To see the other types of publications on this topic, follow the link: Модальні параметри.
Journal articles on the topic 'Модальні параметри'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Модальні параметри.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Hurko, Olena. "ІНТЕНЦІЯ ПЕРСУАЗИВНОСТІ В МОВЛЕННІ В.О. ЗЕЛЕНСЬКОГО". English and American Studies, № 20 (23 червня 2023): 17–23. http://dx.doi.org/10.15421/382303.
Full textAbstract:
У статті представлено параметри експлікації інтенції персуазивності в мовленні В. О. Зеленського. Проаналізовано промову президента України перед Конгресом з урахуванням лексичних, граматичних та стилістичних маркерів. Серед основних засобів вираження модусної категорії персуазивності під час виступу В. О. Зеленського виокремлено: 1) модальні маркери на зразок can, will; 2) іменники з конотаціями вільності, незламності та свободи (freedom, dignity, independence); 3) прикметник з домінантами «стійкість» та «розвиненість»; 4) оцінні лексеми (assure, sure); 5) стверджувально-узагальнювальні лексеми each та every; 6) особовий займенник I у поєднанні з дієсловом know; 7) повторювальні конструкції; 8) паралельні порівняльні конструкції. Установлено, що задля досягнення певних персуазивних кроків та переконання аудиторії у зазначеному президент використовує сторітелінг як тактику, що вможливлює реалізацію певних дій. Важливим складником будь-яких промов є темп та ритмічність з інтонаційним виокремленням ключових ідей. Схарактеризовано паузи, ритм, тембр голосу як інтонаційні персуазивні маркери. Стратегія аргументативності задля евіденційності представленого складає підґрунтя мовлення президента. Матеріалом вивчення є промова, виголошена президентом нашої країни 21 грудня 2022 року на спільному засіданні обох палат Конгресу США. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо у з’ясуванні перетину модусних категорій персуазивності, евіденційності й епістемічності в мовленні В. О. Зеленського.
2
Сотська, Галина, та Олена Тринус. "ТИПОЛОГІЇ МОДЕЛЕЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century" 2, № 10 (2024): 73–90. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(10).2024.0006.
Full textAbstract:
Змішане навчання – це освітня стратегія, яка поєднує традиційні методи викладання в аудиторії з онлайн-активностями, що кардинально змінює формат здобуття освіти, враховуючи освітні потреби сучасних здобувачів освіти, створюючи персоналізований освітній досвід. Розвиток технологій і зростання попиту на гнучкі освітні рішення сприятиме посиленню ролі змішаного навчання та потребуватиме вирішення питання осмислення можливостей впровадження його моделей для реалізації освітніх програм закладів вищої освіти. У статті розглянуто окремі моделі змішаного навчання та їх класифікації, створені зарубіжними дослідниками (К. Твігг (2003); Г. Смітом та Х. Куртеном (2007); Е. Аллен та Д. Сіманом (2010); Х. Стакер та М. Хорном (2012); В. Ірвін (2013) Ч. Грехемом (2014); Е. Піччіаном (2017); Х. Фармер (2020)). Встановлено, що у зв’язку з існуванням різноманітних варіантів поєднання компонентів змішаного навчання та відсутністю науково обгрунтованої критеріальної основи їх систематизації на сьогодні не розроблено загальноприйнятої типології моделей змішаного навчання. У зарубіжній практиці в якості критеріїв використовуються, зокрема, кількісний, що враховує модальні, технологічні характеристики (частка використання електронного складника, тип гібридності; засоби, що використовуються тощо) та якісний, що враховує педагогічні параметри (характер взаємодії учасників освітнього процесу, вибір форм і методів навчання). На основі аналізу досліджень зарубіжних учених запропоновано критерії для класифікації моделей змішаного навчання, пов’язані з: їх цільовим спрямуванням; рівнем впровадження; врахуванням часткового співвідношення очного та електронного компонентів; ступенем персоналізації; особливостями організації навчання тощо.
3
ГУРКО, Олена. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ІНТЕНЦІЇ СТВЕРДЖЕННЯ В МОВЛЕННІ В. ЗЕЛЕНСЬКОГО (на матеріалі промови, виголошеної президентом України 8 лютого 2023 року перед обома палатами парламенту Великої Британії)". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 2 (13 жовтня 2023): 18–24. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.2.3.
Full textAbstract:
У статті представлено параметри експлікації інтенції ствердження в мовленні В. Зеленського. У науковій розвідці поставлено за мету проаналізувати промову президента України перед обома палатами парламенту Великої Британії з урахуванням лексичних, граматичних та стилістичних маркерів. Наукова новизна. Лінгвістичних досліджень, присвячених виявленню стверджувальних вербалізаторів під час промови В. Зеленського в українському мовознавстві поки що немає, що й зумовлює актуальність й новизну запропонованих лінгвістичних студій. Серед прямих засобів вираження категорії ствердження під час виступу В. Зеленського виокремлено: 1) особовий займенник we у поєднанні з дієсловами теперішнього часу на кшталт think, know, що реалізують інтенцію інформування, повідомлення, сповідальності; 2) повторювальні конструкції; 3) етикетні форми; 4) маркери переконаності на зразок I am sure, I trust; 5) лексема yes; 6) вставне слово of course; 7) фрази, що містять стверджувальну семантику нагадування; 8) розповідні речення з інтонаційною специфікою; 9) спонукальні конструкції; 10) неозначений займенник every; 11) прислівник always; 12) образні порівняння. До непрямих вербалізаторів стверджувального значення уналежнено: 1) модальні дієслова will, must, що репрезентують потребу, можливість, реальність виконання якої-небудь дії; 2) риторичні питання, що містять емфатичне ствердження та не передбачають відповіді; 3) приєднувальні конструкції, за допомогою яких на сему додаткового повідомлення нашаровуються відтінки узагальнення, конкретизації, підсумку, уточнення, повідомлення, пояснення та есплікується через інтенцію ствердження, яка постає з усієї структури речення. Висновки. Підґрунтям політичної промови президента України є узагальненість, інформаційність, логічна послідовність, обґрунтованість, висновковість, констатаційність, аргументативність, що й реалізують досліджувані стверджувальні маркери. Перспективу подальших наукових студій вбачаємо в аспекті етнолінгвістичного дослідження промов В. Зеленського.
4
Дорогов, А. Ю. "Пластичность самоподобных нейронных сетей". Информационные и математические технологии в науке и управлении, № 3(35) (17 жовтня 2024): 33–43. http://dx.doi.org/10.25729/esi.2024.35.3.003.
Full textAbstract:
В работе исследуется пластичность многослойных модульных нейронных сетей, обладающих характеристическим свойством самоподобия. Для оценки пластичности используется известное из механики понятие степеней свободы. Число степеней свободы сети оценивается максимальной размерностью операторного многообразия нейронной сети, образованного вариацией параметров нейронных модулей и наличием межмодульных связей. Для получения оценок пластичности нейронные модули рассматриваются как линейные операторы фиксированного ранга. Получены расчетные формулы для вычисления размерности операторного многообразия нейронного модуля вне и в составе сети. Нейронная сеть рассматривается, как двойственный оператор сложной структуры, входом и выходом которого являются векторные пространства. На уровне структурной модели вводится понятие модальных состояний сети, характеризующих размерности векторных подпространств на входе и выходе нейронных модулей в составе сети. Оценка размерности многообразия сети выполняется через ее модальные состояния. Отмечено, что самоподобные сети принадлежат классу слабосвязанных сетей, для которых расчет модальных состояний не вызывает трудностей. Получены точные формулы расчета степени пластичности слабосвязанных нейронных сетей, Результаты анализа использованы для оценки пластичности быстрых нейронных сетей (БНС), и их подмножества - пирамидальных БНС прямой и обратной ориентации.
5
Янелюкстис, Р., Д. Мироновс та А. Сафоновс. "Статистический контроль целостности композитных конструкций на основе автоматического операционного модального анализа. Oбзор". Механика композитных материалов 58, № 2 (2022): 257–96. http://dx.doi.org/10.22364/mkm.58.2.03.
Full textAbstract:
Операционный модальный анализ (ОМА), как пассивный метод, нашел практическое применение в мониторинге состояния конструкций (МСК), подвергающихся динамическому нагружению. О состоянии конструкционной целостности судят, исследуя изменения значений модальных параметров, оцениваемых с помощью ОМА. Однако вся схема выявления повреждений в режиме онлайн и непрерывного мониторинга является сложной и включает несколько ключевых базисных блоков. В настоящей работе рассмотрены основные этапы для достижения функциональности автоматической идентификации повреждений в композитных конструкциях с особым акцентом на лопасти ветряных турбин. Обсуждены измерительная аппаратура, выявление признаков, чувствительных к повреждениям, из измеренных сигналов отклика, устранение влияния окружающей среды, автоматическая классификация физических и ложных мод системы и применение статистического контроля для получения информации о возможных повреждениях конструкции. Представлены преимущества и ограничения подхода МСК на основе ОМА для композитных лопастей ветряных турбин.
6
Жаңыл, Абдылдабекова. "К ВОПРОСУ О ЧАСТЕРЕЧНОЙ ПРИНАДЛЕЖНОСТИ МОДАЛЬНЫХ СЛОВ". Vestnik Bishkek Humanities University, № 50 (15 січня 2020): 27–29. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.2.
Full textAbstract:
Аннотация: В русском языке вопрос о количестве частей речи, их объеме, принципах их выделения до сих пор остается спорным, что составляет трудности в преподавании морфологического уровня русского языка и требует изучения данного вопроса с разных подходов. Разночтения в определении частеречной принадлежности некоторых лексических единиц объясняются многомерностью свойств слова. Статья посвящена одной из спорных проблем морфологии русского языка - частеречному статусу модальных слов, отличающихся от всех традиционно выделяемых частей речи по многим параметрам. В статье рассматриваются семантическая и синтаксическая природа, состав модальных слов, а также критерии их отграничения от других знаменательных частей речи. Ключевые слова: частеречный статус, модальность, субъективно-модальные значения, объективно-модальные значения, модальность достоверности/недостоверности, синкретичные единицы. Аннотация. Орус тилинде сөз түркүмдөрүнүн саны, алардын көлөмү, ажыратуу принциптери ушул убакка чейин талаштуу болуп эсептелүү менен орус тилинин морфологиялык деңгээлин окутууда кыйынчылыктарды жаратып, бул маселени ар башка өңүттөрдөн кароону талап кылат. Кээ бир лексикалык бирдиктердин сөз түркүмдөрүнүн айырмачылыгында сөздөр касиеттери менен шартталат. Макала орус тилинин морфологиясынын талаштуу проблемаларынын бири – салттуу түрдө ажыратылуучу бардык сөз түркүмдөрүнөн көптөгөн параметрлери менен айырмалануучу модалдык сөздөрдүн сөз түркүмдүк макамына арналган. Макалада модалдык сөздөрдүн семантикалык жана синтаксистик табияты, курамы, ошондой эле аны башка негизги сөз түркүмдөрүнөн ажыратуучу критерийлери каралат. Түйүндүү сөздөр: сөз түркүмдүк макам, модалдуулук, субъективдик-модалдык маанилер, объективдик-модалдык маанилер, модалдык аныктык/аныктык эмес, синкретивдик бирдик. Annotation: In the Russian language, the question of the number of parts of speech, their volume, the principles of their allocation is still controversial, which is difficult to teach the morphological level of the Russian language and requires the study of this issue from different approaches. The article is devoted to one of the controversial problems of the morphology of the Russian language - the partial status of modal words that differ from all traditionally allocated parts of speech in many ways. The article discusses the semantic and syntactic nature, the composition of modal words, as well as the criteria for their separation from other significant parts of speech. Key words: modality, subjective-modal values, objective-modal values, partial sta- tus.
7
Griva, Ol’ga E. "Lexical and Grammatical Characteristics of Compatibility of Modal Components (Exemplified by the Russian Modal Verb moch’ and Modal Copula schitat’sya)." Vestnik of Northern (Arctic) Federal University. Series "Humanitarian and Social Sciences", no. 6 (December 20, 2019): 69–77. http://dx.doi.org/10.17238/issn2227-6564.2019.6.69.
Full text
8
Лысенко, И. Е., О. А. Ежова, А. В. Ковалев, Д. В. Науменко та А. В. Ткаченко. "ИССЛЕДОВАНИЕ РАЗРАБОТАННОЙ КОНСТРУКЦИИ МИКРОМЕХАНИЧЕСКОГО СЕНСОРА С ТРЕМЯ ОСЯМИ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ". NANOINDUSTRY Russia 13, № 4s (2020): 477–78. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.4s.477.478.
Full textAbstract:
В работе представлена разработанная конструкция МЭМС-сенсора линейных ускорений с тремя осями чувствительности, проведен модальный и статический анализ, найдены параметры конструкции, обеспечивающие равенство собственных частот по осям чувствительности, созданы экспериментальные образцы.
9
Вербич, Наталія. "ПАРАМЕТРИ ВИРАЗНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ДІАЛЕКТНОГО МОВЛЕННЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2024): 56–61. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).56-61.
Full textAbstract:
Сучасні діалектологічні студії спрямовані на опис говірок на підставі характеристики не окремих мовних рис (фонетичних, морфологічних, синтаксичних, лексичних та ін.), а комплексного дослідження діалектних текстів. Одне з правил методології діалектологічного аналізу – брати до уваги інформативні, виразні, образні оповіді. Виразність визначають як комунікативну якість усного мовлення, яка здатна привертати увагу, викликати інтерес до висловлюваного, впливати на емоції та почуття мовців. Одна з найголовніших ознак діалектного тексту – його реалізація в момент говоріння. А отже, визначальною для діалектної оповіді стає її звукова форма. При цьому головним засобом виразності звукового мовлення є інтонація. Інтонація – сукупність звукових мовних засобів, завдяки яким передається смисловий, емоційно-експресивний і модальний характер фрази, комунікативне значення та ситуативна зумовленість, стилістичне забарвлення тексту, індивідуальність виражальних прийомів мовця. Інтонація забезпечує структурну цілісність висловлення, є засобом розрізнення його комунікативних типів (спонукання, питання, оклик, розповідь), виділяє найбільш вагомі з погляду змісту слова і фрагменти, визначає мовленнєві характеристики оповідача й ситуації спілкування, формує емоційне та стилістичне забарвлення текстів тощо. Мета нашого дослідження – описати інтонаційні засоби виразності діалектної оповіді. Джерельну базу формують власні записи автора, а також аудіозаписи з Українського діалектного фонофонду Інституту української мови НАН України. Під час слухового та інструментального аналізу було визначено особливості інтонаційної організації діалектної оповіді. З’ясовано роль просодії в реалізації категорії виразності. Схарактеризовано такі параметри, як гучність, фразовий наголос, темп мовлення, паузальне членування тексту. Зауважено, що всі ці параметри беруть участь у формуванні категорії виразності усного тексту.
10
С.Н., Афанасьев, та Пахомов А.Н. "ЭЛЕКТРОПРИВОД ПОСТОЯННОГО ТОКА С МОДАЛЬНЫМ УПРАВЛЕНИЕМ И ТОКОВОЙ ОТСЕЧКОЙ". ИННОВАЦИОННЫЕ НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 2021 12-1(14) (13 січня 2022): 54–61. https://doi.org/10.5281/zenodo.5846783.
Full textAbstract:
В статье исследован метод ограничения тока якорной цепи двигателя постоянного тока в замкнутой системе с модальным управлением посредством токовой отсечки. Дана оценка качества процесса управления путем анализа переходных процессов замкнутой системы электропривода в среде моделирования динамических систем <em>MatLa</em><em>b</em>. Приведены рекомендации по выбору параметров звеньев нелинейной обратной связи для обеспечения эффективного токоограничения. Выполнена проверка работоспособности системы электропривода при вариации параметров двигателя.
11
ДІЛАЙ, Ірина. "ДІЄСЛОВО В ІНДИВІДУАЛЬНОМУ СТИЛІ МАРГАРЕТ ЕТВУД". Актуальні питання іноземної філології, № 21 (30 грудня 2024): 25–30. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-21-4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню індивідуального стилю канадської письменниці Маргарет Етвуд через призму дієслівного вживання. Варіативність використання дієслів у художніх текстах, яка впливає на динаміку та ритм оповіді, стає ключовим параметром для визначення ідіостилю. Актуальність дослідження полягає в тому, що використання корпусних методів уможливлює виявлення латентних особливостей дієслівного вживання, які складно виявити інтуїтивно. Матеріалом слугував корпус із прозових творів авторки, що включав 406393 дієслівні токени. Для квантитативного аналізу застосовано корпусні застосунки Sketch Engine та AntРConc. Обчислено абсолютну та відносну частотності дієслівного вживання, а також type/token ratio (ttr). Отримані статистичні показники порівняно з показниками референтного корпусу канадської художньої літератури Strathy. Аналіз даних показав, що відносна частотність дієслівного вживання у творах М. Етвуд (208 309 на 1 млн) перевищує середні показники референтного корпусу, а високий ttr (0,1) свідчить про значне розмаїття дієслівної лексики. Окрім кількісних параметрів, дослідження виявило якісні особливості дієслівного вживання, зокрема: тенденцію до уникання евфемізмів, активне використання науково-технічної термінології, створення метафоричних образів, суб’єктивацію через модальні дієслова, створення алюзії через дієслівні архаїзми та авторські інтерпретації значення окремих дієслів з відтінками іронії та сарказму. Визначено функційний потенціал дієслів у художніх прозових творах М. Етвуд, зокрема їх роль у створенні динаміки та напруги, образності та емоційного фону. Ключові дієслова в творчості М. Етвуд вказують на тематичну та ідейну спрямованість. Дослідження підкреслює важливість дієслова у формуванні авторського стилю М. Етвуд і відкриває перспективи для глибшого аналізу із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій.
12
Лысенко, И. Е., О. А. Ежова, А. В. Ковалев, Д. В. Науменко та А. В. Ткаченко. "ИССЛЕДОВАНИЕ РАЗРАБОТАННОЙ КОНСТРУКЦИИ МИКРОМЕХАНИЧЕСКОГО СЕНСОРА ЛИНЕЙНЫХ УСКОРЕНИЙ ДЛЯ РЕГИСТРАЦИИ ПОЛОЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ". Nanoindustry Russia 13, № 5s (2020): 522–26. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.5s.522.526.
Full textAbstract:
Микромеханические сенсоры линейных ускорений находят широкое применение в современных инерциальных системах ориентации и навигации технических средств, применяемых в промышленности. В работе представлена разработанная конструкция МЭМС-сенсора линейных ускорений с тремя осями чувствительности, проведен модальный и статический анализ, найдены параметры конструкции, обеспечивающие равенство собственных частот по осям чувствительности, созданы и исследованы экспериментальные образцы.
13
Стенін, О., M. Солдатова, О. Польшакова та С. Стенін. "Оптимальна стабілізація руху безпілотного літального апарату з параметричною невизначеністю". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 40 (2022): 88–93. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.40.2022.261659.
Full textAbstract:
У статті запропоновано модальний підхід до синтезу надійних систем для оптимальної стабілізації програмної траєкторії польоту БПЛА в умовах невизначеності параметрів його стану. Синтез модального робастного контролерареалізовано за принципом гарантованої динаміки, що дозволяє забезпечити не лише стабільність, а й необхідну якість керування.
 Бібл. 12, іл. 4.
14
Sychev, A. N., V. V. Anisimov, V. A. Bondar, K. B. B. Dagba, and A. I. Stepanyuga. "Modal parameters of unequal coupled lines." Proceedings of Tomsk State University of Control Systems and Radioelectronics 23, no. 3 (2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.21293/1818-0442-2020-23-3-26-30.
Full textAbstract:
New formulas and graphs for modal parameters are given, which are necessary for the synthesis of unequal coupled lines with arbitrary dielectric filling. The choice of modal parameters, such as characteristic impedance, coupling coefficient, modal voltages and dielectric constants, as initial data for the calculation allows optimal synthesis of the coupled line parameters, and followed determination of the geometric dimensions of the structure.
15
Korolova, Tetiana. "ФОНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНОЇ ДИТЯЧОЇ ПРОЗИ". Modern Philology, № 3 (27 лютого 2025): 85–92. https://doi.org/10.32782/modernph-2025.3.12.
Full textAbstract:
У роботі надано результати дослідження фоностилістичних засобів (ФЗ) (сегментних і супра-сегментних), їхньої ролі в підвищені експресивності художнього прозового тексту. Пошук закономірностей взаємозв’язку фоностилістичного прийому в художньому тексті з його композиційними та жанровими особливостями становить предмет дослідження. Матеріалом дослідження слугує англомовна версія книги американського письменника Франка Баума “The marvelous land of Oz” [1]. Доведено, що одним з основних стилеутворювальних засобів тексту є комплексний характер взаємодії фонетичних одиниць сегментного рівня, що формують такі фоностилістичні фігури, як асонанс, алітерація, рима, ономатопея, епіфора, евфонія, діафан, та супрасегментних засобів – ритм, мелодійний повтор, темпоральний і тембральний параметри інтонації. Фоностилістичні засоби відображають модально-емоційну атмосферу прози, що реалізується в різнобічних структурних комбінаціях за одночасної взаємодії всіх фонетичних засобів. Фоностилістичні характеристики прозових творів дитячої літератури є одним з аспектів, пов’язаним із комплексним аналізом художнього тексту, композиційною структурою твору.
16
Петкова-Калева, Стефка Янчева. "Понятия абсолютный/относительный признак в контексте языковой параметризации (на материале русского и болгарского языков)". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, № 12 (11 травня 2016): 69–82. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.12.08.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются проблемы языковой интерпретации категории размера. В фокус внимания ставятся понятия абсолютный/относительный признак. В качестве форм абсолютной параметризации рассматриваются языковые и речевые единицы, порождающие в индивидуальном сознании одно и то же (и именно в этом смысле абсолютное) представление об объективных физических параметрах предмета (процесса). В рамках относительной параметризации выделяются нормативный и ненормативный аспекты. Нормативный аспект параметризации связывается с соотнесением размерного признака с четырьмя разновидностями норм: нормой вида (среднестатистического стандарта), нормой ожидания, ситуативной (модальной) нормой и нормой пропорций. К формам выражения относительного определения размера, выходящего за рамки нормативной оценки относятся языковые дескрипции, интерпретирующие размер с точки зрения соотношения в представлении признака у различных носителей и с точки зрения его динамики во времени. Более подробно, на материале русского и болгарского языков, рассматриваются экспонентные структуры, связанные с обозначением ситуативной (модальной) нормы.
17
Lakyda, P. I., та V. M. Lovynska. "Моделювання ходу росту соснових деревостанів Північного Придніпровського Степу України". Forestry and Forest Melioration, № 136 (25 червня 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.3.
Full textAbstract:
Визначено особливості ходу росту за середньою висотою та розроблено динамічну бонітетну шкалу для соснових деревостанів штучного походження Північного Придніпровського Степу України. Аналіз ходу росту сосняків здійснено з використанням експериментальної бази даних тимчасових пробних площ, а також бази даних ВО «Укрдержліспроект» із повидільною таксаційною характеристикою деревостанів. Проведено моделювання основних таксаційних параметрів модальних соснових деревостанів штучного походження досліджуваного регіону. На основі чинних нормативів побудовано динамічні бонітетні шкали росту сосняків в умовах степової зони, де за основу взято базовий вік 60 років. Встановлено відмінності між ростом досліджуваних сосняків та наявною загальнобонітетною шкалою. Отримано таблиці ходу росту сосняків Дніпропетровського регіону, які характеризують деревостан загалом та частину, що вилучається з насадження внаслідок природного відпаду або проведення лісогосподарських заходів. Наведено порівняльний аналіз отриманих результатів таблиць ходу росту сосняків із наявними аналогами для модальних соснових деревостанів інших природно-географічних зон.
18
Nazarov, Yuriy, Elena Poznyak, Valery Simbirkin, and Victor Kurnavin. "Structural analysis by response spectrum method for differential seismic ground motion given by accelerograms." Bulletin of Science and Research Center “Stroitelstvo”, no. 1(28) (2021): 92–101. http://dx.doi.org/10.37538/2224-9494-2021-1(28)-92-101.
Full textAbstract:
Дифференцированное сейсмическое движение грунта описывается векторным полем кинематических параметров, определенным в каждой точке основания. В расчетах сооружений на сейсмостойкость модель дифференцированного движения грунта принимают в случаях, когда одновременно сочетаются два фактора: 1) в спектре воздействия преобладают короткие волны с малыми длинами (по сравнению с размерами фундамента); 2) здание или сооружение имеет податливый фундамент или установлено на дискретных опорах. В статье описана методика проведения расчета конструкций линейно-спектральным методом (ЛСМ) на пространственное дифференцированное сейсмическое воздействие, заданное акселерограммами. Выведены формулы для модальной сейсмической нагрузки, приведены формулы для опасных направлений сейсмического воздействия. Обсуждаются особенности расчета, связанные с определением расчетных параметров сейсмического воздействия, если сейсмическое воздействие задано акселерограммами в опорных точках, а также приведены рекомендации об упрощенном подходе к расчету при отсутствии информации о пространственном распределении ускорений и динамических коэффициентов.
19
Кустова, Г. И., G. I. Kustova, Н. Б. Швелидзе та N. B. Shvelidze. "Системные свойства апеллятивных вводных конструкций (по данным Национального корпуса русского языка)". Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, № 9 (2020): 27–36. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0027-2020-09-5.
Full textAbstract:
Рассматриваются апеллятивные вводные конструкции (ВК) с ментальными глаголами 2-го лица (Я после этого, верите ли, всю ночь не спал) на фоне модальных вводных конструкций (Он, я думаю, уехал). Впервые обосновывается противопоставление вопросительного, или эмфатического (Вчера, представляешь [?], встретил в театре одноклассника), и парентетического, или нейтрального (А я, знаете, люблю посидеть с удочкой на берегу), употребления апеллятивных вводных конструкций. На материале, извлеченном из Национального корпуса русского языка, проанализированы системные свойства апеллятивных вводных конструкций представляешь, веришь, знаешь, понимаешь, помнишь: типы употреблений, грамматические параметры, синтаксические позиции, подгруппы, семантические различия. Результаты исследования могут быть использованы не только для анализа (в том числе типологического) разных типов ВК, но и для совершенствования программ автоматической обработки текста.
20
Иванова, Раиса Петровна, and Татьяна Леонтьевна Верхотурова. "COGNITIVE-SEMIOTIC ANALYSIS OF VISUAL PERCEPTION VOCABULARY IN THE SAKHA LANGUAGE." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 6(224) (November 18, 2022): 45–51. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2022-6-45-51.
Full textAbstract:
Введение. Статья посвящена анализу языковых единиц, объективирующих категорию зрительной перцепции в якутском языке в когнитивно-семиотическом аспекте. Изучение фундаментальных категорий укрупненного статуса, таких как перцепция, является одной из важных задач современной антропологической лингвистики, в центре которой стоит человек как когнитивно-перцептивный субъект, функции его когнитивной (перцептивной) системы и мир человеческого опыта. Материал и методы. Материалом исследования послужили лексикографические источники якутского языка, корпус якутского языка, художественные произведения. В работе применяется когнитивно-семиотический подход, опирающийся на современные междисцилинарные теории восприятия. Репрезентация категории зрительной перцепции в якутском языке рассматривается в трех основных ракурсах – семантическом, синтаксическом и метафорическом. Результаты и обсуждение. Подробно описывается пласт лексики якутского языка, относящийся к вербализации процесса зрительной перцепции. Посредством такой лексики говорящий задает самые различные параметры восприятия: пространственный, временной, качественный, оценочный, экспрессивный и модальный. Рассматриваются синтагматические особенности лексем зрительной перцепции, а именно значимые сочетания ядерного глагола көр с наречиями, характеризующими процесс зрительной перцепции и содержащими оценку наблюдателя. Заключение. Полученные данные свидетельствуют о том, что в большинстве случаев лексемы зрительной перцепции служат для обозначения не только собственно процесса перцепции, но имеют огромный знаковый потенциал, охватывающий различные сферы человеческой жизнедеятельности. Как показали результаты когнитивно-семиотического анализа, ведущим является оценочный параметр. Почти каждая единица якутского лексикона содержит личностную оценку не только процесса, но и участников зрительной перцепции с позиции наблюдателя. Лексика зрительной перцепции, таким образом, играет огромную роль в познании и означивании мира человеком. Специфическим для якутского языка является то, что зрительная лексика выполняет модально-экспрессивную функцию и несет значимую информацию об отношении говорящего субъекта-наблюдателя к участникам процесса зрительной перцепции, об оценке самого процесса, ситуации в целом. Introduction. The article is devoted to the analysis of linguistic units that verbalize the category of visual perception in the Sakha language in the cognitive-semiotic aspect. The study of major categories, such as perception, is one of the important objectives of modern anthropological linguistics, in the center of which is a person as a cognitive-perceptual subject, the functions of his cognitive (perceptual) system and the world of human experience. Material and methods. The research material used is the dictionaries of the Sakha language, the corpus of the Sakha language, literary works. The authors implement a cognitive-semiotic approach based on modern interdisciplinary theories of perception. The representation of the category of visual perception in the Sakha language is considered in three main perspectives – semantic, syntactic and metaphorical. Results and discussion. The article presents a detailed description of the Sakha language vocabulary related to the verbalization of the process of visual perception. Through such vocabulary, the speaker sets a variety of parameters of perception: spatial, temporal, qualitative, evaluative, expressive and modal. Also, the syntactic features of visual perception lexicon are considered, namely, significant combinations of the nuclear verb kör with adverbs characterizing the process of visual perception and expressing the observer’s evaluation. Conclusion. The data obtained indicate that in most cases the lexemes of visual perception serve to denote not only the actual process of perception, but have a huge signemic potential covering different spheres of human activity. The leading parameter, as shown by cognitive-semiotic analysis, is evaluative. Almost every lexeme of the Sakha lexicon contains a personal assessment of not only the process, but also the participants of visual perception. The vocabulary of visual perception thus plays a huge role in cognition and signification of the world. What is specific to the Sakha language is that visual vocabulary performs a modal-expressive function and carries a huge amount of information about the attitude of the speaking subject to the participants of the process of visual perception, about the evaluation of the process itself and the situation as a whole.
21
Стенін, Олександр Африканович, Марія Олександрівна Солдатова, Ірина Геннадіївна Дроздович та Олександр Павлович Шостачук. "Стабілізація робочого органу робота-маніпулятора в робочій точці". Технологія і техніка друкарства, № 3(85) (7 жовтня 2024): 38–50. https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(85).2024.321802.
Full textAbstract:
Останнім часом у всьому світі активно реалізується нова концепція розвитку промислового виробництва «Індустрія 4.0» (по-іншому називається «четвертою промисловою революцією»). Звідси, набуло великого масштабу впровадження робототехнічних систем у промисловість, зокрема і у поліграфічне виробництво. Ефективність практичного застосування роботів-маніпуляторів значною мірою визначається якістю виконання їх системами управління заданих операцій в різних режимах функціонування. Більшість систем управління промислових РТС базуються на алгоритмах управління ПІД-регуляторами заданим (програмним) рухом робочого органу робота-маніпулятора і його стабілізації в точці позиціонування. При цьому якість режиму стабілізації робочого органу робота-маніпулятора в робочій точці залежить від часу і точності стабілізації. Незважаючи на велику кількість публікацій з методів налаштування параметрів ПІД-регуляторів, невирішеними залишаються ще багато проблем з їх налаштуванням. Звідси, вирішення вказаної вище проблеми оптимального налаштування параметрів багатовимірного ПІД-регулятора актуально і своєчасно. В цій статті запропоновано двоконтурну систему управління динамікою робота-маніпулятора, в якій перший контур здійснює виведення робочого органу робота-маніпулятора в задану точку позиціонування, другий контур — стабілізацію положення робочого органу маніпулятора в заданій точці позиціонування. Для стабілізації робочого органу в заданій точці позиціонування запропоновано модальний підхід до оптимального налаштування параметрів пропорційної та диференціальної частин багатовимірного ПІД-регулятора на основі оригінального методу невизначених коефіцієнтів та принципу суперпозиції. Для усунення статичної помилки пропонується використовувати метод Девісона налаштування інтегральної частини ПІД-регулятора. Проведено комп’ютерне моделювання підтверджує ефективність запропонованого підходу.
22
Diligenskaya, Anna Nikolaevna, та Irina S. Bochkareva. "Параметрическая идентификация сосредоточенных воздействий в многомерных обратных задачах теплопроводности". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 28, № 2 (2024): 286–301. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu2081.
Full textAbstract:
Работа посвящена дальнейшему исследованию и построению конструктивных методов последовательной параметрической оптимизации неизвестных характеристик нестационарных процессов технологической теплофизики на компактном множестве непрерывных и непрерывно-дифференцируемых функций. Предложенная методика распространяет разработанный алгоритмически точный метод решения на многомерную постановку обратных задач технологической теплофизики и позволяет отыскать физически обоснованную идентифицируемую характеристику на последовательно сходящихся компактных множествах. В качестве объекта исследования рассматривается двумерное осесимметричное тело канонической формы, где искомой функцией является сосредоточенная величина мощности внутренних теплоисточников. Задача сформулирована в равномерной метрике оценивания температурного отклонения расчетного состояния от экспериментального. В качестве математической модели рассматриваемого объекта используется его модальное описание, на основе которого проведена редукция исходной обратной задачи теплопроводности, сформулированной в экстремальной постановке, к задаче оптимального управления. Использование предварительной параметризации искомой характеристики процесса приводит к ее представлению в форме кусочно-параболических функций, конкретизируемых в рамках выбранной структуры с помощью вектора параметров. Количество учитываемых параметров определяет точное представление идентифицируемой величины, а их значения отыскиваются в результате решения полученной задачи параметрической оптимизации. Для решения полученной задачи математического программирования относительно оптимальных значений вектора параметров используются, аналогично одномерному случаю, альтернансные свойства искомых экстремалей, в результате чего задача сводится к замкнутой системе соотношений. Полученные результаты демонстрируют эффективность распространения конструктивного метода последовательной параметрической оптимизации, опробованного на одномерных обратных задачах теплопроводности, на решение двумерных задач с использованием их модального представления. Увеличение числа параметров решений, образующих кусочно-параболическую форму искомой зависимости, приводит к уменьшению погрешности восстановления как искомой сосредоточенной функции, так и пространственно-временного температурного поля во всей двумерной области определения пространственных переменных.
23
Елена Александровна, Бобкова,. "INDEFINITENESS IN LANGUAGE." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(75) (December 8, 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2022.4.015.
Full textAbstract:
Как свойство бытия, включающего и язык, неопределенность изучается в философии и частных науках, в частности лингвистике, разрабатываются параметры ее классификации. Неопределенность противопоставлена определенности и охватывает намного больший объем сущностей по сравнению с определенностью. Языковая неопределенность имеет субъективный характер, отражая процесс и результаты мышления. Выделяются три основных вида неопределенности: референтная, признаковая и модальная. Разные языки по-разному распоряжаются богатым набором средств выражения неопределенности. As property of being that includes language, indefiniteness is studied in philosophy and science, as well as in linguistics. Its classification is developed according to different parameters. Indefiniteness is opposed to definiteness and comprises a much larger scope of entities than definiteness. Language indefiniteness is subjective, it reflects the process and result of thinking. Three basic kinds of indefiniteness are discriminated: referential, modal and property indefiniteness. Different languages vary in their use of a great volume of means of indefiniteness all of them possess.
24
Дмитрий Евгеньевич, Катаев. "Перспективы развития модального анализа по ляпунову на основе данных измерений". Управление большими системами: сборник трудов, № 110 (31 липня 2024): 295–309. http://dx.doi.org/10.25728/ubs.2024.110.11.
Full textAbstract:
Для современных электроэнергетических систем (ЭЭС) проблема исследования их устойчивости продолжает быть особо актуальной в связи с тенденциями развития структур генерации и потребления. Модальный анализ по Ляпунову совмещает два подхода к оценке устойчивости систем и ЭЭС в частности: модальный анализ и спектральные разложения функций Ляпунова. Данная работа продолжает исследование возможностей проведения модального анализа по Ляпунову на основе данных об измерениях в системе. Решается задача численной оценки качества работы реализации такого модального анализа в зависимости от используемого метода идентификации и значений его параметров. Работа предлагает метод такой оценки, с его помощью уточняет выводы предшествующей работы и демонстрирует силу влияния нелинейных искажений идентифицируемого сигнала на результат. Также работа предлагает дальнейшие пути развития данного направления. The problem of stability estimation for modern electric power systems (EPS) remains particularly relevant due to the trends in the development of generation and consumption structures. Lyapunov Modal Analysis (LMA) combines two approaches to stability analysis of systems and EPS in particular: modal analysis and spectral decompositions of Lyapunov functions. This work continues the investigation of the possibilities of conducting measurement-based Lyapunov modal analysis. The main problem is numerical evaluation of the performance of such modal analysis implementation depending on the identification method used and the values of its parameters. The work proposes a method for such evaluation, refines the conclusions of previous research, and demonstrates the influence of non-linear distortions of the identified signal on the result. Additionally, the work suggests further directions for the development of this area.
25
Korzhyk, Olga, Olga Pavlovych, Sergiy Braniuk та Alevtyna Morenko. "Особливості електроміографічної активності дистальних мʼязів кисті в жінок із різною модальною α-частотою". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (6 жовтня 2018): 115–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-115-121.
Full textAbstract:
Важливим компонентом узгодженої активності моторних систем головного мозку й діяльності виконавчого апарату є питання взаємозв’язку характеристик певних ритмів електроенцефалограми з особливостями керування дистальними м’язами. Уважається, що характер спонтанної ЕЕГ визначається генетично детермінованими особливостями структурно-функціональної організації мозку й може бути пов’язаний із рівнем психомоторних і когнітивних здібностей. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей електричної активності поверхневих м’язів пальців кисті як показників їхнього функціонального стану в спокої та під час виконання мануальних рухів у відповідь на дію сенсорних сигналів у жінок із різними характеристиками α-ритму ЕЕГ. Обстежено 136 респонденток віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми (ЕМГ) м’яза- згинача (m. flexor digitorum superficialis) і розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті жінок реєстрували в стані спокою та під час стискання і розтискання пальців кисті правої і лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан мʼязів в спокої оцінювали за середніми амплітудою і частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди та частоти ЕМГ. У жінок із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні й реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів та екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. Жінок із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначала менша скорочувальна активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів правої руки. Для жінок із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців. Перспективою подальших досліджень може бути встановлення особливостей електроміографічної активності дистальних мʼязів рук за умови ускладнення мануальної моторики.
26
Korzik, Olha, Olena Kurichyk та Alevtuna Morenko. "Електроміографічна активність поверхневих м’язів пальців кисті під час мануальної моторики в чоловіків із різними характеристиками α-частоти". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 182–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-182-188.
Full textAbstract:
Обстежено 124 чоловіки віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми м’яза-згинача (m. flexor digitorum superficialis) та розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті чоловіків реєстрували в стані спокою й під час стискання та розтискання пальців кисті правої й лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан м’язів у спокої оцінювали за середніми амплітудою та частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди й частоти ЕМГ. У чоловіків із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні та реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів й екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. У чоловіків із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначено меншу скорочувальну активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів. Для чоловіків із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців.
27
Zian, Wang. "ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ЖАНРІ «ДИПТИХ» В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ К. ЦЕПКОЛЕНКО І М. СКОРИКА)". Музичне мистецтво і культура, № 42 (30 грудня 2024): 148–69. https://doi.org/10.31723/10.31723/2524-0447-2024-42-10.
Full textAbstract:
Метою даної статті є визначеність особливостей трансформації жанру симфонії-диптиха в аспекті драматургічних та стильових процесів музики. Особливу увагу приділено розвитку сучасних напрямків розвитку симфонії, які обумовлені новою парадигмою часу у сучасній українській культурі. Методологія роботи ґрунтуються на базових принципах сучасного історичного та теоретичного музикознавства. В основі методології – поєднання різних дослідницьких підходів, але всі вони групуються навколо музично-текстологічного, спрямованого на виявлення особливостей жанру симфонії в аспекті драматургічних та стильових процесів музики і композиційної своєрідності сучасної музичної мови. Провідним методом роботи стає музично-текстологічний, спрямований на виявлення внутрішніх стильових особливостей симфонічних творів і семантичної своєрідності музичної мови. Наукова новизна. Новим видається ракурс статті, спрямований на обґрунтування трансформаційної природи жанру симфонії у досліджуваних творах, а також на виявлення процесів трансформації художніх принципів симфонізму під впливом мінливих парадигм часу в українській культурі. Висновки. У статті на прикладі симфоній-диптихів К. С. Цепколенко та М. М. Скорика розглядається напрям трансформаційних процесів у сучасній музиці. Музикознавчий аналіз цих творів засвідчив, що композитори застосовують широкий спектр композиторських технік, зокрема серійну, модальну, сонорну, алеаторичну, а також методи реконструкції музичного матеріалу. Доведено, що однією з ключових особливостей цих симфоній є виразна візуально-смислова образність, що сприяє індивідуалізації та персоніфікації не лише окремих солюючих інструментів, а й цілих оркестрових груп. Крім того, композитори приділяють особливу увагу розробці рольових інструментальних партій, що проявляється як у монологічних, так і в діалогічних структурах. Це надає творам театралізованого характеру, де численні музичні прошарки підпорядковуються логіці театральної дії. На основі фактологічного матеріалу розглянуті структурні параметри симфоній – такі як особливості композиторської поетики, емоційно-образні складові творів та інше.
28
Андрющенко, Е. А., Е. Н. Блинова, Ю. Ю. Штыров та ін. "На повышенных тонах: роль пространственного познания в кросс-модальном взаимодействии эмоциональной семантики и аудиального восприятия". Психология. Журнал Высшей школы экономики 19, № 4 (2022): 736–56. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2022-4-736-756.
Full textAbstract:
Теория воплощенного познания предполагает укоренение абстрактных, в том числе эмоциональных, концептов в сенсомоторном взаимодействии с физической средой. Так, верхняя область пространства ассоциируется с положительными переживаниями, а нижняя — с отрицательными. Взаимодействие между различными доменами репрезентаций выражается в том числе в эффекте кросс-модального соответствия — фасилитации восприятия в одной модальности конгруэнтными аспектами стимулов в другой. Нами была впервые предпринята попытка вызвать данный эффект с помощью аудиальных стимулов различной высоты и вербальных стимулов, обозначающих эмоциональные состояния и имеющих соответствующие пространственные коннотации. В основной части исследования приняли участие 36 добровольцев, которым в ходе эксперимента одновременно предъявлялись аудиальные (тональные посылки 1000 и 2000 Гц) и вербальные (слова, различающиеся по эмоциональной валентности и соотносимые с различными частями пространственного поля) стимулы. Задача респондентов заключалась в идентификации высоты (низкая/высокая) предъявленного тона. Анализ различий во времени реакции с помощью линейных смешанных моделей показал наличие статистически значимых различий между конгруэнтным (например, эмоционально положительное слово — высокий тон) и неконгруэнтным, а также конгруэнтным и контрольным условиями. Помимо этого было оценено наличие эффекта кросс-модального соответствия для каждого стимульного слова и для обоих звуков по отдельности, что показало его наибольшую выраженность для высокого тона и для части вербальных стимулов. Таким образом, был обнаружен эффект кросс-модального соответствия, возникающий при когнитивной обработке стимулов разной модальности, осуществляемой за счет механизмов разного уровня сложности: от перцептивного анализа аудиальных сигналов до выделения семантики лексических единиц, обозначающих абстрактные идеи. Отдельным результатом работы стало создание базы данных вербальных стимулов с заданными эмоциональными и пространственными параметрами, которые могут быть использованы в широком круге психо- и нейролингвистических исследований.
29
Гурко, О. В. "ЛІНГВОПРАГМАТИЧНА СПЕЦИФІКА ПРОМОВ В. ЗЕЛЕНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ВИСТУПІВ, ВИГОЛОШЕНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ДО ДНЯ КОНСТИТУЦІЇ ТА ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ)". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 63–71. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено виявленню структурно-семантичних і лінгвопрагматичних особливостей політичних промов В. Зеленського, адже нині у фокусі уваги дослідників – представлення індивідуальної символічної специфіки, що вможливлює підвищення ефективної та дієвої комунікації. У науковій розвідці поставлено за мету виявити основні маркери, якими послуговується мовець у лінгвопрагматичному ракурсі, представити типологію комунікативних стратегій і описати перфомативні типи речень у мовленні В. Зеленського. Поставлена мета зумовила потребу виконати такі завдання: з’ясувати параметри експлікації ключових одиниць у мовленні Президента України; окреслити модуси репрезентації епістемічної модальності; виокремити основні комунікативні стратегії та тактики. Матеріалом вивчення є промови, виголошені Президентом нашої країни 28 червня 2023 року (до Дня Конституції) та 24 серпня 2023 року (до Дня Незалежності). Для виконання конкретних завдань дослідження застосовано описовий метод, що вможливив теоретичне узагальнення результатів, систематизацію, класифікацію й інтерпретацію структурних і функційних особливостей у мовленні президента, методики компонентного та трансформаційного аналізу, а також методи суцільної вибірки та кількісного підрахунку для виокремлення ключових одиниць і речень серед аналізованих політичних промов. Для мовлення президента характерне частотне використання стверджувально-узагальнювальних займенникових іменників і прикметників, синтаксичних і синонімічних повторів, спонукальних речень і риторичних питань, епістемічних модальних конструкцій із модусами достовірності, істинності повідомлюваного та проблемної достовірності. Домінувальними є речення з різноманітними видами заперечень і прикметниками у формі найвищого ступеня порівняння. Істотну роль відіграють прагматичні перфомативні типи речень, наприклад експресиви, репрезентативи, декларативи, асертиви. Вектор комунікативної поведінки Президента України окреслений такими домінантними стратегіями та тактиками: саморепрезентації, консолідації, авторитетності, протиставлення, аргументативності, позитивної перспективи, дискретизації, аналогії, етикетності. Перспективу подальших наукових студій убачаємо в компаративному аналізі україно- й англомовних промов В. Зеленського.
30
Приходько, А. М. "ТЕКСТО-ДИСКУРСИВНИЙ ПРОСТІР АНГЛОМОВНОГО ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ У ФУНКЦІЙНО-ПРАГМАТИЧНОМУ ОБРАМЛЕННІ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 148–56. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-21.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню когнітивно-комунікативних параметрів англомовних текстів дискурсивного жанру «гімн». Англомовний державний гімн постає в уявленні сучасників як урочиста пісня про батьківщину, її героїчне минуле, щасливе сучасне та світле майбутнє. Будучи віршованим літературно-художнім текстом, він призначений для хорового виконання під час різних офіційних заходів і сприймається цільовою аудиторією не лише як один із символів держави, але й як невід’ємний складник її суспільно-політичного життя. Лінгвістичний аналіз зазначених гімнів у пропонованій праці базується на поаспектному розгляді їхніх основних характеристик у функційно-прагматичний вимірах, із центром уваги на суперкатегорії предикативності та на теорії мовленнєвих актів. Тексти англомовних державних гімнів аналізуються з погляду на їхній інтенційний зміст, а також на шляхи та способи сугестивного впливу агентів дискурсу на його клієнтів. Предикативна мережа текстів англомовних державних гімнів визначається взаємодією трьох комунікативно значущих субкатегорій – темпоральності, персональності, модальності комунікації. Доведено, що темпоральний візерунок текстів англомовних державних гімнів визначається переважним використанням лише двох часових форм (Present Simple і Future Simple) зі значною перевагою першої. Інші часові форми або відсутні, або не є статистично релевантними. Персональність цих текстів реалізується за посередництвом діалогу та монологу за абсолютного переважання першої, а рух мовленнєвих сигналів відбувається лише в одному напрямку – від агента дискурсу до клієнта, без респонсивних реплік останнього. Вибірково поводить себе й категорія модальності, яка віддає абсолютну перевагу засобам своєї внутрішньої реалізації (індикатив, імператив), а серед своїх зовнішніх засобів скупо використовує лише два модальні дієслова – “may” і “shall”. З’ясовано, що прагмасемантична організація текстів англомовних державних гімнів окреслюється різноспрямованими іллокутивними векторами. Найпоширенішим способом утілення прагматичних настанов клієнтів дискурсу тут стає констатувальна нарація. Водночас не директиви і не промісиви з їхньою нав’язливою прямотою, а саме констативи з їхнім ненав’язливим інтенційним форматом виявляються здатними чітко та ясно донести до клієнтів дискурсу провідну національну ідею, здатну згуртувати націю в деяку міцну та неподільну сутність, у якій пануватимуть непохитні моральні цінності.
31
ISHIN, Nikolay N., Arkadiy M. GOMAN, Andrey S. SKOROKHODOV, et al. "METHOD FOR ASSESSING THE MODAL PARAMETERS OF PLANETARY REDUCERS OF MINING DUMP TRUCKS MOTOR WHEELS DURING THEIR OPERATIONAL VIBRATION DIAGNOSTICS." Mechanics of Machines, Mechanisms and Materials 3, no. 60 (2022): 24–34. http://dx.doi.org/10.46864/1995-0470-2022-3-60-24-34.
Full textAbstract:
Technical condition diagnostics of the planetary reducers of motor wheels in mining dump trucks electromechanical power units requires the study of dynamic processes caused by shock pulses in gearings when tooth remating. The levels of the occurring vibrations are determined by the natural frequencies and natural modes of reducer. The article describes calculation method based on the study of the developed dynamic model of a two-row planetary reducer of a motor wheel, describing the torsional vibrations of its elements and differing from the known ones by taking into account the compound motion of the planetary row satellites, the axes of which rotate together with the carrier. The calculation of natural frequencies and modes of vibrations is reduced to the computation of eigenvalues and eigenvectors of a matrix of special form based on the application of the iterative numerical method of Jacobi rotations. As an example, the calculation is given for gears of the motor wheel reducer of BELAZ mining dump trucks of the 7530 and 7531 series with a load capacity of 220 and 240 tons, respectively. The calculation of the natural frequencies of reducer performed makes it possible to determine those harmonic components of vibration-inducing disturbances in the form of shock pulses which cause resonance phenomena in the mechanism contributing to a significant increase of dynamic loads levels and accelerating the processes of lifetime expense of gear trains. In addition, the analysis of natural modes parameters makes it possible to determine the reducer elements with the highest vibration activity and monitor during vibration monitoring the technical condition of gear trains that limit the reliability of the mechanism.
32
Garanenko, T. R. "Розробка конструкторсько-технологічних рішень виготовлення порожнистої лопатки з титанових сплавів". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)128.
Full textAbstract:
Гараненко Т. Р. Розробка конструкторсько-технологічних рішень виготовлення порожнистої лопатки з титанових сплавів // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 128-135.
 Основною задачею удосконалення вентиляторних лопаток є зниження маси пера лопатки за рахунок конструктивно - технологічних рішень при збереженні експлуатаційних параметрів (властивостей статичної та динамічної міцності). Розроблений класифікатор є основою для вибору конструктивно-технологічних рішень при проектуванні лопатки. Кожен з класів має свої різновидності форм та елементів конструкції. Найбільш перспективним по масовій ефективності є лопатки 4 класу. Одним важливим питанням при створенні конструкції порожнистої лопатки це забезпечення міцності. Створення математичної моделі порожнистої лопатки з гофрою виконувалося в системі розрахункового комплексу ANSYS. Був аналітично проведений порівняльний аналіз з моделлю вентиляційної лопатки конкретного профілю, що знаходиться в льотній експлуатації. Отримані результати були прийняті в якості критерію при проведені подальшого чисельного моделювання. Аналіз показав, що рівень напружень в моделі порожнистої лопатки від прикладених навантажень нижче, ніж в суцільній робочій лопатки вентилятора. Виконаний модальний аналіз моделі пера порожнистої лопатки визначив форми і частоти власних коливань. Величини частот низькі і забезпечують відсутність резонансу в робочому діапазоні частот обертання ротора. На основі розрахунків була вибрана конструкція порожнистої лопатки. Відпрацювання технології отримання типового перерізу ґрунтується на отриманні порожнистої лопатки обмеженої довжини експериментально. Запропоновано структура технологічного процесу виготовлення порожнистих лопаток. Спроектовано пристрій призначений для дослідження деформування елементів порожнистої лопатки.
33
Lakyda, Petro, та Viktoriia Lovynska. "Нормативи оцінки продуктивності крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 101–8. http://dx.doi.org/10.15421/411910.
Full textAbstract:
Наведено результати оцінювання фітомаси компонентів крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Сформовано робочий масив даних для соснових деревостанів із врахуванням таксаційних показників та фітомаси структурних компонентів крони. Охарактеризовано закономірності статистичного розподілу фітомаси деревної зелені у свіжозрубаному стані, фітомаси гілок та фітомаси хвої в абсолютно сухому стані. Подано результати кореляційного аналізу компонентів фітомаси крони модальних деревостанів із основними таксаційними показниками насаджень. Найтісніший прямий кореляційний зв'язок простежено між фітомасами деревної зелені, гілок та хвої з показником відносної повноти деревостанів. Виявлено прямий достовірний, середньої сили зв'язок фітомаси гілок деревостану в абсолютно сухому стані із середнім діаметром насаджень. Побудовано регресійні математичні моделі для оцінки фітомаси компонентів параметрів крони, в яких вхідними аргументами є середній діаметр, середня висота та відносна повнота деревостанів. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах від 0,69 до 0,74. Усі розроблені моделі демонструють прямий позитивний зв’язок між фітомасою будь-якого структурного компонента крони деревостану із середнім діаметром та відносною повнотою насадження, тоді як із висотою деревостану зв'язок є оберненим. Наведено нормативні таблиці для оцінки фітомаси деревної зелені, гілок та хвої, значення яких збільшується зі збільшенням середнього діаметра, тоді як зі збільшенням середньої висоти насадження іде на спад. Проведено порівняльний аналіз показників фітомаси компонентів стовбура соснових деревостанів із результати досліджень, встановленими для інших природно-кліматичних зон України.
34
Демаков, Ю. П., О. В. Шейкина, Е. С. Шарапов та А. С. Королев. "Использование параметров размерной структуры древостоев для оценки их текущего состояния и перспектив развития". Vestnik of Volga State University of Technology Series Forest. Ecology. Nature Management, № 4(64) (21 лютого 2025): 6–21. https://doi.org/10.25686/2306-2827.2024.4.6.
Full textAbstract:
Введение. Размерная структура древостоя характеризует внутреннее его разнообразие, обеспечивающее устойчивое развитие ценопопуляции, поставляя материал для естественного отбора особей, а также целенаправленной их селекции по хозяйственно важным признакам. Цель исследования – усовершенствование приёмов использования параметров размерной структуры одновозрастных древостоев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) для оценки их текущего состояния и перспектив дальнейшего развития, а также для выбора ценных в селекционном отношении ценопопуляций. Объекты и методы. Исходный материал собран на 300 постоянных и временных пробных площадях, заложенных в чистых одновозрастных сосновых древостоях Республики Марий Эл, различающихся по происхождению, возрасту, густоте и условиям произрастания. На 17 постоянных пробных площадях периодически раз в 5–10 лет измеряли длину окружности ствола у всех пронумерованных деревьев и оценивали величину текущего прироста их по диаметру. Продолжительность наблюдений на стационарных объектах составляла от 10 до 40 лет. Полученный цифровой материал обработан на ПК с использованием стандартных методов математической статистики. Результаты. Установлены пределы вариабельности и основные закономерности изменения величины комплекса параметров размерной структуры древостоев, каждый из которых имеет специфичное информационное значение, и созданы соответствующие шкалы для оценки текущего состояния ценопопуляций и перспектив их дальнейшего развития. Показано, что надёжной основой для получения новых знаний о закономерностях динамики формирования размерной структуры древостоев является сеть стационарных пробных площадей. Вывод. Для адекватной оценки текущего состояния ценопопуляций и определения перспектив их дальнейшего развития величину параметров размерной структуры всегда необходимо сравнивать с эталоном, в качестве которого могут выступать их значения, присущие либо региональным модальным насаждениям, либо так называемым «нормальным» древостоям. Introduction. The size structure of a stand defines its internal diversity that facilitates sustainable development of a cenopopulation by providing materials for the natural selection of specimens and their targeted artificial selection with regard to their economically important characteristics. The aim of the study is to improve the methods of using the size structure parameters of Scots pine (Pinus sylvestris L.) even-aged stands in order to assess their current state and prospects for further development, as well as to identify cenopopulations valuable in terms of selective breeding. Materials and methods. The source material was collected from 300 permanent and temporary sample plots laid out in the even-aged pure pine stands varying in origin, age, density and growth conditions in the Republic of Mari El. On 17 permanent sample plots, circumference measurements were taken on all numbered trees and the estimation of their current diameter increment was performed periodically, every 5–10 years. The duration of observations at the stationary sites ranged from 10 to 40 years. The digital data obtained were processed on a PC using conventional methods of mathematical statistics.Results. The study determined the limits of variability and the key patterns of change in the values of a number of stand size structure parameters, each having its specific informative significance; relevant scores were developed for evaluating the current state and development prospects of the cenopopulations. The study has shown that a network of stationary sample plots is a reliable basis for gaining new knowledge about regularities in the dynamics of the stand size structure formation. Conclusion. For an adequate assessment of the current state of cenopopulations and determination of prospects for their further development, the values of size structure parameters must always be compared with a reference standard, which can be their values attributable either to regional modal stands or so-called “normal” stands.
35
Исенова, Ф. К., та А. Б. Нургазина. "Грамматикализация и универсализация семантической категории модальности в современном русском языке (опыт диахронически-синхронического описания ФСП модальности)". Bulletin of L.N. Gumilyov Eurasian National University. PHILOLOGY Series 140, № 3 (2022): 129–38. http://dx.doi.org/10.32523/2616-678x-2022-140-3-129-138.
Full textAbstract:
В статье рассматривается вопрос о семантической категории модальности, представленной функционально-семантическим полем, структура и содержание которого формируется тремя частными значениями: ‘желательности’, ‘возможности’ и ‘долженствования’. Универсальный характер семантической категории модальности даёт нам возможность проследить процесс становления этой категории в современном русском языке как фрагмента языковой картины мира и формирования функционально-сематического поля модальности в грамматической системе в диахроническом аспекте. В статье предлагаются обзор и анализ теоретических работ отечественных и зарубежных лингвистов, рассматривающих категорию модальности в различных аспектах – формальном, функционально-грамматическом, сопоставительном. Практической целью статьи становится сравнительный анализ ядра и периферии частных микрополей в древнерусском и современном русском языках, представленный в Национальном корпусе русского языка, с использованием целого ряда общенаучных и лингвистических методов и приёмов, в частности, дескриптивного, сравнительно-сопоставительного. Структура функционально-семантического поля модальности моноцентрична: ядро поля образуют формы глагола и модальные слова, а на периферии находятся синтаксические конструкции и просодические элементы. Анализ показал, что изменения в количественном составе поля модальности в древнерусском языке по сравнению с современным русским языком могут быть связаны с особенностями формирования языковой картины мира / языкового сознания русского человека: так, функционально-семантическое поле ‘желательность’ в древнерусском языке представлено 10 словоформами, тогда как в современном русском языке наблюдается увеличение словоформ в функционально-семантическом поле ‘возможности’ (с 3 до 6) и функционально-семантическом поле ‘необходимости’ (с 6 до 9). В заключение статьи авторами статьи делается вывод о том, что отмеченные изменения количественных и качественных параметров состава микрополей функционально-семантического поля модальности в русском языке представляют собой результат процесса грамматикализации и универсализации, а также отмечаются перспективы исследования данной категории с точки зрения лингводидактики и когнитивистики.
36
Миронов, М. Ю. "Comparison of averaged unsteady and spectral responses of beam structures." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg> 2, no. 4(62) (2023): 31–36. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2023.62.4.041.
Full textAbstract:
Работа посвящена управлению динамическими свойствами конструкций, нагрузка на которые задается в виде спектра силового или инерционного воздействия. Согласно положениям линейной спектральной теории, суммарный квазистатический спектральный отклик балки есть квадратичная комбинация активных собственных форм, взвешенных зависящими от вида нагрузки амплитудными коэффициентами. На основе рассмотренных в работах [1]-[2] матричных зависимостей анализа чувствительности определяются производные от спектрального отклика кусочно-призматической балки по параметрам проектирования. Используется МКЭ в варианте метода перемещений для плоской балочной модели, аналитические методы получения производных от частот, форм колебаний и нестационарных откликов, метод для комбинации модальных откликов как корня из суммы квадратов [7]. Для модели балки с большим числом КЭ выполнено сравнение распределения спектрального отклика и интегрально осредненного нестационарного отклика [3]. The work is devoted to the control of the dynamic properties of structures, the load on which is set in the form of a spectrum of force or inertia effects. According to the provisions of linear spectral theory, the total quasi-static spectral response of a beam is a quadratic combination of active eigenforms weighted by amplitude coefficients depending on the type of load. On the basis of the matrix dependencies of sensitivity analysis considered in [1]-[2], the derivatives of the spectral response of a piecewise prismatic beam are determined according to the design parameters. The FEM is used in a variant of the displacement method for a flat beam model, analytical methods for obtaining derivatives of frequencies, waveforms and non-stationary responses, a method for combining modal responses as the root of the sum of squares [7]. For a beam model with a large number of QE, a comparison of the distribution of the spectral response and the integrally averaged nonstationary response was performed [3].
37
Никитин, Н. В., А. И. Фрумен та А. И. Пустовалова. "Моделирование поведения пластин с отверстием при сдвиге". MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg> 1, № 4(66) (2024): 378–82. https://doi.org/10.37220/mit.2024.66.4.044.
Full textAbstract:
Исследовано влияния отверстия в квадратной пластине на ее напряженно-деформированное состояние (НДС) и устойчивость при сдвиге. Рассмотрено влияние пояска, подкрепляющего отверстие, на параметры ее НДС. Напряженно-деформированного состояния пластины определялось методом конечного элемента. Подкрепление отверстия увеличивает устойчивость пластин на сдвиговые нагрузки примерно на 15% по сравнению с пластинами без отверстия, при снижении ее массы на 12.2%. Напряжения при этом возрастают незначительно (~8%), их жесткость уменьшается в полтора раза, а зона максимальных напряжений перемещается на кромку отверстия. Дальнейшее увеличение размеров отверстия приводит к снижению устойчивости. Рассмотрено влияние подкрепления отверстия ребром на собственные колебания пластины (модальный анализ). Влияние имеет разнонаправленный характер и зависит от того, что в моде колебаний преобладает: жесткость или масса. Дана с помощью МКЭ оценка влияния на собственные частоты колебаний наличия сдвигающей силы - динамический подход к решению задачи устойчивости. Это влияние в основном сказывается на начальных модах. The influence of the hole in a square plate on its stress-strain state (SSS) and shear stability is investigated. The influence of the belt supporting the hole on the parameters of its VSSS is considered. The stress-strain state of the plate determined by the finite element method. Hole reinforcement increases the shear load resistance of the plates by approximately 15% compared to plates without a hole. At the same time, the stresses increase slightly (~8%), and their stiffness decreases by one and a half times, and the maximum stress zone moves to the edge of the hole. Further increase in the size of the hole leads to a decrease in stability. The effect of reinforcement of the hole by the edge on the natural oscillations of the plate (modal analysis) is considered. The influence has a multidirectional character and depends on what prevails in the mode of oscillations: stiffness or mass. An assessment of the influence of the presence of a shear force on the natural frequencies of oscillations is given using FEM - a dynamic approach to solving the stability problem. This influence is mainly reflected in the initial mods.
38
Медведева, О. Н., А. Ю. Чиликин, and Т. Н. Сауткина. "Experimental Determination of the Corrosion Encrustation Value in Steel Gas Pipelines." НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ, no. 3(63) (September 24, 2021): 45–56. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.63.3.004.
Full textAbstract:
Постановка задачи. Опыт эксплуатации магистральных газопроводов и сетей газораспределения показывает, что, несмотря на практически полную защищенность газопроводов от коррозии пассивными и активными методами, свыше 55-60 % повреждений, выявляемых в процессе проведения диагностики, приходится на повреждения различного коррозионного характера. Актуальным вопросом в условиях ограниченного финансирования является нахождение остаточного ресурса трубопроводов. Целью исследования является проведение детального анализа статистических данных о внутренней коррозии газопроводов и оценка величины коррозионного зарастания бывших в эксплуатации газопроводов с использованием разработанного метода диагностики и оценки состояния труб с применением вероятностного подхода оценки риска. Результаты. Приведены результаты экспериментального измерения величины коррозионного зарастания стальных газопроводов, получены закономерности изменения диаметра газопровода, величин выступов коррозии, численно оценена вероятность их появления и повторяемость. Обработка результатов измерений зарастания стальных газопроводов проводилась методами математической статистики, в результате были получены вероятностные численные характеристики исследуемых параметров газопровода. Выводы. Гистограммы распределения амплитуд, построенные на основе экспериментальных данных, подтверждают, что модальные значения высот выступов коррозии сдвинуты в область малых величин. Анализ полученных результатов позволяет сделать вывод о согласовании параметров коррозии с распределением вероятности Шарлье. При обследовании газопроводов значение коэффициента вариации, превышающее 75 %, указывает на уменьшение проходного сечения трубы, снижение качества эксплуатации и общего состояния газопроводов. Statement of the problem. The operating experience of gas pipelines and gas distribution networks shows that despite the almost complete protection of gas pipelines from corrosion by passive and active methods, more than 55-60 % of the damage detected during the diagnostics process is caused by damage of various corrosive nature. Finding the residual resource of pipelines is a pressing issue in the context of limited funding. The aim of the study is to conduct a detailed analysis of statistical data on internal corrosion of gas pipelines and to assess the magnitude of corrosion overgrowth of used gas pipelines using the developed method of diagnostics and assessment of the condition of pipes using a probabilistic approach to risk assessment. Results. The article presents the results of experimental measurement of the magnitude of corrosion overgrowth of steel gas pipelines, the regularities of changes in the diameter of the gas pipeline, the values of corrosion protrusions are obtained, the probability of their occurrence and their repeatability are numerically estimated. The processing of the measurement results of the overgrowth of steel gas pipelines was carried out using the methods of mathematical statistics, as a result, the probabilistic numerical characteristics of the investigated parameters of the gas pipeline were obtained. Conclusions. The histograms of the distribution of amplitudes, built on the basis of experimental data, confirm that the modal values of the heights of corrosion protrusions are shifted to the region of small values. Analysis of the results obtained allows us to conclude that the corrosion parameters are consistent with the Charlier probability distribution. When inspecting gas pipelines, the coefficient of variation exceeding 75 % indicates a decrease in the flow area of the pipe, a decrease in the quality of operation and the condition of gas pipelines.
39
Иванова, Раиса Петровна. "The cognitive structure of the verb denoting auditory perception Ihit in the Sakha language." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 1(231) (January 26, 2024): 87–96. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2024-1-87-96.
Full textAbstract:
В статье приводится когнитивно-семиотический анализ семантической структуры глагола слуховой перцепции иһит в якутском языке. Как знак-индекс слуховая перцепция рассматривается с точки зрения семиотики, а как сложный культурный символ он исследуется методами когнитивной лингвистики. Слуховая перцепция как средство восприятия и означивания мира имеет специфические способы репрезентации в якутском языке, их когнитивно-семиотическое описание является целью настоящей статьи. Материалом исследования послужил «Большой толковый словарь якутского языка» под редакцией П. А. Слепцова. Корпус языковых примеров позаимствован из словарных статей данного словаря. Они в основном относятся к художественному дискурсу с указанием автора. Привлекались данные переводного онлайн-словаря https://sakhatyla.ru/. В работе применяется когнитивно-семиотический подход, подразумевающий описание семантической структуры исследуемого глагола в контексте семиотики и когнитивной науки, анализируя контексты, рассматриваем репрезентацию категории перцепции в качестве культурного символа якутского этноса. Когнитивная структура глагола слуховой перцепции иһит в якутском языке обладает большим количеством концептуальных признаков, вербализующих различные параметры как собственно слухового восприятия, так и (в результате развития переносных значений в процессе речепроизводства) множества проявлений внешнего и внутреннего мира человека. Как показал когнитивно-семиотический анализ семантической структуры глагола иһит, он реализует в различных контекстах следующие концептуальные признаки: контролируемость/неконтролируемость, кратковременность, ментальность, опосредованность, уверенное знание, готовность, послушание, убежденность и др. Были выделены следующие параметры слуховой перцепции, реализуемые глаголом иһит в фразеологических единицах: временной, пространственный, качественный, модальный. Полученные данные свидетельствуют о том, что слуховая перцепция в якутской языковой картине мира тесно связана с ментальной сферой человека, так как центральным в когнитивной струкутуре глагола иһит является концептуальный признак бил «знать, узнать». Слуховая перцепция в якутском языке прежде всего – узнавание. The article provides a cognitive-semiotic analysis of the semantic structure of the verb of auditory perception iһit in the Sakha (Yakut) language. As an index sign, auditory perception is considered from the point of view of semiotics, and as a complex cultural symbol, it is studied by methods of cognitive linguistics. Auditory perception as a means of perceiving and signifying the world has specific methods of representation in the Sakha language; their cognitivesemiotic description is the objective of the article. The research material was taken from the Large Explanatory Dictionary of the Yakut Language, edited by P. A. Sleptsov. The corpus of examples was borrowed from the dictionary entries of the same dictionary. They mainly relate to artistic discourse, the author which is given. Data from the online translation dictionary https://sakhatyla.ru/ were also used. The work displays a cognitive-semiotic approach, which implies a description of the semantic structure of the verb under study in the context of semiotics and cognitive science, analyzing the contexts in which we consider the representation of the category of perception as a cultural symbol of the Sakha ethnic group. The cognitive structure of the verb of auditory perception iһit in the Yakut language has a large number of conceptual features that verbalize various parameters of both auditory perception itself and, as a result of the development of figurative meanings in the process of speech production, many manifestations of the external and internal world of a person. As the cognitive-semiotic analysis of the semantic structure of the verb iһit has shown, it implements the following conceptual features in various contexts: controllability/uncontrollability, shorttermism, mentality, mediation, confident knowledge, readiness, obedience, conviction, etc. The following parameters of auditory perception, implemented by with the verb iһit in phraseological units: temporal, spatial, qualitative, modal. The data obtained indicate that auditory perception in the Sakha linguistic view of the world is closely connected with the mental sphere of a person, since the central feature in the cognitive structure of the verb iһit is the conceptual attribute bil “to know, to find out.” Auditory perception in the Sakha language is, first of all, recognition.
40
I.V., Pavlichenko. "ІМПЛІЦИТНІ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ДОПИТУ". South archive (philological sciences), № 86 (29 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-12.
Full textAbstract:
The purpose of the study is to examine, investigate and analyse the implied meanings in police interrogation discourse from the perspective of the role markers of participants in communication (a police officer and an interrogated person) at the stage of pre-trial interrogation. The following research methods have been applied in the study: pragmatic and semantic analyses including the concepts of “face” and “politeness”, methods of identification of conversational implicatures to describe pragmatic indices of communicative roles; in the format of discursive analysis a special place belongs to the study of elements of the method of critical discourse analysis to identify patterns of planning and course of interrogation discourse given the factors of institutional, interpersonal and psychological contexts; elements of the method of conversational analysis of discourse to determine such parameters as paired opposing roles, relevant and preferential / non-preferential role positions. The results of the work show that the roles of an investigator and an interrogated person in the discourse of pre-trail investigation are presented in the explicit and implicit ways. The markers of the communicative role of an investigator and an interrogated person depend on the degree of implicitness or explicitness of their presentation in the interrogation. From the analysis we can conclude that the roles are most explicitly marked by lexical means reinforced by adverbs-intensifiers. Non-preferential roles of an investigator (implicit and explicit ones) at the pre-trial stage of investigation require verbal means to mitigate the ‘threat’ of the respondent (indefinite pronouns, modal verbs, idiomatic expressions that reduce the categorical nature of the accusation). More implicit presentation of communicative roles of a police officer and an interrogated person cause the use of nominalization and double negation and is a weakened kind of statement. Implicit forms of expression of the communicative roles of an interrogated person are marked by various means of syntactic and semantic-syntactic levels.Key words: discourse of pre-trial investigation, interrogation, communicative role, implicature, presupposition. Мета статті – вивчити, дослідити і проаналізувати імпліцитні значення в дискурсі поліцейського допиту на етапі досудово-го слідства з точки зору маркерів ролей учасників спілкування (слідчого та допитуваного). Матеріалом дослідження слугували транскрипти допитів на етапі досудового слідства США і Великої Британії, отримані методом суцільної вибірки. У роботі були застосовані такі методи дослідження: прагматичний та семантичний аналіз, включаючи концепти «обличчя» та «ввічливість», методи ідентифікації конверсаційних імплікатур для опису прагматичних показників комунікативних ролей; у форматі дис-курсивного аналізу особливе місце належить дослідженню елементів методу критичного аналізу дискурсу для виявлення закономірностей планування та перебігу дискурсу допиту з урахуванням факторів інституційного, міжособистісного та психо-логічного контекстів; елементи методу конверсаційного аналізу дискурсу для визначення таких параметрів, як парні зустрічні ролі, релевантні і преференційні / непреференційні рольові позиції, а також для з’ясування структуростворювального потенці-алу зміни комунікативних ролей в розвитку сценарію допиту. Результати дослідження показують, що ролі слідчого та допи-туваного в дискурсі досудового слідства можуть бути представлені експліцитно і імпліцитно. У результаті аналізу матеріалу ми приходимо до висновку, що маркери комунікативних ролей слідчого та допитуваного залежать від ступеня експліцитності й імпліцитності їх представлення у дискурсі допиту. Аналіз показав, що ролі найбільш чітко позначені лексичними засобами і прислівниками інтенсифікаторами. Непреференційні ролі слідчого (імпліцитні та експліцитні) на етапі досудового розслі-дування вимагають лінгвістичних засобів для мітігації «загрози» допитуваному (неозначені займенники, модальні дієслова, ідіоматичні вирази, що зменшують категоричність звинувачення). Більш імпліцитне програвання комунікативних ролей слід-чого та допитуваного вимагає використання номіналізації (зокрема, герундія) та подвійного заперечення і є ослабленим видом твердження. Імпліцитні форми вираження комунікативних ролей допитуваної особи відзначаються різноманітними засобами синтаксичного та семантико-синтаксичного рівнів. Ключові слова: дискурс допиту, досудове слідство, комунікативна роль, імплікатура, пресупозиція.
41
М.И., Гапеев, та Солодчук А.А. "Моделирование направления осей главных напряжений горных пород при подготовке землетрясений". Вестник КРАУНЦ. Физико-математические науки 49, № 4 (2024): 171–84. http://dx.doi.org/10.26117/2079-6641-2024-49-4-171-184.
Full textAbstract:
Основная гипотеза возникновения предсейсмических аномалий направленности геоакустической эмиссии состоит в том, что на заключительной стадии подготовки землетрясения формируются постоянные направления осей главных напряжений пород в точке наблюдений. Направления этих осей в свою очередь определяют преимущественную ориентацию акустических источников. Для подтверждения этой гипотезы произведено моделирование ориентации осей главных напряжений, обусловленных процессом подготовки землетрясений. Расчеты основаны на модели, построенной в рамках линейной теории упругости: земная кора рассматривается в виде однородного изотропного упругого полупространства, силовое воздействие в очаге готовящегося землетрясения — в виде комбинации двойных пар сил. Учтена потенциальная энергия упругих деформаций, накопленная в процессе подготовки землетрясения. В работе использован каталог механики очагов землетрясений «The Global Centroid-Moment-Tensor Catalog». Из него были выбраны параметры сейсмических событий, произошедших вблизи полуострова Камчатка с 1976 по 2020 годы. Так как ориентация акустического излучения зависит от азимутального направления на эпицентры землетрясений, то все рассматриваемые сейсмические события были разделены на три группы методом K-средних по пространственному расположению их эпицентров. Результаты моделирования сопоставлены с экспериментальными оценками направления осей главных напряжений в пункте наблюдений «Микижа» (52,99° с. ш., 158,22° в. д.). Оценки были получены ранее по аномалиям направленности геоакустической эмиссии. Показано, что гистограммы распределения направлений осей главных напряжений согласуются с результатами экспериментальных оценок для двух групп землетрясений. Модальные интервалы и локальные максимумы гистограмм распределения попадают в диапазоны оценок ориентации осей главных напряжений от 290° до 320° и от 20° до 50° соответственно. The process of rock stress-strain state change causes acoustic radiation, which is called rock acoustic emission or geoacoustic emission. The relation between the earthquake preparation process and rock acoustic emission variations, which are called pre-seismic anomalies, has been stated in a number of investigations. The general mechanism of occurrences of these anomalies is associated with the fact that formation of a preparing earthquake source causes changes in the stress-strain state of rocks, surrounding it. One of the kinds of anomalies, occurring at the final stage of earthquake preparation, is the appearance of clearly expressed direction of acoustic activity. The main hypothesis of occurrence of this phenomenon is that a preparing earthquake source impact causes formation of constant direction of principle stress axes at an observation point. In their turn, the direction of these axes determines the primary orientation of acoustic radiation sources. To confirm this hypothesis, axis orientations of the main stresses, determined by the earthquake preparation process, were modeled. The estimates are based on the model constructed within the framework of elasticity linear theory where the Earth crust is considered in the form a homogeneous isotropic elastic half-space and the force impact at a preparing earthquake source is considered in the form of a combination of forces double pairs. Elastic deformation potential energy, accumulated during the earthquake preparation process, is taken into account. In the paper, we used the data from the catalog of earthquake source mechanics «The Global Centroid-Moment-Tensor Catalog» on seismic events occurred near Kamchatka peninsula from 1976 until 2020. As long as the acoustic radiation direction depends on the azimuthal direction to earthquake epicenter, all the considered seismic events were divided into three groups by the method of K-averages according to spatial locations of their epicenters. The modeling results were compared with experimental estimates of the main stress axis directions at Mikizha observation site (52.99° N, 158.22° E). The estimates were earlier obtained based on the geoacoustic emission directivity anomalies. It was shown that histograms of main stress axis direction distributions agree with the results of estimates for two groups of earthquakes. Modal intervals of distribution histograms fall within the range of experimental estimates from 290° to 320° and from 20° to 50° accordingly.
42
Сурхаев, Г. А., та Г. М. Сурхаева. "Особенности вегетативного лесовосстановления защитных древостоев Robinia pseudoacacia L. на Терско-Кумских песках". Научно-агрономический журнал, № 1(128) (25 березня 2025): 19–27. https://doi.org/10.34736/fnc.2025.128.1.003.19-27.
Full textAbstract:
Робиния псевдоакации (Robinia pseudoacacia L.) с середины прошлого века стала доминирующей культурой в защитном лесоразведении Западного Прикаспия. В отсутствие естественного возобновления вегетативная трансформация стала более эффективным и экономичным приемом лесовосстановления ее древостоев по сравнению с классическим, энергоемким способом их реставрации (рубка деревьев, корчевка пней и закладка новых культур) в целях продления мелиоративного долголетия на песках междуречья. Цель работы – лесоводственно-таксационная оценка вегетативного лесовосстановления защитных лесных насаждений (ЗЛН) R. pseudoacacia на неоднородных экотопах Бажиганского и Терского массивов песков Ачикулакской НИЛОС. Объектами НИР стали 26 пробных площадей разновозрастных модальных вегетативных древостоев R. pseudoacacia, по данным которых у материнских (семенных) насаждений наблюдается возрастной спад регенеративного потенциала с высокого (95-100 %) в 25 лет и до низкого (30-35 %) к 45 годам, уровня порослевого возобновления пней, а активный рост побегов занимает непродолжительный (8-10 лет) период онтогенеза. В вегетативных древостоях с высокой густотой поросли наблюдается заметная дифференциация деревьев на верхний (растения-лидеры) и нижний (отстающие в росте) ярусы, где затененный полог до 15-20-летнего возраста подвергается сильному (в 2-3 раза) изреживанию в ходе отмирания угнетенных порослевых растений. Установлена возрастная градация активности порослеобразования: 1 – высокая (20-25 лет), 2 – средняя (25-35 лет) и 3 – низкая (35-45). Выявлено, что по таксационным параметрам роста (высота, диаметр деревьев) и долголетию, вегетативные древостои более чем на треть уступают семенным (материнским) насаждениям, но несмотря на это целесообразность лесоводственной трансформации ЗЛН оправдана высокой экономической и мелиоративной эффективностью ее осуществления в безлесном аридном регионе Западного Прикаспия. Since the mid-20th century, Robinia pseudoacacia has become the dominant species in protective afforestation in the Western Caspian region. In the absence of natural regeneration, vegetative propagation has proven to be a more efficient and cost-effective method of stand restoration compared to the traditional energy-intensive approach (cutting trees, uprooting stumps, and establishing new plantations). This method extends the reclamation longevity of these stands on the sandy interfluves. This study aims to assess the forestry and taxation parameters of vegetative reforestation of R. pseudoacacia protective forest stands on heterogeneous ecotopes of the Bazhigansky and Tersky sand massifs at the Achikulaksky experimental forest reclamation site. The research was conducted on 26 sample plots of different-aged modal vegetative stands. The results indicate that maternal (seed-derived) stands exhibit an age-related decline in regenerative potential, decreasing from a high level (95-100 %) at 25 years to a low level (30-35 %) by the age of 45 in terms of stump sprouting ability. Active shoot growth is observed for a relatively short period (8-10 years) of ontogenesis. In vegetative stands with high shoot density, a noticeable stratification occurs, with trees differentiating into an upper tier (dominant plants) and a lower tier (suppressed plants). The shaded canopy undergoes significant thinning (by a factor of 2-3) within the first 15-20 years due to the dieback of suppressed sprouts. Three age-related stages of shoot formation activity have been identified: high (20-25 years), medium (25-35 years), and low (35-45 years). The study also reveals that, in terms of growth parameters (height and diameter) and longevity, vegetative stands lag behind seed-derived (maternal) plantations by more than one-third. However, despite this, the forestry transformation of R. pseudoacacia protective plantations remains justified due to its high economic and reclamation efficiency in the treeless arid region of the Western Caspian.
43
"Электрооптический модулятор на основе полупроводниковой гетероструктуры с поверхностной дифракционной решеткой для управляемой угловой развертки лазерного луча / Золотарев В.В., Шашкин И.С., Соболева О.С., Головин В.С., Лешко А.Ю., Капитонов В.А., Слипченко С.О., Пихтин Н.А." Тезисы докладов XIV РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ФИЗИКЕ ПОЛУПРОВОДНИКОВ «ПОЛУПРОВОДНИКИ-2019», 20 серпня 2019, 428. http://dx.doi.org/10.34077/semicond2019-428.
Full textAbstract:
Представлен подход, позволяющий оптимизировать параметры конструкции чипа-модулятора на основе полупроводниковых гетероструктур с поверхностной дифракционной решеткой, обеспечивающие максимальную энергетическую эффективность, поле зрения и угловое разрешение для углового сканирования пространства лазерным лучом. Полностью электрическое сверхбыстрое управление лазерным лучом широко востребовано для современных задач беспилотного управления транспортными средствами, построения 3D карт, проекционных технологий. Управление оптическими параметрами волновода диодной гетероструктуры с помощью квантово-размерного эффекта Штарка позволяет управлять условиями дифракции излучения на поверхностной дифракционной решетки и, как следствие, углом вывода лазерного луча [1]. Показано, что при выборе параметров поверхностной дифракционной решетки (период, фактор оптического ограничения для выбранной волноводной структуры, скважность и протяженность) критически важным является работа при углах вывода максимально близких к углу полного внутреннего отражения. Установлено, что максимальная энергетическая эффективность обеспечивается за счет использования дополнительного брэгговского зеркала со стороны подложки, которое обеспечивает возврат и вывод излучения, отраженного от границы раздела решетка/воздух. С данной целью необходимо развернуть угол вывода излучения первого порядка дифракции за счет увеличения периода дифракционной решетки. Увеличение периода приводит к появлению второго порядка дифракции. Распределение мощности между двумя порядками дифракции регулируется фактором заполнения штриха решетки. Для снижения оптических потерь дифракции почти до нуля для второго порядка дифракции необходимо использовать форму штриха в виде меандра. Показано, что использование полупроводниковой гетероструктуры с набором туннельносвязанных квантовых ям, позволяющих модулировать модальный эффективный показатель преломления волноводной моды на Δn=0.007, с поверхностной дифракционной решеткой в форме меандра и периодом 317нм, обеспечивает сканирование поля зрения 5 градусов с разрешением в 130 точек на длине волны 782 нм с эффективностью более 70%.
44
ДУЮКОВА, Н. С., В. И. КОЗЛОВ, and А. А. КОРСАКОВ. "Amplitude Distribution of Ultrasound Vlf Radio Signals on Observations in Yakutsk." Vestnik of North-Eastern Federal University, no. 3(65) (June 21, 2018). http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2018.65.14070.
Full textAbstract:
Приведены параметры амплитудного распределения узкополосных сигналов радиостанций и радиошумов летом и зимой в 3UT, 9UT и 17UT. Сигналы радиостанций и радиошумов принимаются в Якутске на штыревую антенну на частоте 14,88 кГц в полосе 0,372 кГц и обрабатываются с помощью быстрого преобразования Фурье (БПФ) на интервалах длительностью 2,688 мсек. Амплитудные распределения сигналов построены по 6-минутным выборкам, для которых найдены значениястатистических параметров, а распределения аппроксимированы степенным законом. Радиошумы принимаются на временных интервалах в отсутствии сигналов радиостанций. Из анализа амплитудных распределений узкополосных сигналов радиостанций и радиошумов, принимаемых зимой в Якутске, получено, что значениятаких параметров, как среднее арифметическое, медианное и модальное практически совпадают. Величина сигналов радиостанций и радиошумов достигает наибольшего значения в зимнее время ночью, причем величина радиошумов меняется в течение суток примерно в 5 раз. Летом величина принимаемого сигналарадиостанций мало меняется в течение суток и составляет 75% от ночного зимнего. Большие значения эксцесса с небольшой асимметрией в сторону больших значений показывают, что распределение значительно более узкое, чем нормальное. Амплитудное распределение радиосигналов в двойном логарифми-ческом масштабеможет быть представлено степенным законом, с одним или с двумя показателями – двумя отрезками прямой с разным наклоном, разделенными относительно резким коленом, после которого следует изменение наклона, то есть имеет вид «хоккейной клюшки», причем крутизна «рукоятки» выше. Распределение может бытьпредставлено степенным законом с двумя разными наклонами, с показателем от -5 до -20 до колена, а после колена показатель от -1 до -3 примерно соответствует значению, найденному нами для узкополосных естественных радиошумов, регистрируемых той же аппаратурой во временных промежутках между сигналамирадиостанций. Распределение радиошумов выражается степенным законом, показатель которого меняется от дня к ночи с -2 до -2,5. Эти значения показателя степенного закона амплитудного распределения приблизительно соответствуют подобным значениям, полученным нами для широкополосных радиошумов этого же ОНЧдиапазона.
45
Агрис, Анастасия, та Ольга Егорова. "Нейропсихологические особенности детей с расстройством координации движений: аналитический обзор зарубежных исследований". Психологические исследования 6, № 29 (2013). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v6i29.691.
Full textAbstract:
Представлен аналитический обзор современных зарубежных исследований расстройства координации движений (developmental coordination disorder, или developmental dyspraxia). Расстройство координации движений – широко изучаемая в зарубежной психологии аномального развития форма дизонтогенеза. В современных работах фокус исследования данной проблемы все больше расширяется и вовлекает не только детальный анализ собственно моторных функций, но и оценку различных параметров когнитивного функционирования в соответствии с гипотезой о комплексном нейропсихологическом характере данного расстройства. Показано, что для детей с расстройством координации движений характерны дефицит переработки зрительно-пространственной и кинестетической информации, слабость управляющих функций и внимания, модально-неспецифические нарушения памяти, дефицит темповой (динамической) составляющей деятельности. Особое внимание в данном обзоре уделяется проблеме автоматизации двигательных и интеллектуальных навыков и ее синдромообразующей роли для данного расстройства. Все указанные нарушения свидетельствуют о комплексном характере дефицита при расстройстве координации движений, выводящем его за пределы чисто моторной дисфункции.
46
Агафонов, Юрий, та Михаил Соколов. "Российская политология в 2021 году: социальный и интеллектуальный ландшафт". Полис. Политические исследования, 2023, 54–71. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2023.02.05.
Full textAbstract:
В статье анализируются результаты опроса 1062 публикующихся российских политологов, проведенного в 2021 г. Приводятся данные о демографических параметрах, занятости, областях интересов, авторитетах, повлиявших книгах, используемых методах и языках, научно-политических взглядах и политических предпочтениях опрошенных. Модальный российский политолог – женщина 30-39 лет, окончила отделение политологии, кандидат наук, преподает в университете 800-900 аудиторных часов в год, но находит время выполнять экспертизы для органов власти, интересуется международными отношениями, считает образцовыми работы С. Хантингтона, а важнейшим российским политологом – В.Я. Гельмана, использует исторические методы и думает, что история – важнейшая дисциплина для будущего политолога, читает примерно поровну на русском и английском, верит, что российским политологам надо заботиться о развитии национальной традиции, при этом ориентируясь на универсальные идеалы научности и оставаясь беспристрастными наблюдателями политических процессов, участвует во всех выборах, выступает в прессе с политическими комментариями и определяет свои убеждения как государственнические.
47
Sychev, A. N. "Synthesis of modal and distributed parameters of asymmetric coupled lines with inhomogeneous dielectrics." Journal of Radio Electronics 2024, no. 6 (2024). http://dx.doi.org/10.30898/1684-1719.2024.6.7.
Full textAbstract:
A technique for synthesizing asymmetrical coupled transmission lines with inhomogeneous dielectrics is proposed, which consists in choosing working physically based modal parameters from which the primary parameters – per-unit-length capacitance and inductance – are calculated. Three impedance parameters are taken as a basis (characteristic impedance, transformation and coupling coefficients), one of the modal voltages and a pair of modal dielectric constants. All selected for synthesis initial data have known ranges of acceptable values and a clear physical meaning. Previously little-studied features and interdependencies of parameters, including impedance and phase, were investigated. To demonstrate the technique capabilities, synthesized numerical values of the modal and distributed parameters of the original 3-dB hybrids are presented. The results can be useful in developing new coupled line designs and creating microwave devices with unique characteristics based on them.
48
Ніка, О. І. "ТЕКСТОВІ ЗАМІНИ В ЗБІРЦІ КАЗАНЬ А. РАДИВИЛОВСЬКОГО КІНЦЯ ХVІІ СТ." Лінгвістичні дослідження, 2019, 106–15. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2019.51.11.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано текстові заміни в рукописі казань ≪Вѣнецъ Хв̃ъ≫ А. Радивиловського порівняно з його стародруком (друкарня Києво-Печерської лаври, 1688). На основі їх порівняння встановлено такі типи змін: лексичні, фонетико-орфографічні, граматичні заміни; особливості цитування джерел; зміна модальних параметрів висловлювання; звуження діалогічності. Найбільше таких замін стосується лексики, переважно окремих слів у тексті. Вони зредаговані в рукописі та здебільшого перенесені у стародрук. Проаналізовано лексичні заміни в контексті, розкрито їх фіксацію в тогочасних словниках, історичних лексикографічних працях. Схарактеризовано, що переважають заміни окремих латинізмів і зрідка полонізмів, фіксуються окремі заступлення української лексики. Замість них використовувалися церковнослов’янізми та книжна українська лексика. Причини таких замін, передусім активніше використання церковнослов’янізмів, зумовлені соціокультурною ситуацією в Україні наприкінці ХVІІ ст., спробою поширити книгу та отримати суспільний запит на неї в Україні, а також Росії. У рукописі А. Радивиловського зафіксовано лексеми, які не засвідчені в тогочасних словниках, або їхнє значення відрізняється від перекладу тогочасних лексикографів. Виявлений лексичний матеріал є фіксацією еволюції літературної норми староукраїнської мови, розвитку синонімічності, розрізненням слововживання в проповіді за її ознаками традійності / інноваційності, конвенційності / неконвенційності.
49
Петрусева, Н. А., and А. С. Кузнецов. "Two compositions of A. Part: "The Cantus of Memory B.Britten" and "De profundis"." Музыковедение, no. 7 (July 14, 2020). http://dx.doi.org/10.25791/musicology.07.2020.1136.
Full textAbstract:
Актуальность и новизна исследования, посвященного двум опусам Арво Августовича Пярта — инструментальной композиции «Кантус памяти Бенджамина Бриттена» (“Сantus in memory Britten”, 1977) и хоровой композиции «De profundis» (1980) — определяется попыткой показать основные содержательные и композиционно-технические аспекты этих сочинений в контексте духовных и эпитафиальных произведений ХХ века. Использован комплексный подход как сочетание сравнительно-исторического, элементов тексто-лингвистического (анализ текста псалма «De profundis») и структурно-музыкального методов. В «Кантусе памяти Б. Бриттена» А. Пярта, предназначенном наряду с большинством духовных и эпитафиальных произведений ХХ века для концертного исполнения, рассмотрены особенности применения и функционирования нескольких композиционных методов: техники tintinnabuli, модальной техники диссонантной диатоники, пропорционального канона и свободной вариантности (возникает в результате асинхронного перехода Т-голосов в М-голоса для каждой из партий оркестра). В «De profundis» показаны развитие хоровых традиций Средневековья (Stimmtausch), трактовка 129 псалма в музыкально-историческом и семантико-семиотическом аспектах, взаимодействие разных композиторских методов с оригинальной техникой tintinnabuli А. Пярта, сериальный аспект композиции, который проявляется не только в работе с параметрами динамики, регистровки и плотности, но и в систематически-разнообразном последовании Т- и М-голосов. Рассмотрены принципы симметрии (на всех уровнях формы) и золотого сечения (кульминация «De profundis» приходится как раз на последнюю четверть опуса). The relevance and novelty of the study, devoted to the two opuses of Arvo Augustovich Part – the instrumental composition "Cantus in memory of Benjamin Britten" (1977) and the choral composition "De profundis" (1980) – is determined by an attempt to show the main substantive and compositional-technical aspects of these works in the context of spiritual and epitaphial works of the twentieth century. The complex approach is used as a combination of comparative-historical, elements of textual-linguistic (analysis of the text of the Psalm "De profundis") and structuralmusical methods. In A. Part's "Cantus in memory of B. Britten", intended along with the majority of spiritual and epitaph works of the twentieth century for concert performance, the features of the application and functioning of several compositional methods are considered: the tintinnabuli technique, the modal technique of dissonant diatonic, proportional Canon and free variation (arises as a result of the asynchronous transition of T-voices to M-voices for each of the orchestra's parts). «De profundis» shows the development of the choir traditions of the Middle Ages (Stimmtausch), the interpretation of 129 psalms in the musical-historical and semantic-semiotic aspects, the interaction of different compositional methods with the original tintinnabuli technique of A. Part, the serial aspect of the composition, which is manifested not only in working with parameters of dynamics, registration and density, but also in a systematically diverse sequence of T- and M-voices. The principles of symmetry (at all levels of form) and the golden ratio are considered (the culmination of “De profundis” falls precisely on the last quarter of the opus).
50
Уржумов, Д. В. "Особенности проектирования масштабируемых кроссплатформенных программных систем распознавания изображений с разнородными структурами данных на различных этапах обработки". Vestnik of Volga State University of Technology. Series Radio Engineering and Infocommunication Systems, № 3(43) (7 жовтня 2019). https://doi.org/10.25686/2306-2819.2019.3.61.
Full textAbstract:
Исследуются особенности управления памятью и библиотеками динамической загрузки в системах распознавания изображений с разнородными структурами данных на различных этапах обработки. Анализируется механизм распределения памяти для сохранения параметров между выполнением процедур алгоритма. Рассматривается методика сегментации данных на блоки, размер которых определяется как модальное значение распределения объёмов памяти, занимаемых распространёнными типами данных. Предлагается методика индексации данных, инвариантная к их логической структуре, основанная на расчёте смещений полей данных в структурах и получении абсолютного адреса каждого поля с последующей ассоциацией адреса с литеральным идентификатором. Рассматривается возможность унификации процедуры загрузки динамических библиотек с последующим вызовом функций на основе символического описания сигнатур. Спроектирована структура данных, обеспечивающая поддержку исследуемых возможностей. Introduction. The common task of image processing is the analysis of scenes, containing different types of objects, such as large sized, small sized and group objects. For convenience of their analytical representation different mathematical descriptions can be applied. They can be represented using different data types. Processing profiles implementation based on procedures of different types requires interpretation of a huge amount of data, describing intermediate states between procedures, without direct conversion, that decreases system performance. The use of crossplatform dynamic link libraries for adding new algorithms to the system also poses a task of synthesis of productive interfaces for data upload and download. The aim of the research is the synthesis of efficient methods of data interpretation for usage in procedures without laborconsuming conversion, as well as synthesis of productive interfaces to access procedures of dynamic link libraries. Problem area analysis. Most of data, applying during image analysis, may be realized as structures or classes, integrating numerical data typically real type. Mostly probable amount of data, allocated at a time, is 4 bites. An associative array that orders data block sets by the size is proposed to index memory segments. An ability of taking a part of memory from the block back for reallocation memory allows to avoid integration of adjoint blocks without losses in performance. It is proposed to achieve data unification by the direct memory access to the structures. Mechanism of matching library functions to their signature analytical description, required to add new procedures from dynamic link libraries, was proposed to realize by template classes family. It was proposed to implement nonstandard parameters as wrapper classes on their initialization procedures from dynamic link libraries. The C language is the most appropriate for development due to combination of direct data access with highlevel metaprogramm methods. Findings and discussion. Class diagrams that exhibit software architecture of memory management, data interpretation and dynamic link library integration, followed with classes and their interconnections description, were proposed. Conclusions: The proposed classes hierarchies provide flexibility and performance for data and side libraries algorithms management. Further research is supposed to focus on gathering statistics of memory consumption to realize efficient predictions for memory usage minimization and library usage frequency for preliminary upload of most applicable library at the system initialization.