізичних навантажень. Виявлені відмінності стану нейродинамічних функцій і рівня динамічної м’язової витривалості руху кисті можуть мати прогностичну цінність і використовуватися для оптимізації спортивного вдосконалення в даному виді спорту. Ключові слова: спортсмени високої кваліфікації, стан нейродинамічних функцій, динамічна м’язова витривалість, веслування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Shvayko, Svitlana, Olena Dmytrotsa, Yurii Trofymiak, and Оleksandr Zhuravlov. "Адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12(337) (January 30, 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-160-166.

Full text
Abstract:
Вивчено показники адаптаційних можливостей серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку. У результаті дослідження встановлено, що в молодших школярів показники частоти серцевих скорочень й артеріального тиску перебувають у межах вікової норми. У віковий період 7–9 років зафіксовано зниження частоти пульсу та підвищення артеріального тиску. За значеннями показників серцевого індексу відзначено перевагу симпатичної регуляції кровообігу, низьку витривалість і неекономну роботу серця обстежуваних молодшого шкільного віку. У підлітків частота серцевих скорочень зменшується, а артеріальний тиск підвищується, порівняно з молодшим шкільним віком. За показниками витривалості роботи кровообігу та аеробними можливостями серцевої діяльності переважають учні середнього шкільного віку. Адаптаційні можливості в дітей і підлітків знижені, що пояснюється як віковими, так і фізіологічними особливостями розвитку організму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Nazarevych, M. R., O. Y. Mokryk, and Y. M. Melnychyk. "Визначення больової перцепції і ступеня порушень провідності другої гілки трійчастого нерва у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на тлі дії транскраніальної електростимуляції та препарату «Kелтікан N»." Clinical Dentistry, no. 2 (September 5, 2019): 26–35. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10396.

Full text
Abstract:
Резюме. Лікування переломів кісток середньої зони обличчя є однією з актуальних проблем у хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії. Це зумовлено тим, ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) і сягають 20–35 %, при цьому тенденції до зниження їх кількості не відзначається. Мета дослідження – оптимізувати діагностично-лікувальний процес у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на етапі післяопераційної реабілітації шляхом упровадження методу електродіагностики порушень провідності другої гілки трійчастого нерва, прийому препарату «Келтікан N» та застосування транскраніальної електростимуляції. Матеріали і методи. Проведено оцінку стану електропровідності 50 хворих з переломами верхньої щелепи, тіла та дуги виличної кістки, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Ми запропонували методи діагностики та фізіотерапевтичного лікування і медикаментозний препарат, який поліпшує ефективність лікування пацієнтів із переломами кісток середньої зони обличчя. Проведено порівняння стану електропровідності другої гілки трійчастого нерва на тлі прийому препарату «Келтікан N» та сеансів транскраніальної електростимуляції. Результати досліджень та їх обговорення. У перший день госпіталізації відмічається значне порушення провідності другої гілки трійчастого нерва в усіх хворих. На час закінчення лікування в основній групі відмічено значну позитивну динаміку покращення електропровідності другої гілки трійчастого нерва, на що вказує відновлення показників порога відчуттів (ПВ), порога болю (ПБ) та рівня витривалості болю (РВБ) майже до рівня неушкодженого контрлатерального боку. Отримані результати дозволяють щелепно-лицевим хірургам застосовувати в клінічній практиці препарат «Келтікан N» та метод транскраніальної електростимуляції. Висновки. За допомогою апарата для електродіагностики «PulpTester DY310» можна простежити процес відновлення провідності другої гілки трійчастого нерва шляхом вимірювання порога чутливості й порога болю та больову перцепцію за рівнем витривалості до болю. При поєднаному використанні препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції спостерігають значне покращення показників порога чутливості й порога болю другої гілки трійчастого нерва та підвищення рівня витривалості до болю; відновлення електропровідності в травматично ушкодженій гілці трійчастого нерва є свідченням активних процесів репарації у ньому. Використання препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції є виправданими у комплексному лікуванні переломів кісток середньої зони обличчя, що супроводжуються ушкодженням другої гілки трійчастого нерва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Ruda, Tetyana, and Tetiana Mytskan. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ І ЇХ ПСИХОФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 77–87. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.77-87.

Full text
Abstract:
Мета. Встановити взаємозв’язок між стресостійкістю підлітків і їх психофізичними якостями.Методи. У дослідженні взяли участь 358 підлітків у віці 14–16 років. В процесі дослідження визначалистресостійкість за методикою Н. Рябчикової, тривожність за Дж. Тейлором, реактивну та особистісну тривожність за Ч. Спілбергом, Ю. Ханіним. Тестування фізичної підготовленості здійснювалишляхом використання батареї тестів, а саме: біг на 60, 100, 1000, 1500, 2000, 3000 м, човниковий біг4×9 м, підтягування на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, нахил тулуба вперед з положення сидячи. У тестуванні фізичних якостей взяли участь 129 осіб жіночої та 117 чоловічої статі. Для статистичної обробки даних використовували комп’ютерну програму Statystyka, а кореляційний аналіз здійснювали за методикою Пірсона. Результати. Встановлено, що у підлітків переважає середній та високий рівень стресостійкості. При цьому виявлено, що дуже високий іі низький рівні тривожності мають 0,28% підлітків, у 43,3% вона перевищує середній показник, а 25,42% встановлено її високі характеристики. Оцінка нервово-психічної стійкості за методикою дала змогу встановити, що у більшості підлітків (56,42%) вона є задовільною. Щодо сили волі, то у підлітків домінує середній показник цієї психічної якості. Відтак, встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок між стресостійкістю та тривожністю й нервово-психічною стійкістю, а також виявлено, що загальний рівень фізичної підготовленості підлітків корелює з їх стресостійкістю. При цьому найбільшу стійкість до стресу проявляють підлітки з високим рівнем розвитку витривалості і координаційних здібностей. Висновок. Основними детермінантами стресостійкості підлітків є низький рівень їх тривожності, нервово-психічної стійкості, а також розвитку витривалості й координаційних здібностей.Ключові слова: стресостійкість, психічні і фізичні якості, підлітки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Shapovalov, Oleg, Denis Kolesnik, and Oleg Pilipenko. "ЗАСТОСОВУВАНІСТЬ І ЗАЛЕЖНІСТЬ ПАРАМЕТРІВ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ АВІАЦІЙНИХ РЕДУКТОРІВ ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 37–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-37-48.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема надійності роботи зубчастих передач пов’язана з технологією їх виготовлення. Вирішення пов’язаних з цією проблемою завдань засноване на ретельному вивченні й використанні взаємозв’язку конструкторських і технологічних чинників з експлуатаційними показниками надійності зубчастих передач. Особлива увага при цьому приділяється управлінню технологічними процесами виготовлення зубчастих коліс, наданню робочим поверх- ням зубців необхідних фізико-механічних властивостей і забезпеченню заданих показників точності спряження. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач, зокрема головного, проміжного та хвостового редукторів вертольотів Мі-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З аналізу літературних джерел можна зробити висновок, що основними напрямами у виробництві зубчастих передач є підвищення силової напруженості та швидкохідності при зменшенні габаритів і маси, збільшенні термінів служби і ККД. Цьому сприяють сучасні досягнення у сфері металознавства і термічної обробки, які забезпечують істотне підвищення згинальної і контактної міцності зубців і, отже, підвищення їх питомих навантажень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зв’язок параметрів застосовуваних зубчастих передач авіаційних редукторів із технологічними процесами їх виготовлення. Мета статті. Розглянути застосовуваність зубчастих передач авіаційних редукторів і залежність їх параметрів від технологічних процесів виготовлення. Виклад основного матеріалу. Розглянуті застосовуваність зубчастих передач авіаційних редукторів, вплив технологічних процесів на доопрацювання зубчастих передач на більший ресурс, підвищення витривалості зубців при згині, вплив поверхневої деформації, електрополірування, віброшліфування, деформаційного старіння на контактну витривалість і довговічність. Висновок відповідно до статті. Наявний позитивний досвід експлуатації циліндричних і конічних зубчастих коліс свідчить про ефективність застосування розглянутих технологічних процесів підвищення витривалості зубців при згині, вплив поверхневої деформації, електрополірування, віброшліфування, деформаційного старіння на контактну витривалість і довговічність і, у кінцевому підсумку, на підвищення ресурсу авіаційних редукторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Федорчук, С., О. Шльонська, О. Борисова, І. Когут, В. Маринич, Є. Петрушевський, and М. Ф.К.Хаммуді. "Стан психофізіологічних функцій і динамічна м’язова витривалість у спортсменок в ігрових видах спорту." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.35-40.

Full text
Abstract:
Резюме. Мета. Порівняння стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті (за показниками тепінг-тесту) спортсменок у різних ігрових видах спорту. Методи. Для визначення стану психофізіологічних функцій та динамічної м’язової витривалості руху кисті використовували діагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Відповідно до мети роботи досліджували латентні періоди простої зорово-моторної реакції, простої і складної реакції вибору, ефективність сенсомоторної діяльності, динамічність нервових процесів, точність реакції на рухомий об’єкт, основні властивості нервової системи, динамічну м’язову витривалість руху кисті тощо. Результати. За результатами дослідження, ігрові види спорту сприяють розвитку, вдосконаленню однієї з основних властивостей центральної нервової системи – функціональної рухливості нервових процесів, що цілком узгоджується з відомими літературними даними про вплив фізичних навантажень і занять різними видами спорту на формування і стан цих властивостей. Це певною мірою підтвердив кореляційний аналіз отриманих даних – функціональна рухливість нервових процесів у режимі нав’язаного ритму асоціювалася зі спеціальним спортивним стажем спортсменок (p < 0,05), у режимі зворотного зв’язку – з віком обстежених спортсменок (p < 0,01). За рівнем функціональної рухливості нервових процесів обстежені спортсменки (волейболістки і гандболістки) не відрізнялися. Удосконалення спеціальної підготовленості обстежених волейболісток і гандболісток було пов’язано насамперед з розвитком функціональної рухливості нервових процесів та точності реакції на рухомий об’єкт. Більш точними у реакції на рухомий об’єкт за кількістю реакцій випередження і середнім відхиленням у реакціях випередження виявилися обстежені гандболістки (спортсменки з вищим рівнем спортивної майстерності). Більш високий психофізіологічний статус за показниками сили нервових процесів упродовж довготривалих сенсомоторних навантажень (у режимі нав’язаного ритму) продемонстрували волейболістки (спортсменки з більшим стажем спортивного тренування). Ключові слова: стан психофізіологічних функцій, динамічна м’язова витривалість руху кисті, волейбол, гандбол.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова, and Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.

Full text
Abstract:
Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Tymruk-Skoropad, Kateryna, Oksana Dub, Lyubov Tsizh, and Natalia Rudakova. "Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-63-71.

Full text
Abstract:
Актуальність. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою провідною причиною смертності у світі. Основні заходи боротьби з ХОЗЛ спрямовані на попередження виникнення, сповільнення прогресування та зменшення ймовірності ускладнень. Вищий рівень фізичної активності (ФА) повʼязаний із меншим ризиком загострень, госпіталізації та смертності в людей із ХОЗЛ і має переваги в покращенні рівня фізичної витривалості, задишки та якості життя, загалом. Тому ФА включена в програми легеневої реабілітації як необхідний компонент. Мета статті – проаналізувати рекомендації щодо фізичної активності в реабілітації осіб із ХОЗЛ. Методи дослідження – аналіз літературних джерел і клінічних настанов з фізичної терапії, легеневої реабілітації та фізичної активності із баз науково-доказової літератури Medline та PEDro. Результати роботи. Фізична активність у хворих із ХОЗЛ значно знижена, а головним симптомом, який знижує можливість витримувати фізичне навантаження хворими на ХОЗЛ є задишка. Зменшенню фізичної активності також можуть сприяти вікові зміни та наявність супутніх захворювань (хвороби серця, діабет, ожиріння, когнітивні порушення й ін.). У пацієнтів із ХОЗЛ, у котрих показники об’єму форсованого видиху за першу секунду видиху становить 50 % від належного та вище рекомендовано підвищити тижневу фізичну активність, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Пацієнти з нижчими показниками функції зовнішнього дихання, фізичної витривалості й більшою задишкою або пацієнти після загострення скеровуються на легеневу реабілітацію, одним із компонентів якої повинна бути програма фізичної активності. Програми фізичної активності продовжуються також після завершення програми легеневої реабілітації. Висновки. Фізична активність на сьогодні є невід’ємною складовою частиною в комплексному лікуванні ХОЗЛ та відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів, зниженні ризику загострення, госпіталізації й смертності. Рекомендації щодо рівня ФА осіб із ХОЗЛ не відрізняються від таких для здорового населення. Бажано поступово досягати хоча б мінімального рівня фізичної активності, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Adamchuk, Vadim. "Технологія індивідуалізації тренувального процесу багатоборців з легкої атлетики на етапі вищих досягнень у підготовчому періоді макроциклу." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(48) (December 31, 2019): 109–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-109-116.

Full text
Abstract:
Актуальність. У зв’язку з відсутністю стандартних програм підготовки багатоборців з легкої атлетики на етапі вищих досягнень, фахівці надають пріоритетного значення індивідуальному підходу до побудови річного циклу. Разом з цим, розвиток даного напряму в тренувальному процесі десятиборців з легкої атлетики до останнього часу не отримав всебічного теоретико-методичного і практичного вирішення. В наукових працях розкриті особливості побудови і структури тренувального процесу, запропоновані шляхи розвитку фізичної і удосконалення технічної підготовленості спортсменів різної кваліфікації. Але в значній мірі залишаються не вирішеними проблеми підготовки багатоборців з легкої атлетики на етапі вищих досягнень. Це пов’язано із традиційними підходами до організації тренувального процесу, які побудовані на принципах постійно зростаючих тренувальних навантажень без належної уваги відновлювальним процесам. Мета – розробити і використати алгоритм побудови індивідуальної тренувальної програми десятиборців з легкої атлетики в підготовчому періоді макроциклу. Результати. Дослідження проведено на базі Вінницької СДЮСШОР з легкої атлетики. У дослідженні брали участь багатоборці (n=5) зі спортивною кваліфікацією майстра спорту України зі стажем підготовки від 8 до 10 років. Дослідження проведено протягом підготовчого періоду осіннього макроциклу (жовтень 2018 р. – січень 2019 р.). Використано розроблений нами алгоритм побудови індивідуальної тренувальної програми десятиборців з легкої атлетики, що включає наступну послідовність дій: а) визначення вихідного рівня технічної, фізичної і функціональної підготовленості спортсмена досягнутого в процесі попереднього макроциклу; б) розробка індивідуального фонду тренувальних засобів на підготовчий період; в) цілеспрямований розподіл груп тренувальних засобів у тренувальних заняттях та мікроциклах загально-підготовчого і спеціально-підготовчого етапів з урахуванням індивідуальних потреб розвитку базових компонентів фізичної підготовки, технічних якостей та у виконанні змагальних дисциплін; г) визначення стратегії реалізації програми спортивної підготовки для досягнення максимального тренувального ефекту; ґ) контроль ефективності виконання програми та визначення проблем, що підлягають подальшому вирішенню. В результаті використання алгоритму відбулось статистично значиме покращення показників швидкості, швидкісної витривалості, загальної витривалості, алактатної, лактатної, аеробної потужності та фізичної працездатності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Виноградов, В. Е., А. Ю. Дьяченко, В. Н. Ильин, А. Алвани, and И. В. Довгодько. "Применение комплекса специальных упражнений для коррекции хронического утомления у гребцов высокой квалификации." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (April 26, 2016): 44–50. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.44-50.

Full text
Abstract:
Мета. Контроль ступеня хронічної втоми і оцінка ефективності стимуляції працездатності й відновлювальних процесів у тренувальній діяльності спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у веслуванні академічному. Методи. У дослідженні взяли участь вісім спортсменів високого класу, які спеціалізуються в академічному веслуванні. Застосовувалися ритмокардіографічні, психофізіологічні й педагогічні методи дослідження. Результати. На підставі анкетного опитування спортсмени були розділені на дві групи: без ознак і з ознаками хронічної втоми. У спортсменів з ознаками хронічної втоми у вегетативному балансі переважали симпатичні впливи, відзначалася висока напруженість і підвищена активність регуляторних систем організму у спокої і під час функціональних навантажень, знижена швидкість простої і складної реакцій на зорові стимули, погіршені функціональна рухливість, сила й урівноваженість нервових процесів, точність і ефективність переробки інформації. Висновки. Після використання комплексу позатренувальних засобів спостерігалося поліпшення фізичної працездатності спортсменів з хронічною втомою. Відзначався високий приріст значень показників, які характеризують прояви витривалості. Одночасно нормалізувався вегетативний баланс, знижувалися напруженість і рівень активності регуляторних систем, покращувалися нейродинамічні властивості й функціональний стан організму спортсменів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Podrihalo, Olha, Guo Xiaohong, Leonid Podrigalo, Olexandr Podavalenko, and Olexsandr Halashko. "Substantiation of the professiographic model of sports dances." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 27–32. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.005.

Full text
Abstract:
Мета: аналіз діяльності спортсменів-танцюристів з використанням професійних методик для оптимізації підготовки та зростання спортивної майстерності. Матеріал і методи: використано метод розробки професіограми згідно з прийнятою методологією, використано методики оцінки тяжкості та напруженості праці. Результати: оцінено тяжкість та напруженість спортивної діяльності в танцях. Виділено основні професійні вимоги, до яких віднесені: необхідність підтримки пози в танці, висока технічність виконання елементів, обов'язковість артистизму, почуття ритму та виконання рухів відповідно до музики, висока завадостійкість, висока фізична підготовленість з перевагою координаційних, силових якостей та витривалості, високі функціональні можливості системи. Висновки: проведений аналіз спортивної діяльності у спортивних танцях дозволив обґрунтувати та розробити професіографічну модель даного виду спорту. Встановлено, що спортивні танці відносяться до 3 категорії праці за тяжкістю та 4 категорії за напруженістю у відповідності з офіційними фізіолого-гігієнічними критеріями. Виділено основні професійні вимоги, що визначають успішність професійної діяльності. Обґрунтовано комплекс методик, необхідних для дослідження та оцінки стану найважливіших органів та систем, що забезпечують виконання спортивних завдань. Ці методики можуть бути використані в моніторингу функціонального стану спортсменів для розробки прогнозу зростання спортивної майстерності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Соколова, О. В., and В. О. Сидорин. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-14.

Full text
Abstract:
У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми особливостей організації фізичного виховання студентів фахового коледжу. Установлено, що фізичне виховання залишається найдієвішим засобом збереження здоров’я студентської молоді, формування фізичної культури особистості. Рівень здоров’я людини залежить від рівня розвитку витривалості. Останній пік приросту аеробної витривалості в юнаків відзначається в 16–17 років; у дівчат інтенсивний розвиток цієї функції закінчується в 14 років. Вік 18–29 років характеризується розквітом біологічної зрілості людини й надійністю функціонування всіх систем організму. До 17–20 років остаточно формуються системи енергозабезпечення. У цьому віці організм людини має найбільшу стабільність, економічність і реактивність у відповідь на дію стрес-факторів будь-якої модальності. Розв’язанню окреслених вище проблем сприятиме запровадження в межах занять фізичним вихованням нових засобів і методів. Одним із таких підходів уважаємо контроль власного стану здоров’я студентами під час занять, ведення щоденників і вміння контролювати цей процес. У дослідженнях узяли участь студентки 1 курсу фахового коледжу. Метою дослідження було здійснити комплексну оцінку стану здоров’я студенів коледжу під впливом занять фізичним вихованням. У ході дослідження зафіксовано покращення всіх досліджуваних показників здоров’я студенток (ЧСС; артеріального тиску АТ; індекс Кердо; індекс Руфьє; проби Штанге і Генчі (оцінка затримки дихання на вдиху та на видиху); оцінка рівня фізичного здоров’я дівчат за методикою Г.Л. Апанасенко. На початку навчального року всі отримані показники, що характеризують діяльність серцево-судинної та дихальної системи дівчат, відповідали віковій нормі. Наприкінці навчального року відмічено позитивні зміни в усіх фізіологічних показниках дівчат. Достовірних зрушень за цими показниками не виявлено. Найбільший відносний приріст відмічено в показниках індексу Кердо (5,7%), Руфьє (17%) і пробі Генчі (затримка дихання на видиху) (5,9%). Зафіксовано позитивну тенденцію зрушень у рівні здоров’я дівчат наприкінці першого семестру порівняно з початком. Достовірні зміни зафіксовано в показниках індексу маси тіла та життєвої ємності легень. Проте їх рівень залишився середнім (індекс маси тіла) і нижче середнього (життєва ємність легень). Наприкінці навчального року середньостатистичні величини всіх показників дівчат помітно змістилися в бік переходу до більш вищого рівня. Особливо вираженні позитивні зміни стосуються показників індексу маси тіла та ЖЄЛ. Наприкінці навчального року кількість дівчат, які мали рівень здоров’я нижче за середній і низький, зменшилася, а із середнім – збільшилася.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Strykalenko, Yevhenii, Oleh Shalar, Rehina Andrieieva, Ihor Zhosan, Viktoriia Koval, and Oksana Shvets. "Вплив занять Cycle на фізичний стан жінок молодого віку." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(48) (December 31, 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-68-73.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Cycle є аеробним видом спорту, оскільки сприяє зміцненню серцево-судинної системи, розвитку м’язової системи, підвищує рівень загальної та спеціальної витривалості та дозволяє корегувати вагові показники. Незважаючи на вдосконалення сучасних фітнес-технологій і велику кількість розроблених фітнес-програм, більшість з них не засновані на глибокому розумінні функціональних механізмів тренування жінок репродуктивного вікового періоду, і не враховують проблем індивідуалізації з метою оптимізації її ефективності. Мета й методи дослідження. Мета роботи полягає в розробці методики занять Cycle та визначенні ефективності їх впливу на показники фізичного стану жінок молодого віку. Контингент дослідження складали жінки молодого віку, які займалися у Херсонському фітнес-клубі «Hammer». Були застосовані такі методи дослідження: методи педагогічного тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості, медико-біологічні методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження методики використання тренувальних занять Cycle для покращення показників функціональної та фізичної підготовленості жінок молодого віку, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. За рахунок використання занять Cycle за всіма тестами відбулись позитивні зрушення від 11,3 до 39,6 %. Встановлено, що розходження між вихідними та кінцевими результатами за чотирма досліджуваними тестовими завданнями виявилися достовірними (два з фізичної підготовленості – рівномірний біг на 2000 м, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, та два з функціонального стану – Індекс проби Руф’є, Індекс гарвардського степ-тесту) (р < 0,05, р < 0,01). Це підтверджує думку про цілеспрямований вплив фітнес-тренувань з використанням спеціалізованого обладнання Cycle на механізми функціональної адаптації до тривалих фізичних навантажень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Алсарайрех, Муса Джаміль Салім. "Фізичні якості та особистісні властивості професійної діяльності дизайнерів." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 109–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.109-113.

Full text
Abstract:
Анотація. Процес фізичної підготовки дизайнерів є одним з актуальних і мало досліджених у теорії фізичного виховання. Мета. Виявити професійно важливі фізичні якості, особистісні властивості та вимоги до рухової підготовленості дизайнерів. Методи. Анкетування за спеціально розробленою анкетою. Результати. Аналіз професійної діяльності дизайнера вказує на необхідність міцного здоров’я; великого обсягу професійних рухових умінь і навичок; високої фізичної та рухової активності; виховання здатності до управління емоціями, почуттями, вчинками; швидкої операційної діяльності тощо, які є важливими умовами досягнення професіоналізму. Дизайнер повинен володіти оптимальними кондиціями (станом здоров’я, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю), відповідними виконанню професійних завдань; високою фізичною і руховою активністю; хорошим функціонуванням систем життєзабезпечення; досить високою витривалістю, швидкістю, силою та координацією. Встановлено, що виконання професійних обов’язків вимагає від дизайнерів прояву загальної витривалості, сили м’язів спини, шиї, живота і рук (особливо кистей). Це дає змогу вважати вказані якості професійно важливими. Умови підвищеного нервово-емоційного збудження передбачають вимоги до адаптаційних можливостей працівників, їхньої психічної стійкості та фізичної роботоздатності. З числа психофізіологічних функцій слід виділити увагу (розподіл, обсяг), пам’ять, урівноваженість, комунікабельність і стійкість до стресів. Встановлено, що недостатня фізична підготовленість дизайнерів безпосередньо впливає на стомлюваність у процесі роботи. Виявлено, що більшість дизайнерів бачать користь у спеціалізованій фізичній підготовці студентів до майбутньої професії. Ключові слова: дизайнери, спеціалізоване фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Лазарєва, Олена, Ірина Жарова, Римма Баннікова, Світлана Гаврелюк, Володимир Кормільцев, and Вікторія Брушко. "Аналіз оцінювання якості навчального процесу студентами магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.011.

Full text
Abstract:
Мета: визначити рівень задоволеності та якості навчального процесу студентів магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють процес оцінювання якості освіти та ресурси мережі Інтернет, соціологічне опитування в моніторинговому режимі, аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних, методи математичної статистики. Результати: в опитуванні магістрів денної форми навчання кафедри фізичної терапії те ерготерапії НУФВСУ взяли участь 164 студенти, середній вік досліджуваних склав 27,6±0,6 років, переважаючий рівень освіти у студентів був – неповна вища освіта (диплом бакалавра) або закінчена вища освіта (вже отриманий диплом магістра, але з іншої спеціальності). Можна сказати, що студенти магістерської програми кафедри фізичної терапії та ерготерапії НУФСУ в цілому задоволені якістю, наповненістю та методами викладання предметів вищезгаданої програми. Недоліки, що відмітили студенти: проблеми з працевлаштуванням, низька якість матеріалу деяких дисциплін, відсутність або неможливість працювати із спеціальним обладнанням та розбіжність в інформаційному наповненні теоретичних та практичних занять. Висновки: використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення опитування та обробки його результатів не лише підвищує ефективність комунікації між суб’єктами та об’єктами експертизи (якість використання методу), а й забезпечує оперативність та наочність отримання її результатів. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Лазарєва, Олена, Ірина Жарова, Римма Баннікова, Світлана Гаврелюк, Володимир Кормільцев, and Вікторія Брушко. "Аналіз оцінювання якості навчального процесу студентами магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.15391/10.15391/snsv.2021-1.011.

Full text
Abstract:
Мета: визначити рівень задоволеності та якості навчального процесу студентів магістерської програми зі спеціальності 227.01 – Фізична терапія. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють процес оцінювання якості освіти та ресурси мережі Інтернет, соціологічне опитування в моніторинговому режимі, аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних, методи математичної статистики. Результати: в опитуванні магістрів денної форми навчання кафедри фізичної терапії те ерготерапії НУФВСУ взяли участь 164 студенти, середній вік досліджуваних склав 27,6±0,6 років, переважаючий рівень освіти у студентів був – неповна вища освіта (диплом бакалавра) або закінчена вища освіта (вже отриманий диплом магістра, але з іншої спеціальності). Можна сказати, що студенти магістерської програми кафедри фізичної терапії та ерготерапії НУФСУ в цілому задоволені якістю, наповненістю та методами викладання предметів вищезгаданої програми. Недоліки, що відмітили студенти: проблеми з працевлаштуванням, низька якість матеріалу деяких дисциплін, відсутність або неможливість працювати із спеціальним обладнанням та розбіжність в інформаційному наповненні теоретичних та практичних занять. Висновки: використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення опитування та обробки його результатів не лише підвищує ефективність комунікації між суб’єктами та об’єктами експертизи (якість використання методу), а й забезпечує оперативність та наочність отримання її результатів. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Портніченко, Володимир, Володимир Ільїн, Михайло Філіппов, and Сергій Коваль. "Стан регуляторних процесів в організмі бігунів на середні дистанції після тренувань в умовах середньогір’я." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 61–66. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.61-66.

Full text
Abstract:
Анотація. Ефективність гірської підготовки у видах спорту, пов’язаних із проявом витривалості та аеробним енергозабезпеченням м’язової діяльності, доведена багатьма дослідниками. Менше робіт присвячено підготовці спортсменів у гірських умовах, фізична працездатність яких забезпечується переважно анаеробними механізмами. Це послужило підставою для проведення досліджень ефективності підготовки в гірських умовах спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту зі змішаними механізмами анаеробно-аеробного енергозабезпечення. Мета. Провести аналіз змін регуляторних процесів у формуванні функціонального стану організму бігунів на середні дистанції після навчально-тренувальних зборів в умовах середньогір’я. Методи. Варіаційна пульсометрія і спектральний аналіз періодичних компонентів у ритмі серця. Результати. На основі аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму в стані відносного спокою у початковий період адаптації до умов середньогір’я 12 спортсменів було розділено на дві групи – першу (п’ять осіб) і другу (сім осіб). У спортсменів першої групи спостерігались відносно підвищена напруженість регуляторних механізмів та переважання у вегетативному балансі симпатичних впливів. У спортсменів другої групи відмічалися помірне напруження регуляторних систем організму та баланс симпатичних і парасимпатичних впливів. На 25–26-ту добу після навчально-тренувальних зборів на рівні моря й у горах у спортсменів другої основної групи спостерігалася адекватна реакція серцево-судинної системи на активну ортопробу. У спортсменів першої групи і контрольної (сім осіб), які провели навчально-тренувальний збір на рівні моря, під час проведення ортопроби спостерігалося більше напруження регуляторних систем організму. Ключові слова: бігуни на середні дистанції, середньогір’я, інтервалокардіографія, активна ортопроба, варіабельність серцевого ритму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Bakaliuk, T. H., H. О. Stelmakh, and L. M. Volkova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ТРЕНУВАННЯ М'ЯЗІВ ТАЗОВОГО ДНА У ЖІНОК ЗІ СТРЕСОВИМ НЕТРИМАННЯМ СЕЧІ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 19, 2020): 138–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11511.

Full text
Abstract:
Резюме. Дослідження, проведені упродовж останнього десятиліття, підтверджують деякі зміни в підходах до тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі. У цьому огляді літератури показано, що тренування мʼязів тазового дна є найбільш рекомендованим фізіотерапевтичним лікуванням для жінок зі стресовим нетриманням сечі. Мета дослідження – провести огляд наукової літератури, яка присвячена аналізу ефективності методів тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі та представити оновлену інформацію про результати тренування мʼязів тазового дна. Матеріали і методи. Проведено огляд наукової літератури з обраної теми в наукометричних базах даних PubMed, COCHRANE, PEDro, Google Scholar. Результати. Тренування мʼязів тазового дна в основному рекомендовано при лікуванні стресового нетримання сечі. Метою тренування є поліпшення підтримки тазових органів (сечового міхура, шийки сечового міхура й уретри) і підвищення внутрішньоуретрального тиску під час навантаження. Програми тренування призначені для збільшення сили, витривалості й координації мʼязів та впливають на якість життя жінок із нетриманням сечі, що є важливим чинником їх фізичного, розумового й соціального функціонування. Вправи для мʼязів таза є одним з основних втручань, але складнощі з виконанням цієї вправи змусили дослідників шукати альтернативні методи або доповнення до таких тренувань. Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, спостереження і зміст програм тренування мʼязів тазового дна сильно відрізняються, і в деяких програмах використовуються додаткові стратегії для підвищення прихильності або тренувальних ефектів. Застосування тренування мʼязів тазового дна важливе для жінок зі стресовим нетриманням сечі й впливає на якість життя, що є важливим чинником їх фізичного, розумового і соціального функціонування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Oleksandr Mytchyk, Petro Herasymiuk, and Anatoliy Khomych. "Міні-футбол як особливий вид фізичного вдосконалення студенток у процесі навчання." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(51) (September 30, 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-52-57.

Full text
Abstract:
Актуальність. Основним завданням дисципліни «Фізичне виховання» в закладі вищої освіти є розвиток у студентів фізичних якостей та рухових здібностей. Виконанню цього завдання сприяє залучення студентської молоді до різноманітних секційних занять, зокрема міні-футболу, який користується популярністю не лише серед осіб чоловічої, а й жіночої статі. Мета роботи – висвітлення основних засобів забезпечення оптимального рівня розвитку фізичних якостей студенток, які займаються в секції міні-футболу. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців та систематизація отриманих результатів дослідження. Результати. Рухова діяльність у міні-футболі характеризується різноманітними діями, зокрема бігом різної інтенсивності, ходьбою, стрибками, ударами по м’ячу, зупинками, падінням, фінтами тощо. Тому надзвичайно важливою якістю футболісток є швидкість. Швидкий гравець може виграти час у суперника, має можливість успішно виконувати тактичні завдання. Спритний – легко оволодіває новими технічними прийомами, краще пристосовується до різних ігрових умов, здатний точно, економно, швидко виконувати нове рухове завчання. Футболістки мають справу з постійною власною вагою й вагою м’яча, тому їм потрібна раціональна сила, яка б відповідала вимогам ігрової діяльності. Протягом гри спортсменки виконують багаторазові спринтерські прискорення, що вимагають витривалості. У міні-футболі важливе значення має еластичність м’язів і зв’язок нижніх кінцівок та хребта, тому на заняттях потрібно приділяти значну увагу розвитку гнучкості. Висновки. Навчання й тренування в міні-футболі – невід’ємні частини єдиного педагогічного процесу, у якому потрібно дотримуватися основних положень, а відмінних результатів можна досягти лише за умови високого рівня фізичної та технічної підготовленості гравців. Правильно обрана методика навчання та вдала організація занять досить важливі у підготовці жіночої команди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Бріскін, Юрій, Ольга Задорожна, Софія Смирновська, and Сергій Смирновський. "Психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на різних етапах багаторічної підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 97–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.97-100.

Full text
Abstract:
Анотація. Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах обумовлює пошук нових шляхів та резервів до вдосконалення різних сторін їх підготовленості. За останні роки, у зв’язку з активними процесами комерціалізації в спорті, суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь висококваліфіковані спортсмени. Як наслідок – зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності спортсменів, серед таких підходів можна виділити дослідження психофізіологічних характеристик та врахування їх під час побудови підготовки спортсменів у єдиноборствах. Мета. Визначити психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на етапах спеціалізованої базової підготовки та максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та математичної статистики. Результати. Для визначення психофізіологічних характеристик фехтувальників на шпагах нами було використано комплекс для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест». У дослідженні взяли участь 15 фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15 фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою цього комплексу було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, вибору, на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Для фехтувальників на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей характерний високий рівень простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення та реакції вибору, висока стійкість до перешкод, а також під час реалізації реакції на рухомий об’єкт переважає кількість випереджень над кількістю запізнень. Ключові слова: психофізіологія, фехтування на шагах, спортивні єдиноборства, етап багаторічної підготовки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Петровська, Тетяна, Віталій Сергієнко, and Ольга Красницька. "Психофізичний та соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 96–103. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.96-103.

Full text
Abstract:
Анотація. Погіршення фізичного та психічного здоров’я, складність соціалізації дітей молодшого шкільного віку внаслідок зменшення часу на фізичне виховання у школі, переважну їх інтелектуальну зайнятість, систематичну роботу з гаджетами спонукають до організації позашкільної рухової активності, спрямованої на психофізичний та соціальний розвиток молодших школярів. Мета. Визначити особливості психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате. Методи. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел, педагогічні, соціологічні, медико-біологічні методи, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате, що містить шість блоків: пізнавальний, загальної фізичної підготовки, спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, соціально-комунікативний, тестування. Установлено позитивний вплив спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате на показники психофізичного розвитку молодших школярів, зокрема функціональний стан серцево-судинної системи, фізичну та розумову роботоздатність, фізичну підготовленість, що проявляється в розвитку психомоторних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координації), зорової та слухової пам’яті, покращенні процесів переключення й розподілу уваги, збільшенні обсягу уваги. Доведено, що заняття карате сприяють соціальному розвитку, успішній соціалізації дітей і соціальній адаптації до нового соціального середовища. У процесі занять молодші школярі опановують нові соціальні ролі, норми та правила, формують соціальні якості й уміння, лідерські, морально-етичні якості та цінності, адекватну самооцінку, внутрішню позицію, навчаються встановлювати соціальні контакти й будувати взаємостосунки. Ключові слова: молодші школярі, соціалізація, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, розумова працездатність, соціальні норми, ролі, якості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi, and Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.

Full text
Abstract:
Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Руденко, Юлія, Олександр Звіряка, and Юлія Арєшина. "Ефективність фізичної терапії дітей із окремими системними ураженнями на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (November 30, 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.044.

Full text
Abstract:
Мета: розробити та довести ефективність комплексної програми фізичної терапії дітей із системним ураженням зо- рового та опорно-рухового апарату на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Матеріал і методи: у дослідженні взяло участь 24 дітей 6 років спеціального навчально-виховного комплексу. Мето- ди дослідження: збір анамнезу; клінічний огляд за критеріями Т. Мілковської-Димитрової та О. Каркашова; ступень гі- пермобільності суглобів за критеріями Картера-Вілкінсона в модифікації Бейтона; оцінка силової витривалості м’язів- розгиначів спини та черевного пресу (тести А.М. Рейзмана і Ф.І. Багрова); візометрія. Результати: під час попереднього дослідження встановлено тенденцію до збільшення ступеню гіпермобільності су- глобів віповідно до зростання ступеню міопії: при міопії слабкого ступеню переважала легка, при середньому ступені міопії – легка і середня гіпермобільності суглобів, при міопії високого ступеню варіювала від легкої до вираженої (ге- нералізованої); виявлено тенденцію до збільшення кількості дітей з порушенням постави відповідно до зростання сту- пеню міопії. Розроблено та апробовано комплексну програму фізичної терапії із застосуванням сучасних технологій та засобів відновлення: лікувальна гімнастика для м’язів ока (соляризація, пальмінг) та опорно-рухового апарату на балансуючій платформі BOSU; збалансований добовий режим харчування; самомасаж колових м’язів ока і повік; арт- терапія (казкотерапія) в поєднанні з Су-Джок терапією за авторською розробкою «Сонливі кошенята». Дана програма мала позитивний вплив на стан зорового аналізатора та опорно-рухового апарату. Висновки: у результаті проведення заходів фізичної терапії в основній групі зменшилася кількість дітей з високим сту- пенем міопії; збільшилася силова витривалість м’язів-розгиначів спини та черевного пресу; знизилася кількість дітей із гіпермобільністю суглобів середнього ступеню та відмічено відсутність її вираженого ступеню. Ключові слова фізична терапія, недиференційована дисплазія сполучної тканини, орган зору, опорно-руховий апарат, діти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Savolaynen, Oksana, Valeriy Kuznetsov, Oleksandr Valkevych, Roman Cherkashyn, and Lyudmyla Cherkashyna. "Розвиток силових якостей легкоатлетів-метальників груп підвищення спортивної майстерності за допомогою засобів кросфіту." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(46) (June 30, 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-112-119.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження зумовлена впровадженням у навчально–тренувальний процес студентів, котрі займаються в групах підвищення спортивної майстерності (група метання), популярного в Україні виду рухової активності – кросфіт – у програму якого входять функціональні комплексні вправи силової спрямованості. Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити вплив кросфіт-програми на підвищення рівня силових якостей та спортивної майстерності легкоатлетів-метальників закладів вищої освіти. Результати дослідження. Аналізуючи результати тестування на початку експерименту, ми виявили, що контрольна група майже за всіма показниками перевищує результати учасників експериментальної групи, але вожночас потрібно відзначити, що якщо взяти середні показники, то експериментальна група мала показники не гірші ніж контрольна. Це видно в застрибуваннях на тумбу 50 см за 30 секунд, динамометрії лівої кисті та висі на зігнутих руках, де зафіксовано незначну перевагу. Результати проведених досліджень у кінці експерименту засвідчують, що вищий відсоток приросту показників силової підготовленості спостерігаємо в легкоатлетів-метальників ЕГ, порівняно з КГ, який у середньому становив у вибуховій силі 12,25 %, у максимальній силі – 6,75 % та в силовій витривалості (статичній і динамічній) – 20,75 %. До того ж, якщо на початку експерименту ЕГ поступалась у спортивній майстерності, маючи шість результатів рівня ІІІ розряду й два – ІІ-го, порівняно з 5-ма результатами третього розряда КГ та 3-ма результатами ІІ-го, то в кінці експерименту простежуємо динаміку підвищення спортивної майстерності в ЕГ (7– II розряд, 1–I-й), порівняно з КГ (6–II розряд, 2–III-й). Висновки. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що програма підвищення рівня силових якостей метальників із використанням засобів кросфіту сприяла розвитку сили, швидкості та потужності в метальників і вивела тренувальний процес у метаннях на більш високий, якісний рівень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Karabanov, Yevhen, Anatolliy Konoh, and Tetiana Khrystova. "Функціональна підготовленість гирьовиків середньої кваліфікації в підготовчому періоді." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-103-108.

Full text
Abstract:
Мета статті – з’ясувати ефективність впливу експериментальної методики тренувального процесу гирьовиків на функціональний стан у підготовчому періоді. Завдання – проаналізувати вплив авторської методики індивідуалізації тренувального процесу на функціональну підготовленість гирьовиків. Матеріал. У дослідженні взяли участь 11 спортсменів-гирьовиків 1–2 спортивних розрядів віком 16–17 років. Від усіх учасників отримано інформовану згоду на участь у цьому експерименті. Цифровий матеріал, отриманий у процесі дослідження, оброблено за допомогою пакета програм обробки даних загального призначення Statistica версії 10.0. Достовірність різниць між групами (порівняння середніх значень показника за кожною групою) визначали із застосуванням критерію Стьюдента (t). Результати. Визначено доцільність використання розробленої методики. Установлено ефективність впливу статодинамічних вправ з обтяженням з урахуванням дозування на покращення функціональної підготовленості гирьовиків-спортсменів. Аналіз стресостійкості системи кровообігу за показником реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес вказує на те, що наприкінці підготовчого періоду гирьовики мають високий ступінь стресостійкості серцево-судинної системи до зовнішніх і внутрішніх впливів різного характеру. Показники систолічного та діастолічного тиску в досліджуваних спортсменів відповідають віковим нормам згідно зі стандартом Всесвітньої організації охорони здоров’я. Показник МСК спортсменів-гирьовиків покращився на 1,45 мл/хв/кг (р<0,001). Висновки. Доведено доцільність використання авторської методики тренувальних занять для підвищення функціональної підготовленості гирьовиків у підготовчому періоді. У виконанні більшості контрольних нормативів спортсмени після підготовчого періоду достовірно покращили показники функціональної підготовленості. Застосування засобів статодинамічної спрямованості дає змогу організувати тренувальний процес на високому емоційному тлі, що надзвичайно важливо для формування стійкого інтересу до занять. Представлені дані свідчать про значні морфологічні перебудови в організмі спортсменів при формуванні довготривалих адаптаційних реакцій до власне силової роботи та тренувань на розвиток силової витривалості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Korytko, Zoryana, Eduard Kulitka, Olha Bas, Halyna Chornenka, Vasyl Zahidnyy, and Taras Yakubovskyi. "Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання у спорті, фізичному вихованні і фізичній реабілітації." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2 (50) (July 1, 2020): 68–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77.

Full text
Abstract:
Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) позитивно впливають на організм людини, яка за- ймається руховою активністю, чи пацієнта в процесі реабілітації лише тоді, коли вони є адекватні до функціональних можливостей. На сьогодні актуальною проблемою залишається дозування ФН і моніторинг процесу їх впливу на організм для підвищення рівня здоров’я людей у процесі фізичного виховання, спортивних занять та під час реабілітації хворих. Постала необхідність пошуку критеріїв адекватності ФН, за якими можна було б відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками серцево-судинної системи (ССС) на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників ССС, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Вивчено показники центральної гемодинаміки й варіабельності серцевого ритму, проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що за зміною показників ЦГД: ЧСС, серцевого індексу (СІ), хвилинного об’єму крові (ХОК), показниками роботи (РЛШ) і потужності лівого шлуночка (W), швидкості вигнання крові (Ve), коефіцієнта економічності кровообігу (КЕК), індексу Робінсона (ІР) та коефіцієнта витривалості (КВ) можемо діагностувати адекватність реакції організму на ФН, оцінити адаптаційні можливості, функціональні резерви ССС, використовувати для підбору й моніторення величини адекватних ФН, оскільки ці показники в спортсменів ВК нижчі в стані спокою та в період відновлення. Найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися показники ударного об’єму (УО), ударного індексу (УІ) й індексу на- пруження міокарда (ІНМ), оскільки вони по-різному змінювалися в спортсменів ВК та НК і при ФН, і в період відновлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Долбишева, Н. Г., Л. П. Черкашина, С. Є. Мустяца, О. В. Шевченко, І. М. Яремко, and А. В. Черноколенко. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ДІВЧАТ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ, НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 28, 2021): 140–50. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-20.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз особливостей планування фізичного навантаження фізичної підготовки та визначити рівень фізичної підготовленості дівчат 10–12 років, які займаються боксом, на етапі початкової підготовки першого та другого року тренувань. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел та програмно-нормативних документів, педагогічний експеримент, педагогічні спостереження, контрольне тестування, методи математичної статистики. Організація дослідження. Дослідження здійснювалося на базі комунального позашкільного закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 12» Дніпровської міської ради. У досліджені брали участь 43 спортсменки віком 10–12 років, які займались боксом. Оцінка рівня фізичної підготовленості здійснювалася за контрольними тестами, які прописані в програмі ДЮСШ. Результати дослідження. На етапі початкової підготовки в процесі підготовки дівчат, які займаються боксом, пріоритетною стороною є загальна та фізична підготовка спортсменок (перший рік тренувань складає 188 годин, другий – 261 годин). Визначення рівня фізичної підготовленості на початку та наприкінці першого та другого року тренувань дозволило встановити достовірний приріст розвитку фізичних якостей при р ˃ 0,05-0,001. Однак необхідно звернути увагу на підбір засобів та методів, спрямованих на розвиток швидкісних здібностей у дівчат 10–11 років та витривалості у дівчат 11–12 років, виходячи за рамки рекомендацій, наведених у програмі ДЮСШ. Висновки. Результати дослідження свідчать про ефективність засобів на методів фізичної підготовки, наведених у програмі ДЮСШ. Рекомендується розглянути питання включення до програми тестів з оцінки функціональних можливостей організму дівчат 10–12 років. Це пов’язано з тим, що, по перше, дівчата даного віку перебувають у препубертатному періоді статевого дозрівання, по друге, отримані дані дозволять дати більш повну інформацію про адекватність планування інтенсивності фізичних навантажень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Янчук, Карина, Олександр Тихорський, Олександр Володченко, and Вікторія Худякова. "ВИКОРИСТАННЯ ЗМАГАЛЬНИХ ВПРАВ ВИСОКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ НА ФОНІ ВТОМИ ЕЛІТНОЮ КАРАТИСТКОЮ З ВАДАМИ СЛУХУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.005.

Full text
Abstract:
Мета: визначити ефективність використання змагальних вправ з високою швидкістю на фоні втоми елітною каратисткою з вадами слуху протягом чотирирічного циклу. Матеріал і методи: у дослідженні брала участь спортсменка з вадами слуху, що займається карате – Дефлімпійська чемпіонка 2013 та 2017 років. . У тренувальному процесі спортсменка використовувала змагальні вправи високої інтенсивності на фоні втоми наприкінці тренувального заняття. Для визначення ефективності програми у дослідженні використовувався ряд психофізіологічних показників, а саме: ефективність роботи, психічна стійкість, час простої реакції на світло, реакція на предмет, що рухається, теппінг-тест, час реакції вибору, проба Ромберга, концентрація та переключення уваги. Також досліджувалась кількість нанесених ударів у різних частинах поєдинку. Результати: достовірне покращення результатів за час чотирирічного циклу спостерігалося у показниках психічної стійкості (t=2,02; p<0,05), часу простої реакції на світло (t=2,51; p<0,05), реакції на предмет, що рухається (t=3,79; p<0,001), частоти рухів (t=3,63; p<0,001), часу реакції вибору (t=2,08; p<0,05), проби Ромберга (t=6,96; p<0,001), у переключенні уваги за тестом Бурдона (t=2,40; p<0,05). У показнику концентрації уваги та ефективності роботи на таблицях Шульте статистично значимих відмінностей не було виявлено (p>0,05). Висновки: виявлено покращення результативності спортсменки при виконанні атакуючих дій протягом других та третіх 40 с поєдинку. Зазначене свідчить про розвиток спеціальної витривалості та підвищення працездатності на фоні втоми. Отримані результати підтверджуються покращенням психофізіологічних показників, що впливають на спортивну результативність у карате. Доведено доцільність використання змагальних вправ на фоні втоми та їх вплив на психофізіологічні показники Дефлімпійської чемпіонки з карате. Ключові слова: карате, психофізіологічні показники, атакуючі дії, елітна спортсменка, каратистка з вадами слуху.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Лемак, Олександр, Олександр Корсак, Ірина Султанова, Ірина Іванишин, Родіон Арламовський, and Анна Фірка. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 35 (January 4, 2021): 48–59. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.48-59.

Full text
Abstract:
Мета. Дослідити взаємозв’язок між фізичним розвитком (на прикладі довжини тіла) іфізичним станом в учнів підліткового віку. Методи. В дослідженні взяло участь 411 підлітків, з них –201 жіночої та 210 чоловічої статі. З метою вивчення особливостей фізичного стану досліджуваногоконтингенту (темпів росту) були використані такі методи: оцінка фізичної підготовленості школярів;визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії; стан регуляторних механізмівоцінювали на підставі адаптаційного потенціалу за М. Баєвським. У якості критерію фізичного роз-витку використовували показники довжини тіла. Кількісні дані опрацьовані статистично з викорис-танням методів варіаційної статистики та методів перевірки гіпотез. Результати. У підлітківжіночої статі в групі з низьким рівнем фізичного розвитку сприятливим періодом для розвитку гнуч-кості є вік 12–13 років, для розвитку швидкісно-силових здібностей – 13–14 років. У групі з середнімрівнем фізичного розвитку вік 13–14 років є сприятливим для розвитку динамічної сили згиначів плеча.Для розвитку швидкісно-силових здібностей період 13–14 років є сприятливим у підлітків чоловічоїстаті з високим та середнім рівнями фізичного розвитку; вік 13–15 років є сприятливим для групипідлітків з низьким рівнем фізичного розвитку. Динамічну силу згиначів плеча доцільно розвивати у 13–14 років у підлітків з високим рівнем фізичного розвитку та у 15–16 років у групі з середнім рівнемфізичного розвитку. Для розвитку статичної м’язової витривалості сприятливим є період 13–14 років упідлітків з середнім рівнем фізичного розвитку. Висновок. Наявність сприятливих періодів для розвиткуфізичних якостей у різні періоди онтогенезу та флюктуацій напруги адаптаційних механізмів упідлітків з різним рівнем фізичного розвитку, а також тенденції до зниження фізичної підготовленостіта аеробної продуктивності зумовлює необхідність розробки та запровадження у практику їх фізичноїпідготовки диференційованих підходів з урахуванням рівня фізичного розвитку.Ключові слова: фізичний стан, підлітки, фізичний розвиток, аеробна продуктивність, адап-таційний потенціал.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Panhelova, Nataliia, Tetiana Krutsevych, and Sofiia Vlasova. "Вплив програми занять роликовими ковзанами на фізичну підготовленість школярів 10-11 років." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-41-48.

Full text
Abstract:
Актуальність. Однією з першочергових проблем сучасної світової спільноти є формування гармонійної особистості, яка володіє високим рівнем розвитку духовних, інтелектуальних, фізичних здібностей, а також – фізичного здоров’я. Важливе значення в покращенні соматичного здоров’я дитини мають зміст й організація її рухової активності в навчальний і позанавчальний час. Відбувається ефективне впровадження в практику фізич- ного виховання дітей та підлітків інноваційних оздоровчих технологій і нових видів рухової активності. Останнім часом катання на роликових ковзанах як вид рухової активності отримало розповсюдження в нашій країні. Першим дослідженням в Україні, яке стосується обґрунтування й розробки організаційно-методичних засад використання засобів катання на роликових ковзанах у фізкультурно-оздоровчих заняттях з учнями 5–6 класів, є дисертація С. В. Власової (2019). Однак відомо, що застосування інноваційних технологій у практиці шкільного фізичного виховання відбувається досить обмежено. Тому, ураховуючи популярність і доступність цього виду рухової активності, вважаємо доцільною апробацію запропонованих підходів у позаурочних фізкультурно- оздоровчих заняттях з учнями 5-х класів основної школи. Мета роботи – упровадити та експериментально перевірити ефективність програми фізкультурно-оздоровчих занять із пріоритетним використанням засобів катання на роликових ковзанах з учнями 5-х класів закладів середньої освіти. Методи дослідження – аналіз даних науково-методичної літератури: педагогічні методи (спостереження, експерименти, тестування); методи математичної статистики. Результати дослідження. Упровадження програми позаурочних фізкультурно- оздоровчих занять «Роликові ковзани: інноваційний вектор фізичного виховання» дає підставу стверджувати про її ефективність, оскільки проведений розрахунок t-критерію Стьюдента засвідчує значну перевагу хлопців і дівчат експериментальних груп над своїми однолітками в показниках фізичної підготовленості, особливо даних швидкісно-силових здібностей, витривалості, сили м’язів рук, гнучкості й координаційних здібностей. Висновки. Отримані результати свідчать про позитивний вплив інноваційної програми «Роликові ковзани: інноваційний метод у фізичному вихованні» на фізичну підготовленість учнів 10–11 років.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко, and Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.

Full text
Abstract:
Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Гуд, Ганна. "Психологічні особливості формування толерантності до негативних переживань у молодших школярів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 62–80. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-62-80.

Full text
Abstract:
Мета: з’ясувати психологічні особливості негативних переживань молодших школярів та можливості формування толерантності завдяки комплексному підходу. Метод: Результативність висвітленої системно-цілісної методології щодо профілактики та корекції негативних переживань у молодших школярів доведено нами у попередніх публікаціях. Підгрунтям зазначеної методології є положення про негативні переживання в молодшому шкільному віці як системо-комплекс, що увиразнюється у взаємодії таких конструктів, а саме: когнітивний, мотиваційний, ціннісний. Виходячи з цього положення нами було розроблено цілісну систему профілактики та корекції негативних переживань в молодшому шкільному віці. Результативність задіяних заходів визначалася багатьма психодіагностичними модиками. Проте в нашій статті ми зосередимо увагу на проективній методиці «Казки доктора Луїзи Дюсс». Результати: розроблена та апробована нами психологічна програма супроводу формування толерантності до негативних переживань в молодшому шкільному віці створена на основі принципів комплексної рухової та когнітивної корекції, системно-компетентнісного підходів й спрямована на комплексну корекцію негативних переживань особистості молодшого шкільного віку. Психологічні корекція зосереджена на подолання негативних наслідків шкільного стресу, особистісної та ситуативної тривожності особистості цього вікового періоду. Цілісна програма профілактики та корекції негативних переживань особистості молодшого шкільного віку включає авторську розробку – програму комплексної корекції, котра уособлює в собі програмні елементи (відповідні вправи), які у поєднанні когнітивної, рухової, дихальної та емоційної активності сприяють корекції таких проявів. Окрім цього, залучення індивідуальних та групових форм й методів роботи, передування релаксаційних та нейродинамічних заходів, залучення вправ, що сприяють загальній мозковій активності та витривалості забезпечують основу щодо стресостійкості молодшого школяра. Висновки: передумовами реалізації програми формування толерантності до негативних переживань в молодшому шкільному віці варто визначити такі, а саме: корекційно-розвивальне навчання сприяє оптимальному психічному та психологічному розвитку особистості зазначеного вікового періоду; спрямованість на розвиток соціально-психологічних властивостей особистості, які уможливлюють стресостійкість, уміння управляти власними емоціями та почуттями забезпечують формування толерантності до негативних переживань в молодшому шкільному віці і є суттєвою передумовою саморозвитку особистості молодшого шкільного віку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Kryvchyk, Liliia, Tetiana Khokhlova, and Viktoriia Pinchuk. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ ПРЕСОВОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ПРЕСУВАННЯ НЕРЖАВІЮЧИХ ТРУБ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 5-6 (December 27, 2019): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-47-56.

Full text
Abstract:
Мета. Метою дослідження є удосконалення технології термічної обробки основного трубопресового інструмента – голки-оправки для пресування неіржавіючих труб на трубопрофільних пресах для подальшого вибору оптимальних режимів термозміцнення.Методика. Для проведення дослідження з поковок діаметром 250 мм були вирізані зразки розміром 10×10×55 мм і піддані остаточній термічній обробці в цехових умовах при різних температурних режимах загартування, відпуску і хіміко-термічної обробки. Виготовлення мікрошліфів зводилось до виконання наступних операцій: шліфування, полірування й травлення. Проведено мікроструктурний аналіз зразків і визначена твердість після різних режимів термічної обробки.Результати. Побудовані і досліджені графіки залежності твердості зразків від температури загартування, відпуску, запропонований оптимальний режим газового азотування (що підтверджено результатами замірів твердості) для отримання високих експлуатаційних властивостей трубопресового інструмента і отримання необхідного балу зерна, проведено дослідження структури азотованого шару (мікроструктурне і електронне). Результатом роботи є розробка оптимального режиму термозміцнення інструмента (голки-оправки) (загартування з двократним відпуском і послідуючим азотуванням замість традиційного режиму – загартування з трикратним відпуском), що підвищує міцність, зносо- і теплостійкість сталі шляхом утворення стійких у процесі нагрівання карбідів, нітридів, боридів і т. п. В результаті сталь здобуває високу твердість на поверхні HRC 71 – 72, що не змінюється при нагріванні до 400 – 450 °С, високу опірність зношуванню, високі границі витривалості, корозійну стійкість.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано вибір більш ефективного режиму термозміцнення трубопресового інструмента (з проведенням мікроструктурних досліджень), що дозволяє його використовувати в реальних умовах виробництва неіржавіючих труб на трубних підприємствах «ПрАТ Сентравіс Продакшн Юкрейн», «ТОВ ВО Оскар» та ін.Практична цінність. Удосконалення технології термічної обробки голки-оправки (загартування з відпуском і послідуючим азотуванням замість звичайної технології – загартування з відпуском) дозволить збільшити стійкість пресового інструмента на 30 % та знизити витрати по переробці виготовлення неіржавіючих труб, а також покращити якість внутрішньої поверхні труб (відсутність плівок, порізів та інших дефектів неіржавіючих труб).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Круцевич, Тетяна, Наталія Пангелова, and Роман Підлетейчук. "Концептуальні підходи до організації систем фізичної підготовки військовослужбовців у провідних країнах НАТО." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.76-80.

Full text
Abstract:
Анотація. В умовах масштабного застосування Збройних сил України для стримування гібридної агресії на сході нашої країни для Європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективних та дієвих Збройних сил України. За цих умов створення нової дієвої системи фізичної підготовки молоді є одним із головних елементів базового фундаменту, який забезпечить високу ефективність Збройним силам України при використанні їх за призначенням. Зважаючи на ці обставини, особливо актуальним є дослідження та формування надійних теоретико-методологічних основ, порівнюючи системи фізичної підготовки збройних сил провідних країн-членів НАТО. Мета. Порівняльний аналіз концепцій, змістового наповнення та особливостей організацій систем фізичної підготовки збройних сил провідних держав-членів НАТО. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; метод системного аналізу; хронологічний, історико-логічний, описовий методи. Результати. Загальним для реалізації основних завдань підготовки військовослужбовців НАТО є використання традиційних засобів фізичної підготовки (гімнастичні вправи, елементи легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, єдиноборства), а також військово-прикладних вправ (рукопашний бій, метання гранат, підводне плавання, подолання перешкод). Існують і певні відмінності у застосуванні засобів військово-фізичної підготовки. Так, у підрозділах армії США окремо виділяють вправи для розвитку силової та аеробної витривалості (система кросфіт); у збройних силах Німеччини – комплекси вправ, пов’язані з небезпекою та ризиком (парашутний спорт, альпінізм); у фізичній підготовці військових Франції використовують різні види спорту. Організаційні форми фізичної підготовки в арміях країн НАТО дещо відрізняються. Спільним є наявність спеціальних курсів різної спрямованості («курс повітряно-штурмової підготовки», диверсійно-розвідувальний курс, «командо», «смуга ризику»). Незважаючи на певні відмінності у формуванні мети і завдань системи фізичної підготовки збройних сил країн Північноатлантичного альянсу, суть їх практично ідентична – розвиток фізичних і психологічних якостей, формування військово-прикладних навичок, що забезпечують виконання бойових завдань у будь-яких (у тому числі екстремальних) умовах. Ключові слова: фізична підготовка, організаційно-методичні основи, збройні сили, Північноатлантичний альянс.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Гвоздецька, Г. С., and Н. І. Геник. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ В ЖІНОК ІЗ РАННІМИ ГЕСТОЗАМИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12352.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – визначити роль особливостей психоемоційного стану вагітних жінок у розвитку проявів раннього гестозу різного ступеня тяжкості у першому триместрі вагітності. Матеріали та методи. Обстежено 105 жінок, з них 85 – із симптомами раннього гестозу: 36 жінок із проявами легкого ступеня, 32 – середнього, 17 – тяжкого та 20 – із фізіологічним перебігом першого триместру вагітності. Для вивчення психоемоційного стану вагітних використовували тест Спілбергера–Ханіна з метою оцінки рівня тривожності та адаптований тест – опитувальник «Рівень суб’єктивного контролю Дж. Роттера» в адаптації Е. Ф. Бажина. Статистичну обробку проводили за допомогою програм Statistica 6.0 i Microsoft Excel 5.0. Результати дослідження та їх обговорення. При визначенні факторів ризику виникнення ранніх гестозів анкетно-опитувальним методом встановлено, що у більшості обстежених спостерігали різноманітні фактори ризику: низький матеріальний статус – 91,5 %, проживання в екологічно забруднених зонах – 76,4 %, наявність конфліктних ситуацій у побуті, сім᾽ї та на роботі – 73,8 %, ранні гестози в анамнезі – 98,8 %. При розподілі величини стресогенного навантаження у 24,7 % вагітних виявлено низький рівень стресогенних навантажень, в 41,2 % – помірний, у 34,1 % – високий. У 11,8 % вагітних із ранніми гестозами встановлено високу стресостійкість, у 29,4 % – середню, в 58,8 % – низьку. У жінок із ранніми гестозами спостерігали високий рівень стресогенного навантаження поряд із низьким або помірним рівнем стресостійкості. Із 78,8 % жінок із ранніми гестозами до V функціонального класу віднесено 38,8 %, до ІV – 40,0 % вагітних, які характеризуються низьким рівнем функціональних можливостей психічної адаптації та дуже високим – тривожності, різким ослабленням фізичної та психічної витривалості. Дані жінки і склали групу ризику. У контрольній групі до даної категорії віднесено 20,0 % вагітних. Стан рівня функціональних можливостей психічної адаптації у 80,0 % жінок контрольної групи можна вважати за норму. Серед вагітних із проявами раннього гестозу до цієї категорії віднесено тільки 21,2 % жінок, що показало високий ступінь вірогідності розбіжностей (р<0,001). Висновки. Розвиток хронічного психоемоційного стресу призводить до розвитку ознак ранніх гестозів, а визначення особливостей психоемоційного стану жінок із ранніми гестозами дає можливість розробити своєчасні заходи щодо попе­редження їх розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Палій, Ольга. "Аналіз змагальної діяльності тхеквондистів 12-14 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.008.

Full text
Abstract:
Мета: провести аналіз показників змагальної діяльності тхеквондистів 12-14 років. Матеріал і методи: для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел та мережі Інтернет; аналіз протоколів та відеозаписів всіх поєдинків спортсменів 12-14 років; методи математичної статистики. Було проаналізовано 117 поєдинків, регламент яких становив 2 раунди по 1,5 хвилини з перервою тривалістю 30 секунд у віковій групі кадети під час проведення Всеукраїнського турніру «Діти України 2020». Результати: зі всього технічного арсеналу тхеквондисти 12–14 років найчастіше виконують прості удари: «бандал чагі» 61,93%, «доліо чагі» 13,32%, «нерьо чагі» 8,18%, «міро чагі» 5,80%, «йоп чагі» 4,58%, «чжумок джиругі» 3,91%. Складні удари виконують не дуже часто, особливо дівчата. «Твіт чагі» виконують хлопці 1,26% і дівчата – 0,09%, «мамдоліо чагі» – хлопці 0,63% і дівчата 0,08%, «самбе бандал чагі» – хлопці 0,19% і дівчата 0,02% від всіх нанесених ударів. Із проаналізованих нами 117 поєдинків перемогою за фінальним рахунком закінчилося 92 (78,64%) від усіх двобоїв. Перемоги у додатковому «золотому» раунді 4 рази - 3,43%. Перемогою за різницею балів закінчилося 18 двобоїв, що складає 15,38%. Перемога за вподобанням суддів – 1 раз (0,85%), за зауваженням – 1 раз (0,85%), внаслідок припинення поєдинку рефері - 0,85%. Висновки: виявлено, що серед всього арсеналу ударної техніки, найчастіше використовуються прості удари, які виконуються без обертів. Однак, хлопці використовують складну техніку та удар кулаком з більшою частотою у порівнянні з дівчатами, а дівчата ж, у свою чергу, наносять більше ударів в голову. Установлено, що чим більше спортсмен має змагального досвіду, тим менше ударів він виконує, проте, їх ефективність значно вища, що зумовлюється більшою кількістю техніко-тактичних дій та доцільністю їх використання у необхідний момент поєдинку. До того ж спортсмени намагаються більше заробити балів та завершити поєдинок достроково. З'ясовано, що для перемоги у поєдинках необхідна не тільки техніко-тактична підготовка, але й високий рівень прояву фізичних якостей, зокрема витривалості, яка забезпечує виконання технічних дій без зниження ефективності змагальної діяльності. Ключові слова: тхеквондо ВТФ, змагальна діяльність, аналіз змагальної діяльності, кадети 12-14 років.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Беспалова, O., M. Лянной, B. Литвиненко, T. Бугаєнко, and T. Терещенко. "Фізична терапія та ерготерапія для осіб похилого віку із хворобою Альцгеймера." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.100-105.

Full text
Abstract:
Деменція розглядається як стійке порушення когнітивних функцій людини, що виникає внаслідок захворювань або травм головного мозку. Хвороба Альцгеймера є первинною дегенеративною деменцією, яка супроводжується постійним прогресуванням певних порушень і призводить до тотального недоумства. Серед основних клінічних проявів захворювання є: прогресуючі порушення вищих психічних функцій, а саме пам’яті, уваги і мислення, погіршення в некогнітивній сфері і поведінкової діяльності, які дезадаптують людину в соціальному, професійному та побутовому середовищі. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії для осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення матеріалів науково-методичної літератури; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів обстежень, листів спостереження, результатів лабораторних аналізів); педагогічні (спостереження).Результати. У представленій роботі узагальнені дані щодо основних та супутніх порушень у стані здоров’я пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено роль, мету та завдання фізичної терапії та ерготерапії у процесі реабілітаційного втручання. Розкрито структуру програми реабілітації та її змістово-процесуальне наповнення. Висновки. З урахуванням основних та супутніх порушень у пацієнтів із хворобою Альцгеймера, у процесі дослідження нами було розроблено комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії, яка включала: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, працетерапію, лікувальну дозовану ходьбу. Метою реабілітаційного втручання було: поліпшення фізичного здоров’я та якості життя осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Досягнення поставленої мети конкретизується у поставленихзавданнях, серед яких: підвищення психоемоційного стану або зниження рівня перезбудження; підвищення рівня добової рухової активності; розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, м’язової сили, координаційних здібностей (орієнтація у просторі, рівновага) та збільшення амплітуди рухів у суглобах; уповільнення прогресування когнітивних порушень. Дослідження проводилося упродовж 2018–2019 рр. на базі Комунальної установи Сумської обл. ради «Лебединський психоневрологічний інтернат», у якому взяли участь 14 осіб, серед них 9 жінок та 6 чоловіків віком від 65–66 років із хворобою Альцгеймера. Впровадження розробленої нами програми відбувалося упродовж п’яти місяців із дотриманні загальнодидактичних (активності, поступовості, доступності, наочності та ін.) і специфічних принципів, та відповідно до функціональних можливостей пацієнтів (щадному та щадно-тренувальномурухових режимах).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Кадієва, Маргарита. "Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.58-65.

Full text
Abstract:
Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography