Contents
Academic literature on the topic 'Обробка на верстатах з ЧПК'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Обробка на верстатах з ЧПК.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Обробка на верстатах з ЧПК"
1
Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Volodymyr Venzhega та Volodymyr Vinnik. "МОДЕРНІЗАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНО-ЗАТОЧУВАЛЬНОГО ВЕРСТАТА З ЧПК ВЗ208Ф3 ДЛЯ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-72-80.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Технологія високошвидкісного фрезерування є однією з найбільш сучасних і ефективних альтернатив класичним методам обробки, що значно відрізняється якістю і швидкістю обробки, а також можливістю виготовлення виробів із важкооброблюваних матеріалів. Постановка проблеми. Швидкісне фрезерування переважно реалізується за допомогою багатокоординатних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), проте стійкий процес різання неможливо забезпечити на наявному обладнанні без модернізації системи ЧПК, приводу головного руху, який би забезпечував необхідну швидкість різання та використання спеціального інструменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основними вимогами до системи ЧПК при високошвидкісній обробці є її швидкодія, можливість забезпечення гладких траєкторій руху інструменту для рівномірного навантаження на нього без численних врізань і виходів. Використання ефективного змащувально-охолоджувального середовища (ЗОТС) зменшує пружні віджимання в технологічній системі при її фіксованій жорсткості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Впровадження високошвидкісного фрезерування на верстатах із ЧПК стримується відсутністю практичних рекомендацій і потребує додаткових досліджень, зокрема жорсткості верстата. Постановка завдання. Дослідити можливість модернізації універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою розширення його технологічних можливостей для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами з кубічного нітриду бору. Виклад основного матеріалу. Високошвидкісне фрезерування – сучасний високотехнологічний метод обробки, що дозволяє отримувати найменші перетини зрізу металу при використанні високих швидкостей знімання. Сутність цієї технології полягає у використанні певного діапазону швидкостей різального інструменту, що веде до істотного зниження опору матеріалу при його обробці, чим забезпечується обробка важкооброблюваних матеріалів. Особливістю такої технології є те, що тепло, яке виділяється при обробці, практично повністю зосереджено в стружці і не перебуває тривалий час у зоні обробки, через що фреза й деталь мало схильні до термічного впливу. Висновки відповідно до статті. У роботі досліджено технологічні можливості універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою його використання для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами із кубічного нітриду бору та обґрунтовано модернізацію його системи ЧПК та вузлів.
2
Globa, O. V., S. P. Vysloukh та R. O. Ivanenko. "КОМПЛЕКСНА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФРЕЗЕРУВАННЯ НА ВЕРСТАТАХ ІЗ ЧПК". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 7–19. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.01.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність методу комплексної оптимізації, наводить- ся алгоритм визначення оптимальної геометрії інструменту, режимів різання і траєкторії руху інструменту. Наводиться експериментальне підтвердження коректності математичної моделі. Стаття присвячена створенню методики автоматизованого розрахунку оптимальних режимів фрезерування криволінійних поверхонь на верстатах із ЧПК з урахуванням різних умов різання, що забезпе- чують максимальну продуктивність або мінімальну собівартість обробки. Роз- роблена методика використовується в промисловості у вигляді системи автома- тизованого розрахунку оптимальних режимів фрезерування поверхонь кінцевими фрезами. Застосування результатів досліджень дало змогу підвищити продук- тивність обробки деталей на фрезерних верстатах із ЧПК, підвищити точність обробки, скоротити час налагодження керуючих програм на верстаті. Метод комплексної оптимізації є оптимальним із позиції витрат часу на обчислення, він дає змогу знайти глобальний екстремум функції на базі спільного використан- ня методів структурної і параметричної оптимізації в процесі вирішення задачі нелінійного програмування. Застосування запропонованого методу комплексної оптимізації процесу кінцевого фрезерування дає змогу отримати оптимальні режими різання з наявних значень на металорізальному верстаті, побудувати оптимальну траєкторію руху різального інструменту в складному геометрич- ному контурі, вибрати оптимальну чорнову і чистову фрезу і їх радіуси заточки. Вибір різального інструмента і визначення оптимального варіанту обробки на основі мінімізації тривалості процесу обробки за допомогою запропонованого алгоритму, реалізованого на верстатах із ЧПК, дає змогу підвищити загальну продуктивність виготовлення деталі в середньому до 10–15%.
3
Коротков, Володимир, та Олександр Шумейко. "МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМОУТВОРЕННЯ ПОВЕРХОНЬ РІЗАЛЬНИМ ІНСТРУМЕНТОМ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 154–58. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236234.
Full textAbstract:
В статті розглянутий варіант побудови математичного апарату для отримання координат поверхонь деталей при їх переміщенні у просторі. Рішення таких задач доцільно при розрахунках траєкторій руху формоутворюючих інструментів при обробці на верстатах з ЧПК.
4
Yushkov, А. "Деякі аспекти проектування деталей та розробки управляючої програми в CAD/CAМ-системі, що впливають на сумарну похибку виготовлення виробу на фрезерному верстаті з ЧПУ." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (26 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-27.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням аналізу взаємозв'язку проектування деталей в CAD/CAМ-системі та їх виготовлення на фрезерних верстатах з ЧПУ. Розглянуто причини виникнення похибок виготовлення деталей на фрезерних верстатах з ЧПУ та шляхи їх усунення не тільки в процесі самого фрезерування деталі на виробничому обладнанні, а і на етапах проектування конструкції, розробки управляючих програм (УП) для оброблювального центру та розрахунку режимів різання та їх взаємозв'язок. Запропонована структура сумарної похибки виготовлення деталей, що впливає на загальну якість виробу, на верстаті з ЧПУ. Наголошено, що сумарна похибка складається з похибки, що формується апаратними можливостями верстата, похибки, що може бути закладена при розробці 3D-моделі деталі в номінальних розмірах, похибки, що може виникнути при некоректній розробці УП для верстата з ЧПУ та похибки пов'язаної з особливостями управляючої системи конкретного верстата з ЧП. Підкреслено, що при аналізі взаємодії CAD/CAM-системи та верстата з ЧПУ за основу були взяті CAD-система SolidWorks компанії Dassault Systemes та CAМ - система SolidCAM з інтегрованим модулем інтелектуальної обробки iMachining компанії SolidCAM Ltd., тому що вона являє собою комплексну CAМ-систему, яка призначена для програмування верстатів з ЧПУ в середовищі SolidWorks. Запропоновано структурну схему CAD/CAM система – верстат з ЧПУ, на базі якої детально представлено взаємозв’язок оператора з верстатом та управляючою системою. Особлива увага приділена впливу параметрів 3D-моделі деталі (CAD-система) та оптимізованої програми обробки (CAМ-система з інтегрованим модулем iMachining) на сумарну похибку виготовлення деталей на фрезерному верстаті з ЧПУ та вкінцевому випадку на якість виробу в цілому. Обґрунтовано, що запропонований підхід та рекомендації до процесу розробки конструкції, написання управляючої програми до верстата з ЧПУ та методів фрезерування деталей дозволить максимально зменшити сумарну похибку виготовлення виробу
5
Yushkov, А. "Деякі аспекти проектування деталей та розробки управляючої програми в CAD/CAМ-системі, що впливають на сумарну похибку виготовлення виробу на фрезерному верстаті з ЧПУ." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (26 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-27.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням аналізу взаємозв'язку проектування деталей в CAD/CAМ-системі та їх виготовлення на фрезерних верстатах з ЧПУ. Розглянуто причини виникнення похибок виготовлення деталей на фрезерних верстатах з ЧПУ та шляхи їх усунення не тільки в процесі самого фрезерування деталі на виробничому обладнанні, а і на етапах проектування конструкції, розробки управляючих програм (УП) для оброблювального центру та розрахунку режимів різання та їх взаємозв'язок. Запропонована структура сумарної похибки виготовлення деталей, що впливає на загальну якість виробу, на верстаті з ЧПУ. Наголошено, що сумарна похибка складається з похибки, що формується апаратними можливостями верстата, похибки, що може бути закладена при розробці 3D-моделі деталі в номінальних розмірах, похибки, що може виникнути при некоректній розробці УП для верстата з ЧПУ та похибки пов'язаної з особливостями управляючої системи конкретного верстата з ЧП. Підкреслено, що при аналізі взаємодії CAD/CAM-системи та верстата з ЧПУ за основу були взяті CAD-система SolidWorks компанії Dassault Systemes та CAМ - система SolidCAM з інтегрованим модулем інтелектуальної обробки iMachining компанії SolidCAM Ltd., тому що вона являє собою комплексну CAМ-систему, яка призначена для програмування верстатів з ЧПУ в середовищі SolidWorks. Запропоновано структурну схему CAD/CAM система – верстат з ЧПУ, на базі якої детально представлено взаємозв’язок оператора з верстатом та управляючою системою. Особлива увага приділена впливу параметрів 3D-моделі деталі (CAD-система) та оптимізованої програми обробки (CAМ-система з інтегрованим модулем iMachining) на сумарну похибку виготовлення деталей на фрезерному верстаті з ЧПУ та вкінцевому випадку на якість виробу в цілому. Обґрунтовано, що запропонований підхід та рекомендації до процесу розробки конструкції, написання управляючої програми до верстата з ЧПУ та методів фрезерування деталей дозволить максимально зменшити сумарну похибку виготовлення виробу
6
Vynnyk, Volodymyr. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОБРОБКИ КРИВОЛІНІЙНИХ ПОВЕРХОНЬ КУЛАЧКІВ РОЗПОДІЛЬНИХ ВАЛІВ ОРІЄНТОВАНИМ ІНСТРУМЕНТОМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 74–84. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-74-84.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. В умовах високої конкуренції в машинобудуванні виробництво стає більш наукоємним. Актуальним науково-практичним завданням у машинобудуванні, автомобілебудуванні та текстильній промисловості є забезпечення високої точності та продуктивності обробки кулачків розподільних валів та кулачків текстильних машин. Постановка проблеми. Для забезпечення високої точності та продуктивності обробки криволінійних поверхонь кулачків необхідно застосовувати нові високоефективні способи обробки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто способи обробки деталей орієнтованими інструментами. Наведено тривимірне моделювання інструментальної поверхні, процесів зняття припуску та формоутворення при обробці криволінійних поверхонь кулачків. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутність аналізу досліджень процесу обробки криволінійних поверхонь кулачків розподільних валів та кулачків текстильних машин. Постановка завдання. Проаналізувати способи обробки криволінійних поверхонь кулачків розподільних валів і кулачків текстильних машин зі схрещеними осями інструмента та деталі. Виклад основного матеріалу. Розглянуто способи обробки криволінійних поверхонь деталей. Обробка криволінійних поверхонь кулачків розподільних валів здійснюється за один або декілька проходів фрезою або шліфувальним кругом. Найбільш ефективними способами обробки кулачків розподільних валів є шліфування та фрезерування орієнтованими інструментами за один установ. Висновки відповідно до статті. У роботі проаналізовано способи шліфування та фрезерування деталей. Для забезпечення високої точності та продуктивності обробки запропоновано використовувати спосіб фрезерування криволінійних поверхонь кулачків розподільних валів і текстильних машин на верстатах з ЧПК зі схрещеними осями фрези та деталі, де за один прохід відбувається чорнове й чистове фрезерування всіх кулачків.
7
Пуховський, Є. С. "УСУНЕННЯ ВІБРАЦІЙ У РАЗІ БАГАТОЛЕЗОВОЇ ОБРОБКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.6.
Full textAbstract:
Досягти високих показників якості у разі обробки на верстатах важко через вібрації, що знижують продуктивність і точність обробки, надійність і довговічність роботи верстатів, а також стійкість ріжучого інструменту. Явище вібрацій найбільш повно теоретично і експериментально досліджено під час точіння одним різцем на токарних верстатах. В опублікованих роботах (Astashev, Korendjasev, Erofeev, 2013; Tchernishev, 2010; Kudinov, 1967; Pashinin, Tchernishev, 2012; Peterson, 2002) не досить уваги приділяється питанню усунення вібрацій у разі обробки металів з використанням багатолезових інструментів: свердел, розгорток, зенкерів, протяжок, фрез, різьбонарізних та інших інструментів. Результати досліджень вібрацій у разі багатолезової обробки не систематизовані, в них не досить уваги приділено впливу вібрацій на продуктивність механічної обробки, стійкість ріжучих інструментів і показники якості деталей – точність, шорсткість і властивості поверхневих шарів деталей. Такі дані набувають особливо великого значення у зв’язку із застосуванням верстатів з ЧПУ, що працюють багатолезовим інструментом (Kak izbezgat vibratciy na stanke HAAS, 2010). Під час складання програм для цих верстатів повинні враховуватися обмеження на режими різання, які накладаються через можливість появи вібрацій. У разі використання багатолезового різання динамічна система верстата стає більш складною, що вимагає додаткових досліджень для встановлення ділянок режимів обробки, вільних від вібрацій, що гарантує якість деталей. Новизна роботи полягає в комплексному дослідженні впливу вібрацій на роботу складних інструментів: фрез, свердел, протяжок, зенкерів, розгорток та різьбонарізних головок. Це дозволяє розробити рекомендації для стійкої роботи інструменту в умовах використання його у сучасних верстатних системах з обладнанням з ЧПУ. У статті узагальнені питання, пов’язані з вібраціями у разі багатолезової обробки, розглянуті технологічні фактори, що впливають на інтенсивність вібрацій. Особлива увага приділяється технологічним методам усунення вібрацій у разі багатолезової обробки шляхом вибору раціональних режимів різання, оптимальної конструкції ріжучих пластин багатолезових інструментів, а також шляхом застосування різних пристроїв, що гасять вібрації. Основою для написання статті є розробки автора, пов’язані з вібростійкою багатолезовою обробкою, а також розробки, виконані іншими вітчизняними та зарубіжними фахівцями (Kudinov, 1967; Tchernishev, 2010; Li, 2011; Zhu, 2015).
8
Aleksiienko, H. "Скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (29 березня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-01.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи. Визначено етапи еволюції сучасної металообробної техніки. Охарактеризована будова розточувальної головки та визначено її місце у загальні металообробній системі на базі верстата з числовим програмним управлінням. Підкреслено, що на сьогодні, з розвитком автоматизації виробництва, більшою мірою використовують автоматичні розточувальні головки, які мають автоматичну радіальну подачу, що робить їх більш універсальними як при обробці отворів, так і при обробці зовнішніх поверхонь, такі головки мають великий діапазон обробки. Визначено характеристики автоматичної розточувальної головки та наголошено на перевагах застосування. Так використання автоматичних розточувальних головок дозволяє значно скоротити час обробки, збільшити точність і підвищити якість поверхні, що обробляється. Враховуючи, що розточувальні головки за своєю суттю, є приладдям яке знімається, спектр їх застосувань доволі широкий від координатно-розточувальних верстатів до агрегатних верстатів на базі обробних центрів. Представлено структурну схему управління верстатом з ЧПУ з відокремленням основних блоків, що входять до її складу та умовно розкрито схему реалізації керування обертами розточувальної головки. Наголошено, що впровадження мікропроцесорної системи управління позиціонуванням різця в розточувальній головці дозволить збільшити можливості формоутворення, а саме виконувати фасонні, циліндричні, ступінчасті та конусні отвори за один підхід, що дозволить скоротити час обробки, і найголовніше керувати точністю одержуваної продукції, а також скоротити номенклатуру використовуваного інструменту. Сформовано математично модель управління розточувальної головки та описано основні фактори впливу. Підкреслено, що технологічний процес характеризується силою різання та положенням розточувальної головки і може бути представлений у вигляді траєкторії руху її розточувальної кромки. Наголошено, що така система управління здійснює реалізацію процесу розточування отворів за рахунок формування траєкторії та порівняння її з еталонною траєкторією. Здійснення передачі даних блоком зворотного зв’язку запропоновано на технології Bluetooth, яка в умовах сьогодення є бюджетною та максимально дієвою у рамках заявлених вимог.
9
Laktionov, Alexander. "ІНДЕКСНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ОПЕРАТОРА ВЕРСТАТА З ЧИСЛОВИМ ПРОГРАМНИМ КЕРУВАННЯМ (ЧПК)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 139–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-139-151.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема підвищення якості підготовки оператора верстата як показник її ефективності є актуальною для підвищення продуктивності та якості виробництва деталей на верстатах із ЧПК у цехах машинобудівних підприємств України. Постановка проблеми. Сучасні дослідженнях не передбачають об’єднання нормованих оцінок і оцінок експертів у інтегровані показники, що ускладнює оцінювання якості підготовки оператора верстата з ЧПК. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вихідними складовими поняття «якість» підготовки оператора верстата з ЧПК є сформовані характеристики особистості оператора верстата з ЧПК (1) та нормовані оцінки до його підготовки, згідно з вимогами відомчого стандарту (2). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Використання нормованих оцінок, оцінок експертів, урахування складових технічної, інформаційної підсистем забезпечує існування стійкого зв’язку між ними. Постановка завдання. Запропонувати формулу індексу оцінювання якості підготовки оператора верстата з ЧПК та формулу індексу якості виготовлення деталі. Виклад основного матеріалу. Установлено залежність між зростанням якості підготовки оператора та якістю виготовлення деталі на верстаті з ЧПК. Висновки відповідно до статті. Ефективність зростання якості підготовки оператора верстата з ЧПК визначається на основі сформованих характеристик професійної компетентності оператора та порівняльного аналізу даних 2-го і 1-го діагностичних зрізів із використанням комплексу методів математичної статистики.
10
Литвиненко, Олександр Анатолійович, Юрій Іванович Бойко та Валерій Анатолійович Яновський. "CAD-CAM технології проєктування та виготовлення деталей на верстатах з ЧПК". Технічна інженерія, № 1(85) (26 червня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2020-1(85)-15-22.
Full textDissertations / Theses on the topic "Обробка на верстатах з ЧПК"
1
Іванов, Віталій Олександрович, Виталий Александрович Иванов, Vitalii Oleksandrovych Ivanov, І. В. Романенко та Н. С. Чеботарьова. "Підвищення продуктивності обробки на верстатах з ЧПК". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7456.
Full text
2
Заєць, С. С. "Метод діагностування процесу обробки на фрезерних верстатах з ЧПК". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38105.
Full textAbstract:
Сучасне обладнання є досить коштовним і має значний недолік в тому, що воно не реагує на стан протікання самого процесу механічної обробки, не має зворотного зв’язку технічного стану процесом механічної обробки, його точності та надійності. Це часто призводить до збоїв у виробництві та аварійних ситуацій на верстатах. Щоб уникнути таких проблем та підвищити якість виготовлення деталей пропонується розробка нової системи технічної діагностики і прогнозування виникнення відмов, яка за рахунок моніторингу, в реальному часі, відслідковує технічний стан механічної обробки деталей, на багатоцільових верстатах, по результатам роботи якої, і робиться прогнозування вірогідності відмови обладнання чи інструмента. Для вирішення питання діагностики процесу механічної обробки різанням на верстатах з числовим програмним управлінням, авторами було розроблено метод діагностики, на основі даних сигналів акустичної емісії.
3
Білько, Володимир Максимович. "Удосконалення технологічного процесу виготовлення деталі «стійка 247/4/2216-08.01.10» із застосуванням верстатів з ЧПК". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11642.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження
Технічна задача вдосконалення технологічного процесу виготовлення корпуса полягає у використання багатоцільових верстатів з ЧПК та нових інструментальних матеріалів, що дозволяє значно скоротити час обробки деталі, що в свою чергу призводить до зменшення собівартості, підвищує точність оброблення та його конкурентоспроможність на ринку даної продукції.
Тому вдосконалення технологічного процесу виготовлення деталі стійка 247/4/2216-08.01 та розроблення конструкцій верстатних пристроїв є актуальною технологічною задачею.
Мета роботи. Метою магістерської дипломної роботи є зниження технологічної собівартості завдяки удосконаленню технологічного процесу механічної обробки заготовки із застосуванням сучасних технологій і нових методів обробки заготовок на верстатах з ЧПК.
Предмет дослідження – технологічний процес виготовлення деталі стійка 247/4/2216-08.01.
Об’єкт дослідження – обґрунтування технологічних параметрів процесу механічної обробки деталі стійка 247/4/2216-08.01 і конструктивних параметрів верстатних та контрольного пристроїв.
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технологічного процесу механічної обробки заготовки деталі стійка 247/4/2216-08.01 при цьому запропоновані такі нові рішення:
- розроблено удосконалений технологічний процес механічної обробки корпуса із застосуванням верстатів з ЧПК фірми HAAS;
- розроблено конструкцію пристрою для виконання операції фрезерної обробки на верстаті з ЧПК та для свердлувальної операції, контрольний пристрій та різальний інструмент.
Задачі досліджень
Базуючись на типовому технологічному процесі виготовлення деталі стійка 247/4/2216-08.01 необхідно:
- вдосконалити технологічний процес виготовлення стійки, застосувавши верстат з ЧПК моделі VF-1 фірми XAAS;
- провести конструктивну розробку верстатних пристроїв;
- провести аналіз конструктивних параметрів деталі стійка 247/4/2216-08.01 та їх міцності при робочому навантажені у програмному продукті SolidWorks.
4
Симчак, Валентин Васильович. "Удосконалення технології виготовлення деталі «Плита М13.433.007» із розробленням технологічних операцій для верстатів з ЧПК фірми HAAS (США) з використанням САМ – пакету ЕSPRIТ". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11644.
Full textAbstract:
Тема проекту: «Удосконалення технології виготовлення деталі «Плита М13.433.007» із розробленням технологічних операцій для верстатів з ЧПК фірми HAAS (США) з використанням САМ- пакету ESPRIT»
В загальному розділі виконано аналіз технологічності деталі, вибрано тип виробництва.
В технологічному розділі розглянуто призначення та конструкцію деталі «Плита», проаналізовано її технологічність, виконано розрахунки розрахунки собівартості заготовки, припусків, режимів різання, норм часу. Розроблена програма свердлувальної обробки деталі в середовищі ESPRIT
В конструкторському розділі виконано розрахунки пристроїв для обробки базової площини та для обробки отворів на верстатах фірми HAAS, контрольно-вимірювального пристрою, різального інструменту.
В дослідницькому розділі розглянуто зміцнення поверхні плоскої деталі за допомогою алмазного вигладжування , що забезпечує підвищення опору втоми та твердості поверхневого шару, а також дозволяє формувати напруги стиснення та створювати регламентований рельєф мікронерівностей на поверхні.
В розділі «Охорона праці» проаналізовано небезпечні та шкідливі фактори при обробці різанням, наведено безпечні умови роботи на дільниці.
В додатках приведено технологічний процес виготовлення деталі «Плита», специфікації, керуюча програма на верстат з ЧПК.
5
Машталер, Богдан Михайлович. "Удосконалення технології виготовлення деталі «Черв`як 7Х8.463.003» із розробленням технологічних операцій для верстатів з ЧПК фірми HAAS (США) з використанням САМ – пакету ЕSPRIТ". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11643.
Full textAbstract:
В загальному розділі виконано аналіз технологічності деталі, вибрано тип виробництва.
В технологічному розділі виконано розрахунки собівартості заготовки, визначено припуски, режими різання, норми часу.
В конструкторському розділі виконано розрахунки пристроїв для обробки для обробки отвору та фрезерування паза, контрольно-вимірювального пристрою, різального інструменту.
У дослідницькому розділі приведено дані по відновленню поверхонь деталей за допомогою детонаційних покриттів на основі твердосплавних порошкових сумішей на основі карбідів хрому та нікелю (суміш КХН) та основі бронзи та чавуну (суміш НАК)
В розділі охорони праці приведено дані по безпечній експлуатації дільниці.
В додатках приведено технологічний процес виготовлення деталі «Черв`як», специфікації, керуюча програма на верстат з ЧПК.
6
Богуславський, Андрій Вікторович. "Робото-технологічний комплекс та удосконалення технологічного процесу виготовлення фланця ДА 3020-322.01 із застосуванням верстатів з ЧПК фірми HAAS". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11322.
Full textAbstract:
Магістерська робота Богуславського А.В. присвячена розробленню
робото-технологічного комплексу та удосконаленню технологічного процесу
виготовлення фланця із застосуванням верстатів з ЧПК, а саме токарного
центру ST30 фірми HAAS (США).
Проведено аналіз існуючого технологічного процесу та запропоновано
новий технологічний процес виготовлення фланця із застосуванням верстатів з
ЧПК.
Для здійснення технологічного процесу виготовлення фланця вибрано
відповідне обладнання та різальний інструмент і виконані розрахунки
припусків, режимів різання, та норм часу на виконання операцій оброблення.
Проведено розрахунки верстаних пристроїв для свердлування, з
визначенням сили затиску, розрахунком елементу пристрою на міцність, на
точність та приведено опис його роботи.
Проведено розрахунки контрольного пристрою на точність та приведено
опис його роботи.
Спроектовано та проведено розрахунки різального інструменту – різця з
механічним кріпленням пластини.
В дослідному розділі проведено дослідження і аналіз конструктивних
параметрів деталі фланець ДА 3020-322.01 та їх міцності при робочому
навантажені у програмному продукті SolidWorks.
У розділі охорони праці наведено заходи по безпечній роботі на робото технологічному комплексі та верстатах з ЧПК.
7
Лопачев, Олександр Ярославович. "Розроблення технології виготовлення деталі "фланець приводу барабану (Claas Lexion)" із застосуванням верстатів з ЧПК фірми Haas (США) та САМ-пакету ЕSPRIТ". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11646.
Full textAbstract:
Пояснювальна записка містить 91 сторінку і додатки (специфікації складальних креслень, комплект технологічної документації), графічна частина проекту складається з 9 листів формату А1.
Згідно із завданням необхідно було розробити процес механічного оброблення фланець приводу барабану (Claas Lexion). Річна програма випуску 1750 шт.
В пояснювальній записці приводяться всі необхідні розрахунки, вона містить всі необхідні розділи і повністю відповідає встановленим вимогам.
У загальному розділі проекту проводиться аналіз технічних умов, виходячи із службового призначення виробу, заводського технологічного процесу, сучасних досягнень в галузі виготовлення подібних виробів, на основі чого формується задача, яка вирішується в подальших розділах проекту.
У технологічній частині проекту проводиться вибір оптимального виду заготовки, встановлюється необхідна кількість переходів для обробки кожної поверхні, визначається оптимальна структура технологічного процесу, який детально розробляється.
Розроблено пристрій для контролю торцевого биття.
Робота включає організаційні та економічні питання щодо ефективності роботи дільниці.
Розроблено заходи з охорони праці і навколишнього середовища.
Всі прийняті проектні рішення та їх доцільність підтверджено техніко-економічними розрахунками.
8
Осядлий, Артем Анатолійович. "Ремонт механізму регулювання положення крісла автомобіля Jaguar X-Type із розробленням технології виготовлення деталі черв'ячне колесо". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11645.
Full textAbstract:
Пояснювальна записка містить 91 сторінку і додатки (специфікації складальних креслень, комплект технологічної документації), графічна частина проекту складається з 9 листів формату А1.
Згідно із завданням необхідно було розробити план ремонту підйомного механізму крісла із розробленням технологічного процесу виготовлення деталі черв'ячне колесо.
В пояснювальній записці приводяться всі необхідні розрахунки, вона містить всі необхідні розділи і повністю відповідає встановленим вимогам.
У загальному розділі проекту проводиться аналіз технічних умов, виходячи із службового призначення виробу, етапи автоматизованого моделювання червячного колеса в CAD Компас. формуються план роботи та задачы, яка вирішується в подальших розділах проекту.
У технологічній частині проекту проводиться вибір оптимального виду заготовки, встановлюється необхідна кількість переходів для обробки кожної поверхні, визначається оптимальна структура технологічного процесу, який детально розробляється.
Розроблено пристрої для закріплення деталі на фрезерувальні операції та для контролю торцевого биття.
У науковому розділі
Розроблено заходи з охорони праці.
9
Ліщенко, Наталя Володимирівна. "Підвищення продуктивності профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі адаптації елементів технологічної системи". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37663.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018.
Дисертація присвячена рішенню важливої науково-технічної проблеми підвищення продуктивності бездефектного профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі розробки відповідних технологічних передумов та підсистем проектування, моніторингу і технологічної діагностики операції, які дозволяють виконувати адаптацію елементів технологічної системи до більш високої продуктивності. Для цього розроблено методологію дослідження технологічної системи зубошліфування з використанням наукових методів моделювання, оптимізації і керування, а також відповідні технологічні передумови у вигляді комплексу цілеспрямованих методів і засобів інноваційної технології профільного зубошліфування: математичні моделі припуску для перетворення невизначеності припуску у величину відводу шліфувального круга, метод вирівнювання припуску по периферії зубчастого колеса без внесення корекції в його кутове положення, метод адаптивної правки профільного шліфувального круга тощо. Теоретично показано і практично підтверджено технологічну перевагу високопоруватих шліфувальних кругів у порівнянні зі переривчастими кругами. Виконано комплекс експериментальних досліджень і заводських випробувань, що підтвердили ефективність розроблених методів і засобів.<br>Thesis for the degree of doctor of technical sciences on specialty 05.02.08 – manufacturing engineering. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018.
The thesis is devoted to solving an important scientific and technical problem of increasing the productivity of defect-free profile gear grinding on CNC machines on the basis of the development of appropriate technological preconditions and subsystems for the designing, monitoring and diagnosing of the operation, which allow adapting the elements of the grinding system to higher productivity. For this purpose a methodology is developed for researching the profile grinding system using scientific methods of modeling, optimization and control, as well as corresponding technology preconditions in the form of a set of purposeful methods and means of innovative profile grinding technology, to wit: grinding stock mathematical models for the transformation of the grinding stock uncertainty into the taking grinding wheel away from a gear to be grinded, method of the grinding stock aligning on the gear periphery without making corrections in its angular position, method of a profile grinding wheel adaptive dressing, etc. The software for these subsystems is created on the basis of the mathematical models of the temperature field with and without taking into account the effect of forced cooling. The technological superiority of high-porosity grinding wheel has been theoretically demonstrated and practically confirmed in comparison with special discontinuous wheel. Complex of experimental research and factory tests is performed for confirming the effectiveness of the methods and means developed.
10
Ліщенко, Наталя Володимирівна. "Підвищення продуктивності профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі адаптації елементів технологічної системи". Thesis, Одеська національна академія харчових технологій, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37665.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018.
Дисертація присвячена рішенню важливої науково-технічної проблеми підвищення продуктивності бездефектного профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі розробки відповідних технологічних передумов та підсистем проектування, моніторингу і технологічної діагностики операції, які дозволяють виконувати адаптацію елементів технологічної системи до більш високої продуктивності. Для цього розроблено методологію дослідження технологічної системи зубошліфування з використанням наукових методів моделювання, оптимізації і керування, а також відповідні технологічні передумови у вигляді комплексу цілеспрямованих методів і засобів інноваційної технології профільного зубошліфування: математичні моделі припуску для перетворення невизначеності припуску у величину відводу шліфувального круга, метод вирівнювання припуску по периферії зубчастого колеса без внесення корекції в його кутове положення, метод адаптивної правки профільного шліфувального круга тощо. Теоретично показано і практично підтверджено технологічну перевагу високопоруватих шліфувальних кругів у порівнянні зі переривчастими кругами. Виконано комплекс експериментальних досліджень і заводських випробувань, що підтвердили ефективність розроблених методів і засобів.<br>Thesis for the degree of doctor of technical sciences on specialty 05.02.08 – manufacturing engineering. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018.
The thesis is devoted to solving an important scientific and technical problem of increasing the productivity of defect-free profile gear grinding on CNC machines on the basis of the development of appropriate technological preconditions and subsystems for the designing, monitoring and diagnosing of the operation, which allow adapting the elements of the grinding system to higher productivity. For this purpose a methodology is developed for researching the profile grinding system using scientific methods of modeling, optimization and control, as well as corresponding technology preconditions in the form of a set of purposeful methods and means of innovative profile grinding technology, to wit: grinding stock mathematical models for the transformation of the grinding stock uncertainty into the taking grinding wheel away from a gear to be grinded, method of the grinding stock aligning on the gear periphery without making corrections in its angular position, method of a profile grinding wheel adaptive dressing, etc. The software for these subsystems is created on the basis of the mathematical models of the temperature field with and without taking into account the effect of forced cooling. The technological superiority of high-porosity grinding wheel has been theoretically demonstrated and practically confirmed in comparison with special discontinuous wheel. Complex of experimental research and factory tests is performed for confirming the effectiveness of the methods and means developed.