Relevant bibliographies by topics / Музичні інструменти / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Музичні інструменти.

Journal articles on the topic 'Музичні інструменти'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Музичні інструменти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кривошея, Н. Б., та В. О. Мартинова. "ОРФ-ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 57 (2021): 34–48. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.03.

Full text
Abstract:
У статті розкрито значення орф-педагогіки в системі музичної освіти дітей дошкільного віку. На основі законодавчих і нормативних документів визначено, що одним зі шляхів усебічного та гармонійного розвитку дитини є залучення її в процес музичного виховання, яке потужно впливає на розвиток особистості. Зазначено, що надзвичайно дієвою в процесі формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку є орф-педагогіка, головним призначенням якої є залучення всіх дітей до музичної діяльності незалежно від їхніх здібностей, розкутість індивідуально-творчих сил, розвиток музикальності та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ТЕРСЬКИЙ, Святослав, та Ірина ЗІНКІВ. "АРХЕОЛОГІЧНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ З ТЕРИТОРІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ X – XIV ст". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 8–23. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253745.

Full text
Abstract:
Серед чисельної номенклатури середньовічних артефактів доби Галицько-Волинської держави, виявлених під час археологічних досліджень її літописних центрів (Галич, Володимир, Звенигород, Пересопниця, Дорогобуж, ін.) помітне місце займають знахідки музичного призначення. Мета дослідження – вивчити археологічні артефакти, знайдені на історичних землях Галицько-Волинської держави, що ідентифікуються археологами та інструментознавцями як музичні інструменти, а також ввести до наукового обігу ті артефакти, що отримали в археологічних працях некоректні номінації або ж фігурують у публікаціях археологі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тао, Хань. "Еволюція духових музичних інструментів у контексті історичного розвитку світового музичного мистецтва". Professional Art Education 5, № 1 (2024): 52–58. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.06.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає в проведенні аналізу еволюції розвитку духових музичних інструментів у контексті історії світового музичного мистецтва. У статті застосовувались методи хронологічного дослідження еволюції розвитку духових музичних інструментів у контексті історії світового музичного мистецтва на принципах історизму, об’єктивності, соціального підходу. Наукова новизна статті полягає у визначенні різновидів духових музичних інструментів, конкретизації класифікації натуральних духових труб тощо. Результати дослідження показали, що питання еволюції духових музичних інструментів потребує вивченн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Филипчук, Мирослав Степанович. "СИНКРЕТИЗМ У ТВОРЧОСТІ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТА ЕСТРАДНИХ КОЛЕКТИВІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 3 (21 січня 2025): 43–48. https://doi.org/10.32782/art/2024-3-8.

Full text
Abstract:
У запропонованій статті розкрито поняття «естрадне» і «народно-інструментальне» виконавство. Основний шлях розвитку інструментальної музики другої половини ХХ століття проходив через міжкультурні взаємодії, та появу нових жанрово-стильових вимірів, серед яких важливе місце посідає синкретизм у творчості народно-інструментальних та естрадних колективів. Як відомо народно- інструментальне виконавство визначається особливою якістю, це поєднання різноманітних народних музичних інструментів, що характеризуються багатотембровою палітрою і унікальними засобами музичної виразності. В роботі окреслено
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Зінків, Ірина. "СЕРЕДНЬОВІЧНІ АРХЕОЛОГІЧНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (напрям культурологія), № 49 (22 грудня 2024): 13–27. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.831.

Full text
Abstract:
Пропонована стаття присвячена вивченню різних типів середньовічних музичних інструментів, що були знайдені на території України. Вона продовжує серію досліджень автора з метою створення єдиного каталогу всіх різновидів музичних інструментів Давньої України. До наукового обігу уведено нові археологічні музичні інструменти різних типів з давньоукраїнських земель. Матеріали дослідження охоплюють хронологічні межі з VIІ до XIV ст. Це – археологічні знахідки музичних інструментів тих етносів, які у зазначений період проживали в різних осілих та кочових етнічних середовищах середньовічної України. Т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Oliinyk, Olha. "Музично-інструментальна культура трипільської цивілізації (до питання реконструкції)". Музичне мистецтво і культура, № 22 (28 вересня 2016): 147–56. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-147-156.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанням реконструкції ударних і духових інструментів раннього та середнього етапів існування Трипільської цивілізації (4600-3700 рр. до н. е.). На основі порівняльного інструментознавчого аналізу у сакральних комплексах трипільської кераміки виявлено різні типи барабанів, що мають аналоги серед однотипних керамічних інструментів народів світу. Духові інструменти трипільців реконструйовані на основі чисельних однотипних інструментів різних археологічних культур (палеоліту – доби бронзи) та народними технологіями їх виготовлення. Ключові слова: трипільські музичні інструменти,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Хао, Чжан. "МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКА ОЧИМА КИТАЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 56 (2021): 83–107. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.06.

Full text
Abstract:
На компаративній основі проаналізовано нормативно-правову базу музичного розвитку дітей дошкільного віку в Україні та Китайській Народній Республіці, а також науково-теоретичні й методичні праці, які характеризують процес музичного виховання в закладах дошкільної освіти обох країн. З’ясовано, що музичне виховання і в Україні, і в Китаї визнаються складником мистецької освіти й естетичного виховання та, відповідно, важливими чинниками всебічного розвитку особистості дитини дошкільного віку. Виявлено, що метою і результатом музичного розвитку в Україні можна визнати виховання музикальності – спе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Устенко, Костянтин Олексійович. "М. В. ЛИСЕНКО – ПРОГРЕСИВНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 3 (21 січня 2025): 39–42. https://doi.org/10.32782/art/2024-3-7.

Full text
Abstract:
У запропонованій статті розглядається досягнення сучасної української музики, яка є результатом її тісного зв'язку з традиціями української класичної музики, передові ідеї якої знайшли яскраве втілення у творчості композиторів-класиків, що виразили у своїх творах прагнення українського народу до вільного життя, його моральну вроду, характер, віру в краще майбутнє. Українська музика займає належне місце серед музичних культур, вона успішно розвивається, збагачуючись новими видатними здобутками. Спадщина засновника української композиторської школи у сучасних дослідницьких працях(понад тридцять)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дейнега, В. М. "РІЗНОВИДИ ОРКЕСТРУ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УКРАЇНІ". Research Notes, № 1 (6 червня 2024): 151–59. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-151-159.

Full text
Abstract:
Важливим фактором у досягненні високопрофесійного виконавського рівня будь якого оркестрового колективу є раціонально сформований інструментальний склад. Він має забезпечити різноманітне, багатоголосне та поліфункціональне звучання і створити певну органічну цілісність, в якій музичні інструменти доповнють один одного у тембровій взаємодії та відтворюють всі види оркестрової фактури.У сучасний період в Україні існують два основні різновиди оркестру народних інструментів. Перший – базується на основі струнно-смичкових музичних інструментів, а другий – на основі струнно-щипкових. Оркестр, основн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Зінків, Ірина. "ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ДУХОВНІЙ КУЛЬТУРІ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 37–49. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.747.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей форми та морфології середньовічних музичних інструментів слов’янського світу, які можуть вказувати на конкретні ретроспективні напрями пошуків їх вихідних прототипів, що виокремлюються на основі типологічно спільних ознак. Уведено до наукового обігу нові музичні інструменти з археологічних розкопок на території розселення середньовічних слов’ян. Проведено реконструкцію окремих середньовічних музичних інструментів, спираючись на їх генетично споріднені синхронні та діахронні аналоги.Здійснений порівняльний аналіз дозволяє переглянути усталену думку (чи на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Кіндратюк, Богдан. "ХУДОЖНЯ ЗНАЧИМІСТЬ «ГРАМАТИКИ МУЗИКАЛЬНОЇ» МИКОЛИ ДИЛЕЦЬКОГО". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.315.

Full text
Abstract:
Популяризації дидактичних ідей з історії української педагогіки сприяє систематизація відомостей про музичні інструменти й досвід гри на них, рекомендації для композиторів і виконавців із «Граматики музикальної» (1723) Миколи Дилецького. Рівноправне трактування інструментальної та вокальної музики в Київській митрополії допомогло йому краще пояснювати свої новаторські ідеї, передавати поняття сучасної музичної практики, що сприяло швидшому засвоєнню учнями музично-граматичної премудрости. Такі відомости протегували трактат поважним засобом боротьби з рутиною й дилетантством, новітним зразком п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Корсун, А., та О. Панченко. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ ЛЕКСИКИ". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (10 лютого 2025): 62–71. https://doi.org/10.15421/462424.

Full text
Abstract:
Постанова проблеми. Музика як вид мистецтва пов’язана з різними видами людської діяльності та існує в історії ще з давніх часів. Зародження та розвиток музики відбувалися в багатьох культурах, а набуті знання передавалися як вербально, так і письмово. З цієї причини значна кількість музичних понять мають різне найменування, а деякі групи слів створюють парадигми, що зумовлені існуванням культурних варіантів певних реалій (музичні інструменти, теорія тощо). Лексичні одиниці мистецтва виникали в мові за допомогою взаємодії музикантів з різними соціальними сферами. Музика існує як професія, наука
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Чистякова, Ірина. "ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ ТА ПРАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ВЧИТЕЛІВ ВОКАЛУ ЧИ ІНСТРУМЕНТУ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ)". Education. Innovation. Practice 12, № 6 (2024): 60–65. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i6-009.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на прикладі вчителів вокалу чи інструменту музичної школи у країнах Європейського Союзу. У результаті аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми та європейських практик професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва зазначено, що існує величезна різноманітність навчальних практик і структур. На основі дослідження сайтів закладів вищої освіти, які готують учителів музичного мистецтва нами було помічено відмінності не лише між системами освіти, але й у поглядах на навчальні цілі інст
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

КРИШТАЛЬ, Світлана. "МЕТАФОРИЧНО-КОНВЕРСІЙНІ ПРОЦЕСИ В ГРУПІ ІМЕННИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 60 (12 березня 2025): 64–71. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.8.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті явище метафоричної конверсії досліджено як спосіб утворення метафоричних дієслів в англійській мові. Метафоричний аспект конверсійних процесів на матеріалі англійської мови до цього часу не був предметом системних розвідок. Цей факт робить його вивчення актуальним і таким, що розширить уявлення про можливості дериваційних процесів в англійській мові. Метафорична дієслівна конверсія розвивається на базі іменників, що функціонують як твірні слова і можуть належати до різних лексико-тематичних груп. У цій розвідці метафорична конверсія проаналізована на матеріалі іменників, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

КОСИНЕЦЬ, Іван. "МУЗИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ГІТАРИ: ВІД КОНСТРУКЦІЇ ДО ВИРАЗНОСТІ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 97–105. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-14.

Full text
Abstract:
У статті здійснено дослідження розвитку гітарної творчості, акцентуючи увагу на інструментально-органологічних особливостях та музично-стильових аспектах. Проаналізовано еволюцію гітари як музичного інструмента, зокрема її конструктивні зміни, історичні етапи розвитку та їхній вплив на музичну культуру різних епох. Значна увага приділяється становленню виконавських і композиторських традицій у гітарному мистецтві, які сформували унікальний стиль і характер цього жанру. Окремо розглянуто сучасні тенденції гітарної музики, включно з інноваційними підходами до виконавства та композиції. Висвітлен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Фіалко, О. Є. "Музичні інструменти номадів скіфського часу". Археологія, № 2 (2013): 14–28.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Сафонова, Т. "Музичні інструменти в мистецтві екслібриса". Пам"ятки України: історія та культура, № 9 (179) (2012): 18–19.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Скопцова, Олена, та Наталія Регеша. "Музичні стрімінгові платформи в аспекті розбудови національно-культурної ідентичності". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 48 (24 червня 2023): 88–94. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282458.

Full text
Abstract:
Метою статті є з’ясування ролі музичних стрімінгових платформ у процесах розбудови української національної культурної ідентичності. Результати дослідження. У статті зазначено, що важливим складником формування сучасної культури в Україні є розвиток нових комп’ютерних технологій, інтерактивних медіатехнологій та візуального мистецтва. Доведено, що інтерактивні інструменти середовищ спілкування та відтворення мистецького досвіду отримали нові можливості для формування національних культурних ідентичностей та стали чинником активного спілкування між культурними спільнотами різних країн. Обґрунто
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Ян, Чжан, та О. М. Кін. "ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ К. ОРФА ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ МУЗИКИ ШКОЛЯРІВ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КНР". Теорія та методика навчання та виховання, № 52 (2022): 152–61. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2022.52.14.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що нарощування технократичних процесів, ефективний розвиток інформаційно-наукової та промислової структур китайської держави стали поступово виводити пріоритетність духовної та естетичної складової за проєкції актуальних освітніх потреб суспільства. Було з’ясовано, що з 80-х рр. ХХ ст. державною політикою в галузі освіти визначилася тенденція підвищення статусу естетичного виховання. Для вирішення нагальних проблем освіти особливої уваги потребувала модернізація музичної освіти, що зумовило широке використання ідей та прогресивного досвіду західноєвропейських вчителів музи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Чженьсюань, Фань. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КИТАЮ У ХХ ст.: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 77–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.06.

Full text
Abstract:
У статті розкрито культурно-філософські передумови розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст. На основі аналізу науково-педагогічних джерел доведено, що на розвиток музичної освіти вплинули традиційні ідеї давньокитайської філософської думки, де велика увага надавалася гармонійному вихованню людини в єдності із природою та соціумом, зокрема засобами музичної освіти. З’ясовано, що з початку ХХ століття музичне мистецтво посідає важливе місце у гуманітарній освіті Китаю, відіграючи важливу роль у вихованні дітей та молоді у системі шкільної, позакласної та позашкільної освіти. На основі аналізу дер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Кіндратюк, Б. "Музичні інструменти в "Граматиці музикальній" Миколи Дилецького". Українська музика, Число 1 (35) (2020): 22–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Титаров, Михайло. "Кларнетовий квінтет у творчості Карла Марії фон Вебера: жанрово-стильові виміри". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 48 (24 червня 2023): 102–8. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282465.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити жанрово-стильові особливості Квінтету для кларнета й струнних інструментів К. М. Вебера, одного з найвідоміших творів камерно-ансамблевого репертуару сучасних кларнетистів. Результати дослідження. Незважаючи на тенденції доби романтизму в оперних творах К. М. Вебера, стилістичні особливості інструментальних творів, зокрема Квінтету для кларнета й струнних інструментів, вказують на тісний зв’язок із музичним мисленням і музичною мовою доби класицизму. У музиці Квінтету можна виявити багато алюзій на музичний стиль інструментальних творів В. А. Моцарта, зокрема крупних ци
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Окольнича, Т. В., та О. Є. Лобода. "ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ МУЗИЧНОЇ ІГРАШКИ У ВИХОВАННІ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ (ХІХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХ СТ.)". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 1 (13 червня 2023): 15–20. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-02.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу етнографічних досліджень вивчено народну музичну іграшку як засіб виховання українських дітей ХІХ – першої чверті ХХ ст. Наголошено, що нового прочитання потребує педагогічний дискурс ХІХ – першої чверті ХХ ст., адже саме цей історичний період є надзвичайно плідним дослідницьким полем – це час бурхливих суспільних, політичних, економічних перетворень, що змінювали традиційну українську сім’ю. Саме у цей час педагогічні, культурологічні пошуки педагогів мали етнографічний, етнологічний характер, основною метою яких було збирання, висвітлення й розкриття народної педаг
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "СИСТЕМА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ І МОЛОДІ РІВНЕНЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ." Інноватика у вихованні 1, № 11 (2020): 92–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.271.

Full text
Abstract:
У статті визначено, що позашкільна освіта є невід’ємною складовою системи освіти в Україні. Встановлено, що сучасна система позашкільної освіти включає державні, комунальні, приватні заклади; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об’єднання на базі закладів загальної середньої освіти; клуби та об’єднання за місцем проживання. На основі аналізу архівних джерел окреслено систему позашкільної освіти Рівненщини. Визначено, що, починаючи з 50-х рр. ХХ ст., на теренах нашої області щороку відкривалися нові заклади позашкільної освіти (будинки піонерів, музич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Гура, Вікторія Вікторівна, Олена Анатоліївна Устименко-Косоріч та Олександр Олександрович Губський. "ВАЛТОРНА: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ, ВИКОНАВСЬКА ПРАКТИКА". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (22 листопада 2024): 57–61. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024.3.10.

Full text
Abstract:
У статті охарактеризовано роль і місце натуральної валторни в історичній та сучасній музичній практиці. Розглянуто термінологічні проблеми найменування музичного інструменту в різних джерелах що пов'язані з конструкцією та типом валторни її попередників: corno, corno da caccia, trompe de chasse, waldhorn. На основі теоретичного аналізу наукових джерел розглянуто еволюцію мідного духового інструменту – валторни, особливості трактування в композиторській творчості, розвиток техніки гри на інструменті, проблеми інтерпретації в різних оркестрових стилях та напрямках. Проаналізовано особливості тех
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Цюлюпа, Степан, Наталія Цюлюпа та Роман Остапчук. "Культурно-історичні передумови становлення і розвитку школи гри на трубі на Рівненщині". New pedagogical thought 121, № 1 (2025): 109–14. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2025-121-1-109-114.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано культурно-історичні передумови становлення та розвитку школи гри на трубі на Рівненщині. Обґрунтовано ключові чинники, як-от історичний контекст, розвиток музичної освіти, діяльність професійних та аматорських колективів, що вплинули на формування виконавських традицій регіону. Особливу увагу приділено внеску викладачів, музикантів та диригентів, які сприяли популяризації труби як інструмента, а також особливостям репертуарної політики й методичним засадам, що сформувалися на Рівненщині. Проаналізовано взаємодію між локальними традиціями та загальноукраїнськими тенден
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Мельничук, Святослав Філімонович. "БАГАТОШАРОВІСТЬ МУЗИЧНОЇ ПАЛІТРИ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ НАРОДНОЇ ТА СВІТОВОЇ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 53–56. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-9.

Full text
Abstract:
У науковій розвідці ми зануримося в історію цього взаємозв'язку і розглянемо деякі способи впливу народного мелосу на класичну музичну культуру. Одним із найбільш цікавих аспектів нашого дослідження є вивчення зв'язків у ракурсі поліфонізму музичних жанрів та їх взаємовпливу у фокусі часової трансформації. Зауважено, що прикладом може служити вплив народної музики на композиторів-класиків. Адже від Середньовіччя до наших днів композитори-класики надихалися з етномелодик різних культур і включали елементи народної музики у свої власні композиції. Автор експлікує, що один із найбільш ранніх прик
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

BULAKH, Tetiana. "Трансформація музичної індустрії: вплив соціальних медіа та нових технологій". ART-platFORM 9, № 1 (2024): 11–26. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.9.2024.11-26.

Full text
Abstract:
У статті розглядається розвиток музичної індустрії у дискурсі технологічних і соціальних умов, зокрема впливу соціальних медіа на музичне споживання у цілому, що призвело до дезінтеграції традиційних моделей бізнесу в музичній сфері. Акцентовано на еволюції музичної індустрії з позиції поступового зменшення її обсягів, виявлено підстави для розширення файлообміну та стрімінгових сервісів, які революціонізували способи доступу до музики. Розглянуто роль соціальних медіа у цьому процесі, який надає музикантам нові можливості спілкування з аудиторією та просування свого контенту. Музична індустрі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Chebotarenko, Olha Valeriivna. "ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОГО ЗВУКУ В КОНТЕКСТІ ОРГАНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ". Музичне мистецтво і культура 2, № 36 (2023): 110–20. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-2-8.

Full text
Abstract:
Мета роботи – дослідження особливостей музичного звуку в контексті органологічного підходу. Методологія дослідження спирається на історико-типологічний, феноменологічний, психологічний та компаративний методи. Наукова новизна – у дослідженні особливостей музичного звуку як феноменологічного явища та «поєднуючої ланки» з боку «внутрішніх» (психологічних та психо-фізіологічних) та «зовнішніх» (широкого контексту) факторів; особливого значення набуває застосування психологічного та органологічного підходів, що поглиблює розуміння особливості звуковидобування та інтонування в клавірних творах баро
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Лі, Еньхуй. "Зміст поняття "музично-слухові уявлення" в сучасних наукових дослідженнях". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.05.

Full text
Abstract:
У статті розглянута еволюція поняття «музично-слухові уявлення» і розкриті сучасні погляди науковців на цей феномен. Зазначається, що погляди музикантів-педагогів стосовно важливості його формування змінювалися і залежали від будови і механіки музичного інструменту, зокрема фортепіано. Відповідно змінювалися й методичні системи викладання гри на цьому інструменті – від пріоритету виконавської техніки до процесу інтонування і звукоутворення для формування музично-слухових уявлень. Аналіз сучасних методичних праць з питань музичного навчання показав, що формування музично-слухових уявлень стає о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Балабан, Оксана Ігорівна, та Оксана Олексіївна Гумінська. "МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 7–12. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-1.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто суть поняття «сприймання музики» як різновид естетичного сприймання, як вид художньо-пізнавальної діяльності, як складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями (відчуттями, уявленнями, мисленням). Систематизовано методи активізації сприймання музики молодшими школярами на уроках музичного мистецтва: налаштовування дітей на сприймання музики – прийом «вслуховування в тишу», вступна бесіда, метод емоційного контрасту, діалогізації мономовлення, пи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Chernoivanenko, Alla. "До питання про класифікацію музичних інструментів." Музичне мистецтво і культура, № 21 (25 грудня 2015): 215–26. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-215-226.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на важливості та необхідності вивчення музичних інструментів в тісному зв’язку з виконавським мисленням, з просторово-виконавськими прийомами гри, виконавською орієнтацією в просторі інструменту, формами ігрових рухів. Ключові слова: музичний інструмент, класифікація, мислення «простором інструменту», виконавський підхід.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Зубарєва, Олена. "МУЗИЧНО-ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(103) (14 липня 2023): 52–60. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284527.

Full text
Abstract:
Актуальним на сьогодні є завдання підвищення ефективності освіти у складних умовах постійно зростаючого обсягу інформації, що диктує пошук нових рішень. Саме шкільний предмет «Музичне мистецтво» має широкі можливості в індивідуально-особистісному розвитку дитини як суб’єкта культури. Це зумовлено поліфункціональністю музичного мистецтва, яке одночасно, як і будь-який інший вид мистецтва, виконує пізнавальну, комунікативну та естетичну функції. Безпосередній і тісний зв’язок музики з навколишньою дійсністю дає можливість виховувати та розвивати у дітей вміння порівнювати та зіставляти явища, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

МЕЛЬНИК, Лариса, Роман ГУРГУЛА та Володимир КАЛАШНЮК. "ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У РІЗНОМАНІТНІЙ МУЗИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (23 грудня 2022): 98–102. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.4.15.

Full text
Abstract:
В статті наголошується на тому, що методика формування музичного інтересу в молодших школярів під час занять музичним мистецтвом спрямована на вдосконалення змісту, форм і методів музичної освіти як сукупності компонентів формування потреби у творчої самореалізації, взаємозв’язок навчальних і дозвільних інтересів, свободу вибору при освоєнні музичних творів. Зазначається, що вивчаючи проблему інтересу, вчені, педагоги, музиканти приходять до єдиної думки, що це емоційно забарвлене ставлення до діяльності, прояв до цієї діяльності уваги, прагнення дізнатися більше. Доведено, що музичний інтерес
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Chzhan, E. "ВАЛТОРНОВЕ ВИКОНАВСТВО У КОНТЕКСТІ МУЗИЧНО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 27 (19 грудня 2024): 191–200. https://doi.org/10.33287/222452.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз особливостей виконавства на мідних духових інструментах у контексті музично-інтерпретаційних процесів. Серед методів дослідження відзначимо такі як джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний, а також методи аналізу та синтезу. Новизна статті зумовлюється необхідністю з’ясування конструктивних виконавсько-технічних та художніх особливостей гри на валторні, у контексті музично-інтерпретаційних процесів, що відіграють вагоме значення в збереженні культурно-історичних традицій. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що у вітчизняному музикознавстві вперше характер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Олійник, О. "Скіфо-сарматські музичні інструменти (за матеріалами археологічних розкопок на території України)". Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Вип. 10 (2006): 283–90.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Рєзнік, Олена Сергіївна. "Творчо-професійна діяльність учасників житомирського тріо народних інструментів «Болеро»". Південноукраїнські мистецькі студії, № 1 (27 лютого 2025): 89–100. https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-1.15.

Full text
Abstract:
Презентована наукова розвідка здійснює всебічне висвітлення творчо-професійної діяльності одного з найяскравіших колективів Житомирщини, представників академічної домрової, балалаєчної і баянної фахової передвищої музичної освіти та філармонійного виконавського мистецтва – тріо народних інструментів «Болеро». Під час актуалізованого діяльнісного дослідження встановлено, що тріо народних інструментів «Болеро» вважається спадкоємним правонаступником ансамблю народних інструментів «Фантазія». Ураховуючи факт педагогічної діяльності учасників тріо «Болеро» в закладі фахової передвищої музичної осв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Соланський, Золтан Юлійович. "КОНТРАБАС В КАМЕРНІЙ МУЗИЦІ БАРОКОВОГО ПЕРІОДУ (НА ПРИКЛАДІ ТРІО-СОНАТ Я. Д. ЗЕЛЕНКИ)". Слобожанські мистецькі студії, № 2 (26 травня 2025): 99–102. https://doi.org/10.32782/art/2025.2.18.

Full text
Abstract:
У статті досліджується роль контрабаса в камерній музиці, з особливою увагою до періоду бароко. У музичній практиці XVI–XVII століть віолоне (контрабас) активно використовувався в церковному, оперному та камерному репертуарі, що підтверджується як нотними джерелами, так і візуальними матеріалами тієї епохи. У період формування гомофонного стилю (1600–1750), відомого як епоха генерал-баса, поряд із мелодичними голосами – вокальними та інструментальними – виникає особлива група континуо акомпануючих інструментів (basso continuo). Провідні музиканти того часу підкреслювали важливу роль струнного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Ткаченко, Т. В., та Л. А. Деркач. "ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ". Теорія та методика навчання та виховання, № 57 (2024): 119–27. https://doi.org/10.34142/23128046.2024.57.10.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості організації музичної освіти в Японії. Наголошено на тому, що з кінця ХІХ – початку ХХ століття музиканти із Японії активно здобували музичну освіту в Європі та США, а потім поверталися до своєї рідної країни та брали активну участь у поширенні й розвитку музичної освіти в Японії. З’ясовано, що в кінці ХХ на початку ХХІ століття ситуація докорінно змінилась, простежується тенденція щодо вдосконалення власної японської музичної освіти з широким залученням іноземних фахівців. Варто також наголосити на тому, що безкоштовна освіта в країні практично відсутня. Зок
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Gorodyska, V. V. "ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИКОТЕРАПІЇ В СУЧАСНИХ ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-10.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано естетотерапевтичну технологію – музикотерапію як одну зі складових частин арт-терапії. З’ясовано сутність поняття, відмінність занять із музики від музикотерапевтичних занять у закладах дошкільної освіти, а саме: перші сприяють музичному розвитку дошкільників, приносять їм радість, підносять над життєвими буднями, а другі мають на меті профілактику захворювань, корекцію, реабілітацію та лікування музикою психофізичного здоров’я. Наголошено на актуальності музичної компетентності не лише музичного керівника закладу дошкільної освіти (ЗДО), а й вихователя та психолога. Ві
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Водяний, Артем Олександрович. "ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ ДМШ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПО КЛАСУ ГІТАРИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 2 (21 листопада 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-2-1.

Full text
Abstract:
Роль музичного інтелекту в розвитку людини важко переоцінити, саме тому в даній статті процес навчання в дитячій музичній школі по класу гітари розглядається з точки зору підпорядкування основній ідеї – практичному формуванню в учнів музичного інтелекту. В статті висвітлено шляхи становлення понять «інтелекту» та «музичного інтелекту», згідно з теорією множинних інтелектів Г. Гарднера; конкретизовані музичний зміст та структура музичного інтелекту, розглянуто його функціонування; досліджено вплив музичного інтелекту на інші інтелекти; зроблена спроба дати визначення музичного інтелекту як інте
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

САВИЦЬКА, Олександра, Тетяна ПАСІЧИНСЬКА та Надія МЕЛЬНИК. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЦИМБАЛІВ У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ (ОРГАНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)". Fine Art and Culture Studies, № 2 (26 червня 2025): 136–41. https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-19.

Full text
Abstract:
У сучасній світовій музичній культурі цимбали займають важливе місце, виступаючи унікальним містком між народною традицією та академічним мистецтвом. Багатий тембр і широкий діапазон робить цимбали затребуваними серед виконавців народної, класичної та естралної і навіть джазової музики. Зростаючий інтерес зумовлений не лише музичною виразністю цього інструмента, а й багатою історією розвитку, що відображає складні процеси культурної взаємодії та технічних інновацій у різних європейських країнах. Ця тематика є актуальною для наукового дослідження, оскільки дозволяє глибше зрозуміти еволюцію цим
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Ма, Цзє, та М. Г. Демидова. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМБРОДИНАМІЧНОГО СЛУХУ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 236–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-37.

Full text
Abstract:
У статті наведено теоретичний аналіз дослідження проблеми формування тембродинамічного слуху як у зарубіжній, так і у вітчизняній педагогічній, музикознавчій та психологічній науках. Розкрито зміст цього поняття з різних концептуальних підходів. Виявлено особливості прояву даного виду слуху в учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та студентів-музикантів у процесі музично-інструментальної підготовки. Доведено, що тембродинамічний слух діалектично пов’язаний із загальною музичною обдарованістю суб’єкта, яка виражається у високому ступені його емоційної сприйнятливості д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Slupskiy, Viktor, та Natalya Slupskaya. "АНСАМБЛІ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ІТАЛІЇ XIII – XVII ст." Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 21 (30 грудня 2021): 357–76. http://dx.doi.org/10.33287/222151.

Full text
Abstract:
Мета статті – на основі аналізу стародавніх трактатів XV – XVI ст. та іконографічних джерел розкрити особливості формування інструментальних складів ансамблів мідних духових інструментів у музичній культурі Італії (Середньовіччя, Ренесанс, раннє Бароко). Завдяки дослідженню творчості мультиінструменталіста Венеційської республіки Зорці Тромбетта (1420-1503), засновника ансамблю alta musique венеційського дожа, аналізу двох трактатів для поздовжньої флейти та віоли да гамби Сільвестро Ганассі (1492-1565), дослідження творчих здобутків та специфіки діяльності інструментального ансамблю духових і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Ткаченко, Т. В., та Л. А. Деркач. "МУЗИЧНА ОСВІТА В США". Теорія та методика навчання та виховання, № 55 (2023): 113–22. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2023.55.10.

Full text
Abstract:
Cтаття присвячена вивченню питань організації музичної освіти студентської молоді у Сполучених Штатах Америки. Проведене дослідження свідчить, що професійну музичну освіту в Америці можна отримати як у музичних школах, так і в інститутах, академіях музики, а також на музичних факультетах університетів. З’ясовано, що зазначені заклади вищої освіти в США здійснюють три рівні музичної освіти. Навчання протягом перших чотирьох років завершуються здобуттям ступеня бакалавра музики – Bachelor of Music Education. Після цього два роки навчання відводиться ще на здобуття ступеня магістра музики – Maste
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Кузьмінський, І. Ю. "Cередньовічні музичні інструменти на фресці Вознесенської церкви села Лужани, найдавнішого храму української Буковини". Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 2 (11) (2018): 122–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.320.

Full text
Abstract:
У статті розкрито сучасні підходи до естетичного виховання молодших школярів засобами української етнопедагогіки. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що досліджували філософські, педагогічні та психологічні аспекти естетичного виховання, питання формування естетичної культури учнів, основи зародження та сутності поняття «українська етнопедагогіка», вплив народної пісні, музика, мистецтва, інших фольклорних жанрів на розвиток особистості. З’ясовано, що українці здавна використовували народну гру як засіб естетичного виховання дітей. Визначено,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Стеценко-Єршова, Ірина. "ВІРТУАЛЬНІ МУЗИЧНІ ПЛАТФОРМИ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ОНЛАЙН-КОНЦЕРТИ ЯК ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ АКАДЕМІЧНОГО ВОКАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (напрям культурологія), № 49 (23 грудня 2024): 156–62. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.850.

Full text
Abstract:
В епоху цифрових технологій віртуальні музичні платформи та інтерактивні онлайн-концерти стали новими формами культурної взаємодії, які пропонують студентам академічного співу унікальні можливості для практики та популяризації камерних і оперних творів. Дослідження присвячено тому як ці платформи сприяють розвитку навичок у вокалістів, зокрема у сфері оперного та камерного співу, та розглядає шляхи подолання обмежень, пов’язаних із фізичною відсутністю слухача. Визначено ключові методи адаптації співаків до цифрового простору та запропоновано огляд популярних платформ, щоб продемонструвати їхн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Пастушок, Тарас. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ДИРИГЕНТА З ДИТЯЧИМ ОРКЕСТРОВИМ КОЛЕКТИВОМ У КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Інноватика у вихованні 1, № 19 (2024): 126–33. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i19.623.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано особливості модернізаційних процесів в музичній освіті; висвітлено окремі методичні аспекти роботи диригента з дитячим оркестровим колективом; розкрито особливості музично-теоретичної підготовки членів дитячого оркестрового колективу. З’ясовано, що важливим для диригента є розуміння ним ролі і місця сучасних музичних комп’ютерних технологій в освітньому процесі закладу музичної освіти, уміння їх використовувати у щоденній професійній діяльності. Розкрито особливості використання програми Sibelius у роботі з дитячим оркестровим колективом, яка уможливлює: набирати нотн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Koval, Svitlana. "ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАНТАЗІЇ ДЛЯ ФЛЕЙТИ СОЛО М. АРНОЛЬДА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 23 (29 грудня 2022): 147–58. http://dx.doi.org/10.33287/222242.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження впливу особливостей форми та стилю написання на виконавську інтерпретацію Фантазії ор. 89 для флейти соло М. Арнольда. Для досягнення означеної мети було обрано такі методи наукової розвідки, як біографічний – для систематизації фактів, щодо творчої діяльності М. Арнольда, метод музично-теоретичного аналізу – для виявлення загальних особливостей Фантазії ор. 89 як музичного твору, його місця у творчій спадщині композитора, музично-виконавський – спрямований на виявлення специфічних особливостей виконання аналізованої композиції. Також використано узагальнюючий метод
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography