Journal articles on the topic 'Набір тестів'

У сучасній вищий школі циклічний ритм навчального процесу з екзаменаційною сесією як формою підсумкового контролю практично вичерпав себе. Це пов’язано в основному зі зміною мотиваційних стимулів навчання, істотним зменшенням часу, що затрачується на самостійну роботу, і тим самим, зниженням рівня системності вивчення предмету. Крім того, принципово змінилися можливості інформаційних технологій. Це дозволяє поставити на зовсім інший рівень самостійну роботу з використанням контролюючо-навчальних програм і експрес-тестування з розділів курсу, що вивчаються.Тенденції удосконалення навчального процесу у вищий технічній школі, що стимулюють систематичність навчання й елементи змагальності, виявлено в розвитку модульно-рейтингової системи, впроваджуваної останнім часом у ряді ВНЗ. Упровадження нової системи супроводжується переоглядом технології навчання.Технологія навчання – це системний, упорядкований набір дидактичних методів, прийомів, елементів, а також зв’язків і залежностей між ними, що становлять собою єдність, націлену на досягнення кінцевих результатів навчання.Проблемно-модульна технологія навчання базується на чотирьох основних принципах:– проблемний виклад навчального матеріалу;– самостійність вивчення;– індивідуалізація навчання;– безперервність і об’єктивність самооцінки й оцінки знань.Основними засобами навчання в новій технології є модуль і модульна програма.Модуль – це об’єднана логічним зв’язком, завершена сукупність знань, умінь і навичок, що відповідає фрагменту освітньої програми навчального курсу.Модульна програма – система засобів, прийомів, за допомогою яких досягається кінцева мета навчання.Таким чином, модульна програма містить у собі елементи управління пізнавальною діяльністю і разом з викладачем допомагає більш ефективно використовувати навчальний час.Технологія модульного навчання – одна з технологій, що, по суті будучи особисто орієнтованою, дозволяє одночасно оптимізувати навчальний процес, забезпечити його цілісність у реалізації цілей навчання, розвитку пізнавальної й особистісної сфери учнів, а також, сполучити тверде управління пізнавальною діяльністю студента з широкими можливостями для самоврядування.Систематизація і структуризація модуля. Однією з особливостей нової технології навчання з’явилася поява можливості управління процесом засвоєння знань на основі чіткої систематизації і структуризації курсу. Такий підхід дозволив закласти в кожну складову частину навчальної програми модуля її ваговий коефіцієнт і поширити такий підхід до системи оцінки і самооцінки знань.Важливою особливістю даної технології є її інтеграційна якість. Модуль, як цілісна єдність змісту і технології його вивчення, реалізується через комплекс інтегрованих технологій: проблемного, алгоритмічного, програмованого та поетапного формування розумових дій.Завдяки відкритості методичної системи, закладеної у модулі, добровільності поточного і гласності підсумкового контролю, можливо вільно здійснювати самоконтроль і вибирати рівень засвоєння, відсутності твердої регламентації темпу вивчення навчального матеріалу. У такий спосіб створюються сприятливі морально-психологічні умови, в яких студент відчуває себе упевненим у своїх силах.Усвідомлення студентами особистісної значимості досліджування і потреби в досягненні визначених навчальних результатів мотивується чітким описом комплексної якісної мети. Реальний результат цілком залежить від самого учня. Потреба в самореалізації задовольняється, по-перше, можливістю за допомогою модуля навчатися завжди успішно і, по-друге, волею вибору творчої діяльності і нестандартних завдань.Упровадження інтерактивних методів навчання в навчальний процес поряд з чисто технічними складностями обмежено відсутністю простих у застосуванні й однозначних методик оцінки результатів комп’ютерного тестування. Більшість тестів засновано на використанні альтернативного опитування, що фактично становить собою угадування правильної відповіді з декількох запропонованих варіантів. Навіть не з огляду на високу імовірність угадування при будь-якому розумному обсязі вибірки [1], така методика тестування може використовуватися лише як попередня оцінка і не дозволяє одержати інформацію про глибину і детальність засвоєння досліджуваного матеріалу. Студенти перших двох курсів інженерних спеціальностей технічних ВНЗ навичок програмування не мають, що створює значні труднощі у застосуванні безальтернативного тестування.Запропонований метод безальтернативного тестування принципово відрізняється як від альтернативних методів цілком, крім імовірності угадування, так і пропонує оригінальний підхід у постановці тестуючуго завдання, системи внесення відповідей і системного підходу в оцінці ступеня засвоєння вивченого матеріалу. Розроблені тести являють собою набір напівякісних завдань, підібраних за наростаючою складністю, тематично зв’язаних матеріалом розділу виучуваного курсу. Таке компонування тесту дозволяє охопити широкий спектр досліджуваних питань і диференціювати якість засвоєння матеріалу. Новим є також розроблена адаптована система контролю результатів тестування, у якому передбачене внесення відповіді в тестовий файл у спрощеному виді – числа, простої формули або малюнка. У структурі модульного посібника відбиті вимоги і правила конструювання модуля:– комплексна мета, у якій надані якісні характеристики (пізнавальні й особистісні) результату вивчення модуля;– конкретизація мети в предметних "навчальних елементах", заданих стандартом утворення;– програма і рекомендації технологічних прийомів її вивчення;– конкретизація мети в еталонах і критеріях рівнів засвоєння, у завданнях підсумкового контролю;– еталони рішень для організації самоконтролю і взаємоконтролю.Пропонований метод тестування органічно вливається в методику модульно-рейтингової системи .Особливості пропонованої безальтернативної системи тестування розглянемо на прикладі тестів, складених з теми „Електромагнитні коливання та хвилі” . Нами розроблені тести по восьми розділах курсу фізики [ 2 ],. Кожний розділ містить у собі двадцять п’ять варіантів завдань, розрахованих на те, щоб кожний студент мав можливість працювати самостійно. Приклад тесту приведений у тексті разом з відповідями, що повинні вводитися студентами в спеціально підготовлені файли.Однією з особливостей тесту в структурі поданих завдань є те, що вони розбиті на три рівні зі зростаючою ступінню складності.Особливість і новизна пропонованих тестів пов’язана також з розробкою завдань, що припускають одержання рішення у вигляді відносних величин, що можуть бути зведені до відношення простих чисел. Ця особливість формулювання завдань має переваги, зв’язані з багатоваріантністю постановки, що суттєво при розробці масиву різних тестів однієї тематики, і, що є найбільш важливим, дозволяє вносить відповідь у відповідний файл тестуючої програми у вигляді числа, що доступно студентам з мінімальними навичками роботи на комп’ютері.Перший рівень включає три завдання, які розраховані на досить формальне засвоєння основних положень тестуючого розділу – знання рівняння фронту хвилі, частоти электромагнітних коливань та вміння знайти швидкість фронту хвилі, а також, знаючи зв’язок діелектричної та магнітної проникності та показник заломлення середовища, знайти швидкість поширення хвилі в середовищі.Відповідь на кожне з завдань оцінюється в один бал, а в цілому при повній відповіді на завдання І рівня можна вважати, що основні положення теми засвоєні і знання студента відповідають оцінці «задовільно».Другий рівень тестування включає завдання, що вимагають при їх розв’язуванні визначеного осмислювання законів електромагнітної індукції та застосувати методи розрахунку ЕРС індукції в контурі, та в постійному магнітному полі, а також уміння знаходити опір кола, та ємність конденсатора. Кожне завдання оцінюється двома балами.Розв’язування завдання ІІІ рівня припускає глибоке оволодіння матеріалом і володіння нетрадиційними методами рішення. Оцінюється кожне завдання трьома балами. У цілому тестування дозволяє перевірити готовність студентів на різних рівнях – від задовільного до відмінного.Приклади файлів для відповідей (вікна відповідей) приведені на прикладі тесту.Наприклад, по темі „Електромагнітні коливання та хвилі” один з варіантів тесту має такий вигляд: ЗавданняI рівня1) Відкритий коливальний контур містить ємність С0 = пФ та індуктивність L0 = нГн. Знайдіть довжину хвилі електромагнітного поля, яке випромінює цей вібратор.2) Знайдіть швидкість фронту електромагнітної хвилі, якщо задана довжина хвилі l = 1 мм і частота коливань v = 3×1011 Гц.3) Діелектрична сприйнятливість середовища лінійно залежить від напруженості електричного поля c = 10-2Е. Знайдіть показник заломлення середовища, якщо магнітна проникність m = 1, а напруженість поля дорівнює Е = 0,1 Н/Кл. Вікна відповідей 1)l =2)Vф =3)n = Завдання II рівня4) Трикутна дротяна рамка має рухому перемичку, яка переміщується з постійною швидкістю V. Рамка знаходиться в перпендикулярному магнітному полі В = В0t. Знайдіть відношення ЕРС індукції, яка виникає в контурі, та ЕРС у постійному полі В0. 5) При перемиканні в колі ключа в положення 2 (рис.) виникає розряд конденсатора. За час t = 1 с заряд конденсатора зменшився в число разів q/q0 = 2, де q0 – початковий заряд, q(t) = q – заряд у момент часу, що дорівнює t. Опір R = 1 Ом. Знайдіть час релаксації цього контуру tр і ємність С.Вікна відповідей4) 5) tр = С = З Вікна відповідей6)L = авданняIII рівня 6) Добротність резонансного контура Q = 0,01. Ємність С = 100 мкФ і опір R = 1 Ом. Зайдіть індуктивність контура.Алгоритм розв’язування задач. Перший рівень ступені складності.1. Розв’язокЗв’язок довжини хвилі та частоти має вигляд, Тоді, .2. Розв’язокРівняння фронту хвилі : ,звідси швидкість фронту хвилі :,де k – хвильове число , а кругова частота .Тоді, .3. Розв’язокПоказник заломлення середовища : ,де і  – діелектрична і магнітна проникності,, а = 1,то показник заломлення дорівнює .Швидкість поширення в середовищі ,де с – швидкість світла у вакуумі.Другий рівень складності.4. Розв’язокПотік магнітного поля, який пронизує систему, дорівнює,де S – площа замкненого контура в момент часу t, що дорівнює площі трикутника,де , , тобто Потік поля :ЕРС індукції : ЕРС індукції в постійному полі :.Відношення ЕРС дорівнює :.5 Розв’язокЗаряд (струм) в колі при замикании ключа змінюється за законом.Отже, . Логарифмуючи вираз, маємо , Враховуючи, що в колі, яке розглядається Для ємності маємо виразТретій рівень складності6. Розв’язок,де – власна частота,– напівширина контура.Звідси маємо i знаходимо L.Для полегшення роботи викладача при перевірці тестів, існують вікна відповідей з уже заздалегідь підрахованим результатом. Необхідно тільки звірити отриману студентом відповідь із запропонованою. Вікна відповідейВаріант № 1 Завдання I рівня1)l = 1 см2)Vф = 3×108 м/с3)n = 1,0005 ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф ЗавданняIІІ рівня6) L = 0,01 мкГн ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф

У статті розглядаються особливості підходів до викладання математичних дисциплін у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) із застосуванням інтерактивних лекцій англійською мовою. Автори висвітлюють основні способи та проблеми перекладу математичних термінів при наповненні Moodle. Знання математичних термінів є важливим при проходженні навчальних курсів за кордоном для глибокого розуміння фахових дисциплін. Крім того, це надає можливості глибше орієнтуватися в питаннях статистики, обговореннях бюджету, під час відвідування міжнародних конференцій тощо. Військове співробітництво з країнами-партнерами, насамперед країнами-членами НАТО у відбитті російської агресії гостро поставило на порядок денний питання не тільки знання англійської мови в об’ємі загального курсу, але і знання відповідної термінології для розуміння фахових дисциплін. Ґрунтовне засвоєння спеціальних фахових дисциплін неможливе без знання фундаментальних дисциплін і особливо математики, яка є мовою точних наук. Зважаючи на це, останнім часом при прибутті наших військових фахівців для навчання за кордоном поширеною практикою є проходження тестів не тільки з англійської мови, але й з математики. Система Moodle дає зручний набір інструментів для вирішення цього питання при різних формах навчаннях (очному, онлайн, змішаному). Наповнення Moodle англомовним контентом є важливим для курсантів ВВНЗ із точки зору їхньої професійної підготовки як фахівців, які готові проходити підготовку на різноманітних курсах в країнах-партнерах. Використання дистанційного навчання Moodle дає ВВНЗ додаткові можливості: надавати освітні матеріали курсантам англійською мовою; доступ до контенту платформи в будь-який час; розміщування детальних, додаткових матеріалів до основної програми; створювання високотехнологічного інформаційно-комунікативного освітньо-наукового простору. Розроблено курс дистанційного навчання для опанування математики англійською мовою за допомогою вбудованих модулів платформи Moodle.

За результатами теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури виявлено сучасні тенденції розвитку психодіагностичної роботи, виклики та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичних дослідженнях та практиці. Зауважено, що психологічна діагностика нині не лише спрямована на визначення наявності або дослідження рівня вираженості психологічного конструкту шляхом реєстрації реакцій досліджуваного на набір стандартизованих елементів, а й містить ряд інших процедур, які аналізують поведінкові дані особистості, зібрані за допомогою ІКТ, та можуть використовуватись для оцінки індивідуальних відмінностей або прогнозування майбутньої поведінки. Висвітлено способи реалізації комп’ютерної психодіагностики (конвертація тестів папір-олівець в електронний формат; комп’ютерне адаптивне тестування). Представлено приклади використання комп’ютерної психологічної діагностики та Інтернет-діагностики (Webдіагностики) у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці та практиці. Описано відмінності між різними формами адміністрування психодіагностичного процесу (Інтернет-діагностики та традиційних опитувальників (папір – олівець)). Висвітлено переваги та недоліки Інтернет-тестування у порівнянні з класичною психологічною діагностикою. Зауважено, що недоліки та застереження, які характерні для традиційного психодіагностичного дослідження, також є справедливими для електронного. Утім упровадження обґрунтованих дослідженнями заходів безпеки робить Webдослідження таким же безпечним, як і традиційне, надаючи користувачам значно більше можливостей. Наголошено на етичних та психометричних ризиках використання Інтернет-діагностики (проблеми в налагодженні «професійних» стосунків; відсутність зрозумілих способів формування та інтерпретації результатів діагностики; використання методик, результатів діагностики некваліфікованими особами; можливість використання діагностичних методик, які були розроблені з порушенням наукових процедур; повна або часткова відсутність інформації про методики; обмежена здатність враховувати контекстну інформацію; використання застарілих нормативів, застарілих формулювань у стимульному матеріалі; обмежена здатність зворотного зв’язку; труднощі в забезпеченні конфіденційності результатів тестування). Узагальнено вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у психодіагностичній роботі.

Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день викладачі ВНЗ активно використовують комп’ютеризований контроль знань студентів перш за все для спеціальностей, які передбачають роботу на ПК. Однак, не завжди обрані викладачами програми повністю відповідають вимогам якісного персоналізованого контролю знань, тому що в них не закладено врахування критеріїв якості, а саме одного з них – значущості навчального матеріалу, який підлягає контролю.Невирішені частини проблеми. За наявності різнопрофільних груп на одному потоці студентів потрібно, щоб під час перевірки знань викладач використовував завдання для перевірки важливих – значущих знань саме для студента конкретної спеціалізації. Відсутність цього може призвести до недостатньої об’єктивності перевірки знань студентів і до неякісної підготовки спеціалістів одного з профілів.Аналіз актуальних досліджень. Проблеми тестового контролю, якість тестових завдань, у тому числі використання критерію значущості тестових завдань, розглядали в своїх працях такі науковці: О. М. Майоров, В. В. Семенець, Г. О. Мірських, І. А. Морєв, І. В. Куцевич, М. Б. Челишкова, М. Ф. Бондаренко, Н. Ф. Єфремова, Ю. Ф. Зіньковський та інші.Однак питання, пов’язані з розподілом значущості завдань за спеціалізаціями одного напрямку студентів не знайшли в них вичерпного вирішення.Викладачі у більшості випадків не завантажують себе добором завдань із загальнопрофільних дисциплін для студентів одного потоку, але різнопрофільних спеціальностей, і дають їм завдання, не розподілені за значущістю відповідного профілю (в тому числі і в тестовій формі) для перевірки якості їх знань.Метою статті є вдосконалення методики перевірки якості знань студентів напрямів підготовки «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна оcвіта» шляхом спеціалізації тестового контролю знань за рахунок одного із критеріїв якості контрою – значущості контрольованого матеріалу в сегменті дисциплін математичного циклу.Основний матеріал. На сьогодні, у силу демографічної ситуації, яка склалася у країні, і як наслідок проблеми набору студентів, Інститут педагогіки і психології СумДПУ не повністю покриває свої можливості по ліцензіях із деяких спеціальностей, але в той же час має не поганий показник на фоні інших структурних підрозділів у силу своєї гуманітарної спрямованості. Студентів зводять у потоки; при цьому деякі групи студентів мають загальні дисципліни, по яким, на нашу думку, треба б було здійснювати спеціалізоване надання матеріалу, що і виконується на практичних заняттях із зазначених спеціальностей. Тому доречним було б запропонувати спеціалізовану перевірку знань, а саме, тестовий контроль відносно обраного профілю.Щоб виконати якісну і спеціалізовану перевірку контрольованого матеріалу, викладач повинен підготувати такі завдання, які б дали змогу встановити якість набутих знань у межах програмної тематики, а також надати можливість студентам оволодіти максимальним об’ємом знань відповідно обраного ними профілю.Відповідно до цього, для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна освіта» проводилося дослідне тестування з використанням програмного комплексу SSUQuestionnaire (http://www.test.sumdu.edu.ua), теоретичною основою якого є імітаційна модель тестування [2], що надає можливість отримати результати контролю, зіставлені за критерієм значущості.Підготовчий етап контролю починався з аналізу робочих програм зазначених спеціальностей у сегменті дисциплін математичного циклу, які надаються студентам в однаковому об’ємі, тому мають однакову кількість годин.У ході аналізу, виходячи з цілей навчання, конкретизувалися програмні вимоги спеціальностей. Для включення в базу тестів відбиралися завдання, які б відповідали задачам навчання дисципліни в цілому і змісту окремих модулів і тем, але з поправкою на профіль навчання. При цьому розробник, обираючи прототип тестового завдання, мав визначити значущість завдань – міру необхідності, актуальності включення їх у тест для перевірки ключових знань із конкретної дисципліни, повноту відображення в тестовому матеріалі її змісту. Тобто при попередньому відборі прототипів тестових завдань викладач (навіть апріорі) керувався значущістю цього матеріалу в темі, розділі чи дисципліні в цілому, його приналежністю до основних або додаткових тем дисципліни кожної спеціальності окремо.Значущість навчального матеріалу є одним з основних критеріїв, що визначає результативність оцінювання якості навчання і однією з найважливіших характеристик, обов’язкових для врахування у процесі тестування. Достовірність установленого рівня значущості для окремих спеціальностей одного напрямку навчання, в значній мірі, залежить від необхідності створення банків тестових завдань, які можуть включати одні і ті ж питання, але при цьому знаходити різне відображення в окремих групах студентів, тобто від правильного встановлення рівнів нерівнозначності прототипів тестових завдань.Саме тому всі передбачені програмою теми були поділені на загально значущі і спеціалізовано значущі відповідно зазначеним спеціальностям. Перші враховували загальну значущість для студентів всіх спеціальностей, інші – спеціалізовану значущість окремо для кожної спеціальності.Відмітимо, що у процесі навчання усі теми давалися з однаковою значущістю, а диференціація матеріалу відбувалася за рахунок практики, коли на одні й ті ж самі теми на практичних заняттях виконувалась різна кількість завдань і варіювались завдання самостійної роботи.Це, безперечно, накладало додатковий тягар на роботу викладача, але привело до спеціалізованого оволодіння знаннями з контрольованої дисципліни студентами зазначених спеціальностей.Під час створення прототипів тестових завдань визначалася значущість тем контрольованої дисципліни. При цьому встановлювалася відносна значущість відображеного в завданні елементу теми, модуля, дисципліни, яка пропорційна відносній кількості праці, витраченій студентом на виконання цього тестового завдання. На етапі експертного аналізу дисципліни думка групи експертів указувала на значущість змісту теми, що рецензується, по відношенню до інших тем дисципліни відносно профілю спеціалізації. Відповідно до цього аналізувалися не окремі тестові завдання кожної теми, а завдання усіх тем дисципліни в цілому, і причому через призму кожної спеціальності окремо.Тобто при однакових темах в зазначених групах добирались завдання спеціалізованої значущості для кожної групи окремо, але так, щоб для контрольованої групи вони мали спеціалізоване значення, а для інших – були загально значущими, і розглядали їх у сукупності з іншими спеціальностями цього напрямку навчання. Тому сукупність тестових завдань набула вигляду узагальненої, і в ній віддзеркалилися всі теми, зазначені програмою через призму спеціалізованої значущості кожної групи студентів.Наступним етапом було встановлення рівнів значущості завдяки узагальненню думки групи експертів і прийняттю її як кількісної міри значущості – індексів значущості [1].За результатами створення прототипів тестових завдань формувалась узагальнена база із їх надлишковою кількістю, яка після експертного оцінювання набула вигляду спеціалізованої для підготовки студентів кожної спеціалізації. На її основі було сформовано різні тести для дисциплін одного напряму підготовки, але різної спеціалізації. При цьому завдання добирались із урахуванням цілей конкретної дисципліни – кожен набір завдань виражав значущість контрольованої спеціальності. Для об’єктивності і спеціалізації процесу перевірки знань було досягнуто зіставлення цих наборів за значущістю, тобто, щоб числові значення окремих тестів урівноважувалися один з одним.У сформованих тестах критерієм значущості виступали індекси значущості і кількість тестових завдань у них, причому у кожному випадку своя, відповідно значущим темам кожної спеціальності.Прикладом спеціалізовано значущої теми для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Англійська мова» і «Початкова освіта. Інформатика» стала тема «Цифрові аудіовізуальні технічні засоби», завданнями якої були – запис звуку (вимови) за допомогою програми-утиліту Windows «Запис звуку» та спеціалізованої програми «Camtаsia Studio». Ця програма для перших дасть змогу перевірити набуті навички і застосовувати її в подальшій професійній діяльності під час мовлення (зможуть відточувати вимову з англійської мови) та аудіювання (прослуховувати власну вимову, корегувати її і виправляти власні помилки), а для других – стати стартовим етапом більш поглибленого вивчення спеціалізованих і вбудованих програм на наступним спецкурсах.Що ж стосується студентів спеціальності «Дошкільне навчання», то завдання цієї теми теж будуть мати індекс значущості, але їх кількість буде мінімальною.Тема «Налаштування і робота електронної дошки», а саме завдання на розгляд програмного забезпечення elitePanaboard для роботи з електронною дошкою для студентів спеціальності «Початкова освіта. Інформатика» мають спеціалізовано значущі індекси, а для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна освіта» матимуть загально значущі, тому і при формуванні тесту, кількість завдань цієї теми для студентів спеціальності «Початкове навчання. Інформатика» буде більшою, а для двох інших – зведеною до мінімуму.При формуванні тестів з узагальненої бази тестових завдань для зіставлення їх за значущістю тем для групи «Початкова освіта. Інформатика» включаються саме ті завдання, які при експертному оцінюванні набули індекси спеціалізовано значущості з важливих тем цієї спеціальності, також можуть увійти і загальнозначущі завдання, але кількість перших буде переважно більшою для відображення повноти перевірки всього матеріалу дисципліни через призму контрольованої спеціальності. У свою чергу в тест для групи «Початкова освіта. Англійська мова» можуть увійти такі самі завдання, що й для попередньої групи, але вони будуть мати інший індекс значущості. В іншому випадку програмою може бути запропоновано іншу кількість завдань, а завдання загально значущі увійдуть із тією ж кількістю, але так, щоб відбулося зіставлення результатів за критерієм значущості, або кількість завдань може і не змінитися, але завдання увійдуть з іншою значимістю, за рахунок більшої складності кожного завдання. Відповідно теж саме відбувається і по групі «Дошкільна освіта».Розглянемо приклад застосування наведеної методики контролю знань студентів зазначених спеціальностей.Згідно робочої програми дисципліни «Технічні засоби навчання і обчислювальна техніка» кількість годин для зазначених спеціальностей складає 54 години, з них: 36 аудиторних та 18 годин самостійної роботи (що при розподілі за модулями складає: 1 модуль – 6 год., 2 модуль – 27 год., 3 модуль – 21 год.).Наведемо приклад спеціалізації тестового контролю за значущістю для 3-х спеціальностей «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова», «Дошкільна освіта» для трьох модулів відповідної дисципліни (таблиця 1).Таблиця 1Розподіл кількості годин за критерієм значимості Аудиторнігодини ДисципліниМодуль 1 Модуль 2 Модуль 3 ВсьогоАуд.С/рТ1Т2Т36Т4Т5Т618Т7Т8Т9123618ПО (І)13266+*6+*63244+*4+*1654ПО (А)1326666+*2744+*4+*2154ДО1326666+*244+*4+*42454Значущість ЗЗСЗСЗ54* = кількість годин самостійної роботи, для кожної теми свояПО (І) – спеціальність "Початкова освіта. Інформатика"ПО (А) – спеціальність "Початкова освіта. Англійська мова"ДО – спеціальність "Дошкільна освіта"Т1…Т9 – теми контрольованої дисципліни згідно робочої програмиЗЗ – загально значущі темиСЗ – спеціалізовано значущі темиС/р – самостійна роботаУ першому модулі завдання для всіх трьох зазначених спеціальностей є загально значущими. Теми ж наступних модулів будуть спеціалізовані за значущістю відповідно профілю навчання.Формування тестів відбувається з використанням загальної бази тестових завдань, у яку включені 90 завдань з дев’яти тем, вивчення яких передбачено навчальними планами спеціальностей (таблиця 2).Таблиці 2Розподіл вагових коефіцієнтів питань Вагові коефіцієнти питаньТеми Завдання

статья посвящена унификации оценки скоростно-силовых способностей легкоатлетов с использованием различных измерительных устройств на основе высоты вертикального прыжка. В практике подготовки легкоатлетов используется большой набор измерительных устройств, позволяющих оценить скоростно-силовые способности посредством вертикальных прыжков, а в теории накоплен значительный массив эмпирических данных по результатам таких тестирований. Появление новых измерительных устройств ведет к разночтениям в количественных характеристиках результатов тестов, что выражается в проблеме соотнесения результатов вертикальных прыжков, полученных с применением различных измерительных устройств. Цель исследования – соотнесение результатов, полученных с использованием различных электронных измерительных устройств, в тесте прыжок вверх с контрдвижением. Анализу подверглись результаты прыжка вверх с контрдвижением (CMJ), полученные с использованием четырех электронных измерительных устройств: OptoJump, Myotest Pro 2, Vert, контактная платформа. Установлена очень сильная корреляция между всеми парами результатов (r = 0,961-0,997), что свидетельствует о высокой стабильности данного теста при использовании вышеназванных измерительных устройств. Результаты теста CMJ, полученные с помощью систем Vert и Myotest Pro 2, достоверно выше результатов, полученных посредством системы OptoJump и контактной платформы (p≤0,001). Полученные зависимости результатов прыжка вверх с контрдвижением легли в основу уравнений регрессии для каждой пары результатов измерительных устройств, что позволяет унифицировать оценку скоростно-силового потенциала легкоатлетов в вертикальных прыжковых тестах с применением различных измерительных устройств. the article is devoted to the unification of the assessment of speed-strength abilities of track and field athletes using various measuring devices based on the height of the vertical jump. In the practice of training track and field athletes, a large set of measuring devices is used to assess speed-strength abilities through vertical jumps, and in theory, a significant amount of empirical data has been accumulated based on the results of such tests. The emergence of new measuring devices leads to discrepancies in the quantitative characteristics of test results, which is expressed in the problem of correlating the results of vertical jumps obtained using different measuring devices. The purpose of the study is to correlate the results obtained using various electronic measuring devices in the upward jump test with countermovement. The results of countermovement jump (CMJ) obtained using four electronic measuring devices were analyzed: OptoJump, Myotest Pro 2, Vert, contact platform. A very strong correlation was established between all pairs of results (r = 0.961-0.997), which indicates the high stability of this test when using the above-mentioned measuring devices. CMJ test results obtained with the Vert and Myotest Pro 2 systems were significantly higher than those obtained with the OptoJump system and contact platform (p≤0.001). The obtained dependences of the results of an upward jump with countermovement formed the basis of regression equations for each pair of results of measuring devices, which makes it possible to unify the assessment of the speed-strength potential of athletes in vertical jump tests using various measuring devices.

Содержание вопросаСтановление и развитие такой относительно новой сферы образования, как дистанционное обучение, заставляет искать новые решения и подходы в реализации различных его составляющих. Значительное место здесь занимают системы, позволяющие обеспечить дистанционную оценку знаний студентов, в частности, системы тестирования. Сегодня они, как правило, основываются на различных технологиях Интернет, среди которых наибольшее распространение получила технология WWW.Суть работы такого рода систем тестирования (далее Систем) состоит в следующем. Тестовые задания, предназначенные для тестирования, размещаются в виде базы данных на Web-сервере, доступ к которой реализуется через Web-сайт. Тестирование испытуемого осуществляется с клиентской машины WWW. После входа на сайт Системы происходит аутентификация пользователя (проверка пароля), который затем может выполнить необходимое тестовое задание. Результаты каждого из вопросов такого задания передаются на сервер Системы, где в автоматическом режиме регистрируются и оцениваются. Для выполнения этой работы пользователю достаточно иметь лишь браузер для навигации в WWW. Существенных проблем по реализации тестирования по этой схеме не существует. Такой подход прост, эффективен, надежен.Главная задача, которая здесь остается – это подготовить систему тестирования к работе и обеспечить ее поддержку в процессе эксплуатации. Сложность заключается в том, что тестовые задания, наполняющие базу данных Системы, не являются чем-то изначально сформированным и в дальнейшем неизменным. Известно, что по результатам выполненных тестов можно получить целый ряд статистических характеристик, позволяющих оценить эффективность тестов. Работа тестолога или дистанционного преподавателя состоит в постоянном анализе такой статистической информации и корректировки базы данных Системы. Такая работа требует определенных временных и технических затрат и если учесть, что дистанционный преподаватель часто находится, как и учащийся, в удалении от сервера Системы, решить этот вопрос можно, только используя разработанное для этого специальное программное обеспечение. Техническое решениеПредлагается вниманию авторская система Tests 2.0, предназначенная для компьютерного тестирования знаний. При реализации этой системы была осуществлена попытка создания программного инструмента, обеспечивающего условия работы в удаленном режиме с базой данных системы тестирования.Система Tests 2.0 является развитием пакета Tests 1.0 [1], созданного в виде локальная системы, состоящей из Редактора тестов (РТ) и Исполнителя тестов (ИТ). РТ представляет собой рабочий инструмент преподавателя, и используется для конструирования тестов. ИТ используется для организации самого тестирования испытуемого. Связь между РТ и ИТ реализуется по схеме, представленной на рис. 1. РТ создает тест в виде выходного файла нетипизированной закрытой структуры с расширением TST. Этот файл затем используется, как входной в программе ИТ. Кроме файлов TST для удобства редактирования тестовых заданий в РТ были использованы также текстовые файлы TTS открытой структуры.Тестовое задание, построенное с помощью РТ, включает в себя набор тестовых вопросов и параметров тестирования, описывающих правила прохождения теста в ИТ.Каждый тестовый вопрос включает текст вопроса и варианты возможных ответов. Каждому из ответов приписывается определенное число балов, которое получает испытуемый при выборе этого ответа во время тестирования.Параметры теста включают следующие установки: число вопросов, которые будут взяты (случайным образом) из общего набора вопросов, при тестировании; расположение вопросов и ответов в случайном порядке; контроль времени выполнения теста; и др.Расширение функциональных возможностей системы Tests 1.0 в ее новой версии было реализовано в следующих изменениях и дополнениях:Хранение в файле, создаваемых заданий, было заменено на хранение их в базе данных, поддерживаемой DBE. При этом, группы вопросов были размещены в одних таблицах базы, а сами тестовые задания, в других. Это позволило на основе одних и тех же вопросов компоновать различные тестовые задания без многократного дублирования этих вопросов. Здесь использование реляционной схемы хранения данных позволило в заданиях на тестирование хранить лишь ключи к вопросам, которые предполагается использовать в тесте. Так, в тестовое задание удается включить вопросы из их различных групп. Кроме того, в разработанной базе данных реализована возможность представлять тестовые задания в виде отдельных групп, по каждой из которых будет вестись независимая выборка вопросов на тестирование. Схема связей между таблицами построенной базы данных представлена на рис. 2.База данных дополнена таблицами, позволяющими осуществить накопление результатов тестирования с целью их дальнейшего анализа. Статистика тестирования может быть получена как в срезе отдельного вопроса или группы вопросов, хранящихся в базе, так и для отдельного испытуемого либо группы испытуемых прошедших тестирование.Удаленная связь с базой данных на сервере Системы реализуется с помощью ODBC (открытого интерфейса доступа к базам данных), а сама база данных реализуется с помощью технологии MySQL. Схема связи автоматизированного рабочего места (АРМ) тестолога с локальной и удаленной базой представлена на рис. 3. После подключения к серверу, при желании пользователь может осуществить синхронизацию тех или иных данных, хранящихся в их локальном и сетевом варианте.Реализованы средства, обеспечивающие совместимость системы Tests 2.0 с ее предыдущей версией. Так, файлы данных TTS, созданные в Tests 1.0, могут быть импортированы в базу данных Tests 2.0. Кроме того, на основе заданий тестирования, созданных в базе данных, может быть получен выходной файл TST, который может быть использован в обновленной версии Исполнителя тестов для выполнения тестирования в локальном режиме работы.На рис. 4 изображено окно АРМ тестолога, в котором выполняется подготовка и настройка тестового задания. Рис. 4. Окно тестового задания Информация.Более подробно с пакетом Tests можно познакомиться на сайте http://www.g-morozov.narod.ru.

Целью эксперимента является апробация применения системы Moodle для поддержки учебного процесса в общеобразовательной вечерней школе при обучении вечерников и экстернов http://moodle.virtualschool.org.ua/. Задачи: отработка процедур обучения преподавателей дистанционной работе, разработка учебного контента и тестовых заданий, обучение учащихся дистанционной работе. Объект исследования: технология дистанционного обучения, предмет исследования: оценка эффективности и трудоемкости организации дистанционного обучения в общеобразовательном учебном заведении. Используется метод экспериментального исследования. Исследование находится в фазе формирующего этапа. Проведено обучение преподавателей дистанционной работе и разработке тестов. Сформирован полный набор тематических тестов по всем дисциплинам старшей школы. Проводится обучение учащихся использованию системы тестирования. Организован сбор информации о ходе использования ресурса. Начата разработка учебного контента.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

Міома матки – одне з найпоширеніших захворювань в гінекологічний практиці. Одним із основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія. За даними ВООЗ надмірною вагою вважається ІМТ 25 та вище, ІМТ 30 та вище – ожиріння. Зв’язок ожиріння з внутрішньосудинними тромботичними ускладненнями (ВТУ) підтверджується клінічними даними. На сьогоднішній день існує досить вагомий набір клотінгових, імуноферментних методів оцінки системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК), результати яких дають лише дуже приблизну характеристику гемостатичного потенціалу. Тому особливого значення набувають цінність інструментальні методи оцінки гемостазу. Низькочастотна п’єзоелектрична тромбоеластографія (НПТЕГ) є найбільш ефективною методикою дослідження гемостатичного потенціалу (ГП), здатна об’єктивно відобразити судинно-тромбоцитарний компонент, коагуляційну ланку системи гемостазу і фібриноліз. Ця технологія дозволяє візуалізувати процес згортання крові, дає можливість в режимі реального часу оцінювати всі фази згортання і кількісно визначати інтенсивність про- і антикоагулянтного потенціалу. Мета – вивчення впливу підвищеного індексу маси тіла на рівень тромбонебезпеки для проведення адекватної комплексної тромбопрофілактики у пацієнток в периоперацыйному періоді при лапароскопічній міомектомії, використовуючи інструментальний метод діагностики – низькочастотний п’єзоелектричний гемовіскозиметр. Матеріали та методи. Досліджені результати хірургічного лікування 60 хворих міомою матки, які перенесли лапароскопічну міомектомію в медичному центрі «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007» в м. Києві в 2019–2020 роках. Пацієнтки були розподілені на 2 групи в залежності від величини ІМТ. До 1 групи (16 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ< 30 кг/м2. До 2 групи (44 пацієнтки) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2. Стан системи гемостазу до операції, а також на 1 та 5 добу після оперативного втручання контролювався стандартними біохімічними тестами, а також інструментальним методом оцінки функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу – низькочастотним вібраційним п’єзоелектричним гемовіскозиметром (НВПГ). Результати. Після аналізу стандартних біохімічних тестів оцінки гемостазу до оперативного втручання, на 1 та 5 добу після операції в обох групах пацієнтів наявних та суттєвих патологічних змін не виявлено. При оцінці функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу за допомогою НВПГ «Меднорд» перед оперативним втручанням в 1 групі пацієнтів не відмічалось достовірних відмінностей в межах нормальних показників. У 2 групі були виявлені статистично достовірні (р < 0.05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної та хронометричної гіперкоагуляції, підвищення тромбінової активності, активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, пригнічення літичної активності крові. На першу добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів спостерігались зміни в ланках системи гемостазу. В 1 групі пацієнток відмічалось скорочення хронометричних показників та підвищення структурних показників НПЕГ, але вони не виходили за межі референтних величин. В 2 групі відмічалось достовірне зменьшення (в порівнянні з доопераційними показниками) хронометричних показників, підвищення структурного показника МА, а також достовірне збільшення КТА, ІКД, що свідчить про наявне підвищення тромбонебезпеки у даної групи пацієнтів, яке потребує проведення тромбопрофілактики. Після проведеної тромбопрофілактики у 2 групі пацієнтів спостерігались зміни в бік нормокоагуляційного тренду гемостатичного потенціалу (ГП). Фібринолітична активність крові перед оперативним втручанням в 1 групі знаходиться в межах нижніх референтних величин, а в 2 групі відмічається пригнічення літичної активності крові. Через добу після оперативного втручання, на фоні антитромботичної терапії літична активність крові нормалізується. На 5 добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Висновки. У пацієнток з міомою матки, які мають ІМТ >30, за допомогою апаратно-програмного комплексу АРП-01М «Меднорд» виявлена наявна тромбонебезпека на периопераційному етапі лапароскопічної міомектомії, про що свідчать достовірно значущі (р < 0.05) зміни основних показників гемовіскозиметрії. Стандартні скринінгові методи дослідження системи гемостазу не забезпечують швидку та адекватну оцінку гемостатичного потенціалу (ГП), реакції системи РАСК у відповідь на хірургічне втручання; а також не дають змогу в повній мірі оцінити функціональну активність судинно-тромбоцитарної ланки коагуляції та фібринолізу. Використання низькочастотної п’єзоелектричної гемовіскозіметрії дозволяє достовірно та швидко оцінити кінетику тромбоутворення, починаючи від початкової в’язкості та агрегації до утворення згустку та фібрінолізу, а також виявити гемокоагуляційні розлади у пацієнтів з міомою матки на самих ранніх етапах порушень в периопераційному періоді лапароскопічної міомектомії. Це дає змогу своєчасно та ефективно проводити профілактику та лікування тромбогеморагічних порушень у даної групи пацієнтів.

Міома матки – одне з найпоширеніших захворювань в гінекологічний практиці. Одним із основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія. За даними ВООЗ надмірною вагою вважається ІМТ 25 та вище, ІМТ 30 та вище – ожиріння. Зв’язок ожиріння з внутрішньосудинними тромботичними ускладненнями (ВТУ) підтверджується клінічними даними. На сьогоднішній день існує досить вагомий набір клотінгових, імуноферментних методів оцінки системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК), результати яких дають лише дуже приблизну характеристику гемостатичного потенціалу. Тому особливого значення набувають цінність інструментальні методи оцінки гемостазу. Низькочастотна п’єзоелектрична тромбоеластографія (НПТЕГ) є найбільш ефективною методикою дослідження гемостатичного потенціалу (ГП), здатна об’єктивно відобразити судинно-тромбоцитарний компонент, коагуляційну ланку системи гемостазу і фібриноліз. Ця технологія дозволяє візуалізувати процес згортання крові, дає можливість в режимі реального часу оцінювати всі фази згортання і кількісно визначати інтенсивність про- і антикоагулянтного потенціалу. Мета – вивчення впливу підвищеного індексу маси тіла на рівень тромбонебезпеки для проведення адекватної комплексної тромбопрофілактики у пацієнток в периоперацыйному періоді при лапароскопічній міомектомії, використовуючи інструментальний метод діагностики – низькочастотний п’єзоелектричний гемовіскозиметр. Матеріали та методи. Досліджені результати хірургічного лікування 60 хворих міомою матки, які перенесли лапароскопічну міомектомію в медичному центрі «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007» в м. Києві в 2019–2020 роках. Пацієнтки були розподілені на 2 групи в залежності від величини ІМТ. До 1 групи (16 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ< 30 кг/м2. До 2 групи (44 пацієнтки) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2. Стан системи гемостазу до операції, а також на 1 та 5 добу після оперативного втручання контролювався стандартними біохімічними тестами, а також інструментальним методом оцінки функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу – низькочастотним вібраційним п’єзоелектричним гемовіскозиметром (НВПГ). Результати. Після аналізу стандартних біохімічних тестів оцінки гемостазу до оперативного втручання, на 1 та 5 добу після операції в обох групах пацієнтів наявних та суттєвих патологічних змін не виявлено. При оцінці функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу за допомогою НВПГ «Меднорд» перед оперативним втручанням в 1 групі пацієнтів не відмічалось достовірних відмінностей в межах нормальних показників. У 2 групі були виявлені статистично достовірні (р < 0.05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної та хронометричної гіперкоагуляції, підвищення тромбінової активності, активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, пригнічення літичної активності крові. На першу добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів спостерігались зміни в ланках системи гемостазу. В 1 групі пацієнток відмічалось скорочення хронометричних показників та підвищення структурних показників НПЕГ, але вони не виходили за межі референтних величин. В 2 групі відмічалось достовірне зменьшення (в порівнянні з доопераційними показниками) хронометричних показників, підвищення структурного показника МА, а також достовірне збільшення КТА, ІКД, що свідчить про наявне підвищення тромбонебезпеки у даної групи пацієнтів, яке потребує проведення тромбопрофілактики. Після проведеної тромбопрофілактики у 2 групі пацієнтів спостерігались зміни в бік нормокоагуляційного тренду гемостатичного потенціалу (ГП). Фібринолітична активність крові перед оперативним втручанням в 1 групі знаходиться в межах нижніх референтних величин, а в 2 групі відмічається пригнічення літичної активності крові. Через добу після оперативного втручання, на фоні антитромботичної терапії літична активність крові нормалізується. На 5 добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Висновки. У пацієнток з міомою матки, які мають ІМТ >30, за допомогою апаратно-програмного комплексу АРП-01М «Меднорд» виявлена наявна тромбонебезпека на периопераційному етапі лапароскопічної міомектомії, про що свідчать достовірно значущі (р < 0.05) зміни основних показників гемовіскозиметрії. Стандартні скринінгові методи дослідження системи гемостазу не забезпечують швидку та адекватну оцінку гемостатичного потенціалу (ГП), реакції системи РАСК у відповідь на хірургічне втручання; а також не дають змогу в повній мірі оцінити функціональну активність судинно-тромбоцитарної ланки коагуляції та фібринолізу. Використання низькочастотної п’єзоелектричної гемовіскозіметрії дозволяє достовірно та швидко оцінити кінетику тромбоутворення, починаючи від початкової в’язкості та агрегації до утворення згустку та фібрінолізу, а також виявити гемокоагуляційні розлади у пацієнтів з міомою матки на самих ранніх етапах порушень в периопераційному періоді лапароскопічної міомектомії. Це дає змогу своєчасно та ефективно проводити профілактику та лікування тромбогеморагічних порушень у даної групи пацієнтів.

Представлены и обсуждаются результаты эмпирического тестирования возможности обнаружения длинных повторов в двоичных последовательностях набором статистических тестов NIST. Набор детерминированных двоичных последовательностей, которые не отклоняются пакетом NIST, искажается детерминированным образом. Для того чтобы повредить двоичную последовательность, выбирается несколько ее подстрок фиксированной длины и каждая подстрока дублируется в случайном месте последовательности. Длина повторяющихся подстрок была выбрана значительно большей типичной длины самой длинной повторяющейся подстроки. Если количество повторяющихся подстрок в поврежденной последовательности невелико, то пакет NIST не отклоняет такие неслучайные криптографически слабые двоичные последовательности. Описан алгоритм, реализующий поиск самого длинного повторения подстрок в двоичной последовательности длины $n$. Этот алгоритм основан на дереве суффиксов, и его временная и пространственная сложности имеют порядок $O(n)$.

Возбудитель бактериального ожога гороха Pseudomonas syringae pv. pisi (Sackett) Young et al. (P. s. pv. pisi) является основным фитопатогеном гороха посевного (Pisum sativum L.). Национальные организации по карантину и защите растений (НОКЗР) требуют надежных методов подтверждения отсутствия возбудителя бактериоза. Цель данной работы – изучение возможности применения теста на патогенность в диагностике возбудителя бактериального ожога гороха. В ходе апробации теста использовали растения гороха сорта Пионер, штамм P. s. pv. pisi CFBP 2105, набор «Проба-ГС», произведенный ООО «АгроДиагностика» (Россия), и праймеры AN7F/AN7R (Qing Ch. et al., 2016). После предварительных испытаний предложенный тест на патогенность может быть использован для определения вирулентности изолята, а также может быть предложен в качестве одного из дополнительных подтверждающих методов идентификации фитопатогена в исследуемом образце при разработке методических рекомендаций по выявлению и идентификации возбудителя ожога гороха.

В данной статье рассмотрена база данных PostgreSQL и ее расширение TimescaleDB. Целью данной работы является сравнение производительности баз данных при работе с большими данными. Так как в настоящее время при разработке приложений одним из первых вопросов, над которым задумывается разработчик, является выбор базы данных и время работы с ней, то данная тема остается актуальной. Для развертывания обеих баз данных использовано облачное хранилище, так как оно имеет ряд преимуществ перед развертыванием на локальной машине, и пользовательский интерфейс pgAdmin 4. Для проведения тестов сгенерирован тестовый набор данных, представляющий из себя временные ряды со значениями климатических показателей за 2011-2023 года. В статье описана структура тестовых данных, представлены параметры настройки баз данных и листинги SQL-запросов. Для каждой базы данных представлены результаты времени выполнения одного и того же запроса. Эти результаты представлены в виде гистограмм для каждого SQL-запроса, загрузки и выгрузки всего набора данных. После их анализа, представлена их интерпретация. В заключении предложены рекомендации по выбору базы данных под определенные цели.

Дан сравнительный анализ производительности серверных ARM/̄процессоров, используемых на суперЭВМ или ориентированных в частности на высокопроизводительные вычисления (HPC). В стартовый анализ производительности были отобраны Fujitsu A64FX, Marvell ThunderX2 и Huawei Kunpeng 920. Обзор производительности для HPC сосредоточен в первую очередь на тестах и приложениях для A64FX, поддерживающего более длинные, чем у других ARM/̄процессоров, вектора и имеющего большую пиковую производительность. Производительность A64FX сопоставлена с соответствующими данными для Intel Xeon Skylake и Cascade Lake, и AMD EPYC с Zen 2 и 3 (Roma и Milan), а также с GPU Nvidia V100 и A100. Сформулирован краткий набор потенциальных плюсов и минусов микроархитектуры A64FX. Сопоставлены данные о производительности, получаемой с применением различных компиляторов для A64FX. Сформированы признаки, когда A64FX дает обычно преимущества в производительности относительно x86-64, а когда — проигрывает x86-64. Подтверждается, что применение A64FX в суперЭВМ может расти далее. Возможно, гегемония x86-64 в HPC будет уменьшаться, в том числе за счет расширения применения серверных ARM/̄процессоров. Однако проведенный анализ A64FX и ожидаемых в ближайшее время новых процессоров архитектуры AArch64 показал, что ведущим в этом процессе не обязательно окажется A64FX.

Боор ооруларынын диагностикасы учурда эң татаал көйгөйлөрдүн бири болуп саналат. Боордун катуу жабыркашы менен ооругандардын санынын өсүшү ишенимдүү диагностикалык маалыматты талап кылат. Боор функцияларынын көп түрдүүлүгү жана ооруларынын кеңири болгондугуна байланыштуу так жана туура диагноз коюуу үчүн, атайын лаборатордук изилдөөлөрдү жүргүзүү керек. Ар бир клиникалык кырдаалда диагностикалык тесттердин оптималдуу топтомун тандап алуу жана натыйжаларды оорунун клиникалык көрүнүшүнө ылайык чечмелөө зарыл. Күнүмдүк практикада жалпы кабыл алынган, билирубиндин курамы, аминатрансферазанын активдүүлугү ж.б клиникалык жана биохимиялык тесттер колдонулат. Бул макалада боор циррозу жана холелитиаз диагноздору менен №1 Шаардык клиникалык ооруканасынын хирургия жана тез жардам терапия бөлүмүндө даарыланууда болгон 231 бейтаптын боордун функционалдык абалынын көрсөткүчтөрүнө салыштырмалуу талдоо жүргүзүлдү. Диагностика заболеваний печени в настоящее время является одной из самых сложных проблем. Возрастающее число пациентов с тяжелым поражением печени требует надежной диагностической информации. В связи с многообразием функций печени и широким спектром заболеваний необходимо проведение специальных лабораторных исследований для постановки точного и правильного диагноза. В каждой клинической ситуации необходимо подобрать оптимальный набор диагностических тестов и интерпретировать результаты в соответствии с клинической картиной заболевания. В повседневной практике используются общепринятые клинические и биохимические тесты, такие как содержание билирубина, активность аминотрансфераз и др. В данной статье проведен сравнительный анализ показателей функционального состояния печени 231 больного циррозом печени и желчнокаменной болезнью, находившихся на лечении в отделении хирургии и экстренной терапии Городской клинической больницы №1. Diagnosis of liver diseases is currently one of the most difficult problems. An increasing number of patients with severe liver damage require reliable diagnostic information. Due to the variety of liver functions and a wide range of diseases, it is necessary to carry out special laboratory tests to make an accurate and correct diagnosis. In each clinical situation, it is necessary to choose the optimal set of diagnostic tests and interpret the results in accordance with the clinical picture of the disease. Common clinical and biochemical tests, such as bilirubin content, aminotransferase activity, etc., are used in daily practice. In this article, a comparative analysis of indicators of the functional state of the liver of 231 patients with cirrhosis of the liver and gallstones, who were treated in the department of surgery and emergency therapy of City Clinical Hospital No. 1, was carried out.

В даній статті наведено результати досліджень визначення емоцій людини за допомогою нейронних мереж. Розробка моделі для аналізу зображень проводилась за допомогою TensorFlow, а тренування реалізовувалось з використанням Keras. Вхідні дані використано з архіву kaggle.com - FER2013. Для аналізу зображеннь використано бібліотеку OpenCV. Мова програмування – Python 3. Даний набір інструментів вважається найпопулярнішим і найзручнішим для побудови нейронних мереж, а також систем глибинного навчання. Нейронні мережі і машинне навчання - найпопулярніші технології на даний момент. Особливо великих результатів можна досягнути поєднуючи цю технологію з іншими відомими – наприклад, з технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Це поєднання технологій має широкий спектр застосування в різних областях, починаючи від звичайних фотосвітлин викладених в соціальних мережах, і закінчуючи контролем поведінки громадян держави або навіть планети. Аналіз емоцій дає можливість продуктовим і рекламним компаніям значно збільшити об’єм продаж, що в свою чергу збільшить прибутки [12]. Бути геніальним співбесідником, маючи можливість маніпулювати людьми знаючи що вони думають, проводити стрес-тести співробітників та оцінювати їхню реакцію, визначати реакцію людини на рекламу, оголошення, промову збирати обробляти і робити висновки. Список сфер використання обмежений лише фантазією і очікуємим результатом, тому тема цієї наукової роботи є актуальною.

Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів. Рис. 1. Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:як працювати з інформаційним наповненням курсу;що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;форми та засоби контролю;як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;навчальний план та графік вивчення дисципліни:назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;тематика проектів і термін їх виконання.Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:підсумкових результатів навчальної роботи студента;результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;аналіз результатів різних видів контролю.Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".

Запропоновано загальний підхід кількісної оцінки захищеності вебдодатків електронної комерції на ос-нові вимог стандарту OWASP ASVS, який містить 13 розділів, що враховують специфіку різних аспектів безпеки, включаючи автентифікацію, управління сесіями, контроль доступу, валідацію даних, захист файлів та конфігурацію системи. Розроблена методологія дозволяє отримувати кількісні показники рівня виконання кожної вимоги, що робить оцінювання об'єктивним і зрозумілим для аудиторів та власників вебдодатків.На основі проведеного аналізу загального переліку вимог OWASP ASVS було відібрано множину вимог для оцінки безпеки функціонуючого інтернет-магазину за припущення, що у виконавця аудиту відсутня технічна документація щодо розробки вебдодатку. Для кожної з вимог був сформований структурований набір критеріїв з чіткими правилами їх оцінювання для отримання кількісних показників. У дослідженні використано тестове середовище “OWASP Juice Shop”, яке дозволило провести апробацію методології на реальному прикладі, що містить низку наперед відомих вбудованих вразливостей. Даний вебдодаток є прото-типом типового інтернет-магазину, що робить його ідеальним об’єктом для даного дослідження. Як і очікувалось, результати оцінки досліджуваного додатку засвідчили низький рівень впровадження безпекових практик у таких аспектах, як управління сесіями, валідація введених даних та захист файлів, тоді як автентифікація та контроль доступу мали середній рівень відповідності стандартам. Запропонована методо-логія робить власний внесок у розвиток практик забезпечення захищеності вебдодатків електронної коме-рції, надаючи ефективний інструмент для оцінки безпеки та пошуку вразливостей на етапі експлуатації вебдодатку.

В данной статье рассматриваются современные требования к оформлению периодических изданий. Это один из путей повышения качества газеты как товара. Для этого нужно иметь представление о современных тенденциях, методах и приемах дизайна. Традиционно процесс создания композиционно-графической модели предполагает ряд этапов, которые необходимо соблюдать. Первый этап – моделирование групп оформительских элементов. Второй – систематизация и унификация оформления всех тематических объединений материалов. Третий – комплексная разработка модели издания. Комплексная разработка модели издания, которая в газете может состоять из следуещих частей: графиков периодичности появления основных рубрик, разделов и тематических полос (структура издания), размерных стереотипов, включающих в себя объем материала, формат колонок, размеры заголовков и количество строк в них, величину межколонных пробелов, стандартных операций набора, предусматривающих выключку, шрифт (кегль, начертание, согласующиеся с размерным стереотипом) заголовков, отбивку заголовков, концовки, набор теста, авторской подписи и других компонентов издания, макетов-стандартов, предусматривающих композицию издания, в частности тип верстки. Завершающий этап комплексной разработки модели должен начинаться с системы рубрик. Особое внимание при моделировании уделяется разработке стиля, дается понятие эстетического вкуса.

В статье описан подход к комплексной оценке технологии закачки CO2 в нефтяной низкопроницаемый пласт с целью повышения нефтеотдачи, подразумевающий: набор лабораторных экспериментов, включающий тест на тонкой трубке, Swell и VIT тесты, а также комплекс потоковых исследований на керне; формирование предпосылок для композиционной гидродинамической модели с адаптацией на результаты лабораторных исследований; подбор оптимальной программы опытно-промышленных работ и стратегии промышленной эксплуатации месторождения с закачкой CO2 на основе технико-экономической оценки. The paper discusses comprehensive assessment of CO2-EOR method based on CO2 injection into a low-permeability reservoir to enhance oil recovery. It involves a number of laboratory experiments, including slim-tube test, swell and VIT tests, as well as a suite of core flow studies; generation of prerequisites for a compositional reservoir simulation model with history matching using laboratory test results; selection of optimum pilot project program and commercial field development strategy with application of CO2-EOR technology based on feasibility study.

У статті розглянуті перспективні напрямки STEM-освіти в системі підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Окреслено сучасні професії, що закладають в основу проєктну та дослідницьку діяльність, реалізацію завдань моделювання різноманітних процесів і явищ та усвідомлене формування якісно нових трансдисциплінарних знань. Визначено необхідність використання STEM-орієнтованих навчальних програм у закладах вищої освіти. На основі поняття STEM-освіти визначено, якими фаховими компетентностями повинен володіти майбутній інженер. У якості впровадження елементів STEM-освіти для підготовки здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей запропоновано виконання STEM-проєктів, метою яких є створення конструктивного вдосконалення машини або механізму. Представлена схема впровадження елементів STEM-освіти для підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Досліджені міжпредметні зв’язки при виконанні STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей. Визначено набір математичних та інженерних навичок для виконання STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей в умовах зазначеного середовища. Для використання елементів STEM-освіти під час виконання проєкту завдання для майбутнього інженера формуються з урахуванням розрахункової, проєктної та наукової складових. Схема впровадження елементів STEM-освіти під час виконання майбутніми інженерами завдань в умовах інформаційно-освітнього середовища повинна мати такі етапи: вибір технічного або технологічного процесу та креслення технологічної схеми, пропозиція щодо конструктивного впровадження елемента, розрахунок вдосконаленого елементу, креслення конструктивного вдосконалення, створення презентації та тестових завдань. Зазначено, що підсумки виконання проєктів з використанням елементів STEM-освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища доцільно обговорити на конференціях чи вебінарах, представляючи презентацію свого проєкту та створюючи тестові тренажери.

Стаття присвячена дослідженню застосування технології машинного навчання для діагностування шкірних захворювань. Об'єктом дослідження є процес розпізнавання та класифікації шкірних захворювань за їх фотознімками. Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сьогодні методи штучного інтелекту широко застосовуються в медичній сфері і дозволяють діагностувати хвороби у тих випадках, коли очне відвідування лікаря за певних причин ускладнене, зокрема, в телемедицині. Метою роботи є розроблення моделі нейронної мережі для діагностування шкірних захворювань для її подальшого впровадження в інформаційну систему, котра в незалежності від зовнішніх факторів зможе розпізнати та класифікувати захворювання при наданій користувачем фото захворювання. В роботі представлено застосування методу обробки зображень, а саме алгоритм кластеризації Kmeans для підвищення якості вхідних зображень. Для класифікації шкірних захворювань використано згорткову нейронну мережу CNN. Використано вхідний набір зображень DermNet, який заздалегідь був розподілений на навчальну та тестову вибірку. Обробка даних, а саме виділення локалізації захворювання на зображенні, виконувалася за допомогою математичних обчислень, а саме бібліотеки Sklearn. Після обробки дані надходять до згорткової нейроної мережі, котра була побудована з використанням фреймворку Tensorflow. За результатами навчання нейронної мережі, де всі обчислення були виконані не на графічному процесорі, точність розпізнавання усієї тестової вибірки склала більше 0.7, а для окремих зображень досягла 0.9. Даний результат було отримано за умови, що дані перед навчанням помістили в алгоритм кластеризаціії, тобто була виконана їх первинна обробка. Таким чином, у результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що метод Kmeans є придатним для вирішення задач попередньої обробки знімків в дерматології, а також не виникає конфлікту в процесі навчання моделі на базі фреймворку TensorFlow при стандартних параметрах мережі. Подальша робота полягає у підвищенні точності класифікації розробленої нейронної мережі шляхом оптимізації параметрів на різних архітектурах нейронних мереж, а також використання ансамблевих методів для дослідження покращення точності класифікації та швидкості нейронної мережі.

В основах багатьох сучасних ком’ютерних систем лежать інтерфейси прикладного програмування, або API (Application Programming Interface). Інтерфейси прикладного програмування слугують мостом між різними елементами комп’ютерних систем, дозволяючи їм спілкуватися, взаємодіяти між собою та безперешкодно обмінюватися даними. Фактично API – набір протоколів, інструментів і визначень, які дозволяють різним програмам інтегруватись між собою, а також надають розробникам можливість отримати доступ до певних програмних функцій або наборів даних. Важливим завданням в процесі розробки API є забезпечення їх коректної роботи в умовах високих навантажень. API можуть мати сотні, тисячі і навіть мільйони користувачів, для яких важливе забезпечення стійкості, масштабованості і надійності цих програмних засобів. Система, не є надійним чином протестована в умовах високих навантажень, може зазнати краху у випадку, якщо велика кількість користувачів захоче водночас використати один і той самий метод API, або отримати схожі дані. Така система також буде менш стійкою від DDoS-атак – видів хакерських атак, що “засмічують” комп’ютерну систему великою кількістю запитів, фактично блокуючи доступ до неї для реальних користувачів. У цій статті представляється дослідження та розробка системи тестування, створеної для оцінки продуктивності API. В основі системи лежить Locust, інструмент для тестування продуктивності програм з відкритим програмним кодом. Цей інструмент призначений для моделювання та аналізу поведінки різноманітних додатків при навантаженні великою кількістю користувачів. Розроблена система тестування продуктивності використовує можливості Locust для того, щоб ретельно вивчити стійкість API-системи у реальному сценарії. Вона детально тестує локальну версію API, навантажуючи її так званим “роєм” віртуальних користувачів. Після цього Locust збирає дані про продуктивність API – кількість успішних та помилкових запитів; мінімальний, максимальний та середній час обробки запиту; а також детальний звіт, який може бути використаний для подальшого аналізу результатів. Отримані в результаті такого дослідження дані сприяють розумінню і, в подальшому, покращенню якості роботи API, пропонуючи цінні рекомендації щодо оптимізації продуктивності програми та виявлення “вузьких місць” (bottlenecks) у програмному коді.

Дослідження присвячене використанню згорткових нейронних мереж для автоматизованого розпізнавання шкірних захворювань, зосереджуючись на двох основних класах – новоутворення шкіри та вірусні захворювання. Кожен із цих класів містить велику кількість підкласів із різною етіологією та клінічними проявами, що створює складнощі для їх точної диференціації навіть серед фахівців. Метою роботи є не лише класифікація основних груп захворювань, а й аналіз підкласів для підвищення точності діагностичних алгоритмів.Для навчання нейромережі використано DermNet – один із найбільших відкритих датасетів з дерматологічними зображеннями, який містить широкий спектр шкірних патологій. Початковий набір даних було розподілено на навчальну та тестову вибірки, а також доповнено додатковими зображеннями із загальнодоступних джерел. Це дозволило моделі враховувати варіативність шкірних покривів, а також відмінності у відтінках, текстурі та особливостях уражень, що є критичним фактором у діагностиці.Модель базується на глибинному навчанні із використанням класичних згорткових шарів та додаткових методів нормалізації. Вона здатна аналізувати та класифікувати захворювання на основі зображень із високою точністю. Фінальні результати показали точність (accuracy) 91%, повноту (recall) 89% та F1-міру 90%, що суттєво перевищує попередні результати, які коливалися у межах 0.7–0.75. Це доводить, що застосування вдосконалених алгоритмів та адаптивного навчання значно покращує можливості автоматизованої діагностики.На відміну від попередніх підходів, де використовувалися базові згорткові моделі з мінімальним коригуванням гіперпараметрів, у цьому дослідженні вдалося створити більш гнучку систему, яка не лише класифікує зображення за основними класами, а й враховує відмінності між підтипами захворювань. Це особливо важливо для розмежування подібних патологій, наприклад, між доброякісними новоутвореннями та злоякісними формами або між різними типами вірусних інфекцій.Перспективним напрямом подальших досліджень є створення ієрархічної нейромережевої системи, яка дозволить моделі спочатку визначати загальний клас патології, а потім деталізувати підтипи всередині кожної категорії. Такий підхід дасть змогу не лише підвищити точність діагностики, а й створити систему рекомендацій для медичних фахівців щодо подальшого обстеження пацієнтів. Також планується розширення набору даних для тестування моделі на інших типах шкірних захворювань, включаючи рідкісні форми патологій.

Проведення діагностики онлайн промислових технологічних процесів є ефективною процедурою для підвищення функціональної безпеки самого процесу та зменшення економічних втрат, спричинених збоями в роботі чи несправностями обладнання, що збульшує тривалість ремонтного простою. Раннє розпізнавання несправностей, що виникають, викликає потребу для операторів технологічних процесів вживати відповідних дій, які би могли дозволити відносно швидко та успішно проводити діагностування з метою попередження збоїв. Таким чином, блокування та заходи безпеки, передбачені та реалізовані в системах керування при правильному підході до діагностування фактично не будуть активовані, а отже, зупинка процесу не відбувається.Таким чином, діагностичні процедури гарантують, серед іншого, значну економію при виконанні технологічного процесу. При цьому точне та якісне діагностування, дозволяє ізолювати несправності та застосовувати відповідні рішення та ремонтні дії. Точність діагностування можна визначити шляхом додавання кількості несправностей, виявлених у кожному елементарному блоці. Чим менша кількість несправностей зібрано в елементарному блоці, тим точніша процедура діагностування. Діагностичні тести виявляють набір характерних симптомів, пов’язаних із несправністю або набором несправностей. Вони можуть бути визначені або як патерн конкретних значень (симптомів) діагностичних сигналів, а також як певні послідовності (порядки) цих сигналів. В роботі проведено аналіз застосування систем діагностування для виявлення несправностей в системах керування технологічними процесами. Було проведено моделювання технологічного процесу роботи турбіни для виробництва електроенергії. Моделювання проводили в пакеті прикладних програм MATLAB/Simulink. В якості вхідних сигналів використовували функції лінійного висхідного сигналу. Як компоненти системи використано модулі компресора, турбіни, контролера та пальника. Отримані графіки перехідних процесів та функцій залишків для виявлення несправностей. Виявлення несправностей має часову затримку, яку можна зменшити засновуванням додаткових алгоритмів аналізу функцій залишків.Отримані результати виявлення несправностей на різних давачах є достатніми для промислових діагностичних застосувань, враховуючи також, що мінімальна кількість виявлених несправностей може бути зменшена, якщо застосувати додаткові алгоритми аналізу залишків.

Одним з основних інструментів створення європейського простору вищої освіти та збільшення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти у базових документах Болонського процесу було визначено сприяння професійній та академічній мобільності, яка в першу чергу націлена на формування відповідних мовних та комунікативних компетентностей. У сучасному освітньому просторі України дистанційне навчання створює умови для підготовки слухачів з урахуванням запитів ринкової економіки тощо. Таким чином, можна зазначити значну увагу науковців та дослідників із пошуку сутності мовної компетентності та шляхів її удосконалення. Віртуальні навчальні платформи MyEnglishLab, Miro та Edmeapp є важливим компонентом змішаного навчання англійської мови у ЗВО зі специфічними умовами навчання. Це один з найсучасніших інструментів для реалізації освітнього підходу змішаного навчання, який передбачає використання традиційного підручника в поєднанні з інтерактивними завданнями онлайн. Платформи дозволяють виконувати завдання в режимі онлайн в будь-який час та будь-якому місці, де є доступ до Інтернет-мережі. Miro має а набір шаблонів, які допомагають структурувати і організувати планування або мозковий штурм. Тут можна проводити онлайн-уроки, створювати план роботи або закріплювати завдання, які потрібно виконати. Передбачена можливість запрошувати учасників через посиланням та по електронній пошті. Edmeapp – інтерактивна платформа нового покоління для ефективного та зручного навчання онлайн. Вона має розширений функціонал, що забезпечує переваги платформи в порівнянні з аналогами, зручність користування, гнучка адаптація платформи під будь-який навчальний матеріал. Інтерактивні завдання та тести значно підвищують зацікавленість слухачів та заохочують до навчального процесу. MyEnglishLab підвищує довіру здобувачів вищої освіти, їм більше цікаво брати участь у заняттях та легше зберігати знання. MyEnglishLab підвищує впевненість курсантів та зміцнює те, що вивчили на уроці. MyEnglishLab надає додаткову підтримку поза класом, коли викладача немає поруч. Коли здобувачі вищої освіти виконують домашнє завдання, вони отримують додаткові підказки та заохочення до навчання.

В роботі розглядається основний фактораварій на морі, які можуть стати надзивайчними ситуаціями під час рейсів. При цьому по статистиці виявляється, що більшість з них є причинами навігаційних аварій.Найпоширенішою причиною навігаційних аварій, присутніх у 80% від їх кількості, є помилки судноводія.З цього можна зробити наслідок, що саме елемент ергатичної системи “судноводій –судно –середовище” є основним ризиковим елементом виникнення надзвичайної ситуації на морських суднах.Тому, прогнозуючи та мінімізуючи негативний вплив людського елементу на навігаційну безпеку судна, можливо знизити ризик надзвичайної ситуації. В роботі висвітлена певна розроблена методика, що дозволяє не тільки спрогнозувати влпив людського фактора на навігаційну безпеку судна та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій при судноводінні, але і з метою управління ризиком виникнення НС на морі, сформувати набір різних технічних, організаційних та освітніх заходів, спрямованих на мінімізацію цього впливу.В якості точкової оцінки людського фактора пропонується використовувати стресостійкість судноводія, який є основним детермінантом впливу людського фактора на навігаційну безпеку судна.В статті також зазначено різницю між поведінкою та реакцією, що полягає у реакції організму на ту чи іншу ситуацію. При цьому, поведінка людини, поведінкові реакції та стресостійкість як оцінка людського фактора пов`язані між собою між собою. Так, як характер тих чи інших поведінкових реакцій в різних ситуаціях може бути за необхідністю деяким індикатором можливої поведінки людини в цій ситуації та використовуватися для оцінки ймовірності негативних наслідків цієї поведінки. Таким чином, за наявністю та характеру поведінки реакцій вахтеного помічника можна роботи висновок про його здібності приймати адекватні ситуації рішення та забезпечувати навігаційну безпеку руху судна. Дослідним в експерименті статті є судноводій, який має робочий диплом та досвід несення навігаційної ходової вахти не менше п'яти років. До початку або після закінчення експерименту за допомогою спеціального тесту визначається рівень стресостійкості судноводія. Ключові слова: надзвичайні ситуації, несення вахти поведінка, судноводій, стресостійкість.

Обзор литературы проводился с использованием данных PubMed и Google Scholar, Elsevier с использованием специфических слов, таких как «гиперпролактинемия и стресс», «пролактин и стресс», «стресс-индуцированная гиперпролактинемия», «канюлированный тест на пролактин», «серийный забор крови на пролактин». В результате в обзор включены 17 исследований у пациентов с гиперпролактинемией и здоровых добровольцев, которым проводили канюлированный тест на пролактин или серийный набор проб пролактина. Проведение канюлированного теста на пролактин является перспективным методом исключения физиологической (стресс- индуцированной) гиперпролактинемии. Удельный вес стресс-индуцированной гиперпролактинемии при исследовании серийных проб пролактина без катетеризации составил от 28,6 до 65,7% и при исследовании канюлированного теста – от 26% до 73%. Количество исследований пролактина в ходе теста составляло от 2 до 5 проб, в 76,5% исследований оценивали показатель пролактина через 60 минут. По результатам ряда исследований нарушения менструального цикла по типу олигоменореи и вторичной аменореи наблюдались чаще у пациентов с истинной гиперпролактинемией, чем при стресс-индуцированной гиперпролактинемии (43% vs 34%; 23,8 vs 4,7%, 14,2 vs 10,8%, 21,2 vs 7,6%). В результатах опубликованных исследований также оценивалась частота отсутствия симптомов при гиперпролактинемии. Было выявлено, что стресс-индуцированная гиперпролактинемия чаще является бессимптомной, в отличие от истинной гиперпролактинемии (34,2 vs 15,8%, 47% vs 26%, 33,3% vs 12,1%). Необходимо проведение дальнейших исследований для обоснования включения этого метода в алгоритм дифференциальной диагностики синдрома гиперпролактинемии, уточнения показаний для визуализации гипофиза и выбора лечебной тактики. The literature review is conducted using PubMed and Google Scholar, Elsevier using words such as "hyperprolactinemia and stress", "prolactin and stress", "stress-induced hyperprolactinemia", "cannulated prolactin test", "serial blood sampling for prolactin». As a result, the review included 17 studies in patients with general practitioners and healthy volunteers, resulting in a conference cannulating prolactin test or serial samples of prolactin. The cannulation prolactin test is a promising method for excluding physiological (stress-indused) hyperprolactinemia. The proportion of stress-indused hyperprolactinemia in researches with serial sampes of prolactin tests without catheterization ranged from 28.6 to 65.7%. The proportion of stress-induced hyperprolactinemia in the studies of the cannulation test ranged from 26% to 73%. The number of studies during the test ranged from 2 to 5 samples, in 76.5% of sampes was assessed after 60 minutes. According to the results of a number of studies, menstrual irregularities such as oligomenorrhea and secondary amenorrhea were observed more often in patients with true hyperprolactinemia than in stress-induced hyperprolactinemia (43% vs 34%; 23.8 vs 4.7%, 14.2 vs 10.8%, 21.2 vs 7.6%). The results of published studies also assessed the frequency of absence of symptoms in hyperprolactinemia. It was found that stress-induced hyperprolactinemia is more often asymptomatic, in contrast to true hyperprolactinemia (34.2 vs 15.8%, 47% vs 26%, 33.3% vs 12.1%). Further research is necessary to justify the inclusion of this method in the algorithm for the differential diagnosis of hyperprolactinemia syndrome, to clarify the indications for visualization of the pituitary gland and the choice of treatment tactics.

Заочна форма здобування вищої освіти у сучасних соціально-економічних умовах дозволяє поєднувати професійну діяльність з отриманням фундаментальних знань за обраною спеціальністю. У теперішній час система заочного навчання в Україні багато в чому поступається денній формі навчання та потребує глобальних змін.До переваг заочного навчання, від якого поступово відмовляються провідні ВНЗ Москви та Санкт-Петербургу [1], можна віднести:– можливість вчитися паралельно з роботою, тобто студент, не перериваючи своєї основної діяльності, може підвищити професійний рівень, придбати додаткову професію, заклавши тим самим основи професійного зростання;– можливість отримати освіту особам, які мають медичні обмеження для отримання регулярного освіти в стаціонарних умовах;– менша залежність від настрою і кваліфікації викладача, більше від власних зусиль і наполегливості;– відсутність обмежень на одночасне навчання в декількох ВНЗ (студент має право відразу освоїти більше однієї спеціальності);– вільний розподіл часу на навчання (студент може займатися, коли йому зручно, він не зв’язаний розкладом);– заочне навчання дешевше за денне та гарантує при цьому повноцінну вищу освіту;– при поєднання роботи з навчанням студент отримує можливість співвідносити теорію з практикою, доповнюючи одне іншим;– ця форма навчання є ідеальною для тих, хто прагне мати другу і подальші вищі освіти.Нажаль, час приніс свої зміни. В технологічну освіту на заочну форму навчання приходить все менше студентів, які реально працюють у галузі. Це відсоток знизився до 30. До чого це призводить? Насамперед, до того, що люди отримують дипломи, які для них абсолютно знецінені, так як фахівці вони ніякі, так і працювати за цією спеціальністю вони не планують. Тобто ми опинилися в «цікавому положенні», з одного боку підприємствам потрібні фахівці, інститути повні студентами, але фахівців бракує.Окрім того заочне навчання не позбавлене і недоліків:– найважливіший з них – відсутність контакту між викладачем і студентом в період між сесіями, неможливість оперативного отримання консультації при вирішенні навчальних завдань;– заочне навчання вимагає навичок самостійної роботи, тому випускникам шкіл краще вступати на денні відділення вузів;– слабкий контроль з боку викладачів;– у сесійний час недостатньо годин лабораторних і практичних робіт;– заочникам потрібні специфічні підручники та навчальні посібники, здатні замінити відсутнього викладача; поки таких підручників недостатньо.Ці недоліки особливо серйозно позначаються в освітній діяльності технічних ВНЗ, в програмах яких є складні для вивчення природничі дисципліни. Наприклад, курс загальної та неорганічної хімії є досить об’ємним, включає великий набір нової інформації, вимагає знання елементарної шкільної хімії, фізики, математики. Практика навчання студентів заочної форми в технічних ВНЗ в останні роки показує, на молодших курсах високий відсоток невстигаючих студентів з неорганічної хімії. Одна з причин – низька готовність студентів до освоєння цієї дисципліни.Вивчення курсу загальної хімії є найважливішим базовим елементом для підготовки кваліфікованого спеціаліста у галузі хімічної технології, який сприяє розвитку навичок дослідження практичних питань майбутнього фаху.У більшості вищих навчальних закладів традиційно вивчення природничих дисциплін носить предметно-змістовний або інформаційно-репродуктивний характер [2]. Студентам не надаються продуктивні методи становлення системи знань, а пропонується визначений викладачем маршрут вивчення дисципліни, тому найчастіше за такої системи навчання студенти досить часто задовольняються лише вивченням понять і законів предмету. Основний мінус таких способів навчання полягає в тому, що в результаті такої репродуктивної діяльності у студентів не розвивається інтерес до методів і способів пошуку і становлення знань, вони «проходять» дисципліну, не пов’язуючи її із іншими, та відокремлено від наукової системи.Спілкування тільки на вербальному рівні і багато нової інформації не сприяє становленню наукових уявлень про світ і формування світогляду. При такому способі навчання знання успішно виконують інформаційну функцію, але далеко не завжди тягнуть за собою розвиток студента. Особливістю вивчення загальної та неорганічної хімії для студентів заочної форми навчання ВНЗ є значне (до 25%) зниження аудиторного навантаження, яке повинно розподілятися на лекційні, практичні та лабораторні види занять, у порівнянні з денною формою навчання. Тоді виникає слушне питання, як зробити, щоб теоретичні знання не існували окремо, а були частиною практичної діяльності майбутнього фахівця. Тому для інтенсифікації навчальної роботи та підвищення якості підготовки доцільно більш активно використовувати діяльнісну модель отримання знань. У межах діяльнісного підходу процес пізнання – це система формування та вирішення певних задач. Але у практиці навчання не завжди оцінюються переваги високого рівня цілеспрямованого та спеціально напрямленого розвитку пізнавальної самостійності студентів поза межами аудиторії.Предметом нашого дослідження стали методи контролю самостійної роботи студентів з впровадженням способів та прийомів діяльнісного підходу.У якості критеріїв оцінювання існуючої методики були обрані не тільки інформативна насиченість, а й характеристики її подання та статус її виконання, здатні або не здатні надати студенту комплексне уявлення про вивчений матеріал. Саме це підтвердило необхідність створення нової форми методики складання тестового контролю самостійної роботи студента, що має колосальне значення для заочного навчання. Також важливим питанням є знаходження оптимального співвідношення між варіативністю навчання, індивідуальним підходом та груповим методом, що є традиційним при вивченні природничих дисциплін у вищій школі.На нашу думку, досконале методичне забезпечення організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання та зміст завдань повинні відповідати наступним вимогам:1. Відповідність освітнім стандартам. Завдання повинні максимально охоплювати матеріал, передбачений навчальною програмою.2. Диференціація. Завдання повинні бути диференційованими, в залежності від початкового рівню знань, навичок та досвіду самостійної діяльності у різних студентів та потреб обраної майбутньої спеціальності, оскільки курс загальної та неорганічної хімії є в навчальному плані майже всіх факультетів нашого навчального закладу3. Діяльнісний підхід. Завдання повинні містити всі форми та основні ідеї розвиваючого навчання.При складанні завдань треба пам’ятати, що для формування мотивації студента необхідно відтворювати в завданні проблемні ситуації. Продуктивна діяльність можлива тільки при виникненні інтересу у студентів, тому знаходження умов, при яких зовнішня мотивація сформована за допомогою таких завдань спонукала б виникнення й становлення внутрішньої мотивації у студентів, є дуже актуальним [3].Студенту першого курсу потрібно, щоб сукупний обсяг знань, накопичений за роки навчання в середній школі або технікумі, та знання, отримані на установчій сесії, дозволили йому повною мірою володіти інтегральним баченням і здатністю до узагальнення інформації.На перший погляд думка, що навчальний матеріал тим краще виконує своє завдання, чим більше він сприяє швидкому, активного і усвідомленого засвоєння інформації може здатися досить простою, але ж мова йде про впровадження нової методики, яка, на відміну від існуючої, повністю виправдовує витрачені на неї ресурси.Необхідна зміна пріоритетів у системі освіти: від простого інформаційного посередника до інтерактивного навігатора, що має своєю метою максимально ефективно привести студента до позитивного результату. Перше питання полягає в тому, чи дозволяють в принципі положення нової методики впливати на аудиторію через нову технологію подання інформації. Звичайно, це не означає необхідність різкого відходу від всіх форм традиційного освіти. За рахунок нової інтерактивної технології їх можна зробити більш привабливими як для студента, так і для викладача, причому ми маємо можливість створити комбіновану технологію, що дозволить у багато разів розширити коло охоплених дисциплін, в той же час, розвинути ідею зміцнення її переваги в налагодженні логічних зв’язків між роботою педагога і студента [4].Результати оцінювання студентів за підсумками проведеного внутрішнього контролю дають змогу стверджувати, що застосування такого типу завдань як для організації самостійного опрацювання матеріалу, так і для проведення контрольних заходів дозволяє максимально активізувати увагу студента не тільки на базовому матеріалі, але і на логічних зв’язках підвищеного рівня.Варто зазначити, що застосування цієї технології не передбачає збільшення часу на проходження матеріалу, а навпаки, економить, надаючи можливість викладачу перерозподіляти його залишок на закріплення або поглиблення матеріалу. Функції нової методики полягають не тільки в залученні інтересів студента до конкретного напрямку у дисципліні, що вивчається, але і у формуванні інтегральної уяви про обрану категорію знань.У результаті проведених досліджень ми дійшли висновку про необхідність включення до завдань для самостійної роботи студентів наступних типів загальновідомих в дидактиці завдань: на відтворення, реконструктивно-варіативні, частково-пошукові та дослідницькі.При виконанні завдань на відтворення пізнавальна діяльність студента перебігає у формі відтворення знань: студент згадує або відшукує у методичних матеріалах потрібну формулу (закон), що виражає сутність явища, встановлює фізичний або хімічний сенс явища пише рівняння та робить розрахунки. Завдання цього типу створюють студенту умови для усвідомлення та запам’ятовування тих чи інших положень досліджуваного явища, сприяють накопиченню опорних знань, цікавих фактів і способів діяльності.Виконання завдань реконструктивно-варіативної типу сприяє засвоєнню певної послідовності дій (алгоритму). Самостійна діяльність студента дозволяє приєднати новий факт до групи вже відомих, студент повинен добре знати хімічні закони та вміти їх пристосувати до нових ситуацій [5]. Таким чином ми отримуємо стійке засвоєння базових вмінь та навичок, що в свою чергу дозволяє перейти до виконання завдань більш високого рівня складності.Експериментальні роботи, які ми пропонуємо для виконання студентам під час аудиторних занять, позбавлені недоліків звичайних практикумів: відсутності інтересу і проблемних ситуацій. При практичному дослідженні студент сам у межах заданої мети розв’язує свої конкретні завдання – практичні та розрахункові. Характер пізнавальної діяльності студентів змінюється, з’являється інтерес, висока мотивація. Таким чином, внутрішній інтерес зміщується з цілі навчання на мотив – здобування свого знання, формування свого ставлення, розв’язання професійних завдань.Окремого обговорення заслуговують тестові форми, що використовуються для проведення контрольних заходів. У нашому університеті ще три роки тому відмовились від виконання студентом-заочником контрольних робіт вдома. Це було зроблено цілком свідомо, бо ні для кого не є таємницею, що більшість студентів замовляють виконання контрольних робіт всіляким «добродіям», представники яких нахабно роздають свої візитки біля університету під час сесії заочників.Така відмова змусила викладачів шукати форму проведення контролю під час сесії. Звичайні тести не можуть навчити чи перевірити вміння зіставляти, аналізувати, порівнювати та робити висновки. Занадто велике захоплення тестами в школах та деяких ВНЗ призвело вже до того, що розвивальна функція навчання майже втрачена та ми маємо зміщення навчання у бік натаскування, поверховості знання та простого зубріння.Саме тому завдання, що були складені викладачами кафедри неорганічної хімії нашого університету для проведення контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, поєднують всі корисні властивості тестів: чіткі формулювання, наявність варіантів відповіді, більшість типів загальновідомих дидактичних завдань, одночасне проходження контрольного заходу великою кількістю студентів та стислий час на проведення і перевірку робіт.Формулювання питання тестової форми контрольної роботи у вигляді проблемного завдання [4], що інколи містить надлишкові початкові дані, сприяє формуванню у студентів основи творчої діяльності майбутнього фахівця. Виконуючи такі завдання, студент перш за все навчається комбінувати та перебудовувати наявні знання, аналізувати різні можливі шляхи рішення та обирати більш раціональні. Під час виконання такої форми контрольної роботи, що проходить у комп’ютерному класі, студенти мають змогу користуватися довідковими матеріалами як в електронному, так і в паперовому вигляді. Наявність певної кількості сценаріїв, що містять завдання різного рівня складності, можуть мати різну кількість завдань, роблять створену нами систему універсальною для проведення контрольних заходів студентам різних напрямків підготовки, навчальні плани яких передбачають різну кількість кредитів на вивчення неорганічної хімії.Практика впровадження нашої системи контролю самостійної діяльності студентів заочної форми навчання доводить, що методика застосування системи завдань із поступовим зростанням складності і проблемності є перспективною, виконує не тільки освітні, але і розвивальні функції, що підвищують якість підготовки майбутніх інженерів.Ми щиро сподіваємось, що всі ці кроки допоможуть підняти заочне навчання на новий якісний рівень, що дозволяє готувати висококваліфікованих фахівців, здатних працювати в сфері інноваційної економіки.

Основними причинами широкого використання в будівельній галузі неліцензійного програмного забезпечення є низька купівельна спроможність підприємств і організацій галузі, що ускладнює придбання легального програмних продуктів, відсутність негативного ставлення у суспільстві до нелегального використання програмного забезпечення. Особливо це стосується проектних організацій, що експлуатують вартісні програмні комплекси автоматизованого проектування та розрахунків [1].За даними Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій», вартість заходів з легалізації (закупівлі ліцензій на програмне забезпечення) в будівельній галузі України сягає 4 млрд. грн. Причому на сьогодні це на 95% імпорт.З метою вирішення проблеми легалізації програмних засобів в проектних організаціях за ініціативою Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій» в І кв. 2010 року завершено створення вітчизняної системи автоматизованого проектування об’єктів будівництва (САПР) БудКАД. Розробку системи виконує базова організація з інформаційних технологій Міністерства регіонального розвитку та будівництва України – Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ).Основні принципи, на яких базується вітчизняна САПР БудКАД [2]:– відповідність функціональності САПР стану проектних технологій в будівельній галузі на даний час та їх подальшого розвитку; – забезпечення сумісності креслень з іншими САПР, що використовуються в проектних організаціях та плануються до використання в майбутньому;– забезпечення читання та коригування напрацьованих креслень, в тому числі на застарілих версіях САПР;– максимальна наближеність інтерфейсу користувача до того, що використовується сьогодні на більшості робочих місць проектувальників, щоб уникнути тривалого перенавчання у процесі впровадження САПР БудКАД;– відслідковувавання змін формату файлів DWG, який є внутрішнім форматом САПР БудКАД;– максимальне дотримання вимог ДСТУ та ДБН з будівельного проектування. САПР БудКАД ДНДІАСБ створена на базі платформи IntelliCAD до консорціуму ІТС (IntelliCAD Technology Consortium), який на корпоративних засадах розробляє та підтримує базову платформу. Програмні продукти, створені на цій платформі, широко відомі у світі і поставляються в 80-ти країнах, в тому числі в США, Європі, Японії.За нашими підрахунками, близько 85-90% проектних робіт виконуються сьогодні з використанням двовимірного креслення. Тому, на нашу думку, бюджетна САПР БудКАД стане засобом, який внесе істотний вклад в вирішення проблеми легалізації програмного забезпечення в проектних організаціях будівельної галузі України. Особливо це стосується конструювання та проектування інженерних мереж будівель.Створена Асоціацією «Українське об’єднання проектних організацій» постійно діюча робоча група фахівців САПР проектних інститутів, тестує версії БудКАД, визначає перелік необхідних першочергових доробок, узгоджує технічні вимоги до наступних версій.На сьогодні створений додаток до БудКАД – BudCAD BonusTools, який містить набір додаткових інструментів для виконання проектної документації у відповідності до державних стандартів системи проектної документації для будівництва (СПДС).В перспективних напрямках подальшого розвитку САПР БудКАД: 3D-версія, розширення функціональності СПДС та підтримка інших ДСТУ і ДБН (здійснюється поступово за рішеннями робочої групи Асоціації проектних організацій), інтегрування вітчизняних розробок з автоматизації проектування окремих частин проекту, архітектурний пакет з інформаційною моделлю, вихід на програми будівельних розрахунків та передавання обсягів у кошторисні програми, вбудований інженерний калькулятор.Міністерство регіонального розвитку та будівництва сумісно з Міністерством освіти та науки співпрацюють у сфері впровадження сучасних інформаційних технологій в будівництві в учбовий процес навчальних закладів будівельного профілю. Учасникам конференції роздаємо учбову версію САПР БудКАД та проводимо тренінг з її первинного освоєння.

В работе исследуется хаотические и регулярные режимы дробной динамической системы Селькова с переменной памятью. Сначала проводится численный анализ с помощью метода Адамса-Башфорта-Мултона. Далее над полученным решением проводится предварительная обработка (модификация), которая заключается в отборе из данных значений, соответствующих локальным экстремумам. Далее прореженный таким образом набор значений поступает на вход алгоритма Тест 0-1. Основная идея алгоритма Тест 0-1 заключается в вычислении статистических характеристик дискретного временного ряда: стандартного среднеквадратического отклонения, а также его асимптотической скорости роста через корреляцию (ковариацию и вариацию) между соответствующими векторами. В итоге после многократного вычисления коэффициента корреляции выбирается ее медианное значение, которое является основным критерием выбора сценария динамического режима. Если медианное значение достаточно близко к единице, то мы имеем дело с хаотическим режимом, а если к нулю, то с регулярным режимом. Численный алгоритм Адамса-Башфорта-Мултона и модифицированный алгоритм Тест 0-1 были реализованы в системе компьютерной математики MATLAB, а также была проведена визуализация результатов моделирования с помощью бифуркационных диаграмм. В работе было показано с помощью модифицированного алгоритма Тест 0-1, что дробная динамическая система с переменной памятью может обладать хаотическими режимами. Это очень важно знать в силу того, что дробная динамическая система Селькова описывает автоколебательный режим, который, например, можно использовать для описания взаимодействия микросейсм. В этом случае хаотические режимы необходимо исключить путем выбора соответствующих значений параметров системы. The article examines chaotic and regular modes of a fractional dynamic Selkov system with variable memory. First, a numerical analysis is carried out using the Adams-Bashforth-Moulton method. Next, preliminary processing (modification) is carried out on the resulting solution, which consists of selecting from the given values the values corresponding to local extrema. Next, the set of values thinned out in this way is fed to the input of the Test 0-1 algorithm. The main idea of the Test 0-1 algorithm is to calculate the statistical characteristics of a discrete time series: the standard standard deviation, as well as its asymptotic growth rate through the correlation (covariance and variation) between the corresponding vectors. As a result, after repeatedly calculating the correlation coefficient, its median value is selected, which is the main criterion for choosing a dynamic mode scenario. If the median value is close enough to one, then we are dealing with a chaotic regime, and if it is close to zero, then with a regular regime. The Adams-Bashforth-Moulton numerical algorithm and the modified Test 0-1 algorithm were implemented in the computer mathematics system MATLAB, and the simulation results were visualized using bifurcation diagrams. In the work, it was shown using the modified Test 0-1 algorithm that a fractional dynamic system with variable memory can have chaotic modes. This is very important to know due to the fact that Selkov’s fractional dynamic system describes a self-oscillating regime, which, for example, can be used to describe the interaction of microseisms. In this case, chaotic modes must be eliminated by selecting appropriate values of system parameters.

Макалада окутуунун гумандуу технологиясы - бул окутууну уюштуруунун ыкмасы, анын жүрүшүндө окуучулардын мүмкүнчүлүктөрүн жана жөндөмдүүлүктөрүн толук эсепке алуу камсыз кылынат жана алардын жеке жөндөмдөрүн өнүктүрүү үчүн зарыл шарттар жөнүндө сөз болот.Химия сабагында билим гана берилбестен, окуучулардын инсандык өзгөчөлүктөрү да ачылып, калыптанып, ишке ашканда ошол тарбиялык кырдаал түзүлөт. Мындай сабакта окуучулардын эмгекке эмоционалдык позитивдүү мамилеси басымдуулук кыла тургандыгыкаралган. Окуу процессинде дифференцирлөөнү ишке ашыруу максатындатапшырмалар, тесттер жанакөп баскычтуу тапшырмаларды колдонуу аркылуу ишке ашырылат. Билим берүүдөгү дифференцирлепокуучуларга окуу деңгээлин, аны менен бирге химия боюнча теориялык жана практикалык даярдыктын деңгээлин тандоого мүмкүнчүлүктөрдү ачат.Гумандуу - жеке мамиле - бул баланын инсандыгына болгон мамилени аныктоочу жоболордун жыйындысы. Бул карым-катнаштын маңызы анын инсандык сапаттардын интегралдык комплексин өнүктүрүүгө багытталгандыгында турат. Гумандуу-инсандык мамиледе балдардын жеке жана жаш өзгөчөлүктөрүн эске алуу принцибижана өзүнүн жүрүм-турумунун позитивдүүжактары эске алынган. Окутуунун гумандуу технологиясын ишке ашырууда химия предмеди боюнчаар кандай деңгээлдеги дифференцирленген тапшырмалардын өзгөчө мааниге ээ экендигибелгиленди. В статье гуманная технология обучения - это метод организации обучения, при котором обеспечивается полный учет возможностей и способностей учащихся и рассказывается о необходимых условиях для развития их индивидуальных способностей. Эта воспитательная ситуация создается, когда на уроке химии даются не только знания, но и раскрываются, формируются и реализуются личностные качества, особенности учащихся. На таком уроке рассматривается, что у учащихся преобладает эмоционально-позитивное отношение к труду. Это достигается за счет использования заданий, тестов и многоуровневых заданий с целью реализации дифференциации в процессе обучения. Дифференциация в образовании открывает учащимся возможность выбора уровня обучения, а вместе с ним и уровня теоретической и практической подготовки по химии. Гуманно-личностный подход - это набор положений, определяющих отношение к личности ребенка. Суть этого взаимодействия состоит в том, что оно направлено на развитие целостного интегрального комплекса личностных качеств. В гуманно-личностных отношениях учитывался принцип учета личностных и возрастных особенностей детей и положительных сторон собственного поведения. Отмечено, что в реализации гуманной технологии обучения особое значение имеют дифференцированные задания разного уровня по предмету химии. In the article, humane learning technology is a method of organizing learning, which provides full consideration of the capabilities and abilities of students and talks about the necessary conditions for the development of their individual abilities. This educational situation is created when not only knowledge is given in a chemistry lesson, but also personal qualities and characteristics of students are revealed, formed and realized.In this lesson, it is considered that students have an emotionally positive attitude towards work. This is achieved through the use of tasks, tests and multi-level tasks in order to implement differentiation in the learning process. Differentiation in education gives students the opportunity to choose the level of study, and with it the level of theoretical and practical training in chemistry.The humane-personal approach is a set of provisions that determine the attitude towards the personality of the child. The essence of this interaction is that it is aimed at developing a holistic integral complex of personal qualities. In humane-personal relations, the principle of taking into account the personal and age characteristics of children and the positive aspects of their own behavior was taken into account.It is noted that in the implementation of humane learning technology, differentiated tasks of different levels in the subject of chemistry are of particular importance.

Пандемия COVID-19 привела к глобальным последствиям и стала причиной серьезных ограничительных мер во всех сферах деятельности, изменивших условия работы и жизни населения мира. Даже после окончания пандемии прогнозирование заболеваемости COVID-19 остается важной задачей, так как необходимо следить за развитием ситуации, а результаты исследований по этой теме могут быть перенесены на другие эпидемии. Особое значение имеют научные исследования по анализу факторов, оказывающих существенное влияние на протекание эпидемии. В данном исследовании предлагается комплекс моделей и алгоритмов машинного обучения, базирующихся на обработке больших данных, для прогнозирования динамики распространения вируса COVID-19 на мезоуровне, с помощью которого анализируется влияние различных экзогенных факторов на заболеваемость. В качестве исходных данных для построения моделей машинного обучения используется деперсонифицированный набор данных, предоставленный Воронежским областным клиническим консультативно-диагностическим центром и содержащий информацию по всем проведенным в Воронежской области тестам на COVID-19. Для эффективной борьбы с эпидемиями необходимы прогнозы развития динамики заболеваемости на достаточно длительный период времени (например, от двух недель и более), тогда как в литературе, как правило, предлагаются краткосрочные методы, позволяющие делать достаточно точный прогноз только на 1–5 дней. Поэтому задача данного исследования заключается в поиске оптимального метода прогнозирования заболеваемости на средний период времени с использованием экзогенных факторов. В качестве экзогенных переменных для улучшения качества прогнозирования были выбраны сведения о погоде, дне недели и месяце и популярность поисковых запросов, связанных с COVID-19. The COVID-19 pandemic has had global repercussions and has led to severe restrictive measures in all areas of activity that have changed the working and living conditions of the world's population. Even after the end of the pandemic, predicting the incidence of COVID-19 remains an important task as it is necessary to monitor the development of the situation and the results of research on this issue can be extrapolated to other epidemics. Scientific studies on the analysis of factors that have a significant impact on the course of the epidemic have a particular importance. This study proposes a set of models and machine learning algorithms based on big data processing to predict the dynamics of the spread of the COVID-19 virus at the mesolevel, which analyzes the impact of various exogenous factors on the incidence. As the initial data for building machine learning models, we use a depersonalized data set provided by Voronezh Regional Clinical Consultative and Diagnostic Center and containing information on all tests for COVID-19 conducted in Voronezh Oblast. To effectively combat epidemics, it is necessary to forecast the development of the incidence dynamics for a sufficiently long period of time, e.g. from two weeks or more, while various studies, in general, propose short-term methods that allow making a fairly accurate forecast only for 1–5 days. Therefore, the goal of this study is to find the optimal method for predicting incidence over an average period of time using exogenous factors. Information about the weather, day of the week and month, and the popularity of search queries related to COVID-19 were selected as exogenous variables to improve the quality of forecasting.

Целью данной работы являлось измерение величины максимального потребления кислорода у бегунов-трейлраннеров в лабораторных условиях и хронометраж контрольного бега на отдельных участках дистанции на местности, различающихся по рельефу, для последующего анализа полученных данных на предмет их корреляции с результатами соревнований. Бегуны (13 мужчин, средний возраст - 29 ± 4 лет, рост - 183,0 ± 0,5 см, масса тела - 71,9 ± 5,6 кг) в первый день выполнили лабораторные тесты для определения максимального потребления кислорода и экономичности бега. Во второй день был проведен контрольный забег на время по пересеченной местности (два круга по 3,5 км, общий набор высоты - 486 м) для анализа временных параметров преодоления отдельных участков трассы, а также общего результата. Сравнение временных показателей преодоления первого и второго кругов (19 м 40 с ± 1 м 57 с и 21 м 08 с ± 2 м 09 с соответственно, P < 0,001) позволило автору сделать вывод, что максимальная потеря времени у бегунов отмечалась на участках подъема, минимальная - на участках спуска (-2,5 ± 9,1 с). Межиндивидуальные показатели спортсменов больше всего различались на спусках (коэффициент вариации > 25 %), меньше всего - на ровной местности (коэффициент вариации < 10 %). Результат на контрольном забеге зависел от абсолютного и относительного значений максимального потребления кислорода (P < 0,01) и вертикальной составляющей скорости бега в гору (P < 0,001). The purpose of this work was to measure the value of maximum oxygen consumption in trail runners in laboratory conditions and the timing of the control run in specific sections of the distance on the ground differing in relief for further analysis of the data obtained for their correlation with the results of the competition. Runners (13 males, average age 29 ± 4 years, height 183.0 ± 0.5 cm, body weight 71.9 ± 5.6 kg) performed laboratory tests on the first day to determine maximum oxygen consumption and running economy. On the second day, a time trial cross-country race was held (two laps of 3.5 km each, the total climb was 486 m) to analyze the time parameters of overcoming individual sections of the route, as well as the overall result. Comparison of the time indicators for overcoming the first and second laps (19 m 40 s ± 1 m 57 s and 21 m 08 s ± 2 m 09 s, respectively, P < 0.001) allowed the author to conclude that the maximum loss of time among runners was noted on sections ascent, the minimum loss was in the descent sections (-2.5 ± 9.1 s). The inter-individual indicators of athletes differed most of all on descents (coefficient of variation > 25%), least of all - on flat ground (coefficient of variation < 10%). The result on the control run depended on the absolute and relative values of the maximum oxygen consumption (P < 0.01) and the vertical component of the uphill running speed (P < 0.001).

Введение. Сколиоз представляет собой искривление позвоночника во фронтальной плоскости, сопровождающееся торсией тел позвонков и их задних элементов в процессероста. Диагностика сколиоза проводится по рентгенограммам позвоночника, полученным в прямой проекции. Стандартным методом оценки угла сколиоза является угол Кобба, который строится между гранями конечных позвонков, максимально наклонённых относительно друг друга. Для построения угла Кобба врач-рентгенолог вручную на рентгенограмме проводит касательные к проекциям замыкательных поверхностей тел позвонков. Вариабельность в результатах измерений угла Кобба является актуальной проблемой рентгенологии и ортопедии. Система Esper.Scoliosis автоматически определяет позвонки ThI–LV с помощью обученной нейросети, а также четыре точки тел позвонков, по которым программа строит углы Кобба и определяет степень искривления. Цель исследования — подтверждение соответствия программы Esper.Scoliosis метрикам диагностической точности. Материалы и методы. Для исследования ретроспективно было отобрано 120 рентгенологических изображений, предоставленных СПб ГБУЗ «Городская Мариинская больница» и ФГБУ ФНЦРИ им. Г.А. Альбрехта Минтруда России. Выборка изображений является сбалансированной, где содержится равное количество изображений с признаками сколиоза и без них. Количество изображений I, II, III и IV степени сколиоза было одинаковым. В результате сопоставления индекс- и референс-теста был рассчитан стандартный набор метрик, состоящий из чувствительности, специфичности, точности (общая валидность) и площади под ROC-кривой (ROC AUC). Результаты. Показано, что система Esper.Scoliosis обладает высокой точностью определения сколиоза (ROC AUC=0.9). На основе клинических исследований рекомендуется использовать программу Esper.Scoliosis на практике в качестве объективного инструмента определении степени сколиоза. Introduction. Scoliosis is a lateral curvature of the spine with torsion of the vertebral bodies and their posterior elements. Cobb’s angle is considered the “gold standard” for diagnosis of scoliosis on frontal radiographs and it is defined by the most tilted vertebrae toward the apex of the curve (end vertebrae). To measure Cobb’s angle the doctor, have to apply manually lines parallel to the end vertebrae. Variability of Cobb’s angle measurements is a current disadvantage of this method. Esper.Scoliosis is an automatic program that is based on machine learning. The aim of the study is to confirm that using program Esper. Scoliosis is in keeping with accuracy metrics. It can detect vertebrae form TI–LV, as well as four points of each vertebral body, according to which the program can construct the angle and determine the degree of scoliosis automatically. Materials and methods. 120 X-ray images were collected retrospectively from the archive of St. Petersburg State Medical Institution “Mariinskaya hospital” and the Federal Scientifi c Centre of Rehabilitation of the Disabled n.a. G.A. Albrecht. The data set consists of 60 images without scoliosis and 60 images with different grades of scoliosis from 1 to 4 that were distributed evenly (15 X-ray for each grade). Results. The results of the index test (the new program) were compared to a reference test (radiologist conclusion), and a standard set of metrics was calculated (sensitivity, specificity, accuracy and the area under ROC curve). Conclusion. Our study shows that Esper.Scoliosis system has a high accuracy in diagnosing scoliosis (ROC AUC = 0.9). Based on this clinical test, it is recommended to use program Esper.Scoliosis in clinical practice as an objective tool for determining the degree of scoliosis.

В работе анализируются проблемы информационного сопровождения преподавания в высшей школе и некоторые проблемы проектирования системы дистанционного обучения в вузе или академическом институте.Информационная поддержка университетских курсов. Обсуждаются типовые структуры университетского курса для различных дисциплин и роль информатического сопровождения в типовой структуре. Основное внимание уделено обучающим и тестирующим программам, их разновидностям, месту в структуре курса и эффективности. На примере некоторых вузов рассмотрены особенности применения в учебном процессе внутривузовских локальных сетей и Интернет.Дистанционное обучение (ДО). Следует сразу признать, что ДО в Украине находится в зачаточной стадии. Неясной остается правовая база этой формы, не развиты учебные технологии, не определен рынок и номенклатура спроса в этой сфере. Можно согласиться лишь с тем, что за этой формой большое будущее. Особенно, если учесть лавинообразный рост числа пользователей сети Интернет и электронной почты. В настоящее время на Украине сложилось тройное толкование понятия дистанционного обучения (ДО), известного на Западе как Distant education, Distant learning, Free education. Во-первых, – это обучение студентов периферийными подразделениями вуза – филиалами и консультационными пунктами, расположенными в других городах. Во вторых, – это рутинное использование электронной почты, ICQ, и сети Интернет для передачи учебных данных, как правило, из головного вуза на периферийный пункт. Наконец, традиционное толкование, эквивалентное западной форме, представляет ДО как компьютерное заочное обучение, в котором обмен информацией между студентом и вузом осуществляется, в основном, средствами электронной почты и сети Интернет. Степень участия прежних форм заочного обучения в процессе ДО в настоящее время интенсивно дискутируется. В широком спектре мнений можно выделить три основные тенденции: жесткая форма обучения, приближенная к традиционной заочной. Набор специальностей, предлагаемых студентам, выбирается из утвержденного Кабинетом министров перечня, определяющего номенклатуру курсов, образующих данную специальность, стандартный учебный план, учебные программы типовые, задания типовые, перечень контрольных мероприятий стандартный. free education. Свободная форма обучения, в которой студент формирует самостоятельно пакет курсов, представляющий для него интерес и удовлетворяющий обязательным требованиям вуза. Учебный план в классической free-форме имеет лишь рекомендательный характер. Учебные программы дисциплин типовые, задания типовые, контроль знаний обязателен. open courses. Открытая форма обучения, отличающаяся от традиционной заочной отсутствием контроля знаний. Единственная цель этой формы – предоставить бесплатную информационную поддержку учащимся. При этом вуз размещает на своем сайте в свободном доступе содержание курсов, конспекты лекций, курсовые работы, контрольные задания.Тактика выбора направления дистанционного обучения. По-видимому, подход к ДО существенно зависит от профиля вуза, его величины и возможностей. Для некрупных вузов выигрышная тактика может заключаться в выборе небольшого числа (1-2) опорных специальностей, перспективных в отношении спроса на внутреннем или внешнем рынках.Организация работ по заполнению оболочки ДО. Если в учебном процессе ДО оставить традиционную технологию заочного обучения: установочная сессия, задания межсессионного периода, выполнение и проверка контрольных работ, сессия, учет успеваемости, рассылка заданий и т.п., то основной методической проблемой является перевод зачастую уже существующих текстовых, видео и аудио-материалов в электронную форму, отвечающую стандарту управляющей программы УСП. Весьма трудоемкая разработка новых мультимедийных методических материалов, использующих все преимущества компьютерных программных средств – это работы второго эшелона. Сюда можно отнести тестирующие программы контроля и самоконтроля по разделам отдельных дисциплин. Такие тесты вместе с информационными учебными материалами могут отсылаться учащимся в виде защищенных exe-файлов. Серьезную проблему представляет адаптация материалов к различным категориям зарубежных пользователей. Решение этой задачи невозможно без участия кафедр иностранных языков. Весь комплекс работ по обеспечению учебного процесса ДО требует координации взаимодействия специалистов-предметников различных кафедр, программистов, маркетологов, психологов.

Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.

Ячменный солод является основным ингредиентом для производства ферментированных напитков, формирующим их вкус, цвет и аромат, а применительно к пиву еще и стойкость и качество пены. Для контроля за соблюдением норматива технического регламента ЕАЭС 047/2018 по допустимому порогу частичной замены пивоваренного солода зерном или продуктами его переработки необходимо создание новых методологических подходов, в том числе на основе молекулярно-генетических методов исследования. Поэтому цель настоящей работы заключалась в разработке способов определения относительной доли ячменного солода в дробленых зернопродуктах методами ОТ-ПЦР и ПЦР. Экстракцию нуклеиновых кислот из пробоподготовленного материала осуществляли коммерческим набором innuPREP Plant DNA Kit по рекомендованному производителем протоколу 2. Постановку ОТ-ПЦР и ПЦР с образцами выделенных нуклеиновых кислот ячменя выполняли коммерческим набором OneTube RT-PCRmix c использованием олигонуклеотидных праймеров серий Pazx и Actin, инициирующих амплификацию ген-специфичных продуктов длиной 282 bp и 369 bp соответственно. В ходе экспериментов выявлена общая тенденция к увеличению яркости свечения амплифицированных продуктов по мере повышения в контрольных образцах дробленых зернопродуктов доли ячменного солода. Разработанные способы основаны на ОТ-ПЦР- и ПЦР-анализе амплифицируемых локусов генов pazx и actin-7 Hordeum vulgare L. гель-электрофорезной детекцией с визуальной и программной интерпретацией получаемой электрофореграммы для последующего построения соответствующей процентной шкалы. При этом один из предложенных способов имеет сходство с ранее апробированным прототипом в части задействованных праймеров серии Pazx, но отличается протоколом постановки генетического теста. Дополнительно протестированный набор праймеров серии Actin, инициирующий амплификацию локуса гена «домашнего хозяйства» actin-7, проявил диагностический потенциал в определении относительной доли солода в дробленых зернопродуктах и может эффективно применяться при аналогичной оценке пивоваренного сырья даже из мутантных генотипов ячменя с дефицитом серпинов. Barley malt is the main ingredient for the production of fermented drinks, forming their taste, color and aroma, and in relation to beer, also the stability and quality of the foam. To control compliance with the standard of the technical regulation of the EEU 047/2018 on the permissible threshold of partial replacement of brewing malt with grain or products of its processing, it is necessary to create new methodological approaches, including those based on molecular genetic research methods. Therefore, the aim of this work was to develop methods for determining the relative proportion of barley malt in crushed grain products by RT-PCR and PCR. Extraction of nucleic acids from the sample prepared material was carried out using the commercial kit innuPREP Plant DNA Kit according to the protocol 2 recommended by the manufacturer. RT-PCR and PCR with samples of isolated barley nucleic acids were performed using the commercial kit OneTube RT-PCRmix using oligonucleotide primers of the Pazx and Actin series, initiating the amplification of gene-specific products with a length of 282 bp and 369 bp, respectively. In the course of the experiments, a general trend was revealed towards an increase in the brightness of the glow of the amplified products as the proportion of barley malt in the control samples of crushed grain products increased. The developed methods are based on RT-PCR and PCR analysis of amplifiable loci of the pazx and actin-7 genes of Hordeum vulgare L. by gel electrophoresis detection with visual and software interpretation of the resulting electrophoregram for subsequent construction of the corresponding percentage scale. At the same time, one of the proposed methods is similar to the previously tested prototype in terms of the involved primers of the Pazx series, but differs in the protocol for setting up a genetic test. An additionally tested set of primers of the Actin series, initiating amplification of the actin-7 housekeeping gene locus, showed diagnostic potential in determining the relative proportion of malt in crushed grain products, and can be effectively used in a similar assessment of brewing raw materials even from serpin-deficient barley mutant genotypes.

Современная медицина накопила огромным багаж знаний об этиологии и патогенезе развития многих заболеваний, поэтому медицина настоящего и будущего должна носить ярко выраженный профилактический характер. Цель исследования — определить наиболее эффективный комплексный подхода в прогнозировании кариеса зубов у детей на донозологическом этапе развития заболевания. В результате обследования были сформированы 4 клинические группы (111 человек) кариесрезистентных детей: 5—6, 12, 15 и 7—12 лет. Была выделена отдельная группа кариесрезистентных детей со сменным прикусом (7—12 лет) для более углубленного изучения обменных процессов в полости рта в период минерализации эмали зубов постоянного прикуса. Клиническая часть исследования включала сбор анамнеза, осмотр полости рта, определение индексов интенсивности кариозного процесса, индекса PMA, индекса гигиены, ТЭР и КОСРЭ-теста. В ротовой жидкости определяли уровни общего кальция, фосфора, активного калия и натрия, вязкость и скорость секреции, pH, деминерализующую активность и утилизирующую способность осадка ротовой жидкости, удельную электропроводность, тип микрокристаллизации и массу осадка ротовой жидкости, вычисляли произведение растворимости, активную концентрацию ионов кальция и фосфат-ионов. С помощью факторного и кластерного анализа удалось систематизировать полученные корреляционные связи между клинико-лабораторными параметрами в различных возрастных группах детей. Установлены возрастные факторы, приводящие к нарушению гомеостаза полости рта в различные периоды развития организма ребенка. Полученные данные позволили создать математические модели и программы для ЭВМ для донозологического прогнозирования кариозного процесса у детей дошкольного и школьного возраста с учетом всех клинико-лабораторных параметров гомеостаза полости рта. Доклиническое прогнозирование риска развития кариеса зубов в детском возрасте возможно при условии знания клинико-лабораторных показателей возрастной нормы. Для каждого возраста есть определенный набор прогностически значимых параметров обменных процессов в полости рта ребенка. Доклиническую диагностику кариеса зубов у детей необходимо строить, опираясь лишь на прогностические параметры, что увеличивает прогностическую значимость ожидаемого результата. Modern medicine has accumulated a huge amount of knowledge about the etiology and pathogenesis of the development of many diseases, so the medicine of the present and the future should have a pronounced preventive character. The aim of the study was to determine the most effective integrated approach in predicting dental caries in children at the prenosological stage of the disease development. . As a result of the examination, 4 clinical groups (111 people) of caries-resistant children were formed: 5—6 years old, 12 years old, 15 years old, 7—12 years old. A separate group of caries-resistant children with a removable bite (7—12 years old) was identified for a more in-depth study of metabolic processes in the oral cavity during the mineralization of the enamel of the teeth of permanent bite. The clinical part of the study included: anamnesis collection, examination of the oral cavity, determination of indices of the intensity of the carious process; PMA index; Green-Vermillion hygiene index; TER-test, COSRE-test. The laboratory part of the study included the determination of the following parameters of oral fluid: total calcium, phosphorus; active potassium and sodium; viscosity and saliva secretion rate; saliva pH; demineralizing activity and utilization capacity of the oral fluid sediment; specific electrical conductivity, type of microcrystallization of saliva and the mass of the oral fluid sediment; solubility product, the active concentration of calcium and phosphorus ions were calculated. . Using factor and cluster analysis, it was possible to systematize the obtained correlations between clinical and laboratory parameters in different age groups of children. Age-related factors have been identified that lead to disruption of homeostasis in the oral cavity during various periods of development of the child’s body. The data obtained made it possible to create mathematical models and computer programs for prenosological prediction of the carious process in children of preschool and school age, taking into account all clinical and laboratory parameters of oral cavity homeostasis. . Preclinical prediction of the risk of developing dental caries in childhood is possible provided knowledge of clinical and laboratory indicators of the age norm. For each age there is a certain set of prognostically significant parameters of metabolic processes in the oral cavity of the child. Preclinical diagnosis of dental caries in children should be based only on prognostic parameters, which increases the prognostic significance of the expected result.

Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.

У теперішній час розглядають три етапи розвитку дистанційного навчання. Перший етап почався з відомих проектів PLATO і TICET, які виконував Іллінойський університет на замовлення Департаменту освіти США. В основу тоді ще комп’ютерних курсів (лише у 1990-ті роки вони з’явилися в Інтернет) були покладені біхевіористська та когнітивна педагогічні теорії. До основних підходів та технологій можна віднести методику Ганьє (педагогічне проектування), поштові послуги, телебачення та радіо, книги, телефон, презентаційні технології на електронних носіях та інтерактивні технології (анімації, інтерактивні тести, адаптивна гіпермедіа на останніх етапах).Другий етап розвитку дистанційного навчання пов’язаний з використанням соціального конструктивізму, почався орієнтовно у 2000 році, коли в Україні почався розвиток дистанційного навчання. Домінуючими технологіями були електронна пошта, форуми, конференції. Це був крок уперед, але і біхевіористські підходи лишилися актуальними.З 2008 року почався третій етап розвитку дистанційного навчання, який базується на коннективістському підході. Домінуючими технологіями є блоги, вікі, соціальні закладки, обмін файлами, соціальні мережі, агрегатори та інші, які мають узагальнюючу назву «соціальні сервіси». Дистанційні курси на цьому етапі мають вільний та відкритий характер та спираються на вільні освітні ресурси, які почав 10 років тому назад пропонувати Массачусетський технологічний інститут.У теперішній час практично існують дистанційні курси усіх етапів та їх особливістю є наявність інформаційного освітнього середовища, для роботи у якому студент створює персональне навчальне середовище для роботи з навчальними ресурсами. Дехто вважає, що персональне навчальне середовище – це щось на зразок Moodle. Насправді, це набір інструментів (соціальних сервісів, які дозволяють організувати навчальний процес у Інтернет, наприклад, масові відкриті дистанційні курси).Біхевіористський підхід базується на роботах Е. Л. Торндайка, І. П. Павлова, Б. Ф. Скіннера. На основі цього підходу і під впливом ідей кібернетики – науки про оптимально організований процес діяльності, була створена система програмованого навчання, яка показала непогані результати у процесі алгоритмізації діяльності. Для керування навчальною діяльністю тут були запропоновані тести з відповідями «так» – «ні» і обов’язковий зворотний зв’язок для відпрацювання згідно з еталоном потрібної якості виконання дій. У відповідності до цього підходу, саме це свідчило, чи засвоїв студент матеріал заняття і як це відбивається на якості отриманого результату. До речі, ці ідеї вдало контактували з методами психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності і методикою алгоритмізації навчальної діяльності (П. Я Гальперін, Н. Ф. Тализіна, Л. Н. Ланда та ін.).Це погляд на навчання, при якому не розглядаються внутрішні процеси мислення, а вивчається поводження, що трактується як сума реакцій на які-небудь ситуації [1]. Один з основоположників біхевіоризму Е. Л. Торндайк (1874–1948) вважав, що навчання людини повинне має будуватися на базі суто механічних, а не свідомих принципів. Тому він намагався описати навчання людини за допомогою простих правил, справедливих одночасно і для тварин. Серед цих правил виділимо два закони, що слугували платформою для подальшого розвитку цього погляду на процес навчання. Перший з них, названий законом тренування, говорить про те, що, чим частіше повторюється визначена реакція на ситуацію, тим міцніше буде зв’язок між ними, а припинення тренування (повторення) призводить до ослаблення цього зв’язку. Другий закон був названий законом ефекту: якщо зв’язок між ситуацією і реакцією супроводжується станом задоволеності індивіда, то міцність цього зв’язку зростає і навпаки: міцність зв’язку зменшується, якщо результат дії приводить до стану незадоволеності. Спираючись на ці закони, послідовник Торндайка Б. Ф. Скіннер (1904–1990) розробив на початку 50-х років минулого сторіччя дуже технологічну методику навчання, названу надалі лінійним програмуванням. В основу своєї методики Б. Ф. Скіннер поклав універсальну формулу: ситуація → реакція → підкріплення.Застосування програмованих посібників Б. Ф. Скіннера в професійно-технічних училищах США виявилося успішним: істотно скоротився час навчання, підвищилася кваліфікація студентів. Але одразу же виявилися і недоліки методики лінійного програмування: нудність і механістичність програмованих текстів; відсутність системності, цілісності в сприйнятті навчального матеріалу (велика кількість дрібних доз не сприяє узагальненням); правильність виконання простих завдань є позитивним підкріпленням лише спочатку читання посібника, надалі правильне виконання простих ситуацій уже не приносить почуття задоволеності; відсутність адаптації (всі учні виконують ту ж саму програму, йдуть по одній лінії).Незважаючи на гостру критику за принципове невтручання в мислення студента (біхевіористи керують лише його поводженням), біхевіористський підхід до навчання одержав широке поширення і був реалізований в ряді технічних навчальних закладів. І сьогодні універсальна схема цього підходу (ситуація – реакція – підкріплення) у її лінійній чи розгалуженій формі є стрижневим фрагментом багатьох комп’ютерних навчальних програм, користується популярністю у корпоративному навчанні СНД.Біхевіористська школа розглядає розум людини як «чорну скриньку» у тому сенсі, що реакція на стимул, зокрема, може розглядатися кількісно, повністю ігноруючи процес мислення.Особливості залучення у цьому випадку студентів до навчаннястудентам треба чітко формулювати кінцеві результати навчання таким чином, щоб вони могли визначитися щодо своїх дій і очікувань та зрозуміти, чи досягли вони результату наприкінці заняття;студентів треба тестувати, щоб визначити, чи досягли вони результатів навчання. Тестування та оцінювання мусять об’єднуватися у навчальну послідовність для перевірки рівня досягнень студентів та забезпечення відповідних відгуків;навчальні матеріали повинні об’єднуватися у такий спосіб, щоб вони забезпечували навчання. Форма об’єднання може бути від простого до складного, від відомого до невідомого, від знань до використання;студенти мають очікувати на своєчасний відгук викладача, щоб вони могли спостерігати за своїми успіхами та приймати відповідні дії для їх досягнення.Але оскільки алгоритми навчальної діяльності відтворювали її досить формально, деякі педагоги зазначали, що навчання – це процес, значно глибший, ніж тільки зміни у поведінці. Тому і з’явився пізнавальний (когнітивний) підхід, де за основу результатів навчання брали знання і роботу з ними.Когнітивний підхід стверджує, що навчання включає пам’ять, мотивацію та мислення, і що міркування грають важливу роль у навчанні. Когнітивісти розглядають навчання як внутрішній процес та звертають увагу на те, що кількість і якість отриманих знань залежить від здібностей студента, від якості і кількості досягнень, які зроблені під час навчального процесу, а також від рівня здібностей та існуючої структури знань студента.Цей підхід знайшов своє втілення у педагогічних технологіях розвиваючого навчання (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін), проблемного навчання (І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, О. М. Матюшкін), особистісно-орієнтованого навчання (І. С. Якиманська) та ін. У цих технологіях знайшли відбиток усвідомлена навчальна діяльність, пошукове і творче мислення, врахування особистісних можливостей навчання у індивідуальному підході та ін.Когнітивний підхід розглядає навчання як внутрішній процес, який включає пам’ять, мислення, міркування, абстрагування, мотивацію та мету пізнання [2]. Цей підхід поглядає на навчання з точки зору процесу інформування, де студент використовує різні типи пам’яті під час навчання. Відчуття попадають через сенсори до сенсорного відділу перед переробкою інформації, де зберігаються протягом не більш за одну секунду. Тривалість короткотермінової робочої пам’яті 20 сек. і, якщо інформацію не буде оброблено, то вона не зможе перейти до довготермінової пам’яті на збереження. Якщо інформація не переходить до робочої пам’яті терміново, то вона втрачається назавжди.Кількість інформації, що запам’ятовується, залежить від уваги, яка була приділена інформації, та готовності структур пам’яті її прийняти.Отже при підготовці навчальних матеріалів, їх бажано поділяти на невеличкі порції, використовуючи принцип 7±2 (нові поняття) для компенсації обмежених можливостей короткотермінової пам’яті.Обсяг інформації, що перейшла до довготермінової пам’яті, залежить від якості та глибини обробки інформації у робочій пам’яті. У процесі засвоєння інформація змінюється, щоб відповідати існуючим у людини пізнавальним структурам.Технологія пізнавальної діяльності стверджує, що інформація розміщується у довготерміновій пам’яті у формі вузлів, які з’єднуються з вже існуючою мережею вузлів. З цієї нагоди корисно використовувати інформаційні карти пам’яті, які виявляють основні правила та взаємозв’язки у просторі відповідної теми. Як показують західні педагоги, карти пам’яті вимагають, у тому числі, критичного мислення і є засобом для формування пізнавальних структур у студента. Бажано рекомендувати студентам створювати особисті інформаційні карти пам’яті. Приклади таких карт і рекомендації з питань їхнього створення можна знайти у книжках відомого британського психолога Тоні Б’юзена [3]РекомендаціїТреба використовувати стратегії, що забезпечують максимальне сприйняття і розуміння інформації. Оскільки носієм окремих порцій інформації у тренінгу виступає поле екрана презентації, треба використовувати всі можливі засоби (колір, розташування, іконки, розмір та характер шрифту, побудову структурних схем та ін.), щоб підвищити ефективність сприйняття і визначення смислових взаємозв’язків між окремими фрагментами наведеної інформації. Це можуть бути такі рекомендації: а) важлива інформація має бути розміщена у центрі поля екрана; б) важлива інформація найвищого рівня має бути виділена у будь-який спосіб порівняно з рештою матеріалу, щоб привернути увагу студента. Наприклад, можна використовувати незвичайні або яскраві заголовки для упорядкування матеріалу; в) студенти мусять усвідомити, чому саме навчальний матеріал даного заняття вони мають опанувати протягом визначеного терміну; г) рівень складності первісного подання матеріалу зобов’язаний відповідати наявним пізнавальним здібностям студентів, щоб вони могли його зрозуміти і не виникало підстав для формування психологічних бар’єрів та інших перешкод.Стратегія пізнавальної діяльності має допомагати студентам формувати зв’язки у довготерміновій пам’яті між новою та існуючою інформацією для швидкого пошуку та вилучення звідти потрібної інформації. З цією метою стратегія мусить використовувати такі допоміжні засоби: ключові слова; вхідні тести для активізації студентів, які спрямовані допомагати у пригадуванні вивченого; питання самоконтролю, які активізують процес навчання і допомагають студентові вибрати особистий шлях вивчення матеріалу.Навчальну інформацію треба розбивати на смислові частини, щоб студент міг уникнути перевантаження під час обробки матеріалу у робочій пам’яті. На полі екрана повинно бути від п’яти до дев’яти пунктів, оскільки ця кількість відповідає умовам ефективної обробки інформації у робочій пам’яті. Якщо пунктів більше – треба конструювати допоміжні засоби навчання, наприклад інформаційну карту пам’яті всього заняття, і під час навчання – розглядати окремі його частини, не втрачаючи з уваги міжфрагментні зв’язки.Треба використовувати інші стратегії для організації аналізу, синтезу, оцінювання, які створюють умови переводу інформації з робочої пам’яті у довготермінову. Стратегії мусять допомагати студентам використовувати інформацію у реальному житті.Швидке зростання обсягів інформації і, у зв’язку з цим, необхідність у розвитку гнучкого ситуативного мислення і пов’язаної з ним діяльності наприкінці минулого сторіччя призвели до появи конструктивізму.Прибічники конструктивістського підходу (базується на роботах Л. С. Виготського) стверджують, що студенти розуміють інформацію та світ залежно від своєї персональної реальності, і вчаться через спостереження, участь та розуміння, які потім інтегрують як інформацію у свої знання. Тобто, конструктивізм певним чином змоделював відомий у техніці процес створення артефактів (у навчанні – особистих знань і умінь), у якому використовуються всі можливі корисні доробки у їх оптимальному поєднанні.Конструктивісти розглядають студентів як активних учасників навчального процесу [4]. Знання не переходять від когось, це індивідуальна інтерпретація студентів та обробка отриманої інформації. Студент знаходиться у центрі навчання з викладачем, який виконує роль радника та підтримує навчання. Основний акцент у цій теорії робиться на навчанні, яке проводиться у контексті. Якщо інформація має використовуватись у декількох контекстах, тоді треба забезпечити багатоконтекстні навчальні стратегії та впевнитись, що студенти можуть широко використовувати отриману інформацію. Навчання – це перехід від однобічних настанов до тлумачень, від відкриттів до знань.Навчання мусить бути активним процесом. Активний процес – це надання студентам завдань на використання отриманої інформації у практичних ситуаціях.Студенти повинні конструювати свої особистісні знання замість сприйняття без перетворення інформації від викладача.Повинні заохочуватись сумісне та кооперативне навчання. Робота студентів один з одним є життєвим досвідом для роботи у групах та дозволяє використовувати успіхи інших студентів і вчитися на них.Студентам треба надавати можливість контролювати навчальний процес.Студентам необхідно надавати час на роздуми і ретроспективний аналіз своєї діяльності (рефлексію).Студент мусить відчувати, що навчання має для нього особисте значення. Отже корисно, щоб навчальні матеріали містили приклади, що близькі інтересам студентів і цікаві як додаткова інформація.Навчання має бути інтерактивним з метою забезпечення його високого рівня та соціальної значущості. Навчання – це розширення простору нових знань, навичок та відношень при взаємодії з інформацією та середовищем.Конструктивістський простір навчання, який формує викладач, складається з 8 складових: активності, конструктивності, співробітництва, цілеспрямованості, комплексності, змістовності, комунікативності, рефлексивності.Конструктивізм набув широкого поширення на другому етапі розвитку дистанційного навчання, який орієнтовно розпочався після 2000 р.У коннективістському підході [5] навчання ‑ це процес створення мережі. Вузли такої мережі ‑ це зовнішні сутності (люди, організації, бібліотеки, сайти, книги, журнали, бази даних, або будь-який інший джерело інформації). Акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів.Принципами коннективізму є: 1) різноманітність підходів; 2) представлення навчання як процесу формування мережі та прийняття рішення; 3) навчання і пізнання відбуваються постійно – це завжди процес, а не стан; 4) ключова навичка сьогодні – це здатність бачити зв’язки і розуміти смисли між областями знань, концепціями та ідеями; 5) знання можуть існувати поза людиною в мережі; 6) технології допомагають нам у навчанні. Коннективізм базується на концепції, що інновації потребують відкритості, яка породжує себе (масові відкриті дистанційні курси); відкритість та інновації вимагають творчості та участі; особисті знання повинні структуруватися та взаємодіяти; у студента повинна бути можливість розкрити себе. Ключовими компонентами коннективізму є автономія, зв’язність, різноманітність та відкритість. Він робить акцент [6] на використанні Веб 2.0 та вмінні вчитися; спонукає студентів досліджувати нові засоби сприйняття навчання та знань, пропонує їм бути незалежними, брати ініціативу та відповідальність за навчання на себе, заохочує студентів підключатися до інформації, ідеям та людям для створення мережі знань та сумісно конструювати знання, які є відносними та контекстними.Аналіз цих підходів показує, що у багатьох своїх ідеях та правилах вони збігаються, адже основною метою їх всіх є можливість удосконалення діяльності через інформацію.Проектування навчальних матеріалів для навчання може включати елементи усіх трьох підходів. Стратегії біхевіоризму можуть використовуватись для вивчення фактів («що»), когнітивізм – для вивчення процесів та правил («як»), а стратегії конструктивізму – для відповіді на питання «чому» (високий рівень мислення, який забезпечує персональне розуміння та навчання, згідно із ситуацією та контекстом).Всі псих