Academic literature on the topic 'Моніторинг ґрунтів'

Досліджено вплив твердих побутових відходів, які складує на полігоні комунальне підприємство «Млинівське» Рівненської області, на стан ґрунтів прилеглої території. Отримані дані щодо вмісту важких металів свідчать про значний техногенний вплив досліджуваного об’єкта на екологічний стан ґрунтів. Підвищений рівень забрудненості проявляється у північно-західному напрямку, де зауважено перевищення ГДК за вмістом свинцю та марганцю у два-три рази, за цинком і нікелем – в один-два рази, та перевищення у 1,5 раза за вмістом міді. Зазначено, що як недотримання технології складування твердих побутових відходів, так і фільтраційні характеристики ґрунтів дна полігону, сприяють утворенню фільтратів. З огляду на це, необхідно запобігти потраплянню фільтратів у водоносні горизонти, які використовуються для забезпечення населення питною водою. Тому на дні траншей та котлованів полігона треба влаштувати штучну основу у вигляді протифільтраційного екрану, який буде складатися з двох шарів стабілізованої сажею поліетиленової плівки товщиною 0,2 мм. Це допоможе захистити водоносні горизонти від забруднення. Вказано на те, що протифільтраційний екран треба укладати від дна котловану на висоту, що відповідає товщині одного шару твердих побутових відходів (ТПВ), але не менше за 2,25 м (згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-2014), та покрити захисним шаром ґрунту товщиною щонайменше 0,5 м. Для контролю за можливим забрудненням ґрунтових вод фільтра­тами полігона передбачено влаштування двох спостережних свердловин. Одна свердловина має розташовуватись вище по потоку ґрунто­вих вод, друга – нижче по потоку. Це дасть змогу проводити постійний моніторинг впливу полігону ТПВ на якість ґрунтових і підземних вод та здійснювати комплексну оцінку технічного стану цього техногенного об’єкта.

Досліджуються можливості засобів аерофотознімання для виявлення невідповідностей між проєктними рішеннями, визначеними робочим проєктом землеустрою щодо рекультивації порушених земель, і фактичним станом елементів рекультивації на місцевості через певні проміжки часу. На прикладі доводиться необхідність моніторингу процесів, які відбуваються після рекультивації земель. Пропонуються сучасні технологічні рішення для розв’язання поставленої проблеми. Для визначення просторових параметрів об’єкта рекультивації пропонується використовувати аерофотознімання безпілотними літальними апаратами. Завдяки точній прив’язці до геодезичної мережі в різні періоди часу можна отримати просторову модель однієї й тієї ж місцевості і використовувати отримані моделі для таких вимірювань, як еродованість поверхні, відповідність проєкту технічних заходів рекультивації, успішність реалізації біологічної рекультивації, об’єми змиву і намиву ґрунту, крутість схилів. Крім того, проілюстровано візуалізацію процесів моніторингу за допомогою різних програмних функцій спеціалізованого програмного забезпечення: ортофотоплани, карти висот, зміна горизонталей і площі трав’яної рослинності за циклами спостережень. На досвіді трьох циклів вимірювань з інтервалом в один рік визначено об’єми змитого ґрунту і їх залежність від задернованості земної поверхні. Ці параметри допомагають зробити висновки щодо успішності відновлювальних заходів у поєднанні з іншими методами оцінки стану ґрунтів – за необхідності відкоригувати проєктні рішення, а також отримати науково обґрунтований досвід для впровадження в наступних виробничих проєктах.

Проблема. В результаті повномасштабної війни погіршився екологічний стан територій. Частина сільськогосподарських угідь України зазнала значних екологічних пошкоджень. Виникає потреба у дослідженні стану земель, визначенні шляхів ревіталізації як окремих земельних ділянок, так і цілісних агроландшафтів, територій громад і районів. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей територій, які постраждали внаслідок війни, виокремленні факторів впливу військових дій на території, визначенні системи принципів ревіталізації розвитку сільських територій та розробці відповідної структурно-логічної моделі. Результати. Виокремлено дві групи факторів: прямого і опосередкованого впливу військової агресії на території. Запропоновано до факторів прямого впливу віднести: рух техніки, фізичний вплив військових дій, замінування територій, будівництво захисних споруд, залишена знищена військова техніка на полях, розмінування територій. До факторів опосередкованого впливу запропоновано віднести: утворення кратерів від бомбардування, зсуви ґрунтів, забруднення ґрунтів важкими металами; захаращення територій, руйнування поверхні, доступність територій після розмінування.Запропоновано систему принципів ревіталізації сталого розвитку сільських територій, які постраждали внаслідок військових дій. До основних компонентів системи віднесено: моніторинг земель, потенціал територій (екологічний, географічний, ресурсний, економічний, соціальний), комплексність та збалансованість сталого розвитку сільських територій. При цьому складові системи перебувають у взаємодії та взаємозв’язку.Виокремлено наслідки військового впливу на ґрунти, зокрема ущільнення ґрунтів, зміна їх структури, зміна фізичних параметрів ґрунту внаслідок вібраційного, радіоактивного та теплового впливу, порушення ґрунтового покриву, дефіцит природного зволоження, опустелювання, розвиток вітрової та водної ерозії, міграція важких металів у вегетативну масу рослин, деградація довкілля, викиди на поверхню піску, глини та інших осадових порід, руйнування гумусового горизонту, втрата фізико-хімічних властивостей ґрунту.Розроблено структурно-логічну модель системи принципів ревіталізації сталого розвитку сільських територій. Модель передбачає, що комплексність та збалансованість сталого розвитку сільських територій, які постраждали внаслідок військових дій, ґрунтуються на потенціалі територій, що дає можливість враховувати особливості цих територій та забезпечувати ревіталізацію сталого розвитку.Висновки. Подальші розробки повинні зосереджуватись на визначенні шляхів відновлення земель, зокрема ґрунтів, та цілісних агроландшафтів залежно від наслідків пошкодження військовими діями. Необхідно звернути особливу увагу на технології відновлення ґрунтів та використання ґрунтів залежно від стану і потенціалу територій, зокрема екологічного, географічного, ресурсного, економічного, соціального. В результаті виникає потреба у формуванні напрямів просторово-територіального розвитку громад, раціонального використання відновлених земель та ефективного функціонування навколишнього середовища територіальних громад.