To see the other types of publications on this topic, follow the link: Музичні твори.

Journal articles on the topic 'Музичні твори'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Музичні твори.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Прищепа, Олена, та Денис Кравченко. "ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ МУЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 182, № 26 (2024): 191–95. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.242634.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що відповідно до Освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого рівня вищої освіти – бакалавра – з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) студенти мають набути спеціальну фахову компетентність: здатність демонструвати виконавські уміння в процесі музично-освітньої діяльності. Підкреслено, що музична освіта студентів включає виконавсько-практичну підготовку, до якої входять різні музичні дисципліни. Розглянуто завдання інструментально-виконавської та вокальної підготовки студентів. Зазначено, що до навчально-музич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Рябінін, Олексій Валерійович, та Олександра Олександрівна Рукомойнікова. "«МУЗИ́ КА» ЯК ДЖЕРЕЛО УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СКРИПКОВОЇ МІНІАТЮРИ І.Ф. КАРАБИЦЯ «МУЗИКА»)". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (5 січня 2024): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/art/2023.3.14.

Full text
Abstract:
Українська музична спільнота завжди славилася своїми талановитими синами, прославляючи нашу країну. Українське музичне суспільство ставило перед собою завдання: доносити українську народну музику до людей, зберігати українське коріння, національну історію для майбутнього, виявляти та підтримувати таланти, любити країну. Усі якості патріота, талант організатора яскраво прослідковуються у видатного українського композитора І.Ф. Карабиця. Ця людина справді любила свою країна, і ця любов блискавкою проявляється в музиці. Музичні твори композитора стоять у низці українських шедеврів сучасного украї
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ашихміна, Наталія Віталіївна, та Ван Сінь. "Музично-стильова компетентність учнів мистецьких шкіл: сутність поняття". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (11 вересня 2024): 11–14. http://dx.doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.2.

Full text
Abstract:
У статті акцентовано увагу на важливості дослідження проблеми формування музично-стильової компетентності учнів мистецьких шкіл. Оскільки музичні звукові образи характеризуються багатозначністю, варіативністю та динамічністю, для дітей їх усвідомлення є складним процесом, що віддзеркалює готовність і рівень здатності до сприйняття стилістики музичних творів. Здійснений теоретичний аналіз мистецтвознавчих джерел дозволив з’ясувати, що музичний стиль є багаторівневою системою взаємодії художнього мислення особистості та музичних засобів виразності, що зумовлена соціально-історичними й індивідуал
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Граб, Уляна Богданівна. "МУЗИЧНИЙ ПРОФІЛЬ РОМАНУ АГАТИ КРІСТІ «ХЛІБ ГЕНІЇВ»". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247366.

Full text
Abstract:
Мета статті — дослідити музичний контекст роману Агати Крісті «Хліб геніїв» з точки зору відображення проблем британської музичної культури першої третини XX століття та пошуку нових музичних форм. Головним завданням статті є інтерпретація художніх явищ та музичних термінів як певних смислових знаків, за допомогою яких автор передає реальні музично-художні запити свого часу у художньому контексті роману. Методи дослідження. У статті застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: порівняльний, історичний, біографічний та герменевтичний, а також метод теоретичного узагальн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Fedorova, Alexandra. "До питань становлення комунікативно-прикладного жанру «класична музика в сучасній обробці» і функціонування академічних творів у масовій музичній культурі". Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 176–85. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-176-185.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Стаття присвячена огляду сучасного масового музично-комунікативного простору. Розглядаються питання функціонування класичної музики в рамках комунікативно-прикладного жанру «класика в сучасній обробці» і сучасних маскультурних напрямках. Обґрунтовується необхідність аналізу існування академічної музики в сучасному трактуванні, так як ігнорування цього веде до заперечення сучасної музичної повсякденності, яка продовжує розвиватися і існувати. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, герменевтичного, системно-логічного методів. Зазначений методологічний підхід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бєдна Ю. О. "Особливості впливу музичних творів на процес сприйняття та психофізіологічний стан дітей з аутизмом на уроках музичного мистецтва". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and Methodology of Arts Education 29 (22 травня 2023): 185–91. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2023.29.23.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються особливості використання музики на уроках музичного мистецтва в інклюзивному класі де присутні діти з аутизмом. Розглядається загальне питання музичної освіти для дітей з аутизмом. Музична освіта може бути ефективним засобом стимулювання розвитку різних аспектів особистості дитини з аутизмом, таких як соціальні навички, розвиток мовлення та моторики. Подано приклади музичних творів, які позитивно впливають на психофізіологічний стан дітей з аутизмом, зокрема, класична музика та народні мелодії. Вони допомагають дітям з аутизмом покращити комунікацію та зосередженість, до
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ваврик, Руслана. "Збагачення фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів як удосконалення їхньої професійної майстерності". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 68–80. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.07.

Full text
Abstract:
У контексті вдосконалення професійної майстерності майбутніх військових диригентів перед викладачами загальних і спеціалізованих музичних дисциплін кафедри музичного мистецтва Національної академії сухопутних військ постає завдання пошуку різних шляхів реалізації цієї мети. Один із них – збагачення навчально-педагогічного репертуару з навчальної дисципліни «Фортепіано» музичними творами сучасних авторів. Головною метою при викладанні дисципліни є досягнення здатності курсантом самостійно виконувати музичний твір на високохудожньому професійному рівні та майстерно донести до слухача його образн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Рой, Євгеній Євгенійович. "МУЗИЧНИЙ УНІВЕРСАЛІЗМ КОМПОЗИТОРА ІГОРА ШАМО ТА ЙОГО ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ У БАГАТОЖАНРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИТЦЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТОЛІТТЯ)". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 133–40. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247382.

Full text
Abstract:
Мета дослідження — проаналізувати багатожанрову поліаспектність музичного універсалізму композитора Ігора Шамо як феноменального явища в національній музичній культурі радянської доби в повоєнні роки. Методи. Наукові положення статті аргументовані на рівні методів (емпірико-теоретичний, хронологічний, аналіз та синтез, індукція та дедукція, мистецтвознавчий аналіз), які дозволили виявити основні складові багатогранної музичної палітри митця. Наукова новизна полягає в тому, що автор робить спробу комплексно відтворити цілісну поліаспектну картину композиторського спадку митця, здійснивши його к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

МОСКВІЧОВА, Юлія. "ПОСТАТЬ ФЕДОРА ЯКИМЕНКА В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (12 червня 2024): 47–52. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-2-6.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто основні напрями творчої діяльності видатного українського композитора, піаніста, диригента й педагога першої половини XX століття Федора Степановича Якименка. Мета статті – виявити основні напрямки творчої діяльності та стилістичні ознаки музики видатного композитора. Методологія дослідження. Висвітлення особливостей творчого спадку митця потребує залучення біографічного методу, методів аналізу, синтезу, теоретико-музикознавчого методу тощо. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні творчості Федора Якименка через призму його композиторських пошуків і педагогічної ді
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ДАЮК, Жанна, Мирослав ФИЛИПЧУК та Вікторія ІВАНЧЕСКУЛ. "ЖАНРОВА ПАЛІТРА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ ІМПРЕСІОНІСТІВ". Fine Art and Culture Studies, № 5 (24 грудня 2024): 12–18. https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-2.

Full text
Abstract:
В статті розглядається аналіз використання інструментальної палітри, як одного з ключових елементів імпресіонізму в творчості видатних французьких композиторів-імпресіоністів. В роботі досліджуються використання різноманітних технік, котрі вони застосовували для написання творів, а також їх вплив на нові музичні композиції. Особлива увага приділяється порівнянню підходів Дебюссі, Саті та Равеля щодо використання оркестрової палітри, а також їхньому впливу на розвиток музичного імпресіонізму та сучасну класичну музику. Мета статті – є дослідження жанрових особливостей та стилістичних характерис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

ПАСІЧИНСЬКА, Тетяна, та Лариса ШЕМЕТ. "ЛУЧАНО ФАНЧЕЛЛІ – ТВОРЧИЙ ГЕНІЙ ІТАЛІЙСЬКОГО АКОРДЕОНІСТА-НОВАТОРА". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 161–66. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-23.

Full text
Abstract:
Лучано Фанчеллі відіграв визначну роль у розвитку італійського акордеонного мистецтва середини XX ст. За своє недовге 24-річне життя, він встиг залишити значну спадщину, включаючи численні вірші, пейзажі, анатомічні малюнки та оригінальні твори для акордеону. Його віртуозність, інноваційність та багатогранний талант дали можливість розкрити потенціал акордеона як інструмента, здатного органічно поєднувати у виконавстві різні музичні жанри – від класичної до «легкої» естрадної музики та джазу. В українському музикознавстві творчість цього митця ще не отримала належного висвітлення, що зумовлює
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Згурська, Наталія Миколаївна. "Методика розвитку музично-виконавських здібностей майбутніх учителів у класі фортепіано". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 30 (21 грудня 2023): 76–82. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series14.2023.30.10.

Full text
Abstract:
У статті презентується оригінальна методика розвитку музично-виконавських здібностей майбутніх учителів, яка ґрунтується на креативній спрямованості фортепіанного навчання, вдосконаленні виконавської майстерності, а також включає певні принципи, відповідні педагогічні умови й методи. Найбільш ефективними методами розвитку музично-виконавських здібностей студентів вищих закладів освіти у межах фортепіанного навчання є: стимулювання інтересу до виконавської діяльності, асоціативні методи, емоційне-інтонаційне загострення, інтерпретація музичного твору, імпровізація з елементами композиції, рефле
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Мозгальова, Наталія. "Музичні здібності, їх сутність і розвиток у процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 98–104. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2658.

Full text
Abstract:
Мозгальова Н. Г. Музичні здібності, їх сутність і розвиток у процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики.
 У статті розглянуто основні музичні здібності: ладове чуття, музично-слухові уявлення, чуття ритму, музичну пам’ять і музичне мислення. Визначено можливості їх формування в процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. З’ясовано, що музичний слух – це здатність сприймати та усвідомлювати смисл послідовностей і сполучень звуку в музичному творі. Розкрито природу та особливості музичного ритму. Виокремлено види музичної пам’яті (слухо-образну, емо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

ПОТАПЧУК, Тетяна, Володимир ОНИЩУК та Валентина МІРОШНІЧЕНКО. "ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МУЗИКАНТА-ДУХОВИКА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 33, № 2 (2023): 318–32. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v33i2.1425.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що головним завданням будь-якого суспільства, якщо воно орієнтоване на гуманність і демократичність, є створення умов для розвитку “людських якостей” особистості. Умови – це і конкретний етап природничо-історичного процесу, і певна суспільна система, і соціальна група, до якої належить цей суб’єкт суспільства, і характер його діяльності, тобто всі зовнішні умови стосовно нього. Кожна людина так чи інакше впливає на зміну навколишнього середовища, суспільні відносини або характер праці, оскільки вона, по суті, і результат, і джерело і рушійна сила суспільного розвитку. З’ясо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Bondarenko, Andrii Ihorovych. "ДО ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ АКУСТИЧНИХ ПОДІЙ У СУЧАСНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ МУЗИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ О. НЕСТЕРОВА «КОЛЬОРОВА ФЛЮОГРАФІЯ»)". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (2020): 18–29. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-2.

Full text
Abstract:
Мета роботи – дослідити типологію акустичних подій на прикладі композиції Олександра Нестерова «Кольорова флюографія», використо- вуючи методи спектрального аналізу. Для досягнення цієї мети по- ставлено такі завдання – проаналізувати поняття «акустична подія», виявити різні типи акустичних подій у вищезгаданому творі та ок- реслити їх роль у драматургії твору. Методологія. У ході дослідження використано спектральний аналіз музичного твору за допомогою про- грамного забезпечення. Результати спектрального аналізу були піддані системно-аналітичному та компаративному методам дослідження. Наукова
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Yuhang, Luo. "СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ". Музичне мистецтво і культура, № 37 (4 липня 2024): 332–47. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-24.

Full text
Abstract:
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на комплексній взаємодії аналітичного музикознавчого та інтерпретативно-виконавського аспектах вивчення камерно-вокального циклу з одного боку, з іншого – спирається на основи стилістичного та музично-текстологічного методів дослідження музичного матеріалу. Наукова новизна даної роботи полягає у значно розширеному музично-аналітичному підході до вивчення камерно-вокальних творів Г. Малера, що дозволяє створити основу для
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Мельничук, Святослав Філімонович. "БАГАТОШАРОВІСТЬ МУЗИЧНОЇ ПАЛІТРИ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ НАРОДНОЇ ТА СВІТОВОЇ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 53–56. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-9.

Full text
Abstract:
У науковій розвідці ми зануримося в історію цього взаємозв'язку і розглянемо деякі способи впливу народного мелосу на класичну музичну культуру. Одним із найбільш цікавих аспектів нашого дослідження є вивчення зв'язків у ракурсі поліфонізму музичних жанрів та їх взаємовпливу у фокусі часової трансформації. Зауважено, що прикладом може служити вплив народної музики на композиторів-класиків. Адже від Середньовіччя до наших днів композитори-класики надихалися з етномелодик різних культур і включали елементи народної музики у свої власні композиції. Автор експлікує, що один із найбільш ранніх прик
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Іськова, Лілія, та Антоніна Мастерук. "Методичні аспекти формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.08.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми компетентнісного підходу до вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розкрито методичні прийоми вокально-хорової роботи в процесі навчальної та позанавчальної діяльності зі студентами закладів вищої освіти. З’ясовано, що специфіка вокальної підготовки студентів у період інформаційного перенасичення музичного простору вимагає від закладів вищої освіти розробки нових підходів до визначення змісту, форм і методів фахового навчання з метою розширення загальної музичної ерудиції студентів, їх орієнтації на ту музичну інформацію, яка б забез
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Кайлян, Хуан. "КОНЦЕПТОСФЕРА ІНЬ–ЯН У СИМФОНІЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ХУАНА ЖО". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 216–23. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.774.

Full text
Abstract:
Вивчаються програмні оркестрові твори сучасного китайсько-американського композитора – Хуана Жо. Зазначається важливість вивчення подібних творів як свідчень міжкультурних взаємодій в мистецтві сьогодення. Виявлено, що у творах для оркестру Хуана Жо китайські музичні традиції та філософські погляди сплавляються з актуальними композиторськими техніками, прикладами чого є опуси «Becoming Another» та «Still / Motion» для великого оркестру. Встановлено, що глибинною смисловою основою зазначених творів стала філософська пара концептів Інь-Ян, що вважається проявленням китайського дуалістичного мисл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Водяний, Артем Олександрович. "ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ ДМШ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПО КЛАСУ ГІТАРИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 2 (21 листопада 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-2-1.

Full text
Abstract:
Роль музичного інтелекту в розвитку людини важко переоцінити, саме тому в даній статті процес навчання в дитячій музичній школі по класу гітари розглядається з точки зору підпорядкування основній ідеї – практичному формуванню в учнів музичного інтелекту. В статті висвітлено шляхи становлення понять «інтелекту» та «музичного інтелекту», згідно з теорією множинних інтелектів Г. Гарднера; конкретизовані музичний зміст та структура музичного інтелекту, розглянуто його функціонування; досліджено вплив музичного інтелекту на інші інтелекти; зроблена спроба дати визначення музичного інтелекту як інте
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Ян, Чжан, та О. М. Кін. "ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ К. ОРФА ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ МУЗИКИ ШКОЛЯРІВ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КНР". Теорія та методика навчання та виховання, № 52 (2022): 152–61. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2022.52.14.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що нарощування технократичних процесів, ефективний розвиток інформаційно-наукової та промислової структур китайської держави стали поступово виводити пріоритетність духовної та естетичної складової за проєкції актуальних освітніх потреб суспільства. Було з’ясовано, що з 80-х рр. ХХ ст. державною політикою в галузі освіти визначилася тенденція підвищення статусу естетичного виховання. Для вирішення нагальних проблем освіти особливої уваги потребувала модернізація музичної освіти, що зумовило широке використання ідей та прогресивного досвіду західноєвропейських вчителів музи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Slupskiy, Viktor, та Natalya Slupskaya. "АНСАМБЛІ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ІТАЛІЇ XIII – XVII ст." Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 21 (30 грудня 2021): 357–76. http://dx.doi.org/10.33287/222151.

Full text
Abstract:
Мета статті – на основі аналізу стародавніх трактатів XV – XVI ст. та іконографічних джерел розкрити особливості формування інструментальних складів ансамблів мідних духових інструментів у музичній культурі Італії (Середньовіччя, Ренесанс, раннє Бароко). Завдяки дослідженню творчості мультиінструменталіста Венеційської республіки Зорці Тромбетта (1420-1503), засновника ансамблю alta musique венеційського дожа, аналізу двох трактатів для поздовжньої флейти та віоли да гамби Сільвестро Ганассі (1492-1565), дослідження творчих здобутків та специфіки діяльності інструментального ансамблю духових і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kashuba, Denys. "Перший фортепіанний концерт Й. Брамса та Скрипковий концерт Р. Шумана: присвята чи ремінісценція?" Kyiv Musicology, № 58 (7 жовтня 2019): 102–13. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.58.09.

Full text
Abstract:
Актуальність теми зумовлена потребою осягнути музичні твори Й. Брамса в аспекті його «шуманіани». Мета дослідження ‒ здійснити аналіз фортепіанного концерту Й. Брамса в контексті шуманівських ідей. У статті використані методи музичної компаративістики з позиції осмислення авторської присвяти в нотному тексті. Результатом дослідження стало встановлення подібностей та розбіжностей між обраними творами. Робиться висновок, що аналогії, які виникають між двома концертами, мають характер не присвяти, а ремінісценції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Кияновський, Артем. "КЛАСИЧНА МУЗИКА ЯК СКЛАДНИК ВИХОВНОЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ОНЛАЙН-ОСВІТИ (З ДОСВІДУ РОБОТИ АВТОРСЬКОЇ «ШКОЛИ ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ»)". Ukrainian Educational Journal, № 2 (4 липня 2024): 244–53. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-244-253.

Full text
Abstract:
У статті описано деякі практичні проблеми музикотерапевтичної та виховної роботи в сучасному закладі освіти України та шляхи вирішення їх; узагальнено досвід використання класичної музики в комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради протягом 2023/2024 навчального року. Щоб сформувати в учнів інтерес до класичної музики, зокрема під час онлайн-освіти, учителі музичного мистецтва за допомогою психолога розробили систему занять та супровідний методичний матеріал. Зацікавити дітей можливо через фільми й мультфільми, у яких звучить класичн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Ваньі, Лінь, та Оксана Васильєва. "Потенціал засобів академічного співу у вихованні естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва". Professional Art Education 5, № 1 (2024): 59–66. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.07.

Full text
Abstract:
У статті досліджується потенціал засобів академічного співку у вихованні естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва. Автор аналізує роль академічного вокалу як потужного інструменту формування естетичного смаку у студентів педагогічних спеціальностей у науковій думці України та Китаю. Оцінено вплив академічного співу на розвиток естетичного сприйняття та критичного мислення у процесі навчання. Розглядаються різні вокальні засоби і їх вплив на здатність майбутніх учителів інтерпретувати музичні твори, що є ключовим аспектом професійної підготовки. Автор підкреслює важливість інтег
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Ісмайлова, Арзу. "Твори азербайджанських композиторів для юних піаністів". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 52 (2 липня 2025): 87–91. https://doi.org/10.31866/2410-1176.52.2025.334061.

Full text
Abstract:
Мета статті — дослідити методологічну й художньо-естетичну значущість фортепіанних творів азербайджанських композиторів у навчанні юних піаністів. Результати дослідження. Важливу роль у становленні та розвитку жанру музики для дітей відіграв У. Гаджибейлі та всі наступні покоління азербайджанських композиторів: А. Зейналли, Г. Гараєв, Ф. Аміров, А. Аббасов, Д. Гаджиєв, Т. Кулієв, А. Алізаде, В. Адігезалов і багато інших. Ці композитори талановито синтезували національні та європейські музичні традиції, спираючись на світові музичні шедеври, створені Р. Шуманом, П. Чайковським, К. Дебюссі та ін
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Антоненко, Анастасія, Ганна Алєксєєва, Олександр Антоненко та Олександр Овсянніков. "РЕГУЛЮВАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА У КІБЕРПРОСТОРІ НА ОСНОВІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ВИКЛАДАННІ КОМП’ЮТЕРНИХ ДИСЦИПЛІН". Молодь і ринок, № 5/213 (30 червня 2023): 143–49. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.278650.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано нормативно-правові акти регулювання міжнародного авторського права зокрема в мережі Інтернет. Поява всесвітньої мережі Інтернет актуалізувала питання захисту захистити автором власних прав в Інтернеті, тому окремий наголос зроблено на проблемах охорони й захисту прав інтелектуальної власності в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства. Наведено основні способи порушення авторських прав в кіберпросторі (літературні твори; музичні твори; драматичні твори; живописні, графічні та скульптурні твори; кіно та інші аудіовізуальні твори; звукозаписи) і надано рекоменд
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.

Full text
Abstract:
У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльнос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Радько, Ганна, та Ігор Дорошенко. "ВЗАЄМОДІЯ СЛОВА І МУЗИКИ У ПОЕТИЧНОМУ ЦИКЛІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «СІМ СТРУН»". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 244–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-46.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена взаємовпливам і взаємодії художнього слова з несловесними видами мистецтва, зокрема музикою, на матеріалі поетичного циклу Лесі Українки «Сім струн, написаного 1890 року 19-річною авторкою. Провідною методологією цього дослідження стала семіотика – наука, що вивчає міжмистецькі взаємовпливи і зв’язки, функціонування знаків та інформаційних знакових систем. Розглядаючи поетичний цикл Лесі Українки «Сім струн» як систему мовних, поетичних, жанрових і музичних знаків, і детерміновуючи його як комунікативну систему, спробували через мову як метасистему встановити відповідну систе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Женьлун, Хун. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЕМ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Теорія та методика навчання та виховання, № 57 (2024): 164–72. https://doi.org/10.34142/23128046.2024.57.14.

Full text
Abstract:
Актуальність теми зумовлена сучасними підвищеними вимогами до вчителів, зокрема музичного мистецтва, потребою у формуванні широкого світогляду учасників освітнього процесу, розвитку їхніх творчих здібностей, долученні до сфери мистецтва тощо. Мета статті – розкрити мету, зміст, форми, методи і засоби просвітницької діяльності вчителя музичного мистецтва. Просвітницька діяльність учителя музичного мистецтва спрямовується на поширення знань про культуру, музичне мистецтво, естетичне виховання учасників освітнього процесу засобами музики, підвищення культурного рівня населення. Зміст просвітницьк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Samoilenko, Olexandra Ivanivna. "КАТЕГОРІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ ТА ФЕНОМЕН МУЗИЧНОГО ВТІЛЕННЯ СМИСЛУ: ОБРІЇ МУЗИЧНОЇ МЕТАФОРОЛОГІЇ". Музичне мистецтво і культура, № 41 (30 грудня 2024): 116–33. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-41-9.

Full text
Abstract:
Мета статті – репрезентувати зміст та методичні можливості категорії концептуальної метафори у музикознавстві, запропонувати метафорологічний підхід до музичної творчості як художньо-мовного феномена та певної семантичної галузі. Методологія роботи визначається поєднанням когнітивно-лінгвістичного, системно-мережевого (глибинно-екологічного), естетико-семіологічного та музично-текстологічного підходів. Використовуються психологічні та стильові оцінки, котрі, разом, утворюють музикознавчий різновид епістемологічного підходу. Наукова новизна статті визначається розвитком метафорології як самості
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Косінова, Оксана. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-СИМВОЛІСТІВ (ТЕОРЕТИКО-НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ)". NewInception, № 1-2 (15-16) (7 листопада 2024): 84–91. http://dx.doi.org/10.58407/ni.24.1-2.8.

Full text
Abstract:
Мета статті: продемонструвати важливість ознайомлення студентів педагогічних і філологічних спеціальностей із творчістю українських письменників- символістів; обґрунтувати європейський контекст творчості М. Вороного, П. Тичини, О. Олеся через класифікацію літературно-критичних та теоретичних підходів щодо засадничих понять музичності творів вищезазначених письменників; визначити музично- жанрові трансформації поетичних текстів. Методи дослідження: для досягнення мети дослідження використано комплекс загальнонаукових методів: порівняльно-історичний та інтермедіальний методи, елементи структурно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Гуцал, Аліна Сергіївна, та Оксана Петрівна Крусь. "ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 26–31. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-4.

Full text
Abstract:
У статті розкрито значення творчої діяльності на уроках музичного мистецтва в початковій школі. Творча діяльність молодшого школяра трактується як процес створення нового, оригінального продукту, у якому учень реалізує творчі здібності, розкриває свої уяву, образне мислення, комбінаторні здібності, виявляє ініціативність, варіативність дій, самостійний пошук. Автори систематизували форми творчої діяльності на уроках музичного мистецтва в початковій школі на інтелектуальні, емоційно-пластичні, музично-виконавські, музично-образотворчі, музично-літературні та ігрові. До інтелектуальної форми тво
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Троцька, В. "Цифровий семплінг у контексті дотримання авторського права на музичні твори". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 6 (98) (2017): 22–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

ВОЗНЮК, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ РИТМІКИ ТА МЕЛОДИКИ ЗНАКОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ МАРШІВ". Fine Art and Culture Studies, № 5 (5 грудня 2023): 10–15. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-5-2.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей метро-ритмічних фігур та мелодичних моделей відомих українських військових маршів у музичних формах в яких реалізується художньо-естетичний задум. Методологія роботи поєднує порівняльно-історичний та теоретико-музикознавчий методи. Наукова новизна. У статті вперше здійснено аналіз метро-ритмічних елементів та мелодичних моделей маршових військових композицій: «Запорізький марш», січовий марш «Гей там на горі січ іде», «Ми гайдамаки», марш українських націоналістів «Зродились ми великої години», «За Україну». Вперше прослідковується функціонуван
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Пастушок, Тарас. "Музична освіта і виховання в закладах початкової мистецької освіти: дидактичний аспект". New pedagogical thought 118, № 2 (2024): 91–95. http://dx.doi.org/10.37026/2520-642520-6427-2024-118-2-91-95.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюються особливості викладання музики в закладах початкової мистецької освіти (дитячих музичних школах). Схарактеризовано види музично-дидактичної діяльності у дитячих музичних школах, зокрема прослуховування музичного твору, його виконання, музична творчість, рефлексія. Наголошено на необхідності створення сприятливого психологічного клімату в класі. Представлено алгоритм підготовки вчителя до уроку в дитячій музичній школі, що передбачає: загальний аналіз уроку згідно з навчальним планом; визначення місця заняття в системі уроків; окреслення компетенцій і компетентностей, яким
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Балабан, Оксана Ігорівна, та Оксана Олексіївна Гумінська. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 7–12. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-1.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто суть поняття «сприймання музики» як різновид естетичного сприймання, як вид художньо-пізнавальної діяльності, як складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями (відчуттями, уявленнями, мисленням). Систематизовано методи активізації сприймання музики молодшими школярами на уроках музичного мистецтва: налаштовування дітей на сприймання музики – прийом «вслуховування в тишу», вступна бесіда, метод емоційного контрасту, діалогізації мономовлення, пи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Paliy, Iryna Olehivna. "ДЖАЗ-РОК ЧИ РОК-ДЖАЗ: ДО ПРОБЛЕМИ ЖАНРОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТВОРІВ UNIONIQUE MUSIC ЗА ФЕНОТИПОМ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ ГУРТУ SOFT MACHINE)". Музичне мистецтво і культура, № 40 (30 грудня 2024): 229–48. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-16.

Full text
Abstract:
Мета статті – визначити пріоритет організації музичного матеріалу залежно від типу мислення) музичних композицій Unionique music за методом фенотипів на прикладі творчості гурту Soft Machine. В даній статті дослідницьку увагу сфокусовано на творчості гурту Soft Machine, композиції якої знаходяться в «зоні перетину» різних сфер музикування – джазової, академічної та сфери рок-музики. Наразі жодне з жанрових визначень зазначеного вище музичного колективу не має цілісного, конкретного описання, в них існують багато суперечностей, тавтології та взаємозаміни. Англомовні музичні критики відносять тв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Yao Jiali. "Готовність студентів-вокалістів до сценічної діяльності у контексті теорії психологічного стресу". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University Series 14 Theory and methodology of arts education 28 (28 грудня 2022): 130–37. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2022.28.18.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано зміст поняття «готовність студентів-вокалістів до сценічної діяльності». Розглянуто залежність означеного феномена від впливу короткострокових та тривалих стресорів. Проаналізовано складники психологічного стресу (інформаційний та емоційний) і специфіку їх впливу на успішність прилюдної інтерпретації музичних творів студентів-вокалістів. З’ясовано походження спонукальних видів естрадного хвилювання в студентів-вокалістів під час сценічної діяльності. Описано залежність результативності відтворення творчих умінь студентів-вокалістів та їх виконавських навичок від інтенсивн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Yakymcuk, Olena. "МУЗИКА У ВИСТАВІ ЗА П’ЄСОЮ МИКОЛИ КУЛІША «НАРОДНИЙ МАЛАХІЙ»: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 27 (19 грудня 2024): 102–14. https://doi.org/10.33287/222445.

Full text
Abstract:
Метою статті є визначення ролі музичного наповнення вистави у контексті її розвитку, взаємодії з іншими сценічними засобами виразності. Методологію складають теоретичний, інтерпретологічний, компаративний, комплексний, а також метод узагальнення, поєднання яких дає змогу розкрити мету статті. Наукова новизна полягає у вивченні жанру музики до вистав, а саме, до вистави за п’єсою Миколи Куліша «Народний Малахій», на прикладі постановки Вінницького академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського. Висновки. Аналіз інтерпретації драми М. Куліша «Народний Малахій» режисерсь
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

ЛИННИК, Марія. "РОСТИСЛАВ ГЕНІКА: ВИКОНАВСЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ТА КОМПОЗИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (21 червня 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2022-2-5.

Full text
Abstract:
Ростислав Геніка (1859–1942) був всебічно обдарованою постаттю у музичному мистецтві межі ХІХ– ХХ століть. Непересічний виконавець, уважний та вибагливий педагог, цікавий та ерудований лектор концертів, музичний журналіст та композитор, один з фундаторів харківської фортепіанної школи. Фортепіанне мистецтво завжди було центром тяжіння та уваги Ростислава Геніки. Як виконавець, Р. Геніка завжди вражав своєю сміливістю та індивідуальною інтерпретаторською майстерністю як слухачів, так і своїх колег. Цю галузь музичного мистецтва можна вважати основою всіх його теоретичних, історичних та музично-
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Щолокова, Ольга Пилипівна. "Художньо-педагогічна інтерпретація як методична основа фахової підготовки магістрів музичного мистецтва". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 30 (21 грудня 2023): 3–10. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series14.2023.30.01.

Full text
Abstract:
Розкривається сутність феноменів «інтерпретація», «музична інтерпретація» і ключове поняття «художньо-педагогічна інтерпретація». Висвітлюються погляди сучасних вчених на проблему «художньо-педагогічна інтерпретація». Цей вид інтерпретації пов'язаний не тільки з виконавською, а й з музично-просвітительською діяльністю педагога-музиканта. Вона містить два основних компонента: музичне виконання і просвітницьку діяльність. Відповідно підсилюється значення вербального інтерпретування музичних творів, яке характеризується перекладом з художньої мови музичного твору на вербальну мову. Зазначено, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Petryshyna, Tetiana. "ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ ДОБИ КЛАСИЦИЗМУ: ПИТАННЯ СОЛЬНОГО ВОКАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 20 (1 червня 2021): 287–98. http://dx.doi.org/10.33287/222124.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити формування засад і прояви тенденцій сольного вокального виконавства у хорових концертах українських композиторів доби класицизму. Методологія дослідження ґрунтується на історичному, джерелознавчому та аналітичному методах. Історичний метод дає підстави дослідити причини формування засад сольного вокального виконавства у хоровому жанрі, розрахованому не на індивідуальне, а на масове виконання. Джерелознавчий метод дозволяє залучити великий масив маловідомих музично-рукописних і документальних матеріалів, виявити у них приклади сольного вокального виконавства і важливі іс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Gavelya, Alexandra. "СУЧАСНЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ: РЕЛІГІЄЗНАВЧО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 22 (12 вересня 2022): 116–28. http://dx.doi.org/10.33287/222209.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено релігієзнавчо-філософському аналізу сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України. На сьогоднішній день актуальними науковими питаннями є підтримка безперервності національної української традиції; розгляд естетичних цінностей та духовної мотивації сучасних музикантів, композиторів та музичних виконавців; вивчення змісту їх творчості та впливу на свідомість християнської молоді України. Метою статті є розкриття значення сучасного музичного мистецтва як духовної цінності християнської молоді України на основі релігієзнавчо-філософського аналіз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Молчко, Уляна Богданівна, та Ольга Миколаївна Демчук. "Типологія хронотопу фортепіанної творчості Олів’є Месіана". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (24 квітня 2025): 127–31. https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.21.

Full text
Abstract:
У дослідженні представлено музикознавчий аналіз фортепіанної творчості французького митця ХХ століття Олів’є Месіана крізь призму поняття «часопростору». Розглянуто втілення сакральної образної сфери в композиціях для піаністів як головної у визначальній категоріальній царині. Акцентується увага на аспектах музичного хронотропу в інструментальних п’єсах О. Месіана як новаторському чиннику, котрий визначає індивідуальні особливості його музичної мови, авторського стилю. Визначаючи поняття «часу» провідним його мистецькому доробку, окреслено наявність різних типів часу у фортепіанній творчості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Цзілінь, Ян. "ГЛИБИНИ СИМВОЛІКИ ВОДИ У КОМПОЗИЦІЇ «ВЕЛИКА РІКА» ЧУ ВАНХУА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (18 лютого 2025): 171–76. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.955.

Full text
Abstract:
Здійснений комплексний аналіз фортепіанного твору «Велика ріка» китайського композитора Чу Ванхуа, написаного у 1984 році демонструє, що музична мова композитора об’єднує традиційне мислення з сучасною художньою експресією на перетині західної та східної культур.Розглянуті музичні та філософсько-естетичні засади композиції крізь призму символіки води – ключового образу традиційного китайського мистецтва. Образ води тут не є фоновим – він відіграє структуротворну і змістовну роль, формуючи як розвиток музичної тканини, так і глибинну семантику твору. Увага зосереджена на музично-виражальних зас
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Присяжнюк, Юрій. "Пісні, думи та тексти козацької тематики у музичних творах другої половини 50-х – першої половини 80-х рр. XX ст." Старожитності Лукомор'я, № 6 (30 грудня 2023): 70–78. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.6.241.

Full text
Abstract:
У статті розглядається роль козацьких пісень, дум і текстів козацької тематики у музичних творах з 1950-х по 1980-ті роки, коли країна була під впливом радянської ідеології. Автор вказує на те, що навіть у цих умовах обмежень, українська музична культура знайшла вираження для національної самосвідомості через твори, присвячені козацьким темам. Також зазначається, що радянське суспільство використовувало образ козацтва в рамках соціалістичної ідеології, підкреслюючи героїзм і великі подвиги козацьких вояків. У статті описується важливість роботи виконавців і композиторів, які зуміли передати ду
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Тарасенко, Леонід Леонідович. "НОВАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ". Часопис цивілістики, № 33 (5 грудня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i33.79.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу законодавчих новацій щодо здійснення колективного управління майновими авторськими та суміжними правами. У науковій статті досліджено правове регулювання діяльності організацій колективного управління за новим Законом про ефективне управління правами. На основі аналізу положень чинного законодавства визначено, що Закон про ефективне управління правами передбачає новий механізм набуття правового статусу організації колективного управління. Установлено, що станом на сьогодні залиша­ється не до кінця визначеним правовий статус діючих організацій колективного управління,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Цзеї, Чжан. "ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ «ПРОЩАННЯ» ЧЖАНА ЦЯНЬЇ У ПРОЕКЦІЇ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 42 (26 грудня 2022): 64–69. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi42.559.

Full text
Abstract:
Зосереджено увагу на аналізі закономірностей векторів розвитку музичної мови в інструментальній музиці сучасного китайського композитора Чжана Цяньї під кутом зору діалогу культур. Розглянуто основні тенденції музичної мови митця, а також виокремлено домінуючі засоби виражальності у вибраному творі. Висвітлено роль сучасних композиторських технік як основних засобів для втілення музичних образів. Також у роботі окреслюються прояви фольклору у музичній мові інструментального ансамблю «Прощання», а також звукозображальні ефекти, що допомагають у створенні цілісного музичного образу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Потапчук, Тетяна, Ольга Черсак та Ольга Молодій. "МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 16 (25 листопада 2022): 102–11. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i16.491.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто основне джерело естетичного смаку особистості, а саме: музичне мистецтво – засіб художньо-естетичного пізнання та відображення дійсності. Визначено статус музичного мистецтва. Висвітлено розуміння діяльнісної перспективи впливу музики на моральність та духовність майбутнього педагога мистецького закладу освіти. Проаналізовано найважливіше питання вищої музично-педагогічної освіти, постулатом якої є становлення особи як результат саморозвитку і розвитку її творчих потенцій, що забезпечує всебічну підготовку майбутнього спеціаліста. Розкрито вплив музичного мистецтва на форму
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!