Academic literature on the topic 'Національна економіки України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Національна економіки України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Національна економіки України"
1
Каткова, T., Н. Ткачова, K. Київська, О. Добровольська та K. Редько. "ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (2022): 324–34. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3707.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуто визначення сутності економічної безпеки України як основоположного елементу національної безпеки країни. Проаналізовано досвід різних країн у сфері забезпечення економічної безпеки національної економіки. Визначено основні складові елементи економічної безпеки держави та основні проблеми забезпечення економічної безпеки держави в умовах реформаційних змін. Висвітлено особливості механізму державного управління економічною безпекою України, зважаючи на регіональну специфікацію. Проаналізовано, що державна політика, направлена на розвиток економічної безпеки, передбачає формування національної стратегії в напрямі модернізації національної економіки, створення не тільки умов протидії та упередження можливих загроз, проблем і викликів економічної безпеки країни, а й процедур їх подолання та нівелювання за рахунок забезпечення структурного реформування економіки країни, гармонізації законодавчої бази, формування інноваційного розвитку. Подальше зміцнення механізму системи державного управління економічною безпекою країни лежить у площині розроблення законодавчої бази, яка враховуватиме регіональну направленість економіки країни, розвиток кожного окремого регіону в контексті загального розвитку країни, посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, залучення прямих іноземних інвестицій, захисту національних пріоритетів, ефективного державного регулювання. Зважаючи на світовий досвід реалізації систем і моделей економічної безпеки як основоположного і визначального конкурентні переваги держави, запропоновано ефективний механізм визначення і врахування загроз національним економічним інтересам крізь призму регіональної рівноваги, що дозволить урахувати специфіку розвитку економіки регіонів країни, дотримання інтересів регіональної специфікації шляхом розрахунку індексу інклюзивного розвитку регіону і врахування його під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки України. Ключові слова: економічна безпека, державна політика, національна економіка, державне управління, механізми державного управління, зарубіжний досвід. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 19.
2
Добровольська, О., С. Москаленко, Г. Кучер, Г. Скорик та Я. Мудра. "ДО ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (2022): 335–41. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3728.
Full textAbstract:
Анотація. Визначено основні проблеми, які виникають у публічному управлінні фінансово-економічною безпекою України в умовах пандемії COVID-19, можливі наслідки пандемії в аспекті впливу на економічну та національну безпеку. Завдання дослідження — дослідження впливу пандемії коронавірусної інфекції на фінансово-економічну систему України та світову економіку, аналіз загрози біологічного фактора на економічну та національну безпеку України. Предмет дослідження — аналіз проблем публічного управління фінансово-економічною безпекою України в умовах пандемії COVID-19, що є відгуком на актуальні питання для нашої країни: стагнація економіки, інфляція, невирішені проблеми, пов'язані зі зростанням цін на продовольчі товари та погіршенням геополітичної ситуації. Авторами доведено думку про те, що незалежність, стійкість, конкурентоспроможність національної економіки та фінансово-економічна безпека України, залежить, насамперед, від забезпечення економічної безпеки кожного її регіону. У статті авторами розроблено та обґрунтовано положення про те, що публічне управління фінансово-економічною безпекою України в умовах пандемії COVID-19 пов’язано зі зміцненням економічної безпеки регіонів, яке повинно базуватися на вдосконаленні державного регулювання економічного зростання шляхом створення нормативно-правових актів територіального та міжрегіонального планування, спрямованих на підтримання реального сектора економіки та розвиток перспективних технологій, що будуть дієвими в умовах пандемії COVID-19. У статті автори приділили увагу дослідженню теоретичного та практичного значення фінансово-економічної безпеки України та ефективного публічного управління у цій сфері, як невід'ємної складової національної безпеки нашої держави. Ключові слова: національна безпека, економічна безпека, публічне управління, фінансова безпека, пандемії COVID-19.
3
Яциковський, Б., А. Чинчик, С. Голубка, С. Яремчук та Є. Буряк. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 300–306. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251460.
Full textAbstract:
Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.
4
Sribna, Y. V., V. V. Stupnytskyi та N. I. Stupnytska. "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ – ЦИФРОВИЙ ВИМІР". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 385. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202034.
Full textAbstract:
У дослідженні визначено особливості національної безпеки через систему змін державного управління як виклик на інформаційне наповнення соціальних та економічних сторін суспільного процесу. Відслідковано діючу модель державного управління та проаналізовано її вплив на рівень національної безпеки, який потенційно має тенденцію до зменшення через політичну складову суспільного українського процесу. Доповнено теоретичні засади методології державного управління як процесу динамічного розвитку інформаційних знань та відзначено специфіку їх застосування в цьому процесі. Наукова новизна проявляється в дослідженні трансформаційних управлінських процесів у вітчизняному державотворенні та їх впливу на рівень економічної, а відтак і національної безпеки. З 1997 року відслідковано процес розбудови місцевого самоуправління через призму підвищення національної безпеки, виділено й охарактеризовано періоди його реалізації. Вказано економічні мотиви швидкого запровадження об’єднаних територіальних громад та роль фінансового іноземного капіталу і процесу законотворення в реалізації національної безпеки. Основну увагу приділено виявленню загальних та специфічних елементів, які забезпечують зміну потенціалу національної безпеки при реалізації української цифрової економіки. Пояснено вплив економічних й політичних чинників щодо необхідності впровадження та реалізації новітньої управлінської моделі вітчизняного управління на рівні малих територій. Вказано сприйняття таких реформувань місцевим населенням та визначено його роль у захисті національного суверенітету. Змодельовано систему державного дворівневого управління за рахунок реалізації інформаційно-комунікаційних технологій, що відображає вплив цифрових процесів на загальний рівень гарантування національної безпеки України. Подано наукове визначення запровадженої моделі публічного управління місцевими територіями з позиції гарантування національної безпеки. Вивчення даного дослідження дозволить більш повно та всебічно зрозуміти механізми зміни публічного управління на основі цифровізації вітчизняної економіки та прогнозувати зміну рівня національної безпеки України.
5
Генералов, Олександр, та Олександр Романенко. "НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 357–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-78.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню глобальних факторів впливу на економічну безпеку держави та можливі заходи для підвищення економічної безпеки. Основний зміст статті складають теоретичні і практичні аспекти захисту наці-ональної економічної безпеки України. В роботі досліджена сутність поняття «економічна безпека», систематизована інформація про складові національ-ної економічної безпеки, проведено аналіз глобальних факторів впливу на неї, а також проаналізовано основні загрози національній безпеці України. У статті наводяться показники-індикатори, використання яких можливе для відслідковування поточної економічної ситуації і своєчасне виявлення ризи-ків. Проведений аналіз напрямів діяльності з посилення економічної безпеки з боку Міністерства економіки України. Результатом дослідження є визна-чення доступних заходів та надання рекомендацій для подальшого посилен-ня економічної безпеки України з урахуванням глобального впливу пандемії коронавірусу COVID-19.
6
Щербак, А. В. "Національна конкурентна політика - шлях до ефективної економіки України". Економіка і прогнозування, № 1, січень - березень (2020): 32–46.
Find full text
7
Korol, V. S. "ПРАКТИКА І ШЛЯХИ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (2017): 53–60. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.53-60.
Full textAbstract:
Слабкий контроль над органами влади та структурами сприяє розмежуванню економічного простору на офіційний та тіньовий сегменти. Розподіл держави економічного простору на офіційний (соціально-позитивний) та неформальний (соціально-негативний) сегмент базується на якості управління економікою з боку державної влади та контролю: чим вище якість управління, тим нижче нижчий рівень тіньова економіка і навпаки.
 Головна мета статті – проаналізувати фактори, що складають тіньову економіку з сучасним станом економічних інтересів України щодо легалізації національної економіки. Одна з найважливіших проблем сучасного часу України відображена в статті – тіньова економіка, яка паралізувала майже весь спектр національної економіки та є головною перешкодою для подальшого розвитку нашої держави. В статті проводиться аналіз тенденцій, особливостей та стану цього негативного явища в економіці України. Особлива увага звертається на провідну роль держави у подоланні цієї проблеми. Пропозиції та методи захисту – це міграція від подальшого тінізації житлової економіки, а також шляхи виходу з кризи.
8
Dubovich, Ion, Adamovsky Alexander, Khrystyna Vasylyshyn та Vitaliy Soloviy. "Сучасні моделі екологізації економіки: поняття, єдності, суперечності та напрями взаємодії". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 158–64. http://dx.doi.org/10.15421/411831.
Full textAbstract:
Звернено увагу на особливості виникнення та формування сучасних моделей економіки. Наведено поняття та розглянуто єдності, відмінності та напрями взаємодії між різними економіками: екологічною, зеленою, синьою, коричневою, інклюзивною трансформаційною, замкнутого циклу (або циркулярною), біоекономікою, економікою екосистем та біорізноманіття й фізичною економією. Визначено, що ключовим інструментом втілення загальновизнаної у світі концепції сталого розвитку є екологічна економіка. Розглянуто зв’язок між концепціями «зелена економіка» і «сталий розвиток» та з’ясовано, що «зелена економіка – це орієнтована на результат концепція, спрямована на досягнення конвергенції між трьома складовими сталого розвитку», однак стратегії переходу до «зеленої економіки» потребують ґрунтовнішого розроблення економічних важелів на рівні як національних економік, так і окремих секторів. Обґрунтовано необхідність формування нового еколого-економічного мислення та ментальності суспільства, шлях до яких лежить через екологізацію освіти. Визначено спільну мету сучасної економіки, яка полягає у подоланні суперечностей між екологічною та економічною системами, збереженні якості довкілля і раціональному використанні природних ресурсів. З огляду на імплементацію законодавства Європейського Союзу щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища в Україні, обґрунтовано перспективні напрями екологізації освіти і розвитку сучасних моделей економіки. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у визначенні кращих моделей екологізації економіки та розробленні теоретико-методологічної основи, спрямованої на забезпечення практичної реалізації визначених моделей економіки в Україні.
9
Череп, А. В., І. С. Абдулаєв та В. С. Чеховська. "ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ЦІЛІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-16.
Full textAbstract:
Актуальним завданням, що стоїть перед Україною, є обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності та завоювання міцних позицій на міжнародному ринку. Адже забезпечення конкурентоспроможності економіки є пріоритетом для будь-якої держави, яка піклується про своє місце на світовому ринку і своєму економічному зростанні. Рівень інвестицій в значній мірі залежить від економічної привабливості українських підприємств, оскільки конкурентоспроможні підприємства є важливим фактором успіху інвесторів. Формування інвестиційної привабливості країни необхідно для забезпечення її конкурентоспроможності та вирішення соціальних проблем. Ефективне використання прямих іноземних інвестицій в національну економіку може стати важливим фактором прискорення економічного зростання, оптимізації відтворювальної структури економіки, вирішення багатьох інших стратегічних завдань. Накопичені іноземні інвестиції є одним з показників і відображають рівень інтеграції країни в світову економіку, розвиток її зовнішньоекономічних зв’язків і прагнення до створення відкритої експортно-орієнтованої моделі економіки. В цьому відношенні Україна значно відстає від більшості країн з перехідною економікою. Стаття присвячена оцінці поточного стану конкурентоспроможності України та інших країн. Проаналізовано стан і тенденції інвестування в Україну. Проведено аналіз конкурентоспроможності України. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності країни призводить, як наслідок, до збільшення інвестицій. Визначено, що потреба в стійкому економічному зростанні, який сприяє підвищенню продуктивності, залишається критично важливою для підвищення рівня життя. Пропонуються шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Результатом роботи є система пропозицій по збільшенню інвестиційної активності.
10
Pikula, Mykola. "Брекзіт і перспективи формування європейської політичної свідомості в Україні". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 150–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-150-161.
Full textAbstract:
У статті аналізуються сценарії подальшого розвитку ЄС. зокрема «Йдемо тим же шляхом», який має вирішити великі проблеми, зокрема формування внутрішнього ринку, цифрового єдиного ринку, енергетичного союзу, ринку капіталу і оборонного союзу; «Єдиний ринок – перш за все», що передбачає сприяння інноваціям, співробітництву у сферах безпеки, оборони та міграції; «Хто хоче більше – робить більше», який означає, що не всі держави-члени повинні рухатися в однаковому темпі; «Краще менше та краще» («Європа різних швидкостей»), що концентрує зусилля на імплементації певних політичних сфер, але зменшує рівень взаємодії в питаннях, які не приносять прогресу; «Робимо більше і разом», згідно з яким країни-члени передають більше влади, ресурсів і повноважень в прийнятті рішень певному органу. Тут охарактеризовані також основні сценарії власно Брекзіту – «Жорсткий» Брекзіт, «Жорсткий» Брекзіт без підписання угоди, «Відмова від Брекзіту», «Пізній Брекзіт», «Англійський Брекзіт», «М’який» Брекзіт. У статті аналізуються авторські прогнози щодо формування європейської політичної свідомості. Аналізуючи європейську політичну свідомість, автор виокремлює чотири основні перспективи її розвитку: внутрішньо позитивна (засвоєння нашими громадянами європейської культури, опанування спільної європейської історії, знайомство з системою управління ЄС та побудова Європи в Україні), зовнішньо позитивна (формування європейської політичної свідомості, що ґрунтується на паритеті національної та європейської ідентичності за зовнішнього збереження ментальної ознаки «європеєць»), нейтральна (обумовлена збереженням своєрідного статус-кво, коли Україна залишається у сучасному стані невизначеності, недореформованості економіки, політики і соціокультурної сфери, коли фактично слабко сформована як національна, так і європейська ідентичність) та негативна (передбачає погіршення відносин між Україною та ЄС, замороження діалогу щодо Угоди про асоціацію та євроінтеграційного процесу України в умовах поглиблення кризи ЄС). Тут зазначається, що залежно від сценарію подальшого розвитку ЄС та Брекзіту можливі різні наслідки для розвитку та динаміки європейської політичної свідомості на європейському континенті загалом та України зокрема.
Dissertations / Theses on the topic "Національна економіки України"
1
Школа, Вікторія Юріївна, Виктория Юрьевна Школа, Viktoriia Yuriivna Shkola та І. С. Гиренко. "Проблеми інноваційного розвитку економіки України". Thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28231.
Full text
2
Дєєва, Л. К. "Основні напрями розвитку галузевої структури економіки України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10914.
Full text
3
Березін, Олександр Вікторович. "Соціальне підприємництво у стратегії розвитку національної економіки України". Thesis, ФОП Жуков, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2883.
Full text
4
Троян, Марія Юріївна, Мария Юрьевна Троян, Mariia Yuriivna Troian та І. Л. Старків. "Проблеми та перспективи розвитку національної економіки України". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42415.
Full textAbstract:
Структура, напрям та інтенсивність розвитку національної економіки будь-якої країни є важливою запорукою її економічного становища, а відтак і добробуту життя населення. Саме стан національної економіки обумовлює взаємодію всіх економічних суб´єктів і їх зв´язок у процесі господарювання, основна мета якого задоволення потреб суспільства, як у матеріальному, так і в соціальному плані.
5
Садовий, Віктор Олександрович, Виктор Александрович Садовый, Viktor Oleksandrovych Sadovyi та Я. В. Кобзенко. "Зміна структури національної економіки України в сучасних умовах". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15418.
Full text
6
Шацька, М. С. "Роль підприємницьких струкур у розвитку економіки України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14112.
Full text
7
Кириченко, Костянтин Іванович, Константин Иванович Кириченко та Kostiantyn Ivanovych Kyrychenko. "Державне регулювання національної економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73274.
Full textAbstract:
У дисертації розроблено методичні засади врахування впливу якості державного регулювання економіки та ефективності уряду на рівень економічного розвитку країни, визначення часових орієнтирів та економічних наслідків зміни регуляторної спроможності держави, чутливості соціального сектору економіки до регуляторних інтервенцій держави, оцінювання ефективності політичних інститутів в Україні, дослідження стійкості соціо-економіко-політичних взаємозв’язків та внутрішніх взаємозв’язків у системі "економічний – політичний – соціальний розвиток"; визначено концептуальні напрямки реформування системи державного регулювання економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків.<br>In the thesis the methodical principles for consideration of the influence of quality of state regulation of the economy as well as the efficiency of the government on the level of economic development of the country, for definition of timeline guidence and economic consequences of changes in the regulatory capacity of the state, for sensitivity of the social sector of the economy to the state regulatory interventions, for evaluation of the effectiveness of political institutions in Ukraine, for study of the stability of socio-economic and political interconnections as well as of internal interrelations in the system "economic - political - social development" have been developed; the conceptual directions for reforming the system of state regulation of the economy of Ukraine based on socio-economic and political interconnections have been determined. Methodical tooling, concerning integral designation and forecasting of the level of sustainability of socio-economic and political relationships that helps to distinguish the level of balancing of the impact of state regulatory interconnections on the economy, social progress and the efficiency of political institutions, as well as to take into account the system’s interconnections and the complementary impact of economic, social and political development, has been set up. Estimation results have shown that during 2010- 2011 the integral level of sustainability of socio-economic and political interconnections in Ukraine was critical, during 2013-2015 these relationships were quite stable, and in 2012 and during the forecast period 2017-2022 would remain unstable. Time lags have been substantiated, after which the macroeconomic parameters react most noticeably to changes in the regulatory capacity of the state, their significance is predicted in the medium term. According to the results of the study, it has been concluded that the growth of the regulatory capacity of the state positively and without lag affects the balance of the current account to GDP, GDP growth and GDP per capita. The maximum strength of the relationship between this parameter and total government final consumption expenditure in relation to GDP takes place within a lag of 1 year (the effect is direct). Within a delay of 2 years, the growth of the regulatory capacity of the state most strongly and negatively affects the gross accumulation of capital to GDP and the export of goods and services; within a 4-year lag, it affects total reserves most strongly in months of imports (inverse connection) and the ratio of total exports and imports to GDP (direct connection). Within a 5-year lag, the response of the GDP deflator (inverse connection), the import of goods and services, and employment (direct connection) to the growth of the regulatory capacity of the state is most noticeable. The influence of the quality of state regulation of the economy and the effectiveness of the government on the integral indicator of social development and its components, which characterize the demographic situation, level, safety, education and health of the population, social relations and social activity in the country, ensuring gender equality and public trust in institutions, has been substantiated. The study has shown that in Ukraine, the state’s regulatory ability influences demographic indicators, gender equality, and public health parameters to the highest degree. Improving the quality of state regulation of the economy significantly affects the credibility of institutions, social activity and social ties, while increasing the efficiency of government contributes to improving the social development of the country. The approach of distinguishing the efficiency of political institutions of Ukraine which provides an integrated generalization of the parameters of political stability and the absence of violence in the country, the effectiveness of the government, the quality of government regulation, the rule of law, corruption control, taking into account the strength and nature of relations between them has been developed. It has been revealed that in Ukraine the greatest response to political decisions is shown by such indicators as political stability and absence of violence, government effectiveness, quality of government regulation, rule of law, corruption control. Their generalization within the integral indicator and assessment of its dynamics for Ukraine has shown that in 2002-2007 it increased at insignificant rates, in 2007-2014 the tendency changed to downward, and since 2014 – again to an increase. Meanwhile, the absolute value of this indicator for the entire period of 2002-2016 corresponded to a low level. A toolkit has been developed for predicting the influence of the integral level of the sustainability of socio-economic and political interconnections of social development indexes, the effectiveness of political institutions and the elasticity of macroeconomic transformations to changes in the level of regulatory capacity of the state. While forecasting for 2012-2020, increase in the impact of social changes in Ukraine would reduce the integral level of stability of socio-economic and political interrelations, whereas in 2012-2022 it would increase. The impact of economic transformations and the effectiveness of political institutions is positive in both time horizons of forecasting, but the impact force decreases as the forecasting period is prolonged: by a factor of 9 and 2, respectively. The most significant in the medium term would be the impact of economic transformations on political ones, while in the long-term – the impact of political on social ones. The impact of social transformations on economic ones in the medium term would be minimal, while in the long-term, political changes would sustain an economic effect.
8
Коваленко, Євген Володимирович, Евгений Владимирович Коваленко, Yevhen Volodymyrovych Kovalenko та М. С. Малюга. "Основні причини та наслідки тінізації економіки України". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49932.
Full textAbstract:
Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова
економіка, є суттєвою перешкодою в забезпеченні сталого розвитку
вітчизняної економіки. Масштаби тіньової економічної чинять суттєвий
вплив на обсяги і структуру ВВП та призводять до спотворення офіційних
даних про його величину, створюючи реальну загрозу національній безпеці.
Високий рівень тінізації економіки, в свою чергу, вкрай негативно впливає на
імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та
інституційних реформ.
9
Ничипорчук, Л. В. "Перспективи застосування банківського кредиту в контексті розвитку національної економіки України". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62260.
Full textAbstract:
Економічний розвиток країни дедалі більше залежить від її іміджу на
міжнародній арені та участі у глобалізаційних процесах. Щоб досягти певних
економічних зрушень, Україні необхідно подолати фінансові обмеження.
Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні
розвитку виробництва. Найефективніше функціонування кредитних відносин
в економічно обґрунтованих межах передбачає збереження рівноваги між
наявними в суспільстві тимчасово вільними коштами та обсягами ресурсів, які
перерозподіляються за допомогою кредиту. Це актуально в умовах
глобалізації, яка призводить до зростання конкуренції в усіх галузях економіки.
Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повинні
перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення
інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання
розвитку національного виробництва.
10
Кубатко, Вікторія Василівна, Виктория Васильевна Кубатко та Viktoriia Vasylivna Kubatko. "Державна політика детінізації економіки України з урахуванням економіко-екологічних факторів". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72915.
Full textAbstract:
У дисертації удосконалено визначення сутності тіньового сектору національної економіки, систематизовано теоретико-методичне підгрунтя формування державної політики детінізації економіки, удосконалено методичні положення оцінювання рівня тінізації економіки за видами економічної діяльності, втрат бюджетних надходжень та еколого-економічного збитку від функціонування тіньового сектору економіки, виявлено основні детермінанти його формування та напрями концентрації зусиль реалізації державної політики мінімізації економіко-екологічних наслідків його функціонування.<br>В диссертации усовершенствовано определение сущности теневого сектора национальной экономики, систематизированы теоретико-методические основы формирования государственной политики детенизации экономики, усовершенствованы методические положения оценивания уровня тенизации экономики по видам экономической деятельности, потерь бюджетных поступлений и эколого-экономического ущерба от функционирования теневого сектора, выявлены основные детерминанты его формирования и направления концентрации усилий при реализации государственной политики минимизации экономических и экологических последствий его функционирования.<br>The dissertation discusses the scientific and methodical approaches to estimating budget revenues losses from the national economy shadowing. The proposed estimation of national economy shadowing take into accounts such factors as structure of non-formal employment, the aggregate tax burden in national economy, gross value added of one employee. These approaches allow performing better forecasts for filling the budgets of all levels, planning strategic and tactical measures for the implementation of the state policy of shadow economy reduction. It is proposed methodical principles for determining the key drivers of the shadow economy formation by constructing an economic and mathematical model, which measures the dependence of the shadow economy sector from the population welfare, unemployment, tax burden, energy efficiency, prices of the main energy resources, the effectiveness of small and large privatization, and the country's membership in the EU. An empirical study of transition economies has determined priority areas concentration of efforts for implementing the state policy of shadow economy reduction in Ukraine. It is proposed scientific and methodological approaches for assessing the shadow economy levels on the basis of the modified method of loss-making enterprises, which, unlike existing ones, allows us to determine the reliable range (the difference between the maximum and minimum values) of the budget tax revenue losses due to the hidden profitability of the loss-making enterprises. The dissertation discusses the theoretical bases and practical tools for identifying the most relevant measures of realization of the state economic policy directed to the minimization of the environmental consequences of the economic activity shadowing, which, unlike the existing approaches considers the formalizing the environmental taxes rates dependence, the volumes of state investments aimed to environmental protection and the characteristics of the institutional environment on the level ecological and economic damage from national economy shadowing. It was improved the definition of "shadow economy" concept as a system of uncontrolled and unregulated relations, informal and illegal economic relations between state regulatory bodies, producers, employees, consumers and intermediaries, which are realized consciously and/or indirectly, in relation to production, distribution, consumption and exchange goods and services, resulting in economic, social and environmental damage to the state and society. This approach differs from the existing due to expansion of the effects scope of the national economy shadowing, specifying the role and motives of the participants, as well as the forms of relevant economic relations. The dissertation proposes methodological basis for assessing the economic levels of environmental pollution caused by shadow sector, which, unlike the existing approaches, was carried out with account to the environmental damages and shadow economy levels of the corresponding economic sector, as well as the amount of unpaid taxes due to the shadow employment. The application of the modified method of loss-making enterprises for assessing the level of shadow economy has showed that during 2000–2017 in Ukraine the largest share of shadow economy was in the mining and processing industry (on average it fluctuated around 46 % and 39 % of gross output); the medium levels were in construction, wholesale and retail industries (about 35 %), in transport (33 %), the lowest levels were at agriculture (22 %). It was found that foreign direct investments are positively affecting the decrease of shadow economy and 10 % growth in foreign direct investments shrinks the shadow economy by 0,4 %. It is also described the effectiveness of existing economic instruments in the direction of shadow economy sector reduction. To reduce the negative influence shadow economy it is needed to improve the efficiency of the tax bodies in collecting taxes and increase sanctions for tax evasion.
Books on the topic "Національна економіки України"
1
Шемаєва, Л. Г., Я. А. Жаліло та Н. Я. Юрків. Проблеми та перспективи зміцнення стійкості фінансової системи України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.06.
Full textAbstract:
Сучасний глобалізований світ характеризується посиленням турбулентності на фінансових ринках, що формує особливі виклики для забезпечення стійкості національних економік. Мегатренд фінансіалізації, яка характеризується нарощуванням частки фінансових транзакцій та домінуванням фінансового сектору економіки над реальним, відображає кардинальні зрушення у структурі сучасної світової економіки. Флуктуації фінансових ринків суттєво впливають на темпи глобального зростання, а глобальні фінансові потоки детермінують структурні зрушення в національних економіках. Наразі Україна зіткнулася із загостренням зовнішніх ризиків, пов’язаних із різким зростанням волатильності глобальної економіки, яке спостерігалося у першому півріччі 2020 року в умовах поширення пандемії COVID-19, що, на думку багатьох експертів, робить високоймовірним розростання повномасштабної глобальної економічної кризи. Реагування на виклики пандемії зумовило низку радикальних заходів національного рівня, які спричинюють шоковий вплив на національну економіку. Триває й гібридна агресія проти України, яка формує власні виклики щодо фінансової системи. Ці потужні ризики актуалізують розроблення комплексу заходів, орієнтованих на запобігання надмірній фінансовій дестабілізації національної економіки у разі глобальної кризи, послаблення потужності впливу зовнішніх чинників у спосіб зміцнення внутрішніх чинників економічної динаміки. Особливого значення набуває завдання визначення чинників стійкості фінансової системи та обґрунтування рекомендацій стосовно того, як протидіяти зростаючим ризикам. Метою аналітичної доповіді є дослідження проблем забезпечення стійкості фінансової системи України та, на цій основі, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням глобальних викликів та внутрішніх дисбалансів.
3
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.
Full textAbstract:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
4
Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев та ін. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.
Full textAbstract:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
5
Жаліло, Я. А., Я. Б. Базилюк та О. В. Собкевич. Стратегічна ціна російської агресії для економіки України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.05.
Full textAbstract:
Досліджено системний економічний та соціальний ефект гібридної агресії, яку Російська Федерація здійснює проти України з 2014 року. Доведено поєднання прямих втрат природних, матеріальних та людських ресурсів внаслідок окупації частини території України із створенням суттєвих перешкод для економічного та соціального розвитку країни, звуженням можливостей вибору шляхів розвитку. Оцінено адаптивність економіки України до цих негативних наслідків та здійснені кроки щодо їх подолання. Запропоновано бачення засад стратегії послаблення ціни російської агресії для України та зниження чутливості національної економіки до подальших гібридних впливів.
6
Завгородня, С. П. Доступність енергії для населення: проблеми та перспективи. Національний інститут стратегічних досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.04.
Full textAbstract:
Досліджено проблеми забезпечення доступності енергії для населення, що є однією із найбільш актуальних аспектів досягнення Цілі 7 «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх» серед Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року. З огляду на євроінтеграційний вектор розвитку нашої держави, проаналізовано сучасні тенденції забезпечення доступності енергії для населення в державах-членах ЄС і Україні. Визначено інституціональні особливості виявлення та боротьби з енергетичною бідністю в державах-членах ЄС, ключові питання імплементації положень законодавства ЄС і впровадження зарубіжного досвіду в Україні щодо забезпечення доступності енергії для населення. Розраховано на експертів, науковців, фахівців у галузях державного управління, економіки, соціального розвитку і національної безпеки, державних службовців, представників громадських організацій та усіх, хто цікавиться проблемами забезпечення доступності енергії для населення та боротьби з енергетичною бідністю.
7
Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття. УКООПОСВІТА, 2001.
Find full text
8
Дмитрієва, Наталія. Діджиталізація міжнародних економічних відносин: розвиток електронної торгівлі. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/digie.
Full textAbstract:
Досліджено теоретичні й прикладні положення діджиталізації міжнародних економічних відносин на основі розвитку електронної торгівлі в національній економіці. Узагальнено й систематизовано дефініційно-методологічні аспекти тлумачення сутності й генезису електронного бізнесу. Здійснено емпіричний аналіз проблем розвитку електронної торгівлі та їх рішень у різних країнах світу. Зокрема, охарактеризовано механізми роботи систем е-торгівлі в ЄС і оцінено можливості їх застосування на вітчизняному ґрунті. Подано рекомендації щодо активізації е-торгівлі в Україні через застосування інституційно-організаційних і правових механізмів, що передбачає імплементацію європейського інструментарію. Рекомендовано економістам, фахівцям зі сфери електронної торгівлі, підприємцям-практикам, юристам.
Book chapters on the topic "Національна економіки України"
1
Андрєєва, Віта. "CRITERIA AND INDICATORS OF THE FINANCIAL SECTOR DEVELOPMENT STRATEGY OF UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-8.
Full textAbstract:
Фінансовий сектор України є основою сталого розвитку економіки та повинен сприяти підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці. Фінансовий ринок включає грошовий ринок, ринок капіталу та валютний ринок. Національний банк працює на фінансовому ринку, щоб досягати цілей монетарної політики. Він пропонуємо банкам кредити та розміщуємо депозитні сертифікати, купує та продає цінні папери та іноземну валюту. Саме так він впливає на вартість грошей та управляє інфляцією через трансмісійний механізм.
2
Романенко, Є. О., В. М. Кочетков, and О. О. Кочеткова. "ОРГАНІЗАЦІЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-19.
Full textAbstract:
Значення і роль банківської системи визначаються насамперед принциповими змінами в національній економіці. Політика НБУ спрямована на досягнення встановленого рівня інфляції, підтримку стійкості національної валюти і посилення стабільності банківської системи. Цілями грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення врівноваженого платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання кризових явищ в економіці в умовах сталого розвитку. Забезпечити стабільність національної валюти можна лише за умови стійкості функціонування банківської системи. Найважливіше завдання банківського менеджменту полягає у тому, щоб у межах виробничо-господарської цільової системи знайти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком і ліквідністю. Для успішного функціонування банку і забезпечення його стійкості в умовах глобалізації важливим є розроблення відповідної стратегії управління ризиком. Мета процесу управління ризиками полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику.
3
Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.
Full textAbstract:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
4
Баженова, Олена, та Валерія Вінс. "ВПЛИВ ЦІНОВОЇ КОН’ЮНКТУРИ НА СВІТОВИХ СИРОВИННИХ РИНКАХ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ОКРЕМИХ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ЕМПІРИЧНІ АСПЕКТИ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.02.
Full textAbstract:
У статті проведене емпіричне дослідження взаємозв’язку основних макроекономічних індикаторів функціонування національних економік окремих сировинних країн Східної Європи (України, Молдови та Білорусі) та цінової кон’юнктури на світових ринках сировини. Аналіз результатів оцінювання побудованих з цією метою економетричних моделей засвідчив існування залежності між індексом світових цін на сировинну продукцію, що становить значну частку експорту, та економічним зростанням у досліджуваних країнах Східної Європи. Це сигналізує про необхідність кардинальної трансформації моделі економічного розвитку даних країн в контексті інтенсифікації виробництва, стимулювання експорту товарів з вищою доданою вартістю та посилення інноваційної складової зростання, структури національного експорту та, як наслідок, гарантування національної конкурентоспроможності.
5
Овсюк, Н. В., І. І. Афанас’єва, and В. І. Славінський. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ЗА МСФЗ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-4.
Full textAbstract:
Ураховуючи нову парадигму співробітництва світових країн у сфері цифрових технологій, сучасні форми цифрового співробітництва на базі використання фінансовим сектором економіки віртуальних валют повинні стати потужним каталізатором для досягнення цілей сталого розвитку. Нині у світі, а також в Україні існують такі основні проблемні питання щодо здійснення операцій із віртуальними валютами: відсутність їхнього правового статусу та методики обліку, неврегульованість бази оподаткування. Обов’язковою умовою для облікового визнання віртуальної валюти є визначення її правового статусу. Незважаючи на зростання популярності віртуальної валюти, у МСФЗ досі не затверджено спеціальних роз’яснень щодо її обліку. Ураховуючи необхідність регулювання операцій, пов’язаних із віртуальною валютою, запропоновано напрями облікового забезпечення, які можуть впливати на вартість бізнесу суб’єктів господарювання. Операції з купівлі-продажу віртуальної валюти відповідно до законодавства розцінюються як діяльність, яка має на меті отримання прибутку, а тому фактично є підприємницькою діяльністю, яка підлягає оподаткуванню. Технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, відкривають багато перспективних можливостей щодо вдосконалення фінансових аспектів сталого розвитку світової економіки.
Conference papers on the topic "Національна економіки України"
1
Миськів, Галина. "ЗОВНІШНІ ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-29.10.2021.v1.02.
Full text
2
Шевченко, І. Ю. "Гармонізація як новітній підхід до державного регулювання розвитку малосуб’єктних галузей національної економіки (на прикладі автомобільної промисловості України)". У EFFECTIVE PUBLIC AND MUNICIPAL ADMINISTRATION: THEORY, METHODOLOGY, PRACTICE. EU EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-005-6-10.
Full textReports on the topic "Національна економіки України"
1
Цифрова економіка : збірник матеріалів ІІ Національної науково-методичної конференції. Chair Д. Г. Лук’яненко. КНЕУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3565.
Full textAbstract:
Матеріали ІІ Національної науково-методичної конференції, проведеної на базі Інституту інформаційних технологій в економіці за участю Наукового парку КНЕУ, розкривають сутність трансформацій сучасної економіки, швидкого розвитку цифрових технологій та їх впровадження в секторах промисловості, бізнесі та державному управлінні для підвищення їх ефективності, конкурентоздатності, забезпечення сталого національного розвитку, зростання обсягів виробництва високотехнологічної продукції та благополуччя населення України.
2
Цифрова економіка. Chair Д. Г. Лук’яненко. КНЕУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2870.
Full textAbstract:
Матеріали Національної науково-методичної конференції, проведеної на базі Інституту інформаційних технологій в економіці за участю Наукового парку КНЕУ, розкривають сутність трансформацій сучасної економіки, швидкого розвитку цифрових технологій та їх впровадження в секторах промисловості, бізнесі та державному управлінні для підвищення їх ефективності, конкурентоздатності, забезпечення сталого національного розвитку, зростання обсягів виробництва високотехнологічної продукції та благополуччя населення України.
3
Яшин, Вадим Олександрович. Кадровий склад Східного відділу "VINETA": персоналії та біографічні розвідки (до постановки питання). Ужгородський національний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5777.
Full textAbstract:
У статті досліджено деякі етапи життєвого шляху співробітників Східного спецвідділу «VINETA» міністерства освіти і пропаганди нацистського Райху та факти їхньої біографії. До роботи у відділі було залучено дуже різних і непростих, з огляду на їхні біографії, людей. Це й письменники, відомі учасники революційних подій 1917-1920 років в Україні, Грузії, Білорусі, Прибалтиці тощо, учасники національних еміграційних організацій, офіцери національних збройних формувань в складі Вермахту. Значна частина колишніх співробітників спецвідділу продовжила свою діяльність і після війни в галузі політики, економіки та культури. З огляду на такий неординарний кадровий склад, організатори спецвідділу, вочевидь, ставили перед ним також й інші, значно більші завдання перспективно-політичного характеру. Пропоноване дослідження здійснювалося, у тому числі, на основі нових, розсекречених документів радянських секретних служб.