Academic literature on the topic 'Напрями інноваційної діяльності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Напрями інноваційної діяльності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Напрями інноваційної діяльності"
1
Гораш, Катерина. "ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 23, № 1 (2023): 50–60. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано інноваційну діяльність закладів вищої освіти як важливий напрям розвитку і забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції, що набуває особливої актуальності в реаліях воєнного стану і повоєнний період. За результатами дослідження сучасного стану інноваційної діяльності закладів вищої освіти, зокрема на основі аналізу наукових праць і нормативно-правових документів автором означено ключові напрями інноваційної діяльності закладів вищої освіти щодо освоєння нових технологій, серед яких: енергетика, транспортні технології, технології агропромислового комплексу, медичного обладнання та обслуговування, ековиробництва та охорони навколишнього природного середовища, інформаційні). Означені напрями обґрунтовано як орієнтир для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень в закладах вищої освіти. Автором охарактеризовано особливості інноваційної діяльності закладів вищої освіти та сутнісні ознаки інноваційного освітнього середовища, зокрема визначено складові інноваційної діяльності, що забезпечують реалізацію державної освітньої полики України, серед яких: розроблення та впровадження інноваційних освітніх проєктів; пошук і застосування інноваційних методів і технологій навчання та організації інноваційного освітнього середовища; створення умов для розроблення і впровадження освітніх інновацій, націлених на підготовку майбутніх фахівців до розроблення інноваційної продукції та послуг. У дослідженні охарактеризовано інновації модернізації та трансформації у вищій освіті та обґрунтовано доцільність їх застосування в сучасних реаліях на прикладі міжнародних і регіональних інноваційних проєктів. За результатами дослідження підтверджено, що інноваційна діяльність закладів вищої освіти є пріоритетним напрямом в їх розвитку та забезпеченні конкурентоспроможності в повоєнний період.
 Ключові слова: інновації; інноваційна діяльність; заклади вищої освіти; інноваційний проєкт; інноваційне освітнє середовище.
2
Nosyk, О. М. "Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 103. http://dx.doi.org/10.15421/191611.
Full textAbstract:
Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями.Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування.Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства.Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні.Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн.Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм.Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем.
3
Макарович, В. К. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ІННОВАЦІЙНОГО КАПІТАЛУ НА ОСНОВІ РЕСУРСНОГО ПІДХОДУ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(61) (6 травня 2023): 189–95. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2023.1(61).189-195.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність удосконалення системи обліку щодо інноваційної діяльності підприємства. Запропоновано побудувати теоретико-методологічну конструкцію обліку інноваційного капіталу підприємства. Виділено та проаналізовано характеристики інноваційного капіталу підприємства. Обґрунтовано необхідність обліку комплементарних активів, як організаційної основи інноваційного капіталу. Охарактеризовано формалізовані та неформалізовані складові інноваційного капіталу підприємства. Встановлено роль інноваційного капіталу в процесі здійснення інноваційної діяльності підприємства. Запропоновано розглядати інноваційний каптал сукупністю інтелектуальних ресурсів з різним рівнем юридичної формалізації, які виникають в результаті інноваційної діяльності та забезпечують її реалізацію, і що самостійно та у поєднанні з комплементарними активами забезпечують генерування майбутніх економічних вигід для підприємства. Визначено напрями розвитку системи обліку в напрямі задоволення користувачів інформацією про інноваційну діяльність підприємства.Ключові слова: економіка знань, система обліку, дослідження та розробки, інноваційний капітал
4
Maruhlenko, O. V. "Планування інвестицій в інноваційну продукцію на основі матриці інноваційного потенціалу регіону". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 229. http://dx.doi.org/10.15421/191625.
Full textAbstract:
Ефективне керування інноваційним процесом для виробництва інноваційної продукції передбачає обґрунтування джерел, визначення обсягів і об’єктів фінансування інноваційних розробок. Оскільки один із важливих елементів керування інвестиційним забезпеченням інноваційного розвитку – планування вартості та витрат на інноваційну продукцію, обраний напрям дослідження вважаємо актуальним.Мета роботи – характеристика методу визначення обсягів інвестицій в інноваційну продукцію за її типами і підприємствами на основі матриці інноваційного потенціалу регіону для формування оптимального інвестиційного портфелю.Перелічено основні види форсайтних досліджень науково-технічного розвитку, які проведені в Україні. Зроблено висновок, що не зважаючи на множинність варіантів такого розвитку, його напрями поряд з іншими факторами обмежені фінансовим забезпеченням виробництва інноваційної продукції, складник якого – визначення потрібних обсягів та об’єктів для інвестування.Охарактеризовано метод відбору видів інноваційної продукції як об’єкту для інвестування. Для відбору інвестиційних об’єктів визначають перелік пріоритетних для регіону критичних технологій та інноваційних підприємств, оцінюють інвестиційні ризики на різних стадіях виробництва інноваційної продукції, розраховують дисконтований дохід і ціни ризиків, розв’язують задачу оптимального розподілу інвестицій за типами продукції і підприємствами із урахуванням дисконтованого доходу й ціни ризиків.Новизна дослідження полягає у алгоритмізації відбору пріоритетних для інвестування інноваційних технологій на основі матриці інноваційного потенціалу регіону.Результати дослідження можуть бути застосовані для формування інвестиційного портфелю, що містить найбільш перспективні з економічного погляду інноваційні технології.Перспективний напрям для подальших досліджень – здійснення порівняльного інвестиційного портфельного аналізу інноваційних виробництв для різних галузей діяльності на основі запропонованого алгоритму.
5
Соболєва, Тетяна Олександрівна, та Анастасія Олексіївна Гончар. "ВЗАЄМОВПЛИВ КУЛЬТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ В ПРОЦЕСІ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОРПОРАЦІЙ". Journal of Strategic Economic Research, № 1 (13 липня 2023): 112–18. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.1.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду шляхів активізації інноваційної діяльності корпорацій з урахуванням взаємовпливу процесів формування інноваційної культури та створення адаптивного до вимог реалізації інноваційних цілей організаційного дизайну. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів та особливостей взаємовпливу інноваційної культури та організаційного дизайну в корпораціях в процесі посилення інноваційної активності. Розбудова організаційного дизайну та формування інноваційної культури є взаємопов’язаними, оскільки сприятливі для інноваційної діяльності організаційні умови є факторами утвердження та закріплення корпоративних інноваційних цінностей, а усвідомлені персоналом інноваційні цінності впливають на ефективність організаційного дизайну корпорації. Але кожен із цих напрямків потребує цілеспрямованих зусиль для їх реалізації, тому вимагає окремих специфічних дій щодо формування, посилення та адаптації до завдань реалізації інноваційних цілей та стратегії. Водночас ці напрями доповнюють один одного і потребують їх одночасної реалізації. Гнучка та швидка інноваційна реакція на сучасні запити ринку є можливою за умови розробки інноваційних стратегій, розбудови гнучких організаційних структур, створення сприятливих для інновацій середовища та культури, тобто забезпечення підтримки реалізації стратегій відповідним організаційним дизайном. Організаційний дизайн формується у відповідності до завдань реалізації інноваційної діяльності, її цілей та стратегії. Процеси стратегічного планування інноваційної діяльності є залежними від настанов керівництва до впровадження інновацій, організаційної спроможності забезпечити інноваційну активність ресурсами, кваліфікованими кадрами, та злагодженої співпраці всіх елементів організаційної структури. Настанови до інноваційної діяльності формуються через проголошення та візуалізацію інноваційних цінностей, які поступово поширюються в корпорації та стають домінуючими в корпоративній культурі, трансформуючи її в інноваційну культуру. Організаційна підтримка реалізується через налагодження комунікаційних каналів, співпрацю між відділами, в тому числі шляхом створення тимчасових робочих груп, важливими є впровадження програм навчання та ротації персоналу. Важливим напрямом адаптації оргдизайну до здійснення інноваційної діяльності є створення ефективної комплексної системи мотивації, яка сприяє поведінці співробітників як самостійних, відповідальних та ініціативних особистостей.
6
ГУТОРОВА, О. О., та О. І. ГУТОРОВ. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АПК". Аграрні інновації, № 17 (27 квітня 2023): 211–17. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.32.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити особливості інноваційної діяльності в АПК та визначити напрями для забезпечення його ефективного функціонування та подальшого розвитку в сучасних економічних умовах. Результати. У статті обґрунтовано, що найважливішою особливістю сучасного періоду розвитку агропромислового комплексу є необхідність максимального прискорення науково-технічного прогресу як процесу поступового техніко-технічного та соціально-економічного оновлення та вдосконалення агропромислового виробництва. Розглянуто організаційно-економічну сутність інноваційної діяльності в агропромисловому комплексі, передумови та особливості розвитку, його вплив на ефективний і сталий розвиток галузі. Розкрито основні напрями та організаційні форми інноваційних процесів в агропромисловому комплексі. Проаналізовано розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому комплексі. Особлива увага приділяється вдосконаленню організаційно-економічного механізму інноваційних процесів в агропромисловому комплексі. В успішній реалізації інноваційної політики велике значення надається вдосконаленню управління інноваційною діяльністю в агропромисловому комплексі в напряму забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на основі раціонального поєднання державного фінансування аграрної науки з розвитком інноваційного підприємництва в аграрному секторі економіки. Висновки. Розвиток інновацій в агропромисловому виробництві сприяє не тільки підтримці певного виробничого рівня, а й прискоренню прогресу, що супроводжується підвищенням стійкості самого виробничого процесу, здійсненням розширеного відтворення, а також стійкістю отримання товаровиробниками доходу. Удосконалення системи управління інноваціями в агропромисловому комплексі має бути комплексним, охоплювати весь спектр аспектів цієї діяльності в агропродовольчому секторі: від проведення досліджень і розробок, експериментальної перевірки наукових результатів до впровадження у виробництво та оцінки ефективності. Підвищення обґрунтованості та ефективності запровадження заходів державного впливу у сфері інноваційного менеджменту в агропромисловому комплексі могло б сприяти виділенню цієї проблеми в один із пріоритетних напрямів наукових досліджень аграрної проблематики. Це дасть поштовх до активізації інноваційної діяльності в галузі, що сприятиме прискоренню науково-технічного прогресу та підвищенню ефективності агропромислового виробництва.
7
Кошкалда, Ірина, Оксана Прокопишин та Наталія Трушкіна. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ АГРОКЛАСТЕРІВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(25) (17 липня 2022): 74–88. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-1(25)-74-88.
Full textAbstract:
На даний час аграрний сектор України зазнає кардинальних організаційних змін і трансформацій за різними напрямами розвитку, у тому числі й інноваційного. Це вимагає формування й функціонування належної інноваційної інфраструктури та пошуку принципово нових організаційно-правових форм господарювання, які б відповідали сучасним економічних умовах. Однією з таких форм може бути інноваційний агрокластер. Метою даного дослідження є обгрунтування концептуальних засад створення інноваційних агрокластерів як важливої складової інноваційної екосистеми в умовах забезпечення сталого розвитку. У статті проаналізовано й узагальнено законодавчі документи, які регулюють питання створення й функціонування інноваційних агрокластерів як нового суб’єкта економічних і правових відносин в аграрному секторі. Розглянуто стратегічні програми регіонального розвитку до 2027 року у частині створення кластерних структур. Запропоновано структурну схему взаємодії елементів регіональної інноваційної екосистеми для досягнення стратегічної мети «Інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації». Надано пропозиції щодо можливих організаційно-правових форм інноваційного агрокластеру з урахуванням передової європейської практики. Визначено відмінності кластеру від інших організаційно-правових форм об’єднань підприємств. У результаті дослідження встановлено, що у законодавстві не приділяється належної уваги створенню й функціонуванню інноваційних кластерів в Україні. Але з точки зору перспективності й результативності кластеризацію варто вважати ключовим напрямом трансформації інноваційних систем управління розвитком агропромислового комплексу. Тому нагальним питанням залишається визначення на законодавчому рівні термінів «кластер», «кластеризація», «інноваційний кластер» в аграрній сфері. Запропоновано внесення змін і доповнень до законів України «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку сільського господарства України», Концепції створення кластерів в Україні, Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки щодо створення інноваційного кластеру як специфічного виду об’єднань підприємств аграрного сектору.
8
Шатіло, О. В. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Підприємництво і торгівля, № 36 (28 квітня 2023): 32–43. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2023-36-05.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано, що обраний шлях розвитку економіки на інноваційній базі має стати першоосновою сучасної державної політики, що потребує, насамперед, розробки і встановлення ефективного механізму регулювання відносин у сфері інновацій, основою якого має бути нормативно-правова база. Досліджено, що сучасне національне інноваційне законодавство включає норми Конституції України, Господарського кодексу, Закону України «Про інноваційну діяльність», Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності в Україні», Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та інших нормативно-правових актів, які визначають правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні і налічує близько 200 документів. Визначено, що основні завдання та засоби реалізації державної інноваційної політики. Зазначено, що механізм державного регулювання інноваційних процесів ґрунтується на постійному пошуку організаційних засобів, фінансових інструментів та важелів з фінансової підтримки тих підприємств, що в своїй діяльності разом з новими сировиною і матеріалами мають за мету застосовувати передові технології. Проаналізовано зарубіжний досвід державної підтримки інноваційної діяльності. Аргументовано, що інновації стають причиною виникнення одних виробництв і поступового зникнення інших, а також інноваційний розвиток передбачає масштабне згортання процесів щодо розробки, освоєння і виведення на ринок технічних, організаційних та соціальних нововведень, що безумовно потребує нових моделей щодо формування та використання достатніх обсягів. Визначено державне регулювання стратегічного розвитку інноваційних процесів на підприємствах. Обґрунтовано, що забезпечення подальшого ефективного економічного та соціального розвитку Україні необхідно на державному рівні створити інноваційну модель, яка цілеспрямовано посилить реалізацію інноваційних процесів в контексті завдань стратегічного розвитку через використання принципово нової нормативно-правової бази у вигляді Інноваційного кодексу України, який сприятиме підвищенню частки витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП до рівня не менше 2%; збільшенню кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок при створенні на рівні держави оптимальних умов щодо їх підготовки, а також розширення джерел та зростання обсягів фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок.
9
Боднар, І. Р. "ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 76 (5 квітня 2024): 40–50. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-76-05.
Full textAbstract:
Глобальний розвиток інноваційної сфери, сучасних інформаційних технологій, значною мірою впливає на економічну, політичну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства і держави. Інноваційні ресурси в сучасних умовах стають основним фактором життєдіяльності всіх сфер суспільства. Будь-які недоліки в структурі і функціонуванні інноваційної системи призводять до збитків суспільства і держави.У зв’язку з цим у статті розглянуто ключові поняття та основи національної інноваційної політики. Аналізуються аспекти інноваційної підприємницької діяльності в умовах війни. Крім цього, визначені основні напрями держави в сфері інноваційної політики. Здійснено оцінку стану інноваційної сфери України у міжнародних порівняннях. Розглянуто напрями міжнародного науково-технічного співробітництва України. Запропоновані концептуальні підходи інтеграції України в науково-технологічний простір. При формуванні концепції державної інноваційної політики варто виходити з необхідності прийняття таких базових принципів, як її відкритість, рівність всіх учасників інноваційно-інформаційних відносин, системності, пріоритетності тощо. В цьому процесі головні заходи повинні бути спрямовані на забезпечення державних інтересів України і не суперечити соціальним інтересам громадян країни. Необхідними є програми на фінансування державою інноваційної діяльності підприємств, забезпечення пріоритету права перед силою тощо. У статті визначені закономірності інноваційного розвитку та шляхи інтеграції України до Європейського дослідного простору. Оцінено інноваційну активність промислового сектору економіки України у регіональному розрізі в межах застосування великими підприємствами результатів технічного прогресу Індустрії 4.0 (Інтернету речей). Проведено формалізацію інноваційної сфери держави та її залежності від ресурсного потенціалу, впливу процесів глобалізації тощо.
10
Удовиченко, С., та М. Махсма. "МОНІТОРИНГ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Science and Innovation 18, № 5 (2022): 16–25. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.05.016.
Full textAbstract:
Вступ. Головною умовою активізації інноваційної діяльності в Україні є нормативно-правова база, яка має забезпечувати регулювання усіх механізмів здійснення інноваційного процесу. Виробництво та реалізація продукції, яка створюється за сучасними технологіями, підвищує ефективність роботи підприємств та їхню конкурентоспроможність на внутрішньому й зовнішньому ринках.Проблематика. Економічні показники діяльності промислових підприємств показують, що прийняття нормативних документів суттєво не вплинуло на інноваційну розбудову економіки України, а тому питання підвищення інноваційної активності у мінливих економічних умовах потребує постійних ґрунтовних досліджень.Мета. Дослідити стан інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні та визначити перспективи їхнього подальшого розвитку.Матеріали й методи. Використано нормативно-правові документи з врегулювання інноваційної діяльності, статистичні дані кількості інноваційно активних промислових підприємств, кількості упроваджених нових видів інноваційної продукції та обсягів її реалізації, витрат на інновації та джерел їх фінансування в Україні за період 2010—2019 рр. для аналізу діяльності підприємств.Результати. Оцінено стан інноваційної діяльності промислових підприємств та визначено основні перспективи їхнього подальшого розвитку. Більшість виготовлених товарів і наданих послуг не відповідають сучасним вимогам споживачів, що сповільнює динаміку виробництва продукції та обсяги її реалізації. Здійснення програмних заходів у вигляді законодавчих норм щодо податкових важелів, привабливого інвестиційного клімату, інноваційної інфраструктури та фінансової підтримки підвищить конкурентоспроможність підприємств України.Висновки. Використання застарілих технологій гальмує інноваційне оновлення виробничої бази промисловихпідприємств, збільшення випуску сучасної продукції та надходження фінансових ресурсів. Важливо, щоб задекларовані у нормативних актах напрями інноваційної розбудови спиралися на податкові важелі, інноваційну інфраструктури, фінансову підтримку.
Dissertations / Theses on the topic "Напрями інноваційної діяльності"
1
Побережний, Роман Олегович. "Інноваційна діяльність в Україні: напрями та державне регулювання". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39928.
Full text
2
Якименко-Терещенко, Наталія Василівна. "Напрями бізнес-планування інноваційної діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу". Thesis, Класичний приватний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41744.
Full text
3
Кужель, Наталія Леонідівна. "Роль державного регулювання в інноваційній діяльності України". Thesis, Видавництво ВД "АРІАЛ", 2012. http://dspace.uccu.org.ua/handle/123456789/729.
Full text
4
Мішеніна, Наталя Вікторівна, Наталия Викторовна Мишенина, Natalia Viktorivna Mishenina, Галина Анатоліївна Мішеніна, Галина Анатольевна Мишенина та Halyna Anatoliivna Mishenina. "Напрями державного регулювання та підтримки інноваційної діяльності в сфері природокористування та охорони навколишнього середовища". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17320.
Full textAbstract:
Найважливіша особливість природоохоронного управління, ефективного в сучасних умовах, полягає в орієнтації на активізацію інноваційної діяльності у сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища відповідно до принципів сталого розвитку країни та регіонів. Основним завданням стає створення привабливих умов для діяльності інноваційних організацій та розвитку екологічно орієнтованого підприємництва. Для цього необхідна система заходів державного регулювання та підтримки, оскільки без створення платоспроможного і зацікавленого ринку збуту екологічних товарів і послуг пряме бюджетне фінансування буде малоефективним.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17320
5
Волинець, Р. В. "Фінансування інноваційної діяльності вищими навчальними закладами і науковими установами Міністерства освіти і науки України за стратегічними напрямами у 2015 році". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8068.
Full text
6
Буркун, Н. А. "Інноваційний розвиток підприємств готельного господарства (на прикладі готелю «Вояж»)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Burkun.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У роботі розглядаються теоретичні та методичні аспекти інноваційного розвитку
підприємств готельного господарства, розкрито економічну сутність інновацій у сфері послуг
гостинності, наведено їх класифікацію.
Проаналізовано виробничу та інноваційну діяльність та процес надання послуг в готелі
«Вояж».
Здійснено оцінку інноваційної діяльності підприємства готельного господарства,
запропоновано комплекс заходів щодо впровадження інноваційної програми лояльності
клієнтів до послуг готелю.<br>The theoretical and methodical aspects of innovative development of hotel enterprises are
considered in the work, the economic essence of innovations in the field of hospitality services is
revealed, their classification is given.
The production and innovation activities and the process of providing services in the Voyage
Hotel are analyzed.
An assessment of the innovative activity of the hotel industry, a set of measures for the implementation
of an innovative program of customer loyalty to hotel services.
7
Косенко, Андрій Васильович, Валерій Миколайович Кобєлєв та Маргарита Олександрівна Шинкаренко. "Напрямки комерціалізації результатів інноваційної діяльності". Thesis, ФОП Панов А. М, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47952.
Full textAbstract:
Доведено, що технологічний рівень розробок, створюваних в різних країнах, характеризує патентна статистика, яка дозволяє зробити висновок і про наявність прав на об'єкти інтелектуальної власності, що є одним з найважливіших факторів для їх успішної комерціалізації.
8
Локоть, Христина. "Дослідження напрямів підвищення конкурентоспроможності у контексті інноваційної політики підприємства, на прикладі ТОВ “Агро-Рось”". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18985.
Full text
9
Садова, Оксана Миколаївна, та Oksana Sadova. "Інноваційні напрями удосконалення діяльності підприємства індустрії гостинності (на прикладі ПрАТ «Тернопіль-готель)". Master's thesis, ТНТУ, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36647.
Full textAbstract:
Магістерська робота зі спеціальності 241 – Готельно-ресторанна справа, –
ДВНЗ ТНТУ ім. І. Пулюя, Тернопіль, 2021.
У першому розділі розглянуто теоретичні засади індустрії гостинності на
основі робіт українських та закордонних дослідників. Наведено дефініція
«інновацій», їх види, джерела та інновації в індустрії гостинності. Досліджено
інвестиційний клімат України та Тернопільської області.
В другому розділі наведено загальну характеристику досліджуваного
об’єкта, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності. На основі
проведеного дослідження було виконано SWOT-аналіз та поставлені завдання
відповідно до стратегії.
В третьому розділі на базі виконаного дослідження було запропоновано
ряд пропозицій з урахуванням інноваційних тенденцій індустрії гостинності.
Виконано розрахунок ефективності впровадження даних пропозицій.
В четвертому розділі описано охорону праці та діяльність служби
охорони праці та політику протипожежної безпеки на досліджуваному об’єкті.<br>Master's thesis in specialty 241 – Hotel and restaurant business, – Ternopil
Ivan Pul'uj National Technical University, Ternopil, 2021.
The first section considers the theoretical foundations of the hospitality
industry is based on the work of Ukrainian and foreign researchers. The definition of
«innovations», their types, sources, and innovations in the hospitality industry are
described. The investment climate of Ukraine is studied.
The second section provides a general description of the object under study, an
analysis of financial and economic activities. Based on the study, a SWOT-analysis
was performed and tasks were set in accordance with the strategy.
In the third section, based on the study, a number of proposals were proposed
taking into account the innovative trends of the hospitality industry. The calculation
of the effectiveness of the implementation of these proposals is performed.
The fourth section describes labor protection and the activities of the labor
protection service and fire safety policy at the study site.<br>ВСТУП...5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ
ГОСТИННОСТІ...8
1.1. Зміст поняття «індустрії гостинності»...8
1.2. Сутність інновацій та інноваційної діяльності підприємств
індустрії гостинності...12
1.3. Оцінювання інвестиційного клімату в Україні та його вплив на
розвиток підприємств готельного господарства...18
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВИЙ
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» НА
РИНКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ...25
2.1. Загальна характеристика ПрАТ «Тернопіль-готель»... 25
2.2. Оцінювання фінансово-господарської діяльності ПрАТ
«Тернопіль-готель»...30
2.3. SWOT-аналіз підприємства...42
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНО-РОЗРАХУНКОВИЙ
ПРОЄКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО
РОЗВИТКУ ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬ-
ГОТЕЛЬ»...47
3.1. Інноваційний проєкт впровадження чат-боту для ПрАТ
«Тернопіль-готель»...47
3.2. Інноваційний проєкт «Скорочення використання води у ПрАТ
«Тернопіль-готель»...52
3.3. Інноваційний проєкт «Впровадження ERP-системи у діяльність
ПрАТ «Тернопіль-готель»...57
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...64
4.1. Охорона праці та техніка безпеки... 64
4.2 Пожежна безпека...65
ВИСНОВКИ...68
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...71
ДОДАТКИ...80
10
Зарихта, Дмитро Андрійович, та Dmytro Zarykhta. "Інноваційні напрямки удосконалення діяльності підприємства індустрії гостинності (на прикладі «Кемп Білий Слон»)". Master's thesis, ТНТУ, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36524.
Full textAbstract:
Магістерська робота зі спеціальності 241 – Готельно-ресторанна справа. Тернопільський національний технічний університет мені Івана Пулюя. Тернопіль. 2021.
Проаналізовано стан готельного бізнесу, його проблеми і перспективи відновлення і оновлення в умовах пандемії коронавірусу. Обґрунтовано топ-20 проблем готельного бізнесу і напрямки їх вирішення.
Досліджено актуальні інноваційні різновиди готельних послуг для індустрії туризму в сучасних умовах.
Досліджено діяльність підприємства «Кемп Білий Слон». Розглянуто і досліджено поняття глемпінгу, його зародження та поширення, перспективи розвитку в Україні. Проведено огляд існуючих глемпінгів та можливості їх розвитку в умовах підприємства «Кемп Білий Слон». Обґрунтовано реалізацію інноваційного проекту глемпінгу на підприємстві «Кемп Білий Слон».<br>Master's thesis in specialty 241 –Hotel and restaurant business. Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University. Ternopil. 2021. The state of the hotel business, its problems and prospects for recovery and renewal in a coronavirus pandemic are analyzed. The top 20 problems of the hotel business and directions of their solution are substantiated. The actual innovative types of hotel services for the tourism industry in modern conditions are investigated. The activity of the enterprise "Camp White Elephant" is investigated. The concept of glamping, its origin and spread, prospects of development in Ukraine are considered and investigated. A review of existing glampings and the possibility of their development in the conditions of the enterprise "Camp White Elephant". The implementation of an innovative glamping project at Camp White Elephant has been substantiated.<br>ВСТУП ...7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ...11
ІНДУСТРІЯ ТУРИЗМУ...11
ПРОБЛЕМИ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ ...11
1.1. Характеристика стану індустрії туризму і готельного бізнесу в умовах дії пандемії ...11
1.2. Проблеми та виклики готельного бізнесу під час пандемії ...16
1.3. Основні завдання відновлення і оновлення готельного бізнесу після пандемії коронавірусу ...29
1.4. Актуальність пошуку інноваційних різновидів готельних послуг для індустрії туризму. Дослідження науковців. ..30
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКО-АНАЛІТИЧНИЙ. ...33
ГЛЕМПІНГ: НОВА КОНЦЕПЦІЯ БІЗНЕСУ ГОСТИННОСТІ ...33
2.1. Поняття глемпінгу. Його зародження та поширення...33
2.2. Перспективи розвитку глемпінгу в Україні ...38
2.3. Огляд існуючих глемпінгів та можливості їх розвитку ...40
2.4. Характеристика діяльності підприємства «Кемп Білий Слон» .... 46
2.5. SWOT-аналіз мережі кемпів «Білий Слон» ...49
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ...59
ПРОЄКТ «ГЛЕМПІНГ «БІЛИЙ СЛОН»» ...59
3.1. Розгляд актуальності впровадження нових засобів розміщення...59
3.2. Розробка засобів розміщення ...61
3.3. Розробка та розрахунок облаштування території глемпінгу ...68
3.4. Економічне обґрунтування проекту ...71 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ...74
4.1. Охорона праці і техніка безпеки в готелях ...74
4.2. Електро- і пожежна безпеки в готелях ...78
ВИСНОВКИ ...83
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...85
Books on the topic "Напрями інноваційної діяльності"
1
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.11.
Full textAbstract:
В аналітичній доповіді досліджено потенціал і сучасні умови функціонування реального сектору економіки України. Описано стан і тенденції розвитку реального сектору економіки у розрізі його складових – промисловості, аграрного сектору та транспортної галузі. Досліджено аспекти прояву коронакризи в реальному секторі економіки, у т.ч. здійснено оцінку негативних ефектів внаслідок пандемії COVID-19, окреслено наслідки коронакризи для реального сектору. Охарактеризовано стан реального сектору економіки в умовах агресії РФ щодо України, обґрунтовано напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою РФ. Проаналізовано системні проблеми розвитку реального сектору економіки, оновлено підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
2
Гуревич, Р. Становлення особистості майбутнього фахівця в умовах підготовки до професійно-педагогічної діяльності: діалог зі стейкхолдерами: монографія. Вінниця: ТОВ «Друк», 2024. https://doi.org/10.31652/978-966-2022-1(m)-1-275.
Full textAbstract:
У монографії представлено результати багаторічного дослідження в галузі професійної педагогіки щодо використання інноваційних та інформаційних технологій для розвитку фахових компетентностей майбутнії фахівців закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, проаналізовані наукові публікації з відповідних напрямів досліджень, охарактеризовані особливості використання сучасних цифрових технологій для становлення особистості майбутніх фахівців. Для здобувачів вищої освіти різних ступенів, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти різних рівнів
3
Тодосієнко, Н. Інновації та технології в сучасному мистецтві. VSPU, 2024. https://doi.org/10.31652/978-617-558-178-0-1-209.
Full textAbstract:
авчально-методичний посібник з вибіркової навчальної дисципліни «Інновації та технології в сучасному мистецтві» складений у відповідності до нормативів з дотриманням принципів науковості, систематичності і послідовності, наступності у вивченні навчального матеріалу, за витриманою відповідно до вимог структурою. У пояснювальній записці чітко сформульована мета та завдання дисципліни, дана коротка характеристика структури та окремих розділів і завдань дисципліни, перелік змістових ліній курсу, внутрішніх і міжпредметних зв'язків, містяться методичні рекомендації щодо реалізації програми курсу: сучасна практика і напрями впровадження інноваційних педагогічних технологій та готовність вчителя до їхнього використання; арт педагогіка: перспективи та творчий потенціал; особливості застосування інноваційних технологій у різних сферах культури: образотворчому та музичному мистецтві. Розвиток принципів музичного живопису: методика малювання музики як засіб формування мистецької компетентності молодших школярів. Зміст матеріалу навчальної дисципліни «Інновації та технології в сучасному мистецтві» містить дидактично обґрунтовану систему знань в галузі інновацій та технологій в галузі сучасного мистецтва, умінь і навичок, яка має бути реалізована під час вивчення даного навчального предмета та подальшій практичній діяльності вчителя початкових класів. В посібнику чітко сформульований опис вимог щодо рівня і якості засвоєння змісту навчання, сформованості способів діяльності з даного навчального предмета.
4
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, В. М. Русан, Л. А. Жураковська та Я. А. Жаліло. Пріоритети забезпечення стійкості промисловості й аграрного сектору економіки України в умовах повномасштабної війни. Національний інститут стратегічних досліджень, 2023. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2023.04.
Full textAbstract:
Обґрунтовано засади та визначено пріоритети досягнення стійкості промисловості й аграрного сектору до викликів і ризиків війни, а також стимулювання їх відновлення та зростання. Встановлено, що важливими напрямами забезпечення стійкості в цих секторах економіки є такі: розбудова промислової політики для забезпечення здатності промисловості ефективно задовольняти потреби фронту й цивільного населення в умовах війни, а також залучення драйверів структурних змін та інноваційного зростання в умовах повоєнної відбудови; удосконалення аграрної політики стосовно забезпечення ефективності сільськогосподарської діяльності, зміцнення продовольчої безпеки, нарощування експорту агропромислової продукції. Визначено, що надання Україні статусу кандидата в члени ЄС означає можливість пришвидшити модернізаційні зрушення в усіх сферах, зокрема в промисловості, зміцнивши її стійкість, – на засадах розвитку конкурентних переваг і використання потенціалу ЄС як прискорювача інклюзивного економічного зростання. Наголошено на потребі сприяння якісно новому формату співробітництва з ЄС з урахуванням національних інтересів України щодо розбудови високотехнологічного сектору промисловості, створення нових виробництв.
5
Здіорук, С. І., та В. В. Токман. Державно-церковні та суспільно-релігійні відносини в умовах війни Росії проти України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2023. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2023.07.
Full textAbstract:
Висвітлено специфіку державно-церковних і суспільно-релігійних процесів в умовах відкритої повномасштабної воєнної агресії Росії проти України. З’ясовано особливості структури та основні тенденції розвитку релігійної мережі в контексті війни. Проаналізовано політико-правові механізми системної протидії підривній антиукраїнській діяльності УПЦ МП в національному просторі, а також динаміку сприйняття та оцінки громадянами України діяльності УПЦ МП. Показано, як політичний істеблішмент Росії через УПЦ МП впливає на українське суспільство в період війни. Акцентовано на загрозах національній безпеці України з боку УПЦ МП, серед яких: співпраця з окупаційним режимом у Криму й на інших тимчасово окупованих українських територіях, підтримка російського тероризму, політичного шантажу та експансії «руского міра» в українському гуманітарному й політичному просторі, що є детонатором внутрішньосуспільної напруги, загрозою єдності українського суспільства, генерує релігійну ворожнечу, дискредитує державну владу та Української держави загалом. Йдеться про масові факти порушеннях свободи совісті та свободи релігії на тимчасово окупованих українських територіях. Розроблені інноваційні підходи щодо можливостей децентралізації державної політики стосовно свободи совісті та свободи релігії в Україні. Сформульовано пропозиції для реалізації державної політики у сфері свободи совісті та свободи релігії задля зміцнення національної безпеки й захисту національних інтересів Української держави. Для працівників органів державної влади України та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, науковців, експертів громадських інституцій, усіх, хто цікавиться проблемами державно-церковних і суспільно-релігійних відносин у контексті зміцнення національної безпеки та захисту національних інтересів України.
Conference papers on the topic "Напрями інноваційної діяльності"
1
Курганський, Іван. "БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПІДТРИМЦІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, chair Юрій Горбань. European Scientific Platform, 2024. https://doi.org/10.36074/logos-15.11.2024.083.
Full text
2
Ємченко, Максим. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ВІДБУДОВИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2025. https://doi.org/10.36074/logos-09.05.2025.024.
Full text
3
Саморуков, В. О. "Пріоритетні напрями зовнішньоекономічної діяльності підприємств олійно-жирової галузі в умовах воєнного стану та глобалізаційних трансформацій". У ГУМАНІТАРНИЙ І ІННОВАЦІЙНИЙ РАКУРС ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ПОШУКИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ. Liha-Pres, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-357-9-52.
Full text
4
"Технології та бізнес: інтеграція, перспективи, можливості". У Технології та бізнес: інтеграція, перспективи, можливості. Державний торговельно-економічний університет, 2025. https://doi.org/10.31617/k.knute.2025-04-18.
Full textAbstract:
У тезах доповідей Всеукраїнської студентської наукової конференції «Технології та бізнес: інтеграція, перспективи, можливості» висвітлено актуальні питання розвитку сфери туризму та гостинності, землеустрою, ресторанних і крафтових технологій, культури та спорту, а саме: потенціалу та перспективінноваційних напрямів розвитку туристичних дестинацій; трендів організації глемпінгів, кінотуризму в Україні та переосмислення концепції транспортного обслуговування туристів; організації діяльності туристичних підприємств України в умовах воєнного часу; інноваційного розвитку креативних індустрій; сучасних гастрономічних трендів із використанням крафтових та ресторанних технологій; новітніх дизайн-трендів в організації приміщень; технологічних рішень у землеустрої; цифрових технологій розвитку спортивного менеджменту. Призначено для практичних та наукових працівників індустрії туризму, гостинності, землеустрою, культури та спорту, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти. Матеріали друкуються в авторській редакції. За зміст матеріалів відповідають автори.
Reports on the topic "Напрями інноваційної діяльності"
1
Крамаренко, Т. Г., та О. С. Банада. Використання системи динамічної математики GeoGebra в розробці STEM-проектів. [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2302.
Full textAbstract:
Актуальним напрямом інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM / STEAM (Science Technology Engineering Art Math), яка має на меті розвивати дослідницьку діяльність учнів, підвищувати їх розумову активність, спонукати до творчості. STEM-компетентності майбутніх фахівців потрібно розвивати і під час вивчення шкільного курсу математики через розв’язування дослідницьких та прикладних задач, запровадження проектної та дослідницької діяльності. Одним із шляхів для вирішення цієї проблеми є підготовка майбутніх учителів математики до використання у навчанні системи динамічної математики GeoGebra.
2
Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.