To see the other types of publications on this topic, follow the link: Модель з рухом.
Journal articles on the topic 'Модель з рухом'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Модель з рухом.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бойко, А. Д., І. В. Трофименко та О. В. Бажак. "СИНТЕЗ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМІВ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.04.
Full textAbstract:
В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.
2
Сорока, М. Ю., Н. А. Сало та О. Г. Матющенко. "Інтелектуальна навчальна система підготовки диспетчерів управління повітряним рухом". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 29–36. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.04.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.
3
Зозуля, В. А., та С. І. Осадчий. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КІНЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ПЛАТФОРМИ СТЮАРТА (ГЕКСАПОД)". Automation of technological and business processes 11, № 3 (2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1504.
Full textAbstract:
Метою даної статті є вивченні сформованих методів, прийомів і принципів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта (гексапод) для визначення шляхів вдосконалення їх характеристик. Як показано в аналізі, проектування систем керування рухом робочого органу гексаподу поділяються на два основних напрямка: метод керування рухом в робочому просторі при вирішенні прямої задачі кінематики та керуванням рухом в просторі узагальненої координати при вирішенні зворотної задачі кінематики. Аналіз методів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта, який показав, що з метою спрощення моделі об'єкта керування і процедур проектування системи керування, часто пропонується поділ механізму на окремі автономні канали за кількістю штанг платформи Стюарта, нехтуючи похибками вимірювання і динамікою датчиків, використання ідеалізованих віртуальних моделей механізму паралельної кінематики для формування сигналів корекції. При цьому замінюються реальні характеристики платформи Стюарта лінеаризованими, а збурюючі дії - взаємовпливом висей їх оцінками. Для деяких режимів роботи гексаподу спрощена модель динаміки не буде відображати реальних фізичних процесів, що відбуваються в гексаподі, що негативно позначається на керованості механізму в цілому. Проведений аналіз дозволив запропонувати структурні схеми керування рухом робочого органу гексаподу побудовані за принципом одно, двоконтурних слідкуючих систем. Виходячи з недоліків слідкуючих систем, запропоновано будувати систему керування гексаподом на основі схем що мають потенційно більшу точність відтворення програмного керування за рахунок збільшення ступеня вільності у виборі регулятора.
4
ДУДКІН, К. В., С. С. ДУБРОВСЬКИЙ та В. Ф. ІРОДОВ. "ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПОШУК З БІНАРНИМ ВІДНОШЕННЯМ ВИБОРУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ТРУБЧАСТОГО ГАЗОВОГО НАГРІВАЧА З ПРИРОДНИМ РУХОМ ТЕПЛОНОСІЯ". Applied Questions of Mathematical Modeling 7, № 2 (2024): 44–53. https://doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2024-7-2-4.
Full textAbstract:
Розглядається система автономного опалення виробничого підприємств. Для опалення використовують трубчастий газовий нагрівач, який розташовується безпосередньо у виробничому приміщенні. Як паливо використовують природний або зріджений газ. У результаті аналізу досліджень і публікацій показано, що традиційно для інфрачервоних трубчастих газових обігрівачів використовують примусовий рух газоповітряної суміші теплоносія за допомогою припливних або витяжних вентиляторів. Наявність вентиляторів у складі обладнання для опалення збільшує капітальні та експлуатаційні витрати на опалення. Нове технічне рішення – трубчасті газові нагрівачі з природним рухом теплоносія, які не використовують вентилятори. Мета роботи – викласти результати розробки методів математичного моделювання для пошуку оптимальних конструктивних рішень трубчастого газового нагрівача з природним рухом теплоносія. Передбачається, що результати оптимізації дадуть змогу використовувати трубчасті газові нагрівачі з природним рухом теплоносія без вентиляторів у складі обладнання для опалення, що зменшить витрати на обладнання та підвищить надійність обладнання. Представлено математичну модель трубчастого газового нагрівача з природним рухом теплоносія у вигляді нелінійних звичайних диференційних рівнянь, яка використовує другий закон Кірхгофа на відміну від математичних моделей лінійних трубчастих нагрівачів. Сформульовано задачу оптимізації трубчастих газових нагрівачів за наявності обмежень у вигляді рівності та нерівності. Для розв’язання задач розрахунку та оптимізації трубчастих газових нагрівачів з природним рухом теплоносія застосовувався алгоритм еволюційного пошуку з бінарними відношеннями вибору. Наведене бінарне відношення вибору для розв’язання задач оптимізації трубчастих газових нагрівачів з природним рухом теплоносія. Бінарне відношення вибору містить функцію загальної ефективності трубчастого нагрівача у вигляді коефіцієнта корисної дії та дві функції обмеження. Перша функція обмеження – безрозмірна арифметична втрата тиску по всьому нагрівачу, яка повинна бути нульовою для нагрівача з природним рухом теплоносія; друга – безрозмірний вихід за дозволену температуру зовнішньої поверхні нагрівача. Наведено результати оптимізації та розрахунків режиму роботи нагрівача з природним рухом теплоносія, які свідчать про можливість досягнення значної ефективності.
5
Oberemok, S. O. "МОДЕЛЬ ОБРОБКИ ПАКЕТІВ В КОМУТАЦІЙНИХ ВУЗЛАХ З ПОВНОЗВ’ЯЗНОЮ ТОПОЛОГІЄЮ МЕРЕЖІ АСУ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (2018): 28–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.028.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті принципи побудови системи передачі даних в автоматизованих системах управління повітряним рухом, що створена в Україні та функціонує в рамках міжнародної системи обміну інформацією про повітряний рух. Проведений аналіз дозволив стверджувати, що існуюча система побудована за ієрархічним принципом передачі та обробки інформації. Для передавання інформації використовуються принципи комутації буферизованих пакетів із застосуванням різних стратегій, які можуть впливати на основні характеристики процесу комутації пакетів в мережі АСУ повітряним рухом. В результаті досліджень було встановлено, що для розробки комутаційних засобів в мережах необхідно використовувати буферну пам'ять яка розрахована на максимальне інформаційне навантаження.
6
Тимочко, О. І., В. В. Афанасьєв, Ю. В. Афанасьєв та О. О. Аросланкін. "Модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.16.
Full textAbstract:
В роботі запропонована модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі. Обґрунтування моделі виконано на основі дослідження технологій обміну даними, апаратних компонентів, програмного забезпечення, варіантів топології побудови систем обміну даними. Проведено експериментальне дослідження реалізації функцій моніторингу та позиціонування на основі застосування моделі, що запропонована. Показано, що до основних властивостей моделі відноситься масштабування структури в залежності від конкретних задач, можливість поєднання в єдину систему стаціонарних та рухомих елементів, які здійснюють збір, обробку та передачу даних. Область застосування моделі, що запропонована, це віддалені райони, де відсутній стільниковий зв'язок, роззосереджені промислові об’єкти, аеродроми. Дана модель може бути основою для удосконалення систем пошуково-рятувального забезпечення та системи управління повітряним рухом при застосуванні безпілотних літальних апаратів, в тому числі спільно з пілотованою авіацією.
7
Ярмак, В. Л., та О. І. Фуклєв. "МЕТОД УПРАВЛІННЯ МАНЕВРУВАННЯМ СУДНА НА МІЛКОВОДДІ". Vodnij transport, № 1(42) (30 січня 2025): 147–55. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2025.1.42.18.
Full textAbstract:
У статті визначено, що одним із шляхів оптимізації управління рухом судна в різних умовах руху є створення систем, що застосовують метод, здатний адаптуватися відповідно до цих умов. Результати досліджень свідчать, що отримана адаптивна модель руху судна відповідає основним законам гідромеханіки та разом з алгоритмом адаптації може бути використана як базова при синтезі адаптивного методу управління рухом судна. У статті удосконалено адаптивний метод управління маневруванням судна на мілководді, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на застосуванні динамічної системи управління рухом та дозволяє підвищити точність настроюваних коефіцієнтів управління судном у стиснених водах і на мілководдідля систем автоматичного управління та підтримки прийняття рішень. Ключові слова: судноводіння, безпека судноплавства, безпека на морі, навігація, стислі води, попередження зіткнення суден, маневрування, маршрут судна, метод управління, морський транспорт
8
Шапіро, Ганна Владиславівна, та Маргарита Вікторівна Боріна. "ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МЕТОДІВ І СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 92–103. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.09.
Full textAbstract:
У ході дослідження проведена оцінка ступеня обґрунтованості прийняття рішень при використанні розроблених методів і системи інформаційного забезпечення судноводіння. Проведено порівняльний аналіз оцінювання адекватності та повноти інформаційної моделі оцінки обстановки, що подаються судноводію наявними способами та за використання запропонованих методів та досліджена оцінка ефективності удосконаленої моделі з використанням відомих в теорії моделювання показників достовірності, оперативності й повноти показує її більшу ефективність у порівнянні з існуючою. Запропоновано алгоритми, які дадуть змогу реалізувати автоматизоване вирішення завдань розпізнавання та ситуаційного аналізу надводної обстановки. Робота алгоритму ініціюється на вимогу користувача при зміні значень у базі даних інформаційних ознак або після модифікації бази знань про обстановку. Ключові слова: безпека мореплавання, інформаційна модель, навігація, нечітка нейронна мережа, прийняття рішення, розпізнавання надводної обстановки, розпізнавання ситуацій, рух судна, система управління рухом суден, технічні засоби судноводіння, формалізація, штучний інтелект.
9
Колесник, А. В., С. В. Смеляков, П. Г. Бердник та О. І. Колодяжний. "Метод оцінки ризику при відмові двигуна на повітряному судні в польоті на основі мережі Байєса". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 53–60. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.08.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є оцінка ризику для випадку виникнення особливої ситуації-відмові двигуна на повітряному судні в польоті. Метою є моделювання та кількісна оцінка ризику для випадку виникнення ситуацій, які можуть призвести до відмови двигуна на повітряному судні з використанням байєсівських мереж. Завдання: аналіз ряду математичних моделей, які доцільно використовувати для кількісної оцінки ризику в області безпеки польотів, побудова математичної моделі ризику, яка відображає розвиток можливих подій внаслідок відмови двигуна з використанням байєсівських мереж для визначення ймовірності виникнення авіаційних подій різного ступеня. Використовуваними методами є: теорія графів, байєсівські мережі, методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Розроблений метод оцінки ризику в сфері безпеки польотів, внаслідок реалізації такої небезпеки, як відмова двигуна на повітряному судні, заснований на застосуванні мереж Байєса. Побудована математична модель, що дозволяє визначити рівень ризику для випадку виникнення ситуацій, які можуть призвести до відмови двигуна в польоті у вигляді графа з таблицями безумовних, умовних та сумісних розподілів ймовірностей. За допомогою побудованої моделі визначено найбільш ймовірний наслідок прояву такої небезпеки як відмова двигуна на повітряному судні, а також найбільший рівень ризику. Висновки. Напрямком подальших досліджень є розробка та побудова системи підтримки прийняття рішень для удосконалення технології роботи авіадиспетчера управління повітряним рухом.
10
ДАВІДІЧ, Юрій, та Віктор ДОЛЯ. "До питання моделювання розподілу транспортних потоків у містах". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 21 (2023): 84–90. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i21.1212.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці ефективних методів моделювання розподілу транспортних потоків у містах. Аналіз результатів попередніх досліджень показав, що прогнозування параметрів транспортних потоків у містах доцільно проводити з використанням методів моделювання закономірностей руху транспортних засобів. Суттєвий вплив на параметри руху автомобілів мають умови руху, що визначаються характеристиками вулично-дорожньої мережі. Крім того на параметри руху впливає зовнішнє середовище. Цей вплив визначає стохастичний характер руху. Врахування стохастичних явищ при моделюванні параметрів руху автомобілів дозволить отримати більш адекватні результати прогнозування параметрів транспортних потоків у містах. Проведення натурних обстежень і обробка їх результатів дозволило отримати дані, що необхідні для розробки моделей зміни параметрів руху автомобілів. Отримані моделі було використано в імітаційній моделі руху транспортних засобі по вулично-дорожній мережі. Наведено алгоритм імітаційної моделі. Вихідними даними при моделюванні руху транспортних засобів є їх параметри і умови руху. Маршрут руху представляється як сукупність ділянок між перехрестями та перехресть вулично-дорожньої мережі. Для моделювання руху транспортних засобів визначається тип ділянки - з двостороннім або з одностороннім рухом. Залежно від типу ділянки в розрахунках використовуються відповідні моделі та параметри законів розподілу. З використання розроблених моделей визначається середня швидкість руху ділянкою. На наступному кроці моделюється фактична швидкість руху з використанням методу Неймана як випадкова величина, що розподілена за нормальним законом. Маючи значення фактичної швидкості руху можливо визначити час руху по ділянці. Аналогічним чином моделюється час проходження автомобілями перехресть вулично-дорожньої мережі. Після розгляду всіх ділянок та перехресть маршруту визначається сумарний час руху і виконується виведення результатів розрахунків. Отримані результати дозволяють визначити параметри руху автомобілів вулично-дорожньою мережею міста, що дає змогу вирішувати завдання моделювання розподілу транспортних потоків у містах.
 Ключові слова: транспортна система, маршрут руху, ділянка, перехрестя, швидкість, закон розподілу, модель
11
Ярмак, Віктор Леонідович, та Ірина Леонідівна Гусак. "ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДНА В ПОРТОВІЙ АКВАТОРІЇ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 59–68. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.06.
Full textAbstract:
У ході дослідження запропоновано способи завдання траєкторії руху судна для різних районів плавання із властивими ним умовами навігації, що базуються на методах аналітичної геометрії та фізичних принципах маневрування судном. Використаний математичний апарат для завдання ліній траєкторій довів його ефективність, що полегшує роботу автоматичних регуляторів. Для кожного з типів траєкторій розроблений відповідний за функціоналом принцип формування управляючих впливів та псевдоуправлінь, що базується на теорії автоматичного управління. Регулятори базуються на принципах ПІД-управління. Введення додаткового каналу кутового прискорення при управлінні нестійким на курсі судном дозволяє перетворити коливальні перехідні процеси в аперіодичні. Даний підхід розширює область стійкості системи управління й суттєво підвищує якість управління за критеріями економічності й безпеки за рахунок можливості підвищення коефіцієнта підсилення системи управління. За результатами моделювання руху судна на кожному з типів траєкторій з обраним для них регулятором відхилення від заданих траєкторій не перевищують допустимого за критеріями безпеки значення для кожного з районів плавання. Ключові слова: автоматизація, судноводіння, база знань, безпека судноводіння, зона небезпеки, інформаційна підтримка прийняття рішень, маневрування, маршрут судна, модель, навігаційна небезпека, навігаційна обстановка, обмеження плавання, перешкода, порт, портова акваторія, прийняття рішення, програмне значення курсу, система управління безпекою, судноводій, судноводіння, траєкторія, управління рухом судна, формалізація, штучний інтелект.
12
Рябов, Є. С., Б. Х. Єріцян, І. М. Колодій, С. В. Іванов, О. А. Сич та А. В. Галич. "Підвищення паливної ефективності магістрального тепловоза з роздільним навантаженням секцій". Science and Transport Progress, № 2(106) (25 червня 2024): 64–79. https://doi.org/10.15802/stp2024/306145.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> У статті передбачено дослідити підвищення паливної ефективності магістрального вантажного тепловоза при застосуванні роздільного навантаження дизель-генераторів окремих секцій. <strong>Методика.</strong> Дослідження проведено для неелектрифікованої ділянки між станціями Харків–Сортувальний та Суми під час руху вантажного поїзда із 45 навантаженими та порожніми вантажними вагонами в обох напрямках. Розглянуто рух поїзда з вантажним магістральним двосекційним тепловозом 2ТЕ116. Для визначення параметрів руху розроблено математичну модель, за допомогою якої вирішено серію тягових задач. Виконано розрахунки для випадків руху поїзда із серійним тепловозом та тепловозом, на якому застосовано роздільне навантаження дизель-генераторів його окремих секцій. Для проведення моделювання запропоновано спосіб навантаження секцій та побудовано тягові характеристики тепловоза відповідно до цього способу. <strong>Результати.</strong> Встановлено, що застосування роздільного навантаження дизель-генераторів окремих секцій тепловоза під час руху поїзда з навантаженими вагонами забезпечує зниження споживання пального на 18,7…19,6 % порівняно з рухом із серійним тепловозом. Для випадку руху поїзда з порожніми вагонами зниження споживання пального складає 8,1…10,3 % порівняно з рухом із серійним тепловозом. З’ясовано, що рух поїзда з порожніми вагонами може здійснюватися з тягою однією секцією тепловоза. У цьому випадку зниження споживання пального складає 29,5…31,0 %. У всіх досліджуваних випадках тривалість руху є практично однаковою. <strong>Наукова новизна.</strong> Автори цієї роботи розв’язали тягові задачі для реальної ділянки колії під час руху поїзда з вантажним тепловозом, на якому застосовано роздільне навантаження дизель-генераторів його секцій. Запропоновано спосіб формування тягових характеристик тепловоза за роздільного навантаження дизель-генераторів. <strong>Практична значимість.</strong> Розроблені математичні моделі руху поїзду, у тому числі для випадку роздільного навантаження дизель-генераторів секцій тепловоза, можна застосувати під час модернізації тепловозів чи створенні дизельного рухомого складу із застосування багатодизельної силової енергетичної установки.
13
Пономаренко, А. І., В. М. Богайчук та Д. О. Пархоменко. "Розробка гібридної нечітко-прецедентної моделі логічного виведення в автоматизованих системах управління літальними апаратами". Системи обробки інформації, № 4 (171) (31 грудня 2022): 48–53. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2022.171.05.
Full textAbstract:
Вдосконалення інформаційного забезпечення процесів прийняття рішень особою, що приймає рішення при ситуаційному аналізі повітряної обстановки та оцінці повітряної обстановки, є системним завданням. Ситуаційний аналіз обстановки та оцінка дій повітряних суден у зоні відповідальності органу управління – складне багатокомпонентне завдання. Вибрана в системі модель правил продукцій не є жорстко орієнтованою на застосування будь-якої конкретної стратегії логічного виведення і допускає можливість вибору або заміни стратегії завдяки властивостям поліморфізму запропонованої моделі. В статті наведено модель прийняття рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом за рахунок розробки моделі гібридного нечітко-прецедентного логічного виведення в позаштатних ситуаціях, які потенційно можуть призвести до виникнення авіаційних подій та інцидентів. Існуючі підходи, незважаючи на глибину досліджень, з використанням сучасного математичного апарату, не завжди охоплюють глибину проблеми на основі інтеграції знань. Запропонований у роботі нечіткий узагальнений критерій дозволяє динамічно визначати тип ситуації, що складається в поточній повітряній обстановці та вибрати тип логічного виведення для підтримки прийняття рішення. Особливо це важливо у випадках, коли рішення приймаються в умовах невизначеності, жорстких обмежень на часові та матеріальні ресурси, що притаманні небезпечним ситуаціям. Застосування запропонованої моделі дозволяє підвищити оперативність та обґрунтованість процесу прийняття рішень, що функціонують за умов невизначеності та обмежень на часові ресурси. Реалізована модель знань припускає висновок як за типом продукційної системи, так і за типом сценарно-прецедентного підходу.
14
Карпенко, Іван Володимирович. "Нове життя плоскої моделі Всесвіту в пост ньютонівському наближенні теорії тяжіння". International Science Journal of Engineering & Agriculture 3, № 1 (2024): 32–49. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20240301.05.
Full textAbstract:
Створена гравітаційна модель плоского (евклідової геометрії) Всесвіту у пост ньютонівському наближенні теорії тяжіння (ПНТТ-наближенні). ПНТТ-наближення забезпечує можливість вивчення внутрішнього гравітаційного поля тіл, радіус яких дорівнює їх гравітаційному радіусу . До таких тіл належить і плоский Всесвіт. Отримана узагальнена формула тяжіння Ньютона (УФТН), яка дозволяє вивчати гравітаційне поле всередині тіла з радіусом . Отримано, що напруженість поля дорівнює нулю в будь-якій точці простору-часу Всесвіту, досягає максимального значення на віддалі від вибраної точки, і знову зменшується до нуля на нескінченності (властивість обмеженої дальньодії гравітації). Це означає, що починаючи з віддалі сила тяжіння зі сторони мас, розміщених під сферою радіусом , зменшується. Тому тіла (галактики), на віддалях , рухаються швидше, ніж це передбачено законом Хаббла. Властивість обмеженої дальньодії гравітації притаманна і статичному Всесвіту, тому приписувати збільшені швидкості далеких галактик «темній» енергії немає підстав. Теоретична оцінка величини співпадає з експериментально встановленим астрофізиками висновком, що 5-6 млрд років тому галактики почали рухатися прискорено, з нашої точки зору – з підвищеними швидкостями. Обґрунтовується енергетично нульова модель плоского Всесвіту. Розпад вакууму на частки та античастки супроводжується утворенням з часток матеріальних тіл додатної енергії, а з античасток від’ємної енергії простору. Остання реалізується в процесі розширення Всесвіту, в силах, що протидіють гравітації – відцентровій, внутрішнього тиску та інших. Виведена формула доповнюваності швидкостей, згідно якої квадрат швидкості руху події (тіла) вздовж просторової системи координат в сумі з квадратом швидкості її руху вздовж часової осі дорівнює квадрату швидкості світла . Отримано, що для плоского Всесвіту швидкість руху матерії вздовж просторової осі і вздовж часової осі однакові і дорівнюють . Швидкість вздовж часової осі ототожнюється з поступальним рухом галактик, з швидкістю їх «старіння», з розширенням Всесвіту. Швидкість вздовж просторової осі – з переважно орбітальними рухами зірок, планет, з фізичною природою внутрішнього тиску, з будь-якою енергією, що протидіє гравітації. Згідно ПНТТ-моделі отримано, що вік плоского Всесвіту дорівнює 20 млрд років. Вік речовини з врахуванням, що галактики рухаються з швидкістю , молодший – 14,14 млрд років. Збільшення швидкості руху галактик відбулося 5,98 млрд років тому, експериментально встановлене - 5-6 млрд років тому. Згідно Стандартної моделі вік Всесвіту – 13,8 млрд років. Вік речовини – приблизно ті ж 13,8 млрд років. Вік зірок та галактик – менший 13,8 млрд років. Але якщо врахувати, що вік Всесвіту визначається поширенням світла, а не речовини, і, відповідно, дорівнює 19,5 млрд років, тоді Стандартна модель стає ідентичною ПНТТ-моделі. Це приводить до висновку, що Всесвіт насправді є плоским і енергетично нейтральним.
15
Фуклєв, Олег Іванович, та Микола Юрійович Євтушенко. "МОДЕЛІ РОЗХОДЖЕННЯ СУДЕН У СТИСНЕНИХ ВОДАХ". Vodnij transport, № 3(41) (24 грудня 2024): 159–66. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.3.41.18.
Full textAbstract:
Судноводіння на мілководді є звичайною практикою у стиснутих водах (наприклад, в портах та на підходах до них). У таких навігаційних зонах, які характеризуються обмеженою глибиною та шириною, морські судна часто стикаються з абсолютно іншими умовами плавання порівняно з навігацією у відкритому морі. Більшість суден спроєктовані та оптимізовані саме для навігації у відкритому морі. Визначено, що важливою проблемою, що заважають безпечному маневруванню у стиснутих водах, є гідродинамічна взаємодія між суднами. В статті отримали розвиток моделі розходження суден у стиснених водах, які враховують гідродинамічну взаємодію між суднами. Метою статті є розвиток моделей розходження суден у стиснених водах, яка, на відміну від існуючих, враховує гідродинамічну взаємодію між суднами. Проблема управління рухом судна за траєкторією у стиснених водах належить до найбільш актуальних, спрямованих на підвищення безпеки мореплавання та потреби подальшого вдосконалення методів її вирішення. Саме тому гостро стоїть питання якомога швидшого створення систем підтримки прийняття рішення для підвищення безпеки судноводіння, оперативності прийняття рішення та повноти врахування умов маневрування у стиснених водах. Отримала подальший розвиток модель розходження суден у стиснених водах, яка, на відміну від відомих, враховує гідродинамічну взаємодію між суднами, є елементом системи підтримки прийняття рішень судноводіння та дозволяє підвищити безпеку судноводіння. Ключові слова: гідродинамічна взаємодія, маневрування, моделі руху, стиснені води, судно, транспортні технології, навігаційна обстановка, судноводіння, безпека судноплаваства, безпека на морі, навігація, стислі води.
16
Мельник, Олексій Миколайович, Євгеній Володимирович Калініченко, Д. А. Бурлаченко, Петро Володимирович Никитюк та Олександр Володимирович Колесник. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ ШЛЯХОМ РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗІТКНЕННЯ НА БАЗІ «МОДЕЛІ ВІДКРИТОГО МОРЯ»". Vodnij transport, № 1(37) (25 травня 2023): 71–79. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.07.
Full textAbstract:
Зіткнення суден становлять значний ризик для безпеки на морі, людських життів і навколишнього середовища. Для зменшення цього ризику, нагальною потребою є розробка та використання передових системи та технологій, які допомагають штурманському складу сучасних суден приймати ефективні рішення та уникати ситуацій надмірного зближення. Однією з таких систем є система запобігання зіткненням суден з використанням моделі відкритого моря (OSM), яка являє собою динамічне представлення морського середовища, включно зінформацією про параметри руху суден-цілей в реальному часі. У цій статті представлено огляд систем запобігання зіткненням суден з використанням моделювання, обговорюються їх компоненти, методологія та переваги. Підкреслюється необхідність розробки та впровадження систем запобігання зіткненням суден і негативний вплив потенційних наслідків зіткнень. Розглядаються основні компоненти системи, включаючи збір і попередню обробку даних. Обговорюється розвиток таких моделей, підкреслюється їх роль у представленні та візуалізації морського середовища, її природа в режимі реального часу. Представляється методологія оцінки ризику зіткнення, розрахунок параметрів руху суден, таких як найближча точка зближення і потенційні курси зіткнення. Описано процес прийняття рішень щодо уникнення зіткнення суден, включаючи генерування оповіщень, попереджень і рекомендованих дій. Крім того, в статті розглядається розробка користувальницького інтерфейсу, який візуалізує модель відкритого моря, покращуючи взаємодію з користувачем і його обізнаність про ситуацію. Також підкреслюється важливість інтеграції системи з навігаційним обладнанням судна. Втім обумовлюється складність процесу впровадження систем запобігання зіткненням суден і необхідність дотримання морських правил і норм безпеки, експертної оцінки і дотримання галузевих стандартів для забезпечення ефективної і юридично сумісної системи. Загалом, використання систем запобігання зіткненням суден надає екіпажам суден потужний інструмент для оцінки ризиків зіткнення, прийняття обґрунтованих рішень і підвищення безпеки на морі в режимі реального часу і використання передових методології сприяючих мінімізації потенційних наслідків зіткнення суден і захисту людських життів, майна і навколишнього середовища. Ключові слова:моделювання, попередження зіткнень, модель відкритого моря, ризик зіткнення суден, потенційні курси зіткнення, безпека на морі, екіпаж судна, оцінка ризиків, безпека судноводіння, керування рухом.
17
Kolesnik, A., I. Zakharchenko та P. Berdnik. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ПРИ ВІДМОВІ ДВИГУНА НА ПОВІТРЯНОМУ СУДНІ В ПОЛЬОТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (2019): 15–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.015.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси розвитку ситуації при відмові двигуна на повітряному судні в польоті. Метою є побудова моделі можливого подальшого розвитку ситуації у випадку відмови двигуна на повітряному судні в польоті. Завдання: статистичний аналіз авіаційних подій, що сталися з цивільними повітряними суднами України, причиною яких стала відмова двигуна в польоті, аналіз необхідністі дослідження дій авіаційних спеціалістів в особливих випадках з точки зору прийняття ними своєчасних правильних рішень в умовах зростаючого психоемоційного навантаження. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що кількість авіаційних подій, пов’язаних з відмовою двигуна не має тенденції до зниження. Встановлено, що додаткове нервово-емоційне навантаження стає на заваді виконання пілотом та авіадиспетчером їх основних професійних функцій. Побудована модель можливого розвитку ситуації при виникненні особливого випадку в польоті - відмові двигуна на повітряному судні для її подальшого використання при практичній підготовці авіадиспечерів до дій в особливих випадках. Висновки. Напрямком подальших досліджень є розробка та побудова системи підтримки прийняття рішень для удосконалення технології роботи авіадиспетчера управління повітряним рухом
18
Мажара, І. П., та О. І. Тимочко. "Модель інформаційної системи управління повітряним рухом з точки зору операторської діяльності осіб групи керівництва польотами". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.02.
Full textAbstract:
Використання засобів імітаційного моделювання забезпечують осіб групи керівництва польотами можливістю правильно оцінити обстановку і приймати рішення в умовах невизначеності, допоможуть скоротити час налаштування інформаційної системи управління під нові або специфічні завдання, а також знайти, візуалізувати і зафіксувати в готовому вигляді варіанти реалізації інформаційної системи управління, кожен з яких може бути обраний при переході на наступну сходинку моделювання. Кінцева мета моделювання − ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання.
19
Онищук, Оксана Олександрівна. "ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКУ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ШВИДКОСТІ ДЛЯ ТЕПЛООБМІННИХ ПРОЦЕСІВ В АДІАБАТИЧНИХ УМОВАХ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 155–61. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.222804.
Full textAbstract:
У статті показано модель теплообміну для циліндричної заготовки з нестаціонарним режимом в адіабатичних умовах. Визначено середню швидкість поширення тривимірного фронту теплообміну вздовж циліндра та середню поперечну температуру для цього режиму через рівняння теплопровідності та рівняння кінетики. Крім того, визначено вплив радіуса ци-ліндра на швидкість теплообміну. Використовуючи рівняння теплопровідності та граничні умови, визначено середню поперечну температуру циліндра при теплообміні. Також викорис-товуючи рівняння кінетики, отримуємо значення середньої швидкості поширення тривимірно-го фронту вздовж циліндра для нестаціонарного режиму в адіабатичних умовах. Досліджено через параметр R0, який показує, наскільки радіус циліндра більший характеристичної величи-ни зони реакції, що при збільшенні радіуса швидкість теплообміну незначно зменшується. Графічно показано залежність R0 від характеристичної величини зони реакції G/Td для двох режимів ступеня віддалення від області. Використовуючи рівняння теплопровідності та рів-няння кінетики з початковими і граничними умовами, визначено середню швидкість поширен-ня фронту вздовж циліндра для нестаціонарного режиму в адіабатичних умовах та середню поперечну температуру. Розв’язано осесиметричну граничну задачу нестаціонарного теплооб-міну з рухом фронту тепла уздовж осі симетрії циліндра. Приведена математична модель теплообмінного процесу досліджувалася із застосуванням методу кінцевих різниць і програм-ного забезпечення ANSYS. Показано, що температура глибини перетворення теплообміну зна-ходиться в перерізі, перпендикулярному осі циліндра, який проходить через точку з максималь-ною температурою, причому, чим вища температура, тим світліша штриховка області.
20
Kostian, N. L. "РЕАЛІЗАЦІЯ НЕЙРО-НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ". Transport development, № 2(21) (29 серпня 2024): 75–87. http://dx.doi.org/10.33082/td.2024.2-21.07.
Full textAbstract:
Вступ. Надійні та ефективні транспортні системи забезпечують цільовий рівень якості життя. Критеріями оптимізації транспортної системи виступають індикатори роботи її елементів. Під час проєктування модулів інтелектуальних транспортних систем доцільно закладати математичні моделі, які можна адаптувати під мінливі умови функціонування зазначених систем. Аналіз останніх досліджень показав, що для оцінювання ефективності роботи транспортної системи доцільно застосовувати нейронні технології та системи нечіткого виведення. Мета. Дана стаття уточнює розроблені за результатами попередніх досліджень математичні моделі для оцінювання енергоефективності заданих конфігурацій транспортної системи шляхом застосування нейро-нечітких технологій. Результати. За результатами спостереження за рухом транспорту в заданих умовах сформовано три масиви статистичних даних: навчальна, тестова та контрольна вибірки для введення в систему ANFIS середовища Matlab. Ураховуючи кількість вхідних параметрів, генерування нейронної мережі виконано за методом субстрактивної кластеризації у neuroFuzzyDesigner GUI. Навчання мережі проведено за двома методами: методом зворотного поширення помилки та гібридним методом. Гібридний метод виявився більш продуктивним. Середньоквадратична помилка RMSE на навчальній вибірці становить 2,1153×10-8. Розроблена нейронна мережа дала змогу дослідити сумарний вплив параметрів ТС на енергоефективність ТЗ досліджуваних категорій та транспортних технологій. За результатами дослідження можна стверджувати, що параметри ТС більшою мірою чутливі до зміни своїх значень для пасажирського транспорту, ніж для вантажного. Висновки. Було досягнуто більш високу точність нелінійної моделі для оцінювання енергоефективності ТЗ порівняно з попередніми дослідженнями. Точність моделі суттєво зросла за рахунок поєднання систем нечіткого виведення з нейромережевими технологіями. Дану модель доцільно використовувати в підсистемі оцінювання ефективності роботи функціональних елементів локальних ТС у складі ІТС на регіональному та державному рівнях.
21
О., В. Горбова, та Д. Мерзлий О. "Дослідження автомобільних потоків засобами імітаційного моделювання". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 5(95) (18 жовтня 2021): 36–50. https://doi.org/10.15802/stp2021/252703.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Автомобільні перевезення вантажів і пасажирів стали важливою частиною загального процесу перевезення та взаємодії з усіма видами транспорту. Через збільшення автотранспортних потоків у транспортній мережі актуальною є проблема їх раціональної організації. Однак з урахуванням впливу різних чинників, таких як завантаженість і стан дороги, це завдання не може бути вирішене за допомогою аналітичних моделей, заснованих на графових моделях. Тому метою цієї статті є розробка безпечної моделі дорожнього руху на основі імітаційного моделювання координованих транспортних потоків у міській дорожній мережі із застосуванням системи комп’ютерного моделювання. <strong>Методика.</strong> Для пошуку ефективних стратегій управління транспортними потоками в мегаполісі, оптимальних рішень із проєктування вулично-дорожньої мережі та організації дорожнього руху необхідно враховувати широкий спектр характеристик транспортного потоку, закономірності впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на динамічні характеристики змішаного транспортного потоку. Застосування моделювання і створення адекватної моделі транспортного потоку є актуальним завданням у процесі організації та управління дорожнім рухом. Методика досліджень дозволить створити комплексний підхід до розв’язання задач наведеного типу та міститиме симбіоз теоретичних та експериментальних положень.<strong> Результати.</strong> Під час проведення експериментів було виявлено, що в разі звичайної роботи транспортної мережі швидкість проїзду всього виду транспорту задовільна. У випадку появи чинників, які створюють велике навантаження, збільшується час проїзду всього виду транспорту. Було виділено фактори, які можуть вплинути на оптимальну роботу мережі навіть за великого навантаження. <strong>Наукова новизна. </strong>Уперше створено загальну методологію імітаційного моделювання та вдосконалено формалізацію методу агентного моделювання. <strong>Практична значимість.</strong> Результати роботи покладені в основу системи імітаційного моделювання транспортних потоків, що дозволяє аналізувати властивості наявних і проєктованих транспортних вузлів. Система реалізована у вигляді програмного комплексу, який може бути використаний в установах державного управління, проєктних організаціях і консалтингових компаніях, що займаються проектуванням і реорганізацією схем дорожнього руху. Запропонована модель агента може бути використана для більш складних імітаційних моделей організаційно-технічних систем.
22
О., В. Лаврухін, Р. Миронець С. та А. Богомолов В. "Удосконалення технології управління рухом поїздів на основі абстракт-ного моделювання оперативних процесів". Science and Transport Progress. Bulletin of the Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, № 3-4(99-100) (28 грудня 2022): 25–32. https://doi.org/10.15802/stp2022/276194.
Full textAbstract:
<strong>Мета</strong>. За основну мету роботи автори становлять удосконалення процесу керування транспортними одиницями (поїздами) на основі абстрактного моделювання оперативних процесів, що дозволить оперативному диспетчерському апарату своєчасно реагувати на поїзні стани, які постійно змінюються. <strong>Методика</strong>. Із метою забеспечення ритмічного та рівномірного просування поїздів усіх категорій по залізничних напрямках поїзні диспетчери на основі свого досвіду, разом із локомотивними диспетчерами та машиністами поїзних локомотивів, постійно моніторять оперативний поїзний стан і розробляють стратегію просування поїздів по залізничних дільницях. Такий підхід досить енерговитратний із точки зору використання людських ресурсі через надмірне нервове напруження. Як наслідок зазначеного недоліку й допущених помилок виникають непродуктивні простої на залізничних станціях та в деяких випадках суттєве зменшення дільничної швидкості, що у свою чергу безпосереднім чином впливає прибутковість галузі та на якість обслуговування посажирів, у тому числі високошвидкісного руху. Основою прийняття управлінських рішень щодо оперативного поїзного стану є автоматизовані системи та особистий досвід професіоналів. У зв’язку з цим доцільно сформувати модель, яка буде відтворювати оптимальний план поїзної роботи за допомогою прогнозування основних показників. <strong>Результати</strong>. У ході науково-прикладного дослідження визначено предикат колізії попутного прямування поїздів різних категорій із розділенням станційними та міжпоїзними інтервалами, який у подальшому може стати основою потужного модуля системи підтримки прийняття оперативних рішень. <strong>Наукова новизна</strong>. У роботі запропоновано підхід до вдосконалення процесу управління транспортними одиницями на основі абстрактного моделювання оперативних процесів, що, на відміну від наявних підходів, дозволяє реалізувати швидкодіючу інтелектуальну систему підтримки прийняття рішень диспетчерським апаратом залізниці з можливістю самопристосування. <strong>Практична значимість</strong>. Реалізація запропонованого підходу у вигляді автоматизованого програмного комплексу дозволить у подальшому підвищити прибутковість залізничної галузі в секторі вантажного й пасажирського руху.
23
Байрамова, О. В., Ю. Г. Якусевич, В. В. Штрибець та В. В. Трішин. "Модель управління економією енергоресурсів у системі енергозабезпечення річкових суден". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 118–21. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.17.
Full textAbstract:
В статті розглянуто застосування квадратичної оптимізації на прикладі задачі розподілу енергоресурсів у системі електропостачання берегових об'єктів від трьох джерел (трьох підстанцій) між чотирма споживачами таким чином, щоб втрати електроенергії в електромережі були мінімальними. Розроблено програму в кодах MATLAB, що дозволяє вирішувати широкий спектр задач розподілу ресурсів: визначення оптимального завантаження суднових дизель-генераторних агрегатів при рівнобіжній роботі; оптимальне завантаження системи електропостачання портів, суднобудівних судноремонтних заводів та ін. Потреба в нових технічних рішеннях визначена необхідністю підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх складових елементів. Усунення кризових явищ у вітчизняній транспортній системі полягає у створенні нових моделей та методів управління енергоефективністю, алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій енергоефективного машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення економічності суднових енергетичних установок та їх елементів шляхом ефективного використання різних видів ресурсів у кожнім рейсі. Серед технічних засобів, що підлягають автоматизації, необхідно виділити суднові енергетичні системи, системи та пристрої суднових електроенергетичних комплексів, засоби управління рухом, вантажними операціями, забезпечення життєдіяльності, засоби автоматизації енергоємних виробничих процесів. Актуальність даної статті полягає в тому, що в результаті отримується модель економії енергоресурсів в системі, синтезуються системи автоматизації та управління енергозабезпечення річкових суден і судном у цілому, реалізуючи ефективні закони управління шляхом оптимізації технологічних процесів на базі принципу найменшої дії з використанням операційних досліджень.
24
Alfyorov, О. I. "Statistical model of reliability of cultivators with vibratory movement of working bodies." Naukovij žurnal «Tehnìka ta energetika» 10, no. 1 (2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2019.01.005.
Full text
25
МИРОШНИЧЕНКО, Юрій. "ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ СУДУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Law. State. Technology, № 1 (8 грудня 2022): 130–35. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2022-1-20.
Full textAbstract:
Мета дослідження, результати якого подаються у цій статті, полягала у визначенні поняття процесуальних дій суду через створення класифікаційної моделі відповідної системи. Методологія дослідження ґрунтується на використанні діалектичного та системного методів. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування та ін.), застосовувалися при опрацюванні нормативної бази та наукових джерел, формулюванні висновків. Герменевтичний та формально-юридичний методи використовувалися для з’ясування внутрішнього змісту окремих норм кримінального процесуального законодавства. Метод термінологічного аналізу застосовувався при визначенні поняття процесуальних дій суду, а метод класифікації – для їхньої систематизації. Поставлена мета визначалась з огляду на те, що однозначне визначення цього, як і будь-якого іншого наукового терміну, є важливим теоретичним завданням, розв’язання якого дає досліднику розуміння того, з яким саме об'єктом він має справу в тому чи іншому випадку. Визначення змісту терміну «судова дія» насамперед дозволило відповісти на питання щодо того, які саме із передбачених законом дій слід вважати судовими. Відповідно до цього автором обґрунтовано правомірність і запропоновано критерії допустимості проведення в суді освідування та витребування судом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб речі, документи, відомості, необхідні для перевірки достовірності та допустимості наявних доказів. В результаті проведеного дослідження сформульовано авторське визначення поняття «Процесуальні дії суду в кримінальному провадженні» та запропоновано класифікаційну модель даної системи, що включає: власне судові дії, зокрема слідчого характеру та інші дії пізнавальної спрямованості судові дії; організаційні (підготовчі та забезпечувальні) дії суду; інші процесуальні дії суду, пов'язаних з рухом справи й процедурою судового розгляду.
26
Колодяжний, М. Г. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕПРЕСИВНОЇ ТА КРИМІНОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛЕЙ УБЕЗПЕЧЕННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 102 (2023): 110–20. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.102.110-120.
Full textAbstract:
У науковій статті на підставі результатів емпіричного та теоретичного дослідження здійснена спроба визначення дієвості карального і некарального підходів щодо підвищення рівня безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту шляхом зменшення смертності й дорожньо-транспортного травматизму і так само запобігання автотранспортним правопорушенням. Виділені прояви тяжіння сучасної державної політики України у вказаній сфері до репресії: криміналізація окремих діянь; посилення адміністративної відповідальності за окремі правопорушення на транспорті; відповідна організаційна налаштованість керівництва МВС України і Національної поліції, активне застосування примусу в діяльності органів та підрозділів патрульної поліції. Наголошено, що некаральна (кримінологічна) модель убезпечення дорожнього руху базується на європейській стратегії Vision Zero. Вона відноситься до управління дорожнім рухом, безпечних доріг, сучасних транспортних засобів, убезпечення пересування учасників дорожнього руху, поставарійної діяльності. Здійснений ґрунтовний кримінологічний аналіз адміністративних стягнень за вчинення найбільш поширених правопорушень у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту в багатьох країнах-членах ЄС. Установлено кореляційні взаємозалежності між рівнем безпеки дорожнього руху у відповідних європейських державах та розміром штрафів за деякі правопорушення у сфері дорожнього руху, а також рівнем ВВП на душу населення. Проведено такий аналіз й щодо України. Зауважено, що оцінка рівня безпеки дорожнього руху має ураховувати не лише правові, а й передусім економічні чинники. Констатовано, що кримінологічна (некаральна) модель убезпечення дорожнього руху є більш ефективною порівняно з репресивним підходом. Водночас в Україні має бути застосована комбінована модель запобігання автотранспортним правопорушенням. Вона охоплює кримінологічні та деякі примусові заходи.
27
Назаренко О. А., Банзак О. В., Грабовський О. В. та Банзак Г. В. "РОЗРОБКА ІМІТАЦІЙНОЇ СТАТИСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ". Перспективні технології та прилади 1, № 25 (2024): 98–104. https://doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2024-25-15.
Full textAbstract:
Складні технічні об'єкти військової техніки у суспільстві мають виключно важливе значення. Йдеться насамперед про різні радіоелектронні комплекси військового та спеціального призначення, радіолокаційні станції, автоматизовані системи управління (повітряним рухом, об'єктами енергетики тощо). Від рівня безвідмовності таких об'єктів залежить обороноздатність держави, економічна безпека, життя сотень та тисяч людей. Такі об'єкти належать до класу об'єктів, що відновлюються тривалого багаторазового застосування. Вони, як правило, є дорогими та потребують значних витрат на їх експлуатацію. Для забезпечення необхідного рівня безвідмовності в процесі їх експлуатації зазвичай проводиться технічне обслуговування (ТО), суть якого полягає у своєчасній запобіжній заміні елементів, що знаходяться в стані перед відмовою. У цієї праці розроблено імітаційну статичну модель (ІСМ), призначену для прогнозування показників надійності та вартості експлуатації складного технічного об'єкта військової техніки, що залежать від параметрів обраної стратегії ТО. В ІСМ реалізовано алгоритми імітації процесів ТО для трьох варіантів стратегій ТО. Режим моделювання регламентованого ТО запроваджено з метою забезпечення повноти аналізу можливих стратегій ТО об'єкта, що проектується та прогнозування можливого виграшу у надійності та вартості експлуатації об'єкта за рахунок застосування стратегій технічного обслуговування «по стану» (ТОС).
28
БУГАЙОВ, Ігор, Ольга ХОЛОДОВА та Марина БУГАЙОВА. "Оцінка ефективності застосування методів каналізування руху на вулично-дорожній мережі міста". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 21 (2023): 40–50. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i21.1207.
Full textAbstract:
Доведена актуальність проблеми безпеки та ефективності дорожнього руху на транспортній мережі України. Доцільність вирішення зазначеної проблеми полягає у впровадженні каналізування дорожнього руху як способу системи управління рухом та інфраструктурою дорожньої мережі з метою забезпечення мінімізації затримок, конфліктів та перевантажень на дорогах, а також плавного та безпечного потоку транспортних засобів. Встановлено, що каналізування руху забезпечує найкращі умови для всіх учасників руху, знижує негативний вплив на навколишнє середовище та економіку. Саме тому в даному дослідженні проведена оцінка ефективності впровадження каналізованого руху на ділянці вулично-дорожньої мережі центральної ділової частини м. Харків.
 Встановлено, що із збільшенням інтенсивності транспортного потоку збільшуються відповідно середня довжина затору, середня затримка руху одного транспортного засобу та середня кількість зупинок одного транспортного засобу як без застосування каналізованого руху, так й з каналізацією руху. Але в статті доведено, що введення каналізованого руху спроможне знижати довжину заторів, затримки руху та кількість зупинок транспортних засобів. Ефективність організації дорожнього руху від зниження перелічених показників в середньому становить 30%.
 Отримані теоретичні залежності оціночних показників від інтенсивності руху транспортного потоку можна використовувати для оцінки організації дорожнього руху на різних елементах вулично-дорожньої мережі міст.
 Ключові слова: каналізування дорожнього руху, вулично-дорожня мережа, перехрестя, транспортна модель, моделювання, критерій, затримка руху, довжина затору.
29
Oberemok, Serhii A., та Serhii V. Polishchuk. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В РЕЖИМІ ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛОК ОТРИМУВАЧЕМ З УРАХУВАННЯМ ВІДМОВ НА ВУЗЛАХ КОММУТАЦІЇ В МЕРЕЖАХ АСУ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 1, № 31 (2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2018-31-1-77-80.
Full text
30
Паращук, Д. Л., В. М. Зіркевич та М. Г. Грубель. "Моделювання динаміки гасника коливань із керованою частотою". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.36930/40310118.
Full textAbstract:
Розроблено методику описання амплітудно-частотної характеристики динамічного гасника коливань, який є пружною консольною балкою із системою зосереджених мас. Математичною моделлю коливань такої системи є крайова задача із дискретною правою частиною. Використовуючи властивості системи власних функцій, які описують форми власних коливань вказаного тіла без зосереджених мас, методом регуляризації отримано аналітичні співвідношення, які описують амплітудо-частотну характеристику такого гасника коливань. Встановлено, зокрема, що його частота власних коливань приймає менші значення для: більших величин зосереджених мас, ближчого їх розміщення до кінця пружного тіла та більшої його довжини. Отримані співвідношення можуть бути базовими для налаштування вказаного типу гасників коливань з метою максимального виконання ними функціональних завдань. Ефективність застосування динамічних гасників коливань (ДГК) для гасіння коливань встановленого у транспортному засобі чутливого елемента залежить від багатьох чинників: способів і місця кріплення до підресореної частини транспортного засобу, його розмірів та ваги, матеріалу та його компоновки та ін. Сукупно зазначені чинники впливають на основні характеристики власних і вимушених його коливань, а відтак – на частину енергії, яку отримує ДГК від чутливого елемента, зумовлену рухом транспортного засобу вздовж пересіченої місцевості. Із фізичних міркувань остання значною мірою залежить від співвідношення між частотами власних коливань ДГК, чутливого елемента та підресореної частини. Отримано математичну модель ДГК, яка відповідає консольно закріпленій балці. Способом регуляризації дискретних зовнішніх сил отримано спектр власних частот ДГК, який враховує всі основні його характеристики: пружні властивості балки, її довжину, величину зосередженої маси. З використанням зазначеного вище отримано системи диференціальних рівнянь кутових коливань механічної системи підресореної частини транспортного засобу – чутливий елемент – ДГК. Програмна реалізація її дає змогу: визначити місце закріплення динамічних гасників коливань на турелі; визначити оптимальну масу динамічних гасників коливань; розрахувати оптимальні частоти власних коливань динамічних гасників коливань, закріплених на чутливому елементі, під час дії сили при навантаженні в русі транспортного засобу по пересіченій місцевості. Здійснено дослідження взаємодії турелі з динамічними гасниками коливань та обґрунтовано спосіб їх оптимального налаштування для уникнення явищ, близьких до резонансних.
31
Khomeriki, O. A. "Феномен університету як маркер суспільного розвитку і модератор соціокультурних трансформацій". Grani 18, № 5 (2015): 58–63. http://dx.doi.org/10.15421/1715099.
Full textAbstract:
Стаття присвячена інституалізації інституту вищої освіти в історії нашої цивілізації. Те як соціалізувався і змінювався цей інститут в різні епохи, аналізується крізь призму трансформації місії університету, динаміки його призначення в соціумі. Нові функції вищої освіти знаходили втілення в нових практиках її конкретнореальної буттєвості, відтворювались репрезентацією нових функцій і форм освіти. Шлях університету від елітарного, замкненого інституту до сучасної транснаціональної освіти є рухом, якій синхронно відображає динаміку і самого суспільства, і його саморозвиток. Увага автора також зосереджена на історії створення університетів, яка почалась з появою перших Studiumgenerale в XIXII століттях. Метою статті постає аналіз ґенезу феномена університету в контексті суспільноісторичних і культурних трансформацій. Зазначається, що університет, як своєрідна модель культури, включає в себе безліч своєрідних пластів і нашарувань, що відображають своєрідність конкретного середовища, в якому відбувалось становлення університету і яке вплинуло на особливість його структури, форми, засоби і методи навчання та виховання. Університет як вищий навчальний заклад розвивався завдяки державі, яка його фінансувала, стежила за дотриманням усіх норм його вільної діяльності, забезпечувала висококваліфікованими викладачами і підготовленими студентами, тобто повністю сприяла його успішній діяльності. Новий університет був одночасно дослідницьким, культурним і професійним інститутом.
32
Шуляк, Михайло Леонідович, Андрій Павлович Кожушко, Сергій Петрович Соколік та Олексій Миколайович Калнагуз. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ АГРЕГАТІВ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ КОЛІС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МАШИНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (1 липня 2025): 69–74. https://doi.org/10.32782/msnau.2025.2.11.
Full textAbstract:
В статті розглядаються проблеми енергозбереження транспортно-технологічних агрегатів при використанні активних коліс технологічної машини. Відомо, що для транспортно-технологічних агрегатів виконання технологічної операції пов’язано з більш складними динамічними процесами, оскільки потужність двигуна витрачається на транспортну і технологічну частини. Слід звернути увагу, що на даний час недостатньо досліджені питання динаміки руху транспортно-технологічних агрегатів з активними колесами технологічних машин, вирішення цього питання відкриває нові напрямки підвищення ефективності роботи цих агрегатів. З огляду на дослідження у суміжних галузях науки, використання активних коліс технологічної машини дозволить підвищити показники прохідності та енергозбереження. Основна задача використання активного приводу коліс транспортно-технологічних агрегатів – це створення додаткової тягової потужності за рахунок повного використання потенційних можливостей двигуна трактора. Такий підхід розширює межі щодо комплектування агрегатів за рахунок можливості трактора працювати еквівалентно тракторам вищих тягових класів. Особливо це актуально для машин змінної маси, оскільки для забезпечення найбільшої ефективності тяговий клас трактора необхідно змінювати під час виконання технологічної операції. Проте виникає питання щодо балансу розподілу потужності двигуна трактора у таких агрегатах. В залежності від співвідношення штовхаючого зусилля від технологічної машини РхП і сили тяги на гаку трактора РkТ можливі три випадки руху агрегату: РkT>PxП; РkT=PxП; РkT<PxП. З позиції динаміки, при ефективному погодженні тягових сил на колесах трактора та технологічної машини (причепу, бочки тощо), можна забезпечити демпфування горизонтальних та вертикальних коливань на зчіпному пристрої трактора, які створюються змінним тяговим опором сільськогосподарських знарядь.В роботі розглянуто спрощену динамічну модель з акцентом на дослідження коливання поздовжніх сил. Визначено, що використання активного приводу коліс технологічної машини при забезпеченні умови руху за часткового недовантаження РkТ > PxП технологічної машини, в порівнянні з рухом базового агрегату, дозволяє зменшити загальну амплітуду коливань поздовжніх сил та змістити частотний діапазон до більш низьких частот. Як наслідок, майже повністю зникають коливання на частоті 8 Гц, а на частоті 6 Гц потужність зменшується у 1,5 рази, що показує такий режим передачі потужності до активних коліс найкращим з позиції енергозбереження та додаткових витрат енергії.
33
Дакі, О. А., С. А. Олізаренко, Ю. Г. Якусевич, З. Я. Дорофєєва та В. В. Тришин. "Інформаційна технологія розробки бази знань інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.07.
Full textAbstract:
Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.
34
Біляєв, М. М., В. Лемеш М., О. Задоя В., Б. Машихіна П., Г. Татарко Л. та М. Якубовська З. "Моделювання біологічногоочищеннястічних вод в аеротенку з рухомим біоценозом". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 1(91) (15 лютого 2021): 15–24. https://doi.org/10.15802/stp2021/227358.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Основною метою статті є розробка чисельної моделі для аналізу процесу біологічного очищення стічних вод в реакторі з рухомим біоценозом. <strong>Методика. </strong>Для математичного моделювання процесу біологічного очищення стічних вод в реакторі з рухомим біоценозом використано гідродинамічну модель нев’язкої безвихрової течії. Крайові умови для моделювального рівняння розраховано на поверхнях біореактора, твердих стінках, верхній поверхні; на вхідній границі; на границі витоку зі споруди. Для розрахунку процесу руху активного мулу та субстрату в біореакторі використано модель масопереносу, що враховує конвективно-дифузійний рух. Процес біологічного очищення води в тій частині біореактора, де немає рухомих носіїв біоценозу, розраховано на базі моделі Monod. А процес біологічного очищення води в частині біореактора з рухомими носіями розраховано на базі емпіричної моделі в три етапи. На першому етапі визначено субстрат за допомогою моделі Harremoes. На другому етапі розраховано швидкість «споживання» субстрату в біоплівці. На третьому етапі визначено зміну концентрації субстрату в зоні, де розташовані носії біоценозу, за рахунок конвективного руху, дифузії субстрату в потоці та його деструкції в біоплівці на носіях. Хаотичний рух носіїв біоценозу в реакторі змодельовано на базі параболічного рівняння дифузії. Для чисельного інтегрування моделювальних рівнянь використано кінцево-різницеві схеми. <strong>Результати.</strong> Здійснено програмну реалізацію побудованої чисельної моделі. Проведено обчислювальний експеримент із визначення ефективності біологічного очищення стічних вод у різних частинах біореактора. <strong>Наукова новизна.</strong> Створено ефективну багатофакторну чисельну модель, що дозволяє оперативно аналізувати ефективність біологічного очищення стічних вод в аеротенку з рухомими носіями біоценозу. <strong>Практична значимість.</strong> Створена двовимірна чисельна модель може бути використана для проведення серійних розрахунків на етапі проєктування систем біологічного очищення стічних вод та аналізу ефективності роботи біореакторів за різних умов експлуатації.
35
Zamanа, A., та I. Husak. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ БЕЗПЕЧНОЇ ШВИДКОСТІ СУДЕН ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДЕН ВНУТРІШНІМ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 74 (2023): 34–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.4.034.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є побудова архітектури системи управління рухом судна на основі модифікації принципів побудови самої моделі системи управління судном з використанням нових підходів до формалізації процесів збору та обробки інформації. Поставлена мета досягається шляхом аналізу основних варіантів побудови моделей руху судна (МРС), розроблення методики її формування на основі збереженої інформації про рух судна, синтезу МРС з використанням апарату нечіткої логіки та оцінки якості їхньої роботи, побудови агентної моделі управління руху судна на основі розробленої МРС. Найсуттєвішим результатом є розробка структури агентної системи обробки вихідних даних від вимірювального комплексу та математичний опис даної системи агентами, об'єктами довкілля та подіями, які в ньому відбуваються. Крім того, елементи системи пов'язані між собою реакцією довкілля на дію або бездіяльність агентів, що розглядаються як закони функціонування системи. Значущість отриманих результатів складається у розробці методики і структури системи формування моделі руху судна, яка відрізняється використанням результатів вимірювань станів судна і умов його плавання протягом регулярних рейсів та формуванням на цієї основі бібліотеки. Особливістю одержаних результатів є накопичення в структурованій бібліотеці даних, виміряних після оцінювання їхньої новизни, та їх періодичне використання для уточнення моделей. Запропонована структури бібліотеки моделей і бази вихідних даних, які аналогічні за побудовою, і містять два розділи – станів судна та умов плавання, що безпосередньо впливає на методику вибору необхідної моделі з бібліотеки. Відміна від відомих робіт полягає у структуруванні умов плавання на основі положень теорії нечітких множин, що дозволило обирати моделі, які найбільше підходять до поточної ситуації без використання для їх формування додаткового маневрування. Для реалізації мультиагентних систем, що функціонують у реальному часі, запропоновано розробити модуль прийняття рішення агентом і реалізувати функції цілепокладання під час реалізації прийнятих рішень. Запропоновані підходи дозволяють підвищити якість формального опису розв'язуваних задач, формалізувати процеси збору й обробки інформації про стан судна та умови плавання і реалізувати архітектуру системи керування судном для різних умов.
36
Pavlenko, M. A., I. O. Borozenec, S. G. Shilo та O. M. Dmitriiev. "МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОЗНАКСИТУАЦІЙ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (2019): 22–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.022.
Full textAbstract:
У роботі розглядається підхід до формування множини інформаційних ознак ситуацій обстановки з метою синтезу інформаційної моделі на засобах відображення інформації індивідуального та колективного користування, що входять до складу інформаційно-управляючого комплексу автоматизованих систем управління повітряним рухом. Для складних умов діяльності операторів автоматизованих систем управління повітряним рухом характерним є невизначеність суперечливість та недостатність вихідних даних для підготовки ухвалення рішень. Наявний час та обмеження щодо обсягу наявних інформаційних ресурсів в таких умовах можуть виявитися недостатніми для формування об’єктивної концептуальної моделі ситуації обстановки, що складається. В існуючій системі інформаційного забезпечення діяльності операторів використовуються обмежені за змістом та за формою подання інформаційні ознаки, що призводить до синтезу інформаційних моделей ситуацій обстановки, які не можуть в повній мірі забезпечити необхідну якість підготовки рішень. Для усунення існуючих недоліків пропонуються напрями вдосконалення відомих методів формування інформаційних ознак, шляхом класифікації та розподілу ознак за ступенем їх важливості відповідно до ситуації, що складається, а також відносно до конкретного часткового завдання, що вирішується оператором. Запропоновано правила формалізації щодо встановлення ступеню значимості наявних інформаційних ознак. Наведено зміст та послідовність процедур відбору інформаційних ознак з різних груп для синтезу інформаційних моделей, які найбільш повно задовольняють специфіку діяльності операторів. Наведений наскрізний приклад, щодо побудови оптимального кортежу різнотипних ознак для визначення напрямку розвитку потенційно-конфліктної ситуації підтверджує роботоспороможність запропонованого методу. В підсумку отриманий метод дозволяє підвищити рівень автоматизації процесів формування вихідних даних для підготовки прийняття управлінських рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
37
Pavlenko, M., M. Petrushenko, S. Shylo, I. Borozenec та O. Dmitriyev. "МЕТОД ПРОЕКТУВАННЯ ТА СИНТЕЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.003.
Full textAbstract:
В статті викладено результати досліджень, присвячені питанням проектування та синтезу інформаційних моделей, що є необхідною складовою системи інформаційного забезпечення осіб, які приймають рішення в автоматизованих системах управління повітряним рухом. Наведено аналіз можливих структур побудови інформаційних моделей та запропоновано для порівняно простих умов обстановки використовувати лінійну або ієрархічну структури. Для врахування можливих змін ситуацій обстановки, що призводять до необхідності суттєвого зростання обсягу інформації для відображення, доцільно використовувати комбіновану структуру інформаційної моделі. Наведено співвідношення, які надають можливість оцінити характеристики структури інформаційних моделей на етапі їх ергономічного проектування і визначити кількість інформаційних елементів в одній програмі відображення з урахуванням мінімізації часу пошуку заданих елементів. Наведено можливі варіанти спільного використання засобів відображення інформації як індивідуального так і групового та колективного користування. Запропоновано структуру процесу та послідовність і зміст операцій при розробці вимог до форми інформаційних елементів. Наводяться дослідження ефективності використання різних форм подання інформаційних елементів. В підсумку наводяться структура, зміст та послідовність етапів методу проектування і синтезу інформаційних моделей для інформаційної підтримки прийняття рішень з оцінки обстановки, який на відміну від існуючих враховує етапи діяльності та специфіку задач, що вирішуються операторами в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
38
Surkov, K. "ДЕКОМПОЗИЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДИСПЕТЧЕРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ В АДАПТИВНІЙ ТРЕНАЖЕРНІЙ СИСТЕМІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (2018): 30–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.030.
Full textAbstract:
Застосування адаптивних навчальних систем є напрямом вдосконалення навчальної діяльності диспетчерів управління повітряним рухом, зокрема на тренажерах. Доведено, що адаптивне навчання, яке включає штучний інтелект та гнучкі механізми формування індивідуально-адаптованих вправ, підвищує ефективність навчання порівняно з традиційним навчанням. Крім того, застосування адаптивного навчання дозволяє заощадити на витратах на професійну підготовку авіадиспетчерів за рахунок скорочення часу її проведення без зниження її ефективності. Процес адаптації складається з трьох етапів: вилучення інформації про користувача, обробка інформації для ініціалізації та оновлення моделі користувача і використання моделі користувача для забезпечення адаптації. Однією з головних проблем існуючих досліджень в сфері інтелектуальних навчальних систем є те, що в них не в повній мірі досліджено питання формування індивідуальних стратегій діяльності авіадиспетчерів на рівні моделей і алгоритмів для забезпечення ефективного зворотного зв’язку на протязі всіх етапів їх професійної підготовки. В існуючих тренажерних системах обслуговування повітряного руху не реалізовано завдання корекції навчальної діяльності. У статті розглянуті можливості формування адаптивного характеру і напрямку навчання в вигляді індивідуальних стратегій діяльності за допомогою структурованої множини режимів навчання, типових помилок за відповідними критеріями оцінки та окремих дій. Подальшими напрямами дослідження можна вважати визначення вагових коефіцієнтів важливості кожної помилки за відповідним критерієм оцінки та вагові коефіцієнти складності окремих дій. Розробка механізмів спостереження та аналізу сукупності помилок та їх причин.
39
Степанчук, Олександр Васильович, Олександр Іванович Лапенко та Оксана Сергіївна Чернишова. "Особливості використання методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міста". Theory and practice of design, № 25 (28 червня 2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.18372/2415-8151.25.16787.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає в проведенні аналізу методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст, виявленні проблем щодо їхнього використання та впровадження в сучасних умовах розвитку й функціонування міст та життєдіяльності населення; узагальненні результатів підходів щодо існуючих моделей руху транспортних потоків по вулично-дорожній мережі міст. У дослідженні виконано опис та аналіз задач, що вирішуються за допомогою використання методології теорії транспортних потоків та дозволяють покращити умови руху транспортних засобів по магістральних вулицях міста. Здійснено обґрунтування функціональної класифікації математичних моделей транспортних потоків, де були розглянуті моделі прогнозу завантаження транспортної мережі, моделі динаміки транспортного потоку, моделі оптимізації функціонування транспортної мережі. У статті подано та розглянуто напрямки вдосконалення системи управління транспортними потоками в цілому по вуличній мережі всього міста, а також розглянуто наукові концепції та теоретичні положення з розподілення транспортних засобів по вулично-дорожній мережі, які дозволять в режимі реального часу вирішувати задачі оптимального управління транспортними потоками.Проведене дослідження дозволило виконати аналіз існуючих методів моделювання транспортних потоків на вулично-дорожній мережі міст і розробити загальну концепцію їхнього впровадження в систему управління міським вуличним рухом. Отриманий науковий результат є підґрунтям для подальших теоретичних і прикладних досліджень, які направлені на розробку інтелектуальної системи управління вуличним рухом.
40
ХІТРОВ, Ігор. "Оцінка ефективності функціонування перехрестя з круговим рухом". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 21 (2023): 227–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i21.1228.
Full textAbstract:
Автомобільні дороги забезпечують безперервний, безпечний та зручний рух транспортних засобів. Перехрестя з круговим рухом є популярним рішенням серед транспортних розв’язок. Їх кількість щорічно зростає, головним чином з міркувань безпечності його функціонування та високої якості обслуговування для всіх учасників дорожнього руху.
 Наразі спостерігається глобальна автомобілізація населення, спостерігається постійне збільшення кількості транспортних засобів, і це характерно для кожного міста і містечка. Тому проектування перехресть з круговим рухом повинно враховувати всі тенденції розвитку транспортної інфраструктури та демографії населення, а також повинно здійснюватися постійний їх моніторинг.
 Кожне перехрестя має власні визначальні характеристики, які можуть впливати на його безпечність та зручність проїзду, однак потребують ретельного підходу для конкретних дорожніх умов (найчастіше пошуку золотої середини між безпекою та пропускною здатністю). Їх проектують різних розмірів для певних цілей та умов функціонування.
 Детальний контроль всіх параметрів перехрестя з круговим рухом дозволить в повній мірі оцінити його експлуатаційні, безпекові та екологічні показники, визначити слабкі місця та своєчасно запровадити альтернативні варіанти підвищення ефективності.
 У статті наведено узагальнені результати досліджень геометричного дизайну, інтенсивності, пропускної здатності та безпечності перехрестя з круговим рухом міста Дубно Рівненської області, яке введене в експлуатацію у 2019 році.
 Метою цього дослідження є визначення ефективності функціонування та безпечності перехрестя з круговим рухом та збору необхідних даних для побудови математичної моделі з моделюванням дорожньої ситуації для різних варіантів проїзду такого перехрестя.
 Ключові слова: перехрестя з круговим рухом, транспортний потік, інтенсивність, пропускна здатність, безпечність, геометрія.
41
Сінюта, Катерина Олександрівна, та Володимир Володимирович Голіков. "ГЛИБОКЕ НАВЧАННЯ У КОНТЕКСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МОРСЬКІЙНАВІГАЦІЇ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 104–11. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.10.
Full textAbstract:
У статті детально проаналізовано перспективи застосування технологій глибокого навчання в галузі морської навігації. Показано, що глибоке навчання дозволяє автоматизувати та значно підвищити якість таких процесів: розпізнавання та класифікація суден за візуальними характеристиками, виявлення перешкод на шляху руху судна, моніторинг та аналіз даних з бортових сенсорів, прогнозування аварійних ситуацій, розробка систем доповненої реальності для поліпшення навігації, створення віртуальних тренажерів, точне прогнозування погодних умов, автоматизоване керування рухом судна. Огляд літератури показує, що глибокі нейронні мережі дозволяють значно підвищити якість об'єднання зображень з різних датчиків для виявлення суден, проаналізувати великі масиви даних з бортових сенсорів, розробити ефективні системи доповненої реальності для навігації, створити реалістичні віртуальні тренажери, побудувати точні моделі прогнозу погоди, реалізувати автоматизоване керування рухом судна на основі глибокого навчання. Автори наголошують, що для успішного впровадження технологій глибокого навчання в морській навігації необхідна подальша оптимізація алгоритмів під конкретні задачі, інтеграція даних з додаткових датчиків, розробка спеціалізованих архітектур глибоких нейромереж з урахуванням особливостей морського середовища, а також ретельне тестування систем в реальних умовах. Особливу увагу слід приділяти питанням кібербезпеки та захисту систем керування від зламів. Також важливо розробляти методи ефективного навчання моделей на обмежених даних, типових для умов морської навігації. Зроблено висновок, що інтеграція технологій глибокого навчання відкриває значні перспективи для автоматизації та підвищення ефективності і безпеки морського транспорту. Для успішного впровадження потрібні зусилля фахівців в галузі штучного інтелекту, обробки даних, морської інженерії та навігації. Ключові слова: глибоке навчання, штучний інтелект, морська навігація, автоматизація, безпека
42
Шмельова, Т. Ф., Ю. В. Сікірда, М. М. Яцко та В. М. Стратонов. "Оптимізація сумісного прийняття рішень авіаційними фахівцями в аварій-них ситуаціях внаслідок вулканічної активності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(55) (2 вересня 2024): 40–53. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2024.55.05.
Full textAbstract:
З 1953 по 2009 рік дев’ять випадків потрапляння повітряних суден у хмари вулканічного попелу супроводжувалися відмовою двигуна(ів) під час польоту. В подібних аварійних ситуаціях (АС) велике значення має оперативна взаємодія між пілотом, диспетчером управління повітряним рухом та фахівцями з пошуку та рятування. Проте міжпрофесійна взаємодія авіаційних фахівців наразі недостатньо розвинена для ефективного прийняття оптимальних рішень. Тому розробка ефективних моделей сумісного прийняття рішень (collaborative decision making – CDM) авіаційними фахівцями в АС є актуальною проблемою. Авторами запропоновано багатоетапне моделювання CDM у разі виникнення АС з поступовим залученням додаткових авіаційних фахівців до прийняття рішень. У роботі наведено дерево рішень, мережеві графіки та матриці рішень для авіаційних фахівців. Інтеграція нестохастичних, стохастичних та детермінованих CDM‑моделей дозволяє перейти від складного до простого CDM-процесу шляхом синхронізації спільних дій авіаційних фахівців у ключових точках мультиальтернативної взаємодії в умовах невизначеності та мінімізувати потенційний ризик/збитки. Авторами також було представлено навчальний приклад CDM в АС “Втрата тяги на обох двигунах внаслідок потрапляння у хмару вулканічного попелу з подальшим приводненням” протягом польоту Cessna 310 з Неаполя до Палермо. Визначено оптимальні рішення на основі об’єктивних та суб’єктивних факторів за критеріями Вальда, Лапласа та Гурвіца. Спрощені детерміновані CDM-моделі в АС після інтеграції стохастичних і нестохастичних моделей в умовах невизначеності можуть використовуватись у системах штучного або гібридного інтелекту для отримання оптимальних спільних рішень.
43
ЛИТВИН, Вадим, Юлія МЕЛЬНІКОВА та Микола ЛАЗУТКІН. "КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМІНИ СХЕМИ РУХУ НА ПЕРЕХРЕСТІ ВУЛ. КАЛИНОВА – ПР. П. КАЛНИШЕВСЬКОГО (М. ДНІПРО)". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 22 (2024): 222–32. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i22.1364.
Full textAbstract:
У роботі розглянуті сучасні проблеми організації та безпеки дорожнього руху у значних містах України. Проаналізовані дослідження, свідчать, що застосування кругового руху на перехрестях сприяє зниженню аварійності та підвищенню пропускної здатності вулично-дорожньої мережі. В якості об’єкту дослідження було обране нерегульоване Т-подібного перехрестя вул. Калинова – пр. Петра Калнишевського, м Дніпро. Метою дослідження є кількісна оцінка ефективності його заміни на кільцевий перетин з круговим рухом. Для досягнення мети дослідження були розроблені дві імітаційні моделі (нерегульованого Т-подібного перехрестя та кільцевого перехрестя з круговим рухом) у середовище AnyLogic. У якості вихідних даних були використані результати натурних спостережень інтенсивностей транспортних, які були виконані для ранкової години «пік» з 800 до 900. Результати моделювання, свідчать, що зміна схеми руху на об’єкті дослідження дозволила: зменшити кількість зупинок автомобіля при проїзді перехрестя з 0,31 до 0,09, середній час проїзду перехрестя з 18 с до 14 с, збільшити середню швидкість руху транспортних засобів з 43 до 49 км/год. Значення запропонованого авторами узагальненого комплексного критерію ефективності організації дорожнього руху для Т-подібного нерегульованого перехрестя складає 0,67, а для кільцевого – 0,98. Таким чином, загальна ефективність від зміни схеми руху на об’єкті дослідження становила 47,7 %. Ключові слова: перехрестя з круговим рухом, ефективність, організація дорожнього руху, імітаційне моделювання, транспортно-експлуатаційні показники, AnyLogic.
44
Кучерук, Галіна, Віталій Ткаченко та Г. В. Шапіро. "РОЗРОБКА АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 116–19. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.12.
Full textAbstract:
В статті запропоновано підхід руху судна на основні оцінювання результатів текучих параметрів руху та аналізу інформації про стан містоположення за допомогою адаптивних систем керування. На ряду з описом технічного рішення системи керування судном висвітлюються позитивні та негативні властивості при побудові адаптивної системи. Також в праці висвітлюється умови роботи адаптивної системи керування судном. Метою даної статті є розглянути можливість побудови адаптивних систем керування судном в складних умовах для забезпечення безпеки судноводіння В статті обґрунтовано схема адаптивної системи керування судном для безпосередньої експлуатації в умовах тривалого морського плавання та інтенсивної роботи. Особливістю запропонованої схеми є ведення моделі руху судна та блоків оцінювання і адаптації до зовнішніх впливів для визначення та ведення поправки. Ключові слова: автоматизована система керування, адаптивна система, керування судном, безпека судноводіння
45
Khmyzov, S. O., E. S. Katsalap, M. Yu Karpinsky та O. V. Yaresko. "Порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей кісток гомілки при їх уродженому псевдоартрозі в нижній третині в умовах остеосинтезу інтрамедулярними ростучими стрижнями з блокуванням подовжнього руху при стисканні та без нього". TRAUMA 23, № 5 (2022): 25–35. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.23.2022.913.
Full textAbstract:
Вступ. Основним проявом уродженого псевдоартрозу є деформація гомілки та поява спонтанного перелому великогомілкової та/або малогомілкової кістки. За наявності перелому проводять хірургічні втручання, що направлені на досягнення зрощення та відновлення функції нижньої кінцівки. Ростучі (блоковані та неблоковані) інтрамедулярні стрижні мають один загальний недолік — відсутність опору стискаючим навантаженням. Для усунення даного недоліку був розроблений ростучий інтрамедулярний стрижень з блокованим ротаційним та подовжнім рухом при стисканні. Мета. Визначити особливості напружено-деформованого стану моделей гомілки з псевдоартрозом її кісток при різних варіантах їх остеосинтезу з використанням інтрамедулярного стрижня з ротаційною стабільністю та блокованим подовжнім рухом при стисканні. Матеріали та методи. Моделювали зону незрощення кісток гомілки в їх нижній третині та 3 варіанти остеосинтезу: інтрамедулярним стрижнем та спицею; стрижнем, спицею та блоком з кісткових трансплантатів на великогомілкову кістку; стрижнем, спицею та блоком з кісткових трансплантатів на обидві кістки гомілки. Також моделювали 2 типи інтрамедулярних стрижнів з подовжньою рухомістю, яка надає можливість росту конструкції відповідно росту кісток гомілки: стрижень з ротаційною стабільністю та стрижень з ротаційною стабільністю та блокованим подовжнім рухом при стисканні. Результати. При навантаженнях на стиск використання ротаційно стабільного стрижня без блокування подовжнього руху викликає підвищений рівень напружень на малогомілковій кістці, а також в зоні псевдоартрозу великогомілкової кістки. Це відбувається тому, що стрижень не надає спротиву переміщенням у бік скорочення, що є платою за можливість зростання. Але малогомілкова кістка, фіксована цільною спицею, бере на себе основну частину стискаючого навантаження. Стрижень з блокуванням подовжнього руху бере на себе стискаючі навантаження, що веде до зниження напружень на малогомілковій кістці та в зоні псевдоартрозу великогомілкової. Використання блоків з кісткових трансплантатів дозволяє знизити рівень напружень у кісткових фрагментах, особливо в зоні перелому, і нівелювати різницю між блокованими та неблокованими стрижнями. Отже, слід брати до уваги той факт, що використані моделі відповідають стану повного зрощення трансплантатів з кісткою. Тільки в цьому випадку вони спроможні виконувати роль блокування подовжнього руху при стисканні. У ранній післяопераційний період переваги ротаційно стабільного стрижня з блокуванням подовжнього руху суттєві. Наявність фактора осьової рухомості інтрамедулярного стрижня викликає досить значні деформації кісткових регенератів обох кісток гомілки — 1,94 % на великогомілковій кістці та 1,60 % на малогомілковій. Використання кісткових трансплантатів дозволяє значно знизити деформації кісткового регенерату — до 0,12 % при накладанні трансплантатів на великогомілкову кістку і до 0,10 % при накладанні на обидві кістки. Висновки. Використання інтрамедулярного ротаційно стабільного стрижня з блокуванням подовжнього руху при стисканні дозволяє значно знизити рівень напружень у малогомілковій кістці та в зоні псевдоартрозу великогомілкової кістки, а також значно зменшує величини відносних деформацій кісткового регенерату при всіх варіантах остеосинтезу.
46
Маліч, Миколай, Дмитро Васильєв, Олег Усов та Сергій Тинина. "Побудова математичної моделі міцності гірських порід при стиску з урахуванням контактного тертя". System technologies 6, № 131 (2021): 94–106. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-09.
Full textAbstract:
Наведено дослідження міцності гірських порід при різних видах стиснення з урахуванням контактного тертя. Розглянуто задачу по розробці математичних моде-лей локального контактного впливу характеристик тертя на опірність стисненню і моделі впливу характеристик тертя на опірність одноосьовому ковзному стиску. Ро-зроблено алгоритм розрахунку міцності гірських порід при стисканні за математич-ними моделями впливу характеристик тертя. Такий вид розподілу напружень в породі характерний при руйнуванні міцних матеріалів в зоні контакту з бронеплитами в що-кових дробарках зі складним рухом щоки і з конусами в конусних дробарках. Показана можливість керування режимами навантаження, а саме створення в зоні контакту так званого ковзного стиснення для зниження енерговитрат процесу дроблення.
47
А., М. Муха, В. Плаксін С., М. Погоріла Л., В. Устименко Д. та В. Шкіль Ю. "Комбінована система синхронізованого керування рухом і підвісом магнітоплана". Science and Transport Progress. Bulletin of the Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, № 1(97) (17 жовтня 2022): 23–31. https://doi.org/10.15802/stp2022/265332.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Основною метою цієї роботи є формування концептуальних підходів до побудови ефективної інтегрованої системи синхронізованого керування рухом та підвісом магнітолевітаційного транспортного засобу – магнітоплана. <strong>Методика. </strong>У ході дослідження використано метод одночасного керування рухом і підвісом магнітолевітаційного транспортного засобу, взаємоузгоджене застосування обох способів левітації – електромагнітного та електродинамічного – через індивідуальне керування енергопостачанням кожної шляхової котушки.<strong> Результати. </strong>Обґрунтовано концептуальні принципи керування тягово-левітаційною системою в гібридному режимі її роботи. Розкрито взаємодію шляхової структури та транспортного засобу на електродинамічному підвісі з лінійним приводом, висвітлено особливості реалізації силової частини. <strong>Наукова новизна. </strong>Показано, що значного поліпшення магнітолевітаційної технології можна досягнути завдяки взаємоузгодженій комбінації електромагнітного й електродинамічного способів левітації та використання принципово іншої побудови маглев-траси – не із довгих секцій з трифазними силовими обмотками, а з дискретних коротких котушок, які одночасно є і тяговими котушками лінійного двигуна, і складовим елементом (навантаженням) сонячної шляхової енергоустановки (СШЕУ), розміщеної уздовж шляхопроводу. До складу СШЕУ входять фотоелектричний модуль (сонячна батарея), що перетворює сонячну енергію в електроенергію, накопичувач та інвертор. Така будова робить можливим незалежне, автономне живлення кожної шляхової котушки та автономне керування нею з перемиканням або в тяговий режим, або в режим левітації. Концепція керування полягає в тому, щоб кожна шляхова котушка могла брати участь як у створенні статичного підвісу за рахунок взаємодії магнітного поля бортового надпровідного магніту та магнітного поля шляхових котушок під час подачі на них постійного струму певної величини, так і динамічного підвісу в процесі руху поїзда в результаті взаємодії магнітного поля бортового надпровідного магніту та магнітних полів, створюваних у шляхових котушках струмами, що надходять до них під час перетину магнітних полів бортового надпровідного магніту. <strong>Практична значимість. </strong>Використання такої комбінованої системи керування рухом та підвісом магнітоплана призведе до якісного поліпшення маглев-технології, збільшення ефективності та надійності високошвидкісного наземного транспорту на основі електродинамічної левітації з використанням надпровідних магнітів.
48
Сагін, Сергій Сергійович, та Сергій Вікторович Сагін. "ВИКОРИСТАННЯ ГІБРИДНОЇ СИСТЕМИ КООРДИНАЦІЇ РУХУ МОРСЬКИХ СУДЕН ПІД ЧАС ЇХ МАНЕВРУВАННЯ В СТИСНЕНИХ ВОДАХ". Vodnij transport, № 3(41) (24 грудня 2024): 208–20. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.3.41.24.
Full textAbstract:
Проведено аналіз особливостей координації рухом морських суден під час їх маневрування в стиснених водах. Як одну з найважливіших проблем у судноплавстві розглянуто забезпечення безпечного руху суден, що залежить від попередження та зниження ризику зіткнень суден морського транспорту під час їх знаходження як у відкритому морі, також і стиснених прибережних або портових водах. Визначено, що у сучасному судноплавстві існує гостра необхідність забезпечення безпечного та ефективного розходження суден, особливо у випадку наявності навігаційних перешкод, а також під час маневрування суден в стиснених водах. Подібні ситуації виникають з будь яким судном під час його виходу, або заходу в порт, а також піл час навігаційних переходів в каналах, вузькостях та прибережних акваторіях. Зазначено, що методи та моделі з забезпечення безпеки судноплавства в переважної більшості випадків розроблені для умов, коли судна рухаються в відкритому морі, коли кожне з суден має досить вільного простору для виконання безпечного маневру та запобігання зіткнення з іншими суднами. При цьому питання безпечного маневрування суден в умовах стиснених вод відносяться до компетентності та відповідальності берегових диспетчерських центрів управління та дії лоцману, що знаходиться на борту судна –тобто до виконання функціональних обов’язків окремих структур та окремих представників, не пов’язаних з судновласником, фрахтівником, постачальником та замовником вантажу. В зв’язку з цим ціллю статті визначено розробка рекомендацій щодо формування гібридної системи координації руху морських суден під час їх маневрування в стиснених водах. Шляхом аналізу сучасних варіантів забезпечення безпеки судноплавства під час знаходження та маневрування суден в стиснених водах доведено, що найбільш ефективною для цього випадку є гібридна системи координації рухом суден, яка являє собою синтез різних технологічних підходів та методів, які забезпечують комплексне та багаторівневе вирішення проблеми управління та безпеки судноплавства. Аналіз комплектації гібридної системи координації рухом висвітив, що вона поєднує в собі елементи автоматичної ідентифікаційної системи, радарної технології, супутникового навігаційного обладнання та програмного забезпечення для управління судновим рухом, що дозволяє забезпечити високу точність та оперативність у прийнятті рішень. Ключові слова: безпека судноплавства, людський фактор, навігаційна безпека, навігаційна обстановка, маневрування суден, морське судно, морський транспорт, оптимізації процесу маневрування, розходження суден, стиснені води, системи підтримки прийняття рішень.
49
Шмельова, Т. Ф., Ю. В. Сікірда, М. М. Яцко та В. П. Колотуша. "Інтегровані моделі спільного прийняття рішень в практичній підготовці авіаційних спеціалістів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3 (52) (30 листопада 2023): 32–45. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2023.52.05.
Full textAbstract:
Для вдосконалення міжпрофесійної взаємодії в процесі спільного прийняття рішень пропонується при формуванні базових компетенцій авіаційного персоналу застосовувати метод компетентністно-орієнто-ваної ситуативної професійної підготовки в умовах об’єднаної освітньої платформи. Розроблено технологію ситуаційного навчання авіаційних спеціалістів в практичній підготовці на прикладі аварійної ситуації “Вимушена посадка у разі відмови двигуна на одномоторному повітряному судні при польоті по маршруту”, яка включає етапи брифінгу, вивчення теоретичного матеріалу, індивідуальної роботи, роботи у складі групи/команди та дебрифінгу (“розбору польотів”). Суттєвою перевагою ситуаційної практичної підготовки на основі реалістичних сценаріїв професійної діяльності є її сприяння розвитку навичок прийняття рішень в умовах ризику, невизначеності, стресу і дефіциту часу. В процесі оптимізації спільного прийняття рішень пілотом, диспетчером управління повітряним рухом та фахівцями аварійно-рятувальної служби в аварійній ситуації отримано детерміновані (мережеві графіки спільних операційних дій операторів) і стохастичні (матриці індивідуальних і спільних рішень) моделі. На основі індивідуальних матриць можливих рішень з точки зору пілота, диспетчера управління повітряним рухом та фахівців аварійно-рятувальної служби за критерієм гарантованого результату Вальда та відповідно до матриці спільного прийняття рішень операторами за критеріями Вальда і Лапласа визначено оптимальний варіант завершення польоту в аварійній ситуації.
50
Сікірда, Ю. В., Т. Ф. Шмельова, М. В. Касаткін та Ю. І. Тригуб. "Оптимізація стратегій сумісного прийняття рішень операторами аеронавігаційної системи в конфліктних ситуаціях". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.10.
Full textAbstract:
У статті представлено проблему визначення оптимальних стратегій сумісного прийняття рішень пілотом та авіадиспетчером як задачу розв’язання “конфліктуˮ між ними методами теорії ігор. Наведено приклад моделі конфліктної ситуації “пілот – авіадиспетчерˮ в особливому випадку в польоті “Відмова та пожежа двигуна на повітряному судні при наборі висоти після зльотуˮ. Показано, що в аварійній ситуації за відсутності зв’язку авіадиспетчера з екіпажем повітряного судна, наявності безпілотних повітряних суден та високій завантаженості зони управління повітряним рухом оптимальною стратегією пілота є посадка в автоматичному режимі на аеродромі з підготовленою злітно-посадковою смугою, обладнаному радіотехнічними засобами посадки.