Relevant bibliographies by topics / Мікросередовище / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мікросередовище.

Journal articles on the topic 'Мікросередовище'

Author: Grafiati

Published: 3 May 2022

Last updated: 22 June 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Мікросередовище.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

Дідок, Ю. В. "Мікросередовище організацій у галузі ветеринарної медицини". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2015): 109–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.03.18.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості зовнішнього се-редовища організацій у галузі ветеринарної медици-ни. Виділено і охарактеризовано групу факторів пря-мого впливу (дії). Сформульовано визначення та роз-крито сутність поняття «мікросередовище закладівветеринарної медицини», під яким слід розуміти су-купність факторів прямої дії, які безпосередньовпливають на функціонування організацій у галузіветеринарної медицини та відчувають на собі їхвплив, визначають стратегічно важливі рішення таформують систему відносин (зв’язків) між організа-цією та постачальниками, конкурентами, спожива-чами ветеринарних товарів і послуг, трудовими ре-сурсами, фінансовими інститутами, органами дер-жавної влади, громадськими організаціями та засо-бами масової інформації. The article discusses the features of externalenvironment of organizations in the field ofveterinary medicine. The group of factors of directinfluence were allocated and characterized. Thedefinition of the notion «Microenvironment of establishmentsof veterinary medicine» was formulatedand its essence was disclosed.Microenvironment of establishments of veterinarymedicine should be understood as a complex offactors of direct impact, which directly affect thefunctioning of the organization in the field of veterinarymedicine and they are exposed to their influence,they are able to determine the strategic decisionsand to form a system of relations(connections) between the organization and itssuppliers, competitors, consumers of veterinarygoods and services, human resources, financialinstitutions, governmental authorities, civil societyorganizations and the media.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бочко, О., О. Клювак, О. Зарічна, У. Балик та М. Бачинська. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАКРО ТА МІКРОЧИННИКІВ НА РИНОК ТАВАРІВ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 387–97. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251467.

Full text

Abstract:

Анотація. Запропоновано сукупність критеріїв кількісної оцінки впливу факторів макро- і мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності. Дослідження визначає основні чинники впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності, зокрема пандемію, кліматичні умови, обсяги експорту та імпорту продукції, попит на продукцію, податкову політику, державну систему стандартизації, захист прав споживачів, рівня доходів споживачів і виробників, ринки продажу, асортимент продукції на ринку, конкурентоспроможність продукції, інфляцію, посередників, інформаційне забезпечення ринку, науково-технічний прогрес. Обґрунтовано, що серед макрочинників найбільший вплив на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності мають пандемія, інфляція, конкурентоспроможність продукції. Слід зазначити, що пандемія COVID-19 внесла свої корективи у функціонування ринку основних товарів. Зокрема, на початку кризи спостерігалося зростання попиту на товари першої необхідності, однак споживачі швидко адаптували свою модель поведінки до нових вимог. Серед факторів впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності названо такі: споживчі характеристики товару, наявних конкурентів, застосування інноваційних технологій, екологічні властивості товарів, матеріально-технічне забезпечення, якість продукції, обсяг споживання населенням і маркетингове забезпечення. Серед виділених найбільшу питому вагу мають споживчі характеристики товару, обсяг споживання населенням, наявні конкуренти та якість продукції. Результати дослідження обґрунтовано на основі розрахунків коефіцієнта конкордації. Результати проведених досліджень доводять парадокс у нинішніх умовах правового забезпечення реалізації продукції. Зокрема, з одного боку, правові умови функціонування ринку товарів першої необхідності є недосконалими, з другого — він практично функціонує, демонструючи цілком позитивні результати. Ключові слова: ринок товарів першої необхідності, ринкова кон’юнктура, мaкросередовище, мікросередовище, коефіцієнт конкордації. Формул: 2; рис.:0; табл.: 3; бібл.: 14.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Чепурда, Лариса, та Ігор Луцький. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОНТРАКТНОГО УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 2, № 6 (2022): 15–19. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.2(6).2022.3.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає в аналізі підходів до класифікації готельних мереж, що існують на вітчизняному та міжнародному ринках. Наведено визначення поняття «готельна мережа» різних відомих науковців. Усі ці визначення є схожими між собою, але деякі з них відрізняються окремими аспектами. Проаналізовано, які аспекти є спільними в цих визначеннях та які є ключовими, виходячи з цього в роботі систематизовано основні ознаки (критерії) та елементи, що характеризують готельні мережі. Окрему увагу приділено тим авторам, що розробили максимально повну характеристику цього питання. В публікації зазначено перелік цілей, що ставлять перед собою готельні мережі. Проведено поділ факторів, що впливають на стан та розвиток готельних мереж на дві групи та надано характеристику для кожної групи. Систематизовано показники макро- та мікросередовища підприємства, що стосується його економічного середовища. В свою чергу економічне середовище також було поділено на дві окремі категорії: макро- та мікросередовище. Визначено фактори прямої та непрямої дії, що впливають на готельне підприємство. Деталізовано основні тенденції розвитку готельних мереж. Визначено поняття «контракт». Систематизовано види контрактів, що постійно використовуються в сучасному житті. В публікації надано короткі історичні відомості про те, як виникло контрактне управління готельними мережами в світі. Розвиток контрактної форми господарювання сприяв підвищенню ефективності управління готелем, а також надходженню в готельне господарство інвестицій з інших сфер діяльності – банків, страхових компаній тощо. Проаналізовано основні умови, яких мають дотримуватись при укладанні договору. Визначено основні 5 етапів укладення контракту в готельному бізнесі. Контрактне управління є найефективнішим та найбільш результативним видом управління для готельних мереж, поміж з усіх інших що можуть бути. Управління готельною мережею за контрактом має як свої переваги, так і недоліки, що повинні мати на увазі керівники готельних підприємств. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи статистичного аналізу, методи формалізації, описові, аналітичні та синтетичні методи. Об’єктом дослідження обрано аналіз теоретико-методологічних засад контрактного управління готельними мережами в Україні та в світі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Vysochan, Lesia, та Svitlana Milevska. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЕКОЛОГО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 55–59. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.55-59.

Full text

Abstract:

Соціальне та природне середовище впливає на формування особистості школяра, причому не тільки макросередовище (умови існування, що оточують людину в суспільстві), але й мікросередовище – умови, створені безпосередньо в освітній установі. Краєзнавство, що поєднує в собі відомості природознавчі, історичні, мистецтвознавчі, з історії літератури, науки тощо, відіграє в цьому процесі вирішальну роль. Результатом професійної підготовки вчителя до еколого-краєзнавчої роботи у школі є краєзнавчі знання, уміння і навички. Окрім того, майбутній учитель усвідомлює взаємовплив його еколого-краєзнавчої підготовки на результати майбутньої професійної діяльності, свою роль у житті рідного краю, моральну спрямованість краєзнавчих знань. Він вчиться дивитися на навколишній світ не очима споживача, а очима творця, діяча, активного учасника перетворень, удосконалення навколишнього життя. Професійна підготовка вчителя початкових класів до майбутньої професійної діяльності є цілісним процесом, об’єднаним спільністю педагогічних цілей, завдань, функцій, спрямованих на досягнення кінцевого результату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Сарай, Н. І., та Д. О. Годзіра. "ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В МАКРО- ТА МІКРОСЕРЕДОВИЩІ". Трансформаційна економіка, № 1 (01) (10 березня 2023): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2023-1-11.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано значення ділової репутації торговельного підприємства у забезпеченні його конкурентоспроможності в макро- та мікросередовищі. Визначено, що ділова репутація – це певне формальне сприйняття характеристик, переваг та недоліків конкретного підприємства в середовищі функціонування, яке стимулює клієнтів віддавати перевагу продукції чи послугам саме даного ритейлера. Доведено, що ділову репутацію відносять до нематеріальних активів підприємства через притаманні їй наступні ознаки: відсутність матеріальної форми; здатність приносити економічну вигоду; довготривалий термін дії. Обґрунтовано, що на формування ділової репутації торговельного підприємства мають вплив чинники макро- та мікросередовища. Доведено, що для забезпечення позитивної ділової репутації торговельному підприємству слід акцентувати увагу на внутрішніх чинниках функціонування, а саме: фінансовому стані; організаційній культурі; якості товарів та послуг; якості менеджменту; інноваціях; управлінню персоналом; екологічній відповідальності; соціальним інвестиціям.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Василенко, Ольга Миколаївна. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ У МІКРОСЕРЕДОВИЩІ". Педагогіка та психологія, № 55 (7 грудня 2016): 3–13. https://doi.org/10.5281/zenodo.194523.

Full text

Abstract:

Актуалізація проблеми розвитку соціальної відповідальності школярів обумовлена необхідністю формування особистості, здатної усвідомлено спів ставляти власні дії з суспільними нормами, цінностями і оцінювати наслідки своїх дій і нести відповідь за них. Враховуючи, що розвиток соціальної відповідальності у шкільному віці йде по лінії розвитку їхніх якостей, мотивів, прагнень, поведінки, які з віком стають усе більше значущими у самореалізації, самопізнанні та спілкуванні в мікросередовищі (сім’ї, групі, громаді), розглянуто етапи (молодший, середній, старший шкільний вік) соціальної відповідальності і надано їм характеристику відповідно до вікових особливостей дітей. Охарактеризовано стадії (об’єктивна, гетерономна, автономна суб’єктивна, соціальна повинність, перехідна відносна, незалежність, переконаність) і механізми розвитку соціальної відповідальності дітей на кожному з етапів: молодший (наслідування, звичка, ідентифікація, емпатія, усвідомлення, становлення взаємовідносин, включення у нові види діяльності), середній (знання прав і обов'язків, їх дотримання, соціальна активність, морально-етичні принципи співжиття у мікросередовищі, здатність відповідати за власні дії) і старший (самоствердження, самовираження, самореалізація, професійне самовизначення, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, взаємна відповідальність, відповідальна взаємозалежність та ін.) шкільний вік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Федик, Оксана. "Психологія розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 387–93. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-387-393.

Full text

Abstract:

У статті розкрито особливості розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї. Показано, що саме у сімʼї проходить дуже важливий період формування ціннісної свідомості індивіда, коли цінності, що мають у батьків значення непорушних, механічно освоюються підлітком. Сімʼя виступає першою референтною групою, чиї норми та цінності він сприймає як власні та втілює їх у своїй поведінці. Через сімʼю підліток дізнається про особливу версію культури, засновану на позиції та досвіді членів сімʼї. Ціннісні пріоритети підлітків формуються не тільки цілеспрямованим впливом, словом батьків, а й усім їхнім життям. Будучи складовою того чи іншого етносу, сімʼя постає як мікросередовище етнічних процесів. Наголошується, що вплив сімʼї та її компонентів на розвиток ціннісних якостей особистості має складний, поліфункціональний характер. Формувальний потенціал сімʼї визначається можливостями, умовами здійснення кожною конкретною сімʼєю функцій, що розвивають і залежить від багатьох обставин: соціокультурного статусу сімʼї; освоєння батьками нових соціальних ролей; умов та способу життя сімʼї; складу сімʼї, стилю взаємин у сімʼї; загальної духовної атмосфери; ціннісних орієнтацій батьків; цінність сімʼї. Формувальний потенціал сімʼї загалом визначають як ступінь її можливостей у формуванні особистості, що реалізуються через усі сторони її діяльності, функцій. Ключові слова: сімʼя, цінності, особистість, розвиток ціннісних якостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Zinchenko, O. A., та U. D. Malyshko. "Розвиток методик аналізу мікросередовища підприємства на прикладі закладу аптечної галузі". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 280. http://dx.doi.org/10.15421/191631.

Full text

Abstract:

У сучасних умовах функціонування бізнесу все більшу роль відіграє аналіз середовища підприємства. Це – початковий етап формування стратегії діяльності підприємства, оскільки забезпечує відповідну базу для визначення місії і цілей його функціонування. Однак наявні методики аналізу більше концентрують увагу саме на факторах макросередовища, стосовно ж мікросередовища, то його досліджують комплексно, не акцентуючи на його винятковій ролі в процесі ухвалення управлінських рішень. Це обумовлює необхідність розвитку методики та підходів діагностики середовища бізнесу, їх апробації в умовах конкретного підприємства.Мета роботи – розробка на основі методів SWOT- і PEST-аналізу нової методики, яка дозволить оцінити вплив факторів мікросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності підприємства аптечної галузі.Розроблено нову методику CLCP-аналізу, за допомогою якої можна оцінити вплив факторів мікросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності підприємства. Для проведення нового аналізу було виділено чотири групи факторів мікросередовища, які в разі своєї зміни здатні впливати на діяльність підприємства. Це фактори впливу споживачів (Сonsumers), законодавства країни (Legislation), конкурентів (Сompetitors) і постачальників (Providers).Запропоновано алгоритм виконання CLCP-аналізу, який включає п’ять етапів: визначення факторів, які можуть впливати на діяльність компанії; аналіз значущості й ступеня впливу кожного фактора; оцінка імовірності змін факторів; оцінка реальної значущості фактора; складання зведеної таблиці CLCP-аналізу. Розроблено табличні форми подання інформації, що стосується CLCP-аналізу.Апробовано дану методику в умовах закладу аптечної галузі. Виявлено чинники, які можуть найбільше впливати на підприємство у разі зміни, – це поява нових вимог споживачів до асортименту, підвищення державою податків, застосування конкурентами нових технологій у сфері обслуговування та несвоєчасне постачання товару постачальниками. Проведено ранжування цих факторів на основі методу експертних оцінок. Запропоновано дії підприємства для мінімізації загроз і використання можливостей, що можуть виникнути у зв’язку зі змінами у мікросередовищі.На відміну від інших запропонована авторами методика дозволить повніше та комплексно оцінити фактори мікросередовища й деталізувати процеси, які в ньому відбуваються. Може бути застосована для здійснення бізнес-діагностики під час розробки конкурентної стратегії підприємства.Важливі наукові завдання як теоретичного, так і прикладного характеру в перспективі реалізації даної методики – вартісна оцінка впливу кожного фактора мікросередовища на фармацевтичне підприємство, розробка механізмів мінімізації ризиків, пов’язаних зі змінами мікросередовища, аналіз взаємозв’язку мікро- і макросередовища. Їх виконання сприятиме розвитку стратегічного менеджменту і впровадженню його підходів у практику підприємств фармацевтичної галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

A.O., Maiboroda. "EFFECT OF MICROENVIRONMENTFACTORS ON МARKETING ACTIVITY OF BAKERY ENTERPRISES". Scientific papers OF TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 38 (2018): 129–38. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2018-38-129-138.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Карпенко, А. В. "Функціональний взаємозв"язок маркетингу і логістики - основа удосконалення мікросередовища підприємства". Економіка та держава, № 8 (2007): 21–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Василенко, Ольга Миколаївна. "Роль соціальної компетентності у розвитку соціальної відповідальності учнів у мікросередовищі". Освітній вимір 47 (14 січня 2016): 85–90. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2435.

Full text

Abstract:

Василенко О. М. Роль соціальної компетентності у розвитку соціальної відповідальності учнів у мікросередовищі. У статті на основі аналізу сучасних досліджень розглядається соціальна відповідальність як механізм соціальної компетентності, що сприяє співробітництву в групі на основі обізнаності про соціально-правові норми співпраці, готовності виконувати обов’язок та нести відповідальність за свої дії. Автор уточнює вміння, що забезпечує формування соціальної компетентності учнів, розкриває значення принципу субсидіарності у розвитку соціальної відповідальності учнів на основі формування певної рефлексивної позиції учнів із використанням прийомів формування відповідальності за свої вчинки. Доведено, що якість оволодіння соціальною компетентністю учнями сприяє відтворенню та розвитку соціальної відповідальності на індивідуальному і мікросередовищному рівнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бінчева, П. Г. ,. "ВПЛИВ ФАКТОРІВ МІКРОСЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА РИНКУ ПЛОДІВ ТА ЯГІД". Scientific papers OF DMYTRO MOTORNYI TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES), № 4 (53) (27 грудня 2024): 133–38. https://doi.org/10.32782/2519-884x-2024-53-14.

Full text

Abstract:

Світові тенденції розвитку садівництва свідчать про поступове збільшення виробництва плодово-ягідної продукції за рахунок не лише розширенню площ, а й зростанню урожайності плодів та ягід. Це стало можливим завдяки запровадження нових технологій виробництва, основою яких є інтенсивні типи плодових насаджень та використання високопродуктивних сортів. Враховуючи посилення конкуренції в умовах відкритості ринку, пов’язаної асоціацією Європейського Союзу та Україною, без додаткових заходів з боку держави має великий ризик втратити плодово-ягідну галузь і поставити її у повну залежність від імпорту. Метою дослідження є визначення основних аспектів формування комплексу маркетингу на ринку плодів та ягід взявши за приклад підприємства по вирощуванню плодово-ягідних культур з врахуванням факторів мікросередовища. Об’єктом дослідження виступає процес формування комплексу маркетингу на ринку плодів та ягід. Визначення зовнішнього ближнього середовища, а саме мікросередовища, насамперед, потрібно виявляти як виробниче підприємство, яке є економічною одиницею, покликане переробляти ресурси, що надходять йому за плату з навколишнього середовища, створювати нові продукти (послуги) і реалізовувати їх зацікавленим суб'єктам ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Chernyavskyy, M., and H. Izhyk. "Dead wood in beech virgin forests as complex of microenvironment existence of mushrooms." Visnyk of the Lviv University. Series Geography, no. 45 (May 20, 2014): 144–49. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1159.

Full text

Abstract:

Phases and stages of the development of beech forests of Uholsk array of the Carpathians Biosphere Reserve were analyzed and stocks of dead wood in them were exemplified. 57 species of fungi on dead wood of beech were detected and identified. The role of dead wood, as the existence of micro fungi in beech forests, was learnt. Key words: dead wood, biodiversity, virgin forest, beech.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Ніколаєва Анжела. "ФІНАНСУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 21(83) (2025): 238–45. https://doi.org/10.36910/2707-6296-2024-21(83)-26.

Full text

Abstract:

У статті досліджено особливості фінансування вітчизняних підприємств будівельного сектору. Визначено ключові детермінанти макро- та мікросередовища, що впливають на структуру фінансового капіталу будівельних підприємств і можуть сприяти підвищенню ефективності його використання. Розглянуто проблеми фінансування будівельного бізнесу під час повномасштабної війни в Україні та окреслено основні макроекономічні напрями сприяння його розвитку в умовах сучасних викликів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Трусова, Н. В., та М. В. Костюк. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ КРИЗИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 39 (28 лютого 2023): 214–22. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2023-39-26.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано методичний підхід до нейтралізації кризи конкурентоспроможності підприємств переробної промисловості. Доведено, що конкурентоспроможність підприємств переробної промисловості визначається здатністю суб’єктів сільськогосподарського виробництва, що входять в їх цілісну економічну систему, нарощувати обсяги сировини при постійних деструктивних коливаннях ринку. Визначено умови виникнення квазікризового тиску на рівень конкурентоспроможності підприємств переробної промисловості. Розглянуто ризик-орієнтовані інструменти нейтралізації загроз на підприємствах переробної промисловості. Проведено комплексну діагностику кризи конкурентоспроможності в економічній системі підприємств переробної промисловості для своєчасного виявлення загроз їх економічного розвитку в умовах невизначеності макро- та мікросередовища. Представлено модель якісного та кількісного оцінювання ризиків суб’єктів сільськогосподарського виробництва та їх впливу на рівень конкурентоспроможності в економічній системі підприємств переробної промисловості. Обґрунтовано індикативний підхід до діагностики кризи конкурентоспроможності із визначенням ризик-орієнтованих інструментів її нейтралізації в економічній системі підприємств переробної промисловості. Розроблено ситуаційну матрицю нейтралізації кризи конкурентоспроможності в економічній системі підприємств переробної промисловості за різних ймовірнісних варіантів її виникнення. Обґрунтовано методику оцінки щільності взаємозв’язку між прибутком (збитком) та різними рівнями кризи конкурентоспроможності підприємств переробної промисловості. Запропоновано напрямки уніфікації кризи конкурентоспроможності підприємствах переробної промисловості в умовах невизначеності макро- та мікросередовища України. Визначено функціональну залежність показників ефективної діяльності підприємствах переробної промисловості від ризиків суб’єктів сільськогосподарського виробництва. Встановлено фактори зміни показників ефективної діяльності підприємств переробної промисловості при нейтралізації кризи конкурентоспроможності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Гавриш, Ю. О. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РИНКОВОЇ АДАПТИВНОСТІ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.13.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти управління ринковою адаптивністю видавничо-поліграфічних підприємств. Метою статті є розвиток наукових положень щодо забезпечення високого рівня ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств. Інформаційну основу проведеного дослідження становили праці науковців та дані, отримані у процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України. Для дослідження застосовано методи наукової абстракції, конкретизації (для виявлення напрямів та чинників забезпечення ринкової адаптивності), систематизації, групування та узагальнення (для розроблення схеми зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг). В процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України виявлено основні проблеми їх функціонування, на основі чого виявлено напрями підвищення ринкової адаптивності цих суб’єктів господарювання, такі як функціональний, техніко-технологічний, фінансовий, інформаційний та інтелектуальний. В межах кожного напряму виявлено основні завдання, які слід вирішити для досягнення вищого рівня ринкової адаптивності. Обґрунтовано наукові положень щодо посилення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на основі інтелектуалізації послуг, що передбачає процедуру розроблення унікальної комерційної пропозиції з комплексного корпоративного рекламного забезпечення. Запропоновано схему зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг, що може бути застосована для аналізу взаємозв’язків із контрагентами та виявлення вигід від співпраці підприємств із суб’єктами ринку. При цьому розроблення нової послуги корпоративного рекламного забезпечення передбачає те, що видавничо-поліграфічне підприємство стає інтегратором та співпрацює з багатьма іншими компаніями-підрядниками. Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення інструментарію забезпечення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на засадах Індустрії 4.0.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Смірнова, Дарина. "ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВАГОНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Молодий вчений, № 10 (122) (31 жовтня 2023): 237–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-10-122-47.

Full text

Abstract:

Проаналізовано готовність підприємств вагонобудування України впроваджувати інновації та підвищувати свій інноваційний потенціал в умовах мінливого ринкового середовища на основі результатів використання методів стратегічного планування PEST- та SWOT-аналізів. Визначено основні негативні тенденції макросередовища та мікросередовища, які безпосередньо впливають на підвищення ефективності роботи підприємств галузі, їх фінансову стійкість та конкурентоспроможність. За результатами аналізу розроблено рекомендації щодо доцільності використання інструментів стратегічного планування для оцінки інноваційного потенціалу вагонобудівних підприємств, зокрема ПАТ «Крюківського вагонобудівного заводу». Запропоновано шляхи інноваційного розвитку підприємства в сучасних ринкових умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Савченко, Т. В., О. В. Ніколюк та О. В. Родіна. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОГО ТОВАРНОГО РИНКУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 21 (29 жовтня 2024): 149–55. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2024.21.16.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто структуру маркетингових досліджень регіонального товарного ринку. Визначено принципи дослідження кон’юнктури регіонального товарного ринку. Запропоновано етапи дослідження регіонального товарного ринку (надання характеристики ринку; розробка методики вивчення кон’юнктури; збір і нагромадження кон’юнктурної інформації; аналіз кон’юнктури; прогноз кон’юнктури) та надано характеристику етапів. Визначено та розкрито більш детально такі фактори макросередовища регіонального ринку як: економічні, технологічні, політичні, правові, ресурсні, демографічні, соціально-культурні та міжнародні. Розкрито особливості взаємодії між факторами мікросередовища регіонального ринку за такими категоріями як: виробники продукції, споживачі, посередники, ринок як такий, комунікації. Уточнено етапність проведення кон’юнктурних досліджень регіонального ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Степаненко, С. В. "ВІДТВОРЕННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 25 (4 жовтня 2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/25.12.

Full text

Abstract:

У статті виявленні особливості складників, стадій та факторів відтворення ресурсного потенціалу суб’єктів аграрного бізнесу в умовах інклюзивної економіки. Систематизовано складові ресурсного потенціалу бізнес-суб’єктів за умов інклюзивних трансформацій агроекономіки. Обґрунтовано методичні підходи до організації процесу відтворення ресурсного потенціалу, основними з яких є: функціонально-інституційний, логістичний, ринковий та інклюзивний. Визначено стадії відтворення ресурсного потенціалу інклюзивного агробізнесу, що орієнтується на формування інтегрального ефекту створення додаткових цінностей, якими користуватимуться всі учасники інклюзивного процесу суспільного виробництва. Визначено систему факторів відтворення ресурсного потенціалу суб’єктів аграрного бізнесу, які доповнено впливом чинників мезосередовища галузі та мікросередовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Т. П., ЛУЧНИКОВА. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНЗИТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА РИНКУ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 87, № 2 (2020): 96–111. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.87-2-09.

Full text

Abstract:

У статті представлено напрями удосконалення механізмувикористання транзитного потенціалу підприємствами залізничноготранспорту. Доведена необхідність використання таких характеристиктранспортної системи, як реально затребувана та потенційнозатребувана. Запропоновано визначення сутності поняття«ефективного використання транзитного потенціалу підприємствамизалізничного транспорту на ринку вантажних перевезень». Визначеноосновні інструменти удосконалення механізму використаннятранзитного потенціалу підприємствами залізничного транспорту наринку вантажних перевезень на рівні мезосередовища: ведення гнучкоїтарифної політики, а на рівні мікросередовища: підвищенняінноваційності підприємств залізничного транспорту. Отриманавиробнича функція, яка показує вплив окремих факторів виробництва надоходи від транзиту вантажів. Оскільки дана виробнича функціявідображає взаємозв’язок між факторами виробництва, тозапропоновано використовувати її як критерій при виборі ділянокзалізничної мережі, на яких будуть впроваджувати інноваційні технікута технології першочергово.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Сирота, Маргарита, та Тетяна Дронова. "ДІЯЛЬНІСТЬ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПП «КАЙФ»". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 319–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-68.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості теоретичних та практичних засад формування і реалізації ефективної маркетингової стратегії підприємства з метою удосконалення товарної політики в умовах кризи. Проаналізовано діяльність підприємства на основі SNW-аналізу, що показав сильні сторони, які має ПП «Кайф» для розвитку, та слабкі, за якими потрібно пильно слідкувати. Було здійснено аналіз мікросередовища туристичного підприємства, визначено оцінку конкурентоспроможності туристичних послуг підприємства. Також було визначено оцінку позицій туристичного підприємства ПП «КАЙФ» серед головних конкурентів та зроблено аналіз зовнішнього середовища підприємства за допомогою PEST-аналізу. На основі цього запропоновано низку заходів, які потрібно втілити для розвитку ПП «Кайф» та підвищення конкурентоспроможності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Ilchuk, V. P., T. O. Shpomer та A. M. Shpomer. "ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". Actual problems of regional economy development 2, № 19 (2023): 143–59. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.19.143-159.

Full text

Abstract:

Проаналізовані існуючі підходи до оцінки інвестиційного потенціалу суб’єктів ринку, що обумовлені їх роллю в інвестиційному процесі: як об’єкта вкладення капіталу, як інвестора і як суб’єкта, який поєднує функції інвестора і об’єкта вкладення капіталу. У відповідності до цього пояснено виникнення різних видів інвестиційного потенціалу: «зовнішнього», що відповідає суб’єктам, функціонування і розвиток яких залежить від зовнішніх джерел інвестування, «внутрішній» - який стосується суб’єктів ринку, спроможних бути інвестором, і «сукупний», що відповідає тим суб’єктам ринку, які поєднують функції залучення коштів та їх інвестування. Виокремлені фактори макро- і мікросередовища, які формують складові «можливості» і «ресурси» для всіх видів інвестиційного потенціалу, при цьому фактори макросередовища характеризують інвестиційний клімат, а фактори мікросередовища – інвестиційну привабливість суб’єктів ринку. Так, до факторів зовнішнього середовища, які визначають інвестиційний клімат, відносяться такі: нормативно-правове поле; стан інвестиційного ринку, стан фінансово-кредитної системи, стан валютного регулювання, стійкість національної валюти і т. ін. А до факторів внутрішнього середовища, які визначають інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання, можна віднести: ефективність управління кадрами, фінансовими ресурсами, партнерськими зв’язками, перспективи економічного зростання і т. ін. Розроблена схема формування і використання сукупного інвестиційного потенціалу небанківських фінансових установ (НФУ), яка показує функціональні зв’язки між зовнішнім і внутрішнім інвестиційними потенціалами. Представлений алгоритм оцінки інвестиційного потенціалу НФУ. Відмічено наявність різних методик оцінки інвестиційного потенціалу. Зазначається, що на сьогодні відсутня єдина загальновизнана методика оцінки інвестиційного потенціалу, немає коректного поєднання якісних і кількісних показників його оцінки, що показує необхідність подальших досліджень зазначеної проблеми. В процесі дослідження встановлено, що існуюча практика оцінювання інвестиційного потенціалу суб’єктів господарювання, що поєднують функції залучення інвестиційних ресурсів і їх вкладання в інші суб’єкти ринку, показує спроби використання різнопланових показників якісної і кількісної оцінки інвестиційного потенціалу в одній методиці, що створює проблему їх корректного поєднання для достовірної оцінки зазначеного потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Мухіна, І. А., та І. В. Хорунжий. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МІСІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ГОСПОДАРСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.10.

Full text

Abstract:

Конкурентне середовище ринку передбачає взаємодію в одному просторі економічних суб’єктів, інтереси яких часто є протилежними за змістом: підприємців, споживачів товарів та послуг, найманих працівників, постачальників сировини та матеріалів, партнерів, соціальних і політичних інституцій та ін. Серед інструментів стратегічного управління, що сприяє оптимальному поєднанню інтересів суб’єктів ринку, – місія підприємства. Вона створює соціально-психологічні умови для гуманізації бізнесу та соціалізації економіки у цілому. У дослідженні розглянуто питання теоретичних засад та практичних особливостей формування місії науково-дослідного господарства. У ході роботи над темою отримано результати, які мають самостійне наукове та практичне значення: запропоновано використовувати метод субоптимізації для обґрунтування місії; визначено відмінності субоптимізації від оптимізації; рекомендовано визначати стратегічні цілі підприємства з урахуванням аналізу вимог учасників мікросередовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Василенко, Ольга Миколаївна. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ВИХОВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДІТЕЙ-СИРІТ У МІКРОСЕРЕДОВИЩІ ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ". Педагогіка та психологія, № 52 (19 березня 2016): 79–88. https://doi.org/10.5281/zenodo.47908.

Full text

Abstract:

The research of the problem of training of future social workers for social responsibility education of orphans is relevant due to the special role of a social worker in formation of moral and human values, in carrying out his role-based duties and giving an account of his own actions based on the activation of internal efforts among the students of socio-psychological rehabilitation centres for children. On the basis of structural components content of training of future social workers the means aimed at positive motivation of students for conscious self-development of personal potential in professional work with orphans (motivational axiological component), formation of professional competence in creating social and educational microenvironment for orphans (organizational competence-based component), mastering the techniques of social responsibility education of orphans in various activities (encouraging component) were presented. These means of enrichment of meaningful components stimulate students to take an active part in educational, scientific, research and social activities.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Ільчук, Валерій, та Ірина Лисенко. "Брендингові технології у створенні сильного бренду". Problems and prospects of economics and management, № 1(37) (2024): 9–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2024-1(37)-9-23.

Full text

Abstract:

Розглянуто умови ефективного формування і просування брендів, які мають враховувати фактори макро- і мікросередовища, а також фактори внутрішнього середовища фірми. Підкреслено важливість формування сильних брендів для забезпечення конкурентоспроможності фірм та їх економічного зростання. Охарактеризовано матеріальну й емоційну складові бренду, взаємодія яких створює синергетичний ефект впливу на споживачів, що підвищує його значущість. Розглянуто зміну споживацьких настроїв широких верств населення в умовах воєнного стану та необхідність врахування за таких умов нових викликів та загроз при розробці брендів. Підтверджено необхідність дотримання відповідності обіцянок бренду експлуатаційним характеристикам товару для забезпечення довготривалого існування бренду на ринку. Доведено, що відправною точкою реалізації брендингових технологій має бути всебічний аналіз експлуатаційних характеристик товару, привабливість його споживчих властивостей, що є основою створення сильного бреду. Наведено основні характеристики найбільш поширених брендингових технологій, розкрито їхню сутність та особливості. Розглянуто узагальнену схему створення бренду з відповідними етапами, що формалізує порядок реалізації брендингових технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Minchak, N. J. "Шляхи формування ефективної системи управління розвитком та використання персоналу підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15421/40280911.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості формування ефективної системи управління розвитком і використання персоналу підприємства. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності процесу управління розвитком і використанням персоналу. Розглянуто наукові підходи стосовно формування механізму управління розвитком і використанням персоналу. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій щодо управління розвитком і використанням персоналу підприємств. Визначено основні чинники, що впливають на ефективність процесу управління; основну мету процесу управління ефективністю діяльності. Обґрунтовано необхідність формування ефективної системи управління персоналом, використання механізмів і інструментів якої дає можливість керівникам підприємства ефективно управляти розвитком і використанням персоналу. Проаналізовано чинники, які впливають на ефективне функціонування системи управління. Розглянуто механізм управління розвитком і використанням персоналу підприємства. Доведено, що на механізм управління розвитком і використанням персоналу одночасно впливають чинники макро- та мікросередовища. З'ясовано роль виконавчих органів державної влади щодо ефективності управління розвитком і використанням персоналу, зокрема: планування, стимулювання, співпраця і контроль. Визначено провідну роль фахівців служби управління персоналом у формуванні ефективної системи управління на підприємстві. Розглянуто системний підхід щодо формування ефективної системи управління розвитком і використанням персоналу підприємства. Виокремлено основні цілі функціонування підсистеми управління розвитком і використанням персоналу підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бабій, Микола. "ВПЛИВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ БАТЬКІВ НА МОТИВАЦІЮ ДО НАВЧАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.144.

Full text

Abstract:

У статті розкривається проблема формування мотивації дітей до навчання у сучасній початковій школі. Зокрема акцентується увагу на проблемі впливу родин трудових мігрантів на формування інтересу до нового виду діяльності у власних дітей – першокласників. Одним із центральних факторів, що спонукає до появи та еволюції стимулу до навчання є вплив батьків. Від їх зусиль та наполягань формується зміст мотивації до навчання, від якого у майбутньому залежить тривалість інтересу та якість самої діяльності.Складні економічні обставини, які існують в Україні, спонукають старше покоління до пошуку привабливих умов праці за кордоном з високим заробітком. Відповідно, на тривалий час розриваються соціальні зв’язки між батьками та дітьми, що негативно позначається на процесіеволюції стимулів до навчання. Учень – першокласник не отримує належної емоційної підтримки та оцінки шкільних здобутків з боку родини.Аргументуючи свою позицію отриманими результатами, автор вказує на важливість включення мікросередовища у шкільні справи учнів, завдяки цьому у дітей формується стійке переконання, що власні здобутки цікаві для родини та будуть оцінені нею адекватно. Відповідно,така зацікавленість батьків впливає на стійкість, активність та зміст навчального стимулу, у протилежному випадку мотив «хочу вчитись» втрачає свою актуальність та силу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

ІЛЬЧУК, Валерій Петрович, Тетяна Олександрівна ШПОМЕР та Андрій Миколайович ШПОМЕР. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ". Economic Synergy, № 2 (30 червня 2023): 74–88. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-2-6.

Full text

Abstract:

Показана значущість суб’єктів фінансового ринку у розв’язанні проблеми забезпечення фінансовими ресурсами розвитку реального сектора економіки. Відмічена важливість небанківських фінансових установ в усуненні дефіциту фінансових ресурсів, розкритий потенціал їх розвитку і можливості за певних умов складати конкуренцію банківським установам. Виявлені проблеми розвитку небанківських фінансових установ та фактори макро- і мікросередовища, що знижують їх конкурентоспроможність на ринку фінансових послуг. Досліджені умови виникнення конкуренції між небанківськими і банківськими фінансовими установами, визначені зони їх монопольної та конкурентної діяльності на ринку фінансових послуг. Розкриті особливості діяльності небанківських фінансових установ, яка має вузькоспеціалізований характер та свої негативні і позитивні сторони. Визначені певні конкурентні переваги небанківських фінансових установ порівняно з банками, що робить їх серйозними гравцями на ринку фінансових послуг. Визначені ті види фінансових послуг , де небанківські фінансові установи складають вагому конкуренцію банкам. Виявлені також фактори, що забезпечують конкурентоспроможність небанківських фінансових установ та потенціал його нарощування. Досліджені шляхи підвищення конкурентоспроможності небанківських фінансових установ, основними серед яких є: запровадження цифрових фінансових технологій, організація рекламного супроводу фінансових послуг, мінімізація ризиків посередницької діяльності, державне регулювання діяльності небанківських фінансових установ, запровадження нових схем кредитування та зниження ціни позикового капіталу, використання досвіду європейських країн у сфері надання небанківських фінансових послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Ольшанський, Г. О., та О. О. Корогодова. "УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОПК УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.2.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто передумови виникнення та розвитку міжнародних договірних відносин у сфері оборонно-промислового комплексу. На основі використання загальнонаукових методів дослідження сформовано уявлення про міжнародні економічні відносини у сфері ОПК як складну глобальну багаторівневу систему. Звернено увагу на особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері. Зазначено, що в умовах глобалізації економічних відносин та посилення протекціоністських тенденцій окремих країн спостерігається значне зростання сукупних військових бюджетів світу. Проведено порівняння військових витрат у різних регіонах світу. Розглянуто процес формування та розвитку військово-технічної співпраці України з іншими країнами. Надано характеристику оборонно-промислового комплексу України. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на ефективність міжнародної торгівлі українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Розглянуто та визначено чинники, що впливають на обсяги експорту та імпорту товарів військового призначення. Виявлено важливість окремих чинників в економічному зростанні та збільшенні обороноздатності країни. Висвітлено специфіку міжнародних договорів в оборонній сфері. Визначено управлінські та організаційні особливості укладання міжнародних договорів для підприємств-спецекспортерів. Розглянуто процес формування договорів у сфері ОПК України. Запропоновано класифікацію чинників впливу на процес укладання міжнародних договорів. Серед чинників макросередовища зазначено політико-правові, науково-технічні, економічні, природно-екологічні. Серед чинників мікросередовища запропоновано виділяти директивні органи, контактні організації, ринок товарів та послуг, конкурентів, інфраструктурні параметри. Авторами підсумовано головні особливості та відмінності міжнародної торгівлі в оборонній сфері України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

АЛЕНДАРЬ, Надія, та Наталія СЕМЕНОВА. "ВЗАЄМОДІЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА СІМ’Ї ЯК ОСНОВА ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (26 жовтня 2023): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.3.1.

Full text

Abstract:

Роль сім’ї у суспільстві незрівнянна за своєю силою ні з будь-якими іншими соціальними інститутами, адже саме в сім’ї формується і розвивається особистість, відбувається оволодіння нею соціальними ролями, необхідними для щасливого життя в суспільстві. Сім’я є першим мікросередовищем, у якому дитина розвивається, формується, виховується, навчається. У родинному колі створюється природне середовище для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення. Дошкільний вік можна вважати тим періодом у житті дитини, коли вона практично щодня відкриває для себе щось нове та особливо активно пізнає навколишнім світ з його різноманіттям людських відносин, явищ і діяльності дорослих. Проте, соціально-педагогічні дослідження умов сімейного виховання, а також практика роботи сучасних закладів дошкільної освіти переконливо доводять, що батькам необхідна допомога спеціалістів-педагогів, спрямована на підвищення їхньої педагогічної культури, на створення в сім’ї та ЗДО середовища, яке сприяло б емоційному збагаченню дитини, її морально-духовному становленню. Ефективна взаємодія сучасного закладу дошкільної освіти та сім’ї можлива тоді, коли й ті, й інші усвідомлюють, що в них єдина мета – всебічний та гармонійний розвиток дитини. Забезпечити таку взаємодію можливо лише спільними зусиллями на засадах партнерства. У статті аналізуються різні трактування терміну «партнерство». Розглянуті принципи на яких ґрунтується педагогіка партнерства. Охарактеризовані функції, які виконує сучасна сім’я. Описані класичні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім’ї. Визначено умови ефективного партнерства ЗДО та сім’ї.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Darmanska, Iryna. "Підготовка майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах освітніх трансформацій". Педагогічний дискурс, № 34 (22 вересня 2023): 20–27. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2023.34.03.

Full text

Abstract:

У результаті здійсненого теоретико-методологічного аналізу, спираючись на дослідження в галузі філософії, управління, професійної педагогічної освіти та власний професійний досвід доведено, що сформована управлінська компетентність керівників закладів загальної середньої освіти є результатом їх готовності до практичної управлінської діяльності. Доповнено зміст феномена «управлінська компетентність», який тлумачимо як сукупність знань, умінь і навичок із теорії організації закладу освіти, побудови ефективної реалізації його структурних підрозділів, менеджменту, правових аспектів управління закладом освіти, стратегічного та інноваційного управління, управління освітньою та виховною діяльністю, статутною діяльністю, трудовими ресурсами, змістом внутрішньошкільного документування, інформаційними зв’язками, техніки управління, аудиту та оцінювання управлінської діяльності, психологічних аспектів управління, соціальної та екологічної безпеки діяльності, застосування освітніх технологій, а також наявність особистісно-професійних якостей для власної самореалізації, спрямованих на бажання до самоудосконалення, професійного розвитку та самоактуалізації, якими директор школи має ґрунтовно володіти для організації суб’єкт-суб’єктних відносин й створення ефективного внутрішнього та зовнішнього середовища, застосування технологій управління, прийняття адекватних управлінських рішень. Розроблено педагогічну систему формування управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти у процесі неперервної професійної підготовки, яка сприяє якісній реалізації освітнього процесу та впливає на результативність сформованості управлінської компетентності у магістрантів і представляє собою сукупність елементів макро- та мікросередовища закладу вищої освіти, об’єднаних єдиною метою, взаємозв’язком, що спрямовані на досягнення бажаного результату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Blozva, P. I. "ВИКОРИСТАННЯ МОЛОДДЮ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 78–92. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).43.

Full text

Abstract:

Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Назаревич, Вікторія. "ОЗНАКИ ОСТРАКІЗМУ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Психологія: реальність і перспективи, № 17 (30 грудня 2021): 77–87. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i17.239.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються ознаки остракізму в процесі адаптації до освітнього середовища. Вивчається розвиток учасників освітнього середовища, оскільки саме рівень психічного здоров’я та навчальних успіхів є основним показником екологічності освітнього простору.Висвітлюється явище психологічної адаптації як синтез складної взаємодії особистості й життєвих ситуацій протягом усього біодромального шляху. Здійснено аналіз взаємозалежності соціально-психологічної адаптації та проявів остракізму всередині навчальних груп: зміна навчального закладу може зумовлювати складність адаптації особистості в новому освітньому просторі та — як наслідок утворення явища остракізму або входження індивіда в нове навчальне середовище з наявністю в ньому остракізаторських тенденцій — провокує формування дезадаптаційних механізмів у цієї особи. Висвітлений основний механізм формування остракізаторських тенденцій у процесі адаптації особистості – проблема прийняття ціннісної системи нового освітнього середовища є вагомим чинником для утворення тенденцій остракізації всередині групи щодо окремого індивіда. Сформовано класифікацію показників соціально-психологічної адаптації: рівень розвитку особистісної інтелектуальної сфери; рівень розвитку емоційної сфери особистості; рівень розвитку комунікативної сфери індивіда. Відмічено, що недостатня розвиненість зазначених показників в остракізованої особистості може провокувати такі адаптаційні порушення: розвиток озлобленості, підозрілості, негативізму або й агресивності, ворожості тощо. Зроблено висновки в системі вивчення ознак остракізму в процесі адаптації до освітнього середовища про те, що успішність соціальної адаптації значною мірою залежить як від індивідуально-психологічних особливостей остракізованої особи, міри її особистісно-соціальної відчуженості, так і від остракізаторського впливу, його тривалості, структури й ієрархії мікросередовища. Подальший розгляд цієї проблеми вбачаємо в більш розгорнутому вивченні проблеми остракізації в навчальному середовищі та створенні корекційних програм для мінімізації вказаного явища в просторі освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Зозульов, О. В., та Т. О. Царьова. "МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗМІН". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 24 (31 жовтня 2023): 99–103. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.24.2022.274833.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена питанням визначення фундаментальних змін у часі зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, визначенню складових та чинників, що впливають на ці зміни, етапів їх трансформації. Для маркетолога означене питання є одним із ключовим не стільки в контексті поточного аналізу маркетингового середовища, оскільки поточний аналіз і так буде зроблено в процесі дослідження складових макро- та мікросередовища, скільки в контексті здатності бачити глобальні тенденції трансформації середовища, напрями розвитку його складових та потенційну картину майбутнього. Розвиток соціально-економічних систем є складним процесом як з огляду на якість їх складових, так і з огляду на кількість і взаємозв’язки та взаємовплив між ними. Наприклад, етапи трансформації технологічного підґрунтя виробництва в свою чергу впливають на характер економічних зв’язків між агентами ринку, визначаючи ключові ресурси для виробництва та технологічні можливості щодо їх переробки, транспортування, комунікацій. Таким чином, визначаючі ключові сектори економіки, які є локомотивами всієї системи. Ключові сектори, характер їх роботи та навички, необхідні для їх запуску і підтримання, визначають вимоги до освіти та особистих якостей робочої сили, а також характеру людської праці – інтелектуальної чи ні. Якщо взяти інші складові економічної системи – вони відрізняються таким же складним перебігом трансформації і також зачіпають багато суміжних областей, формуючи прямі та опосередковані зв’язки, які можуть реалізуватись впродовж довгого часу, таким чином, що результати маркетингової діяльності в такому середовищі рознесені у часі із безпосереднім маркетинговим впливом і можуть спотворюватись в процесі виконання. Саме томі для маркетолога дуже важливо розуміти, на які складові середовища звертати уваги, і яким чином вони можуть вплинути на реалізацію маркетингової мети.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Виноградова, Вікторія. "Характеристика психологічного профілю творчої особистості науковця (на прикладі В. І. Вернадського та І. І. Мечникова)". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 213–24. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-213-224.

Full text

Abstract:

У статті розкрито психологічний профіль українських науковців В. І. Вернадського та І. І. Мечникова. Основною метою цієї роботи є дослідження психологічного портрету особистості науковців у взаємозв’язку з основними біографічними подіями. У статті використовуються теоретичні та біографічний методи. Приділена увага здібностям та психічним властивостям, які необхідні для роботи в галузі науки. З’ясовано якості творчої особистості: захоплення певною галуззю знань ще у дитячі роки, зосередження на творчій роботі, спрямованість на обраний напрям діяльності, велика працездатність, непоступливість у творчості, захоплення роботою. Висвітлено передумови формування та умови розвитку наукового таланту видатних діячів науки. Дослідницький фокус спрямовано на фактори, які вплинули на розвиток творчої особистості В. І. Вернадського та І. І. Мечникова. Аналізуються сімейні умови, які можуть стимулювати розвиток творчої особистості. Простежено зв’язки між значущими постатями у житті В. І. Вернадського й І. І. Мечникова та формуванням у них рис характеру та якостей особистості. З’ясовано, що системо утворюючим чинником у процесі розвитку наукових здібностей є сама особистість. Пошук особистістю власної цілісності може виступати фактором спроможності робити наукові відкриття. Визначено умови, які вплинули на формування наукового таланту В.І. Вернадського та І. І. Мечникова. У статті визначено основні фактори, які вплинули на розвиток здібностей видатних науковців. Серед яких: високий рівень загальних здібностей, який проявлявся у здібностях до навчання; позитивний вплив мікросередовища, спілкування у колі високоінтелектуальних людей, самостійність прийняття рішень та розв’язання життєвих завдань, а також особистісно-природничий чинник, які майбутні науковці застосовували у власних наукових дослідженнях та відкриттях. Висновки. Отже, наукові здібності формуються протягом життя, однак визначальним є середовище в умовах якого відбувається розвиток творчих здібностей індивіда. На формування наукового таланту особистості впливає сім’я та інші системи мікро- та макросередовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Мельник, Людмила, Олена Данилюк та Наталія Гевчук. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НЕПОВНИХ СІМЕЙ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКІВ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Social Work and Education 8, № 2 (2021): 215–28. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.7.

Full text

Abstract:

У науковій статті досліджено вплив неповної сім’ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім’ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції «неповна сім’я»; виокремлено основні проблеми неповної сім’ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині.  Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, «Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо–Рубінштейн, дозволило з’ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім’ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім’ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейна з’ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім’ях. Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім’ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Шевченко, Н. Ф., О. Ю. Булгакова та Я. Л. Ціник. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 105–12. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-13.

Full text

Abstract:

В статті представлено результати емпіричного дослідження проявів агресивності у дітей старшого дошкільного віку. Агресивність дитини дошкільного віку охарактеризовано як специфічну форму її дій, завдяки яким дитина демонструє переваги у силі або використовує силу стосовно інших. Визначено домінуючі чинники формування агресивної поведінки дітей дошкільного віку: стилі сімейного виховання та системи сімейних взаємин, чинники мікросередовища (приклади агресивної поведінки, що демонструють дорослі, однолітки та телебачення), фізичні умови оточуючого середовища; вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості. Вивчення прояву агресивності у дітей дошкільного віку за шкалою агресивності виявило перевагу вербальної агресії над іншими видами; меншою мірою представлена фізична та непряма агресія. Встановлено, що більшість досліджуваних дошкільників не проявляють агресивність або лише мають тенденції до агресивної поведінки. Результати дослідження за методикою «Неіснуюча тварина» показали, що більша частина вибірки виявляють слабкий рівень агресивності або зовсім не проявляють її. Найменшу частку складають дошкільники з високим та дуже високим рівнем агресивності. Вивчення прояву агресивності за методикою «Тест Руки» засвідчило, що в більшості досліджуваних дошкільників відсутні відкриті агресивні дії. Водночас, у третини вибірки зафіксовано показники вище за норму, що вказує на тенденцію до відкритої агресивної поведінки, небажання пристосовуватися до своєрідного соціального оточення. Аналіз результатів за методикою «Тест тривожності» показав, що значна частка дошкільників мають середній та високий рівні тривожності. Тривожність дитини може виступати особистісним параметром, який сприяє прояву агресивності. На основі теоретичних підходів до проблеми дитячої агресивності в сучасній зарубіжній та вітчизняній психології, вікових особливостей старшого дошкільного віку, а також результатів проведеного емпіричного дослідження, було визначено основні напрями роботи та завдання психокорекційного тренінгу зі зниження та попередження прояву агресивності у дітей старшого дошкільного віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Kobrynska, N. Ya, V. M. Pushkarev, N. I. Levchuk, O. I. Kovzun, І. І. Komisarenko та M. D. Tronko. "Механізми та маркери метастазування при карциномах щитоподібної залози. Огляд літератури та власних даних (частина 1)". Endokrynologia 29, № 3 (2024): 283–93. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2024.29-3.283.

Full text

Abstract:

Резюме. Огляд літератури присвячено маркерам та механізмам утворення метастазів. Акцент робиться на відносно маловивчених процесах – ролі жорсткості пухлини та її оточення, участі в цих процесах асоційованих із пухлиною фібробластів; формування преметастатичних ніш, переходу дисемінованих клітин у сплячий стан та, особливо, механізмам, які провокують вихід метастазів із цього стану, що має суттєве практичне значення. Встановлено, що сайти майбутніх метастазів не є пасивними приймачами ракових клітин, а вибірково й активно модифікуються первинною пухлиною ще до того, як відбулося метастатичне поширення. Пухлини індукують формування мікрооточення у віддалених органах, яке буде сприяти виживанню та росту пухлинних клітин після їх засіву в метастатичні сайти. Підкреслюється важливість визначення факторів, які сприяють формуванню преметастатичних ніш при карциномах щитоподібної залози (ЩЗ). Іноді, замість утворення преметастатичних ніш, які підвищують ефективність метастазування, можуть виникати спеціалізовані мікросередовища, в яких пухлинні клітини виживають у стані спокою. Зараз з’ясовуються клітинні та молекулярні складові ніш, які сприяють спокою дисемінованих клітин. Наведені фактори, які можуть спровокувати вихід дисемінованих пухлинних клітин зі стану спокою. Головна увага приділяється маркерам метастазування ЩЗ – трансформуючому фактору росту бета (transforming growth factor beta, TGF-β), матриксним металопротеазам (matrix metalloproteinases, ММРs), фактору росту фібробластів 19 (fibroblast growth factors 19, FGF19), індукованому гіпоксією фактору 1α (hypoxia-inducible factors, HIF-1α), судинному ендотеліальному фактору росту (vascular endothelial growth factor, VEGF), фібронектину, інтегринам, альфа-актину гладких м’язів (α-smooth muscle actin, α-SMA), синдеканам, кіназам сімейства Src, осі CXCL12/CXCR4, маркерам ракових стовбурових клітин та ін. Особливий інтерес викликають маркери, які можна виявити в плазмі крові та методом тонкоголкової біопсії в доопераційний період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Городецький, Юрій Д. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПРЕДИКТИВНОГО АНАЛІЗУ В ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Journal of Strategic Economic Research, № 4 (13 липня 2023): 87–95. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2022.4.9.

Full text

Abstract:

Стаття розкриває теоретичні аспекти застосування аналітичного методу сегментарного абстрактно-логічного та статистичного аналізу (Сальса) продуктового портфеля підприємства. Метод Сальса об’єднує кілька напівзалежних блоків статистики закупівель, обсягів продажу та оборотності окремих брендів та товарів, як у процесі закупівель, так і на складах. Цей метод предиктивного аналізу дозволяє оптимізувати роботу відділів стратегічного та оперативного маркетингу на мікро- та макрорівнях. Ефективність роботи всіх відділів підприємства залишається головним фактором розвитку компанії та утримання частки ринку загалом. Встановлено, що завдяки використанню методу аналізу Сальса підприємство здатне не лише скоротити свої витрати, але й чіткіше відчувати зміни в навколишньому ринковому оточенні та швидко реагувати на них. Крім того, предикативний аналіз значно полегшує завдання завчасної підготовки необхідних стратегічних планів підприємства або корегування наявних. У статті описуються основні напрями, особливості та теоретичні засади методу предиктивної аналітики Сальса, що входить до обов’язкового набору первинних маркетингових досліджень діяльності торговельного підприємства при визначенні маркетингової стратегії в оперативних умовах. Наголошується, що проведення періодичного аналізу діяльності підприємства сприятиме формуванню ефективної маркетингової стратегії, а також можливості змінювати наявні політики складу продуктового портфеля, ціноутворення, політики збуту та просування, особливо в умовах кризи або нестабільного бізнес-середовища. Аналіз Сальса та відображені в ньому залежності, зокрема зміна цих показників, допоможе з високою ймовірністю передбачати зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі та швидко реагувати на них. Визначено, що метод Сальса є окремою частиною системи предиктивної аналітики торгового підприємства, особливістю якого є гнучкість та незалежність. Загалом, метод Сальса може бути як частиною системи аналітики компанії, так і єдиною аналітичною системою, що показує реальну ефективність роботи підприємства та дозволяє передбачати зміни в макро- та мікросередовищі в майбутньому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Шипко, Андрій Леонідович, та Ольга Андріївна Зуброва. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 103 (5 грудня 2023): 15–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-103-2.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягає в уточненні поняття ідентифікації особистості та розробленні передумов створення виховного простору згідно із системою принципів виховання, який уможливлює ефективний вплив на процеси формування ідентифікації особистості. Методи. Застосовано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, теоретичне моделювання, системний та проблемний методи. Результати. У процесі оволодіння культурою людина проходить шлях розширення простору власної життєдіяльності, який характеризується такими етапами: сім’я, дошкільний заклад, школа, ближній рідний край, рідний край, Батьківщина, інші країни світу. Взаємодія з простором здійснюється через мікросоціальні середовища, до яких себе відносить особистість і з якими себе ідентифікує, проходячи поступовий процес адаптації. У разі зміни соціального положення перед особистістю постає завдання ідентифікації себе з іншими спільнотами, що дає поштовх для формування нових життєвих перспектив. Ідентичність є усвідомленням особистістю власної належності до певної соціальної ролі або соціальної групи. Проблема формування ідентичності особистості, головним чином, є проблемою залучення людини до певного простору та створення умов для реалізації людини у цьому просторі. Ідентифікація особистості реалізується у діяльності, передумовою ефективності якої є сформована готовність – стан, що є запорукою результативної, ефективної діяльності. Основними видами готовності є мотиваційна, фізична, психологічна, морально-вольова, операційна та комунікаційна готовність. Ключем до формування ідентифікації та готовності до діяльності є мотив, який з'являється у результаті взаємодії особистості з простором життєдіяльності. Із метою формування стійких мотивів, орієнтованих на досягнення виховної мети, провідним завданням вихователя є створення виховного простору. Висновки. Розроблено систему принципів виховання, до якої належать чотири групи принципів: принципи організації соціокультурного і природнього простору, організації виховного середовища, педагогічної етики та особистісної поведінки вихованця. Формування виховного простору, в основу якого покладено систему педагогічних принципів, дає можливість здійснювати педагогічне керівництво не тільки діями вихователя, а й впливами самого вихованця, виховного мікросередовища та соціокультурного та природного простору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Виноградова, О. В., І. О. Совершенна та А. У. Єсмаханова. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ ВЗАЄМОВІДНОСИН НА РИНКУ ІТ-АУТСОРСИНГУ У ВОЄННИЙ ЧАС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 25 (8 травня 2023): 65–71. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.25.2023.278604.

Full text

Abstract:

В статті показана актуальність розгляду проблеми маркетингу взаємодії на ринку ІТ-аутсорсингу у воєнний період. Показане місце української ІТ-індустрії в світових рейтингах. Розглянуто поняття аутсорсингу, визначено основні види його послуг. Надано визначення дефініції «ІТ-аутсорсинг» (інструмент оптимізації досягнення цілей підприємства шляхом передачі зовнішнім спеціалізованим компаніям непрофільних завдань, пов'язаних із наданням послуг у сфері цифрових технологій). Систематизовано основні асортиментні позиції послуг ринку ІТ-аутсорсингу. Виділено групи чинників мікросередовища та макросередовища, які визначають характер взаємовідносин на ринку ІТ-аутсорсингу. До мікро-чинників віднесено особливості діяльності суб'єктів ринку, з якими компанія, яка надає послуги ІТ-аутсорсингу, перебуває у безпосередній взаємодії (клієнти, постачальники, конкуренти, контактні аудиторії, посередники, банки, засоби інформації тощо). Здійснено аналіз впливу найбільш вагомих на даний час чинників макросередовища на особливості маркетингу взаємовідносин на ринку ІТ-аутсорсингу: воєнний стан в Україні, демографічні чинники, економічний стан, науково-дослідний прогрес - дослідження та розробки в галузі інформаційних технологій, правова ситуація в країні (проблеми комплаєнс-контролю та етичного ведення бізнесу), валютне регулювання та обмеження НБУ. Доведено дуальний вплив кризових явищ, пов’язаних з війною на економічні чинники взаємовідносин на ринку ІТ-аутсорсингу: з одного боку, вплив війни безпосередньо на IT-галузь, а з іншого– наслідки війни для споживачів послуг ІТ-аутсорсингу. Запропоновано основні напрямки вдосконалення маркетингу взаємовідносин на ринку IT-аутсорсингу під час військової агресії росії та на період відновлення України після перемоги: розвиток та підтримка лідерських навичок разом із активним залученням корпоративної культури; удосконалення якісної комплексної ІТ-інфраструктури, спроможної забезпечити цілодобовий режим роботи бізнес-процесів; підтримка спільних досліджень та розробок в ІТ-сфері; удосконалення нормативно-правової бази; перейняття найкращого світового досвіду; антикризові заходи щодо покращення стабільності ІТ-компаній; підтримка ІТ-стартапів; впровадження еРезидентства; вдосконалення кадрової ІТ- політики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Добровольська, Наталія. "Основні напрямки у дослідженні проблеми обдарованості особистості у науковому просторі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 34–45. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-34-45.

Full text

Abstract:

В статті показано, що обдарованість особистості визначається взаємодією низки чинників: домінуючої ролі пізнавальної мотивації; інтелектуальним розвитком, розвитком спеціальних здібностей, особистісними проявами. Показано, що становлення обдарованості – це складне, комплексне явище міждисциплінарного характеру. Векторами та основними складовими процесу становлення обдарованості є інтелектуальна продуктивність, творча активність, зріле Я. Умовами для просування цих векторів виступають імпульс розвитку, а динаміка і характер напрямку задають переважно соціально-психологічні процеси. Саме у соціально-психологічних системах обдарованість має можливості не тільки для свого функціонування, а й для становлення та розвитку, оскільки такі системи можуть забезпечити необхідні умови щодо примноження творчого потенціалу, реалізації людини на особистісному і суспільному рівнях. Показано, що впровадження системного підходу у цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний феномен як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від умов розвивального соціокультурного середовища. Запропоновано концептуальне соціально-психологічне обґрунтування проблеми становлення обдарованої особистості в умовах сучасного соціуму. Показано, що концепція процесу становлення обдарованої особистості, як цілісної єдності теоретико-методологічних підходів (аксіо-гуманістичного, культурологічного, діалогічного, синергетичного, контекстно-пошукового, індивідуально-творчого, особистісно-діяльнісного, системного), базується на визнанні значущості розвивального соціокультурного середовища, що включає сукупність концентричних структур (макросередовища, як простору творчої життєдіяльності особистості; мезосередовища, як простору соціокультурних ролей; мікросередовища, як простору взаємовідносин обдарованої особистості). При цьому складний та системний характер феномену обдарованості потребує створення варіативного, збагачувального та індивідуалізованого розвивального соціокультурного середовища з урахуванням типології обдарованості (інтелектуальної, академічної, художньої, креативної (творчої), соціальної, психомоторної та ін.). Сутність концептуальної ідеї дослідження становить положення про те, що таке розвивальне соціокультурне середовище має забезпечувати повноцінне розкриття потенціалу всіх сфер психіки і здібностей обдарованої особистості (фізичної, емоційної, пізнавальної, особистісної, духовно-моральної) у відповідності з її індивідуальними особливостями і завданнями вікової соціалізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Якуба, Леся Станіславівна. "ВИКОРИСТАННЯ DIR-FLOORTIME В КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ З ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДІАЛОГУ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Inclusion and Diversity, № 4 (2 серпня 2024): 36–40. http://dx.doi.org/10.32782/inclusion/2024.4.7.

Full text

Abstract:

У статті розглядається використання ігрового підходу DIR-Floortime у корекційній роботі з дошкільниками, які мають порушення інтелектуального розвитку. Цей підхід дозволяє ефективно формувати навички діалогу у дітей шляхом залучення їх до інтерактивної та мотивуючої ігрової діяльності. Автори підкреслюють, що гра є природним середовищем для розвитку дітей, оскільки вона сприяє зняттю психологічних бар'єрів, підвищує мотивацію та забезпечує спільний контекст спілкування. Метою дослідження є аналіз та узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань щодо ігрових технологій та їх застосування у процесі корекційної роботи з формування діалогічної компетентності дошкільників, індивідуалізації засобів та аналіз бар’єрів у мікросередовищі дитини з порушеннями інтелектуального розвитку. Детально описуються принципи та методи DIR-Floortime, які включають спостереження за дитиною, слідування за її інтересами, створення умов для мотивації до спільної діяльності та використання невербальних засобів комунікації. Такий підхід дозволяє враховувати індивідуальні потреби кожної дитини, створюючи умови для її максимального розвитку. Застосування підходу Floortime та дотримання принципів концепції DIR при здійсненні корекційного впливу на розвиток комунікації та мовлення дошкільників з інтелектуальними порушеннями, на думку авторів, дозволять інтенсифікувати формування навичок діалогічного спілкування та таким чином сформувати основу до їх інтеграції в суспільство. У дослідженні наголошено, що будь-яка дитина, яка відчуває брак змістовного спілкування, може отримати користь від цього підходу, оскільки він забезпечує максимально індивідуальну терапію та залучення до цього процесу батьків дитини. В рамках пілотного дослідження із аналізом особливостей спілкування батьків з дітьми під час спільної гри, виокреслено основні бар’єри для формування діалогічних навичок. Автори відзначають, що підхід Floortime може бути інтегрований в різні освітні та реабілітаційні програми, що робить його універсальним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. У підсумку, стаття надає всебічний огляд теоретичних основ та практичних аспектів використання DIR-Floortime, підкреслюючи його важливість і ефективність у корекційній педагогіці для формування навичок діалогу у дошкільників з інтелектуальними порушеннями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Filipovych, Viktoriia Mykolaivna. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЇХ РОЛІ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 71–78. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-71-78.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об’єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти – не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки. Останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси Інтернету, макросередовищем – освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційноконцептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Коломоєць, Анатолій, Любов Луценко та Світлана Кульбіда. "ВИХОВНЕ ГУМАНІСТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови., № 21 (16 листопада 2022): 58–73. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i21.212.

Full text

Abstract:

В умовах діяльності Нової української школи актуальними стають питання щодо здійснення ефективної виховної роботи з учнями. При сповідуванні дитиноцентричної філософії наскрізний процес виховної роботи спеціальних шкіл спрямовується на розгортання компетентнісної групової, індивідуальної траєкторій виховання гуманістичних цінностей учнів з порушеннями слуху. Власне дитиноцентричність є сучасною ознакою відмови від стереотипів минулого, побудови стосунків з учнями на принципах партнерства, субʹєкт-субʹєктної діалогічної взаємодії, розбудови якісного, безпечного і комфортного освітньо-реабілітаційного середовища, здатного різнобічно розвивати компетентнісний потенціал вихованців.  Мета статті – обґрунтувати створення виховного гуманістичного середовища закладу освіти з урахуванням сучасних підходів. Методи дослідження: дослідження документів, аналіз першоджерел щодо виявлення знань, фактів про засади доцільності здійснення виховної роботи, виявлення і пояснення їхнього взаємозв’язку, спостереження, опис, систематизація, узагальнення, осмислення фактів, інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, аналітичне і синтетичне документування та ін. Експериментальна база – спеціальна школа «Сузір’я» м. Кривого Рогу Дніпропетровської обласної ради (методичне об’єднання вихователів, класні керівники, вчителі-дефектологи, учні, батьки, адміністрація).  Результати. На основі вивчення багаторічного досвіду виховної діяльності вперше здійснено аналіз нормативно-правової основи, визначено мету, основні завдання виховної роботи як складової загального освітнього реабілітаційного процесу спеціального закладу для осіб з порушеннями слуху в Україні. Виховне гуманістичне середовище закладу освіти – це полісистемна організація різноманітних мікросередовищ вертикального і горизонтального рівнів, які інтегрують виховні ресурси, враховують індивідуально-типологічну диференціацію вихованців з метою формування їхнього виховного потенціалу сучасних цінностей і компетентностей. З урахуванням специфіки забезпечення освітніх потреб здобувачів з порушеннями слуху (глухих і зі зниженим слухом) розроблено процес-схему виховного гуманістичного середовища закладу освіти, який створюється на основі безбарʹєрності, безпечності, комфортності під час виховного процесу.  Висновки. Організація гуманістичного виховного середовища закладу для глухих і зі зниженим слухом осіб здійснюється в умовах оновленого законодавства в галузі освіти, на основі особистісно зорієнтованого, компетентнісного, білінгвального підходів, які забезпечують самореалізацію сутнісних можливостей і компетентностей здобувачів освіти з порушеннями слуху; вибудовується у системі вертикально-горизонтальних рівнів-засад, має продуктивний характер з урахуванням розвитку кожної творчої особистості, колективних інтересів, типологічних потреб вихованців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Чень, Мінлей. "Передумови та фактори впливу на формування економічної стратегії реалізації корпоративних інтеграційних процесів". International Science Journal of Management, Economics & Finance 2, № 5 (2023): 27–44. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20230205.03.

Full text

Abstract:

дослідження присвячено виявленню та аналізу передумов і факторів, що впливають на формування економічної стратегії реалізації корпоративних інтеграційних процесів, зокрема спрямоване на визначення основних чинників, що впливають на прийняття стратегічних рішень щодо корпоративних інтеграцій, а також на встановлення зв'язків між цими факторами та стратегічними орієнтирами інтеграційних процесів. Отримані результати дослідження мають на меті сприяти розумінню та поліпшенню процесу формування економічної стратегії в контексті корпоративних інтеграційних процесів. Визначено, що корпоративне підприємництво – це складне соціально-економічне явище, а його засадою є підтримка ініціативи та активності економічних суб'єктів. Також воно ґрунтується на інтеграційному підґрунті, що передбачає узгодження різних інтересів та цілей учасників корпорацій. У статті сформульоване визначення категорії «інтеграція корпорацій», як процеси об'єднання суб'єктами своїх ресурсів, активів, технологій, факторів виробництва, інформації, збутових мереж, часток ринку та інших цінностей для досягнення спільних цілей та задоволення своїх інтересів на період дії цих цілей. Визначено, що до ключових загальновизнаних факторів, що сприяють інтеграційним процесам на сучасному етапі, належать: лібералізація режимів торгівлі та прямих іноземних інвестицій, економічна інтеграція на рівні регіонів та держав, діяльність Світової організації торгівлі, розширення можливостей для транскордонних позик та кредитів, депозитів в іноземній валюті та портфельних інвестицій; впровадження нових інформаційних технологій, що дозволяють компаніям управляти міжнародними виробничими контурами на відстані. Побудований механізм управління корпоративними інтеграційними процесами, який передбачає такі етапи: планування, аналіз способів здійснення, оцінка та аналіз варіантів стратегії, перевірка варіантів та здійснення інтеграції. Також визначені і обгрунтовані різні фактори впливу на кожному етапі корпоративної інтеграції. Доведено, що впровадження економічної стратегії реалізації корпоративних інтеграційних процесів – це складний та індивідуальний процес, який не може бути зведений до простих схем або окремих думок успішних менеджерів. Для досягнення успіху імплементації стратегії необхідний цілісний підхід та систематична робота над кожним з етапів. Визначено, що в загальному вигляді така стратегія засновується на декількох вагомих факторах, таких як стратегічна зона господарювання (СЗГ), стратегічний господарський центр (СГЦ), а також методи концентрації та інтеграції конкурентних ресурсів. Відтак, були виокремлені фактори впливу на етапи механізму управління корпоративними інтеграційними процесами.Також були представлені фактори та типи інтеграції, а також стимули і мотиви інтеграції. Була здійснена характеристика передумов та відповідних стратегічних орієнтирів інтеграційних процесів. Відтак, прийшли до висновку, що важливо враховувати, як фатори і передумови мікросередовища, так і фактори макросередовища при формуванні економічної стратегії корпоративних інтеграційних процесів у глобальному масштабі. Продумана стратегія, що враховує ці групи факторів, дозволить компанії успішно розвиватись та розширюватись у глобальному бізнес-середовищі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Тищенко, Тетяна, та Олена Гречаник. "Управління формуванням психологічних якостей керівників закладів освіти як наукова проблема". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics) 11, № 21 (2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-14.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті приділено увагу проблемі формування психологічних якостей керівника закладу освіти й управління цим процесом. Зокрема, установлено, що сучасні керівники освітньої сфери зазнають певних труднощів, виконуючи управлінські функції й завдання, пов’язані з використанням психологічних технологій роботи з персоналом, мотивуванням співробітників, їх згуртуванням у єдиний колектив, що рухається до спільної мети, створенням команди однодумців, розв’язанням проблем професійно-особистісного розвитку, визначенням оптимальних індивідуальних траєкторій розвитку внутрішнього потенціалу особистості, попередженням й конструктивним розв’язанням конфліктів у середовищі закладу освіти тощо. Усе це пояснює актуальність означеної проблеми й необхідність її розв’язання. Так, у статті висвітлено методи, форми й засоби управління формуванням психологічних якостей керівників закладів освіти, визначено етапи управлінської діяльності. Визначено структуру психологічних якостей керівника, важливих для виконання ним управлінських функцій, яка містить такі компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційний. Установлено соціальні й особистісні фактори, що відіграють провідну роль у формуванні психологічних якостей керівника, як-от: макро- та мікросередовище; особливості виховання й освіти; соціальна взаємодія з різним категоріями людей; мотивація професійної діяльності; індивідуальні та вікові особливості. Основними методами формування психологічних якостей керівників закладів освіти є методи формування свідомості, організації діяльності та формування досвіду, стимулювання та мотивації діяльності, методи контролю, самоконтролю, само оцінювання. Основними формами роботи визнано індивідуальні та групові. Серед засобів формування психологічних якостей керівника закладу освіти особливу увагу приділено теоретичній (спецкурси з урахуванням рівня професійної компетентності керівника) та практичній підготовці (розвиток комунікативних, організаційних, проектних, гностичних умінь, здатності до самоосвіти). Описано етапи управлінської діяльності та структуру комплексно-цільової програми відповідно до предмету дослідження, доведено її ефективність, що підтверджується отриманими експериментальними даними, які засвідчують підвищення рівнів сформованості психологічних якостей керівників закладів освіти. Ключові слова: заклад освіти, керівник, методи, психологічні якості, управління, форми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Коваль, Неля, та Валерія Дєдусь. "Знахідки рідкісних видів Phloeostichus denticollis Redtenbacher, 1842 (Coleoptera, Phloeostichidae) та Derodontus macularis (Fuss, 1850) (Coleoptera, Derodontidae ) в Українських Карпатах". Notes in Current Biology, № 1 (1) (9 вересня 2022). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2022-1-1-7.

Full text

Abstract:

Наведені результати вивчення двох рідкісних видів твердокрилих, відомих за одиничними і давніми знахідками. За біологічними особливостями ці види – сапроксилобіонти і міцетобіонти, існування яких тісно пов’язане з первісними, малозміненими лісовими екосистемами. Phloeostichus denticollis Redtenbacher, 1842 – дуже рідкісний, реліктовий борео-альпійський вид із європейсько-кавказьким типом ареалу. В Україні був відомий за знахідками із Закарпаття майже сторічної давнини та з Кримського півострова. У багатьох країнах охороняється як раритетний вид, в Україні не внесений до охоронних списків. Очевидно, охоронний статус флоеостіхуса в Україні ще не з’ясований через відсутність сучасних знахідок і взагалі даних щодо сучасного поширення на території країни. Чотири екземпляри Ph. denticollis Redt. виявлено під час стаціонарних ентомологічних досліджень у 2018–2019 роках на верхній межі лісу гірського хребта Явірник – одного з гірських масивів північно-західної частини Полонинського хребта Українських Карпат. Ділянка лісу, де було виявлено цей вид, представлена фітоценозом яворової бучини з переважанням бука лісового та явора Acer pseudoplatanus віком понад 150 років. Вся площа лісу вкрита лежачою гнилою деревиною на різних стадіях розкладу, заселеною різними ксилотрофними грибами, мохами і лишайниками. Ph. denticollis Redt – сапроксиломіцетобіонт, біологія якого пов’язана з мертвою деревиною і грибами, які її населяють. Деревні залишки живих або загиблих яворів Acer pseudoplatanus створюють мікросередовище для личинок жука, які поїдають плодові тіла гриба аскоміцета Prosthecium pyriforme на стадії анаморфи Sepedonium, який росте в товщі кори цих дерев. Мешканець корінних лісів, особливо з домішкою явора Acer pseudoplatanus або клена гостролистого Acer platanoides, флоестіхус найчастіше трапляється під корою старих дерев явора, зрідка під корою бука Fagus sylvatica. Derodontus macularis (Fuss, 1850) – європейський вид з обмеженим поширенням. В Україні D. macularis (Fuss) відомий з Українських Карпат. Загалом на всіх територіях, де виявляли D. macularis (Fuss), він траплявся зрідка і спорадично. Поширений в добре збережених широколистяних і мішаних лісах, з великою кількістю мертвої деревини і підвищеною вологістю. Вважається реліктом корінних лісів. Занесений у список первісних реліктових сапроксилобіонтних видів твердокрилих. D. macularis (Fuss) досить вимогливий до умов середовища, особливо до вологості та наявності грибів-господарів: Ischnoderma resinosum (Schrad.) і I. benzoinum (Wahlenb.). Як реліктовий вид може служити біоіндикатором природних екосистем. Декілька особин виду було зібрано за допомогою ручних зборів, на плодовому тілі Trametes gibbosa на лежачому стовбурі Fagus sylvatica в лісовому буковому масиві поблизу Ужгорода. Phloeostichus denticollis Redt. і Derodontus macularis (Fuss) – важливі індикатори природних лісів, тому докази наявності популяцій цих видів важливі з точки зору оцінки лісових деревостанів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Овчарук, Олена, та Сергій Переверзєв. "МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ МІКРОСЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ". Наука і техніка сьогодні, № 5(46) (15 червня 2025). https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-5(46)-343-354.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Георгадзе, О., та В. Тютюнник. "Фактори впливу на функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 16 вересня 2024, 111–16. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2024-2-81/111-116.

Full text

Abstract:

В умовах відбиття агресії Російської Федерації (РФ) потреба у людських мобілізаційних ресурсах в Україні збільшується. Для фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів в державі організовується і ведеться військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Процедура ведення військового обліку є процесом з великою кількістю невизначеностей, тому виникає об’єктивна необхідність у вивченні факторів впливу на функціонування системи військового обліку. Фактори, які впливають на процес функціонування системи військового обліку, можна поділити на три класи: фактори, що визначаються властивостями (якостями) системи; фактори, що характеризують способи застосування системи; фактори, що характеризують умови застосування системи. Аналіз факторів, що впливають на систему військового обліку здійснено у рамках блокової системи, побудованої за наступним логічним принципом: фактори зовнішнього макросередовища → фактори зовнішнього мікросередовища → фактори внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього макросередовища, що спричиняють вплив на функціонування системи військового обліку варто віднести наступні групи: економічна, культурно-освітня, технологічна, та соціальна. Фактори зовнішнього мікросередовища впливають на процеси державного регулювання системи військового обліку та характеризують політичні, законодавчі, організаційно-управлінські, інформаційно-пропагандистські, демографічні та морально-психологічні аспекти. Внутрішні фактори визначаються особливостями досліджуваної системи. Як правило, вони відносяться до таких, якими можна керувати і відображають вплив елементів системи на хід і результат функціонування системи військового обліку. У статті досліджено та класифіковано основні фактори впливу на процес організації військового обліку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!