Relevant bibliographies by topics / Наративна філософія / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Наративна філософія.

Journal articles on the topic 'Наративна філософія'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 30 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Наративна філософія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Савчук, Р. І. "ЛІНГВОНАРАТИВНА СТРАТЕГІЯ «ГРА» ТА ЇЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТОТВОРЕННІ XVIII СТОЛІТТЯ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 229–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-32.

Full text
Abstract:
У пропонованій статті розкрито механізми текстотвірної організації концепту ГРА як своєрідного ментального образу-конструкта, що домінує у французькій мовотворчості XVIII століття і відтворює специфіку французького світовідчування досліджуваного періоду, зважаючи на те, що стиль доби, її естетика й філософія відбиваються на мовотворчих індивідуальних пошуках письменників. Загальнонауковим методологічним підґрунтям пропонованої розвідки є поєднання традиційного шляху дослідження художнього наративу, що реалізується через міцний зв’язок між лінгвістикою тексту і лінвостилістикою та сучасними мет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мішалова, Олена. "Стратегії наративізації історичного знання в теорії історії Хейдена Вайта." Actual Problems of Mind, № 24 (11 грудня 2023): 89–116. http://dx.doi.org/10.31812/apm.7678.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду теорії історії американського філософа історії Хейдена Вайта, зокрема стратегіям наративізації історичного знання в його концепції історичного наратива. Вайт вважав, що не може бути науки в сучасному розуміння без теорії. На формування його дослідницького підходу значною мірою вплинули критична філософія історії Моріса Мандельбаума, котра заклала аналітичні підвалини вайтівської теорії історичного знання, філософія історії Робіна Колінгвуда, яка звернула його увагу до питань концептуально-методологічної схожості між історіописанням та літературою, а також аналітична
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Olifer, Olena. "Наративний підхід до проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії". Актуальні проблеми духовності, № 21 (27 грудня 2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.3880.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті розглянуто наративний підхід до проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії. Зазначено, що наративний підхід розвивається разом з нормативним на противагу онтологічному погляду на ідентичність. У статті визнається, що нормативний та наративний підходи схожі між собою, оскільки вони обидва розглядають ідентичність особистості як категорію, що ґрунтується на цінностях. Крім того, вони обидва розглядають особистість як суб’єкта діяльності, який усвідомлює свої дії. Проте наративний підхід відрізняється від нормативного. Наративний підхід поглиблює розуміння особис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дойчик, Оксана Ярославівна, та Валерій Владиславович Ганзін. "НАРАТИВ ВІЙНИ: ВИЗНАЧЕННЯ І СТРУКТУРА (КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ)". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (30 червня 2025): 9–15. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2025-1-2.

Full text
Abstract:
Сучасні збройні конфлікти характерні своєю «гібридною» природою, що проявляється у застосуванні як конвенційних, так і неконвенційних методів ведення війни, частиною яких часто є засоби впливу на ворога. Реалізація цього впливу у соціальних мережах та медіа спрямована на вплив у когнітивному, або соціо-когнітивному вимірі цільових аудиторій, що в свою чергу призводить до зміни сприйняття, ставлення та бачення конфлікту.Одним із інструментів такого впливу виступає «наратив» – поняття, що в умовах гібридної війни набуває нового змісту, виходячи за межі суто оповідного дискурсу. Метою дослідження
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Оліфер, Олена. "Порівняння практичного й онтологічного підходів до проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії". Actual Problems of Mind, № 24 (11 грудня 2023): 45–60. http://dx.doi.org/10.31812/apm.7682.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті розглянуто проблему ідентичності особистості в аналітичній філософії, яка полягає в питанні, чому особистість залишається ідентичною собі протягом часу, і на чому ґрунтується її ідентичність. В аналітичній філософії проблему ідентичності особистості зазвичай розглядають в онтології. Однак, як показав Дерек Парфіт, проблема ідентичності особистості не має значення в метафізиці. Він пропонує, що її слід переглянути з в етиці. Завдяки його впливовим працям, проблему ідентичності особистості почали розглядати в практичній філософії. З 1980-х років аналітичні філософи розробляють
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Возняк, Степан. "ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ ТА БУТТЯ ЯК ФУНДАМЕНТ ТОТАЛЬНОСТІ ФІЛОСОФІЇ ГЕҐЕЛЯ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.4.

Full text
Abstract:
Мета роботи полягає в демонстрації та інтерпретації принципу тотожності мислення та буття як фундаментальної передумови для цілісного осмислення філософії Геґеля як граничної події класичної європейської філософії. Методологічні засади. Специфіка дослідження вимагає застосу- вання класичної історико-філософської методології. У дослідженні задіяно методи текстологічного, понятійного й логіко-структурного аналізу. Вихідною методологічною засадою є діалектичний прин- цип єдності історичного та логічного. Наукова новизна. У статті доводиться необхідність пошуку принципово нового, інтегрального й ц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сараєва, Ольга Віталіївна. "ТЕОРІЯ НАРАТИВУ ЮЛІЇ КРІСТЕВОЇ". Culturological Almanac, № 2 (15 серпня 2024): 258–63. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.31.

Full text
Abstract:
Французька дослідниця болгарського походження Юлія Крістева була літературознавицею за фахом, проте завдяки дослідженням у царині текстології вона залишила по собі слід практично у кожній гуманітарній дисципліні. Дискусії навколо творчого та наукового доробку Ю. Крістевої не вщухають уже понад півстоліття, починаючи з виходу перших літературознавчих розвідок авторки, проте комплексний науковий аналіз студій Крістевої з наратології до сьогодні так і не був здійснений. Пропонована стаття зосереджує увагу на внеску Юлії Крістевої у розробку теорії наративу, над проблемами якого вона почала працюв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевчук, Андрій, та Олег Предместніков. "Філософія інформаційної війни: морально-етичні проблеми сучасного українського суспільства". Grani 27, № 5 (2024): 32–38. https://doi.org/10.15421/172488.

Full text
Abstract:
Актуальність проведеного дослідження зумовлена складною епістемологічною динамікою інформаційної війни, яка постає як феномен сучасного глобалізованого суспільства. Це дослідження висвітлює філософсько-етичні аспекти інформаційного протистояння, акцентуючи на його здатності не лише впливати на суспільну свідомість, але й трансформувати морально-етичні парадигми. Інформаційні маніпуляції та деструктивні наративи стали потужним інструментом, що підриває етичні норми й створює нові конфліктні ситуації на рівні індивідуальної та колективної ідентичності. Метою дослідження є виявлення основних мора
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

(Archbishop Eulogius of Novomoskovsk), Vasyl Oleksiiovych Patsan. "НАРАТИВНЕ ВІДКРИТТЯ МЕТАОНТОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ: ШЛЯХИ РЕФЛЕКСІЇ В ДОБУ ТРАДИЦІОНАЛІЗМУ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (2021): 38–52. http://dx.doi.org/10.15421/352105.

Full text
Abstract:
Реконструюється концептосфера визначення оповідальної діяльності, встановлена традиціоналістською “філософією перекладу” і висхідна для осягнення Богодухновенного наративу як форми безумовно-достовірного передання Богоодкровенної істини. Розглядаються способи відсторонення інструментарію мистецтва слова доби традиціоналізму від риторичної “вірогідності” і поетологічної “достовірності”, що визначилися в епохи античності, середньовіччя і Відродження в руслі рефлексії літературно-перекладацької творчості, прокладеному, щоб відкрити ближнім особистісний доступ до Слова Божого в умовах багатомовнос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Васянович, Григорій. "ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА ОСВІТНІ НАРАТИВИ ТВОРЧОСТІ ОСИПА ТУРЯНСЬКОГО". Молодь і ринок, № 5–6/237–238 (19 червня 2025): 7–17. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.332823.

Full text
Abstract:
У статті на основі першоджерел, застосування загальнолюдської філософії і педагогічної методології (екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, персоналізму та ірраціоналізму), використання історико-логічного, системного методів досліджуються питання смислу людського буття, його цінності через призму реальних екстремальних ситуацій, втрати свободи в жорстоких умовах війни. Ці положення належним чином корелюються із сучасними умовами, в яких опинилася людина в умовах нав’язаної нам російськими агресорами підступної війни. На основі реального життя маловідомого ще й до цього часу українського
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Olifer, O. Y. "Соціально-філософський підхід до проблеми тотожності особистості". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 5 (2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.15421/171876.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі тотожності особистості в аналітичній філософії. Зазначено, що наразі наявні три підходи до розв’язання цієї проблеми: метафізичний, нормативний та наративний. Встановлено, що метафізичний підхід, представлений у нео-локкіанізмі, зараз все менше розглядають в аналітичній філософії. На противагу розвиваються нормативні та наративі концепції, які змінюють парадигму дослідження ідентичності особистості: замість метафізичної тотожності, що полягає в протяжності тіла або психіки, вони обґрунтовують практичну тотожність особистості як суб’єкта. Проте згадані напрямки також
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Makliuk, Olha, та Maryna Bessonova. "Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання". Eminak, № 3(43) (10 листопада 2023): 272–93. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – проаналізувати основні підходи до інтерпретацій поняття «історична травма», й окреслити основні виміри історичних колективних травм і підходів до їх подолання.
 Наукова новизна. Визначені основні інтерпретації поняття «історична травма» та спорідненого поняття «історична пам’ять»; окреслені міждисциплінарні підходи до вивчення історичних колективних травм; проведено порівняльну характеристику основних наративів, пов’язаних з історичними колективними травмами в європейському та російському суспільствах.
 Висновки. Виявлено, що дослідження «історичних травм» є віднос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

КРЕТОВ, Павло, та Олена КРЕТОВА. "СИМВОЛІКА В НАРАТИВІ: ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІРИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 200–212. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.14.

Full text
Abstract:
Метою статті є вивчення змісту основних нап- рямів інтерпретації символу в контексті антропології культу- ри та філософської антропології та їх співвідношення з функ- ціонуванням семантичного поля культури. Методологічними прин- ципами статті є настанови філософської антропології, герме- невтики, філософського символізму, а також елементи концепту- ального та феноменологічного аналізу. У статті розглядається концепція онтологічного повороту, пов’язана з філософською антропологією, а також гносеологічні погляди на репрезентатив- ний підхід, підходи функціоналізму і релятивізму щодо концепції си
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Христокін, Геннадій, В’ячеслав Васильченко та Марія Лашкіна. "КОНЦЕПТ ПОВОРОТУ В КУЛЬТУРІ ТА ФІЛОСОФІЇ ХХ–ХХІ СТ.: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНО-МЕДІАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 49 (2023): 208–18. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).208-218.

Full text
Abstract:
Стрімкий розвиток комунікативної сфери сучасного суспільства вимагає нових методологічних підходів для осмислення культурних трансформацій сучасності. Значний вклад в досягнення цієї мети здійснила філософія ХХ–ХХІ ст., цікавим методологічним рішенням у межах якої постав концепт «повороту». Він відобразив ідею кардинальних соціокультурних та парадигмальних змін у суспільстві та мисленні та став важливим методологічним інструментом для дослідження трансформацій культурних комунікацій і суспільних практик. Філософія ХХ–ХХІ століть розвивалася як серія таких поворотів, що концептуалізували значен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Моісєєва, Н. І., та С. С. Романова. "ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ В КОНТЕКСТІ ЛІНГВІСТИЧНОЇ (НАРАТИВНОЇ) ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ". Humanities journal, № 2 (29 жовтня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.32620/gch.2018.2.01.

Full text
Abstract:
The authors consider the problem of the disciplinary status of linguistic (narrative) philosophy of history. The problem is examined in the context of analysis of its basic assumptions, which have been described in the works of A. Danto and F. R. Ankersmit. This philosophical tradition mainly developed in the first half of the twentieth century as a reaction to the impossibility of empirical verification of the scientific adequacy of the theoretical concepts of the regularities of historical development, which were established within the classic philosophy of history. Rejection of the gnosiolo
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Оліфер, Олена. "Проблеми моделi практичної iдентичностi особистостi в аналiтичнiй фiлософiї". Actual Problems of Mind 25, № 1 (2024): 280–98. https://doi.org/10.55056/apm.7734.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему ідентичності особистості в аналітичній філософії як збереження самототожності особистості з собою впродовж часу. Описано модель практичної ідентичності, яка ґрунтується на тезі, що ідентичність особистості полягає у формуванні раціональної єдності, тобто цілісності Я, що досягається шляхом виконання діяльності. Такий спосіб опису ідентичності підкреслює її процесуальність. Відповідно до нього, ідентичність особистості зберігається постійною атрибуцією діяльності, коли особистість приписує собі виконані дії та визнає їх своїми. Філософи, які обґрунтовують модель пра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Слюсар, В., Г. Христокін та А. Ястребова. "ЧИ МОЖЛИВИЙ ДІАЛОГ В ЕПОХУ ПОСТПРАВДИ? (МЕДІАФІЛОСОФСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНІ СТУДІЇ)". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(93) (27 червня 2023): 29–40. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(93).2023.29-40.

Full text
Abstract:
Предметом дослідження є постправда як явище сучасних медіа та можливість діалогу в умовах семантичного плюралізму. Методологія роботи ґрунтується на роботах представників комунікативної та наративної філософії з використанням методологічних принципів деконструкції та методології аналітичної філософії. Мета дослідження полягає в аналізі можливості діалогу учасників медіа в медіадискурсі епохи постправди. У статті встановлено, що неправда в епоху постправди імітує правду за рахунок формальної правильності висловлювань. За цих умов діалогічність комунікації має формалізований характер. Діалог в т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Карпов, Віктор Васильович. "ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДНОГО МИСТЕЦТВА ОЛЕКСАНДРА БОГОМАЗОВА". Ukrainian Art Discourse, № 3 (11 жовтня 2024): 43–53. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2024.3.6.

Full text
Abstract:
У силу більш ніж півсторічної заборони досліджувати феномен авангарду в Україні з боку пануючої влади останній був відомий нечисленній, а навіть і поодинокій когорті вчених. Інтерес до митців авангардного мистецтва вийшов із-під заборони із набуттям Україною державної незалежності і відкриттям раніше закритих архівів та музейних сховищ. Обсяги теоретичних напрацювань художників-авангардистів є значними і потребують їх осмислення, що з часом і відбувається. Історіографія українського авангардного мистецтва поповнюється грунтовними працями дослідників і відтворює історію його зародження та утвер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Козленко, Іван. "БАБИН ЯР СЕРГІЯ ЛОЗНИЦІ. УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 14 (30 грудня 2022): 173–83. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2022.14.07.

Full text
Abstract:
Прем’єра «Бабин Яр. Контекст» відбулась в Україні в рамках відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру. Після кінотеатральної прем’єри фільм показали на одному з центральних телеканалів з охопленням аудиторії в 5 млн. глядачів. Частина української інтелігенції назвала фільм тенденційним, таким, що висвітлює історію Бабиного Яру однобоко й має за мету скомпрометувати українців, однобоко показавши їх антисемітами та колаборантами. В дискусії, що відбулась після ефіру за участі українських науковців, філософ Вахтанг Кебуладзе зокрема висловив думку про те, що в фільмі відтворено радянський наратив
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Ivanova, N. "The narrative of fairytale in the implementation of the educational program “Philosophy for children”." Education and Development of Gifted Personality, no. 1 (2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.32405/2309-3935-2020-1(77)-29-34.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Мельник, Людмила Миколаївна, та Ірина Миколаївна Грек. "ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНОФОБСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ В РОСІЙСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 219–26. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.27.

Full text
Abstract:
У статті наголошено на тому, що мистецтво може бути культурною зброєю ведення інформаційної війни. Підкреслено, що кіно – це потужний засіб впливу на суспільство, медіа не просто відображають реальність, а й активно формують світогляд глядача. Фокусується увага, що починаючи від незалежності Української держави, Російська Федерація вела і веде приховану інформаційну війну, зокрема, через ідеологічно підкований російський кінематограф. Кремль буквально заполонив український інформаційний простір російським контентом. Зазначено, що кіно – вельми популярна форма самовираження та демонстрації Росі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Готич, Вікторія Олександрівна. "КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 55–59. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-7.

Full text
Abstract:
У статті надається опис емпіричних результатів дослідження посттравматичного зростання студентів в умовах війни, зокрема через аналіз кількісних і якісних емпіричних показників досліджуваного явища. Методами дослідження виступали надійні та валідні методики, а саме: Опитувальник посттравматичного зростання (Posttraumatic Growth Inventory), автори R. Тедескі та Л. Калхун, для кількісного оцінювання посттравматичного зростання; методика наративного психологічного аналізу кризових/травматичних подій В. Шебанової, для якісного дослідження психологічного аналізу травматичних подій, які відбулися на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Sobolievskyi, Yaroslav. "MAIN FEATURES OF THE HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL NARRATIVE OF EARLY AMERICAN PHILOSOPHY." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, no. 8 (2023): 40–43. http://dx.doi.org/10.17721/2523-4064.2023/8-7/8.

Full text
Abstract:
It was determined that in modern Ukrainian humanitarianism there is a revival of interest in the formation and peculiarities of national philosophical traditions. It was revealed that one of the leading trends of modern historical and philosophical science is the ever deeper consideration of the cultural, political and social contexts of philosophizing. The growing interest in national philosophies is demonstrated on the example of the study of early American philosophy, which after Americans reinterpreted their own history, as well as culture, politics, philosophy in the second half of the 20
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Васильєв, Сергій Володимирович. "ЦІННІСНІ НАРАТИВИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА". Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, № 3 (18 жовтня 2024): 23–34. http://dx.doi.org/10.32782/cuj-2024-3-3.

Full text
Abstract:
Вивчення проблем цінностей у науковому пізнанні має давні традиції у філософії та праві, проте слід визнати, що досі немає єдиної позиції щодо визначення цінності як загальноправової категорії, видів конституційних цінностей національного права, а тем більш особливостей правових цінностей у окремих сферах правової діяльності, зокрема у процесуальному праві України. Мета роботи – розкрити основні теоретичні аспекти застосування правових цінностей у праві, визначити види, зміст та способи реалізації правових цінностей у сфері процесуального права. Особливості предмету дослідження зумовили його м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Brodetskaya, Yuliya Yuliya. "МЕТОДОЛОГІЧНІ МЕТАМОРФОЗИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ: «НОВА ОНТОЛОГІЯ» БУТТЯ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 14, № 1(29) (2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/352201.

Full text
Abstract:
Розглядаються проблеми методологічної реконструкції, що відбуваються в рамках сучасної філософської теорії. Зазначається, що трансформаційні вектори, в рамках останньої набули характеру поворотів: онтологічний, лінгвістичний, іконічний, теологічний, перформативний, медіальний, антропологічний, риторичний, наративний, просторовий. Кожен з них вносить свої зміни та корективи в формат класичної філософської парадигми, що й спричиняють зрушення не лише в рамках методології останньої, але перш за все, у свідомості сучасної людини, культурі сучасного суспільства. Проте витоком таких трансформацій ст
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Протас, Марина Олександрівна. "СКУЛЬПТУРА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ЯК HAPTIC-ОБ’ЄКТ PUBLIC ART". Ukrainian Art Discourse, № 4 (22 грудня 2023): 77–87. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.4.10.

Full text
Abstract:
Стаття розглядає дихотомію public art – plop art, маніфестовану в традиційному садово-парковому ландшафті міста в якості contemporary скульптури, формальна структура якої презентована не абстрактною дизайн-епістемою, а концептом «doubled presence» гаптики. Метою статті є критика скульптурної репрезентації епістеми гаптики в соціокультурному публічному просторі як феномену культурного популізму та дескілінгу. Критика, в репресивний спосіб нав’язаного суспільному простору виключно приватного бачення автором/митцем уречевленої «краси», корегує з теоріями дескілінгу contemporary свідомості, когніт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Корновенко, Сергій, та Юлія Пасічна. "Сучасний світ «ідеального шторму» та «мережі фортець»: рефлексії інтелектуалів". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 06 (25 травня 2023): 75–85. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.075.

Full text
Abstract:
Констатуємо ідейно-змістову спорідненість між ідеями, що містяться у промові Ж. Борреля та есе Ю. Харарі, текстах філософів-метамодерністів стосовно сучасного світу. Вони тісно перегукуються з теоретичною думкою миротворчої традиції XVII – XVIII ст. Публічні тексти сучасних інтелектуалів співзвучні у тому, що кризи останніх десятиліть лише посили колективне бажання світової спільноти в напрямі пошуку нових форм, способів тощо якіснішого співіснування. Цінності та інституції постмодерну вичерпали свій потенціал. Вони мають поступитися новим принципам світопорядку, що ґрунтуються на нових засада
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

ВОЗНЯК, Степан. "ГАЙДЕҐҐЕРІВСЬКИЙ ПАРМЕНІД: ПЕРСОНАЖ ГАЙДЕГЕРІВСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ЧИ АВТЕНТИЧНИЙ МИСЛИТЕЛЬ?" Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 49 (13 грудня 2024): 13–32. https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.1.

Full text
Abstract:
Анотація. Мета роботи полягає у розкритті сутнісних рис та характеристик західного мислення через гайдеґґерівську інтерпретацію ідей Парменіда. Методологія статті передбачає занурення у історико-філософську площину, що зумовлює використання класичних методів понятійного, текстологічного, інтерпретативного та логіко-структурного аналізу. Також необхідною методологічною засадою дослідження є принцип єдності історичного і логічного. Наукова новизна. У статті розгортається смислова конотація між автентичними висловлюваннями Парменіда і їх гайдеґґерівською інтерпретацією. Внутрішня напруга та актуа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Соседко, Анна Сергеевна. "РОЛЬ УЯВИ В КОНСТРУЮВАННІ ІСТОРИЧНОГО НАРАТИВУ В ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ Р. ДЖ. КОЛЛІНГВУДА ТА Х. УАЙТА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 24 (23 червня 2019): 88–97. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i24.867.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються погляди Р. Дж. Коллінгвуда та Х. Уайта на роль уяви в створенні історичного наративу, показані подібності та відмінності в розумінні особливостей історичного наративу вказаними дослідниками.
 Історична уява - це здатність представляти те, що було в дійсності або не існувало взагалі. З іншого боку, це здатність до споглядання навіть при відсутності самого предмета споглядання, що має конструктивну функцію, в якій продукується цілісність. Обґрунтовується, що загально філософським та методологічним підґрунтям цих поглядів є вчення про уяву Е. Канта. Підкреслюється, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Засєкіна, Лариса, Тетяна Федотова та Олена Солоненко. "Методологічні та наративні засади дослідження проблеми морального дистресу у контексті воєнного конфлікту". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(58) (2022): 96–114. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-96-114.

Full text
Abstract:
Моральний дистрес зумовлений переважно наявністю моральних (етичних) проблем, які виникають, усвідомлюються, переживаються особистістю та потребують вирішення. Проте під час прийняття відповідних рішень людина почувається невпевненою стосовно правильності (моральності) власних дій чи взагалі доцільності їх виконання, відчуває моральні страждання, може виявляти повну бездіяльність, обґрунтовуючи її як єдино вірне рішення в наявних обставинах. Хоча вирішення відповідної моральної проблеми може знаходитися в площині загального консенсусу і ґрунтуватися на дотриманні принципів доброзичливості, гум
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Uzunova, Nataliia. "Філософія мови (Франсуа Реканаті) та теорія поетики (Юлія Крістєва): актуалізація спільних проблем та пошуки єдиного осередку". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (26 вересня 2019): 174–84. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.3-4.10.

Full text
Abstract:
Стаття являє собою дослідження у сфері природної мови (та мови поетичної) і репрезентує певні спільні аспекти, які містяться у працях Франсуа Реканаті та Юлії Крістєвої, не зважаючи на наявні методологічні розбіжності. Зазвичай, дослідження з поетики відокремлюють власний предмет від предмета аналізу лінгвістичного, зокрема, та – природної мови загалом, оскільки поетичній мові притаманні особливі властивості. Проте автор виходить із переконання, що між дослідженнями текстів художніх творів, попри їхню складну семантику, та виразів природної мови є можливим плідний консенсус. Подібне переконанн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Grusheva, Tetyana. "Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір". Eminak, № 3(43) (10 листопада 2023): 96–112. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).660.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви.
 Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). 
 Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю.
 Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Йо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ВОЗНЯК, Степан. "ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ: НАРИС НАПЕРЕДРОЗУМІННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 48 (30 травня 2024): 56–71. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.48.4.

Full text
Abstract:
Анотація. Мета роботи – виявити і сформулювати методологічні засади історико-філософської аналітики принципу тотожності мислення і буття, який багатьма філософськими напрямами вважається нерелевантним, оскільки є вихідним принципом класичного способу філософування і не відповідає сучасним реаліям. Методологія. Вихідним принципом постає текстологічний аналіз творів, який супроводжується методом феноменологічного аналізу. Під час роботи з текстами задіяні такі методи, як етимологічне тлумачення, логічна експлікація і інтуїтивно-образне прояснення. Наукова новизна. Для того, щоб були зафіксовані
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Царенок, Андрій, та Микола Богун. "НАВЧАЛЬНИЙ СПЕЦКУРС «ЕСТЕТИКА ІСТОРІЇ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 50–55. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232109.

Full text
Abstract:
У статті пропонується попередній проєкт навчального спецкурсу «Естетика історії», над створенням якого працюють автори статті, що пропонується. Дисципліна передбачається для вивчення здобувачами вищої освіти – майбутніми фахівцями у галузі гуманітарних наук, насамперед філософами, істориками, культурологами.Метою роботи є визначення істотних характеристик спецкурсу «Естетика історії» (значення, обсягу, завдань тощо).Методологією дослідження постає поєднання методів критичного раціоналізму та психології освітньо-виховного процесу.Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності введення до н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Олійник, В. О., та С. О. Ларіонов. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОСТДОСВІДНОГО ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ В СУЧАСНОМУ СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (23 вересня 2024): 101–7. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.19.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано роль сучасного соціокультурного контексту у розвитку позитивних психологічних змін у військовослужбовців – учасників бойових дій внаслідок проживання ними травматичних і негативних стресових подій. Ці зміни концептуалізуються, як постдосвідне зростання, що виявляється у зміні самосприйняття, взаємодії з оточуючими, філософії життя та життєвих цінностей. Виявлено причинно-наслідкові звʼязки соціокультурних впливів українського суспільства на постдосвідне зростання осіб з травматичним / негативним стресовим досвідом у воєнний і післявоєнний час, врахування яких визначатим
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Dichek, Nataliia, та Lidiia Tkachenko. "КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ ЯК ЗАСНОВНИК ПЕДАГОГІКИ І ФІЛОСОФ ОСВІТИ (до 200-ї річниці від дня народження видатного українського діяча К.Д. Ушинського)". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 5, № 1 (2023): 1–12. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2023.5109.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про відзначення 200-річчя К.Д. Ушинського і проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Видатний Син Українського Народу (До 200-річчя від дня народження вчителя вчителів К.Д. Ушинського)». Вшанування пам’яті видатного сина українського народу, педагога-просвітника Костянтина Дмитровича Ушинського актуалізувало його творчість і його ідеї на сучасному етапі розвитку суспільства. Стисле викладення змісту пленарних доповідей та виступів, заслуханих і обговорених учасниками заходу, демонструє затребуваність педагогічних ідей українського педагога на сучасному етапі т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Ліпницька, І. М., І. В. Григоренко та Н. П. Гальона. "МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО ТА ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО ДИСКУРСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ РОМАНІВ В. ДОМОНТОВИЧА ТА Г. ГЕССЕ: КОМПАРАТИВІСТИЧНИЙ ПІДХІД". Наукові записки, № 161 (27 лютого 2025): 98–105. https://doi.org/10.31392/nz-udu-161.2025.11.

Full text
Abstract:
Вивчення модерністської літератури передбачає не лише засвоєння фактологічного матеріалу, але й оволодіння методами міждисциплінарного аналізу. Поєднання психоаналітичної критики та екзистенційної філософії дозволяє глибше розкрити природу художньої суб'єктивності в літературі модернізму. У сучасному освітньому процесі важливо створити умови для рефлексії над темами ідентичності, свободи, кризи, втрати та відчуження, які є наскрізними у модерністському наративі. Аналізуючи твори Віктора Домонтовича та Германа Гессе, здобувачі розширюють досвід критичного мислення та навички трансформації філос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Д.І., Дроздовський. "ДИСКУСІЙНІСТЬ МЕТАМОДЕРНІЗМУ В АСПЕКТІ ТЕОРІЇ ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМУ". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 3, № 89 (2019): 58–71. https://doi.org/10.5281/zenodo.2636373.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дискусійним аспектам теорії постпостмодернізму. Доведено, що наявна в західному теоретичному дискурсі концепція мета-модернізму містить низку дискусійних моментів і потребує теоретичного уточнення. Проаналізовано, що моделі одночасного перебування постпост-модерністського суб’єкта в кількох вимірах можуть бути різними й під-порядковуватися авторським концепціям «множинності часу» («Хмарний атлас»); конструюванню у власній свідомості фіктивної реальності, що по-стає замінником справжньої дійсності (створена підсвідомістю дійсність витісняє фрагмен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Верховцева, Ірина. "ВИЩА ШКОЛА УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ ГЛОБАЛІСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР (ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ АСПЕКТИ)". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 184, № 28 (2025): 14–20. https://doi.org/10.58407/visnik.242803.

Full text
Abstract:
Мета роботи – проаналізувати інформаційно-комунікаційні аспекти формування глобалістичного мислення молоді з акцентом на його європейському векторі в контексті соціокультурних функцій вищої школи України з рахуванням її сьогоднішніх освітніх імперативів. Методологія. Методологічну основу дослідження склали принципи науковості, об’єктивності, методи загальнонаукові (логіки, індукції, дедукції, аналізу, синтезу) та спеціальні – наративний, узагальнення, структурно-функціонального аналізу тощо. Наукова новизна полягає у постановці проблеми, обґрунтуванні та формулюванні завдань вищої школи Україн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Поплавський, Михайло. "Цифровий університет в епоху пост-постмодерну: до питання формування нової корпоративної культури". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 243–55. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293792.

Full text
Abstract:
Мета статті — проаналізувати особливості цифрової корпоративної культури університету, окреслити її параметри та показники, орієнтуючись на культурно-освітні та цифрові комунікативні потреби студентів, викладачів і працівників в епоху пост- постмодерну. Результати дослідження. Цифровий університет або Університет 4.0. — тренд першої чверті ХХІ ст. і високотехнологічна інфраструктурна платформа для розгортання різних освітніх ініціатив, успішне функціонування якої залежить від цифрової корпоративної культури, її параметрів і показників. Наукова новизна. У статті вперше в межах Digital Culture S
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Шевчик, Б. М. "НООЕКОНОМІКА: ЕСХАТОЛОГІЯ ПОЧАТКУ НООСФЕРНОЇ ОЙКУМЕНИ І РОЛЬ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 70 (16 лютого 2023): 65–70. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-70-09.

Full text
Abstract:
Розглядаються культурно-аксіологічні принципи становлення нооекономіки як способу організації господарювання, де категорія вартості зазнає ноуменальної сублімації від кількісного детермінізму простору і часу і стає явищем ноосферної дійсності у формі інституціонально-інклюзивних мінових практик. Ці принципи діють як синерго-синтезуюча сила подолання апріорного детермінізму атрактивних цілісностей домінуючого типу культури у їх дихотомічних опозиціях: монадне – соборне, Логос – Архетип, профанне – сакральне, плебей – когнітарій, історіософія – культура, ринок – символічний обмін, культура сором
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Лашко, Євгеній Євгенович. "УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У ДЗЕРКАЛІ КРИТИЧНОЇ ТЕОРІЇ: ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ І ДЕКОЛОНІАЛЬНИЙ ВИМІРИ". Історико-правовий часопис 24, № 1 (2025): 19–25. https://doi.org/10.32782/2409-4544/2025-1/3.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється міждисциплінарне осмислення українського національно-визвольного руху крізь призму критичної теорії, зокрема постколоніального та деколоніального підходів, що дозволяє переосмислити історичні процеси у Східній Європі у ширшому глобальному контексті. Український рух за національну ідентичність і державну незалежність розглядається як класичний приклад антиколоніальної боротьби проти довготривалої політики мовного, культурного та правового підпорядкування, реалізованої імперськими структурами Росії. Аналізується політична спадкоємність між царською імперією, білогвардійськи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Гуцало, Людмила. "ҐЕНЕЗА ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 199–204. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.32.

Full text
Abstract:
Запропонована розвідка являє собою спробу аналізу праць античних авторів щодо ролі жінок у суспільному житті грецького поліса. В античній наративній традиції збірний образ античної жінки «розчиняється» у чоловічому дискурсі політики, військової справи, соціального статусу, суспільних функцій. Загальні риси сприйняття образу жінки в античності зводяться до оцінювального значення, оскільки саме девіація найчастіше робила жінку предметом згадки античними авторами. Жінка в Атенах у всьому підкорялася чоловікові. Вона була в повній залежності від чоловіка і не була повноцінною громадянкою полісу. І
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ФЕДОНЮК, Світлана. "МУЗЕЙ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА КОРСАКІВ ЯК ПРОСТІР ДЛЯ МЕДІАРЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МИТЦІВ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (13 червня 2024): 157–64. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-2-21.

Full text
Abstract:
Матеріал статті відібрано в процесі соціокультурного дослідження стану артринку в сучасній Україні. Це спроба здійснити культурологічний аналіз комунікації вітчизняного митця з глядачем за посередництва медіарепрезентацій, а саме, в локаціях Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК), на базі аудіовізуального продукту «Розмова в музеї Корсаків». Мета статті – здійснити аналіз діяльності МСУМК у розрізі інформаційно-комунікативної функції, розкрити значущість використання взаємодії мистецтв та масмедіа у процесі художнього пізнання. Методологія. Мета нашого дослідження зумовила зас
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Мадій, Марта. "НАРАТОЛОГІЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ ФОКУС ПОЗИЦІЇ АВТОРА У ПСИХОБІОГРАФІЧНИХ РОМАНАХ СТЕПАНА ПРОЦЮКА". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 177–83. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.25.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто наратологічний та когнітивний фокус позиції автора у психобіографічних романах Степана Процюка. Проаналізовано сучасні дослідження з теми когнітивних функцій наративу у філософії та літературознавстві. Доведено, що процес нарації художньобіографічного твору є когнітивним актом, зокрема у зв’язку з особливостями сприйняття автором образу письменника і висвітлення ключових модусів його життєпису для конструювання відповідного образу у свідомості реципієнта. Проаналізовано типи наратора, які використовує Степан Процюк у своїх психобіографічних романах. З’ясовано, що автор обир
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

СТАДНІЧЕНКО, Станіслав, та Давид СТАДНІЧЕНКО. "ВПЛИВ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ЗМІН НА ЛЮДИНУ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 50 (30 травня 2025): 96–136. https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.7.

Full text
Abstract:
Культурна революція, яку називають «культурно-цивілізаційною війною», дедалі більше впливає на суспільства. Глобальні, регіональні та національні зрушення в соціальній, культурній, економічній та політичній сферах сприяють кризам ідентичності та аксіологічній дезорієнтації. Постмодерністська культура відкидає антропологічні основи Загальної декларації прав людини та пов'язаних з нею правових документів, загрожуючи греко-юдео-християнській спадщині Європи. У цьому контексті новомова постає як політично заряджений мовний інструмент, що принижує комунікацію та формує нові, нав'язані моделі мислен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Приходько, Микола. "Дискутивні віхи модерної методології дослідження історичних наук як складної системи принципів наукового пізнання". Grani 25, № 3 (2022): 63–69. http://dx.doi.org/10.15421/172238.

Full text
Abstract:
З'ясовано, що упродовж багатовікового процесу розвитку історичного пізнання існували різні підходи до осмислення подій минулого. Особливість історичної науки в порівнянні з природничими дисциплінами полягає в тому, що конкретні події та явища, які вона вивчає, не піддаються безпосередньому експериментальному дослідженню. Усі форми, в яких дійшли до нас конкретні факти минулого, ми називаємо історичними джерелами.
 Розглянута проблема історичної події, що перебуває у центрі уваги як істориків, так і філософів. Вважаємо, що в рамках історичної науки історичну подію правомірно визначити як н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Слюсар, М. "МІФОТВОРЕННЯ ЗАСОБАМИ РЕКЛАМИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРСИ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 138–47. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.138-147.

Full text
Abstract:
У статті досліджено явище міфотворення засобами реклами у філософському дискурсі ХХ століття, адже реклама є складовою багатьох соціальних процесів, вона впливає на формування думки та переживань сучасників, популяризуючи і поширючи міфологеми. Реклама постає як феномен, який є трансісторичним способом духовно-практичного освоєння людиною світу, соціальної реальності. У дослідженні проаналізовано праці філософів: Вальтера Беньяміна ("Бодлер", "Вулиця з одностороннім рухом"), Йогана Хейзинги ("Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури", "Осінь Середньовіччя", Ролана Барта ("Міфо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Сміт, Метт, Тамара Вікторівна Розова, Наталія Вячеславівна Бородіна та Тетяна Станіславівна Овчаренко. "ТЕАТР ЛЯЛЬОК ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ ВІЙНИ". Culturological Almanac, № 2 (19 вересня 2023): 276–88. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.38.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу проєкту «Puppetry in the Face of War: A Study of Odessa Puppet Theatre» («Театр ляльок перед обличчям війни: дослідження Одеського театру ляльок»), який відбувся у 2023 році. Проєкт, який об’єднав колег з Університету Портсмута та кафедри культурології та філософії культури Національного університету «Одеська політехніка», фінансувався Фондом досліджень та інновацій Великої Британії (UKRI). Цей проєкт став можливим завдяки грантовій схемі UK-Ukraine Twinning, що фінансується Research England за підтримки Міжнародних університетів Великобританії та UK Research and Inno
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Чаплінська, Оксана, та Olena Yurchuk. "Література – Музика – Філософія: осі перетину (за творами Еріка-Емманюеля Шмітта)". Українська полоністика 20 (28 грудня 2022). http://dx.doi.org/10.35433/2220-4555.20.2022.phyl-5.

Full text
Abstract:
Оксана Чаплінська, Олена Юрчук. Література – Музика – Філософія: осі перетину (за творами Еріка-Емманюеля Шмітта)
 У статті проаналізовано особливості реляції літератури – музики – філософії у творчості сучасного письменника, драматурга й філософа Еріка-Емманюеля Шмітта. У французькому соціокультурному просторі другої половини ХХ ст. панівною є «філософічність» літератури і «літературність» філософії, що зумовлює пошуки нового письма. Художні тексти Е.-Е. Шмітта поєднують у собі філософсько-літературні стратегії Просвітництва та підхід Ж. Дерріди до філософії як «особливого літературного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography