Contents
Academic literature on the topic 'Одиничні індекси'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Одиничні індекси.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Одиничні індекси"
1
Hutsuliak, Hanna. "АДАПТАЦІЙНА ПЛАСТИЧНІСТЬ РІЗНОВІКОВИХ ГОЛШТИНСЬКИХ КОРІВ ЗА ПОДОВЖЕНОЇ І ТРИВАЛОЇ ЛАКТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.5.
Full textAbstract:
За результатами досліджень адаптаційної пластичності різновікових голштинських корів за подовженої і тривалої лактаційної функції встановлено, що голштинські корови різного віку за подовженої та тривалої лактації характеризувалися досить низьким показниками індексу адаптації. За подовженої лактації корови І групи не відрізнялися високими адаптивними властивостями, оскільки індекс адаптації був від’ємний і становив у середньому 16,1 одиниці, що було більше значення корів ІІІ (контрольної) групи на 2,5 %, а тварин V групи – на 19,3 % (Р<0,001). За тривалої лактаційної функції суттєво низьким показником індексу адаптації відзначалися корови ІІІ (контрольної) групи у третю лактацію, у яких він становив у середньому -32,9 одиниці. Це значення було більшим показника первісток І групи на 27,4 % (Р<0,05). Але найнижче значення індексу адаптації було у корів ІV групи у четверту лактацію, у яких середній показник становив -33,9 одиниці, що було більше значення первісток І групи на 29,5 % (Р<0,001). Подовжена і тривала лактації у піддослідних голштинських корів була наслідком низької відтворної функції, тому від них недоотримано в середньому 1,06 – 2,3 голови приплоду. Голштинські корови втрачають від 3501,8 до 4320,7 кг молока за подовженої лактаційної функції та 5186,4–6284,4 кг молока – за тривалого лактаційного періоду. У порівнянні з подовженою лактацією втрати молока за тривалої лактації у корів більші у 1,48–1,76 рази.У голштинських корів за подовженої і тривалої лактаційної функції незалежно від їх віку суттєво порушується баланс між організмом і зовнішнім середовищем, на що вказує від'ємне значення індексу адаптації.
2
Карпенко, Богдан Миколайович. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ТА ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРІД ЗАЛЕЖНО ВІД ОЦІНКИ ЗА ВИМ'Я-МАСО-МЕТРИЧНИМ ІНДЕКСОМ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 77–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.13.
Full textAbstract:
Дослідження з оцінки корів-первісток голштинської та української чорно-рябої молочної порід за вим’я-масо-метричним індексом (ВММІ) проведено у стаді підприємства компанії “Укрлендфармінг” ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. Розподіл груп оцінених за вим’я-масо-метричним індексом корів-первісток піддослідних порід в залежності від величини індексу в межах градацій трьох умовних одиниць на п’ять класів дозволив виявити явну закономірність співвідносного впливу його рівня на молочну продуктивність тварин. Із кожним наступним збільшенням величини ВММІ на три умовні одиниці середній надій корів кожної із груп поступово зростав як у корів голштинської, так і української чорно-рябої молочної породи. Різниця між суміжними класами у корів-первісток голштинської породи варіюва-ла від 222 кг (між класами 7,1-9,0 та 9,1-12,0 ум. од.) до 503 кг (між класами 15,1-18,0 та 18,1 і більше ум. од ). Між крайніми класами різниця за величиною надою за 305 днів першої лактації була істотною і становила 1283 кг (Р<0,001). У корів-первісток української чорно-рябої молочної породи достовірна різниця між суміжними класами за величиною надою становила від 127 кг (між класами 9,1-12,0 та 12,1-15,0 ум. од) до 568 кг (між класами 15,1-18,0 та 18,1 і більше ум. од; Р<0,001). У тварин голштинської породи ВММІ в середньому становив 15,0, а в української чорно-рябої молочної – 13,1 ум. од. з міжпородною різницею 1,9 ум. од. з достовірністю при Р<0,001 на користь корів голштинської породи. Встановлений достовірний співвідносний зв’язок між вим’я-масо-метричним індексом та показниками молочної продуктивності свідчить про можливість ефективного його використання у масовій селекції корів за екстер’єрним типом.
3
Khalak, Victor, Alexander Bordun, Olga Bordunova, Julia Pavlenko та Victor Opara. "РІВЕНЬ ФЕНОТИПНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ОЗНАК ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНОМАТОК РІЗНОЇ ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 87–93. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.13.
Full textAbstract:

 В статті наведено результати досліджень показників власної продуктивності ремонтних свинок і відтворювальних якостей свиноматок різної племінної цінності, рівень кореляційних зв’язків між кількісними ознаками та їх фенотипну консолідацію, а також визначено економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в агроформуваннях Дніпропетровської та Сумської областей, лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН та лабораторії тваринництва і кормовиробництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Оцінку ремонтних свинок за показниками власної продуктивності та свиноматок за ознаками відтворювальних якостей проводили з урахуванням наступних параметрів: вік досягнення живої маси 100 кг, днів; товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця, мм; товщина шпику в середній точці спини між холкою і крижами, мм; товщина шпику на крижах, мм; довжина тулубу, см; багатоплідність, гол; маса гнізда на час відлучення у віці 28 діб, кг, збереженість, %. Індекс BLUP (материнська лінія) розраховували за загальною моделлю одиничної тварини (Ващенко П.А., 2019), індекс відтворювальних якостей (ИВК) – за методикою И.П. Шейко та ін. (2006), індекс вирівняності (однорідності) гнізда свиноматки за живою масою поросят на час їх народження (ІВГ0 ) – за методикою В.І. Халак (2012), коефіцієнти фенотипної консолідації (К1, К2) – за методикою Ю.П. Полупана (2005), біометричну обробку результатів досліджень – за методиками Г.Ф. Лакіна (1990). Встановлено, що ремонтні свинки різних класів розподілу за індексом BLUP за віком досягнення живої маси 100 кг та товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця (материнська лінія) належать до класу «еліта». За основними показниками відтворювальних якостей (багатоплідність, гол, молочність, кг, маси гнізда на час відлучення, кг) свиноматки класу М+ достовірно переважають ровесниць протилежного класу М- на 7,93 %. Використання тварин зазначеної групи забезпечує одержання додаткової продукції на рівні +4,71 %. Коефіцієнти фенотипної консолідації (К1, К2) за показниками власної продуктивності ремонтних свинок та ознаками відтворювальних якостей свиноматок коливаються у межах від –0,368 до +0,315. Наявність достовірних кореляційних зв’язків між ознаками відтворювальних якостей та інтегрованими показниками (ІВГ0, ИВК, BLUP) у свиней породи ландрас свідчить про ефективність їх використання в селекційній роботі.
4
Tron’ko, M. D., та I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Google Scholar". Endokrynologia 24, № 1 (2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.46.
Full textAbstract:
Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫ (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Матеріали та методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Об’єктом дослідження стали всі бібліометричні профілі науковців Інституту на платформі Google Scholar, а предметом дослідження — кількість бібліографічних посилань на всі публікації, h-індекс та i10-індекс за весь період і з 2013 року. Результати. Особисті бібліометричні профілі створили 27 науковців. Кількість бібліографічних посилань у 3 науковців становить 6484, 4234 і 1304 одиниці, у 4 — від 501 до 1000, у 7 — від 101 до 500 і в 13 науковців — до 100. Один науковець має індекс Гірша 43, 1 — 34, 3 — від 11 до 20, 5 — від 6 до 10 і 17 — від 1 до 5. У 19 науковців є публікації, які мають принаймні 10 бібліографічних посилань. Висновок. Останніми декількома роками рівень цитування публікацій науковців залишається стабільним.
5
Ruda, M. V., A. M. Hyvlyud та V. V. Lentyakov. "Застосуванння компартментного аналізу для моделювання екологічного впливу консорційних екотонів захисного типу". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/40280612.
Full textAbstract:
Встановлено, що консорційні екотони захисного типу – природні дискретні структурні одиниці рослинного покриву, які мають специфічні властивості. Запропоновано дослідження консорційних екотонів захисного типу за допомогою компартментального аналізу, при цьому ступінь керованості консорційних екотонів захисного типу за допомогою системи блоків-компартментів залежить передусім від вибраних критеріїв оптимізації. Система критеріїв і субкритеріїв виявляє мету будь-якого блоку в системі моделей та основні стратегічні критерії, через які досягають кінцевої мети управлінського процесу. Якщо разом з лінійними типами опису потоків у консорційних екотонах захисного типу кругообіг речовини і/або енергії в досліджуваній екосистемі допустити і найпростіший з нелінійних – вольтерівський, то різноманітність можливих режимів поведінки траєкторій у відповідної динамічної моделі природно збільшується. Аналіз таких загальних властивостей цих моделей, як інваріантність невід'ємного конуса, диссипативність системи і стійкість рівноваги в лінійному наближенні, показує, що результати істотно залежать від типу опису. Досліджено, що вихідні потоки енергії можуть бути як відходами досліджуваної системи, так і слугувати ресурсами (вхідними потоками) в іншу систему. На всіх стадіях функціонування консорційних екотонів захисного типу відбувається певне забруднення, використовуються енергія та матеріали. Визначено Есо-індикатор консорційних екотонів захисного типу як замкненої системи матеріальних потоків, відображених у дереві процесів. Есо-індикатор є одним із методів, який дає змогу прийняти одну оцінку для всієї системи, враховуючи вхідні та вихідні потоки, а також природно-кліматичні умови – так званий екологічний індекс. Це сума всіх окремих есо-точок, або часткових індексів для всіх процесів, що відбуваються у системі.
6
Матеєнко, Ю. П., та Р. В. Вожаков. "АНАЛІЗ БАЛАНСОВОЇ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ З ВІДНОВЛЮВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).18-24.
Full textAbstract:
Впровадження альтернативних джерел енергії в енергосистеми дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля від традиційних джерел генерації, але має і ряд недоліків. Насамперед це нестабільне генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через залежність від погодних умов, що породжує для електричних мереж і енергосистеми в цілому ряд нетипових проблем. Отже, виникає необхідність вдосконалення засобів системної автоматики з метою узгодження електропостачання від ВДЕ та мережевих підстанцій енергосистеми. Вплив ВДЕ на режими районних електричних мереж залежить від значення сумарного розосередженого генерування в ній, від одиничної встановленої потужності ВДЕ, а також від їх місця приєднання до електричної мережи. 
 Традиційний підхід до оцінки оптимальної конфігурації полягає у забезпеченні балансової надійності або адекватності системи генерації. При цьому на перший план виходять показники забезпечення попиту. Однак при оцінці економічних показників енергосистеми, що використовують ВДЕ, треба зважати також на раціональне використання виробленої електроенергії.
 В статті розглянуто базові показники (індекси) відповідності генерування стосовно споживання, такі як очікування втрати навантаження, імовірність втрати навантаження, частота втрати навантаження, тривалість втрати навантаження. Значення показника балансової надійності повинно вибиратися на основі визначення того рівня надійності забезпечення потреб споживачів в електроенергії, при якому додаткові витрати на його підвищення для енергосистеми стануть вище, ніж компенсація імовірнісного рівня збитків споживачів. Бібл. 6.
7
Вітомський, В. "Аналіз факторів, що впливають на відновлення легеневої функції впродовж фізичної терапії на стаціонарному етапі після кардіохірургічних операцій". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.92-97.
Full textAbstract:
Резюме. Мета. Виявити та провести аналіз кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами. Методи. Аналіз наукової літератури, статистичні дослідження. Результати. Серед передопераційних факторів найбільшу кількість статистично значимих зв’язків з динамікою показників легеневої функції мав вік, проте вони були слабкими. Маса тіла, фракція викиду лівого шлуночка не корелювали з динамікою показників спірографії, а одиничні зв’язки мали довжина тіла та функціональний клас за NYHA. Отримані результати щодо впливу індексу маси тіла на зниження легеневої функції після кардіохірургічних втручань не узгоджуються з попередніми дослідженнями, оскільки встановлено лише два дуже слабких зв’язки. Показник віку мав обернений зв’язок (чим більший вік, тим менше зниження), що також суперечить попереднім висновкам наукових робіт. Динаміка швидкісних показників спірографії мала менше кореляційних зв’язків з передопераційними факторами. Жодний з розглянутих інтраопераційних факторів не мав взаємозв’язків з показниками динаміки пікової об’ємної швидкості вдиху та резервного об’єму видиху. Проведений кореляційний аналіз не встановив зв’язків між тривалістю перетискання аорти, тривалістю штучної вентиляції легень та післяопераційною динамікою показників спірографії. Отримані результати підтвердили вплив кількості шунтів на динаміку показників спірографії, проте зв’язки були дуже слабкими. Проведений аналіз встановив ряд кореляційних зв’язків між динамікою показників спірографії та передопераційними, інтраопераційними факторами, але усі вони були дуже слабкими. Кількість зв’язків з інтраопераційними факторами була більшою. У ряді випадків відсутність зв’язків, їх сила або напрям не узгоджувалися з представленими у літературі факторами ризику післяопераційних легеневих ускладнень, зокрема ступенем серцевої недостатності та віком пацієнта. 
 Ключові слова: дихання, фізична терапія, реабілітація, кардіореабілітація.
8
Zaika, Volodymyr, та Yurii Kalenuk. "Ріст і формування дубових деревостанів за участю липи дрібнолистої в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 37–45. http://dx.doi.org/10.15421/411818.
Full textAbstract:
Досліджено лісівничо-таксаційні показники та санітарний стан дубових деревостанів різного віку за участю у їх складі липи дрібнолистої. Встановлено, що тут формуються складні деревостани за участю дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного, липи дрібнолистої, в’яза голого, кленів гостролистого і явора та інших деревних видів. Частка липи у їх складі становить від поодиноких дерев до 6-8 одиниць. Серед них переважають деревостани, в яких частка липи становить 2-4 одиниці. Дуб звичайний росте за ІІ-Іb бонітетом та досягає максимальної продуктивності (Іа-Іb бонітет) у деревостанах, де частка липи у складі змінюється в межах 2-8 одиниць і відстає в рості від дуба за висотою на 10,0-46,1%. Найгіршим ростом дуб звичайний характеризується в деревостанах, де відмінності за висотою між ним і липою становлять до 7%.
 Повнота деревостанів і запас стовбурової деревини відзначаються високою варіабельністю навіть у межах вікових груп. У середньовікових деревостанах абсолютна повнота становить 21,4-34,0 м2/га, а запас деревини – 172-374 м3/га. У пристигаючих деревостанах ці показники, відповідно, становлять 24,6-34,9 м2/га і 263-409 м3/га, а в стиглих – 26,6-40,3 м2/га і 330-487 м3/га. Найбільшого запасу (409-487 м3/га) досягають дубові деревостани, де частка липи у їх складі становить 3-6 одиниці. Водяні пагони у дерев дуба не виявлено на 20% дослідних ділянок. В інших деревостанах різної повноти і продуктивності кількість дерев дуба з водяними пагонами становить 5,3-53,3%. У деревостанах переважають дерева І і ІІ категорій санітарного стану. Сухі дерева трапляються на 70% дослідних ділянок в кількості 1,2-7,2%. Індекс санітарного стану дуба змінюється в межах 1,36-2,65.
9
Гнезділова, Я. В. "РЕГУЛЯРНА ТА ДИСКУРС-СПЕЦИФІЧНА АНГЛОМОВНА МЕТАКОМУНІКАЦІЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-6.
Full textAbstract:
У статті ідентифіковано «регулярну й дискурс-специфічну метакому- нікацію», де метакомунікацію представлено як прагмакогнітивний феномен. Зауважено основний критерій типологізації метакомунікації, яким є спосіб вияву метакомунікативного знання. Установлено, що регулярна метакомунікація є експліцитним відображенням того, що відбувається в поточній комунікації, і базується на регулярних стереотипних патернах, притаманних усім/майже всім типам дискурсу, «оформлених» згідно зі стандартами інтеракційних жанрів, до яких вони належать. Схарактеризовано автономні метакомунікативи (МК) як регулярні, експліцитні, контекстуально незалежні, високо конвенціалізовані й семантично спустошені, стереотипні одиниці, які класифіковано в шість основних груп: контактно-фатичні, регулятивні, референційні, рефлективні, логіко-композиційні, суб’єктно-модальні МК. Доведено, що до найпоширеніших МК регулярної метакомунікації відносяться контактно-фатичні, регулятивні й рефлективні МК, рідковживаними є суб’єктно-модальні МК. З’ясовано, що реалізація прагматичних інтенцій мовців відбувається шляхом вибору адекватних для відповідного типу дискурсу (розмов ного, юридичного, медійного, риторичного, науково-академічного) стереотипних клішованих структур, які віднесено до дискурс-специфічних МК. Зазначено, що для аналізу англомовної метакомунікації вибір дискурсів здійснено за мовленнєво- жанровою диференціацією на основі того, що мовленнєві жанри, які типологізовано відповідно до традиційних класифікацій функціональних стилів (розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), нині розглядають у термінах дискурсознавства як дискурсивні сфери мовлення. Уточнено, що дискурс-специфічні МК теж є часто вживаними одиницями, але обмеженими певним дискурсивним типом, тому їх визначено як «регулярні МК відповідного типу дискурсу». Обґрунтовано, що «найметакомунікативнішими» є усний медійний і риторичний дискурси, а найнижчий мета-індекс – у юридичному дискурсі; найчастотнішими в усіх досліджуваних типах дискурсів, окрім розмовного, є МК-регулятиви, натомість розмовний дискурс вирізняється саме фатичною метакомунікацією.
10
Гліненко, Л. К., Ю. А. Дайновський та Б. Б. Семак. "РОЛЬ МАРКЕТИНГУ І РЕКЛАМИ У ВПРОВАДЖЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-03.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми впровадження екологічних інновацій і можли-вості сприяння цьому процесові засобами маркетингу і реклами. Метою статті є систематизація особливос-тей екологічних інновацій, а також маркетингових і рекламних підходів, що допомагають у процесі їх впрова-дження на ринок. Підтверджено актуальність зростання ролі екологічного маркетингу у зв’язку з тим, що він є невід’ємною складовою сучасних маркетингових концепцій, зокрема концепцій соціально-етичного, соціально-відповідального, холістичного маркетингу. Розглянуто існуючі класифікації екологічних інновацій. Проаналізо-вано позиції країн Європи у світовому рейтингу за Індексом екологічної ефективності і місце України у цьому рейтингу. Показано вплив впровадження інновацій у сфері екології на окремі параметри діяльності підпри-ємств. Підкреслено, що сучасні методи оцінки економічної ефективності переважно не включають параметри екоефективності, зокрема кількість природних ресурсів, що використовуються для одержання одиниці певно-го товару чи послуги, запропоновано враховувати усі ресурси, що витрачаються протягом усього екологічного циклу виробництва, споживання та утилізації інноваційних продуктів. Розглянуто тенденцію спекулятивного декларування впровадження екологічних інновацій без реального покращення екологічної ситуації з метою по-силення впливу на споживачів засобами маркетингу і реклами. Показано, що ефективним сучасним способом посилення маркетингового і рекламного впливу на споживачів став екологічний брендинг. Проаналізовано низку специфічних маркетингових і рекламних прийомів, що використовуються компаніями для просування екологіч-них товарів. Зазначено, що для підвищення ефективності заходів державної еколого-інноваційної політики і спрямування стимулюючих засобів саме до тих підприємств, які здійснюють реальні екоінноваційні ініціативи, необхідно розробити детальну наукову класифікацію екологічних інновацій. Підкреслено, що подальші дослі-дження доцільно було б спрямувати на нарощування, оцінювання результативності і впровадження у практи-ку комплексу ефективних прийомів екологічного маркетингу і реклами.
Dissertations / Theses on the topic "Одиничні індекси"
1
Сікєтіна, Наталія Геннадіївна. "Вдосконалення методики визначення конкурентоспроможності промислової продукції". Thesis, НТУ "ХПІ", 2005. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33030.
Full textAbstract:
Залежність ціни товару від його якості, виражається у більш високій ціні того товару, якість якого є вищою, ніж у товарів-аналогів, що знаходить кількісний вираз у задоволенні потреби споживача у певних функціях та властивостях саме цього товару на даному ринку (або ринковому сегменті). У такому випадку у стратегії підприємства-виробника щодо встановлення ціни на товар високої якості необхідно враховувати те, що додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням певного рівня якості мають відбитися у новій ціні, але ціна має збільшуватися у меншій мірі, ніж якість товару за рахунок введення досягнень НТП у технологічні процеси. Тому раціонально представити парну кореляційну залежність ціни від платоспроможного попиту якості товару
2
Карніцова, С. С. "Оцінка інвестиційної привабливості адміністративно-територіальної одиниці (на прикладі Одеської області)". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12635.
Full textAbstract:
У роботі розглядаються теоретичні основи оцінки інвестиційної привабливості адміністративно-територіальної одиниці: сутність інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату, підходи та методи оцінки інвестиційної привабливості, оцінка інвестиційної привабливості за допомогою інтегральних індексів. Проаналізовано основні показники інвестиційної діяльності Одеської області. Надано оцінку інвестиційної привабливості районів Одеської області та прогнози основних макроекономічних показників. Запропоновано інвестиційну стратегію Одеської області.<br>In qualifying work considers the theoretical bases of assessment of the investment attractiveness of the administrative-territorial unit: the essence of the investment attractiveness and investment climate, the approaches and methods of assessment of the investment attractiveness, the assessment of the investment attractiveness using integral indexes. The main indicators of the investment activities of the Odessa region are analyzed. The assessment of the investment attractiveness of districts of the Odessa region and forecasts of the main macroeconomic indicators are provided. The investment strategy of the Odessa region is proposed.