Log in

Relevant bibliographies by topics / Музейний предмет / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Музейний предмет.

Journal articles on the topic 'Музейний предмет'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Музейний предмет.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Карапузова, Н. Д., та Ю. Г. Павленко. "ЕСТЕТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ МУЗЕЙНИМИ ЗАСОБАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (2020): 89–101. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-89-101.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано особливості освітнього середовища у педагогічному закладі вищої освіти, котре естетизоване за допомогою музейних засобів й, водночас, є складником його освітнього процесу. З’ясовано, що естетизація передбачає просторово-предметне наповнення (дизайн аудиторій, використання музейних предметів, самостійних музеїв тощо) та зумовлює гармонізацію соціального оточення. Відмічається, що методичною основою освітнього процесу в музейному середовищі є діалог за трьома напрямами, а саме: прямий діалог студента із музейним педагогом (викладачем), міжособистісний діалог усіх учасникі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Сошніков, Андрій Олександрович. "Культурологічні аспекти розкриття поняття «музейний предмет» як механізму артефікації культурної пам’яті". Питання культурології, № 40 (21 грудня 2022): 321–31. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269390.

Full text

Abstract:

Мета статті — розкрити культурологічний та філософський аспекти поняття «музейний предмет», а також проаналізувати його європейську музеологічну класифікацію з подальшим її включенням у вітчизняний музеєзнавчий обіг. Дослідження базується на застосуванні комплексної методології, що передбачає поєднання методів структурно-функціонального і порівняльного аналізу. Через залучення системно- теоретичного підходу визначено закономірності введення методів раціонального пізнання та можливості їх імплікацій в музеологічний контекст. Для одержання найбільш достовірних результатів дослідження застосовано

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Дишева, Н. В. "КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА. ДОСВІД ОЦИФРУВАННЯ ЕКСПОНАТІВ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ КЗК «БАХМУТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ»". Facets of History, № 2(10) (30 грудня 2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.61655/2708-1249.2(10).2019.76-82.

Full text

Abstract:

У статті розглядається питання щодо впровадження електронного обліку та організації обліку музейних предметів, оцифрування музейних предметів для внутрішнього використання. Поданий матеріал свідчить про власний досвід наукових та фондових працівників КЗК «Бахмутський краєзнавчий музей». Ключові слова: музейний предмет, оцифрування, фотофіксація, сканування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

МАНЬКОВСЬКА, Руслана, та Світлана БАБУШКО. "ВІЗУАЛЬНИЙ КОНСТРУКТ У МУЗЕЙНИХ ПРАКТИКАХ". Східноєвропейський історичний вісник, № 23 (27 червня 2022): 195–203. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.23.258975.

Full text

Abstract:

У статті на основі сучасного візуального дискурсу розглядається візуальний конструкт як головна форма музейної візуалізації, проаналізовано музейні практики й візуальні технології в українському музейництві, приділено увагу особливостям музейного моделювання та важливим завданням інтерпретації візуальних конструкцій, окреслено соціокультурні можливості візуального конструкту, його вплив на відвідувача. Досліджуваний візуальний конструкт – це окремий музейний предмет / музейний комплекс (фрагмент музейної експозиції), змодельований через музейні практики для візуалізації певних смислів у музейн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ключко, Юлія. "Інструменти комунікації в контексті музеєзнавчих досліджень". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 127–39. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293766.

Full text

Abstract:

Мета статті — здійснити комплексний аналіз інструментів комунікації в контексті музеєзнавчих досліджень, які є свідченням рефлексії науки на розвиток музейної комунікації. Результати дослідження. З’ясовано, що у сучасному музеєзнавстві питання щодо специфіки комунікаційних процесів є доволі дискусійним. Відбувається переосмислення фундаментальних музеєзнавчих понять «музейний предмет», «музейна експозиція» і, як результат, — зміщення завдань комунікації від інформування до партисипації, змінюється культура споживання контенту на культуру участі у створенні контенту. Сучасні дослідники аналізую

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ціпан, Тетяна. "ТЕХНОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ В НУШ: МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА". Інноватика у вихованні, № 17 (15 червня 2023): 312–21. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i17.550.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі національно-патріотичного виховання молодших школярів засобами музейної педагогіки. Музейна педагогіка розглядається у статті як інноваційна педагогічна технологія, спрямована на виховання та розвиток особистості (особливо її аксіологічної сфери); як технологія, що пропонує якісно новий рівень освоєння культури і мистецтва на основі музейного зібрання і на цій основі реалізацію основних завдань національно-патріотичного виховання. Вирізнено засоби музейної педагогіки: музеї, музейні фонди, музейне середовище (включає музейну колекцію, музейну справу, пошуково-д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Шатрова, Марина. "ПОНЯТТЯ «МУЗЕЙНИЙ ПРЕДМЕТ» НА ПЕРЕТИНІ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВОМ ТА МУЗЕЄЗНАВСТВОМ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 45 (15 червня 2023): 59–67. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.639.

Full text

Abstract:

Здійснено теоретичне обґрунтування поняття «образотворчий документ» як частини поняття «музейний предмет». Досліджено, що поняття оригінальний «образотворчий документ» є складовою часиною поняття «музейний предмет». Здійснено дослідження оригінальних образотворчих документів, класифіковано і виокремлено проблеми їх функціонування та реєстрації. Проаналізовано низку публікацій в яких частково розглядаються теоретичні аспекти дослідження окремих образотворчих документів працівниками Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Сошніков, А. О. "Музеалізація як процес перетворення речі на музейний предмет". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 54 (2019): 161–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Kutsaeva, T. O. "Музейна документація на музейні предмети у контексті наукових досліджень: на прикладі різних груп зберігання, а також раритетів обрядів і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст. у колекції НМІУ". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (2017): 69. http://dx.doi.org/10.15421/171763.

Full text

Abstract:

У статті досліджено проблеми, з якими дослідник може зіткнутися в процесі вивчення музейної документації (інвентарних карток, науково-уніфікованих паспортів, карток картотек) на музейні предмети, що стосуються тем «Історія України 20 ст.» і «Обряди і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст.». Охарактеризованими ситуаціями актуалізовано розгляд певних блоків музейної документації як явищ, що мають еволюціонувати разом із доступом до інформації у 21 сторіччі. Підкреслено, що саме завдяки модернізації (переведення інвентарних карток у формат науково-уніфікованих паспортів, перегляд ідеоло

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

А.О., Сошніков. "РІЧ ЯК ОПРЕДМЕЧЕНА ІНФОРМАЦІЯ: КРИТЕРІЇ МУЗЕАЛІЗАЦІЙНОГО ВІДБОРУ КУЛЬТУРНИХ АРТЕФАКТІВ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 250–54. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064718.

Full text

Abstract:

В статті концептуально розглянуті критерії музеалізаційного відбору культурних атефактів, обумовлені насамперед тим фактом, що загальні контури культури задаються і конкретизуються речовим світом. Простір і час життя окремої людини і цілих цивілізацій знаходить своє втілення в речах. Будь-яка річ у культурі – є природно-матеріальний і одночасно культурний об'єкт. Історія передбачає єдність відтворення і розвитку соціальної інформації, довготривале зберігання природних і культурних оригіналів і невпинне створення нових об'єктів, з'єднання традиції та інновації. В цьому історич

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кепін, Д. В. "Джерела з історії музейництва як соціокультурного явища". Nauka ta naukoznavstvo, № 1(127) (27 березня 2025): 92–106. https://doi.org/10.15407/sofs2025.01.092.

Full text

Abstract:

У статті викладено результати комплексного розгляду явища музейництва на теренах України на основі залучення даних від гуманітарних і природничих наук: археології, етнології, філології, культурології, мистецтвознавства, музеології, пам’яткознавства, антропології, геології, палеонтології. Застосовано історичний підхід до вивчення проблем музеології, порівняльно-історичний метод, історико-хронологічний метод, загальнонаукові методи аналізу і синтезу, дедукції, індукції, методи музеології як наукової дисципліни, принцип об’єктивності. Для порівняльного аналізу залучено сучасні дані з музейництва

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

SOM-SERDYUKOVA, Olena. "ТЕНДЕНЦІЇ МУЗЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ В НОРВЕГІЇ". ART-platFORM 4, № 2 (2021): 86–106. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.86-106.

Full text

Abstract:

Музейна політика Норвегії ХХІ ст. має чіткі тенденції, які окреслюють вимоги суспільства та адекватно на них рефлектують. За останні двадцять років помітними є тенденції організації нових музеїв, активне будівництво музейних площ, рефункціонування старих приміщень, створення музейних об’єднань. На прикладі чотирьох музеїв, а саме: музейне об’єднання «МUST» у Ставангері, Національний музей фотографії у Хортені, музей Західного Телемарку та музей фаянсу в Егерсунді зроблено спробу охарактеризувати основні тенденції музейної політики Норвегії ХХІ ст. Музеї щільніше стають вписаними та включеними

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

ДЕЙНЕГА, Віктор. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ТА НАУКОВО-ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКТУВАННЯ ФОНДІВ МУЗЕЮ ВАЖКОЇ БОМБАРДУВАЛЬНОЇ АВІАЦІЇ". Воєнно-історичний вісник 55, № 1 (2025): 76–85. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-55-1-76-85.

Full text

Abstract:

У статті автор визначив цілі комплектування музейних фондів філії Національного військово-історичного музею України – Музею важкої бомбардувальної авіації, виокремив основні джерела комплектування, назвав фахівців музею, які відповідають за цей напрям роботи. Надано розгорнутий опис підходу до комплектування фондів, за результатами застосування якого значно поповнено фондове зібрання філії зразками озброєння, військової техніки, фотографіями, предметами уніформології, фалеристики, вексилології тощо. У дослідженні детально розкрито алгоритм постановки на облік музейних предметів починаючи від н

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

НАДОЛЬСЬКА, Валентина, та Світлана ГАВРИЛЮК. "МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ МУЗЕЙНОЇ ІНКЛЮЗІЇ". Problems of humanities History, № 15/57 (12 квітня 2024): 151–57. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.17.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проаналізувати діяльність зарубіжних музеїв, спрямовану на подолання бар’єрів і перешкод в отриманні доступу до музейних предметів, створюваних музейними закладами культурних послуг. Методологія дослідження. Основні аспекти проблеми розглядаються у статті на основі інституційного, комунікаційного, комплексного підходів, сукупності загальнонаукових та спеціальних методів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного аналізу зарубіжних музейних практик взаємодії з людьми з інвалідністю, світових тенденцій поширення у музейному середовищі доступності, безбар’єрност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Тетяна, Бегаль. "МУЗЕЙНА ЕКСПОЗИЦІЯ: ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОНЯТТЯ У КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 190–95. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.383.

Full text

Abstract:

Проаналізовано культурологічну та музеєзнавчу терміносистему загалом. Приділено особливу увагу трактуванню і визначенню поняття «музейна експозиція». Системно розкрито експозиційне наповнення сучасного предметно-виставкового простору. Визначено, що музейна сучасна музейна експозиція являє собою штучно створену предметно-просторову систему, що відзначається поліструктурністю та охоплює архітектуру, музейні предмети, колекції, науково-допоміжні матеріали, тексти, інформаційні технології, цифрові ресурси, організовані відповідно до ідеї чи концепції просторової організації експозиційного середови

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Пантюк, Тетяна, та Олена Невмержицька. "РОЛЬ МУЗЕЮ У СУЧАСНІЙ ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ". Молодь і ринок, № 8/216 (27 жовтня 2023): 40–43. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.289430.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено розгляду важливості ролі музею у сучасній шкільній освіті. Доведено, що в сучасних умовах музейні експозиції стають важливим засобом навчання. Визначено проблеми впровадження здобутків музейної освіти у практику діяльності закладів освіти. Музеї пропонують різні способи навчання учнів, що не можуть дати традиційні методи роботи в класі і закладають основу для розвитку важливих навичок. Музейний простір розширює світогляд школярів при вивченні навчальних дисциплін та формуванні необхідних навичок, даючи змогу пізнати глибший контекст предмету, сприяють застосуванню вмінь і нав

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

КАРМАЗ, Микола, Андрій ГОМОТЮК та Оксана ПИСАРЧУК. "МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК ФОРМА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА АКТУАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 80–88. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.11.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у висвітленні ролі музейної педагогіки як інструменту презентації та актуалізації нематеріальної освітньо-культурної спадщини, аналізі її теоретичних засад і практичних методів, перспектив розвитку. Методологія передбачає поєднання аналізу, синтезу, узагальнення і конкретизації як теоретичних методів дослідження, а також таких методологічних підходів, як-от: комплексний, теоретичний, культурологічний, педагогічний. Наукова новизна полягає в тому, що в статті проаналізовано музейну педагогіку як ефективний інструмент презентації та актуалізації нематеріальної культурної спад

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

БУРДОВА, Вероника Дмитриевна. "ДУАЛИЗМ ПРАВОВОЙ ПРИРОДЫ МУЗЕЙНЫХ ПРАВ". Труды по Интеллектуальной Собственности 41, № 2 (2022): 54–59. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2022.14447.

Full text

Abstract:

В условиях расширения масштабов конкуренции повышается стремление производителей и продавцов привлекать к своим товарам потенциальных потребителей и поддерживать их эмоциональную привязанность. Использование предметов искусства производителями и продавцами оказывает на потребителей особое воздействие, гарантирующее мгновенный отклик за счет срабатывания эффекта узнаваемости известного шедевра. При использовании изображений музейных предметов в коммерческих целях с юридической точки зрения на практике нередко возникает множество спорных моментов, поскольку специальные императивные нормы музейно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Барабаш, Вікторія, Людмила Глєбова та Микола Тупчієнко. "НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІСТОРИКА, КРАЄЗНАВЦЯ С. І. ШЕВЧЕНКА". Society. Document. Communication 12, № 12 (2021): 34–52. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-34-52.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження визначається загальними проблемами комплектування фондів музеїв та наукового дослідження музейних предметів, які надходять та зберігаються в музейних фондах. Це обумовлено низкою таких факторів, як підвищення ролі музеїв у вихованні здобувачів вищої освіти; підвищення суспільного інтересу до пам’яток історії; удосконалення форм і методів роботи задля прискорення темпів розвитку і підвищення рівня музейної справи, зростання популярності музеїв. Класифікація і систематизація музейних предметів має на меті встановити їх взаємозв’язки. Класифікація полягає у роз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Барабаш, Вікторія, Людмила Глєбова та Микола Тупчієнко. "НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІСТОРИКА, КРАЄЗНАВЦЯ С. І. ШЕВЧЕНКА". Society. Document. Communication 12, № 12 (2021): 14–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-14-33.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження визначається загальними проблемами комплектування фондів музеїв та наукового дослідження музейних предметів, які надходять та зберігаються в музейних фондах. Це обумовлено низкою таких факторів, як підвищення ролі музеїв у вихованні здобувачів вищої освіти; підвищення суспільного інтересу до пам’яток історії; удосконалення форм і методів роботи задля прискорення темпів розвитку і підвищення рівня музейної справи, зростання популярності музеїв. Класифікація і систематизація музейних предметів має на меті встановити їх взаємозв’язки. Класифікація полягає у роз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Філіпчук, Наталія. "МУЗЕЙНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ І РУМУНІЇ: ІСТОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 260–79. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-18.

Full text

Abstract:

У статті підкреслюється, що одним із найбільш важливих чинників соціально-економічного прогресу в усіх розвинених країнах світу справедливо визнають сферу культури. Означена галузь як невід’ємна соціокультурна складова суспільного життя є потужним засобом формування конкурентоспроможності держави в глобалізованому світі. Відтак у розв’язанні політичних, економічних і соціальних проблем культура постає значущим складником. Зарубіжні музейні установи намагаються віднайти своє місце в багатоманітному культурному просторі. Важливість такої ролі детермінується їхньою спроможністю надавати інтеракти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

ВЕРХОТУРОВА, Мар’яна, та Ярослав МАРЧЕНКО. "КОРОТКОСТВОЛЬНА ЗАЛІЗНА КОВАНА ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ КІНЦЯ XIV – ПОЧАТКУ XV ст. У ЗІБРАННІ ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 30–41. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233814.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз залізної кованої гармати під інвентарним номером З‑2838 з фондів Львівського історичного музею, уточнення та доповнення її атрибуції. Методологія дослідження. У ході дослідницької роботи обиралися методи відповідно до завдань конкретного етапу дослідження, потреби у використанні технічних прийомів (лазерне сканування, вимірювання), проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у логічній послідовності. Новизна дослідження. На підставі комплексного дослідження проаналізовано залізну ковану гармату кінця XIV – початку XV ст. з колекції Львівського історичного муз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Елена Геннадьевна, Саркисова. "ТРАНСФОРМАЦИЯ ЦЕННОСТНОГО ПОТЕНЦИАЛА МУЗЕЙНОГО ПРЕДМЕТА В УСЛОВИЯХ ИНТЕРНЕТА". Культурное наследие России, № 4(31) (11 лютого 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.34685/hi.2020.31.4.008.

Full text

Abstract:

Статья содержит теоретическое исследование феномена музейного предмета и трансформации его ценностного потенциала в условиях Интернета. Рассмотрены свойства, функции, ценности музейного предмета. Представлена содержательная трактовка понятия «ценностный потенциал музейного предмета» в контексте положений музейной аксиологии. Разработана иерархия ценностей музейного предмета. Определено место в ней информационной ценности. Показаны направления трансформации ценности музейных предметов, выставляемых в информационных ресурсах Интернета. The Article contains a theoretical study of the phenomenon o

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Василенко, Анастасія Юріївна. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВИХ ОСНОВ СТВОРЕННЯ СУЧАСНИХ ЕКСПОЗИЦІЙ ХАРКІВЩИНИ: БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ". Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи 37 (26 січня 2023): 130. https://doi.org/10.5281/zenodo.7573733.

Full text

Abstract:

<em>Опрацьовано та проаналізовано наукові видання музейних та наукових установ Харкова на предмет публікацій з теми музейної експозиції, проаналізовано наукові публікації з описом досвіду створення сучасних музейних експозицій музеєзнавцями та науковцями Харківщини. </em> <em>Scientific publications of museums and scientific institutions of Kharkiv were studied and analyzed on the subject of publications on the topic of museum expositions. Scientific publications describing the experience of creating modern museum expositions by museologists and scientists of Kharkiv region were analyzed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Акжасарова, Айнур Конысбековна. "Проблемы сохранности органических археологических материалов в Национальном музее Республики Казахстан". Археология Евразийских степей, № 6 (31 грудня 2023): 327–33. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2023.6.327.333.

Full text

Abstract:

Условия сохранности музейных предметов и, в том числе,органических археологических материалов диктуются целым рядом аспектов музейной практики: организация охраны и сохранности в экспозиционных залах и фондохранилищах; система учета и хранения музейных ценностей; реставрация и консервация; экспозиционно-выставочная деятельность, часто сопряженная с транспортировкой экспонатов. Органические археологические материалы составляют почти четвертую часть археологической коллекции Национального музея РК с древнейшей эпохи до этнографической современности. Целью статьи является обобщение опыта работы и

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Бем, Наталия, та Тетяна Курченко. "КОМУНІКАТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ОБЛАСНИХ КРАЄЗНАВЧИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: ПЕРШИЙ ДОСВІД". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 158–80. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-158-180.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються трансформації, які відбулись у соціокомунікаційній діяльності музеїв України у зв’язку із запровадженням загальнонаціональних карантинних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Введення жорстких соціальних обмежень змусило музеї усього світу терміново перевести свою роботу в онлайн режим та зосередитись переважно на сучасних комунікативних інструментах, що уможливлювали віддалений доступ до музейних колекцій та онлайн-комунікацію із суспільством. Вже за перші півроку карантинних обмежень кожна музейна установа обрала для себе найбільш ефективні форми роботи, чим збаг

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Хорунжак, Н. М., та С. В. Сисюк. "ОСНОВНІ ЗАСОБИ ТА МУЗЕЙНІ ФОНДИ: ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 33 (20 березня 2023): 132–45. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2020-2-15.

Full text

Abstract:

Реформування обліку в державному секторі супроводжується потребою вирішення проблемних питань, пов’язаних з ідентифікацією, оцінкою та обліковим відображенням таких специфічних активів суб’єктів як основні засоби та музейні фонди. Наявність прогалин в обліку й контролі таких активів негативно позначається на раціональності витрачання бюджетних коштів, що знижує ефективність функціонування бюджетних установ. У статті пропонується теоретичне обґрунтування можливостей розвитку й удосконалення облікового відображення музейних фондів з урахуванням досвіду обліку основних засобів державного сектору,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Джумабекова, Гульнара Саиновна, Галия Аппазовна Базарбаева, Виктор Александрович Новоженов, Элина Кырымовна Алтынбекова, Антон Александрович Гончаров та Алия Мерекеевна Манапова. "«Солнце и Степь – величины вечные»: модель музейной реконструкции с жезлом из Притоболья". Археология Казахстана, № 4 (26) (31 грудня 2024): 143–80. https://doi.org/10.52967/akz2024.4.26.143.180.

Full text

Abstract:

Впервые в научный оборот вводится уникальная находка, обнаруженная на пашне в местности Жарык (Костанайская обл.). Изделие представляет собой бронзовый втульчатый цилиндр, декорированный двумя скульптурными изображениями головы барана и дополнительным навершием, увенчанным несколькими выступами. Предварительная датировка предмета – финальная бронза–раннескифское время. Аналогии обнаружены в художественной бронзе Луристана (X–VII вв. до н.э.). Находка интерпретируется как статусный предмет, символизирующий собой полисемантический нарративный узел и сочетающий в себе идеи первобытного дуализма,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Мухамедова, Муниса. "ЭКСПЕРТИЗА, АТРИБУЦИЯ И МУЗЕЕФИКAЦИЯ КОЛЛЕКЦИЙ ФАРФОРА И ФАЯНСА". Ижтимоий-гуманитар фанларнинг долзарб муаммолари / Актуальные проблемы социально-гуманитарных наук / Actual Problems of Humanities and Social Sciences. 3, № 5 (2023): 14–22. http://dx.doi.org/10.47390/sp1342v3i5y2023n02.

Full text

Abstract:

В данной статье исследуются процессы составления научных паспортов и обновленных методов изучения предметов фарфора в качестве музейных предметов, включения их в единый государственный каталог. В каждом музейном фонде и экспозиции Узбекистана собраны разнообразные фарфоровые и фаянсовые изделия, относящиеся к разным художественным эпохам и уникальные по художественному стилю. В исследовании, прежде всего, акцентируется значение экспертизы, атрибуции, а также музеефикaция коллекций фарфора и фаянса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Ермола, М. В. "Из тридцати фарфоровых осколков: история атрибуции вазы из коллекции Омского музея изобразительных искусств имени М.А. Врубеля". Iskusstvo Evrazii [The Art of Eurasia], № 4(35) (25 грудня 2024): 122–37. https://doi.org/10.46748/arteuras.2024.04.008.

Full text

Abstract:

Статья посвящена истории атрибуции вазы из фонда художественной керамики и стекла Омского областного музея изобразительных искусств имени М.А. Врубеля. Актуальность исследования определена необходимостью атрибуции, систематизации, каталогизации музейных фондов в контексте истории развития музея. В результате исследования выявлен ряд важных аспектов формирования, бытования и изучения коллекции художественного фарфора в Омском областном музее изобразительных искусств. Материалом анализа послужили музейные предметы, архивные документы, издания музея, введены в научный оборот ранее не опубликованн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Лисюк, Тетяна, Лариса Ройко та Оксана Терещук. "ІСТОРИЧНІ МУЗЕЇ ЯК ІНСТИТУЦІЇ ПАМ’ЯТІ В ІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВІЙ ЕКСКУРСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ". Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки, № 3 (13 травня 2024): 134–42. http://dx.doi.org/10.32782/geochasvnu.2024.3.14.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті розглядаються українські історичні музеї, які наразі розвиваються у складних умовах через економічні труднощі, спричинені обмеженим фінансуванням музейної діяльності. Проаналізовано умови використання інноваційних цифрових технологій у роботі музейних установ. Доведено, що процес оцифрування історичних музеїв та його роль у залученні туристів є невіддільними від соціокультурної функції музейного простору. Доведено, що під впливом новітніх тенденцій у музеєзнавстві, зростання суспільних вимог до комунікаційних можливостей музеїв фокус уваги музеєзнавства змістився з музейних

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Сошніков, Андрій Олександрович, та Марія Валеріївна Тортіка. "РЕПЛІКИ ПЕРЕЩЕПИНСЬКОГО СКАРБУ В ЕКСПОЗИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ БОЛГАРІЇ ЯК ПРИКЛАД ВІДТВОРЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СТАРОВИННИХ АРТЕФАКТІВ В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 391–99. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.50.

Full text

Abstract:

Мета статті – вивчити принципи введення реплік Перещепинського скарбу в експозицію ранньосередньовічної колекції Національного історичного музею Болгарії. Реквізит, бутафорія та репліки популярні у світі сучасного мистецтва. Якщо раніше їх використовували лише в театрі, кіно та рекламі, то сьогодні їх дедалі частіше замовляють музеї для своїх експозицій. Моделі та копії дають змогу експозиціонеру створювати візуальні образи оригіналів, які з певних причин не можуть бути задіяні як експонати. Точні копії з характеристиками реального об’єкта можуть бути зроблені як з реального предмета, так і з

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Буршнева, Светлана Георгиевна, та Марина Олеговна Козлова. "АКТИВНАЯ КОРРОЗИЯ МУЗЕЙНЫХ ПРЕДМЕТОВ ИЗ СВИНЦА". Археология Евразийских степей, № 6 (20 грудня 2021): 235–41. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.6.235.241.

Full text

Abstract:

Белые порошковые коррозионные образования на поверхности свинцовых предметов являются диагностическим признаком активной коррозии свинца. Установлено, что эти образования - коррозионные минералы церуссит и гидроцеруссит. Они появляются на экспонатах из свинца в процессе хранения и экспонирования, в том числе и на отреставрированных предметах. Известно, что активная коррозия на свинце развивается в парах уксусной кислоты. Однако бывают случаи, когда признаки активной коррозии появляются в условиях, где присутствие паров уксусной кислоты практически невозможно. В статье рассматриваются различные

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Рижева, Н. О., та Н. В. Сугацька. "Провідна роль жінок у розвитку музейної справи Миколаєва в другій половині двадцятого століття". Studies in history and philosophy of science and technology 33, № 2 (2025): 84–101. https://doi.org/10.15421/272423.

Full text

Abstract:

На прикладі одного з найстаріших миколаївських музеїв – обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна, – проаналізовано процеси організаційних змін і трансфор- маційних перетворень, що стали знаковими та сформували сучасні засади його роботи. Мета статті – розкрити роль наукових співробітниць обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна для збереження, накопичення та популяризації музейної колекції як специфічної пам’ятки матеріальної історико-культурної спадщини України. Предметом дослідження стали форми та напрямки роботи директорок обласного музею в контексті обґрунтування пріоритетних

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Зобова, Г. М., та Н. І. Литвин. "ПРО РОЛЬ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ХГУ «НУА» В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З УЧНІВСЬКОЮ МОЛОДДЮ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» XXX (30 квітня 2024): 278–86. https://doi.org/10.5281/zenodo.11202570.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена діяльності музею історії ХГУ «НУА», розкриттю йогомісії та функцій, особливо його безпосередній участі у навчально-виховномупроцесі. Значну увагу приділено одному з перспективних напрямів сучасноїпедагогіки – музейній педагогіці як галузі діяльності, що здійснює передачукультурного досвіду на основі міждисциплінарного підходу через педагогіч-ний процес в умовах музею. В статті визначено основні завдання музейноїпедагогіки: формування у дітей і молоді ціннісного ставлення до культурно-історичної спадщини, розвиток інтересу до експонатів музею, формуванняобраз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Темиралиева, Г. Т. "THE MAIN PROPERTIES OF THE SUBJECT MUSEUM." НАУКА, НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ИННОВАЦИИ КЫРГЫЗСТАНА, no. 4 (April 30, 2022): 206–9. http://dx.doi.org/10.26104/nntik.2022.38.57.045.

Full text

Abstract:

В статье описаны свойства музейного предмета. В XXI веке на постсоветском пространстве музейная работа стала самостоятельной культурной сферой. С 1970-х по 1980-е годы происходил интенсивный процесс определения советского музейного дела (музеологии) как научной дисциплины. Музейная деятельность как особая отрасль человеческой культуры восходит к эпохе европейского Возрождения XV-XVI веков. Сформировались первые представления о музее и осуществлен первый сбор будущих экспонатов. По мере роста общества росли и музей, его значение и деятельность. С момента своего создания музей был жизненно важно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Belolutskaya, A. K., I. S. Krishtofik, G. G. Gurin та ін. "Современные вызовы музейной педагогики и коммуникации: актуализация рефлексии посетителей The Challenges of Museum Communication: Actualizing Visitor Reflection". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 2023 №2 (1 червня 2022): 35–53. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2023-2/35-53.

Full text

Abstract:

Исследования коммуникативных практик в музейном пространстве в настоящий момент получают все большее распространение. Во многом это связано с тем, что многие экспозиции переосмысляются в соответствии с принципами организации партиципаторного музея, которые предполагают активное вовлечение посетителя и выстраивание с ним прямого диалога. Принципиально важным при этом становится факт транзакции музейного нарратива и донесение его ценности, что возможно только в том случае, если музейная экспозиция способна запустить механизм рефлексии посетителя. В основу настоящей работы положено два предположе

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Banah, V. M. "Категорія «музеальності» в сучасному музеологічному дискурсі". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (2016): 171. http://dx.doi.org/10.15421/171696.

Full text

Abstract:

Дана стаття присвячена аналізу ідейних конструкцій так званого «предметного» підходу в сучасній музеологічній науці. Розкрито методологічні аспекти міждисциплінарного підходу в музеології, який ґрунтується на використанні музейною наукою методології профільних дисциплін. Особливу увагу в статті зосереджено на спробах головних теоретиків «предметного» напрямку розробити специфічні теоретико-синтетичні засади музеологічного дослідження, пов’язані із визнанням цінності предмета/колекції, як носія культурної документації, особливого культурного феномена. Проаналізовано поняття «музеальності», як о

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Жам, Олена. "ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 261–80. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-261-280.

Full text

Abstract:

У статті визначено й охарактеризовано основні групи джерел, у яких висвітлюються питання становлення й розвитку Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у 60-80-их рр. ХХ ст. З’ясовано, що джерельна база окресленої теми цілком репрезентативна, кількість і різноманітність існуючих джерел є достатньою для об’єктивного та всебічного вивчення теми. Її основою є сукупність різноманітних за характером, походженням, видовими ознаками, формою та змістом матеріалів, які можна умовно поділити на дві групи: неопубліковані документи та опубліковані матеріали. Визначено науковий потенц

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Сираджитдинова, Истора. "ИНТЕГРАЦИЯ ОРГАНИЗАЦИИ УЗБЕКСКОЙ ЛИТЕРАТУРОВЕДЕНИЯ В ПРОФИЛЬНЫХ МУЗЕЯХ НА ОСНОВЕ ПРОГРАММ СОТРУДНИЧЕСТВА". DEVELOPMENT AND INNOVATIONS IN SCIENCE 2, № 1 (2023): 78–84. https://doi.org/10.5281/zenodo.7556291.

Full text

Abstract:

В данной статье исследуются возможности организации предмета узбекской литературы, обеспечения музейной коммуникации и использования музейной педагогики в системе специализированных музеев в школах. Также были проанализированы проекты, разработанные на основе учебников в классном разделе системы общего среднего образования.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Палинчак-Кутузова, Василина, Вікторія Олійник, Діана Штерр та Алла Моргун. "ТЕОРЕТИЧНА ТА ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ 027 «МУЗЕЄЗНАВСТВО, ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО» НА БАЗІ МУКАЧІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (напрям культурологія), № 49 (25 грудня 2024): 577–82. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.916.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розгляду процесу підготовки студентів, які навчаються на спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство» в Мукачівському державному університеті. Подається характеристика освітньої програми, за якою здійснюється навчання за цим напрямом. Теоретична частина статті присвячена розгляду дисциплін, які викладаються для студентів, які здобувають вищу освіту на цій спеціальності. Вказані основні професійні обов’язки фахівця у сфері музеєзнавства та пам’яткознавства, посади, які можуть займати випускники. Здійснено аналіз шляхів та методів навчання студентів для здобуття необхідн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Власенко, Руслана. "Регіональні музеї як ресурс для реалізації концепції Нової української школи у процесі підготовки майбутнього вчителя географії". Нові технології навчання, № 99 (2 червня 2025): 29–39. https://doi.org/10.52256/2710-3560.2025.99.03.

Full text

Abstract:

У статті розкривається потенціал регіональних музеїв як важливого освітнього ресурсу в контексті реалізації концепції Нової української школи (НУШ) у процесі підготовки майбутніх учителів географії. Наголошується на необхідності переорієнтації педагогічної освіти на формування ключових компетентностей, зокрема мовно-комунікативної, предметно-методичної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, компетентності педагогічного партнерства, інклюзивної, здоров’язбережувальної, прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, здатності навчатися впродовж життя. Аналізується інте

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Костюков, Юрий Владимирович. "Фарфоровые тарелки в «этрусском стиле» из Краснодарского краевого художественного музея имени Ф.А. Коваленко". Гуманитарный научный вестник, № 5, 2020 (11 червня 2020): 1–6. https://doi.org/10.5281/zenodo.3889914.

Full text

Abstract:

Коллекция Краснодарского художественного музея имени Ф.А. Коваленко разнообразна по составу и дает представление о русском декоративно – прикладном искусстве XIX века. В фондах художественного музея хранится шесть тарелок в «этрусском стиле». Выдвигается гипотеза о том, что это предметы из «Этрусского сервиза». Они поступили в конце 1920-х годов от государства, а также в середине 1940-х годов от частных лиц. На основании изучения научной литературы и сравнительного анализа предметов из Краснодарского художественного музея и других музейных собраний произведено атр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

БОЙКО-ГАГАРІН, Андрій, та Сергій ШЕЛАПОВ. "РЕСТАВРАЦІЯ ТА КОНСЕРВАЦІЯ КОЛЕКЦІЇ ЗБРОЇ ДАВНЬОЇ РУСІ З ФОНДІВ МУЗЕЮ ГРОШЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, ІІІ (3 липня 2023): 61–65. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.07.

Full text

Abstract:

У статті повідомляється про здійснення реставрації та консервації колекції предметів зброї часів Давньої Русі з фондів відділу «Музей грошей» Національного банку України. Звернено увагу на проблему псування та корозії музейних предметів, реставрація яких не здійснюється з низки причин. Окреслено шлях надходження та атрибуції колекції предметів археології часів Давньої Русі ХІІ–ХІІІ ст. у кількості 16 од. Зазначено правові підстави здійснення консерваційно-реставраційних заходів щодо музейних предметів. Зауважено, що під час звірення наявності музейних предметів у фондах відділу «Музей грошей»

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Chernenko, V. V., V. V. Romanova, and O. Yu Koshel. "Museum Object in The History Context." VM-Novitates 16, no. 1 (2019): 41–54. http://dx.doi.org/10.31343/1029-7812-2019-16-1-41-54.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Блинков, О. "Наследование музейных предметов и коллекций". Человек и закон, № 11 (2009): 35–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Кохан, Олена Олегівна. "ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕОРГІЯ НАРБУТА, ВИРАЖЕНА ЧЕРЕЗ МУЗЕЙНІ ПРЕДМЕТИ З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ". South Archive (Historical Sciences), № 38 (7 вересня 2022): 55–61. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-38-7.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є загальна характеристика предметів, пов’язаних з діяльністю відомого українського графіка Георгія Івановича Нарбута, що зберігаються в колекції Національного музею історії України: грошові знаки періоду Української революції 1917–1921 рр., копія герба Української Держави 1918 р., вітальна адреса «Української державної академії мистецтв до Українського державного університету в Кам’янці-Подільському», виготовлена на честь відкриття цього університету, що відбулося 22 жовтня 1918 р., а також каталог виставки, присвяченої Георгію Нарбуту, що відбулася в музеї в 1926 р. під назв

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Kazakova, L. V. "Коллекция стекла во Всероссийском музее декоративного искусства". Iskusstvo Evrazii [The Art of Eurasia], № 1(20) (31 березня 2021): 152–63. http://dx.doi.org/10.46748/arteuras.2021.01.011.

Full text

Abstract:

The article discusses the main principles and sources of the formation of the glass collection at the All-Russian Museum of Decorative Arts, Moscow. Particular attention is paid to the ‘second half of the twentieth — early twenty-first centuries’ department, in the light of the contemporary universal Glass Studio movement. The author characterizes the leading artists of this period as well as the most unique oeuvres which determined aesthetic vectors at different stages of the Glass Art development. The changing features of the art objects’ existence in the exhibition environment are analyzed,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Кошелев, В. В. "«Гусли Глинки»: из истории изучения музейного предмета". OPERA MUSICOLOGICA 17 / 1, № 2025. 17 /1 (2025): 96–128. https://doi.org/10.26156/operamus.2025.17.1.006.

Full text

Abstract:

Псалтиревидные гусли «Шереметевского дворца — Музея музыки» снабжены текстом от 3 февраля 1907 г. о том, что они адресованы М. И. Глинке. М. Ф. Леонова и М. Г. Кондратьев без непосредственного обращения к этим гуслям пришли к следующим выводам: а) изначально инструмент был чувашским «кёсле» работы П. Е. Волкова; б) в 1902 г. мастер экспонировал его на «Всероссийской выставке <…>» в Санкт-Петербурге; в) тогда же Н. Ф. Финдейзен приобрел кёсле для музея Санкт-Петербургской консерватории; г) было решено: богато инкрустировав кёсле, «превратить» его в русские гусли и 3 февраля 1907 г. почтит

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Муратбакиева, Анастасия Дмитриевна. "Элементы женского костюма из раскопок на территории Санкт-Петербурга". Археология Евразийских степей, № 1 (29 лютого 2024): 116–26. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2024.1.116.126.

Full text

Abstract:

Тема женского костюма вызывает интерес историков, археологов и искусствоведов на протяжении долгого времени. Костюм представителей знати хорошо исследован благодаря музейным материалам, однако костюм городского населения изучен недостаточно полно. В статье рассматриваются элементы костюма, найденные во время городских раскопок в Санкт-Петербурге – в «мокром» слое, благодаря которому хорошо сохраняются предметы из органики: кожаная обувь, фрагменты ткани, костяные гребни. Привлечены находки из раскопок на стрелке Васильевского острова, проводившиеся под руководством А. Д. Грача, Наугольных пала

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!