To see the other types of publications on this topic, follow the link: Науково-обґрунтовані методи.
Journal articles on the topic 'Науково-обґрунтовані методи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Науково-обґрунтовані методи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Vozhehova, R. A., and L. M. Hranovska. "Degradation and reconstruction measures of fertility of soils of southern steppe of Ukraine." Interdepartmental thematic scientific collection "Agriculture" 2, no. 95 (2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.31073/zem.95.7-13.
Full textAbstract:
У статті представлені результати багаторічних досліджень щодо причин деградації та опустелювання ґрунтів, які зрошуються в південному Степу України. Науково-обґрунтовані напрями зниження рівня деградації та відтворення родючості ґрунтів. Методологічну основу досліджень складають сучасні методи науково дослідження: історичний, системний аналіз і підхід, економікостатистичні та графічні методи. Визначені природні та антропогенні фактори впливу на процеси деградації та опустелювання ґрунтів і доведено, що однією із причин деградації є їх природна засушливість, яка супроводжується недостатньою кількістю опадів, від’ємним водним балансом і, пов’язаним з цим, специфічним процесом ґрунтоутворення. Обґрунтовані напрями збереження родючості ґрунту та наведено приклад практичного застосування результатів досліджень в ДПДГ «Асканійське» Інституту зрошуваного землеробства НААН. Розроблені напрями збереження родючості ґрунтів дозволять попередити їх деградацію, забезпечити бездефіцитний баланс гумусу, підвищити ефективність сільськогосподарської діяльності на зрошуваних землях, покращити екологічний стан агроландшафтів, а також вирішити важливе державне завдання – забезпечити продовольчу безпеку як складову національної безпеки України.
2
Мykhailiuk, Yurii, та Oleh Bashnianyn. "Науково-методичний апарат протидії нелегальній міграції на ділянці відповідальності прикордонного загону". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 14, № 5 (2024): 37–42. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2024.14.5.4.
Full textAbstract:
Мета роботи: розробка науково-методичного апарату вибору раціонального варіанта застосування прикордонного підрозділу для виконання завдань в умовах ймовірного сценарію розвитку загрози нелегальної міграції на ділянці відповідальності прикордонного загону. Метод: математичні моделі та методи. Результати дослідження: сформовано систему показників і критеріїв визначення стану протидії нелегальній міграції на ділянці відповідальності органу охорони державного кордону; обґрунтовано модель вибору раціонального варіанта застосування прикордонного підрозділу для виконання завдань в умовах ймовірного сценарію розвитку загрози нелегальної міграції на ділянці відповідальності прикордонного загону; розроблено методику прогнозування можливих сценаріїв обстановки на ділянці відповідальності прикордонного загону. Теоретична цінність дослідження: даний науково-методичний апарат дозволяє з достатньою адекватністю запровадити основні підходи щодо протидії нелегальній міграції на ділянці відповідальності прикордонного загону. Цінність дослідження: дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо вибору та подальшого формування раціонального варіанту застосування прикордонних підрозділів прикордонного загону у відповідності до конкретних сценаріїв розвитку обстановки, що дозволить гарантувати забезпечення ефективної протидії нелегальній міграції на конкретних ділянках відповідальності. Майбутні дослідження: у ході подальших досліджень доцільно опрацювати рекомендації штабу прикордонного загону щодо ефективної протидії нелегальній міграції на ділянці відповідальності.
3
Лавер, О. Г., Ю. М. Фатула та К. О. Лавер. "Про можливі військові втрати Закарпаття у Першій світовій війні (архівно-статистичне дослідження)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.72-77.
Full textAbstract:
Вступ. Питання військових втрат жителів Закарпаття в лавах австро-угорської армії у Першій світовій війні на сьогоднішній день є практично не вивченим. Мета дослідження: на підставі бібліографічних та архівних матеріалів, використовуючи науково обґрунтовані математичні розрахунки, встановити найбільш імовірні можливі втрати Закарпаття у Першій світовій війні. Матеріали та методи. Аналізується достовірність джерельних баз із підрахунку військових втрат. Авторами на основі достовірних джерел наводяться наближені розрахунки можливих втрат закарпатців за трьома напрямками: 1) базуючись на чисельності населення тодішнього Закарпаття та Австро-Угорщини; 2) аналізуючи територіальний принцип мобілізації в Австро-Угорщині; 3) опираючись на архівні дані чеського військового державного архіву (м. Прага). Результати досліджень та їх обговорення. На підставі введення поняття розмаху військових втрат широкий інтервал втрат коливається в межах 9.775 – 33.204 загиблих австро-угорських вояків, мобілізованих із території нинішнього Закарпаття. Звужений інтервал дає оцінку 13.596 – 17.594 – 23.889, хоча, на думку авторів, реальні втрати, вірогідніше, коливаються у вимірі 17.5000 – 18.000. Висновки. Авторами вперше оприлюднені науково обґрунтовані цифри найбільш імовірних військових втрат закарпатців у Першій світовій війні, яка була драматичною сторінкою в історії нашого краю. Ключові слова: Перша світова війна, австро-угорська армія, військові втрати, Закарпаття.
4
Чернега, Віталій. "МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ПРАВА ТА ВІДПОВІДНІСТЬ ДОСЯГНЕНЬ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЛІЦЕНЗІЙНИМ УМОВАМ". Scientific works of Kyiv Aviation Institute. Series Law Journal "Air and Space Law" 1, № 74 (2025): 257–65. https://doi.org/10.18372/2307-9061.74.19913.
Full textAbstract:
Мета: формування бачення мережі закладів освіти з підготовки бакалаврів права та відповідності досягнень науково-педагогічних працівників ліцензійним умовам. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція (наскрізно застосовані за предметом обраного дослідження); системно-структурний метод (сприяв розкриттю мережі закладів освіти з підготовки правників на бакалаврському рівні); моделювання (застосовано для формування висновків та рекомендацій за предметом обраного дослідження). Результати: виснововано, що нині підготовка нового покоління правників на бакалаврському рівні провадиться розгалуженою мережею закладів вищої освіти різних форм власності, підпорядкованих Національній академії наук України, Міністерствам внутрішніх справ України, освіти і науки України, фінансів України, юстиції України, міським і обласним радам, Службі безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державній службі статистики України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, УКООПОСВІТІ, Укркоопспілці. Запропоновані науково обґрунтовані пропозиції, що спрямовуються на удосконалення нормативно-правових вимог про відповідність досягнень науково-педагогічних працівників ліцензійним умовам. Обговорення: презентується сучасна мережа закладів освіти України з підготовки правників на бакалаврському рівні. Висвітлюються назви освітньо-професійних програм бакалаврського рівня зі спеціальності «Право», що студіюються в закладах вищої освіти Києва, Вінниці, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Кропивницького, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Сум, Тернополя, Харкова, Херсона, Хмельницького, Черкас, Чернівців, Чернігова, а також – Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Хмельницької областей. Обговорюється частина нормативно-правових вимог про відповідність досягнень науково-педагогічних працівників ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності.
5
ГАРНАГА, О. М. "ПАРАМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗБАЛАНСОВАНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 190–93. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/229793.
Full textAbstract:
Мета. Стаття присвячена розробці та обґрунтуванню параметрів аналізу збалансованого землекористування. Методика. Для вирішення даної наукової проблематики застосовано структурний метод та метод абстрактно-логічного узагальнення. Результати. У статті розкрито основні аспекти розвитку землекористування. Наголошено, що для того щоб землекористування було раціональним та успішно впроваджувати науково обґрунтовані методи ведення господарства, необхідно володіти повними і достовірними відомостями про землю, її продуктивні властивості, природний і господарський стан. Зазначено, що ефективність використання земельних ресурсів будучи соціо-еколого-економічною категорією, повинна мати кількісні параметри, що характеризують кожен з аспектів задіяних у процесі управління землекористуванням. Представлено перелік соціо-еколого-економічних параметрів, які у разі їх використання забезпечать підвищення ефективності збалансованого землекористування. Наукова новизна. Запропонована систематизація параметрів оцінки ефективності дозволить забезпечити повну інтеграцію екологічних, економічних та соціальних аспектів використання земельних ресурсів, що є головною умовою побудови системи збалансованого землекористування. Практична значимість. Застосування запропонованого функціоналу дасть можливість підвищити ефективність використання земельних ресурсів та розробити дієвий механізм розвитку збалансованого землекористування.
6
Олещенко, Вероніка, та Ірина Варава. "ТЕОРЕТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «КУЛЬТУРНІ ПРАВА»". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 2, № 63 (2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.63.16710.
Full textAbstract:
Мета: дослідити теоретичні інтерпретації та науково-обґрунтовані тлумачення сутності поняття «культурні права», визначити характерні ознаки, притаманні культурним правам. Методологічну основу дослідження складають загальні методи мислення, функціональний, системний, структурний та синергетичний методи. Результати: встановлено відсутність єдиного тлумачення культурних прав. Відповідно до існуючих теоретичних інтерпретацій, з одного боку, культурні права визначаються як можливість людини вільного духовного розвитку, збереження та розвитку національної самобутності, вільного доступу до культурного життя суспільства і користуванням результатами культурних досягнень, а також міра можливої поведінки суб’єктів суспільних відносин у сфері культурних відносин. З іншого боку, культурними правами визначаються гарантії держави у забезпеченні прав людини, спрямованих на підтримання соціально-культурного добробуту суспільства, забезпечення культурних і духовних потреб особи. Обговорення: встановлено, що проблемою забезпечення культурних прав людини в Україні, в першу чергу, є відсутність єдиного тлумачення культурних прав, визначення характерних ознак, сутнісних характеристик і їх змісту.
7
Повякель, ЛІ, ОП Васецька, ГІ Петрашенко, ОО Бобильова, ВЄ Кривенчук та ОС Зубко. "Методичні принципи віднесення відходів до певної класифікаційної категорії щодо небезпеки". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 90, № 1 (2021): 60–69. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-90-1-60-69.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтувати підходи з'ясування проблеми оцінки негативного впливу відходів на здоров'я населення та навколишнє середовище, який виникає з моменту утворення і на всіх етапах поводження з відходами. Матеріали та методи. Одним з пріоритетних напрямків наближення до вимог Європейського Союзу при поводженні з відходами є гармонізація сучасного українського законодавства до європейських стандартів, адаптація положень нормативно-правових актів, у тому числі класифікація відходів за ступенем небезпеки. У статті проводиться порівняльний аналіз законодавчої бази з оцінки небезпеки відходів, існуючої в даний час в Україні, з рекомендаціями ВООЗ та Директивами ЄС. Обґрунтовані і рекомендовані для впровадження методичні принципи віднесення відходів до певної класифікаційної категорії за небезпекою. Результати та висновки. Науково обґрунтовано, що віднесення відходів до певної класифікаційної категорії за небезпекою повинно ґрунтуватися не тільки на кількісних розрахунках за хімічним складом і токсичності складових інгредієнтів, які входять до складу відходів, а й на експериментальній перевірці зразків з використанням альтернативних методів. Ключові слова: відходи, Директиви ЄС, класифікація, біотестування, токсичність, небезпека, альтернативні методи.
8
Safonova, O. V., та A. M. Urbanovych. "КРУГЛИЙ СТІЛ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ". Медична освіта, № 4 (17 вересня 2018): 169–71. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8836.
Full textAbstract:
Мета роботи – підвищити ефективність та якість підготовки майбутніх лікарів, використовуючи нові методи навчання.
 Основна частина. Формуючи майбутнього лікаря як конкурентоспроможного спеціаліста, слід використовувати різні напрямки, методи та форми навчання. В першу чергу, необхідно навчити студента мислити клінічно, аналізувати та використовувати набуті знання в клінічній роботі, розширити його світогляд. Одним із засобів цього досягнути є проведення круглих столів за різною тематикою. Під час підготовки до проведення цього заходу в студентів формуються навички та звички роботи з науковою літературою, вміння користуватися різними освітніми та науковими ресурсами. Підготовка до публічного виступу і сам виступ вимагають використання аналітичного мислення, вміння вибрати найголовніше, логічно побудувати доповідь, передбачити можливі запитання та бути готовим дати науково обґрунтовані відповіді на них.
 Висновок. Використання такої форми навчання, як круглий стіл, дозволяє не тільки більш ефективно формувати та поглиблювати клінічне мислення майбутнього лікаря, удосконалювати навички та вміння працювати з науковою медичною літературою, спілкуватися з пацієнтами, працювати з аудиторією, але й проводити просвітницьку діяльність серед пацієнтів, сприяючи покращенню лікувального процесу.
9
Осадча, Оксана. "Вторинні імунодефіцитні стани у спортсменів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (14 червня 2024): 49–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2024.1.49-53.
Full textAbstract:
Резюме. Фізичні перевантаження значно збільшують ризик розвитку імунозалежних за-хворювань у спортсменів. Заняття сучасним спортом все частіше пов’язане з виникненям імунодефіцитів – зниженням функціональної активності основних компонентів системи імунітету. Це призводить до порушень у системі антибактеріальної резистентності організму та адаптаційного імунітету, що проявляється в підвищенні інфеційних захворювань спорт-сменів. Мета. На основі аналізу та узагальнення сучасних літературних джерел визначити причини формування вторинних імунодефіцитних станів у спортсменів. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Аналіз літературних джерел свідчить, що значні тривалі фізичні навантаження зумовлюють пригнічення функції ней-трофільних гранулоцитів при підвищенні їх вмісту в периферичній крові, зменшення вмісту моноцитів основних регуляторних клітин кооперативної взаємодії неспецифічного та адап-таційного імунітету. Перетренування зумовлює пригнічення Т-клітинної ланки адаптаційного імунітету на тлі зниження синтезуючої функції В-лімфоцитів. Ці тенденції зумовлюють роз-виток вторинних імунодефіцитних станів та ризик підвищення захворюваності спортсмена, та зниження продуктивності та результативності його роботи. Тому діагностичний імуноло-гічний моніторінг дозволить лікарям, спортсменам та тренерам розробити і впровадити в практику науково обґрунтовані програми реабілітації.Ключові слова: фізичні навантаження, функціональні ланки імунітету, вторинні імунодефе-цитні стани.
10
МАЛЮГА, Володимир, Олег ФАРІОН та Геннадій ГИШКО. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВМИСНОСТІ ТА НАСЛІДКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИВНИКОМ НЕКОНВЕНЦІЙНОЇ ЗБРОЇ ПО ОБ’ЄКТАХ ЦИВІЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕРЖАВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 88, № 3 (2023): 76–90. http://dx.doi.org/10.32453/3.v88i3.1216.
Full textAbstract:
Метою статті є формування нових методологічних підходів щодо оцінювання навмисності застосування противником неконвенційної зброї по об’єктах цивільної інфраструктури держави та визначення обсягу збитків, що нанесені державі внаслідок застосування такої зброї для притягнення держави-агресора до відповідальності згідно з нормами міжнародного права та обґрунтування обсягу репарацій. Для досягнення поставленої мети повинна бути створена система оцінювання наслідків застосування противником неконвенційної зброї. Ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних термінів, методів, методик, при використанні яких за результатами застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури можна було б достовірно встановити ступінь навмисності застосування цієї зброї противником та оцінити нанесений противником збиток. Для побудови системи оцінювання наслідків застосування противником засобів ураження, елементами якої є взаємопов’язані терміни, методи та методики, необхідно сформулювати єдині принципи, які відображують основні закономірності, науково обґрунтовані загальні положення, правила і рекомендації, якими слід керуватися під час розроблення елементів системи. Застосування цих принципів мають забезпечити: єдність прийнятих термінів в усіх елементах системи; узгодженість застосованих математичних формалізацій процесів у розроблених методах та методиках, які є складовими системи; адекватність розроблених методів, методик реальним процесам та явищам тощо. Використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надасть можливість оформлення науково обґрунтованих рекомендацій відповідним органам державної влади щодо підтвердження фактів навмисного застосування агресором зазначеного виду зброї та визначення нанесеного збитку державі в результаті застосування цієї зброї для притягнення агресора до відповідальності відповідно до норм міжнародного права. Водночас, використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надає можливість здійснювати прогноз навмисних дій противника по критичних об’єктах державної цивільної інфраструктури.
11
БОВШ, Людмила. "Юніт-економіка стартапів у сфері гостинності". International scientific-practical journal "Commodities and markets" 47, № 3 (2023): 15–32. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(47)02.
Full textAbstract:
Дослідження юніт-економіки стартапу є дуже актуальним завданням, оскільки дає змогу аналізувати вартість та прибутковість окремих компонентів продукту сфери гостинності. Це може допомогти фаундерам визначити ефективність вкладених ресурсів та прийняти обґрунтовані рішення щодо подальшого розвитку стартапів. Під дією трендів цифровізації відносин суб’єкти гостинності стикаються з новими викликами, що потребують цифрових рішень та розробки стартапів, ефективність впровадження яких потрібно об’єктивно оцінювати. Малодослідженість юніт-економіки стартапів спричиняє стратегічні провали в розвитку життєздатного бізнесу. Метою статті є розгляд підходів до оцінки компонентів юніт-економіки стартапу, що допомагає здійснювати правильне ціноутворення, розробляти ефективні стратегії масштабування, а також забезпечувати вищу рентабельність бізнесу у сфері гостинності. Проведене дослідження спирається на загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, порівняння; емпіричні методи та логічне моделювання. Зроблено огляд сутності стартапів й напрямів їх застосування у сфері гостинності. Охарактеризовано поняття юніт-економіки та вигод, які ця концепція може приносити стартапам. Стаття розглядає, як оцінка вартості юніту сприяє здійсненню правильного ціноутворення, розробленню ефективних стратегій масштабування, а також забезпеченню більшої рентабельності бізнесу. Визначено, які компоненти юніт-економіки можуть бути важливими у сфері гостинності. Надано приклади моделі юніт-економіки для ухвалення стратегічних рішень у сфері гостинності. Проведені дослідження формують науково обґрунтовані підходи до визначення напрямів стартапінгу й ідентифікації етапу розвитку бізнесу. Концепція юніт-економіки за постійного моніторингу та контролю продукує переваги під час прийняття управлінських рішень; створює комунікативні механізми з інвесторами, зацікавленими у розумінні бізнес-моделі стартапу; допомагає оцінити потенціал стартап-продукту, що є особливо корисним на ранніх етапах; створює уявлення про терміни досягнення прибутковості та стійкості; рівень ціни на пропонований стартап-продукт.
12
Mohylna, O. M., V. P. Rud, L. A. Terokhina та ін. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАСІННИЦТВА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 71 (25 липня 2022): 76–85. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2022-71-76-85.
Full textAbstract:
Мета - здійснити огляд ринку насіння овочевих і баштанних культур, встановити основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначити напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насіннєвого підкомплексу та розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо розв’язання проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Методи. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний (пізнання процесів і явищ); монографічний (аналіз сучасного стану та перспективи розвитку виробництва насіння); порівняльного аналізу (аналіз проблем розвитку галузі); абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати. У статті розглянуто ринок насіння овочевих та баштанних культур, визначено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначено напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насінницького підкомплексу та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Проведено аналіз сучасного стану та перспектив насінництва в Україні, визначення потенціалу виробництва сортового насіння та садивного матеріалу та наявності таких сільськогосподарських виробників, підходи до оцінки ефективності насінництва овочевих і баштанних культур. Окреслено перспективні шляхи прискорення розвитку організації ринку насіння та садивного матеріалу в Україні. Практичне значення. Теоретико-методичні положення щодо розвитку насінництва в Україні отримали подальший розвиток, що прискорить міжнародне співробітництво для виробництва нових високоврожайних та якісних сортів вітчизняної селекції та підвищить ефективність насінництва. Висновки. В умовах всебічного врахування сучасних засад ринкової економіки, вступу України до ЄС, докорінно змінюються основні підходи щодо перспективи розвитку вітчизняного насінництва. Гостро назріло питання перерозподілу ринку насіння овочево-баштанних культур та овочевої продукції для збереження вітчизняного генофонду. Тому в умовах військової загрози, як ніколи, постало питання про гарантію продовольчої безпеки, збереження в повному обсязі насіннєвого фонду для забезпечення повноцінної діяльності компанії в Україні. Також, виходячи з того, що весь сектор, включно із виробниками та державними органами, працює над розробкою нових моделей процесу створення додаткової вартості, формування системи сплати роялті - питання щодо порядку денного не лише галузі насінництва в Україні, а й для українського АПК. Ефективне вирішення проблем овочівництва можливо лише у зменшенні його ресурсо- та енергоємності, впровадження перспективних сортів і гібридів овочевих та баштанних рослин інтенсивного типу, технологій, сучасної техніки, поєднання інтересів науки й практики через потребу ринку. Вирішення цих проблем дасть можливість налагодити міжнародне співробітництво України із закордонними країнами у виробництві насіння та садивного матеріалу, сприятиме залученню додаткових інвестиційних коштів для підтримки та розвитку вітчизняної селекції.
13
Богдановська, Надія Василівна, та Іванна Миколаївна Блайда. "РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Public Health Journal, № 4 (26 грудня 2023): 10–14. http://dx.doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.2.
Full textAbstract:
Анотація. Мета роботи – проведення аналізу реабілітаційних підходів при відновному лікуванні ревматоїдного артриту. Матеріали та методи. Було здійснено систематичний пошук наукових джерел, теоретичний аналіз, синтез, їх узагальнення з метою вивчення сучасних підходів до використання фізичної терапії/реабілітації для лікування ревматоїдного артриту. Результати дослідження. Станом на сьогодні актуальним завданням є вивчення сучасних підходів до використання фізичної терапії/реабілітації для відновного лікування ревматоїдного артриту з метою визначення найефективніших методів, які мають належну наукову підтримку та практичні впровадження. Мета дослідження полягає у пошуку сучасних інноваційних тенденцій у лікуванні РА та науково підтверджених реабілітаційних підходів та їх використання при лікуванні ревматоїдного артриту для визначення ефективних методик відповідно до світових напрацювань у цьому напрямку. У статті проведено аналіз реабілітаційних підходів, які застосовують при відновному лікуванні хворих з ревматоїдним артритом. Розглянуто застосування терапевтичних вправ, масажу, ортезування, гідротерапії та фізіотерапії, які спрямовані на попередження виникнення функціональної недостатності та прогресування деформацій, збереження обсягу повсякденної побутової діяльності, здатності до самообслуговування, професійної діяльності та покращення якості життя хворих з ревматоїдним артритом. Узагальнюючи дані науково методичних джерел та практичний досвід різних науковців, можемо стверджувати, що правильно підібрані реабілітаційні заходи з урахуванням комплексного та індивідуального підходу сприяють настанню довготривалої та стабільної ремісії, відновленню функцій в уражених суглобах, покращенню фізичного й психічного стану та якості життя хворих з ревматоїдним артритом. На основі аналізу літературних джерел зроблено висновки про необхідність інноваційних тенденцій щодо реабілітаційного підходу у лікуванні хворих з ревматоїдним артритом та необхідність подальших досліджень для вдосконалення методів та підтвердження їхньої ефективності. Висновки. На сьогоднішній день всі науково обґрунтовані методики фізичної терапії/реабілітації для лікування ревматоїдного артриту ґрунтуються на використанні спеціальних терапевтичних вправ, лікувального масажу, ортезування та фізіотерапії. Важливий індивідуальний та комплексний підхід до проведення реабілітації хворих з ревматоїдним артритом та необхідність подальших досліджень для вдосконалення методів та підтвердження їх ефективності.
14
Шаповалов, Микола, та Руслана Сушко. "Особливості організації дистанційного навчання як форми проведення уроків фізичної культури". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.006.
Full textAbstract:
Мета: дослідити сучасні підходи до дистанційного навчання на уроках фізичної культури у закладах загальної середньої освіти. Матеріал і методи: застосовано аналіз науково-методичної літератури та інформативних даних мережі Інтернет; анкетування за допомогою google-форми; методи математичної статистики, організовано анкетування 95 учнів загальноосвітніх шкіл міст Києва і Білої Церкви. Результати: проаналізовано сучасний стан питання щодо організації і проведення дистанційного навчання. Визначено, що організація уроків фізичної культури носить переважно формальний характер, є малоефективною і повинна зазнати кардинальних змін, не може бути альтернативою практичним заняттям в спортивному залі, а лише їх доповненням. Оцінка задоволеності учнями проведенням уроків фізичної культури надала обґрунтовані підстави зрозуміти проблеми організації дистанційних уроків, необхідність змін у підходах до навчання фахівців фізичного виховання, що саме доцільно додати в організації уроків фізичної культури під час дистанційного навчання задля ефективної відповідності вимогам та потребам сучасного школяра. Висновки: виявлено, що рівень задоволеності учнів проведенням уроків фізичної культури в умовах карантинних обмежень, напряму залежить від зацікавленості, відповідальності, професіоналізму наставника та активного зворотного зв`язку учень-вчитель. Відсутність зазначених складових нівелює гармонійний розвиток школяра і провокує негативні наслідки. З’ясована переважна зацікавленість учнів у отриманні знань, вмінь та навичок, носіями яких є вчитель фізичної культури. Ключові слова: фізична культура, урок, дистанційне навчання, коронавірус.
15
БОСОВСЬКА, Мирослава, Маргарита БОЙКО та Людмила БОВШ. "Міжнародні програми страхування у сфері гостинності". Foreign trade: economics, finance, law 125, № 6 (2022): 105–24. http://dx.doi.org/10.31617/3.2022(125)07.
Full textAbstract:
Вступ. Воєнна агресія та продовження пандемії коронавірусу призвели до глибокої економічної депресії у бізнесі, зокрема й втрати майна та майбутні перспективи.
 Проблема. Актуальним завданням є розробка тактики страхування та пріоритетних страхових продуктів, які допоможуть захистити та відновити бізнес шляхом компенсаційних виплат, що зумовило актуальність статті.
 Метою дослідження є формулювання напрямів страхування як інструментів компенсаційного захисту від зовнішніх загроз і ризиків.
 Методи. Застосовано загальнонаукові та аналітичні методи дослідження.
 Результати. Здійснено ідентифікацію суб’єктів та об’єктів страхування в умовах зовнішніх викликів, загроз і нестабільності. Розглянуто напрями співпраці страховиків та суб’єктів гостинності. Проведено діагностику послуг страхових компаній і стану страхового ринку загалом. Надано рекомендації щодо диверсифікації страхових продуктів з урахуванням небезпек від воєнної агресії та коронавірусної пандемії.
 Висновки. В умовах воєнного нападу й пандемії розвиток страхування та формування компенсаційного капіталу є перспективним завданням. Представлено науково обґрунтовані результати, які комплексно вирішують важливу теоретико-прикладну проблему розвитку та впровадження страхування й диверсифікації страхових продуктів: адаптацію до складних умов і запобігання фінансовим, операційним та репутаційним втратам. Суб’єктам готельного господарства варто розглянути всі можливі способи забезпечення бізнесу та перспектив його розвитку в післявоєнний період через страхові відшкодування.
16
Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". HUMANITARIUM 45, № 2 (2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.
Full textAbstract:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
17
Мельніков, Андрій Вікторович, Віктор Олександрович Шинкарук та Анжела Сергіївна Кучма. "ПОБУДОВА ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ТРЕНЕРОМ ТА СПОРТСМЕНОМ". Olympicus, № 1 (25 березня 2024): 120–24. http://dx.doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.17.
Full textAbstract:
В статті описується специфіка відносин між тренером та спортсменам, а також аналізуються стратегії ефективної взаємодії між ними. Сприятливі взаємини між тренером та спортсменом відіграють особливо важливу роль. Особливість взаємовідносин полягає у підсумковому результаті, метою якого є успішність спортивної кар'єри як тренера, так і того, хто навчається. Варто зазначити, що на успішність впливають такі фактори, як індивідуальні та соціально-психологічні особливості учасників даних взаємин. Побудова ефективної взаємодії між тренером та спортсменом вважається важливою складовою успішної тренерської роботи. Успішність значно залежить від того, як тренер встановлює відносини зі спортсменами та командою, а також як виявляє свої знання. Від того, як спортсмен та тренер сприймають один одного, залежить не лише ефективність тренувального процесу та результативність на змаганнях, але і можливості особистісного росту спортсмена та професійного вдосконалення тренера. Тренер є не лише авторитетом, а й прикладом для наслідування, мотивуючи спортсмена до досягнення спортивних та життєвих цілей. Після досягнення поставленої мети тренер ставить нові завдання для подальшого розвитку. Отже, для ефективної взаємодії система організації спортивного тренування повинна ґрунтуватися на прогресивних принципах, використовувати сучасні та науково обґрунтовані методи та засоби. Мета дослідження – проаналізувати та систематизувати фактори, що визначають ефективну взаємодію між тренером та спортсменом. У взаємодії між тренером та спортсменом тренер має важливу роль як у створенні ефективного навчально-тренувального процесу, так і в організації взаємодії зі спортсменом через спілкування. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, системний аналіз, структурно-функціональний аналіз. Результати дослідження: у статті було проаналізовано психологічні та методологічні фактори, які впливають на успішність тренувань та досягнення високих результатів у спортивній діяльності. Особливу увагу було приділено комунікативній складовій, зокрема було виділено ряд блоків, за якими потрібно вдосконалювати ефективність процесу комунікації між тренером та спортсменом.
18
КРЕМНЬОВ, Володимир, та Григорій ДЯЧЕНКО. "КОМП’ЮТЕРИЗОВАНИЙ МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ ЗРОШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ОСНОВІ ПРЕДИКАТИВНОГО КОНТРОЛЮ ВОЛОГОСТІ ҐРУНТУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 лютого 2025): 310–15. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-81-38.
Full textAbstract:
Аграрна галузь на сьогоднішній день стикається з низкою екологічних, технологічних і економічних викликів як на глобальному рівні, так і в межах окремих держав. Попри вагомі досягнення в галузі селекції сільськогосподарських культур, загальні обсяги врожайності залишаються нестабільними та не демонструють сталої позитивної динаміки. Це зумовлено, зокрема, значною ерозією й виснаженням ґрунтів, зниженням рівня ґрунтових вод, а також нераціональним водокористуванням. Одним із найбільш потенційно ефективних та доцільних напрямків вирішення зазначеної проблеми є проведення науково-прикладних досліджень щодо формулювання і реалізації ефективних заходів до модернізації агротехнічної практики під час вирощування сільськогосподарських культур у польових умовах шляхом створення й використання комп’ютеризованих засобів предикативного контролю вологості ґрунту з автоматизованою підтримкою прийняття рішень. Основна мета статті полягає в обґрунтуванні напрямків техніко-технологічної модернізації аграрних підприємств із вирощування сільськогосподарських культур завдяки розробці та дослідженню комп’ютеризованого методу предикативного контролю вологості ґрунту з урахуванням комплексного впливу інформативних і дестабілізуючих фізико-хімічних і біологічних параметрів. Об’єкт дослідження – процеси комп’ютернизованої предикативної обробки й аналізу вимірюваних даних щодо вологості ґрунту сільськогосподарських територій. Предмет дослідження – методи інтелектуалізованої програмної обробки даних щодо вологості ґрунту з урахуванням дестабілізуючих впливів. Основними результатами статті є: обґрунтоване математичне і алгоритмічне забезпечення досліджуваного методу; програмна реалізація комплексної предикативної обробки даних щодо динаміки вологи в ґрунті; обґрунтовані вимоги до оптимізації процесу зрошення ґрунту в польових умовах, що одержані шляхом комп’ютерного експерименту в середовищі Matlab & Simulink. Також у статті сформульовано перспективні напрямки розробок і досліджень із подальшого розвитку запропонованого методу комп’ютеризованого контролю вологості ґрунту під час вирощування сільськогосподарських культур.
19
Ю., Г. САГІРОВ, та В. СУГЛОБОВ В. "МОДЕЛЮВАННЯ НАВАНТАЖЕНОСТІ ТА АНАЛІЗ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ ПОРТАЛУ КРАНА". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 3(81) (26 червня 2019): 110–20. https://doi.org/10.15802/stp2019/171311.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> За основну мету цієї роботи ми ставимо моделювання навантаженості порталу під час роботи крана «Азовець», аналіз фактичного напружено-деформованого стану елементів металоконструкції порталу. Об’єктом дослідження є закономірність розподілу напружень в елементах порталу. <strong>Методика. </strong>Для досягнення поставленої мети використані методи: аналітичних інженерних розрахунків, імітаційного моделювання, скінченних елементів, візуально-оптичний метод під час обстеження стану металоконструкції крана. <strong>Результати. </strong>Із використанням CAD/CAE-системи було змодельовано навантажений стан металоконструкції портального крана та виконано розрахунок її на міцність методом скінченних елементів. Наведено результати розрахунків та аналізу напружено-деформованого стану. Отримана закономірність розподілу напружень в елементах колони наочно показала, що напруження розподілені нерівномірно; напружено-деформований стан елементів порталу є досить складним, нерівномірним і потребує модернізації. <strong>Наукова новизна. </strong>Отримали подальший розвиток наявні методи проектування металоконструкцій портальних кранів. Уперше запропоновано методику проектування раціональних металоконструкцій за критеріями рівномірності розподілу напружень та плавності силового потоку, які також уперше отримали наукове обґрунтування. Уперше розроблені твердотільні моделі металоконструкції портального крана, які дозволяють визначати закономірність розподілу напружень/навантажень і плавності силового потоку в них. <strong>Практична значимість</strong>. Розроблено та впроваджено просторову твердотільну комп’ютерну модель порталу крана «Азовець». Запропоновано методику міцнісного аналізу та раціонального проектування металоконструкції портальних кранів. Подано науково обґрунтовані рекомендації з ремонту й посилення елементів порталу крана «Азовець». Результати теоретичних і практичних досліджень можуть бути використані для викладання навчальних курсів «Проектування металевих конструкцій підйомно-транспортних машин», «Основи автоматизованого проектування машин», «Автоматизоване проектування ПТМ», «Ремонт, монтаж і змащення ПТМ». Наприклад, дані результати використовують у ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет».
20
Бурак, В. Г. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ: ХІД ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 53 (2023): 83–92. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi53.427.
Full textAbstract:
У статті акцентовано увагу на важливості характеристики основних етапів наукового дослідження підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи та узагальнення його результатів, висвітленні перебігу наукового дослідження щодо з’ясування педагогічного інструментарію формування готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності, з’ясовано його результати й сформульовано висновки. Методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження; анкетування, спостереження, аналіз творчих робіт, порівняння, ранжування, розроблення таблиць; аналіз та узагальнення отриманих у процесі дослідження даних. Висвітлено хід наукового дослідження підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи, що здійснювалося трьома етапами – теоретико-констатувальним, експериментально-практичним, узагальнювально-упроваджувальним. Складником наукового дослідження став педагогічний експеримент, спрямований на перевірку ефективності розроблених змісту, форм, методів підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в закладах вищої освіти. Вагомість проведеного наукового дослідження та означеної практичної роботи полягає в розробленні електронних НМК для навчальних дисциплін, які поширено в архіві-репозитарії ХДУ (eKhSUIR.kspu.edu) відкритого освітнього середовища, сертифікатних короткострокових програм міждисциплінарного спрямування, інтерактивного словника «Кулінарний словник для рестораторів», підручника «Стандартизація, метрологія, сертифікація та управління якістю», методичних рекомендацій. Платформою для апробації інноваційних ідей дослідження стала спеціально створена «Навчальна лабораторія ресторанних технологій», а також діяльність наукового гуртка «Смаки Херсонщини». Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що обґрунтовані педагогічні умови й запропоновані методики передбачають систематичну, цілеспрямовану роботу ЗВО зі здобувачами освіти, а також належну співпрацю науково-педагогічних працівників зі стейкхолдерами, провідними фахівцями сфери обслуговування, інтегроване використання можливостей формальної, неформальної й інформальної освіти та забезпечують реалізацію авторської методичної системи підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи задля досягнення результату – готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Стаття буде корисною для науково-педагогічних працівників під час створення навчальних посібників, методичних рекомендацій з фахово орієнтованих дисциплін, студентами у процесі підготовки науково-дослідних і кваліфікаційних робіт, наукових і творчих проєктів тощо.
21
Kindrat, Pavlo, та Vadym Kindrat. "Інформаційно-аналітичний комплекс оцінювання у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-19-24.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес покликане автоматизувати рутинну діяльність та підвищити якість сприйняття отримуваної інформації. Розкриття повного потенціалу застосування інформаційно-комунікаційних технологій у фізичному вихованні потребує доповнення навчальних матеріалів аналітичними комплексами, орієнтованими на допомогу в здій- сненні поточного моніторингу фізичного стану учнів й приведення навчального навантаження у відповідність до їхніх можливостей. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових засад функціонування інформаційно-аналітичного комплексу оцінювання показників фізіологічного розвитку учнів і їхньої фізичної підготовленості в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз науково- методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Визначення інформаційно- аналітичного комплексу оцінювання у фізичному вихованні як зручного інструменту діагностики фізичного розвитку учнів та індивідуалізації навчального процесу, зумовлює необхідність застосування в ньому алгорит- мів, що ґрунтуються на математичних моделях і реалізовуються через інтуїтивно-зрозумілий програмний інтерфейс. Для забезпечення функціонального наповнення цього комплексу в ньому виокремлено три підсистеми: програмне втілення математичних моделей, базу даних кінцевих і проміжних результатів, систему візуалізації отриманих результатів. За основу й перший етап створення комплексу запропоновано обрати моніторинг фізичного розвитку та фізичної підготовленості як таких, що представляють найбільший інтерес в парадигмі фізичного виховання. Урахування представлених у науково-методичній літературі методик обчис- лень зазначених параметрів дало змогу розробити схему модулів оцінювання, а також установити взаємозв’язки між вихідними антропометричними та фізіологічними параметрами учнів. Ключові висновки. Результатом реалізації інформаційно-аналітичного комплексу стає можливість здійснювати індивідуальну оцінку гармоній- ності фізіологічного розвитку учнів, їхньої фізичної підготовленості, прогнозування оптимальних результатів підсумкових випробувань, виходячи з їх антропометричних даних та функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем. Обґрунтовані переваги й недоліки запропонованої моделі інформаційно-аналітичного комплексу дали змогу встановити перспективні напрями його подальшого вдосконалення, зокрема узгодження та усунення неточностей у наявних методиках оцінювання фізичної підготовленості й фізичного розвитку учнів, удосконалення застосованих оцінних та прогностичних моделей.
22
Бабяк, Ольга. "ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 16 (2021): 29–44. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i16.139.
Full textAbstract:
У статті автором здійснено короткий аналіз психологічних джерел з вивчення проблеми емоційного інтелекту. На основі теоретичного аналізу узагальнено дані щодо особливостей емоційного інтелекту, що включає здатність відстежувати власні почуття і почуття інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для управління мисленням і діяльністю. Окреслено основні теоретичні та експериментальні здобутки наукових досліджень, що стосуються аспектів проблеми емоційного інтелекту. Визначено основні завдання дослідження емоційного інтелекту. Систематизовано науково-методичні, вітчизняні та зарубіжні джерела зі спеціальної педагогіки та психології.
 Незважаючи на досить широке відображення ЕІ в контексті психології особистості, у практичній, віковій та спеціальній психології проблематика емоційних станів і детермінантів їх виникнення й до теперішнього часу випереджає рівень її теоретичної розробленості. Тому, автором було здійснено теоретичний аналіз поняття «емоційний інтелект» та проаналізовано етапи його розвитку в психолого-педагогічній науці.
 Теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту дає змогу стверджувати, що ЕІ в цілому розглядається як когнітивноособистісне утворення з найбільш вираженим когнітивним компонентом, як сукупність розумових здібностей до розуміння емоцій і управління ними, а також знань, умінь і навичок, операцій і стратегій інтелектуальної діяльності, пов’язаних з обробкою і перетворенням емоційної інформації.
 В статті автором використовувались наступні методи: аналіз, порівняння та систематизація науково-методичних, вітчизняних та зарубіжних літературних джерел із спеціальної педагогіки та психології.
 Таким чином, можна стверджувати, що означена проблема є актуальною у декількох аспектах: теоретичному, оскільки вона, як зазначалось вище, є недостатньо розробленою, у соціальному, – оскільки людська цивілізація може опинитись у стані саморуйнування, у разі, якщо й надалі емоції будуть розглядатись як протилежні розуму, як такі, що є недоступними свідомому контролю і регулюванню, у психолого-педагогічному – якщо на підставі експериментального вивчення особливостей перебігу емоційних процесів і станів та стійких властивостей особистості не буде розроблено науково обґрунтовані підходи до цілеспрямованого формування в процесі навчання та виховання емоційної розумності суб’єктів навчання.
23
Гайбура, Ю. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 38 (16 червня 2023): 118–24. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.17.
Full textAbstract:
Формування, використання та зростання прибутку підприємства має свої особливості в умовах трансформації економіки до ринкових засад господарювання. У сучасній економіці України питання одержання прибутку та підвищення ефективності виробництва є досить актуальними. Усе це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних і методичних засад зростання прибутковості підприємства, її впливу на темпи та пропорції суспільного відтворення. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення та практичного обґрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутковості підприємства в економічній системі. Визначено, що основними фінансовими показниками оцінки ефективності діяльності підприємств є прибуток і рентабельність. Кінцевою метою діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності за умов ринкової економіки є отримання максимального прибутку. Для об’єктивної оцінки ефективності роботи підприємства не досить знати лише абсолютну величину отриманого прибутку. Необхідно володіти інформацією щодо його прибутковості (дохідність, рентабельність), тобто вивчати відносні показники ефективності діяльності. Для цього варто отримані прибутки порівняти із вкладеним капіталом, ресурсами, понесеними витратами. Тому доцільно проводити на підприємстві оцінку рентабельності його роботи. Розглянуто основі показники рентабельності, їхня економічна сутність і алгоритми розрахунків. Аналізу прибутковості та можливості її прогнозування належить провідне місце в системі комплексної економічної оцінки діяльності підприємства. Для здійснення аналізу прибутковості підприємства застосовують різні методи, способи та прийоми. Найбільш поширеними є такі методи, як балансовий, коефіцієнтний, за допомогою рейтингів, комплексна інтегральна оцінка, експертних оцінок і багато інших. Досліджено, що прогнозування фінансових показників дозволяє підприємству отримувати науково обґрунтовані висновки щодо можливих фінансових результатів, термінів досягнення бажаних результатів або навпаки – застерігає про небажані зміни та необхідність ухвалення відповідних управлінських рішень.
24
Біленко, Андрій, та Тетяна Левицька. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЕГЕНІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ". Наука та виробництво, № 24 (9 грудня 2022): 232–39. https://doi.org/10.31498/2522-9990242021267123.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми тта методи машинної класифікації та розпізнавання рентгенівських знімків (CXR), а також питання удосконалення штучних НМ, які використовуються для підвищення якості класифікації рентгенологічних синдромів. Встановлено, що сучасні методи виявлення захворювань в CXR мають складнощі з недостатньою кількістю учбових даних, стандартизацію зображень і з попередньою сегментацією навчального набору. Сформовані конкретні засоби розв’язання описаних проблем з якими стикаються НМ при аналізі даних. В якості рішення запропоновано використання методів глибоко навчання, а саме згорткової НМ на основі зворотного розповсюдження помилки і стохастичного градієнтного спуску з попередньою сегментацією тренувальної вибірки та застосовування трансферного навчання для категоризації хвороб на медичних зображеннях. Для реалізації поставлених завдань обрані сучасні інформаційні технології. В роботі науково узагальнені і систематизовані підходи за допомогою яких можливо проводити ідентифікацію аномалій на рентгенограмах, визначені їх переваги та недоліки. Розроблена нова нейронна модель зі застосуванням сучасних методів Deep Learning, яка включає в себе сукупність методів доповнення, попередньої сегментації і класифікації медичних зображень. НМ сканує рентгенографію грудної клітини і класифікує зображення, до класу «Здоровий» чи «Пневмонія». Обґрунтовані отримані результати, зроблені висновки щодо ефективності НМ. В результаті дослідження була створена НМ, яка дозволяє в автоматичному режимі класифікувати легені на здорові та хворі (вірусну або бактеріальну пневмонію). Розроблена архітектура інтелектуальної системи має можливість розпізнавати аномалії в CXR на рівні лікарів та рентгенологів й використовує середовище глибинного навчання. Отримані результати можуть показати, що застосування глибоких CNN для вирішення проблеми з рентгенологічними захворюваннями грудної клітини є багатообіцяючим способом, який дозволяє правильно класифікувати подібні або збиваючи з пантелику захворювання з хорошим рівнем розпізнавання.
25
Voitovych, Iryna, Vasyl Voitovych та Ninel Matskevych. "Рекреаційний туризм у процесі підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури та здоров’я". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-03-11.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою в компетентних спеціалістах у сфері фізичної культури, туризму та рекреації й недостатніми моделями їх підготовки, зокрема з дисципліни «Рекреаційний туризм». Мета дослідження – розробити модель оптимального освітнього процесу навчання рекреаційному туризму студентів факультетів фізичної культури з напряму рекреаційного туризму. Методи дослідження – анкетування, теоретичне моделювання, аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, метод математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що професійна підготовка майбутніх фахівців рекреаційного туризму визначається як процес, що відображає науково та методично обґрунтовані освітньо-виховні заходи вищого закладу освіти, які мають теоретичний і практичний характер. Дані дослідження засвідчили, що під час вивчення навчального предмету «Рекреаційний туризм» студенти надають перевагу практичним заняттям, інформаційним лекціям (26,9 %), лекціям-візуалізаціям (26,9 %), лекціям-дискусіям (22,6 %), зустрічам із практиками в галузі рекреаційного туризму, відвідуванню екскурсій, туристичних об’єктів, турагентств тощо. Науковці також рекомендують доповнювати систему освіти підготовки таких фахівців такими методами навчання, як проблемні ситуації, ділові ігри, Інтернет-тренінги, конференції, та створювати міжпредметні зв’язки з іноземними мовами, економікою й менеджментом. Щодо розділів дисципліни, які б студенти хотіли опанувати передусім на практичному рівні, то найбільшу зацікавленість відзначено в активних видах туризму, таких як спортивний, зокрема пішохідний, туристичних послугах, краєзнавстві та туристичній анімації. Висновки. Отже, формування ефективної моделі профільної підготовки студентів факультетів фізичної культури й здоров’я, саме комплексність в організації навчального процесу з рекреаційного туризму, урахування думки студентів, колег і напрацювання теоретиків та практиків щодо підбору змісту, методів і форм занять, способів оцінки знань, дасть змогу підвищити рівень знань та мотивацію до вивчення цієї дисципліни.
26
БОВШ, Людмила, Алла РАСУЛОВА та Раміс РАСУЛОВ. "Дизайн-менеджмент як концепція ефективного проєктування бізнесу". INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL JOURNAL COMMODITIES AND MARKETS 51, № 3 (2024): 40–59. http://dx.doi.org/10.31617/2.2024(51)03.
Full textAbstract:
Концептуалізація дизайн-менеджменту є актуальним завданням, оскільки дає змогу переформатувати управлінське мислення, зважаючи на виклики цифрового середовища. Такий інноваційний підхід допоможе організувати операційну й маркетингову діяльність з урахуванням принципів клієнтоорієнтованості бізнесу та емоційної привабливості бренду. Під дією цифрових тенденцій і трендів формуються нові фокуси бізнесу, що зосереджені на управлінні брендом, задоволеності внутрішніх і зовнішніх споживачів, економічній та екологічній ефективності проєктів. Недостатня дослідженість дизайн-менеджменту спричиняє стратегічні провали у розвитку стійкого розвитку субʼєкта гостинності. Метою статті є ідентифікація підходів до формування концепції дизайн-менеджменту, що допомагає усвідомити ефективні стратегії проєктування бізнесу, а також забезпечувати вищу привабливість бренду (продукту чи компанії). Висунуто гіпотезу, що застосування принципів дизайн-менеджменту позитивно впливає на кінцеві результати бізнесу, сприяючи більш інноваційному й адаптивному підходу до розвʼязання бізнес-завдань. Проведене дослідження спирається на загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, порівняння; систематизація, емпіричні методи та логічне моделювання. Розглянуто сутність дизайн-менеджменту й напрями його інтегрування у сферу гостинності. Охарактеризовано поняття дизайн-менеджменту та дизайн-стратегії, а також ціннісні орієнтири, які ця концепція може реалізувати у поточній і стратегічній перспективах. Розглянуто, які бізнес-моделі можуть бути сформовані у дизайн-менеджменті субʼєкта бізнесу. Визначено ключові метрики для оцінки ефективності дизайн-менеджменту. Надано приклади успішних кейсів застосування концепції дизайн-менеджменту у сфері гостинності. Проведені дослідження формують науково обґрунтовані підходи до визначення напрямів інтеграції дизайн-менеджменту та дизайн-мислення в діяльності субʼєктів бізнесу. Концепція дизайн-менеджменту при постійному моніторингу, актуалізації та контролі формує переваги в інноваційності та доречності щодо відповідності до умов ринку рішень; створює комунікативні механізми зі споживачами, персоналом, менеджментом та фаундерами, що є особливо корисним на всіх етапах проєктування бізнесу.
27
Морозов, О. В., В. В. Морозов та Є. В. Козленко. "Науково-методологічне обґрунтування типовості Інгулецького зрошуваного масиву для сухостепової зони України". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.4.
Full textAbstract:
В основу реалізації Стратегії зрошення і дренажув Україні на період до 2030 року покладено відновлення,реконструкцію і модернізацію наявних зрошувальнихі дренажних систем, а також будівництво нових об’єк-тів. На всіх зрошувальних системах за багато десятирічїх функціонування накопичений значний обсяг інфор-мації, яка відображає особливості проєктно-вишуку-вальних робіт, будівництва й експлуатації, технологійвирощування сільськогосподарських культур, у томучислі режими їх зрошення, моніторингу еколого-меліо-ративного стану земель, типи і характеристики ґрунтів,їх родючість, водно-сольовий та поживний режим, типи,параметри і режим роботи штучного дренажу, способиі методи вирішення проблем. Серед усіх зрошуваль-них систем сухостепової зони України особливу рольвідіграє Інгулецька зрошувальна система, яка функ-ціонує з 1957 р. і є першою на Півдні України. На ційсистемі вперше для зрошуваного землеробства регіонубули розроблені технології вирощування сільськогоспо-дарських культур, розроблені їх режими зрошення,агромеліоративні та гідрогеолого-меліоративні заходищодо охорони і збереження ґрунтів, обґрунтовані опти-мальні параметри закритого горизонтального дренажу,рекомендації щодо використання для зрошення водирізної мінералізації і хімічного складу та багато інших актуальних питань. Результати досліджень вищеназ-ваних робіт можуть впроваджуватися у сільськогоспо-дарське виробництво, водне господарство і меліораціюземель не тільки на землях Інгулецької зрошувальноїсистеми. Але в кожному конкретному випадку необ-хідно застосовувати науково обґрунтовану методологіюі методи обґрунтування типовості об’єктів дослідженняі об’єктів, на яких впроваджуються результати проведе-них досліджень або відбувається їх адаптація до новихприродних і господарських умов. У визначенні типо-вості зрошуваних об’єктів у сухостеповій зоні Україниосновним методом рекомендується застосовуватирізні види районування території: фізико-географічне,ґрунтове, ландшафтне, кліматичне, природно-сіль-ськогосподарське, біопродуктивності земельних угідь,гідрогеологічне та ін. Інгулецький зрошуваний масивза основними видами районування території – гідроге-ологічного, ґрунтового, агрокліматичного та ландшафт-ного – є типовим практично для всіх зрошуваних маси-вів сухостепової зони. Висновок. Одержані результатидослідження доцільно застосовувати у розробці іннова-ційних технологій вирощування сільськогосподарськихкультур; технологій і режимів зрошення; у системі моні-торингу й управління еколого-агромеліоративним ста-ном зрошуваних земель; в обґрунтуванні оптимальнихпараметрів і режимів функціонування закритого горизон-тального дренажу; розробці еколого-агромеліоративнихзаходів з охорони і підвищення родючості ґрунтів.
28
Романов, Леонід. "ІННОВАЦІЙНІ ВИРОБНИЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ТРЕНД ПРОЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СЛЮСАРІВ З РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Professional Pedagogics 1, № 24 (2022): 277–88. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.277-288.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена потребою в успішному оволодінні майбутніми кваліфікованими робітниками автотранспортної галузі сучасними виробничими технологіями.
 Мета: визначити й обґрунтувати суть та особливості реалізації інноваційних виробничих технологій у змісті професійної підготовки слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів.
 Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, сайтів установ, освітніх програм та робочих навчальних планів підготовки слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів – для визначення і обґрунтування суті та особливостей реалізації інноваційних виробничих технологій у змісті професійної підготовки.
 Результати: визначено основні тенденції та напрями інноваційної діяльності щодо розвитку транспортної системи на державному, регіональному та підприємницькому рівнях, обґрунтовано сучасні технологічні тренди і суть інноваційних виробничих технологій автотранспортної галузі, проаналізовано досвід закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗП(ПТ)О) щодо оновлення змісту і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів щодо застосування інноваційних виробничих технологій.
 Висновки: за результатами аналізу інноваційного розвитку транспортної системи інноваційні виробничі технології автотранспортної галузі визначено як науково-обґрунтовані процедури гарантованого і якісного досягнення результатів щодо безпеки, екологічності, енергозбереження, цифровізації та автоматизації сучасних колісних транспортних засобів, ефективності їх експлуатації та ремонту; аналіз особливостей підготовки майбутніх слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів свідчить про високі вимоги підприємств та водночас недостатню залученість роботодавців до цього процесу, відставання навчально-методичного забезпечення від швидкого оновлення ІВТ, відсутність спеціальних методик, бар’єри педагогічних працівників щодо застосування цифрових технологій, недостатнє матеріально-технічне забезпечення закладів; визначено низку позитивних тенденцій (запровадження стандартів на модульно-компетентнісній основі, створення навчально-практичних центрів з підготовки кваліфікованих робітників автотранспортної галузі, розвиток інформаційно-освітніх середовищ у ЗП(ПТ)О).
29
Moskalenko, Nataliya, Antonina Polyakova та Olga Mykytchyk. "Методичні основи організації рухової діяльності дітей молодшого дошкільного віку залежно від рівня фізичного стану". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 28–34. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-28-34.
Full textAbstract:
Вступ. Останнім часом особливе занепокоєння викликає факт зниження здоров’я дітей дошкільного віку. Підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку значною мірою залежить від оптимального рухового режиму в закладах дошкільної освіти. Його змістом є комплекс організаційних форм фізичного виховання (фізкультурні заняття, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня, активний відпочинок, самостійна рухова діяльність дитини), який використовується в педагогічному процесі закладів дошкільної освіти. Мета статті – науково обґрунтувати організаційно-методичні підходи до організації рухової діяльності дітей молодшого дошкільного віку в умовах закладів дошкільної освіти різного типу для підвищення рівня їхнього фізичного стану. Дослідження проводили протягом 2013–2014 років у закладах дошкільної освіти комбінованого типу, санаторного типу, компенсуючого типу та загального розвитку. Розроблені організаційно-методичні підходи реалізовували в таких формах організації роботи з фізичного виховання в умовах роботи закладів дошкільної освіти: фізкультурних заняттях, фізкультурно-оздоровчих заходах у режимі дня, активному відпочинку, самостійній руховій діяльності дітей у режимі дня. Методи дослідження – теоретичні (аналіз й узагальнення науково-методичної літератури та інтернет-джерел); педагогічні (спостереження, експеримент). Результати. Визначено форми роботи та види рухової діяльності для оптимізації фізичного стану дітей 3–4 років у закладів дошкільної освіти різного типу. Організація процесу рухової активності дітей в умовах закладів дошкільної освіти передбачає такі компоненти: організовані форми рухової активності дітей, комплексний підхід до методів регулювання рухової активності, різноманітність рухів в організованих формах рухової діяльності, самостійна рухова активність, міжвікова ігрова взаємодія. Висновки. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи до організації раціонального рухового режиму дітей 3– 4 років у закладів дошкільної освіти різного типу. Запропонована модель оптимізації рухової активності дітей молодшого дошкільного віку не замінює й не виключає обов’язкових занять фізичними вправами відповідно до державних програм виховання та розвитку дитини.
30
ХАЄЦЬКИЙ, Григорій, та Юрій АНТОНЮК. "ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 2 (5 вересня 2024): 85–90. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.10.
Full textAbstract:
Метою статті є виявлення проблем екологічного стану водних ресурсів у Вінницькій області та віднаходження засобів для їх подальшого поліпшення шляхом зменшення забруднення поверхневих вод та раціонального використання, а також вивчення впливу різних антропогенних чинників, що є основними джерелами негативного впливу на якість поверхневих вод. На основі досліджень запропонувати термінові заходи щодо поліпшення екологічного стану, охорони та раціонального використання водних ресурсів регіону. Методологія дослідження. Об’єктом дослідження є водні ресурси Вінницької області. Використані статистичні матеріали, схеми використання, забруднення і охорони водних ресурсів, довідники та методика екологічного оцінювання якості водних ресурсів. Основні методи дослідження: аналітичні, описові, статистичні, порівняльні, моніторингові. Наукова новизна роботи полягає в тому, що удосконалена методика моніторингу стану водних ресурсів для забезпечення зменшення їх забруднення та задоволення вимог екологічної безпеки. Удосконалена методика аналізу забруднення поверхневих і підземних вод області, яка дозволяє більш точно визначити основні причини забруднення і зменшення і погіршення якості природних вод області, що дозволяє розробляти науково обґрунтовані рекомендації для поліпшення стану водних ресурсів та задоволення вимог екологічної безпеки регіону. Висновки. У статті було зроблено аналіз екологічного стану водних ресурсів Вінницької області з метою визначення їх якості та винайдення підходів щодо покращення та збереження. Здійснено характеристику проблем, які призводять до погіршення якості водних ресурсів області і були узагальнені показники, що характеризують динаміку використання поверхневих вод.
31
Рудень, Василь Володимирович. "Істотні особливості у чисельності населення за 30-ть років незалежності – як основному базису людського ресурсу для економіки та Збройних сил України". Україна. Здоров’я нації 1, № 4 (2022): 70–80. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277073.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановлення істотних особливостей у чисельності населення за 30-ть років незалежності – як основного базису людського ресурсу для економіки та Збро́йних си́л України.Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за період 1991-2021 роки, з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.Результати. Вірогідно встановлені та науково обґрунтовані як кількісне зменшення населення країни за аналізовані роки на n=-10451713 осіб (Р=-20,1%), так і наявні диспропорції у його статевій (жінки М=53,7±0,7%; чоловіки М=46,3±0,6% у взаємозв’язку 1,2:1), територіальній (міські М=67,9±2,7% та сільські М=32,1±1,8% жителі у співвідношенні 2,1:1) та віковій (0-17 років М=20,6±0,5%; 18-59 років М=58,6±0,8% та 60 років і старше М=20,7±0,5%) структурах, що напряму засвічує регресивний тип населення, стан депопуляції та старіння людності незалежної України.Висновки. Результати свідчать про катастрофічну демографічну ситуацію в державі в контексті значного щорічного наростання регресивного типу населення, темпу депопуляції та процесу старіння серед населення України, що характеризується прямим негативним впливом на наявну потребу в людському ресурсі для економіки та Збройних Сил України.Ключові слова: незалежна Україна, кількість населення, стать, вік, місце проживання, економіка, Збройні сили, регресивний тип, депопуляція, старіння.
32
Panok, Vitalii, та Tetiana Kulish. "ЗАХИСТ І ПІДТРИМКА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ І ВІДПОВІДІ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 2 (2024): 1–7. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6221.
Full textAbstract:
Проблема захисту ментального здоров’я українського народу в умовах тривалої російсько-української війни є однією із основних проблем соціогуманітарної сфери як у науковому, так і в практичному аспекті, оскільки стан морально-психологічного благополуччя людини в країні визначає загальний стан суспільства й суспільних відносин зокрема.У науковій доповіді висвітлено проблеми захисту і підтримки ментального здоров’я громадян України в умовах широкомасштабної агресії росії; проаналізовано сучасні виклики та проблеми дослідження ментального здоров’я українців у часи війни; представлено діяльність НАПН України із захисту ментального здоров’я українців в період воєнного стану; обґрунтовано й розроблено стратегічні напрями посилення ефективності надання практичної допомоги постраждалим як на загальнодержавному рівні, так і на рівні громади та окремої особистості.З’ясовано, що проблема захисту психічного здоровʼя громадян України в умовах війни загалом і учасників освітнього процесу зокрема є пріоритетною для всіх вчених НАПН України — психологів і педагогів. Установи академії в період воєнного стану чільну увагу приділяють проблемам захисту та підтримки ментального здоров’я громадян нашої держави, здійснюють значну кількість фундаментальних і прикладних досліджень, беруть участь у всеукраїнських і міжнародних проєктах, надають волонтерську допомогу різним категоріям постраждалих, насамперед воїнам Збройних сил України, їхнім сім’ям, усім учасникам освітнього процесу.Аналіз проблеми захисту і підтримки ментального здоров’я громадян України в умовах широкомасштабної агресії росії проти України дав змогу розробити науково обґрунтовані рекомендації для найбільш ефективного вирішення ідентифікованих проблем та коригування стратегій підтримки ментального здоров’я українців, а також визначити найбільш ефективні методи психологічної допомоги постраждалим.
33
Данілова, Ірина Сергіївна, Тетяна Іванівна Фотіна та Тетяна Миколаївна Данілова. "ДЕГУСТАЦІЙНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВАРЕНОГО М'ЯСА ЇСТІВНИХ ВИДІВ РАВЛИКІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(59) (15 березня 2023): 10–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.4.2.
Full textAbstract:
Равликівництво в Україні молода галузь сільського господарства, яка ще не відзначила свого десятиліття. Вона зародилася завдяки окремим гурманам і яка нині продовжує активно розвиватися на хвилі загального інтересу до нетрадиційних видів продуктів здорового харчування. Равликові ферми, що виникають на просторах нашої країни здебільшого керуються і обслуговуються людьми, що не є фахівцями в галузі равликівництва. Якість продукції визначається сукупністю властивостей, що зумовлюють придатність її задовольняти певні потреби людини відповідно до їх призначення. Проблема якості та безпеки м'яса равликів є відкритим питанням зараз в Україні. Для оцінки споживчих переваг харчових продуктів широко використовують сенсорні або органолептичні методи, засновані на аналізі органів чуття людини. Тому мета даної роботи полягала у дегустаційному оцінюванню якості м’яса їстівних равликів. Дослідження були проведені на основі ДСТУ 4823.2:2007 «Продукти м`ясні. Органолептичне оцінювання показників якості. Частина 2. Загальні вимоги». Перед проведенням дегустаційної оцінки равлики перебували 4 дні на голодній дієті та періодично зрошувались водою. Надалі равликів виймали з мушлі, відрізали лише їстівну частину, тобто «ногу» і формували середню пробу м’яса не менше 40,0 г. М’ясо дегустували після теплової обробки. Для цього його клали у каструлю з холодною водою, співвідношення 1:10. Варили протягом 1,5 години від початку закипання води. Подальше приготування відбувалося за легкого кипіння. Піну, що утворювалася, періодично знімали з бульйону. Сіль кидали за 20–30 хвилин до закінчення варіння у кількості 3% від ваги м'яса. Розроблено порядок проведення дегустаційного аналізу та удосконалено схему органолептичних показників якості м'яса равликів. Встановлено, що за допомогою органів чуття, а саме: зору можна визначити у м’ясі равликів зовнішній вигляд та колір, натиском – консистенцію, а нюхом – запах м’яса. Розроблені науково-обґрунтовані методи органолептичного аналізу м’яса, які включають методику відбору, варку та принцип проведення дегустації. На основі проведених досліджень за 5-бальною системою отримано дегустаційний лист та удосконалено показники в ньому, на основі якого можна проводити аналіз якості м’яса їстівних видів равликів.
34
Пустовойт, Євген Олексійович. "ВПЛИВ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА РОЗВИТОК КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ РЕГІОНУ". Public management 29, № 1 (2022): 110–15. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-16.
Full textAbstract:
Визначено, що розвиток конкурентних переваг регіону полягає у постійному пошуку нових можливостей, необхідно, щоб цей процес був керованим, включаючи вивчення майбутніх потреб усіх зацікавлених сторін, розробку проектів та їх реалізацію. У розвитку конкурентних переваг регіонів беруть участь органи публічного управління, населення безпосередньо чи через участь у громадських ініціативах (некомерційних організаціях), бізнес-структури, що діють у регіоні або сфера діяльності яких пов’язана із цим регіоном; освітні та наукові організації. Органи публічного управління можуть бути як ініціаторами цього процесу так і організаторами. Велике значення має їх готовність до проектування розвитку конкурентних переваг регіонів та реалізації цих проектів. У той же час ініціаторами та організаторами можуть виступати й інші суб’єкти, проте в даному випадку була б доцільною підтримка з боку регіональної адміністрації (адміністративна, фінансова, юридична тощо). Зазначено, що джерелом конкурентних переваг регіону є розвиток таких специфічних сфер активності, як взаємодія та обмін знаннями між органами державної влади, місцевого самоврядування, науковими та освітніми установами, громадськими організаціями; підготовка керівних кадрів та фахівців органів державного регіонального управління та місцевого самоврядування, регіональних підрозділів органів влади; державно-приватне партнерство, запровадження державного індикативного планування та інші. У свою чергу, це сприяє розвитку пріоритетних сфер суспільної діяльності, наприклад, покращення якості життя населення, збільшення тривалості життя, розвитку регіональної економіки, формування сприятливої демографічної обстановки тощо. Зазначено, що можливості управління (прийняття рішень) на основі інформації, що отримується в реальному часі, в регіональних системах доступні не тільки операторам, але і всім користувачам. Завдання вирішується шляхом побудови інтегрованої системи: виробнича інфраструктура, новітні інформаційні технології. Впровадження інтелектуальних регіональних систем має стратегічний характер, визначає загалом конкурентоспроможність країни на світовому ринку. Мета роботи. Мета полягає у дослідженні та визначенні впливу публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону. Методологія. При дослідженні загально-теоретичних проблем публічного управління на регіональному рівні використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція. У дослідженні використано методи, які використані у розвитку конкурентних переваг регіону та визначені у працях Трухана О.Л., Васильцівa Т.Г., Столбовa В.Ф., Подольчак Н.Ю., Іващенко О.В., Ольшанська О.В., Кокнаєва М.О., Мойсеєнко І.П., Полевик Г.М., Коваленко М.А., Пастернак-Таранушенко Г.А., Мартинюк В.П. Наукова новизна. Уточнено поняття «конкурентоспроможність регіонів», що зі сторони впливу органів публічного управління передбачає гнучке, динамічне реагування складових регіону на зміни навколишнього середовища і здатність створювати нове оточення; визначення соціальних, економічних, технологічних, культурних тенденцій розвитку, що намітилися, своєчасне реагування і в той же час створення нових тенденцій. Розвинуто науково обґрунтовані напрями розвитку регіону залежно від його специфіки, а саме: організація інноваційних виробництв з глибоким ступенем переробки ресурсів; створення структур, що об’єднують учасників кластера, що представляють їх інтереси та здійснюють науково-технологічні та маркетингові дослідження; використання інноваційних технологій у вдосконаленні інфраструктури. Висновки. Представлені напрями впливу органів публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону є одним із рішень, вироблених за допомогою системи інформаційної підтримки аналітичної діяльності, організації комунікацій між існуючими виробництвами, науково-дослідними та навчальними закладами в регіоні, активізації обміну знаннями між ними.
35
Свірко, Світлана Володимирівна, Віта Валентинівна Довгалюк та Тетяна Михайлівна Тростенюк. "Методологічна модель бюджетного процесу Європейського Союзу". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 70–84. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-70-84.
Full textAbstract:
Євроінтеграційні процеси в Україні набули фінальної активізації, що вимагає найскорішого вирішення всієї сукупності завдань, поставлених Європейським Союзом перед Україною. В контексті формування дієвої, вітчизняної системи управління державними фінансами, особливого значення набувають дослідження усіх складових публічних фінансів Європейського Союзу, зокрема бюджету останнього економіко-політичного союзу. На підставі опрацювання широкого спектра нормативних документів, що становлять бюджетне законодавство Європейського Союзу, виокремлено та розвинуто визначення «бюджетного процесу Європейського Союзу» (під яким пропонується розуміти закріплений та унормований консолідованими версіями Договорів про Європейський Союз та функціонування Європейського Союзу, фінансовими регламентами процес формування (прогнозування, планування, опрацювання, ухвалення), виконання (реалізація намічених бюджетних трансакцій в межах загального управління бюджетними асигнуваннями, їх облік, зокрема, фінансова та бюджетна звітність, контроль і аудит, оцінка, моніторинг) бюджетних показників Європейського Союзу, представлених у багаторічній фінансовій програмі та бюджеті ЄС), його місії (яка вбачається у забезпеченні безперебійного функціонування інституцій сектору загального державного управління задля подальшого економічного, соціального, політичного, науково-технічного, екологічного та інших видів суспільного розвитку ЄС), бюджетні принципи (загальні та спеціальні), функції, етапи, інструменти та методи, на підставі чого сформовано методологічну модель бюджетного процесу Європейського Союзу, що має чіткий системоутворюючий каркас та обґрунтовані змістовні позиції за кожним з методологічних кластерів). Кінцева реалізація та подальша імплементація у вітчизняну практику бюджетного процесу дозволить не тільки підвищити результативність бюджетного циклу Європейського Союзу, а отже, як наслідок, сприятиме більш якісному виконанню місії та функції останнього, а й забезпечить максимальне наближення вітчизняного процесу до європейських орієнтирів в умовах формування євроінтеграційних процесів в Україні.
36
Бизов, Сергій. "Концептуальні засади реалізація державної політики формування національно-патріотичної свідомості та демократичних цінностей молоді в Україні". Public administration aspects 10, № 4 (2022): 58–64. http://dx.doi.org/10.15421/152228.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлено тим, що ні Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни» (2020 р.), ні Стратегія національно-патріотичного виховання (2019 р.) не визначають комплексно засади й особливості формування національно-патріотичного виховання та впровадження демократичних цінностей в української молоді.
 Виявлено, що причинами такої ситуації, що склалася, є відсутність цілісної концепції такого виховання. Акцентовано, що це негативно позначається на розвитку суспільства та нації в цілому. З урахуванням загальних положень публічного управління аргументовано, що саме концепція має передувати затвердженню відповідної стратегії. Інакше можна стикнутися з тим, з чим стикнулися сьогодні на вітчизняних теренах, що у межах обох надважливих стратегій не враховані ключові засади фундаментальної науки, що уможливило відірваність від неї управлінської практики. Установлено, що вона зважати на науково обґрунтовані форми та методи патріотичного виховання, що базуються на українських народних традиціях, найкращих здобутках національної та світової педагогіки та психології, і що важливо – публічного управління й адміністрування. Аргументовано, що саме воно покликано забезпечити впровадження міждисциплінарного підходу до забезпечення комплексного та концептуального формування національно-патріотичного виховання в Україні. Усе це засвідчило актуальність обраної тематики дослідження.
 Мета статті полягає у визначенні концептуальних засад щодо реалізації державної політики формування національно-патріотичної свідомості та демократичних цінностей молоді в Україні.
 Серед отриманих результатів – наукове обґрунтування ключових положень Концепції національно-патріотичного виховання молоді та формування в неї демократичних цінностей в Україні. До цих положень віднесено мету, завдання, принципи, напрямки реалізації державної політики у сфері формування національно-патріотичного виховання молоді та впровадження демократичних цінностей.
37
Братусь, Г. А., Ю. В. Мазур та А. І. Козлова. "АКТИВІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (78) (28 травня 2025): 15–20. https://doi.org/10.32689/2523-4536/78-2.
Full textAbstract:
В статті здійснено розробку теоретико-методологічних положень щодо підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств на основі активізації їх інноваційної діяльності. Теоретичну та методологічну основу дослідження склали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних науковців та фахівців у галузі інноваційної діяльності підприємства, інноваційного менеджменту, конкуренції та конкурентоспроможності підприємства. Інформаційну базу склали матеріали науково-практичних конференцій, статистичні та аналітичні дані, що публікуються в економічній літературі та мережевих джерелах інформації, а також результати практичної роботи та досліджень, проведених за безпосередньою участю авторів. Виділені, поряд із загальносистемними, спеціальні принципи активізації інноваційної діяльності (визнання пріоритетності інноваційних факторів, правова охорона інноваційних ідей, інформаційний взаємозв'язок, новаторська участь, зацікавленість у результатах своєї праці, державна підтримка), дотримання яких дозволить підвищити конкурентоспроможність. Обґрунтовані методи стимулювання діяльності з пошуку та реалізації нових ідей шляхом формування груп щодо активізації інноваційної діяльності на підприємствах. Виділені основні етапи та процедури з висування нових ідей: організація відбору та створення банку інноваційних ідей; розробка офіційного бланку інноваційних пропозицій; створення умов прояви ініціативи; забезпечення ефективного зворотного зв'язку з розробниками інноваційних пропозицій. Розроблено кількісні та якісні показники з оцінки активізації інноваційної діяльності, що забезпечує її результативність та мінімізує ризики. Обґрунтовано процес послідовності етапів активізації інноваційної діяльності на промислових підприємствах (визначення шляхів; розробка системи заходів, забезпечення постійного моніторингу), що дозволяє оцінити реальні ресурсні можливості підприємств та забезпечити можливість коригування прийнятих рішень. Розроблено методичні рекомендації щодо оцінки кадрового інноваційного потенціалу підприємства, що дозволяє розрахувати розмір премії конкретному працівникові залежно від його особистого вкладу у процес активізації та у підвищення ефективності, результативності та якості інноваційної діяльності.
38
Levandivskyi, O. T., I. F. Balaniuk, P. Ye Matkovsky та D. I. Shelenko. "БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК СИСТЕМА КОНТРОЛЮ У ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ". Actual problems of regional economy development 1, № 18 (2022): 67–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.18.67-78.
Full textAbstract:
У статті розглянуто бюджетування, як систему контролю діяльності фінансово-кредитних установ. Акцентовано увагу на необхідності впровадження бюджетування у діяльності фінансово-кредитних установ. Розглядаються й аналізуються методичні підходи у бюджетуванні фінансово-кредитних установ. Відображено роль бюджетування в діяльності фінансово-кредитних установ на основі функції бюджетного планування, організації, мотивування, контролю та регулювання. Проведено аналіз чинників що впливають на низьку ефективність бюджетування у діяльності фінансово-кредитних установ.
 Досліджено основні види оцінки бюджетування залежно від мети та методів його проведення. Наголошується на доцільності аналізу бюджету фінансово-кредитної установи як плану майбутніх операцій, інтегрованих у технології, що формуються на бухгалтерському обліку та фінансовому плануванні. З’ясовано, що основою будь-якого бюджетування фінансово-кредитних установ є фінансові потоки, фінансові ризики, основні показники фінансового ринку, прибутки та структурні складові, обсяг необхідних коштів і резервів, валютна позиція тощо.
 В основі системи бюджетування виокремлено науково-обґрунтовані принципи, що чітко визначають характер та зміст бюджетування, створюючи умови для ефективної роботи і зменшуючи можливість впливу негативних факторів, а саме: принцип єдності; принцип повноти; принцип точності; принцип участі, координації та відповідальності.
 Визначено переваги і недоліки основних варіантів формування бюджетів у фінансово-кредитних установах. Конкретизовано етапи та сучасні методи проведення бюджетування. Звернута увага на взаємовідносини структурних підрозділів фінансово-кредитної установи щодо проведення бюджетування.
 Доведено, що бюджетування є одним із найефективніших інструментів пошуку внутрішніх резервів у діяльності фінансово-кредитної установи. Дозволяє спланувати доходи та витрати і в результаті втілити концепцію «управління винятками». Дана концепція є таким способом організації управління, при якому на основі реалізації функції планування за допомогою системи бюджетів подальший управлінський вплив, мотивація і контроль проводиться за допомогою реалізації аналітичної функції у сфері оцінки відхилень від запланованих у бюджетах варіантів.
39
АЛЬОНКІН, Олексій, та Сергій КОРЕЦЬКИЙ. "Правове забезпечення містобудування: кейс паркувальних майданчиків". Foreign trade: economics, finance, law 132, № 1 (2024): 118–26. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(132)09.
Full textAbstract:
Висвітлено правове регулювання заходів у сфері державної політики, спрямованих на подолання проблеми забезпечення власників приватних автомобілів достатньою кількістю місць паркування автотранспортних засобів. Метою статті є огляд причинно-наслідкових звʼязків існування проблеми недостатньої кількості місць паркування приватних автотранспортних засобів у містах і внесення пропозицій щодо запровадження заходів правового впливу, зокрема й адміністративно-правовим шляхом, з урахуванням вимог земельного законодавства, спрямованих на розвʼязання зазначеної проблеми. Використано методи: діалектичний, герменевтичний, системний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, формально-юридичний та ін. Місця паркування приватних автотранспортних засобів є неодмінною складовою обʼєктів громадської забудови міста. Принцип "крокової доступності", який застосовується в українських містах для забезпечення правопорядку, надання адміністративних послуг, медичного обслуговування тощо, має бути використано під час формування розгалуженої мережі місць паркування приватних автотранспортних засобів. У нашій державі відсутні нормативно затверджені, науково обґрунтовані методики обрахунку необхідної кількості місць паркування автотранспортних засобів у містах. На цій підставі зроблено висновок про те, що зазначений факт не дає змоги проводити еквівалентне планування розвитку міст України з урахуванням наявної проблеми. Підкреслено, що суто шляхом застосування адміністративно-правових стягнень подолати проблему порушення правил паркування у містах, зокрема приватними автотранспортними засобами, неможливо. Розглянуто відповідний європейський досвід правового регулювання паркування транспортних засобів. Наголошено, що в українських реаліях здебільшого власник автомобільного транспорту порушує правила паркування через брак самих місць для цього. Запропоновано практичні кроки, спрямовані на розробку методики обрахунку необхідної кількості місць паркування автотранспортних засобів у містах, зокрема проведення конкурсу на проєктування уніфікованого функціонального модуля підземного паркінгу з подальшим її нормативним закріпленням. Підкреслено, що у разі наявності розробленої та юридично оформленої відповідної методики в Україні зʼявиться реальна можливість розбудови обʼєктів громадської забудови з урахуванням нагальних потреб конкретного міста, а саме в місцях паркування приватних автотранспортних засобів.
40
Літікова, Олександра Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ СУДНОВИХ МЕХАНІКІВ ЧЕРЕЗ ПИСЬМОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 104 (21 грудня 2023): 37–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-104-6.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в обґрунтуванні психолого-педагогічних умов використання письмової діяльності для формування критичного мислення майбутніх суднових механіків у процесі іншомовної підготовки. З метою досягнення поставленої мети було використано сучасні наукові підходи (компетентнісний, синергетичний, парадигмальний, соціокультурний, технологічний) та методи: аналізу наукової літератури про базові навички, здатності й уміння критичного мислення; узагальнення досвіду праць науковців, які вивчали механізми формування критичного мислення в майбутніх фахівців морської галузі; аналізу онлайн-ресурсів з організаційно-педагогічного та науково-методичного забезпечення формування критичного мислення через письмову діяльність у процесі іншомовної підготовки. У результаті дослідження поняття «критичне мислення суднових механіків» визначено як ключову компетентність, що являє собою комплекс навичок, здатностей і умінь аналізувати інформацію стосовно технічного стану суден, розуміти складні ситуації та приймати обґрунтовані рішення в умовах експлуатації й обслуговування морських транспортних засобів. Узагальнено причини, з яких суднові механіки світового флоту мають розвивати свої навички критичного мислення саме англійською мовою. Здійснено опис письмових вправ, які сприятимуть формуванню навичок, здатностей і умінь критичного мислення. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування критичного мислення майбутніх суднових механіків: підтримуюче навчальне середовище, цікавий і актуальний матеріал, поетапна координація, практика відкритих питань, обговорення та взаємодія, реальні ситуації, формування мотивації. Висновки. Науковий пошук допоміг визначити поняття «критичне мислення суднових механіків» і встановити, що набір когнітивних здібностей, навичок, здатностей і умінь критичного мислення забезпечує студентів відчутними академічними, особистими та професійними перевагами, які зрештою допоможуть їм у майбутньому вирішити різноманітні проблеми професійного характеру, сприятимуть гарантуванню безпеки на робочому місці в машинному відділенні. Наголошено, що письмові вправи визначеного характеру можуть не лише використовуватись як інструмент для передачі ідей, а й значно покращити сам процес критичного мислення майбутніх суднових механіків під час їх іншомовної підготовки. Створюючи сприятливе навчальне оточення з урахуванням конкретних психолого-педагогічних умов, викладачі можуть ефективно сприяти розвитку навичок критичного мислення через використання письмових вправ. Це готуватиме студентів до вирішення складних проблем і ухвалення обґрунтованих рішень у різних академічних і професійних середовищах.
41
Битов В.П. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНОЇ ПРАЦІ ЛЮДИНИ В СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 21(83) (2025): 473–80. https://doi.org/10.36910/2707-6296-2024-21(83)-55.
Full textAbstract:
В основі всіх сучасних концепцій менеджменту сьогодні є ефективність і результативність праці людини, що бере участь в суспільному створенні матеріальних благ та послуг. Вимоги часу сьогодні такі, що зі всієї сукупності засобів економічних ресурсів за допомогою яких суб’єкт господарювання може досягти мети і одержати очікуваний результат це людський ресурс через який здійснюється управління і являється незаперечно найважливішим, від якого залежить весь успіх продуктивної суспільній праці. В даній публікації хочемо показати важливість ролі менеджменту і зокрема прийняття управлінських рішень, які мають спиратись на науково – обґрунтовані методи, що дають змогу проєктувати працю людини в досконалому руслі, синхронізуючи при цьому матеріальні й особисті фактори виробництва, які утворюють головну ланку суспільного виробництва. В науковій статті нами розглянуто також роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме висвітлені ті важливі елементи, які охоплюють сукупність функцій менеджменту орієнтованих на ефективне використання людських, фінансових, матеріальних, нематеріальних і інформаційних ресурсів з метою досягнення цілей тієї чи іншої діяльності. Це зокрема теорії, які формували фундамент сучасного менеджменту представниками яких були Фредерик Тейлор (1856-19150), Девід Макклелланд (1927-1998), Абрагам Маслоу (1908-1970), Анрі Файоль (1841-1925), та інші. В даній публікації звернута особлива увага такому важливому питанню, а саме самій сутності категорії управління, що об’єднує всю сукупність складних організованих систем і розглядається з наукового визначення як дієвий процес дій тісно пов’язаних між собою відповідних елементів, які не можуть існувати окремо один без одного. А це зокрема планування, організація, мотивація і контроль. Щодо названих функцій то вони охоплюють цілу систему методів та засобів, що забезпечують виконання плану дій виробничого колективу. Дана система передбачає реальний стан щодо фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, а також орієнтири, цілі та ідеї діяльності, які необхідно стисло, але досконало і зрозуміло відобразити у бізнес-плануванні. .
42
ТАРАРІКО, Ю. О., М. В. ЯЦЮК, Р. В. САЙДАК та В. В. КНИШ. "МЕЛІОРОВАНІ АГРОЕКОСИСТЕМИ У ЗАХІДНОМУ ПОЛІССІ". Аграрні інновації, № 26 (29 жовтня 2024): 111–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.26.16.
Full textAbstract:
Мета статті – провести аналіз прибутковості сучасних агротехнологій рослинництва у Західному Поліссі, з акцентом на ідентифікацію основних факторів, що визначають її рівень, а також розробити науково-обґрунтовані рекомендації для підвищення прибутковості підприємств агропромислового комплексу через оптимізацію виробничих процесів на основі їх комплексного аналізу. Методи досліджень – польовий, лабораторний, економіко-статистичний, порівняльний. Опрацювання перспективних напрямів розвитку аграрного виробництва здійснювали методом багатоваріантного імітаційного комп’ютерного моделювання. Дослідження проводилися на меліорованих територіях, що охоплюють 13 меліоративних систем, підпорядкованих Шацькому управлінню осушувальних систем у межах Шацького та Любомльського адміністративних районів Волинської області. Багатоваріантне комп'ютерне моделювання перспектив розвитку аграрного виробництва на зазначених територіях здійснювалося за допомогою програмного комплексу «Агроекосистема», з використанням статистичних даних регіонального рівня. Результати досліджень. Проаналізовано статистичні дані, які показали, що у сприятливі роки врожайність зернових у Волинській області досягає 5 т/га. Визначено, що навіть у найсприятливіші роки, витрати на реконструкцію меліоративних систем є економічно невигідними. Зроблено висновок, що навіть максимальна оптимізація умов вирощування пшениці не забезпечить значного зростання прибутковості. Запропоновано міжгалузеву оптимізацію виробництва для підвищення економічної ефективності шляхом багатофункціонального використання рослинної біомаси. Розроблено програмний комплекс «Агроекосистема» для комп'ютерного моделювання взаємодії різних ланок виробництва і факторів їх ефективності. Опрацьовано та запропоновано два найбільш перспективних варіанти розвитку аграрного виробництва на меліорованих землях Західного Полісся. Висновки. Біоенергетичне аграрне виробництво на меліорованих територіях Західного Полісся дозволить отримувати 0,3 т/га волокна, 0,3-0,4 т/га олії, 1,3-1,6 т/га м'ясо-молочної продукції, 1,7-2,1 тис. м³/га метану і 4-5 т/га органічних добрив. Це забезпечить замкнені цикли біогенних елементів (90-100%) і зниження собівартості продукції на 30%. Перехід на органічне виробництво підвищить ціну реалізації на 30-50%. Продуктивність ріллі зросте на 0,3-0,4 т/га к. од. на рік, а викиди СО2 скоротяться на 10 т/га. Розширення площі біоенергетичних агроекосистем складе 50-60% щорічно. Екологічне благополуччя буде досягнуто через утилізацію відходів, мінімізацію агрохімікатів і оптимізацію сівозмін, що також забезпечить зайнятість і комфортні умови для сільського населення.
43
Трубавіна, І., та О. Чередниченко. "ПРОФІЛАКТИКА НАСИЛЬСТВА У МОЛОДИХ СІМ’ЯХ У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 60 (2023): 164–76. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2023.60.12.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми насильства у молодих сім’ях визначається тим, що стосунки в них перебувають на стадії формування і це вимагає вчасних коректив для попередження кризи сім’ї та її розпаду. Суспільна динаміка розвитку диктує відповідне реагування з боку держави – гаранта розвитку молодої сім’ї як суспільного інституту та як інституту забезпечення відтворення поколінь. Соціальні послуги з профілактики кризи сім’ї в соціальній роботі є також гарантіями держави якості життя молодої сім’ї та її розвитку. Метою статті є розкрити особливості прояву насильства у стосунках молодих сімей та визначити науково обґрунтовані рекомендації до її профілактики. Методами дослідження є: узагальнення опитувань, теоретичний аналіз джерел, синтез, спостереження тощо. Методологічною основою дослідження є комплекс наукових підходів різного рівня для вирішення проблеми:1) Філософський рівень – теорія прав людини і гуманізм. 2) Загальнонаукові підходи – аксіологічний – цінності сім’ї, людини, повага до її прав і гідності, прав членів родини в сім’ї, системний – розуміння сім’ї як системи і робота з усіма членами сім’ї задля профілактики насильства, діяльнісний – вправляння в новій поведінці без насильства; 3) конкретнонаукові підходи: проблемно-орієнтований підхід соціальної роботи, який спрямований конкретно на профілактику насильства в молодій сім’ї, соціально-виховний підхід в соціальній педагогіці як напрям педагогізації всього населення, профілактичний підхід, який вимагає дій на упередження явища, а не на роботу з його проявами і наслідками, ризикоорієнтований підхід щодо попередження можливих небезпек і ризиків щодо насильства в молодій сім’ї тощо. Науковою новизною є те, що обґрунтовано важливість проблеми та досліджено: специфіку молодої сім’ї та насильства у подружніх стосунках; особливості формування й прояву домашнього насильства; характеристики кривдника та жертви; зміст профілактики насильства; доцільні методи й форми попередження й подолання насильства у стосунках молодої сім’ї. Практичного значення дослідженню надає те, що особливості насильства у стосунках сучасних молодих сімей та ефективні підходи до його попередження й подолання досліджено шляхом опитування молодих сімей та проведення анкетування на визначення взаємин у сім’ї на базі громадської організації «Центр Щасливого Батьківства й материнства» у м. Тернополі. Результати: напрями профілактики насильства у молодих сім’ях повинні визначатися з огляду на основні характеристики сімей та з урахування динаміки суспільних тенденцій, що дозволило виділити: просвітництво; правове інформування; підвищення світського і релігійного рівня духовності молодих людей; індивідуальне навчання; вироблення навичок спілкування й вирішення проблем без насильства; застосування технік і прийомів попередження й подолання конфліктних ситуацій. Робота з профілактики насильства у молодих сім’ях це ‒ попередження дій кривдника; захист потенційної жертви; організація позитивного впливу оточення
44
Костіков, І. Ю., В. В. Марійко, Ю. В. Щербакова та ін. "МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСІБ, ЗАГИБЛИХ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: УСПІХИ ТА ПРОБЛЕМИ". Криміналістичний вісник 39, № 1 (2023): 10–28. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-10.
Full textAbstract:
Мета статті – на основі аналізу досвіду проведення молекулярно-генетичних експертиз установами Експертної служби МВС України висвітлити особливості проведення молекулярно-генетичної ідентифікації загиблих осіб в умовах російської збройної агресії проти України. Методологія. Застосовано загальнонаукові (емпіричні і теоретичні) та спеціальні методи молекулярно-генетичних досліджень. Наукова новизна. На основі порівняльного аналізу динаміки проведення молекулярно-генетичних експертиз з ідентифікації трупів невстановлених осіб в установах Експертної служби МВС України у мирний період (2004–2013 рр.), період проведення антитерористичної операції, а згодом операції Об’єднаних сил на Сході України (2014–2021 рр.), з початку повномасштабної російської збройної агресії проти України (2022 р.) і дотепер розглянуто технічні, методичні та організаційні проблеми кожного періоду та досвід їх розв’язання. Акценти зроблено на аналізі викликів, зумовлених стрімким кількісним зростанням молекулярно-генетичних експертиз із ДНК-ідентифікації невстановлених осіб (більш ніж на два порядки, порівняно з мирним періодом) та якісними змінами в проведенні судових експертиз. Основні якісні зміни стосуються характеру запитів, розмаїття станів первинного матеріалу, змін у техніці пробопідготовки, модифікаціях методів виділення ДНК, автоматизації лабораторного дослідження, вдосконалення ДНК-типування, зокрема за методами STR-аналізу та аналізу мітохондріального геному, впровадження експрес-методів ДНК-профілювання, запровадження автоматизованих систем пошуку збігів та оформлення висновків експертів. Висновки. Констатовано, що російсько-українська війна – чи не найбільший виклик для сучасної ДНК-ідентифікації. Засвідчено, що кількість невпізнаних трупів і родичів, що втратили своїх близьких, зростає щодня, створюючи чимраз більше навантаження на установи Експертної служби МВС України та інші державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність. Аргументовано, що особливості вихідного трупного матеріалу для ДНК-ідентифікації у воєнний період полягають у значно більшому різноманітті станів ДНК, зокрема тих, що зумовлюють високі рівні деградації ДНК та більш високі рівні інгібіції ПЛР. Частково це пов’язано з циклічними процесами аеробного та анаеробного розкладу тканин трупів, які виникають внаслідок порушень традицій збереження та поховання загиблих із боку агресора. Приклад Експертної служби МВС України свідчить, що автоматизація процедур виділення ДНК, пробопідготовки для кількісно-якісного аналізу, нормалізації проб, використання найсучасніших технологій і приладів, а також науково обґрунтовані модифікації процедур і методів пробопідготовки, упровадження, адаптація позитивного світового досвіду, в цілому, дозволяє в контексті ідентифікаційних ДНК-досліджень відповідати на виклики часу, зумовлені російською агресією проти України. Наголошено, що Центральний облік генетичних ознак людини дозволяє ефективно проводити пошук збігівміж імовірними родичами та невпізнаними трупами, забезпечує можливість ідентифікації в найкоротші строки навіть в умовах війни. Критичними в умовах війни постають насамперед проблеми, пов’язані із суттєвим скороченням часу оформлення висновку експерта. Значною мірою вони можуть бути розв’язані через гармонізацію роботи ініціаторів судових експертиз, судово-медичних експертів і судових експертів – молекулярних біологів, зокрема на етапах формування запитань у постановах на проведення судових молекулярно-генетичних експертиз та при відібранні зразків біологічного матеріалу – зразків із невпізнаних тіл (останків), родичів загиблих, зниклих безвісти.
45
Клименко, В. А., та О. І. Шейко. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ПРИКЛАДНОЇ СТАТИСТИКИ У ГАЛУЗІ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФОРМУВАЛЬНИХ І СТРИЖНЬОВИХ СУМІШЕЙ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (15 березня 2016): 72–74. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63149.
Full textAbstract:
Ефективність економіки визначається ефективністю використання ресурсів. Один кілограм сталі коштує, приблизно, 7 центів, один кілограм маси автомашини - 7 доларів, літака - 700 доларів, а інтегральних схем - більше 7000 доларів. Інакше кажучи, найбільший внесок серед ресурсів в економіку вносять людські знання, інтелект й інформація.Розвиток технологій у будь-якій галузі визначає необхідність застосування сучасних засобів аналізу даних. Всі основні фізичні закони включають, у більшості випадків, не більш, як три або чотири незалежні змінні й одну залежну. Збільшення складності сучасних процесів, прискорюване впровадження у виробництво нових процесів і матеріалів, не дозволяє використати традиційне однофакторне дослідження, при якому всі фактори, що впливають на процес, фіксуються, крім одного, що досліджується. Це пов'язано не тільки з недостачею ресурсів, але й неможливістю, при такому підході, визначити міжфакторні взаємодії.Зважаючи на це, статистичні методи дослідження стали одним з основних інструментів не тільки у фундаментальних дослідженнях, але й у прикладних технологічних і конструкторських розробках.Статистичні методи сьогодні не тільки найбільш затребувані, але й найбільш прийнятні в галузі ливарного виробництва. Якщо застосування статистичних методів у медицині й біології має такий розмах, що виникла спеціальна наукова дисципліна - биометрика, а в економіці - економетрія, то в ливарному виробництва подібні методи використаються поки в меншому масштабі.Більша технологічна складність і важкоприступність до досліджуваних об'єктів, складність проведення експерименту, велика витрата ресурсів, роблять статистичні методи дослідження найбільш прийнятними в ливарному виробництві, а необхідність постійно прискорюваного вдосконалювання технологічного процесу приводить до їхньої затребуваності.Пошук оптимальних умов є однією з найпоширеніших науково-технічних задач. Вони виникають, коли встановлена можливість проведення процесу й необхідно знайти найкращі (оптимальні) умови його реалізації. Такі завдання називаються задачами оптимізації. Вибір оптимального состава багатокомпонентних сумішей і сплавів, підвищення продуктивності діючих установок, підвищення якості продукції, зниження витрат на її одержання є прикладами задач оптимізації. Для вирішення задач оптимізації раціонально послідовно застосовувати детерміновані (що характеризуються впорядкованою структурою вузлів) і імовірнісні (які не вирішують точно, але дозволяють із достатньою точністю визначити, у яких межах буде змінюватися величина, що шукається, або з якою ймовірністю можна чекати якої-небудь події) методи прикладної статистики.Для опису об'єкта дослідження зручно користуватися поняттям про кібернетичну систему, що називають «чорним ящиком». З однієї сторони у віртуальний закритий ящик входять фактори, котрі дають можливість впливати на процеси, що відбуваються, а з іншої виходять числові характеристики цілей дослідження – параметри оптимізації.При вирішенні задач використаються математичні моделі дослідження. Під математичною моделлю розуміється рівняння, що пов'язує параметр оптимізації з факторами.Кожен фактор може приймати в досвіді одне з декількох значень. Ці значення називаються рівнями. Для полегшення побудови «чорного ящика» й експерименту фактор повинен мати певне число дискретних рівнів. Фіксований набір рівнів факторів визначає один з можливих станів «чорного ящика».Реальні об'єкти звичайно мають величезну складність. Так, на перший погляд, проста система з п'ятьма факторами на п'ятьох рівнях має 3125 станів, а для десяти факторів на чотирьох рівнях їх уже понад мільйон. Виконання всіх цих дослідів практично неможливо. У цьому випадку застосовується планування експерименту.Планування експерименту - це процедура вибору числа й умов проведення дослідів, необхідних і достатніх для вирішення поставленого завдання з необхідною точністю. Планування експерименту передбачає:⦁ прагнення до мінімізації загального числа дослідів;⦁ одночасне варіювання всіма змінними, що визначають процес, за спеціальними правилами - алгоритмами;⦁ використання математичного апарата, що дозволяє формалізувати дії експериментатора;⦁ вибір чіткої стратегії, що дозволяє приймати обґрунтовані рішення після кожної серії експериментів.Виконання досліджень за допомогою планування експерименту вимагає виконання деяких вимог. Основними з них є умови відтворюваності результатів експерименту й керованість експерименту. Якщо повторити деякі досліди через нерівні проміжки часу й порівняти результати (значення параметра оптимізації), то розкид їхніх значень характеризує відтворюваність результатів. Якщо він не перевищує деякої заданої величини, то об'єкт задовольняє вимозі відтворюваності результатів.Планування експерименту припускає активне втручання в процес і можливість вибору в кожному досвіді тих рівнів факторів, які становлять інтерес. Тому такий експеримент називають активним. Об'єкт, на якому можливий активний експеримент, називається керованим.У реальності немає абсолютно керованих об'єктів, тому що на них діють як керовані, так і некеровані фактори. Некеровані фактори впливають на відтворюваність експерименту і є причиною її порушення. Тому, при проведенні експерименту варто максимально мінімізувати вплив некерованих факторів.На кафедрі ливарного виробництва НТУУ "КПІ" вже багато років проводяться дослідження технологічних властивостей формувальних та стрижньових сумішей із застосуванням методів прикладної статистики. Найбільш придатними для цього виявилися побудова математичних моделей за результатами активних експериментів на підставі планів експериментів за ЛПt (лп-тау) послідовностями. ЛПt послідовності – це сімейство квазівипадкових послідовностей, що забезпечують рівномірну відстань між точками на гіперкубі простору експерименту.Будь-який об'єкт описується набором параметрів. Рішення належить паралелепіпеду. Для пошуку найкращого можна переглянути всі точки. Ці точки повинні бути рівномірно розподілені. ЛПt послідовності й забезпечують рівномірну відстань між точками. Можна побудувати куб. Усередині куба програма генерує числа < 1. Тепер можна знайти відповідність між точками в кубі й у паралелепіпеді. Після цього будуємо таблицю випробувань. Виставляємо умови. Вибираємо рішення, що задовольняє всім обмеженням. Будуємо простір припустимих рішень. Шукаємо найкраще.Такий алгоритм дозволяє зменшити кількість експериментів до мінімуму, та при отриманні неадекватної моделі не перебудовувати весь план загалом, а додавати до нього окремі точки, таким чином добиваючись адекватності.За результатами досліджень, що проведені із використанням вищезгаданого алгоритму розроблено методики прогнозування технологічних властивостей формувальних і стрижньових сумішей, опубліковано більше десятка наукових статей та захищено декілька дипломних робіт магістрів.
46
Бологін, Андрій, Юрій Манулін та Георгій Горохов. "Прикладна статистична модель оцінки стратегій технічної експлуатації планера військово-транспортних вертольотів". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 19(26) (8 березня 2024): 156–62. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2023-19-22.
Full textAbstract:
Предмет досліджень полягає в розробці статистичної моделі оцінки діяльності інженерно-авіаційної служби (ІАС) під час застосування різних стратегій технічної експлуатації планера та агрегатів його систем військово-транспортних вертольотів. Для вибору раціональних шляхів впровадження стратегії технічної експлуатації на практиці доцільно підготовку прийняття рішень здійснювати за результатами оцінок, які отримано за допомогою моделі. В основу наукової новизни моделі покладено метод логічного аналізу критеріїв оцінки ефективності діяльності ІАС, а також метод апроксимації напівмарківських процесів у структурі імітаційної моделі системи масового обслуговування. Врахування в прикладній статистичній моделі особливостей технічної експлуатації парку військово-транспортних вертольотів дає змогу отримати науково обґрунтовані рішення стосовно стратегії технічної експлуатації планера та агрегатів його систем.
47
Danilov, Yu, I. Kellier та O. Zadkova. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА З УРАХУВАННЯМ ВИТРАТ НА РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (2020): 53–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.053.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вирішенню актуальної науково-практичної задачі визначення раціональних льотнотехнічних характеристик і конструктивно-компонувальної схеми літального апарата за критерієм ефективності при фіксованій вартості, який враховує ефективність і витрати на досягнення цієї ефективності. Метою статті є розробка методики обґрунтування тактико-технічних характеристик перспективного літального апарата з урахуванням економічного критерію. Результати. Завдання технічних вимог та рівня технічної досконалості дозволили визначити в першому наближенні геометричні та масові характеристики літальних апаратів. За розробленою методикою було визначено раціональні льотно-технічні характеристики літального апарата. Проведений ваговий розрахунок літального апарата. Визначені геометричні та об'ємні розміри літального апарата. Визначені економічні показники. Висновки. Теоретично обґрунтовані тактико-технічні характеристики перспективного літального апарата з урахуванням економічного критерію. Результати можуть бути використані для обґрунтування напрямків розробки перспективних літального апарата
48
Дакі, О., та Сю Бойко. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СУДНОВИХ КОМПЛЕКСІВ". Vodnij transport, № 1(29) (26 лютого 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.14.
Full textAbstract:
З урахуванням недоліків існуючих моделей функціонування об'єктів експлуатації розроблені вимоги до математичної моделі процесу технічної обслуговування і ремонту об'єктів судового обладнання суден. На підставі розроблених вимог обґрунтовані клас моделі та метод моделювання. У статті наведені способи визначення середнього часу відновлення об'єкту суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування та ремонту об'єктів суднових комплексів, що дозволяє отримати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу. Перспективними напрямками подальших досліджень у зазначеній сфері може бути широке коло питань щодо розроблення науково-методичного апарату технічного прогнозування з урахуванням специфіки застосування суднового обладнання в різноманітних умовах використання. Ключові слова: ефективність експлуатації, суднові комплекси, моделювання
49
Дакі, О., та Сю Бойко. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СУДНОВИХ КОМПЛЕКСІВ". Vodnij transport, № 1(29) (26 лютого 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.14.
Full textAbstract:
З урахуванням недоліків існуючих моделей функціонування об'єктів експлуатації розроблені вимоги до математичної моделі процесу технічної обслуговування і ремонту об'єктів судового обладнання суден. На підставі розроблених вимог обґрунтовані клас моделі та метод моделювання. У статті наведені способи визначення середнього часу відновлення об'єкту суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування та ремонту об'єктів суднових комплексів, що дозволяє отримати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу. Перспективними напрямками подальших досліджень у зазначеній сфері може бути широке коло питань щодо розроблення науково-методичного апарату технічного прогнозування з урахуванням специфіки застосування суднового обладнання в різноманітних умовах використання. Ключові слова: ефективність експлуатації, суднові комплекси, моделювання
50
Купчик, Валентин, та Тетяна Мазур. "РОЛЬ ВОКАЛЬНИХ ВПРАВ ПРИ ПОСТАНОВЦІ ГОЛОСУ СПІВАКА". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 21 (7 липня 2024): 65–75. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307970.
Full textAbstract:
Вивчення вокалу є не тільки практикою виконання, а й поглибленим аналізом тонкощів голосу та його можливостей. У цій статті розкривається значення вокальних вправ у формуванні технічної майстерності співака, підкреслюючи важливість індивідуального підходу до кожного аспекту навчання. Глибоке розуміння вокальної анатомії, фізіології голосового апарату та психологічного стану співака є критично важливим для ефективного застосування вокальних вправ. Стаття описує різноманітність методик вокальних тренувань, їх історичне походження та еволюцію, а також сучасні науково-обґрунтовані підходи до вокального навчання. Розширюючи аналіз, стаття також звертає увагу на необхідність інтеграції знань з інших мистецьких дисциплін, щоб забезпечити всебічний розвиток співака. Вона детально розглядає вплив вокальних вправ на розвиток музичного слуху, здатності інтерпретації музики та сценічної присутності. Особлива увага приділяється методам самооцінки та саморозвитку, які допомагають співакам досягати високих результатів у своїй кар’єрі.