To see the other types of publications on this topic, follow the link: Міжнародні перевезення вантажів.
Journal articles on the topic 'Міжнародні перевезення вантажів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 35 journal articles for your research on the topic 'Міжнародні перевезення вантажів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Деркач, E. M. "ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.11.
Full textAbstract:
Анотація. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми, пов’язані із здійсненням міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, та обґрунтування шляхів щодо їхнього подолання. Підкреслюється багаторівневе правове регулювання міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом як трансграничної діяльності: 1) національний рівень (законодавство України, зокрема Закон України «Про автомобільний транспорт», та законодавство країни, територією якої здійснюється перевезення вантажу,); 2) міжнародному рівні (дво- та багатосторонні міжнародні договори, зокрема Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (1956); Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1970); Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1957) та ін.). Стверджується, що автомобільний транспорт забезпечує значну частину торгівлі товарами між Україною та ЄС та є важливою умовою для ефективного функціонування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Співпраця України із країнами ЄС у секторі автомобільних перевезень, окрім Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), регулюється низкою дво- та багатосторонніх договорів. Зроблено висновок, що лібералізація міжнародних автомобільних перевезень вантажів потребує вирішення за допомогою комплексу заходів, зокрема: підписання спеціальної угоди з ЄС відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію (спеціальна угода замінить чинну систему щорічних двосторонніх переговорів із країнами ЄС щодо квот дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень); гармонізація законодавства України у сфері автомобільного транспорту із законодавством ЄС в частині вимог, що ставляться до автомобільних перевізників; підвищення прозорості розподілу та обліку дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення шляхом цифровізації.
2
Кулик, В., А. Захарчук, Ю. Любиш, and Ю. Градиський. "Перевезення продукції органічного землеробства в повітряних коридорах." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 19, 2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.32-41.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення процесу перевезень повітряними коридорами продукції органічного характеру.Метою даного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень організації перевезення швидкопсувної продукції органічного походження.Предметом дослідження статті є логістика перевезень швидкопсувних вантажів в повітряних коридорах.Актуальність теми полягає у тому, що сьогодні найкращим способом доставки є міжнародні транспортні коридори. Для покращення доставки швидкопсувних вантажів необхідно обирати найдоцільніший вид транспортування зберігаючи якість самих товарів. Складність повітряного перевезення органічної продукції полягає у тому, що під час посадки на вантажі діють значні динамічні навантаження, а в польоті – різкі перепади температури. Це може негативно відображатися на якості продукції, що перевозиться. У статті висвітлена проблема перевалки з одного борту на інший, яка ускладняється тим, що мають бути дотримані всі умови забезпечення температурних режимів та відсутності навіть незначних ударних перевантажень.На сьогоднішньому ринку все частіше набувають популярності свіжі продукти, але через неправильне транспортування органічні продукти можуть втратити свої властивості, їх якість вже буде сумнівною. Відповідно до рівня міжнародних стандартів потрібно покращувати логістичне обслуговування таких вантажів. Вирішення цієї проблеми дає досвід розвинених країн, в яких активно створюються і удосконалюються регіональні, національні та транснаціональні транспортно-логістичні системи, що забезпечують ефективні транспортні, науково-виробничі та постачальницько-збутові комунікації між економічними агентами.В результаті виконаних досліджень визначено методичні засади управління логістикою перевезень швидкопсувних вантажів в авіаційних повітряних коридорах, що може забезпечити оптимізацію бізнеспроцесів постачань продукції органічного землеробства безпосередньо замовникам із збереженням якості та своєчасності доставки.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при прийнятті управлінських рішень та розробці умов та вимог перевезення продуктів з метою підвищення якості їх логістичного обслуговування.
3
Кулик, Владимир. "Перевезення продукції органічного землеробства в повітряних коридорах." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 185–94. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.185-194.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення процесу перевезень повітряними коридорами продукції органічного характеру.
Метою даного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень організації перевезення швидкопсувної продукції органічного походження.
Предметом дослідження статті є логістика перевезень швидкопсувних вантажів в повітряних коридорах.
Актуальність теми полягає у тому, що сьогодні найкращим способом доставки є міжнародні транспортні коридори. Для покращення доставки швидкопсувних вантажів необхідно обирати найдоцільніший вид транспортування зберігаючи якість самих товарів. Складність повітряного перевезення органічної продукції полягає у тому, що під час посадки на вантажі діють значні динамічні навантаження, а в польоті – різкі перепади температури. Це може негативно відображатися на якості продукції, що перевозиться. У статті висвітлена проблема перевалки з одного борту на інший, яка ускладняється тим, що мають бути дотримані всі умови забезпечення температурних режимів та відсутності навіть незначних ударних перевантажень.
На сьогоднішньому ринку все частіше набувають популярності свіжі продукти, але через неправильне транспортування органічні продукти можуть втратити свої властивості, їх якість вже буде сумнівною. Відповідно до рівня міжнародних стандартів потрібно покращувати логістичне обслуговування таких вантажів. Вирішення цієї проблеми дає досвід розвинених країн, в яких активно створюються і удосконалюються регіональні, національні та транснаціональні транспортно-логістичні системи, що забезпечують ефективні транспортні, науково-виробничі та постачальницько-збутові комунікації між економічними агентами.
В результаті виконаних досліджень визначено методичні засади управління логістикою перевезень швидкопсувних вантажів в авіаційних повітряних коридорах, що може забезпечити оптимізацію бізнес-процесів постачань продукції органічного землеробства безпосередньо замовникам із збереженням якості та своєчасності доставки.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при прийнятті управлінських рішень та розробці умов та вимог перевезення продуктів з метою підвищення якості їх логістичного обслуговування.
4
Мацьків, О. О., О. Г. Чайка, Л. Й. Солодяк, and М. В. Руда. "Дослідження ризиків природоохоронного нагляду суб'єкта перевезення небезпечних вантажів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.36930/40310413.
Full textAbstract:
Розглянуто законодавство країн Європейського Союзу та України щодо перевезень небезпечних вантажів і встановлено, що суть питання правового регулювання перевезення цих вантажів полягає у визначенні ризику виникнення потенційних негативних наслідків за недотримання нормативного законодавства під час перевезення вантажів підвищеної небезпеки та здійснення з ними інших маніпуляцій під час транспортування, зокрема на залізницях. Проаналізувавши спеціалізовані національні і міжнародні регламенти перевезень небезпечних вантажів з'ясовано, що технічне регулювання перевезення небезпечних вантажів не встановлює спеціальних вимог екологічної безпеки, звітності та контролю. Унаслідок дослідження ризиків заходів державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря вантажних станцій регіональної філії "Львівська залізниця" визначено, що вантажні станції, які працюють з небезпечними вантажами, потребують кризового менеджменту у таких питаннях, як наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами; розроблення спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; виконання виробничого контролю інструментально-лабораторними вимірами параметрів викидів забруднювальних речовин; стаціонарних і пересувних джерел; виконання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів; виплату та нарахування екологічного податку на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря. Визначено також, що економічні інструменти у сфері природоохоронної діяльності, а саме податки, плата за завдані збитки, штрафи, є мотиваторами ведення екологічно безпечної діяльності підприємствами, для яких необхідним є створення системи безперервного моніторингу, ситуаційне моделювання великомасштабних техногенних аварій і катастроф, а також розроблення системи екологічного оцінювання безпеки залізничного транспорту, оскільки на сьогодні не вирішені методологічні проблеми прогнозу їх динаміки у середньо- і довготерміновій перспективі.
5
САХНО, Володимир, Світлана ШАРАЙ, Ігор МУРОВАНИЙ, and Віктор ПОЛЯКОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЗАГАЛЬНІ ВИТРАТИ ВИКОНАННЯ ОБОРОТНОГО РЕЙСУ У МІЖНАРОДНОМУ СПОЛУЧЕННІ З ВИКОРИСТАННЯМ МАТЕМАТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 20, 2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.518.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті питання впливу різних статей загальних витрат (факторів) на розмір таких загальних витрат при виконанні оборотного рейсу доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Для розробки заходів щодо підвищення ефективності виконання процесу перевезень вантажів у міжнародному сполученні та зменшення загальних витрат на його виконання необхідно проводити аналіз статей витрат, які входять до складу загальних витрат. Для дослідження впливу окремих статей загальних витрат на виконання перевезень вантажів у міжнародному сполученні пропонується використання ефективних методів практичної реалізації системного підходу – методів математичної теорії експерименту або планування експерименту. При цьому вирішення задачі дослідження впливу окремих статей витрат (факторів впливу) на розмір загальних витрат проводиться на основі формування плану експерименту та створення експериментально-статистичної моделі.
В результаті розрахунків коефіцієнтів регресії за розробленою моделлю загальних витрат на виконання оборотного рейсу доставки вантажів у міжнародному сполученні та їх аналізу зроблено висновки щодо значущості коефіцієнтів, які формують найбільший вплив на розмір загальних витрат, та визначені статті витрат (досліджувані фактори впливу), що мають найбільший вплив на формування загальних витрат.
Ключові слова: загальні витрати, стаття витрат, міжнародні вантажні перевезення, оборотний рейс, фактор впливу, теорія планування експерименту.
6
Parubets, Olena. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОРОНАКРИЗИ НА СТАН ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 26–32. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-26-32.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз впливу коронакризи на показники діяльності транспортного сектору України. Виявлено, що значне падіння обсягу перевезень спостерігається на пасажирському транспорті, який безпосередньо під-падає під міжнародні обмеження руху пасажирів. Встановлено, що в умовах пандемії найбільше зменшення обсягів перевезення вантажів спостерігається на автомобільному, річковому й морському транспорті. Серед пасажирського транспорту найбільш постраждалим є авіаційний. Досліджено прогнозні оцінки міжнародних транспортних організацій стосовно стану та перспектив відновлення діяльності світового транспорту. Запропоновано заходи щодо відновлення ефективного функціонування транспортного сектору України, головними з-поміж яких визначено необхідність надання державної фінансової, правової, інформаційної підтримки, а також різноманітних стимулів і преференцій з боку органів місцевого самоврядування.
7
Колодін, А. "ЩОДО ПИТАНЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ, СУТНОСТІ ТА ОСНОВНИХ ІНТЕРЕСІВ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ БЕРБОУТ-ЧАРТЕРУ." Юридичний вісник, no. 2 (July 6, 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2168.
Full textAbstract:
У статті визначається, що регулювання приватноправових договірних відносин, пов'язаних з перевезенням за договором чартеру, не підлягає нормативній міжнародній регламентації. Це означає, що морське перевезення за договорами чартеру в міжнародному сполученні підпадає під дію норм застосування національного права.
Для сфери застосування чартеру як об'єкта договірних відносин з перевезення служить вантаж, який через певні обставини (вели
кий обсяг партії, специфічну регулярність відвантажень тощо) не може бути переданий для доставки публічному перевізнику - транспортному підприємству загального користування. Йдеться, як правило, про міжнародні морські перевезення масових вантажів на великі відстані. Для великих партій сировини, енергоносіїв, металів, сільськогосподарської продукції та іншого публічні перевізники не являють для вантажовласників інтерес. Ті в основному працюють на головних магістральних маршрутах переміщення товарів міжнародної торгівлі, встановлюють високі ціни, пристосовують судна для перевезень генеральних вантажів, як правило, контейнерів для розміщення в них великотоннажних контейнерів на лінійних судах-контейнеровозах.
Правова регламентація договору чартеру, а також зміст і умови документа чартеру залежать від того, до якого виду національне право відносить той чи інший договір чартеру. ЦК України кваліфікує чартер як договір фрахтування без підрозділу його на види.
Одним з різновидів договору чартеру натепер є договір про користування чужим судном. Договір бербоут-чартеру можна визначити як угоду, згідно з якою орендодавець передає фрахтувальнику корабель без екіпажу й обладнання (можливо, з частковим екіпажем і обладнанням) на певний термін, зазначений у договорі, або на неви- значений термін, а фрахтувальник зобов’язується виплатити орендодавцю узгоджену плату.
8
Добруха, Л. "Індекс ефективності логістики як інтерактивний інструмент порівняльного аналізу ефективності транспортної системи." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 18, 2020): 17–31. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.17-31.
Full textAbstract:
У статті розглянуто декілька показників формування загального індексу LPI, на значення яких впливає якість логістичних послуг, що безпосередньо обумовлено ефективністю, своєчасністю, професійністю надання автотранспортних послуг з перевезень пасажирів та вантажів і позначається на іміджі держави, як комерційного партнера на міжнародному ринку.Об’єкт дослідження: процес надання логістичних послуг в умовах глобалізації автоперевезень пасажирів та вантажів.Мета роботи: аналіз та дослідження впливу показника «якості і компетентності логістичних послуг» на міжнародні індекси і рейтинг країни.Науковою новизною проекту є запропонований підхід щодо здійснення в он-лайн режимі моніторингу компетентності виконавців автотранспортних послуг, в тому числі водіїв, який не має аналогів в Україні і відповідає світовим вимогам і стандартам галузі.Методи досліджень - статистичний аналіз, метод Делфі, методи SWOT-аналізу, SMART–аналізу та STEP – аналізу, множинного кореляційного аналізу, прогнозування.В роботі розглянуто питання впровадження інформаційної системи управління професійною компетентністю (Реєстр водіїв), як «доступу до професії» на ринку комерційних автоперевезень.Прогнозований вплив проекту на розвиток автотранспортної та суміжних галузей: введення в дію інформаційної система управління професійною компетентністю дозволить покращити умови для імплементації Угоди про Асоціацію у частині запровадження початкової кваліфікації і періодичної підготовки водіїв деяких видів автомобільного транспорту для перевезення вантажів або пасажирів, що в свою чергу позитивно вплине на підвищення ефективності та безпеки переміщення товарів українськими комерційними автотранспортними операторами у міжнародному сполученні, на підвищення рівню логістичних послуг, та як результат показника Якості та Компетентності логістичних послуг при формуванні загального індексу LPI України, і як наслідок підвищення рівню конкурентоспроможності, розвитку міжнародної торгівлі, привабливості інвестиційного клімату, а значить іміджу і рейтингу країни.
9
Коптенко, Анна, and Юлія Панфілова. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АВІАПЕРЕВІЗНИКА: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТИ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 272–77. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-57.
Full textAbstract:
Розвиток авіації безпосередньо пов'язаний з розвитком науково-технічного прогресу та рухається тими ж темпами. При цьому відбувається постійне збільшення кількості повітряних транспортних засобів і їх вдосконалення в напрямку збільшення обсягів перевезень і посилення безпеки повітряних перевезень. Обумовлено це необхідністю задоволення зростаючих вимог в перевезеннях пасажирів і вантажів, які здійснюються за внутрішніми і міжнародними маршрутами. В міру розширення міжнародної комунікації, розвитку економічних, в тому числі торговельних і промислових відносин між державами, ростуть і обсяги перевезень, і в майбутньому зазначена тенденція зростання буде зберігатися. В поданій статті розглядається поняття авіаційної події та аналізуються правові наслідки неналежного виконання умов договору повітряного перевезення через призму національного та міжнародного повітряного права. Аналізуються питання щодо комплексного застосування норм Варшавської конвенції 1929 року та норм Монреальської Конвенції 1999 року під час розгляду спорів між пасажиром та авіаперевізником за договором повітряного перевезення при здійснення авіаперевізником міжнародних та внутрішніх рейсів.
10
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova, and І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Full textAbstract:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
11
Horbachev, P., O. Makarichev, T. Nemna, and S. Svichynskyi. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ЗА РАЗОВИМИ ЗАЯВКАМИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.050.
Full textAbstract:
Відомим на сьогоднішній день критеріям ефективності виконання вантажних перевезень властивий ряд недоліків. Стосовно разових перевезень у міжнародному сполученні такими недоліками є неврахування особливостей виконання перевезень у певних напрямках, стану ринку, випадковості елементів транспортного процесу, прибутковості перевезення по відношенню до його тривалості. Для їх усунення як критерій ефективності виконання перевезень вантажів за разовими заявками було запропоновано використовувати питомий прибуто перевізника за добу витраченого на оборотний рейс часу. Він являє собою випадкову величину, закон розподілу якої визначається розподілами його складових. Отриманий аналітичний вираз щільності розподілу даного критерію зробив можливим отримання графіків щільності ймовірності питомого прибутку. Дослідження даної щільності було здійснено шляхом проведення повного факторного експерименту. Отримані в результаті криві щільності ймовірності дають уявлення про закономірності зміни питомого прибутку автотранспортного підприємства від виконання перевезень вантажів за разовими замовленнями в напрямку країн ЄС та СНД в залежності від транспортної зони, до якої здійснюється перевезення, тарифу на його виконання в прямому напрямку та відстані доставки. Дані закономірності стали основою для ймовірнісної оцінки ризиків при здійсненні перевізної діяльності за відомих умов виконання рейсу у напрямку з України за кордон, що є цінною інформацією для перевізників при прийнятті рішення щодо виконання перевезення. Так, в роботі приводяться значення ймовірності виникнення критичного ризику, тобто ризику мати збитки за результатами перевезення. На основі результатів проведених експериментальних досліджень розроблено рекомендації щодо прийняття рішень про виконання разових міжнародних перевезень, спрямовані зорієнтувати перевізників на ведення статистики доходів, витрат та часових складових транспортного процесу та дозволяють визначити доцільність здійснення доставки чи встановити пріоритет обслуговування заявок.
12
Колодін, А. "Щодо особливостей договору чартеру (фрахтування) за цивільним законодавством України." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 292–97. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1636.
Full textAbstract:
У запропонованій статті визначається, що розвиток бізнесу, розширення міжнародних відносин вимагають від учасників мобільності й оперативності пересування, що не завжди забезпечується регулярним повітряним сполученням. Все це зумовило розвиток сегменту чартерних перевезень.
Договором фрахтування судна називають як договір перевезення вантажів, пасажирів, багажу, якщо він укладений з умовою надання для перевезення всього судна або окремих суднових приміщень, так і договір оренди судна з екіпажем або без нього. І в тому, і в іншому випадку сторони можуть називатися однаково -«фрахтувальник (судновласник)» і «фрахтувальник», предмет договору - переміщення певних обумовлених об'єктів (вантажів, пасажирів, багажу) може бути один і той самий.
Акцентується увага на тому, що договір фрахтування (чартер) є двостороннім і оплатним, зміст якого полягає у праві фрахтувальника зарезервувати все обумовлене договором судно, інший транспортний засіб (частину його місткості) для перевезення за плату протягом одного або декількох рейсів, передбачених цим договором вантажів, пасажирів і багажу, а фрахтувальника - отримати за наданий транспортний засіб (частину його місткості) встановлену угодою сторін плату (іменовану в морському праві фрахтом).
Пропонується виділяти такі ознаки лінійного судноплавства: 1) регулярність повідомлення і наявність розкладу судів; 2) перевезення дорогих генеральних вантажів; 3) завантаження судна вантажами багатьох вантажовідправників; 4) оплата перевезення за лінійними тарифами; 5) здійснення вантажно-розвантажувальних операцій перевізником; 6) публічний характер послуг перевізника.
Водночас українське право застосовує поняття «договір фрахтування» виключно до перевезення вантажів, пасажирів, багажу. Всі інші форми експлуатації суден є договором оренди судна як транспортного засобу.
Чартер зазвичай розрахований на перевезення великих партій масових вантажів, тому її умовою виступає надання всього судна, його частини або певних суднових приміщень.
Звертається увага на те, що, хоча відносини фрахтування (чартеру) в морському праві детально регламентовані на законодавчому рівні, чинне законодавство України в цій сфері не є досконалим.
13
Приленський, І. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Юридичний вісник, no. 5 (December 21, 2021): 115–22. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2254.
Full textAbstract:
У статті надається загальнахарактеристика договору переве-зення пасажирів повітряним тран-спортом. Визначено, що договірповітряного перевезення по своїйсуті є договором про наданняперевізних послуг, тобто послуг зпереміщення пасажирів, багажу,вантажу та пошти. Відповіднодо законодавства України договірє двостороннім. Однією зі сторінбудь-якого договору повітряногоперевезення виступає повітрянийперевізник. Об’єктом перевезення,другою стороною договору пові-тряного перевезення може бутивідправник або пасажир.Акцентовано на особливостяхза юридичними ознаками договоруперевезення пасажирів і багажуповітряним транспортом, який єдвостороннім, відплатним, консен-суальним і реальним. Проте зако-нодавцем, на жаль, не вирішенопитання про консенсуальність чиреальність договору повітряногоперевезення вантажів. Відповіднодо норм цивільного та господар-ського кодексів укладення дого-вору, перевезення вантажу здійс-нюється саме в письмовій формі.Така вимога до договору міжнарод-ного повітряного перевезення невідповідає ратифікованим Украї-ною нормам Варшавської і Монре-альської конвенціям.Зроблено висновок про те, що вПК України не знайшло свого закрі-плення визначення договору переве-зення повітряним транспортом, аЦК України дає лише загальне визна-чення такого договору, а отже,нормативно-правове закріпленняпотребує подальшого вдоскона-лення. ЦК України вміщує лишезагальні правила, що не можутьвідобразити всієї специфіки пере-везення пасажирів, багажу, поштита вантажу різними видами тран-спорту. Точніша та детальнішарегламентація повинна забезпе-чуватися спеціальними норматив-ними актами у сфері повітрянихперевезень.Встановлено, що поняття«договорів перевезення повітрянимтранспортом» має свої особливостіта розглядається через низку дого-ворів, які покликані регулюватирізні відносини, пов’язані з пере-везенням вантажів, пасажирів ібагажу, пошти, що відрізняютьсяміж собою суб’єктивним складом,предметом тощо.Визначено, що договір переве-зення вантажу повітряним тран-спортом є публічним, оскільки однаіз його сторін – повітряний переві-зник – є особою, яка здійснює під-приємницьку діяльність і взяла насебе зобов’язання надання послугкожному, хто до неї звернеться.Необхідно визнати, що правоверегулювання договору перевезенняповітряним транспортом потре-бує подальшого вдосконалення від-повідно до норм міжнародного таєвропейського права. Можливим єшлях вирішення даного питанняу комплексному підході до подаль-шого приєднання України до бага-тосторонніх та двосторонніх угодщодо розвитку договірного пові-тряного права через виконаннязобов’язань, які випливають ізчленства в міжнародних організаціях, а також у ході підготовкивідповідних нормативних актів
14
Габріадзе, М. Р. "Правове регулювання договору експедування за цивільним законодавством." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).510.
Full textAbstract:
Відзначено, що договором транспортного експе-дування може бути встановлено обов’язок експедито-ра організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забез-печити вирушення та одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням. Дослі-джено, що стосовно договору транспортного експеду-вання, то буде наявна відсутність сторони, на користь якої надаються послуги вантажовідправником або ж вантажоодержувачем. Однак, на практиці цього не від-бувається, оскільки в правовому відношенні договір перевезення не поглинається договором транспортного експедування. Констатовано, що натепер транспортна діяльність в Україні все більше розвивається та спря-мовується до досягнення стандартів, які встановлені в розвинутих європейських країнах, однак на шляху такого досягнення залишається ще досить велика кіль-кість нерозв’язаних завдань. Юридична наука займає однозначну позицію щодо того, що договір транспорт-ного експедування має суттєві відмінності від догово-ру перевезення за рядом ознак: наявний допоміжний характер експедиції стосовно перевезення; в такому типі договору наявна посередницька сутність; договір має консенсуальну природу. Отже, договір транспорт-ного експедування не належить до договорів переве-зення вантажів, а тому досить слушно відокремлений у Цивільному кодексі України в окрему главу. Підсу-мовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що договори перевезення та договори транспортного експедування є самостійними зобов’язаннями, котрі співвідносяться між собою. Обґрунтовано розв’язання таких правових проблем: проведення інтеграції вітчиз-няних виробників послуг перевезення в міжнародний правовий простір для здійснення транспортно-експе-диційної діяльності; встановлення правил поведінки на ринку для клієнтів для споживачів послуг переве-зення чи експедування; впровадження в практичну діяльність сучасних технологій із логістичного об-слуговування клієнтів разом з експедиторами й пере-візниками; забезпечення дотримання добросовісної конкуренції між надавачами експедиторських і тран-спортних послуг.
15
Генріхович, Приленський Ігор. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКА У СФЕРІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Часопис цивілістики, no. 42 (October 6, 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.430.
Full textAbstract:
Приленський Ігор ГенріховичПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКА У СФЕРІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОВІТРЯНИМТРАНСПОРТОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИУ статті розглядаються особливості правового регулювання відповідальності перевізника у сфері перевезеньповітряним транспортом за законодавством України, де встановлено, що перевезення пасажирів є специфічноюсферою цивільно-правового регулювання. Повітряні перевезення здійснюються на підставі договору, загальніположення про який містяться в нормах глави 64 ЦК України.Акцентовано увагу на тому, що, відповідно до договору повітряного перевезення, усі учасники мають дотри-муватися загальних правил, про які не повинні забувати ні перевізник, ні його клієнти. При цьому визначенняповітряного перевізника закріплено в ПК України, Правилах повітряних перевезень пасажирів і багажу.Визначено, що повітряним перевізником визнається будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує пові-тряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки.Установлено, що належне виконання сторонами обов’язків, які випливають із договору повітряного переве-зення або з норм транспортного законодавства, призводить до припинення зобов’язання з перевезення вантажута досягнення учасниками цілей договору.Цивільно-правова відповідальність застосовується за порушення зобов’язань сторонами договору повітряногоперевезення. Підстави й випадки застосування цивільно-правової відповідальності за порушення транспортнихзобов’язань регламентується ЦК України, Законом України «Про транспорт» та іншими законами, транспортнимикодексами і статутами, а також відомчими актами Міністерства інфраструктури України. Щодо меж відповідаль-ності перевізника, то вони поширюються як на затримку вантажу, багажу, пасажира, так і на заподіяння шкодивантажу, багажу, пасажиру. Також існують випадки, при настанні яких перевізник повністю або частково звільня-ється від відповідальності. Такі випадки звільнення від відповідальності перевізника мали б бути передбачені нарівні ЦК України або ПК України.Проведена систематизація джерел регулювання повітряних перевезень, що дає змогу простежити тенденціїзближення національного й міжнародного законодавства у сфері повітряних перевезень. Тому приділено увагууніфікації норм національного законодавства й міжнародних конвенцій та інших угод, які регулюють повітряніперевезення.Наголошується, що, незважаючи на досить «прогресивні» норми українського законодавства, яке втілює між-народні стандарти надання послуг з перевезення, можливість притягнення українського перевізника до відпові-дальності є вкрай низькою. Причин для цього достатньо. Насамперед це необізнаність пасажирів про свої правата неможливість отримати правдиву й чітку інформацію від перевізника, зокрема про дійсні причини затримкичи скасування рейсу.Зазначено, що на сучасному етапі правове регулювання відповідальності за шкоду, заподіяну під час пові-тряного перевезення, потребує вдосконалення, більш детальної регламентації. Національне законодавство маєгармонійно поєднуватися з міжнародним і відображати сучасні тенденції та сприяти прогресивному розвиткуцивільної авіації.
16
Луцик, М. "Відповідальність автомобільного перевізника при виконанні міжнародних перевезень вантажів." Юридичний журнал, no. 11 (2007): 74–76.
Find full text
17
Khabutdinov, R. A., and T. O. Kostiuk. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ." Transport development, no. 2(9) (August 12, 2021): 78–88. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.06.
Full textAbstract:
Автопоїзди, що використовуються для виконання міжнародних вантажнихперевезень, нині являють собою широкий модельний ряд автомобільної техніки,який постійно оновлюється і до якого висувається низка вимог (ресурсозбережен-ня, екологічність, паливна економічність тощо). У процесі обґрунтування оновлен-ня парку автопоїздів необхідно враховувати велику різноманітність їх конструк-тивних параметрів та широкий діапазон дорожніх умов перевезень. До того ждуже капіталоємний, наукоємний процес оновлення парку має відповідати кон-цептуальній ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресур-созбереження (ІЕТЕРЗ) на автотранспорті. Наявні методи аналізу ефективностіта вибору рухомого складу, які використовуються для вирішення задач організаціїміжнародних автомобільних перевезень, не забезпечують технологічно-інновацій-ні проєкти транспортних процесів і не відповідають концепції ІЕТЕРЗ, тому щовони базуються на розрахункових схемах віртуального транспортування ванта-жів і пасажирів. Крім того, в цих схемах враховуються нематеріальні вимірювачірезультатів перевезень – тоннокілометр або пасажирокілометр. Тому для подо-лання вказаних принципових недоліків наявної теорії організації автомобільнихперевезень і забезпечення концептуального підходу до оновлення парку автопоїздіввикористані принципи, розрахункові схеми і математичні моделі теорії енерго-ресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу і технологічних процесівавтомобільних перевезень (ЕРЕАТПАП), яка розроблена на кафедрі транспортнихтехнологій Національного транспортного університету.У статті показані результати моделювання та аналізу впливу зміни деякихконструктивних параметрів автопоїзда як ресурсно-технічного засобу тран-спортного виробництва на його транспортну енергоефективність, а такожвиявлена перспективність практичної реалізації на автотранспорті концепту-альної ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресурсозбереження (ІЕТЕРЗ), яка може бути використана для обґрунтування оновлення паркурухомого складу.Метою роботи є представлення результатів проведення моделювання таотримання кількісних характеристики впливу зміни деяких конструктивнихпараметрів автопоїзда на показник його транспортної енергоефективності.Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів.
18
Х., Джемліханов Т. "ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (38) (February 12, 2020): 161–69. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-161-169.
Full textAbstract:
У статті досліджено законодавче регулювання митної справи в нашій державі, виокремлено вплив міжнародного права на митну сферу. Проаналізовано нормативні акти, які забезпечують здійснювати митні процедури. Висвітлено напрямки правового забезпечення на морському транспорті. Встановлено, проблема законодавчої регламентації митних процедур на морському транспорті є досить актуаль-ною, потребує всебічного дослідження, з метою розробки спрощенних, уніфікованих правил митного оформлення на морському транспорті. Морські перевезення є економічно вигідними для зьовнішньої дія-льності країн, дозволяють здійснити доставку вантажів з різних континентів, тому для цієї категорії транспорту потрібні особливі умови митного оформлення.
Ключові слова: морський транспорт, митні процедури, митне оформлення, митна справа, морські перевезення, міжнародне право, законодавчі акти
19
Хара, Марина, Владимир Регуш, and совете В. "СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ МУЛЬТИМОДАЛЬНЫХ ПЕРЕВОЗОК." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 98–102. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-01-008.
Full textAbstract:
В роботі розглядається сучасний стан і перспективи розвитку міжнародних перевезень вантажів з використанням декількох видів транспорту, положення документів, які мають відношення до організації змішанного сполучення стандартів і термінологія, яку використ
20
Хара, Марина, Владимир Регуш, and совете В. "СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ МУЛЬТИМОДАЛЬНЫХ ПЕРЕВОЗОК." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 98–102. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-01-008.
Full textAbstract:
В роботі розглядається сучасний стан і перспективи розвитку міжнародних перевезень вантажів з використанням декількох видів транспорту, положення документів, які мають відношення до організації змішанного сполучення стандартів і термінологія, яку використ
21
Григоров, О. "Правове регулювання перевезень небезпечних вантажів повітряним транспортом: міжнародні та національні стандарти." Український часопис міжнародного права, no. 4 (2002): 63–67.
Find full text
22
Олексійович, Колодін Артем. "ЩОДО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДОГОВОРУ МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ ТА ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.422.
Full textAbstract:
У запропонованій статті визначається, що об’єктивні закономірності розвитку продуктивних сил сучасної епохи, прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах матеріального виробництва настійно вимагають подальшого зміцнення міжнародного економічного співробітництва, розширення торгових зв’язків між країнами світу.
Вивчення договору фрахтування (чартеру) судна необхідне з погляду зору нормотворчої діяльності, спрямованої як на подальше вдосконалення норм радянського морського законодавства, так і на створення міжнародних угод, у яких із метою уніфікації морського права були би врегульовані певні відносини, що виникають на підставі чартеру.
Акцентовано увагу на тому, що без дослідження умов фрахтування (чартеру) неможливі розробка і затвердження стандартних форм або проформ чартерів, кожна з яких становить систематизований виклад загальних умов перевезення вантажу певного виду або кількох видів на певному напрямку / напрямках.
У ході порівняльного аналізу двох видів договорів морського перевезення і фрахтування (чартеру) було зроблено висновок про різну правову природу цих договорів.
Договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму. У частині надання послуг екіпажу при фрахтуванні, безсумнівно, договір чартеру виходить за рамки «чистої» оренди, однак, беручи до уваги основну мету договору (користування і володіння майном) і не враховуючи другорядну мету (послуги членів екіпажу судна), слід констатувати: договір фрахтування судна є схожим із договором оренди транспортних засобів.
У статті визначається, що юридична природа договору морського перевезення загалом і чартеру як одного із його різновидів залишається в рамках договору перевезення. Предметом названих договорів є надання послуг особливого роду - послуг із переміщення вантажів, багажу, пошти, пасажирів у просторі.
Відносини у сфері фрахтування морських суден регулюються угодою сторін і диспозитивними нормами національних законів, що з'явилися під впливом великої морської практики. За відсутності єдиної уніфікованої конвенції про морські перевезення регулювання таких відносин буде проходити стихійно із застосуванням стандартних проформ, які тією чи іншою мірою влаштовуватимуть сторони договору.
23
Турко, Олена, Віталій Мазур, Дмитро Трачук, and Наталія Халіпова. "МОДЕЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ НА ОСНОВІ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 257–65. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.043.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу основних проблем та перспектив розвитку міжнародних мультимодальних перевезень вантажів України. Наведено результати моделювання зовнішньоекономічних вантажопотоків металопродукції за напрямком експорту на основі факторного аналізу. Отримані результати корисні для визначення провідних напрямків зовнішніх вантажоперевезень та сприяють ефективному плануванню та подальшому розвитку транспортної системи, комунікаційних зв’язків.
24
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin, and O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
25
Пушкар, О. І., В. С. Ковальський, and Н. В. Кравченко. "Ризики у логістичній діяльності та проблеми їх зменшення в сучасних умовах господарювання." Європейський вектор економічного розвитку 29, no. 2 (2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-8.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання виникнення ризиків логістичної діяльності, природа їх виникнення та особливості саме логістичних ризиків. Наведено класифікацію ризиків за певними ознаками та причини їх виникнення. Стаття містить сучасні визначення логістичного ризику, наведено види логістичних ризиків залежно від етапів логістичної діяльності та джерела їх виникнення, зазначено заходи щодо їх уникнення або зменшення. Увагу приділено ризикам митного оформлення, транспортування та страхування вантажів. Особливого значення набувають ці ризики в умовах міжнародних перевезень, які конкретизують правила ІНКОТЕРМС.
26
Богданов, М. С., and В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.
Full textAbstract:
Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю
27
Gryshchuk, О. K., А. V. Petryk, and Y. V. Yerko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МИТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ МІЖНАРОДНОГО СПРЯМУВАННЯ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 143–55. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.12.
Full textAbstract:
Вступ. Критичний аналіз літературних джерел свідчить про тенденції стабільного розвитку інтеграційних процесів у міжнародних виробничих структурах. Збільшення обсягів виробництва промислових товарів і харчової продукції вимагає створення нової та інтенсивного використання наявної інфраструктури виробничих формувань. Тому розробка конкурентоздатної митно-логістичної системи для обслуговування зовнішньоторговельних вантажопотоків є одним з головних завдань відповідних державних та комерційних структур. Мета. Особливість виконання зростаючих обсягів експортних та транзитних перевезень вантажів полягає у необхідності залучення до організації зовнішньоторговельних поставок потужних транспортних вузлів із відповідним інфраструктурним забезпеченням. З урахуванням специфіки розвитку економічних інтеграційних процесів таким можливостям відповідають морські торговельні порти. А інтенсивне використання наявної та створення новітньої інфраструктури суб’єктів господарської діяльності вимагає розробки технологічних і структурних засад для удосконалення перевезень зовнішньоторговельних вантажів. У статті досліджується методологія формування інфраструктури митно-логістичних систем експортного спрямування з урахуванням оцінки конкурентоздатності транспортних послуг. Результати. Розробка та практичне використання методів формування виробничої інфраструктури в транспортних вузлах ґрунтуються на засадах економічної інтеграції та удосконалення перевізних процесів. З’ясовано, що для транспортних вузлів важливою характеристикою є дотримання термінів накопичення та переробки імпортно-експортних вантажів. А із ускладненням завдань транспортного та митно-логістичного обслуговування виникає необхідність формування раціональної інфраструктури транспортних систем. Запропонована методологія формування інфраструктури транспортних вузлів дає можливість визначити шляхи інтенсивного використання наявних та створення перспективних виробничих потужностей митно-логістичних систем за умови оптимального розподілу матеріальних ресурсів. Висновки. В процесі проведення дослідження отримано нові результати для удосконалення методології формування митно-логістичної інфраструктури в транспортних вузлах. На підставі основних положень теорії системного аналізу отримано нові та доповнено наявні результати взаємодії окремих структурних елементів виробничих формувань міжнародного спрямування. Із використанням методу імітаційного моделювання розраховані інтегральні показники якісного транспортного обслуговування на прикладі експортних вантажопотоків. Проведене дослідження може бути корисним для підвищення ефективності транспортного обслуговування вантажопотоків у міжнародних виробничих структурах.
28
D, Svirin. "CHOICE OF METHODS OF ORGANIZATION OF INTERNATIONAL CARRIAGE OF CONSIGNMENTS IN LOGISTICAL CHAINS." National Transport University Bulletin 2, no. 47 (2020): 163–72. http://dx.doi.org/10.33744/2308-6645-2020-2-47-163-172.
Full textAbstract:
The article deals with the methods of delivery of ICCLC, such as: through, terminal, prefabricated and more. The influence of factors on the choice of a method of delivery of ICCLC. The object of study is the process of international road transportation of goods. The purpose of the work is to develop the main stages of the methodology of choosing the methods of the organization of ICCLC, depending on the conditions of transportation and customer requirements. To increase the efficiency of the ICCLC, one of the important tasks that carriers and freight forwarders solve is the choice of methods for organizing the ICCLC in logistics chains. It is advisable to use effective delivery methods in certain conditions of transportation, such as through, terminal, prefabricated, terminal (traction shoulders) and others. When choosing these methods, many factors are taken into account, such as the partisanship of international road transportation of goods, the geographical location of shippers and consignees, the state of highways and more. When organizing ICCLC using the above methods, different combinations are possible related to the particularities of transportation in the countries of departure and destination and the requirements of the cargo owners. The choice of the method of ICCLC organization is influenced by the criteria of ICCLC efficiency (for example, the time of delivery of goods, the cost of 1 km run of vehicle, the cost of 1 tkm of transport work, etc.). In addition to the above criteria, which help to determine the effectiveness of a particular method of delivery of goods, the rationality of the method in each individual situation depends on the possibility of the arrival of vehicle for unloading at the appointed time. This is because of the arrival time of the vehicle must be linked to other operations occurring at the terminal. The main stages of the methodology for selecting the organization of ICCLC are developed, taking into account the above factors and the impact of criteria on them. KEYWORDS: PARTITIONALITY, METHODS OF ORGANIZATION OF INTERNATIONAL CARGO TRANSPORTATION.
29
Новічонок, С. М., О. В. Бабіч, and І. В. Терентьєва. "Проблеми стандартизації аеродромно- технічного забезпечення державної авіації України та шляхи їх вирішення в умовах взаємодії з НАТО та міжнародної інтеграції." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(62), (June 8, 2020): 24–34. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.03.
Full textAbstract:
В статті проведений аналіз законодавчих документів України та іноземних держав, щодо аеродромно-технічного забезпечення (АТЗ) літальних апаратів та аеродромів. Наведені організаційні заходи за допомогою яких, можна мінімізувати брак транспортної авіації під час перевезень габаритних та негабаритних вантажів. В статті наведені дані, щодо інцидентів пов’язаних з наземним обслуговуванням повітряних суден (ПС), вказані причини подій під час АТЗ та наведена схема розташування спеціальних транспортних засобів наземного обслуговування, їх під’їзд та від’їзд від літака, щоб наглядно проілюструвати складність обслуговування ПС. На основі проведеного аналізу визначені основні шляхи усунення проблем стандартизації АТЗ в умовах взаємодії з НАТО та в процесі міжнародної інтеграції. Запропоновано використання методів системного аналізу та моделювання для обґрунтування конкретних заходів по удосконаленню процесів наземного обслуговування.
30
Khmurova, Viktoriia, and Oleksandra Rula. "ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕСІЙ В УКРАЇНІ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 165–72. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0215.
Full textAbstract:
Стаття розкриває зміст поняття концесії, її сутність, мету, шляхи реалізації концесійних проєктів. Вона присвячена актуальній на сьогодні темі розвитку української інфраструктури. Прийняття Закону України про концесію дозволило широко розглядати питання інвестування коштів юридичних осіб-резидентів України в деякі галузі промисловості, які мало фінансуються державою. Цей Закон розкрив такі поняття, як концесія, державно-приватне партнерство, концесійний договір, концесіонер. Розглянуто перелік перспективних проектів, що підлягають концесії, а саме морських портів та аеропортів, залізничних та автомобільних доріг. У статті розкриваються питання про аварійний стан, відсутність ремонту та реконструкції автодоріг, подальша можливість інвесторів розвивати їх протягом не менш ніж 10 років. Викладаються погляди на проблеми морських портів (низький потік пасажирів та вантажу, перспектива прибутку завдяки збільшенню обсягу перевалки вантажу), залізничних доріг і вокзалів (знос рухомого складу, зниження кількості міжнародних пасажирських та вантажних перевезень) та можливість їх вирішення також завдяки концесійному договору. Проаналізовано концепції концесії аеропортів, можливість і необхідність інвестування в них приватного капіталу, при цьому залишаючи їх у державній власності, надання преференцій та додаткових гарантій бізнесу. Узагальнюється практичний досвід державно-приватного партнерства в практиці багатьох держав, в яких ефективне управління приватного капіталу забезпечило високі результати. Виділяються й описуються характерні особливості інвестицій, пов'язані зі створенням нових і збереженням старих робочих місць при переході на новітні етапи розвитку підприємств. У висновку розкриваються можливі шляхи пошуку інвесторів і довгострокові перспективи співпраці державних і бізнес-структур, що дозволить подальший розвиток і збереження в державній власності стратегічно значущих об'єктів.
31
МОШАК, ГРИГОРІЙ. "Щодо поняття водного шляху у праві внутрішнього судноплавства придунайських країн." Право України, no. 2020/02 (2020): 260. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-260.
Full textAbstract:
Розвиток внутрішнього водного транспорту до 2030 р. передбачає його побудову на ґрунтовній політичній стратегії, яка підтримується достатніми та ефективними інструментами реалізації – координацією, інвестиціями, законодавством. Із аналізу результатів зарубіжних досліджень, зокрема права придунайських країн, випливає необхідність подальшої розробки поняття внутрішнього водного шляху та його нормативного вираження як важливої складової розвитку водного транспорту. Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних” на українську частину річки Дунай (від міста Рені до міста Вилкове, а також каналу Дунай–Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське) поширено статус внутрішнього водного морського шляху, що увійшло у протиріччя з Європейською угодою про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення. Зазначена невідповідність є наслідком недостатнього наукового та законодавчого визначення поняття внутрішнього водного шляху. Термін “внутрішній водний шлях” використовувався у працях дореволюційного вченого П. Казанського, у працях сучасників, таких як А. Кулько, А. Єфіменко, Г. Самойленко, Є. Самойленко, однак без його аналізу, поза зазначеним контекстом і без порівняння із правом придунайських країн – Румунії, Молдови, Німеччини. Метою статті є порівняльний аналіз поняття водного шляху у праві внутрішнього судноплавства за матеріалами України та окремих придунайських країн, вивчення практики його застосування та питань вдосконалення у контексті економічної ситуації. Це дасть змогу сформулювати висновки щодо поняття внутрішнього вод-ного шляху та пропозиції для його вдосконалення. Частка вантажів, що перевозяться внутрішніми водними шляхами, у структурі перевезень всіма видами транспорту в Україні досягає близько 1 %, тоді як у Європейському Союзі вона становить 7 %, у Німеччині – 12 %, у Румунії – 22 %. Існування у Німеччині численних джерел – ґрунтовних законів і великих за обсягом коментарів, монографій та написаних за матеріалами судових справ наукових статей відкриває перспективу запозичення позитивного досвіду визначення основних понять права внутрішнього судноплавства. Порівняльний розгляд поняття “внутрішній водний шлях” виявив існування факторів, які не сприяють його науковому та законодавчому визначенню, зростанню показників внутрішнього судноплавства. Вони розмивають межу між правом внутрішнього судноплавства та морським правом і реальну питому вагу перевезень, які здійснюються окремими видами транспорту. Україна, Молдова і Румунія як учасники низки багатосторонніх і двосторонніх міжнародних конвенцій, договорів, програм мають широкі можливості спільної розробки єдиного підходу і критеріїв щодо визначення поняття внутрішнього водного шляху.
32
Nemchuk, O. O., N. A. Vereshchaka, and S. P. Onyshchenko. "СУТНІСТЬ ТА СПЕЦІФІКА ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЄКТІВ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 135–48. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.13.
Full textAbstract:
Вступ. Успішність інфраструктурних заходів визначається успішністю реа- лізації відповідних проєктів: навіть дуже своєчасні і необхідні заходи можуть не бути доведені до логічного кінця або не забезпечити отримання необхідного результату, якщо управління відповідними інфраструктурними проєктами здій- снюється неналежним чином. Тому для забезпечення успішності та ефективнос- ті цієї категорії проєктів необхідна відповідна теоретична база для підтримки процесів управління. Фундаментом цієї теоретичної бази має бути чітка іден- тифікована сутність та специфіка інфраструктурних проєктів у сфері водного транспорту, бо саме це визначає специфіку процесів управління цими проєктами. Метою дослідження є ідентифікація основних видів інфраструктурних проєк- тів у сфері водного транспорту і встановлення їх специфіки як основи для роз- робки моделей і методів ефективного управління цими проєктами. Результати. У цьому дослідженні ідентифіковано сутність і специфіка інфраструктурних проєктів на водному транспорті. Визначено логічний ланцюжок впливу стану і параметрів цієї інфраструктури на різні параметри транспортного обслугову- вання і конкурентоспроможність транспортної системи країни. Отже, стан інфраструктури визначає безпеку судноплавства, формує обмеження на розмір суден (і, відповідно, розмір вантажних партій), а також зумовлює час рейсу суд- на і доставки вантажу. Таким чином, розвиток інфраструктури водного тран- спорту є необхідним чинником підвищення конкурентоспроможності портів та ефективності морських і річкових перевезень. Крім того, розвиток технологій і діяльність міжнародних організацій (наприклад, ІМО) зумовлюють більш високі вимоги до забезпечення безпеки судноплавства, що також відбивається на вимо- гах до інфраструктури. Крім того, інфраструктура водного транспорту підда- на не тільки «моральному» старінню, а й природному «зносу», причому більшою мірою, ніж в інших видів транспорту. Це пояснюється «агресивністю» водного середовища і природними процесами (наприклад, замулюванням дна). Встановле- но основні види інфраструктурних проєктів на водному транспорті: модерніза- ція об’єктів; заміна об’єктів; відновлення об’єктів; розвиток існуючих об’єктів; створення нових об’єктів. Визначено продукти інфраструктурних проєктів – це об’єкти інфраструктури, які або створюються, або змінюються (відновлення, заміна, модернізація, розвиток). Встановлено цілі і місію цієї категорії проєк- тів. Висновки. Отримані результати є основою для розробки моделей і методів управління інфраструктурними проєктами на водному транспорті.
33
Кунда, Неоніла. "ОПТИМІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІГРОВИХ МОДЕЛЕЙ." InterConf, September 20, 2021, 232–46. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.09.2021.029.
Full textAbstract:
Транспортні послуги повинні надаватися з оптимальною якістю за прийнятним тарифом. Тариф залежить від витрат на доставку вантажу. Наведено приклад контейнерного перевезення у змішаному сполученні. Досліджено автомобільно-морську і залізнично-морську схему організації перевезення. Розглянуто можливість зниження тарифів шляхом залучення зворотних контейнерів. З використанням математичної моделі «гра з природою» визначено оптимальний розмір знижок, які може отримати замовник.
34
Сидоренко, Катерина, and Карина Цикало. "СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАНТАЖНИХ АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ УКРАЇНИ." InterConf, February 21, 2022, 95–101. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2022.011.
Full textAbstract:
У даному дослідженні висвітлюється сучасний стан та закономірності розвитку української авіатранспортної галузі, проаналізовано ефективність здійснення вантажних міжнародних авіаперевезень, визначено переваги та недоліки авіаперевезень вантажів, а також висвітлені нагальні проблеми, які необхідно вирішити найближчим часом, аби підвищити конкурентоспроможність України на світовому ринку авіаційних послуг.
35
Phsyk-Kovalska, О., and V. Zmiievskyi. "METHODS OF OPTIMIZATION OF COSTS OF ENTERPRISES MAKING INTERNATIONAL FREIGHT TRANSPORTATION ON THE EXAMPLE OF PE "VMV - TRANS"." Economic scope, 2019. http://dx.doi.org/10.32782/2224-6282/152-4.
Full text