To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мотивація.
Journal articles on the topic 'Мотивація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Мотивація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Kovalenko, N. P., N. O. Bobrova, O. V. Hancho та S. V. Zachepylo. "МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11440.
Full textAbstract:
Мотивація навчальної діяльності студентів стає в умовах сучасних перетворень в українській освіті однією з пріоритетних проблем. Актуальність теми дослідження обумовлена завданням подальшого підвищення якості навчання студентів в умовах сучасного суспільства, постійним оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у студентів потреби самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції.
Метою роботи було вивчення мотиваційної сфери студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії з позиції формування основоположних мотивів для успішного професійного розвитку.
Ефективність навчального процесу безпосередньо пов’язана з мотивацією і стимулом оволодіння майбутньою професією. Основним фактором, що впливає на мотивацію до навчання студентів, є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які в подальшому сформують фундамент професійної діяльності. Підвищенню мотивації навчальної діяльності сприяють: спосіб засвоєння навчального матеріалу, його зміст, методи навчання; використання на кожному з етапів заняття проблемних мотивацій та завдань; застосування інтерактивних технологій.
Проведений нами аналіз показав, що серед студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії переважають професійні мотиви навчання.
Студенти з більш високим середнім балом не виділяють профіль дисципліни як внутрішній мотив до навчання, зі зниженням середнього бала даний мотив починає переважати серед студентів-медиків.
Таким чином, навчання ефективніше діє, коли воно мотивоване, коли діяльність студентів збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами. В результаті успішною стає і професійна підготовка випускника вишу.
2
Filonenko, Daryna. "СТРУКТУРА МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ІТ-СПЕЦІАЛІСТА". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.139.
Full textAbstract:
Відзначено, що одним з основних видів такої мотивації виступає мотивація досягнення, що визначає прагнення людини виконати справу на високому рівні якісно всюди, де є можливість проявити свою майстерність і здібності.Мета роботи полягає у вивченні конкретного змісту і особливостей структури мотивації досягнення ІТ-спеціаліста та виділення механізмів її функціонування. Метою даної статті є доповнення наукового розуміння структури мотивації досягнень особистості ІТ-спеціаліста. Відзначено, що в структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста правомірно виділити чотири основних структурних компонента: мотивацію ініціації, мотивацію селекції, мотивацію реалізації і мотивацію постреалізаціі. Одним з основних механізмів актуалізації мотивації ІТ-спеціаліста виступає мотиваційно-емоційна оцінка ситуації суб'єктом, що складається з оцінки мотиваційної значущості ситуації і оцінки загальної компетентності в ситуації досягнення. Зазначимо, що інтенсивність мотиваційної тенденції буде змінюватися в залежності від зміни величини двох зазначених параметрів як у ІТ-спеціалістів з мотивом прагнення до успіху, так і з мотивом уникнення невдачі. Констатовано, що мотиваційна включеність ІТ-спеціаліста є одночасно причиною і результатом процесу діяльності, ядром інтрагенної активності. Формування мотиваційна включеності ІТ-спеціалістів на різних етапах діяльності має специфічні відмінності та існують спеціальні психологічні механізми формування і підвищення рівня мотиваційної включеності. Висновок з даного дослідження, передбачає, що у структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста варто виділяти такі складові, як мотивація адаптації та мотивація трансценденції. «Адаптивна» складова мотивації досягнення пов'язана з прагненням орієнтуватися на зовнішні стандарти, з бажанням підтримувати досягнуті результати на високому рівні. Вона має прагматичне забарвлення і пов'язана із зовнішньою оцінкою досягнутого успіху (похвала, винагорода). «Трансцендентна» складова пов'язана з бажанням постійно виходити за свої межі, не зупинятися на досягнутому, реалізовувати свій потенціал навіть у випадках, якщо результати не будуть оцінені оточуючими гідно. Перспективним для подальших розвідок у даному напрямку є вивчення психологічних корелятів мотивації досягнення в часовій перспективі особистості ІТ-спеціаліста та оптимізації функціонального стану суб’єкта праці, що в істотній мірі визначає його готовність до роботи та професійну надійність.
3
Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.
4
Bolkvadze, Nataliia, та Tatiana Hetman. "СУЧАСНІ МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ІТ-КОМПАНІЙ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (2020): 72–82. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-72-82.
Full textAbstract:
У статті розкрито новітні методи мотивації персоналу, а також розглянуто роль стимулів в процесі мотивації праці. Охарактеризовано теорію очікувань В. Врума та наведено правила, які покликані допомогти підвищити мотивацію співробітників компанії. Проаналізовано динаміку росту кількості ІТ-спеціалістів в Україні та їх географічну приналежність. Здійснено опитування працівників ІТ сфери в м. Тернопіль для виявлення найголовніших факторів, що впливають на їх мотивацію. Підтверджено, що мотивація орієнтована лише на грошове заохочення, не є достатньою. Згідно з проведеним опитуванням виявлено, що професійний ріст та комфортний психологічний клімат відіграють не менш важливу роль у мотивації ІТ-фахівців, а ніж матеріальні стимули.
5
Ковальчук, Олександр. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НЕЛІНІЙНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ВПЛИВУ У МОТИВАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 14–17. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-4.
Full textAbstract:
Стаття висвітлює питання мотиваційного менеджменту та його прямого впливу на розвиток підприємницької діяльності. Проводиться аналіз динаміки сприятливості умов ведення бізнесу в Україні. Досліджується взаємозв'язок між рівнем розвитку підприємницької діяльності та інтелектуальним ресурсом. Розглядається залучення технологій нелінійного управлінського впливу. Стаття розглядає такі поняття як мотиваційний менеджмент» та «мотивація». Характеризуються види мотивацій та їх зміст. У статті наводиться оцінка мотивації в Україні та динаміка її розвитку. Характеризуються системи оплати праці та їх характерні риси. Розглядається нематеріальна мотивація та її види. Визначається роль управлінського впливу у побудові мотиваційної системи, базований на матеріальних та нематеріальних стимулах працівників. Надаються рекомендації щодо введення та розвитку мотиваційних систем.
6
Бєлова, О. Б. "ПРОБЛЕМАТИКА МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 181–87. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-29.
Full textAbstract:
У науковому дослідженні здійснено теоретичний аналіз мотиваційної готовності до школі дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження – здійснити теоретичний огляд наукових джерел, присвячений мотиваційній готовності до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку. Метод дослідження – аналіз наукових джерел. Завдання дослідження: виклад теоретичного аналізу як класичних, так і сучасних досліджень щодо проблеми вивчення мотиваційної готовності до шкільного навчання дітей старшого дошкільного віку; опис термінів «мотив», «мотивація» та терміносполук «мотивація навчання», «мотивація досягнення», «компоненти мотивації», «мотивація готовності до школи»; визначення особливостей розвитку мотиваційної готовності до школи в дітей дошкільного віку; встановлення основних факторів, що впливають на розвиток мотивації; обґрунтування оптимальних періодів формування мотивації у дітей; розкриття значимості для дитини мотиваційної готовності до навчання в школі. Під час наукового теоретичного дослідження було розкрито зміст терміносполук та визначено значення мотиваційної готовності до школи. Зазначено, що у дітей старшого дошкільного віку під впливом пізнавальних та соціальних мотивів формуються внутрішні мотиви, які впливають на навчальний процес. У процесі навчальної діяльності дитина на достатньому рівні здатна усвідомлювати, контролювати та керувати своїми діями та бажаннями. Це підтверджує сформованість у неї довільної поведінки і визначає готовність до шкільного навчання. Визначено, що на розвиток мотивації впливає взаємна робота працівників педагогічного колективу дошкільних закладів та членів сім’ї дитини. Їх взаємодія дозволяє правильно організувати навчальний процес дитини, налаштувати її на діяльність, здійснити контроль за виконанням завдань, вчасно надати допомогу, підтримку та застосувати інші методи заохочення, які будуть спонукати дитину до виконання навчальних завдань. Проаналізовано, що починати розвивати мотивацію найкраще з раннього віку з продовженням у дошкільному. У цей період у дітей закладаються базові моделі мотивації, які мають вирішальне значення для встановлення міцних внутрішніх мотиваційних орієнтацій. Встановлено, що мотиваційна готовність до школи передбачає бажання дитини стати учнем і навчатися в школі. Відбувається формування внутрішньої установки, якісні зміни у психічній сфері, тобто засвоєння системи чинних шкільних правил, розуміння оцінювання, формування потреби для досягнення успіху, вироблення адекватної самооцінки та рівня домагань.
7
Яремко, Роман. "Дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 354–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема професійної мотивації майбутніх рятувальників. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових праць щодо проблеми професійної мотивації майбутніх рятувальників. Підібрано та проведено ряд методик спрямованих на дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників, готовності до ризику, особистісних якостей, самооцінки, нервово-психічної стійкості. Описано результати емпіричного дослідження. Виявлено, що у курсантів переважає адекватна мотивація до служби, ситуаційна мотивація, викликана престижністю професії та конформістський тип професійної мотивації. Визначено наступні кореляційні зв’язки. Адекватний тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем нервово-психічної стійкості, готовністю до ризику, високим рівнем домагань, високим рівнем самооцінки, врівноваженістю. Ситуаційний тип, пов’язаний із престижем професії та матеріальними стимулами позитивно корелює із середнім рівнем готовності до ризику, високим рівнем самооцінки. Ситуаційний тип, пов’язаний із романтичною привабливістю професії позитивно корелює із фемінністю та низьким рівнем готовності до ризику. Конформістський тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем домагань та готовністю до ризику. Компенсаційний тип, позитивно корелює із низьким рівнем самооцінки та сором’язливістю. Кримінальний тип професійної мотивації позитивно корелює із спонтанною агресивністю, середнім рівнем домагань, та середнім рівнем готовності до ризику. Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, курсанти, майбутні рятувальники, типи професійної мотивації.
8
Лук'янова, Лариса. "ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ АБО ЧОМУ ДОРОСЛІ НАВЧАЮТЬСЯ ІНАКШЕ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (2020): 9–22. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.9-22.
Full textAbstract:
В оглядовій статті автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. Розкрито значення й особливості мотиваційної сфери процесу учіння у дорослої людини; проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на ефективність навчання дорослого учня; висвітлено підходи до типології внутрішньої мотивації. Проаналізовано компоненти мотиваційної сфери, які можуть суттєво впливати на рівень мотивації навчання дорослих. Доведено, що необхідність дослідження мотивації навчання дорослих обумовлена як суттєвими матеріальним внесками в цю сферу, так і необхідністю включення в арсенал методів і способів управління мотивацією. Особлива увага приділена мотиваційній цінності освітньої діяльності. Навчальна мотивація як компонент навчальної діяльності схарактеризована у різних напрямах, зокрема онтогенетичному, діяльнісному, дидактичному. Умови навчальної активності дорослих, детерміновані мотивацією, спонукали автора проаналізувати андрагогічні концепції та моделі (зокрема, модель навчальної мотивації дорослих М. Кроудер і К. Пупинін (Crowder Pupynin), модель ланцюга взаємодії П. Кросс (Cross), парадигму очікуваної цінності К. Рубенсона (Rubenson), теорію потенціалу навчання дорослих Х. МакКласкі (McClusky), модель мотиваційних характеристик А. Роджерса (Rogers)). Представлено результати аналізу проблеми внутрішньої мотивації навчання дорослих Хоул (Houle), а також аналогічних досліджень інших вчених. Зроблено висновки про те, що ефективність навчання дорослої людини зумовлює необхідність урахування мотиваційних чинників (зокрема і певної внутрішньої потреби або зовнішньої ситуації); елективності, практикоорієнтованості навчального змісту, що забезпечує зворотний зв’язок навчальної активності та сприяє подоланню бар’єрів у навчанні. Окреслено напрями подальших наукових пошуків з досліджуваної проблеми.
Ключові слова: мотивація, доросла людина, мотиваційна сфера, навчання.
9
Денисова, Світлана, Оксана Кузьмич та Ірина Ніколаєва. "МОТИВАЦІЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (2021): 232–39. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.335.
Full textAbstract:
Стаття розглядає проблему мотивації навчальної діяльності, одну з найбільш теоретично розроблених у педагогіці і в той же час одну з найбільш складних в практиці навчального процесу. Здійснено опис і узагальнення основних різновидів мотивації, її структури і ролі в навчанні іноземній мові у вищій школі, розглянуто основні характеристики мотивації і їх зв`язок з процесом навчання. Мотивація розглядається, як управлінська діяльність під час навчання іноземної мови, як одна з головних проблем методики викладання. Іноземна мова як навчальна дисципліна має ряд специфічних особливостей, і одна з них – це оволодіння іноземною мовою шляхом навчання умінню спілкування на іноземній мові. В умовах сьогодення актуальність вивчення іноземної мови не підлягає сумніву, оскільки нова політична обстановка, розширення міжнародного співробітництва і міжнародних контактів, проведення у вищих навчальних закладах конференцій за участю іноземців вимагають від студентів більш глибокого знання іноземної мови.
Досліджено проблему мотивації студентів до вивчення іноземних мов під час навчання у закладі вищої освіти. Проведено низку досліджень, які визначають, наскільки відносини викладача зі студентами впливають на формування мотивації до вивчення іноземної мови. Описано наявні види мотивації. Запропоновано різні способи створення мотивації. Подано результати проведених досліджень. Вказано на домінуючу роль мотивації у процесі вивчення іноземних мов студентами. Окремо розглянуто роль рівня педагогічної майстерності викладача, який сприяє мотивації студентів до вивчення іноземних мов.
Розглянуто проблему мотивації під час вивчення іноземної мови, оскільки вивчення саме цього предмета вимагає від студента наявності певної бази і спеціальних комунікативних здібностей. Зазвичай це викликає у студентів певні труднощі і мотивація зменшується. Тому, якщо вважати мотивацію однією з найважливіших рухомих сил у вивченні іноземної мови, слід підкреслити, що мотиви відносяться до внутрішньої сфери особистості і визначаються її внутрішніми спонуканнями. Звідси усі труднощі щодо виклику мотивації ззовні, адже людина буде в змозі вивчити іноземну мову лише за умови, що сама відчуватиме необхідність у цьому, або, інакше кажучи, буде замотивована.
10
Царик, Ольга, Наталія Рибіна та Жанна Баб’як. "STRUCTURAL PROCEDURЕ MODEL OF STUDENTS' EDUCATIONAL ACTIVITIES MOTIVATION". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 156–60. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.156-160.
Full textAbstract:
У статті розглянуто модель мотивації навчальної діяльності студентів крізь призму її структури та процесу актуалізації. Авторами визначено теоретико-методичні аспекти формування зазначеної моделі, а також здійснено термінологічний аналіз основних композитів зовнішньої та внутрішньої мотивації; зазначені стратегічні умови реалізації потенціалу студента в процесі професійної підготовки у закладі вищої освіти. У статті доведено, що внутрішня і зовнішня мотивація навчальної діяльності є структурно неоднорідними, що відрізняються за структурою зв'язків з академічними досягненнями і психологічним благополуччям, в основі яких лежать базові психологічні потреби студентів. Водночас, виразність мотиваційних складових навчальної діяльності визначається особливостями освітнього середовища, рівнем її складності, мірою задоволення в ній базових психологічних потреб.
У результаті дослідження було встановлено, що мотивація навчальної діяльності включає свідомі та несвідомі причини, які спонукають людину здійснювати навчальну діяльність, та зроблено висновок, що загалом, оскільки навчальна діяльність є не лише інтелектуальною діяльністю, а й значною мірою соціальною, її оптимально функціонуюча мотивація – це поєднання внутрішніх та продуктивних форм зовнішньої мотивації, де ми приписуємо мотиви, які служать задоволенню основних потреб особистості, з домінуванням внутрішніх виховних мотивів. Автори наголошують, що важливим моментом є те, що здійснення заходів, регульованих внутрішньою мотивацією, дає відчуття радості та щастя, що є ще одним аргументом на користь підтримки внутрішньої навчальної мотивації студентів. Унаслідок здійсненого аналізу було також доведено, що «мотивований» суб'єкт освітньої діяльності має цілу низку когнітивних характеристик, що забезпечують процеси постановки цілей, реалізацію намірів, планування діяльності, реагування на невдачі, прояв наполегливості, в сукупності призводять до високих результатів в виконуваної навчальної діяльності.
11
Шпичак, Інна. "Мотивація професійного зростання педагогів в умовах Нової української школи". New pedagogical thought 103, № 3 (2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-100-104.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості формування мотивації педагогів до професійного зростання в умовах Нової української школи. Розкрито поняття «мотивація» та «професійна мотивація». Визначено умови, що сприяють мотивації до професійного зростання вчителів в умовах змін та реформування освіти. Запропоновано діагностичні методики для визначення мотиваційної готовності педагогів до здійснення інноваційної діяльності.
12
Ситник, Наталія, та Юлія Чепіль. "МОТИВАЦІЯ ЯК ЧИННИК СТИМУЛЮВАННЯ ЛЮДЕЙ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 331–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-70.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність мотивації праці та її застосування на підприємстві для ефективної діяльності працівників та економічного зростання підприємства. Охарактеризовано види і методи мотивації та наведено відповідні приклади. Проаналізовано такі поняття, як «мотивація», «стимулювання», виділено їхні спільні та відмінні риси. Зазначено, як мотивація пов’язана зі стимулами до праці, проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на ефективність мотивації. Сформовано принципи побудови системи мотивації праці. Окреслено найефективніші методи мотивації праці і їх індивідуальне визначення для одного або групи працівників. Охарактеризовано моделі мотивації праці зарубіжних держав та на основі такого аналізу запропоновано найоптимальніші варіанти моделей, які підійшли б для реалізації на українському підприємстві.
13
Онищенко, Ірина Володимирівна. "Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю". Освітній вимір 48 (11 травня 2016): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2406.
Full textAbstract:
Онищенко І. В. Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю.
У статті розкрито сутність поняття «навчально-професійна мотивація», її ознаки, структура та роль у професійному становленні майбутніх фахівців педагогічного профілю. Визначено, що навчально-професійна мотивація охоплює інтеграцію спонукань, пов’язаних із навчальною та професійною діяльністю, на основі взаємних трансформацій пізнавальних і професійних мотивів. Проаналізовано соціально-психологічні особливості навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів, розкрито умови її формування в умовах ВНЗ. Обґрунтовано, що навчально-професійна мотивація є внутрішнім рушійним чинником формування професіоналізму, провідним чинником успішного навчання у ВНЗ.
14
П’янківська, Людмила. "ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (10 квітня 2021): 532–36. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.108.
Full textAbstract:
У запропонованій статті висвітлено проблематику професійної мотивації особистості. Проаналізовано погляди науковців щодо сутності поняття «професійна мотивація». Констатовано, що професійна мотивація особистості є поліфункціональним і динамічним явищем професіоналізації фахівця й формується у процесі його становлення як професіонала через реалізацію потреб у діяльності.
15
Скорик Т. В. "Моніторингове дослідження розвитку професійної успішності майбутніх учителів". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 208–14. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.129.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати моніторингу розвитку професійної успішності майбутніх учителів у педагогічних закладах вищої освіти. На основі проведено опитування серед студентів педагогічних спеціальностей, виокремлено чинники професійної успішності та уявлення щодо особистісних якостей та компетентностей, які забезпечать успішність професійної діяльності вчителя.
Проведене тестування за методиками: рейтингова шкала професійних мотивів; «Мотивація професійної діяльності» (методика К. Замфір у модифікації А. Реан), «Методика аналізу мотивації навчання у ВНЗ» (Т. Ільїна), «Діагностика мотивації успіху» (Т. Елерс), «Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач» (Т. Елерс), тест «Потреба в досягненні» (Ю. Орлов та ін.), «Методика дослідження цін¬нісних орієнтацій» (Ш. Шварц), «Діагностика рівня професійної спрямованості» (Т. Дубовицька), «Діагностика потреб у саморозвитку» (В. Маралов). Це дозволило встановити, що у студентів недостатньо сформовані уявлення та мотивація досягнення професійної успішності, немає відповідних умов у середовищі ЗВО для стимулювання студентів до професійного зростання у напрямі досягнення успіху професійної діяльності. Причинами цього є недостатнє розуміння значущості успішності для особистості, неусвідомленість суспільних та особистісних критеріїв успіху, невисокий статус та престижність професії вчителя у суспільстві тощо. Виявлені недоліки дозволили сформулювати рекомендаційні положення щодо забезпечення необхідних та достатніх умов розвитку професійної успішності майбутніх учителів у закладах вищої освіти, закцентувати увагу на подальшій розробці системи реалізації професійної успішності майбутніх учителів у ЗВО.
16
Chernysh, Iryna, та Mila Kozyk. "Сучасні форми і методи мотивації персоналу підприємств сфери послуг". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 1(80) (25 березня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2242.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у дослідженні основних форм і методів мотивації персоналу підприємств сфери послуг. Проаналізовано теорії мотивації персоналу з точки зору їх застосування на практиці, розглянуто групи методів мотивації та дано оцінку їхній ефективності. Визначено, що для ефективності роботи персоналу на підприємстві необхідно індивідуально підходити до кожного працівника. Сукупність заохочень, які можна і потрібно застосовувати, щоб стимулювати працівника до якісного виконання своїх посадових обов'язків, називається мотивацією персоналу. Така мотивація починається з підбору висококласних фахівців на посаду й підтримується під час роботи керівником. Успішні фірми вкладають значний капітал у розвиток трудових ресурсів, розглядаючи його не як витрати, а як активи підприємства. Згодом капітал, вкладений в людей, зростає, а не зменшується, як капітал, вкладений в засоби виробництва. Саме людський капітал, а не заводи, устаткування й виробничі запаси забезпечують конкурентоспроможність та економічне зростання підприємства. Управління персоналом включає багато складових. Серед них: кадрова політика, взаємовідносини в колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Ключове ж місце займає визначення способів стимулювання і мотивації працівників. Мотивація є одним з найважливіших внутрішньоорганізаційних процесів, а особливість його полягає в тому, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації. Успіх підприємства є результатом взаємодії між співробітниками і клієнтами, продуктом і організацією. Тому, щоб створити клієнтоорієнтовану компанію, ці три елементи мають працювати разом задля отримання прибутку організації та фінансових вигід для співробітників. Це може бути досягнуто шляхом надання винагород та стимулів або вигод в обмін на їх ефективну роботу для досягнення цілей організації.
17
Завадяк, Р. І., Я. С. Завадяк та Л. М. Гудзовата. "МОТИВАЦІЯ В УМОВАХ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).114-120.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню питань мотивації в умовах підприємницької діяльності. Розглянуті теоретичні основи мотивації та сучасні погляди на мотивацію, Досліджено поняття «трикутника мотивації» та його вплив на конкурентоспроможність бізнесу. Розглянуто застосування конкретного методу мотивації, адекватного в умовах підприємницької діяльності та формування системи КРІ для організації.
18
Зосімова, О. В., та О. І. Лісна. "МОТИВАЦІЯ НАЗВ БРИТАНСЬКИХ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМ". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.02.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні типи мотивації назв британських телевізійних програм. З’ясовано, що найпродуктивнішою є сутнісна мотивація, тобто найбільш поширені назви, які прямо чи опосередковано відображають зміст, указують на жанр або формат телепередачі. Досліджувані телевізіоніми також мають посесивну, локативну, темпоральну й асоціативну мотивації. Символічні назви трапляються досить рідко. Незалежно від типу мотивації, у процесі творення телевізіонімів широко використовують найрізноманітніші стилістичні засоби, що мають зробити назву оригінальною, привабливою та легкою для запам’ятовування.
19
САВЧАК, Ірина. "РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню основних шляхів підвищення мотивації студентів до вивчення іноземної мови за допомогою дистанційних технологій. Світова пандемія COVID-19 повністю змінила усталений спосіб життя суспільства. Освіта – одна зі сфер, яка зазнала глобальних змін і, здавалось би, основним завданням було впровадження інноваційних технологій, які допоможуть налагодити освітній процес, але постало інше питання – забезпечення мотивації студентів в умовах дистанційного навчання з метою досягнення якісного результату. Питання розвитку мотивації студентів належить сьогодні до найбільш актуальних, адже мотивація – це спонукальна сила, яка впливає на формування поведінки особистості, спрямовує її діяльність і дії на мотиваційні об’єкти, контролює реалізацію намірів, сприяє вибору нових технік і стратегій для реалізації мотивів. У статті відзначено важливість мотивації у вивченні іноземної мови в умовах дистанційного навчання за допомогою сучасних інформаційних технологій. Визначено поняття «дистанційне навчання», що передбачає інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивність взаємодії педагога і студента, а також продуктивність навчального процесу. Визначено, що ключовими у вивченні мов є внутрішня і зовнішня мотивації. Внутрішня мотивація полягає у виконанні завдання, бо це приносить задоволення, а не заради доброї чи поганої оцінки. Зовнішня ж мотивація викликана зовнішніми чинниками, такими як задоволення очікувань викладача чи хороша оцінка. Проаналізовано сучасні інформаційні технології: програми, додатки, застосунки, які використовуються у навчальному процесі для підвищення рівня мотивації студентів у вивченні іноземних мов. Зазначено важливість ролі викладача в цьому процесі, в його вмінні організувати навчальний процес, створити позитивну доброзичливу атмосферу спілкування начального середовища. Виокремлено перелік програм, які можна використовувати на заняттях з метою підвищення рівня мотивації студентів до навчання мови.
20
Скидан, С. О. "Мотивація учіння студентів економічного профілю у процесі вивчення іноземних мов: психолого-педагогічний аспект". Освітній вимір 35 (13 вересня 2012): 80–86. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3518.
Full textAbstract:
Скидан С. О. Мотивація учіння студентів економічного профілю у процесі вивчення іноземних мов: психолого-педагогічний аспект.
У статті розкрито структуру мотивації учіння студентів економічного профілю у процесі вивчення іноземних мов. Визначено закономірності формування мотивації учіння.
21
Рудь, Г. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 190–96. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.72.
Full textAbstract:
В роботі представлене теоретичне узагальнення та експерименттальне дослідження прояву прокрастинації в юнацькому віці. Проблеми прокрастанації особистості юнацького віку в нині існуючому стандарті успішної особистості набуває особливої наукової й практичної актуальності. Прокрастинація - це добровільне ірраціональне відкладання на певний термін бажаних дій, незважаючи на наслідки. В даний час немає однозначного розуміння того, чи є прокрастинація якоюсь схильністю, або це просто особливий стан особистості або специфічна властивість психіки конкретної людини. Прокрастинація зазвичай проявляється в діяльності, результат якої дуже важливий для особистості. Підвищену значущість результату, що визначає ситуацію його оцінки як стресову, можуть зумовити такі явища, як тривожність, мотивація до успіху, мотивація уникнення невдач.
Досліджено, що прокрастинація в середовищі студентів поширена значно більше, ніж серед працюючих осіб; прокрастинація може бути зумовлена високою особистісною тривожністю, а також високою мотивацією до уникнення невдач; на прокрастинацію не впливає рівень мотивації до успіху. Значних гендерних відмінностей прояву прокрастинації аналіз результатів дослідження не виявив, отже можна припускати, що прояви прокрастинації найбільше обумовлені особистісними особливостями, ніж гендерною приналежністю. Подолання негативних проявів прокрастинації особистості та формування продуктивного ставлення до себе можливе з допомогою реалізації комплексної психокорекційної системи .
22
Литвинчук, Оксана Валеріївна. "Вплив мотиваційних факторів на результативність діяльності державних службовців". Економіка, управління та адміністрування, № 1(95) (15 квітня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-62-65.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанню мотивації державних службовців. Проведено ґрунтовний аналіз публікацій на цю тему, який засвідчив наявність значної кількості відповідних досліджень. Змістовно розглянуто актуальні проблеми мотивації держслужбовців у сучасних умовах. Визначено основні мотиви працівників та проаналізовано сутність мотивації праці, перелічено основні завдання мотивації. З урахуванням результатів діяльності людини мотивація може змінюватися, що зумовлює зміну поведінки під час виконання роботи. Для успішного керування поведінкою держслужбовця в процесі трудової діяльності важливо встановити, чому саме людина працює, що викликає бажання й потребу працювати. Старанність, наполегливість у досягненні цілей формуються тільки під впливом сильних мотиваційних чинників. Мотивація посилює бажану поведінку людини, тому розуміння внутрішніх механізмів мотивації – важлива складова ефективної політики професійних відносин у сфері публічного управління.
Розглянуто основні напрями матеріального й нематеріального мотивування державних службовців як фактору підвищення ефективної діяльності. Не зважаючи на те, що в сучасному українському суспільстві важливе значення приділяється матеріальному аспекту винагороди праці, проте нематеріальна мотивація є також значущою і важливою. Державний службовець має бути задоволеним тією роботою, яку він виконує, отримуючи відповідні результати й винагороди, ознайомлюючись із власними успіхами, отримуючи визнання за свою працю й чітко передбачуючи для себе подальші перспективи діяльності. У статті відображено теоретичні проблеми формування системи мотивації. Якщо працівники не мотивовані належним чином до високоефективної праці, це знижує загальний рівень діяльності установи та її конкурентоспроможність. Також проаналізовано сучасні методи мотивації держслужбовців та їх вплив на результати діяльності. У процесі наукового дослідження було використано для опрацювання матеріалів такі методи, як описовий та аналітичний, індукція та дедукція, аналіз, синтез, що надало можливість повно й системно дослідити вказану проблематику.
23
КАЛИНЮК, Наталія, та Ольга ЛЕМЕШКО. "РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ КУРСАНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (2022): 74–89. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.957.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему розвитку навчальної мотивації у майбутніх офіцерів-прикордонників до вивчення іноземних мов. Обґрунтовано поняття “мотивація”, що розглядається як система мотивів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. Визначено поняття «навчальна мотивація», під яким розуміють ієрархічну систему внутрішніх і зовнішніх мотивів учіння. Розглянуто особливості формування мотивації курсантів нефілологічного напряму підготовки щодо вивчення ними іноземної мови. Охарактеризовано фактори, чинники і шляхи підвищення мотивації курсантів до вивчення іноземної мови. Автором статті проведено емпіричне дослідження чинників, що впливають на розвиток навчальної мотивації курсантів першого курсу спеціальності “Правоохоронна діяльність” Національної академії Державної прикордонної служби імені Б. Хмельницького до вивчення іноземної мови. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що у більшості курсантів першого курсу під час вибору професії домінантним став мотив творчої діяльності та мотив престижності обраної професії. Курсанти показали високі і середні рівні сформованості професійної ідентичності, але в незначної кількості з них наявна криза професійного вибору та невизначеність у професійних планах. Також за результатами проведеного дослідження встановлено, що курсанти першого курсу здебільшого належать до автономної групи в навчанні, тобто є незалежними в думках, поведінці, діяльності. У переважної більшості з них переважає мотивація на успіх, що свідчить про їхню впевненість у власних силах, цілеспрямованість, активність у навчанні. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність розробки заходів, що сприятимуть формуванню у майбутніх офіцерів-прикордонників стійкої професійної ідентичності, чітких професійних і навчальних мотивів.
24
Побережна, Наталя Олександрівна. "Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 242–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3219.
Full textAbstract:
Побережна Н. О. Професійна мотивація та її роль у формуванні мотивації до вивчення іноземних мов у студентів немовних ВНЗ.
У статті аналізуються шляхи формування оптимальної мотивації учіння студентів немовних ВНЗ до оволодіння іноземною мовою у процесі навчання. Виявлено умови, що впливають на формування позитивної мотивації слухачів до оволодіння іншомовними здібностями.
25
Тимчина, Ніна, та Віталія Тимчина. "ПІДСИЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". New pedagogical thought 100, № 4 (2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-60-64.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «мотив» та «мотивація освітньої діяльності», визначено шляхи підвищення навчальної мотивації. Охарактеризовано роль учителя в організації мотивованого уроку. Проаналізовано переваги використання ІКТ в освітньому процесі, а також доцільність деяких мультимедійних інструментаріїв, що сприяють підсиленню в здобувачів освіти мотивації до навчання.
26
Тимчина, Ніна, та Віталія Тимчина. "ПІДСИЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". New pedagogical thought 100, № 4 (2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-60-64.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «мотив» та «мотивація освітньої діяльності», визначено шляхи підвищення навчальної мотивації. Охарактеризовано роль учителя в організації мотивованого уроку. Проаналізовано переваги використання ІКТ в освітньому процесі, а також доцільність деяких мультимедійних інструментаріїв, що сприяють підсиленню в здобувачів освіти мотивації до навчання.
27
Керецман, А. О. "Основні фактори впливу на професійну мотивацію лікарів у Закарпатській області". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (2022): 88–91. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254645.
Full textAbstract:
Мета: оцінити фактори, які впливають на професійну мотивацію лікарів на регіональному рівні.Матеріали та методи. Методом анкетування вивчено вплив різних факторів на професійну мотивацію лікарів різних спеціальностей у Закарпатській області. Власні анкети розроблено на основі шкали Лайкерта.Результати. На основі опитування 430 лікарів різних спеціальностей виявлено, що тільки 21% (±1,9) респондентів мають високий рівень професійної мотивації, зокрема серед лікарів, що працюють у містах (37,2%) віком до 35 років (71,4%). 14% (±1,7) опитаних є абсолютно не мотивованими до лікарської практики, у 23,3% (±2,0) відмічається низький рівень професійної вмотивованості, зокрема серед респондентів 45-50 років (84,3%). Найнижчі рівні професійної мотивації виявлено серед лікарів сільської місцевості (23,6%) у віці до 45 років. Основними факторами впливу на її формування виявились: нестабільна економічна ситуацією в країні (81,4% (±1,9)), недостатній рівень знань (32,5% (±2,3)), недооцінка суспільством медичної діяльності (65,1% (±2,3)), наявна пандемія COVID-19 (55,8% ±2,4).Висновки. Виявлено значні рівні низької професійної мотивації серед лікарів Закарпатської області у віці 45– 50 років, зокрема із сільської місцевості (у віці до 45 років). Найбільшим на її формування виявися вплив нестабільності економіки в Україні, недооцінка суспільством лікарської діяльності та наявна COVID-19 пандемія, що необхідно враховувати при розробці заходів з утримання і залучення медичних кадрів.Кючові слова: професійна мотивація, лікарі, фактори впливу, Закарпатська область.
28
ЧІЛІКІНА, Олена. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 180–85. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.26.
Full textAbstract:
Мета. Теоретично проаналізувати та емпірично дослідити психологічні особливості трудової мотивації співробітників. Методологія. Робота виконана на підставі теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення – для визначення особливостей розробки теми дослідження; систематизація та інтерпретація досліджуваної проблеми; емпіричні: методика «Мотивація до успіху» Т. Елерса; методика «Мотивація професійної діяльності К. Замфір (в модифікації А. Реана); методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Т. Холмса і Р. Раге; математико-статистичні: оброблення результатів емпіричного дослідження здійснювалася завдяки математико-статистичному методу кількісного аналізу. Наукова новизна. У результаті аналізу наявних теоретичних підходів вивчення феномена мотивації, розкрито зв’язок між мотивами трудової діяльності співробітників організації та сприятливими соціально-психологічними умовами в організації. Отримані в результаті дослідження положення націлені на покращення та рішення практичних завдань, які з’являються в роботі співробітників. Висновки, узагальнення та пропозиції, що містяться в дослідженні, можуть бути використані в організаціях для розробки адекватних прийомів стимулювання професійної діяльності. Висновки. Керівнику підприємства, щоб максимально зацікавити співробітників реалізовувати належним чином свою діяльність, потрібно побудувати організовану систему мотивування та стимулювання праці підлеглих. Однак щоб зберегти співробітників і залучити їх до збільшення результатів власної діяльності, однією заробітної плати недостатньо. Необхідна комплексна система стимулювання ефективності праці персоналу, яка буде включати не тільки матеріальне, а й моральне стимулювання, основою чого є трудова мотивація.
29
Кулеша-Любінець, Мирослава, та Тетяна Ляхович. "Гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету". Збірник наукових праць: психологія, № 24 (23 грудня 2019): 59–68. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.59-68.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття «мотивація до лідерства» у молоді. Визначено складові мотивації до лідерства у студентів: індивідуальні потреби та мотиви (індикатором є мотиви лідерства); спрямованість особистості (індикатором є види спрямованості); поведінка особистості (індикатором є стилі лідерства). Зроблено висновок про гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету.
30
Rastvorov, A. A., та I. A. Rastvorov. "ВМОТИВОВАНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ВНЗ". Медична освіта, № 4 (2 жовтня 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9387.
Full textAbstract:
Мета роботи – визначення існуючого ступеня мотивації та її компонент (досягнення, професійної орієнтації та афіляції), їх розвитку в процесі навчання студентів медичного ВНЗ І–ІІ рівня акредитації.
Основна частина. Було проведено анкетування серед 95 студентів медичного ВНЗ на різних етапах навчання з урахуванням наявності досвіду роботи. За результатами оцінювання, було визначено низький, середній та високий рівні сформованості мотивації. При вступі до ВНЗ вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності 50–60 % абітурієнтів, які не мають попереднього досвіду роботи. Проте майже всі студенти, що мали досвід практичної роботи, були вмотивовані на отримання саме медичної спеціальності. У процесі навчання відбувається розвиток як мотиваційної компоненти в цілому, так і її складових. За період навчання рівень мотивації у студентів зростає в 1,35–1,6 раза, і має залежність від наявності професійного досвіду. Мотивація до медичної діяльності на середньому та високому рівнях на період завершення ВНЗ сформована у 75 % студентів із обмеженим фаховим досвідом і в 90 % – за умови його наявності.
Висновок. При відборі абітурієнтів до вступу до медичного ВНЗ необхідно враховувати не лише наявний рівень їх знань за загальноосвітніми предметами, але враховувати їх мотивацію до отримання медичної освіти.
31
РЕФЕЛЬ, Вадим, Іван БОНДАР та Златоуста-Софія ГРИНЧУК. "СКЛАДОВИЙ КОМПОНЕНТ МОТИВАЦІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У КУРСАНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (2022): 170–87. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.918.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню мотивації серед курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, як одного з найважливіших компонентів для досягнення високого рівня фізичної підготовленості. Дослідження опирається на аналіз попередніх результатів, які стосуються діагностики мотиваційної структури особистості як основного напряму роботи. Визначено, що мотивація – це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну або групову потребу. У статті ідентифіковано фактори, які формують безпосередню мотивацію курсантів і впливають на успішність і рівень фізичного виховання. Значна увага приділяється вивченню побудови системи цінностей на мотиваційну сферу у повсякденній діяльності та викладено основні рекомендації покращення мотивуючого робочого середовища. Подано результати тестування за методикою діагностико-мотиваторів соціально-психологічної активності особистості та результати за методикою діагностики мотиваційної структури особистості. Доведено, що в основі побудови системи прогресивної мотивації буде неодноразове повторення на орієнтування на цілі, постійний вербальний контакт, пошук індивідуальної системи підготовки. Оцінено ефективність обраних заходів впливу викладача (тренера) на покращення спортивних результатів військовослужбовців. Розроблено рекомендації щодо покращення компонента мотивації у курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України.
32
Резунова, О. С. "Мотивація до навчання як педагогічна умова формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв". Освітній вимір 35 (13 вересня 2012): 378–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3562.
Full textAbstract:
Резунова О. С. Мотивація до навчання як педагогічна умова формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв.
У статті розкрито значення мотивації до навчання як педагогічної умови формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв.
33
ТИМОЩУК, Наталія. "ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 397–408. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-397-408.
Full textAbstract:
Ефективне викладання іноземних мов студентам завжди посідало чільне місце серед проблем сучасної лінгводидактики. Формування мотивів вивчення іноземної мови є обов’язковим етапом роботи викладача немовного закладу вищої освіти. У статті досліджено проблему підвищення мотивації студентів немовних закладів вищої освіти до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування шляхом використання електронних підручників на заняттях. Автором розглянуто мотивацію студентів закладу вищої освіти як необхідну складову навчального процесу. На думку автора, використання електронних підручників у процесі навчання англійської мови є одним з таких методів, що якнайкраще урізноманітнюють процес навчання. У цій статті ми проаналізували, як електронний підручник може вплинути на ставлення студентів закладу вищої освіти до іноземної (англійської) мови та рівень їхньої мотивації. З цією метою 95 студентам-першокурсникам (3 групи) Вінницького національного аграрного університету було запропоновано два опитувальника іноземною (англійською) мовою для визначення мотивації вивчення дисципліни та їх ставлення до використання електронних підручників у навчальному процесі для підвищення мотивації. Результати досліджень довели, що його впровадження у навчальний процес було успішним щодо підвищення рівня мотивації студентів до вивчення дисципліни, адже більшість студентів виявили позитивне ставлення до використання запропонованого електронного ресурсу у вивченні мови. Ми вважаємо, що використання електронного підручника з іноземної (англійської) мови професійного спрямування є ефективним за умови його систематичного застосування протягом навчального року, адже аналізована форма організації навчального процесу значно підвищила мотивацію студентів до вивчення іноземної (англійської) мови професійного спрямування. На нашу думку, викладачі університетів повинні застосовувати різні підходи та стратегії для створення сприятливого навчального середовища, де студенти почувалися б зацікавленими, впевненими в досягненні своїх навчальних цілей. Ключові слова: іноземна мова, мотивація, електронний підручник, студенти університету.
34
ЧИСТЯКОВА, Людмила. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЕКОЛОГОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 419–27. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-419-427.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті осмислюється проблема формування позитивної мотивації студентів до екологозбережувальної діяльності. Актуальність студії визначається тим, що саме цей вид діяльності є однією із основних предметно-перетворювальних практик, які реалізуються на уроках трудового навчання в середній школі та уроках технологій у старшій школі. Специфіка професійної діяльності вчителів, які забезпечують викладання цих предметів, передбачає синтез психолого-педагогічної, методичної, навчально-виробничої та техніко-технологічної діяльності. Професійна діяльність учителя трудового навчання та технологій ґрунтується на високому рівні психолого-педагогічної майстерності, глибоких знаннях із основ сучасного виробництва, матеріалознавства, машинознавства; уміннях реалізовувати найсучасніші технології обробки різних матеріалів. При цьому майбутньому вчителеві необхідно мати мотивацію, адже навіть висока кваліфікація не матиме високих результатів професійної діяльності, якщо не буде узгоджена з мотиваційною функцією самого процесу цієї діяльності. Саме тому мотивація розглядається як психологічний феномен, який у сукупності із соціальними, моральними, професійними інтенціями сприяє отриманню очікуваного результату. Сформульовано алгоритм, використання якого у освітній практиці, забезпечує належний педагогічний ефект. Визначено, що екологічна спрямованість діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій передбачає пошук індивідуального стилю поведінки в навколишньому середовищі, відповідальність до розв'язання різних екологічних ситуацій, усвідомлений вибір способів діяльності з урахуванням екологічних закономірностей та гармонійних відносин «людина – природа» та залучення учнів до такої діяльності. Студія засвідчує, що створення і застосування екологозбережувального середовища, раціональне використання ресурсів, розв’язання екологічних питань є важливими мотивами особистісного і професійного самоствердження майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Ключові слова: мотивація, мотив, інтерес, екологозбережувальна діяльність, майбутній вчитель.
35
Редька, Л. М. "Мотивація підприємництва". Наукові праці Донецького державного технічного університету. Економічна, Вип. 37 (2001): 139–44.
36
Шевченко, Вікторія. "Особливості мотиваційного компонента професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 220–32. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-220-232.
Full textAbstract:
У статті представлено результати емпіричного дослідження мотиваційного компоненту професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки. На основі аналізу психологічної літератури визначено, що мотивація військовослужбовців Національної гвардії України – це процес в якому особистість спонукає себе до дії, в результаті якої вона досягне мети та виконає поставлені завдання. Для дослідження професійної мотивації було використано методику діагностики професійної мотивації В.І. Осьодла. Виявлено, наступні домінуючі мотиви професійної діяльності військовослужбовців на етапі фахової підготовки: мотив «Інтернальність у сфері професійних досягнень», мотив «Оцінки результатів праці», мотив «Життєві цілі». З отриманих результатів визначено, що результати професійної мотивації у групі дівчат дещо вищі ніж у хлопців. Для дівчат найбільш притаманними є мотив «Інтернальність у сфері професійних досягнень», мотив «Оцінка результатів праці». Хлопці також орієнтуються на мотив «Інтернальність у сфері професійних досягнень», а на другому місці у них є мотив «Життєві цілі».Мотиваційна готовність до військової діяльності є складною системою мотивів, які скеровують, посилюють та обумовлюють активність індивіда на шляху до поставленої мети, а саме до самопізнання, саморозуміння та самореалізації в професійній діяльності. Ключові слова: військовослужбовець, компетентність, мотивація, мотиваційний компонент, професійна діяльність.
37
Размолодчикова, Іванна Вікторівна. "Мотивація учіння як складник професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів". Освітній вимір 47 (14 січня 2016): 260–65. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2469.
Full textAbstract:
Размолодчикова І. В. Мотивація учіння як складник професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів.
У статті зроблено спробу проаналізувати вплив внутрішньої мотивації на формування іміджу сучасного вчителя початкових класів. Досліджується проблема поняття «імідж». Висвітлено вплив культури на формування іміджу вчителя початкових класів.
38
Жолонко, Т. В., та О. М. Гребінчук. "НЕМАТЕРІАЛЬНА МОТИВАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-4.
Full textAbstract:
У статті уточнено поняття «мотивація», розглянуто основні інструменти нематеріальної мотивації в сучасній системі управління персоналом. Висвітлено приклади запровадження елементів нематеріальної мотивації успішними зарубіжними компаніями (самостійний вибір робочого графіку, дистанційна робота, надання індивідуальних та корпоративних бонусів), а також проаналізовано можливості їх реалізації на вітчизняних підприємствах. На думку авторів, запровадження всього різноманіття інструментів нематеріальної мотивації в українських організаціях стримується обмеженими ресурсами, надмірною консервативністю, неготовністю до змін з боку керівництва й працівників. Проте в епоху інформаційної революції та ринкової конкуренції неможливо залишатися осторонь світових тенденцій у сфері управління людськими ресурсами, тому вітчизняні роботодавці мають бути готовими до інновацій та позитивних змін.
39
Шкуропат, А. В., І. В. Головченко та С. Д. Рудишин. "СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 19–26. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-02.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами, що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою, що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області. Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним, спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання. Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів. Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості, формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо.
40
Тимошенко, В. І. "Мотивація правової поведінки". Держава і право, Вип. 36 (2007): 8–16.
41
СІЧКАРЕНКО, Галина. "ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ ПЕДАГОГІВ". Humanities science current issues 3, № 20 (2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/20.167525.
Full text
42
Павлось, О. О., та Б. О. Єрнік. "МОТИВАЦІЯ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-18.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано методику підвищення мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. Мета – визначити особливості мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. До дослідження було залучено 20 спортсменів віком 14–15 років, які займаються різними видами легкої атлетики. У структуру підготовки легкоатлетів експериментальної групи (n=10) впроваджено розроблену методику, яка спрямована на підвищення мотивації до занять вибраним видом спорту. Легкоатлети контрольної групи (n=10) тренувалися за програмою ДЮСШ без додаткових втручань. За результатами впровадження розробленої методики виявлено достовірне (р<0,05) покращення рівня сформованості мотивації до занять легкою атлетикою у спортсменів експериментальної групи від початку до кінця дослідження. У спортсменів контрольної групи не виявлено достовірних змін мотивації до занять легкою атлетикою протягом дослідження. Розроблена методика дала змогу виявити особливості сформованості мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. З огляду на вихідний рівень у рамках цієї методики є змога оперативно добирати засоби корекції, з метою посилення прагнення юних спортсменів до занять легкою атлетикою. Вибрані засоби мають використовуватися в контексті дотримання принципів спортивного тренування, а також особливостей розвитку спортсменів-підлітків. На тлі актуальності вирішення питання формування мотивації в юнаків до довготривалих занять спортом існує необхідність впровадження в навчально-тренувальний процес легкоатлетів специфічних впливів. Вони мають застосовуватися систематично і передбачають формування мотивації в кілька стадій. Дієвими та простими засобами, що становлять основу такої методики, є індивідуальні бесіди зі спортсменами, привернення уваги до особливості техніки виконання вправ, ведення щоденника самоконтролю, спонукання юних спортсменів до творчої ініціативи. Перспектива подальших досліджень – вдосконалення розробленої методики з урахуванням специфіки груп видів легкої атлетики.
43
Poliuk, M. I. "ОЦІНКА ТА МОТИВАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (2018): 40–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.40-46.
Full textAbstract:
У статті досліджено наукові підходи до організації оцінки та мотивації персоналу в системі управління на підприємствах. Проаналізовано теоретичні підходи до формування менеджменту персоналу в розрізі різних історичних теорій управління. Обґрунтовано ефективну структуру системи управління персоналом, яка складається з: стратегічного HR-менеджмент; створення організаційної культури; кадрового обліку; планування; формування; оцінки; мотивації та розвиток персоналу. Досліджено специфічні особливості формування системи управління персоналом у сільськогосподарських підприємствах. На основі проведеного соціологічного дослідження здійснено оцінку важливості та наявності різних складових системи менеджменту персоналу у сільськогосподарських підприємствах. Виявлено, що найбільш важливі складові, такі як стратегічний HR-менеджмент, створення організаційної культури, оцінка та мотивація персоналу є слабо розвинені у діючих агроформуваннях.
44
Venger, O. P., T. P. Husyeva, Yu I. Mysula та ін. "МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ". Медична освіта, № 4 (2 жовтня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9388.
Full textAbstract:
Мета роботи – визначити динаміку мотивації досягнення успіху в студентів 2-го та 4-курсів медичного факультету.
Основна частина. Професійне становлення молодої людини під час навчання у вищому навчальному закладі є важливим етапом у її соціалізації, де провідним видом діяльності стає навчально-професійна. У статті висвітлені етапи професійного становлення студента-медика. Мета дослідження полягала у визначенні динаміки мотивації досягнення успіху в студентів-медиків 2-го та 4-го курсів медичного факультету. В дослідженні брали участь 112 студентів, з яких 56 студентів 2-го курсу та 56 студентів 4-го курсу медичного факультету. Розглянуто особистісні характеристики респондентів за рівнем мотивації досягнення успіху.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що мотивація досягнення успіху в студентів за період навчання має тенденцію до зростання. На здійснення ними навчальної діяльності впливає система внутрішніх мотивів, що забезпечує ефективне оволодіння майбутнім фахом.
45
Матвієнко, Ірина. "Формування мотивації школярів до занять фізичною культурою та спортом у закладах загальної середньої освіти". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.81-85.
Full textAbstract:
Анотація. На сьогодні залишається недостатньо висвітленим механізм залучення учнівської молоді до позаурочних та позашкільних форм фізичного виховання, зацікавленість до занять спортом у системі дитячо-юнацького та масового спорту, що сприятиме підвищенню їх мотивації до фізичних вправ на уроках фізичної культури. Мета. Вивчити вмотивованість школярів до відвідування уроків фізичної культури та спортивних секцій та вплив учителів фізичної культури, тренерів і батьків на формування інтересу до занять руховою активністю. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики. Результати. Визначено зниження інтересу школярів до занять фізичними вправами, відвідування обов’язкових форм занять фізичною культурою в школі, що, в свою чергу, виявляється і у відвідуванні спортивних секцій. Відповіді опитаних школярів свідчать про бажання відвідувати уроки фізичної культури, лише незначна їх частина відвідує спортивні секції, переважна частина не займається спортом. У ході дослідження виявлено зацікавленість учнів та батьків у заняттях на базі школи. Зміст проведення вільного часу школярів, за даними опитування, свідчить про природну потребу дітей у руховій активності та інтерес до фізичних вправ. Не сформовано мотивацію до систематичних занять руховою активністю. Доведено необхідність формування дієвого механізму організації рухової активності школярів та підвищення їх мотивації шляхом урахування інтересів у навчальний та позанавчальний час, налагодження співпраці зі спортивними клубами, ДЮСШ, визначення чітких критеріїв оцінювання мотивації до занять фізичною культурою та різними видами рухової активності і заходів до її підвищення.
Ключові слова: мотивація, рухова активність, фізична культура, урок, спортивні секції.
46
Baranova, I. V., I. A. Iliuk та K. P. Postovitenko. "МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10344.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано зовнішню та внутрішню складові мотивації до навчального процесу у студентів-медиків 5 курсу; розроблено рекомендації щодо вдосконалення викладання предметів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) медичного профілю.
Наведено аналіз даних психодіагностичних тестів вивчення загальних мотивів навчальної діяльності у вітчизняних та іноземних студентів медичного ВНЗ. Висвітлено основні напрямки педагогічної діяльності, які сприяють зростанню зацікавленості студента та його активної участі у набутті теоретичних знань та практичних навичок.
Мотивація до навчання у вітчизняних та іноземних студентів відповідає середньому та високому рівням, бажання стати висококваліфікованим спеціалістом є пріоритетним у набутті знань. Використання новітніх інформаційних технологій, прийомів «ділової гри» та симуляційних центрів дозволяє ефективно підтримувати високий рівень науково-практичної підготовки майбутніх лікарів.
47
Потєряхін, О. "Самоефективність і мотивація діяльності". Страхова справа, № 2 (2009): 50–53.
48
Шестаков, Є. А. "Мотивація безпеки життєдіяльності людини". Безпека життєдіяльності, № 10 (2010): 8–10.
49
Ященко, І. В. "Мотивація як соціокультурний феномен". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 42/45 (2002): 316–17.
50
Слабко, С. М. "Мотивація як правова категорія". Держава та регіони. Серія: Право, № 2 (44) (2014): 14–19.