To see the other types of publications on this topic, follow the link: Моральна рефлексія.

Journal articles on the topic 'Моральна рефлексія'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Моральна рефлексія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Pavelkiv, Roman. "РЕФЛЕКСІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ МОРАЛЬНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (22 жовтня 2019): 5–10. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.1.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості моральної саморегуляції поведінки особистості та з’ясовано роль рефлексії в цьому процесі. Науково доведено, що основою моральної самосвідомості, зокрема, моральних установок та переконань, виступає моральна рефлексія. З позицій наукових досліджень констатовано, що моральна рефлексія, як єдність процесів самоусвідомлення та усвідомлення ставлення «Я-Інший», виступає провідним механізмом саморегуляції поведінки особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Котлова, Людмила. "СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).08.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена теоретичному аналізу підходів щодо розуміння структури моральної самосвідомості особистості. Дослідження спрямоване на виокремлення психологічних особливостей, структури та механізмів моральної самосвідомості особистості. Основними завданнями стали психологічний аналіз та на його основі узагальнення особливостей структури моральної самосвідомості.Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості та самосвідомості, що проявляється в стійкості переконань і вірності своїм ідеалам, у розумінні та оцінці інших і себе, в самостійності та правильності прийн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гьосле, В. "Моральна рефлексія та розпад інституцій. До діалектики просвітництва та антипросвітництва". Філософська думка, № 5 (2002): 133–47.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Шевченко, О. І. "ЛІНГВІСТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕЛЕОЛОГІЧНОГО РЕФЛЕКСІЙНОГО СМИСЛУ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 173–81. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-21.

Full text
Abstract:
Запропоноване у цьому дослідженні поняття «телеологічний рефлексійний смисл» позначає ментальну або лінгвістичну репрезентацію відповідності висловлення морально-етичним канонам у співвіднесеності з висловленою або передбачуваною кінцевою метою комунікативної взаємодії. Концептуальний і термінологічний апарат моральної телеології використано з урахуванням базових утилітаристських положень щодо пріоритетності загальнолюдського блага. Телеологічний рефлексійний смисл як результат глибокого осмислення (‘deep interpretation’) розглянуто як семантичне нашарування, котре додається до пропозиції ориг
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kiykov, Oleksiy. "Гібридний менеджмент як соціально-філософська стратегія: прагматизм, моральна рефлексія та адаптація до глобальних викликів". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2024): 96–112. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2024.2.1.5.

Full text
Abstract:
У статті досліджується концепція гібридного менеджменту з точки зору соціально-філософських підходів, які забезпечують не тільки ефективність, але й моральну відповідальність управлінських практик. З огляду на сучасні виклики, такі як війна, глобальні кризи, екологічні та соціальні проблеми, автор акцентує увагу на необхідності переосмислення традиційних управлінських стратегій і впровадження нових підходів, що інтегрують філософські та етичні принципи. Стаття аналізує прагматистський підхід, що базується на ідеях Вільяма Джеймса та Джона Дьюї, які підкреслюють важливість емпіричного досвіду т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Лучанінова, О. П. "ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ, АБО УРОКИ ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 95–109. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-95-109.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на педагогічній рефлексії викладача сучасного закладу вищої освіти, яка є необхідним інструментом для осмислення методологічних основ викладання, культури взаємодії зі студентами, є елементом знання, самопізнання, духовного світу людини. Рефлексія на сьогодні є сучасною формою філософського осмислення знання, методом його отримання. Здійснена спроба окреслити міждисциплінарність проблеми педагогічної рефлексії в сучасних умовах. Міждисциплінарність передбачає комплекс розв’язання завдань: створення культурно-духовного центру у закладі вищої освіти, гармонію, духовності т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Лобач, Н. В., М. С. Саєнко та О. В. Сілкова. "РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 186–92. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-28.

Full text
Abstract:
Метою даної статті є обґрунтування поняття та сутності рефлексійно- оцінювальної компетенції майбутніх лікарів та визначення її місця у їхній професійній діяльності. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз науково-педагогічної, психологічної літератури, який дав можливість побудувати логічно структуровану послідовність визначення поняття «рефлексійно-оцінювальна компетенція», доповнити та узагальнити поняття «рефлексія» й «оцінювання» у діяльності майбутніх лікарів. Визначено типи рефлексії (особистісна, інтелектуальна, комунікативна, кооперативна, регулятивна), функції (мотиваційна,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Клопенко, Максим. "Драма митця крізь призму моральних викликів: особливості екранної рефлексії". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 148–57. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332816.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувавши фільм «Кіноаматор» (1979) Кшиштофа Кесльовського, розкрити специфіку екранного відтворення проблеми творчості митця в контексті морально-етичного вибору. Методологія дослідження. В процесі дослідження було використано кінознавчий аналіз для розкриття основних тематичних ліній фільму, особливостей образу героя, ключових аспектів морально-етичної проблематики на екрані. Системний метод використаний задля комплексного розгляду етичного виміру мистецької діяльності на екрані, виявлення та узагальнення ідейно-тематичних мотивів фільму у контексті феномену «морального з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шевченко, О. І. "ТЕЛЕОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСІЙНІ КОНСТИТУЕНТИ СМИСЛУ В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 95 (21 жовтня 2024): 79–89. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-95-11.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена ціннісно-цільовому аналізу лінгвістичної репрезентації телеологічної рефлексії у сучасному англомовному політичному дискурсі. Поняттєвий і термінологічний апарат телеології як науки про доцільну діяльність у цьому дослідженні застосовано з урахуванням утилітаристських поглядів на мету як критерій моральної оцінки певної події або вчинку. Актуальність розвідки зумовлена потребою виявлення причинно-цільових та лінгвістичних закономірностей актуалізації телеологічних рефлексійних конституентів смислу висловлення у політичному дискурсі. Дослідження виконане на основі науково-мето
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Lyubiviy, Yaroslav. "Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2019): 3–30. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.01.

Full text
Abstract:
Формування рефлексії як схеми мислення та тригера практичної дії у стародавньому світі було важливим чинником виникнення феномена «вісьового часу» (К.Ясперс). У цей період виникли мораль як рефлексія та регулятор вольової діяльності, логіка як рефлексивне відслідковування істинності руху думки, демократія як рефлексивне взаємовизнання громадянами гідності один одного, монотеїстичні релігії (юдаїзм, брахманізм, веданта, християнство, деякі школи будизму), а також класична філософія. Рефлексія як компонент самосвідомості стала важливим механізмом самоорганізації ідентичності, починаючи з вісьово
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Прокофьева, Наталья Владимировна. "Особенности морально-нравственной рефлексии современного взрослого". Российский психологический журнал 10, № 2 (2013): 61–70. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2013.2.5.

Full text
Abstract:
Статья посвящена анализу такого сложного и многогранного феномена, как морально-нравственная рефлексия. В данной работе говорится об особой актуальности проблемы исследования морально-нравственного развития современной личности и о реальной потребности как науки, так и общества в новом психологическом осмыслении данного феномена; вкратце изложены взгляды на данную проблематику сформированные в рамках гуманистически ориентированных направлений в психологии; проводится параллель между морально-нравственной рефлексией и успешным личностным развитием; говорится о необходимости формирования нравств
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Павлова, Алла. "ПАРАДОКС СОВІСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ НЕОБРЯДОВІЙ ЛІРО-ЕПІЧНІЙ ПІСЕННОСТІ: ЕМОЦІЙНІСТЬ, ПІЗНАННЯ, УСВІДОМЛЕННЯ, НАСТАНОВА, РУХ ЖИТТЄВОГО КОЛА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 47 (2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).75-81.

Full text
Abstract:
У статті досліджено концепти совісті та вияви амбівалентної сутності цього поняття на прикладі тек- стів необрядового ліро-епічного фольклору. Це поняття розкривається на рівні художньої макроструктури різнобічно, оскільки об’єктивне та суб’єктивне у парадигмі совісті постають як антиномії. Високий рівень емотивності фоль- клорних тестів вирізняє нерозривний зв’язок феномену совісті з феноменом переживання. Совість постає важливим складником антропологічної моделі традиційної необрядової ліро-епічної пісенності.
 Метою запропонованої статті є аналіз інтерпретації поняття совість із урахув
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Вознюк, Віктор. "MORAL REFLECTION IN THE STRUCTURE OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN'S PERSONALITY." Буковинський богословський вісник, no. 2 (February 10, 2024): 21–29. http://dx.doi.org/10.37406/3041-1378/2024-2-3.

Full text
Abstract:
У даній статті за шкалою Л. Виготського та духовно-моральними цінностями, що культивуються в суспільстві та Церкві, зокрема визначається специфіка моральної рефлексії молодшого школяра, нормативи його християнської поведінки. Думка автора полягає в тому, що саме в юному віці дитина через спілкування з дорослими засвоює християнські моральні норми поведінки, соціалізується, формується як особистість. Стаття побудована на теоретичному аналізі двох типів рефлексії у молодших школярів: світської та релігійної.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Корх, Віра, та Анна Ковальчук. "Формування морально-ціннісних орієнтацій у дітей середнього дошкільного віку засобом дитячої літератури". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 8 (1) (2025): 39–54. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.8(1)/2.2025.04.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено результати теоретичного та експериментального дослідження формування морально-ціннісних орієнтацій у дітей середнього дошкільного віку засобом дитячої літератури. Визначено поняття морально-ціннісних орієнтацій та їх значення для духовного, аксіологічного розвитку особистості дитини. Описано вплив дитячої літератури як ефективного засобу формування морально-ціннісних орієнтацій, який може водночас стимулювати уяву та емоції дитини.Охарактеризовано етапи апробації методики формування морально-ціннісних орієнтацій дітей середнього дошкільного віку, в основі якої лежать засоби
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Колосова, С. В., та Ю. В. Сирова. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (2020): 158–67. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-158-167.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено окремі аспекти формування духовної культури майбутніх вихователів як складової частини іміджу педагога. Розкрито основні компоненти професійного іміджу педагога: природні якості (комунікабельність, емпатійність, рефлексійність, красномовність); якості, сформовані внаслідок виховання та навчання (морально-етичні уявлення, психологічне здоров’я, комунікаційні навички, духовна культура); життєвий і професійний досвід. Встановлено, що імідж вихователя в наукових дослідженнях розглядають у контексті проблем формування індивідуального стилю педагога і визначено як якісну характер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Клочек, Лілія, та Євгеній Козін. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СПРАВЕДЛИВОСТІ В СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЯХ ПІДЛІТКІВ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 50–56. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-7.

Full text
Abstract:
У статті презентуються результати вивчення проблеми розвитку психологічних механізмів справедливості в соціальних взаємодіях підлітків. Зазначається, що ознакою підліткового віку є лібералізація цінностей, що позначається на моральних виявах особистості, яка зростає, й особливостях взаємодій з навколишніми людьми. Актуалізується проблема побудови чесних, правдивих взаємин зі значущими іншими – ровесниками, батьками, учителями – на засадах справедливості. Згідно з науковими поглядами авторів, її досягнення в соціальних взаємодіях підлітка забезпечується завдяки активізації психологічних механіз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Юнг, Наталія, та Микита Нужний. "Зміни структури свідомості у процесі саморегуляції емоцій під час війни". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 1, № 8 (1) (2025): 152–59. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.8(1)/1.2025.14.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню такої проблеми, як змінюється структура свідомості в умовах війни, коли звичні механізми сприйняття, оцінювання і переживання вже не працюють так, як раніше. У ситуації постійного стресу, втрат і невизначеності людина стикається з необхідністю підтримувати внутрішній порядок. В такі моменти відкриваються нові форми внутрішньої організації досвіду, які ще не описані достатньо повно. У центрі уваги є конкретні способи, через які відбувається саморегуляція емоцій: мовлення звернене всередину, образи уяви формуючи відчуття стабільності, тілесні практики дозволяють втр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Kravets, Svitlana. "DEVELOPMENT FEATURES OF PEDAGOGICAL STAFF PROJECT CULTURE OF VOCATIONAL EDUCATION INSTITUTIONS." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 50, no. 3 (2022): 245–51. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2022-3-50-245-251.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано значення розвитку проєктної культури педагогічних працівників закладів професійної освіти задля підвищення показників інтелектуального зростання держави та досягнення добробуту суспільного життя у воєнний та післявоєнний періоди. Визначено особливості розвитку проєктної культури педагогічних працівників закладів професійної освіти: усвідомленість та примноження результатами проєктної діяльності морально-ціннісної системи й моральної культури суспільства; взаємозалежність і творчо-інноваційне взаємозбагачення проєктної культури із педагогічною культурою; планування та зді
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Muliarchuk, Yevhen. "Життєсвіт людяності: повсякденність та час війни". Multiversum. Philosophical almanac, № 7-8 (18 травня 2018): 29–62. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.7-8.02.

Full text
Abstract:
Людяність як елемент життєвого світу переважно не піддається рефлексії. Це – виявлення самозрозумілої людської сутності в стосунках з іншими людьми, а також стосовно природних істот та світу ідеалів і вірувань. Бути людиною – це виявляти певне ставлення до себе та до інших – співчуття, повагу, любов, доброту, гідність, щирість. Людяність не є однією з чеснот, вона є буттєвою основою суспільної моралі та особистісної моральності, тим надлишком доброти, на який спираються будь-яка моральна норма та обов’язок. Людяність є життєвим світом для звичаїв, моралі і особистої моральності. У повсякденнос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Сідаш, Наталія. "Духовно-культурні цінності як визначальний чинник життєдіяльності людини". Нові технології навчання, № 99 (2 червня 2025): 144–50. https://doi.org/10.52256/2710-3560.2025.99.15.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено науковому обґрунтуванню ролі духовно-культурних цінностей як фундаментального чинника життєдіяльності особистості та сталого розвитку сучасного суспільства. Автор аналізує значення цих цінностей у контексті сучасних глобальних викликів, таких як динамічні соціокультурні трансформації, моральна дезорієнтація, інформаційне перевантаження, поширення споживацьких установок та знецінення гуманістичних ідеалів. Наголошується на необхідності оновлення виховних орієнтирів та створення нової, інтегрованої системи духовно-морального супроводу особистості, яка відповідала б сучасним реа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Меліхова, Ю. "Морально-професійна культура судді предмет філософсько-правової рефлексії". Вісник Академії правових наук України, № 4 (55) (2008): 238–47.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Прокофьева, Наталья Владимировна. "Морально-нравственная рефлексия как фактор гармоничного личностного развития". Российский психологический журнал 10, № 4 (2013): 40–46. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2013.4.5.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию феномена морально-нравственной рефлексии как интегрального свойства личности, отражающего ценностно-смысловые ориентиры, влияющие на особенности личностного развития. В ней говорится об актуальности данной проблемы в контексте дефицитов современного общественного устройства и необходимости возрастания активной, ответственной, автономной позиции современного взрослого в выборе внутреннего ценностно-смыслового наполнения и вопросов самореализации. В эмпирической части статьи обсуждаются результаты заключительного этапа диссертационного исследования и обозначены перс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Білан, Тетяна. "ФІЛОСОФСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ ЩОДО СВІТОГЛЯДНИХ ІМПЕРАТИВІВ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА". Grail of Science, № 20 (7 жовтня 2022): 128–31. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.30.09.2022.023.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано складові філософської рефлексії щодо світоглядних імперативів особистості майбутнього педагога та встановлено, що такими складовими є автентична «Я-концепція, адекватна самооцінка, розвинена саморефлексія; емоційний інтелект, духовний інтелект, соціальний інтелект, самоусвідомлення власних емоцій, саморегуляція, самовираження, самопрезентація, моральна самооцінка, саморегуляція, самодетермінація, високий рівень саморозвитку особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Дмитрієнко, Ю. Н. "Правова, моральна, етична свідомість у перехідному суспільстві: рефлексії до порозуміння". Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Правознавство, Вип. 375 (2007): 22–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Остополець, Ірина, Тетяна Бакуменко, Ольга Блага, Катерина Маннапова та Сабіна Раджабова. "Взаємозв’язок відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(63) 2024 (2024): 16–26. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2024-63-1-16-26.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми взаємозв᾽язку відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти. Визначено, що лідерські якості охоплюють комплекс індивідуально-особистісних і соціально-психологічних особливостей, які дозволяють індивіду впливати на групу з метою досягнення індивідуальних і групових цілей. Відповідальність є інтегративним і багатоаспектним утворенням, яке об’єднує особистісні особливості в систему і виявляється на різних рівнях. Стрижнем відповідальності виступають моральні цінності, норми та емоційне ста
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Педоренко, В. М. "Рефлексія як чинник розвитку суверенних моральних цінностей у майбутніх психологів". Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Психологія", вип. 11 (2020): 22–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Шипко, М. В. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-11.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати експериментального впрова- дження програми розвитку етичної свідомості студентів університе- тів. Поняття етична свідомість студентів університетів визначено як динамічне психічне утворення, наповнене моральними значеннями, смислами та чуттєвим змістом, що диктуються специфікою індиві- дуальної етичності й моральності, а також особливостями соціальної ситуації розвитку особистості студентського віку – потребою в само- актуалізації, потребою в прийнятті власної етико-моральної системи. Подано критерії розвитку для кожного компонента етичної свідомості студентськ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

БІЛЕЦЬКА, Вікторія Вікторівна. "«ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ» Г. СКОВОРОДИ У ФІЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКСІЯХ І. МІРЧУКА". Філософські обрії, № 36 (19 грудня 2016): 51–60. https://doi.org/10.5281/zenodo.208897.

Full text
Abstract:
<em>У статті аналізується зміст концепту «філософія серця»</em> <em>Г.Сковороди у інтерпретації І. Мірчука; розкриваються онтологічний, теоретико-пізнавальний та морально-практичний аспекти антропологізму українського мислителя. І. Мірчук акцентує</em> <em>увагу на самопізнанні та ідеї «сродної праці» як ключових засад у</em> <em>досягненні людиною щастя.</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Хлистун, Олена Сергіївна. "ГЛАМУР І МОДА: КУЛЬТУРОЛОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236003.

Full text
Abstract:
Мета статті — систематизувати та проаналізувати напрацювання щодо гламуру, зокрема його зв’язку з модою, фешн-індустрією, з акцентуацією на дисертаціях українських дослідників. Дослідження гламуру можна визначити актуальною практичною проблемою, яку повинне вирішувати суспільство, адже його проникнення в повсякденне життя порушує низку питань, які торкаються традиційного уявлення про красу, тілесність, естетику, мораль тощо. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціальних методах наукового пізнання. Принципи неупередженості, об’єктивності та достовірності уможливили всеб
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

ПЕТРОВА, Ірина. "ІНФРАСТРУКТУРА ПАМ’ЯТІ ТА ПРОВЕНАНС У ПОСТКОЛОНІАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ: АНАЛІТИКА ДЖ. БАХА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (22 травня 2025): 228–33. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.964.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено постколоніальним наративам, що презентуються через інфраструктуру пам’яті («memory infrastructure») та провенанс-дослідження (provenance research), які активно застосовуються в Німеччині. Значимий внесок у розробку питань постколоніальної етики, репатріації артефактів і переосмислення ролі закладів культури (передусім музеїв) здійснив Дж. Бах (J. Bach), охарактеризувавши історичну пам’ять як моральний і політичний феномен, а провенанс-дослідження – як основоположний принцип для розкриття сутності колоніального дискурсу.У своїх роботах Дж. Бах простежує, як уряд Німеччини ство
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Стрижова, Ирина Викторовна, and Мария Евгеньевна Стрижова. "Morals, values and laws: philosophical, legal and psychological aspects." Pedagogical Review, no. 3(55) (June 17, 2024): 136–45. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2024-3-136-145.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается вопрос о взаимосвязи морали, нравственности, права в философско-правовом и психологическом аспектах. Авторы отмечают целесообразность изучения взаимосвязи именно трех этих категорий, а не традиционных пар «мораль – нравственность», «нравственность – право» и «мораль – право». С позиции философии права мораль испытывает на себе влияние внешних воздействий в форме правовых норм, но и само право определяется моральными ориентирами. В психологическом аспекте взаимосвязи морали, нравственности и права в сознании индивида изначально не существует, она возникает и развивается
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Гончарова, Олена. "КІННІ ПЕРЕГОНИ ЯК МАСОВА ФОРМА ВИДОВИЩНОЇ КУЛЬТУРИ АНТИЧНОГО РИМУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 43 (30 грудня 2022): 12–21. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi43.573.

Full text
Abstract:
Метою статті є введення до культурологічного дискурсу аналітично обробленої та узагальненої інформації щодо генези та еволюції кінних перегонів як масової форми видовищної культури Античного Риму, специфіки та функціональних особливостей масових видовищ Античності. Методологічну основу склали методи критичного аналізу культурологічних, історичних та літературних джерел, конкретно-історичний аналіз та міждисциплінарний синтез, індукція та дедукція. Проблемні та хронологічні, системні й структурні, порівняльні і описові методи, метод соціального та феноменологічного аналізу застосовувались із ко
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Прокофьева, Наталья Владимировна. "Методологические и практические рекомендации по повышению способности к морально-нравственной рефлексии современного взрослого". Российский психологический журнал 11, № 1 (2014): 54–61. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2014.1.5.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию феномена морально-нравственной рефлексии как интегрального свойства личности, отражающего ценностно-смысловые ориентиры, влияющие на особенности личностного развития. Мы описываем актуальность данного вопроса с точки зрения современного общественного устройства и необходимости системного пересмотра психологических основ новейших гуманитарных направлений в сторону выстраивания практических шагов решения данной проблематики; также необходимости возрастания активной, ответственной позиции современного человека в выборе вектора личностного самоопределения и необходимо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Сухомлинська, Ольга. "ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ЗАХИСНЕ ВИХОВАННЯ: СЬОГОДНІШНІ РЕФЛЕКСІЇ". Інноватика у вихованні, № 18 (6 грудня 2023): 6–14. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i18.563.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальним питанням допомоги і захисту дітей в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну з позицій історико-педагогічного підходу. Розкрито досвід минулого, в якому збереглися корисні і плідні ідеї, співзвучні нинішнім досі не відрефлексованим проблемам, які ще не стали здобутком суспільної свідомості. В історико-педагогічному контексті розглянуто появу терміну «лікарська педагогіка» (Німеччина, 1861), як такий, що поєднує медичні знання з педагогікою, спрямованою на застосовування допомоги дітям, які мають проблеми у фізичному, інтелектуальному і соціальному плані.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Шевченко, О. І. "ТЕЛЕОЛОГІЧНА РЕФЛЕКСЕМА ЯК ІМОВІРНІСНИЙ КОМПОНЕНТ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА". Nova fìlologìâ, № 88 (3 березня 2023): 111–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-88-17.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена ціннісно-цільовому аналізу трансформацій у семантичній структурі слова у сучасному англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки зумовлена потребою виявлення закономірностей і чинників актуалізації імовірнісних компонентів семантичної структури слова крізь призму постулатів постнекласичної наукової рефлексії. У ситуації невизначеності з обмеженою базою даних ціннісно-цільові чинники актуалізації семантики слова у політичному дискурсі здобувають особливу значущість. Дослідження виконане на основі науково-методологічних принципів моральної телеології у руслі постнекл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

СЕВРУК, Ірина, та Юлія СОКОЛОВСЬКА. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТИЧНИХ НОРМ У ЗОНАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 260–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.17.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є аналіз наявних інституціональних форм забезпечення морально-етичних норм у зонах ведення бойових дій, зокрема в Україні, виявлення певного кола проблем щодо реалізації закріплених даними інституціональними формами морально-етичних приписів та норм у соціальних та воєнних практиках сучасної України. Методологія. У дослідженні на основі міждисциплінарного та конкретно-історичного підходів здійснено аналіз інституціональних форм забезпечення етичних норм у зонах ведення бойових дій з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Головна увага надається розглядові сформованих
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Демиденко, Г. Г., та Г. М. Ковальова. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ «СИН» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРНІЙ ТРАДИЦІЇ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-9.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано лінгвокультурні параметри фразеологізмів української мови з компонентом «син». Досліджено семантичні особливості сталих висловів, пов’язаних із традиційними сімейними цінностями, у контексті їх соціальної рефлексії. Внутрішня форма дібраних для розгляду фразем постає як культурно детермінований образ, що виражає не тільки знання й уявлення представників мовного колективу про родинні зв’язки, стосунки між батьками і дітьми, але й демонструє їх оцінку. Звернено увагу на те, що такі узвичаєні, загальновідомі витлумачення поняття «син» продиктовані національно зумовленими у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

KULISH, I. "FORMATION OF CHILDREN'S TRUST IN ADULTS IN THE CONDITIONS OF WAR." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 3 (2023): 220–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-220-230.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему формування довіри дітей дошкільного віку до дорослих, обґрунтовано актуальність проблеми у зв’язку із трансформацією людських взаємин під впливом дії воєнного стану і сенситивності цього вікового періоду. Представлено аналіз теоретико-експериментальних досліджень з проблеми формування довіри. Під «довірою» розуміють феномен, який характеризує взаємини між людьми, що ґрунтуються на добровільних взаємних зобов’язаннях, як особливий стан моральної свідомості, що включає в себе моральні почуття і переконання. Серед антропологічних наук вона розглядається як категорія е
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

I. Matvienko, S. Storozhuk. "Вища гуманітарна освіта та можливості формування моральної особистості в умовах сучасного суспільства". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2015): 158–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.15.

Full text
Abstract:
Стан гуманітарної освіти в Україні зумовлює тривалі дискусії, які точаться навколо нагальних проблем, посталих в українському суспільстві. Гуманітарна освіта покликана розширити розуміння людиною самої себе, на противагу природничим наукам, які надають лише «чисте» знання і не сприяють рефлексії. Гуманістичні вектори сучасної освіти орієнтовані на всебічний розвиток студента, реалізацію його потенціалу, формування певних умов для повноцінної реалізації всіх його потенцій та задатків. Освіта, як елемент гуманітарного розвитку держави, має забезпечувати висококваліфікованими фахівцями усі сфери
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Pedorenko, Valentyna. "REFLECTION AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF SOVEREIGN MORAL VALUES AMONG FUTURE PSYCHOLOGISTS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1 (June 25, 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2020-11-22-27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Гуменюк, Тетяна. "Культура пам’яті: феномен Революції гідності в сучасній науковій рефлексії". Український інформаційний простір, № 1(11) (17 травня 2023): 41–54. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(11).2023.279552.

Full text
Abstract:
Розглянуто колективний досвід Майдану кінця 2013 – початку 2014 років, а також породжені цими подіями культурні, соціально-психологічні зміни в суспільстві. Вони сприймаються невіддільно від процесів глобального масштабу, що відбуваються протягом останніх трьох десятиліть, актуалізуючи культурну пам’ять людства. Досвід Майдану вписується в контекст посткомуністичної травми, «trauma studies», що для більшості дослідників взагалі становить парадигмальну характеристику культури кінця ХХ – початку ХХІ століть. Теоретичне осмислення минулих і теперішніх трагічних подій, культурних травм постійно пр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Паньок, Тетяна, та Жень Фушен. "КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЕТНОДИЗАЙНУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Молодь і ринок, № 3/211 (3 травня 2023): 16–20. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.277187.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано китайський досвід використання етнодизайну у процесі формування ключових компетентностей студентів мистецьких спеціальностей. Доведено, що етнодизайн як предмет вивчення завдяки поєднанню історико-культурної художньої спадщини, образотворчих символів, духовно-моральних цінностей китайського народу дає змогу навчати студентів сприймати і відтворювати художні образи у всій їхній багатоманітності. Розкрито, що етнодизайн сприяє формуванню необхідних ключових компетентностей студентів мистецьких спеціальностей під час освітнього процесу, що у підсумку дає можливість досягну
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Соколовська, Юлія Вадимівна, та Ірина Ігорівна Севрук. "ЕВАКУАЦІЯ РОДИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ЗОНИ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ: МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Culturological Almanac, № 3 (21 лютого 2023): 169–75. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.22.

Full text
Abstract:
У дослідженні на основі системного, конкретно-історичного, міждисциплінарного та функціонального підходів здійснено аналіз морально-етичного підґрунтя проблем, пов’язаних із евакуацією родин військовослужбовців із зони ведення бойових дій; обґрунтовано принцип взаємної відповідальності військовослужбовця та держави як базовий у вирішенні широкого кола проблем щодо соціального забезпечення військовослужбовців. Метою дослідження є обґрунтування необхідності визнання державою проблем евакуації родин військовослужбовців із зони ведення бойових дій як таких, що потребують інституціонального вирішен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Клопенко, Максим. "Екзистенціальні мотиви у фільмах режисерів Польської школи кіно. Частина 1". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 34 (28 травня 2024): 151–59. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.34.2024.305208.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу екзистенціальних мотивів у кінематографі режисерів Польської школи на прикладі «воєнної» трилогії Анджея Вайди. Окреслюється контекст створення фільмів Польської школи кіно, а також виділені окремі елементи філософії екзистенціалізму, що втілились в означених роботах. Розгляд досягнень митців Польської школи та її провідного автора Анджея Вайди дає змогу простежити поступову еволюцію у розкритті образу екзистенціального героя, відображеного на польському екрані другої половини ХХ століття, та зв’язок філософських ідей екзистенціалізму з рефлексіями Вайди про Другу сві
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Prodaniuk, R. I. "Інформаційна безпека в соціологічному контексті: до постановки проблеми". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 4 (2018): 84–90. http://dx.doi.org/10.15421/171861.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій: &#x0D; 1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визнач
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Brazhaniuk, Andriy. "Structural-content analysis of professional culture of future physical therapists and ergo-therapists as a result of their professional training." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 29 (January 4, 2021): 239–50. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2020-29-239-250.

Full text
Abstract:
У статті автором проаналізовано понятійно-категоріальний апарат наукового дослідження, до якого належать такі дефініції: «культура», «професійна культура», «фахівець фізичної терапії та ерготерапії», «професійна культура фізичних терапевтів та ерготерапевтів». Здійснено теоретичний аналіз поняття «професійна культура майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів», яка розглядається як інтегративна сукупність професійно-особистісних цінностей та мотивів, теоретичних знань та практичних умінь, що забезпечують ефективну терапевтичну та реабілітаційну діяльність на основі рефлексії та саморозвит
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Губернатор, Олена. "ПІДХОДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБКУЛЬТУР ВІДЕОІГОР У ЗАХІДНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ НА РУБЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТТЯ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (13 червня 2024): 369–74. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.799.

Full text
Abstract:
Розкрито ключові тенденції та підходи у західному науковому дискурсі на рубежі ХХ – ХХІ ст., пов‘язаному з проблематикою субкультур відеоігор. Культурологічний (власне (пост) субкультурний) аналіз відеоігор у рамках зарубіжного наукового дискурсу на рубежі ХХ – ХХІ ст. логічно й закономірно підводить до низки суспільно-політичних та етико-філософських проблем. Субкультури відеоігор – молодіжні культурні практики та моделі поведінки геймерів як активних медіа споживачів у віртуальному просторі, що ґрунтуються на змістовному матеріалі, формують ігровий та соціокультурний досвід гравця, розвивают
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

ЦЮНЯК, ОКСАНА. "ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИМАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Освітні обрії 57, № 2 (2024): 81–84. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.57.2.81-84.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз наукових праць учених, котрі актуалізують проблему формування рефлексивної культури майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти, та нормативно-правової бази України. Зокрема, розкрито сутність понять «рефлексія», «культура», «рефлексивна культура», «формування рефлексивної культури майбутніх учителів початкових класів».&#x0D; З’ясовано, що рефлексивна культура майбутніх учителів початкових класів − інтегральне багаторівневе динамічне особистісне утворення, структура якого включає такі складові, як: система ціннісних орієнтацій, моральних норм; уміння
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Ерохин, А. К. "Взгляды Иеремии Бентама на соотношение права и морали". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 88, № 3 (2022): 121–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-08-2022-124.

Full text
Abstract:
В статье исследуется вопрос соотношения морали и права в идеях философа XIX века Иеремии Бентама. Общественная мораль и право хотя и пересекаются друг с другом, но это разные нормы, каждая из которых имеет свои собственные санкции. Возникает вопрос, какую роль должны играть каждый их этих регуляторов в управлении действиями индивидов. Цель статьи – рассмотреть утилитаристский подход И. Бентама к вопросу об этическом минимуме права. Используются аналитический метод и метод философской рефлексии. Делается вывод о важности учета особенностей личной морали приформировании законодательства
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

ZABOLOTNII, O. "THE CONTENT AND STRUCTURE OF THE TEACHER'S PROFESSIONAL CULTURE." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 3 (2023): 12–24. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-12-24.

Full text
Abstract:
У статті досліджено, що професійна культура викладача є сукупністю компетенцій, які характеризують норми поведінки, регулюючи професійно-особистісну поведінку викладача в педагогічній діяльності. Основними складниками її характеристики, тобто компонентами, виступають моральні принципи; моральні цінності; педагогічний обов’язок; педагогічний такт; педагогічна справедливість; педагогічна честь; педагогічний авторитет; етичні норми поведінки. Структуровано зміст професійної культури викладача, виділено критерії та показники, які її характеризують. Критеріями професійної культури викладача виступа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!