Relevant bibliographies by topics / Музичний твір / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Музичний твір.

Journal articles on the topic 'Музичний твір'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Музичний твір.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Мимрик, Михайло. "ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ КОНТЕКСТ МУЗИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (8 жовтня 2024): 226–35. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-226-235.

Full text
Abstract:
У статті порушена проблема комунікативних аспектів музично-виконавської творчості в контексті продуктивності герменевтичних ідей у змісті інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких спеціальностей. З’ясовано, що музична культура в сучасному інформаційно-комунікативному середовищі виступає засобом комунікації, через який людина висловлює своє ставлення до світу, до самої себе, до інших людей. Виявлено, що комунікативний аспект музично-виконавської творчості в конкретному часі й просторі (хронотопі), де музичний твір виступає як своєрідне повідомлення, яке композитор намагається
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.

Full text
Abstract:
У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльнос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Леонідович, Степанець Юрій. "МУЗИЧНИЙ ТВІР ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА". Часопис цивілістики, № 42 (7 жовтня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.431.

Full text
Abstract:
МУЗИЧНИЙ ТВІР ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІУ статті досліджуються загальні положення про музичний твір як одного з видів у системі об’єктів авторськогоправа, передбаченого нормами права інтелектуальної власності за ЦК України та Законом України «Про автор-ське право і суміжні права». Здійснюється аналіз норм чинного цивільного законодавства України щодо визна-чення ознак музичного твору й формулюється його поняття. Публікація актуалізує питання музичного твору якодного з найбільш затребуваних видів об’єктів авторських
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кохан, Людмила Йосипівна. "МЕСІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИКИ: ТВОРЧІСТЬ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ". Слобожанські мистецькі студії, № 2 (26 травня 2025): 60–67. https://doi.org/10.32782/art/2025.2.11.

Full text
Abstract:
Розглянуто постать Миколи Лисенка як месіанської фігури в українській музиці другої половини ХІХ століття. Обґрунтовано багатогранну діяльність композитора, яка охоплює збирання, обробку та популяризацію українського фольклору, створення національно орієнтованих музичних жанрів (опери, кантати, хору, камерно-інструментальної музики), організацію музично-просвітницької роботи (заснування хорів і концертних подорожей Україною), педагогічну діяльність. Виявлено вплив творчості Тараса Шевченка на світоглядні та художні засади Лисенка, а також охарактеризовано його перший твір – «Заповіт» як духовн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Fyk, Yuriy. "«СИМФОНІЄТА» Є. СТАНКОВИЧА ЯК МУЗИЧНИЙ МАНІФЕСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 27 (19 грудня 2024): 295–303. https://doi.org/10.33287/222461.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз «Симфонієти» Є. Станковича з точки зору особливостей музичної мови твору та їх взаємозв’язку із національною українською музичною традицією. Методи дослідження. Пропонується композиційно- драматургічний аналіз твору, де унаочнюється принцип авторського методу Є. Станковича, роботи з тембровою драматургією та іншими музичними прийомами, що дозволяють композитору органічно поєднувати квазіфольклорні мотиви із його авторським оркестровим стилем. Використовується також порівняльний аналіз із традиційними фольклорними формами та історико-культурний аналіз впливу твору на форму
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Балабан, Оксана Ігорівна, та Оксана Олексіївна Гумінська. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 7–12. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-1.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто суть поняття «сприймання музики» як різновид естетичного сприймання, як вид художньо-пізнавальної діяльності, як складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями (відчуттями, уявленнями, мисленням). Систематизовано методи активізації сприймання музики молодшими школярами на уроках музичного мистецтва: налаштовування дітей на сприймання музики – прийом «вслуховування в тишу», вступна бесіда, метод емоційного контрасту, діалогізації мономовлення, пи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ваврик, Руслана. "Збагачення фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів як удосконалення їхньої професійної майстерності". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 68–80. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.07.

Full text
Abstract:
У контексті вдосконалення професійної майстерності майбутніх військових диригентів перед викладачами загальних і спеціалізованих музичних дисциплін кафедри музичного мистецтва Національної академії сухопутних військ постає завдання пошуку різних шляхів реалізації цієї мети. Один із них – збагачення навчально-педагогічного репертуару з навчальної дисципліни «Фортепіано» музичними творами сучасних авторів. Головною метою при викладанні дисципліни є досягнення здатності курсантом самостійно виконувати музичний твір на високохудожньому професійному рівні та майстерно донести до слухача його образн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Швець, Наталія. "ІМЕРСИВНА МУЗИКА ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 45 (16 червня 2023): 102–7. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.645.

Full text
Abstract:
Розглянуто розвиток імерсивної музики в сучасній культурі та проаналізовано особливості використання імерсивних підходів і технологій у музичному виконавстві. Виявлено засоби створенні імерсивного звукового середовища під час концертних виступів (вокальне та інструментальне виконавство).
 Констатовано, що протягом останніх років завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій та концепції імерсивності в музичній культурі розпочався новий етап, пов’язаний зі створенням для слухачів унікального імерсивного середовища, що надає можливості та умови для повного занурення в музичний твір.&#
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Марченко, В. "Мовленнєво-музичний твір як елемент пісенного дискурсу". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 4 (281) (2014): 102–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Pototska, Olena. "Музичний твір як предмет виконавської інтерпретації у контексті музикознавчих студій." Музичне мистецтво і культура, № 20 (17 грудня 2014): 384–95. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-384-395.

Full text
Abstract:
Спираючись на положення існуючих досліджень у галузі мистецтвознавства і музикознавства, у статті різнобічно розкрито сутнісні параметри музичного твору. Охарактеризовано специфіку його функціонування в історичному аспекті. Автором подано власне визначення музичного твору як предмету виконавської інтерпретації. Ключові слова: музичний твір, інтерпретація, музичний зміст, художній текст, авторство, виконавство.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Радько, Ганна, та Ігор Дорошенко. "ВЗАЄМОДІЯ СЛОВА І МУЗИКИ У ПОЕТИЧНОМУ ЦИКЛІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «СІМ СТРУН»". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 244–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-46.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена взаємовпливам і взаємодії художнього слова з несловесними видами мистецтва, зокрема музикою, на матеріалі поетичного циклу Лесі Українки «Сім струн, написаного 1890 року 19-річною авторкою. Провідною методологією цього дослідження стала семіотика – наука, що вивчає міжмистецькі взаємовпливи і зв’язки, функціонування знаків та інформаційних знакових систем. Розглядаючи поетичний цикл Лесі Українки «Сім струн» як систему мовних, поетичних, жанрових і музичних знаків, і детерміновуючи його як комунікативну систему, спробували через мову як метасистему встановити відповідну систе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Лу, Сін. "МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРПРЕТАТОРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 230–35. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-36.

Full text
Abstract:
У роботі доведено, що музичне виконавство має два полюси: інтенцію (створення нового) та імітацію (копіювання), а інтерпретація (розуміння авторського твору) їх поєднує, хоча і не в рівній пропорції, при цьому зростає значущість або виконавської компоненти, або авторського задуму. Відображено процес створення комплексу методичного забезпечення формування інтерпретаторської культури у майбутніх вчителів музики. Цей комплекс включає такі методики: «Вивчення структури змісту інтерпретаційної культури», «Ескізне вивчення твору», «Розвиток музичного мислення у студентів». Методика «Вивчення структу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Потапчук, Тетяна, Марія Клепар та Ольга Фабрика-Процька. "МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.346.

Full text
Abstract:
Визначення статусу мистецтва, зокрема, музичнoго, та рoзуміння діяльнісної перспективи впливу музики на мoральність та духoвність учня, допоможе розв’язати основне питання музично-педагогічної освіти, постулатом якої стає становлення особистості (інтелектуальне та художнє) як pезультат її самopoзвитку і poзвитку її твopчих пoтенцій, що забезпечить всебічну підгoтoвку молодшого шкoляpа.
 Відомо, що музичне мистецтво має властивість не лише формувати емоційний досвід, але й просвітлювати, очищати людські переживання. Цей очищувальний вплив - катарсис - є доказом зв’язку музичної творчості з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Мимрик, Михайло. "Музично-виконавська комунікативність як педагогічний феномен у змісті інструментальної підготовки студентів факультетів мистецтв". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 1, № 7 (2) (2024): 108–19. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.7(2)/1.2024.11.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема музично-виконавської комунікативності в змісті інструментальної підготовки студентів факультетів мистецтв. Розглянуто підходи до розуміння сутності понять «комунікація», «спілкування», «комунікативність» у філософському та психолого-педагогічному дискурсі. Досліджено концепт музичної комунікації в контексті комунікативних аспектів музично-виконавського мистецтва, що охоплює духовне проєктування виконавської діяльності. З’ясовано, що з-поміж різних видів музичної діяльності саме музично-виконавська творчість як інтелектуально-комунікативний процес є одним з найск
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Войтович, Олександр. "ЕСТЕТИЧНА ОЦІНКА АКУСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОНЦЕРТНИХ ЗАЛ (НА ПРИКЛАДІ ПОРІВНЯННЯ ЗВУЧАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ)". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.322.

Full text
Abstract:
Виявляється естетична оцінка акустичних властивостей концертних зал на основі специфіки сприйняття музичного матеріалу людиною. Естетична оцінка здійснюється за допомогою набору вагомих критеріїв встановленого зразка, таких, як просторовість, ширина, тембр, розбірливість, гучність та ін. Суб’єктивні критерії корелюються з об’єктивними акустичними параметрами концертних зал та перебувають у тісному взаємозв’язку між собою. Для виконання досліджень здійснено вибір концертних зал і подано відомості про них. Для естетичної оцінки підібрано музичний твір у виконанні симфонічного оркестру. Опитуванн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Заря, Лариса Олександрівна. "Формування свідомого ставлення майбутніх учителів музичного мистецтва до занять на фортепіано". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 31 (31 травня 2024): 77–84. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series14.2024.31.11.

Full text
Abstract:
Головний акцент у розкритті можливостей свідомого відношення майбутніх учителів музичного мистецтва до занять на фортепіано робиться на філосовсько-психологічній складовій. Узагальнено емпіричні і спеціальні дані щодо дослідження сутності свідомості (спрямованості психічної активності індивіда). Складовими структури формування свідомого ставлення здобувачів музичної освіти є інтереси до певних фортепіанних творів, уподобання рідних, друзів та знайомих. Послідовне формування свідомого ставлення до фортепіанних уроків здійснюється за допомогою педагогічного процесу у навчальних закладах, у сім'ї
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Фурдак, Т. Д. "Сутність та особливості музичного сприймання учнів на уроках музики". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 233–37. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3316.

Full text
Abstract:
Фурдак Т. Д. Сутність та особливості музичного сприймання учнів на уроках музики.
 У статті ґрунтовно розкрито сутність та особливості музичного сприймання учнів на уроках музики. На основі теоретичного аналізу досліджень науковців, багаторічного особистого спостереження, досвіду викладачів вищих навчальних закладів та вчителів музики загальноосвітніх шкіл пропонуються етапи організації умов процесу вміння усвідомлено сприймати музичний твір учнями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Фіськов, Геннадій, та Олег Палаженко. "Особливості формування метроритму в студентів на заняттях в оркестровому колективі". New pedagogical thought 105, № 1 (2021): 124–27. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-124-127.

Full text
Abstract:
У статті аналізується ритм як особлива форма організації рухів та діяльності у часі та просторі, процес формування досконалої метроритмічної структури в оркестрових музикантів, тимчасова організація рухів, діяльності та поведінки особистості, що служить засобом втілення результатів інтерпретаційного аналізу. Схарактеризована ритмічна організація як основа життя, адже все, що нас оточує, живе за законами ритму. Доведено, що ритмічна здатність відіграє важливу роль у розвитку оркестрового музиканта. Формування почуття ритму здійснюється паралельно із розвитком емоційної, рухової та пізнавальної
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Huixuan, Luo. "ВЗАЄМОДІЯ МУЗИЧНОГО ТА СЛОВЕСНОГО РІВНІВ У КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ДО ПРОБЛЕМИ ЖАНРОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПІСНІ". Музичне мистецтво і культура, № 37 (28 грудня 2023): 319–31. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-23.

Full text
Abstract:
Мета роботи – простежити принципи взаємодії вербального та музичного рівнів у камерно-вокальній творчості китайських композиторів. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні музикознавчого аналітичного та виконавського практичного підходів, з посиленням уваги до – принципи стилістичного аналізу та семантичного узагальнення актуалізують застосування текстологічного підходу у поєднанні з музикознавчим аналітичним. Наукова новизна даної роботи полягає у дослідженні загальної генези і подальшого розвитку камерно-вокальної творчості китайських композиторів з посиленням уваги до ж
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Булда, Марина. "ХУДОЖНІ АСПЕКТИ ЕСТРАДНО-ДЖАЗОВИХ ТВОРІВ ДЛЯ АКОРДЕОНА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 181–88. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.768.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена художнім аспектам інтерпретації естрадно-джазової музики для акордеона. Інтерпретація будь-якого жанру ґрунтується на двох невід’ємних складових цього процесу: перша – композиторське стилетворення, друга складова – виконавське стилевідтворення. Однак, мова не йде про стереотипування (репродукцію), адже кожен музикант є неповторним у своєму світобаченні, у розумінні та відчутті образного змісту музики, індивідуальному типі виконавського стилю. Варіантність виконавського еквіваленту може бути пов’язана як зі свідомими змінами концепції інтерпретатора, так і спонтанними метаморф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Цзицзянь, Чень. "ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОГО УЯВЛЕННЯ ПРО МУЗИЧНИЙ ТВІР У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 5(79) (14 травня 2018): 267–81. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2018.05/267-281.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

ПАВЛЮК, Надія, Ірина МАЛАШЕВСЬКА та Ольга МАТЯЩУК. "АВТОРСЬКА ПІСНЯ ЯК ВЕРБАЛЬНО-МУЗИЧНИЙ ЗАСІБ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (13 червня 2022): 137–42. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.2.19.

Full text
Abstract:
У статті описаний певний взаємозв'язок між музикою та творчим розвитком молодого покоління, адже завдяки заняттям музикою відбувається розкриття потенційних духовних ресурсів молоді. Зазначається, що музична освіта залежить від умов суспільно-політичного життя, від рівня культури та прагне до пошуку нових шляхів духовного розвитку. Зазначається, що авторська пісня – некомерційний вид мистецтва, що це вербально- музичний спосіб художньо-образного відображення авторського бачення навколишнього світу, сучасної дійсності. Вона характеризується взаємно збагачуючою єдністю слів, музики та виконання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Гумінська, Оксана Олексіївна, та Олена Дмитрівна Тарківська-Нагиналюк. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ КАНОНІВ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 19–25. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-3.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто поняття «канон» як форма імітаційної поліфонії, як музичний твір, частина твору, як засіб композиторського розвитку. Виразні можливості канону криються у максимальній єдності голосів, концентрованому втіленні образу. Але особливим аспектом є питання опрацювання канонів у процесі вивчення курсів фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Автори розглядають канон під різним кутом зору історико-теоретичних дисциплін. Це – історичні, музикознавчі факти, видові ознаки, правила побудови тощо. Практичні аспекти вивчення канонів майбутніми вчителями музичного мисте
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Koval, Svitlana. "ВОЛОДІННЯ ТЕХНІКОЮ ГРИ ГАРМОНІК (ОБЕРТОНІВ) ЯК БАЗОВА НАВИЧКА СУЧАСНОГО ФЛЕЙТИСТА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 260–72. http://dx.doi.org/10.33287/222419.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз та визначення ролі гармонік (обертонів) та особливостей їх використання у спектрі засобів, що застосовуються у педагогічній та виконавській практиці флейтистів. У статті використано ряд методів наукової розвідки: теоретичний – для аналізу, систематизації та порівняння відомостей щодо гармонік, поданих у методичних працях флейтистів-педагогів світу, аналітичний – при зверненні до творів для флейти соло з метою пошуку у них гармонік та аналізу їх виразового потенціалу, метод узагальнення отриманих результатів. Новизна статті полягає у комплексному підході до гармонік не тіл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Koval, Svitlana. "ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАНТАЗІЇ ДЛЯ ФЛЕЙТИ СОЛО М. АРНОЛЬДА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 23 (29 грудня 2022): 147–58. http://dx.doi.org/10.33287/222242.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження впливу особливостей форми та стилю написання на виконавську інтерпретацію Фантазії ор. 89 для флейти соло М. Арнольда. Для досягнення означеної мети було обрано такі методи наукової розвідки, як біографічний – для систематизації фактів, щодо творчої діяльності М. Арнольда, метод музично-теоретичного аналізу – для виявлення загальних особливостей Фантазії ор. 89 як музичного твору, його місця у творчій спадщині композитора, музично-виконавський – спрямований на виявлення специфічних особливостей виконання аналізованої композиції. Також використано узагальнюючий метод
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

ПОЛІЩУК, О. В., З. П. БОГДАН та Г. К. ШУЛЬ. "ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ У РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (2021): 191–201. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.29.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено актуальну проблему використання українського фольклору як важливого потенціалу наці- ональної культури у розвитку музичних здібностей молодших школярів. На основі ретельного аналізу наукового фонду уточнено суть понять «фольклор», «музичні здібності», уза- гальнено і зроблено авторське визначення досліджуваного феномену. Виокремлено принцип та умови успішного розвитку досліджуваного процесу. Висвітлено ключові положення композиторів-класиків М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, Я. Степово- го, М. Ревуцького щодо використання музично-пісенного фольклору в музичному вихова
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Іонова, О. М., та С. Є. Лупаренко. "«ВИДИМЕ МОВЛЕННЯ» ТА «ВИДИМА МУЗИКА»: ЕВРИТМІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ". Теорія та методика навчання та виховання, № 55 (2023): 63–76. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2023.55.06.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження зумовлена теоретичною та практичною значущістю й недостатньою розробкою у вітчизняних наукових джерелах питань використання евритмії в освітньому процесі вальдорфської школи. Мета дослідження – висвітлити специфіку викладання евритмії як спеціального предмета вальдорфської школи. Завдання дослідження: з’ясувати суть евритмії; схарактеризувати особливості викладання евритмії на різних ступенях вальдорфської освіти. Використано комплекс загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація наукових джерел), що уможливило висвітлення ступеню нау
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

ВОРОНОВА, Надія, Олексій ПРОКОПЕНКО та Олексій КОНОНЕНКО. "ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Fine Art and Culture Studies, № 6 (6 березня 2025): 9–16. https://doi.org/10.32782/facs-2024-6-2.

Full text
Abstract:
Музика – особливий вид мистецтва, цінність якого полягає у процесі виконання творів і слухання, при якому виявляється сукупність феноменів її звучання та їх вплив на сприйняття людини. Пласти таких музичних феноменів у творі здатні відобразити різні смислові грані. Нерідко твір, являючи собою джерело різнопланової інформації, має високий рівень смислової концентрації. Тому вивчення музики з погляду філософії передбачає необхідність феноменологічного підходу, що дозволяє максимально усвідомлено поставитися до питання музичного сприйняття. Метою статті є феноменологічне дослідження музичного мис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Паращук, Надія Василівна. "Меморіальний жанр у творчості Чезаре Кʼяккʼяретти в контексті питомих традицій італійської музики". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (24 квітня 2025): 137–46. https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.23.

Full text
Abstract:
Дослідження призначене вивченню меморіального жанру в просторі акордеонного мистецтва Італії спираючись на традиції італійської музичної культури та творчість провідного італійського акордеоніста і бандонеоніста Чезаре Кʼяккʼяретти. Особливий фокус спрямовано на твір композитора «Sunflower Seeds»/«Насіння соняшника», який виступає особливим музичним прикладом, що поєднує в собі ідею своєрідного реквієму, музичного меморіалу та філософського осмислення теми втрати, відчаю, надії і світла.Метою статті стало сформувати комплексне уявлення про меморіальну традицію в італійській культурі, охарактер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

БУРКАЛО, Наталія, Ірина ДУДА та Ганна ГАВРИЛЕЧКО. "ВИВЧЕННЯ МУЗИЧНОГО ТВОРУ У КЛАСІ ФОРТЕПІАНО ЗАСОБАМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Fine Art and Culture Studies, № 6 (28 грудня 2023): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-6-1.

Full text
Abstract:
Мета статті – розкрити методичні та психолого-педагогічні аспекти вивчення музичного твору у процесі фортепіанної підготовки засобами інструментальних технологій. Узагальнити значення повторюваності, варіативності музичного матеріалу та видозміни фактурних, ладо-тональних, ритмічних, гармонічно-мелодичних особливостей та технічних формул у процесі вивчення фортепіанного твору, обґрунтувати фактори вивчення музичного твору із застосуванням інструментальних технологій. Методологія дослідження полягає у застосуванні логічного, аналітичного, психолого-педагогічного та інтеграційного методів. Зазна
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

ЯНЬ, Ле. "СИНТЕЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТРАДИЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКИ У ТВОРЧОСТІ ЧЕНЬ ЦИГАНА (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРТУ ДЛЯ ВІОЛОНЧЕЛІ З ОРКЕСТРОМ REFLET D`UN TEMPS DISPARU)". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 139–47. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-19.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі синтезу східної та західної культур у концерті для віолончелі з оркестром одного з найвідоміших китайських композиторів сучасності Чень Цигана. Композитор здійснює важливу місію відкриття китайської музики світовому культурному простору та в різних формах своєї діяльності прагне зближення професійної музики Заходу із традиційною музикою Сходу. Ідею такого синтезу, що обіймає всю світову музичну культуру та підкріплюється релігійно-філософським світоглядом, композитор розвиває протягом усього творчого шляху. Концерт для віолончелі з оркестром Reflet d`un temps disparu
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

СМОКОВИЧ, Т. В., О. А. КОБУК та Т. С. МАРХАЛЕВИЧ. "КOМУНIКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СУЧАСНОМУ АКAДЕМІЧНОМУ ТА МАСОВОМУ МУЗИЧНOМУ МИCТЕЦТВІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.6.

Full text
Abstract:
У cтатті обґрунтовано виявлення ключових принципів взаємозв’язків окремих ланок музичної комунікації, oб’єднання фізичних та віртуальних cкладових частин цьoго процесу в загальну структуру комунікаційних контактів у сучасному академічному і масовому музичному мистецтві. Мeтодологія дослідження ґрунтується на системно-аналітичному метoді (феномен музичної комунікації розглядається як система кoмунікативних ланок, елементи якoї перебувають у єдності і формують своєю взаємодією цілісність); пoрівняльно-історичному (зіставлення особливостей музично-комунікативних процесів у ХVII – XIX, ХХ та ХХІ с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Xiaozhen, Qiu. "МУЗИЧНА СИМВОЛІКА ЯК ДРАМАТУРГІЧНИЙ ЧИННИК ОПЕРНОЇ КОМПОЗИЦІЇ: ІННОВАЦІЙНІ РИСИ МОЦАРТІВСЬКОЇ ОПЕРНОЇ ПОЕТИКИ". Музичне мистецтво і культура, № 40 (30 грудня 2024): 279–90. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-19.

Full text
Abstract:
Мета даної статті – виявити, яким чином «велика» символіка культури впливає на еволюцію жанрової форми опери та у чому полягає інноваційний сенс музично-символічної мови опер В. Моцарта. Також стаття прагне довести особливу антропоморфну природу оперної символіки, як синтетичного, так і суто музичного походження, тобто побудову мови оперного жанру «за образом та подобою» людської істоти, у служінні вже людині та суто людському розумінню смислу буття – на відміну від цілепокладання релігійно-храмового ритуалу. Методологія статті обумовлена історико-жанровим, семіологічним та системним підходами
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Muliar, Pavlo Mykhailovych. "ЕКСПЕРИМЕНТИ «EUPHONIC SOUNDS» СКОТТА ДЖОПЛІНА: РОЗШИРЕННЯ ЖАНРУ КЛАСИЧНОГО РЕГТАЙМУ". Музичне мистецтво і культура, № 40 (30 грудня 2024): 321–34. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-22.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є виявлення у музичній гармонії та композиційних техніках Скотта Джопліна, зокрема у творі «Euphonic Sounds», взаємозв’язку між традиційними регтаймовими формами та новаторськими гармонічними експериментами, що виходять за межі жанру. Аналіз базується на гармонічному підході, що об’єднує традиційні методи аналізу регтайму з новими теоретичними концепціями хроматизму і модуляції. Методологічна основа включає компаративний аналіз регтайму Джопліна і європейської класичної музики, а також культурологічний метод, що розглядає вплив історичних гармонічних експериментів на розвиток
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Roiuk, Nataliia, та Vitalii Hromosiak. "«НЕВІЛЬНИЧИЙ РИНОК У КАФІ» ГНАТА ХОТКЕВИЧА: СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ НА БАНДУРІ ХАРКІВСЬКОГО ТИПУ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 57–69. http://dx.doi.org/10.33287/222406.

Full text
Abstract:
Мета статті – виявити специфіку інтерпретації музичних творів, написаних для бандури харківського типу, на прикладі творчості Г. Хоткевича, зокрема твору «Невільничий ринок у Кафі». Методологія дослідження охоплює історичний аналіз (для розуміння контексту розвитку бандурного мистецтва у період діяльності Гната Хоткевича), музикознавчий аналіз (для детального вивчення музичних характеристик його творів), а також структурний аналіз твору «Невільничий ринок у Кафі» (для розкриття його музичної виразності та особливостей інтерпретації). Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень і в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Каплієнко-Ілюк, Юлія. "«КОНЦЕРТИНО» ЛЕОНІДА ЗАТУЛОВСЬКОГО : ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖАНРУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 44 (10 червня 2023): 131–37. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi44.613.

Full text
Abstract:
Розкриваються результати музикознавчого аналізу «Концертино» сучасного буковинського композитора – Леоніда Затуловського. Вперше в науковій літературі представлено цей твір у контексті фортепіанної творчості композитора. Виявлені характерні риси жанру на прикладі твору для фортепіано та симфонічного оркестру. Виявляються особливості драматургічного розвитку, образного змісту, структурного оформлення та музично-мовленнєвих аспектів твору. Зроблено висновки про особливості формотворення «Концертино», де поєднано ознаки різних музичних форм. Охарактеризовано творче мислення композитора, в якому с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

SKOPYCH, Alla, та Natalia TOLPYGO-RUSINA. "Порівняльний аналіз виконавських інтерпретацій Сонати Й. Брамса № 2 для кларнета (або альта) з фортепіано". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University Series 14 Theory and methodology of arts education 32 (28 листопада 2024): 143–50. https://doi.org/10.31392/udu-nc.series14.2024.32.18.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює дві унікальні інтерпретації сонати Й. Брамса №2 для кларнета (або альта) з фортепіано. Твір Й. Брамса розглянуто з точки зору композиторського задуму (реального, умовно-реального, гіпотетичного). У процесі аналізу сонати визначена її музична і композиційно-драматургічна ідея, що дозволило проаналізувати інтерпретації цього музичного твору у виконавських версіях для кларнета і альта. Порівняльний аналіз виконання цього твору видатними музикантами доводить, що поглиблене занурення у процес осмислення виконавських інтерпретацій музичних творів дозволяє найактивніше проявити себе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

I.V., Malashevska, and Lazuka M.M. "INFLUENCE OF MUSIC ON THE FORMATION OF YOUNG GENERATION INDIVIDUALITY." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-6.

Full text
Abstract:
The article touches upon the problem of the influence of music on the personality of the child and the peculiarities of his perception. It is proved that the ability of music to influence a person depends not only on the genre variety of the music itself, but also on various social and psychophysiological characteristics of the individual. The purpose of the research is to determine the specifics of music in the process of physical, aesthetic and spiritual education of a person. Research methods – analysis of literary sources on musical pedagogy, theory and methodology of psychology, defectolo
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Розгон, О. В. ""Мовчазні твори", або інший погляд на зміст творів як об'єктів авторського права". Форум права 56, № 3 (2019): 67–76. https://doi.org/10.5281/zenodo.3240912.

Full text
Abstract:
Встановлено існування категорії "мовчазні твори" як об’єктів авторського права. Ідентифіковано їх ознаки. Розглянуто варіанти форми та змісту різних творів мистецтва, які є об’єктами авторського права. Запропоновано класифікацію "мовчазних творів" за видами мистецтва. Автором доведено, що у творчості деяких письменників є тенденція до безпредметності у сюжеті, оскільки є нульовий текст, а у творах художників простежується відсутність зорових образів за допомогою фарб у площинній організації картини. Зауважується, що й у хореографічному мистецтві наявні спроби ст
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Кожухар, Георгій. "ТРАДИЦІЙНА РИТОРИКА У ТВОРЧОСТІ Ф. ЛІСТА У КОНТЕКСТІ МІФОЛОГІЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ПРИКЛАДІ ЕТЮДУ «БЛУКАЮЧІ ВОГНІ»". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 174–81. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.767.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: виявити традиційні риторичні фігури у етюді Ф. Ліста «Блукаючі вогні», прослідкувати їх взаємозв'язок з універсальними психологічними механізмами у контексті концепції міфологічної свідомості. Методологія полягає у проведенні семантико-семіотичного аналізу з міждисциплінарним підходом. Наукова новизна роботи полягає в детальному розгляді твору Ф. Ліста, що досліджується, с боку традицій риторики бароко, з огляду на концепцію міфологічної свідомості та досягненнясучасної психології. Висновки: етюд «Блукаючи вогні» добре відображає факт того, що, незважаючи на належність Ференц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Кравчук, Дмитро Олексійович. "ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ АСПЕКТИ СОНАТИНИ ДЛЯ ТРОМБОНА ТА ФОРТЕПІАНО Ж. КАСТАРЕДА". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (25 листопада 2024): 87–90. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024.3.16.

Full text
Abstract:
У статті здійснено ґрунтовний аналіз жанрово-стильових особливостей Сонатини для тромбона та фортепіано Жака Кастареда, видатного представника французької музичної культури ХХ століття. Звертається увага на поєднання традиційних жанрових форм і сучасних композиторських підходів, що стали характерними для його творчості. У процесі аналізу розглядаються основні структурні елементи твору, такі як формоутворення, гармонія та фактура, що дозволяє виявити жанрові нововведення та стилістичні ознаки, властиві цьому твору. Стаття також розкриває вплив національних музичних традицій Франції та інтернаці
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Bulhak, Daria. "ОРКЕСТРОВА ДРАМАТУРГІЯ СИМФОНІЇ ДЛЯ ДУХОВОГО ОРКЕСТРУ «7 ЧУДЕС СВІТУ» АЛЕКСА ПОЛМАНА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 21 (30 грудня 2021): 221–33. http://dx.doi.org/10.33287/222139.

Full text
Abstract:
Мета статті – виявити методи оркестрування симфонії «7 чудес світу» Алекса Полмана для відображення образного змісту цього твору та кожної його частини. Аналізується вибір солюючих інструментів для показу теми, темброві поєднання для створення певних ефектів, звукоутворювальні засоби, а також загальна драматургія оркестрування, яка пов'язана із образним змістом частин. Методи наукової статті ґрунтуються на аналізі, синтезі, порівняльному підході у вивченні матеріалу. Наукова новизна роботи полягає у розширенні уявлень про творчість сучасних композиторів, які пишуть для духового оркестру, а так
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Зінченко-Гоцуляк, Вероніка Михайлівна. "Звуковий ландшафт балету «Mariupol» Івана Гаркуши та Владислава Детюченка". Південноукраїнські мистецькі студії, № 3 (5 грудня 2024): 96–99. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.14.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто звуковий ландшафт балету «Mariupol», створеного українським композитором та саунд-артистом Іваном Гаркушею та хореографом Владиславом Детюченком. Метою дослідження є аналіз звукових елементів балетної партитури та їх координація із хореографічним вирішенням, які формують унікальний звуковий простір цього твору. Визначено їхнє значення у відображенні сучасного стану України під час російсько-української війни. Осмислено поняття «звуковий ландшафт» та виокремлено основні параметри цього явища у музично-театральній практиці. Обґрунтовано, що звуковий ландшафт балету «Mariupol»
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Chornyi, Andrii Leonidovych. "СЬОМА СИМФОНІЯ К. ПЕНДЕРЕЦЬКОГО В АСПЕКТІ РОЗВИТКУ ЯВИЩА СИМФОНІЗМУ". Музичне мистецтво і культура, № 39 (11 листопада 2024): 193–206. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-15.

Full text
Abstract:
Мета роботи. У статті досліджуються жанрово-стильові, фактурно-виразові та ідейно-концептуальні особливості Симфонії-кантати К. Пендерецького «Сім брам Єрусалиму». Методологія дослідження представляє комплексне застосування естетико-культурологічного, історичного, музикознавчого методів. Важливим представляється виконавський диригентський підхід. Наукова новизна роботи визначається виявленням концептуально-музичних ідей сучасного симфонізму в авторських проєктах. Висновки. Серед багатющої композиторської спадщини К. Пендерецького Сьому симфонію-кантату К. Пендерецького «Сім брам Єрусалиму» мож
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Дедусенко, Ж. В. "ДЕЯКІ МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В СОНАТІ ДЛЯ СКРИПКИ ТА ФОРТЕПІАНО № 2 М. РАВЕЛЯ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 60 (2023): 76–89. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2023.60.05.

Full text
Abstract:
У статті розглядається інструментальний діалог в камерному творі та деякі методичні аспекти його інтерпретації на прикладі сонати для скрипки та фортепіано № 2 М. Равеля, яка входить в репертуар багатьох камерних ансамблів (в тому числі студентських). Соната аналізується з позицій прояву структурних, драматургічних та ансамблевих особливостей жанру. Багатовимірність Другої скрипкової сонати виражається в унікальній конструкції твору, яку характеризує ігровий тематизм, оркестральність фактури, різноманітні ладогармонічні та інструментальні фарби, виразна ритмопластика та різні види ансамблевої
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

СЕЛІНСЬКИЙ, Павло. "РИТМО‑ІНТОНАЦІЙНА СПЕЦИФІКА ХОРОВИХ ТВОРІВ ВОЛОДИМИРА ЗУБИЦЬКОГО: ВИКОНАВСЬКІ ЗАВДАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ «КОЛОМИЙКА»)". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 180–87. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-26.

Full text
Abstract:
Актуальність теми. Дослідження національно-характерної хорової творчості В. Зубицького сприяє популяризації сучасного українського хорового мистецтва, розкриттю потенціалу сучасної вокально-хорової майстерності та допоможе у практиці хормейстерам. Вивчення композиторських методів роботи з фольклором підкреслить не тільки жанрово-стильовий симбіоз, а й вплив на формотворення. Мета статті – визначити особливості ритмо‑інтонаційної організації «Коломийки» В. Зубицького та окреслити подальші виконавські завдання. Методологія дослідження. Структурний і системний методи використані для опрацювання т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Нємцев, Арсен. "ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВЕ ЗНАЧЕННЯ МУЗИЧНОГО ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ ПІФАГОРІЙСЬКИХ СТИХІЙ У СУПРАСЛЬСЬКИХ КАНТАХ". Молодь і ринок, № 6/226 (12 липня 2024): 177–82. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.303964.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено специфіку структурних особливостей супрасльських кантів “Восиявий во Єгипті”, “Хотящу Симеону”, “Новую показа твар”. З’ясовано, що у давніх супрасльських кантах прослідковуються етичні лади за системою античних музичних теоретиків Платона та Аристотеля. Виявлено музичне вираження поняття стихій за “Досконалою незмінною системою піфагорійського звукоряду”. Акцентовано на словесних виразах, що проявляються через катарсистичну розв’язку. Зокрема, констатується наявність переплетення пари нещільних стихій вогню та повітря, що виражає себе у семантиці та розвиває поєднання пари
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

АНТОНЮК, Валентина, та Ірина ФЕДОРОВСЬКА. "«ТЕПЛІ ПІСНІ» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА НА ВІРШІ ВАЛЕНТИНИ АНТОНЮК: ПОЕТИКА СТИЛЮ". Fine Art and Culture Studies, № 4 (20 листопада 2023): 3–13. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-4-1.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є цілісний аналіз поетики стилю вокального циклу Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк». Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів із галузей культурології, мистецтвознавства, філософії, літературознавства. Наукова новизна. Встановлено, що, створивши вокальний цикл «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк», композитор Валерій Антонюк написав твір, емоційно відмінний від ліричного змісту віршів поетеси. Завдяки їх музичному «перекладу», вербальний ряд твору сприймається по-іншому, завдяки чому збагачується та отримує нові додаткові риси
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

АНТОНЮК, Валентина, та Олена КУМАНОВСЬКА. "«КАНТАТА В П’ЯТИ ЧАСТИНАХ ДЛЯ ЗМІШАНОГО ХОРУ A CAPPELLA НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ВАЛЕРІЯ АНТОНЮКА: СИНТЕЗ МУЗИКИ ТА ПОЕЗІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (12 червня 2024): 13–23. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-2-2.

Full text
Abstract:
Хорова творчість українських композиторів на вірші Тараса Шевченка – важливий пласт національної культури, що не втрачає своєї актуальності. Створені Великим Кобзарем літературно-художні образи продовжують своє життя в численних музичних опусах різних жанрів і форм, а їхньому аналізу присвячено безліч наукових робіт. Однак глибина смислів та сенсів цих творінь залишає ще багато місця для досліджень, зокрема, в галузі їхнього впливу на розвиток музичної культури України. Мета дослідження: вивчення специфіки синтезу музики й слова у творі Валерія Антонюка «Кантата в п’яти частинах для змішаного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Batovska, Olena Mykolaivna, та Viacheslav Hennadiiovych Boiko. "ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТОВОЇ ОСНОВИ І МУЗИЧНОЇ ЛЕКСИКИ «STABAT MATER» К. ШИМАНОВСЬКОГО". Музичне мистецтво і культура, № 41 (30 грудня 2024): 6–16. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-41-1.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: аналіз взаємодії текстової основи та музичної лексики з метою виявлення особливостей музичної мови та інтерпретації релігійного тексту у кантаті К. Шимановського «Stabat Mater».Методологія дослідження. Для досягнення мети дослідження було використано текстологічний аналіз при детальному вивченні тексту кантати, його структури, тематики та образності, порівнянні тексту з оригіналом (латинською мовою) та перекладами, виявленні ключових образів, мотивів та символів. З метою виявлення форми кантати, її частин, принципів побудови, характерних гармонійних оборотів, ладових забарвле
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography