Academic literature on the topic 'Небезпечний чинник'

У статті розглядаються основні питання підстав встановлення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні і протиправні діяння, що вчиняються щодо земельних ресурсів. Актуальним визнається виявлення соціально-правової зумовленості кримінально-правової норми та визначення залежно від її змісту, конкретних соціальних умов, які складалися і існують сьогодні. Своєю чергою норми, якими встановлюється кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні посягання на земельні ресурси, потребують теоретичного осмилення і розуміння з позиції її соціальної зумовленості та змісту. Необхідність дослідження цього питання зумовлена також конституційним закріплення положення про те, що земля є головним елементом довкілля, основним національним багатством країни і знаходиться під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України). Зазначений конституційний припис є належною базою для здійснення правової охорони земельних ресурсів не тільки як складової частини навколишнього природного середовища, але й як об’єкта права власності та господарювання. Детермінанти суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси можуть мати різноманітний характер. Практика свідчить, що такі посягання можуть супроводжуватися не тільки банальним забрудненням земель відходами життєдіяльності людини, а й великими промисловими аваріями, наприклад, катастрофою на Чорнобильській атомній станції, що сталася у 1986 році. Через цю антропогенну проблему виникла нагальна потреба скоротити площу земель, придатних для проживання та сільськогосподарського виробництва. Аналіз процесу причинності, детермінанти злочинності, механізму злочинної поведінки, який проводився вченими-кримінологами, дає змогу використати весь арсенал науки для дослідження такого специфічного об’єкта, як причина кримінально-протиправних посягань на земельні ресурси та зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за скоєння таких посягань. Найбільш глибоке і комплексне дослідження підстав і принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь було пов’язане зі спробою побудувати на підставі загальної концепції ролі та з урахуванням соціальних функцій кримінального права раціональну систему принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, а також визначити зміст кожного із цих принципів. З огляду на систему принципів криміналізації доцільно розглядати і соціальну зумовленість кримінально-правової заборони суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси. Але при цьому необхідно враховувати особливості землі як особливого об’єкта природи, господарювання та права власності.

У статті встановлено, що криміналізацією є процес діяльності законодавця з оцінки індивідуальних форм суспільно небезпечної поведінки, що має своїм результатом внесення до закону про кримінальну відпові- дальність норм, які забороняють конкретні форми цієї поведінки. Проведений аналіз соціальної обумовленості криміналізації порушень у сфері земельних відносин в Україні та виокремлені чинники криміналізації, такі як екологічний, економічний, правовий, організаційний, політичний. Констатовано, що усунення або обмеження таких детермінантів є завданням запобігання зазначеним суспільно небезпечним посяганням. У сукупності всі вони виступають достатньою підставою для визнання діяння караним і для подальшого законодавчого закріплен- ня кримінально-правових заборон у законі про кримінальну відповідальність

В даній статті розглядаються питання розробки теоретико-методологічних основ інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в умовах гібридної війни на сході України. Розглянуто потенційно небезпечні об’єкти критичної інфраструктури на сході України, які можуть стати джерелом чинників надзвичайної ситуації воєнно-техногенного походження в разі можливого ураження боєприпасами під час ведення бойових дій. Це може призвести до виникнення ефекту доміно та втрат серед населення і особового складу ЗС України та інших збройних формувань. Ланцюгова реакція небезпечних наслідків може викликати екологічну катастрофу на Донбасі, яка за масштабами може перевищити рівні впливу застосування зброї масового ураження. Проведено інформаційний аналіз розташування об’єктів критичної інфраструктури відносно лінії розмежування в зоні проведення операції об’єднаних Сил. Розроблено модель класифікації можливих загроз для об’єктів критичної інфраструктури.

Наведено деякі моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів, які враховують розсіювання шкідливих викидів у атмосфері та навколишньому середовищі з використанням нормального розподілу Гауса. Виявлено основні чинники техногенного впливу, які виникають при аваріях і катастрофах на сховищах нафтопродуктів. З'ясовано особливості розсіювання шкідливих викидів у атмосфері, визначено розподіл концентрації забруднювачів у атмосфері під факелом точкового джерела, а також висоту початкового підйому димового факела. Наведено моделі прогнозування процесу розсіювання шкідливих викидів у навколишньому середовищі, які є інструментами для кількісного оцінювання небезпечних чинників техногенного впливу й навантажень на людину та навколишнє середовище.

У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.

Стаття присвячена визначенню основних засад профілактики злочинів, що вчиняються при порушенні правил безпеки. Зазначається, що не кожна аварія або інші негативні наслідки на транспорті або виробництві є результатом злочинного порушення правил безпеки, але механізм порушення спеціальних правил безпеки, їх детермінанти, в основному, збігаються. Ситуація і, наприклад, тран-спортний засіб як джерело підвищеної небезпеки виступають зовнішнім фоном, умовою вчинення злочину. Лише поведінкою суб’єкта (людський фактор), що взаємодіє із ситуацією і джерелом підвищеної небезпеки, загроза, що призводить до суспільно-небезпечних наслідків, реалізується в дійсності. Необхідно зазначити, що причини порушень правил безпеки полягають у невідповідності особистості (або її поведінки) вимогам ситуації або стану технічного засобу, тобто кореняться в суперечності між цими сторонами. Таким чином, об'єктивні чинники сприяють створенню кордону, меж, в рамках яких особа може вибрати як неправильний (необережний), так і правильний (тобто не порушує інтересів суспільства) варіант поведінки. Психологія порушення правил безпеки, складається із діалектичного співвідношення дефектів свідомості, що виражається в зневажливому ставленні до безпеки на транспорті або виробництві, до життя і здоров'я людей, та психофізіологічних станів особистості. Зазначене дозволяє зв’язати необережні дії порушників з сутністю вини, як негативним (недостатньо уважним) ставленням суб’єкта до виконуваних ним обов’язків. Взаємодія «небезпечної ситуації – людського фактору – джерела підвищеної небезпеки» вимагає триєдиного вектору профілактичної діяльності через нейтралізацію небезпечного потенціалу ситуації, мінімізацію «людського фактору» та врахування небезпечних властивостей джерела підвищеної небезпеки.

У статті досліджено питання соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за посягання на атрибути України та з’ясовано доцільність існування окресленої норми в Особливій частині КК України. Встановлено, що держава змушена застосовувати кримінально-правові заходи впливу до осіб, які вчиняють наругу над державними символами, тому вказане діяння відповідає підставі криміналізації – врахування можливостей системи кримінальної юстиції в протидії тим чи іншим формам антисуспільної поведінки та як їх складова наявність матеріальних ресурсів для реалізації кримінально-правової заборони. В даному випадку держава просто зобов’язана знаходити можливості (в тому числі матеріальні ресурси) для застосування даних заходів впливу. Доведена відповідність розглянутого нами діяння всім основним підставам криміналізації (суспільна небезпечність, типовість та достатня розповсюдженість, суспільно небезпечних діянь, необхідність впливу кримінально-правовими заходами, врахування можливостей системи кримінальної юстиції в протидії даній формі антисуспільної поведінки, співрозмірність позитивних та негативних наслідків криміналізації). Констатовано, що діяння у вигляді наруги над державними символами є суспільно небезпечним, типовим та достатньо розповсюдженим, потребує впливу кримінально-правовими заходами (з урахуванням можливостей кримінальної юстиції), а позитивні наслідки його криміналізації переважають негативні. Сама ж криміналізація цього діяння проведена з урахуванням принципів конституційної адекватності, системно-правової несуперечності, процесуальної здійсненності правосуддя, безмежності закону і ненадмірності заборони, домірності санкції й економії репресії, принципу визначеності і єдності термінології та не супере чить принципу міжнародно-правової необхідності і допустимості. Все це доводить, що досліджуване діяння повністю відповідає всім основним підставам та принципам криміналізації.

Лінійна частина газопроводів є потенційно небезпечним об’єктом і має значний енергетичний потенціал, що здатний негативно впливати на довкілля. Чинники аварійного ризику призводять до відмов магістральних газопроводів. Метою статті є дослідження аварійного ризику під час експлуатації магістральних газопроводів. Розглянуто послідовність проведення аналізу ризиків небезпеки, вплив чинників аварійного ризику, що призводять до відмов магістральних газопроводів. Теоретичне дослідження аварійного ризику показує, що його аналіз є комплексним складним завданням і складається з чотирьох етапів: визначаються основні потенційні небезпеки, характерні магістральним газопроводам; здійснюється аналіз і кількісна оцінка можливих наслідків від прогнозованих аварій; розраховується інтенсивність ймовірностей аварійних подій. Тільки комплексне застосування методів оцінки ризику виникнення аварійних ситуацій дозволяє розробляти та обґрунтовувати ефективні заходи щодо підвищення безпеки їх експлуатації. Здійснено прогнозування впливу технологічних та природно-кліматичних чинників на розподіл інтенсивності аварій. Розрахунок локальних значень інтенсивності аварій для кожної ділянки траси дасть змогу одержати розподіл питомої частоти аварій вздовж трубопроводу.

Правила безпечного виконання електромонтажних робіт завжди було актуальним, адже безпосередньо стосується збереженню життя та здоров’я працівників. В статті розкрите питання умов праці електромонтажних робіт, їх безпечне проведення. Особлива увага приділена питанням успішного та якісного виконання електромонтажних робіт, а також чинникам які призводять до травм та ушкоджень. Проведено аналіз виконання робіт на висоті згідно з яким висунуті рекомендації роботодавцю для врахування наявних небезпечних та шкідливих виробничих чинників. Для більшого розуміння небезпечності електромонтажних робіт було визначено ризики їх утворення, тобто моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій.

Досліджено важливу проблему ерозії ґрунтів. Виконано аналіз методів дослідження ерозійних процесів та головних чинників, що призводять до ерозії ґрунтового покриву сільськогосподарських земель. Визначено, що одним з основних чинників виникнення ерозії ґрунтів є рельєф місцевості, а саме такі його характеристики, як крутизна, експозиція і довжина схилів. Ці характеристики часто об'єднують і називають топографічним чинником, який найповніше відображає вплив рельєфу на ерозійні процеси. Запропоновано використовувати геоінформаційні технології для оцінювання ступеня еродованості земель. За даними топографічного знімання з допомогою пакету програм Surfer створено цифрову модель рельєфу ділянки фермерського господарства, що розташована в Рогатинському районі Івано-Франківської області. За результатами цифрового моделювання розроблено карти крутизни та експозиції схилів. На підставі цих карт за розробленими алгоритмами визначено довжини схилів для кожної точки цифрової моделі та складено карту ерозійного потенціалу, яка дає змогу виділити найбільш ерозійно небезпечні ділянки досліджуваної території. На підставі карт крутизни та експозиції схилів розроблено карту освітленості території. Ця карта також є важливим джерелом інформації про потенційно небезпечні з погляду поширення ерозійних процесів ділянки земної поверхні. Використовуючи можливості пакету програм Surfer, створено карти пластики рельєфу, на яких виділено опуклі та увігнуті форми земної поверхні. З опуклих форм рельєфу відбувається стікання води в увігнуті, де відбувається накопичення змитого ґрунту. Карти пластики рельєфу дають змогу докладніше проаналізувати прояви ерозійних процесів на досліджуваній території. Такі карти можуть бути використані під час оцінювання ділянок сільськогосподарського призначення та розроблення показників для визначення вартості землі. З усіх чинників ерозії найнебезпечнішими є зливові паводки, які поширені в Прикарпатті. Визначено, що на розподіл опадів по території великий вплив має її рельєф, експозиція схилів, висотне положення місцевості. Для розрахунку зливового стоку на підставі генетичної формули стоку розроблено алгоритм визначення об'єму паводкового стоку за ЦМР. Запропоновано застосовувати геоінформаційні технології для створення моделей ерозійних та гідрологічних процесів. Розроблені карти крутизни та експозиції схилів, ерозійного потенціалу та освітленості території, карти пластики рельєфу формують базу даних для здійснення комплексного моніторингу стану сільськогосподарських угідь, підвищення ефективності їх використання та охорони земель від впливу негативних процесів.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі – розкриття особливостей впливу чинників на тривалість евакуації під час пожежі дітей різних груп мобільності з будівель закладів середньої освіти з інклюзивним навчанням. За 2015-2020 роки кількість інклюзивних класів в закладах загальної середньої освіти України збільшилася майже у 7 разів. При цьому показник інклюзії досі залишається низьким у порівнянні з аналогічними показниками країн ЄС, що свідчить про збереження тенденції до активного розвитку в майбутньому. Для нашої держави інклюзивна освіта є інноваційним явищем, тому при її впровадженні виникає чимало проблем. Однією із найсуттєвіших є низький рівень заходів із забезпечення пожежної безпеки. При цьому ризик травматизму під час пожежі в учнів з особливими освітніми потребами є вищим, ніж у інших учасників навчального процесу. Інформація, наведена в чинних нормативних документах, не дає можливості виконувати розрахунки параметрів руху змішаних потоків, що складаються із дітей різного віку та груп мобільності в процесі евакуації під час пожежі. У науковій літературі експериментальні та аналітичні дослідження закономірностей руху змішаних потоків, характерних для закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням, висвітлені недостатньо. Відтак, дослідження питань пожежної безпеки в закладах з інклюзивним освітнім середовищем, зокрема вивчення параметрів руху евакуаційних потоків у цих закладах, є актуальним завданням. Ідея роботи полягає у нормуванні вимог пожежної безпеки до евакуаційних шляхів і виходів в закладах загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням шляхом встановлення закономірностей руху людських потоків, що складаються з дітей різних груп мобільності. Мета роботи полягає у розкритті особливостей впливу чинників на тривалість евакуації при пожежі дітей різних груп мобільності як наукового підґрунтя підвищення ефективності забезпечення пожежної безпеки закладів середньої освіти з інклюзивним навчанням. У роботі виконано аналіз методів розрахунку часу евакуації, регламентованих чинним законодавством, та встановлено відсутність у нормативних документах та науковій літературі даних, які б відображали закономірності руху змішаного потоку із дітей шкільного віку різних груп мобільності. Обґрунтовано необхідність формування емпіричної бази даних параметрів руху евакуаційних потоків в закладах середньої освіти з інклюзивним навчанням як наукового підґрунтя забезпечення нормування вимог пожежної безпеки до евакуаційних шляхів і виходів у цих закладах. Шляхом проведення натурних спостережень визначено індекси ЕРІ (Evacuation Performance Index) для евакуаційних потоків змішаної мобільності. Встановлено, що найменше значення ЕPI на горизонтальних ділянках, поворотах та при проходженні через дверні прорізи характерне для потоків, що складаються із 90% учасників групи мобільності М1 та 10% групи мобільності М4 (0,52 на горизонтальних ділянках, 0,4 на поворотах, та 0,17 при проходженні через дверні прорізи), а на сходах – для потоків, що складаються із 90% учасників групи мобільності М1 та 10% групи мобільності М3, які пересуваються на 2 опорах (0,42 під час руху сходами вниз і 0,38 під час руху сходами вгору). Отримані результати дали змогу обґрунтувати склад евакуаційних потоків для проведення подальших натурних спостережень. За результатами натурних спостережень встановлено залежність швидкості та інтенсивності руху учнів на горизонтальних ділянках, сходах та через дверні прорізи від щільності потоку та визначено значення показників 0 j V , j a та Oj D для евакуаційних потоків різних вікових груп та часток учасників мобільності М3 та М4. Виведено залежності значень 0 j V і j a від відсоткового складу учасників руху груп мобільності М4 та М3. Встановлено співвідношення між середнім значенням тривалості основних дій для різних вікових груп на початковому етапі евакуації. Підраховано, що присутність у навчальному приміщенні 10% учнів групи мобільності М4 (із загальної кількості 20 учнів) збільшує тривалість початкового етапу евакуації в середньому на 21% для учнів молодшого шкільного віку та майже на 50% для учнів середнього та старшого шкільного віку. Присутність 10% учнів із числа глухих збільшує тривалість початкового етапу евакуації в середньому на 19% для учнів молодшого шкільного віку та майже на 50% для учнів середнього та старшого шкільного віку. За допомогою використання фотозйомки з глибинним масштабом із застосуванням комп’ютерних графічних редакторів встановлено емпіричні залежності площі горизонтальної проекції учнів закладів загальної середньої освіти від їх віку. Із використанням отриманих даних виконано розрахунки часу евакуації із будівлі закладу середньої освіти за спрощеним аналітичним методом та за індивідуально-потоковою моделлю. Отримані результати порівняно із результатами розрахунку часу евакуації учнів 100% групи мобільності М1. Встановлено, що за наявності у складі евакуаційних потоків 10% учнів груп мобільності М4 (1 поверх) та М3 (2-3 поверхи) час евакуації зростає на 25,76%. За допомогою статистичних методів прогнозування обґрунтовано ефективність використання ігрових методів підготовки до початкового етапу евакуації із будівель закладів середньої освіти, в тому числі і з інклюзивним навчанням. Запропоновано концепцію тематичної квест-кімнати, яка дає широкий діапазон можливостей як для учнів закладів освіти з інклюзивним навчанням, так і для науковців, що займаються дослідженням безпеки життєдіяльності в цих закладах.

Савченко С. О. Моніторинг якості та безпеки зберігання зерна на елеваторах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник Г. Ф. Дударєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 76 с.
UA : Дана робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту, містить 16 таблиць та 1 рисунок. Перелік використаних літературних джерел складає 71 найменування. Об’єкт дослідження – показники безпеки сої фуражної на протязі зберігання її на потужності ТОВ «Промтехагроторг». Мета роботи – впровадження системи моніторингу сої фуражної за показниками безпеки впродовж всього терміну зберігання на потужності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехагроторг», на основі системи НАССР, як інструмента управління безпечністю кінцевої харчової продукції. В ході дослідження встановлено, що найдієвим і екологічно безпечним інструментом захисту сої фуражної від небезпечних біологічний та хімічних чинників є впровадження системи НАССР. При тривалому зберіганні зерна в елеваторах силосного типу металевої конструкції та поліетіленових рукавах показники вологості та засміченості не перевищували критичну межу (14%) та були менш вразливими до зараження комірними шкідниками і токсиноутворюючими грибами. Мікологічні показники та вміст пестицидів в зерні протягом всього циклу зберігання відповідали нормативним вимогам. Новизна роботи – у дослідженні позитивної практики від впровадження на зернозберігаючій потужності товариства з обмеженою відповідальністю «промтехагроторг» системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори.
EN : This work is set out on 76 pages of printed text, contains 16 tables and 1 figure. The list of used literary sources is 71 items. The object of the study is the safety indicators of soybean forage during its storage at the capacity of Promtehagrotorg LLC. The purpose of the work is to implement a soybean feed monitoring system for safety performance throughout the shelf life of Promtehagrotorg Limited Liability Company, based on the HACCP system, as a tool for managing the safety of final food products. The study found that the most effective and environmentally friendly tool for the protection of soybean feed from hazardous biological and chemical factors is the implementation of the HACCP system. In the long-term storage of grain in silos of metal-type silos and polyethylene sleeves, moisture and clogging indices did not exceed the critical limit (14%) and were less susceptible to infection by collar pests and toxin-forming fungi. Mycological parameters and pesticide content of the grain throughout the storage cycle comply with regulatory requirements. Novelty of work - in the study of good practice from the introduction of the grain liability capacity of Promtehagrotorg Limited Liability Company system of analysis of dangerous factors and control at critical points - a system that identifies, assesses and controls dangerous factors.