Log in

Relevant bibliographies by topics / Негативні відчуття, думки, емоції / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Негативні відчуття, думки, емоції.

Journal articles on the topic 'Негативні відчуття, думки, емоції'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 22 journal articles for your research on the topic 'Негативні відчуття, думки, емоції.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.

Full text

Abstract:

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідж

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Скалозуб, Андрій. "Підходи до визначення понять «тильт» та «тильтування» як наукової проблеми в кіберcпорті". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (21 червня 2023): 70–73. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2023.2.70-73.

Full text

Abstract:

Анотація. Для кіберспортивних дисциплін характерні складні навички моторики, командна координація, швидке прийняття рішень та інтелектуальна й емоційна взаємодія. Психологічне навантаження та підвищений рівень стресу на змаганнях викликають у окремих гравців агресію, негативні емоції, що визначають як тильтування. Мета. Здійснити теоретичний пошук та дослідити підходи до визначення понять «тильт» та «тильтування» як наукової проблеми в кіберспорті. Методи. Аналіз науково-методичної, публіцистичної літератури та даних мережі Інтернет; систематизація, узагальнення. Результати. Систематизація під

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Мелкумова, Т. В., та В. М. Зінченко. "Семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах Олександра Довженка." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-22.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах О. До- вженка. Кількісний аналіз використання предикативних прислівників у творах О. Довженка вия- вив значну кількість слів на означення стану з модальним відтінком, прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального й емоційного стану людини та помірне вживання предика- тивних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів. З-поміж предикатив- них прислівників на позначення стану з модальним відтінком присутні предикативні прислівники, що відображають зорові відчуття персон

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Бігунова, Світозара. "ПСИХОДИНАМІЧНІ ТА СОЦІОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ НА ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 91–96. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-13.

Full text

Abstract:

Проблема ідентичності, як одна з найважливіших, обговорюється у двох основних формах – психодинамічній та соціологічній. Ці думки пропонують протилежні, але взаємодоповнювальні погляди на те, як формуються, підтримуються та трансформуються ідентичності. Психодинамічний погляд на ідентичність насамперед асоціюється з психоаналітичною теорією, яку розробив Зиґмунд Фройд, а згодом розвинув Ерік Еріксон. З психодинамічного боку ранні стосунки вважаються основоположними у формуванні ідентичності. З цього погляду ідентичність часто розуміють як результат дії несвідомих сил, раннього досвіду та проце

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ЧУБАК, Аїда, та Ольга КУЛИНА. "ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 У МЕДІА". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 244–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.33.

Full text

Abstract:

Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Романова, Н. В. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39.

Full text

Abstract:

Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає май

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Коваль, Тетяна, та Марина Запорожець. "Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів в умовах війни: дієві інструменти". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР, № 6 (1) (7 червня 2024): 40–48. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.6(1).2024.04.

Full text

Abstract:

Актуальність статті зумовлена тим, що ми звикаємо до нової реальності, вчимося жити в нових умовах сьогодення. Пошук шляхів ефективної підтримки молодших школярів в умовах війни адже саме вони перебувають у дуже вразливому стані стає першочерговим завданням. Перш за все, це розвиток емоційного інтелекту. Тобто вміння розуміти свої емоції, управляти ними, а також розпізнавати почуття інших людей. Це допомагає не піддаватися надмірному стресу, знаходити конструктивні шляхи вираження емоцій і побудувати здорові стосунки. Щоб розвивати емоційний інтелект, важливо регулярно аналізувати свої почуття

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Герц, Ірина Іванівна, та Галина Юріївна Ніколаї. "Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві". Південноукраїнські мистецькі студії, № 3 (5 грудня 2024): 89–95. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.13.

Full text

Abstract:

Метою статті стало визначення концептуального поля тілесної виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Методологія дослідження вибудовувалась з огляду на концептуалізацію проблематики тілесності (як багатомірного екзистенціального атрибуту людини), що вимагає методологічного плюралізму, а отже ґрунтується на низці наукових підходів. Так, історичний дискурс дозволяє послідовно простежити кардинальні зміни у трактовці категорії тілесності. Завдяки антропологічному підходу визначається: взаємозв’язок еволюції тілесного концепту і когнітивних механізмів музичної рецепції та творчості; фу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Мельничук, Ірина Ярославівна. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТА КОРЕКЦІЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 2 (4 вересня 2024): 82–87. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-12.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до поняття резильєнтності. Резильєнтність розглядається як здатність особистості протистояти складним життєвим обставинам та знаходити ресурси для відновлення після стресової події. Головними ознаками резильєнтності є менталітет уцілілого, ефективна емоційна регуляція, відчуття контролю, навички вирішення проблем, співчуття до себе, соціальна підтримка. Здійснено аналіз трьох основних етапів становлення і застосування у наукових дослідженнях терміну «резильєнтність» з 1970-х років по теперішній час. Резильєнтність розглядається як

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Dukhnevych, Vitalii M. "Негативні психологічні явища в політико-правовій сфері і ризики ідентичності". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 38–46. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).22.

Full text

Abstract:

Показано, що в основі негативних психологічних явищ політико-правового характеру лежать уявлення громадян про порушення їхніх прав та свобод, уявлення про необхідність відновлення справедливості, особливості сприйняття себе та інших як громадян і пов’язані з цим проблеми, думки та умовиводи щодо політико-правової дійсності. Політико-правову ідентичність визначено як парціальний вияв самовизначення людини щодо політико-правової дійсності і тих соціальних цінностей та громадянських прав, забезпечення яких є для держави пріоритетом. Описано три генералізовані обставини, що визначають специфіку та

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Савелюк, Наталія. "ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ: ДОСВІД УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА". Психологія: реальність і перспективи, № 18 (1 червня 2022): 141–52. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i18.282.

Full text

Abstract:

У статті стисло теоретично проаналізовано історію становлення поняття стресу в світовій науці. Наголошується, що за цей період акценти в його дослідженнях були перенесені від умов забезпечення стабільності організму до особливостей оптимального функціонування людини в ситуаціях нестабільності та від неспецифічних фізіологічних адаптаційних симптомів до унікальних психологічних реакцій. Аналізуються основні класифікації стресу, серед яких поширеним є його поділ на фізіологічний та психологічний. Також увага акцентується на виокремленні таких чотирьох основних груп симптомів переживання стресу,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Овчаренко, О. Ю. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 6 (28 лютого 2023): 10–17. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.2.

Full text

Abstract:

У статті розглядається аналіз досліджень стресостійкості студентів з інвалідністю. Розкрито суть понять «стрес», «стресостійкість», «студенти з інвалідністю» та «принцип позитивної психотерапії». Встановлено, що вивчення стресостійкості студентів розкрито не в повній мірі, а дослідження стресостійкості студентів з інвалідністю майже не вивчалось. Показано, що вплив повномасштабної війни в України та офлайн/ дистанційне навчання, в результаті пандемії COVID-19, позначились на рівні стресу у студентів. Найбільш вираженою інтелектуальною ознакою стресу у студентів є труднощі зосередження, негатив

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Степаненко, Інна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).10.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей сором’язливості серед студентів, майбутніх психологів, за допомогою Стенфордського опитувальника cором’язливості Ф. Зімбардо. Виокремлено із загальної вибірки сором’язливих студентів та на основі контент-аналізу визначено їхні психологічні особливості, а саме: силу і частоту прояву сором’язливості; ситуації та види діяльності; типи людей; суб’єктивне обґрунтування; фізичні реакції; думки та відчуття; дії; позитивні та негативні наслідки сором’язливості; причини виникнення сором’язливості. Cилу сором’язливості досліджено через

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Варивода, Катерина. "НЕЙРОБІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД". Scientia et societus 2, № 2 (2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/101-107.

Full text

Abstract:

Військова агресія росії в Україні значною мірою вплинула на психічне здоров’я населення та збільшення кількості осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Зазначається, що посттравматичний стресовий розлад становить значний ризик для соціально-емоційного та фізичного здоров’я людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що посттравматичний стресовий розлад проявляється низкою стійких нейробіологічних змін і психологічних симптомів. Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу вказують на постійну, аномальну адаптацію нейробіологічних систем до стрес

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Нера, Наталя Ярославівна. "ДІЄСЛОВА ЯК МАРКЕРИ РЕПРЕЗЕНТАЦЇЇ НЕВЛАСНЕ-ПРЯМОЇ МОВИ У СТРУКТУРІ ОПОВІДІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (21 серпня 2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-5.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено розгляду дієслова як репрезентуючого компоненту у структурі невласне-прямої мови на основі жіночої прози першої половини XX століття. У процесі дослідження визначено, що дієслова передають ставлення автора до персонажа, допомагають читачеві зазирнути в світ героя, діють на його емоції і сприйняття описуваних подій. У пропонованій розвідці застосовано зіставний та опозиційний методи. Перший дозволив виявити специфіку, подібності та відмінності вербальної поведінки персонажа-жінки vs персонажа-чоловіка та їхніх функцій на лексичному рівні, другий - використано для ідентифікації

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

РОМАНОВА, Катерина, та Яна РАЄВСЬКА. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА ПРИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РЕАКЦІЯХ НА СТРЕС У НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (66) (28 травня 2025): 105–10. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.15.

Full text

Abstract:

У статті подано результати дослідження актуальної для сучасної психології теми – психокорекційна робота психолога методом гештальт-терапії при психосоматичних реракціях на стрес у населення в умовах війни. У роботі представлено теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми стресу, психосоматичних реакцій на стрес, можливостей гештальт-терапії у психокореції психосоматичних розладів, емпірично визначено психологічні особливості осіб з психосоматичними розладами; розроблено та запропоновано систему роботи з корекції та профілактики психосоматичних розладів у населення під час війни. З’ясо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Петреченко, Світлана Анатоліївна. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ, ВПЛИВ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ". Психологічні студії, № 1 (30 квітня 2024): 144–49. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.19.

Full text

Abstract:

У науковій статті розглянуто питання психологічного аналізу, впливу інтерпретації після травматичних подій. Зазначено, що психологічний аналіз інтерпретації подій після травматичних подій визначається як ключовий аспект психологічної адаптації особистості до стресових ситуацій. Сучасний підхід до вивчення цього явища враховує не лише сам процес інтерпретації, але його вплив на психічне здоров’я та загальний стан особистості. Метою дослідження стало проведення глибокого психологічного аналізу процесу інтерпретації подій, що відбувається у психіці людини після травматичних ситуацій, визначення е

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Левченко, Тетяна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 75–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-75-92.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесенн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Грузинська, Ірина. "ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО РЕАГУВАННЯ НА СТРЕСОВІ СИТУАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 21 (13 січня 2023): 97–107. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.21.17096.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі забезпечення оптимального для особистості реагування на стресогенні фактори, пов’язані з воєнним станом. Актуальність вказаної проблеми визначається саме недостатньою відпрацьованістю питань психологічного захисту громадян України, які потерпають від негативного психоемоційного впливу, викликаного війною. Мета статті полягає в теоретичному аналізі та емпіричному визначенні особливостей емоційного реагування на стресові ситуації в умовах воєнного стану та обґрунтуванні психологічних умов оптимізації психоемоційного стану особистості в умовах стресових ситуацій п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Макарова, Т. М. "БУЛІНГ ЯК ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ (ЗА ПОВІСТЮ Ю. ЧЕРНІЄНКО «ПОМСТА»)". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 101–7. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-14.

Full text

Abstract:

У процесі аналізу повісті Ю. Чернієнко «Помста» було схарактеризовано позицію головної героїні крізь призму світогляду її однокласників і визначено причини внутрішньої мотивації Міри до самоствердження. Дослідниця доходить висновку, що основними передумовами виникнення булінгу у класі та чинниками, які посприяли зміні сприйняття дівчини та зумовили такі негативні наслідки, є: презирство до людей, відсутність власної думки, страх, зміна усвідомлення життєвих цінностей, психологічна травма через спробу зґвалтування, втрата довіри з боку дорослих (як рідних, так і вчителів). Також окреслено проце

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Астремська, Ірина Володимирівна, Ірина Володимирівна Астремська та Айзек Олександрович Фомін. "ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ТРИВОЖНИХ СТАНІВ В ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ". Психологічні студії, № 4 (11 січня 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.4.1.

Full text

Abstract:

Сьогодні кожен українець і українка перебувають у постійній небезпеці, яка серйозно позначається на їх психічному стані. Як реакція на подію чи новину люди відчувають тривогу, страх, гнів, лють, безсилля, відчай, радість, здивування. Водночас негативні перманентні емоції можуть значно виснажити внутрішні резерви людини, вплинути на якість життя та призвести до трагічних наслідків. Наразі однією із найпоширеніших психологічних реакцій на воєнні дії є тривога ‒ як відносно стійкий негативний емоційний стан, пов’язаний зі змінами нервово-психічної діяльності (ситуаційна тривожність). В статті нав

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Новожилова, І. О., М. І. Линник, О. Р. Тарасенко та А. М. Приходько. "Оцінка психологічного стану хворих на туберкульоз". Infusion & Chemotherapy, № 4.1 (30 грудня 2022): 44. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2022-4.1-34.

Full text

Abstract:

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед чинників, які істотно впливають на прихильність хворих на туберкульоз (ТБ) до лікування, неабияке місце посідає їхній психологічний стан. Анонімне опитування 200 хворих на ТБ легень під час інтенсивної фази лікування[1] виявило депресивні розлади в переважної більшості респондентів (89,3 % – поганий настрій, туга чи почуття безнадійності, 55,9 % – брак інтересу, задоволення від речей, які зазвичай цікавили або втішали, впродовж останнього місяця). У більшості хворих ознаки депресії мали виражений характер (60,4 % – брак бажання що

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!