To see the other types of publications on this topic, follow the link: Методи контролю виробництва.
Journal articles on the topic 'Методи контролю виробництва'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Методи контролю виробництва.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шугай, М. О. "БЕЗПЕЧНІСТЬ І ЯКІСТЬ СИРУ: ФАГИ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 23 (2024): 214–23. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-25.
Full textAbstract:
Предмет. Промислове виробництво молочних ферментованих продуктів неминуче стикається з проблемами порушень ферментації, спричиненими бактеріальними вірусами – бактеріофагами (або фагами), активними до заквашувальних культур. Найбільшої шкоди фаги завдають сироварінню, що пов’язано з особливостями отримання сиру і біології цих вірусів. У статті проведено аналіз сучасної літератури, присвяченої проблемі запобігання порушень ферментації під час виробництва сиру. Предметом досліджень були сучасні дані щодо особливостей біології фагів молочнокислих бактерій (МКБ) та їх співіснування з бактеріями-хазяями; інформація щодо джерел фагового забруднення виробництва, впливу технологічних операцій під час виробки сиру на репродукцію і накопичення фагів, методів їх виявлення та розробки нових підходів фагового контролю на виробництві. Мета. Аналітичний огляд сучасної наукової інформації щодо особливостей біології фагів МКБ та їх співіснування з бактеріями-хазяями, а також підходів фагового контролю на виробництві. Методи. Використали аналітичний метод, аналізували інформацію з баз даних: PubMed, Scopus, Web of Sciences, скористались результатами власних досліджень. Результати. Основним джерелом надходження фагів на виробництво є сире молоко, в якому вони можуть перебувати у вигляді віріонів або профагів у геномах бактерій-хазяїв. Через наявність та велику різноманітність фагів у природних екосистемах сирого молока, запобігти їх потраплянню та забезпечити відсутність фагів на виробництві практично неможливо. Оскільки наявність фагів у середовищі молочних заводів є неминучою, зусилля дослідників спрямовані на розробку ефективних механізмів фагового контролю, а не на повну елімінацію вірусів. Сучасні методи фагового контролю на виробництві включають: використання заквасок прямого внесення, що містять фагостійкі фагонеспоріднені штами МКБ, запровадження ротаційних схем заквашувальних препаратів, проведення фагового моніторингу, запобігання утворенню аерозолю та кондиціонування повітря, ретельне очищення місць отримання сироватки та резервуарів для її зберігання, дотримання вимог санітарії і гігієни, використання дезінфектантів з антифаговою дією. Наявність різноманітних джерел фагового забруднення у поєднанні з високою генетичною гнучкістю фагів робить ці віруси перманентною проблемою виробництва молочних ферментованих продуктів, яка вимагає постійного моніторингу та проведення досліджень для розробки нових підходів до фагового контролю, а також розробки нових технологій вилучення фагів із сировини, побічних продуктів виробництва, повітря й обладнання. Сфера застосування результатів. Сироробні та молокопереробні підприємства.
2
Непран, Андрій, Наталія Чуйко та Алла Воронкова. "ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 30 (11 липня 2023): 96–105. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.96.
Full textAbstract:
УДК 629.41.2; JEL Classification: М10
 Непран А. А., Воронкова А. А., Чуйко Н. В. ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ
 Мета – розробка теоретичних засад використання статистичних методів в управлінні якістю промислової продукції. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи математичної статистики – для визначення розміру вибірки, середнього відхилення, граничних меж допусків, допустимих значень відхилень середніх арифметичних значень. Результати. Для аналізу якості та попередження появи шлюбу важливе значення мають статистичні методи управління якістю. Цей метод контролю виробництва та якості продукції ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики до систематичного контролю за якістю виробів та станом технологічного процесу з метою підтримки його стійкості та забезпечення заданого рівня якості виготовлення продукції. На конкретному прикладі обґрунтовані показники верхніх та нижніх меж допусків, а також верхніх та нижніх меж зони допустимих значень відхилень від середніх арифметичних значень. Наукова новизна. Обгрунтовано порядок застосування методу середніх та розмахів для контролю якості продукції на промислових підприємствах. Практична значущість. Використання даного методу дозволить знизити трудомісткість оцінки якості продукції та забезпечити контроль технологічних процесів. Доцільно на підприємствах серійного та масового виробництва.
3
Топчій, Н., С. Шорнікова та O. Альховик. "Інноваційні механізми неруйнівного контролю в умовах виробництва." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (23 вересня 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-14.
Full textAbstract:
Наведено інноваційні механізми неруйнівного контролю в умовах виробництва. Розкрито напрями за якими розподіляються засоби неруйнівного контролю, визначено, що основа вибору методу і приладу неруйнівного контролю для вирішення завдань дефектоскопії, товщинометрії, структуроскопії і технічного діагностування залежить від параметрів контрольованого об'єкта і умов його обстеження. Зазначається, що виявити поверхневі дефекти, як на зовнішніх поверхнях, так і у внутрішніх порожнинах виробів і виміряти їх параметри дозволяють візуальний і вимірювальний методи. У статті описано особливості радіаційного методу контролю, акустичного (ультразвукового) методу, магнітопорошкового або магнітолюмінесцентного методу, вихрострумового методу та теплового. Також, у рамках роботи наведено інноваційні механізми неруйнівного контролю в умовах виробництва у різних галузях: будівельної, аерокосмічної, мікроелектроніки, атомно-оптичної мікроскопії біологічних об'єктів. Для машинобудівних підприємств розкрито принципи перспективної розробки нових методів і засобів контролю. Окреслено технологію CALS, яка передбачає подання в електронній формі всіх даних і документів, що використовуються для опису виробу або того, як він виробляється і експлуатується, для інформаційної підтримки різних процедур, використовуваних протягом усього життєвого циклу виробу. Визначено місце персонального комп’ютера у системі CALS технологій, зазначено, що в автоматизованих засобах персонального комп’ютера всі процеси контролю і розсортування виробів виконуються автоматично без участі оператора, а до їх складу входять засоби переміщення контрольованих об'єктів, пристрої стабілізації їх положення в процесі контролю, системи механічного сканування перетворювачем поверхні виробу, сполучні елементи електричних виконавчих пристроїв, системи супроводу проконтрольованої продукції, блокувальні пристрої та інше
4
Чернявська, Л. І., Ю. О. Моканюк та П. М. Барабанов. "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД КОНТРОЛЮ НЕВРАХОВАНИХ ВТРАТ САХАРОЗИ У ЦУКРОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 11, № 21 (2023): 167–77. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2023-21-17.
Full textAbstract:
Предмет. Визначення продуктів розкладання сахарози – глюкози та молочної кислоти за допомогою ферментного аналізатора. Мета. Розроблення інструментального експрес-методу визначення неврахованих втрат сахарози у цукровому виробництві. Методи. Оскільки основними продуктами розкладання сахарози є редукувальні речовини і молочна кислота, тому для досліджень був використаний прилад – ферментний аналізатор, датчики якого були оснащені глюкозооксидазною та лактатоксидазною мембранами. Дослідження виконували в лабораторних та промислових умовах. В лабораторії готували модельні розчини глюкози і молочної кислоти, які аналізували за допомогою ферментного аналізатора. В результаті досліджень було визначено способи калібрування датчиків, тривалість їх відмивання буферними розчинами, використання датчиків різних систем та похибки вимірювань. По модельних розчинах глюкози та молочної кислоти були побудовані калібрувальні графіки. За відпрацьованим регламентом на приладі у виробничих умовах було проаналізовано продукти переробки цукрових буряків: дифузійний сік, очищений сік, сироп та меляса. Паралельно визначали невраховані втрати аналітичними методами: редукувальні речовини – методом Берлінського інституту, вміст молочної кислоти- колориметричним методом з використанням хлорного заліза. Результати. Отримані в лабораторних умовах результати було опрацьовано методами математичної статистики, внаслідок чого отримано регресійні рівняння залежності вмісту глюкози та молочної кислоти в розчинах від показань ферментного аналізатора. Розроблено алгоритм розрахунку визначення втрат сахарози від її розкладання за вимірюваннями в технологічних розчинах вмісту глюкози і молочної кислоти. Перевірка розробленої методики у промислових умовах на реальних продуктах цукрового виробництва підтвердила можливість визначення неврахованих втрат сахарози у цукровому виробництві за допомогою ферментного аналізатора. Сфера застосування результатів. За результатами досліджень запропоновано інструментальний експрес-метод визначення неврахованих втрат сахарози у виробництві. Впровадження методики дасть можливість оперативно визначати продукти розкладання сахарози у цукровому виробництві та контролювати невраховані втрати, за отриманими даними коригувати технологічний режим переробки буряків та внесення антисептиків. Це дозволити збільшити вихід цукру на 0,3% до маси буряків та підвищити ефективність виробництва.
5
Солоницька, І. В., О. В. Макарова та С. С. Ганчев. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ХЛІБОБУЛОЧНИХ, КОНДИТЕРСЬКИХ, МАКАРОННИХ ВИРОБІВ І ХАРЧОКОНЦЕНТРАТІВ". Scientific Works 88, № 1 (2024): 162–66. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.3026.
Full textAbstract:
Анотація. У статті розглядаються інноваційні підходи до управління якістю хлібобулочних, кондитерськх, макаронних виробів і харчоконцентратів. Особлива увага приділяється сучасним технологіям, а саме технологіям «відкладеного випікання», методам контролю якості, що включають аналіз сировини, моніторинг фізико-хімічних показників та оцінку кінцевого продукту. Висвітлено роль автоматизації виробничих процесів та використання штучного інтелекту для оптимізації виробництва. Також розглянуто новітні технології, такі як біотехнології, нанотехнології та цифрові методи контролю, що сприяють покращенню безпеки та якості продукції та виробництва хлібобулочних заморожених напівфабрикатів за технологіями «відкладеного випікання». Стаття аналізує вплив різних факторів на якість продукції, включаючи технологічні параметри виробництва, контроль процесів бродіння, випікання та зберігання виробів. Розглянуто впровадження автоматизованих систем, які дозволяють здійснювати контроль у режимі реального часу, прогнозувати можливі відхилення та запобігати дефектам. Окремо акцентовано увагу на використанні алгоритмів машинного навчання та комп’ютерного зору у виявленні дефектів, а також можливості їх інтеграції у сучасні системи управління якістю. Автоматизація виробництва та цифрові технології дозволяють значно підвищити ефективність підприємств, зменшити вплив людського фактора та покращити конкурентоспроможність продукції. Запропоновані в статті підходи можуть бути застосовані для вдосконалення систем контролю якості на харчових підприємствах, що забезпечить стабільну якість продукції та відповідність сучасним стандартам безпеки.
6
Вишневська, Лілія, Світлана Олійник, Ілона Коноваленко, Марина Буряк, Тетяна Ковальова та Катерина Ромась. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ". Health & Education, № 1 (23 травня 2024): 93–98. http://dx.doi.org/10.32782/health-2024.1.12.
Full textAbstract:
Сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, побічні реакції на ліки є п'ятою основною причиною смертності в усьому світі. Природні методи лікування (наприклад, фітотерапія, апітерапія) мають значно менше протипоказань, але навіть вони мають свої обмеження. Пріоритетними є натуральні продукти, серед яких важливу роль відіграють рослинні та гомеопатичні лікарські засоби. Гомеопатичні лікарські засоби ефективно використовуються протягом останніх десятиліть у всьому світі. Незважаючи на значні досягнення сучасної органічної хімії та виробництво високоякісних синтетичних біологічно активних речовин, популярність гомеопатичних лікарських засобів постійно зростає як в Україні, так і за кордоном. Усесвітнє збільшення використання гомеопатичних лікарських засобів населенням та швидке розширення світового ринку, безпека та якість гомеопатичних препаратів стали актуальними питаннями сьогодення для органів охорони здоров'я, фармацевтичної промисловості та споживачів. Виробництво гомеопатичних лікарських засобів проводиться відповідно до правил належної виробничої практики. Безпека гомеопатичних препаратів переважно залежить від їхньої якості. Оскільки вимоги до якості гомеопатичних лікарських засобів відповідають загальним фармакопейним вимогам до лікарських форм, їх виробництво і контроль якості повинні здійснюватися з дотриманням усіх правил належної виробничої практики, а методи контролю якості повинні бути розроблені для кожного продукту, валідовані та включені в нормативну документацію підприємства-виробника. Вимоги до контролю якості гомеопатичних лікарських засобів також залежать від умісту в них активних фармацевтичних інгредієнтів, а контроль якості готового гомеопатичного препарату має проводитись як для кінцевого продукту, так і для початкових, проміжних матеріалів. Тому для організації виробництва якісних та безпечних гомеопатичних лікарських засобів актуальним є проведення поглиблених досліджень сировини та базисних гомеопатичних препаратів.
7
СЕБКО, Вадим, Валерій ЗДОРЕНКО, Наталія ЗАЩЕПКІНА, Сергій БАРИЛКО та Наталія ЗАБІЯКА. "ТРИПАРАМЕТРОВИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СТАНУ СТІЧНИХ ВОД ВИРОБНИЦТВА ФРУКТОВИХ СОКІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 269–75. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-36.
Full textAbstract:
В результаті переробки продовольчої сировини та отримання на виході готової продукції і виробник, і споживач впливають на навколишнє середовище, надаючи тим самим негативний, а часом не поправний вплив. На сьогодні, підприємства харчової та переробної промисловості малої потужності, часто розташовуються в межах міста, саме тому виникає необхідність у дослідженні відповідності показників стічних вод, що скидаються, нормативним документам. При цьому про ефективність природоохоронних заходів, можна судити за результатами реалізації заходів екологічного моніторингу, а також розвитку динаміки екологічної обстановки в районах населених пунктів. В стічних водах виробництва фруктових соків містяться забруднення, які мають органічну основу, а також розбавлені розчини, які включають вуглеводи та білки рослинного походження. Забруднюючі речовини, що містяться в стоках, потрапляючи в штучні і природні водоймища, а також в результаті їх акумуляції в грунті, можуть швидко загнивати і погіршувати санітарний стан. При цьому, існуючи інформативні методи визначення параметрів стану стічних вод є достатньо складними для малих підприємств виробництва фруктових соків та відрізняються високою собівартістю. У зв'язку з цим, для вибору метода очищення, виникає необхідність в створенні нових широкомежових методів спільного вимірювального контролю параметрів стану зразків стічних вод харчових та переробних виробництв. Для підвищення точності вимірювань питомої електричної провідності χ, відносної діелектричної проникності εr і температури t зразків стічних вод, в роботі досліджено трипараметровий інформативний метод на основі занурюваного параметричного електромагнітного перетворювача ПЗП, який замість осердя застосовує проводійний шар стічних вод. Розроблено алгоритми вимірювальних та розрахункових процедур визначення параметрів стічних вод. Наведено основні співвідношення, які описують реалізацію багатопараметрового електромагнітного метода вимірювального контролю χ, εr і t.
8
КРЮКОВА, О. А., О. В. ПАВЛІЙ, С. М. ГЛАБЕЦЬ та І. Я. КУХТА. "ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ТА РАДІОГРАФІЧНОГО МЕТОДІВ НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ АДИТИВНОГО ВИРОБНИЦТВА". Technologies and Engineering, № 1 (22 березня 2024): 60–66. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2024.1.6.
Full textAbstract:

 Мета. З’ясувати можливості використання акустичного та радіографічного методів неруйнівного контролю для виявлення дефектів у виробах електронно-променевої наплавки з титану, сталі, вольфраму, молібдену та бронзи, а також визначити оптимальні технології і параметри контролю.
 Методика. Порівняльний контроль акустичного дослідження проводився контактними перетворювачами, поздовжніми (компресійними) ультразвуковими хвилями наступних частот/діаметрів робочої поверхні: 2 МГц/24мм; 2,5 МГц/10мм і 5 МГц/14мм. Радіографічне дослідження проводилось за технологією класичної плівкової радіографії та DR (цифрова пряма радіографія).
 Результати. Показано, що ультразвуковий та радіаційний методи контролю дозволяють провести оцінку якості виробів адитивних технологій відповідно до нормативних документів. 
 Наукова новизна. За результатами досліджень зроблені рекомендації щодо використання методів неруйнівного контролю для виявлення дефектів та механічних властивостей готових виробів.
 Практична значимість. Використання сучасних ультразвукових дефектоскопів з фазованими антенними решітками (ФАР), з одночасним використання режимів TFM (Total Focusing Method) і FMC (Full Matrix Capture) для виявлення дефектів довільної орієнтації, розташованих на різній глибині є перспективним для дослідження якості виробів адитивних технологій.
9
Вогнівенко, Л. П., та Ю. І. Стасюк. "НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ: ВПЛИВ ТОКСИКАНТІВ НА ЯКІСТЬ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (29 травня 2024): 128–33. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.1.14.
Full textAbstract:
Забезпечення безпеки та якості молочних продуктів є надзвичайно важливим завданням для споживачів та виробників. Однак, небезпека забруднення молочних продуктів токсикантами може стати серйозною загрозою для здоров’я споживачів. Фізичні та хімічні забруднення можуть виникнути на будь-якому етапі виробництва та постачання молочних продуктів, і їх виявлення та контроль вимагають уважності та системного підходу. У цій статті ми детально розглянемо різноманітні типи токсикантів, їхній вплив на якість молочних продуктів та можливі наслідки для здоров’я споживачів. Фізичні токсиканти можуть включати чужорідні тіла, такі як пил, волосся та фрагменти упаковки, а також металеві забруднення, зокрема свинець, кадмій та ртуть. Хімічні токсиканти включають пестициди та гербіциди, антибіотики, гормональні речовини, важкі метали та інші хімічні забруднення, такі як діоксини та пластикові розчинники. Молочні продукти можуть бути забруднені на різних етапах виробництва та постачання. Забруднення може виникати через недоліки у виробництві, навколишнє середовище або внаслідок використання хімікатів та антибіотиків у тваринництві. Негативний вплив токсикантів може виявлятися у вигляді зміни смаку та запаху молочних продуктів, порушення їхньої корисної властивості та загрози для здоров’я споживачів. Деякі токсиканти можуть накопичуватися в організмі людини та викликати серйозні захворювання. Для виявлення та контролю рівня токсикантів у молочних продуктах використовуються різноманітні методи, включаючи хімічні аналізи, біологічні тести та системи моніторингу якості. Нормативні вимоги та стандарти щодо максимально допустимих рівнів токсикантів у молочних продуктах, а також контроль якості на рівні виробництва, грають важливу роль у забезпеченні безпеки та якості молочних продуктів. Негативний вплив токсикантів на здоров’я може бути серйозним, зокрема викликати розвиток хронічних захворювань та порушення функцій органів та систем організму.
10
Нєміріч, О. В., О. А. Коваль та С. Р. Вознюк. "ПРОЄКТУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЦЕХІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КРИТИЧНИХ ТОЧОК ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СИСТЕМИ ХАССП В ТЕХНОЛОГІЇ БІСКВІТНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 329–35. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.31.
Full textAbstract:
Безпека харчових продуктів є важливим аспектом у виробництві бісквітних напівфабрикатів, оскільки вони піддаються високому ризику мікробіологічного забруднення через значний вміст вологи та білків. У сучасних умовах ринку, де споживачі стають все більш вимогливими до якості та безпечності продуктів, особливо важливо впроваджувати ефективні методи контролю на всіх етапах виробництва [1, 2]. Бісквітні напівфабрикати широко використовуються в кондитерській промисловості, закладах ресторанного господарства, що підкреслює необхідність розробки дієвих систем моніторингу їхньої безпечності та якості.У статті аналізуються основні ризики, що виникають під час виробництва бісквітних напівфабрикатів, зокрема біологічні, хімічні та фізичні забруднення. Визначено критичні контрольні точки, які потребують особливої уваги для запобігання небезпечних чинників [3]. Проаналізовано значення системи НАССР у регулюванні якості продукції, визначено перспективи її використання в харчовій промисловості [4, 5].Планування приміщень відповідно до принципів системи НАССР сприяє мінімізації ризиків забруднення, оптимізації виробничих процесів та підвищенню загальної ефективності виробництва. Важливими аспектами є просторове розміщення ключових зон, визначення критичних контрольних точок і забезпечення оптимальних умов зберігання та обробки сировини і готової продукції [7]. Результати дослідження акцентують увагу на необхідності комплексного підходу до забезпечення безпеки бісквітних напівфабрикатів, що включає ретельний відбір сировини, контроль виробничих процесів, дотримання санітарно-гігієнічних норм, а також впровадження сучасних технологій для моніторингу якості при проєктуванні закладу ресторанного господарства. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення технологічних процесів та заходів, спрямованих на підвищення безпечності бісквітних напівфабрикатів на виробництві [6].
11
Гончаренко, Марія, та Олександр Бесараб. "БІОБЕЗПЕКА ОТРИМАННЯ ІНТЕРФЕРОНУ-АЛЬФА-2B ЛЮДИНИ ДЛЯ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Біомедична інженерія і технологія 2, № 17 (2025): 83–90. https://doi.org/10.20535/.2025.17.332392.
Full textAbstract:
Робота присвячена огляду та систематизації біобезпекових аспектів виробництва рекомбінантного інтерферону-альфа-2b людини, що має фундаментальне значення для розвитку сучасної біотехнології та фармацевтичної галузі. Проаналізовано сучасні технологічні підходи забезпечення безпеки на всіх етапах виробництва біофармацевтичного препарату від створення генетичної конструкції до кінцевого контролю якості. Встановлено, що ключовими факторами біобезпеки є генетична стабільність продуцентів, біологічне утримання генетично модифікованих мікроорганізмів, асептика виробництва, очистка від ендотоксинів та забезпечення стабільності препарату. Дослідження охоплює комплексний аналіз молекулярно-генетичних механізмів контролю експресії, імунологічних характеристик препарату та потенційних ризиків біотехнологічного виробництва. Наукова новизна роботи полягає в розробці інтегрованої стратегії біобезпеки, що включає багаторівневий підхід до генетичного конструювання, механізми біологічного обмеження поширення та моніторингу генетично модифікованих штамів. Запропоновано інноваційні методи зниження імуногенності препарату шляхом оптимізації просторової структури рекомбінантного білка та мінімізації потенційних побічних реакцій. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні комплексної стратегії інтегрованого контролю біобезпеки з використанням сучасних аналітичних методів та суворим дотриманням принципів належної виробничої практики (GMP). Розроблені підходи дозволяють підвищити якість та безпечність біотехнологічних препаратів, зменшити ризики виробництва та створити принципово нові алгоритми забезпечення біологічної безпеки. Результати дослідження мають значний потенціал для подальшого вдосконалення біотехнологічних процесів, розширення можливостей виробництва рекомбінантних білків та підвищення ефективності біофармацевтичної галузі.
12
Мельник, О. П., В. М. Галімова, І. Г. Радзієвська та А. І. Маринін. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІНВЕРСІЙНОЇ ХРОНОПОТЕНЦІОМЕТРІЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РАФІНАЦІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Science and Innovation 17, № 4 (2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.089.
Full textAbstract:
Вступ. Україна є одним з провідних світових експортерів соняшникової олії. Важливим показником безпечності є вміст у ній токсичних елементів, який не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації. Токсичні речовини, потрапляючи в організм людини, знижують функції окремих систем і органів та призводять до імунодефіцитного стану організму. До токсичних елементів, за якими контролюються харчові продукти належать купрум (Cu), цинк (Zn), ферум (Fe), кадмій (Cd), плюмбум (Pb), арсен (As) та меркурій (Hg).Проблематика. Не дивлячись на значний прогрес фізико-хімічних методів аналізу, визначення токсичних елементів у сировині, напівфабрикатах та харчових продуктах є складним та проблемним, а питання розробки методів їх ідентифікації є актуальним.Мета. Порівняння методів інверсійної хронопотенціометрії (ІХП) та атомної абсорбції при визначенні вмісту токсичних елементів в соняшниковій олії на різних стадіях технологічного процесу її виробництва.Матеріали і методи. Соняшникову олію, одержану пресуванням та екстрагуванням, та суміш пресової з екстракційною різного ступеня очищення (гідратовану, нейтралізовану, вінтеризовану та рафіновану дезодоровану) досліджено методами ІХП та атомної абсорбції. При визначенні концентрації токсичних елементів методом ІХП встановлено тривалість інверсії анодного розчинення йонів металів, які попередньо були накопичені у процесі електролізуна поверхні індикаторного електроду.Результати. Аналіз зразків олії свідчить про те, що всі вони містять токсичні елементи, концентрація яких зменшується на кожній стадії виробництва олії, проте не перевищує допустимих рівнів, регламентованих нормативними документами.Висновки. Результати дослідження створюють передумови для широкого впровадження методу ІХП на рафінаційному виробництві, оскільки цей метод дозволяє визначати вміст токсичних елементів в рослинних оліях з високою збіжністю результатів відносно традиційно застосовуваного методу атомної абсорбції.
13
Трохименко, Віта Зигмундівна, Тетяна Іванівна Ковальчук, В’ячеслав Васильович Захарін та Любов Миколаївна Безверха. "УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТВАРИННИЦЬКОЇ СИРОВИНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (20 квітня 2023): 51–58. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2023.1.8.
Full textAbstract:
Важливими елементами без яких просто неможливе і немислиме будь яке харчове виробництво є безпека та якість продукції. Вимоги до цих параметрів встановлюються законом, а відповідальними особами за їх дотриманням стають виробники. Вихідний контроль якості сировини є одним з найважливіших складових якості продукції. Безпечність та якість молочної та м’ясної продукції напряму залежить від якості молочної та м’ясної сировини, з яких вони виготовлені. У статті розглянуті основні питання щодо управління якості тваринницької сировини, заходи щодо підвищення якості молочної та м’ясної продукції, зосереджено увагу на методах контролювання якості тваринницької сировини. Основним методом контролю, які застосовують при визначенні якості молочної та м’ясної сировини чи готової продукції є органолептичний, лабораторний, експертний, і, звісно ж, соціологічний контроль якості продукції. Ці методи можуть доповнювати як іншими методами дійсного контролю, наприклад, оглядом, обстеженням, контрольним запуском сировини у виробництво, інвентаризацією, так і методом документального контролю, який містить у собі перевірку дотримання правил складання, повноти і достовірності оформлення необхідної документації, зіставляння звітних та облікових даних з нормативними. Проблематичним питанням для виробників молока та продуктів з нього лишається надходження на підприємство високоякісної молочної сировини. Дана проблема тільки посилюється за останні роки, так як масштаби підприємства по виробництву сирого молока щороку скорочуються. Молоко як сировина, що закуповується має відповідати ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». З 1 січня 2020 року до 1 січня 2022 року був встановлений перехідний період, у цей період молоко-сировина другого сорту приймалася переробними підприємствами, але за умови використання його виключно у технічних цілях, зокрема для виробництва нехарчових продуктів, на корм тваринам тощо. Такий крок був вкрай необхідний, адже Україна, у рамках Угоди про асоціацію з ЕС повинна гармонізувати своє законодавство з положенням регламенту ЕС №853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів і зокрема сирого коров’ячого молока ДСТУ 7158:2010 «М'ясо. Свинина в тушах і півтушах. Технічні умови» та ДСТУ 6030:2008 «М'ясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах. Технічні умови» регламентують вимоги до безпечності та якості м’ясної сировини при виробництві та реалізації сільськогосподарськими підприємствами України. На забій йдуть здорові свійські тварини та птиця, оскільки забивати хворих або підозрюваних на захворювання інфекційними хворобами тварин дозволено тільки у випадках, передбачених правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’ясної сировини. Тому й визначаються основні вимоги до сировини, які унеможливлюють появу захворювань людей, що можуть з’являтися при споживанні м’яса хворих тварин та розповсюдження хвороб інфекційної природи через продукти забою.
14
Міскевич, O., Н. Багнюк, Н. Христинець та O. Марчевська. "Автоматизація виявлення дефектної продукції методами машинного навчання." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 39 (21 травня 2020): 175–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-39-29.
Full textAbstract:
Представлено основні методи машинного навчання для розпізнавання дефектів у сферах виробництва різнопланової продукції. Детально розглянуто застосування підходів глибокого навчання і комп’ютерного бачення для розпізнавання недоліків продукції апаратного забезпечення, одиночних та комплексних алгоритмів машинного навчання для контролю якості програмного забезпечення
15
Кисельов, П. Г., С. В. Клименко та О. В. Кулик. "ВДОСКОНАЛЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО МЕТОДУ КОНТРОЛЮ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ ВИРОБІВ З ПОРОШКОВИХ МАТЕРІАЛІВ, ВИКОНАНИХ 3D-ДРУКОМ". Journal of Rocket-Space Technology 31, № 4 (2023): 81–87. http://dx.doi.org/10.15421/452311.
Full textAbstract:
Анотація. Проведений аналіз існуючих методів контролю якості зварних з’єднань виробів виконаних адитивними технологіями 3D-друку при відпрацюванні технології їх виготовлення показав, що для отримання ефективної технології виробництва та оптимізації вихідного компонентного складу матеріалу необхідно проводити оцінку якості після кожного технологічного процесу. На відміну від рентгенівського контролю, ультразвуковий контроль абсолютно безпечний для людини та навколишнього середовища, так само в рази дешевше та простіше у реалізації проведення випробувань неруйнівним методом контролю. Нині адитивні технології знаходять дедалі більше практичне застосування під час виробництва виробів різного призначення. За спектром матеріалів, що використовуються в адитивних технологіях, метали і сплави найбільш практично значимі і одночасно проблематичні з точки зору отримання з них якісних виробів. Пов'язано це з тим, що продукції з металів і сплавів, поруч із вимогами точності геометричних розмірів, майже завжди пред'являються вимоги до комплексу властивостей: фізичних, механічних, хімічних і експлуатаційних. Стосовно адитивних технологій вирішення цього завдання пов'язане з подоланням двох основних проблем – необхідністю отримання вихідної якісної металевої сировини та досягнення високих температур її плавлення з метою формування монолітної кристалічної будови виробів. Ці технологічні з'єднання методом зварювання виробів, вироблених адитивними методами, покликані реалізувати потенційні можливості, що закладаються цими факторами, для досягнення необхідних властивостей. Перевірка зварювальних з'єднань – обов'язковий етап будь-яких зварювальних робіт. Завдяки ретельному контролю можна виявити явні та приховані дефекти, які надалі вплинуть на якість та довговічність усієї металевої конструкції. Звичайно, можна оцінити якість зварного шва неозброєним поглядом, але констатувати факт наявності провару (повного проплавлення) необхідно робити неруйнівними методами. Якість сплаву зварних з'єднань сильно впливає на міцність конструкцій судин, що працюють під тиском. Невідповідність зварних швів заданим характеристикам призводить до руйнувань конструкцій з катастрофічними наслідками, те саме відноситься і до систем, що працюють з сосудами та трубопроводами під тиском. Тому після зварювальних робіт в обов'язковому порядку готовий виріб піддають випробуванням та контролю на предмет виявлення дефектів у зварних з'єднаннях. За допомогою візуального контролю ми не зможемо виявити внутрішні тріщини та непровари. Тому важливо знати додаткові методи контролю якості.
16
Середа, Б. П., та А. Н. Удод. "ТЕРМОДИНАМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГАЗОВОЇ ФАЗИ ПРИ ОТРИМАННІ ХРОМОВИХ ПОКРИТТІВ НА ПРЕСОВОМУ ОБЛАДНАННІ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЕЛАСТОМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ В УМОВАХ СВС". Математичне моделювання, № 1(50) (17 червня 2024): 137–45. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(50)2024.305577.
Full textAbstract:
У статті досліджується термодинамічне моделювання складу газової фази при отриманні захисних покриттів хромованих на сталях за допомогою методу саморозповсюджувального високотемпературного синтезу (СВС). Цей метод є ефективним способом створення дифузійних покриттів з високою стійкістю до зношування та термостійкістю, що робить його особливо привабливим для виробництва оснастки, яка використовується при пресуванні нових еластомерних матеріалів. У статті розглядаються особливості складу газової фази, що формується в процесі отримання покриттів методом СВС. Описується будова та характеристики отриманих покриттів, засновані на газофазних та дифузійних процесах. Аналізуються умови та параметри, що визначають ефективність та якість отриманих при дифузійному процесі покриттів. При формуванні покриттів на пресовому оснащені при виготовленні нових еластомерних матеріалів, використовується спеціалізоване обладнання, що включає реакційне обладнання, системи контролю та регулювання технологічних параметрів, а також систему утилізації газів. Дослідження, проведені в рамках цієї роботи, дозволяють визначити раціональний склад реакційних СВС-шихт, методи підготовки оброблюваних поверхонь та режими обробки для отримання високоякісних захисних покриттів з заданими характеристиками. Отримані результати можуть бути використані в виробництві еластомерних матеріалів на пресовому оснащені з підвищеними вимогами до зношування та корозії. Розроблений підхід до отримання покриттів методом СВС відкриває нові можливості для створення міцних та довговічних матеріалів, які використовуються в сучасній промисловості
17
Мордюк, Богдан Миколайович. "Ультразвукові методи модифікування поверхні та діагностики новітніх металевих матеріалів". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 42–53. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.042.
Full textAbstract:
У доповіді наведено аналіз ефективності методу високочастотного ударного проковування ультразвуковим інструментом (УЗУО, або ВМП). Розглянуто механізми формування нанорозмірних зеренних структур і композитів, перерозподілу напружень, можливості усунення дефектів і поруватості в поверхневих шарах металевих матеріалів, отриманих за допомогою традиційних і новітніх адитивних технологій 3D-друку і призначених для виробництва зварних конструкцій і споруд, а також методології ультразвукових прецизійних вимірювань і неруйнівного контролю. Окреслено перспективи впровадження цих методів у транспортному машинобудуванні та медицині для забезпечення підвищеного ресурсу, опору втомі, корозії та зношуванню.
18
Myhovych, Y. S., та S. V. Klymenko. "АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ВІСЕСИМЕТРИЧНИХ ВИРОБІВ З КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 76–83. http://dx.doi.org/10.15421/452411.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто особливості виробництва виробів з композитних матеріалів методом намотування, наведено опис існуючих методів намотування. Представлено два основних методи намотування: філативне та точкове. Представлені особливості використання методів намотування, що використовуються на виробництві. Визначено, що філативне намотування використовується для створення циліндричних та конічних оболонок з композитних матеріалів шляхом намотування волокон на форму за допомогою рухливої голови. Особливість цього методу включають можливість намотування на різні форми, регульовану швидкість руху валків та потребу у використанні спеціалізованих верстатів. Точкове намотування, використовується для виготовлення оболонок з композитних матеріалів за допомогою стрічок матеріалу. Він дозволяє створювати шари з стрічок, що обгортають поверхню форми, формуючи композитні вироби. Основні особливості цього методу включають можливість використання подвійного намотування для підвищення міцності та ефективності процесу виготовлення виробів з композиційних матеріалів.Найбільш важливу роль у виробництві вісесиметричних виробів з композиційних матеріалів відіграє точна подача волокон та смоли, що досягається за допомогою автоматичних систем подачі волокон і систем дозування смоли. Проведено аналіз сучасних автоматизованих систем керування, що використовуються для оптимізації процесу намотування. Визначено, що автоматизовані системи керування включають в себе числове програмування, що дозволяє підвищити рівень керування процесом виготовлення, а також застосовується високоточне сенсорне обладнання для моніторингу та контролю якості виробів, що в свою чергу забезпечує можливість детального аналізу різних параметрів виробів, таких як розмір, форма, текстура тощо. Запропоновані основні аспекти щодовиготовлення вісесиметричних виробів з композитних матеріалів методом намотування, з урахуванням температурного балансу та тиску. Також застосування автоматизованих систем керування у процессі виробництва вісесиметричних виробів з композитних матеріалів дозволить оптимізувати дозування смол або інших біндерів, що в свою чергу підвищить якість та стійкість виробу.
19
ПІДЛІСНА, Олена Анатоліївна, та Ольга Олександрівна КОЖЕМЯЧЕНКО. "АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ АВТОНОМНОСТІ ДО ПЕ-РЕЛІКУ ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ". Economic Synergy, № 1 (31 березня 2023): 163–85. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-1-13.
Full textAbstract:
Принципи організації виробничих процесів сформовані ще у 20-му столітті і не мають ґрунтовних досліджень або опрацювань з того часу. Досліджено процес формування принципів організації виробничих процесів. Метою дослідження є аналіз принципів організації виробничих процесів, дослідження актуальних змін у підходах до організації виробничих процесів. В основі дослідження є гіпотеза, що в умовах кардинальних одночасних глобальних переформатувань зовнішнього середовища повинні змінюватися і принципи організації виробничих процесів. Методи дослідження: групування даних, метод функціональної доцільності, дискримінаційний аналіз; метод ланцюгової заміни; інтуїтивний метод. Визначена послідовність етапів при запровадженні принципів організації виробництва. Досліджено впив зовнішнього середовища на організацію виробництва. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування принципу автономності для збереження виробничих систем. Впровадження принципу автономності дозволяє зосередитися на окремих етапах життєвого циклу товару і ці етапи можуть визначатися через додану вартість. Метою запровадження автономності виробничих процесів є повернення контролю над виготовленням мінімально життєздатного ринкового продукту і збереження психофізичного захисту керівника виробництва. Цінностями впровадження принципу автономності є аспекти ощадливого виробництва, диверсифікація логістичних потоків, персоналізація виробництва. В умовах персоналізації замовлень основою виробничого процесу стає автономність самих виробничих процесів. Принцип автономності передбачає застосування технологій та рішень, які дозволяють виробничим процесам працювати автономно, контрольовано до моменту отримання достатньої для ринкового споживання доданої вартості. Внаслідок формалізації дефініції «автономність як принцип організації виробничих процесів» запропоновано алгоритм ухвалення рішення про доцільність і ефективність застосування принципів організації виробництва. Впровадження принципу автономності в систему принципів організації виробничих процесів є наступним етапом розвитку виробничих процесів і їх адаптації до змін зовнішнього середовища. Результати формалізують зміни в підходах до організації виробництва.
20
Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.
Full textAbstract:
Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.
21
Сердюк, Ольга Юріївна, та Іван Анатолійович Маринич. "Система контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-42-49.
Full textAbstract:
Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.
22
ДАЩЕНКО, Володимир, та Павло ВОЛКОВИЙ. "ВИМІРЮВАННЯ ПОВЕРХНЕВОЇ ЩІЛЬНОСТІ МАТЕРІАЛУ З ОДНОРІДНОЮ СТРУКТУРОЮ УЛЬТРАЗВУКОВИМ МЕТОДОМ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 серпня 2024): 34–39. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-79-4.
Full textAbstract:
В результаті виготовлення, переробки паперової сировини та отримання на виході готової продукції, яка має однорідну структуру, виробник прагне отримати високу якість готового виробу. Для досягнення вказаної мети актуальною є задача вимірювання та контролю поверхневої щільності однорідного паперового матеріалу в процесі його виробництва, яка безпосередньо впливає на його якість. На сьогодні, підприємства паперової промисловості використовують контактний руйнівний метод визначення поверхневої щільності матеріалу, що не дає можливості реалізувати постійний моніторинг параметру. Для вирішення даної проблеми необхідно розробити нові комп’ютеризовані системи і методи вимірювання поверхневої щільності матеріалу із використанням саме безконтактних ультразвукових перетворювачів, оскільки тільки вони дають можливість забезпечити моніторинг параметру в режимі реального часу при невеликих грошових витратах на їх установку та експлуатацію у порівнянні з аналогами. Для розробки безконтактного методу вимірювання поверхневої щільності однорідного матеріалу необхідно вирішити наступні завдання: дослідити теорію розповсюдження та ослаблення ультразвукових хвиль в контрольованому з однорідною структурою матеріалі; навести основні співвідношення амплітуд ультразвукових хвиль, які взаємодіють з матеріалом; розробити алгоритм вимірювальних та розрахункових процедур для визначення параметру поверхневої щільності матеріалу, що будуть застосовані в комп’ютеризованій системі. Для контролю матеріалу необхідно враховувати особливості складу матеріалу і його вплив на інформативні параметри самого зондувального ультразвукового сигналу під час вимірювання. При безконтактному ультразвуковому методі матеріал опромінюється хвилями, а значення його поверхневої щільності визначається співвідношенням амплітуд ультразвукової хвилі, що пройшла крізь матеріал з однорідною структурою, і хвилі, яка падає на нього. Для налаштування комп’ютеризованої інформаційно-вимірювальної системи під параметри навколишнього середовища перед початком вимірювання поверхневої щільності матеріалу використовується опорний канал.
23
Болгова, Наталія Вікторівна, Вікторія Вікторівна Соколенко, Світлана Олександрівна Губа, Сергій Вікторович Ладохін та Євген Анатолійович Мацюк. "АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ СИСТЕМИ НАССР НА ДІЮЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 1 (55) (26 квітня 2024): 27–31. http://dx.doi.org/10.32782/msnau.2024.1.3.
Full textAbstract:
Системний підхід до безпечності харчових продуктів і запобігання захворюванням харчового походження протягом життєвого циклу харчових продуктів називають системою НАССР. М’ясо та м’ясні продукти вважаються найбільш чутливі до зараження патогенними мікробами. М’ясо являє собою поживне середовище для розвитку мікробів. Заходи, направлені на удосконалення існуючої системи HACCP на виробництві, є обов’язковими та постійними. Мета дослідження: проаналізувати документи системи НАССР, обґрунтувати доцільність обраної ККТ. Матеріали і методи. Для досягнення мети обрано метод огляду, аналізу доказів з низки джерел і досліджень. Матеріалом є документи системи безпечності харчових продуктів (НАССР). Викладення основних результатів дослідження. В процесі впровадження системи безпечності на підприємстві ТОВ «Лубним’ясо» компанією IT-Enterprise було встановлено 12 контрольних критичних точок. Однією з ККТ є дозування спецій. Для обґрунтування доцільності цієї ККТ нами проведено аналіз документів системи безпечності. Одним із обов’язкових документів системи НАССР є опис сировини, таропакувальних матеріалів та інгредієнтів. Вимоги опису сировини поширюються на весь харчовий ланцюг. Для аналізу обираємо часник гранульований. Аналізуючи таблицю можна стверджувати, що за умови виконання вимог, які прописані в описі сировини починаючи з вхідного контролю до етапу дозування гранульованого часнику, інгредієнт залишається безпечним. Зважаючи, що ефективність системи безпечності оцінюється через простежуваність, нами проаналізовано технологію виробництва котлети гамбургерної яловичої замороженої. Зважаючи на аналіз документів системи НААСР, її впровадження та реалізацію на виробництві, а також враховуючи позитивні практики вважаємо, що обрана ККТ не є обґрунтованою. Висновки. Таким чином, досліджувану ККТ слід вважати точкою контролю. Заходи, що впроваджені при виробництві котлети гамбургерної яловичої замороженої, на наш погляд, дозволяють отримати безпечний продукт, зважаючи ще і на те, що продукція буде проходити перед вживанням термічну обробку.
24
Осадчук, О. В., Я. О. Осадчук, Д. О. Думенко та О. В. Стальченко. "МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ОПОРУ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ МАТЕРІАЛІВ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 1, № 03 (2022): 220–35. http://dx.doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-13.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні методи вимірювання опору в напівпровідникових матеріалах, які дають змогу отримати точні результати для правильного визначення необхідних параметрів компонентів напівпровідникових систем. Використання даних методів дозволяє відносно точно оцінити властивість кінченого компоненту для застосування в реальних умовах по заданих розрахунках. Аналіз сучасних систем вимірювання параметрів компонентів показав, що в реальних працюючих системах стаються збої через неперевірені властивості компонентів ще на етапі Vinnytsia, Ukraine, виробництва таких систем, а також готові системи, через деякий час роботи, перестають відповідати заданим вимогам, через що їхнє застосування являється недоцільним, адже вже не виконує у необхідному обсягу поставлених завдань та цілей. Насамперед, це наслідок деградації матеріалу компонента з якого він був виготовлений, під впливом високих температур або порушення режимів роботи. Проте, велика кількість таких проблем виникає через відсутність необхідного контролю параметрів того чи іншого компонента на етапах виробництва готових систем. Тому, впровадження вимірювань параметрів компонентів актуально на найперших етапах, що дозволить підвищити надійність таких систем як наслідок, а в першу чергу це забезпечить відповідність роботи системи тим вимогам й режимам які закладалися на моменті формування технічного завдання майбутньої розробки. Одним із таких параметрів є опір напівпровідникових компонентів, правильне вимірювання якого є досить складним процесом, яке потребує дороговартісного високоточного обладнання та додаткових приготувань матеріалу. Але в залежності від цілей, матеріалів та конкретних вимог можливе застосування того, чи іншого методу вимірювання опору в напівпровідникових матеріалах, що повинно забезпечити необхідну нам точність й надати результати, опираючись на які можливо суттєво покращити вибір правильного режиму роботи пристрою, його працездатність в цілому, надійність та довговічність роботи системи.
25
КОРСАК, Роман, та Тетяна ГУШТАН. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР У ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Development Service Industry Management, № 2 (15 травня 2025): 233–38. https://doi.org/10.31891/dsim-2025-10(30).
Full textAbstract:
У статті розглядається впровадження системи аналізу ризиків та критичних контрольних точок (НАРСР) у технологічний процес підприємств ресторанного господарства, з акцентом на особливості і проблеми, що виникають в умовах обмежених ресурсів та специфіки малого і середнього бізнесу. Аналізується, як стандарти НАССР, можуть бути адаптовані для вітчизняного ресторанного сектора, враховуючи гнучкість меню, індивідуальні рецепти та часті зміни в асортименті продукції. У статті наголошується на необхідності комплексного підходу, що включає організаційні, кадрові, технічні та економічні аспекти. Особливу увагу приділено ключовим етапам впровадження НАССР, таким як приймання сировини, зберігання продуктів, технологічне оброблення та подача страв. На кожному з цих етапів виділяються критичні точки контролю, які необхідно ретельно відстежувати для мінімізації ризиків забруднення їжі та забезпечення безпеки. Детально розглядаються методи контролю, включаючи перевірку температури, роздільне зберігання продуктів та санітарний стан обладнання. У статті також наведено рекомендації щодо ефективної організації виробництва вітчизняних ресторанних підприємств, у тому числі на базі доступних засобів та методів. Описуються шляхи вирішення проблеми нестачі ресурсів для повної реалізації системи НАССР. Висновок статті формулює думку авторів, щодо значення НАССР як стратегічного інструменту підвищення безпеки харчових продуктів, довіри споживачів та конкурентоспроможності підприємств ресторанного господарства. Розглядаються перспективи використання цифрових технологій для спрощення контролю та оптимізації робочих процесів, а також інтеграція системи НАССР із концепціями сталого розвитку у ресторанній індустрії.
26
ЗАЩЕПКІНА, Наталія, та Роман ТИМЧИК. "СПОСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗНОСУ РІЗАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (21 травня 2025): 344–49. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-82-49.
Full textAbstract:
В сучасному приладобудувані основним способом виготовлення деталей приладів є механообробка заготовок деталей на верстатах з числовим програмним керуванням (ЧПК), для яких висуваються високі вимоги до точності геометричних розмірів та форми поверхонь. Для вимірювання точність геометричних розмірів і форми поверхні тіла обертання є актуальним створення відповідних інформаційно-вимірювальних систем і аналітичних моделей оцінювання і прогнозування можливих змін параметрів інструментів. Такі системи та моделі мають бути основою для створення відповідного програмного забезпечення систем верстатів з ЧПК для виконання необхідних корекцій в траєкторії руху інструменту відносно поверхні заготовки в системі координат верстата. Це дозволить компенсувати можливі пружні деформації заготовки й теплові деформації геометричних розмірів інструмента, що в свою чергу, забезпечить необхідну ефективність роботи виробництва. Дослідження і розробки є актуальними і мають ознаки науково-практичної задачі в сучасному приладобудуванні, пов'язані з виробництвом приладів спеціального призначення. Було розглянуто проблеми зношування ріжучого інструменту при обробці деталей. Проаналізовано види зношення інструменту, причини, методи та прилади визначення зношування. Визначено, що одним із способів скорочення часу налаштування є автоматичний облік фактичних розмірів інструментів у програмі керування. З підвищенням точності налаштування інструменту скорочується машинний час за рахунок зменшення: холостих переміщень тримача різців і «зон безпеки» — відстаней, передбачених програмістом для забезпечення безпечного підходу інструменту до оброблюваної поверхні та його врізання. Поєднання традиційних і передових методів моделювання дозволяє зменшити невизначеність вимірювань і покращити точність прогнозування відхилень форми, що особливо важливо в прецизійному виробництві деталей приладів, де точний контроль геометричних характеристик є ключовим. Створення прецизійних безконтактних засобів контролю розмірного зносу різального інструмента дозволить забезпечити виготовлення високоточних деталей приладів.
27
PAMBUK, S., T. MANOLI та M. SHENGELAYA. "ЗАСТОСУВАННЯ ДІАГРАМИ ІСІКАВИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ОЦІНКИ ЯЄЦЬ ПЕРЕПЕЛИНИХ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 34–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-4.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті було дослідження стану та перспектив виробництва перепелиних яєць, обґрунтування доцільності застосування інструментів управління якістю, а саме причинно-наслідкової діаграми Ісікави, для виявлення факторів, що впливають на якість яєць перепелиних, встановлення характеру впливу та вагомість цих факторів в рамках проведення товарознавчої оцінки.
 Методика. При дослідженні використовували такі методики як: збір інформації, її аналітичне опрацювання та теоретичне узагальнення. Також було застосовано статистичні методи контролю якості (інструменти контролю якості), а саме причинно-наслідкову діаграму Ісікави (Cause and Effect Diagram).
 Результати. Узагальнено особливості розвитку виробництва перепелиних яєць, висвітлено тенденції, шляхи підвищення ефективності галузі з метою забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, утримання і підвищення конкурентних позицій та створення умов для виходу на зовнішній ринок. За допомогою діаграми Ісікави було встановлено причинно-наслідкові зв’язки причин невідповідного стану шкаралупу перепелиних яєць, визначені головні та вторинні причини виникнення цих невідповідностей. Встановлено, на яких етапах технологічної схеми виробництва вони виникають. Серед основних (первинних) причин визначено такі як: зовнішні умови, умови і якість годівлі, вид та стан птахів, а також людський фактор.
 Наукова новизна. Проведено аналіз факторів, що формують якість яєць перепелиних, встановлено причинно-наслідкові зв’язки утворення невідповідностей яєць перепелиних вимогам нормативних документів за допомогою діаграми Ісікави.
 Практична значимість. Отримані результати дають змогу виробникам ефективно управляти формуванням та збереженням якості яєць перепелиних з урахуванням особливостей виробництва, технічних можливостей конкретних підприємств, організації товаропостачання та реалізації.
28
Кисельов, П. Г., та С. В. Клименко. "МЕТОД НАЛАШТУВАННЯ ЧУТЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ БЕЗ". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 68–74. https://doi.org/10.15421/452427.
Full textAbstract:
Анотація. Останні роки характеризується інтенсивним розвитком адитивних технологій та аналізом їх фізико-механічних властивостей як після 3D друку, так при їх зварюванні між собою. Необхідно вирішувати завдання оптимізації не тільки власне зварювання, а й наступних процесів контролю якості. Від якості з'єднань багато в чому залежить працездатність зварних виробів і конструкцій, а отже, і їх безпека в процесі експлуатації для оточуючих середовища і людей. Вимоги до якості з'єднань включають наступні основні показники: надійність і міцність; макро- і мікрогеометрію з'єднання і шва; дефектність з'єднання; структуру металу і його термообробку.Для контролю якості зварювання застосовують ті, що руйнують і неруйнівні випробування, причому останні, як правило, переважають. Внутрішні дефекти головним чином виявляють ультразвуковими і радіаційним методами. Застосовують магнітні методи для контролю під поверхневих і поверхневих дефектів у феромагнітних матеріалах. Поверхневих дефектів у вигляді тонких тріщин знаходять за допомогою капілярних методів - кольорової і люмінесцентної дефектоскопії. Дрібніші наскрізні дефекти дозволяють виявити техніка вакуумного і гелієвого пошуку витоку, гідро - і пневмовипробуваннями. Якість продукції головним чином залежить від рівня технології виробництва. Тому важливий чинник сучасності перехід до активного управлінню якістю зварювання шляхом використання зворотних зв’язків від контролю до технології. Іншими словами, на порядок денний ставиться актуальне завдання: опрацювання ультразвукового контролю якості зварних з'єднань виробів, виготовлених адитивними технологіями з можливістю налаштування чутливості за АРД-діаграмами, що забезпечить без еталонне налаштування дефектоскопа. Таким чином можна досягти матеріальної вигоди за рахунок відсутності певної кількості стандартних зразків, оскільки з’явится можливість проводити налаштування чутливості дефектоскопа розрахунковим методом, знаючи фізичні властивості матеріалу контрольованого об’єкту. Також в певній мірі, описаний спосіб ультразвукового контролю з налаштуванням чутливості по АВД-діаграмам, може виступити альтернативою ренген контролю зварних з’єднань, за рахунок простоти реалізації контролю, безпекової та фінансової складової.
29
Britsun, V. M., N. L. Tarasenko, N. O. Savina та N. V. Оstanina. "КОНТРОЛЬ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ПЕРОКСИДУ ВОДНЮ ПІСЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ЛАБОРАТОРНОГО ПОСУДУ ТА ОБЛАДНАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12145.
Full textAbstract:
Мета роботи. Визначення залишкової концентрації пероксиду водню у дистильованій воді, яка відповідає вимогам ДФУ, і обгрунтування кількості промивної води, потрібної для повного видалення Н2О2 після дезінфекції лабораторного посуду і обладнання. Матеріали і методи. Вода деоінізована була отримана з системи Millipore Direct-Q 3 UV, вода дистильована – з аквадистилятора GFL2008. Використовувались розчини пероксиду водню 30% виробництва "Carlo Erba Reagents S.A.S" чистоти "For analysis ACS-Reag.Ph.Eur.-Reag.USP-Stabilized" і 35% кваліфікації "медичний" виробництва "УкрХім". Досліди здійснювались з використанням фармакопейного теста "речовини, що окиснюються" і кондуктометричних вимірювань. Кондуктометричні дослідження проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300. Результати і обговорення. З'ясовано, що фармакопейне випробовування "речовини, що окиснюються" (перманганатометричний метод) дозволяє ідентифікувати перекис водню при концентрації приблизно ≥ 10-4%. Була також виміряна питома електропровідність (ПЕ) розведених (3.5х10-5…3.5%) "фармакопейного" і "медичного" розчинів пероксиду водню. З'ясовано, що ПЕ розведених розчинів Н2О2 "фармакопейної" і "медичної" кваліфікації суттєво відрізняється. Вірогідно, це обумовлено наявністю стабілізаторів різної природи (органічних і неорганічних) і в різних концентраціях (в "фармакопейній" Н2О2 – в мінімальній, в "медичній" – в значній концентрації). Висновки. Встановлено, що при кожному ополіскуванні лабораторного посуду дистильованою водою, концентрація пероксиду водню зменшується приблизно в 50-100 разів. Тому для повного видалення пероксиду водню з лабораторного посуду та обладнання (досягнення концентрації <10-4%) - потрібна 3-4-кратна промивка дистильованою водою. Теоретичні розрахунки підтверджені експериментальними даними. Знайдено, що пероксид водню має низьку ПЕ, яка менша за ПЕ розчинів стабілізаторів в ньому, і кондуктометричний метод непридатний для контролю залишкових кількостей Н2О2 в лабораторному посуді і обладнанні.
30
Зарівна, Н. О. "РОЗРОБКА ПРОЄКТІВ МЕТОДИК КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НА ГОТОВІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ»". Медична освіта, № 1 (10 квітня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.1.13823.
Full textAbstract:
Анотація. У статті висвітлено основні питання щодо розробки проєктів методик контролю якості (МКЯ) на готові лікарські засоби (ГЛЗ) залежно від виду лікарської форми при вивченні здобувачами вищої освіти дисципліни «Стандартизація лікарських засобів». Проаналізовано основні питання, які можуть виникнути у студентів при розробці відповідних специфікацій на ГЛЗ. Дослідження базувалося на вивченні матеріалів, отриманих із власного досвіду авторів. У статті наведені основні аспекти щодо проведення стандартизації лікарських препаратів (ЛП), невід’ємним етапом якої є, власне, розробка МКЯ на ГЛЗ.
 Як відомо, якість ЛП закладається на етапі фармацевтичної розробки, яка полягає в комплексному дослідженні щодо розробки готового лікарського засобу, яке переконливо демонструє, що запропонований склад, вибрана лікарська форма, технологія виробництва та первинне упакування забезпечують створення якісного ЛП. Враховуючи вищесказане, студент повинен знати її суть, цільові елементи відповідно, адже ці знання і вміння є передумовою створення якісного і безпечного ЛП. Методики контролю якості повинні містити повний хімічний, біологічний і фармако-технологічний контроль якості ЛП, тому для розробки МКЯ на ГЛЗ здобувачі освіти повинні чітко підбирати альтернативні методи визначення якісного складу та кількісного вмісту діючих речовин у ГЛЗ, враховуючи будову, фізичні та хімічні властивості активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) тощо. Крім того, мають вміти підтвердити їх доброякісність за зовнішнім виглядом, розчинністю, рН згідно з вимогами діючої нормативної документації, зокрема Державної Фармакопеї України (ДФУ). Ба більше, вони мають вміти проводити запропоновані реакції ідентифікації АФІ за катіонним і аніонним складом, використовувати хімічні методи аналізу для ідентифікації лікарських засобів органічної природи за аналітико-функціональними групами, враховуючи вимоги ДФУ. Також потрібно вміти визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації і встановлення чистоти ЛП; використовувати, наприклад, визначення показника заломлення чи питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати проведення кількісного визначення вмісту АФІ різними методами, проте обирати сучасний, експресний та точний метод аналізу. Крім того, студенти повинні підбирати фармако-технологічні показники якості ГЛЗ залежно від виду лікарської форми згідно з редакцією ДФУ. Державна Фармакопея України встановлює загальні вимоги щодо певних методів аналізу, а також критеріїв прийнятності, які у відповідних випадках є частиною оцінки АФІ та лікарського препарату відповідно. Тому, знаючи її вимоги щодо показників якості ГЛЗ, методів аналізу тощо, здобувач вищої освіти навчиться не лише розробляти проєкти відповідних МКЯ на ГЛЗ, а також зможе їх застосувати у своїй практичній діяльності для підтвердження оцінки якості ЛП.
31
Самофалова, М. О., О. Ю. Могилевська, О. В. Блакита, Г. М. Пересунько та В. Б. Крижній. "АНАЛІЗ СТАНУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРАТ «КИЇВСТАР»". Київський економічний науковий журнал, № 7 (29 листопада 2024): 118–26. https://doi.org/10.32782/2786-765x/2024-7-17.
Full textAbstract:
Одним із найважливіших напрямів вивчення особливостей господарської діяльності підприємства, особливо в умовах, коли ринок постійно розвивається і змінюється, є аналіз конкурентоспроможності підприємства. Важливість дослідження цієї теми полягає в тому, що високий рівень конкурентоспроможності підприємства є гарантом одержання високого прибутку. У сучасних умовах конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (впровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів. Тому постійне дослідження конкурентоспроможності є необхідним як для підприємства (для того щоб покращувати та підтримувати його позиції), так і для держави (для контролю відповідної галузі). У статті досліджено конкурентоспроможність ПрАТ «Київстар», розглянуто основні методи дослідження конкурентоспроможності, визначено основні показники фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Київстар», проведено оцінювання конкурентоспроможності підприємства за методикою О.В. Маслюка, розраховано інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства для досліджуваних періодів. Виявлено, що у 2023 році компанія «Київстар» веде активну економічну діяльність та з кожним роком збільшує кількість своїх клієнтів шляхом позиціонування себе як провідного оператора мобільного зв’язку з найкращим покриттям на всій території України.
32
ФЕДОРОВА, Діна, та Віта ЛАНСЬКА. "Закваски на рисовому борошні для безглютенового хліба". INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL JOURNAL "COMMODITIES AND MARKETS" 46, № 2 (2023): 116–30. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(46)10.
Full textAbstract:
Вступ. Висхідний попит на продукцію спеціального призначення, зокрема для споживання людьми з глютензалежними захворюваннями, зумовлює потребу в якісному безглютеновому хлібі вітчизняного виробництва (GF – gluten free). Проблема. Перспективним напрямом наукових досліджень щодо розвитку і впровадження на вітчизняний ринок технологій якісних безглютенових хлібобулочних виробів є використання заквасок, а також нетрадиційної рослинної сировини з високим вмістом біологічно активних компонентів. Метою статті є обґрунтування переваг і дослідження технологічних аспектів виробництва та якості заквасок на основі рисового борошна для безглютенового хліба. Методи. Предмети дослідження – борошно рисове ТОВ "Каскад", закваски спонтанного бродіння на основі борошна рисового і з використанням стартової культури "ЛВ1" ТМ LIVENDO, пюре плодів калини звичайної, модельні композиції заквасок, хліб безглютеновий з використанням заквасок. За контроль обрано хліб безглютеновий на основі рисового борошна. Активність молочнокислих бактерій у заквасці, титровану кислотність, масову частку вологи, питомий об’єм готових виробів визначено за загальноприйнятими методами. Результати дослідження. Систематизовано основні дефекти хліба GF та переваги застосування заквасок для виробництва якісного безглютенового хліба, визначено доцільність використання пюре плодів калини у складі субстрату заквасок. Експериментально підтверджено, що закваски, приготовані з використанням стартової культури "ЛВ1", дозрівали у 5 разів швидше у порівнянні із заквасками спонтанної дії. Використання заквасок уможливило збільшити питомий об’єм у досліджуваних зразках хліба на 17.0–22.5 %, титровану кислотність – на 59.1–68.2 % та покращити смакові властивості безглютенового хліба проти контролю. Висновки. Встановлено, що використання стартової культури "ЛВ1" та пюре калини значно інтенсифікує накопичення кислотності у заквасках з рисового борошна, сприяє формуванню кращих показників якості випечених безглютенових виробів.
33
Рощенко, О. М. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ 3D ДРУКУ У ПРОМИСЛОВОСТІ: ЗАГАЛЬНИЙ АСПЕКТ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 75 (7 жовтня 2023): 78–84. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2023.75.14.
Full textAbstract:
У статті досліджено інноваційні технології 3D друку у промисловості. Розкрито принципи адитивного виробництва в умовах сучасності. Проаналізовано основні проблеми впровадження 3D друку, розкрито його сутність, а також виділено основні переваги та недоліки. Наголошується, що під 3D друком розуміють процес створення 3D об'єктів за допомогою спеціального принтера, тобто це комп'ютерне моделювання чи альтернативне конструювання, яке передбачає процес відтворення реального об'єкта на зразок 3D моделі. Детально охарактеризовано всі наявні методи 3D друку та здійснено їх порівняльну характеристику щодо принципу дії, використовуваних матеріалів, переваг та певних обмежень. Підкреслено, що цифрове моделювання ескізів для 3D друку, має певні проблеми зумовлені потребою у захисті даних, збереженні їхньої цілісності розробки та подальшої передачі до місця виробництва деталей. Зазначається, що надзвичайно важливо здійснювати контроль деталей, що формуються з використанням адитивних технологій, на наявність дефектів. В силу особливостей фізичних процесів, що відбуваються при формуванні таких виробів, у них можуть виникати не тільки дефекти, які зазвичай властиві застосовуваним матеріалам, а й поля механічних напруг. Наголошено, що, на сьогодні, адитивні технології мають величезний потенціал щодо зниження енергетичних витрат на створення найрізноманітніших видів продукції, від галузі будівництва, транспорту та цифрових технологій, до медицини, продуктів харчування, одягу, тощо. Незважаючи на багато позитивних особливостей 3D-друку, впровадження даної технології в Україні ще не досягло значного рівня. У роботі наголошується на низці проблем, таких як проектування та розробка українських аналогів інструментарію 3D-друку і фізичні особливості самої технології виробництва. Зазначається, що на сьогодні існує потреба у створенні моделей українських пристроїв 3D-друку, у розробці методів контролю та загальній системі національних стандартів.
34
Медвідь, Л. Г., та С. М. Сернівка. "УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ПЕРЕРОБКИ СОЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 75 (4 квітня 2024): 114–25. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-16.
Full textAbstract:
Проведено дослідження сутності поняття “управління витратами”. Узагальнено принципи системи управління витратами виробничих підприємств із урахуванням принципів функціонування її складових – як управлінського обліку, так і внутрішнього контролю. На підставі принципів і функцій системи управління витратами підприємств сформовано перелік основних вимог щодо її організації та функціонування, а саме: визначеність часових рамок бюджетного періоду та звітності; виокремлення центрів відповідальності та їх керівників; корисність інформації для прийняття управлінських рішень; врахування структури бізнесу; взаємозв’язок бюджетування з внутрішньою управлінською звітністю; використання єдиної нормативної бази; участь у бюджетуванні всіх підрозділів підприємства та контроль за їх виконанням; наявність системи мотивації. Сформовано основні завдання системи управління витратами підприємств із переробки сої, методи управління, об’єкти та суб’єкти управління, які слугують основою сучасних концепцій управління витратами. Розроблено фрагмент робочого плану рахунків управлінського обліку для систематизації інформації за центрами відповідальності (центрами витрат), що дозволить менеджменту підприємства отримувати оперативну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень. Запропоновано систему бюджетів витрат та внутрішньої управлінської звітності щодо витрат: бюджети та звіти виробничих центрів відповідальності (центрів витрат) основного та допоміжного виробництва й бюджети та звіти адміністративно-збутових центрів відповідальності (центрів витрат) для інформаційного забезпечення методико-організаційних засад управлінського обліку й внутрішнього контролю витрат підприємств із переробки сої. Визначено перелік суб’єктів управлінського обліку та внутрішнього контролю витрат за центрами відповідальності (центрами витрат) та їх повноваження. Рекомендовано запровадити концепцію “кіллінг-костинг” щодо вдосконалення системи управління витратами, яка передбачає спрямоване максимальне зменшення витрат у найкоротший термін без збитку для діяльності підприємства й перспектив його розвитку.
35
Зазуляк, Т. С., У. Б. Лотоцька-Дудик, В. В. Лобойко та О. В. Шамлян. "ВИЗНАЧЕННЯ ГІДАЗЕПАМУ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 28 (30 грудня 2024): 20–26. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-28-3.
Full textAbstract:
Гідазепам – міжнародна непатентована назва активного фармацевтичного інгредієнта, на основі якого виготовляють лікарські препарати, що застосовуються як денні транквілізатори за наявності невротичних, психопатичних астеній, порушень сну і т. ін. В умовах фармацевтичного виробництва гідазепам може поступати в повітря робочої зони у вигляді аерозолю та негативно впливати на здоров’я працівників. Метою роботи була розробка методики визначення гідазепаму в повітрі робочої зони, яка може застосовуватися для контролю гранично-допустимої концентрації речовини. Матеріали та методи. Розробка методики здійснювалась з урахуванням вимог ДСТУ EN 482:2016. Фізико-хімічні властивості сполуки вивчалися на основі літературних даних, метод та оптимальні умови вимірювання речовини встановлювались експериментально. Обрахунок робочих характеристик методики та невизначеності результату вимірювання проводили відповідно до вимог і рекомендацій Eurachem та санітарного законодавства України. Результати дослідження. Гідазепам за хімічною будовою належить до похідних бензодіазипіну, є кристалічним порошком, що визначає його агрегатний стан у повітрі, а саме – аерозоль. Визначення гідазепаму виконували спектрофотометричним методом за λ = 283 нм, як розчинник використали розчин хлоридної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/дм3. Відбір проб повітря проводили шляхом аспірації аерозолю речовини з вловлюванням на фільтр АФА-ХП-20 з об’ємною витратою 10,0 дм3/хв протягом 10,0хв. Встановлені робочі характеристики методики: робочий діапазон (мг/м3) ‒ 0,05‒0,20; розширена невизначеність виміру (U, %) ‒ 17,5; збіжність (r, %) ‒ 6,6; показник проміжної прецизійності (rf, %) ‒ 9,0; показник відтворюваності (R, %) ‒ 16,0; показник стабільності градуювальної характеристики (Kгр, %) ‒ 6,0. Висновки. Розроблено методику визначення гідазепаму в повітрі робочої зони, яка відповідає вимогам до референс-методик, що використовуються для контролю державних медико-санітарних нормативів. Використано спектрофотометричний метод, який базується на вимірюванні власного світлопоглинання розчину речовини в УФ-області спектра за λ = 283 нм. Встановлені робочі характеристики методики забезпечують належний рівень точності та можуть бути використані для оцінювання достовірності результатів вимірювань.
36
МИХАЙЛЮК, В. В. "СЕПАРАТОР ДЛЯ ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОНДЕНСАТУ ВОДЯНОЇ ПАРИ З ДИМОВИХ ГАЗІВ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(90) (26 листопада 2024): 103–10. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.13.
Full textAbstract:
Димові гази, що продукуються цементними заводами під час виробництва цементу, негативно впливають на навколишнє середовище. У димових газах, окрім пилу та твердих частинок, також містяться пари води, вуглекислий газ, закис азоту, метан, озон, гексафторид сірки та інші сполуки, які відносяться до парникових газів. На даний час однією з найпоширеніших та основних технологій для зменшення вуглецевого сліду цементної промисловості є технологія уловлювання, зберігання та утилізації вуглецю. Окрім уловлювання викидів вуглекислого газу, ця технологія також допомагає зменшити вплив виробництва цементу на навколишнє середовище шляхом контролю викидів летких органічних сполук, пилу та твердих часток. Впроваджуючи нові технології, удосконалюючи методи виробництва та використовуючи альтернативні варіанти, цементна галузь може зменшити викиди і мінімізувати негативні наслідки для навколишнього середовища. Оскільки пари води є одним із парникових газів, що у результаті призводить до глобального потепління, то її конденсація та вилучення з цих димових газів є актуальним завданням. Для вилучення із димових газів цементних виробництв водяної пари пропонується охолоджувати димові гази до температури конденсації із подальшим вилученням із них краплинної рідини. Найменш затратним способом димовий газ можна охолодити за допомогою пристрою на основі сопла Лаваля, у якому він рухається із надзвуковою швидкістю, а відокремити конденсат пари – з допомогою сепараційного обладнання (сепараторів). Для цього у даній роботі наведено розроблену функціональну схему установки для виділення рідини і механічних частинок з газового потоку. Відображено будову та описано принцип дії розробленого сепаратора. На розробленій тривимірній моделі сепаратора проведено імітаційні моделювання його роботи з врахуванням як складу газової суміші, так і її витрати, тиску та температури. За результатами імітаційного моделювання встановлено, що 98% рідини сепарується із газорідинної суміші розробленим сепаратором. Проведено експериментальні дослідження виготовленого сепаратора, який було підключено до джерела димових газів цементного виробництва після їх охолодження з допомогою багатосоплового пристрою (сопел Лаваля). У результаті встановлено, що результати імітаційного моделювання та експериментальних досліджень мають незначну розбіжність.
37
ЧАНКВЕТАДЗЕ, Д. Р., та Л. І. ФЕШАНИЧ. "ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИРОБНИЦТВО ДРОНІВ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(90) (27 листопада 2024): 315–23. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.39.
Full textAbstract:
У статті розглядається сучасний підхід до автоматизації виробництва дронів через інтеграцію новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ) та гнучких виробничих систем. Важливість ШІ в автоматизації підкреслюється через можливість адаптації виробничих ліній та зменшення витрат завдяки прогнозуванню збоїв і оптимізації процесів на основі аналізу великих даних. Проаналізовані методи автоматизації, такі як правила навчання нейронних мереж (правило Хебба, "дельта", змагання та градієнтний спуск), використовуються для вдосконалення процесів на різних етапах виробництва. Підходи навчання з підкріпленням, зокрема алгоритм Deep Q-Learning, застосовуються для оптимізації складних виробничих систем, забезпечуючи динамічну адаптацію до непередбачуваних умов. Система симуляційного моделювання грає ключову роль в оптимізації виробничих процесів, дозволяючи тестувати реакції на зміни умов без реального втручання. Використання фізичних моделей та інтелектуальних систем управління для моніторингу та контролю якості допомагає підвищити ефективність і зменшити кількість дефектів. Основна увага приділяється застосуванню алгоритмів глибокого навчання, що моделюють принципи роботи нейронних мереж, для підвищення ефективності виробництва та зменшення кількості відмов обладнання. Системи автоматизації, такі як SCADA, DCS, PLC, MES, ERP та роботизовані виробничі системи, демонструють переваги у підвищенні продуктивності та якості виготовленої продукції. Цей новий підхід до автоматизації виробництва дронів забезпечує значні переваги, включаючи зменшення витрат, підвищення гнучкості та адаптивності, а також поліпшення якості кінцевих продуктів через інтеграцію передових технологій та методів управління.
38
ПАСІЧНИЙ, Микола. "Фіскальний потенціал ринку тютюнових виробів". International scientific-practical journal "Commodities and markets" 48, № 4 (2023): 14–30. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(48)02.
Full textAbstract:
Нелегальний ринок тютюнових виробів є поширеною проблемою, а тому потребує збалансованих глобальних рішень. Важливо запропонувати заходи щодо зниження рівня нелегального обігу тютюнових виробів задля посилення фіскального потенціалу акцизного податку. Метою статті є ідентифікація особливостей розвитку ринку тютюнових виробів, оцінювання рівня його тіньової складової й обґрунтування заходів, спрямованих на зниження цього показника, що сприятиме посиленню фіскальної результативності акцизного податку. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби без належного податкового контролю та формування належного інституційного середовища фіскальної політики призводить до росту нелегальної торгівлі тютюновими виробами та безповоротних бюджетних втрат. Автором застосовано системний підхід при підготовці цього дослідження. Також використано методи аналізу і синтезу; порівняння; діалектичний, узагальнення та систематизації. У дослідженні визначено вплив на тютюнову галузь повномасштабного вторгнення. Встановлено зміни обсягу та структури споживання тютюнових виробів, окреслено певні особливості розвитку ринку. За даними міжнародного дослідження, охарактеризовано рівень нелегального обігу тютюнових виробів в Україні, здійснено порівняння цього показника з відповідними показниками країн ЄС та Великої Британії. Проведено аналіз динаміки показника тіньового сегмента ринку тютюнових виробів в Україні та безповоротних бюджетних втрат від існування цього явища за 2014–2023 роки. Встановлено основні причини росту незаконного обігу тютюнової продукції, серед яких – постійне зростання ставок акцизу та недостатній рівень ефективності державної системи контролю за виробництвом і обігом тютюнових виробів. Запропоновано напрями протидії тіньовому ринку тютюнової продукції, що сприятиме розширенню фіскального потенціалу. Зокрема, це стосується формування цілісної системи державного контролю виробництва й обігу тютюнових виробів, збалансованої та послідовної податкової політики, покращення координації правоохоронних і фіскальних органів, рівня їх інституційного забезпечення та концентрації діяльності згаданих органів на поставках сировини для виробництва контрафакту, а також протидії контрабанді.
39
Вожегова, Р. А., Г. С. Балашова та Л. В. Бояркіна. "Вплив препаратів хімічного та біологічного походження на польову схожість та продуктивність картоплі літнього садіння свіжозібраними бульбами". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.15.
Full textAbstract:
Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.
40
Сукач, С., Ю. Чеберячко, І. Петренко, Д. Рєзнік, О. Губачов та Н. Цибульник. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА РИЗИКІВ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ НА ПІДПРИЄМСТВАХ НАФТОХІМІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ". Science and Innovation 19, № 2 (2023): 56–66. http://dx.doi.org/10.15407/scine19.02.056.
Full textAbstract:
Вступ. Для техногенної безпеки останнім часом все частіше використовують технології моделювання надзвичайних ситуацій (НС). Разом з цим для розширення (уточнення) отриманих результатів додатково розраховують ризики.Проблематика. Питання безпеки у процесі виробництва та зберігання нафтопродуктів є дуже важливим, оскільки існує значний ризик токсичних викидів, пожеж, вибухів, які можуть призвести до катастрофічних ситуацій, зокрема й з травмуванням і загибеллю людей.Мета. Моделювання можливих сценаріїв та оцінка ризиків розвитку надзвичайних ситуацій на об’єктах виготовлення і зберігання нафтопродуктів.Матеріали й методи. На основі аналізу літературних джерел зазначеної тематики застосовано емпіричний науковий метод, що полягає у математичних розрахунках, комп’ютерних симуляціях за допомогою програмного забезпечення.Результати. Проведено три комп’ютерні симуляції надзвичайних ситуацій на нафтопереробному заводі, які можуть виникнути за різних обставин. Отримано можливі наслідки НС та розраховано ймовірні ризики ураження людей тепловим випромінюванням та з використанням пробіт-функцій визначено залежності умовної ймовірності перетину больового порогу опіків першого, другого та третього ступенів, що дозволяє удосконалити та збалансувати систему прийняття управлінських рішень щодо здійснення заходів реагування на надзвичайні ситуацій. Наведенорекомендації для контролю зон і зниження потенційного ризику надзвичайних ситуацій на нафтохімічних підприємствах (заводах).Висновки. Отримані результати можна використовувати при модернізації існуючої системи безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та об’єктів підвищеної небезпеки, для раціоналізації системи лікувально-евакуаційного забезпечення, а отримані картографічні матеріали —для навчань працівників ДСНС.
41
Орлова, В. М., А. Р. Мазіашвілі та К. К. Шепель. "СУЧАСНИЙ СТАН ОБЛІКУ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ В УКРАЇНІ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 80 (30 грудня 2022): 60–68. http://dx.doi.org/10.18664/btie.80.286808.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичні та практичні основи організації обліку запасів, які необхідно вдосконалювати в напрямку розширення її управлінських можливостей, максимально пристосовуючи до практичних потреб суб'єктів підприємницької діяльності, що виникають в процесі прийняття управлінських рішень щодо руху запасів та ефективності їх використання. Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси. Запаси – це активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством. Питання сутності запасів з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох сучасних виданнях. Обґрунтовано необхідність дослідження економічної сутності запасів на підставі систематизації економічних джерел та нормативно-правових актів. Теоретично обґрунтовано значимість запасів для функціонування суб'єкта господарювання. Здійснено огляд законодавчих актів і нормативних документів, які регламентують облік операцій із запасами. Основними шляхами вдосконалення організації обліку запасів є раціоналізація як кожної форми документів і регістрів обліку, так і методів і способів збору, обробки та узагальнення облікової інформації, адаптованих до сучасних умов. Розглянуто фактори, що впливають на облік запасів. Наведено етапи удосконалення документального оформлення надходження, наявності та витрачання для контролю й оперативного управління запасами шляхом зміни структури документообігу та змісту рахунків обліку . Від правильно організованого первинного обліку господарських засобів залежить правильність списання вартості сировини і матеріалів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Визначено сутність окремих документів як фактору впливу на процес управління. У ході дослідження застосовувалися методи системного аналізу, логічного узагальнення, абстрактно-логічні методи. Обґрунтовано перспективи подальших досліджень організації і методики операцій із запасами на підприємствах. Отримані результати можуть бути використані при розробці документообігу запасів кожного суб’єкта господарювання.
42
Odarushchenko, O. "ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ТА ЛІЦЕНЗУВАННІ МОДУЛІВ І ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КЕРУЮЧИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (2020): 90–93. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.090.
Full textAbstract:
Виконано аналіз сучасного стану досліджень в галузі надійності та функційної безпеки програмнотехнічних комплексів інформаційно-керуючих систем (ПТК ІКС). Встановлено, що не зважаючи на використання нової елементної бази в ході модернізації та розроблення нових ПТК ІКС, застосування сучасних технологій розробки їх апаратної та програмної компонент, підвищення ефективності технологічних процесів, зниження ресурсємності виробництва не призвело до достатнього прогресу у вирішені завдань проектування ПТК з необхідним і гарантованим рівнем надійності і функційної безпеки. Крім того, встановлено, що не зважаючи на інтенсивні дослідження впродовж останніх десятиліть залишається низка нерозв’язаних задач і обмежень існуючих методів і засобів, а саме: моделі, які описують надійнісну і безпекову складові, не ураховують розмірність задач і обмежень існуючих методів; у сучасних методах оцінювання функційної безпеки аспекти безвідмовності апаратних і програмних засобів розглядаються відокремлено, без спільного кількісного аналізу результатів верифікації; методи розроблення й забезпечення відмовостійкості ПТК з використанням програмовних платформ недостатньо ураховують можливості, обмеження і похибки вбудованих засобів контролю і діагностування на рівні електронних проектів, модулів і каналів. Представлений в роботі метод частково вирішує перелічені задачі
43
Філоненко, С. Ф., В. Ю. Ларін та Д. М. Квашук. "АНАЛІЗ ПОХИБОК ВИМІРЮВАННЯ ПРЕЦЕЗІЙНИХ ДЕТАЛЕЙ ВИМІРЮВАЛЬНОЮ РУКОЮ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 45 (30 грудня 2024): 102–7. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-4.14.
Full textAbstract:
У статті проведено детальний аналіз різних видів похибок, що виникають під час вимірювання прецизійних деталей з використанням вимірювальної руки. Вимірювальні руки є високотехнологічними інструментами, які широко застосовуються у сфері машинобудування, авіаційній промисловості, автомобілебудуванні та інших галузях, де важливі висока точність і повторюваність вимірювань. Особливості конструкції таких пристроїв дають змогу виконувати швидкі та точні вимірювання деталей різної форми, зокрема тих, які мають складну геометрію. Проте точність вимірювальних рук значною мірою залежить від низки факторів, включно з умовами експлуатації, температурними змінами, конструктивними характеристиками інструмента, кваліфікацією оператора та іншими зовнішніми чинниками. Зокрема, розглянуто вплив теплових коливань, які можуть призвести до викривлень конструкції вимірювальної руки і вплинути на точність отриманих результатів. Для аналізу точності вимірювань було використано метод Монте-Карло, що дав змогу отримати ймовірнісні характеристики похибок та визначити найбільш впливові фактори, що спричиняють погіршення точності вимірювання. У статті запропоновано алгоритм автоматичної корекції, який дає змогу компенсувати систематичні похибки та зменшити вплив зовнішніх умов на результати вимірювання. Експериментальні дослідження, проведені в умовах виробництва, підтвердили ефективність запропонованих підходів, продемонструвавши суттєве підвищення надійності вимірювань і точності отриманих даних. Окрім того, у роботі розглянуто методи мінімізації похибок, які виникають внаслідок впливу людського фактора, шляхом автоматизації процесів оброблення результатів вимірювань. Запропоновані методики й алгоритми можуть бути корисними для інженерів, відповідальних за контроль якості продукції, а також для дослідників у сфері метрології, зацікавлених у вдосконаленні вимірювальних технологій для підвищення точності контролю складних деталей.
44
Ostashchenko, Т. М. "Розробка методик оцінки технологічної якості лікарського засобу у формі мазі". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 2 (2023): 100–105. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-100.
Full textAbstract:
Вступ. Розробка нового лікарського засобу потребує встановлення основних показників контролю якості активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) у складі лікарського засобу. Згідно «Настанови СТ-Н МОЗУ 42-3.2:2004 Лікарські засоби. Специфікації: контрольні випробування та критерії прийнятності» якість лікарського засобу визначається у тому числі і специфікацією. Тобто таких методик випробувань, які відіграють провідну роль у забезпеченні якості АФІ та нового лікарського препарату при їх випуску та протягом терміну зберігання. Тому питання контролю якості лікарських засобів у процесі виробництва та реалізації, розробка методик і методів якісного і кількісного визначення АФІ є актуальною.
 Мета дослідження – розробка методик визначення та виявлення активних фармацевтичних інгредієнтів у складі лікарського засобу у формі мазі.
 Матеріали і методи. Виявлення лідокаїну гідрохлориду, ібупрофену та метилурацилу проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) згідно методик, що наведено для кількісного визначення АФІ на рідинному хроматографі «Agilent 1100». 
 Результати. Хроматографічні дослідження показали достатню селективність та ефективність розділення. Час утримання піків метилурацилу, та ібупрофену складав в середньому 6,44; та 15,3 хв, відповідно. Різниця в часах утримання вказаних компонентів на хроматограмах випробувального розчину та розчину порівняння, не перевищує допустимі 2 %. Коефіцієнт розділення між піками стрептоциду та метилурацилу був не менш 1,0, а між піками метилурацилу та еритроміцину не менш 5,0. Коефіцієнти симетрії піків усіх компонентів не перевищували 1,5. Відносне стандартне відхилення, розраховане для площ піків усіх трьох компонентів не перевищувало 2,0 %. Приблизний час утримання піку лідокаїну гідрохлориду 13,5 хв.
 Висновки. Розроблено методики визначення та виявлення АФІ у складі лікарського складу у формі мазі – метод ВЕРХ. На хроматограмі випробувального розчину, час утримання піку лідокаїну гідрохлориду, ібупрофену, метилурацилу збігається з часом утримання піку лідокаїну гідрохлориду, ібупрофену, метилурацилу на хроматограмах розчину порівняння з точністю ± 2 %. Визначення АФІ у складі лікарського засобу показав, що вміст лідокаїну гідрохлориду в 1 г препарату складає 19,84 мг/г при нормі 18 – 22 мг/г., ібупрофену - 40 мг/г при нормі 39,2 – 40,9 мг/г, метилурацилу - 40 мг/г при нормі 39,2 – 40,9 мг/г. знаходиться в межах допустимих норм.
45
Кобиш, А. І., О. М. Чечет, С. В. Шуляк та ін. "ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ТОКСИКАНТІВ У ТВАРИННИЦТВІ І ДОВКІЛЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.3.
Full textAbstract:
Значне розширення масштабів синтезу і застосування у сільському господарстві різних небезпечних хімічних сполук спричинює щоденний небезпечний вплив на організм комах, тварин і, безперечно, людини. Саме тому виникає потреба у контролі за поширенням токсикантів хімічної і біологічної природи у тваринництві і довкіллі. Нами проведено аналіз поширення токсикантів у тваринництві і довкіллі шляхом хіміко-токсикологічного аналізу кормів, посліду, крові, внутрішніх органів, умісту шлунку загиблих від отруєння тварин, а також загиблих бджіл, ґрунту, зеленої маси і продуктів бджільництва. У роботі застосовувалися сучасні методи досліджень. Уміст важких металів визначено методом атомно-абсорбційної спектрометрії, пестицидів – методом газової хроматографії і рідинної хромато-мас-спектрометрії, мікотоксинів – методом високоефективної рідинної хроматографії, імуноферментного аналізу і тонкошарової хроматографії. Ізоніазид досліджено у шлунку собак методом рідинної хроматографії із мас-спектрометричним детектором. Аналіз складу важких металів у біологічному матеріалі загиблих тварин показав, що частіше зустрічаються харчові отруєння їх миш’яком. Окрім того, зареєстровано значну частку отруєнь собак ізоніазидом. Установлено, що продукти бджільництва досить часто контамінуються пестицидами. Досліджено, що кукурудза, порівняно з іншими злаковими, частіше вражається мікроміцетами роду Aspergillus flavus і Fusarium. У кормах найчастіше виявлялися такі мікотоксини, як дезоксиніваленол, Т‑2 токсин і зеараленон, рідше – афлатоксини. Таким чином, токсичне навантаження на екосистему призводить до порушення безпеки харчового ланцюга і зниження ефективності виробництва продукції тваринництва. Контамінація токсикантами кормів, а також медоносних рослин становить загрозу не тільки для сільськогосподарських тварин і корисних комах, але і для споживачів тваринницької продукції. Тому на національному і міжнародному рівнях дуже важливим є здійснення ефективного контролю за виробництвом та імпортом безпечних кормів і харчових продуктів.
46
ПАНИШЕВА, О. В., В. В. ФЕДОРЕНКО, В. В. ЯРЕМЕНКО, О. О. ЧОРНИЙ та С. М. ГУРЕЄВА. "РИЗИКООРІЄНТОВАНА СТРАТЕГІЯ РОЗРОБКИ СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТВЕРДИХ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ". Вісник Херсонського національного технічного університету 1, № 1(92) (2025): 164–77. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.21.
Full textAbstract:
Вперше комплексно розглянуто проблему підвищення розчинності АФІ у твердих фармацевтичних системах шляхом створення полімерного композиційного матеріалу з урахуванням його цільового профілю якості препарату. Запропоновано алгоритм проведення досліджень на етапі преформуляції. На прикладах мефенамінової кислоти та ривароксабану показано експериментальні дані. Ідентифіковано фактори ризиків щодо продукту на основі твердої дисперсної системи, а також оцінено ризики для забезпечення якості процесу виробництва препарату в умовах фармацевтичного підприємства. Зазначено потенційні критичні показники якості препарату та оцінено їхню критичність. Визначено та описано критичні показники якості вихідних компонентів та властивостей продукту. Ідентифіковано, проаналізовано та оцінено найбільш імовірні ризики для якості препарату на етапі фармацевтичної розробки. Виявлено та обґрунтовано фактори ризику, які характерні для досліджуваного процесу та впливають на якість процесу виробництва лікарського препарату. Визначено, що для досліджуваних продуктів, розпадання, розчинення, супровідні домішки, кількісне визначення та однорідність дозованих одиниць визначені як критичні характеристики якості, що потенційно можуть вплинути на якість препарату. Описано, що факторами ризику для досліджуваного препарату є тверда дисперсна система, виробнича рецептура, технологічний процес, система упаковки та методи контролю якості. Показано, що стадії Приготування таблетмаси і Фасування, пакування та маркування виробничого процесу мають суттєвий ступінь ризику, що є прийнятним. Доведено, що використання оцінки ризиків дозволяє обґрунтовано підходити до процесу розробки та виробництва при мінімізації кількості матеріальних та часових ресурсів.
47
Бліновський, А. Ю. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 80 (30 грудня 2024): 134–38. https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-80-17.
Full textAbstract:
У статті досліджено необхідність побудови концептуальної моделі державного регулювання фінансового забезпечення суб’єктів аграрної сфери. Зазначено, що передумовами, які сприяли обґрунтуванню концептуальної моделі державного регулювання фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, є активізація економічного розвитку аграрного сектору, підвищення ефективності функціонування суб’єктів, що працюють у ньому за рахунок виваженої фінансово-кредитної політики та активної інвестиційної та інноваційної політики. Окреслено, що основними цілями державного регулювання фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств є зростання обсягів виробництва, підвищення конкурентоспроможності, оптимізація територіального розвитку та розміщення виробництв галузі, вирішення соціальних та екологічних проблем, покращення якісних характеристик продукції, впровадження енергоощадних технологій, удосконалення організаційно-технологічного процесу, урахування вимог споживачів. Державне регулювання фінансового забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств включає три рівні управління: органи державного управління АПК; регіональні органи управління аграрним сектором економіки; сільськогосподарські підприємства. Обґрунтовано, що інструментарій державного регулювання включає 3 важливих компонента: методичний (цілі; методи; підходи; принципи; форми; функції); організаційний (окреслення пріоритетних напрямів розвитку галузі та підприємств та організація контролю за їх виконанням); управлінський (нормативно-правове забезпечення та фінансово-економічна складова, яка включає низку стимулів: податкових, бюджетних, кредитних, інвестиційних та формування ефективної системи фінансування: лізинг, кредитування). Запропонований підхід дозволяє всебічно дослідити питання державного регулювання фінансового забезпечення аграрних підприємств та запропонувати практичні рішення для покращення їх фінансової стабільності та ефективності.
48
Вергун, В. С., О. В. Цвек та Р. М. Воронко. "МЕТОДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА НАПРЯМИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 69 (16 лютого 2023): 30–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-69-04.
Full textAbstract:
Обґрунтовано доцільність раціонального підходу до вибору методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції для забезпечення ефективного управління витратами підприємства. Собівартість продукції розглянуто як важливий показник ефективності виробництва та інструмент досягнення основної мети діяльності підприємства. Визначено рівні регулювання собівартості продукції. Розкрито основні елементи облікової політики щодо обліку витрат та важливість прийняття зважених рішень з вибору методів обліку витрат під час її формування. Розглянуто ознаки класифікації собівартості продукції та визначення окремих її видів. Досліджено погляди різних науковців щодо трактування змісту і призначення методів обліку витрат та методів калькулювання собівартості продукції, їхніх відмінностей та взаємозв’язків. Зроблено висновок, що методи обліку витрат і методи калькулювання є взаємопов’язаними обліковими категоріями, які використовують власні інструменти і прийоми для збору й узагальнення даних про витрати для потреб управління, розрахунку фактичної собівартості продукції та контролю за процесом її формування. Розкрито сутність і мету калькулювання собівартості продукції. Визначено основні принципи побудови калькулювання собівартості. Розглянуто характеристику основних статей калькулювання собівартості продукції залежно від особливостей технологічного процесу виготовлення продукції та витрат, які його супроводжують. Встановлено об’єкти калькулювання відносно технологій і виду продукції. Розглянуто основні класифікаційні ознаки поділу методів калькулювання собівартості продукції. Наведено характеристику основних методів калькулювання та можливості застосування методів позамовного і попроцесного калькулювання. Виділено фактори, що впливають на вибір методів калькулювання собівартості продукції на підприємстві. Аргументовано доцільність використання методу “величини покриття” в умовах ринкової економіки. Акцентовано на перевагах та недоліках систем обліку витрат і калькулювання повної та неповної собівартості, визначено спільні та відмінні ознаки для обох систем обліку витрат і калькулювання собівартості. Розглянуто особливості і сферу застосування методу обліку та калькулювання на основі нормативних витрат. Визначено напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на економічне обґрунтування вибору того чи іншого методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
49
ДЗЮБИНСЬКИЙ, А. В., О. В. ДЗЮБИНСЬКА та О. Б. ПОДОДВОРНИЙ. "МИТНА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РИНОК ЦУКРУ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-2.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити стан та перспективи вітчизняних цукрових виробників як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, а також значення митної політики в розвитку галузі.
 Методика. Методологічною базою роботи стали наукові доробки українських та іноземних фахівців у галузі виробництва та державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції. Враховуючи його динамічність та появу великої кількості нової інформації, автори основну увагу приділили обробці матеріалів наукових збірників та журналів, а також даних Інтернет ресурсів, в яких подана статистична інформація, думки провідних фахівців-практиків. При написанні статті були використані такі методи дослідження, як логічне узагальнення, системний підхід та теоретичний пошук, що ґрунтуються на пошуку на обробці інформації.
 Результати. Зовнішньоекономічна діяльність має орієнтуватися на перспективну вигоду і актуальною є для тих виробництв, що мають можливість виробляти понад внутрішню потребу. До таких можна віднести і цукрову галузь. Однак необхідно пам’ятати, що процес освоєння іноземних ринків не можливий без послідовної державної підтримки (зваженої митної політики, встановлення мінімальних цін та квот) та пропозиції конкурентоспроможного продукту.
 Головні зовнішньоторговельні цілі лідерів цукрового ринку і світі передбачають врахування можливостей і загроз, а також переваг та недоліків розвитку національних галузей з метою формування експортних мотивів. Таким чином має використовуватися диверсифікована стратегія, метою якої є експансія. Адаптація ж вітчизняної галузі до світових умов потребує оптимізацію механізму державного контролю за ринком, зокрема: забезпечення захисту вітчизняних підприємств; активізації роботи по пошуку нових ринків збуту; стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності; пришвидшення впровадження нових, гармонізованих зі світовими, стандартів; активізації співпраці з країнами, що не мають власного виробництва.
 Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані в роботі вітчизняних підприємств, а також органів, що здійснюють регуляторну політику на ринку цукру.
50
Куцик, Петро, Василь Бачинський, Катерина Кузьмінська та Одарка Чабанюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЦІЛЬОВОГО КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ У ПРОЦЕСНООРІЄНТОВАНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (2022): 25–32. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3363.
Full textAbstract:
Основною метою статті є дослідження наявних підходів до калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства в розрізі виробничих процесів і вдосконалення його методики на основі використання методу цільового калькулювання та принципів процесноорієнтованого управління.Як один із ефективних шляхів удосконалення методики калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств, авторами передбачається поєднання чинних вітчизняних систем калькулювання (нормативний та попроцесний методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції) і зарубіжних систем обліку і калькулювання (кайзен-костинг і діяльність за процесами). Механізм зниження собівартості продукції (робіт, послуг) охоплює стадії планування (бюджетування, нормування) безпосереднього виробництва, обліку та калькулювання собівартості продукції, ухвалення рішень і контролю їх виконання.У науковому дослідженні з комбінованої методики цільового калькулювання та процесної організації виробництва виділено такі етапи: розрахунок цільової собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства на стадії розроблення проєктного завдання. На цьому етапі важливим є розподіл планової (нормативної) собівартості продукції за окремими статями калькуляції кожного виробничого процесу; визначення нормативної собівартості продукції, враховуючи кайзен-завдання, шляхом послідовного зменшення можливих витрат до базового рівня.Базовою величиною собівартості є цільова собівартість продукції, розрахована як різниця між вартістю випуску продукції за ринковими цінами та очікуваним розміром прибутку. Цільова собівартість продукції за кожною статтею витрат розраховуються як добуток коефіцієнта зниження собівартості продукції та нормативної величини витрат цієї ж статті. При цьому коефіцієнт цільового зниження витрат розраховують як відношення цільової собівартості продукції до нормативного показника.Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні та теоретичному обґрунтуванні вдосконаленої методики цільового калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств за виробничими процесами в контексті застосування концепції процесноорієнтованого управління.Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні пропозицій щодо вдосконалення методики цільового калькулювання собівартості продукції за процесами гірничозбагачувальних підприємств.