Academic literature on the topic 'Мережеві взаємодії'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мережеві взаємодії.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мережеві взаємодії"

1

Chernyashchuk, N., A. Matviychuk, D. Ostapuk, O. Shelepina та V. Bondarchuk. "Методи побудови мережевих комутаторів з підтримкою технологій GEPON та LTE". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 53 (16 грудня 2023): 246–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-53-37.

Full text
Abstract:
Проаналізовано методи і засоби будівництва мережеві комутатори з підтримкою технології GEPON і LTE, для забезпечення безперебійного підключення до Інтернету через резервування канали зв'язку, а також балансування навантаження мережевих інтерфейсів, щоб зменшити навантаження від перевантаженого інтерфейсу, або якщо є перебої в Інтернет-з'єднанні з одним або кількома інтерфейси. Розглядаються методи і засоби взаємодії комутатора і мережеві технології передачі даних GEPON, LTE і Ethernet, обидва на апаратний рівень і рівень програмного забезпечення. Мережевий комутатор із посиланням на основну програму для Мережа GEPON і резервний аплінк для мережі LTE.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Burmaha, N. V. "Мережеві спільноти як нова форма соціальної організації в умовах постмодерну". Grani 19, № 4 (2016): 63–68. http://dx.doi.org/10.15421/1716079.

Full text
Abstract:
У даній статті розкривається підхід до трактування сутності поняття мережевої спільноти, в рамках якого пропонується розглядати його як новий вид соціальної організації, що обґрунтовується специфікою функціонування нашого суспільства в умовах постмодерну. Виділено два основних підходи в дослід­женні мережевих спільнот: перший підхід розглядає соціальні мережі в класичній, традиційній інтерпретації модерну як особливий вид соціальної структури, а другий підхід репрезентує соціальні мережі як специфічне віртуальне утворення, соціальну структуру віртуальної Інтернет реальності. Виявлено спільні риси соціальної організації і мережевого співтовариства: наявність постійної комунікації між учасниками групи, об’єднаних певними спільними інтересами і цілями, а також наявність певної ієрархії серед учасників спільноти і правил поведінки, реалізації комунікації. Відмінні риси: мережеве співтовариство є більш неформальним, надаючи своїм учасникам значну свободу дій у реалізації своїх цілей і задоволенні потреб, повна віртуалізація комунікацій, відсутність прямої взаємодії під час спілкування, в умовах, коли основним ресурсом для взаємообміну у віртуальних мережевих спільнотах є інформація. Показано, що в процесі виникнення, розвитку і поширенні мережевих спільнот основоположна роль належить сучасним комунікаціям, а саме – їх об’єднання в стійку і взаємопов’язану сукупність мереж, зокрема мережевих спільнот.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ЖОСАН, Ганна, та Ольга ГАРАФОНОВА. "МЕРЕЖЕВІ ПЛАТФОРМИ ТА ПАРТНЕРСТВА ЯК ДРАЙВЕРИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (15 травня 2025): 168–74. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-16-19.

Full text
Abstract:
У статті здійснено комплексне дослідження сучасних тенденцій трансформації індустрії розваг в умовах цифрової епохи. Обґрунтовано, що мережеві платформи й стратегічні партнерства виступають ключовими драйверами структурних змін у галузі, сприяючи масштабуванню контенту, формуванню персоналізованого користувацького досвіду та створенню нових форматів взаємодії із споживачем. Визначено роль цифрових інструментів і платформеного мислення у формуванні багатосторонніх бізнес-моделей, що охоплюють як професійних виробників, так і незалежних творців контенту. Розкрито типологію сучасних партнерських взаємодій у межах розважального сектору та охарактеризовано ефект мережевої координації. Проаналізовано виклики цифрового перенасичення, захисту авторських прав, етичного регулювання та кібербезпеки, а також адаптаційні механізми для учасників ринку. Запропоновано структурну модель формування партнерської екосистеми, що дозволяє підприємствам ефективно реагувати на технологічні зміни та посилювати свою конкурентну позицію в умовах цифрової економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ульянов, К. Є. "Мережеві форми взаємодії фірм в епоху глобалізації". Формування ринкових відносин в Україні, № 7/8 (110/111) (2010): 8–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Vasylkivskyi, M., D. Nikitovych, O. Boldyreva та N. Yakubivska. "Інтелектуальні технології коригування фізичного рівня мобільних мереж". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 51 (22 червня 2023): 148–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-51-19.

Full text
Abstract:
Досліджено інтелектуальні технології коригування фізичного рівня мобільних мереж, які використовуються для оптимізації та покращення роботи бездротових комунікаційних систем. Такі технології дозволяють вдосконалювати ефективність передачі даних, збільшувати пропускну здатність та знижувати помилки передачі. Зокрема розглянуто структуру наскрізного фізичного рівня на основі навчання з підкріпленням, яке вивчає, як агент повинен приймати рішення в певному середовищі, щоб максимізувати деяку винагороду або очікувану користь. У контексті фізичного рівня мережі, навчання з підкріпленням може бути використане для оптимізації поведінки агента, який впливає на передачу даних та керування параметрами каналу.
 Запропоновано модель блоку фізичного рівня мережі з генеративним штучним інтелектом, яка може використовуватися для покращення ефективності та надійності передачі даних у бездротових комунікаційних системах. Основною метою такої моделі є генерація оптимальних сигналів або налаштування параметрів передачі даних з метою максимізації пропускної здатності, мінімізації помилок передачі та забезпечення якісного зв'язку.
 Досліджено взаємодію між блоком фізичного рівня мережі і алгоритмом штучного інтелекту через кілька способів, залежно від конкретної ситуації і контексту використання. Алгоритм штучного інтелекту може отримувати дані з фізичного рівня мережі, наприклад, інформацію про стан мережевих пристроїв, пропускну здатність, шум, затримки. Ці дані можуть бути передані через спеціальний інтерфейс або протокол з фізичного рівня до алгоритму штучного інтелекту для подальшого аналізу та обробки. Алгоритм штучного інтелекту може надавати команди мережевим пристроям на фізичному рівні, наприклад, для налаштування параметрів, оптимізації роботи мережі, виявлення аномальної поведінки. Ці команди можуть бути передані через певний протокол або інтерфейс з алгоритму штучного інтелекту до мережевих пристроїв. Алгоритм штучного інтелекту може аналізувати дані з фізичного рівня мережі для виявлення відхилень, помилок або збоїв у роботі мережі. При виявленні таких ситуацій алгоритм може відправляти повідомлення адміністратору мережі або виконувати автоматичні дії для відновлення роботи мережі. Досліджено оптимізацію ресурсів в контексті взаємодії блоку фізичного рівня мережі з алгоритмом штучного інтелекту. Алгоритм штучного інтелекту може аналізувати навантаження на мережеві ресурси на фізичному рівні і розподіляти пропускну здатність між різними пристроями або каналами з метою досягнення оптимального використання доступних ресурсів. Алгоритм штучного інтелекту може аналізувати історичні дані трафіку на фізичному рівні мережі і прогнозувати майбутні трафікові потоки. Це дозволяє забезпечити ефективне планування ресурсів і адаптувати мережеві налаштування для задоволення передбачуваних потреб.
 Запропоновано модель блоку фізичного рівня з вбудованим алгоритмом штучного інтелекту у форматі комбінації апаратного та програмного забезпечення, яка поєднує функціональні можливості фізичного рівня мережі з інтелектуальними алгоритмами. Визначено методи підвищення продуктивності фізичного рівня бездротових систем за допомогою технології генеративного штучного інтелекту (ГШІ): оптимізація параметрів системи, виявлення шаблонів, аналіз даних та оптимальне планування тренувань і автоматичне регулювання параметрів мереж
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

О., Поліщук. "МЕРЕЖЕВА ВЗАЄМОДІЯ ТА ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ДІЇ: СОЦІАЛЬНО - ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 1, № 48 (2017): 201–11. https://doi.org/10.5281/zenodo.546432.

Full text
Abstract:
Встановлено, що на сучасному етапі розвитку мережі вносять кардинальні зміни у всі сфери суспільного життя, а відповідно мають вплив і на формування колективної дії. Прикладом цього є всесвітня павутина, комп’ютерні навчальні програми, інтерактивні інсталяції у мистецтві, комп’ютерна анімація, цифрові відео й фотографія, що презентують новий соціальний простір, який виявляється у нових способах світобачення й світорозуміння його людиною, у нових технологіях, формах, засобах діяльності тощо. Відмічено,що мережева взаємодія є демократичною й прозорою. Учасник мережевої взаємодії є діюча, активна особистість довкола якої формується коаліція та союз, що в апріорі утворюють колективну дію. Обґрунтовано, що мережа – це завжди взаємодія між індивідами спрямована на організацію групи з метою формування колективної дії для вирішення тих чи інших проблем. У цьому випадку під мережею розуміється група з трьох та більше осіб, що співпрацюють з метою досягнення не лише власних, а й колективних цілей. Розглянуто місце довіри у мережевій взаємодії і те яке вона має значення для колективної дії. Відмічено, що довіра може виникнути лише на основі спільних цінностей, зіставленого сприйняття соціального світу, своїх власних та інших соціальних практик, усвідомлення можливості їхнього узгод ження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кудлик, Наталія. "ВПЛИВ АКСІОЛОГІЇ ПРАВОВОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СУСПІЛЬНО-ВЛАДНУ ВЗАЄМОДІЮ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Науковий вісник: Державне управління, № 1 (15) (30 квітня 2024): 176–90. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2024-1(15)-176-190.

Full text
Abstract:
Досліджено вплив аксіологічних систем правової та соціальної держави і мережевих технологій на суспільно-владну взаємодію у сфері економічного розвитку. Модель цієї взаємодії потребує постійного оновлення та конкретного змістовного наповнення відповідно до сучасних реалій існування українського суспільства з позицій європейських цінностей, орієнтованих на реалізацію політичних, економічних та ідеологічних прав і свобод громадян. Змістом актуалізованої для сьогодення державної ідеології України має стати аксіологія правової та соціальної держави. Без цього не може бути досягнута єдність між публічно-владними та громадськими інституціями. До основних цінностей правової та соціальної держави належать: гідність, соціальна рівність, соціальна безпека, соціальна справедливість, соціальна свобода, соціальна солідарність. Соціальна солідарність є найголовнішою серед них і розглядається в контексті консолідації суспільства та соціального партнерства. Зазначені цінності мають бути включені в контекст сучасних високих стандартів публічного управління. Стверджується, що концепція новітньої держави органічно містить ідеї правової й соціальної держави та їх аксіологічні системи. У концепції новітньої держави також передбачається застосування органами публічної влади найсучасніших методів управління: децентралізованих методів публічного управління; методів інноваційної комунікативної діяльності органів публічного управління в організації взаємозв’язків громадських і публічно-владних інституцій. Крім того, до них належать: якісно новий рівень стратегічної комунікації органів публічного управління, що забезпечує індоктринацію у свідомість суб’єктів національного та міжнародного рівнів українських національних цінностей, стратегічних інтересів та цілей України; впровадження мережевих підходів у публічному управлінні. Мережеві структури у новітній державі дають можливість впроваджувати інтерактивний принцип взаємодії через інноваційні медіа-технології соціальних мереж та різні інтерактивні програми і платформи, які забезпечують взаємодію представників інституцій громадянського суспільства й публічної влади на основі аксіологічних систем правової та соціальної держави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Польова, Н. М., та Р. О. Мудрецький. "ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА". Трансформаційна економіка, № 4 (09) (6 лютого 2025): 36–40. https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-9-6.

Full text
Abstract:
Швидкий розвиток цифрових технологій змінив наші уявлення про бізнес-взаємодію. Два десятиліття тому стосунки між компаніями можна було описати через мережеві відносини, основою яких було оцінювання трансакційних витрат у гібридних організаціях. За розробку цієї теорії економічної організації навіть була присуджена Нобелівська премія з економіки. Однак на початку 2020-х стало зрозуміло, що мережевий підхід не повністю охоплює всі аспекти бізнес-взаємодії. Впровадження цифрових технологій сприяло тому, що бізнес почав орієнтуватися не лише на економічних партнерів, споживачів, постачальників і конкурентів, а й на взаємодію з громадськими організаціями, органами влади та соціальними медіа. Це спричинило виникнення парадигми екосистемного аналізу в економіці, перші дослідження якої з’явилися ще наприкінці ХХ століття. У статті проведено аналіз попередніх досліджень, що продемонстрував актуальність формулювання проблеми розробки формалізованого потенціалу цифровізації екосистеми фірми. На основі авторської розробки про подання акторів екосистеми у вигляді стейкхолдерів позначені основні компоненти зовнішнього простору фірми: стейкхол¬дери, ресурси підприємства та наскрізні цифрові технології. Виділено основні фактори, що формують потенціал цифровізації екосистеми підприємства. Стейкхолдери екосистеми поділені на представників бізнесу, органів влади, споживачів, освіту та науку, мас-медіа. Ресурси підприємства – це матеріальні, трудові, фінансові та інформаційні ресурси. Цифрові технології: штучний інтелект, адитивні технології, блокчейн, інтернет речей, ¬робототехніка, соціальні мережі, віртуальна реальність. Наведено різні напрями застосування формалізованого потенціалу цифровізації екосистеми підприємства: можливість оцінки використання потенціалу за різними напрямками; оцінка впливу різних компонентів екосистеми підприємства на розвиток інших її елементів; розробка загальної аналітичної моделі потенціалу; оцінка граничних значень факторів розвитку потенціалу цифровізації екосистеми підприємства; інструмент розробки стратегії розвитку екосистеми підприємства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гарань, Наталія, Єдгар Погосов та Лі Ченьсі. "МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(105) (28 червня 2024): 110–20. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(105)2024.306946.

Full text
Abstract:
Представлена стаття продовжує цикл публікацій, присвячених дослідженню різних аспектів використання мережевих технологій як засобу фахової підготовки майбутніх викладачів в умовах магістратури. Авторами проаналізовано науково-педагогічні статті дослідників із зарубіжних країн, вітчизняні публіцистичні праці дотичних тем. Зауважено, що завдання та перспективи використання технологій інтернету при підготовці майбутніх викладачів у магістратурі є важливим напрямом сучасної освіти, що сприяє підвищенню якості професійної підготовки та розвитку інноваційного підходу до викладацької діяльності. Авторами представлено деякі програми, що стануть у нагоді для створення інтерактивних презентацій і навчальних матеріалів в умовах магістратури. Встановлено, що онлайн навчання надає гнучкість, доступність, інтерактивність та можливість обміну досвідом, що сприяє більш ефективному та якісному навчанню здобувачів. Зазначено, що важливим аспектом є реальна можливість розширеної взаємодії та обміну досвідом між здобувачами, науково-педагогічними працівниками й освітніми закладами. Авторами наголошено на тому, що мережеві технології також сприяють персоналізованому навчанню, а завдання та перспективи використання технологій інтернету при підготовці майбутніх викладачів у магістратурі є важливим напрямом сучасної освіти, що сприяє підвищенню якості професійної підготовки та розвитку інноваційного підходу до викладацької діяльності. Підсумком статті є думка про те, що, мережеві платформи й інструменти пропонують можливості та численні переваги як для здобувачів освіти, так і для викладачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мережеві взаємодії"

1

Коломицева, А. О. "Критичний аналіз умов забезпечення ефективної взаємодії між учасниками підприємницьких структур мережевого формату". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42452.

Full text
Abstract:
Сучасні економічні відносини, що характеризуються значним ускладненням господарчих зв’язків, тенденціями об'єднанням зусиль підприємців, органів управління, суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності для вирішення певних задач дозволяють надавати новим формам взаємодії значні переваги в конкурентній боротьбі і раціоналізації виробничо-ринкових процесівтобто вирішувати ті чи інші завдання з різною ефективністю, а з іншого боку - різноманіттям цих завдань і швидкою зміною зовнішніх і внутрішніх умов їх функціонування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Галак, Олександр Валентинович, та І. Ю. Шубін. "Інформаційні технології адаптації навчальних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45085.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Манако, В. В. "Модель мікросвіту мережевої взаємодії малої групи користувачів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25051.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Каравай, І. С. "Ігровий квест-додаток з підтримкою мережевої взаємодії ігроків". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86872.

Full text
Abstract:
Дипломний проект присвячений розробці ігрового квест-додатку з підтримкою мережевої взаємодії ігроків. В роботі проведено аналіз предметної області з аналізом аналогів моделі, визначення мети проекту, засобів реалізації, планування та проектування роботи. Представлена поетапна розробка додатку, показані налаштування та призначення блупринтів, налаштування додаткових 3D моделей, представлено використання історичних фактів в грі. Результатом проведеної роботи є готовий ігровий квест-додаток з підтримкою мережевої взаємодії ігроків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Галкін, П. В., та Л. В. Головкіна. "Моделі взаємодії літаючих бездротових сенсорних мереж з системами авіоніки". Thesis, НАУ, 2016. http://openarchive.nure.ua/handle/document/4218.

Full text
Abstract:
Список літератури: 1. Кучерявый А. Е., ВЛАДЫКО А. Г., КИРИЧЕК Р. В. Теоретические и практические направления исследований в области летающих сенсорных сетей //Электросвязь. – 2015. – №. 7. – С. 9-11. 2. Ou C. H., Ssu K. F. Sensor position determination with flying anchors in three-dimensional wireless sensor networks //IEEE Transactions on Mobile Computing. – 2008. – Т. 7. – №. 9. – С. 1084-1097. 3. Леонов А. В., Чаплышкин В. А. Сети FANET // ОНВ. 2015. №3 (143). URL: http://cyberleninka.ru/article/n/seti-fanet (дата обращения: 13.10.2016).<br>В роботах Кучерявого був запропонований новий тип мереж - літаючі сенсорні мережі (ЛСМ), які є комбінацією бездротових сенсорних мереж (WSN або БСС) та нової мережі FANET [1]. ЛСМ мають перспективу використання для процедури огляду зовнішнього стану літака, але залишається питання взаємодії такої мережі з системами авіоніки. Саме моделі взаємодії ЛСМ з системами авіоніки і присвячене дане дослідження
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Колтун, Ю. М., та К. В. Гриценко. "Взаємодія платформи інтелектуальних мереж з вузлами базової телефонної мережі загального користування". Thesis, ФОП Петров В. В, 2020. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16403.

Full text
Abstract:
У збірнику подано тези доповідей восьмої міжнародної науково-технічної конференції “Проблеми інформатизації”. Розглянуті питання за такими напрямами: інформатизація навчального процесу; безпека функціонування, застосування та експлуатація телекомунікаційних систем та мереж; комп’ютерні методи і засоби інформаційних технологій та управління; методи швидкої та достовірної обробки даних в комп’ютерних системах та мережах; сучасні інформаційновимірювальні системи; цивільна безпека (інформаційна підтримка).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Чернобровкіна, Світлана Віталіївна. "Теоретичні аспекти маркетингових комунікацій підприємств". Thesis, Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43217.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дрововозов, Володимир, Ахмед Аль-Шаммарі та Наталія Журавель. "Підхід до обґрунтування основного методу забезпечення qos мережі з міжрівневою взаємодією". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50658.

Full text
Abstract:
До основних завдань оптимізації безпроводових мереж відноситься оптимізація розподілу обмеженого числа радіоресурсів між користувачами. Розподіл, контроль та управління радіоресурсами у безпроводових інформаційно-комунікаційних мережах мають вирішальне значення внаслідок природних обмежень частотно-енергетичного ресурсу за умов великого числа користувачів та мультимедійного характеру мережного трафіку. Щоб забезпечити потрібну якість сервісу (Quality of Service, QoS), адаптація до умов передачі по каналу повинна бути реалізована на всіх рівнях стека протоколів. Ключове питання, яке виникає, полягає в тому, чи можуть бути реалізовані методи адаптації на кожному рівні незалежно, у відповідності з класичним підходом до проектування вузлів в моделі взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection Reference Model, OSI), або оптимізація повинна здійснюватися спільно на декількох рівнях стека протоколів, тобто повинна бути міжрівнева оптимізація. Основним принципом міжрівневої оптимізації є комплексне рішення задачі ефективного використання обмеженого числа радіоресурсів, що враховує ряд першорядних чинників: підвищення пропускної спроможності; забезпечення рівнодоступності - справедливого (fair) поділу ресурсів між користувачами; досягнення необхідної або, принаймні, найкращої можливої якості обслуговування. Проблему управління якістю сервісу треба розглядати більш широко, тому що якість сервісу є комплексною характеристикою, яка включає декілька ключових параметрів. Головною вимогою до мережі є виконання її основної функції – забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до ресурсів всіх термінальних вузлів, об'єднаних в мережу, причому доступ має бути забезпечений без затримки, або з прийнятною для користувача затримкою. Всі інші вимоги - продуктивність, 31 надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість – пов'язані з якістю виконання цієї основної задачі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Барченко, Н. Л. "Інформаційна система підготовки вхідних даних для організації людино-машинної взаємодії в системах електронного навчання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82480.

Full text
Abstract:
Розроблено алгоритм та програмне забезпечення інформаційної системи підготовки вхідних даних для організації людино-машинної взаємодії. На першому етапі запропоновано використовувати штучні нейронні мережі для обчислення показників якості навчально-пізнавальної діяльності студента. На другому етапі запропоновано використовувати систему нечіткого логічного виведення для оцінки діяльності студента з урахуванням способу організації людино-машинної взаємодії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Молодецька, К. В. "Дослідження моделей синергетичного управління взаємодією акторів соціальних інтернет-сервісів". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46592.

Full text
Abstract:
З метою забезпечення керованості процесами комунікації доцільно реалізувати концепцію синергетичного управління взаємодією акторів у СІС [1]. В публікаціях [1, 2] авторським колективом синтезовано синергетичне управління попитом акторів на контент, що становить інтерес, однак не приведено результати валідації запропонованих моделей, а це в свою чергу становить значний інтерес з точки зору їх подальшого практичного застосування. Метою досліджень є валідація і дослідження запропонованих в [1, 2] моделей з ціллю перевірки їх достовірності та для подальшого практичного використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Мережеві взаємодії"

1

Рябокінь, Сергій, and Олена Монастирська. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ НА ЗАСАДАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-7.

Full text
Abstract:
Партнерство як актуальна проблема ХХІ століття заполонила освітній процес. В умовах воєнного стану потреба у партнерстві набула нових викликів, зокрема у контексті надання підтримки, допомоги в психологічній, економічній, мотиваційній, технічній, культурній, науковій та інших сферах. Мета статті полягає у розкритті аспектів реалізації партнерства в системі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах воєнного стану. З’ясовано, що партнерство, зокрема педагогіка партнерства, передбачає перехід від вимог, обов’язків, наказів до взаємовідносин на чітких принципах формування доброзичливих стосунків у колективі та командної роботи. На основі аналізу науково-педагогічних джерел автор виокремлює основні принципи освітнього партнерства у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах воєнного стану. Це толерантність у взаємодії, соціокультурної та національної єдності, довгостроковість та стійкість, добровільність та рівність у прийнятті рішень, відповідальність, самореалізація та самовдосконалення як самоціль співпраці. Автор пропонує зупинитися на двох аспектах реалізації партнерства у системі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах воєнного стану: внутрішній (між здобувачами вищої освіти, між викладачами із майбутніми фахівцями, між відділеннями у закладі освіти, між здобувачами й відділеннями у закладі вищої освіти); зовнішній (між закладом вищої освіти, стейкхолдерами та іншими установами). Зазначено, що такий розподіл аспектів обумовлюється характером, цілеспрямованістю та складністю партнерської взаємодії. Внутрішні аспекти партнерства передбачають безпосередню співпрацю всередині закладу вищої освіти, між усіма задіяними учасниками освітнього процесу, а зовнішній аспект дозволяє створити мережеву систему партнерства та мобільності здобувачів вищої освіти. Перспективність дослідження полягає у вивченні питання залученості стейкхолдерів в систему професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах воєнного стану.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мережеві взаємодії"

1

Батаровська, І. С., Володимир Миколайович Соловйов та Л. М. Строкач. Мережева структура вільного масштабу фондових ринків. Брама ІСУЕП, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1040.

Full text
Abstract:
Останнім часом все більше уваги приділяється міждисциплінарності біологічних, економічних, фізичних та соціальних складних систем. Кожна з таких систем містить багато компонентів, в процесі взаємодії яких проявляється загальна схильність систем до кооперації та адаптивності. Зокрема, в економічних системах адаптивна поведінка людини компанії чи країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінних паперів, валютний курс, і т.д., які переважно є результатом процесів самоорганізації. Пропонується дослідити зміни цін на акції S&amp;P500 компаній з метою застосування теорії мереж вільного масштабу (scale-free networks) для фондових ринків. Зазвичай ціна акцій однієї компаній залежить від ряду інших
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Соловйов, Володимир Миколайович, та А. М. Чабаненко. Динамічна мережева математика як новий підхід до моделювання складних систем. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1146.

Full text
Abstract:
Запропонована нами назва – динамічна мережева математика – з одного боку, підкреслює її фундаментальний, а не евристичний характер, з іншого боку – відбиває динамічний і одночасно мережевий характер процедур, що в ній виконуються. Особливості динамічної мережевої математики, якщо мати на увазі її практично вагомі аспекти, пов’язані з багатовимірністю і невизначеністю вхідних даних, з «прокляттям розмірності» обчислювальних процедур, з нелінійним і складним характером взаємодій. Детальне дослідження динаміки диференціальних економіко-математичних моделей неможливе без чисельних експериментів з використанням дискретних моделей та комп’ютерних засобів. З появою комп’ютерів стало можливим створювати моделі, в яких будуть враховуватися властивості кожного, навіть незначного об’єкта, що приймає участь в процесі. Поєднуючи аналітичні методи та комп’ютерні симуляції, можна отримати результати, недосяжні суто аналітичними методами. Такі дослідження повинні носити системний і послідовний характер та в принципі неможливі без застосування сучасних комп’ютерних засобів і очевидні перспективи їх подальшого розвитку з використанням багатопроцесорних систем, штучних нейронних мереж та інших паралельних технологій нейромережевого типу. Практичні результати, отримані в ряді досліджень підтверджують проведений вище аналіз та його висновки, додаючи їм не тільки технічний, але й концептуальний характер.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!