To see the other types of publications on this topic, follow the link: Методи вимірювання.
Journal articles on the topic 'Методи вимірювання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Методи вимірювання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Мащенко В.А. "ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПУАССОНА В’ЯЗКОПРУЖНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-10.
Full textAbstract:
В роботі проведено огляд основних методів (прямий і непрямий методи, метод скінченних елементів, ультразвуковий імерсійний метод) вимірювання комплексного коефіцієнта Пуассона в’язкопружних полімерних матеріалів. Особливу увагу сконцентровано на фізичних принципах поведінки об’єкта і системи вимірювань, реалізації процесу вимірювань для кожного методу, проаналізовано рівень його застосовності та інформативність. У розглянутих методах використовуються різні підходи до вимірювання первинних параметрів, що дає можливість проводити порівняльний аналіз отриманих значень дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та визначати їх достовірність. Проаналізовані джерела похибок при проведенні вимірювань кожним із методів, отриманні співвідношення для оцінки похибок, проведені розрахунки мінімальних та максимальних відносних похибок визначення дійсної та уявної частин комплексного коефіцієнта Пуассона та зроблений їх порівняльний аналіз. Вибір метода вимірювань, в значній мірі, залежить від частотного діапазону збудження деформацій, типу деформацій у зразку полімерного в’язкопружного матеріалу та орієнтовного значення коефіцієнта Пуассона матеріалу.
2
Альошин, Г. В., О. В. Коломійцев, Г. В. Акулінін та С. І. Клівець. "Параметричний та структурний оптимальний синтез багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 114–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.13.
Full textAbstract:
В статті розглянуті існуючі методи вимірювання радіоелектронних вимірювачів (вимірювальних і інформаційного каналів радіотехнічних систем (РТС)): дискримінаторні (функціональні), панорамні (пошукові), багатоканальні, багатошкальні, багатоетапні та комбіновані. Дискримінаторний (функціональний) метод вимірювання найпростіший в реалізації, але, згідно кривої обміну, його точність суперечить великому діапазону вимірювань. Тому, з'являються інші ефективніші методи. З аналізу отриманих кривих обміну дискримінаторних вимірювачів можна стверджувати, що найменша дисперсія погрішності може бути при малому апріорному діапазоні вимірювань і при малій смузі пропускання. Тобто, при фазових методах вимірювань, при гармонійних сигналах шкали, які перекривають увесь діапазон. А найбільша точність вимірювань – досягається на найбільшій частоті за рахунок крутизни сигналу фазових детекторів. Отже, фазові багатошкальні вимірювачі мають істотну перевагу в економії енергії сигналу. Відмічено, що кожний вимірювач (канал системи) реалізує свій метод вимірювання, відповідає своєму принципу дії та будується на множинах параметрів, сигналів і структур. Показана можливість постановки і рішення задач оптимізації багатошкальних радіотехнічних інформаційно-вимірювальних систем (РТІВС) за критерієм максимуму точності вимірювань різних типів систем (каналів) при обмеженнях на параметри і вартість, а також синтез їх вимірювальної структури і сигналів на трьох множинах (параметрів, сигналів і структур). Акцентовано увагу на те, що введення показника вартості дозволяє, передусім, класифікувати, згідно з кривими обміну, усі багатошкальні РТІВС на допустимі, раціональні і оптимальні, що спрощує їх проектування та вперше є основою для оцінки їх реалізації. Представлені методи щодо отримання кривих обміну якостей радіоелектронних вимірювачів. Отримані аналітичні вирази для вибору методу вимірювання, структури і параметрів радіоелектронних вимірювачів (каналів) для РТІВС з панорамним, багатоканальним, багатоетапним і багатошкальним методами вимірювання з одночасними шкалами, або з послідовними в часі шкалами.
3
Bilynsky, Y. Y., O. I. Nikolskyy, A. B. Huralnyk та V. V. Pogoriliy. "ОГЛЯД МЕТОДІВ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НАЙБІЛЬШ ПРИЙНЯТНИХ ІЗ НИХ ДЛЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 49–58. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10432.
Full textAbstract:
Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах.
 Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностиці дисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС, заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (в кута) та кута нахилу вертлюжної западини (а кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна.
 Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією методом Розендаль, метод Харке-Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.
4
Берестов, Руслан Володимирович, та Наталія Євгеніївна Гоц. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ РАДІОНУКЛІДІВ ДЛЯ КАЛІБРУВАННЯ ДЖЕРЕЛ α-, β-, γ-ВИПРОМІНЕННЯ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3 (22 жовтня 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2021.243580.
Full textAbstract:
В статті розглянуто методи вимірюваннння активності джерел іонізуючого випромінення. Розглянуто нормативні документи, які нормують безпеку використання джерел іонізуючого випромінення. На основі аналізу літератури сформовано класифікацію методів вимірювання активності радіонуклідів залежно від фізичного принципу реєстрації випромінення. Зазначено вимоги до методів, які можуть бути застосовані для вимірювання активності джерел іонізуючого випромінення під час їх калібрування, а саме: висока точність, а отже, непевність результатів вимірювання не перевищує 10 %, та простота їх технічної реалізації. Проведено аналіз літературних джерел щодо різних методів. Докладно розглянуто сцинтиляційний та іонізаційний методи і засоби їх реалізації. Визначено переваги сцинтиляційного та іонізаційного методів для практичного використання для калібрування джерел іонізуючого випромінення і спектрометрів α-, β-, γ-випромінення. Результати вимірювання активності радіонуклідів сцинтиляційним методом гамма-спектрометром СЕГ-05 та результати вимірювання активності радіонуклідів іонізаційним методом гамма-спектрометром ORTEC GEM-130 зображено на графіках. Отримані результати вимірювань, проведених цими методами, свідчать про те, що сцинтиляційний та іонізаційний методи вимірювання активності радіонуклідів найкраще підходять для застосування при калібруванні джерел іонізуючого випромінення, оскільки непевність результатів вимірювання, проведених цими методами, не перевищує 7,5 % та є одного рівня.
5
Каращук, Наталія Миколаївна, В’ячеслав Пилипович Манойлов, Петро Петрович Мартинчук та Владислав Вікторович Чухов. "Вимірювання добротності НВЧ-резонаторів за допомогою мостового методу". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-103-112.
Full textAbstract:
Для вимірювання параметрів НВЧ-резонаторів зазвичай застосовуються різноманітні методи, у яких використовують різні хвилеводні елементи, такі як спрямовані відгалужувачі або різні гібридні з’єднання. У роботі розглядаються основні схеми вмикання об’ємних металевих резонаторів у лінії передачі та їхні параметри. Використовувані методи вимірювання параметрів резонаторів мають велику трудомісткість настроювання та низьку точність. Мостові методи із використанням Т-трійника мають кращу точність вимірювань, проте їхнім недоліком є використання підстроювальних елементів у вигляді штирів чи діафрагм для балансування мостової схеми, що призводить до збільшення тривалості вимірювання. У роботі розглянуто метод вимірювання параметрів добротності НВЧ-резонаторів з використанням неузгодженого Т-мосту, який не має наведених вище недоліків. Описано методику вимірювань та запропоновано автоматичну установку із застосуванням ПЕОМ. За експериментальними даними способом графічної побудови на круговій діаграмі можна визначити всі основні параметри резонаторів. Також наведено формули для оцінки похибки вимірювання параметрів резонаторів.
6
Lisogorsky, B., I. Taran та H. Khudov. "ІМІТАЦІЙНЕ СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАЄКТОРНИХ ВИМІРЮВАНЬ У БАГАТОПОЗИЦІЙНОМУ РАДІОЛОКАЦІЙНОМУ КОМПЛЕКСІ КОНТРБАТАРЕЙНОЇ БОРОТЬБИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 94–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.094.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є метод імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Метою є проведення імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. Завдання: визначення точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу; для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу провести розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі; моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, методи оптимізації, імітаційного статистичного моделювання. Отримані такі результати. Визначені точності вимірювання місцеположення вогневого стріляючого засобу. Для заданого місцеположення вогневого стріляючого засобу проведено розрахунок параметрів траєкторії польоту об’єкту (міни, снаряду) при веденні вогню по визначеній цілі. Проведено моделювання вектору вимірювань координат об’єкту (міни, снаряду) вогневого стріляючого засобу на траєкторії його польоту (вектору траєкторних вимірювань) з урахуванням випадкових помилок траєкторних вимірювань. Висновки. Запропоновані підходи щодо імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби. З використанням розроблених підходів можливо визначити матрицю траєкторних вимірювань з урахуванням помилок вимірювання координат об’єкту (міни, снаряду) на траєкторії на різних пунктах прийому багатопозиційного радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби. Напрямком подальших досліджень є розробка підходів щодо інших кроків імітаційного статистичного моделювання траєкторних вимірювань у багатопозиційному радіолокаційному комплексі контрбатарейної боротьби.
7
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Full textAbstract:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
8
Корольов, О. О., І. М. Сила, О. І. Сиза та В. В. Гейко. "Експериментальне визначення стану матеріалів парашутної системи Д-5 серії 2. Статистичні характеристики міцності тканини основного парашуту". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.05.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є аналіз масиву експериментальних даних навантаження при розриві тканини по основі куполу парашуту основного десантних парашутних систем Д-5 серій 2 1973 та 1974 років виготовлення після їх тривалого зберігання з нульовим (невичерпаним) ресурсом. Метою статті є спроба на основі статистичного аналізу результатів вимірювань визначити співвідношення впливу зовнішніх чинників, пов’язаних з природними факторами старіння полімерів та умовами зберігання, і внутрішніх, що обумовлені похибками в процесі вимірювання. Завдання: визначити оптимальний перелік даних статистичного аналізу результатів вимірювання для оцінки якості процесу вимірювання. Використовувалися наступні методи і устаткування. Вдосконалена методика відбору точкових проб досліджуваних зразків десантних парашутних систем Д-5 серій 2 для проведення лабораторних досліджень за визначенням навантаження при розриві тканини куполу парашуту основного. Вимірювання проводились на машині розривній марки ИР 5047-50М2С, клас точності – 0,5 для діапазону вимірювань від 0,5 кН до 5 кН. Об’єм партії склав 25 парашутних систем, всього 250 елементарних проб. Масив емпіричних даних був оброблений математико-статистичними методами пакету програм Описова статистика з надбудови Пакету Аналізу MS EXCEL. Отримані наступні результати. Відносна похибка результатів вимірювання навантаження при розриві тканини по основі куполів парашутів 1973 року виготовлення склала ± 3,9 %, для парашутів 1974 року виготовлення – ±6,8 %. З урахуванням того, що прилад для вимірювання має похибку ± 0,29 % за паспортом, яку можна вважати систематичною, загальний рівень невизначеності є прийнятним для звичайних вимірювань у техніці. Висновки. Основними чинниками появи випадкових похибок у процесі вимірювання навантаження при розриві тканини куполу по основі парашуту основного є внутрішні фактори, обумовлені організацією та проведенням вимірювань.
9
Patsenko, A. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ТВЕРДОСТІ МЕТАЛІВ МЕТОДОМ БРІНЕЛЛЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (2019): 91–94. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.091.
Full textAbstract:
Метою статті є розробка процедури оцінювання невизначеності вимірювань твердості металів методом Брінелля. Результати. Проаналізовано основні методи вимірювання твердості. Розглянуто особливості вимірювання твердості металів методом Брінелля та наведені основні джерела невизначеності. Розроблена процедура оцінювання невизначеності вимірювань твердості металів методом Брінелля та наведений приклад оцінювання невизначеності. Проведена валідація розробленої процедури методом Монте-Карло.
10
Kucher, I. V. "Порівняльний аналіз валідності гоніометричного, інклінометричного та рентгенологічного методів вимірювання розгинання у гомілковостопному суглобі". TRAUMA 22, № 6 (2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.22.2021.249598.
Full textAbstract:
Актуальність. Пошук оптимального методу оцінки амплітуди розгинання в гомілковостопному суглобі (ГС) залишається актуальним предметом наукових дискусій. Мета роботи — провести порівняльний аналіз валідності гоніометричного та інклінометричного методів вимірювання обсягу розгинання у гомілково-стопному суглобі порівняно із рентгенологічними показниками. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 25 здорових, фізично активних осіб (50 гомілковостопних суглобів), серед яких чоловіків було 18, жінок — 7; середній вік обстежуваних становив 25,8 ± 5,2 року; середнє значення індексу маси тіла — 25,01 ± 5,01. Обсяг розгинання у ГС вимірювали при навантаженні за допомогою двоплощинного гоніометра та інклінометра і порівнювали їх з рентгенологічними показниками. Результати вимірювань оцінювали методами описової статистики. Результати. Cередні значення розгинання у ГС, виміряні за допомогою двоплощинного гоніометра, становили 37,62 ± 5,56°; інклінометра — 40,61 ± 5,15°; рентгенологічні показники — 23,69 ± 7,25°. Різниця між середніми була вірогідною (p < 0,001). Середнє значення коефіцієнта варіації для рентгенологічного методу становило 0,31 і значно переважало показники гоніометричного (0,15) та інклінометричного (0,13) методів вимірювання (p < 0,001). Рентгенографія ГС при навантаженні при максимальному розгинанні стопи призводить до збільшення показників тало-1-метатарзального кута. Висновки. Значення кутових параметрів розгинання у ГС при гоніометричному та інклінометричному методах вимірювання суттєво перевищують рентгенологічні показники. Більший коефіцієнт варіації для рентгенологічного дослідження вказує на кращу відтворюваність інклінометрії та гоніометрії при оцінці розгинання у ГС. Навантажувальна рентгенограма ГС в положенні максимального розгинання демонструє збільшення тало-1-метатарзального кута порівняно із нормативними значеннями, що потрібно враховувати при інтерпретації результатів рентгенологічної оцінки розгинання у ГС.
11
Корольов, О. О., І. М. Сила, В. В. Гейко та М. О. Геращенко. "Статистичні характеристики результатів вимірювання повітропроникності тканини куполу основного парашуту після тривалого зберігання". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.05.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є аналіз масиву експериментальних даних показника повітропроникності текстильних матеріалів партії десантних парашутних систем Д-5 серій 2 1973 та 1974 років виготовлення після їх тривалого зберігання з нульовим (невичерпаним) ресурсом. Метою є метрологічна оцінка процесу вимірювання повітропроникності тканини куполу основного парашута. Завдання: визначити ступінь впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на процес і результат вимірювання показника. Використовувалися наступні методи і устаткування. Вдосконалена методика відбору точкових проб досліджуваних зразків десантних парашутних систем Д-5 серій 2 для проведення лабораторних досліджень за визначенням повітропроникності. Об’єм партії склав 25 парашутних систем. Вимірювали повітропроникність тканин куполу основного парашута; всього 250 елементарних проб. Масив емпіричних даних був оброблений математико-статистичними методами пакету програм Описова статистика з надбудови Пакету Аналізу MS EXCEL. Отримані наступні результати. Розраховані відносні похибки результатів вимірювання повітропроникності тканини куполів основних парашутів, які склали: ± 5,6 % для 1973 року їх виготовлення та ± 4,4 % для 1974 року виготовлення парашутів. З урахуванням того, що прилад для вимірювання має похибку ± 2 % за паспортом, яку можна вважати систематичною, загальний рівень невизначеності є прийнятним для звичайних вимірювань у техніці. Висновки. Основними чинниками появи випадкових похибок у процесі вимірювання повітропроникності тканини куполу основного парашуту є зовнішні фактори, обумовлені станом поверхні тканини і умовами зберігання.
12
Лебедева, О. Ю. "Методи вимірювання політичних стереотипів". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 6–9.
Find full text
13
Менжега, Катерина. "Теоретико-методологічний аналіз способів вимірювання самооцінки в дорослому віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 139–51. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-139-151.
Full textAbstract:
Мета – оглянути провідні інструменти вимірювання самооцінки в дорослому віці та теоретичні концепції, на яких вони базуються. Методи. В статті представлені методи вивчення самооцінки у дорослому віці, що найчастіше використовуються у вітчизняній психології. Розкриваються базові теоретичні принципи кожного підходу, дається їх критичний аналіз. Результати. Пояснене співвідношення понять та критеріїв, використаних для опису самооцінки. Окреслені методологічні проблеми, що супроводжують емпіричне дослідження самооцінки та самоставлення. Констатовано, що самоставлення розглядається як прояв особистісного сенсу – відношення мети діяльності до її мотиву, представлене суб'єкту у формі емоцій. Власне «Я», презентоване людині у вигляді певних властивостей, рис, особливостей поведінки, також має особистісний сенс, що відображає, наскільки ті чи інші особливості дозволяють задовольнити її потреби. Висновки. Аналіз популярних методів діагностики самооцінки дозволив виділити основні теоретико-методологічні підходи: самооцінка як усвідомлене самоставлення, розуміння когнітивних та емоційних компонентів самосвідомості, уявлення особистості про себе; самооцінка як стійка особистісна риса, що зумовлює загальну активність та рівень домагань людини,самооцінка як динамічний стан, що виконує функцію регуляції поведінки, самооцінка як міра розходження між реальним та ідеальним «Я». Відзначено, що в рамках кожного підходу дослідники виділяють специфічні компоненти самооцінки і взаємозв'язки між ними. Різноманітність підходів впливає на різноманіття методик. Методи, засновані на вербальних самозвітах, забезпечують кількісний підхід, можливість порівняння та співставлення результатів, однак апелюють до усвідомлених аспектів самоставлення і обмежують респондента заданими рамками підібраних тверджень та варіантів відповідей. Проективні методики пов'язані з проблемою інтерпретації показників. Методи непрямих оцінок частково усувають ці недоліки.
14
Бенедицький, Василь Борисович, Оксана Леонідівна Коренівська та Дмитро Сергійович Морозов. "Визначення вологості зерна за тиском вологого повітря". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-98-103.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду питання контролю за ступенем вологості зерна під час зберігання, транспортування та переробки. Актуальність теми обумовлена потребою експрес-контролю вологості як одного зі шляхів підвищення якості, продуктивності та зниження витрат, у тому числі й енергетичних, під час підготовки, виробництва, переробки, транспортування й зберігання зерна та продуктів його переробки – круп, комбікормів, макаронів, хліба і хлібобулочних виробів. У роботі розглянуто ризики впливу вологості зерна на його якість, відомі методи вимірювання вологості зерна, описано їх переваги та недоліки. Показано, що шляхом удосконалення відомих методів можна збільшити точність вимірювання та чутливість. Досліджено залежність тиску вологого повітря від вологості зерна. Показано, що тиск вологого повітря залежить тільки від кількості води в одиниці об’єму зерна і не залежить від його питомої ваги. Наведено емпіричні формули та методику теоретичного розрахунку вологості зерна по зміні тиску повітря в камері. Представлено результати експериментальних вимірювань, що підтверджують справедливість теоретичних розрахунків. На основі отриманих теоретичних результатів розроблена інженерна методика розрахунку маси води, що містить проба зерна, яка може використовуватися для проєктування реальних приладів. Запропоновано модельну структуру для оцінювання впливу розкиду визначальних параметрів на похибку вимірювання маси води, та наведено результати моделювання, отримані за допомогою середовища Micro-Cap. Поставлено завдання для подальших досліджень.
15
Karlov, Vladimir, Oleksandr Kuznietsov, Vladimir Belousov, Sergey Tuzikov, Mykola Oleschuk та Valentin Petrushenko. "ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАННЯ КУТОВИХ КООРДИНАТ АЕРОДИНАМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ В УМОВАХ ТРОПОСФЕРНОЇ РЕФРАКЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (2021): 146–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.146.
Full textAbstract:
Трикоординатні радіолокатори є найбільш універсальними з технічної точки зору засобами визначення просторового положення аеродинамічних об’єктів та забезпечення їх подальшого супроводження. При цьому їх функціонування часто здійснюється у складних метеорологічних умовах, зокрема в умовах тропосферної рефракції. Вимірювання кутових координат існуючими трикоординатними радіолокаторами здійснюється в основному без врахування динаміки зміни поточного стану тропосфери Землі, тому стаття присвячена дослідженню впливу даного фактору на точність вимірювання кутових координат повітряних об’єктів. У статті проведено чисельний аналіз можливого зниження якості просторових вимірювань, які здійснюють трикоординатні радіолокатори, в залежності від ступеня викривлення фазового фронту хвилі радіолокаційного сигналу внаслідок впливу тропосферної рефракції. Для вирішення завдання оцінювання можливих значень статистичних характеристик флуктуацій фазового фронту хвилі радіолокаційного сигналу використані методи математичної статистики та теорії ймовірностей. Результатами статті є методика чисельного аналізу впливу даних статистичних характеристик на точність вимірювання кутових координат з визначенням відповідних середньокватратичних помилок вимірювання стосовно трикоординатних оглядових радіолокаторів та радіолокаторів супроводження. Отримані результати можуть бути в подальшому використані при оцінюванні можливостей трикоординатних радіолокаторів щодо виявлення та супроводження аеродинамічних об’єктів у складних метеорологічних умовах, зокрема в умовах надрефракції при радіолокаційному спостереженні на приморських напрямках
16
Чернікова, І. Д., М. Г. Черніков, О. М. Чернікова та В. О. Недобіга. "Квантовий вихід фотоемісії і методи його вимірювання". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 178–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-178-181.
Full textAbstract:
Останнім часом досягнуто значного прогресу в розробці інтенсивних джерел випромінювання і нових оптичних елементів для вакуумної ультрафіолетової частини спектру (ВУФ). Цей прогрес послужив основою для розвитку багатьох перспективних практичних додатків: рентгенолітографія, рентгенівської голографії, мікроскопіїта ін. Для розвитку цих напрямків, зокрема для оптимізації параметрів джерел і вибору оптичних елементів, необхідні якісні кількісні (абсолютні) вимірювання характеристик випромінювання. Однак проведення таких вимірювань в ВУФ діапазоні спектра є досить складним завданням. Справа в тому, що в цьому діапазоні спектра всі речовини володіють великим і сильно мінливих, залежно від довжини хвилі, поглинанням. Тому всі детектори випромінювання вимагають незалежного калібрування по еталонному джерелу у всьому діапазоні довжин хвиль, так як їх чутливість залежить від властивостей і чистоти поверхні, якапоглинає. У представленій роботі показана методика фотометрії монохроматичноговипромінювання в ультрафіолетовій області спектра, використовуючи два прилади: калібрований термостолбік і фотоелектронний помножувач, вікно якого покрито тонким шаром саліцилової-кислого натрію.
17
Денисюк В.Ю., Симонюк В.П., Лапченко Ю.С. та Шибковський І.А. "МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ МЕХАНІЧНИХ ТА ТРИБОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МАТЕРІАЛІВ НА СУБМІКРОННОМУ І НАНОМЕТРОВОМУ ДІАПАЗОНАХ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ". Перспективні технології та прилади, № 17 (17 грудня 2020): 33–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-5.
Full textAbstract:
В статті проведено огляд методів і приладової бази для дослідження трибологічних і механічних властивостей поверхні. Встановлено, що найбільш поширеними методами дослідження цих властивостей на мікро- і нанодіапазонах є контактні методи, засновані на взаємодії твердого наконечника з досліджуваним матеріалом.
 У скануючій зондовій мікроскопії для комплексного дослідження трибологічних і механічних властивостей поверхні основним елементом вимірювальних модулів, які використовуються для наноіндентування і склерометрії є біморфний п’єзокерамічний зондовий датчик з алмазним наконечником. Оригінальна конструкція датчика дозволяє реалізувати більше десяти вимірювальних методик на одному приладі.
 Робота цих приладів в напівконтактному скануючому зондово-мікроскопічному режимі дозволяє отримати зображення рельєфу поверхні і карту розподілу пружних властивостей. Режим індентування дозволяє виміряти твердість і модуль пружності, оцінити пружне відновлення матеріалу після індентування. Реалізовано метод вимірювання твердості за зображенням відновленого відбитка (метод аналогічний класичному мікроіндентуванню). Реалізовано метод нанесення подряпини з подальшим отриманням зображення рельєфу поверхні відновленого відбитка. Метод дозволяє визначити опір абразивного зношення і твердість матеріалу, адгезію і товщину тонких покриттів.
18
Булкот, О. "Кількісні методи вимірювання ступеня транснаціоналізованості компанії". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 3 (204) (2019): 14–20.
Find full text
19
Fedynets, V. O., Ya P. Yusyk та I. S. Vasylkivskyi. "Особливості вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.15421/40281115.
Full textAbstract:
Розглянуто методи вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь на основі контактного вимірювання температури пристінного шару робочого середовища, що омиває обертову поверхню, яка має функціональну залежність з температурою поверхні. Показано, що пристінний шар робочого середовища між обертовою поверхнею і перетворювачем має деякий перепад температур, що є основним джерелом виникнення методичної похибки вимірювання температури обертової поверхні. Розроблено методику математичного опису теплових процесів, що відбуваються під час вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь, та узагальнено стаціонарну математичну модель процесу вимірювання температури обертових поверхонь, яка характеризує зв'язок між вхідними, вихідними, керуючими і збурювальними параметрами процесів передачі тепла під час вимірювання температури обертових поверхонь у стаціонарному режимі. Аналіз розробленої математичної моделі дав змогу зменшити тепловтрати через перетворювачі та синтезувати перетворювачі температури з мінімальним значенням методичної похибки вимірювання температури для заданих умов експлуатації. Розглянуто особливості метрологічної перевірки перетворювачів температури та запропоновано установку для її проведення, що дало змогу спростити метрологічну перевірку і підвищити її точність.
20
Кравець, О. В. "Економіко-математичні методи вимірювання банківського кредитного ризику". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України 13 (2005): 61–73.
Find full text
21
Кравець, О. В. "Економіко-математичні методи вимірювання банківського кредитного ризику". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України 13 (2005): 61–73.
Find full text
22
В. В. Гуцал. "КРИМІНАЛІСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТА". Криміналістичний вісник 32, № 2 (2020): 38–45. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-38.
Full textAbstract:
Мета статті – обґрунтувати необхідність конкретизації основних криміналістичних критеріїв визначення холодної зброї та усунення деяких неточностей у Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих із нею виробів (реєстраційний код 4.5.07). У процесі розгляду теми окреслено хиби і суперечності стосовно належності деяких об’єктів до холодної зброї через часткову обґрунтованість роз’яснень, їх недостаню вивченість та незважання на тимчасовий чинник функціонального призначення. Запропоновано з метою усунення наявних невідповідностей теоретичних викладок і практичних результатів дослідження холодної зброї розширити понятійний апарат щодо призначення об’єктів дослідження, зважаючи на тимчасовий чинник функціонального призначення та зміни функціонального призначення; здійснити відповідні коригування в додатках до зазначеної Методики; розробити методичні рекомендації щодо вимірювання елементів конструкції об’єктів дослідження та доопрацювати застосовувані методи їх динамічних випробувань. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методами пізнання, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ, логіко-аргументаційним проаналізовано чинні нормативні положення на предмет їх повноти і узгодження з останніми досягненнями науки; догматичний метод сприяв з’ясуванню понятійно-категоріального апарату дослідження, що засвідчило потребу його розширення з огляду на призначення об’єктів дослідження, зважаючи на тимчасовий чинник функціонального призначення і зміни функціонального призначення, уточнення визначення «ніж метальний», перегляду граничного значення міцності та пружності конструкції клинка короткоклинкових предметів (пристроїв), які підлягають упровадженню за схемою 1 Методики, з урахуванням реальних значень цих показників в аналогах короткоклинкової військової (бойової) зброї промислового виготовлення, що не має дефектів; статистичний дав змогу узагальнити результати, отримані під час опрацювання емпіричного матеріалу; метод моделювання уможливив формулювання висновків і загальних оцінок, а також пропозицій до розроблення рекомендацій щодо вимірювання елементів конструкції об’єктів дослідження, термінологічної урегульованості та узгодженості понятійного апарату.Ключові слова: холодна зброя; загальні поняття; методика; терміни; визначення.
23
Хомяк, М. "Особливості застосування поліноміальної моделі регресії з похибками вимірювання в прогнозуванні соціально-економічних процесів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (21 грудня 2020): 114–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-19.
Full textAbstract:
Розглянуто полiномiальну регресiйну модель з похибками вимірювання. З допомогою методу виправлених найменших квадратів знайдено конзистентну оцiнку для невідомого параметра. Досліджується взаємозв’язок між факторними змінними, які потенційно можуть входити до економетричної моделі. Обгрунтовується вплив мультиколінеарності на якість оцінок, отриманих за допомогою МНК. Розглянуто способи виявлення мультиколінеарності та методи тестування мультиколінеарності.
24
Криштанович, Світлана. "ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ЗА ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИМ КРИТЕРІЄМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 116–20. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.116-120.
Full textAbstract:
У статті визначено основу експериментального дослідження та встановлено методику експерименту, яка включала мету, завдання, вибір варіативних складників, обґрунтування засобів вимірювання, опис процедури експерименту та узагальнення результатів експерименту.Для розв‘язання поставлених завдань на різних етапах експериментального дослідження використано методи та методики досліджень, зокрема математичної статистики для кількісного й якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментального дослідження (метод оцінки достовірності середніх величин, метод вимірювання та математичної обробки даних; t-критерій Стьюдента – для визначення наявності або відсутності статистичної розбіжності двох середніх, які подані в абсолютних значеннях). Для достовірності педагогічного експерименту було залучено магістрантів сфери знань 017 «Фізична культура і спорт» у 5-ти закладах вищої освіти України. Було виокремлено контрольну та експериментальну групи. Для розподілу груп на експериментальні та контрольні проаналізовано їхню академічну успішність за дисциплінами, які є фундаментальними для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм.Установлено, що показниками інформаційно-когнітивного критерію є система знань фахових дисциплін щодо професійної підготовки та здатність використання дослідницьких умінь. Проаналізовано результати педагогічного експерименту для визначення сформованості професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм. Зясовано, що результатом проведеного формувального етапу педагогічного експерименту є підвищення рівня сформованості професійної компетентності менеджерів фізичної культури і спорту в магістрів за інформаційно-когнітивним критерієм, що сприятиме в подальшому їхній управлінській діяльності.
25
Климченко, В. Й., О. С. Маляренко, О. В. Бєлавін та В. В. Джус. "Удосконалення методу опосередкованого вимірювання точнісних характеристик оглядових РЛС". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 118–26. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.16.
Full textAbstract:
У зв’язку з обмеженими можливостями випробувальної бази України питання про якісне та всебічне випробування нових зразків перед прийняттям їх на озброєння стоїть досить гостро. Через це виникає потреба в розробленні таких методів випробувань, які б забезпечували потрібну якість їхнього проведення і дозволяли проконтролювати основні ТТХ РЛС без проведення спеціальних обльотів та без застосування спеціальних засобів. Це стосується перш за все точнісних характеристик РЛС, для визначення яких традиційно використовувалися методи прямого зовнішньотраєкторного вимірювання за допомогою високоточних радіолокаційних та оптичних засобів. В статті визначені припустимі умови та межі використання методу опосередкованого визначення точнісних характеристик при випробуваннях оглядових РЛС контролю повітряного простору.
26
Мельник, Г. В., І. Ю. Худецький та Ю. В. Антонова-Рафі. "МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ НАПРУЖЕНЬ НА МЕЖІ ПРИЙМАЛЬНА ГІЛЬЗА – ЗАЛИШКОВА КІНЦІВКА". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244562.
Full textAbstract:
Реферат – частота ампутацій нижніх кінцівок зростає у всьому світі через високий рівень дорожньо-транспортних пригод та судинних захворювань. Транстибіальні ампутанти часто використовують протез як реабілітаційний засіб для відновлення повсякденної діяльності. Протез складається з кількох важливих компонентів, таких як приймальна гільза, подовжувач, щиколотка та стопа. Приймальна гільза забезпечує з'єднання між залишковою кінцівкою (куксою) та іншими компонентами протезного пристрою. Встановлення та конструкція приймальної гільзи є найскладнішою процедурою через унікальність та складність залишкової кінцівки кожного ампутованого. Незручний протез через неправильне встановлення на залишковій зоні роз'єму кінцівки може призвести до надмірних навантажень, пістонтів (вертикальні рухи всередині гнізда), подразнення шкіри та виразок і навіть до потенційної реампутації. Розподіл напружень між залишковою кінцівкою та приймальною гільзою при транстибіальній ампутації розглядається як прямий показник якості пристосування та комфорту приймальної гільзи. У зв’язку з цим, дослідники дуже зацікавлені у кількісній оцінці цих напружень на межі розділу, щоб оцінити ступінь будь-якого потенційного пошкодження, спричиненого приймальною гільзою на залишкові тканини кінцівок. Протягом останніх 50 років були використані різноманітні методи вимірювання, для визначення локалізацій надмірних напружень, які можуть призвести до пошкодження шкірних покривів, порівняння розподілу напружень у різних конструкціях приймальних гільз, а також для оцінки системи амортизації при протезуванні нижніх кінцівок. Результати таких методів вимірювання сприяли вдосконаленню конструкції та монтажу транстибіальних приймальних гільз. Ця стаття має на меті оглянути принципи роботи, переваги та недоліки традиційних та нових методів, що використовуються для вимірювання напруги на межі приймальна гільза – залишкова кінцівка. У статті також оглянуто еволюцію різних концепцій приймальних гільз та досліджень напружень на межі приймальна гільза – залишкова кінцівка, проведених за останні п’ять десятиліть, надано уявлення про останні тенденції в дизайні приймальних гільз та наведено міркування щодо ефективних інструментів вимірювання напружень, які призводять до створення функціональної приймальної гільзи.
 Ключові слова: приймальна гільза; транстибіальний ампутант; вимірювання напружень; залишкова кінцівка, тензодатчики, п’єзорезистивні датчики, п’єзоелектричні датчики, ємнісні датчики, оптичні датчики
27
Посудін, Юрій Іванович. "Розробка та застосування тестів у навчальному процесі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (13 квітня 2014): 218–19. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.437.
Full textAbstract:
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.
28
Бріскін, Ю. А., О. Р. Задорожна, С. Б. Смирновський, С. Б. Смирновська та І. А. Завойський. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ У ФЕХТУВАННІ НА ШПАГАХ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-13.
Full textAbstract:
Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах зумовлюють пошук нових шляхів та резервів для вдосконалення різних аспектів підготовленості фехтувальників на шпагах, а також нових підходів до визначення найбільш обдарованих спортсменів. За останні роки в умовах активного розвитку фехтування як виду спорту, змін правил змагань, посилення процесів комерціалізації суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь кваліфіковані та висококваліфіковані спортсмени. Зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності у фехтуванні, а також нові підходи щодо відбору обдарованих спортсменів. Одним із таких шляхів є урахування психофізіологічних характеристик у підготовці спортсменів. Метою нашого дослідження було визначення психофізіологічних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах. Методами, які використовувалися упродовж дослідження, були: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та методи математичної статистики. З метою визначення інформативних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах нами було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою комплексу для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест» нами було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, реакції вибору, реакції на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Проста зорово-моторна реакція, реакція розрізнення, реакція вибору та реакція на рухомий об’єкт є відносно стійкими показниками у процесі багаторічної підготовки фехтувальників, отже, можна їх розглядати як критерії обдарованості у фехтуванні на шпагах.
29
Glyva, V., K. Nikolaiev, O. Tykhenko та O. Tymoshenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРИМІЩЕННЯХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ АЕРОПОРТІВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.032.
Full textAbstract:
Предметом представленої роботи є процеси формування комплексу фізичних факторів у приміщеннях диспетчерських служб аеродромів цивільної авіації. Мета дослідження – натурні вимірювання кількісних значень найбільш критичних фізичних факторів та надання науково обґрунтованих рекомендацій з їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі: вимірювання напруженостей магнітного та електричного полів промислової частоти, індукції стаціонарного магнітного поля, густини потоків енергії електричних полів, радіочастот, напруженостей електростатичних полів та концентрації аероіонів обох знаків у повітрі робочої зони. На основі отриманих даних розроблені рекомендації з управління та підтримки стандартного рівня виміряних фізичних факторів. Методами досліджень є інструментальні вимірювання рівнів фізичних факторів, розрахунковий та графоаналітичний методи. У результаті вимірювань рівнів фізичних факторів у диспетчерських вежах аеропортів встановлено наступне. Напруженості магнітного та електричного полів промислової частоти, густини потоків енергії електромагнітних випромінювань радіочастот, стаціонарних магнітних полів перебувають на нормативному рівні та не потребують коригування. Повітря робочої зони є повністю деіонізованим. Це обумовлене наявністю ненормативних рівнів електризації полімерних поверхонь. Цей висновок зроблено на основі виконаного моделювання відповідних процесів та підтверджено експериментально. Для нормалізації аероіонного складу повітря рекомендовано використовувати спеціально розроблений ультразвуковий іонізатор повітря. Його перевагою є відсутність генерації озону та оксидів азоту у процесах коронних розрядів. Досліджено ефективність розробленого іонізатора повітря. Показано, що зона впливу іонізатора задовільна, при цьому відбувається підвищення відносної вологості. Це сприяє зниженню електризації поверхонь. Зроблено висновки про фактичний стан рівнів фізичних факторів. У приміщеннях диспетчерських служб аеропортів доведено необхідність нормалізації аероіонного складу повітря і надано спосіб її реалізації.
30
Мельник, Т. Г. "Ефективність праці: методи вимірювання продуктивності праці та її оплаті". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 7 (2005): 291–96.
Find full text
31
Мельник, Т. Г. "Ефективність праці: методи вимірювання продуктивності праці та її оплаті". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 7 (2005): 291–96.
Find full text
32
Мельник, Т. Г. "Ефективність праці: методи вимірювання продуктивності праці та її оплаті". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 7 (2005): 291–96.
Find full text
33
Shpak, S., S. Kyslytsia, G. Kozhushko, T. Sakhno та S. Bagirov. "МЕРЕХТІННЯ ОСВІТЛЕНОСТІ ТА СТРОБОСКОПІЧНИЙ ЕФЕКТ, ЩО УТВОРЮЮТЬ СВІТЛОДІОДНІ ЛАМПИ ТА СВІТИЛЬНИКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (2020): 135–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.135.
Full textAbstract:
В роботі аналізуються результати останніх досліджень впливу мерехтіння світла на виконання зорових робіт, самопочуття та здоров’я людей, методи вимірювання параметрів мерехтіння та видимості стробоскопічного ефекту, а також безпечні рівні модуляції світла в різних частотних діапазонах, що встановлюються міжнародними стандартами. Досліджувались параметри мерехтіння світла, що створюють світлодіодні лампи та світильники, які поставляються на ринок України, вплив конструктивних особливостей цих виробів на рівень мерехтіння та особливості вимірювання модуляції світла з врахуванням просторової неоднорідності випромінення світлодіодів. Вимірювання глибини модуляції, індексу мерехтіння та показника видимості стробоскопічного ефекту проводили у відповідності з рекомендаціями стандартів IEEE 1789:2015 та IEC/TR 63518:2018 з використанням спектрометра MK350S. Для зміни кута спостереження використовували гоніофотометр GO2000. Результати досліджень показали, що переважна більшість світлодіодних ламп і світильників мають низькі рівні мерехтіння і не створюють ніяких ризиків для здоров’я людей, але окремі виробники виготовляють продукцію, що мають небезпечний рівень мерехтіння. Зроблені висновки про необхідність внесення в нормативні документи на світлодіодну продукцію вимог до граничних рівнів модуляції для різних частотних діапазонів. Через кутову неоднорідність спектрального складу випромінення світлодіодів має місце і кутова неоднорідність глибини модуляції. На основі досліджень глибини модуляції в залежності від кута спостереження для різних конструкцій світильників зроблені рекомендації стосовно вдосконалення методик вимірювання
34
Кривошапов, Сергей. "Оцінка точності і достовірності вимірювання витрат палива". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 90–97. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.90-97.
Full textAbstract:
Розглянуто необхідність визначення фактичного значення витрати палива під час експлуатації дорожньо-транспортних засобів. По витраті палива можна оцінювати складність умов експлуатації, технічний стан автомобіля, коригувати періодичність технічних впливів, розраховувати ресурс машин. Від витрати палива залежить вартість транспортної операції і інтенсивність забруднення навколишнього середовища. Законодавство обмежує споживання палива, накладає обмеження на точність вимірювання і умови випробування. Розглянуто чинники, що впливають на вимірювання витрати палива. Витрата палива визначається аналітичними і експериментальними методами. Фактичні витрати палива вимірюється за рівнем палива в баку, за даними з контролера блоку управління двигуном (k-line, CAN Buss), шляхом вимірювання потоку палива, що надходить по паливопроводу від бака до форсунок. В останньому випадки застосовуються непрямі методи вимірювання витрати: вимірі силового впливу потоку, перепад тиску, швидкості потоку, часу заповнення мірного обсягу. Проаналізовано переваги та недоліки основних типів витратоміра палива. Дослідження проводилися на поршневому витратомірі палива. Після виміру необхідно виконати наступні аналогового, аналогово-цифрового і чисельного перетворення. Розроблено схему тарировки витратоміра. Зроблено оцінку загальної похибки. Отримано значення абсолютної і відносної похибки на всьому діапазоні вимірюваного показника. Проведено обробку результатів вимірювання методом регресійного аналізу. Отримано коефіцієнти лінійної коригування робочого об'єму витратоміра палива. Зроблено оцінку максимальної помилки за коефіцієнтом детермінації. Запропоновано в програму контролера управління витратоміром включати процедуру коригування та урахування похибки. Розроблено висновки та рекомендації, вказані основні шляхи подальших досліджень..
35
Myrоnenkо, V. "Вимірювання ефективності PR-діяльності: варіативність критеріїв та підходів". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 107–15. http://dx.doi.org/10.15421/292016.
Full textAbstract:
Оцінка ефективності зв’язків з громадськістю є багатоплановим об’єктом досліджень, оскільки саме поняття ефективності PR-діяльності не є однозначним, а процес оцінки охоплює реалізацію програми від початку до кінця. Процес оцінки ефективності PR-діяльності визначається його етапами та факторами, що в ньому оцінюються, які, у свою чергу, описуються конкретними критеріями. Для сучасних теоретиків та практиків розробка та прийняття професійних стандартів вимірювання та оцінки є одним з найперспективніших підходів до розвитку зв’язків з громадськістю. Незважаючи на активізацію зусиль щодо розробки стандартів для вимірювання та оцінки, прийняття, а, надто, застосування їх у практичній діяльності, істотно варіюється. У сучасній практиці не існує стандартного підходу до вимірювання ефективності діяльності у сфері зв’язків з громадськістю, який би сприймався спеціалістами-практиками.У статті розглянуто актуальну на сьогодні проблему оцінки ефективності зв’язків з громадськістю, методи та моделі вимірювання ефективності PR-діяльності. Здійснено ретроспективний аналіз еволюції вимірювання та оцінки зв’язків з громадськістю, характерних для минулого століття. Ця еволюція відбувалась разом із розвитком зв’язків з громадськістю, які поступово виокремлювались у самостійну наукову дисципліну. Акцентується увага на зміні у підходах до оцінки PR-діяльності: від елементів соціологічних досліджень, опитувань думок громадськості, акцентуванні на ролі рекламу у ЗМІ до медіааналізу, кількісних та якісних досліджень та появи нових методів і підходів до досліджуваної проблеми. Проаналізовано сучасні погляди на ефективність PR-діяльності, існуючі методи та моделі оцінки зв’язків з громадськістю у вітчизняній та зарубіжній практиці, визначено їх переваги та недоліки. Окреслено тенденції щодо застосування у сучасній практиці зв’язків з громадськістю.
36
Костіна, Тетяна. "АНАЛІЗ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ У СФЕРІ ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).07.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу методичного інструментарію, який використовується у сфері гендерних досліджень. Проведено теоретичний аналіз можливостей використання методів та методик, що використовуються у західній психології. Зокрема, представлені основніметодики, які на сьогодні застосовуються у психології гендерних досліджень: Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Implicit Association Test (IAT), Gender Bias Quiz. Підкреслено, що при дослідженні гендерно чутливих питань (гендерна нерівність, гендерна дискримінація, гендерний дисбаланс тощо) варто поєднувати експліцитні методи дослідження (прямі запитання, пряме шкалування, пряме оцінювання) із використанням імпліцитних (використовують опосередкований механізм для вимірювання не усвідомлених установок). Серед проаналізованих у роботі методик, до експліцитних належать Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Gender Bias Quiz; до імпліцитних – ImplicitAssociation Test (IAT). Особливого значення при дослідженні ставлення особистості до гендерної проблематики (зокрема, до гендерної нерівності) набувають методичні прийоми і техніки, які дозволяють отримати інформацію, яку надає людина поза межами ефекту соціального схвалення. Зазначено, що процедура такого дослідження є більш складною та потребує від науковця вміння провадити якісний аналіз, що дозволяє виявляти часто приховані чинники поведінкових проявів. Проведений науковий пошук показав, що при дослідженні гендерної проблематики (гендерні стереотипи, ставлення до гендерної нерівності, гендерного дисбалансу тощо) важливо поєднувати методи, що дозволяють отримати як кількісні показники (наприклад, рівень прояву гендерних упереджень), так і якісні, щоможуть бути отримані за допомогою інших методів, наприклад, методу контент-аналізу.
37
Dvoretskyi, A. I., V. I. Lyashenko, F. F. Topolnyi та G. D. Kovalenko. "ВПЛИВ УРАНОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА НАСЕЛЕННЯ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 99–109. http://dx.doi.org/10.33101/s04-4567678.
Full textAbstract:
Мета. Дати оцінку впливу уранової промисловості на стан довкілля та населення на основі розробки та впровадження інженерно-технічних рішень та заходів щодо зменшення гамма-випромінювання та концентрації радону в приміщеннях, виконання екологічної та соціально-побутової реабілітації забрудненої території, житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та населення, що проживає в зоні впливу, спрямовані на підвищення екологічної безпеки довкілля та населення для мінімізації негативого впливу радіаційних та інших факторів. Методика. Використані радіометричні методи (вимірювання експозиційної дози та інтенсивності γ-випромінювання, вимірювання радіоактивності γ-і β-випромінювання, вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання, визначення потужності поглиненої дози γ-випромінювання в повітрі, аналіз природних радіонуклідів(ПРН); статистичний та математичний методи дослідження з використанням комплексного системного підходу. Радіоекологічні дослідження включали: вимірювання потужності експозиційної дози (ПЭД) γ-випромінювання за мережею 100х100 м і 20х10 м (пішохідна γ-зйомка) в обсязі 40 км2; аналіз грунтів на вміст радіонуклідів; відбір проб води на вміст радію і урану; визначення суммарної α- і β-активності грунтів; визначення концентрації радону в житлових приміщеннях. Результати. Показана роль спеціалістів різних органів державної влади та місцевого самоврядування у вирішенні вищезгаданих завдань, для регіонів, що знаходяться в зоні впливу гірничо- металургійних комбінатів з видобутку та первинної переробки уранових руд. Встановлено, що перевищення нормативного рівня еквівалентної рівноважної концентроції радону 50 Бк / м3 в окремих приміщеннях, обумовлено його виділенням з підпільного простору та каналів введення зовнішньої теплової та водопровідної мереж, внутрішніх каналів розподілу тепломереж. Наукова новизна. Доказується, що засипка каналу теплової мережі з зовнішньої сторони будівлі шаром глини на глибину 1 м і його ущільнення, герметизація введення теплової та водопровідної мереж через фундамент будівлі та бетонування приямка зменшують обємну активність радону в приміщенні в 5-6 разів. Практична цінність. Приведений поки що рідкісний досвід щодо підвищення радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води, Україна, яке проживає в зоні впливу об'єктів уранової промисловості. Іл. 6. Бібліогр.: 27 назв
38
Міненко, В. Л. "Зайнятість населення у неформальному секторі економіки: сутність та методи вимірювання". Економіка та держава, № 4 (2010): 111–13.
Find full text
39
Здещиц, Валерій, Анастасія Здещиц та Анастасія Черних. "ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ ВІДРИВУ ДИСКА ВІД РІДИНИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-001.
Full textAbstract:
Розглянуто методику проведення дистанційної лабораторної роботи з фізики, яка використовує саморобну дослідницьку установку для визначення функціональної залежності сили відриву диску, який дотикається до рідини плоскою поверхнею, від величини площі диску та його периметру. Формулювання проблеми. Рівняння Юнга зв'язує кут змочування і коефіцієнти поверхневого натягу на межі середовищ. З цього рівняння випливає, що макроскопічний параметр не залежать від властивостей молекул, а уявлення про силове поле між молекулами враховується тільки на лінії їх розмежування. Тому студенти роблять помилковий висновок, що сили міжмолекулярної взаємодії діють тільки на лінії розмежування середовищ. Отже, виконання лабораторної роботи за вищенаведеною тематикою вирішує цю проблему. Матеріали і методи. Поставлена мета: визначення функціональної залежності сили відриву диску, який доторкається до рідини плоскою поверхнею, від величини площі диску, наявності в ньому отворів та його периметру – вирішувалася за допомогою розробленої дослідницької установки. Для вимірювання величини сили відриву використовувався метод важеля. Результати. Залежність сили відриву від периметра диска (лінії розмежування рідини і твердого тіла) виявилася нелінійною і прямо пропорційною змоченої площі. Коефіцієнт пропорційності склав величину ≈ 40 Н / м2. Висновки. 1) Сила відриву диска від поверхні води непропорційна периметру диску. Це доводить той факт, що поверхневий натяг рідини як особлива реально діюча сила себе у цьому досліді не проявляє. 2) Незмінність величини сили відриву одного і того ж диска при збільшенні кількості виконаних в ньому отворів і залежність сили відриву тільки від площі поверхні цільного диска доводить той факт, що в утриманні диска беруть участь всі молекули, що знаходяться в контактному шарі диска і рідини.
40
Shornikova, S. "Валідація та верифікація методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-26.
Full textAbstract:
Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.
41
Shornikova, S. "Валідація та верифікація методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-26.
Full textAbstract:
Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.
42
Лузан, Петро, Олена Тітова, Ірина Мося та Тетяна Пащенко. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (2021): 169–84. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.169-184.
Full textAbstract:
Актуальність. Адекватне функціонування будь-якої педагогічної системи, зокрема і системи підготовки фахівців у коледжі, неможливе без зворотного зв’язку, без встановлення ефективності освітнього процесу, оцінювання результатів компетентнісно-орієнтованого навчання. Водночас педагогічною наукою ще не напрацьовано докладних теорій і валідних методик, які б давали змогу надійно оцінювати рівень опанування студентами професійними уміннями, навичками, іншими складними компетентностями, визначеними освітніми стандартами результатами навчання. З огляду на це, постала необхідність у розробленні надійної, системної і доступної у практичному застосуванні методики оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Мета – на основі аналізу сутнісних характеристик педагогічного оцінювання, особливостей компетентнісного підходу у фаховій передвищій освіті обґрунтувати методику оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз наукових джерел, вивчення вимог професійних і освітніх стандартів, освітніх програм, аналіз програм навчальних дисциплін – задля з’ясування стану проблеми дослідження та визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для розроблення методу оцінювання компетентностей (освітніх результатів); емпіричні (спостереження, тестування – для визначення валідності інструментарію, внесення коректив у методику оцінювання; дидактичний експеримент – для визначення вагомості питань теми та виділення домінантних навчальних елементів). Результати. Конкретизовано сутність педагогічного оцінювання як процесу встановлення рівня навчальних досягнень студента/студентів в оволодінні змістом навчальної дисципліни (теми, модуля та ін.) відповідно до унормованих вимог. Констатовано брак сталих підходів до визначення понять «педагогічний контроль», «педагогічний (освітній) моніторинг», «педагогічна діагностика», «педагогічне оцінювання», «оцінка», «перевірка», «облік», «педагогічне вимірювання» та інших, що тісно пов’язані з названими. Доведено, що оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжі має здійснюватися шляхом зіставлення демонстрованих студентами знань, умінь, навичок, інших компетентностей (актуальний стан об’єкта), з еталонними (очікуваними, унормованими) результатами, задекларованими в стандартах фахової перед вищої освіти (освітніх програмах). Обґрунтовано методику оцінювання якості професійної підготовки фахівців як алгоритм послідовної реалізації дев’яти етапів – від встановлення еталонних результатів навчання до продукування висновків про рівень якості компетентнісно-орієнтованого навчання студентів. Запропоновано метод оцінювання сформованості умінь (інших компетентностей) студентів на основі опису структурних компонентів професійної дії (предмет (об’єкт); процес (процедура); засоби; умови; результат (продукт). Висновки: Обґрунтована методика оцінювання якості професійної підготовки фахівців у коледжах дає можливість визначити реальний рівень відповідності підготовленості студентів встановленим нормативним вимогам на всіх етапах опанування здобувачами освітньою програмою. Запропонований метод оцінювання компетентностей (освітніх результатів) на основі дидактичного диференціювання професійних дій надає можливість зацікавленим суб’єктам освітнього процесу вже не інтуїтивно, а цілеспрямовано, на науковій основі розробити діагностичний інструментарій, провести діагностичні процедури й отримати об’єктивні, надійні результати перевірки компетентнісних досягнень студентів.
43
Duzhych, Serhii, та Mykola Herasymuk. "Військово-технічне співробітництво між Україною та Російською Федерацією в період військовополітичної кризи на Сході України". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (29 травня 2017): 109–16. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-109-116.
Full textAbstract:
Мета статті – дослідити особливості та наслідки розриву військовотехнічного співробітництва України та Російської Федерації, що склалося в період військово-політичної кризи на Сході України. Застосовано такі теоретичні методи наукового дослідження: аналіз, функціональний аналіз та узагальнення; практичні методи – порівняння, опис, вимірювання. Підсумовано основні зміни у військово-технічному співробітництві між зазначеними суб’єктами, установлено критичні сфери співробітництва, які зазнали змін. Визначено основні проблемні галузі військово-промислового комплексу, що постраждали від розриву кооперації
44
Zarutskii, Ya L., І. B. Plis, S. О. Коrol та А. О. Коmpaniiets. "Оптимізація етапного хірургічного лікування поранених на основі метричної класифікації дефектів м’яких тканин". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.77.
Full textAbstract:
Реферат. У структурі сучасної бойової хірургічної травми поранення тільки м’яких тканин становить 68%, тому важливим є визначення хірургічної тактики лікування на етапах медичної евакуації для швидкого повернення поранених у стрій.
 Матеріали і методи. Проведений аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран.
 Результати. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об’єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин. Визначена методика обчислення площі та об’єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації.
 Обговорення. Запропонований комплексний клінічно–організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м’яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції «реконструктивної драбини».
 Висновок. Впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.
45
Kononov, V., E. Tutuzian та D. Olhovikov. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПОХИБКИ ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗРАЗКІВ РАДІОТЕХНІЧНОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ПРОТИДІЇ ШКИДЛИВОМУ ВПЛИВУ НА СИГНАЛ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (2019): 43–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.043.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є шматково-східчастий сигнал, що необхідний для отримання заданого значення коефіцієнта гармоніки. Метою статті є визначення методики оцінки інструментальної похибки частотних характеристик зразків радіотехнічної техніки в умовах протидії шкідливому сигналу, з подальшим вирішенням задачі цифро аналогового синтезу сигналу із коефіцієнтом гармонік, що був перебудований, за умови мінімального числа рівнів шматково-східчастого сигналу, необхідного для отримання заданого значення коефіцієнта гармоніки. Задача, що вирішується, – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволять визначити методику оцінки інструментальної похибки частотних характеристик зразків радіотехнічної техніки в умовах протидії шкідливому впливу на сигнал. Висновки: запропоновані технічні рішення дозволяють визначити методи цифро аналогового синтезу шматково-східчастих сигналів із коефіцієнтом гармонік, що був перебудований. Вони включають методику розрахунку параметрів сигналу, що синтезується, способи його формування і оцінку погрішностей задавання коефіцієнта гармонік. Це надає обслузі зразків радіотехнічної техніки необхідний методичний апарат для використання прецизійних калібраторів коефіцієнта гармонік, які протидіють шкідливому впливу на сигнал, що обробляється.
46
Vronska, L. V., та I. B. Ivanusa. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У СУХОМУ ЕКСТРАКТІ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10463.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення суми флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці з використанням попередньо гідролізу їхніх глікозидних форм і екстракції отриманих агліконів.
 Матеріали і методи. Сухий екстракт отримано з подрібнених пагонів чорниці методом дробної мацерації з використанням 50 – 70 % етанолу (об/об) як екстрагента. У роботі застосовували стандартний зразок кверцетину (Sigma-Aldrich). Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Lambda 25 (PerkinElmer Ltd., США).
 Результати й обговорення. Для підвищення селективності спектрофотометричного визначення флавоноїдів і уникнення впливу присутніх в екстракті гідроксикоричних кислот і хлорофілів спершу виділяли аглікони флавоноїдів, а потім кількісно визначали. Для цього було досліджено умови гідролізу глікозидів флавоноїдів в ацетоново-водному середовищі в присутності хлоридної кислоти та наступної екстракції агліконів етилацетатом. Встановлено, що отримані аглікони утворюють з алюмінію хлоридом комплекс, який має в електронному спектрі поглинання максимум при довжині хвилі 425 нм і для перерахунку вмісту суми флавоноїдів можна використати кверцетин як стандартну речовину. Було підібрано умови пробопідготовки і спектрофотометричного вимірювання, які дозволили проводити розрахунок вмісту методом стандарту. Лінійність, прецизійність і правильність методики експериментально доведено у діапазоні 20-250 % від очікуваного вмісту, що вказує на придатність запропонованої методики для кількісного визначення флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці.
 Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці, яка дозволяє уникнути впливу гідроксикоричних кислот, присутніх в екстракті в значній кількості. Проведено вивчення лінійності, прецизійності і правильності методики в діапазоні 1,232 – 15,400 мкг кверцетину в 1мл кінцевого вимірюваного розчину (20 – 250 % від очікуваного вмісту), результати якого вказують на придатність методики для визначення вмісту флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці.
47
Кравець, О. Я. "Використання геоінформаційних технологій для дослідження зсувних процесів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.36930/40300220.
Full textAbstract:
Виконано аналіз методів дослідження динаміки зсувних процесів. Проаналізовано причини виникнення зсувів, основними з яких є перезволоження ґрунту та збільшення навантаження на схил внаслідок забудови схилу та руху транспорту. Визначено роль рельєфу та його геоморфологічного стану у формуванні зсувів. Описано методи боротьби зі зсувами. Проаналізовано наявні методи спостережень на зсувних схилах, які забезпечують вирішення завдань із вивчення механізму та динаміки зсувного процесу. Виконано опис геодезичних методів дослідження зсувів, які передбачають створення геодезичної основи на зсувонебезпечних схилах, закріплення геодезичної основи спеціальними марками та періодичні вимірювання їх координат і висот високоточними електронними геодезичними приладами, ГНСС-приймачами. Запропоновано визначати просторово-часові характеристики зсувів геоінформаційними методами. За даними топографічного знімання з допомогою пакету програм Surfer створено тривимірну цифрову модель зсувного схилу та карту крутизни схилу. За даними зміщень геодезичних марок між двома циклами спостережень створено карти ізозміщень ґрунту по висоті та визначено межі зсуву. За геологічними даними складено карту ізопотужностей зсувного тіла, яка дає змогу визначити його об'єм. За даними повторних вимірювань створено карту швидкостей зсуву. Порівняння даних з різних циклів дає змогу проаналізувати динаміку зсувного процесу, розробити прогноз його розвитку та запроектувати відповідні протизсувні заходи. Запропоновано застосовувати геоінформаційні технології для створення просторово-часових моделей зсувних процесів. Розроблені карти є основою для створення інших геодинамічних карт: суміщених карт горизонтальних та вертикальних ізозміщень, карт прискорень ізозміщень та ін. Разом вони формують банк даних інформації, що дає змогу здійснювати ефективний моніторинг зсувних процесів.
48
Bagmet, Kseniya, Oleksii Lyulyov та Iryna Skliar. "ДОВГОСТРОКОВИЙ ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ У КОНТЕКСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ Й ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), № 1(13) (2018): 17–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-17-23.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню підходів до оцінювання соціального впливу як довгострокового результату соціальних інвестицій. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення суперечностей та потреб, що зумовлюють оцінювання довгострокового впливу соціальних програм, визначення спільних принципів оцінювання соціального впливу. У роботі відповідно до поставлених завдань використано такі методи дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції; системно-структурний аналіз. Проаналізовано потреби та складності, що пов’язані з розробленням загальних стандартів оцінювання соціального впливу. Систематизовано методи оцінювання соціальної ефективності, узагальнено принципи оцінювання соціального впливу, що можуть бути прийняті як спільні для організацій соціального сектору. Результати дослідження свідчать про необхідність узгодження систем вимірювання соціального впливу зі стратегією та місією організації, поєднуючи це з розробкою системи управління.
49
Сергата, Н. С., та Є. Ю. Халік. "ЗАСОБИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НАДЛИШКОВОЇ ВАГИ У ДІВЧАТ 19-20 РОКІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 86–91. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-12.
Full textAbstract:
У статті визначена хвороба, яка викликана надмірним харчуванням. У світі збільшилося число людей, які страждають від надлишкової ваги. Це одна з центральних проблем сучасної медицини та реабілітації. Визначено, що чим більше маса тіла, тим коротшою є середня тривалість життя, тим більша ймовірність розвитку таких важких захворювань, як цукровий діабет, атеросклероз, ішемічна хвороба серця і багато інших недуг, які ведуть до зниження і втрати працездатності в активному творчому віці. Зазначено, що в останні роки розроблені і впроваджені в клінічну практику багато методів дослідження, які дають змогу рекомендувати нові, більш досконалі методи та засоби фізичної терапії. Розробляються ефективні комплекси фізіотерапевтичних вправ, проводяться різні методики лікувального масажу, застосовується дієтотерапія, використовують рухові засоби фізичної терапії (підбирається необхідне навантаження за допомогою таких видів рухової активності, як скандинавська хода, аквааеробіка) та багато іншого. Визначено, що для профілактики та лікування надлишкової ваги для дівчат 19-20 років найбільш ефективними є регулярні заняття фізіотерапевтичним вправами, скандинавською ходою, аквааеробікою, проведення лікувального масажу та виконання рекомендацій із лікувального харчування. У роботі розкриті основні методи дослідження, а саме: аналіз засобів та методів фізичної терапії, метод анкетування; антропометричні вимірювання; оцінка функціонального стану кардіореспіраторної системи; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Наведені засоби фізичної терапії для лікування та профілактики надмірної ваги є одним із варіантів підходу до проблеми зменшення надмірної ваги. Створені з метою надання допомоги людям, які страждають від надмірної ваги, ці засоби дозволяють не тільки нормалізувати обмін речовин, а й попереджати можливі патологічні стани з боку різних систем організму.
50
Хрульов, Микола Васильович, та Генадій Васильович Кривоус. "СПОСІБ КОМПЕНСАЦІЇ ДИНАМІЧНОЇ ПОХИБКИ МЕТОДУ ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА ТИПУ ІНДУКТОСИН, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ВИМІРЮВАННІ ЗСУВУ ФАЗИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 39–48. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.234976.
Full textAbstract:
Датчики типу індуктосин широко застосовуються для вимірювання переміщення в різних технічних і технологічних галузях. Вони відзначаються надійністю, довговічністю, низькою статичною похибкою вимірювання, простотою обслуговування. Нині в експлуатації знаходиться значна кількість обладнання, в якому використовуються вимірювачі переміщення на основі датчиків типу індуктосин. Одним із методів вимірювання переміщення з використанням індуктосинів є метод, що базується на перетворенні кутового переміщення в фазу, істотним недоліком якого є наявність динамічної похибки методу вимірювання. Таким чином, завдання компенсації динамічної похибки методу вимірювання переміщення за допомогою вимірювального перетворювача типу індуктосин, що базується на вимірюванні зсуву фази, є актуальним і становить певний науковий і практичний інтерес. У статті розглянуто спосіб компенсації динамічної похибки методу вимірювання переміщення за допомогою вимірювального перетворювача типу індуктосин, що базується на вимірюванні зсуву фази, який не потребує застосування додаткових приладів для визначення швидкості переміщення заготовки, наприклад тахогенераторів. Для визначення швидкості переміщення заготовки пропонується використовувати дані, отримані при вимірюванні переміщення за допомогою вимірювального перетворювача типу індуктосин із застосуванням методу вимірювання, що базується на вимірюванні зсуву фази. Відзначено, що запропоноване рішення дасть можливість повністю компенсувати абсолютну динамічну похибку розглянутого методу вимірювання переміщення тільки для випадків рівномірного або рівноприскореного руху. В реальності характер руху виконавчого органу визначається роботою конкретного типу електроприводу і його складових частин, а саме системи управління, електродвигуна, а також характеристиками технологічного обладнання. У загальному випадку для визначення впливу обладнання на абсолютну динамічну похибку необхідно проводити статистичні дослідження для конкретного типу електроприводу і техноло-гічного обладнання. Для реалізації розглянутого способу компенсації динамічної похибки запропоновано модернізовану структуру мікроконтролерного вимірювача переміщення з використанням індуктосину як датчика положення. Застосування методу компенсації динамічної похибки дасть змогу істотно розширити експлуатаційні характеристики методу вимірювання, а саме – підвищити точність вимірювання, й істотно збільшити максимальне значення швидкості переміщення заготовки.