Relevant bibliographies by topics / Об'єкт керування / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Об'єкт керування.

Journal articles on the topic 'Об'єкт керування'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 19 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Об'єкт керування.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

Lievi, L., та O. Zyma. "СУЧАСНІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.049.

Full text

Abstract:

Одним з ключових питань синтезу систем автоматичного регулювання є розробка адекватних математичних моделей об'єктів керування. Розробка моделей фізичних систем - це дуже складна і трудомістка робота, яка займає від 80 до 90 % зусиль, необхідних для аналізу і синтезу систем керування, і включає такі етапи: визначення параметрів процесу, які впливають на об'єкт керування; визначення зв'язків між параметрами; складання матеріальних та енергетичних балансів об'єктів керування; лінеаризація цих балансів; одержання диференціального рівняння. Результатом моделювання майже всіх технологічних об'єктів є складне диференціальне рівняння великого порядку, яке надалі використовується для розрахунку систем автоматичного регулювання. Під математичною моделлю зазвичай розуміють сукупність співвідношень (рівнянь, логічних умов, операторів тощо), що визначають характеристики станів об'єкту моделювання. Сучасні наука й технологія як об'єкти дослідження розглядають матеріальні об'єкти навколишнього світу та їхні фізико-хімічні перетворення. Практична реалізація цих досліджень від лабораторних установок до промислових виробництв використовує моделювання як процес пізнання, а також для оптимальної організації, функціонування й керування виробництвом. Сучасним технологіям притаманна висока складність, яка виявляється у великій кількості й різноманітті параметрів, що визначають хід процесів, внутрішніх зв'язків між параметрами, у їхньому взаємному впливі, причому зміна одного параметра може викликати нелінійну зміну інших параметрів. Ця складність підсилюється при виникненні множинних зворотних зв'язків між параметрами, а також неконтрольованими збуреннями, випадковим чином розподіленими в часі. Інформаційний потенціал, генерований технологічними процесами, надзвичайно великий. При обмежених можливостях його сприйняття необхідно зменшувати цей потенціал, що остаточно призведе до скорочення альтернатив під час прийнятті керуючих рішень. Це досягається пізнанням процесу через моделі - спрощені системи, які відображають окремі, обмежені в потрібному напрямку, сторони процесу, що розглядається. Існує багато способів одержання моделей технологічних процесів. Кожен спосіб дає можливість побудувати модель, адекватну процесу в певному сенсі, що залежить від обраного критерію. Це означає, що існує деяка абстрактна відповідність між безліччю моделей і модельованим об'єктом. Моделювання, власне кажучи, засновано на використанні динамічної аналогії, яка означає нетотожну подобу властивостей або співвідношень

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Купіна, О. А. "Математичне відображення роботи трьохполочного газового реактора у виробництві аміаку". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 1 (277) (10 березня 2023): 48–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2023-277-1-48-54.

Full text

Abstract:

Для досягнення високої ефективності оптимізації та керування складними технологічними об'єктами, використання комбінованої математичної моделі є ключовим аспектом. Цей підхід дозволяє використовувати переваги обох підходів: експериментально-статистичного та детермінованого, забезпечуючи високу адекватність, легку адаптацію та широкий діапазон застосування. В даній роботі запропоновано такий підхід для розробки математичної моделі та оптимізації керування складним технологічним об'єктом - трьохполичним газовим реактором виробництва аміаку. Першим етапом розроблення моделі є створення детермінованої моделі, яка дозволяє оцінити критеріальну функцію та виділити область глобального екстремуму. Незважаючи на її невисоку точність, детермінована модель дозволяє оцінити різні варіанти параметрів технологічного процесу та визначити на кшталт, що змінити для покращення роботи об'єкта. Другий етап полягає в адаптації моделі на основі експериментальних даних, з використанням імовірнісних методів. Це дозволяє отримати більш точну модель з урахуванням всіх впливів, що впливають на об'єкт. Адекватна модель повинна враховувати нелінійність залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних, що може призвести до складних математичних рівнянь для опису об'єкту керування. У випадку, коли використовують наближені розв'язки, далі можуть бути проведені різноманітні аналізи і перевірки, щоб оцінити точність цих розв'язків і їхню придатність для використання у конкретній ситуації. Зокрема, можуть бути проведені такі аналізи:  порівняння наближеного розв'язку з точним розв'язком (якщо такий відомий) для визначення похибки; проведення чутливісного аналізу для оцінки впливу зміни параметрів на результати розв'язку; проведення аналізу стійкості для визначення, наскільки невеликі зміни в початкових умовах або параметрах впливають на результати розв'язку; проведення верифікації для визначення, чи задовольняє наближений розв'язок рівнянням фізики, які моделюються; проведення валідації для перевірки, наскільки точно наближений розв'язок відображає експериментальні дані або спостереження.  В результаті такого аналізу може бути встановлено, чи підходять наближені розв'язки для використання у практичних застосуваннях або чи потрібно використовувати більш точні методи розв'язування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Full text

Abstract:

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Бричук, Б. В. "Автоматизація пастеризації яблучного соку". Automation of technological and business processes 13, № 1 (2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2002.

Full text

Abstract:

Здоров'я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. Для підтримки здоров`я людини на певному рівні, необхідно включати в раціон харчування фруктові та овочеві соки, зокрема яблучний сок, який має високі споживні властивості. Збереження цих властивостей можна забезпечити лише за рахунок автоматичного керування технологічним процесом виробництва яблучного соку. Автоматичне керування процесом пастеризації яблучного соку – одне з найбільш складних та важливих завдань, оскільки забезпечує дотримання технологічного регламенту термічної обробки яблучного соку. Процес пастеризації яблучного соку, як об'єкт керування являє собою складну динамічну систему. Аналіз існуючих систем автоматичного керування пастеризацією яблучного соку демонструє певні недоліки і ставить задачі наступної розробки. В Одеській національній академії харчових технологій, на кафедрі автоматизація технологічних процесів і робототехнічних систем розроблено новий спосіб пастеризації яблучного соку, з використанням каскадної системи автоматичного регулювання, яка зменшує запізнення в контурі регулювання температури пастеризації, що підвищує якість готового продукту, продуктивність процесу та знижує його енергоємність. Результати структурно-параметричного синтезу і аналізу розробленої системи автоматичного керування підтверджують переваги запропонованого підходу. Побудована каскадна система автоматичного регулювання забезпечує високу динамічну точність керування розглянутим технологічним процесом. Розроблене автоматизоване робоче місце оператора-технолога і наладчика системи автоматичного керування в SCADA-системі дозволяє зручно і ефективно спостерігати та керувати ходом процесу пастеризації яблучного соку. Подальший розвиток питання автоматизації керування процесом пастеризації яблучного соку знайде в магістерській випускній роботі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Купіна, О. А., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев та Гезеві Абдалхалех Гома Ахмед. "Алгоритм пошуку оптимального рішення для системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-20-25.

Full text

Abstract:

У роботі запропонований алгоритм роботи системи керування з моделлю трьохполичним газовим реактором у виробництві аміаку. Мета оптимального управління газовим трехполочним реактором полягає в тому, щоб перерозподілити циркуляційний синтез-газ для досягнення максимального ступеня конверсії, і, відповідно, максимальної концентрації цільового компонента.Для вирішення поставленого завдання в даній роботі пропонується розробити математичну модель і вирішити оптимізаційних задач. На першому етапі розробляється детермінована модель. Незважаючи на її невисоку точність, вона дає можливість оцінити вид критеріальної функції в широкому діапазоні зміни аргументів з урахуванням її багатоекстремальності, і виділити область глобального екстремуму. На другому етапі виконується адаптація моделі на основі експериментальних даних, одержаних з об'єкта управління, на основі імовірнісних методів. Це дозволяє забезпечити точність модельованих параметрів за рахунок природного обліку всіх збурюючих впливів. Створення адекватної моделі має на увазі облік нелінійності залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних. Це неминуче призводить до збільшення ступеня рівнянь, якими описується об'єкт управління. Використання рівнянь високих порядків істотно ускладнює процес оптимізації - пошук оптимальних значень параметрів технологічного процесу. У більшості випадків доводиться вдаватися до наближених рішень, що знижує точність розробляється моделі. Результатом рішення оптимізаційної задачі в алгоритмі роботи системи управління з моделлю трьохполичного газового реактора для заданого навантаження на агрегат (Fц.г. = сonst) є оптимальні значення витрат синтез-газу по фізичних каналах «холодних» байпасів. Таким чином, запропонований алгоритм складається із двох етапів: перший – пошук наближеного розв'язку й перехід об'єкта керування в область близьку до оптимальної; другий – тонке підстроювання оптимальних значень із використанням пошукового алгоритму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yermilova, N., S. Kyslytsia, Y. Burkun та A. Goncharov. "РОЗРОБЛЕННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ БЕТОНОРОЗДАВАЧА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.021.

Full text

Abstract:

Проаналізувавши особливості конструкції, принцип роботи та електропривод бетонороздавача типу СМЖ-69А, автори прийшли до висновку, що найбільш гостро потребує модернізації механізм переміщення цього пристрою та система його керування. Для підвищення ефективності роботи запропоновано застосувати частотнорегульований електропривод механізму переміщення на базі АД з короткозамкненим ротором. Рекомендовано замінити застарілий привод пересування у вигляді двигуна, редуктора і ланцюгової передачі на мотор-редуктор, що дозволить звільнити місце для встановлення контролерів та іншого обладнання системи автоматичного керування. Для механізму пересування бетонороздавача обрано сучасний мотор-редуктор, розроблена схема керування електроприводом на базі ПЛК. Пропонується застосувати тензометричний метод зважування бетонної суміші, для чого бункер з бетонною масою встановлюється на тензодатчиках. При заповненні бункера бетонороздавача до певної маси сигнал з тензодатчиків надходить на контролер, після чого програма починає працювати. Вхідним сигналом є маса бетонної суміші, що подається в бункер, а вихідним – напруга, яка подається на контролер, а потім, через перетворювач частоти, на об'єкт управління – привід пересування бетонороздавача. Керуючим впливом об’єкта керування (ОК) являється напруга, що подається на мотор-редуктор, а збурювальним впливом – сила статичного навантаження від ваги бетонороздавача, ваги бетонної суміші в бункері та сили опору розрівнюючого пристрою. Розроблена математична модель ОК, за допомогою якої проведені дослідження перехідних процесів об’єкту керування шляхом зміни керуючого та збурювального впливів. Аналіз перехідних процесів довів працездатність та якість системи керування. Розроблений алгоритм функціонування системи автоматичного керування бетонороздавачем, на базі якого побудована програма для ПЛК. Проведена технічна реалізація САК, обрані необхідні елементи та пристрої. Розрахована авторами економічна ефективність від проведеної модернізації довела її доцільність

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Малиш, В. С. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ПАРИ". Automation of technological and business processes 15, № 3 (2023): 30–36. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v15i3.2622.

Full text

Abstract:

В сучасних умовах теплоенергетика займає одне з провідних місць серед інших галузей виробництва, забезпечуючи теплотою їх об’єкти. Технологічний процес виробництва пари є одним з ключових процесів на підприємствах харчової та зернопереробної промисловості. Автоматизація виробництва пари є актуальною. Існуючі системи автоматичного керування (САК) не забезпечують високої динамічної точності керування. На кафедрі автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем одеського національного технологічного університету, в рамках випускної роботи магістра, запропоновано ефективну САК з компенсацією запізнення в контурі регулювання розрідження в топці. Паровий котел як об'єкт керування (ОК) є складну динамічну систему. Проведено параметризацію технологічної схеми процесу виробництва пари, побудовано параметричну та координатну схеми ОК, здійснено параметричну та структурну ідентифікацію моделей ОК, проведено оптимальний параметричний синтез та аналіз базової САР та підвищеної динамічної точності. Запропоновані алгоритми керування реалізовані на базі контролера SIMATIC S7-300 фірми Siemens. Розроблено елементи технічного проекту САК: схему автоматизації, принципову електричну схему та інші. З метою інтеграції запропонованих алгоритмів автоматичного регулювання до автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора-технолога і наладчика САК ділянки виробництва пари створено SCADA-систему процесу в середовищі WinCC Flexible. Розроблено технічну структуру мікропроцесорного ядра САК та програмне забезпечення на базі контролера Fastwel I/O в середовищі CodeSys. Розроблено моделі САК з нечітким та нейрорегулятором, проведено їх моделювання та порівняльний аналіз з традиційною САК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yevsina, Natalia, Petro Kachanov та Mykola Tarasenko. "СИНТЕЗ НЕЙРО-НЕЧІТКОГО РЕГУЛЯТОРА З НАЛАШТУВАННЯМ ГЕНЕТИЧНИМ АЛГОРИТМОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 73 (2023): 41–44. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.3.041.

Full text

Abstract:

Метою статті є розгляд методики розробки нейро-нечіткого регулятора (ННР) з налаштуванням його параметрів генетичним алгоритмом (ГА). Отримані результати підтверджують працездатність методики та дозволяють зробити висновок про те, що нейро-нечіткий регулятор при відповідній налаштування забезпечує високу якість роботи системи керування, у тому числі і за наявності випадкових збурень на динамічний об'єкт. Запропонована у статті методика синтезу ННР протестована в умовах обмеженого обсягу вихідних даних навчальної вибірки, розмір якої не впливає на якість роботи алгоритму. Достатньо двох або трьох значень параметрів вибірки, щоб сформувати діапазони для меж термів нечітких змінних, а далі оптимальні значення підбираються ГА. У результаті розроблено алгоритм синтезу регулятора та генетичний алгоритм налаштування його параметрів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Lievi, L. "КЕРУВАННЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПРИ КРАПЕЛЬНОМУ ЗВОЛОЖЕННІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (2020): 27–30. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.027.

Full text

Abstract:

Системи крапельного зрошення широко використовуються для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур як у теплицях, так і на відкритих ділянках різного розміру, від невеликих приватних садових ділянок до фермерських господарств. Особливість даного типу зрошення у тому, що вода повільно подається краплями або струменями у заданий час і у заданій кількості безпосередньо до коренів кожної рослини. При цьому витрата води зменшується на 20-50% у порівнянні з поверхневим поливом і дощуванням, попереджається надлишковий полив і внаслідок цього підняття рівня ґрунтових вод та засолення ґрунту, не ущільнюється верхня частина ґрунту, знижується рівень розростання бур'яну. При проведенні зрошення необхідно враховувати вплив випадково змінних погодних факторів і щоденно коригувати поливну норму. Структурна схема автоматизованої системи керування (АСК) вологозабезпеченістю модульної ділянки за допомогою крапельного зрошення являє собою комбіновану систему керування з регулятором, який складається з двох послідовно з'єднаних ланок. Перша ланка визначає допустиму частку недополиву рослин у відсотках, враховуючи дані метеопрогнозу на наступний день. Очевидно, що допустима частка недополиву буде тим більша, чим більше значення прогнозованих опадів. Друга ланка обраховує завдання всмоктуючого тиску (вологості) на поточний день, враховуючи рекомендації першого регулятора, і подає керуючі впливи на виконавчі механізми. Метою статті є розробка методу керування вологістю ґрунту за допомогою крапельного зрошення на основі нечіткої логіки. Для визначення частки недополиву використано алгоритми нечіткої логіки. В якості вхідної змінної використовуються дані метеопрогнозу по опадах на наступний день. Вихідною змінною є допустима частка недополиву рослин на поточний день. Запропонована АСК вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при крапельному зрошенні дозволяє підвищити точність керування вологістю завдяки оперативному врахуванню змінних збурень на об'єкт і забезпечити отримання планової врожайності при раціональному використанні енергетичних і водних ресурсів. Напрямком подальших досліджень слід вважати розробку концепції застосування інтелектуальних методів підтримки прийняття рішень в умовах багатокритеріальності в задачах оптимального керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур. Це дозволить економити водні та енергетичні ресурси з одночасним забезпеченням отримання планового врожаю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Качур, Дмитро Русланович. "СТІЙКІСТЬ ПРОДОВЖОГО РУХУ ЕКРАНОПЛАНУ ПРИ МАЛИХ ЗОВНІШНІХ ВПЛИВАХ". Vodnij transport, № 1(35) (3 липня 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.35.04.

Full text

Abstract:

Основною проблемою при проектуванні екраноплану є проблема забезпечення прийнятної стійкості та керованості. Екраноплан — у широкому сенсі - динамічно нестабільний і складний об'єкт управління. Тому прийнято визначати особливості стійкості та керованості за окремими параметрами, наприклад, за кутом атаки, швидкістю. Також необхідно забезпечити його прийнятні експлуатаційні властивості у процесі їх реалізації на практиці. Оскільки екраноплан є об'єктом дослідження, необхідно враховувати такі фактори, як відстань від екрану (висота польоту) - є одним із визначальних аспектів, що безпосередньо впливають на аеродинамічні характеристики. Крім того, виявлено нелінійну залежність аеродинамічних характеристик від таких кінематичних параметрів, як: кут атаки, кут відхилення аеродинамічних поверхонь керування. Виникаючі нестаціонарні ефекти мають значний вплив на динаміку руху, тобто значення аеродинамічних коефіцієнтів постійно змінюються з часом. Через близькість підстилаючої поверхні, наявності на ній нерівностей підвищуються вимоги до стійкості та точності управління екранопланом. Судна, що використовують екранний ефект, являють собою новий клас літальних апаратів, як правило, літаків аеродинамічної конфігурації, орієнтованих на використання переваг польоту в зоні впливу екранного ефекту. Ефект екрану виявляється у збільшенні коефіцієнта підйомної сили та аеродинамічної якості. літака на відстанях від задньої кромки крила до поверхні води, менших за довжину хорді крила. Аеродинамічна якість екраноплану на відносній крейсерській висоті над екраном може бути такою ж, як у сучасних пасажирських літаків. Цей рівень якості досягається при значно нижчих співвідношеннях сторін крил, ніж у літаків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Svidrak, I. H., L. I. Shevchuk, O. I. Strogan, L. R. Strutynska та I. V. Strogan. "Кінематичне проеціювання як засіб управління технікою в автоматизованих землеобробних комплексах". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.36930/40310516.

Full text

Abstract:

Досліджено методику застосування кінематичного проеціювання для відображення траєкторії руху та пошуку координат рухомих об'єктів. З'ясовано, що специфікою кінематичного проеціювання є те, що всі її ключові складові, а саме – об'єкт, центр проеціювання, картинна площина та проектувальні промені, перебувають у неперервному русі із певними швидкостями та пришвидшеннями. Така специфічна особливість кінематичного проеціювання не тільки істотно розширює технологічні можливості нарисної геометрії як науки про графічне відображення просторових об'єктів, а й істотно поглиблює галузі практичного її застосування. Встановлено, що підтвердженням цьому є розглянуті у цій роботі приклади практичного застосування специфіки кінематичного проеціювання для вдосконалення дистанційного керування землеобробною технікою в автоматизованих комплексах управління. З'ясовано, що це дає змогу усувати негативний вплив "людських чинників" операторів, що відстежують траєкторії переміщень техніки оброблюваною земельною ділянкою. Досліджено, що основні складові технічного забезпечення практичного застосування кінематичного проеціювання для відстежування переміщень землеобробної техніки й різних транспортних засобів полягає в оснащені відеокамерами та приладами електромагнітного випромінювання стаціонарні радіовежі або безпілотні літальні апарати (БПЛА), наприклад, дрони, що виконуватимуть функції центрів кінематичного проеціювання. Рекомендовано, що сприймання генерованих центром проеціювання проектувальних променів тут може бути покладено на оснащений радіолокаційною системою (РЛС) та сучасним комп'ютерним спорядженням із відповідним програмним забезпеченням стаціонарний командний пункт (центр). Це устаткування, у цьому випадку, виконуватиме функцію "картинної площини", на якій відображатиметься траєкторія руху землеобробної техніки. З'ясовано, що виконавчі механізми та органи управління рухом землеобробної техніки у цьому випадку доречно оснастити пристроями, що приймають керівні радіохвилі. Показано, що окрім відстежування траєкторії рухів об'єктів на земній поверхні, кінематичне проеціювання може застосовуватися й у військовій справі для виявлення ворожих безпілотних об'єктів у повітряному просторі. У цьому разі використовують різновид кінематичного проеціювання із двома його центрами генерування проектувальних променів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Krykh, H. B., H. F. Matiko та B. A. Kril. "Моделювання системи керування з регулятором на підставі внутрішньої моделі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 161–68. http://dx.doi.org/10.36930/40290928.

Full text

Abstract:

Засобами імітаційного моделювання проаналізовано функціонування замкнутих систем керування в умовах зміни властивостей інерційного об'єкта керування. Порівняли роботу таких систем: одноконтурної з ПІД регулятором, багатоконтурних з ПІ-ПД керуванням та систем із зовнішнім регулятором на підставі внутрішньої моделі. Серед систем керування із внутрішньою моделлю одна побудована на підставі моделі об'єкта керування. Ми запропонували іншу система, в якій структура зовнішнього регулятора реалізована на базі внутрішньої моделі замкнутого внутрішнього контуру з ПД регулятором. Для спрощення процедури налаштування зовнішнього регулятора вибрано наближену модель об'єкта керування у вигляді послідовно з'єднаних аперіодичної ланки першого порядку та ланки запізнення. Знайдено наближену внутрішню модель зустрічного паралельного з'єднання об'єкта керування та ПД регулятора та отримано наближену обернену модель. Встановлено, що в умовах зміни властивостей об'єкта керування запропонована система зберігає достатній запас стійкості і порівняно з іншими досліджуваними системами має переваги. Так, зі збільшенням коефіцієнта передачі об'єкта керування у 2 рази та збільшенням інерційності на 30 % перехідні процеси каналом заданого значення мають найменший час регулювання. Окрім цього, каналом збурення така система забезпечує найменше динамічне відхилення для всіх варіантів дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Артюшин, Леонід, Олексій Кононов, Володимир Герасименко та Богдан Наусенко. "Метод вибору варіанта реалізації групового застосування безпілотних літальних апаратів". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 44, № 2 (2022): 10–20. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-10-20.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено науковій проблематиці передпроєктного етапу створення нових видів високотехнологічних комплексів озброєння, а саме безпосередньо, апріорному обґрунтуванню вибору варіанта реалізації. Як предметну область розглянуто групове застосування безпілотних літальних апаратів. Пропонується ймовірнісний метод обґрунтування вибору. Функціонування системи “група безпілотних літальних апаратів - засоби протиповітряної оборони противника - об'єкт застосування” описується марковськими ймовірнісними моделями зміни дискретних станів у безперервному часі. У них враховується можливість диференціації інтенсивностей потоків подій залежно від станів. Доводиться, що для групового застосування безпілотних літальних апаратів можливість диференціації інтенсивностей залежно від станів не порушує вимог стаціонарності, ординарності та відсутності післядії потоків подій. Сутність методу полягає у визначенні переваги варіантів за результатами послідовного аналізу їхніх фундаментальних властивостей. На першому етапі визначається відповідність необхідним умовам результативності групового застосування. Для порівняння пропонується застосовувати формат умови, який враховує можливість диференціації інтенсивностей потоків подій залежно від станів. На другому етапі аналізуються граничні ймовірнісні можливості аналізованих варіантів реалізації. На третьому етапі порівнюються найімовірніші ресурсні витрати, що необхідні для виконання поставлених бойових завдань. Як базис порівняння розглядаються не вартості ресурсів, а абсолютні кількісні значення. У разі неможливості визначення переваги на попередніх етапах, на четвертому етапі варіанти порівнюються за запропонованим інтегральним критерієм-згорткою. Для забезпечення об'єктивності вибору розглядається можливість визначення вагових коефіцієнтів критерію-згортки як відомими експертними методами, так й із застосуванням штучних нейронних мереж. Відсутність необхідності прив'язки до конкретних льотно-технічних, конструктивних, динамічних особливостей літальних апаратів, специфіки схем застосування та керування дозволяє здійснити вибір варіанта реалізації з позиції найбільш загальних, фундаментальних можливостей систем групового застосування безпілотних літальних апаратів. Єдиною принциповою вимогою результативного застосування запропонованого методу є відповідність марковським умовам потоків подій системи “група безпілотних літальних апаратів - засоби протиповітряної оборони противника - об'єкт застосування”. Ця особливість запропонованого методу дозволяє здійснити вибір варіанта реалізації з позицій найбільш загальних, принципових властивостей систем групового застосування безпілотних літальних апаратів, що створюються, як елементів комплексів високоточного озброєння.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

ВОЛК, М. О., В. Г. ЛАБАЗОВ, Д. О. КИПАРЕНКО, Б. В. ПРИВАЛОВ, Д. О. ШУМОВ та І. А. САМОЙЛОВ. "РОЗПОДІЛЕНЕ КОМП'ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СИСТЕМАХ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 1(88) (1 травня 2024): 211–17. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.29.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання підвищення ефективності систем розподіленого моделювання в хмарному віртуальному середовищі. Однією з основних задач, яка з'являється в процесі моделювання складних систем є масштабування обчислень – збільшення кількості ресурсів при зростанні розміру завдання. В роботі проводиться дослідження моделей, які використовуються для комп'ютерного моделювання, зокрема послідовна та паралельна модель з різними методами синхронізації. Розглядається хмарна модель імітаційного середовища з використанням тонких клієнтів, децентралізованим керуванням та асинхронною синхронізацією, що дозволяє масштабувати систему моделювання в горизонтальному напрямку. Дана модель дозволяє гнучке керування ресурсами залежно від складності об'єкта моделювання, динамічне призначення та звільнення обчислювальних віртуальних вузлів. В роботі описані експерименти з моделювання три вимірних об'єктів на різній кількості віртуальних машинах. Використання багатьох вузлів, з одного боку, збільшує швидкість обчислень, з іншого боку вимагає великої обчислювальної потужності для синхронізації, керування та обміну повідомленнями між вузлами, тому залежність зростання швидкості при використанні додаткових хмарних вузлів не є лінійною. Залучення розподіленого середовища моделювання дозволило подвоїти розмір симуляції у випадку використання 4 обчислювальних вузлів. Спостерігалось зростання продуктивності із збільшенням кількості обчислювальних вузлів. Результати дослідження можуть бути використані при розробленні нових методів розподілу ресурсів та технологій розподілених обчислень в хмарних системах, моделей ефективного управління обчислювальними вузлами, системах розподіленого імітаційного моделювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Степанов, М. Т. "Замкнуті САР з прогнозуванням: аналіз альтернативних варіантів сруктур". Automation of technological and business processes 13, № 3 (2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2144.

Full text

Abstract:

У статті розглядається системи автоматичного регулювання які реалізують алгоритми керування з прогнозуванням складових вільного та вимушеного руху на час запізнення вперед в замкнутому контурі. Проводиться порівняльний аналіз їх роботи у перехідних та сталих режимах роботи, а також запасів стійкості які вони забезпечують. Об'єкти технологічного типу досить часто мають велику інерційність в каналах регулювання яка пов'язаної не тільки з чистим запізненням, але, більшою мірою з акумуляцією речовини і енергії, так званим ємнісним запізненням. Повна або часткова компенсація цієї інерційності може в значній мірі поліпшити якість регулювання для таких об'єктів. На практиці для компенсації впливу запізнення на динаміку власного руху часто використовують системи з упереджувачем Сміта які значно розширюють запас стійкості систем і забезпечують їх працездатність в умовах нестаціонарних властивостей об’єкта керування. Також прогнозування використовується у системах керування з прогнозуючою моделлю, в яких керуючий вплив на кожному кроці розраховується за рахунок вирішення оптимізаційної задачі на основі математичної моделі об’єкта керування. Ці системи також застосовують для керування об’єктами технологічного типу, зокрема рекомендують до застосування при керуванні багатоканальними об’єктами канали яких пов’язані між собою через дію перехресних зв’язків. В якості альтернативи вказаним системам запропонована система регулювання з прогнозуванням вимушеного руху в замкнутий контур якої введено алгоритм прогнозування в реальному часі на основі кубічного сплайну. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання. В якості базового регулятора було обрано типовий ПІД-регулятор. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в часовій і частотних областях, показав перевагу системи регулювання, що реалізує принцип керування за прогнозом на основі кубічного сплайну. При аналізі роботи систем за каналом дії неконтрольованих збурень система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості перехідних процесів до 40%. Перевірка на грубість систем автоматичного регулювання показала, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням регульованої змінної за кубічним сплайном має приблизно однаковий запас стійкості за часом запізнення та трошки нижчий запас стійкості за коефіцієнтом передачі об’єкта керування, ніж система з упереджувачем Сміта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Зозуля, В. А., та С. І. Осадчий. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КІНЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ПЛАТФОРМИ СТЮАРТА (ГЕКСАПОД)". Automation of technological and business processes 11, № 3 (2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1504.

Full text

Abstract:

Метою даної статті є вивченні сформованих методів, прийомів і принципів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта (гексапод) для визначення шляхів вдосконалення їх характеристик. Як показано в аналізі, проектування систем керування рухом робочого органу гексаподу поділяються на два основних напрямка: метод керування рухом в робочому просторі при вирішенні прямої задачі кінематики та керуванням рухом в просторі узагальненої координати при вирішенні зворотної задачі кінематики. Аналіз методів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта, який показав, що з метою спрощення моделі об'єкта керування і процедур проектування системи керування, часто пропонується поділ механізму на окремі автономні канали за кількістю штанг платформи Стюарта, нехтуючи похибками вимірювання і динамікою датчиків, використання ідеалізованих віртуальних моделей механізму паралельної кінематики для формування сигналів корекції. При цьому замінюються реальні характеристики платформи Стюарта лінеаризованими, а збурюючі дії - взаємовпливом висей їх оцінками. Для деяких режимів роботи гексаподу спрощена модель динаміки не буде відображати реальних фізичних процесів, що відбуваються в гексаподі, що негативно позначається на керованості механізму в цілому. Проведений аналіз дозволив запропонувати структурні схеми керування рухом робочого органу гексаподу побудовані за принципом одно, двоконтурних слідкуючих систем. Виходячи з недоліків слідкуючих систем, запропоновано будувати систему керування гексаподом на основі схем що мають потенційно більшу точність відтворення програмного керування за рахунок збільшення ступеня вільності у виборі регулятора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Маранов, Олександр Вікторович, та А. А. Носовський. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ НАДВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАВДАНЬ АВТОМАТИЗАЦІЇ КЕРУВАННЯ СУДНОМ НА ОСНОВІ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОЇ МОДЕЛІ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 6–13. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.01.

Full text

Abstract:

Метою роботи є розробка підходів, що забезпечують автоматизовану ідентифікацію надводних морських об'єктів в режимі реального часу шляхом формалізації процесу ідентифікації на основі нейромережевої моделі. Мета статті досягається вирішенням проблеми автоматизованої ідентифікації морських об'єктів на основі згорткових нейронних мереж. Запропонований метод ідентифікації, який має у своєму складі визначення параметрів ідентифікації, спрямованих на вирішення завдань судноводіння та забезпечення безпеки мореплавства. В рамках розгляду процесу ідентифікації морські об'єкти були класифіковані з урахуванням їх важливості та потенційної небезпеки для судноводіння. Під час дослідження було виявлено, що кращим варіантом для вирішення завдання ідентифікації надводних морських об'єктів є згорткова нейронна мережа. Використання такої нейронної мережі дозволяє ефективно обробляти зображення та автоматично виділяти характеристики, які допомагають в ідентифікації. Цей підхід може значно полегшити процес роботи судноводіїв та підвищити рівень безпеки на морі. У підсумку реалізований алгоритм ідентифікації, визначення параметрів та використання згорткової нейронної мережі дозволили створити потужний інструментарій для ідентифікації морських надводних об'єктів. Впровадження цього підходу може сприяти покращенню безпеки мореплавства та ефективності роботи судноводіїв в умовах різних морських ситуацій. Метод ідентифікації базується на згорткових нейронних мережах (CNN). Метод ідентифікації був протестований на наборі даних зображень морських об'єктів. До набору даних входили зображення різних типів морських об'єктів, таких як судна, рибальські судна, маяки та інші. Метод ідентифікації був здатний правильно ідентифікувати більшість об'єктів на зображеннях, навіть у складних умовах, таких як низька освітленість або туман. Наведений метод ідентифікації морських об'єктів може зробити значний внесок у підвищення безпеки мореплавства. Метод може допомогти судноводіям уникати зіткнень з іншими суднами та іншими об'єктами на морі. Метод також може допомогти судноводіям приймати кращі рішення у складних морських ситуаціях.Ключовіслова: автоматизована ідентифікація, обстановка, морські об'єкти, згорткові нейронні мережі, судноводіння, безпека мореплавства, зображення, класифікація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Степанов, М. Т. "Інваріантна САР з оптимізацією коефіцієнта передачі у моделі коригувального зв’язку". Automation of technological and business processes 14, № 3 (2022): 43–52. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v14i3.2352.

Full text

Abstract:

У статі розглядається система автоматичного регулювання яка реалізує комбінований принцип керування з інваріантністю відносно дії контрольованих збурень. При побудові інваріантної системи автоматичного регулювання використовувався принцип двоканальності Б.Н. Петрова. За цим принципом математична модель коригувального зв’язку включає в себе математичні моделі об’єкту керування за каналами дії контрольованих збурень та каналу керування. Динамічна точність системи автоматичного регулювання інваріантної до контрольованих збурень залежить від точності завдання цих моделей зокрема їх параметрів. Результатами моделювання підтверджено, що динамічна точність системи значно залежить від значення коефіцієнта передачі у математичній моделі коригувального зв’язку і ця залежність має екстремальний характер. Коефіцієнт передачі моделі коригуючого зв’язку дорівнює відношенню коефіцієнта передачі моделі об’єкта керування за каналом дії контрольованого збурення до коефіцієнта передачі моделі об’єкта за каналом керування. В умовах параметричної невизначеності і нестаціонарності властивостей об'єкта керування значення цих коефіцієнтів на етапі синтезу системи автоматичного регулювання можуть бути отримані лише приблизно та в процесі експлуатації значно змінюватися. Тому запропоновано оптимальне значення коефіцієнту передачі коригувального зв’язку визначати безпосередньо при роботі системи регулювання у реальному часі з використанням екстремального пошукового алгоритму із запам'ятовуванням екстремуму. У статті наведено приклад структурної схеми такої системи. В ній передбачено не тільки реалізацію безпосередньо екстремального пошукового алгоритму, а і спеціальних алгоритмів автоматичного включення та зупинки пошукового алгоритму. Застосування цих алгоритмів дозволяє не тримати постійно увімкненим алгоритм пошуку та як наслідок знизити похибку стабілізації. Дослідження роботи системи проводилися методом імітаційного моделювання в середовищі Simulink системи MatLab. Результати моделювання підтверджують працездатність розробленої системи і ефективність її роботи в умовах зміни коефіцієнтів передачі у каналах об'єкту керування під час його експлуатації. При зміні коефіцієнтів передачі у каналах об'єкту керування система автоматично запускає алгоритм пошуку і визначає нове оптимальне значення коефіцієнту передачі коригувального зв’язку що зменшує похибку стабілізації за каналом дії контрольованого збурення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yevseienko, Oleh, Andrey Zuev та Natalia Yevsina. "РОЗРОБКА ПРОГРАМНО-АПАРАТНОГО КОМПЛЕКСА ІМІТАТОРА ПОВЕДІНКИ ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 68 (2022): 9–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.2.009.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження є процес побудови структури стенда-імітатора та імітаційні моделі поведінки промислових об’єктів автоматизації. Мета статті – побудова апаратно-програмного комплексу імітації поведінки автомата видачі напоїв. Завдання, що вирішуються: опис алгоритму отримання інформації про об’єкт керування, аналіз структури і функцій об’єкта керування для побудови імітаційної моделі його поведінки, синтез рішення у вигляді апаратної та програмної частини. Застосовувані методи: теорія алгоритмів, методи і моделі оцінювання об’єктів, теорія багатофакторного експерименту, програмування програмованих логічних контролерів. Отримано результати: описано основні проблеми, які виникають при створенні рішень автоматизації промислових об’єктів; створено перелік вхідних-вихідних сигналів автомата видачі напоїв, за допомогою якого підібрано обладнання для створення апаратного та програмного комплексу; розроблено програмну частину з двох модулів: програми на програмованому логічному контролері та програми SCADA-системи. Висновки: для побудови імітатора об’єктів вихідною інформацією є перелік вхідних-вихідних сигналів, який складають за результатами опису поведінки об’єкта керування. При створенні стенда на програмованому логічному контролері необхідно враховувати, що перелік сигналів для побудови імітатора протилежний сигналам об’єкта керування. Використання розробленої програми імітатора об'єкта управління показало зниження часу тестування функціоналу на об'єкті, підвищило швидкість усунення багів у програмі, простоту тестування після додавання нового функціоналу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Кучмистенко, О. В., М. В. Шавранський, Г. Д. Матеїк та Б. С. Незамай. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА ШЛЯХОМ ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАТИСТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФЛУКТУАЦІЙ ТИСКУ І ВИТРАТИ БУРОВОГО РОЗЧИНУ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(51) (27 листопада 2023): 57–71. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2023-2(51)-57-71.

Full text

Abstract:

Нафтогазова промисловість в Україні має вирішальне значення для національної економіки, забезпечуючи енергетичні та економічні потреби країни. Процес буріння свердловин є основним складовим процесом в цій галузі. Сучасний стан нафтогазової промисловості обумовлений великою важливістю природних ресурсів, які засновують енергетичну безпеку країни, але водночас стикаються із вичерпанням родовищ і зростанням глибини буріння, що потребує впровадження нових технологій та методів для забезпечення високої продуктивності та безпеки. Метою даної роботи є розробка методу ідентифікації динамічних характеристик процесу буріння свердловини з метою оцінювання властивостей об'єкта керування. Дослідження фокусується на технологічному процесі буріння свердловини, який є об'єктом цієї роботи. Для досягнення вказаної мети проаналізовано сучасні методи ідентифікації динамічних характеристик процесу буріння свердловин для задач оцінювання властивостей об'єкта керування. Цей аналіз вимагає ретельного огляду існуючих методів і їх подальшої адаптації до конкретних умов буріння. Також проведено аналіз статистичних характеристик флуктуацій тиску і витрати бурового розчину. Вивчення цих параметрів в процесі буріння є важливим для з'ясування їх змін і взаємозв'язку. Вибір єдиного методу дискретного вимірювання тиску та витрати бурового розчину дозволяє зробити вибір кращого обладнання і методів для збору даних. Для забезпечення ефективності процесу буріння та раціонального використання ресурсів проведений розрахунок оптимальної продуктивності бурових насосів. Ця стаття має на меті вдосконалення процесу буріння свердловини через розробку нового методу ідентифікації динамічних характеристик та оцінки властивостей об'єкта керування, що може позитивно вплинути на нафтогазову промисловість України та сприяти її розвитку

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Стасенко, Д. В., Д. В. Островка та В. М. Теслюк. "Розроблення автономної системи керування мобільною робототехнічною системою з використанням моделей на підставі штучних нейромереж". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 6 (2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.36930/40310617.

Full text

Abstract:

Проаналізовано основні літературні джерела щодо розроблення автономних систем керування на базі штучного інтелекту (ШІ). Після літературного огляду сформовано вимоги до розроблюваної мобільної робототехнічної системи з автономним керуванням та спроєктовано її структуру. Розроблено середовище для навчання штучних нейромереж на підставі платформи Unity, з використанням об'єктно-орієнтовної мови розроблення – C#. Розроблено програмний інтерфейс для роботи зі штучною нейромережею. Обрано для розроблення мобільної робототехнічної системи з автономним керуванням такі принципи: ієрархічності та побудови інтелектуальної системи керування; модульності; змінного складу обладнання; зменшення габаритів, електроспоживання та вартості; автономного пересування в невідомому середовищі. Після аналізу методів та апаратно-програмних засобів функціонування спроектовано та розроблено роботизовану систему на підставі контролера Raspberry PI 2B. Розроблено програмну та апаратну систему збирання даних з використанням інфрачервоних давачів відстані. Розроблено програмні засоби для автономного керування мобільною системою. Для ефективності тренування моделі створено симульоване середовище з різними типами перешкод. Результатом цих досліджень є автономна мобільна робототехнічна система, що використовує розроблену штучну нейронну мережу прийняття рішень для руху в невідомій місцевості. Розроблена модель ШІ та система успішно пройшли тестування на симуляторі та в реальному середовищі. Розроблені системи придатні до покращень та можуть бути використані в інтересах промисловості чи малого бізнесу, а також здатні до адаптації відповідно до вимог користувачів (замовників).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Грудз, В. Я., Я. В. Грудз, В. Б. Запухляк, Б. І. Гершун, І. Б. Прокопів та О. А. Туровський. "ОПТИМАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ РЕЖИМАМИ РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ В УМОВАХ НЕСТАЦІОНАРНОГО ГАЗОСПОЖИВАННЯ". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 2(87) (30 червня 2023): 59–68. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2023-2(87)-59-68.

Full text

Abstract:

Розглядаються питання оптимізації керування режимами роботи компресорних станцій, які працюють в умовах нерівномірного добового споживання газу. Дається оцінка ефективності використання керуючих факторів в залежності від характеру нестаціонарного процесу в лінійній частині газопроводу, викликаного добовою нерівномірністю газоспоживання. На основі аналітичних досліджень вироблено рекомендації про вплив різних параметрів на ефективність експлуатації компресорної станції. Показано, що за критерій оптимальності керування доцільно вибрати мінімум тривалості нестаціонарного процесу, викликаного збуреннями газового потоку. Одержано залежності, які виражають універсальний закон керування, який може бути застосований в кожному конкретному випадку для визначення реакції системи на зміну керуючого фактору з метою ефективного керування. Закон керування сумісно з метою керування визначають стратегію керування, яка повинна бути допустимою, тобто її реалізація не повинна вивести систему на недозволений режим експлуатації. Моделювання нестацiонарних об'єктiв газотраспортних систем доцiльно проводити за допомогою адаптивної системи з iдентифiкатором, яка реалiзує принцип дуального керування, тобто дозволяє одночасно уточнювати параметри технологiчного об'єкту i керувати його роботою. Задані технологiчнi обмеження за тиском, як показав аналiз, подаються у термiнах зміни продуктивностi i можуть бути об'єднанi з обмеженнями за продуктивнiстю компресорної станції. Одержанi границi технологiчної допустимостi для середньодобової витрати газу являють собою не константи, а деякi функцiї часу, поведiнка яких визначається характером газоспоживання. Використання специфiки взаємозв'язку обмежень, обумовлених технологiєю транспорту газу, з метою побудови бiльш простих алгоритмiв її розв'язку дозволили створити методику прогнозування режимів роботи системи в умовах нестаціонарного газоспоживання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Качанов, Петро Олексійович, Борис Тимфійович Ситнік та Анатолій Миколайович Мірошник. "Удосконалення моделі та методу структурної ідентифікації параметрів інерційних об'єктів". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 29, № 1 (2024): 21–36. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v29i1.300911.

Full text

Abstract:

Удосконалено моделі ідентифікації параметрів та структури складного динамічного рухомого об'єкта (РО) для побудови адаптивних систем керування (АСК) для корекції параметрів налаштування регуляторів.Показано, що параметричний вихід адаптивного цифрового фільтра можна використовувати як при автоматичному коригуванні параметрів керованого фільтра так і при автоматичному коригуванні параметрів регулятора в контурі регулювання системи керування в обмеженому діапазоні змін коефіцієнта адаптації, що розширює сферу застосування запропонованого методу ідентифікації. Значення коефіцієнтів знаменника формуючого фільтру моделі послідовно змінюються на ідентифіковані значення коефіцієнтів передавальної функції об'єкта a1, a2…an-1 для знаходження нових значень коефіцієнтів an. В автоматичному режимі роботи ідентифіковані раніше значення коефіцієнтів об'єкта повинні запам'ятовуватися і вводиться у формуючий фільтр, змінюючи його структуру та порядок, для обчислення значення величини наступного коефіцієнта об'єкта. Після ідентифікації необхідних значень коефіцієнтів передавальної функції об'єкта a1, a2…an процес ідентифікації повторюється послідовно у кожному циклі перехідних процесів системи керування. Підключення об'єкта до відповідних входів-виходів формуючих фільтрів пристрою ідентифікації здійснюється логічним пристроєм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Степанов, М. Т. "Реалізація керування за прогнозом на основі кубічного сплайну в замкнутих САР: концепція побудови і попередній аналіз роботи". Automation of technological and business processes 12, № 4 (2020): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1929.

Full text

Abstract:

У статті розглядається система автоматичного регулювання, що реалізує принцип керування за прогнозом в замкнутому контурі. Об'єкти технологічного типу досить часто мають велику інерційність в каналах регулювання яка пов'язаної не тільки з чистим запізненням, але, більшою мірою з акумуляцією речовини і енергії, так званим ємнісним запізненням. Повна або часткова компенсація цієї інерційності може в значній мірі поліпшити якість регулювання для таких об'єктів. Тому в замкнутий контур системи регулювання пропонується ввести прогнозування на основі кубічного сплайну. Проведений аналіз показує, що окремі ділянки траєкторії руху регульованої змінної можуть бути представлені безперервними, багаторазово диференційованими функціями (наприклад, кубічним сплайном). Для моделі кубічного сплайну знайдені співвідношення, що дозволяють оцінювати його параметри і вести розрахунок прогнозного значення змінної в реальному часі. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання з типовим ПІД-регулятором, що реалізують принцип керування за прогнозом і принцип керування за станом. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в часовій і частотних областях, показав значну перевагу системи регулювання, що реалізує принцип керування за прогнозом на основі кубічного сплайну. У порівнянні з системою, що реалізує принцип керування за станом, система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості перехідних процесів до 40%. Перевірка на грубість систем автоматичного регулювання показала, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням регульованої змінної за кубічним сплайном має більший запас стійкості, ніж система регулювання що реалізує принцип керування за станом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Васильківський, Микола, Ганна Варгатюк та Ольга Болдирева. "ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ 6G". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (29 грудня 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-72-4-7.

Full text

Abstract:

Досліджено технології побудови мережної архітектури штучного інтелекту для телекомунікаційних мереж доступу із врахуванням великої кількості даних, пов'язаних з роботою та керуванням мережі, діяльності користувачів, процесу сканування довкілля та роботи кінцевих пристроїв. Розглянуто особливості проектування нової системи 6G, зокрема ефективну організацію даних, що надходять з абсолютно різних областей та керування ними з урахуванням захисту конфіденційності.  Визначено, що фундаментальною архітектурною відмінністю між мережами 5G та мережами 6G, є вбудована підтримка штучного інтелекту в мережі 6G. Досліджено архітектуру сегменту інфокомунікаційної мережі з вбудованим ШІ, яка знаходить втілення у трьох бізнес-моделях: інфраструктура як послуга; платформа як послуга; штучний інтелект як послуга. Сервіси штучного інтелекту, що працюють у цій інноваційній інфраструктурі, принесуть безліч переваг, а саме: перехід від глобального ШІ до локального, оскільки з точки зору загальнонаціональної мережі централізоване навчання характеризується високою собівартістю, через те, що воно включає збирання та відправлення даних по всій мережі до центрального об'єкта.  Сплановано розробку орієнтованого на завдання комунікаційного рішення, яке охоплює чотири основні аспекти: керування завданнями, керування ресурсами/планування під час роботи, керування даними та керування з'єднаннями. При цьому, з точки зору архітектури, для керування завданнями можуть доцільно вводити нові мережеві служби та API, що реалізують визначення, виконання та керування завданнями протягом усього їхнього життєвого циклу. Запропоновано модель сканування в реальному часі з високоточною локалізацією та відстеженням переміщень користувачів мережними сервісами.  Виконано дослідження глибоких граничних обчислень із використанням можливості штучного інтелекту на рівні RAN. Розглянуто можливості оптимізації планування ресурсів та зменшення завад і водночас підтримку ШІ на основі мобільних мереж 6G. Досліджені моделі для підтримки структури ШІ та обумовлені ними потенційні вимоги до системи мобільного зв'язку є ключовим активом промисловості штучного інтелекту. Оскільки перша хвиля послуг з ШІ більше орієнтована на застосування у категорії «бізнес для споживача» (B2C), тому прямими джерелами даних служать кінцеві користувачі. Визначено залежність реалізації глибокого навчання (такого як федеративне навчання) від основних функціональних параметрів системи зв'язку, тобто пропускної спроможності та затримки. При цьому, мережева системна архітектура може впливати на навчання ШІ та його логічні результати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Жуков, І. А., та Ю. В. Лукаш. "Використання алгоритму трекінгу об’єкту по відеозображенню для реалізації автономної функції слідування за ціллю для БПЛА". Problems of Informatization and Management 2, № 78 (2024): 14–17. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.78.18956.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто сфери застосування БпЛА. Описана проблематика керування БпЛА оператором через пульт управління. В роботі запропоновано підхід для реалізації автономної функції слідування за заданим об’єктом. Розроблено програмну частину, що складається з модулю обробки відеопотоку, трекінгу об'єкта та формування команд керування. В програмі додатково реалізовано механізми підвищення надійності системи, такі як обробка даних для запобігання різким рухам та алгоритм відновлення трекінгу при втраті об'єкта. Описано подальші кроки для інтеграції MAVLink бібліотеки для формування керуючих команд та збірка апаратної частини системи на базі одноплатного комп’ютера Raspberry Pi та польотного контролера Pixhawk.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Mashkov, O., Yu Mamchur, S. Zhukauskas та S. Nigorodova. "ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЙ ЗВОРОТНИХ ЗАДАЧ ДИНАМІКИ В МОБІЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ РУХУ ПРИ ВИНИКНЕННІ НЕШТАТНИХ СИТУАЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (2019): 95–102. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.095.

Full text

Abstract:

Запропоновано застосувати концепцію зворотних задач динаміки для створення системи керування мобільного комплексу екологічного моніторингу. Запропонований підхід доцільно використовувати при вирішенні завдання стабілізації руху в умовах нештатних ситуацій. Визначено, що формування системи керування на основі концепції зворотної задачі динаміки передбачає вирішення двох задач. По-перше це визначення керуючої сили для об’єкта керування. По-друге це визначення алгоритму керування силою. Отримано аналітичний вираз для вектору керуючої сили з урахуванням властивостей об'єкта керування, початкових умов, завданням програмної траєкторії руху. Надана аналітична оцінка якості процесу керування при нештатних ситуаціях з алгоритмом на основі вирішення зворотних задач динаміки. Час перехідного процесу в системі керування оцінено для двох випадків, - як без зовнішніх збурень, так й при збудженні системи керування. Надані практичні рекомендації щодо побудови системи мобільного екологічного моніторингу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Tetskyi, A. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ І МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ WEB-ЗАСТОСУНКІВ, СТВОРЕНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ВМІСТОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 133–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.133.

Full text

Abstract:

Дослідження процесів отримання несанкціонованого доступу в системах керування вмістом являє науковий інтерес і дає можливість розробляти ефективні способи захисту від вторгнень. Предметом дослідження є процеси оцінювання та забезпечення безпеки Web-застосунків, створених за допомогою систем керування вмістом. Метою статті є визначення проблем оцінювання і забезпечення безпеки Web-застосунків. Результати. Показано особливості використання систем керування вмістом в якості об'єкта дослідження проблем безпеки. Визначено основні причини успішних атак Web-застосунків. Наведені приклади існуючих методів тестування безпеки, визначено їх переваги та недоліки. Запропоновано комплекс дій, спрямованих на зниження ймовірності успішної атаки. Висновок. Визначено проблеми оцінювання та забезпечення безпеки Web-застосунків. Зумовлено необхідність створення методів для вирішення проблем, показано взаємозв'язок вирішуваних завдань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Лях, Дар’я, Михайло Коломицев та Світлана Носок. "КЕРУВАННЯ ДОСТУПОМ НА ОСНОВІ АТРИБУТІВ В ІНФОРМАЦІЙНИЙ СИСТЕМАХ КЛАСУ CRM ТА ERP". Ukrainian Information Security Research Journal 23, № 3 (2022): 177–84. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.23.16406.

Full text

Abstract:

Ефективне керування процесами в компанії в наші дні не може обійтись без автоматизації. Використання CRM та ERP систем сприяє підвищенню ефективності, автоматизації та оптимізації більшості процесів на підприємстві. Впроваджуючи CRM або ERP систему кожна компанія обов’язково замислюється про забезпечення безпеки своїх даних, а отже і забезпечення чіткого та надійного керування доступом до всіх даних в системі. В роботi було проаналізовано дві найбільш поширені на сьогодні політики керування доступом – рольову політику керування доступом (RBAC) та політику керування доступом на основі атрибутів (ABAC). Керування доступом на основі атрибутів називають майбутнім керування доступом через забезпечення впровадження складних політик та залежності рішення про дозвіл або заборону доступу не тільки від ролі користувача, а також і інших параметрів суб'єкту, об'єкту та середовища, вона надає значно більше можливостей впровадження гнучких політик керування доступом. Також було досліджено наявні політики керування доступом ERP системи – Microsoft Dynamics AX та CRM системи - Microsoft Dynamics CRM, іх специфічні особливості. Сформовано ряд вимог які не покриває поточна реалізація керування доступом в цих системах, проте може задовольнити політика керування доступом на основі атрибутів. В роботі було розроблено власну систему атрибутів, специфічну для даних систем, яку можна використати для реалізації рішення щодо впровадження політики керування доступом на основі атрибутів до CRM та ERP систем Microsoft Dynamics 365. Було також розроблено універсальне рішення для впровадження політики керування доступом на основі атрибутів для системи Microsoft Dynamics CRM, яке може бути використане, як в якості заміни існуючої рольової системи керування доступом, так і разом з нею для підвищення ефективності системи керування доступом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Похлєбіна, Н. О., О. В. Мазур та Д. А. Ковальчук. "Стан розвитку та шляхи удосконалення систем автоматичного керування параметрами випромінювання DFB лазерів". Automation of technological and business processes 12, № 2 (2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1807.

Full text

Abstract:

Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

ШУЛЬГА, Олександр, та Валерія СОКІРІНА. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ СУПУТНИКОВОЇ СИСТЕМИ (GNSS) ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (29 червня 2023): 83–88. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-74-11.

Full text

Abstract:

Супутникова радіонавігаційна система(СРНС) – це високотехнологічна інформаційно – вимірювальна система, що складається з п'яти основних сегментів. Супутникові радіонавігаційні системи є всепогодними системами космічного базування, які дають змогу в глобальних масштабах визначати місцеположення рухомих об'єктів та їхню швидкість у певний момент часу, а також здійснювати точну координацію часу. Принцип дії систем полягає в тому, що навігаційні супутники випромінюють спеціальні електромагнітні сигнали. Апаратура споживачів, установлена на об'єктах, розташованих на поверхні Землі чи в навколоземному просторі, приймає та вимірює ці сигнали і після оброблення видає дані про місцеположення та швидкість об'єкта в реальному часі чи в заданий момент часу. Космічний сегмент є системою навігаційних супутників, що рухаються по еліптичних орбітах навколо Землі. На кожній орбіті перебувають декілька супутників. Навігаційний супутник має на борту стандарт часу та радіоелектронну апаратуру, що випромінює в напрямку Землі шумоподібні безперервні радіосигнали. Ці сигнали містять інформацію, необхідну для проведення навігаційних визначень за допомогою апаратури споживача. Завдяки достатній кількості навігаційних супутників і спеціальних параметрів радіосигналів апаратура споживача може в будь-який час за будь-яких погодних умов приймати випромінені супутниками сигнали та визначати місцеположення, швидкість і поточний час споживача. Наземний керуючий сегмент у своєму складі має центр керування космічним сегментом, радіолокаційні й оптичні станції спостереження за навігаційними супутниками та апаратуру контролю за станом навігаційних супутників. Керуючий сегмент визначає, прогнозує й уточнює параметри руху навігаційних супутників, формує й передає в бортову апаратуру супутників відповідну цифрову інформацію, а також виконує ряд контрольних і профілактичних функцій. Сегменти космічних і наземних функціональних доповнень являють собою апаратурно - програмні комплекси, призначені для забезпечення точності навігаційних визначень, а також цілісності, неперервності, доступності й експлуатаційної готовності системи. Призначення та функції цих доповнень розглядаються далі. Сегмент користувачів потенційно може складатися з необмеженої кількості супутникових навігаційних приймачів, які приймають та вимірюють сигнали навігаційних супутників і виконують розрахунки місцеположення, швидкості й поточного часу з похибками, зумовленими характеристиками супутникової навігаційної системи та апаратури споживача.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Юхимчук, Марія. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ БАГАТОЗОНАЛЬНИХ ТЕПЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (29 грудня 2022): 33–40. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-72-4-3.

Full text

Abstract:

Важливою складовою розв’язання проблеми координації управління багатозональних теплових об’єктів є отримання первинної інформації, яка необхідна для пошуку оптимального керування. Визначення параметрів об’єкта здійснюється шляхом розв’язання задачі ідентифікації. Інерційність об’єкта і, відповідно, можливість зміни стану його елементів протягом циклу координації обумовлює необхідність прогнозування процесів в багатозональних теплових об’єктів. Запропоновані методики активної і пасивної ідентифікації параметрів об’єкта керування. Активна ідентифікація використовується переважно на початковому етапі функціонування розподілених кібер-фізичних систем (РКФС) або у випадку зміни її структури. Пасивна ідентифікація використовується в процесі її експлуатації для підвищення точності оцінювання характеристик та врахування їх трендів. Ідентифікація здійснюється на основі моделі РКФС у вигляді передатної функції замкненої системи управління з урахуванням взаємного впливу елементів об’єкта. Задача ідентифікації може бути розв’язана як активним, так і пасивним методом. Проте найкращий результат дає методика на основі їх комбінації. При комбінованій активно-пасивній ідентифікації на початку роботи РКФС або при зміні її структури здійснюється тестовий вплив (активний етап) – внесення початкової фіксованої кількості ресурсу послідовно до кожного керованого елемента розподіленого об’єкта і реєстрація реакція зміни стану елементів у часі. На основі цієї інформації виконується оцінювання параметрів об’єкта. Далі у процесі роботи також здійснюється реєстрація керівних впливів на елементи об’єкта і зміни їх стану (пасивний етап), на основі чого уточняються параметри об’єкта та враховується їх можливий тренд.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

ІОНОВ, Павло, Павло МАЙДАН, Денис МАКАРИШКІН, Юлія СОКОЛАН та Юрій ФОРКУН. "МОДЕЛЮВАННЯ АВТОМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ШВИДКІСТЮ БЕЗКОНТАКТНОГО ПРИВОДУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2023): 190–96. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-22.

Full text

Abstract:

Загально відомо, що промислові роботи (ПР) - багатофункціональні механічні пристосування, що складаються із механічної руки та програмованої системи керування, які можуть бути використані для переміщення різних об'єктів - деталей, інструментів, матеріалів або спеціалізованих пристроїв, шляхом використання різноманітних запрограмованих рухів у різних технологічних процесах (ТП). ПР можуть замінити людину-робітника там, де потрібна важка фізична праця, в умовах підвищеної вологості чи надмірної температури, вібрації, шуму, радіоактивності чи забруднення повітря та вибухонебезпечності. Такі ПР є перепрограмованими автоматичними машинами з можливістю виконувати рухові функції, подібні до рухів людини-робітника, для об'єктів або технологічного оснащення [1-4]. Система ПР може містити у собі будь-які пристрої або давачі сигналів, необхідні для виконання ПР поставлених задач, а також упорядкування та моніторингу інтерфейсів зв'язку. ПР, як правило, використовують для виконання небезпечних, неприємних чи частоповторюваних задач. Вони володіють багатьма різними функціями, такими як вантажно-розвантажувальні роботи, завантаження та вивантаження верстатів, дугове зварювання, монтаж, зварювання тертям, розпилення або фарбування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Лагойда, Андрій, та Людмила Лагойда. "FUZZY-МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ ТИСКОМ БУРОВОГО РОЗЧИНУ НА ВХОДІ У СВЕРДЛОВИНУ". Modern engineering and innovative technologies, № 19-01 (28 лютого 2022): 121–27. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2022-19-01-006.

Full text

Abstract:

Розглянуто процес промивання свердловини, котрий відноситься до класу нестаціонарних динамічних стохастичних об'єктів. Представлену роботу спрямовано на удосконалення математичної моделі системи автоматичного керування із урахуванням обмежень щодо потужно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Нєкрасов, С. В., А. Г. Галузінський та Г. А. Зливка. "Методика обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони сухопутних військ та їх характеристик". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.05.

Full text

Abstract:

Розглянутий один з можливих підходів до обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння і військової техніки військ протиповітряної оборони Сухопутних військ та їх характеристик. На підставі аналізу процесів навчання, бойової роботи на озброєнні та військової техніки і функціонування реального об'єкту керування (в даному випадку зенітного комплексу) та характеру діяльності оператора щодо його керування запропонована схема формування раціонального технічного обрису тренажерного засобу. Показано, що рішення цієї задачі в методологічному плані вимагає розробки системи моделей, які описують процес бойового функціонування зенітного комплексу при виконанні сукупності бойових завдань в прогнозованих умовах ведення бойових дій, дій оператора з його керування та методик навчання і оцінювання операторів. Приводиться алгоритм обґрунтування технічного обрису тренажерних засобів озброєння військ протиповітряної оборони та їх характеристик. Показано, що запропонований підхід дозволяє підняти рівень обґрунтованості тактико-технічних вимог і технічних пропозицій зі створення тренажерних засобів нового покоління і структурувати цей процес у вигляді послідовності взаємопов'язаних процедур, що, у свою чергу, дозволить перейти до формалізації основних етапів функціонального і схемотехнічного проектування тренажерних засобів нового покоління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Bunke, O., та P. Novikov. "Тенденції розвитку інтернету речей в енергетиці". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 54 (27 березня 2024): 53–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-54-07.

Full text

Abstract:

У межах статті проведено огляд тенденцій розвитку Інтернету речей в енергетиці. Використання «Інтернету речей» сприяє досягненню стратегічних цілей розвитку та функціонування електроенергетичної галузі. Підкреслено, що за допомогою Інтернету речей створення єдиної інформаційної системи та відображення стану обладнання в режимі реального часу дозволяє підвищувати надійність енергосистеми, оптимізуючи перетікання енергії, завантажуючи найбільш надійне обладнання та знижуючи помилки персоналу при керуванні функціонуванням системи. Наголошується, що надійність енергосистеми безпосередньо пов'язана з її ефективністю та безпекою. З підвищенням надійності зменшується збиток енергокомпанії та споживача. Інформація про стан та параметри роботи обладнання в IoT дозволяє розглядати систему розподілених об'єктів енергосистеми як єдиний об'єкт (віртуальну електростанцію), включаючи енергосистему споживача та керуючи її режимами за допомогою інтелектуальних систем обліку. Зазначено, що зниження аварійності зменшує негативні впливи на довкілля, персонал компанії та енергосистеми споживача. Технологічно IoT забезпечується за рахунок використання контролерів технічного стану обладнання, ізоляторів, які можуть виявити коронні розряди, датчики провисання проводів, «розумних» систем обліку енергії та багатьох інших елементів. Підкреслено, що технологія «Інтернету речей» дає імпульс не лише технологічному розвитку електроенергетики, а й дозволяє використовувати нові методи управління енергосистемами та змінити бізнес-моделі ринкових відносин у галузі, дозволяючи оптимізувати систему енергетики, що може призвести до кращого використання навколишнього середовища та природних ресурсів, що, у свою чергу, призведе до масштабних переваг розумних енергетичних систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Fokov, A. A., and O. P. Savchuk. "Problem of angular motion control of a non-cooperative on-orbit service object." Technical mechanics 2021, no. 1 (2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.15407/itm2021.01.037.

Full text

Abstract:

The realization of existing projects of on-orbit servicing and the development of new ones is a steady trend in the development of space technology. In many cases, on-orbit service clients are objects that exhibit an undesired rotary motion, which renders their servicing difficult or impossible. The problem of on-orbit service object motion control determines the topicality of studies aimed not only at the refinement of methods and algorithms of controlling both the translational and the rotary motion of an object, but also at the development and refinement of methods of onboard determination of the object – service spacecraft relative motion parameters. This paper overviews the state of the art of the problem of object motion parameter determination in on-orbit servicing tasks and existing methods of object motion control and angular motion damping and specifies lines of further investigations into the angular motion control of non-cooperative service objects. Based on the analysis of publications on the subject, the applicability of onboard means for object motion parameter determination is characterized. The analysis of the applicability of methods of remote determination of the parameters of an unknown non-cooperative object from a service spacecraft shows that they are at the research stage. The input data for the verification of methods proposed in the literature were simulated or taken from ground experiments or previous missions. Contact and contactless methods of angular motion control of non-cooperative on-orbit service objects are considered. From the state of the art of investigations into the contactless motion control of on-orbit service objects it may be concluded that the most advanced contactless method of motion control of an on-orbit service object is a technology based on the use of an ion beam directed to the object from an electrojet engine onboard a service spacecraft. Lines of further investigations into non-cooperative object motion control are proposed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Пітух, І. Р. "Концепція синтезу теорії, методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 32, № 2 (2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.36930/40320211.

Full text

Abstract:

Досліджено проблему вдосконалення методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Базовою ідеєю вирішення цієї проблеми є запропоноване розроблення функцій, теоретичних положень, методів формування інформаційних даних квазістаціонарних джерел інформації, шляхом узагальнення функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних, що дає змогу вдосконалити процеси проектування та реалізації моніторингових та діалогових систем. Проаналізовано системні характеристики моніторингових, інтерактивних і діалогових розподілених комп'ютерних систем. Установлені відмінності між об'єктами моніторингу, керування та управління. Класифіковано та описано властивості фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних. Розглянуто базові положення теорій, які дають змогу синтезувати теорію, методологію та техніку побудови інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Досліджено структури процесів синтезу положень теорії інтерактивних систем. Розроблено атрибути та функції концепції синтезу, теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Ефективне застосування розробленої концепції передбачає успішну реалізацію розподілених комп'ютерних систем у промислових галузях та системах захисту об'єктів довкілля. Викладена класифікація компонентів інтерактивних розподілених комп'ютерних систем (ІРКС), яка враховує характеристики об'єктів моніторингу, керування та управління, а також типи фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних, є основою для розроблення та формалізації функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Потужні можливості сучасної мікроелектронної та мікропроцесорної техніки створюють нові можливості реалізувати у реальному часі алгоритмічно складні інформаційні моделі технологічних, інформаційних та віртуальних станів об'єктів управління, забезпечують функції контролю параметрів технологічних об'єктів у режимі реального часу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Strembovskyi, V. V., та A. Yu Dreus. "АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАЄКТОРІЙ РУХУ КОСМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 108–17. http://dx.doi.org/10.15421/452415.

Full text

Abstract:

Зважаючи на експоненціальний ріст кількості космічних об’єктів та зростаючу небезпеку космічного сміття на орбіті Землі, розвиток ефективних методів для управління та прогнозування руху є актуальною проблемою. Наразі у багатьох галузях, у т.ч. аерокосмічній науці, активно впроваджують новітні технології досліджень, що ґрунтуються на методах статистичного аналізу, штучного інтелекту та машинного навчання. В статті розглянуто сучасні підходи та досягнення в галузі використання методів машинного навчання для аналізу та прогнозування траєкторій космічних об'єктів, зокремапри входженні в атмосферу. Проаналізовано стратегії для швидкої генерації та модифікації оптимальних траєкторій польоту на малій тязі. Зроблено огляд застосуваннянейронних мереж, методіврегресії, глибинного навчання та ін. Досліджено їхню ефективністьу різних сценаріях, з урахуванням навколишнього середовища та потенційних небезпек. Розглянуто компоненти забезпечення космічних операцій для сталого використання космічного простору. Також наведено приклади використання методів адаптивного керування та стратегії планування траєкторій для мінімізації ризику зіткнення об'єктів у космосі та оптимізації місій з активного видалення сміття. Подано стратегії планування і керування маневрами гіперзвукових літальних апаратів на етапі входу в атмосферу. Проаналізовано результати експериментів та перевірено ефективність розроблених моделей на реальних даних, що дає можливість зробити висновки про їх потенційну корисність у практичних застосуваннях. Результати проведеного аналізу створюють наукове підґрунтя для вибору та впровадження технологій машинного навчання в практику проектування систем керування космічними об’єктами та планування місій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Антонов, Є. Є., В. М. Зенін, А. С. Лапчук, В. В. Петров та О. О. Токалін. "Формування оптимального сигналу фотодетектора в оптичних системах автоматичного керування". Реєстрація, зберігання і обробка даних 24, № 1 (2022): 23–35. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2022.24.1.262693.

Full text

Abstract:

Розроблено алгоритм моделювання форми сигналу чотирьохплощин-ного фотодетектора при переміщенні осесиметричної світлової плями по його поверхні. Розраховано форму пеленгаційних характеристик фотодетектора для деяких схем освітлення чутливої поверхні детектора, які використовуються для створення оптичних систем автоматичного керування, зокрема систем контролю руху та позиціонування різних об'єктів. Експериментально досліджено деякі зразки спеціалізованих фокусуючих мікропризмових пристроїв з розподілом освіт-лення світлової плями у формі кола з кільцем на периферії, які виготов-лено методом алмазного мікроточіння за результатами моделювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Мильников, Геннадій. "МЕТОД НАСТРОЮВАННЯ ЦИФРОВОГО РЕГУЛЯТОРА НА ОСНОВІ ДИНАМІЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ". Повітряна міць України 2, № 5 (2023): 63–68. http://dx.doi.org/10.33099/2786-7714-2023-2-5-63-68.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано метод настроювання цифрового регулятора системи автоматичного управління динамічним об'єктом на основі динамічної оптимізації. Визначено мету дослідження – підвищення показників якості функціонування системи автоматичного управління динамічним об'єктом шляхом використання нечіткого регулятора. Для досягнення мети дослідження використано спосіб динамічної оптимізації настроювання регулятора. Представлено результати математичного моделювання системи управління з цифровим нечітким регулятором, формуючим управляючий вплив на динамічний об’єкт, що управляється. Проведено порівняльну оцінку системи автоматичного управління динамічним об'єктом на основі пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора та регулятора на базі нечіткої логіки. Аналіз отриманих результатів моделювання показав, що в системі з нечітким регулятором похибку відхилення зменшено у 5,5 разів, а час регулювання зменшено у 1,6 рази. Отже, застосування нечіткого регулятора дозволило підвищити точність і динамічні показники, керування динамічним об'єктом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

КОМІСАРЕНКО, Олена, Георгій БАРАНОВ та Дар’я МЕТЕЛЬСЬКА. "СПЕЦІАЛЬНА ТЕХНІКА КЕРУВАННЯ ДИНАМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ ЗА ПОТРЕБ СОЦІАЛЬНИХ ЖИТТЄВИХ ЦИКЛІВ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 99–108. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.13.

Full text

Abstract:

Дана стаття представляє результати сучасного аналізу проблем розвитку інженерії організаційного управління спеціальними технічними засобами в умовах особливих операцій, що критично впливають на життєві цикли відповідних технологічно-природних регіонів. Метою роботи є розвиток спеціальної техніки керування перехідними процесами в надзвичайних соціальних конфліктах та при екстремальних природних явищах щоб прийняти рішення на застосування процесыв керування після ергатичного моделювання потокової складною динамічної системи на базі цифровізованих інформаційно-інтелектуальних технологій. Методологія. Процеси спеціальної техніки керування починає розрахункова базова модель. Вона має типові програмні модулі. Алгоритми цілісно відображають реальні параметри зовнішніх збурень, загроз, завад та внутрішньо мережних взаємозалежних зв'язків між визначальними фрагментами об’єкта керування, що є цілями кожної проблемно ситуаційної задачі. Результати. Оперативний синтез розрахункової базової моделі за вимог точного опису з'єднує специфічні функції наслідкового реагування елементів типових програмних модулів потокової складною динамічної системи та джерельні знання факторів розподіленого масштабного впливу зовнішнього навколишнього оточуючого середовища проблемно ситуаційної задачі. Наукова новизна. Така нова розрахункова базова модель забезпечує різні експерименти на математичних моделях. Інноваційний закон синергетичного управління процесами адекватно зображує реальні параметри: А – задані дослідником; В – надзвичайні атаки; С – чутливі об'єкти потокової складною динамічної системи; D – наслідки та оптимальні параметри гарантованого адаптивного управління. Висновки. Досвід ергатичного моделювання та просторово-часової ситуаційної обізнаності (STSA) у тезаурусах визначає сутність, особливість, специфіку функціонування виробництва продуктів за потреб різноманіття процедур для запобігання руйнувань, аварій, катастроф (Vcas Vehicle Collision Avoidance System).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Похлєбіна, Н. О. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ЛАЗЕРІВ, ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТУ КЕРУВАННЯ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(81) (10 квітня 2023): 39–46. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.2.5.

Full text

Abstract:

Дана робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів. Вивченню лазерного DFB-модуля, мети його функціонування, формалізації процесу як об'єкту керування. В роботі розглянуто особливості технологічного процесу формування інфрачервоного випромінювання напівпровідниковими DFB лазерними діодами, системи автоматичного керування лазерним DFB-модулями які використовуються, як в якості джерел оптичного сигналу для передачі даних та оптичних вимірювань. Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі шляхи для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Напівпровідникові DFB-лазери з розподіленим зворотнім зв’язком на відміну від лазерів з інтерферометром Фабрі – Перо працюють в одно частотному режимі генерації. Їх зручно використовувати в якості джерела із зміною частотою випромінювання, оскільки вони мають помітну температурну залежність частоти (довжини хвилі) генерації. Діодний лазер вимагає високоточної стабілізації температури внаслідок вельми істотної залежності параметрів його випромінювання від температури. Підтримка необхідної частоти та інтенсивності когерентного випромінювання на виході лазера та температури відкриє широке застосування у багатьох сферах та пристроях. Потужність випромінювання лазерного діода пропорційна струму який протікає крізь нього (струму накачки). При струмі накачки нижче порогового лазерний діод працює в режимі світлодіода випромінюючи некогерентне випромінювання з напівшириною спектру 20–25 нм, при струмі вище порогового діод переходить в режим генерації когерентного випромінювання, ширина спектру якого значно вужча і зазвичай становить одиниці нанометрів або менше. В списку джерел представлено огляд науково-технічної інформації по темі роботи, її компонентів та параметрів. Представлені структурна та параметрична схеми процесу формування випромінювання лазерним DFB-модулем як об’єкту керування, концептуальна структура САК підвищеної динамічної точності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

КОЧАН, ОРЕСТ, ПАВЛО БИКОВИЙ, ОЛЕГ ЗАСТАВНИЙ, АНАТОЛІЙ САЧЕНКО та ВОЛОДИМИР КОЧАН. "КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ ВИМІРЮВАЛЬНО-КЕРУЮЧИХ МОДУЛІВ ДЛЯ ОБ'ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 337, № 3(2) (2024): 437–45. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-337-3-66.

Full text

Abstract:

У даній статті розглянута концепція побудови інтелектуальних вимірювально-керуючих модулів, які призначені для експлуатації у складі систем моніторингу та керування об'єктів критичної інфраструктури. Пропонована концепція дає змогу забезпечити високу інформативність і живучість вимірювально-керуючих модулів, а також високу достовірність отримуваних результатів вимірювання та формування керуючої дії не лише у нормальних та робочих умовах експлуатації, а і в умовах аварій та пост-аварійних ситуацій. Такі переваги досягаються за рахунок вбудованої системи метрологічного забезпечення. Її апаратна частина базується на методах визначення похибки, які інваріантні до похибок елементів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Yevsina, N., A. Zuev, A. Gapon, M. Denysenko та M. Tarasenko. "СИНТЕЗ АДАПТИВНОГО НЕЧІТКОГО ЛОГІЧНОГО РЕГУЛЯТОРА ДЛЯ КЕРУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРОЮ У КАМЕРНІЙ СУШАРЦІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 70 (2022): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.4.032.

Full text

Abstract:

Метою статті є синтезування нечіткого логічного регулятора температури сушіння капілярно - пористих матеріалів, що дозволяє використовувати стандартну форму опису лінгвістичних змінних і мінімальний набір керуючих правил. Визначено, що простота ПІД-регулятора, яка виражена через усього три параметри налаштування і зрозумілість фізичного змісту кожного з них, разом з тим зумовлює зменшення кола задач, де він може бути використаний ефективно. Для складних теплових об’єктів керування необхідно застосовувати більш досконалу структуру регулятора. Запропоновано використовувати нечітке управління при недостатньому знанні щодо об'єкта управління, але наявності досвіду управління ним. На нечіткий регулятор покладається завдання вироблення впливу, що управляє, в діапазоні зміни динамічної помилки регулювання і її похідної щодо її порогових значень. У результаті синтезований нечіткий логічний регулятор надає системі автоматичного регулювання здатність підтримувати на заданому рівні температуру сушарки за наявності зовнішніх збурень, а також якісно керувати технологічним процесом сушіння капілярно-пористих матеріалів при широкому діапазоні зміни його параметрів у часі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

МЕЛЬНИЧЕНКО, Олександр. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА САМООРГАНІЗАЦІЇ ДЛЯ КЕРУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ОБ'ЄКТІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (30 березня 2023): 116–22. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-16.

Full text

Abstract:

Динамічне отримання зображення у тривимірному просторі в динамічному режимі з подальшою обробкою для розпізнавання структурних об’єктів точної природи є актуальним завданням. Потрібно забезпечити високу точність результату розпізнавання та правильне, повне визначення зображення. Далі необхідно розрахувати кількість таких об’єктів. Крім того, важливо забезпечити функції виявлення всередині такої самоорганізованої системи у разі класифікації вхідних даних. У даній роботі ми пропонуємо нову самоорганізовану автоматизовану систему, в якій один або кілька БПЛА контролюються та відстежуються для отримання зображень виявлених об’єктів, розглядаючи один об’єкт за раз. Результат цього дослідження слугує основою для створення нових засобів, які можуть запускати та контролювати безпілотні літальні апарати над підмножинами вивченого просторового району відповідно до заданих початкових даних. Така розроблена архітектура дозволяє досягти відповідного рівня організації при визначенні наступних кроків у функціонуючих підсистемах та компонентах. Проведені експерименти підтверджують можливість практичного впровадження запропонованих архітектурних рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Стенін, А., В. Пасько, M. Солдатова, І. Дроздович та С. Стенін. "Синергетичний синтез оптимальних законів управління нелінійними динаміч- ними об'єктами". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 43 (2023): 64–72. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.43.2023.292251.

Full text

Abstract:

Нелінійність досить великого класу реальних технічних об'єктів є важливим перешкодою у створенні систем управління ними. Зокрема, синтез оптимальних законів управління нелінійними динамічними об'єктами є дуже складне завдання, яке найчастіше неможливо вирішити в аналітичному вигляді. У цій статті розглядаєтьсясинергетичний підхід до вирішення задач синтезу оптимальних систем керування для одного класу нелінійних об'єктів. Запропонований у статті синергетичний синтез оптимальних стабілізуючих законів управління для одного класу нелінійних динамічних об'єктів ґрунтується на спільному використанні відомого методу АКОР та спеціально розробленого синергетичного функціоналу. Синергетичний синтез оптимальних стабілізуючих законів управління на основі методу АКОР та спеціально розробленого синергетичного функціоналу, що задовольняє сформульованим у статті умовам, дозволяє, з одного боку, забезпечити асимптотичну стійкість, а з іншого – забезпечити задані динамічні властивості. перехідних процесів одного класу нелінійних динамічних систем. Практична реалізація цього підходу продемонстрована на прикладі синергетичного синтезу закону оптимальної стабілізації, наведеного у статті. Бібл. 13

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Михайлова, Ольга, та Артем Стефанків. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АТАК ВІДТВОРЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ДИСТАНЦІЙНОГО КЕРУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РАДІОКАНАЛУ 433 МГЦ". Ukrainian Information Security Research Journal 26, № 1 (2024): 135–47. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.26.18837.

Full text

Abstract:

У цій статті виявляються критичні вразливості протоколу EV1527, які широко використовуються в системах дистанційного керування, зокрема в домашніх автоматизаційних системах. Зосереджуючись на детальному аналізі структури протоколу та потенційних слабких місць, дане дослідження оцінює ризики атак повторного відтворення, які можуть здійснюватися шляхом перехоплення та повторної трансляції радіосигналів. Результати роботи демонструють значну вразливість цього протоколу до таких атак через відсутність криптографічного захисту переданих даних. У рамках цієї роботи було проведено експериментальні випробування з використанням програмно-керованого трансивера HackRF One, що дозволило відтворити атаку в контрольованих лабораторних умовах. Експерименти підтвердили теоретичні припущення щодо можливості реалізації таких атак, підкреслюючи необхідність розробки більш захищених комунікаційних протоколів. Застосування HackRF One продемонструвало, як легко зловмисники можуть перехоплювати та повторно транслювати сигнали, отримуючи несанкціонований доступ до систем дистанційного керування. У даній статті акцентується увага на важливості переходу від застарілих технологій до сучасних рішень, які включають динамічні коди та криптографію для підвищення рівня безпеки. Використання динамічних кодів, таких як технологія рухомого коду HCS301, значно ускладнює можливість атак повторного відтворення, оскільки кожна передача коду є унікальною. Це означає, що навіть у разі перехоплення сигналу зловмисник не зможе його повторити для отримання доступу. Автори рекомендують впровадження криптографічних методів, таких як технологія рухомого коду HCS301, що значно ускладнює можливість повторних атак. Запровадження таких технологій підвищує рівень безпеки та робить системи дистанційного керування більш стійкими до зловмисних дій. Крім того, наголошується на необхідності постійного оновлення та вдосконалення безпекових протоколів для захисту критичної інфраструктури. З огляду на ці результати, дана робота вказує на нагальну потребу в оновленні та вдосконаленні систем дистанційного керування, включаючи розробку нових, більш стійких до атак протоколів, особливо в контексті забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури. Інтеграція сучасних криптографічних методів є ключовим кроком для захисту від зловмисних атак та забезпечення надійної роботи систем дистанційного керування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Ситнік, Борис Тимофійович, Володимир Олександрович Бриксін, Денис Вікторович Ломотько, Віолета Валеріївна Ситник та Ілля Валерійович Давидов. "Моделі і методи створення систем реалізації графіків руху високошвидкісних поїздів з адаптивною корекцією швидкості за фактичними параметрами проїзду Частина 1. Структура автоматичної системи нечіткого задання графіка швидкості руху рухомого об'єкта з її". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 4 (2021): 24–35. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i4.247235.

Full text

Abstract:

Сформульовано основні вимоги до моделі системи автоматичного керування поїздом з нечітким заданням швидкості руху, запропоновано структуру моделі системи нечіткого задання швидкості з адаптивною корекцією помилки регулювання швидкості за фактичними параметрами проїзду на ділянках прямування, побудовано варіант нелінійного графіка зміни заданої швидкості руху для різних режимів проходження ділянок прямування

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!