To see the other types of publications on this topic, follow the link: Огляд медичний.
Journal articles on the topic 'Огляд медичний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Огляд медичний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Заліпська, І. Я. "ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 53 (2020): 166–75. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.15.
Full textAbstract:
У статті репрезентовано огляд наукової літератури, присвяченої вивченню сучасного стану дослідження медичної термінології в лінгвістичній науці. Окреслено актуальність студіювання окремих аспектів зазначеної проблеми, їхню перспективність і значущість. Під медичною термінологією розуміємо систему лексем, яку використовують для точного опису людського організму, зокрема його компоненти, процеси, умови, що впливають на нього, та процедури, що виконуються на ньому. Джерельною базою дослідження слугувала сучасна українська медична термінологія. У науковій студії проаналізовано медичний термін як одиницю української терміносистеми. Розглянуто такі його характеристики: точність змісту й звучання, відповідність предмету, стислість, моносемія, інваріантність, однооформлення, жорстка конвенційність, відповідність нормам мови, наявність класифікаційної дефініції, єдність структури, стилістична нейтральність, прозорість внутрішньої форми терміна, висока інформативність. Наголошено на моносемантичній основі терміна. Зазначено, що ці вимоги залишаються більше задекларованими, ніж практично реалізовуваними. Встановлено й схарактеризовано основні проблеми становлення, функціонування та розвитку сучасної української медичної термінології. До них належать проблема забезпечення мовної нормативності термінів на всіх рівнях літературної мови (орфоепічному, фонетичному, лексичному, словотвотвірному, морфологічному, синтаксичному, орфографічному й стилістичному), проблема координації національних та міжнародних медичних компонентів, проблема однозначності й точності, проблема неоднозначності, проблема синонімії, проблема варіативності медичних термінів, проблема відсутності єдиної класифікації медичних термінів. Підтверджено важливість досліджуваної теми в опануванні фахової термінології
2
Ганжа, М. "Медичний огляд на підприємстві." Праця і закон, no. 8 (152) (2012): 43–47.
Find full text
3
Ільченко, Тамара. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПЕРЕКЛАДУ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-9.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена дослідженню медичної перекладацької сфери. В нашій роботі проведено загальний огляд новітніх методів перекладання у галузі медицини і охорони здоров’я з метою ознайомлення з ними, адже протягом останніх років підходи до аналізу перекладу значно змінилися та з’явилось багато нових понять у сфері медицини, що вимагає від філологів, перекладачів та дослідників обізнаності з усіма новітніми тенденціями в сфері медичного перекладу. Останнім часом це питання набирає актуальності серед дослідників та лінгвістів, адже в умовах сучасного світу все більше потрібні професіонали, які спеціалізуються саме у медичній галузі. У процесі дослідження перекладацької діяльності, не можна не враховувати особливості медичної термінології, тому що медичний переклад – специфічний, потребуючий від перекладача цілковитої відповідальності, вид перекладацьких послуг. Переклад медичної документації має здійснювати лише обізнаний у цій сфері фахівець, який знає її особливості та впевнено орієнтується у сучасних термінах медичного поприща.
4
Пономаренко, Д. І., Т. М. Луценко, В. В. Пашук, and Н. В. Щоткіна. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МЕДИЧНІ ВИРОБИ, ЩО ІМПЛАНТУЮТЬ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 74–85. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244561.
Full textAbstract:
Реферат – значні дослідження та розробки в галузі біомедичних імплантатів розширили можливості лікування широкого спектру захворювань. Імплантат є інвазивним медичним виробом, який повністю або частково вводиться в тіло або у природний отвір людини для заміни пошкоджених структур в організмі людини та залишається в організмі людини терміном не менш ніж на 30 днів. Технічна документація (технічний файл) являє собою сукупність документів, які описують медичний виріб. Технічний файл розробляється під час процесу проектування і розробки виробу, підтримується протягом усього життєвого циклу, має бути структурований та підтримувати адекватний рівень деталізації, уникаючи при цьому включення зайвих деталей, щоб полегшити огляд та оцінку. Життєвий цикл медичного виробу складається з шести етапів: концепція, планування, проектування, валідація, запуск та постмаркетинговий нагляд. Для оцінки відповідності імплантатів в українському законодавстві обов‘язковим є відповідність нормативним вимогам двох технічних регламентів: Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують і стандарту щодо медичних виробів ДСТУ EN ISO 13485:2018 Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги до регулювання. Для проведення процедури з оцінки відповідності імплантатів використовуються методи статистичного оцінювання зібраних даних під час проведення експертизи документації, перевірки виробництва та результатів випробувань. У даній статті проведено аналіз вимог до технічного файлу: основні розділи та особливості їх формування, а також наведено перелік основних нормативних документів, що стосуються імплантатів.
Ключові слова: технічний файл, медичні вироби, імплантат, оцінка відповідності, Технічний регламент
5
Коморна, Я. В., І. Я. Криницька, Н. В. Гецько, Н. В. Дужич, and М. І. Марущак. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ПРО УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ СЕСТРИНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЦЕНТРАХ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12118.
Full textAbstract:
Резюме. Розширення меж сестринської практики у центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) може сприяти підвищенню доступності та поліпшенню якості медичної допомоги населенню, регулюванню навантаження лікаря, зростанню професійного статусу медичних сестер, підвищенню відповідальності за пацієнта. Мета дослідження – проаналізувати думку пацієнтів про упровадження нових сестринських технологій у центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Матеріали і методи. Проведено анкетування 100 пацієнтів, які отримували первинну медико-санітарну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві Броварської міської ради «Броварський міський центр ПМСД». Основними параметрами дослідження були задоволення респондентів роботою реєстратури, джерела отримання інформації про профілактичні огляди, перелік маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, можливість довірити медичній сестрі свої проблеми, пов’язані зі здоров’ям, стосунками в сім’ї, з дітьми, близькими родичами, вплив особистих та професійних якостей медичної сестри на ефективність лікування та можливість упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Результати. Встановлено, що лише 30,0 % респондентів отримують інформацію про профілактичні огляди від медичної сестри. На питання: «Чи були у Вас випадки, коли медсестра могла вирішити Вашу проблему без жодних консультацій з лікарем?» позитивно відповіли 60,0 % респондентів. Щодо тих чи інших маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, були отримані такі відповіді: вимірювання артеріального тиску, пульсу – 70,0 %, вимірювання зросту, маси тіла – 48,0 %, реєстрація електрокардіограми – 24,0 %, проведення щеплення – 25,0 %, виписка рецептів, направлень – 45,0 %, обслуговування вдома – 28,0 %, обслуговування по телефону – 26,0 %, ін’єкції – 50,0 %, вимірювання рівня цукру в крові – 14,0 %, допомога психологічного характеру – 25,0 %. Серед факторів, що впливають на ефективність лікування, рівень професійної підготовки медичної сестри обрали 45,0 % респондентів, людські якості медичної сестри – 36,0 %, практичний досвід медичної сестри – 35,0 %, партнерська взаємодія пацієнта та медичної сестри – 25,0 %, умови догляду – 25,0 %. Хоча на запитання: «Чи можете Ви довірити медсестрі свої проблеми, пов'язані зі здоров'ям, стосунками в сім'ї, з дітьми, близькими родичами і т. д.?» позитивно відповіли лише 45,0 % учасників дослідження, 58 % респондентів згідні на упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Висновки. На думку пацієнтів, медична сестра загальної практики — це рівноправний учасник поряд із сімейним лікарем усіх видів лікувально-профілактичної роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги.
6
Kiselova, M. M., and O. S. Moshtuk. "A modern view of medical accompaniment of the colic in neonate (literature review)." UKRAINIAN JOURNAL OF PERINATOLOGY AND PEDIATRICS, no. 3(83) (October 2, 2020): 76–80. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2020.83.76.
Full textAbstract:
Many infants who represent one of the nosological units that refined functional digestive disorders remain an urgent problem of high frequency of parents' referrals to neonatologists, pediatricians, and general practice — family doctors. Existing studies of a number of hypotheses regarding the etiology, mechanisms of origin, and different approaches to the treatment of colic in infants indicate the relevance of this problem. The article presents current literature data, highlighting the main complaints of parents with suspected colic in a child, presents an analysis of the main causes of this functional bowel disorder, some knowledge about the etiopathogenetic mechanisms of colic, modern components of medical care in infants. Emphasis is placed on the existing ambiguous hypotheses that explain the pathogenetic processes in the body of infants with colic. The focus is on the fact that colic remains a diagnosis of exclusion from other functional bowel diseases. It is noted that the basis of medical support of colic are personalized measures aimed at reducing the severity of pain and choosing the optimal tactics for managing the baby in the period between attacks (background correction), taking into account the existing causes and mechanisms of colic. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: functional disorders of digestion refinement, infants, colic in neonate, diagnosis, management.
7
Левченко, Віта, and Роксолана-Юстина Перхач. "МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-24.
Full textAbstract:
Невід’ємною частиною нашого життя являється медицина. Лікарські засоби є іноді життєво важливою складовою нашого існування. На початку 1900 -х років тривалість життя становила лише п’ятдесят один рік; до 1960 року він різко збільшився до 75 років. Наразі середня тривалість життя становить 84 роки. Багато вчених вважають, що з огляду на передові технології, ліки та медичну допомогу, до 2050 р. тривалість життя може становити понад 100 років. Кількість людей похилого віку, які все ще живі і та здорові, зросла вражаючою кількістю, і вчені вважають, що вона продовжуватиме зростати. Медицина, лікарі та технології – дуже важлива причина того, чому люди живуть таким довгим, здоровим життям. Саме зважаючи на цей факт, аналіз лікарських засобів, їх групування та деталізація є необхідною. У даному дослідженні ми розглянули та висвітлили поняття «медичний термін» та провели повний аналіз поняття «медична термінологія». Дана стаття присвячена дослідженню, розгляду та аналізу медичної термінології, її закономірностей, історію розвитку а також ознаки медичного терміну. Для повноцінності та актуальності даного дослідження було проаналізовано інструкції медичних препаратів, їх назви, а також їх походження. Найголовнішим методом нашого дослідження став метод порівняння, оскільки порівнювалася досить велика кількість інструкцій медичних препаратів та згідно з результатами даного порівняння робилися висновки щодо медичної термінології як об’єкта лінгвістичного дослідження. Наступним важливим методом став саме метод групування, оскільки усі препарати та їх назви групувалися на різні категорії для детального та ретельнішого їх аналізу. Так, наприклад, ми групували терміни, які формувалися за допомогою префіксального та суфіксального способу формування. Медична лексика є укладеною на основі латині, і містить величезну кількість латинських запозичень. Словотворення та особливо медична термінологія латинського походження мають вирішальне значення для студентів-медиків. Коли ви працюєте у сфері охорони здоров’я, важливо знати мову медицини. Це важливо, щоб стати невід'ємною частиною команди, і необхідно виконувати свою посадову відповідальність. Вміння розмовляти та розуміти цю мову дозволяє швидко та ефективно виконувати свою роботу. Встановлено різні способи утворення медичних термінів, а також їх закономірності. Наприклад, префіксальний спосіб, суфіксальний, суфіксально-префіксальний, тощо.
8
Tolokova, T. I., and O. Y. Bilan. "СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 115–21. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11309.
Full textAbstract:
Резюме. Соціальний захист медичних працівників спрямований на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечує задоволення професійних та матеріальних потреб медиків відповідно до особливого виду їх професійної діяльності, визначної ролі в суспільстві. Належне регулювання питань формування позитивного іміджу медичної професії, просування її цінностей надасть професіоналам у медичній сфері широкі можливості, які впливають на рівень мотивації та якість надання медичної допомоги пацієнтам.
Мета дослідження – визначити пріоритетні потреби та висхідні запити медиків щодо соціального захисту, а також запропонувати шляхи зміцнення потенціалу підвищення якості медичного обслуговування.
Матеріали і методи. Ми провели анонімне анкетування 100 медичних сестер районної лікарні Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка М. Давидова» щодо моральної свідомості пацієнтів, адміністрації лікувального закладу та держави стосовно поваги до медиків, що, у свою чергу, формує вмотивованість у роботі, самооцінку, готовність до альтруїзму в роботі та емпатії в умовах соціального захисту.
Результати. Cистема управління системою охорони здоров’я України в процесі поглиблення інтеграції в світове економічне співтовариство зазнає багато істотних змін на основі ідеї єднання ефективності як результату дієвості соціального компромісу та кваліфікованої медичної допомоги. Отже, винайдення ефективних механізмів та дієвих методів функціонування системи соціального захисту медичних працівників є нагальним напрямком досліджень та актуальним завданням, що повинно ґрунтуватись на висхідних ініціативах з урахуванням потреб медиків.
Висновки. Якісний соціальний захист дасть змогу висококваліфікованим медичним працівникам зосередитися на більш важливих завданнях, що передбачають безпосереднє професійне удосконалення та спілкування з пацієнтом; ключові показники ефективності медичного персоналу, зокрема щодо якості медичних послуг і задоволення пацієнтів потребують удосконалення й упровадження їх у якості публічної інформації; необхідно сформувати кадровий резерв відповідно до кваліфікаційних запитів й освітніх можливостей, який забезпечуватиме ресурс у разі перегляду функцій медичних працівників у напрямку новітніх тенденцій дигіталізації й пов’язаних з цим змін у медичному обслуговуванні. Необхідно досліджувати національні можливості для імплементації міжнародних вимог до соціального захисту медиків, з огляду на високі запити сучасної охорони здоров’я щодо якості медичної допомоги.
9
Дрок, І. С. "ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(35) (May 7, 2021): 87–90. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).695.
Full textAbstract:
Метою написання статті є визначення форм взаємодії поліції та медичних закладів в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації в Україні та надання їм характеристики. У статті наголошено на важливості злагодженої взаємодії поліції та медичних закладів, особливо в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації.
Автор виділяє п’ять форм такої взаємодії, які охоплюють як внутрішню, так і зовнішню діяльність поліцейських:
взаємодію під час функціонування електронного сервісу «Дій вдома» - Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та, зокрема, інформаційної системи епідеміологічного контролю за поширенням COVID-19, що є частиною сервісу. Станом на 15 червня 2020 року 40 314 осіб скористалися мобільним додатком «Дій вдома».
Взаємодія Національної поліції України та органів МОЗ України полягає в тому, що органи МОЗ України вносять до системи «Дій удома» інформацію про осіб, які потребують самоізоляції, а Національна поліція України здійснює поточний контроль дотримання правил самоізоляції;
проведення медичними працівниками інструктажів для поліцейських перед патрулюванням громадських місць про правила дотримання карантину, особливості застосування протиепідемічних заходів, специфіку розповсюдження хвороби COVID-19, ознаки хвороби COVID-19;
огляд поліцейських медичним працівником перед патрулюванням громадських місць;
залучення лікарів до онлайн-консультацій;
виклик швидкої медичної допомоги (або спеціально обладнаних медичних бригад (за можливості)) у разі виявлення в осіб ознак COVlD-19.
Окремі форми взаємодії, визначені нами, активно реалізуються та мають позитивні результати (як- от використання програми «Дій удома»). Проте деякі форми взаємодії, запропоновані в роботі, потребують обов’язкового впровадження у діяльність Національної поліції України та медичних закладів (як-от проведення інструктажів медичними працівниками для поліцейських перед патрулюванням громадських місць; залучення лікарів для онлайн-консультацій поліцейських).
10
Bilous, M. V. "Можливості використання аналітичних інструментів для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання в Збройних Силах України." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 2 (June 30, 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-061.
Full textAbstract:
Вступ. З огляду на процес впровадження єдиної системи логістичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України, адаптованої до стандартів країн-членів НАТО, здійснення організації й управління медичним постачанням ЗС України з використанням новітніх інформаційних технологій для підвищення ефективності функціонування Медичних сил ЗС України стає вимогою сьогодення. Світова тенденція переходу до цифрових методів створення, передачі, обробки та зберігання інформації обумовила необхідність у впровадженні єдиної інформаційної системи для управління потоковими процесами у Медичних силах ЗС України. Водночас, слід виокремити виняткову роль аналітичних інформаційних систем, як засобу підтримки обґрунтованих управлінських рішень.
Мета. Дослідження можливостей використання інформаційної аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання в ЗС України.
Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз закордонної і вітчизняної наукової літератури, чинної нормативно-правової бази України, наказів Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗС України, командувача Медичних сил ЗС України, а також зведена інформація, щодо потреби у лікарських засобах ЗС України та документація користувача аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook”. Методами дослідження є бібліографічний, аналітичний, прогностичний та узагальнення.
Результати. Проведений аналіз літературних джерел, а також вивчення документації користувача аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” (інструкції з використання) спонукали дослідити можливості застосування вказаної системи для підтримки прийняття управлінських рішень щодо організації медичного постачання ЗС України у КМС ЗС України. Отримано наглядні приклади використання аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook”, графічно зображені за допомогою можливостей програмного аналітичного забезпечення. Результати дослідження та відсутність альтернативних інформаційних аналітичних систем в Управлінні медичного постачання КМС ЗС України для оптимізації організації постачання медичної техніки та майна ЗС України стали основою розробки рекомендацій щодо впровадження вказаної ліцензійної інформаційної аналітичної системи для використання в органі управління Медичними силами. Це забезпечить мінімізацію логістичних витрат за рахунок гнучкого управління постачанням медичним майном військових частин ЗС України та закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України на підставі створених аналітичних звітів.
Висновки. На основі аналізу літературних наукових джерел обґрунтовано оптимальний вибір аналітичної системи щодо організації медичного постачання ЗС України. Здійснено короткий опис аналітичної системи “IBM i2 Analyst’s Notebook” та досліджено можливості використання цієї інформаційної аналітичної системи для підтримки прийняття управлінських рішень з організації медичного постачання в Управлінні медичного постачання КМС ЗС України. Розроблено рекомендації щодо доцільності та практичного застосування цієї аналітичної системи для оптимізації управління постачанням медичною технікою та майном військових частин ЗС України та закладів охорони здоров’я МО України.
11
Kalyniuk, N. M., and N. M. Kalyniuk. "ПРО ПРАВА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (July 8, 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10285.
Full textAbstract:
Мета: з’ясувати існуючі права медичних працівників, передбачені чинним законодавством, з огляду на реформування системи охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження виступає сукупність загальних та спеціальних наукових методів пізнання. Чинні нормативно-правові акти, що проаналізовано за допомогою комплексу методів: порівняльно-правового, структурно-логічного, системно-аналітичного, формально-логічного та методу теоретичного аналізу з дотриманням принципів біотичних норм і правил; формулювання і систематизація висновків.
Результати. Аналіз чинних нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що права медичних працівників слід розмежувати на дві групи: загальні та спеціальні. До загальних прав медичних працівників належать ті, які гарантують певні умови їх професійної діяльності, охорону здоров’я, соціальний захист, зокрема право на: належні умови професійної діяльності; обов’язкове страхування; створення медичних наукових товариств чи професійних спілок; судовий захист; соціальну допомогу; скорочений робочий день і додаткову відпустку; пільгові умови пенсійного забезпечення та пільгове надання житла; першочергову медичну допомогу тощо. До спеціальних прав належать такі, які передбачені виключно для медичного працівника як спеціального суб’єкта. Серед таких прав необхідно виокремити: право про надання інформації про пацієнта без його згоди чи згоди його законного представника; право на відмову від подальшого ведення пацієнта; право здійснювати медичне втручання без згоди пацієнта або його законних представників.
Чинне національне законодавство у галузі охорони здоров’я потребує вдосконалення. Одним із кроків на цьому шляху стала би імплементація передбаченого міжнародними нормативними актами права лікаря на заперечення під час виконання своїх професійних обов’язків.
Висновки. Права лікаря при наданні медичної допомоги слід розділити на загальні та спеціальні. Передбачені чинним національним законодавством професійні права медичних працівників не завжди забезпечуються державними гарантіями і мають почасти декларативний характер. Це зумовлено відсутністю розроблених підзаконних актів, які повинні забезпечити механізм їх реалізації з урахуванням вимог сьогодення. Застосування зарубіжного досвіду, імплементація міжнародних стандартів у національне законодавство, зокрема щодо реалізації лікарем права на заперечення з міркувань совісті, забезпечить більш професійну захищеність лікаря та підвищить якість надання медичної допомоги.
12
Shmatenko, O. P., M. V. Bilous, T. V. Prikhodko, O. V. Galan, V. V. Trokhymchuk, D. V. Drozdov, and N. O. Takhtaulova. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10406.
Full textAbstract:
Метою роботи є дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проведено огляд вітчизняних наукових джерел та чинної нормативно-правової бази. Під час виконання дослідження використано методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати та їх обговорення. При проведенні дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України, встановлено, що на момент створення Збройних Сил України військово-медична служба та система медичного постачання будувалась з використанням підходів Радянської Армії. З’ясовано, що прийняття оборонної доктрини, зміна економічних засад в країні та обмеженість ресурсів обумовили перехід до медичного забезпечення та постачання медичною технікою та майном за територіальним принципом. Це, в свою чергу, потребувало скорочення чисельності як Збройних Сил України, так і медичної служби до оптимальної кількості. Визначено, що недостатність бюджетного фінансування на протязі всіх років існування Збройних Сил України не дозволила в повному обсязі побудувати ефективну модель медичного постачання та провести технічне переоснащення медичної служби. Проведений ретроспективний аналіз еволюції органів управління медичною службою Збройних Сил України показав, що в періоди 1991-1994 рр. та 2005-2007 рр. існувало дублювання управлінської функції з медичного забезпечення в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України. При цьому, в період з 1998-2005 рр. управління медичним забезпеченням здійснював єдиний орган управління, що сприяло більш ефективному вирішенню питань медичного забезпечення.
Висновки. В статті проведено дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України. Також визначено, що на сучасному етапі реалізується принцип єдиного органу управління медичною службою, що відповідає стандартам НАТО. Станом на сьогодні, розвиток системи медичного постачання Збройних Сил України орієнтований на інтеграцію у єдину ефективну систему логістичного забезпечення ЗС України, яка функціонує відповідно до норм та стандартів Альянсу. Таким чином, для вибору науково-обґрунтованої моделі військово-медичного постачання в сучасних реаліях необхідним є узагальнення історичного досвіду формування системи постачання медичним майном Збройних Сил України. Отже, предметом нашого подальшого дослідження є визначення еволюційних етапів розвитку управління потоковими процесами у системі медичного постачання Збройних Сил України.
13
Куліченко, Алла. "ДО ПИТАННЯ ПРО РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАРВАРДСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ШКОЛИ У 1780–1860 РР." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 419–30. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/419-430.
Full textAbstract:
Статтю присвячено огляду розвитку інноваційної діяльності в Гарвардській медичній школі з 1780-х рр. до 1860-х рр. Визначено, що Гарвардську медичну школу заснували в 1782 р., а освітній процес спочатку забезпечували три професори – Дж. Воррен, Б. Вотерхауз та А. Декстер, зібравши потужну на той час матеріальнотехнічну базу. З’ясовано, що перші випускники отримали ступінь бакалавра медицини і їм було запропоновано отримати ступінь доктора медицини. До вагомих інноваційних здобутків Гарвардської медичної школи або Массачусетського медичного коледжу (така назва була в 1820–1880 рр.) окресленого періоду належать такі: вакцинація від віспи, анестезія за допомогою оксиду азоту, відкриття нових посад та кафедр, ухвалення анатомічного закону тощо.
14
Vronska, Viktoria. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕДСЕСТРИНСТВА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.115.
Full textAbstract:
В статті висвітлено особливості забезпечення медичної допомоги у різний період – від моменту зародження християнства і до сьогодення. Проаналізовано особливості становлення медсестринства – переважним чином зверталася увага на формування професійних знань. Відкриття дошкільних навчальних закладів; місце медсестри в таких установах; значення їх діяльності та специфіка роботи. В результаті, можна зазначити, що для ефективної професійної діяльності медичних сестер дошкільних навчальних закладів, недостатньо лише мати гарну професійну підготовку. Необхідно мати сформовану психологічну компетентність. Адже, згідно проведених нами досліджень, специфіка роботи в дошкільних навчальних закладах, вимагає від медсестри інших фахових якостей. В освітньому закладі вищими будуть інші професійні вимоги (комунікативні навички, здатність до емпатії, організаційні уміння та ін.), ніж до медсестер лікувальних закладів. Крім того, автономний характер праці вимагає у медичних сестер дошкільних навчальних закладів особистісного вдосконалення. З огляду на це, крім медичних знань, медичні сестри дошкільних навчальних закладів повинні бути компетентними і в психологічних питаннях. З цією метою, було створено Групу особистісного зростання і з ними проводили заняття. Ми висвітлили результати сформованої психологічної компетентності медичних сестер дошкільних навчальних закладів та підтвердили їх за допомогою 16-факторного опитувальника Кеттелла.
15
ВАЛАХ, ВІКТОРІЯ. "Право дитини-пацієнта на тактовне лікування." Право України, no. 2020/03 (2020): 85. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-03-085.
Full textAbstract:
Європейська спрямованість України спонукає нашу державу до пошуку оптимальних шляхів у вирішенні суспільно необхідних завдань, зокрема й у сфері медичного права. Робота з пацієнтами-дітьми для лікаря є надзвичайно важливою та відповідальною. Встановлення психологічного контакту між лікарем і дитиною є так само важливим, як і сам процес надання медичної допомоги. Метою статті є системний аналіз норм міжнародного, європейського та українського законодавства стосовно права дитини-пацієнта на тактовне лікування з метою виявлення його змістовної наповненості та визначення наявності або відсутності необхідності закріплення цього права на рівні національного закону із пропозицією механізмів його реалізації в українських реаліях. Встановлено, що система сучасного міжнародного та регіонального (європейського) права щодо врегулювання прав дітей-пацієнтів вдало поєднує у собі два основоположні принципи – пацієнтоорієнтованість і найкращі інтереси дитини. Чинне українське законодавство й практика його застосування загалом додержуються вказаних принципів. Сфера медицини є найбільш чутливою, в якій дитину слід максимально захищати за допомогою ефективних державно-правових інструментів. Одним із таких інструментів, на наше переконання, є розбудова права пацієнта на тактовне поводження, яке повинно бути відображене у національній правовій доктрині та законодавчо закріплене. Вказане право, на думку авторки, є готовим для впровадження (закріплення на законодавчому рівні) як окремого суб’єктивного права дитини-пацієнта – права на тактовне лікування. Аналіз нормативних актів показує, що при зверненні за медичною допомогою людина стає пацієнтом, якому надається певне коло прав. Усі суб’єктивні медичні права набувають також і діти при зверненні за медичною допомогою. Особливості правового статусу дитини як такої (неповноліття, певний стан фізичного та психічного здоров’я тощо) визначають особливості як змісту, так і здійснення цих прав (особисто або через законного представника). Як результат, доведено, що право на тактовне лікування тісно пов’язане з правом пацієнта на інформацію про стан його здоров’я та є логічним продовженням права пацієнта на кваліфіковану медичну допомогу. Дитина-пацієнт має певний набір прав, серед яких право на тактовне лікування є самостійним суб’єктивним медичним правом. Водночас це право тісно пов’язане з іншими правами, закріпленими у міжнародних і національних законодавчих актах, які при здійсненні набувають специфічних рис з огляду на свого носія – дитини. Вперше на міжнародному рівні Оттавська декларація прав пацієнта-дитини закріп лює право дитини на тактовне поводження і пов’язує його з правом розуміти та поважати статус й особисте життя дитини. Слід докласти всіх зусиль, щоб запобігти або, якщо можливо, мінімізувати біль і страждання дитини, а також полегшити її фізичний та емоційний стрес. Потрібно також забезпечити смертельно хвору дитину необхідною турботою, щоб зробити смерть якомога більш безболісною та гідною. Провідним висновком дослідження є авторське визначення права дитини-пацієнта на тактовне лікування як суб’єктивне право дитини на ввічливе, доброзичливе, уважне, індивідуальне ставлення до себе з боку лікуючого лікаря та інших медичних працівників з урахуванням останніми особливостей психології кожної конкретної дитини. Вказане визначення має знайти своє закріплення на рівні законів України “Про охорону дитинства” та “Основ законодавства України про охорону здоров’я”.
16
Gucul, Oksana Vsevolodovna, and Tatyana Viktorovna Biryukova. "ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИ ПРЕПОДАВАНИЯ «МЕДИЦИНСКАЯ ИНФОРМАТИКА»." Научный взгляд в будущее, no. 09-03 (April 30, 2018): 15–19. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-09-03-040.
Full textAbstract:
У даній роботі пропонуємо стислий огляд інноваційних педагогічних технологій, які можуть бути використані під час проведення практичних занять, зокрема під час викладання курсу «Медична інформатика» на кафедрі біологічної фізики та медичної інформатики ВД
17
Жайворон, Михайло. "Шовковий шлях літературного Китаю: погляд із України." Український інформаційний простір, no. 2(8) (November 15, 2021): 261–71. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245897.
Full textAbstract:
Китай – далека й незвичайна країна, яка належить до стародавньої цивілізації, чия історія ніколи не переривалася. Відносини між Україною та Китаєм почали зароджуватися ще за часів Київської Русі завдяки Великому шовковому шляху, що заходив на територію сучасної України – анексованого Криму. Країна Східної Азії є однією із найбільших інвесторів світу, що зробила величезний внесок у розвиток світового мистецтва, науки та культури. 2019-й був роком Китаю в Україні – зрозумілий і символічний жест нашої держави. У недавно прийнятій Кабміном Стратегії зовнішньополітичної діяльності України на найближчі три роки після північноамериканських та європейських ключових стратегічних партнерів визначено й Китай, що, безумовно, є новацією на тлі боротьби за світове лідерство.
Але наразі мова не про політику, а про літературу в Китаї, що повсякчас відігравала значну роль у різноманітних сферах культурного життя: Конфуцій, Цао Сюецінь, Лу Цінь, Лю Чженьюнь і, звичайно, наш сучасник – Мо Янь. У статті йдеться, зокрема, про колективну монографію «Тенденції китайської літератури та творчість Мо Яня», упорядковану доктором наук із соціальних комунікацій, професором кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, письменником Ігорем Павлюком за сприяння Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України.
Зроблено короткий огляд монографії про далеку минувшину та сьогодення літературного Китаю з допомогою досліджень співробітників Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України (М. М. Сулима, І. З. Павлюк, Д. І. Дроздовський) та науковців із провідних університетів України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київський національний університет культури і мистецтв та ін.).
18
Фурдик, Володимир. "ІСТОРИКО-РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 143–47. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.24.
Full textAbstract:
Із проголошенням 24 серпня 1991 року Акта незалежності України «Про створенням самостійної української держави –України» одразу постало питання створення власних збройних сил, і наступним кроком Верховної Ради України буда її Постанова «Про військові формування на Україні», в якій відображено створення Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Цим було покладено початок підготовки власних військових фахівців для Збройних Сил України. Деякі військово-навчальні заклади на той момент у нашій державі вже існували, але не було навчального закладу, який би готував військових лікарів для Збройних Сил України. У статті висвітлено стислий історико-ретроспективний огляд формування військово-медичної освіти та комплексного механізму підготовки офіцерських кадрів, зокрема і керівних кадрів військової медицини в Україні. Проведено історичний аналіз підготовки військових лікарів на території України з 1991 до 2020 рр., висвітлено процеси організації підготовки військових лікарів у незалежній Україні. На основі ретроспективного аналізу створення та розвитку військово-медичної освіти в Україні простежено динаміку змін у підготовці військових медиків для Сил оборони держави. У статті наведені етапи формування військово-медичної освіти та створення відповідних навчальних закладів для їх підготовки. Відображено становлення національної системи медичної освіти та науки у Збройних Силах України. Відображено шлях створення та динаміку розвитку Української військово-медичної академії від Військово-медичного відділу – єдиного вищого військового навчального закладу з підготовки та перепідготовки військових лікарів за 14 фаховими спеціальностями. Орієнтація військового комплексу України на функціональну сумісність із вимогами країн НАТО та реалізація оборонної реформи в Україні спонукає до впровадженням нових освітніх програм у підготовку нової формації як військовослужбовців, так і військово-медичних фахівців.
19
Andrusevych, M. M., Yu A. Moiseeva, A. I. Tzipkalo, O. V. Batiukh, and T. V. Kharkovska. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ: ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 16, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11378.
Full textAbstract:
Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення.
Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі.
Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм.
Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються.
Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів.
20
Tron’ko, M. D., G. A. Zamotayeva, I. P. Pasteur, and S. V. Masyuk. "Українсько-Американський проект дослідження наслідків опромінення in utero внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: огляд наукових публікацій." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 346–59. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.346.
Full textAbstract:
З метою отримання науково обґрунтованих даних щодо медичних наслідків Чорнобильської катастрофи в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» сумісно з Національним інститутом раку (США) з 2003 року виконується програма «Дослідження наслідків опромінення у внутрішньоутробному стані (In Utero) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» (Проект In Utero). Метою цих досліджень є епідеміологічний аналіз і встановлення зв’язку між індивідуальною дозою опромінення щитоподібної залози (ЩЗ) плода та захворюваністю на патологію ЩЗ дітей і підлітків, які пренатально зазнали дії радіоактивного йоду, а також оцінка впливу чинників ризику (опромінення та йодна забезпеченість матері) на перебіг і результати вагітності, на ріст і розвиток потомства. Очікуваним результатом буде науково обґрунтована інформація про медичні наслідки пренатального опромінення, порівняльна оцінка ефекту екологічного відносно лікувального опромінення in utero, на підставі якої можна прогнозувати ризики та розробляти відповідні методичні рекомендації та яку можна буде використовувати в майбутньому в надзвичайних ситуаціях. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій за результатами виконання Проекту. Результати. У 2 публікаціях вказано мету та задачі Проекту, описано принципи формування когорти, дизайн дослідження, процедуру обстеження членів когорти, створення бази даних Проекту, наведено результати першого скринінгового обстеження, а також попередньої оцінки ризику розвитку новоутворень ЩЗ. У першій статті на підставі результатів двох стандартизованих скринінгових обстежень створеної когорти пренатально опромінених осіб наведено розрахунки ризику раку та доброякісних вузлів ЩЗ, проаналізовано радіаційний ризик за розміром пухлин, описано методи оцінки внутрішньоутробної та неонатальної доз йоду‑131 на ЩЗ та запропоновано загальну схему розрахунку внутрішньоутробних доз для осіб із радіаційно забруднених територій та осіб ізтериторій порівняння. У другій викладено результати аналізу антропометричних даних із використанням багатоваріантних лінійних регресійних моделей, які вказують на суттєву модифікацію залежності маси та індексу маси тіла від дози за наявності/відсутності захворювання ЩЗ. Одна публікація стосується ретроспективного аналізу відповідної медичної документації та моделювання за допомогою лінійної регресії співвідношення дози з неонатальною антропометрією та тривалістю гестації. Висновок. В опублікованих працях наведено результати довгострокового клініко-епідеміологічного когортного дослідження осіб, які зазнали опромінення in utero внаслідок аварії на ЧАЕС. Тривале спостереження за членами когорти дозволяє провести науково обґрунтовану оцінку медичних наслідків пренатального опромінення.
21
Бричко, Аліна Михайлівна, and Світлана Миколаївна Лукаш. "Мінімізація ризиків інноваційного розвитку бізнесу (на прикладі закладів охорони здоров’я)." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(98) (December 29, 2021): 37–41. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-37-41.
Full textAbstract:
Специфічний характер медичної сфери вимагає особливого підходу до надання медичної допомоги з огляду на характер продукту – медичної послуги. Соціальне значення медичної практики диктує використання спеціальних методів управління. Щороку комерційний сектор охорони здоров’я країни постійно зростає, а населення все більше пристосовується до платних медичних послуг. Однак ментальність значної частини населення все ще не дозволяє фактично приймати платну медицину як належне. Варто розуміти, що інноваційна діяльність у галузі охорони здоров’я призводить до розвитку медичних технологій, досліджень та найкращих практик, спрямованих на отримання якісно нової ідеї щодо оздоровлення, лікування, управління процесами в медицині, закупівлі нових медичних виробів, технологій або послуг з конкурентними перевагами.
Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і прикладних засад мінімізації ризиків на шляху створення і управління інноваціями у закладах охорони здоров’я.
Сформульовано низку «сил управління на ринку» медичних послуг. До них належать: учасники ринку в цій галузі; фінансування; громадський порядок; технології; клієнти; інвестори (спонсори). Усі вони можуть або сприяти, або перешкоджати впровадженню інновацій. Для того щоб захистити життя та здоров’я людей, законодавча база в сфері охорони здоров’я вимагає проходження інновацією великої кількості процедур та акредитацій перед впровадженням у стандарти лікування.
Для вдосконалення національного регулювання інновацій у галузі охорони здоров’я у напрямі створення та впровадження інновацій у цьому секторі необхідно постійно контролювати перешкоди на шляху управління інноваційними проєктами для своєчасного виявлення та ефективного управління ризиками. Серед найважливіших напрямів, пов’язаних із підвищенням ефективності управління в закладах охорони здоров’я, безумовно необхідно враховувати умови та можливості реформування процесів управління охороною здоров’я шляхом запровадження нових структурних підрозділів.
22
Zhakhovsky, V. O., and V. G. Livinskyi. "Планування на основі спроможностей: нова парадигма розвитку Медичних сил Збройних Сил України." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 4 (February 6, 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-005.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз та узагальнення процесів розвитку Медичних сил Збройних Сил України (Медичні сили) через запровадження планування їх розвитку на основі спроможностей.
Матеріали та методи. Використано доктринальні документи з питань національної безпеки і оборони України, керівні документи Міністерства оборони (МО) України та Збройних Сил (ЗС) України, публікації у періодичних наукових виданнях. Об’єкт дослідження – Медичні сили ЗС України. Предмет дослідження – планування розвитку Медичних сил на основі спроможностей. Методи дослідження: бібліографічний, системного підходу, аналітичний, узагальнення.
Результати. У статті розглянуто вимоги доктринальних документів з питань національної безпеки і оборони України, керівних документів МО України та ЗС України щодо впровадження в практику оборонного планування в Україні планування на основі спроможностей. Висвітлено переваги оборонного планування на основі спроможностей, його етапи та порядок проведення. Наведено методичні підходи до формування переліку спроможностей, переліку носіїв спроможностей, а також опису спроможностей Медичних сил та їх носіїв. Приведено алгоритм дій щодо проведення оцінювання спроможностей Медичних сил в ході оборонного огляду та їх розвитку.
Висновки. Розвиток ЗС України здійснюється в напрямку досягнення сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО шляхом планування їх розвитку на основі спроможностей. Планування розвитку Медичних сил на основі спроможностей передбачає здійснення аналізу завдань та функцій Медичних сил в імовірних варіантах застосування ЗС України, що трансформуються у вимоги до спроможностей, на підставі чого планується їх створення, утримання та розвиток.
23
Khaniukov, O. O., Ye D. Yehudina, M. H. Hetman, and O. S. Kalashnykova. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СИМУЛЯЦІЙНОГО ТРЕНІНГУ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД)." Медична освіта, no. 1 (April 19, 2019): 124–30. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9282.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз, узагальнення існуючих точок зору в системі освіти, які торкаються питання про необхідність, ефективність та особливості використання симуляційних програм навчання студентів-медиків.
Основна частина. Проведено огляд сучасної літератури по впровадженню симуляційних методів навчання в медичній освіті. Симуляційне навчання є одним з ефективних способів навчитися керувати помилками. Симуляційне навчання дозволяє навчатися працювати відповідно до сучасних алгоритмів діагностики та надання невідкладної допомоги, виробити командну взаємодію та координацію, підвищити рівень виконання складних медичних маніпуляцій та оцінити ефективність власних дій. Зокрема, в ДЗ “ДМА МОЗ України” на кафедрі внутрішньої медицини 3 розроблена методика імітаційного навчання із залученням співробітників ВНЗ в якості стандартизованих пацієнтів для моделювання клінічних ситуацій диференціації та надання допомоги при різних невідкладних станах.
Висновки. На наш погляд, дана імплементація симуляційного тренінгу є цінним інструментом вдосконалення професійних навичок студентів медичних вузів. Елементи даної методики застосовні на різних етапах освітньої діяльності: не тільки при відпрацюванні навичок невідкладної допомоги, а також при проведенні підсумкової атестації студентів 6 курсу.
24
Герасимчук, П. О., Д. Б. Фіра, and А. В. Павлишин. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ІЗ ЗДОРОВ’ЯМ У МЕДИЦИНІ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 112–22. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11882.
Full textAbstract:
Вступ. За останні десятиліття в медичній практиці все більшу увагу приділяють оцінці «якості життя, пов’язаної зі здоров’ям» («health-related quality of life» – HRQOL). Аналіз показників якості життя дозволяє оцінити не тільки здоров’я та благополуччя населення, а і якість надання медичної допомоги та реабілітації хворих, їх ефективність та стан медицини в цілому. Мета дослідження – вивчити та проаналізувати вітчизняні та зарубіжні літературні джерела щодо сучасних методів оцінки якості життя пацієнтів у медицині в контексті розвитку науки. Матеріали і методи. Пошук літератури, що знаходиться у вільному доступі в друкованих виданнях, проводили в електронних бібліотеках та інформаційних ресурсах мережі «Інтернет», PubMed, Medline. З 238 знайдених тематичних статей, в огляд літератури включено 76 наукових публікацій. Отримані дані обробили та синтезували усі автори. Результати. Проведено огляд даних сучасної наукової медичної літератури з вивчення якості життя в медицині при окремих нозологічних формах захворювань. Найбільш раціональним методом оцінки якості життя на сучасному етапі вважається застовування в дослідженні стандартизованих опитувальників, що є необхідним для отримання результатів, які можуть бути порівняні між собою, незалежно від країни дослідження. На даний час відома значна кількість спеціальних опитувальників для таких нозологій, як цукровий діабет, бронхіальна астма, рак, судинна патологія тощо. Однак значна їх частка знаходиться в стадії розробки та адаптації для різних країн світу. Процес культурної адаптації опитувальників є надзвичайно складним і потребує тісної взаємодії міжнародних розробників, перкладачів, психологів з метою їх використання в різних етнічних та культурно-соціальних групах населення. Висновки. Проведений огляд літературних джерел дозволяє зробити висновок, що поняття «якість життя, пов’язана зі здоров’ям» (HRQOL) та його вивчення є новою сучасною методологією охорони здоров’я. Вона дозволяє оцінити результати лікування хворих, реабілітаційні програми та медико-соціальну адаптацію пацієнтів, доповнюючи традиційні методики як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.
25
Myhal, O. O., and R. Z. Ohonovsky. "Сучасні аспекти профілактики бактеріємії у пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця в стоматологічній практиці." Clinical Dentistry, no. 4 (January 24, 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9747.
Full textAbstract:
Хронічна ревматична хвороба серця (ХРХС) виникає унаслідок перенесеної гострої ревматичної лихоманки із формуванням вади серця в результаті запалення, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А, через уповільнення імунної відповіді на стрептококову інфекцію та подальшого розвитку крайового фіброзу та склерозу сполучної тканини клапанів серця. Близько 60 % пацієнтів із гострою ревматичною лихоманкою із часом мають ХРХС, із найвищою частотою клапанних уражень серця протягом 1–3 років від першої атаки гострої ревматичної лихоманки.
Мета дослідження – представити лікарям-стоматологам сучасні аспекти профілактики транзиторної бактеріємії у пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця (ХРХС) та опрацювати рекомендації щодо терапевтичного супроводу даної диспансерної групи.
Матеріали і методи. проведено огляд та аналіз науково-медичної літератури за 2008–2018 рр., звітних матеріалів методично-наукових організацій, діючих нормативно-правових документів. Виокремлено основні напрямки профілактики ускладнень перебігу ХРХС, пов’язані з медичними втручаннями, зокрема надання стоматологічної допомоги, супровід осіб із стоматологічними захворюваннями.
Результати досліджень та їх обговорення. Розглянуто питання необхідності оновлення стоматологічних підходів у терапевтичному супроводі пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця. Представлено сучасні схеми антимікробної профілактики та нормативних документів при стоматологічних втручаннях з урахуванням ризиків транзиторної бактеріємії.
Висновки. У зв’язку зі зростанням частки загострення та ускладнень хронічної ревматичної хвороби серця, асоційованих з медичним втручанням, індивідуалізація стоматологічної профілактики транзиторної бактеріємії у даних пацієнтів набуває визначального значення. Тому для досягнення високого рівня стоматологічної санованості необхідне вдосконалення заходів специфічної та неспецифічної профілактики транзиторної бактеріємії, що надзвичайно важливо для попередження прогресування ускладнень хронічної ревматичної хвороби серця.
26
Nazirova, T. O., and O. B. Kostenko. "Нейрономережева інформаційна технологія опрацювання медичних даних." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 141–45. http://dx.doi.org/10.15421/40280828.
Full textAbstract:
Швидкий розвиток комп'ютерної техніки формує передумови для розробок нейрокомп'ютерів (тобто комп'ютерів 6-го покоління), які, за прогнозами в галузі штучного інтелекту, активно будуть використані для перероблення будь-якої інформації, за тими ж принципами, що й біологічні нейронні мережі – такі як людський мозок. Тому попит на використання нейромережеві технології поступово охоплює дедалі ширший коло користувачів зокрема й у галузі охорони здоров'я. Досліджено можливості застосування штучних нейронних мереж для оброблення даних регіональної охорони здоров'я. Нейронні мережі – потужний метод моделювання, що дає змогу відтворювати складні нелінійні залежності, що актуально для систем прийняття рішень управління пацієнтопотоком у медичних закладах. Запропоновано інформаційну технологію оброблення медичних даних за допомогою штучних нейронних мереж, що дасть змогу підвищити ефективність надання медичної допомоги під час профілактичних медоглядів, ніж відомі інформаційні технології класифікації. Розглянуті такі положення: принципи дії штучних нейронних мереж, переваги і недоліки їх використання та основні функції. Також наведено перспективи використання штучних нейронних мереж щодо класифікації пацієнтів для проходження профілактичного медичного огляду.
27
Guriev, S. O., S. P. Satsyk, V. P. Yevdoshenko, and R. O. Natsevych. "Аналіз застосування медичних технологій діагностики в постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах міської лікарні." TRAUMA 16, no. 2 (June 3, 2015): 31–35. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.16.2015.80250.
Full textAbstract:
У сучасних умовах організація діагностичних заходів та надання медичної допомоги постраждалим з політравмою потребує удосконалення.Метою дослідження було проведення аналізу застосування сучасних медичних технологій діагностики пошкоджень у постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод.Нами було досліджено діагностичний процес у 139 постраждалих з політравмою з пошкодженням довгих кісток внаслідок дорожньо-транспортних пригод, які перебували на лікуванні в Полтавській міській лікарні № 1. Аналіз включав вивчення первинного клінічного фахового огляду постраждалого при надходженні в стаціонар, проведення рентгенологічного, ультрасонографічного досліджень та комп’ютерної томографії. Встановлено недоліки в обсягах та своєчасності застосування медичних технологій діагностики у постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах міської лікарні.Висновки. 1. Переломи довгих кісток у постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод, як правило, є компонентом полісистемного пошкодження, потребують обстеження декількох органів та систем, що призводить до затримки виконання адекватних лікувальних заходів. 2. Застосування сучасних медичних технологій для діагностики пошкоджень у постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах міської лікарні є недостатнім за обсягом і не є оптимальним та адекватним у часовому аспекті. 3. Несвоєчасність та недостатня цілеспрямованість діагностичних заходів є однією з причин, що знижує ефективність лікувальних заходів у постраждалих з переломами довгих кісток внаслідок дорожньо-транспортних пригод, що, у свою чергу, призводить до досить високої летальності постраждалих.
28
Лазуренко, О. О., and Н. В. Сміла. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (November 24, 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-5.
Full textAbstract:
У статті представлено теоретичний огляд можливостей компетентнісного підходу в процесі неперервного професійного розвитку лікарів. Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці фахівців у сучасних вищих медичних навчальних закладах розглядається як орієнтація на високий рівень сформованості в студентів і слухачів актуального набору компетентностей, необхідних для якісного виконання професійної діяльності. Представлено зміст етапів професіоналізації лікарів: професійне самовизначення майбутнього лікаря, урахування його професійних інтересів, нахилів; професійна підготовка студента-медика, оволодіння професійними знаннями; початок практичної діяльності, у тому числі професійне навчання в інтернатурі; виконання професійних обов’язків. Компетентність майбутнього лікаря розглядається як результат особистісної та професійної, теоретичної й практичної підготовки, володіння певним набором професійних компетенцій. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні переліку компетенцій, які необхідні сучасному лікарю та мають знаходитися у фокусі розвитку в рамках неперервної освіти. Представлено зміст авторського курсу «Психологічна компетентність як складова професійної діяльності», який успішно впроваджується в програму неперервного професійного розвитку лікарів у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. У програмі циклу висвітлено сучасний підхід до особистісно-професійного становлення фахівця медичної галузі з метою актуалізації професійних та особистісних ресурсів, формування систематизованих уявлень про психологічні особливості професіогенезу лікаря й сприяння розвитку його професійних компетенцій. Визначено актуальні завдання післядипломної медичної освіти.
29
Іванченко, А. С., К. С. Бовсуновська, І. М. Дикан, Б. А. Тарасюк, В. А. Павлов, and Є. А. Настенко. "КЛАСИФІКАТОР ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ ТА ХВОРОБИ ВІЛЬСОНА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 62–73. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.233008.
Full textAbstract:
Реферат: Проблематика. При інтенсивному моніторингу профілактичного огляду пацієнтів у медичних закладах первинної ланки найбільш зручно по ультразвуковим зображенням діагностувати лише наявність чи відсутність фіброзних змін печінки. Подібний підхід є найбільш ефективним при профілактиці захворювань, при цьому алгоритм класифікації визначає лише наявність патології, а уточнення діагнозу, ступінь ураження вже знайденої патології може визначатися в подальшому у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованим лікарем діагностом. Однак, розробка автоматизованих систем підтримки рішень при диференціації клінічно схожих захворювань завжди є актуальною задачею в медичній практиці. Однією з таких задач є диференціація аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона.
Мета. Розробити діагностичний алгоритм класифікації аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона за результатами аналізу ультразвукових зображень печінки.
Методика реалізації. Дані для виконання дослідження надано Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України – 9 знімків УЗД стосуються хворих на аутоімунній гепатит, 20 знімків пацієнтів з хворобою Вільсона. Об’єктами класифікації є області інтересу, що було виділено на ультразвукових зображеннях медичними фахівцями. Для збільшення об’єму навчальної вибірки та підвищення якості системи класифікації застосовано аугментацію одержаних зображень. В результаті для навчання (навчальна вибірка) та верифікації (тестова вибірка) було одержано загалом 600 областей інтересу (150 для аутоімунного гепатиту і 450 для хвороби Вільсона). Виходячі з припущення, що відмінності у характеристиках зображень класів знаходяться у відмінностях їх текстур в роботі розраховані текстурні ознаки на основі частот зустрічаємості патернів бінарного шаблону відтінків сірого. Для побудови класифікатора застовано алгоритм Random Forest.
Результати дослідження. Загальна вибірка з 600 областей інтересу була розбита випадковим чином на навчальну (80%) і тестову (20%). Одержано модель класифікатору алгоритмом Random Forest з показниками якості класифікації на навчальній вибірці: точність - 100%, чутливість - 1, специфічність - 1, F-score -1, та на тестовій вибірці: точність 90,8% , чутливість 0.767 , специфічність – 0,956, F-score – 0,873.
Висновки. Запропоновано ефективний підхід для вирішення задачі автоматичної диференційної діагностики аутоімунного гепатиту та хвороби Вільсона. На основі текстурних ознак та алгоритму випадкового лісу була отримана високоякісна модель класифікації
Ключові слова – диференціальна діагностика, аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, ультразвукова діагностика, аугментація зображень, патерни, локальні бінарні шаблони, Random Forest.
30
Prokopiv, M. M., S. K. Yevtushenko, and O. Ye Fartushna. "Класифікація мостових інфарктів." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, no. 1 (March 12, 2022): 30–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.926.
Full textAbstract:
Актуальність. Мостові інсульти є складними в діагностиці і, порівняно з півкульними інсультами, мають гірший прогноз та перебіг. Проте мало наукових праць опубліковано про класифікацію мостових інсультів. Ми прагнули надати місткий та короткий огляд наукової медичної літератури щодо класифікації мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури у базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciЕLО, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалася класифікація мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури про класифікацію мостових інсультів. Висновки. Ми надали докладний огляд класифікації мостових інсультів.
31
Сороколіт, Н. С., М. М. Кухар, and Т. І. Яворський. "Моніторинг скерування студентів I–II курсів до підготовчої медичної групи з фізичного виховання." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.86-91.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано стан здоров’я студентів I–II курсів педагогічного закладу вищої освіти та проаналізовано динаміку скерування студентів до підготовчої медичної групи під час занять з фізичного виховання упродовж 2013–2017 рр. Мета. Здійснити моніторинг скерування та аналіз структури захворюваності студентів I–II курсів підготовчої медичної групи. Методи. Аналіз та узагальнення літературних джерел, метод викопіювання актів медичних обстежень, методи математичної статистики. Результати. Дане дослідження дозволило проаналізувати та виявити динаміку стану здоров’я студентів, які за результатами періодичного медичного огляду віднесені до підготовчої медичної групи, а також структуру різних груп захворювань серед студентів даної групи. Виявлено тенденцію до збільшення кількості студентів, які за станом здоров’я віднесені до цієї медичної групи упродовж 2013–2017 рр. Так, на I курсі найменшу кількість студентів, яких переведено до підготовчої медичної групи спостерігаємо у 2013 р. (5,8 %), а найбільшу – у 2016 р. (9,9 %). Аналогічну ситуацію встановлено і на II курсі – до підготовчої медичної групи у 2013 р. направлено 5,7 % студентів, а у 2016 р. –16,1 %. Висновки. Встановлено, що найбільша кількість студентів I та II курсів, скерованих до підготовчої медичної групи, мають офтальмологічні (на I курсі у 2013 р. – 4,3 %; 2014 р. – 4,1 %; 2015 р. – 6,5 %; 2016 р. – 5,5 %; 2017 р. – 5,3 %; на II курсі у 2013 р. – 4,4 %; 2014 р. – 2,2 %; 2015 р. – 4,9 %; 2016 р. – 10,4 %) та ортопедичні захворювання (I курс у 2013 р. – 0,7 %; 2014 р. – 1,2 %; 2015 р. – 0,9 %; 2016 р. – 2,8 %; 2017 р. – 1,2 %; II курс у 2013 р. – 0,7 %; 2014 р. – 0,5 %; 2015 р. – 1,1 %; 2016 р. – 3,5 %).
32
Prokopchenko, O. E., H. M. Lukina, O. Z. Ivanchenko, O. Z. Melnikova, and O. V. Prykhodko. "МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНА ТА БІОЛОГІЧНА ФІЗИКА» З ОГЛЯДУ НА МОЖЛИВОСТІ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ EDX.ORG." Медична освіта, no. 3 (November 30, 2019): 31–34. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10011.
Full textAbstract:
У статті визначено потенційні можливості платформи дистанційного навчання Еdx.org для організації і проведення самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни «Медична та біологічна фізика» за напрямком підготовки магістра за спеціальністю «Лікувальна справа» (англомовна форма навчання).
Представлено результати порівняльного аналізу і виявлено спільні елементи навчальної програми з медичної та біологічної фізики й дистанційного курсу «Fundamentals of Neuroscience». Навчально-методичні матеріали від Edx.org ми розглядали як складову частину домашньої підготовки й основу для самостійної та аудиторної роботи студентів. Наведено приклад організації самостійної роботи студентів з використанням можливостей системи дистанційного навчання Edx.org. Легальне запозичення і використання окремих навчальних матеріалів для дистанційного навчання дозволяють актуалізувати, стандартизувати й оптимізувати роботу студентів при проведенні самостійної та індивідуальної роботи при вивченні дисципліни «Медична та біологічна фізика».
На основі проведеного аудиту курсу «Neuroscience» запропоновано використовувати організаційну структуру курсу з метою організації самостійної та аудиторної роботи студентів з дисципліни «Медична та біологічна фізика».
33
Пудова, С. С. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ." Медична освіта, no. 1 (April 20, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11775.
Full textAbstract:
Карантинні заходи 2020 р. та перехід на дистанційне навчання слугували поштовхом для випробовування тих інформаційних технологій, які раніше були менш затребувані в медичних вищих закладах освіти з огляду на свою освітню специфіку. За нової форми навчання координація навчальної діяльності майбутніх лікарів потребувала якісних змін, що привело до відповідних досліджень у напрямку педагогіки. Зокрема, метою нашого дослідження було проаналізувати особливості організації дистанційного навчання для іноземних студентів-медиків другого курсу з медичної інформатики в умовах карантинних обмежень 2020 р. на прикладі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Організація освітнього процесу в повному дистанційному режимі, зокрема для медичних вищих шкіл, мала різний характер у весняний та осінній періоди 2020 р. Перші організаційні спроби вимагали швидкої реакції щодо прийняття рішень і злагодженої командної роботи учасників навчального процесу, що впливало на адаптацію до нових умов та ефективність навчального процесу. Вивчення й випробовування інформаційних технологій, пошук, апробація методів і прийомів навчання, розробка дидактичних матеріалів, придатних для онлайн-навчання, оцінка отриманих результатів діяльності дозволили більш впевнено й організовано підійти до дистанційного навчального процесу в осінній період, зокрема при вивченні медичної інформатики. Вимушені умови навчання в онлайн-режимі принесли новий досвід і вплинули на розвиток інформаційної культури викладачів та студентів. Протe залишається частина серйозних питань (наприклад, щодо якості отриманих знань, умінь, навичок студентів), розв’язання яких потребує більш розвинутих інформаційних технологій з покращеними функціональними можливостями порівняно з тими, що використовуються нами зараз.
34
Martsenyuk, V. P., I. V. Kachur, A. S. Sverstyuk, V. I. Bondarchuk, Yu V. Zavidnyuk, V. B. Koval, and O. M. Mochulska. "МОНІТОРИНГ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕНСОРІВ У РЕАБІЛІТАЦІЙНІЙ МЕДИЦИНІ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД." Вісник наукових досліджень, no. 2 (April 16, 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.9971.
Full textAbstract:
На сьогодні значно зростає потреба людей у швидких та ефективних реабілітаційних процесах. Людям з обмеженими функціональними можливостями необхідні сенсорні пристрої, які застосовують для реабілітації з метою покращення здоров’я людини та її повернення до належного рівня життя. Сенсорні пристрої використовують для системи моніторингу здоров’я людей, які поділяють на портативні та переносні. Адже реабілітаційного лікування потребують пацієнти різної вікової категорії із серцево-легеневою патологією, неврологічними розладами, ортопедичними порушеннями тощо. У статті висвітлено електромеханічні, електричні, оптичні та теплові сенсори, перетворювачі акустичних сигналів або сенсори, чутливі до маси, сенсорні датчики та їх застосування на різних етапах реабілітації.
Мета дослідження – проаналізувати сучасну вітчизняну та зарубіжну літератури щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосистематичний та аналітичний методи в наступних електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar. Під час пошуку статті проаналізовано анотації. Критеріями включення були такі: 1 – фізична та медична реабілітація і/або допоміжна система, яка підтримується сенсорами і комп’ютером, 2 – системи, розроблені для організму людини, і 3 – документи, написані англійською мовою. Якщо очікуваний критерій було знайдено, повний текст переглядали.
Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження провели систематичний огляд та аналіз останніх публікацій, в основному зарубіжної наукової медичної, біологічної та технічної літератури щодо видів, принципів роботи, розробки та можливостей застосування сенсорів у реабілітаційній медицині. Сенсорні технології продовжують всебічно розвиватися і пропонують зручні можливості у використанні для поліпшення функціонального стану здоров’я. Широкий спектр досліджень, включених і відображених у цьому огляді, включав різні типи сенсорів. На сьогодні пристрої, що використовують для моніторингу фізичної активності, розділяють на сенсори, які вимірюють такі біологічні показники, як тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання – пульсометр, тонометр, спірометр, та датчики руху – педометри, акселерометри, трекери активності. Деякими з найчастіших у використанні сенсорів у реабілітації є електроміографія, гальванічна реакція шкіри, електрокардіографія, електроенцефалографія та сенсорні датчики і системи, які контролюють рухову і фізіологічну активність людини. У статті для прикладів розглянуто: 1 – типовий алгоритм роботи пристроїв для моніторингу функціонального стану здоров’я людини, 2 – діагностичний прилад ALLADIN з сенсорами, який включає дев’ять компонентів. В електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar не знайдено жодної роботи, раніше опублікованої, де б автори узагальнювали поєднання сенсорів із апаратними засобами, робототехнічними, комп’ютерними, системами для реабілітації пацієнтів різних вікових категорій.
Висновки. При аналізі сучасної вітчизняної та зарубіжної літератур щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині вивчено й описано розвиток і застосування сенсорних приладів у фізичній та медичній реабілітації. В усіх публікаціях вказується, що сенсорні датчики прикріплюються до пристроїв, які дають змогу вимірювати функціональні показники стану здоров’я людини. Тому сенсорні технології у реабілітаційній медицині продовжують всебічно розвиватися і часто застововуються для діагностики, оцінки стану здоров’я людини та її реабілітації.
35
Sheyman, B. S., M. A. Georgiyants, G. I. Posternak, I. V. Bondarenko, V. M. Volkov, and D. G. Posternak. "Міжнародні стандарти безпечної анестезіологічної практики (короткий огляд)." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.61 (August 1, 2014): 33–36. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83561.
Full text
36
Pankiv, V. I. "Ендокринологія: огляд медичної періодики України та Російської Федерації." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 1.49 (January 10, 2013): 102–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.1.49.2013.84059.
Full textAbstract:
Медичні видання УкраїниЖурнал «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія» (2012, № 4) публікує статті «Особливості лікування диференційованого раку щитоподібної залози, що його було виявлено у пацієнток під час вагітності» (автори — С.М. Черенько та ін.), «Частота мікроальбумінурії у хворих на гіпотиреоз» (автор — О.М. Дідушко), «Характеристика мікрофлори стоп у хворих із синдромом діабетичної стопи» (автор — Є.В. Таран та ін.), «Порушення вуглеводного обміну, виявлені у скринінгу дорослого населення двох районів м. Харкова» (автори — Н.О. Кравчун та ін.), «Гострі ускладнення цукрового діабету у дітей, які отримують помпову інсулінотерапію» (автор — Є.В. Глоба та ін.), «Який препарат з групи похідних сульфанілсечовини додати до метформіну?» (автор — Т.Ю. Юзвенко та ін.), «Синдром «порожнього турецького сідла» (автор — М.Л. Кирилюк) та ін.
37
Дудін, О. Є., О. П. Мінцер, and О. М. Сулаєва. "ЦИФРОВА ПАТОЛОГІЯ В РОБОТІ МЕДИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ. / АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (August 11, 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11608.
Full textAbstract:
Цифрова патологія є невід'ємним технологічним елементом науково-лабораторного середовища та відіграє важливу роль у сучасній клінічній практиці. Мета огляду полягала в аналізі сучасного стану розвитку цифрової патології, її можливостей та ролі в розвитку патології як невід'ємної складової персоналізованої медицини. Отримання повноцінних віртуальних препаратів полегшило б роботу з зображеннями, надало можливість перегляду та обміну зображень між патологами і фахівцями інших спеціальностей. Розроблення відповідного програмного забезпечення та рішень про зберігання й обмін цифрових зображень визначила також широке використання цифрової патології в освітньому процесі при навчанні цитопатологів, патологоанатомів і молекулярних патологів. Окрім зручних інструментів діагностики, отримання другої думки, проведення мультидисциплінарних консиліумів і безперервного навчання патологів, цифрова патологія скоро стане технологічною вимогою в науковому та лабораторно-діагностичному середовищі. У підсумку, впровадження систем штучного інтелекту у діагностику онкологічної патології свідчить про можливість інтеграції патогістологічних даних із результатами клінічного обстеження, лабораторними показниками, даними радіологічного дослідження та результатами молекулярно-генетичного тестування, що надає змогу для повноцінної діагностики та вибору лікування відповідно до вимог персоналізованої медицини. Водночас підкреслено необхідність створення єдиної професійної мови та багатовимірних класифікацій станів пацієнтів, що підлягають комп'ютерному розпізнаванню.
38
Козира, О. С., and М. В. Медведєв. "СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ ТА МОЖЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ЕНДОМЕТРІЯ ЯК ПРИЧИНИ БЕЗПЛІДДЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 80–86. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12360.
Full textAbstract:
Мета дослідження – науковий пошук літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку патології ендометрія, методам діагностики маткового фактора непліддя у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Проаналізовано бази даних: науковометричну базу медичних і біологічних публікацій, створену Національним центром біотехнологічної інформації (NCBI) Національної медичної бібліотеки США (NLM) – PUBMED та Google Академію, як вільну пошукову систему повнотекстових наукових публікацій. Значна частка гінекологічних захворювань безпосередньо пов᾽язана з патофізіологією матки, в тому числі і рясні менструальні кровотечі, аденоміоз, поліпи, рак ендометрія, ендометрит, тазові болі, які призводять до зниження рецептивності ендометрія і, як наслідок, до невдалих спроб імплантації, втрат вагітності на ранніх термінах. На етапі зародження ЕКЗ про матковий фактор безпліддя було відомо набагато більше, ніж про ембріональний. За ці роки знання та технології самого запліднення in vitro значно просунулися вперед, тоді як питання патології ендометрія та всього жіночого організму, як об᾽єкта імплантації, все ще є недостатньо висвітлені. Багато сучасних методів визначення ендометріального фактора у субфертильних пацієнтів засновані на емпіричних підходах через наше неповне розуміння молекулярної регуляції рецептивності ендометрія. У минулі десятиріччя було опубліковано важливі дані, які ілюстрували пробіли в теоріях та постулатах, і, як наслідок, різко змінили наше розуміння складності функції матки та імплантації в тому числі.
39
Кошак, Ю. Ф. "ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ЕМПІЄМИ ПЛЕВРИ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2021): 80–90. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12499.
Full textAbstract:
На підставі огляду наукової літератури висвітлюється специфічне туберкульозне захворювання плеври. Туберкульозна емпієма плеври залишається одним із найтяжчих ускладнень генералізованого (туберкульозно-неспецифічного) ураження органів грудної порожнини. Особливостями змішаного нагноєння є прихований початок, пізня діагностика і неадекватне лікування на попередніх етапах медичної допомоги. Досить велике значення має первинна резистентність мікобактерій, приєднання стійкої лікарняної флори та гіперсенсибілізація хворого уже до змішаної коморбідної інфекції, яка залишається нині не зовсім дослідженою. Науковий і практичний інтерес до цієї проблеми обумовлений значною поширеністю туберкульозної емпієми в медичних закладах, недостатньою ефективністю існуючих методів діагностики та лікування, відсутністю тенденції до зниження та високою летальністю у задавнених випадках. Сутність проблеми вказує на відсутність єдиних поглядів на патогенез і морфогенез інфекції туберкульозної емпієми плеври, які обмежують ранню діагностику та можливості своєчасного хірургічного лікування.
40
Raznatovska, О. М., О. А. Murzina, O. I. Pototska, and H. M. Alekseeva. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (April 12, 2018): 85–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8726.
Full textAbstract:
Мета роботи – провести огляд літератури щодо використання інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах, у тому числі й медичних, та їх значення в освітньому процесі.
Основна частина. Вища освіта залишається важливою складовою сучасної спільноти. З підвищенням вимог до компетентностей майбутніх лікарів зростає необхідність вищої медичної освіти в організації та впровадженні новітніх якісних технологій навчання та викладання, які будуть сприяти підтримці конкурентоспроможності. При цьому якість освіти значно залежить від взаємодії між викладачем та студентом. Тому на сьогодні актуальності набувають інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання визначають не лише активний зворотний зв’язок між викладачем та студентами, але й організацію взаємодії між самими студентами, що об’єднує студентів та дає їм можливість працювати в групі (сумісно вирішувати складні питання, моделювати різні ситуації з визначеної дисципліни тощо). Такий підхід у навчанні має фахове спрямування та надає змогу впливати на інтелектуальний та професійний розвиток, аргументовано висловлюватися та захищати свою точку зору, створює умови для формування та розвитку професійних навиків, критичного мислення, розвитку комунікативних компетенцій та самостійної роботи.
Висновки. Проведений огляд літератури свідчить про те, що існує достатньо методів інтерактивного навчання, які застосовуються у вищих навчальних закладах, і вони є ефективними. Тому більш широке впровадження в освітній процес студентів-медиків інтерактивних методів на сьогодні є актуальним та одним із важливих направлень удосконалення навчання, що сприятиме підвищенню методичного рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів і формуванню вмінь та навиків, необхідних для майбутньої професії.
41
Fofanov, O. D. "Досвід підготовки спеціалістів первинної ланки медико-санітарної допомоги в контексті інтегрованого ведення хвороб дитячого віку при викладанні педіатрії студентам молодших курсів." CHILD`S HEALTH, no. 6.49 (October 1, 2013): 153–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84865.
Full textAbstract:
У статті викладений огляд основних засад стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку (ІВХДВ), що розроблена для покращення якості надання медичної допомоги дітям віком до 5 років на рівні первинної медико-санітарної ланки охорони здоров’я. Висвітлено перший досвід впровадження цієї стратегії в навчальний процес при вивченні педіатрії на молодших курсах в межах типової програми. При цьому значна увага приділена методиці засвоєння студентами молодших курсів комунікативних навичок та застосування їх при збиранні анамнезу, спілкуванні з батьками й родичами дітей. За рекомендаціями ІВХДВ всі медичні працівники, які працюють у первинній ланці медико-санітарної допомоги, повинні володіти методологією консультування сім’ї з питань догляду за здоровими та хворими дітьми, вигодовування, забезпечення оптимальних умов для фізичного та нервово-психічного розвитку. Наш перший досвід свідчить про доцільність впровадження окремих питань ІВХДВ у навчальний процес студентам ще на молодших курсах.
42
Oliinyk, A. Yu, and H. V. Oliinyk. "Особливості зубощелепних деформацій у пацієнтів із вродженими незрощеннями верхньої губи та піднебіння." Clinical Dentistry, no. 4 (February 17, 2020): 45–54. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10881.
Full textAbstract:
Вступ. В огляді описано літературні джерела, що стосуються динаміки формування деформацій зубних рядів верхньої щелепи у пацієнтів із різними формами вроджених незрощень верхньої губи і піднебіння (ВНВГП) після пластичних операцій.
Мета дослідження – вивчити особливості формування деформацій зубощелепної системи у пацієнтів із ВГВГП і динаміки їх розвитку.
Матеріали і методи. Опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосувалися зубощелепних деформацій у пацієнтів, які в минулому перенесли операційні втручання з приводу ВНВГП, шляхом їх аналізу за 2003–2018 рр.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті подано огляд літератури стосовно характерних морфофункціональних зубощелепних деформацій у пацієнтів із ВНВГП. Проаналізувавши результати досліджень їх особливостей, можна провести певну типізацію деформацій зубощелепного комплексу в дорослих осіб із ВНВГП після пластичних операцій з точки зору завдань і потреб протетичного лікування.
Висновки. Деформації зубних рядів верхньої і нижньої щелеп та динаміка їх формування у хворих із ВНВГП повинні бути обов’язково враховані в процесі надання їм ортодонтичної допомоги, так і при виборі алгоритму застосування відповідної ортопедичної конструкції у наступному їх протезуванні.
43
Miskiv, V. A., O. Ya Zhurakivska, M. O. Kulynych-Miskiv, V. M. Zhurakivsky, U. M. Dutchak, О. V. Antimis, V. M. Pertsovych, Yu L. Tkachuk, T. I. Vlasyuk, and Yu V. Bodnarchuk. "Методологічний аналіз процесу вивчення анатомії людини серед іноземних студентів." Терапевтика 2, no. 1 (July 30, 2021): 67–70. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.67.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання особливостей вивчення анатомії людини серед іноземних студентів у вищих медичних навчальних закладах України. Розкриваються особливості адаптації та аналізуються фактори, що впливають на пристосування до нової соціальної й культурної сфери іноземних студентів у світлі Стратегії розвитку медичної освіти. Проведений вибірковий аналіз змісту навчальних програм із переважної більшості дисциплін,що вивчаються в рамках навчальної програми, загалом корелює із сучасними тенденціями розвитку медичної науки, а застосування міжпредметної інтеграції навчальних планів супроводжується підвищенням ефективності навчання майбутніх лікарів. Аналізуючи рушійні чинники поведінки студента, спостерігається тенденція, що саме психологічні мотиваційні фактори посідають ключове місце в поведінці особи. Тому одним із центральних завдань вищої школи є аналіз та формування мотивації студента до навчання. Актуальним для підготовки кадрів високого кваліфікаційного рівня є питання оптимізації навчального процесу в навчальних закладах медичного спрямування. З огляду на вищевикладене,заняття з іноземними студентами мають здійснювати найкваліфікованіші й найдосвідченіші викладачі кафедр. На нашу думку, оптимізацію навчального процесу викладання анатомії людини серед студентів-іноземців варто будувати на основі комплексного та систематичного підходу.А завдяки високому професійному рівню викладання отримаємо зростання якості підготовки фахівців, що дозволить їм успішно працевлаштуватись у лікувально-діагностичних установах різних країн світу.
44
Жуковіна, Л. "Медичні огляди: право чи обов"язок?" Юридичний журнал, no. 7/8 (2007): 36–38.
Find full text
45
Kuts, T. V., G. Z. Moroz, and І. М. Tkachuk. "Огляд сучасних аспектів профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 61–74. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-061.
Full textAbstract:
Мета дослідження: провести аналіз та узагальнення даних літературних джерел щодо сучасного стану профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Аналітична база даних сформована з 80 наукових праць, в тому числі нормативно-правових документів і статистично-довідкових матеріалів (з них 4 – англомовних). Огляд літератури здійснено з використанням системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичного методу.
Результати. Огляд літератури показав позитивні тенденції в системі профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців Збройних Сил України, а саме: розроблена та запроваджена функціонально-організаційна модель профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців на рівні первинної медичної допомоги; розроблене навчально-методичне забезпечення щодо удосконалення підготовки військових лікарів загальної практики-сімейної медицини та молодших спеціалістів з медичною освітою з питань профілактики серцево-судинних захворювань; запроваджено методичне забезпечення підвищення поінформованості військовослужбовців з питань здорового способу життя; створено на базі Клініки амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» «Школи здоров’я для хворих на артеріальну гіпертензію військовослужбовців з коморбідними тривожними і депресивними розладами» та запроваджено комплексний підхіду до організації лікування та реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій з артеріальною гіпертензією. Проте існує низка проблемних питань, які потребують вирішення: необхідно створити галузевий клінічний протокол щодо профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців; не регламентовано проведення виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань призовникам на рівні військових комісаріатів; не визначено роль і місце цивільних закладів охорони здоров’я та закладів освіти, громадських і волонтерських організацій в реалізації профілактики серцево-судинних захворювань в період до призову в лави Збройних сил України.
Висновки. Узагальнення сучасних наукових даних показало, що існуюча система профілактики серцево-судинних захворювань у військовослужбовців потребує удосконалення відповідно до стандартів НАТО, де найважливіше місце займають превентивні заходи.
46
Semenets, Andrii V., and Volodymyr Yu Kovalok. "ПРО ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОЇ РОБОТИ ТА КЕРУВАННЯ ПРОЕКТАМИ PODIO У МЕДИЧНОМУ ВНЗ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 205–19. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1147.
Full textAbstract:
У роботі проаналізовано роль інформаційних технологій у задачах управління медичним ВНЗ. Показано актуальність упровадження моделі електронного документообігу в медичному ВНЗ. Продемонстровано можливості реалізації моделі електронного документообігу у вигляді хмарних сервісів. Здійснено огляд можливостей хмарного сервісу організації колективної роботи й управління проектами Podio. Запропоновано методику використання функціональних можливостей Podio для розв’язання окремих задач керування медичним ВНЗ. Продемонстровано підходи до розробки і застосування Робочих Просторів і Додатків Podio для організації взаємодії співробітників й управління проектами в окремих підрозділах медичного ВНЗ. Показано приклади використання можливостей Podio в автоматизації роботи аналітичного відділу і відділу програмного й апаратного забезпечення Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.
47
Pankiv, V. I. "Профілактичний та лікувальний ефект воглібозу в менеджменті цукрового діабету." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 5.61 (September 25, 2014): 83–87. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.5.61.2014.76860.
Full textAbstract:
У статті надано огляд ефектів інгібіторів альфа-глюкозидази — однієї з груп пероральних цукрознижувальних препаратів, які включені в Уніфікований клінічний протокол первинної і вторинної медичної допомоги при цукровому діабеті 2-го типу. Основна увага приділена воглібозу.
48
Криничко, Лілія. "ЕТАПИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ." Litopys Volyni, no. 22 (March 16, 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.17.
Full textAbstract:
У статті визначено етапи реформування системи охорони здоров’я в Україні, які виділяють вітчизняні вчені, а також з’ясовано напрями, які ними пропонуються для вдосконалення. Загалом вважаємо, що для реалізації ефективних методів удосконалення системи охорони здоров’я потрібно на державному рівні визначити стратегічні напрями розвитку досліджуваної галузі з обмеженням впливу політичних змін. Це дозволить забез- печити в повній мірі реалізацію стратегії та уникнути фрагментарних реформ. У статті досліджено сутність та значення державного регулювання ринку приватної медицини, а також висвітлено особливості системи охо- рони здоров’я як вкрай важливого сектора соціально-економічного життя з точки зору забезпечення соціально- економічної та політичної стабільності держави. Проаналізовано ключові засади отримання позитивних результатів у політиці державного управління медичними закладами. Окреслено, що за державної підтримки розвитку ринку медицини та мінімізації перешкод розвитку галузі створення сприятливих умов для фінансування системи охорони здоров’я в цілому є досить імовірним. Проведено огляд основних цілей державного регулювання ринку медицини України. Доведено, що реалізація права людини на якісні медичні послуги зумовлює спрямуван- ня політики держави в Україні на реформування чинної системи охорони здоров’я та створення ефективної національної моделі. Охарактеризовано завдання, які стоять перед державним управлінням щодо реформуван- ня системи охорони здоров’я, у свою чергу зазначені завдання визначають зміст та форму реалізації тієї чи іншої реформи у сфері охорони здоров’я як ключового складника соціальної політики держави. Виявлено, що зміни в стратегії державного управління приватними медичними закладами є необхідною передумовою розвитку кардинально нового, потенційно здорового суспільства. Здійснено періодизацію процесів реформування системи охорони здоров’я України.
49
Сивоконенко, І. В., and Н. Б. Галіяш. "ПІДХОДИ ДО НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ І ПІДЛІТКАМ З ОНКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ: РОЛЬ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР." Медсестринство, no. 2 (September 8, 2021): 38–42. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.2.12283.
Full textAbstract:
Педіатрична паліативна допомога має на меті покращити життя та зменшити страждання дітей і підлітків, які живуть зі загрозою для життя, та їхніх близьких. Медичні сестри, які працюють в онкологічних відділеннях, мають важливе значення у наданні паліативної допомоги дітям і підліткам з онкологією. У статті описано підходи до надання паліативної допомоги дітям та подано огляд літератури, пов’язаної з фізичною, психологічною, соціальною та духовною сферами паліативного догляду за дітьми та підлітками, хворими на рак.
50
Куличенко, Алла. "ОГЛЯД ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АМЕРИКАНСЬКИХ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ УПРОДОВЖ 1934–1939 РР. У ПРАЦЯХ Г. ВАЙСКОТТЕНА." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 3-4(97-98) (August 17, 2020): 171–81. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.03-04/171-181.
Full text