Academic literature on the topic 'Мікроорганізм'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мікроорганізм.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мікроорганізм"
1
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Full textAbstract:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
2
Kolomoets, V. V., I. E. Sokolova, and O. A. Svjatun. "Участь мікроорганізмів у процесах біодеградації відходів." Biosystems Diversity 17, no. 3 (November 30, 2009): 28–32. http://dx.doi.org/10.15421/010963.
Full textAbstract:
Установлено, що для утилізації продуктів піролітичної деградації відходів можуть бути застосовані мікроорганізми. Вивчено вплив унесення мікроелементів у мікродозах на здатність виділених ґрунтових культур мікроорганізмів рости на бідних живильних середовищах, які моделюють співвідношення кінцевих продуктів піролізу. Показано позитивний вплив унесення MnCl2, K2HPO4, NH4NО3, а також комплексу мікроелементів на здатність виділених мікроорганізмів накопичувати біомасу та асимілювати субстрат. Серед двох виділених і досліджених ґрунтових культур найперспективнішими є мікроорганізми роду Bacillus.
3
Шкромада, О. І., and Ю. А. Дудченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 4 (55) (May 10, 2022): 38–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.6.
Full textAbstract:
Невиправдане та неконтрольоване використання протимікробних препаратів у тваринництві може призвести до збільшення антибіотикорезистентності та вплинути на здоров’я тварин та людей. Дослідження проводились у господарстві з вирощування великої рогатої породи голштин худоби України ТОВ агрофірма «Лан» у період березень-квітень 2021 року. Проводили моніторинг мікроорганізмів у господарстві, визначали їх кількість і видову належність. В якості елективного середовища для Escherichia використовували агар Ендо; визначення Staphуlococcus aureus проводили на агарі Чистовича, визначення грибів та дріжджів – на агарі Сабуро. Застосовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення Mycoplasma spp.. Також визначали антагоністичні властивості пробіотичних штамів Bacillus методом дифузії в агарові лунки. Визначали розмір зони затримки росту у мм навколо різних штамів: Bacillus amyloliquefaciense NR 59, Bacillus mucilaginosus ACH 82, Bacillus coagulans ALM86, Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus pumilus LA 56 в розведенні 1×109, КУО/г. В якості контролю використовували диски з антибіотиком цефалексином. В кожну лунку з м'ясо-пептонним агаром з відповідним ізолятом вливали відповідний штам пробіотичного мікроорганізму. Далі проводили інкубацію протягом 24 годин за температури 37 ºС та визначали демаркаційну зону навколо кожної лунки. Визначені основні збудники захворювань молочних телят на фермі: S. agalactiae (23 %), S. aureus (11 %), S. epidermidis (18 %), E. fecalis (10 %), E. coli (12 %), Mycoplasma spp. (7 %), гриби Candida (9 %) та асоційована мікрофлора (10 %). Визначено три пробіотичних штамів мікроорганізмів, до яких проявили найбільшу чутливість мікроорганізми ізольовані у приміщенні телятника. Встановлено, що Bacillus coagulans ALM 86 проявляв антагоністичні властивості більше порівняно з антибіотиком стосовно S. agalactiae – на 18,93 %; Candida – на 29,16 %; S. aureus – на 15,56 %. Штам Bacillus pumilus LA 56 пригонічував більше ніж цефалексин ріст колоній S. epidermidis на 20,49 %; E. coli 28,78 %; Candida – на 7,33 %. B. Megaterium NCH 55 проявляв протимікробні властивості до S. aureus та E. fecalis однакову з антибіотиком цефалексином. В результаті проведених досліджень визначені пробіотики, які можуть стати альтернативою для заміни антибіотиків. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення механізму дію пробіотиків Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus coagulans ALM 86 та Bacillus pumilus LA 56 на патогенні мікроорганізми та визначення терапевтичного ефекту на тварин.
4
Bai, U. A. "КВАРЦ. УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ. ОЗОН. ВПЛИВ НА ВІРУС COVID-19." Медсестринство, no. 2 (July 8, 2020): 41–42. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11238.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вплив ультрафіолетового випромінювання, кварцу та озону як на людський організм, так і на мікроорганізми. Пояснено, що внаслідок дезактивації ДНК бактерій, вірусів та інших патогенних мікроорганізмів руйнується їх здатність до розмноження та виникнення хвороби, що робить доцільним використання ультрафіолетового випромінювання з метою дезінфекції, особливо в період такої вірусної епідемії, як COVID-19.
5
Vlasenko, V. V., and S. V. Kryzhak. "БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В М’ЯСНОМУ ФАРШІ НА ЕТАПІ ПОСОЛУ З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУР РЦІ-47 ТА СБІ-05." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 8, 2016): 139–42. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6828.
Full textAbstract:
В роботі досліджено доцільність використання мікроорганізмів що надають м’ясному фаршу характеристик, які покращують мікробіологічні та органолептичні показники готового продукту. До таких культур відносяться мікроорганізми з пробіотичними властивостями як правило це біфідобактерії, лактобацили та пропіоновокислі мікроорганізми. Молочнокислі бактерії володіють антагоністичною активністю, завдяки збродженню вуглеводів до молочної кислоти, здатністю руйнувати токсичні метаболіти, рости в анаеробних умовах, накопичувати ароматичні з’єднання, редукуючі речовини. При виробництві ковбас важливу роль мають біохімічні процеси на першому етапі виробництва, тобто посолі сировини, в залежності від того як швидко почнуть розвиватися молочнокислі мікроорганізми, забезпечується виготовлення якісної продукції. Вплив різних стартових культур, особливо двох- та трьохштамових на гідролітичні зміни м’язових білків та активність катепсинів, вологозв’язуючу здатність м’ясного фаршу процес, який потребує досконалого вивчення. З метою доцільності використання стартових культур було вивчено їх вплив на білки м’яса під час посолу. Внесення бактеріальних культур РЦІ-47(Lactobacillus lactis + Bifidobacterium longum) та СБІ-05(Lactobacillus maltaromicus + Bifidobacterium laсtis) (фірма «Тестмейкерс» Німеччина) дає можливість гарантовано отримати необхідний рівень розщеплення білків на стадії посолу, скоротити час посолу і отримати після термічної обробки продукт з високими органолептичними, мікробіологічними та технологічними показниками.
6
Bilyk, O. Ya, and G. V. Dronyk. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗБЕРІГАННЯ СИРОВАТКИ–СИРОВИНИ У ТЕХНОЛОГІЇ СИРУ «УРДА»." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (October 5, 2016): 161–64. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6834.
Full textAbstract:
Обґрунтовано основні параметри зберігання сироватки–сировини у технології сиру «Урда». Досліджено процес зберігання сироваток овечої та коров’ячої протягом 24 год. – свіжої після охолодження до температури (4±2) °С і після пастеризації за температури (72 ± 2) °С протягом 15…20 с з подальшим швидким охолодженням до температури (4±2) °С. Показано, що при необхідності зберігання сироваток овечої та коров’ячої перед виробництвом сиру «Урда» понад 3 години необхідно здійснювати теплове оброблення їх за температури (72 ± 2) °С протягом 15…20 с з подальшим швидким охолодженням до температури (4 ± 2) °С.
При зберіганні пастеризованих охолоджених овечої та коров’ячої сироваток КМАФАнМ протягом 24 годин зберігання збільшується, яке обумовлено наявністю в основному, спороутворюючих та термостійких мікроорганізмів. Спороутворюючі мікроорганізми роду Bacillus у біохімічному відношенні є неактивними при низьких температурах зберігання. Для термостійких мікроорганізмів родів Enterobacter і Micrococcus мінімальна температура розвитку складає 20…22 °С. Саме тому титрована кислотність пастеризованих охолоджених сироваток протягом перших 6–ти годин зберігання залишається незмінною, а через 24 години зберігання збільшується лише на 1,0 °Т.
7
Mishyna, M., M. Gonchar, O. Logvinova, H. Isaieva, and M. Basiuk. "DISTRIBUTION OF THE CAUSATIVE AGENTS OF RESPIRATORY TRACT INFECTIONS IN CHILDREN." Inter Collegas 7, no. 1 (April 16, 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.35339/ic.7.1.38-44.
Full textAbstract:
DISTRIBUTION OF THE CAUSATIVE AGENTS OF RESPIRATORY TRACT INFECTIONS IN CHILDREN.
Mishyna М., Gonchar M., Logvinova O., Isaieva H., Basiuk M.
The study aimed to investigate prevalence of microorganisms depending on the site of isolation and disease. The study involved 48 children aged 1 year to 17 years. Acute bronchitis (54, 17%), community-acquired pneumonia (CAP) (33, 33%), bronchial asthma (12, 50%) were diagnosed. Were isolated 173 strains of microorganisms. Gram-positive microorganisms were detected 106 strains (61, 3%), Gram-negative microorganisms - 49 strains (28, 3%), fungi - 18 strains (10, 4%). We investigated 100 samples from nose (nasal swabs), pharynx (throat swabs) and sputum. In 83 cases were isolated Gram-positive microorganisms, in 36 cases were isolated Gram-negative microorganisms, in 18 cases - fungi. Analysis reviled that Staphylococcus aureus most often isolated from patients with acute bronchitis; Gram-negative microorganisms most often detected from throat swabs, comparing with microorganisms detected from nose swabs and sputum.
Keywords: microorganisms, biofilms, respiratory diseases, children.
Анотація
ПОШИРЕНІСТЬ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ.
Мішина М.М, Гончарь М. О., Логвінова О.Л., Ісаєва Г.О., Басюк М.А.
Метою дослідження було вивчити переважання умовно-патогенних мікроорганізмів, які викликають захворювання органів дихання у дітей, в залежності від місця виділення та захворювання. У дослідженні було 48 дітей у віці від 1 року до 17 років. Пацієнти були з такими діагнозами: гострі бронхіти (54, 17%), негоспітальні пневмонії (33, 33%), бронхіальна астма (12, 50%). Було виділено 173 штама умовно-патогенних мікроорганізмів. Грампозитивних мікроорганізмів було виділено 106 штамів (61, 3%), грамнегативних мікроорганізмів – 49 штамів (28, 3%), грибів – 18 штамів (10, 4%). Було досліджено 100 зразків з зіву, носу, мокротиння. Грампозитивні мікроорганізми були виділені з 83 зразків, грамнегативні – з 36 зразків, гриби – з 18 зразків. Проведене дослідження довело, що Staphylococcus aureus найчастіше виділявся у пацієнтів з гострими бронхітами. Грамнегативні мікроорганізми частіш за все виділялись зі зразків із зіву в порівнянні з мазками з носу та мокротинням.
Ключові слова: мікроорганізми, біоплівки, захворювання органів дихання, діти.
Абстракт
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ИНФЕКЦИЙ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У ДЕТЕЙ.
Мішина М.М., Гончарь М. О., Логвінова О.Л., Ісаєва Г.О., Басюк М.А.
Целью исследования было изучить преобладание условно-патогенныхмикроорганизмов, вызывающих заболевания органов дыхания у детей, в зависимости от места забора материала и заболевания. Исследование включало 48 детей в возрасте от 1 года до 17 лет. Пациенты находились с такими заболеваниями: острые бронхиты (54, 17%), внегоспитальные пневмонии (33, 33%), бронхиальная астма (12, 50%). Всего было выделено 173 штамма условно-патогенных микроорганизмов. Грамположительных микроорганизмов было выделено 106 штаммов (61, 3%), грамотрицательных микроорганизмов – 49 штаммов (28, 3%), грибов – 18 штаммов (10, 4%). Было исследовано 100 образцов из зева, носа, мокроты. Грамположительные микроорганизмы были выделены из 83 образцов, грамотрицальные – из 36 образцов, грибы – из 18 образцов. В ходе исследования было доказано, что Staphylococcus aureus чаще всего выделялся от пациентов с острыми бронхитами. Грамотрицательные микроорганизмы чаще всего выделялись из мазков из зева по сравнению с мазками из носа и мокротой.
Ключевые слова: микроорганизмы, биопленки, заболевания органов дыхания, дети.
8
Мельничук, Ф. С., О. А. Марченко, and Г. В. Коваль. "Вплив неонікотиноїдних інсектицидів на мікробіом ґрунту на зрошуваних землях." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.8.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив діючих речовин неоні-котиноїдних інсектицидів тіаметоксаму, тіаклопридута клотіанідину на мікробні угруповання ґрунтув умовах зрошування. Методи. Відбір зразків ґрунтупроводився на дослідних ділянках державного під-приємства «Дослідне господарство «Брилівське»»ІВПІМ Національного академії аграрних наук Українипротягом 2019–2020 років на ділянках, де вирощу-вали гібрид томата Лампо F 1. Стаціонарні модельнідосліди проводили на базі державного підприємства«Центральна лабораторія якості води та ґрунтів»Інституту водних проблем і меліорації Національногоакадемії аграрних наук України. Проводилось моде-лювання краплинного способу поливу. Строки поливівзразків ґрунту визначались тензометричним методом.Ідентифікацію, виділення та культивування мікроорга-нізмів ґрунту проводили за загальноприйнятими бак-теріологічними методиками. Для визначення відсоткаваріації досліджених параметрів ґрунту під впливомрізних доз кожного інсектициду здійснено двонаправ-лений дисперсійний аналіз (ANOVA). Дослідженнявпливу препаратів на ґрунтові мікроорганізми прово-дили за застосування в 1-кратній, 5-кратній та 10-крат-ній дозах та за тривалості експозиції 1, 14, 28 до 56 діб.Результати. Встановлено, що в разі підвищення дозиклотіанідину та тривалості експозиції відбуваєтьсязбільшення колонієутворювальних одиниць фосфат-мобілізуючих бактерій, бактерій роду Azotobacterта іммобілізаторів мінерального азоту. Встановленонегативний вплив клотіадину на кількість колоніє-утворювальних одиниць мікроміцетів і педотрофнихбактерій. У разі педотрофних мікроорганізмів змен-шення популяції достовірно залежало від поєднаннядози та тривалості впливу препарату. Також кількістьколонієутворювальних одиниць мікроміцетів зменшу-ється залежно від дози та тривалості дії тіаметоксамута тіаклоприду. Педотрофні мікроорганізми й акти-номіцети були менш чутливими до дії тіаметоксаму,статично достовірно на чисельність їх популяціївпливала тривалість дії препарату. Бактерії – іммобі-лізатори мінерального азоту в разі збільшення дозий експозиції тіаметоксаму та тіаклоприду протягом14 та 28 днів суттєво збільшували кількість колоніє-утворювальних одиниць. Виявлено, що збільшеннядози тіаклоприду та часу експозиції позитивно впли-ває на популяції амоніфікувальних бактерій та родуAzotobacter. Висновки. Встановлено, що збільшенняколонієутворювальних одиниць бактерій – іммобіліза-торів мінерального азоту у ґрунті під впливом тіаме-токсаму, тіаклоприду та клотіанідину вірогідно свід-чить про участь цієї групи мікроорганізмів у процесахбіодеструкції випробовуваних неонікотиноїдних інсек-тицидів. Найбільш чутливими до дії досліджуваних пестицидів в умовах зрошення були ґрунтові мікроор-ганізми, які належать до мікроміцетів.
9
Пасенко, А. В., С. В. Дігтяр, О. А. Сакун, О. О. Никифорова, and І. І. Цимбал. "МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ «РАДОРОД» В АГРОСФЕРІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 110–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.13.
Full textAbstract:
В агротехнологіях перспективним способом підвищення родючості ґрунтів та інтенсифікації рослинного виробництва є застосування певних біохімічно активних штамів мікроорганізмів, що забезпечують гуміфікацію органічного складника рослинних залишків в умовах in situ. Існує лінійка біодобрив «Радород», різні його модифікації використовують залежно від агроумов та вирощуваної культури. У роботі досліджено ефективність застосування біопрепарату «Радород ПЗ», що міс-тить мікроорганізми-деструктори, які прискорюють мінералізацію складних органічних сполук і таким чином підвищують родючість ґрунту. Для обробки біодобривом були відібрані проби ґрунтів: чорнозему звичайного та чорнозему опідзоленого. Дослідження мікробоценозу ґрунтів після обробки препаратом «Радород ПЗ» проводили шляхом вивчення мікропейзажів ґрунтових зразків із застосу-ванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Вивчення загальної кількості аеробних мезо-філів та культуральних ознак колоній мікроорганізмів мікробоценозу дослідних зразків ґрунту прово-дили після посіву мікробіоти на поживне середовище МПА методом мікроскопічного дослідження. За культуральними ознаками визначено домінуючу групу мікроорганізмів класу Actinobacteria у змішаній культурі ґрунтової мікробіоти після застосування «Радород ПЗ». У разі додавання біопрепарату в чор-нозем звичайний спостерігається збільшення відсотку представників класу Actinobacteria від загальної кількості грунтової мікробіоти на 14 %, а при додаванні в чорнозем опідзолений – на 4 %. Відмінність вмісту мікроорганізмів у ґрунтах різного генезису пояснюється домінуванням Actinobacteria у середови-щах, збагачених залишками рослинного походження. Чорнозем опідзолений збіднений на гуміновий складник, тому динаміка розвитку актиноміцетів дещо уповільнена. Actinobacteria мають потужний ферме-нтний комплекс, є активними біодеструкторами. Рекомендовано використання біопрепарату «Радород ПЗ» для підвищення біологічної активності ґрунту. Перспективним є застосування біопрепа-рату «Радород ПЗ» для прискорення процесу мінералізації органічних відходів агровиробництва – рослинних залишків у польових умовах in situ. У роботі обґрунтовано застосування «Радород ПЗ» як біоагенту екологічної біотехнології з відновлення родючості ґрунтів, збільшення продуктивності рослинництва та підтримання екологічної рівноваги агроекосистем.
10
Herasymenko, S. I., M. V. Poluliakh, L. M. Panchenko, O. B. Liutko, A. S. Herasymenko, A. M. Babko, and E. M. Avtomieienko. "Вивчення факторів розвитку ускладнень після первинного тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 45–49. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.45.
Full textAbstract:
Мета. Виявити кореляційні зв’язки між мікробною контамінацією і регенераторним потенціалом кісткової тканини та визначити їх взаємний вплив на розвиток ускладнень після первинного тотального ендопротезування (ТЕП) кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом (РА).
Матеріали і методи. Результати мікробіологічних досліджень операційного матеріалу порівнювали з результатами клонування стовбурових стромальних клітин кісткового мозку. У дослідження було залучено 85 хворих з РА та ураженням кульшового суглоба ІІ стадії ІІІ фази та ІІІ стадії за Скляренком. Проаналізовані дані проведених згідно з чинними методиками мікробіологічних досліджень 147 зразків операційного матеріалу хворих, яким виконали первинне ТЕП кульшового суглоба.
Результати. Культури мікроорганізмів було виділено з операційного матеріалу 29,2% хворих з РА, яким виконали ТЕП кульшового суглоба.
Серед виділених 59 штамів мікроорганізмів переважали стафілококи та корінеформні палички – відповідно у 54,2 та 22,2% зразків. У 5,1% виділених культур ідентифіковано Streptococcus spp., у 22,0% – Corynebacterium spp., у 13,5% – неспороутворюючі анаероби, у 5,1% - грамнегативні мікроорганізми.
Висновки. Проведеним комплексним дослідженням з вивчення впливу мікробної контамінації тканин оперованих кульшових суглобів на активність регенераторних процесів після ТЕП у хворих з РА встановлено пригнічення остеогенного потенціалу в середньому на 30,4%, або майже у 2 рази, що можна вважати одним із механізмів виникнення ймовірних ускладнень та вживати заходи щодо їх профілактики.
Dissertations / Theses on the topic "Мікроорганізм"
1
Silich, Olena. "Biotechnological method of obtaining hyaluronic acid using recombinant microorganisms." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50642.
Full textAbstract:
1. Лич І. В., Угрин А. О., Волошина І. М. Гіалуронова кислота: біосинтез та використання. Український біофармацевтичний журнал. 2019. № 2. С. 6-13.
2. Manasa M., Sridevi V., Chandana Lakshmi M. V., Dedeepva J. A Review on Hyaluronic Acid. Int. J. Re. Chem. Environ. 2012. Vol. 2. P. 6-11.Hyaluronic acid is a naturally occurring linear glycosaminoglycan consisting of repeating disaccharides of glucuronic acid and N-acetylglucosamine, with unique biological and physicochemical properties. It is present in living organisms, in connective tissues such as skin and cartilage, in the umbilical cord, vitreous humor, synovial fluid and skin. Hyaluronan has good biocompatibility and does not cause a reaction to a foreign body or an allergic reaction during implantation, which allows it to be used in medicine and cosmetology. Biotechnological method of obtaining hyaluronic acid is the most promising, it is based on the cultivation of microorganisms-producers of hyaluronate. The creation of recombinant systems in various microorganisms to obtain hyaluronic acid, allows the study of enzymes. The main producers are microorganisms of the genus Streptococcus, as well as genetically engineered strains of Bacillus subtilis and Escherichia coli. Literary sources were reviewed to describe the complete manufacturing process.
Гіалуронова кислота є природним лінійним глікозаміногліканом, що складається з повторюваних дисахаридів глюкуронової кислоти та N-ацетилглюкукозаміну з унікальними біологічними та фізико-хімічними властивостями. Він присутній у живих організмах, у сполучних тканинах, таких як шкіра та хряща, у пупковому шнурі, склоподібним гумором, синовіальною рідиною та шкірою. Гіалуронан має гарну біосумісність і не викликає реакції на чужорідне тіло або алергічну реакцію під час імплантації, що дозволяє використовувати у медицині та косметології. Більш перспективним є біотехнологічний спосіб одержання гіалуронової кислоти є найбільш перспективним, він заснований на вирощуванні мікроорганізмів-виробників гіалуронату. Створення рекомбінантних систем у різних мікроорганізмах для одержання гіалуронової кислоти дозволяє вивчити ферменти. Основними виробниками є мікроорганізми роду Streptococcus, а також генетично інженерних штамів Bacillus subtilis та Escherichia coli. Літературні джерела були розглянуті для опису повного виробничого процесу.
2
Yaremov, Victor. "Tecnology of determination of the effect of antibiotics on the industrial streins by the disk diffusion metod." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50625.
Full textAbstract:
1. Ikeda H. Natural products discovery from microorganisms in the postgenomic era. Biosci. Biotechnol. Biochem. 2017. Vol. 81. P. 13–22.
2. Caplan, D. M., Ivana, S. and Caplan, M. E. Susceptibility to antibiotics of Bacillus anthracis strains. Roum. Arch. Microbiol. Immunol. 2009. Vol. 68 (2). P.106–110.
3. Lütke-Eversloh T., Bahl H. Metabolic engineering of Clostridium acetobutylicum: recent advances to improve butanol production. Curr. Opin. Biotechnol. 2011. Vol. 22. P. 634–647.The actuality of this topic is due to much interest has been to industrial biotechnology, which is often associated with reduced energy consumption, greenhouse gas emissions, and waste generation, and also may enable the paradigm shift from fossil fuel-based to bio-based production of value-added chemicals The fundamental force that drives the development and implementation of industrial biotechnology is the market economy, as biotechnology promises highly efficient processes at lower operating and capital expenditures. Still there are major problems in the production, like the use of antibiotics, and a large number of extracellular proteases, which attack secreted cloned foreign proteins. Актуальність цієї теми пов'язана з великим інтересом до промислової біотехнології, яка часто пов'язана зі зменшенням споживання енергії, викидами парникових газів, а також покоління відходів, а також може забезпечити парадигму зсуву від викопного палива на основі виробництва біохімічних речовин доданої вартості. Фундаментальна основа, яка веде розробку та реалізацію промислової біотехнології, є ринкова економіка, оскільки біотехнологія обіцяє високоефективні процеси при зниженні операційних та капітальних видатків. Тим не менш, у виробництві є великі проблеми, такі як використання антибіотиків, а також велика кількість позаклітинних продуктів, які секретують сторонні білки
3
Vasilenko, Sofia, and Софія Василенко. "Bacteria resistance to beta-lactam antibiotics." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50637.
Full textAbstract:
1. Pulok K. Mukherjee. Quality Control and Evaluation of Herbal Drugs: Evaluating Natural Products and Traditional Medicine. Elsevier, 2019. 762 p. 2. Kumar A., Schweizer H. Bacterial resistance to antibiotics: Active efflux and reduced uptake. Adv. Drug Deliv. Rev. 2005. Vol. 57. P. 513. 3. Antimicrobial Resistance: Tackling a Crisis for the Future Health and Wealth of Nations. Chaired by Jim O’Neill. London: Review on Antimicrobial Resistance. 2014. 16 p. 4. Thomas C. M., Nielsen K.M. Mechanisms of, and barriers to, horizontal gene transfer between bacteria. Nat. Rev. Microbiol. 2005. Vol. 3. P. 711–21.Increasing antibiotic resistance of microorganisms is one of the urgent and unresolved problems in the fight against pathogenic microorganisms. Antibiotic resistance of microorganisms can be true and acquired. True resistance is characterized by the absence of the antibiotic action of the target in microorganisms or the inaccessibility of the target due to the primary low permeability or enzymatic inactivation. Acquired resistance it is the property of individual bacterial strains to maintain viability at those concentrations of antibiotics that suppress the bulk of the microbial population. The formation of resistance in all cases is due to genetics - the acquisition of new genetic information or a change in the level of expression of its own genes. The most common cause of acquired resistance is the widespread use of a particular antibiotic, and the consequence is that previously sensitive strains become resistant. Beta-lactam antibiotics - penicillins, cephalosporins have been used for the longest time in clinical practice, so the problem of resistance to them is the most serious. Let’s consider the most common reasons of antibiotic resistance development: unreasonable appointment of antibacterial drugs (ABD), mistakes in choosing the ABD, errors in the choice of the ABP dosing mode, errors associated with the duration of antibiotic therapy.
Підвищення антибіотико-резистентності мікроорганізмів є однією з термінових та невирішених проблем у боротьбі з патогенними мікроорганізмами. Антибіотична резистентність мікроорганізмів може бути вприродним і придбаним. Справжня стійкість характеризується відсутністю дії антибіотиків на мішені в мікроорганізмах або недоступність цілі за рахунок первинної низької проникності або ферментативної інактивації. Отримана стійкість це властивість окремих бактеріальних штамів для підтримки життєздатності при цих концентраціях антибіотиків, які пригнічують основну частину мікробного штаму. Формування стійкості у всіх випадках обумовлена генетикою - придбанням нової генетичної інформації або зміною рівня вираження власних генів. Найбільш поширеною причиною придбаної стійкості є широке використання конкретного антибіотика, а наслідок полягає в тому, що раніше чутливі штами стають стійкими. Бета-лактамні антибіотики - пеніциліни, цефалоспорини були використані протягом тривалого часу в клінічній практиці, тому проблема стійкості до них є найбільш серйозною. Давайте розглянемо найпоширеніші причини розвитку антибіотикорезистентності: нерозумне призначення антибактеріальних препаратів (АБД), помилки у виборі АБД, помилки у виборі режиму дозування ABP, помилки, пов'язані з тривалістю антибіотикотерапії.
4
Ястремська, Лариса Сергіївна, А. С. Сухоріпа, В. О. Голубіцька, and Н. Л. Мачелюк. "АНАЕРОБНІ ЦЕЛЮЛОЛІТИЧНІ МІКРООРГАНІЗМИ." Thesis, Мегапринт, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10112.
Full text
5
Салазкіна, Г. Л. "Ферментативна активність мікроорганізмів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13403.
Full text
6
Липовська, Вікторія Вікторівна, Виктория Викторовна Липовская, and Viktoriia Viktorivna Lypovska. "Вплив лактобацил на умовно-патогенні мікроорганізми." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5079.
Full text
7
Баран, А. С. "Технологія ефективних мікроорганізмів змінює поняття чистоти." Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6518.
Full textAbstract:
Технологія Ефективних Мікроорганізмів дозволяє заселяти дружніми для людини мікробами навколишнє побутове середовище після прибирання та дезінфекції. Завдяки чому стає можливим не покладатись на долю випадку, а чітко контролювати склад навколишньої мікрофлори, що являється профілактикою багатьох захворювань.
8
Перешивайло, О. І. "Наночастинки срібла – нова зброя проти мікроорганізмів." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44225.
Full textAbstract:
Незважаючи на наявність значної кількості антибіотиків та антисептичних препаратів, інфекції залишаються головною причиною захворюваності та смертності у всьому світі. Широке поширення
антибактеріальних засобів призвело до зростання числа антибіотикорезистентних штамів. На пошук нових препаратів із антибактеріальними властивостями спрямовані зусилля багатьох науковців. Одним із перспективних напрямків вирішення даної проблеми є дослідження протимікробних властивостей металів.
9
Бєлікова, О. Ю., and Лариса Сергіївна Ястремська. "ВИВЧЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ ДО ВАЖКИХ МЕТАЛІВ." Thesis, Мегапринт, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10137.
Full text
10
Васильченко, Ольга Анатоліївна. "ВПЛИВ НАНОЧАСТИНОК НА АДГЕЗИВНІ ВЛАСТИВОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ." Thesis, Мегапринт, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10103.
Full textBooks on the topic "Мікроорганізм"
1
Курдиш, І. К. Інтродукція мікроорганізмів у агроекосистеми. Київ: Наукова думка, 2010.
Find full text
2
Депонування та зберігання інноваційних мікроорганізмів. Київ: Знання України, 2004.
Find full text
3
Методичні рекомендації до спецпрактикумів "Віруси мікроорганізмів", "Віруси рослин" та "Молекулярна біологія вірусів". Київ, 1997.
Find full text
4
Ткаленко, Г. М., О. І. Борзих, С. В. Гораль, and В. В. Ігнат. Методики захисту овочевих культур за органічного землеробства від шкідливих організмів. Інститут захисту рослин НААН, 2021. http://dx.doi.org/10.36495/udc632.937/orhanichnezemlerobstvo/izr.2020.
Full textAbstract:
Наведено методики обстежень для виявлення чисельності шкідників, зараженості збудниками хвороб та захисту овочевих культур від шкідливих організмів за органічного землеробства. Розроблено технологічні параметри застосування біологічних препаратів на основі нових штамів ентомопатогенів і мікроорганізмів для обмеження чисельності шкідників і для контролю хвороб в агроценозах овочевих культур. Досліджено вплив на ріст і розвиток овочевих рослин, урожайність. Наведено ефективність біологічних препаратів за різних способів застосування проти поширених хвороб і фітофагів капусти білоголової та огірків у відкритому ґрунті. Для фахівців сільського господарства, овочівників, науковців, аспірантів, студентів профільних вищих навчальних закладів.
5
Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.
Full textAbstract:
В монографії узагальнено результати багаторічних мікробіологічних досліджень Чорного моря, які були здійснені науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. З використанням класичних методів і метагеномного аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. Наведено характеристику представників окремих таксономічних і фізіологічних груп мікроорганізмів чорноморської мікробіоти. Значну увагу приділено актинобактеріям, ізольованим з води Одеської затоки та факультативно-анаеробним споротвірним бактеріям, виявленим вперше в глибоководних осадах Чорного моря, характеристиці геномів, екзометаболомів та їх біотехнологічному потенціалу.
Book chapters on the topic "Мікроорганізм"
1
Штеніков, М. Д., and В. О. Іваниця. "Аеробні споротвірні бактерії глибоководних осадів Чорного моря." In Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.4.
Full textAbstract:
З глибоководних відкладень Чорного моря виділено ізоляти споротвірних бактерій, які методом аналізу профілів жирних кислот віднесено до 14 видів родів Bacillus, Paenibacillus та Brevibacillus. Виділені бактерії охарактеризовані за антагоністичною активністю по відношенню до опортуністичних патогенів людини. За результатами скринінгу було відібрано Bacillus velezensis ONU 553, B. pumilus ONU 554та B. subtilis ONU 559. Загальні характеристики геномів цих бактерій укладаються в діапазон значень, властивий відповідним видам. Методом рідинної хромато-масспектрометрії у бактерій штаму Bacillus velezensis ONU553 виявлено та ідентифіковано 90, B. pumilus ONU 554 – 33, B. subtilis ONU 559 - 43 екзометаболіти. Серед них виявлено антибіотики класів ліпопептидів та амікумацинів, а також пентапептид GPFPI. Виявлені сполуки, які ідентифіковані для бацил вперше, потребують подальшої верифікації. Для ряду сполук вперше ідентифіковано біосинтетичні генні кластери. Розраховані за профілями жирних кислот індекси термофільності та аналіз амінокислотних спектрів за методом Moura (в авторській модифікації) вказують на неаборигенність штамів B. velezensis ONU 553 та B. subtilis ONU 559 для донних відкладень. Виділені і вивчені штами морських бактерій поповнили Колекцію морських мікроорганізмів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а отримані дані щодо геномів та екзометаболомів морських бактерій можуть слугувати науковою основою для розробки нових фармацевтичних препаратів.
Reports on the topic "Мікроорганізм"
1
Комарова, Олена Володимирівна. Методи мікробіологічних досліджень у курсі біології, 11 клас. Київ. Біологія і хімія в школі., 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1854.
Full textAbstract:
Під час виконання лабораторних робіт в 11 класі школярі ознайомлюються з такими методами мікробіологічних досліджень як культивування мікроорганізмів та седиментаційний метод мікробіологічного дослідження повітряного середовища. У статті виділено спільність та відмінність між двома роботами мікробіологічного змісту і розглянуто деякі практичні аспекти формування методологічних знань учнів в 11 класі. Перспективи подальшої розробки проблеми вбачаємо у визначенні структури методологічних знань школярів з біології, їх класифікації, з’ясуванні можливостей різних організаційних форм вивчення біології для засвоєння учнями нормативних знань і подальшій розробці методики їх формування на лабораторному практикумі з біології в основній та старшій школі.