Contents
Academic literature on the topic 'Мельдоній'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мельдоній.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мельдоній"
1
Luchko, O. R., N. G. Virstiuk, M. M. Vasylechko, О. І. Kocherzhat та O. S. Chovganiuk. "Особливості корекції показників ремоделювання судин у хворих на артеріальну гіпертензію з хронічним пієлонефритом". Терапевтика 2, № 1 (2021): 57–61. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.57.
Full textAbstract:
Коморбідним станам у клініці внутрішніх хвороб приділяється велика увага, особливо захворюванням, що мають важливе медико-соціальне значення. Це цілковито стосується поєднання в одного хворого артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічного пієлонефриту (ХПН). Метою роботи було оцінити терапевтичну ефективність мельдонію дигідрату і канефрону Н на тлі базової терапії (БТ) та їх вплив на показники ремоделювання судин у хворих на АГ iз ХПН. Матеріали та методи. Досліджували клінічні особливості перебігу коморбідної патології, товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), плечогомілковий судинний індекс (CAVI) та вміст ендотеліну‑1 (ЕТ‑1) у крові у 80 хворихна АГ із ХПН. Усі хворі були розподілені таким чином: І групу становили 20 хворих на АГ із ХПН, які отримували БТ; ІІ групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ мельдоній; ІІІ групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ канефрон Н; ІV групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ поєднання мельдонію дигідрату і канефрону Н. Результати та обговорення. Встановлено, що цільового рівня артеріального тиску наприкінці терміну спостереження досягли більшість (80,0%) хворих на АГ із ХПН, які отримували мельдоній дигідрат та канефрон Н на тлі БТ. Така динаміка супроводжувалася значним поліпшенням суб’єктивного та об’єктивного стану пацієнтів, а також достовірним зниженням показників судинного ремоделювання — ТІМК, ШППХ, плечогомілкового судинного індексу та вмісту ЕТ‑1 у крові. Висновок. Комплексне антигіпертензивне лікування хворих на АГ із ХПН із включенням мельдонію дигідрату та канефрону Н дозволяє покращити перебіг і прогноз цієї коморбідності шляхом поліпшення показників ремоделювання судинної стінки.
2
Horyn, M. M., та L. S. Logoyda. "АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РОЗРОБКИ ТА ВАЛІДАЦІЇ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ МЕЛЬДОНІЮ В ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ І БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10856.
Full textAbstract:
Вступ. Розробка і валідація аналітичних методів відіграють важливу роль у створенні, розробці та виробництві лікарських засобів. Розробка методики аналізу – підтвердження того, що аналітичний метод придатний для використання з метою визначення концентрації API в комбінованій лікарській формі. Це дає можливість застосовувати спрощені процедури для перевірки того, що методика аналізу точно і послідовно забезпечить надійне визначення активного фармацевтичого інгредієнта в лікарському засобі. Валідація аналітичної методики має важливе значення для розробки аналітичних методів, і її широко перевіряють на специфічність, лінійність, правильність, прецизійність, робасність. Таким чином, розробка та валідація аналітичних методів дозволяють підтвердити можливість точного і надійного визначення ефективності активного фармацевтичного інгредієнта в лікарських засобах та біологічних рідинах. Критерієм пошуку був аналітичний метод розробки мельдонію. Огляд літератури проводили в період 1990–2019 рр., щоб зробити його оновленим та всеосяжним і показати нові підходи до розробки методів аналізу мельдонію. Джерелами були всесвітньо відомі журнали, а ключовими словами в якості фільтра – мельдоній, спектрофотометричний метод, високоефективна рідинна хроматографія, кількісне визначення, розробка методики, валідація.
 Мета дослідження – проаналізувати підходи до розробки та валідації методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах.
 Висновки. У світлі переваг, які обговорювали в цьому огляді, можна зробити висновок, що хіміки-аналітики постійно працюють над розробкою нових методів аналізу мельдонію в лікарських засобах і біологічних рідинах та їх оптимізацією з метою економії часу і витратних матеріалів, що також забезпечує ефективність розробленої методології. Дослідження літератури показало, що для аналізу мельдонію індивідуально або в комбінації з іншими лікарськими засобами існує ряд методів. Однак немає аналітичних методів для одночасного аналізу цих препаратів у комбінованій лікарській формі.
3
Kuryata, O. V., та Yu S. Kushnir. "Хронічна серцева недостатність зі збереженою систолічною функцією: особливості морфофункціонального стану тромбоцитів та їх зміни під впливом лікування". EMERGENCY MEDICINE, № 6.53 (1 жовтня 2013): 113–18. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.53.2013.88705.
Full textAbstract:
Хронічна серцева недостатність (ХСН) є однією з головних проблем серцево-судинних захворювань. За останні роки змінились погляди на структуру ХСН — переважає ХСН зі збереженою фракцією лівого шлуночка. Незважаючи на використання аспірину, зберігається ризик тромбоутворення, що потребує зміни тактики лікування. Метою нашого дослідження було вивчення морфофункціонального стану тромбоцитів у хворих на ХСН зі збереженою фракцією викиду, обумовленою ішемічною хворобою серця (ІХС), та змін при використанні мельдонію в комплексній терапії на тлі прийому аспірину. У дослідженні брали участь 12 хворих (8 чоловіків, 4 жінки) віком від 51 до 75 років (середній вік, M ± m, — 67,8 ± 2,7 року) із ХСН ІІ–ІІІ функціонального класу зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, обумовленою ІХС. Групу контролю становили 6 хворих на ІХС віком від 46 до 61 року (середній вік 50,8 ± 2,2 року) без клінічних та об’єктивних даних щодо наявності ХСН. Усі обстежені хворі на ХСН були розподілені на 2 групи залежно від лікування. Першу групу становили 7 хворих на ХСН, які додатково до стандартної терапії отримували мельдоній (препарат Вазопро, компанія «Фармак», Україна) в дозі 1,0 г, що вводили внутрішньовенно. До другої групи ввійшло 5 хворих, які отримували лише стандартну терапію. Для оцінки морфофункціонального стану тромбоцитів проводили електронну мікроскопію. При ХСН виявлено збільшення агрегаційної активності тромбоцитів, що свідчить про підвищений ризик тромбоутворення в даної категорії хворих. Використання в комплексній терапії ХСН мельдонію обумовлює не тільки клінічний позитивний ефект, але й ефект з боку тромбоцитів за рахунок зменшення кількості активованих, агрегованих, дегранульованих та підвищення неактивованих форм.
4
Брюшинина, Ольга Сергеевна, Е. А. Яновская, Ю. Г. Зюзькова, Н. Ю. Абдрашитова, Г. А. Фрелих та В. В. Удут. "Сравнительная фармакокинетика и биоэквивалентность препаратов мельдония". Химико-фармацевтический журнал 54, № 9 (2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-9-3-8.
Full textAbstract:
Сравнение фармакокинетики и биоэквивалентности препаратов Мельдоний Органика (мельдоний, 500 мг, капсулы, АО «Органика», Россия) и Милдронат® (мельдоний, 500 мг, капсулы, АО «GRINDEX», Латвия) с участием здоровых добровольцев в ходе открытого рандомизированного 2-периодного перекрестного исследования показало, что 90 % доверительные интервалы для отношения геометрических средних исследуемых фармакокинетических параметров мельдония AUC0-t (86,32 – 102,4 %) AUC0-∞ (85,30 – 101,68 %) и Cmax (84,92 – 101,76%) не выходят за допустимые границы 80,00 – 125,00 %. Сделан вывод о биоэквивалентности лекарственных препаратов на основании фармакокинетических показателей мельдония.
5
Vatseba, M. O. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТАБОЛІЧНОГО ВПЛИВУ МЕЛЬДОНІЮ ДИГІДРАТУ ПРИ КОМОРБІДНИХ СТАНАХ – АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ, ОЖИРІННІ ТА ПОДАГРІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (23 квітня 2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10045.
Full textAbstract:
Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою сучасної охорони здоров'я України з огляду на її поширеність серед різних вікових категорій, несприятливу прогностичну значущість як чинника, що має істотний вплив на показники серцево-судинної захворюваності та смертності.
 Мета – оцінити ефективність впливу мельдонію дигідрату на показники ендотеліальної дисфункції та артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням та подагрою.
 Матеріал і методи. У дослідження включено 80 хворих на есенціальну атеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. 1 підгрупа – 20 хворих, які отримували стандартну терапію: блокатори кальцієвих каналів – амлодипін 5–10 мг/добу, статин – аторвастатин 10–20 мг/добу, нетіазидний діуретик – індапамід 2,5 мг зранку, алопуринол 100–300 мг/добу. 2 підгрупа – 20 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували мельдоній дигідрат («Метамакс», Дарниця, Україна) – 5 мл 10 % розчину розводили в 15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводили внутрішньовенно струминно протягом 10 днів з подальшим переходом на капсульну форму – 250 мг 3 рази на день протягом 1 місяця всередину. Здійснили клінічне обстеження хворих та визначили ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНЗВД), товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), CAVI, індекс жорсткості аорти (ІЖА), рівень ЕТ-1 в крові.
 Результати. Через 1 місяць спостерігали позитивну динаміку ЕЗВД на 68,92 % (p<0,001), а через 6 місяців лікування – на 70,81 % (p<0,001). Через місяць застосування мельдонію дигідрату рівень ЕТ-1 знизився на 36,47 % (p<0,001), а через 6 місяців – на 36,69 % (р<0,001). Достовірні зміни ІЖА були відсутні (p>0,05). CAVI знизився вже через 1 місяць лікування – на 6,32 % (p<0,05), а через 6 місяців – на 8,24 % (p<0,05). Зменшилась ТІМК після 1 місяця лікування на 13,46 % (p<0,05), а після 6 місяців – на 16,34 % (p<0,01). ШППХ також достовірно зменшувалась через 1 місяць лікування на 12,54 % (p<0,01), а через 6 місяців – на 18,31 % (p<0,001).
 Висновки. Включення до стандартної терапії мельдонію дигідрату сприяє ефективності не тільки антигіпертензивної, але й вазопротективної дій.
6
Topchiy, I. I., та V. P. Denysenko. "Застосування мельдонію при лікуванні хворих на діабетичну нефропатію". HYPERTENSION, № 6.32 (1 листопада 2013): 16–20. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.6.32.2013.86408.
Full textAbstract:
Обстежені 20 здорових осіб, 80 хворих на гіпертонічну хворобу і 360 хворих на діабетичну нефропатію. Визначено стан обміну NO та проведено обстеження кардіальної гемодинаміки. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що у хворих на діабетичну нефропатію прогресують прояви ендотеліальної дисфункції та формується діабетичне серце. Мельдоній на тлі препаратів базисної терапії сприяє покращенню морфологічної структури та скоротливої функції міокарда за рахунок комплексного впливу на метаболічні процеси та обмін оксиду азоту.
7
Vatseba, M. O., N. M. Seredyuk та I. P. Vakaliuk. "Вплив комплексного лікування на показники системної імунозапальної активації у хворих на подагру з артеріальною гіпертензією та ожирінням". Терапевтика 2, № 2 (2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.45.
Full textAbstract:
Подагра розглядається як незалежний фактор ризику розвитку серцево-судинних подій та кардіальної смертності. Подагра — інвалідизуюче та поширене захворювання в Європі; його поширеність коливається в межах від 0,9 до 2,5% залежно від країни. Мета роботи. Оцінити ефективність впливу лозартану та мельдонію дигідрату на показники СІА у хворих на подагру з коморбідними станами. Матеріали та методи. Обстежено 80 хворих на ЕАГ ІІ стадії 2-го ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. Результати та обговорення. Показники СІА під впливом стандартної терапії в динаміці достовірно не змінювались. Лозартан на тлі стандартної терапії достовірно знижував рівень IL‑6. Після 6-місячного лікування його концентрація в крові зменшилась на 10,81% (p<0,05), а рівень СРП — на 17,31% (p<0,05). Мельдонію дигідрат достовірно знижував рівень СРП вже після 1 місяця лікування на 9,22% (p<0,01), а після 6 місяців — на 11,48% (p<0,001). Слід відзначити, що динаміка показників СІА була найбільш вираженою при поєднанні лозартану та мельдонію дигідрату. Про це свідчить зниження рівня СРП у сироватці крові на 23,39% (p<0,001) через 1 місяць лікування, а через 6 місяців — на 35,01% (p<0,001), а вмісту IL‑6 відповідно на 40,15% (p<0,001) та 62,10% (p<0,001). Висновки. Встановлено, що поєднане застосування лозартану та мельдонію дигідрату на тлі стандартної терапії мало значно більшу ефективність щодо зниження СІА порівняноз роздільним прийомом цих препаратів.
8
Гаврилин, Михаил Витальевич, та Юлия Викторовна Мудрецова. "Изучение стабильности мельдония в водных растворах методами мицеллярной электрокинетической хроматографии и масс-спектрометрии". Химико-фармацевтический журнал 48, № 2 (2014): 53–56. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-2-53-56.
Full textAbstract:
Изучена кинетика разложения мельдония в кислой среде с использованием методов мицеллярной электрокинетической хроматографии с косвенным детектированием и масс-спектрометрии с позитивным режимом ионизации. Установлено, что в кислой среде происходит поэтапное деметилирование мельдония с образованием 3-(2-метилгидразин)пропионовой кислоты и 3-гидразинпропионовой кислоты. Предложенная методика количественного определения мельдония методом мицеллярной электрокинетической хроматографии с косвенным детектированием позволяет проводить количественное определение в присутствии продуктов деструкции.
9
Solomenchuk, T. M., L. M. Kopchak та G. V. Tshngryan. "Астенія і якість життя хворих з артеріальною гіпертензією: ефективність мельдонію". Likarska sprava, № 3-4 (5 грудня 2018): 105–14. http://dx.doi.org/10.31640/3-4.2018(16).
Full textAbstract:
Вивчали вплив мельдонію на якість життя та прояви астенії у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). Обстежено 49 пацієнтів, 20 чоловіків (40,8 %) та 29 жінок (59,2 %). У дослідження не включали хворих із супутніми хворобами, однією з проявів яких є астенія. Методом випадкової вибірки хворих розподілено на дві групи: 25 (І група) отримували лікування АГ згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC, 2013); 24 (ІІ група) – аналогічне лікування з включенням мельдонію (Тризипін® лонг, ТОВ НВФ “Мікрохім”) у добовій дозі 1000 мг протягом 8 тиж. Пацієнтам проводили стандартне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження з включенням добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ). Для оцінки наявності та тяжкості перебігу астенії використовували анкети Multidimensional Fatigue Inventory (MFI-20). Якість життя вивчали за тестом 36-Item Short-Form Health Survey (SF-36). Результати лікування оцінювали як динаміку змін між початком дослідження і через 8 тиж після лікування. При початковому анкетуванні за результатами тесту MFI-20 практично в усіх пацієнтів спостерігали помірні прояви загальної та фізичної астенії. У хворих з АГ та астенією з недостатнім контролем АТ виявлено істотне зниження якості життя, пов’язаної із здоров’ям. Показано, що застосування комбінованої терапії з включенням мельдонію супроводжується достовірним зменшенням проявів астенії та покращанням якості життя на фоні поліпшення контролю за основними показниками ДМАТ.
10
Nedogoda, Sergey V. "Meldonium as a supernosological drug." Consilium Medicum 22, no. 5 (2020): 57–61. http://dx.doi.org/10.26442/20751753.2020.5.200208.
Full textDissertations / Theses on the topic "Мельдоній"
1
Ярмоленкo, Ольга Сергіївна, Ольга Сергеевна Ярмоленко, Olha Serhiivna Yarmolenkо, et al. "An attempt to correct myocardial morphological changes on an animal experimental model of hypoosomalar hyperhydration by means of meldonium." Thesis, Journal of the American College of Cardiology, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70681.
Full textAbstract:
Гіпергідратація позитивно корелює з несприятливими наслідками у критично хворих пацієнтів. Одним з основних завдань сучасної кардіології є пошук засобів для зменшення впливу несприятливих факторів на міокард у пацієнтів різного віку.
Метою нашого дослідження було визначення морфологічних змін у міокарді лабораторних тварин старечого віку під впливом тяжкого ступеня гіпоосмолярної гіпергідратації та спроба корекції виявлених змін мельдонієм.<br>Гипергидратация положительно коррелирует с неблагоприятными последствиями у критически больных пациентов. Одной из основных задач современной кардиологии является поиск средств для уменьшения влияния неблагоприятных факторов на миокард пациентов разного возраста.
Целью нашего исследования было определение морфологических изменений в миокарде лабораторных животных старческого возраста под влиянием тяжелой степени гипоосмолярной гипергидратации и попытка коррекции выявленных изменений мельдонием.<br>The fluid overload positively correlates with adverse outcomes in critically ill patients. One of the main tasks of modern cardiology is to find the means of leveling the influence of adverse factors on myocardium in different aged patients.
The aim of our study was the determination of morphological changes in the myocardium of old laboratory animals under the influence of severe hypoosmolar hyperhydration and attempt to correct the identified changes by means of meldonium.
2
Ярмоленкo, Ольга Сергіївна, Ольга Сергеевна Ярмоленко та Olha Serhiivna Yarmolenkо. "Морфофункціональні перетворення міокарда за умов гіпоосмолярної гіпергідратації організму у віковому аспекті (анатомо-експериментальне дослідження)". Thesis, Вид-во СумДУ, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42789.
Full textAbstract:
Дисертація присвячена комплексному вивченню морфофункціональних перетворень міокарда щурів молодого, зрілого та старечого віку за умов гіпоосмолярної гіпергідратації легкого, середнього і тяжкого ступеня та корекції виявлених змін мельдонієм. Структурно-функціональні особливості міокарда вивчали за допомогою методів кардіометрії, гістоморфометрії, скануючої електронної мікроскопії та хіміко-аналітичним методом з наступним статистичним аналізом.
В роботі доведений негативний вплив гіпергідратації на всі досліджувані показники, що проявляється порушенням взаємовідносин вагових та планіметричних параметрів шлуночків серця, змінами гістоархітектоніки міокарда та дисбалансом хімічних елементів. Найбільш виражені зміни при цьому виявляються у тварин старечого віку.
Застосування коректора на фоні гіпергідрії призводить до уповільнення дилатації правого шлуночка та зменшення його гідратації, покращення васкуляризації міокарда, зменшення проникності судинної стінки у молодих та зрілих щурів та, меншою мірою, у щурів старечого віку.<br>Диссертация посвящена изучению морфофункциональных преобразований миокарда животных разного возраста под воздействием гипоосмолярной гипергидратации легкой, средней и тяжелой степени и коррекции выявленных изменений мельдонием. Эксперимент был проведен на 180 белых лабораторных крысах в возрасте 3, 8 и 22 месяцев. Животным моделировалась гипоосмолярная гипергидратация трех степеней тяжести. Структурно-функциональные особенности миокарда изучали с помощью методов кардиометрии, гистоморфометрии, сканирующей электронной микроскопии и химико-аналитическим методом с последующим статистическим анализом.
Кардиометрически во всех возрастных категориях по мере воздействия гипергидратации постепенно увеличивается масса сердца и расширяется полость правого желудочка. Возрастными особенностями являются равномерное увеличение массы желудочков у молодых крыс и преимущественное увеличение массы правого желудочка у животных зрелого и старческого возраста, что выражается увеличением желудочкового индекса, соответственно, на 28,89 % (p < 0,0001) и 19,2 % (p < 0,0001). Планиметрическое исследование выявляет значительное расширение полости правого желудочка у крыс молодого и зрелого возраста, в результате чего планиметрический индекс уменьшается на 8,78 % (p = 0,0107) и 16,93 % (p < 0,0001). У крыс старческого возраста полости правого и левого желудочков расширяются равномерно.
Следствием водной загрузки является клеточный отек, который морфометрически выявляется увеличением диаметра кардиомиоцитов. Максимально увеличивается диаметр кардиомиоцитов левого желудочка молодых крыс – на 16,98 % (p < 0,0001). Выявлена высокая гидрофильность миокарда правого желудочка, что проявляется увеличением стромально-кардиомиоцитарного отношения на протяжении эксперимента, максимально у крыс старческого возраста – на 5,36 % (p = 0,0007). Стромально-кардиомиоцитарное отношение левого желудочка молодих крыс при тяжелой степени гипергидрии уменьшается на 3,38 % (p = 0,0168), у крыс старческого возраста – увеличивается на 3,43 % (p = 0,0123), а у крыс зрелого возраста остается стабильным.
Методом химического анализа во всех возрастных группах выявлено увеличение содержания воды в сердце и уменьшение концентрации химических элементов. Самые значительные изменения минерального состава отмечаются в сердце крыс старческого возраста, а именно, содержание натрия снижается на 14,77 % (p < 0,0001), калия – на 12,14 % (p = 0,0002), магния – на 11,47 % (p = 0,0157), кальция – на 10,7 % (p = 0,0145), цинка – на 10,74 % (p < 0,0001), железа – на 9,61 % (p = 0,0033).
Двухфакторный дисперсионный анализ показывает, что на массу предсердий в равной мере влияет фактор возраста животных и фактор степени тяжести гипергидрии; на показатель массы левого желудочка влияет фактору возраста, правого желудочка – фактор степени тяжести гипергидрии. На планиметрические показатели левого желудочка оказывает влияние фактор возраста, а на соответствующие показатели правого желудочка в равной степени влияют оба контролируемых фактора. Изменения гистоморфометрических показателей зависят от влияния фактора возраста. На содержание в сердце воды и натрия влияет фактор степени тяжести гипергидрии. На концентрацию цинка, калия и магния в равной степени влияют оба контролируемые факторы, а на содержание железа и кальция – фактор возраста.
Применение кардиотропного корректора мельдония на фоне гипергидрии способствует замедлению дилатации правого желудочка и уменьшению его гидратации, улучшению васкуляризации миокарда, уменьшению проницаемости сосудистой стенки у молодых и зрелых крыс и, в меньшей степени, у крыс старческого возраста.<br>Dissertation is devoted to the complex studying of morphofunctional changes of young, mature and senium rats myocardium under mild, moderate and severe forms of hypoosmolar overhydration and correction of detected changes by meldonium. Structural and functional features of the myocardium were studied using cardiometry, histomorphometry, scanning electron microscopy and chemical analysis with followed statistical analysis.
In this thesis it was proved the negative influence of overhydratation on all examined parameters, which manifests itself through the violations of the weight and planimetric indexes of heart ventricles, alteration of myocardium histoarchitectonics and chemical elements imbalance. The most сonsiderable changes were detected in senium animals.
Corrector application on overhydration background leads to slowing dilatation of the right ventricle and its hydration reduction, myocardium vascularity improvement, vessel wall permeability reduction in young and mature rats and less in senium rats.
3
Хабаль, О. В., та А. П. Симончук. "Ефективність мілдронату у хворих із хронічною серцевою недостатністю". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54941.
Full textAbstract:
Хронічна серцева недостатність(ХСН) це кінцева стадія багатьох захворювань серця. Повноцінна і адекватна терапія ХСН дозволяє зменшити вираженість клінічних проявів та покращити прогноз для життя пацієнта.
4
Гайворонська, Ілона Євгенівна, Илона Евгеньевна Гайворонская та Ilona Yevhenivna Haivoronska. "Вивчення ефективності мельдонію при лікуванні хронічних неверифікованих гепатитів, асоційованих зі стеатогепатозом". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35872.
Full textAbstract:
Впродовж останнього десятиріччя метаболічна терапія стала невід’ємною складовою комплексного лікування хворих з хронічними неверифікованими гепатитами (ХНГ). За даними вітчизняних дослідників, кількість осіб, що мають ХНГ, асоційовані зі стеатогепатозом (С), становить близько 25-31 % від загальної популяції. Враховуючи наявність астенічних і вегетативних зрушень у пацієнтів зі ХНГ, є потреба у коректному призначенні патогенетичної і симптоматичної терапії.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35872
5
Дрозд, В. Ю. "Перспективи застосування мельдонію у комплексній терапії хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу". Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18116.
Full text
6
Псарьова, Валентина Григорівна, Валентина Григорьевна Псарева, Valentyna Hryhorivna Psarova, І. М. С. Закорко та А. В. Ковчун. "Вплив мельдонію на показники прооксидантної та оксидантної системи крові у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35750.
Full textAbstract:
Однією з основних проблем сучасної медицини є поліморбідність, обумовлена тенденцією загального старіння населення, «омолодженням» і хронізацією хвороб, підвищенням ролі пошкоджуючих чинників навколишнього середовища. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) супутнє хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) сприяє вираженій активації вільнорадикального окиснення, що провокує оксидантний стрес, який негативно відбивається на основних механізмах енергозабезпечення серця.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35750