To see the other types of publications on this topic, follow the link: Негативна напруга.
Journal articles on the topic 'Негативна напруга'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Негативна напруга.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Терещенко, Л. А., та Т. М. Булгакова. "ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ НЕГАТИВНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ У СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (24 квітня 2024): 98–103. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.18.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема самотності, яка є актуальною та має глобальні масштаби, що обумовлюється її значною поширеністю в сучасному науково-технологічному та інформаційному світі. Особливо гостро проблема самотності постає перед молоддю. Дослідження показують, що особливо значущою ця проблема виявляється в юнацькому віці, коли молода людина ототожнює своє Я з життєвими цінностями, інтересами, поглядами і психологічно дистанціюється від батьків. У статті виокремлено негативну і позитивну самотність в юнацькому віці. Основними аспектами виникнення самотності в юнацькому віці є: соціальна ізоляція, емоційна самотність, конфлікти в сім'ї, соціальний тиск, особистісні особливості, технологічна самотність. Визначені особистісні характеристики самотніх юнаків. Надані діагностичні методики для виявлення наявного рівня почуття самотності в юнацькому віці. Представлено тренінгову програму з подолання негативного переживання самотності в юнацькому віці, яка складається з 4 компонентів: діагностичного, тренінгового, корекційного і рефлексивного компонентів. Основними завданнями програми є: послідовне подолання особистісних властивостей та характеристик, які провокують виникнення негативної самотності; корекції нервово-психічної напруги; формування навичок релаксації; формування в учасників тренінгу навичок усвідомлення власних негативних переживань та навчання засобів подолання їх негативних наслідків через рефлексію; формування навичок гармонійної міжособистісної взаємодії з оточуючими через адекватну оцінку ситуації та розвиток позитивної Я концепції особистості учасників тренінгу.
2
Магац, Мирон, Іван Городецький, Зеновій Гошко, Андрій Гнатов та Юрій Дацюк. "Дослідження генераторної установки під дією вібрацій автомобільного двигуна". Bulletin of Lviv National Environmental University. Agroengineering Research, № 26 (21 грудня 2022): 134–39. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2022.26.134.
Full textAbstract:
Досліджено напрями розвитку та підвищення вимог до автотранспортних засобів, які суттєво впливають на темпи розширення підприємницької діяльності в аграрній сфері. А це відповідно: їхня надійність, продуктивність комфортність управління та високі економічні та екологічні показники. Доведено, що на вищеперелічені характеристики автомобілів значною мірою (особливо в продукуючих і акумулюючих енергетичних засобах), впливає система енергопостачання та енергоспоживання.
 В основному сучасні автомобілі використовують системи енергопостачання постійного струму, з напругою від 12 до 24 В, до складу яких входять: генератор, акумуляторна батарея та регулювальні елементи, тобто регулятори напруги. Для контролю й захисту бортової електромережі автомобіля використовуються запобіжники та різного роду реле. Вимогою для генераторних установок (вітчизняних чи зарубіжних виробників) є їхнє налаштування на віддачу електронної енергії (номінальної величини) за мінімальних обертів вала двигуна (850–900 об./хв). Цей процес можливий завдяки підвищенню передатного числа приводу пасової передачі. Доведено, що за підвищення передатного числа вище 3 скорочується її експлуатаційний період та збільшується навантаження на обертові маси самого генератора. Злагоджена робота генераторної установки з акумуляторною батареєю веде до акумулювання електричного заряду (на різних режимах роботи двигуна), необхідного для забезпечення бортової електромережі автомобіля постійно стабільною напругою. Досліджено, що недостатня напруга (нижче 12 В), сприяє недозаряду батареї та утрудненому запуску двигуна, а відповідно підвищена – до перезаряду та скорочення її терміну експлуатації. Така енергетична нестабільність також негативно впливає й на роботу: електронного обладнання, електроприладів, освітлення та сигналізацій сучасного автомобіля.
 Відповідно до викладеного ми пропонуємо частково вирішити проблеми зменшення навантаження на систему «генераторна установка + акумуляторна батарея» бортової електромережі автомобіля і, відповідно, підвищити економічні та екологічні показники двигуна. Нами прийнято рішення щодо встановлення в бортову електромережу автомобіля незалежного генератора, укомплектованого постійними магнітами, який працює від вібрацій двигуна внутрішнього згоряння.
3
Гречин, Д., та І. Дробот. "Дослідження відхилень напруги в мережі електропостачання підприємства при експлуатації електрообладнання". Bulletin of Lviv National Environmental University Agroengineering Research, № 27 (19 січня 2024): 61–69. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2023.27.061.
Full textAbstract:
У праці визначено проблему рівня напруги у споживачів та допустимі межі зміни напруги. Відхилення рівня напруги від номінального значення має негативний вплив на споживачів електроенергії: електроосвітлення, електродвигуни, електротехнологічні установки та ін. Одна з основних причин зниження напруги у споживачів – це втрати напруги в мережі електропостачання. Аналіз публікацій показав актуальність проведення досліджень електричних мереж для забезпечення кращих техніко-економічних показників. Сучасні дослідження проводяться за допомогою моделювання. Завданням дослідження є побудова структурно-математичної моделі системи електропостачання підприємства в середовищі MATLAB/Simulink та аналіз спадів напруг у мережі. Мета роботи – за допомогою побудованої моделі дослідити спади напруг у мережі. У роботі побудовано структурно-математичну модель мережі електропостачання підприємства. Проведено дослідження роботи лінії 10 кВ на спад напруги у лінії. Проведено дослідження роботи трьох кабельних ліній 0,4 кВ почергово на спад напруги. У лінії КЛ2 спад напруги перевищував 5 %, у цій лінії збільшили переріз і знов провели дослід – спад напруги був меншим за 5 %. Проведено дослід одночасної роботи трьох фідерів із номінальним навантаженням. Аналіз показав, що, як у попередніх дослідах, втрати напруги були в межах допустимих втрат, а в лінії КЛ2, як і зазначалося раніше, втрати перевищували допустимі, але зміна перерізу кабелю вирішує цю проблему.
 Спочатку проведено аналіз щодо лінії КЛ1. Цю лінію ми досліджували при номінальному режимі від 0 до 1,2 . Втрати напруги в цій лінії були в межах допустимих втрат, а саме 274,5 В. Згодом було проведено спостереження спадів напруги і на лінії КЛ2. Аналіз щодо цієї лінії також здійснено при номінальному режимі від 0 до 1,2 . У підсумку відхилення напруги було більше, ніж допустимі норми. Щоб це усунути, було вибрано кабель з більшими перерізом, відхилення напруги було в допустимих межах – від -5 % до +5 %. Досліди лінії КЛ3 показали, що втрати напруги були в допустимих межах втрати, а саме – 5 %. Лінія також працювала при номінальному режимі. У лінії КЛ4 втрати напруги були дуже малі, спостереження лінії також було здійснено при номінальному режимі від 0 до 1,2 . При п’ятому досліді до кабельних ліній КЛ2 – КЛ4 було підключено одночасно все навантаження. Аналіз показав, що в лініях КЛ3 і КЛ4 втрати напруги були в межах допустимих втрат, а в лінії КЛ2, як і зазначалося раніше, втрати перевищували допустимі, але зміна перерізу кабелю вирішує цю проблему.
4
Лісовський, С. В., З. Я. Дорофєєва, Вячеслав Валентинович Тришин та Ю. Г. Якусевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ КЕРУЮЧИХ ВПЛИВІВ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА РЕЖИМ НАПРУГИ В СИСТЕМІ ВЗАЄМОДІЇ «БЕРЕГ – СУДНО»". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2023): 169–76. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.17.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження керуючих впливів електрообладнання електричної мережі на режим напруги в системі взаємодії «берег –судно» для підвищення ефективності електропостачання підприємства водного транспорту. Поставлена мета досягається шляхом дослідження схеми заміщення через ділянки передачі електроенергії в системі взаємодії «берег –судно». Встановлено, що в якості таких ділянок передачі електроенергії в означеній системі можна розглядати, по-перше, ділянку від електроживлення до трансформатора, по-друге, силовий понижуючий трансформатор, по-третє, стандартний морський електричний кабель. Доведено, що у системі взаємодії між берегом та судном конденсаторна батарея та понижуючий трансформатор мають важливу роль у керуванні реактивною потужністю. Конденсаторна батарея компенсує реактивну потужність у мережі, а понижуючий трансформатор впливає на контроль реактивної потужності. Обидва методи керування мають однаковий за модулем, але протилежний за знаком, вплив на режим напруги під час перехідних процесів, що визначає різницю в їх впливі на систему. Найбільш суттєвим результатом дослідження є розробка схем заміщення через ділянки передачі електроенергії в системі взаємодії «берег –судно» з урахуванням запропонованих рівнянь для опису керуючих впливів електрообладнання електричної мережі. При цьому визначено, що негативний вплив, який контролюється батареєю конденсаторів, може негативно вплинути на режим передачі електроенергії. Зменшення напруги призводить до зниження виробленої батареєю конденсатора потужності пропорційно до квадрату напруги, що може призвести до недостатньої реактивної потужності в системі живлення та подальшого зниження напруги. Управління понижуючим трансформатором має позитивний вплив. Це означає, що зміна напруги в мережі на 1% викликає зміну споживання реактивної потужності на 2%. Таким чином, керуючий вплив понижуючого трансформатора має подвійний вплив на режим напруги в передачі: позитивний, який сприяє стабілізації напруги, та негативний, який перешкоджає зворотному регулюванню напруги. Ключові слова: керуючий вплив, електрообладнання, електрична мережа, режим напруги, система взаємодії «берег –судно», схема, фідер
5
Зайцев, Є., В. Кучанський та І. Гунько. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ТА ЕЛЕКТРОУСТАКОВАННЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (13 червня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.027.
Full textAbstract:
Дедалі частіше в літературі зустрічаються поняття локальних електричних мереж або microgrid. Сучасні локальні електричні системи (ЛЕС) України є складовою частиною розподільних електричних мереж енергопостачальних компаній. Локальна електрична мережа являться розподільною електричною мережею або її частиною, в якій в якості джерел енергії використовуються джерела розосередженого генерування, що використовують нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії. Дослідженням показників якості електричної енергії в ЛЕС присвячені роботи як багатьох вітчизняних, так і іноземних вчених. Всі вони акцентують увагу на тому, що напруга у вузлах мережі з ВДЕ під час експлуатації може бути меншою або більшою граничних допустимих значень. Так само гармонійні складові струмів і напруг – можуть мати понаднормовані відхилення. Відомо, що в електричних мережах 3–35 кВ з ізольованою нейтраллю відбуваються процеси, які негативно позначаються на роботі електромагнітних пристроїв. Наприклад, середній термін служби трансформаторів напруги (ТН) часто не перевищує 3–5 років. До причин, які викликають пошкодження електрообладнання, можна віднести ферорезонансні перенапруги, комутаційні перенапруги, перехідні процеси, зміщення нейтралі, наявність постійної складової магнітного потоку в ТН при автоколивальних процесах в мережі. Значна кількість пошкоджень обладнання в мережах з ізольованою нейтраллю викликана ферорезонансом. Це явище викликає перенапруги або надструми, на вплив яких обладнання не розраховане і від яких воно не захищене. Крім того, ферорезонанс виникає частіше, ніж інші види впливів. Він особливо небезпечний тим, що може тривати довго. Показано, що підвищення надійності енергетичного обладнання є засобом підвищення надійності електропостачання споживачів. Це потребує розбудову та розвиток гібридних мереж з одночасним забезпеченням реконструкції і модернізації вже існуючого електроенергетичного устаткування ОЕС України та використання в його структурі відповідних засобів контролю основних контрольно-діагностичних параметрів.
6
Дакі, Олена Анатоліївна, Ю. Г. Якусевич, В. В. Тришин та В. В. Колесник. "РОЗРОБКА ПІДХОДІВ ДО ФІЛЬТРАЦІЇ НЕАКТИВНОЇ ТА АКТИВНОЇ НАПРУГИ НА ШИНАХ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ В СУДНОВІЙ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ СИСТЕМІ". Vodnij transport, № 2(38) (11 грудня 2023): 252–59. http://dx.doi.org/10.33298/10.33298/2226-8553.2023.2.38.26.
Full textAbstract:
Метою статті є розробка підходів до фільтрації напруги на шинах живлення в електроенергетичній системі судна, що дозволяє забезпечити повне усунення гармонійних складових струму і напруги в будь-яких живильних електричних мережах, як з нескінченними генеруючими потужностями, так і порівнянними з потужністю, споживаною навантаженням, при будь-яких, як лінійних, так і нелінійних навантаженнях. Поставлена мета досягається шляхом розробки двох підходів до фільтрації неактивної та активної напруги на шинах електропостачання в судновій електроенергетичній системі. Встановлено, що одним з характерних рис сучасних суднових електроенергетичних систем є те, що вони містять значну кількість обладнання, такого як випрямлячі, інвертори, перетворювачі частоти і блоки безперебійного живлення, в яких вольт-амперні характеристики є нелінійними. Це обладнання генерує більш високі гармоніки струму і напруги, що негативно впливає на мережу живлення змінного струму. Ці гармоніки можуть спричинити резонансні явища в електроенергетичній системі судна, порушити роботу спеціальної комп'ютерної техніки, апаратів релейного захисту й автоматики, а також прискорити старіння ізоляції основного електрообладнання, що в результаті знижує надійність електропостачання споживачів автономного об'єкта. Тому все більша увага приділяється розробці засобів та методів активного керування генерацією та розподілом електроенергії згідно з певними вимогами, для забезпечення необхідної якості електроенергії та усунення взаємодії паралельно працюючого обладнання зі сторони живильної мережі. Найбільш суттєвим результатом є , по-перше, визначений спосіб генерації компенсаторного струму в електромережу, який забезпечує повну компенсацію неактивних складових струму споживача, по-друге, підхід до фільтрації напруги на шинах живлення, що забезпечує спільну роботу різко змінних потужних навантажень з електроприймачами, чутливими до спотворень напруги. Отже, встановлено, що використання навіть базових систем управління якістю електроенергії дозволяє забезпечити значне підвищення продуктивності мережі електропостачання, що стосується зокрема зварювального обладнання. Ключові слова: суднова електрична система, електрична мережа, струм, активна та неактивна напруга, лінійне та нелінійне навантаження, фільтрація.
7
Пілецький, Віктор. "Психологічні особливості стресових реакцій здобувачів вищої освіти". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(58) (2022): 171–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-171-179.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей стресових реакцій здобувачів вищої освіти.Визначена, що студенти відчувають помітний вплив стресу в сесійний період, в процесі підготовки та складанні іспитів, передбачений навчальним процесом у вищому навчальному закладі.Аналіз поняття «стрес» в науковій літературі дає можливість виокремити основні напрямки дослідження даної проблеми: стрес як ситуація або її характеристики, які вимагають додаткової мобілізації і змін в поведінці людини; стрес як стан, який об’єднує велику кількість фізіологічних та психологічних проявів; стрес як негативні наслідки пережитих людиною гострих переживань, які порушують дієздатність і здоров’я людини.Визначено, щоекзаменаційний стрес займає одне з перших місць серед причин, що викликають психічну напругу у студентів. В той же час слід зазначити, що екзаменаційний стрес не завжди носить шкідливий характер, набуваючи властивостей дистресу. У певних ситуаціях психологічна напруга може мати стимулююче значення, допомагаючи студенту мобілізувати всі свої знання і особистісні резерви для вирішення поставлених перед ним навчальних завдань. Ключові слова: стрес, стресові реакції, стресові стани, здобувачі вищої освіти.
8
Sahara, A., V. Budko, M. Budko та O. Kozachuk. "РОБОТА ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ ПРИ НАПРУГАХ НА ШИНАХ ВИЩЕ ДОПУСТИМИХ НОРМ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (17 квітня 2022): 53–59. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68)836.
Full textAbstract:
Зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергосистемі України посилює проблему підтримки параметрів електричної енергії в межах допустимих норм, визначених діючим стандартом. З погляду цього питання в роботі проаналізовано параметри фотоелектричної станції, що підключена до центральної електромережі з метою видачі електричної енергії протягом року. Результати аналізу реальних даних роботи станції підтвердили наявність проблем перевищення напруги в точці підключення фотоелектростанції до центральної електромережі. Проаналізовано можливість підтримки параметрів електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності фотоелектричної станції за рахунок застосування буферних електрохімічних акумуляторів, що дають змогу накопичувати електричну енергію, яка приводить до підвищення напруги мережі, та віддавати накопичений запас на споживача при нормованих значеннях напруги в точці підключення. 
 Для оцінки ефективності запропонованого підходу проведено аналіз роботи фотоелектричної станції з урахуванням обмежень центральної мережі щодо якості електричної енергії. Визначено об’єми електричної енергії, яка віддається в мережу на підвищеній напрузі. Встановлено, що застосування буферного електрохімічного акумулятора сприяє стабілізації параметрів вихідної електроенергії від фотоелектростанції в мережу, що зменшує негативний вплив на найближчих споживачів. Проведено оцінку рентабельності застосування буферного акумулятора в складі мережевої фотоелектростанції та показана доцільність створення оптимізаційної моделі вибору необхідної ємності, що дасть змогу зменшити капіталозатрати такого рішення.
 Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах статистичного аналізу даних діючої фотоелектричної станції, теоретичних і практичних засадах.
9
Sahara, A., V. Budko, M. Budko та O. Kozachuk. "РОБОТА ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ ПРИ НАПРУГАХ НА ШИНАХ ВИЩЕ ДОПУСТИМИХ НОРМ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (17 квітня 2022): 53–59. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68).53-59.
Full textAbstract:
Зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергосистемі України посилює проблему підтримки параметрів електричної енергії в межах допустимих норм, визначених діючим стандартом. З погляду цього питання в роботі проаналізовано параметри фотоелектричної станції, що підключена до центральної електромережі з метою видачі електричної енергії протягом року. Результати аналізу реальних даних роботи станції підтвердили наявність проблем перевищення напруги в точці підключення фотоелектростанції до центральної електромережі. Проаналізовано можливість підтримки параметрів електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності фотоелектричної станції за рахунок застосування буферних електрохімічних акумуляторів, що дають змогу накопичувати електричну енергію, яка приводить до підвищення напруги мережі, та віддавати накопичений запас на споживача при нормованих значеннях напруги в точці підключення. 
 Для оцінки ефективності запропонованого підходу проведено аналіз роботи фотоелектричної станції з урахуванням обмежень центральної мережі щодо якості електричної енергії. Визначено об’єми електричної енергії, яка віддається в мережу на підвищеній напрузі. Встановлено, що застосування буферного електрохімічного акумулятора сприяє стабілізації параметрів вихідної електроенергії від фотоелектростанції в мережу, що зменшує негативний вплив на найближчих споживачів. Проведено оцінку рентабельності застосування буферного акумулятора в складі мережевої фотоелектростанції та показана доцільність створення оптимізаційної моделі вибору необхідної ємності, що дасть змогу зменшити капіталозатрати такого рішення.
 Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах статистичного аналізу даних діючої фотоелектричної станції, теоретичних і практичних засадах.
10
Горішний, М. П. "Вольт-амперні характеристики, релаксаційні властивості і фоточутливість плівок політіопентацену". Ukrainian Journal of Physics 56, № 11 (2022): 1203. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.11.1203.
Full textAbstract:
Вперше спостерігали гістерезис темнових вольт-амперних характеристик (ВАХ) плівок політіопентацену (ПТП), товщиною 1540 нм у сендвічних комірках ІТО(ПТП)Ag при кімнатній температурі і напругах 0–10 В. Встановили, що при негативній полярності ІТО-електрода густина темнового струму J зменшується до стаціонарного значення із сталими часу τ1 = 10 с і τ2 = 150 с. При позитивній полярності цього електрода після спаду J з τ1 = 10 с спостерігається його зростання з τ2 = 150 с. Часовізалежності J, густини струму короткого замикання Jsc, фотоструму Jph і алгебраїчної суми Jsc + Jph зумовлені релаксаційними змінами величини просторових приелектродних зарядів. Фоточутливість S0 плівок ПТП при освітленні монохроматичним світлом 1,51 еВ (об'ємна фотогенерація) у п'ять разів більша від такої для світла 1,77 еВ (приелектродна фотогенерація). Приелектродна фотогенерація характеризується горизонтальною і лінійно зростаючою дільницями залежності S0(V), що зумовлені, відповідно, лінійною і квадратичною змінами Jsc + Jph від напруги V. Для об'ємної фотогенерації ця сума зв'язана із V лінійною залежністю.
11
Tukaiev, Sergii, Svitlana Fedorchuk, Liudmyla Chikina та ін. "Статичні електричні потенціали в біологічно активних зонах шкіри обличчя за умов формування емоційного вигорання в студентів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (30 січня 2019): 178–85. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-178-185.
Full textAbstract:
Статичні електричні потенціали (СТЕП) у біологічно активних зонах шкіри (БАЗ) відображають рівень фонової активації мозкових структур і рівень психічного стресу. Мета дослідження – виявити зв’язки СТЕП у симетричних біологічно активних зонах шкіри обличчя з рівнем емоційного вигорання в студентів. Виявлена зворотна кореляція між формуванням емоційного вигорання й рівнем електричного потенціалу шкіри в правих білявушних БАЗ (r s = - .43, р < .05) відносно долоні як референтної ділянки. Знайдено кореляції між розвитком стадії опору вигоранню та фоновими СТЕП у правих і лівих лобних БАЗ (відповідно, r s = - .44 і r s = - .47, р < .05) і СТЕП у лівій лобній БАЗ після впливу негативних кадрів телевізійних новин (r s = - .50, р < .01). Це вказує на те, що формування емоційного вигорання знижує передпускову (до початку експерименту) емоційну напругу й відповідь, тобто силу реакції, на «зовнішні» негативні емоційні стимули. Отримані дані свідчать про те, що електродермальні потенціали можуть служити об’єктивними критеріями формування емоційного вигорання.
12
Лагутін, Г. І., О. В. Сальник, С. В. Скіпор та І. І. Кулинич. "Аналіз можливості застосування вольтододаткових трансформаторів як засобів компенсації коливань напруги в системах електропостачання стаціонарних військових аеродромів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 130–36. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.17.
Full textAbstract:
В статті проведений аналіз причин коливань напруги, які виникають в системах електропостачання стаціонарних військових аеродромів, та негативних наслідків для споживачів від ненормативних показників якості електроенергії. На підставі проведеного аналізу розглянуті способи регулювання напруги в системах електропостачання та розроблені пропозиції щодо застосування регульованих вольтододаткових трансформаторів як засобів компенсації коливань напруги в системах електропостачання стаціонарних аеродромів Повітряних Сил.
13
Лизан, Игорь Ярославович, Валентина Владимировна Шевченко та В.В. Бирюков. "Широтно-импульсное преобразование напряжений как фактор повышения ресурса электронагревателей парогенераторного цикла блока АЭС". Научные труды Донецкого национального технического университета, серия "Вычислительная техника и автоматизация" (ISSN 2075-4272) 18, № 169 (2010): 121–25. https://doi.org/10.5281/zenodo.3880646.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Лизан И.Я., Шевченко В.В., Бирюков В.В. Широтно-импульсное преобразование напряжений как фактор повышения ресурса электронагревателей парогенераторного цикла блока АЭС // Научные труды Донецкого национального технического университета, серия "Вычислительная техника и автоматизация" (ISSN 2075-4272), № 18(169). - Украина, Донецк: ДонНТУ, 2010. - С. 121-125. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530956] На основании опыта эксплуатации электронагревателей парогенераторного цикла атомных электростанций установлено негативное влияние на их ресурс режима циклических включений. Рассмотрены альтернативные варианты коммутационных режимов. Обоснована целесообразность применения регуляторов на основе IGBT-схем в режиме широтно-импульсного преобразования напряжения при коммутации силовых цепей электронагревателей. <strong>Ключевые слова:</strong> электронагреватель, ресурс, парогенераторный цикл, регулятор напряжения, широтно-импульсное преобразование, моделирование. На сайте издательства: сборник, статья - открыть pdf РИНЦ (elibrary.ru): сборник, статья <strong>Українською</strong>: [Лизан І.Я., Шевченко В.В., Бірюков В.В. Широтно-імпульсне перетворення напруг як фактор підвищення ресурсу електронагрівачів парогенераторного циклу блоку АЕС (рос.) // Наукові праці Донецького національного технічного університету, серія "Обчислювальна техніка та автоматизація" (ISSN 2075-4272), № 18(169). - Україна, Донецьк: ДонНТУ, 2010. - С. 121-125. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530956] На підставі досвіду експлуатації парогенераторного циклу атомних електростанцій встановлено негативний вплив режиму циклічних вмикань на їх ресурс. Розглянуто альтернативні варіанти комутаційних режимів. Обгрунтована доцільність застосування регуляторів на основі IGBT-схем в режимі широтно-імпульсного перетворення напруги при комутації силових ланцюгів електронагрівачів. <strong>Ключові слова:</strong> електронагрівач, ресурс, парогенераторний цикл, регулятор напруги, широтно-імпульсне перетворення, моделювання. <strong>In English:</strong> [Lizan I.Ya., Shevchenko Valentina.V., Biryukov V.V. (2010) Latitudinal-impulse voltages conversion as a factor in increasing the life of electric heaters of the steam generator cycle of the NPP unit (rus.) / Scientific Works of Donetsk National Technical University, Series "Computer Engineering and Automation" (ISSN 2075-4272), 18 (169), рр. 121-125. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530956] The cyclical method of turning on is cause of decrease the ground to use of electrical heaters in cycle of steam-naking in section of the NPP unit. It is developed analysis of the existing circuits of a variable voltage pulse converters for electrical heaters of the nuclear power stations. The rationality of application of the voltage regulator circuit which based on IGBT is proved. <strong>Keywords:</strong> electrical heater, ground to use, cycle of steam-naking, voltage regulator, latitudinal-impulse voltage converter, modeling.
14
Приймич, Андрій. "Чорний піар у виборчих процесах сучасності". Grani 27, № 2 (2024): 109–15. http://dx.doi.org/10.15421/172438.
Full textAbstract:
Актуальність. Технології «чорного піару» вже давно використовуються в політичних кампаніях по всьому світу, включаючи і Україну. Проте, важливо розуміти, що використання «чорного піару» може мати негативні наслідки, такі як зростання політичної напруги, поглиблення ділових конфліктів та підірвання довіри до політичних інституцій. Відтак, метою дослідження є розгляд сутності, понять, еволюції та основних факторів розвитку «чорного піару» у виборчих процесах, а також оцінка сучасних наукових досліджень з даної теми. Результати. У статті з’ясовано сутність, поняття, еволюцію та ключові фактори розвитку «чорного піару» у виборчих кампаніях, а також його компоненти як складові політичного процесу. Проведено огляд сучасних досліджень щодо проблематики чорного піару в політичних процесах. Висновки. У науковій літературі термін «чорний піар», який широко використовується у виборчих процесах, може мати різне тлумачення в залежності від контексту. У першому сенсі, він описує сукупність стратегій та методів, що використовуються для досягнення політичних цілей. Це може включати в себе маніпуляції, дезінформацію та інші тактики, спрямовані на зміну громадської думки або на керування перцепцією. У другому сенсі, чорний піар може бути розглянутий як частина виборчого маркетингу, де використовуються негативні методи для дискредитації супротивників або підвищення своєї власної популярності. Сьогодні поняття «чорного піару» дійсно може бути розмитим через різноманітність визначень та підходів до його розуміння. Тим не менше, відомо, що чорний піар включає в себе намагання дискредитувати або зіпсувати репутацію особи, партії або організації за допомогою негативної інформації, фейкових новин або інших засобів.
15
Царенко, Микола, та Лариса Калашнікова. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ СКАНУВАННЯ ДЛЯ КТ І КПКТ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД". Біомедична інженерія і технологія 1, № 17 (2025): 69–80. https://doi.org/10.20535/.2025.17.328322.
Full textAbstract:
Rомп’ютерна томографія (КТ) та конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ) революціонізували медичну візуалізацію, забезпечуючи високоточні тривимірні (3D) анатомічні моделі для діагностики, планування лікування та хірургічної симуляції. Точність цих моделей значною мірою залежить від параметрів сканування, таких як товщина зрізу, просторове розрішення, доза опромінення, напруга, час експозиції та алгоритми реконструкції. Оптимізовані параметри можуть підвищити якість зображень та точність сегментації, тоді як неоптимальні налаштування можуть спричиняти артефакти, знижувати анатомічну точність та негативно впливати на клінічні результати. КПКТ широко використовується в стоматології та щелепно-лицевій хірургії завдяки нижчій дозі опромінення та високій просторовій роздільній здатності, тоді як КТ переважно застосовується для комплексної анатомічної оцінки через кращу контрастність м’яких тканин. Вибір параметрів сканування має забезпечувати баланс між чіткістю зображення та безпекою пацієнта. Дослідження показали, що оптимальна товщина зрізу 0.075–0.125 мм у КПКТ та 0.5–1.25 мм у КТ забезпечує найкращі результати сегментації. Доза опромінення також має бути ретельно скоригована: для КПКТ зазвичай достатньо 0.1–0.3 мЗв, тоді як для КТ рекомендовано 2–5 мЗв. Значення напруги 80–100 кВ для КПКТ і 100–120 кВ для КТ допомагає зменшити артефакти затвердіння променя, зберігаючи контрастність. Однією з головних проблем у візуалізації КТ/КПКТ є наявність артефактів, включаючи розсіювальні артефакти, артефакти затвердіння променя, артефакти руху та часткові об’ємні артефакти. Цей огляд містить комплексний аналіз параметрів сканування КТ і КПКТ, узагальнює оптимальні налаштування для різних клінічних застосувань. Завдяки покращенню протоколів сканування та використанню сучасних методів зниження артефактів можна значно підвищити точність і надійність анатомічних моделей, що забезпечить кращі діагностичні та терапевтичні результати
16
Маліцька, Лоліта Борисівна. "Соціально-психологічна адаптація студентів до умов навчання". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 3 (27 червня 2022): 163–81. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v3i.7492.
Full textAbstract:
Адаптація студентів до специфічних умов навчання у вищому навчальному закладі у більшості випадків відбувається стихійно. В цьому складному питанні рідко застосовуються певні засоби та заходи регуляції і психічного забезпечення навчального процесу. Швидка втома і висока нервово-психічна напруга у студентів часто пов’язана з принципово новими умовами навчання, проживання, темпу життя, організації праці та відпочинку, відсутністю індивідуального підходу, гіперінформацією на фоні збільшення вимогливості викладачів, збільшенням загального навантаження і зниженням адекватних можливостей організму, що створює замкнене коло, поглиблюючи негативні впливи на психічне і фізичне здоров’я особистості.
17
Шарапова, Олена. "НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ НА ПРОЦЕС СПЕРМАТОГЕНЕЗУ В ЯЄЧКАХ ЩУРІВ". Health & Education, № 3 (18 вересня 2023): 51–53. http://dx.doi.org/10.32782/health-2023.3.9.
Full textAbstract:
Фактори, що суттєво впливають на здоров’я робітників модернізованих підприємств металургійної, хімічної, гірничодобувної галузей України, представлені в даній роботі. Електромагнітне поле є одним із таких шкідливих факторів. Метою даного дослідження було визначення дії електромагнітного поля високої напруги низької частоти на статеві органи щурів-самців і, відповідно, кількості дегенеративних форм сперматозоїдів, що формуються в результаті мітотичних і мейотичних порушень на стадії пізніх сперматид. Щури-самці в кількості 50 особин були опромінені електромагнітним полем напругою 750 кВт, частотою 50 Гц і потужністю 10 кВ/м на електропідстанції «Дніпровська» в м. Дніпрі. Клітини з тваринами були розташовані на відстані 75 м від поверхні землі. Контрольна група склала 10 тварин. Тварини були виведені з експерименту на 14-тій, 30-тій, 45-тій, 90-тій, 120-тій добі. Гістологічні препарати були виготовлені з блоків, морфологічне пояснення результатів яких виконано на мікроскопі “LEICA CME”. Особливу увагу приділено оцінюванню поліморфізму статевих клітин, тому що дегенерація статевих клітин залежала від їх модифікації та відбувалася в результаті клітинної диференціації. Відсоток нормальних і дегенеративних форм сперматозоїдів підраховувався на 100 клітин. Патологічні процеси розвивалися в яєчках щурів у процесі сперматогенезу під впливом ЕМП високої напруги низької частоти, що призвело до модифікації та дегенерації сперматозоїдів внаслідок дискоординованих мітотичних і мейотичних ділень. Репродуктивна функція в експериментальних тварин була порушена. Це є ефектом кореляції з «горизонтальним переносом» генів, що пояснюється діючою теорією в сучасній еволюційній біології. У процесі дослідження доведено, що при збільшенні терміну опромінення електромагнітним полем кількість дегенеративних клітин збільшилась від 20 до 83 %, що було підтверджено статистично. Дегенеративні форми сперматозоїдів виглядали схожими на клітини з подвійними центріолями та подвійними джгутиками, що пояснювалося збільшенням вмісту ДНК у голівках статевих клітин і дисбалансом в апараті тиску на рівні хромосом. Дія електромагнітного поля високої напруги низької частоти в яєчках щурів призвела до набряку інтерстиціальної тканини внаслідок дискоординованої циркуляції крові в органі. Інтерстиціальний набряк призвів до зменшення середнього діаметра сім’яних канальців від 0,241±0,063 до 0,232±0,081 мм і до зменшення загальної площини сперматогенної тканини, що також було підтверджено статистично. Одержані результати показали негативний ефект електромагнітного поля на морфологію статевих органів щурів-самців взагалі та на процес сперматогенезу зокрема.
18
Aloshyna, Alla, Valentyna Romaniuk та Viktoriya Petrovych. "Фактори зовнішнього середовища, що впливають на стан просторової організації тіла сучасної людини". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(60) (29 грудня 2022): 33–41. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-04-33-41.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Згідно з даними спеціальної літератури, просторову організацію тіла розуміють як єдність морфологічної, біомеханічної та функціональної організації людини, що відбивається в її «габітусі». Просторова організація тіла характеризується біогеометричним профілем постави, біомеханікою стопи, формою тілобудови, пропорціями й типом конституції, топографією сил різних м’язових груп. Розпов- сюдження порушень просторової організації тіла серед осіб працездатного віку зумовило підвищений інтерес науковців до цього питання. Мета статті – вивчення та систематизація факторів, зовнішнього середовища, що впливають на стан просторової організації тіла сучасної людини. Методи дослідження. Теоретичний аналіз спеціальної літератури передбачав використання низки таких методів, як реконструкція, аперципіювання, аспективний аналіз, герменевтичний та критичний аналіз. Результати роботи. На стан просторової організації тіла людини безпосередньо впливає зовнішнє середовище. Повсюдне впровадження автоматизації й механізації трудомістких робіт сприяє скороченню сфери застосування ручної праці. Однак є чимало професій, де робота пов’язана з величезною фізичною напругою, що негативно впливає на хребет, який відіграє роль опорного майданчика. Несприятливо відображається тривале перебування у вимушеному становищі (за письмовим столом, у машині, постійна або тривала напруга у випадку «стоячих професій»), а також неправильна поза тулуба та некоординована робота м’язів під час піднімання й перенесення вантажів. Сьогодні на проблему «комп’ютерних синдромів», що виникають (зорового, тунельного або синдрому зап’ясткового каналу, синдрому тривалого статичного навантаження), звернули увагу педагоги, психологи, ергономісти, фахівці фізичної куль- тури. Аналіз науково-методичної літератури вказує на необхідність програмування корекційно-профілактичних занять, спрямованих на корекцію порушень постави, підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави у фронтальній та сагітальній площинах, підвищення рівня фізичної підготовленості осіб зрілого віку.
19
БЕДАН, Вікторія. "ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ГАДЖЕТ-АДИКЦІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (11 травня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.1.
Full textAbstract:
У статті надано результати емпіричного дослідження актуальної на теперішній час проблемі, що пов’язана з інтернет-залежністю сучасної молоді, зокрема дослідженню смарт-залежності (гаджет-залежності) осіб підліткового віку. Проведено теоретичний аналіз сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців присвячених проблематиці Інтернет-залежності сучасної молоді. Проаналізовано наслідки надмірного використання смартфонів, гаджетів та перебування в мережі для психічного та фізичного здоров’я дітей. Визначено, що надмірне використання електронних гаджетів сприяє порушенню опорно-рухового апарату, що характеризується пошкодженням м’язів, сухожиль, нервів шиї, плеча, передпліччя, кисті, больовим відчуттям у долоні, слабкістю онімінням та порушенням моторного контролю та погіршення зору. Метою статті є презентація результатів дослідження смарт-залежності і підлітковому віці. Встановлено, що підлітки з високим рівнем смарт-залежності мають проблеми з концентрацією уваги, погіршення зору, неприємні відчуття в області шиї, передпліччя. Спостерігається тенденція до компульсивної поведінки, домінують тривога, дратівливість, конфліктність, зв’язок з друзями здійснюється за допомогою соц. мереж. Перебування в мережі використовують як засіб зняття стресу, напруги, можуть застосовувати тролінг, кібербулінг та інші форми емоційного вираження. Висновки. Проведене дослідження показало, що тривале використання електронних гаджетів негативно впливає на організм дитини, тому постає потреба психологічної профілактики та психологічного просвітництва здорових способів використання гаджетів, пропагувати активний спосіб життя, формування та налагодження комунікації у реальному житті. Запропоновано рекомендації щодо подолання та профілактики негативних наслідків гаджет-залежності молодих осіб.
20
Шилівська, Л. В., та І. Р. Мисула. "ЗАСТОСУВАННЯ МАСАЖУ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СТЕНОКАРДІЄЮ". Медсестринство, № 1 (7 квітня 2025): 25–29. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.1.15149.
Full textAbstract:
Вступ. Стенокардія суттєво впливає на якість життя пацієнтів та їх здатність до трудової діяльності. Незважаючи на досягнення сучасної медицини у лікуванні цього захворювання, в значної частини пацієнтів усе ще виникають симптоми, які негативно впливають на їх стан. У зв’язку з цим, пошук нових терапевтичних підходів, які здатні посилити ефективність традиційних методів лікування, залишається актуальним та важливим завданням медичної науки. Мета роботи – дослідити доцільність застосування масажу під час реабілітації пацієнтів із стенокардією. Основна частина. У статті розглянуто основні методи фізичної реабілітації при стенокардії, провідним серед яких є масаж. Хворих із стенокардією поділяють на чотири групи. Першу групу становлять люди, в яких напади стенокардії виникають рідко, а компенсація кровообігу хороша. У пацієнтів другої групи спостерігають рідкісні напади стенокардії напруги, з’являється задишка при швидкій ходьбі. У тих, хто належить до третьої групи, частими є напади стенокардії напруги при звичайних навантаженнях в поєднанні з явищами недостатності кровообігу I ступеня. Для хворих, які становлять четверту групу, характерні часті напади стенокардії у спокої та при навантаженні й недостатність кровообігу II ступеня. Існуючі фармакологічні стратегії боротьби зі стенокардією демонструють високу ефективність, вони не завжди забезпечують повне усунення симптомів. Крім того, частина пацієнтів може мати протипоказання до приймання певних препаратів або зазнавати негативних побічних реакцій на їх використання. Зважаючи на це, слід відзначити, що в останні роки все більшу увагу привертає застосування масажу як додаткового методу терапії. Цей підхід характеризується потенційною здатністю поліпшувати кровообіг, знижувати інтенсивність больових відчуттів і рівень стресу, а також сприяти загальному покращенню самопочуття пацієнтів. Окрім того, використання такого масажу може позитивно впливати на нормалізацію обмінних процесів у м’язах, зв’язковому апараті та суглобах. Висновки. У такому контексті дослідження результативності масажної терапії в осіб із стенокардією може відкрити нові перспективи для комплексного лікування цього серцево-судинного захворювання.
21
Коцур, Леся. "ЕТНОПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ 1980-Х У 1990-Х РР.: ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 88–125. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-88-125.
Full textAbstract:
Статтю присвячено негативним тенденціям, які мали місце в українській етнополітиці наприкінці 1980-х у 1990-х роках. У запропонованій публікації в хронологічному порядку зображено як формувалися осередки етнополітичної нестабільності в різних регіонах України (Крим, Закарпаття, Буковина, Бессарабія, південно-східні області). Висвітлено специфіку тих чи інших проявів міжнаціональної напруги. Особливу увагу приділено зовнішньополітичним чинникам, які мали безпосередній плив на формування небезпечних для України етнополітичних тенденцій. Зокрема, наведено приклади зовнішньополітичного тиску на Україну з боку Російської Федерації через осіб, які належать до числа російської національної меншини, російські національно-культурні товариства та російськомовних українців. Відзначено, що подібні практики простежувались і в зовнішньополітичних діях Угорщини та Румунії, які через національно-культурні товариства угорців та румун активно поширювали в частині регіонів України (Закарпаття, Буковина, Одещина) ідеї автономізації України з елементами сепаратизму. Також стаття дозволяє простежити історію політизації мовного питання та використання цього чинника для розпалювання міжнаціональної ворожнечі, особливо у Криму та південно-східних областях України. Дає можливість скласти уявлення про автономістські прагнення так званих русинських національно-культурних товариств Закарпаття, метою яких була політична дестабілізація України підтримувана ззовні; простежити хорологію громадсько-політичної активності кримських татар та представників інших національностей, передусім йдеться про національно-культурні товариства греків, поляків, євреїв, німців, молдован тощо. Водночас, обмежений обсяг статті не дозволяє висвітлити усю повноту етнополітичного менеджменту 1990-х рр. щодо негативних проявів в етнополітичній сфері. Зазначимо лише, що відновлення міжнаціональної стабільності в регіонах України час від часу вимагало прийняття жорстких рішень з боку центральної влади. Проте такі рішення приймались вкрай рідко, адже у більшості випадків в місцях міжнаціональної напруги проводилась профілактичні роз’яснювальні бесіди, спрямовані на побудову конструктивних відносин між національними меншинами й органами влади.
22
Пундєв, Володимир Васильович. "ДИНАМІКА ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Ментальне здоров'я, № 1 (8 серпня 2024): 62–70. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2005/2024-1-10.
Full textAbstract:
У статті надано теоретичне обґрунтування підходу до вивчення інформаційного стресу та емпіричне дослідження динаміки впливу інформаційного стресу на людину в процесі навчання у ЗВО. Спираючись на теорію А. Рестіана, було надано загальне поняття феномена «інформаційний стрес». Визначено типологію інформаційного стресу. Виокремлено критерії розвитку інформаційного стресу при навчанні у ЗВО. Оцінювання наявності розвитку інформаційного стресу у здобувачів ВО проводилося емпірично відповідно до показників за шкалою депресії, що є його індикатором та зумовлюється процесами непрагматичної адаптації до інформації. Визначено, що під час навчального року вплив інформаційного стресу стає більш помітним: за результатами опитувальника «Шкала депресії Бека» встановлено, що більше третини респондентів у середині навчального року та лише 10 % наприкінці не виявили симптомів депресивного стану; 10 % опитуваних мали середній рівень важкості депресивного розладу на початку дослідження і вже 15 % – наприкінці; на другому етапі опитування з’явився і важкий прояв депресивного синдрому в 5 % респондентів. Отримано, що в середині року близько 35 % здобувачів мали високий рівень особистісної тривоги, тоді як на кінець року ця цифра зросла до 50 %. Показники ситуативної тривожності мали більшу різницю в часі, було визначено збільшення удвічі – з 30 % до 60 % долі її високого рівня. Порівняння результатів за трьома шкалами САН визначило, що під час навчання здобувачів 4-го курсу показники за шкалами «Самопочуття», «Активність» та «Настрій» зазнають значних негативних змін. Порівняння рівнів нервово-психічної напруги на початку навчального року та наприкінці за методикою «Опитувальник нервово-психічної напруги» визначило зростання долі її високого рівня з 20 % до 45 %. Аналіз змін даних за банком методик дав можливість зробити висновок, що під час періоду навчання у ЗВО здобувачі відчувають збільшення рівня стресу інформаційної природи, та конкретизував його негативний вплив на їхню психіку.
23
ЮРІЇВ, К. Є., О. Н. ЛИТВИНОВА та Ю. М. ПЕТРАШИК. "УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ ВИГОРАННЯМ ЯК ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (30 серпня 2024): 17–21. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.4.15210.
Full textAbstract:
Мета: показати шляхи управління професійним вигоранням як основу запобігання ризику розвитку хронічних захворювань печінки. Матеріали та методи. У роботі використано бібліосемантичний, аналітичний і системний методи дослідження. Результати. За результатами дослідження виявлено, що вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Людина починає негативно ставитися до роботи та предмета своєї професійної діяльності, у неї знижується самооцінка. Це захисний механізм організму, який часто не усвідомлюється. Він виникає, коли ми на роботі стикаємося зі стресами і не можемо з ними впоратись. Ми не відпочиваємо, накопичуємо негатив і відчуваємо втомленість. Професійне вигорання найчастіше зустрічається в тих, хто працює в соціальній сфері: вчителів, психологів, медиків. Професійне вигорання може мати серйозний вплив на загальний стан громадського здоров’я, включно з ризиком розвитку або погіршення певних хронічних захворювань, як-от захворювання печінки. Хоча професійне вигорання безпосередньо не викликає хвороб печінки, воно може сприяти розвитку умов, які погіршують її функцію. Висновки. За результатами аналізу досліджених явищ виявлено, що найвпливовішим чинником професійного вигорання є висока психологічна напруга, хронічний стрес і перевантаження. Таким чином, професійне вигорання може непрямо впливати на печінку через різні механізми, як-от стрес, нездоровий спосіб життя та зниження імунітету. Хронічний стрес впливає на печінку через комплекс біохімічних і поведінкових змін, а саме це підвищення рівня гормонів стресу, окислювальний стрес, запалення, порушення метаболізму жирів і глюкози, а також нездорові поведінкові реакції. Це може спричинити накопичення жиру в печінці, розвиток запалення, розвиток інсулінової резистентності, збільшення маси тіла та навіть прогресування фіброзу й розвиток цирозу, особливо якщо стрес продовжується протягом тривалого часу.
24
Крапива, Марія Сергіївна, та Олена Олександрівна Литвиненко. "ЗВ’ЯЗОК ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ ІЗ ЗАЛЕЖНІСТЮ ЯК НЕКОНСТРУКТИВНОЮ ФОРМОЮ РЕАКЦІЇ НА СТРЕС". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (28 травня 2024): 85–89. http://dx.doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.15.
Full textAbstract:
В умовах мінливого сьогодення актуальним постає дослідження стратегій долаючої поведінки, що визначає основні механізми взаємодії суб’єкта зі стресовими ситуаціями, а також рівень адаптаційних можливостей особистості. У разі відсутності навичок подолання стресу або вибору неконструктивної стратегії реагування на стрес суб’єкт може опинитися в кризовій ситуації, яка стимулюватиме негативні емоційні стани й порушуватиме його гармонійний розвиток. Швидкий темп життя, інформаційне перевантаження, постійна зміна та зростання вимог, невизначеність майбутнього постають чинниками, що порушують стан психологічної рівноваги й можуть призводити до виникнення негативних емоційних станів, внутрішньої напруги. Постійне психоемоційне перенапруження стимулюватиме вибір неадаптивних форм подолання стресу, однією з яких може бути схильність до залежності. Психологічні дослідження залежної поведінки та схильності до залежності як категорії психологічної теорії й практики є, на нашу думку, відкритим питанням у сучасній науковій психології. Загалом, більшість досліджень, що стосуються залежної поведінки, охоплюють хімічні види залежності та інтернет-залежність. Проте поняття залежності в психологічній науці має набагато ширше значення, а саме стійку потребу людини в чомусь, що виникає з метою одержання задоволення або адаптації. Метою дослідження є ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз особливостей долаючої поведінки, що містить копінг-стратегії та захисні механізми психіки, а також психологічний феномен залежної поведінки, що може виступати неконструктивною формою подолання складних життєвих ситуацій; емпіричне дослідження взаємозв’язку стратегій долаючої поведінки та тринадцяти видів залежностей в осіб, що є представниками різних вікових категорій, серед яких респонденти підліткового, юнацького та раннього дорослого віку.
25
Хачатрян, Валентина, та Олена Красняк. "Економічна безпека в умовах воєнного стану як фактор формування молодіжного ринку праці". International Science Journal of Management, Economics & Finance 3, № 1 (2024): 24–37. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20240301.03.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем молодіжного ринку праці в період воєнного стану та повоєнного відновлення країни та окреслюється вплив негативних тенденцій в сфері ринку праці на економічну безпеку. Проаналізовано сучасну ситуацію на ринку праці в умовах війни, яка характеризується зниженням рівня зайнятості та збільшенням рівня безробіття, що особливо гостро постає перед молоддю. Визначено основні причини дисбалансу між попитом і пропозицією молоді на ринку праці, що впливає на економічний розвиток країни. Акцентується увага на потребах молоді, що пов’язані зі сферою професійного самовизначення та рівнем їх готовності до активних змін. Аналізується питання динаміки чисельності та питомої ваги безробітної молоді за віковими групами, в період високої економічної і соціальної напруги, що негативно вплинула та посилилась в міру зниження рівня економічної активності та зайнятості протягом досліджуваного періоду. Висвітлено основні аспекти що регулюють економічний добробут молоді та визначені ціннісні орієнтири безпеки на молодіжному ринку праці. Розкриті фактори, які є орієнтирами добробуту для більшості молодих людей та визначені складові що перешкоджають молоді під час пошуку роботи. Крім того, досліджено, що чим довше тривають військові дії тим більше молодь емігрує до Європейських країн для отримання освіти, що створює порушення рівноваги у формуванні національного молодіжного ринку праці та має суттєвий вплив на економічний розвиток країни. З’ясовано, що, незважаючи на військові дії, молодіжний ринок праці почав процес стабілізації, демонструючи свою адаптованість до потреб та діючих умов та позитивно вплине на економічну безпеку.
26
Ерліш, Ернест. "Психологічні чинники встановлення гармонійних сімейних взаємин у консультативному процесі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 45–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-45-53.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити основні причини розгортання конфліктних шлюбно-сімейних відносин, та основні чинники подолання консультантом шлюбно-партнерських протистоянь, і сприяння встановленню гармонійних сімейних взаємин у подружній парі. Методи. У статті застосовано описовий і компаративний методи, а також методи дискурс-аналізу для виявлення специфіки сімейних взаємин через аналіз самозвітів деяких клієнтів психологічної консультації, що зверталися по допомогу фахівця у зв’язку із конфліктними взаєминами у родині. Результати. Стаття присвячена аналізу чинників та передумов гармонійних взаємин у родині засобами консультативної діяльності практичного психолога. Описано природу конфліктного процесу, його базис та специфіку розгортання. Проаналізовано ключові фактори появи конфліктів та причини, що призводять до загострення конфліктної взаємодії між членами подружжя. Описано можливі шляхи подолання патологічних негативних емоційних станів при перебуванні членів подружжя у ситуаціях конфліктної взаємодії та кризових періодах. Визначено, що специфіка шлюбно-сімейних взаємин тісно пов’язана із ситуаціями неспівпадіння інтересів кожного із членів подружжя. Відповідний спектр взаємного непорозуміння та відстоювання власних інтересів провокує розгортання конфліктної взаємодії. Наголошено, що одним із найбільш виражених та деструктивних проявів негативних аспектів конфліктної взаємодії є накопичення емоційної напруги і як наслідок – неможливість розрядити власний негативний емоційний фон. Частими є випадки невміння членів подружжя висловитися стосовно власних негативних переживань, проте не у лайливій та звинувачувальній формі, а конгруентно, стосовно лише власного ставлення до проблеми чи наявності певної емоційно незадоволеної потреби. Висновки. У статті вирізнено основні типи сімей відповідно до типу негативного емоційно-особистісного стану протікання: кризова, проблемна, конфліктна та невротична родини. Згідно пропонованої орієнтовної типології щодо стилю конфліктності у родині, маємо класифікаційний критерій розподілу відповідно до специфічних станів переживання даного типу конфліктності. У кризовій родині переважаючим є загострений стан переживання: члени родини у постійному актуальному режимі перебувають у ситуації провокованих і невирішених конфліктів. Проблемний тип родини передбачає тривалий стан протікання, тобто динамічні у часі та не вирішувані протягом тривалого часового проміжку труднощі. Невротична родина характеризується передовсім латентним (завуальованим) станом перебігу конфліктного процесу, тобто причини конфліктів не поверхові, часто навіть неусвідомлювані. Конфліктна родина визначає в якості провідного перманентний стан невдоволення: причини конфлікти змінюються, проте ситуація конфлікту постійна. Підкреслено, що відповідний конфліктний тип особистості одного або обох із подружжя вимагає відповідного консультативного чи корекційного втручання.
27
Черняк, Яна Костянтинівна. "ТЕХНІКИ РЕЛАКСАЦІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З СИМПТОМАМИ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СИНДРОМУ". Public Health Journal, № 1 (31 липня 2024): 156–62. http://dx.doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.23.
Full textAbstract:
Актуальність. У сучасному стресовому суспільстві скронево-нижньощелепний синдром (СНЩС), що викликає біль у щелепі та інші розлади, стає все поширенішим. Релаксаційні техніки, такі як глибоке дихання, медитація, йога і прогресивне мʼязове розслаблення, важливі для зниження м’язового тонусу та стресу, можуть поліпшити якість життя пацієнтів і зменшити симптоми СНЩС. Дослідження цих технік може сприяти розробці комплексних підходів до лікування цього синдрому. Мета дослідження – оцінка ефективності застосування технік релаксації, таких як медитація, йога та прогресивне мʼязове розслаблення, для зменшення симптомів скронево-нижньощелепного синдрому. Матеріали та методи. Дослідження, розроблене як контрольований експеримент, оцінювало вплив релаксаційних технік на симптоми скронево-нижньощелепного синдрому у 55 осіб. Інтенсивність болю вимірювалась за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS), а функція щелепи за допомогою Індексу функції щелепи (JFI). Електроміографія (ЕМГ) використовувалась для аналізу мʼязової активності, а зміни в рівні стресу оцінювались за допомогою Шкали сприйнятого стресу (PSS). Емоційний стан учасників вивчався за допомогою Шкали позитивної та негативної афектності (PANAS). Учасники регулярно займались медитацією, йогою та прогресивним мʼязовим розслабленням протягом трьох місяців з психологічними оцінками на початку та в кінці дослідження. Результати дослідження. Дослідження показало, що релаксаційні техніки знизили інтенсивність болю на 57% (з 7 до 3 балів за VAS), функціональний стан щелепи покращився на 50% (з 60% до 30% за JFI), мʼязова напруга знизилась на 40% (з 0,75 мВ до 0,45 мВ), рівень стресу знизився на 50% (з 70 до 35 балів за PSS), емоційний стан покращився на 87,5% (з 40 до 75 балів за PANAS). Висновки. Отже, проведене дослідження підтвердило ефективність релаксаційних технік у лікуванні симптомів скронево-нижньощелепного синдрому (СНЩС). Застосування таких методів, як медитація, йога та прогресивна мʼязова релаксація, дозволило значно зменшити інтенсивність болю, покращити функціональний стан щелепи та знизити мʼязову напругу в учасників експерименту. Ці результати не тільки підкреслюють потенціал релаксаційних технік як ефективного засобу в контексті комплексного лікування СНЩС, але й вказують на значний позитивний вплив цих методів на загальне психологічне благополуччя пацієнтів.
28
Шиндировський, І. М. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 79 (25 листопада 2024): 204–10. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-79-27.
Full textAbstract:
Торговельне підприємництво відіграє важливу роль у ефективному функціонуванні національної економіки, налаштуванні її на ринкові рейки, становленні конкурентного середовища в економіці, забезпеченні зайнятості населення, здійсненні соціальних функцій у суспільстві, зниженні соціальної напруги тощо. Діяльність суб’єктів господарювання в торговельному підприємництві забезпечує суттєву частку валового внутрішнього продукту, створення нових робочих місць. В умовах воєнного стану в Україні у торгівлі поступово почала формуватися принципово нова ситуація, часто не сприятлива для суб’єктів господарювання та поступального розвитку економіки. Причини несприятливих тенденцій пов’язані з руйнуванням матеріально-технічної бази суб’єктів господарювання, об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури та цілих населених пунктів і територій країни. Кризові прояви спостерігаються в соціально-економічному та інституційному середовищі, у якому функціонує вітчизняна торгівля. Поглиблює проблему низький платоспроможний попит населення, втрата вітчизняними господарюючими суб’єктами частини внутрішнього ринку за територією і чисельністю населення. Військові дії на значній території країни, нестабільність макроекономічної ситуації, перманентні проблеми у системі державного регулювання і контролю негативно впливають на розвиток українського торговельного підприємництва. Слід відзначити, що у багатьох випадках наявні проблеми та диспропорції розвитку торговельного підприємництва є результатом неналежної державної уваги до проблем торгівлі. У статті досліджено вплив торговельного підприємництва на результативність національної економіки. Розглянуто чинники, що впливають на стан вітчизняної торгівлі. Досліджуються проблеми торговельного підприємництва, спричинені повномасштабною війною, а також сучасні тенденції розвитку торгівлі. За результатами дослідження зроблено висновок щодо необхідності адекватної реакції з боку державних органів, суб’єктів господарювання на зміни впливу чинників зовнішнього середовища, правильного оцінювання позитивних і негативних тенденцій у торговельній галузі, державної підтримки суб’єктів господарювання.
29
Городнов, Є. В. "ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ХВОРИХ ІЗ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМИ УРАЖЕННЯМИ ПАРОДОНТА". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 28 (30 грудня 2024): 12–19. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-28-2.
Full textAbstract:
Професійна діяльність лікаря-стоматолога є однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних і неконтрольованих професійних ситуацій, з нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою професійної та особистої відповідальності. У сучасних умовах для надання комплексної стоматологічної допомоги пацієнтам лікарю потрібно враховувати не тільки характер основного захворювання, але й особливості тривожного стану пацієнта та його ставлення до лікування. У стоматологічному кабінеті реакція хворого на попередні лікувальні маніпуляції супроводжується емоційною напругою та варіюється від епізодів тривожності до розвитку неврозу. Психоемоційна установка на біль, негативний досвід попереднього лікування змушує хворого відкладати на довгий час візит до лікаря-стоматолога. Усе це негативно впливає та погіршує перебіг хвороби, загострює та ускладнює лікування. Рівень тривожності пацієнтів, як особистої, так і ситуативної, що спричинена візитом до лікаря-стоматолога, відіграє вагому роль під час прийому, впливає на довіру під час комунікації та позначається на якості надання стоматологічних послуг. Метою роботи є вивчення проблематики генералізованих уражень пародонта у хворих, асоційованих із проявами тривожності, опрацювання наукових доробок, результатів досліджень і визначення методів профілактики щодо подолання стоматологічної тривожності у пацієнтів. Матеріали та методи. Матеріалами слугували результати проведеного комплексного клінічного обстеження стану пародонта та порожнини рота з використанням індексу гігієни Гріна – Вермільйона, РІ і РМА. Крім обстеження гігієни порожнини рота, у групах проводили тестування за шкалою стоматологічної тривожності Кораха DAS [14;17], завдяки цій методиці досліджувалася тривога, страх та інші негативні емоції, пов’язані з лікуванням і відвідуванням стоматологічної клініки. До початку проведення обстеження та лікування генералізованих уражень пародонта у хворих із проявами тривожності, згідно з протоколом дослідження, у пацієнтів отримано добровільну інформовану згоду на участь у ньому. Відповідність протоколу дослідження та лікування нормам біоетики було підтверджено Комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при НМУ імені О. О. Богомольця. Матеріалами для дослідження стали результати обстеження 285 пацієнтів, з яких 157 осіб, 28,7% чоловіків і 71,3% жінок віком 35–55 років, мали генералізовані ураження тканин пародонта, ці хворі були визначені для подальшого спостереження. Результати дослідження. Проведений огляд хворих на генералізовані ураження пародонта, асоційовані з проявами тривожності, виявив скарги на кровоточивість під час прийому твердої їжі (94,8% хворих), дискомфорт у яснах (87,3%), додавалися скарги на рухливість окремих зубів (42,7%), неприємний запах із ротової порожнини (58,5%) та швидке утворення зубного нальоту (62,4%). Під час проведення об’єктивного огляду було виявлено гіперемію, ціанотичний відтінок ясен, зміну форми ясенних сосочків, потовщення маргінального краю, рихлість і набряк ясен. У 72,4% обстежених спостерігалися значні відкладення над’- та під’ясенного зубного каменю. Пародонтальні кишені, які мали глибину від 2,0 до 4,0 мм переважно в ділянці міжзубних проміжків, було виявлено у 42,5% хворих. Нами також було проведено тестування за шкалою стоматологічної тривожності Кораха DAS [14;17]. Результати дослідження довели, що не відчувають жодних особливих переживань, очікуючи на зустріч зі стоматологом, 21,5% жінок і 36,7% чоловіків, занепокоєння зазнають 14,6% хворих жіночої статі і 26,5% чоловічої статі, очікують болісних відчуттів 37,5% жінок і 16,9% чоловіків, налякані можливими діями лікаря 24,5% жінок і 18,5% чоловіків. За результатами опитування виявлено, що розслабленість у кріслі стоматолога під час підготовки бормашини до роботи характерні для 3,0% жінок і 10,1% чоловіків, стан занепокоєності притаманний для 17,2% хворих жіночої статі і 32,6% чоловічої статі, напруга присутня у 28,3% жінок і 23,2% чоловіків. Тривожність і страх відчувають 21,9% жінок і 17,7% чоловіків. Висновки. Профілактика стоматологічних захворювань і лікування тканин пародонта передбачають терапевтичні, хірургічні, фізіотерапевтичні та інші заходи, що є основою для запобігання розвитку та прогресування деструктивних змін у пародонті. Але не менш важливими прийомами в амбулаторній стоматологічній практиці є: спостереження за поведінкою пацієнта, його моторикою, емоційними та вегетативними реакціями; опитування, що дає змогу з’ясувати особливості суб’єктивних переживань і ставлення пацієнта до них, тому лікарю-стоматологу потрібно не тільки знати основи медичної психології та психопрофілактики, але й застосовувати їх у своїй щоденній практиці; володіння профілактичними методиками та вправами щодо подолання тривожності. Ці техніки здатні допомогти пацієнту впоратися з певними її симптомами, як-от прискорене дихання, серцебиття та напруженість м’язів.
30
Резунова, О. С. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Професійно-прикладні дидактики, № 1 (3 березня 2025): 97–100. https://doi.org/10.37406/2521-6449/2025-1-17.
Full textAbstract:
Дедалі більше вчених присвячують свої дослідження проблемі вивчення емоційного інтелекту та його значення у житті людей. Статтю присвячено проблемі розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти засобами іноземної мови.Здійснено аналіз наукових підходів вітчизняних і зарубіжних вчених щодо трактування поняття «емоційний інтелект». Розглянуто емоційний інтелект як вміння людини розпізнавати власні та чужі емоції, наміри, і бажання, здатність керувати власними та чужими емоціями з метою розв’язання практичних задач.Визначено, що до основних факторів, які впливають на розвиток емоційного інтелекту дослідники відносять: біологічні (темперамент та когнітивні можливості), індивідуальні характеристики (відкритість досвіду, самоефективність, локус контролю, тип особистості), зовнішнє середовище (родина, природа, національні і культурні особливості).Стверджено, що запам’ятовування інформації, що є емоційно забарвленою, відбувається значно краще.Зазначено, що засоби іноземної мови дозволяють здобувачам вищої освіти не лише поглиблювати мовленнєві знання і навички, а й проживати певні емоції через розуміння себе та оточуючих.Обґрунтовано, що алгоритм розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти передбачає застосування цілого комплексу завдань, які допомагають зняти психологічну і емоційну напругу, підвищують самооцінку та впевненості здобувачів у власних силах. Запропоновано завдання, які можуть бути використані на заняттях з іноземної мови: вправа «Мудрі думки», яке допоможе здобувачам розкрити власний потенціал, розвине вміння аналізувати свої дії та дії інших людей з метою покращення власного емоційного стану, вправа «Фантом» навчить здобувачів бачити зв’язок між емоціями та фізичним станом, покаже негативний вплив поганих емоцій, вправа «Емоційна підзарядка» допоможе здобувачам краще розуміти себе та прояви своїх емоцій, вправа «Подолання негативних емоцій» допоможе здобувачам зрозуміти, як краще управляти своїми емоціями.
31
Романенко, О. В., Ю. В. Янішевський та О. І. Янішевська. "УЧНІВСЬКИЙ/СТУДЕНТСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (15 грудня 2023): 33–40. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2023-3-05.
Full textAbstract:
У статті, на основі систематизації та аналізу літературних даних, зазначено, що в сучасних умовах особливої значущості у сфері спілкування набуває олімпійська освіта, яка створюється з метою зміцнення здоров’я, організації активного відпочинку, задоволення інтересів і духовних потреб учнів/студентів та є складовою освіти з фізичного виховання. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що комплексна система побудови олімпійської освіти на відповідних заходах сприяє підвищенню ефективності занять фізичного виховання та зміцнює здоров’я молоді. Актуальність і доцільність дослідження зазначеної проблеми посилюється необхідністю подолання наявних суперечностей у середній та вищій школах. Мета дослідження полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні значущості олімпійської освіти на прикладі проведення тижня олімпійського руху серед учнів та студентів сьогодення. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використано теоретичні методи дослідження: науковий аналіз розвитку олімпійської освіти; вивчення різних наукових поглядів на досліджувану проблему, осмислення вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування зустрічей з олімпійцями, їх досвіду у процесі фізичного виховання учнів та студентів, узагальнення теоретичних і методичних засад. У процесі дослідження літературних даних і педагогічного спостереження, виявлені основні фактори, що негативно впливають на системи організму в процесі навчальної діяльності. До них відносяться: низька рухова активність, тривала статична напруга груп м'язів, що підтримують робоче положення сидячи, напруга й перенапруга зорового й слухового аналізаторів, локальні по амплітуді руху м'язів верхнього плечового пояса й шиї. Дані заходи оптимізували діяльність учнів/студентів, стимулювали розуміння навчання та занять з фізичного виховання, що є на сьогодні, надзвичайно важливим фактором, враховуючи вплив малорухомого способу життя, попереднього онлайн навчання та нерозуміння більшості молоді важливості рухової активності.
32
Fishchenko, V. O., та Khaled Jamal Saleh Obeidat. "Робота м’язів нижньої кінцівки за умови згинальної контрактури колінного суглоба". TRAUMA 23, № 2 (2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.23.2022.886.
Full textAbstract:
Актуальність. Згинальна контрактура колінного суглоба — патологічний стан, що негативно впливає на опорно-кінематичну функцію нижньої кінцівки й значно погіршує якість життя пацієнта. Зміна природних анатомічних співвідношень в одному суглобі веде до зміни навантаження в суміжних суглобах і провокує розвиток дегенеративних змін. Мета роботи: на моделі ходьби вивчити роботу м’язів нижньої кінцівки за умови контрактури колінного суглоба різного ступеня вираженості. Визначити мінімально необхідну силу м’язів нижньої кінцівки для здійснення нормального кроку. Матеріали та методи. Досліджували порушення роботи м’язів при контрактурах колінного суглоба, які моделювали шляхом обмеження розгинання стегна на 10°, 15° і 20°. Аналіз проводили для м’язів правої нижньої кінцівки, порівнюючи отримані показники з показниками базової моделі (тієї ж кінцівки без обмеження розгинання). Результати. Контрактура колінного суглоба не тільки порушує функцію самого колінного суглоба, але й патологічно впливає на функцію тазостегнового й гомілковостопного суглобів через універсальність роботи більшості двосуглобових м’язів стегна й гомілки. Більше за інші м’язи при контрактурах колінного суглоба страждають розгиначі гомілки. Це пояснюється тим, що для забезпечення правильної ходи необхідне повноцінне розгинання гомілки, і цим м’язам необхідно розвинути силу, здатну подолати контрактуру. Наприклад, при контрактурі 20° для розгинання коліна модель повинна розвинути силу 2250 Н, проте в реальності, за даними Delp (1990), максимально можлива ізометрична сила становить 780 Н, що майже в 3 рази менше. Одним з м’язів, які найбільше впливають на функціональність кульшового суглоба, є m. semitendinosus, у моделях простежується його явне перенапруження. Значно порушується робота m. gracilis і m. sartorius. З перевищенням своїх функціональних можливостей при контрактурі колінного суглоба працює m. biceps femoris — коротка головка. Максимальна напруга, яку здатен розвинути цей м’яз, становить 400 Н, тоді як у моделях з контрактурами колінного суглоба необхідне для нормальної ходьби зусилля досягає 900 Н, що м’яз природно розвинути в реальних умовах не в змозі. Висновки. Контрактура колінного суглоба призводить до зміни біомеханіки всієї нижньої кінцівки. Обмеження рухливості колінного суглоба веде до наростання змін у роботі м’язів, змушуючи їх працювати в умовах постійної напруги чи, навпаки, виключаючи з роботи, що призводить до різкого порушення ходи. Знаючи вплив контрактури колінного суглоба на роботу м’язів нижньої кінцівки, можна прогнозувати перебіг розвитку патологічного процесу, визначити, які групи м’язів страждають найбільше. Враховуючи особливості їх функціонування при тому чи іншому ступені обмеження рухливості колінного суглоба, можна визначити, яка група м’язів потребує корекції до і після оперативного втручання.
33
ГЛАЗКОВА, ІРИНА. "КЛАСИФІКАЦІЯ БАР’ЄРІВ ОВОЛОДІННЯ УЧНЯМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ ІНШОМОВНОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-135-142.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі бар'єрів студентів у вивченні іноземних мов. Автор підкреслює, що єдиної класифікації бар'єрів не існує як такої, оскільки кожен вчений, що вивчає певну проблему, підкреслює наявність конкретних бар'єрів залежно від предмета дослідження. Автор доводить, що доцільно класифікувати бар'єри на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносимо: психофізіологічні, мотиваційні та емоційні, до зовнішніх – організаційні, інформаційні, оцінні, змісту та форм навчального процесу, власне мовленнєві. Психофізіологічні бар'єри пов'язані перш за все з бар'єрами темпераменту, що виникають, коли темперамент вчителя і того, хто вчиться протилежні й ця відмінність не рефлексується. Психофізіологічні особливості впливають на оцінку обрання оптимального темпу навчальних дій, структуризацію процесу навчання. Мотиваційний бар'єр утворюється в результаті несформованості позитивної пізнавальної мотивації навчання, ціннісного відношення до професії, відсутності потреб у вивченні певної теми через об'єктивні і суб'єктивні причини. До емоційних бар'єрів відносяться: актуалізація негативних слідів емоціональної пам'яті при зіткненні з навчальним завданням, коли суб’єкт навчальної діяльності потрапляє в ситуацію, схожу з тією, в якій раніше отримав негативний емоційний досвід. Організаційні бар'єри є результатом слабкої організації навчального процесу. Оцінні бар'єри обумовлені помилкою в застосуванні оцінних дій. Власне мовленнєві бар'єри включають бар'єри слухання, говоріння, читання та письма. Слухання супроводжується станами напруги, паніки, нудьги, розчарування, остраху невдачі, ліні. Говоріння іноземною мовою викликає стани невпевненості, тривоги, острах зробити помилку, бути висміяним. Читання зазвичай не викликає гострих проблем, але робота з текстом може супроводжуватися лінощами, нудьгою, апатією, порушенням дисципліни. Письмо супроводжується острахом відкрито й доказово продемонструвати свою нездатність чітко й грамотно висловлювати свої думки в письмовій формі. Ключові слова: класифікація, бар’єр, перешкода, процес навчання, іноземна мова.
34
Павлишин, Мар'ян, та Валентина Бондарчук. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ БОЛЯХ У ПОПЕРЕКУ". Grail of Science, № 40 (26 червня 2024): 567–71. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.097.
Full textAbstract:
У статті обговорються важливі аспекти фізичної реабілітації пацієнтів з ураженнями поперекового відділу хребта. Починаючи з аналізу характеристик пацієнтів, які впливають на їх здатність до активації саногенетичних механізмів, текст розглядає різні методи використання відновних заходів для сприяння цьому процесу. Основна увага приділяється фізичній реабілітації, зокрема лікувально-фізичним вправам, які спрямовані на різні аспекти забезпечення оптимального відновлення. Розглядаються такі аспекти, як уникнення навантажень, які можуть негативно впливати на хребет, посилення фіксуючих структур, вплив на патологічні зони та інші. Текст також висвітлює важливість раціонального чергування м'язових напруг і розслаблень для досягнення оптимальних результатів у реабілітаційному процесі. Через детальне розглядання методів фізичної реабілітації, автор надає читачам інформацію, яка може бути корисною для практикуючих медичних працівників у розробці індивідуальних реабілітаційних програм для пацієнтів з ураженнями поперекового відділу хребта.
35
ПОТАПЧУК, Євген, та Людмила КОЗЛОВСЬКА. "ПСИХОЛОГІЧНІ ТРУДНОЩІ ШЛЮБНИХ ВЗАЄМИН, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ". Psychology Travelogs, № 3 (29 вересня 2023): 17–27. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-3-2.
Full textAbstract:
У статті здійснюється теоретичне вивчення психологічних труднощів шлюбних партнерів при реалізації репродуктивної функції, висвітлюються причини виникнення основних чинників, що впливають на прийняття рішення стати батьками серед яких: мотивація до батьківства, стрес, емоційно-психологічна готовність, модель поведінки партнера, особиста реалізація партнера в професійній сфері, соціальний тиск, проблеми зі статевим життям, конфлікти або напруга у взаєминах між шлюбними партнерами. З’ясовані ознаки, які вказують на неузгодженість у поглядах та планах, недомовленість щодо різних питань стосовно побуту, економічно-фінансових питань та розподілом обов’язків між шлюбними партнерами. 
 Встановлено, що неузгодженості та недомовленості у взаєминах можуть мати серйозні наслідки, такі як нерозуміння, віддаленість між партнерами, виникнення конфліктів, недовіра, втрата спільних цілей та інтересів, які в подальшому призведуть до появи бар’єрів у комунікації, зниженні близькості у взаєминах, а також до розпаду шлюбного союзу. Окреслено перспективи подальшої розробки ефективних психологічних підходів та інтервенцій для підтримки шлюбних партнерів при виникненні психологічних труднощів шлюбних взаємин, пов’язаних з реалізації репродуктивної функції щодо подолання причин виникнення негативних чинників, що провокують їх виникнення.
36
Шайгородський, Юрій. "СУСПІЛЬНА КОНСОЛІДАЦІЯ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ". Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 22. Political Sciences and Teaching Methodology of Socio-Political Disciplines 22, № 34 (2023): 55–63. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series22.2023.34.07.
Full textAbstract:
Досліджуються чинники негативного впливу на процеси консолідації українського суспільства в сучасних умовах – під впливом повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну. Наголошується на тому, що попри російську воєнну агресію, значні людські втрати на фронтах війни та серед мирних громадян, постійні повітряні обстріли, руйнування міст і сіл українське суспільство залишається консолідованим, згуртованим у протистоянні ворогу, орієнтованим на беззаперечну перемогу. Показано, що моральна й політична зрілість, готовність протистояти ворогу в боротьбі за незалежність своєї держави, мужність і відвага не лише бійців ЗСУ, але й більшості українських громадян, їх здатність до суспільної мобілізації та самоорганізації стали спонукою широкої міжнародної підтримки урядами демократичних держав та їх громадянами, фінансової та моральної підтримки України й українців. Виокремлено чинники, які негативно впливають на рівень суспільної консолідації. Акцентовано на важливості єднання політичних та бізнесових еліт з народом, необхідності концентрації зусиль на досягненні спільної мети. Показано, що прояви корупції та відсутність ефективної боротьби з нею, необґрунтованість і несвоєчасність окремих владних рішень, неадекватність вимогам часу витрат бюджетних коштів, відсутність належної уваги до розв’язання проблем українських військових, внутрішньо переміщених осіб, організації безпечного середовища тощо негативно впливають на рівень консолідації українського соціуму. У зв’язку з цим, проаналізовано окремі показники емоційного стану українських громадян. Показано, що попри високий рівень психологічної напруги, консолідованість суспільства та національна єдність залишаються морально-психологічною основою протистояння російській агресії, перемоги у цій війні. Запропоновано окремі напрями посилення суспільної консолідації та заходи, спрямовані на підвищення рівня довіри громадян до органів місцевого самоврядування та центральних органів влади.
37
Ороховська, Людмила, та Уляна Кошетар. "Політична міфотворчість у соціальних комунікаціях". Grani 27, № 3 (2024): 37–43. http://dx.doi.org/10.15421/172447.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження обумовлена посиленням впливу політичної міфотворчості на свідомість людини та суспільства. Дослідження теми є важливим для розуміння того, як політична міфотворчість впливає на демократичні інституції та процеси та яких заходів можна вжити, щоб мінімізувати негативні наслідки. Метою статті є дослідження, в умовах прискорення та ускладнення соціально-політичних процесів, ролі міфотворчості як ірраціонального компонента в соціальній комунікації та її впливу на символотворення, цінності, установки, ідентичність та виявлення деструктивних тенденцій політичної свідомості суспільства під впливом політичної міфотворчості. Результати дослідження. Політичні міфи використовуються владними структурами для легітимізації дій владних структур, зміцнення авторитету та створення необхідних соціальних умов для реалізації політичних програм. Міфи допомагають створити певну картину дійсності, яка сприймається громадянами як об'єктивна і непорушна. Створення та поширення політичних міфів зазнало значних змін завдяки розвитку Інтернету та соціальних мереж. Останні стали майданчиком для політичної комунікації, завдяки чому широко поширюються політичні міфи. Цифрові технології змінюють природу політичної міфотворчості. Політичні міфи можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки для демократичних процесів. З одного боку, вони можуть сприяти консолідації суспільства навколо спільних цінностей і цілей. З іншого боку, міфи можуть використовуватися для дезінформації, створення напруги та конфліктів у суспільстві. Висновки. Становлення політичної нації в межах боротьби України за незалежність потребує виваженого підходу до засад політичного міфотворення, що дасть змогу звільнити національний політичний та культурний простір від псевдоміфів і деструктивних міфологем, допоможе виробити конструктивну міфологічну систему як потужний інструмент ідеологічного та культурного протистояння, повернути Україну до європейського етосу та інтегрувати її у світову цивілізацію майбутнього.
38
БАКУМЕНКО, Тетяна, та Мілена ЯРОСЛАВЦЕВА. "SАNDPLAY ЯК МЕТОД РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (6 грудня 2024): 9–16. https://doi.org/10.32782/apv/2024.4.2.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в аналізі досліджень щодо сутності, змісту та структури творчого потенціалу особистості, передумов його реалізації в дошкільному віці, зокрема, методом Sаndplay в контексті нових викликів сьогодення. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження щодо сутності, змісту та структури творчого потенціалу особистості. Визначено поняття «метод Sаndplay», яке трактується як спосіб пізнання явищ природи, сукупність взаємозв’язаних прийомів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку, що передбачають системну і планомірну ігрову діяльність з піском та водою в процесі збагаченого ігрового середовища закладу дошкільної освіти. Розкрито сутність принципів, на яких ґрунтується метод: безпечного та збагаченого ігрового середовища, безумовного прийняття дитини, орієнтації на індивідуальний потенційний ресурс дитини, інтегрування у соціальне середовище, гуманізації, диференційованого підходу та інтеграції. Розглянуто основні переваги методу, його організаційні аспекти. Представлено фактори, які збагачують ігрове середовище для активності дітей з піском та максимально сприяють розвитку їх творчого потенціалу (в груповій кімнаті, на груповому майданчику закладу дошкільної освіти, вдома, на вулиці). Ігри, які впливають на процес розвитку творчого потенціалу дітей, систематизовано за типами: ігри із зануренням рук у пісок, будівельні ігри, ігри з використанням художніх технік (рельєф, колаж, асамбляж), ігри на зняття емоційної напруги. Наведено тематику ігор до кожного типу. Визначення творчого потенціалу особистості, його змісту та структури, характеризується великою варіативністю. Sаndplay можна визначити як ефективний метод впливу на розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку, в процесі якого відбувається оволодіння технікою роботи з піском та водою; опанування навичок комунікації, приймання рішень та подолання труднощів; формується вміння комбінувати, реконструювати, змінювати; проявляється творча спрямованість на пошуки варіантів оздоблення споруд; відбувається зняття емоційної напруги, знижується втомлюваність та негативні емоції, що є особливо актуальним згідно сьогоднішніх викликів.
39
Khaustov, M. M. "Механізми формування та система психотерапевтичної корекції станів дезадаптації у студентів медичного закладу вищої освіти". Експериментальна і клінічна медицина 83, № 2 (2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.06.
Full textAbstract:
Проведено комплексне обстеження 412 студентів ІІ–V курсів Харківського національного медичного університету обох статей, віком 17–22 років. Усіх обстежуваних було розділено на три групи: I група – 215 студентів, мешканців Східної України; II група – 87 студентів, мешканців Луганської та Донецької областей, які вступили на навчання до ХНМУ до початку АТО; III група – 110 студентів, переселенців з зони АТО. Як показали результати дослідження, студенти-переселенці виявляють більш високий рівень розладів адаптації, порівняно зі студентами І та ІІ груп. Встановлено, що структура розладів адаптації представлена депресивним, неврастенічним, тривожним та дисоціативним синдромокомплексами. Патогенетичну значущість у формуванні дезадаптивних станів у студентів-медиків мають: зміна життєвого стереотипу, важкий навчальний матеріал, недосконалість механізмів психологічного захисту, відсутність навичок саморегуляції, неконструктивні копінг-стратегії, ситуації тривалої психічної напруги. Для студентів-переселенців стресогенним чинником є необхідність адаптації у новому та статус вимушеного переселенця. Прогностично значущими у формуванні розладів адаптації є збудливість і неврівноваженість, конфліктність у відносинах, тривожна помисливість, дезорганізація поведінки, неспроможність до саморегуляції, нездатність успішно долати стресові ситуації, діяти в умовах невизначеності, ригідність, фіксованість на травматичних і негативних переживаннях. Базисом розвитку станів дезадаптації студентів є високі рівні соматизації, депресії та тривоги за шкалою SCL-90-R; переважання важкого депресивного та тривожного епізодів за шкалою Гамільтона; клінічні прояви за лікарняною шкалою тривоги і депресії, переважання інтенсивної та екстенсивної нервово-психічної напруги. Базуючись на отриманих даних, нами розроблено систему медико-психологічної підтримки студента-медика в період навчання, що передбачає застосування комплексного психотерапевтичного, психоосвітнього та психопрофілактичного впливів та доведено її ефективність.
40
Астремська, Ірина Володимирівна, Ірина Володимирівна Астремська та Айзек Олександрович Фомін. "ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ТРИВОЖНИХ СТАНІВ В ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ". Психологічні студії, № 4 (11 січня 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.4.1.
Full textAbstract:
Сьогодні кожен українець і українка перебувають у постійній небезпеці, яка серйозно позначається на їх психічному стані. Як реакція на подію чи новину люди відчувають тривогу, страх, гнів, лють, безсилля, відчай, радість, здивування. Водночас негативні перманентні емоції можуть значно виснажити внутрішні резерви людини, вплинути на якість життя та призвести до трагічних наслідків. Наразі однією із найпоширеніших психологічних реакцій на воєнні дії є тривога ‒ як відносно стійкий негативний емоційний стан, пов’язаний зі змінами нервово-психічної діяльності (ситуаційна тривожність). В статті наведено дослідження, що має на меті проведення комплексного теоретичного та емпіричного аналізу станів тривоги серед осіб, які постраждали від військового конфлікту в Україні. У контексті триваючих бойових дій, незалежно від того, чи є вони прямими свідками чи отримали інформацію через ЗМІ, багато осіб відчувають підвищену тривогу, стрес і відчуття пригніченого самопочуття. Дослідження глибоко занурюється в психологічні виміри наслідків війни на психічне здоров’я, з особливим акцентом на прояві та поширенні тривоги серед постраждалих. На основі теоретико-методологічного аналізу літератури досліджено поняття тривоги як відносно стійкого негативного емоційного стану, пов’язаного зі змінами нервово-психічної діяльності, сутність якого пов’язана з очікуванням невдачі в соціальних взаємодіях і часто викликана неусвідомленим відчуттям небезпеки, особливо зараз перебуваючи у стані стресі під час війни в Україні. Шляхом вивчення різних теоретичних баз та аналізу існуючої літератури дослідження має на меті поглибити наше розуміння складнощів, пов’язаних із розладами тривоги в конкретному контексті військового конфлікту. Психологічний вплив війни поширюється за межі непрямих бойових зон, впливаючи на осіб незалежно від їх безпосередньої участі. Аналіз теоретичних перспектив дозволяє докладно дослідити багатогранність тривоги в умовах післяконфліктного періоду. Емпіричне дослідження включало методики, за допомогою яких було встановлено рівні прояву тривоги, особистісної та ситуативної тривожності, нервово-психічної напруги та рівнів депресивного стану під час війни в Україні. У вибірку дослідження ввійшли 30 респондентів віком від 25 до 45 років (ВПО та особи, що постраждали під час війни), з них 9 чоловіків та 21 жінка. Отримані висновки з цього дослідження мають важливі наслідки для розробки цільових втручань та стратегій підтримки. Розуміння специфіки тривоги в унікальних умовах військового конфлікту дозволяє виявити ключові чинники, що сприяють її поширенню. Крім того, дослідження спрямоване на розкриття психосоціальної динаміки, яка може призводити до розвитку симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
41
ПОТАПЧУК, Євген, та Анна ПАВЕЛКО. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ КРИЗИ ЕМОЦІЙНОЇ БАЙДУЖОСТІ ПОДРУЖЖЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ". Psychology Travelogs, № 2 (29 червня 2023): 91–102. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-2-7.
Full textAbstract:
У статті здійснюється теоретичний аналіз кризи емоційної байдужості подружжя як психологічної проблеми. Акцентується увага на відсутності досліджень, присвячених темі кризи емоційної байдужості подружжя. Метою цієї статті є теоретичне дослідження кризи емоційної байдужості шлюбних партнерів. У дослідженні висвітлюються першопричини виникнення емоційної байдужості між подружжям: невідповідність моделей поведінки взаємним очікуванням, втрата взаємної привабливості, зокрема фізичної, інтелектуально-світоглядної, морально-психологічної, інтимно-сексуальної, матеріально-фінансової та ін., емоційне вигорання шлюбних партнерів; низький рівень міжособистісної сумісності. З’ясовано ознаки, що вказують наявність кризи емоційної байдужості: зникнення романтичних настроїв; зростання розбіжностей у поглядах та напруги у стосунках (конфлікти, сварки); посилення проявів негативних емоцій та негативних станів (агресія, апатія, астенія); прояви інтимної та сексуальної байдужості (зменшення бажань, пристрасті); поява відчуття розчарування (сумніви у правильності вибору шлюбного партнера), сіре сімейне життя; відчуття розбіжності між своїми мріями, життєвими планами та результатами їх втілення; відчуття нереалізованості, розчарування; наявність адюльтера; відчуття, що подружжя стали чужими людьми. Встановлено, що що емоційна байдужість між шлюбними партнерами створює передумови для страждання подружжя, виникнення подружньої зради, а також розпаду шлюбних союзів. З’ясовано, що наслідками емоційної байдужості можуть бути психологічне роз’єднання партнерів, взаємне нерозуміння один одного, що за відсутності взаємної психологічної підтримки спонукає партнерів до пошуку емоційної розради в іншому соціальному середовищі (адюльтер, пошук нових соціальних зв’язків, надмірна захопленість роботою). Окреслено перспективи подальших наукових пошуків, які полягають у вивченні особливостей формування психологічної готовності подружжя до запобігання та подолання кризи емоційної байдужості.
42
Маслійчук, О. Б., Г. О. Сімахіна та Н. В. Науменко. "НАУКОВІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОДУКТІВ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ БІЛКА В РАЦІОНІ ХАРЧУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (13 березня 2024): 120–31. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.6.14.
Full textAbstract:
Боєздатність військовослужбовців Збройних Сил України залежить від рівня працездатності, фізичної та психоемоційної витривалості, тривалої концентрації уваги бійців, функціональних резервів їх організму, що, серед іншого, визначається і якістю харчування. Незважаючи на численні інновації в системі організації харчування військовослужбовців, у тому числі при проведенні бойових дій, необхідний його постійний нутриціологічний моніторинг з метою коригування військових пайків для забезпечення повноцінним харчуванням особового складу різних спеціальностей. В умовах бойових дій військовослужбовець – активний учасник системи «людина – навколишнє екстремальне середовище», в якому є надмірна нервово-емоційна та фізична напруга, межі фізіологічних можливостей та зниження боєздатності, захворювання, депресивні стани, посттравматичний стресовий розлад. Білкова складова є найдефіцитнішою у раціоні харчування військовослужбовців. Особливо актуальним є завдання споживання необхідної кількості білка для військовослужбовців, що мають підвищений ступінь фізичної активності в бойових діях. У статті проаналізовано наукові засади розроблення харчових продуктів з підвищеним вмістом білка в раціоні харчування військовослужбовців. Наведено білкові добавки відповідної класифікації та запропоновано наступний етап дослідження забезпечення раціону харчування військослужбовців у основних нутрієнтах. Нестача повноцінного білка у раціоні військовослужбовців негативно впливає на стан здоров’я, тому необхідним є розроблення та введення продуктів з підвищеним вмістом білка у їхньому раціоні. На засвоєння білків впливає структура раціону: збалансованість нутрієнтів, вміст органічних кислот, вуглеводів (крохмалю), жирів, білків інших продуктів. Білковий дефіцит білків у харчуванні військовослужбовців вимагає як кількісного, так і якісного використання нових недостатньо використовуваних білковмісних продуктів – білкових збагачувачів: вторинної сировини м’ясо-молочної промисловості, рослинних білків, гідролізатів тваринного та рослинного походження.
43
Педоренко, В. М. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИМУШЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УМОВАХ ІНШОЇ КРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ)". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (30 жовтня 2023): 80–83. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.16.
Full textAbstract:
У статті розкриваються особливості психологічного благополуччя та задоволеності життям українських переселенців, які отримали захист в Німеччині. Дослідженням охоплено 105 респондентів віком від 28 до 63 років. Це переважно жінки і діти, молодь, матері з дітьми, люди пенсійного віку, військовослужбовці, які отримують спеціалізоване лікування в Німеччині після отриманого бойового поранення. Нашу увагу привернула проблема психологічного благополуччя вимушених українських переселенців, які, втікаючи від війни, знайшли прихисток в Німеччині. На перший погляд здається, що в тих українців рівень психологічного благополуччя має бути значно вищим, у порівнянні із українцями, які проживають зараз на території України. Однак попереднє наше емпіричне дослідження продемонструвало, що вимушеним переселенцям характерні такі негативні емоційні стани, як висока тривожність, ригідність, фрустрація, вони відчувають роздратованість, високу емоційну напругу, нестриманість, демонструють занижену самооцінку, негнучкість у поведінці, у поглядах, переконаннях, бояться невдач тощо. Нами було встановлено, що вимушеним переселенцям властиве почуття провини, сорому, страху, що надалі може мати негативні наслідки, оскільки цей емоційний стан може перейти в синдром «біженця» теоретичний аналіз проблеми психологічного благополуччя вимушених переселенців дозволив нам зробити припущення про те, що вони мають деякі проблеми в психоемоційній сфері через російське вторгнення, а також стресові фактори вимушеної міграції, невизначеність майбутнього, труднощі в адаптації в умовах іншої країни тощо. Узагальнюючи отримані нами емпіричні дані, ми можемо стверджувати, що значній частині вимушених українських переселенців властивим є низький рівень задоволеності життям, низький рівень психологічного благополуччя, який проявляється через небажання встановлювати відкриті, довірливі відносини з оточуючими,вони демонструють стриманість, деяку фрустрованість, ізольованість від оточуючих, їм складно іти на компроміси заради підтримки важливих зв’язків з оточуючими, вони демонструють залежність від думки і оцінки оточуючих; в прийнятті важливих рішень покладаються на думку інших, вони мають певні труднощі в організації повсякденної діяльності, відчувають себе нездатними змінити або покращити обставини, які складаються, демонструють низьку здатність до контролю над тим, що відбувається навколо. На нашу думку, дані респонденти потребують систематичної психологічної підтримки.
44
Олійник, О. М. "Китайсько-японські відносини в контексті історичного розвитку". Problems of World History, № 27 (25 листопада 2024): 177–98. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2024-27-9.
Full textAbstract:
У статті досліджуються проблема генезису китайсько-японських відносин в їх історичній ретроспективі. Проаналізовано історичні передумови формування сучасних відносин між КНР та Японією, а також з’ясовано, що історія відносин між двома країнами нараховує більше 4 тис. років. За цей тривалий історичний період сторони пройшли складне випробування часом, від жорстокого протистояння до налагодження вигідного співробітництва. Проаналізовано політичні зміни всередині країн та їх вплив на зовнішні амбіції політичного керівництва. Встановлені основні концепти та засадничі принципи зовнішніх політик обох країн. Дослідженні найгостріші проблемні питання двосторонніх відносин, які сформували негативні спогади однієї країни про іншу, що зберігаються і нині у пам’яті народів та стримують подальше наближення. Виявлено, що політичні кола країн усвідомлюють суть наявних історичних проблем, однак намагаються стримувати негативні спогади і віднайти механізми та формати нового співіснування народів обох країн. Зокрема сторони започаткували економічний діалог між Японією та Китаєм на високому рівні як стратегічний інструмент розвитку співробітництва в економічній сфері, роль якого має зрости. Встановлено, що Пекін та Токіо налагодили процес моніторингу вражень населення країн однієї про іншу, вживають заходи задля зниження напруги у відносинах, а також намагаються віднайти нові більш ефективні моделі співіснування. З’ясовано, що обидві сторони вирішили співпрацювати спільно в тих сферах, де Японія та Китай мають великий вплив на світову економіку і можуть сприяти сталому зростанню світової економіки. При цьому пріоритет надаватиметься співпраці у сферах енергетики та навколишнього середовища на основі визнання того, що сторони несуть відповідальність перед майбутніми поколіннями та міжнародним співтовариством за ефективність такої співпраці. Доведено, що сторони сприятимуть взаємовигідній співпраці та розширенню спільних вигод у широкому спектрі галузей, включаючи торгівлю, інвестиції, інформаційні та комунікаційні технології, фінанси, безпеку харчових продуктів і продуктів, захист прав інтелектуальної власності, бізнес-середовище, сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство, транспорт і туризм, воду та охорону здоров’я.
45
ВАХОНІНА, Л. В., В. А. МАРДЗЯВКО та А. Ю. РУДЕНКО. "РЕЗОНАНСНИЙ ГЕНЕРАТОР ІМПУЛЬСІВ НА ОСНОВІ ДІОДА". Вісник Херсонського національного технічного університету 1, № 1(92) (2025): 39–47. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.5.
Full textAbstract:
Забезпечення якісного зберігання зерна є важливим завданням агропромислового комплексу, оскільки патогенні мікроорганізми, комахи та інші шкідники можуть значно впливати на його якість і спричиняти значні втрати. Традиційні методи знезараження, такі як хімічна обробка або термічний вплив, мають низку недоліків, зокрема можливість залишкових хімічних сполук або теплового пошкодження зерна. У зв’язку з цим перспективним напрямом є використання електромагнітних імпульсів високої частоти, що дозволяють ефективно знищувати патогени без шкоди для продукту. У цій роботі розглядається розробка резонансного генератора імпульсів на основі діода як основного нелінійного елемента, що дозволяє генерувати імпульси високої частоти та амплітуди. Досліджується застосування напівпровідникових діодів із негативним диференціальним опором (тунельних та Ганн-діодів), які здатні підтримувати автоколивання у резонансному коливальному контурі. Це дозволяє створювати ефективні електромагнітні імпульси для використання в технологіях знезараження зерна та інших аграрних процесах. У роботі проведено математичне моделювання роботи резонансного генератора, яке враховує його електро-фізичні характеристики, взаємодію елементів коливального контуру (індуктивності, ємності) та нелінійні властивості діода. Запропоновано диференціальне рівняння, що описує динаміку генерації імпульсів у такій системі. Використано чисельні методи розв’язку, зокрема метод Рунге-Кутти, для аналізу поведінки струму та напруги в контурі. Результати моделювання показують, що такий генератор забезпечує стабільну генерацію імпульсів із заданими параметрами. Аналіз часових та спектральних характеристик сигналу підтвердив ефективність використання діода як нелінійного елемента для підтримки автоколивань. Крім того, отримані графіки струму та напруги в контурі свідчать про можливість практичного використання такої системи у високочастотних застосуваннях, зокрема для знезараження зерна. Запропонована модель може бути використана для подальших досліджень та оптимізації параметрів генератора імпульсів. Використання таких пристроїв у сільському господарстві відкриває нові можливості для екологічно чистого знезараження продукції без використання хімічних реагентів, що робить їх привабливими для агропромислових підприємств.
46
Крижановська, З. Ю., та Б. Філюк. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЛІ СТИЛЮ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДЛЯ РОМАНТИЧНИХ ВЗАЄМИН". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (23 грудня 2022): 20–25. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.5.
Full textAbstract:
Мета. У запропонованій статті здійснено експериментальне дослідження ролі стилю прив’язаності для романтичних взаємин. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу західних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми романтичних відносин, включаючи сучасні. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів, репрезентативністю вибірки, застосуванням апарату математичної статистики. Результати. В статті зроблена спроба інтеграції основних положень теорії прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт щодо значення емоційної взаємодії з дорослим у ранньому дитинстві для розвитку близьких взаємин. Об’єкт нашого дослідження був визначений сферою романтичних взаємин. Вони характеризуються тісною інтенсивною взаємодією між протилежною статтю, яка базується на закоханості та характеризується почуттям довіри. Проведене дослідження дало змогу виявити, що люди з надійним стилем проявляють себе в стосунках більш відкрито та безпечно. Вони поважають звички, цінності партнера, не мають тенденцій до залежної поведінки. Гірша ситуація була виявлена в людей ненадійних типів. Відтак, для партнерів з тривожним чи уникаючими типами були характерні недовіра, підозрілість, напруга та депресивні стани. Ще гірша ситуація виявилась в парах, де був дезорганізований стиль. Там було багато залежної поведінки, негативної оцінки стосунків загалом та небажанням брати на себе відповідальність в контакті. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в подальшому вивченні прояву інших аспектів стилів прив’язаності на якість романтичних стосунків.
47
Мовмига, Наталія, Ірина Мезенцева та Ганна Панчева. "ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В СИСТЕМІ ПРАЦЕОХОРОННОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 111–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-24.
Full textAbstract:
У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.
48
Шульжук, Наталія. "Прагмалінгвістичні параметри погрози як конфліктного мовленнєвого акту". New pedagogical thought 121, № 1 (2025): 64–70. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2025-121-1-64-70.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив як міждисциплінарний феномен, активізація уваги науковців до якого пов’язана з інтенсифікацією соціальної напруги та толеруванням насилля в суспільстві. У поле дослідницької уваги потрапляє такий різновид негативного вияву впливу, як мовленнєва агресія, наслідком якої нерідко стає конфліктна комунікативна взаємодія. Серед конфліктогенів для докладного лінгвістичного опису обрано погрозу, кваліфіковано її як комунікативно-прагматичне явище, що поєднує ознаки таких мовленнєвих жанрів, як директив та комісив. Із-поміж засобів вербалізації погрози авторка на матеріалі художніх діалогів схарактеризувала прагматичний потенціал лексичних (експресивно забарвленої лексики негативної конотації), морфологічних (переважно різних форм дієслова), що формують як експліцитні погрози, так і передають ірреальність намірів мовця, та фразеологічних, що переважно потребують спільного когнітивного досвіду адресанта й адресата. Типовою формою презентації погрози на синтаксичному рівні вона вважає моделі складнопідрядного та безсполучникового речень із причинно-наслідковими відношеннями між предикативними частинами, конфліктогенний потенціал яких нерідко підтримують такі засоби експресивного синтаксису, як повтори, синтаксичний паралелізм, парцеляція, риторичні запитання, незакінчені (обірвані) та окличні конструкції. У функційно-прагматичне поле мовленнєвого акту погрози потрапляють і невербальні (оптико-кінетичні), пара- та екстралінгвальні засоби, посилюючи категоричність висловлювань мовців.
49
Kalashchenko, S. I., та A. M. Hrynzovskyi. "Особливості копінг-стратегій курсантів Національної академії Національної гвардії України з різними типами соціально-психологічної адаптації". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 2 (2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-019.
Full textAbstract:

 Вступ. В умовах підготовки фахівців які будуть приймати участь в бойових діях, перед нами гостро постає питання формування стресостійкості для них, їх соціально-психологічної адаптації на етапі навчання в закладі вищої освіти. На прикладі курсантів Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ) нами було проведено психологічне та психофізіологічне обстеження респондентів. Одним із результатів досліджень було визначенням копінгів, які найчастіше використовують респонденти для подолання стресової напруги, яка була змодельована за допомогою імерсійних технологій. 
 Мета. Визначення відмінностей в копінг-стратегіях у курсантів Національної академії Національної гвардії України з низькою та високою стресостійкістю.
 Матеріали та методи. З вересня по жовтень 2021 року було обстежено 88 курсантів НАНГУ. Обстеження проводилося з використанням автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості». Був проведений кластерний аналіз для врахування фізіологічної складової у формуванні типів адаптації, а також був врахований психофізіологічний показник «Стійкість до стресових умов», на основі чого було виділено три групи. Статистичний аналіз отриманої інформації проводився з використанням ліцензійного статистичного пакету IBM SPSS Statistics Base v.22.
 Результати. При проведеному аналізі було виявлено, що групи курсантів 1 та 2 мають ієрархічність серед копінгів, в той час як в групі 3 вона була відсутньою (переважно всі копінг-стратегії коливались в межах 6-8 балів). Це свідчить, що курсанти в групі 3 частково надавали інформацію, яка не відповідала дійсності. У групах курсантів 2 та 3 спостерігати пріоритет дій над процесами когнітивної адаптації та використанням копінгів для активного подолання наслідків негативної ситуації. Так, в загальній групі респондентів копінг-стратегія «Активне подолання» була найбільш вираженою (12,11±3,01).
 Висновки. Курсанти НАНГУ з високою на відмінну від курсантів з низькою стійкістю до стресових займають більш активну позицію у подоланні проблемних ситуацій та активно використовують копінги «Активне подолання», «Позитивне переформулювання і особистісне зростання», «Планування» для зменшення стресової напруги під час навчання.
50
Лисенко, І. П., Є. О. Іванова та Т. Л. Ряховська. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (2 липня 2025): 77–80. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.14.
Full textAbstract:
Cтаття присвячена критичному аналізу теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену психологічного благополуччя в сучасній психологічній науці. Вивчення психологічного благополуччя є вкрай актуальним з кількох важливих причин, які стосуються як індивідуального рівня, так і суспільного загалом. Це пов’язане зі зростанням психоемоційного навантаження в сучасному світі: у сучасному суспільстві люди все частіше стикаються з хронічним стресом, високими вимогами, інформаційним перевантаженням та невизначеністю (економічною, соціальною, політичною). Це створює потребу в розумінні та підтримці психологічного благополуччя. Люди з високим рівнем благополуччя мають вищий рівень задоволення життям, мотивації, внутрішньої гармонії, що сприяє їхній реалізації в особистісній, професійній та соціальній сферах. На рівні держави психологічне благополуччя громадян пов’язане із загальним рівнем добробуту, стабільності, продуктивності, зменшенням соціальної напруги та агресії. У контексті війни, втрат, вимушеної міграції та посттравматичного досвіду вивчення та підтримка психологічного благополуччя є необхідністю, а не лише теоретичним інтересом. Розглядається еволюція розуміння психологічного благополуччя від його первинних концептуалізацій до інтегративних моделей, що існують сьогодні. Особлива увага приділяється осмисленню психологічного благополуччя як суб’єктивної реальності, що інтегрує позитивні та негативні емоції, цілісність буття та екзистенційне ставлення особистості до власного життя. Аналізуються ключові атрибути суб’єктного способу буття, такі як автономія, саморегуляція, саморозвиток та самодетермінація, у контексті їхнього взаємозв’язку з психологічним благополуччям. Обговорюються основні концепції та емпіричні дослідження, що становлять базис для подальшого вивчення цієї багатогранної конструкції.