Academic literature on the topic 'Методи контролю виробництва'

Предмет. Промислове виробництво молочних ферментованих продуктів неминуче стикається з проблемами порушень ферментації, спричиненими бактеріальними вірусами – бактеріофагами (або фагами), активними до заквашувальних культур. Найбільшої шкоди фаги завдають сироварінню, що пов’язано з особливостями отримання сиру і біології цих вірусів. У статті проведено аналіз сучасної літератури, присвяченої проблемі запобігання порушень ферментації під час виробництва сиру. Предметом досліджень були сучасні дані щодо особливостей біології фагів молочнокислих бактерій (МКБ) та їх співіснування з бактеріями-хазяями; інформація щодо джерел фагового забруднення виробництва, впливу технологічних операцій під час виробки сиру на репродукцію і накопичення фагів, методів їх виявлення та розробки нових підходів фагового контролю на виробництві. Мета. Аналітичний огляд сучасної наукової інформації щодо особливостей біології фагів МКБ та їх співіснування з бактеріями-хазяями, а також підходів фагового контролю на виробництві. Методи. Використали аналітичний метод, аналізували інформацію з баз даних: PubMed, Scopus, Web of Sciences, скористались результатами власних досліджень. Результати. Основним джерелом надходження фагів на виробництво є сире молоко, в якому вони можуть перебувати у вигляді віріонів або профагів у геномах бактерій-хазяїв. Через наявність та велику різноманітність фагів у природних екосистемах сирого молока, запобігти їх потраплянню та забезпечити відсутність фагів на виробництві практично неможливо. Оскільки наявність фагів у середовищі молочних заводів є неминучою, зусилля дослідників спрямовані на розробку ефективних механізмів фагового контролю, а не на повну елімінацію вірусів. Сучасні методи фагового контролю на виробництві включають: використання заквасок прямого внесення, що містять фагостійкі фагонеспоріднені штами МКБ, запровадження ротаційних схем заквашувальних препаратів, проведення фагового моніторингу, запобігання утворенню аерозолю та кондиціонування повітря, ретельне очищення місць отримання сироватки та резервуарів для її зберігання, дотримання вимог санітарії і гігієни, використання дезінфектантів з антифаговою дією. Наявність різноманітних джерел фагового забруднення у поєднанні з високою генетичною гнучкістю фагів робить ці віруси перманентною проблемою виробництва молочних ферментованих продуктів, яка вимагає постійного моніторингу та проведення досліджень для розробки нових підходів до фагового контролю, а також розробки нових технологій вилучення фагів із сировини, побічних продуктів виробництва, повітря й обладнання. Сфера застосування результатів. Сироробні та молокопереробні підприємства.

УДК 629.41.2; JEL Classification: М10
 Непран А. А., Воронкова А. А., Чуйко Н. В. ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ
 Мета – розробка теоретичних засад використання статистичних методів в управлінні якістю промислової продукції. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи математичної статистики – для визначення розміру вибірки, середнього відхилення, граничних меж допусків, допустимих значень відхилень середніх арифметичних значень. Результати. Для аналізу якості та попередження появи шлюбу важливе значення мають статистичні методи управління якістю. Цей метод контролю виробництва та якості продукції ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики до систематичного контролю за якістю виробів та станом технологічного процесу з метою підтримки його стійкості та забезпечення заданого рівня якості виготовлення продукції. На конкретному прикладі обґрунтовані показники верхніх та нижніх меж допусків, а також верхніх та нижніх меж зони допустимих значень відхилень від середніх арифметичних значень. Наукова новизна. Обгрунтовано порядок застосування методу середніх та розмахів для контролю якості продукції на промислових підприємствах. Практична значущість. Використання даного методу дозволить знизити трудомісткість оцінки якості продукції та забезпечити контроль технологічних процесів. Доцільно на підприємствах серійного та масового виробництва.

Наведено інноваційні механізми неруйнівного контролю в умовах виробництва. Розкрито напрями за якими розподіляються засоби неруйнівного контролю, визначено, що основа вибору методу і приладу неруйнівного контролю для вирішення завдань дефектоскопії, товщинометрії, структуроскопії і технічного діагностування залежить від параметрів контрольованого об'єкта і умов його обстеження. Зазначається, що виявити поверхневі дефекти, як на зовнішніх поверхнях, так і у внутрішніх порожнинах виробів і виміряти їх параметри дозволяють візуальний і вимірювальний методи. У статті описано особливості радіаційного методу контролю, акустичного (ультразвукового) методу, магнітопорошкового або магнітолюмінесцентного методу, вихрострумового методу та теплового. Також, у рамках роботи наведено інноваційні механізми неруйнівного контролю в умовах виробництва у різних галузях: будівельної, аерокосмічної, мікроелектроніки, атомно-оптичної мікроскопії біологічних об'єктів. Для машинобудівних підприємств розкрито принципи перспективної розробки нових методів і засобів контролю. Окреслено технологію CALS, яка передбачає подання в електронній формі всіх даних і документів, що використовуються для опису виробу або того, як він виробляється і експлуатується, для інформаційної підтримки різних процедур, використовуваних протягом усього життєвого циклу виробу. Визначено місце персонального комп’ютера у системі CALS технологій, зазначено, що в автоматизованих засобах персонального комп’ютера всі процеси контролю і розсортування виробів виконуються автоматично без участі оператора, а до їх складу входять засоби переміщення контрольованих об'єктів, пристрої стабілізації їх положення в процесі контролю, системи механічного сканування перетворювачем поверхні виробу, сполучні елементи електричних виконавчих пристроїв, системи супроводу проконтрольованої продукції, блокувальні пристрої та інше

Предмет. Визначення продуктів розкладання сахарози – глюкози та молочної кислоти за допомогою ферментного аналізатора. Мета. Розроблення інструментального експрес-методу визначення неврахованих втрат сахарози у цукровому виробництві. Методи. Оскільки основними продуктами розкладання сахарози є редукувальні речовини і молочна кислота, тому для досліджень був використаний прилад – ферментний аналізатор, датчики якого були оснащені глюкозооксидазною та лактатоксидазною мембранами. Дослідження виконували в лабораторних та промислових умовах. В лабораторії готували модельні розчини глюкози і молочної кислоти, які аналізували за допомогою ферментного аналізатора. В результаті досліджень було визначено способи калібрування датчиків, тривалість їх відмивання буферними розчинами, використання датчиків різних систем та похибки вимірювань. По модельних розчинах глюкози та молочної кислоти були побудовані калібрувальні графіки. За відпрацьованим регламентом на приладі у виробничих умовах було проаналізовано продукти переробки цукрових буряків: дифузійний сік, очищений сік, сироп та меляса. Паралельно визначали невраховані втрати аналітичними методами: редукувальні речовини – методом Берлінського інституту, вміст молочної кислоти- колориметричним методом з використанням хлорного заліза. Результати. Отримані в лабораторних умовах результати було опрацьовано методами математичної статистики, внаслідок чого отримано регресійні рівняння залежності вмісту глюкози та молочної кислоти в розчинах від показань ферментного аналізатора. Розроблено алгоритм розрахунку визначення втрат сахарози від її розкладання за вимірюваннями в технологічних розчинах вмісту глюкози і молочної кислоти. Перевірка розробленої методики у промислових умовах на реальних продуктах цукрового виробництва підтвердила можливість визначення неврахованих втрат сахарози у цукровому виробництві за допомогою ферментного аналізатора. Сфера застосування результатів. За результатами досліджень запропоновано інструментальний експрес-метод визначення неврахованих втрат сахарози у виробництві. Впровадження методики дасть можливість оперативно визначати продукти розкладання сахарози у цукровому виробництві та контролювати невраховані втрати, за отриманими даними коригувати технологічний режим переробки буряків та внесення антисептиків. Це дозволити збільшити вихід цукру на 0,3% до маси буряків та підвищити ефективність виробництва.

Анотація. У статті розглядаються інноваційні підходи до управління якістю хлібобулочних, кондитерськх, макаронних виробів і харчоконцентратів. Особлива увага приділяється сучасним технологіям, а саме технологіям «відкладеного випікання», методам контролю якості, що включають аналіз сировини, моніторинг фізико-хімічних показників та оцінку кінцевого продукту. Висвітлено роль автоматизації виробничих процесів та використання штучного інтелекту для оптимізації виробництва. Також розглянуто новітні технології, такі як біотехнології, нанотехнології та цифрові методи контролю, що сприяють покращенню безпеки та якості продукції та виробництва хлібобулочних заморожених напівфабрикатів за технологіями «відкладеного випікання». Стаття аналізує вплив різних факторів на якість продукції, включаючи технологічні параметри виробництва, контроль процесів бродіння, випікання та зберігання виробів. Розглянуто впровадження автоматизованих систем, які дозволяють здійснювати контроль у режимі реального часу, прогнозувати можливі відхилення та запобігати дефектам. Окремо акцентовано увагу на використанні алгоритмів машинного навчання та комп’ютерного зору у виявленні дефектів, а також можливості їх інтеграції у сучасні системи управління якістю. Автоматизація виробництва та цифрові технології дозволяють значно підвищити ефективність підприємств, зменшити вплив людського фактора та покращити конкурентоспроможність продукції. Запропоновані в статті підходи можуть бути застосовані для вдосконалення систем контролю якості на харчових підприємствах, що забезпечить стабільну якість продукції та відповідність сучасним стандартам безпеки.

Сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, побічні реакції на ліки є п'ятою основною причиною смертності в усьому світі. Природні методи лікування (наприклад, фітотерапія, апітерапія) мають значно менше протипоказань, але навіть вони мають свої обмеження. Пріоритетними є натуральні продукти, серед яких важливу роль відіграють рослинні та гомеопатичні лікарські засоби. Гомеопатичні лікарські засоби ефективно використовуються протягом останніх десятиліть у всьому світі. Незважаючи на значні досягнення сучасної органічної хімії та виробництво високоякісних синтетичних біологічно активних речовин, популярність гомеопатичних лікарських засобів постійно зростає як в Україні, так і за кордоном. Усесвітнє збільшення використання гомеопатичних лікарських засобів населенням та швидке розширення світового ринку, безпека та якість гомеопатичних препаратів стали актуальними питаннями сьогодення для органів охорони здоров'я, фармацевтичної промисловості та споживачів. Виробництво гомеопатичних лікарських засобів проводиться відповідно до правил належної виробничої практики. Безпека гомеопатичних препаратів переважно залежить від їхньої якості. Оскільки вимоги до якості гомеопатичних лікарських засобів відповідають загальним фармакопейним вимогам до лікарських форм, їх виробництво і контроль якості повинні здійснюватися з дотриманням усіх правил належної виробничої практики, а методи контролю якості повинні бути розроблені для кожного продукту, валідовані та включені в нормативну документацію підприємства-виробника. Вимоги до контролю якості гомеопатичних лікарських засобів також залежать від умісту в них активних фармацевтичних інгредієнтів, а контроль якості готового гомеопатичного препарату має проводитись як для кінцевого продукту, так і для початкових, проміжних матеріалів. Тому для організації виробництва якісних та безпечних гомеопатичних лікарських засобів актуальним є проведення поглиблених досліджень сировини та базисних гомеопатичних препаратів.