To see the other types of publications on this topic, follow the link: Омоним.

Journal articles on the topic 'Омоним'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Омоним.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Невзорова-Кмеч, Елена. "Польско-русская жаргонная омонимия". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, № 12 (11 травня 2016): 93–109. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.12.10.

Full text
Abstract:
Настоящая статья посвящена освящению одной из важных и актуальных в настоящее время тем – межъязыковым омонимии близкородственных языков – польского и русского. Глубокое изучение лексических и фразеологических единиц польского и русского языков с эквивалентной формой и различной семантикой началось не так давно, поэтому есть лакунарные зоны в исследовании межъязыковой омонимии. Одной из них является систематическое описание межъязыковых соответствий омонимичного характера в области жаргона. Попытка освятить некоторые проблемы предпринимается в представляемой работе. Внимание сосредоточено на двух связанных друг с другом вопросах, а именно: какова специфика трак­товки терминов межъязыковая омонимия и межъязыковой омоним в случае их применения при описании жаргонного материала и как образуются жаргонные омонимы. Для решения этих вопросов был проанализирован жаргонный материал польского языка в сопоставлении с материалом русского языка с точки зрения существующих между ними семантических отношений. Особый упор делается на изучение этимологии межъязыковых сопоставлений омонимичного характера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кабулов, С.Т. Букенова А. "ОМОНИМИЯ ЧАСТЕЙ РЕЧИ". YOSH OLIMLAR ILMIY-AMALIY KONFERENSIYASI 2, № 03 (2023): 131–35. https://doi.org/10.5281/zenodo.7962107.

Full text
Abstract:
В статье исследуются понятия «грамматическая омонимия», «грамматические омонимы», «омоформы», которые считаются в лингвистике достаточно сложными и специфичными. Представлены существующие в науке точки зрения на данные проблемы. Проанализированы классификации грамматических омонимов  
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Аманова, Перизат Ерғали қызы. "ХОРЕЗМИДІҢ «МҰХАББАТНАМЕ» ШЫҒАРМАСЫНЫҢ ЛЕКСИКАСЫ". GOLDEN BRAIN 1, № 12 (2023): 135–38. https://doi.org/10.5281/zenodo.7902376.

Full text
Abstract:
<em>Мақалада Хорезмидің &laquo;Мұхаббатнаме&raquo; шығармасында қолданылған ХІV ғасырға тән кейбір сөздердің қазіргі қазақ әдеби тілінде сақталғандығы, олардың заманына сай қолданылу аясын көрсету және сол сөздерді мағынасы жағынан омоним, синоним, антонимдерге ажрату туралы сөз етіледі.</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гөргеч, Джелаль. "Шетелдіктерге түрік тілін үйретудегі тіларалық омонимдердің оқыту үдерісіне әсері : түрік-орыс тілдері мысалында". "Bilim" scientific and pedagogical jornal 109, № 2 (2024): 23–32. http://dx.doi.org/10.59941/2960-0642-2024-2-23-32.

Full text
Abstract:
Тіл үйрету процесінде омонимдер (homonyms) шет тілін үйренушілерге айтарлықтай әсер етеді. Омоним сөздердің пайда болу себептері сан алуан. Бұл жағдай көбінесе тілдердің күрделі даму процестеріне байланысты болғанымен, кейде тілдердің арасындағы өзара әрекеттесу арқылы немесе тілдердің өзіндік дамуы арқылы пайда болады. Бұл мақалада түрік пен орыс тіліндегі мағынасы әртүрлі, бірақ жазылуы мен айтылуы бірдей сөздердің шетелдіктерге түрік тілін үйретуге қалай әсер еткені қарастырылады. Мұндай сөздер оқушылардың оқу процесінде түсінбеушіліктері мен қателіктерін тудыруы мүмкін. Зерттеу орыс ұлты өкілдерінің түрік тілін үйренуде осы сөздермен кездескен кездегі қиындықтарын, бұл сөздердің олардың оқыту стратегияларына тигізетін әсерін және бұл қиындықтарды қалай жеңуге болатынын қарастыруды мақсат етеді. Сондай-ақ тіл үйретуде гомофондық құрылымдардың қандай артықшылық немесе кемшілік тудыратынын анықтау қажет. Бұл зерттеуде сапалы зерттеу әдістері қолданылды. Зерттеу жұмысында салыстырмалы лингвистика әдісі арқылы грамматикалық және лексикалық талдаулар жасалып, оқыту үрдісінде қолдануға болатын стратегиялар да талқыланды.Түрік тілін үйренетін орыс ұлты өкілдеріне жүргізілген бақылаулар мен осы мәселеге қатысты әдебиеттерге шолу жасаудан алынған деректер талданды. Зерттеудің шектеулерінің қатарында тек орыс тілінде сөйлейтін тіл үйренушілердің түрік және орыс тіліндегі омоним сөздерге қатысты мәселелері қарастырылды.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Е.Н., Ермакова, Юздова Л.П. та Баландина И.Д. "АНАЛИЗ ФУНКЦИОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ЛЕКСЕМЫ «НЕТ» КАК СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ У СТУДЕНТОВ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 3(163) (21 червня 2021): 43–64. https://doi.org/10.25588/cspu.2021.163.3.003.

Full text
Abstract:
Введение. Требования, предъявляемые к организации современного учебного процесса, диктуют необходимость создания условий для формирования устойчивых предметных компетенций у студентов-филологов: лингвистической (умение проводить лингвистический анализ языковых единиц и языковых явлений) и языковой (практическое владение русским языком, его словарем и грамматическим строем, соблюдение языковых норм). В статье анализируются функциональные омонимы слова «нет» и слово «нет» в различных текстах как многозначное. Выбор для анализа именно этой лексемы обусловлен многоплановостью и неоднозначностью ее семантических и грамматических особенностей. Рассматриваются признаки разграничения слова нет как части речи. Представлены факты употребления слова нет как многозначного слова. Цель публикации — представить слово «нет» как способное не только выступать в роли разных частей речи, но и быть базой в сфере обогащения лексического и фразеологического состава, синтаксического строя русского языка. Материалы и методы. Материал для анализа — тексты со словом «нет», извлеченные из Национального корпуса русского языка. Материал анализировался с помощью описательного и сопоставительного методов. Результаты. Сформулирована необходимость понимания сущности процессов переходности, результатов транспозиции в системе частей речи; определены семантические и грамматические возможности слова нет в современном русском языке. Обозначены необходимые признаки разграничения слова нет как части речи в разных синтаксических конструкциях. Обсуждение. Важным условием формирования лингвистической компетенции является совершенствование методов и приемов, направленных на активизацию познавательной деятельности студентов. Использование методов и приемов анализа функционирования омонимов и многозначных слов в современном языке, принципов их разграничения, умение транслировать знания в практической деятельности являются проявлением сформированности лингвистической компетенции. Заключение. Изучение частей речи, осознание критериев их разграничения, понимание сущности явлений переходности в системе частей речи — основополагающие аспекты морфологии русского языка. Осмысление частеречной принадлежности слова «нет» связано с его функционально-семантическими характеристиками. Необходимость использования комплекса доказательств при частеречной интерпретации слова «нет» — это непростая задача для обучающихся. В академических словарях и грамматиках русского языка зафиксировано шесть разновидностей значения лексемы «нет»: 1) в значении частицы (партикулярного слова); 2) в значении предиката-сказуемого в безличном предложении; 3) в роли слова-предложения, которое может быть трактовано как нечленимая синтаксическая конструкция; 4) в функции эквивалента, заменителя слова, словосочетания или целого предложения; 5) в значении уступительного союза; 6) в значении существительного. Кроме того, лексема «нет» является компонентом значительного количества фразеологизмов, разных по семантико-грамматическим свойствам. Ключевые слова: слово нет; транспозиция; конверсия; часть речи; функциональный омоним; многозначное слово; семантические признаки; грамматические признаки; функционирование; синтаксическая конструкция. Основные положения: – формирование лингвистической компетенции у студентов вузов предполагает овладение ими основными разделами лингвистики: «Морфологией современного русского языка» и «Синтаксисом современного русского языка»; – умение определять частеречную принадлежность слова, применять принципы разграничения функциональных омонимов в различных языковых конструкциях свидетельствует о сформированности лингвистической компетенции.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Меснянкина, Елена Игоревна. "Омонимия как источник комического в неформальной интернет-коммуникации". Cuadernos de Rusística Española 19 (29 грудня 2023): 121–38. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v19.27977.

Full text
Abstract:
Статья посвящена явлению омонимии в дигитальных гибридных развлекательных жанрах неофициальной сетевой коммуникации, рассматриваемому с точки зрения его языковых и стилистических характеристик. В тексте анализируются различные виды омонимов (омофоны, омографы, омоформы, межъязыковые омонимы на уровне разных частей речи), а также особенности актуализации их значения в забавных текстах Интернета. Автор приходит к выводу, что в ходе неформальной виртуальной коммуникации нарочитые омонимические трансформации играют значимую роль не только в создании комического эффекта языковой игры, но и в случаях необходимости выразить оценку, экспрессию и эмоцию по отношению к факту внеязыковой действительности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Қайырбекова, Ұ. С., та А. А. Мамирбаева. "Көпмағыналы «көрсет» етістігінің парадигмасы". Bulletin of the Karaganda university. Philology series 11329, № 1 (2024): 36–42. http://dx.doi.org/10.31489/2024ph1/36-42.

Full text
Abstract:
Мақалада көп мағыналы лексемаға жататын «көрсет» етістігінің парадигмасы қарастырылған. Сөздікте оның бірнеше мағынасы берілген. Морфологиялық тұлғасына қарап –т қосымшасын өзгелік етіс жұрнағымен шатыстырып алуға болады. Бұл жерде біріншіден, етістіктің түрлену жүйесінің өзіндік тәртібі бар екендігіне сүйенсек, екіншіден, қазақ тілі агглютинативті тіл болса да омоним жұрнақтардың кездесіп отыратындығын ескереміз. Осы негізде мақалада «көрсет» етістігіне талдау жасалған. Зерттеу барысында салыстыру, талдау, жинақтау әдістері қолданылды. Нәтижесінде «көрсет» етістігінің ҚТТС-те көрсетілген бес мағынасынан бөлек басқа да қолданыстары толықтай ашылып, нақтыланып, теориялық тұрғыдан дәлелденді.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Soltonov, Aktilek. "HISTORY OF STUDYING WORDS OF THE SAME NAME IN THE KYRGYZ LANGUAGE." Alatoo Academic Studies 2021, no. 4 (2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.17015/aas.2021.214.24.

Full text
Abstract:
The article examines the views and scientific work of scientists. Questions wera raised about the history of the origin of homonyms, the various ways of their formation and their connection with polysemous words. A study was caried out of these words, their differences from other words, their influence on our language and their type. In order to reveal the nature of the need for comparative historical analysis in the study of homonyms, we tried to give information about the development of the growth of meanings, the precise delineation of meanings and the peculiarities of their use. In our small work, we compared the scientific and theoretical works of scientists, articles and dissertations, analyzed the problems they raised, analyzed them with facts and materials and showed the specifics of each of them.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Щербина, Д. В. "СЕМАНТИЧНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКИХ МІЖМОВНИХ ОМОНІМІВ ЯК НАСЛІДОК ВНУТРІШНЬОМОВНОЇ ОМОНІМІЇ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 215–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-31.

Full text
Abstract:
У статті на основі дібраного з тлумачних словників української та білоруської мов фактичного матеріалу докладно проаналізовано лексико-семантичні особливості повної українсько-білоруської міжмовної омонімії (семантичне виключення), спричиненої внутрішньомовною омонімією. У ході дослідження окреслено поняття омонеми й показано, що на стику співвіднесених омонем двох мов виникають пари однорідних і різнорідних міжмовних омонімів із відношенням семантичного виключення. Установлено, що специфіку цього відношення в кожному конкретному випадку зумовлює передусім характер зв’язків між компонентами в самих омонемах. З’ясовано, що омонеми, утворені від інших міжмовних омонем, теж можуть генерувати омонімічні пари із семантично взаємовиключеними корелятами (навіть якщо словотворення нівелює певні компоненти чи семи твірних омонем) і втрачають цей потенціал лише тоді, коли в результаті деривації виродяться в омопару із семантично тотожними або частково омонімічними корелятами. Дослідження засвідчило, що серед українсько-білоруських міжмовних омонем переважають іменникові омонеми, кореляти яких окреслюють конкретне поняття (назви ботанічних і зоологічних таксонів, господарські, наукові терміни тощо). Чимало таких омонімів постало на рідному ґрунті (українському чи білоруському) унаслідок словотворення й еволюції багатозначних лексем, яка призвела до їх розпаду на окремі мовні одиниці. Кореляти багатократних прикметникових міжмовних омонем головно утворені від омонімічних слів або основ. У прислівникових міжмовних омопарах, виниклих на стику омонем двох мов, домінують кореляти відприкметникового походження, але зрідка трапляються й відіменникові – як однорідні, так і різнорідні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Солтоноев, А. "КЫРГЫЗ ТИЛИНДЕГИ ГРАММАТИКАЛЫК ОМОНИМДЕР ЖАНА АЛАРДЫН КӨП МААНИЛҮҮЛҮКТӨН (ПОЛИСЕМИЯ) БОЛГОН АЙЫРМАЧЫЛЫГЫ". Vestnik Bishkek Humanities University, № 58 (18 лютого 2022): 66–69. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2021.58.66.

Full text
Abstract:
Макалада кыргыз тилиндеги тилдик кубулуштардын бири – омонимдер жөнүндө сөз болот да алардын грамматикалык жол менен уюшулуш өзгөчөлүгү белгиленет. Аталган кубулуштун табияты башка лексикалык бирдиктерден бөтөнчө экендиги жана мааниси боюнча айырмаланып тургандыгы факты-материалдар аркылуу далилденет. Себеби омонимдердин ар бири өзүнчө мааниге ээ болуп, түрдүү түшүнүктү туюндурат да, жазылышы жана айтылышы жагынан окшошуп турган тилдик каражат. Мына ушундай маселелердин эске алынуусу менен, грамматикалык омонимдер жана көп маанилүүлүктөн (полисемиядан) болгон айырмачылыгы тууралуу кененирээк маалымат берилет. Бул чакан эмгекте морфологиялык омонимдер гана эмес синтаксистик омонимдер жана алардын мүнөздүү белгилери туурасында иликтөө жүргүзүлөт. Кыргыз тил илиминде буга чейин синтаксистик омонимдердин изилдене электигин эске алып, синтаксистик омонимдер жана алардын уюшулуш өзгөчөлүгү тууралуу алгачкы изилдөө жүргүзүлдү. В статье автор исследует один из языковых явлений кыргызского языка - омонимы. Подчеркивается особенность грамматической организации омонима. Автор статьи считает, что данное явление уникально по своей природе и отличается по значению от других лексических единиц. Это связано с тем, что омонимы - это языковые средства, которые имеют разные значения, могут быть идентичными как по написанию, так и по произношению. По мнению автора статьи исследуются не только морфологические омонимы, но и синтаксические омонимы и их характерные признаки. Учитывая, что ранее в кыргызской лингвистике не изучались синтаксические омонимы, автором были проведены первые исследования синтаксических омонимов и особенностей их организации. peculiarity of their grammatical organization. Actual material proof that this phenomenon is unique in nature and differs in meaning from other lexical units. This is due to the fact that homonyms are linguistic means that have different meanings and can be identical both in spelling and pronunciation. Taking into account these questions, more detailed information about grammatical homonyms and their differences from polysemy will be provided. This short work explores not only morphological homonyms, but also syntactic homonyms and their characteristic features. Considering that syntactic homonyms were not studied earlier in kyrgyz linguistics, the first studies of syntactic homonyms and the peculiarities of their organization were carried out.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Исмаилова, Х. Ю., та М. А. Х. Арсаханова. "ОМОНИМЫ В СОВРЕМЕННОМ НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ". Ежегодная научная конференция студентов и молодых ученых «Лингвистика и межкультурная коммуникация», № 1 (19 квітня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36684/39-2021-1-55-61.

Full text
Abstract:
В данной статье дается предельно сжатый и вместе с тем достаточно полный обзор такого явления немецкого языка, как омонимия: исследованы пути возникновения омонимов; указана дифференциация омонимов; дана дефиниция полных и частичных омонимов; приведено противопоставление нейтральных и стилистически окрашенных омонимов; выявлены критерии разграничения омонимов и омофонов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Ш Р, Мирзаева. "ОСОБЕННОСТИ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ОМОНИМИИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ". 2022-yil, 3-son (133/1) ANIQ FANLAR SERIYASI 2, № 120/2 (2020): 1–9. http://dx.doi.org/10.59251/2181-1296.v2.1202.979.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются разновидность и продуктивность словообразовательных омонимов в разных частей речи в русском языке, а также их активное участие в упорядочении омонимических отношений производных слов. Эти свойства словообразовательных омонимов по- разному проявляются в различных типах слов. Более подробное изучение их поможет раскрыть особенности словообразовательной омонимии в русском языке.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Дьячок, Н. В. "ОСОБЛИВОСТІ УНІВЕРБАЛЬНОЇ ОМОНІМІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.04.

Full text
Abstract:
Явище омонімії не втрачає своєї актуальності як об’єкт дослідження в межах російськомовного мовного матеріалу. Зацікавленість ним пов’язана з появою омонімів на сучасному етапі розвитку мови. Спостереження демонструють різнотипність наявних омонімічних одиниць, що виникли раніше і з’являються зараз унаслідок активних процесів, що відбуваються на всіх рівнях лінгвосистеми. Новітній матеріал сучасної російської мови демонструє наявність універбальної омонімії, яка характеризується дублетністю синтетичних та аналітичних найменувань, з одного боку, і словесною, омонімічною універбу, одиницею, – з іншого. Метою дослідження постало виявлення особливостей універбів, 1) омонімічних іншим універбам, 2) омонімічних лексемам, що виникли в мові раніше за них. Основним принципом організації одиниць, що збігаються структурно, фонетично та графічно, є принцип лінгвальної аналогії, втілений у прагненні мовленнєвих і мовних елементів до структурної уніфікації. Причини появи универбів-омонімів зазначеного зразка зумовлені, окрім універсальних, індивідуальними закономірностями. Тому процес виникнення в мові досліджуваних омонімічних одиниць є більш складним, ніж звичайний процес омонімізації. Однією з причин появи таких лексичних омонімів постає дія активних процесів у російській мові, серед яких провідну роль відіграє універбація. Матеріал дослідження дозволив виділити два типи універбальних омонімів, репрезентованих такими корелятами: 1) універб-омонім – слово-омонім, 2) універб-омонім – універб-омонім. Доволі часто універбальні омоніми другого типу представлені квазіунівербами. Омонімічні утворення обох типів належать до різних мовних одиниць – номінатем. Порушена в статті проблема вимагає подальшого розгляду, прикінцева мета якого – укладання спеціальних словників універбальних омонімів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Құлманов, С. Қ., А. Ә. Жаңабекова, Н. М. Әшімбаева, А. З. Бисенғали, Н. Қ. Шүленбаев та Б. Қ. Қордабай. "Корпусқа енгізілетін мәтіндердегі сөздерге морфологиялық белгіленім қою және оларды компьютерлік бағдарламаға енгізу мәселелері". Bulletin of L.N. Gumilyov Eurasian National University. PHILOLOGY Series 140, № 3 (2022): 103–13. http://dx.doi.org/10.32523/2616-678x-2022-140-3-103-113.

Full text
Abstract:
Мақалада тіл біліміндегі корпус жасау ісінің тарихына қысқаша шолу жасалып, корпустық лингвистика ғылымына сипаттама беріледі, морфологиялық белгіленімге қойылатын теориялық және практикалық міндеттер мен талаптар көрсетіледі.&#x0D; Корпусқа енгізілетін мәтіндердегі сөздерге морфологиялық белгіленім қою алғашында қолмен жасалды. Мысал ретінде алынған сөйлемдегі жеке сөздерге жасалған морфологиялық талдаудың негізгі принциптеріне, қойылған белгіленімдерге түсініктеме берілді. Морфологиялық талдау, негізінен, мәнмәтінге байланыссыз жасалатыны белгілі. Мақалада сөз таптарының морфологиялық құрылымдарын талдау мен оларға белгіленімдер қоюда кездескен негізгі ерекшеліктер жеке-жеке көрсетіледі.&#x0D; Сөздердің морфологиялық құрамын автоматты түрде ажырату компьютер жадына бірнеше сатылы шарттардың орындалуы арқылы іске асады. Олар: 1) сөздердің морфологиялық құрылымын ажырату (түбір сөз, қосымшалар); 2) компьютер жадына алдын ала дайындалған қосымшалардың тізімі мен шартты белгілерін енгізу; 3) компьютер жадына тілдің әртүрлі стилін қамтитын, морфологиялық белгіленім қойылған электронды пішіндегі мәтіндерді енгізу. Бұдан кейін компьютерлік бағдарлама арқылы мынадай жұмыстар орындалады: а) сөз табы қойылмаған кейбір сөздерге белгіленімдер қою; ә) реестр сөздерді тізімдеу, өңдеу барысында оларға сөз таптарын қоюда кеткен кейбір қателерді қолмен жөндеу; б) реестр сөздер тізіміндегі бір сөз табына қатысты омоним сөздердің бірін ғана қалдыру; в) сөзжасамдық жұрнақтар мен форма тудырушы жұрнақтардың аражігін ажырату.&#x0D; Мәтіндер корпусын құрастыруға арналған компьютерлік бағдарламаны жасаудың мынадай инженерлік-линвистикалық және техникалық проблемаларын атауға болады:&#x0D; - корпусқа енгізілген мәтіндерді морфологиялық талдау принциптері жаңадан жасалып отырғандықтан, әрі қарай жетілдіруді талап етеді;&#x0D; - морфологиялық белгіленім қоюда тілдің ішкі заңдылықтарына байланысты шартты түрде алынған белгілер қолданылатындықтан, компьютерлік бағдарлама жасау барысында олар да өзгерістер мен толықтырулар енгізуді қажет етеді.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Khoninov, Vyacheslav N. "К изучению омонимии калмыцкого языка и проблеме составления словаря омонимов". BULLETIN OF THE KALMYK INSTITUTE FOR HUMANITIES OF THE RUSSIAN ACADEMY OF SCIENCES 39, № 5 (2018): 110–19. http://dx.doi.org/10.22162/2619-0990-2018-39-5-110-119.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Savchenko, Alexandr, та Mikhail Khmelevsky. "К вопросу о межъязыковой омонимии в славянских языках: общий теоретический и практический обзор проблематики". Językoznawstwo 18, № 1 (2023): 161–70. http://dx.doi.org/10.25312/2391-5137.18/2023_16asmk.

Full text
Abstract:
Статья обращена к весьма актуальной теме межъязыковой омонимии. Данный вопрос рассматривается на всех уровнях языка: лексика, морфология, синтаксис, стилистика, фразеология. Дается теоретическое обоснование причин возникновения межъязыковых омонимов, особо рассматриваются полные и неполные пары омонимов. Эта проблематика приобретает чрезвычайное значение в случае близкородственных языков, в первую очередь, она важна для славянской общности, сравнительно поздно распавшейся, если сопоставлять с другими индоевропейскими языковыми группами (V–VI вв. н..э.). Данному вопросу в славистике уделяется большое внимание, однако актуальность заявленного исследования состоит в том, его результатом стал широкий обзор с максимально возможным охватом всех трех групп славянских языков, географически начиная с русского и украинского на востоке, польского, чешского и словацкого на западе, сербского, хорватского, болгарского на юге Славянского мира и заканчивая периферийным словенским.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Adamec, Přemysl. "К ВОПРОСУ О СИНТАКСИЧЕСКОЙ ОМОНИМИИ: ОМОНИМИЯ РУССКИХ ПРЕДЛОЖЕНИЙ С НЕЗАМЕЩЕННЫМИ ПОЗИЦИЯМИ". Russian Linguistics 15, № 2 (1991): 139–52. http://dx.doi.org/10.1007/bf02528355.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Валентинова, Ольга. "Стилистические знаки полифоничного текста". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 15 (30 грудня 2022): 275–82. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.15.23.

Full text
Abstract:
В полифонично организованном тексте с характерным ослаблением связей между высказыванием, его субъектом, объектом и значением стиль меняет свою функциональную направленность. Действующая в условиях полифонии стилистическая омонимия приводит к снижению семиотической значимости категории стиля. Стиль перестает выполнять характерологическую функцию, затрудняя, а в ряде случаев делая невозможной атрибуцию героя по стилистическим показателям его речи. Недифференцированное – вне привязанности к определенным субъектам и к определенным объектам – употребление ярких стилистических показателей (уменьшительных форм, каламбуров, семантических ассоциаций, разрушенных структурно-семантических стереотипов) – типологически маркированное явление. Однако типологическая маркированность не исключает маркированности идиостилистической и общеэстетической. Один и тот же элемент или прием может быть одновременно закодирован несколькими эстетическими кодами: универсальным, типологическим и индивидуальным. Степень стилистической омонимии прямо пропорциональна степени полифоничности текста. Стилистическая омонимия голосов разных героев порождает стилистическое двойничество, которое соотносится с семантическим двойничеством героев. В ситуации свободного «блуждания» высказывания между разными субъектами и переполненности высказывания значениями помимо стилистической омонимии неотъемлемым признаком полифоничного текста становится прием повтора как предельно экономный способ порождения новых смыслов и одновременно способ актуализации и вторичных смыслов (с позиций линейного развертывания текста), и исходных. При повторе происходит изменение и прагматического, и концептуального значения высказывания. Таким образом, стиль в полифонии выступает как смыслообразующая и смыслопреобразующая сила, которая прямо, не опосредованно участвует в создании ядерных смыслов текста.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Хабибова, Малохат. "Многозначность и омонимия в лингвистической терминологии". MEDICINE, PEDAGOGY AND TECHNOLOGY: THEORY AND PRACTICE 2, № 10 (2024): 354–62. https://doi.org/10.5281/zenodo.13996871.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются ключевые аспекты многозначности и&nbsp;омонимии в лингвистической терминологии. Анализируются различия между этими семантическими явлениями, их лексикографические трактовки и&nbsp;влияние на понимание языка. Обсуждаются примеры, иллюстрирующие полисемию и омонимию, а также сложности, возникающие при их&nbsp;разграничении. Подчеркивается важность контекста и исторического развития значений слов, а также роль этих явлений в языковой практике и теории.&nbsp;Статья предназначена для лингвистов, студентов филологических&nbsp;факультетов и всех, интересующихся семантикой языка
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Боярский, Кирилл Кириллович, Евгений Александрович Каневский, Евгения Николаевна Клименко та Евгения Филипповна Силина. "Анализ омонимичных словосочетаний, эквивалентных слову". Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, № 1 (9 січня 2018): 18–28. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2017-1-18-28.

Full text
Abstract:
Работа посвящена анализу словосочетаний, эквивалентных слову. Рассматриваются способы снятия омонимии у словосочетаний, с одной стороны являющихся устойчивыми оборотами, выполняющими функции наречий и предлогов, а с другой – представляющих простое сочетание предлога с существительным. Утверждается, что анализа ближайшего контекста часто недостаточно для решения вопроса о том, является ли словосочетание устойчивым оборотом. В зависимости от глубины использования контекста можно выделить 4 группы словосочетаний. Для снятия омонимии у словосочетаний первой группы достаточно проанализировать морфологические признаки слов ближайшего контекста, второй группы – проверить наличие определенных лемм или словоформ, третьей – проанализировать семантические классы окружающих слов, четвертой – проверить комплекс признаков у слов удаленного контекста. Отдельно рассматриваются особые словосочетания, имеющие три варианта разбора: два оборота, соответствующие разным частям речи и простое сочетание предлога с существительным. Показано, что при автоматическом разборе русскоязычного текста можно подобрать правила, позволяющие достаточно надежно снимать омонимию у подобных словосочетаний. Приводятся примеры, показывающие значение удаленного контекста для анализа оборотов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Kostyrkin, Alexander V., and Anna S. Schwarz. "PROBLEMS OF ARRANGING HOMOGRAPHIC RELATIONS IN CHINESE DICTIONARIES." Journal of the Institute of Oriental Studies RAS, no. 3 (25) (2023): 199–207. http://dx.doi.org/10.31696/2618-7302-2023-3-199-207.

Full text
Abstract:
Омография – универсальное явление письменности, которое традиционно находится на периферии внимания теоретической лексикографии. В современном китайском языке, по сравнению с языками с фонетической письменностью, ее описание осложнено необходимостью различения не двух, а трех уровней описания лексикографической единицы: семантики, графики и фонетики. Кроме того, лексикографическую проблему представляет разграничение омонимии и полисемии. Сравнив некоторые классификации омонимов и смежных явлений, мы можем выявить параметры, наиболее релевантные для установления отношений между омографами. Эту систему отношений назовем омографическим гнездом. На примере китайско-русского словаря мы показываем, что словарное описание таких отношений сильно ограничено фонетическим принципом его организации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Zolyan, Suren T. "The semiotic perpetuum mobile in action: OMON, homonyms and antonyms." Slovo.ru: Baltic accent 14, no. 1 (2023): 86–106. http://dx.doi.org/10.5922/2225-5346-2023-1-6.

Full text
Abstract:
We address the interaction of various interpretations of lexical items, which leads to a change in the correlation between signifieds and signifiers and the formation of new signs. Addressing the polysemic slogan ‘ОМОН-И-МЫ — АНТОНИМЫ’, we explicate the mechanism of semiotic Perpetuum mobile, that is, the cyclic recursions that allow simultane­ous actualization of various interpretations of this utterance. We demonstrate that the analy­sis of semantic relations in their dynamics requires the introduction of new theoretical con­cepts. The general principle of dynamic semiosis is demonstrated — that is the recursive rela­tions when a signified of one sign through intermediate operations (homonymy and synony­my) becomes a signifier of another and vice versa. In this semantic Perpetuum mobile, no single interpretation reaches the final point. It goes back to the previous state without produc­ing new meanings and signs but repeating the already passed cycle. Each of the co-existing interpretations returns to itself, demonstrating — in a paradoxical and tautological way — Luhman’s concept of paradox and tautology as two only possible states of a self-describing system. The same process, but being considered from the starting point demonstrates the par­adoxicality and tautology of the process of signification.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Боярский, Кирилл Кириллович, Евгений Александрович Каневский та Дарья Андреевна Буторина. "К вопросу о разрешении семантической омонимии топонимов в русскоязычных текстах". Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, № 3 (30 грудня 2019): 19–28. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2019-3-19-28.

Full text
Abstract:
Одним из способов анализа документов на естественном языке является извлечение именованных сущностей, в частности, топонимов. Особенность данной задачи заключается в необходимости разрешать омонимию топонимов с другими словами языка. Областью исследования являются русскоязычные тексты, имеющие общеполитический, художественный и узкоспециальный характер. В качестве инструмента семантико-синтаксического анализа использовался парсер SemSin . Для снятия омонимии топонимов проводился поиск сопутствующих слов двух типов: определяющих, называющих классы географических объектов (река, город), и маркерных, образующих достаточно частотные словосочетаниями с топонимами (излучина, предместье). Составлены «микрословари» маркерных слов для топонимов классов рек, городов и гор. Показано, что их использование в ряде случаев позволяет однозначно определить, что данное слово является топонимом соответствующего класса, в том числе для слов, отсутствующих в словаре. Полученные результаты не зависят от конкретного парсера и словаря и могут быть использованы для повышения точности технологий TextMining .
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Кислов, Александр Валерьевич, та Елена Николаевна Колпачкова. "Влияние интернета на современный китайский язык". Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, № 1 (9 січня 2018): 72–86. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2017-1-72-86.

Full text
Abstract:
Усиливающееся влияние информационных технологий и англоязычной лексики на современный китайский язык и письменность проявляется не только в многочисленных заимствованиях англицизмов и акронимов, но и в лингвоспецифичных явлениях, которые обнаруживаются практически на всех уровнях языковой системы, но ярче всего в массовом обновлении лексики. Свойственная китайскому языку омонимия активно использовалась на протяжении всей истории его развития в силу такой особенности менталитета китайцев, как стремление к симметрии и парности, любовь к ассоциациям и аналогиям. На современном этапе, учитывая большую вероятность ввода неправильного иероглифа, языковая игра на основе омонимии получила новый виток в развитии, и креативные интернет-пользователи продолжают древнюю традицию словотворчества, одновременно расширяя арсенал способов передачи информационных сообщений в онлайн-коммуникации за счет различных фонетических и графических уловок для обхода контент-фильтрации. Иероглифическая письменность, подвергшаяся в ХХ в. серьезному реформированию и упрощению, в связи с популярностью в интернет-общении языковой игры обогащается новыми графическими знаками, созданными путем комбинирования уже существующих иероглифов. Массовый характер онлайн-коммуникации в КНР, характеризующийся сниженными требованиями к нормативности языка, приводит к постепенному проникновению элементов интернет-языка и принципов онлайн-коммуникации в другие сферы социальной жизни Китая.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Сайидирахимова, Насиба Сайидмахамадовна. "ЎЗБЕК ТИЛИДА ОМОНИМИЯ ТИЛНИНГ ФОНЕТИК-ФОНОЛОГИК, ЛЕКСИК-СЕМАНТИК ВА СИНТАКТИК САТҲ БИРЛИГИ СИФАТИДА". International Journal of Education, Social Science & Humanities. FARS Publishers 11, № 2 (2023): 283–88. https://doi.org/10.5281/zenodo.7626100.

Full text
Abstract:
Ушбу мақолада, ўзбек тилида омонимия ҳодисасининг узоқ йиллардан буён тилшунослар томонидан ўрганилиб келиши, бироқ уни ўрганишда лексик-семантик саҳт бирлиги нуқтаи назаридан ёндашилгани хусусида гап боради. Шунингдек, сўнгги йилларда тилшуносликда янги парадигма &ndash; антропоцентрик тилшуносликнинг юзага келиши омонимия ҳодисасини ҳам яна қайта кўриб чиқиш заруратини туғдиргани, ўзбек тилшунослигида синтактик омонимия ўз ечимини кутаётган долзарб масала эканлиги қайд этилади ҳамда омонимия тилнинг барча сатҳ бирлиги, яъни кўпқиррали лингвистик ҳодиса сифатида мисоллар орқали таҳлилга тортилади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Сотволдиев, Сирожиддин Махаммаддин ўғли. "АРАБ ТИЛИДА ОМОНИМИЯ ҲОДИСАСИ ВА УНИ ЎРГАНИШНИНГ НАЗАРИЙ ВА АМАЛИЙ АҲАМИЯТИ". Innovative Development in Educational Activities 3, № 1 (2024): 128–32. https://doi.org/10.5281/zenodo.10514874.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Дорошенко, С. "Багатозначність слів і омоніми". Дивослово, № 5 (626) (2009): 38–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Гульельми, А. В., та А. Д. Завьялов. "Закон Омори: к 150-летнему юбилею Фусакичи Омори". Вулканология и сейсмология, № 5 (2018): 67–72. http://dx.doi.org/10.1134/s0203030618050048.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Шавкат, Жумаев. "ОМОНИМИЯ ФРАЗЕОЛОГИЗМОВ РУССКОГО И УЗБЕКСКОГО ЯЗЫКОВ". ilm-fan 1, № 24 (2023): 113–15. https://doi.org/10.5281/zenodo.8426211.

Full text
Abstract:
Фразеологические обороты, как и слова, находятся в различных семантических отношениях &ndash; отношениях многозначности, омонимии, синонимии и антонимии. Статья посвящается анализу семантических отношений между фразеологическими оборотами русского языка в сопоставлении с фразеологическими оборотами узбекского языка, а именно &ndash; отношениям омонимии между ними. Теоретические вопросы закреплены примерами из художественных произведений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Литвинко, О. А. "ФЕНОМЕН ОМОНІМІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ПРАВНИЧІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 95–100. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-13.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню феномену омонімії в сучасній англійській правничій терміносистемі. Явище омонімії традиційно властиве як загальній, так і фаховій термінологічній лексиці. Омонімічні відношення в термінології є закономірними й зумовлені визначеними чинниками, зокрема браком номінацій для нових понять. Омонімами вважаємо два або більше рівнозвучних мовних знака, що семантично не пов’язані. Завдяки посиленню інтеграції країн і розширенню міжнародних зв’язків правнича терміносистема стрімко розвивається та потребує нормування й удосконалення термінологічної лексики. Мета роботи полягає у вивченні основних характеристик феномену омонімії в сучасній англійській правничій терміносистемі. Відповідно до основної мети в роботі виконуються такі завдання: 1) охарактеризувати явище омонімії в межах термінологічного поля правничої сфери; 2) вивчити процеси виникнення юридичних термінів-омонімів; 3) ідентифікувати типи термінологічних омонімів правничої галузі; 4) виявити специфіку функціонування термінів-омонімів правничої сфери. Актуальність роботи зумовлена вдосконаленням правничої галузі на сучасному етапі та необхідністю стандартизації її лексики. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній здійснено ретельний аналіз феномену омонімії в сучасній англійській правничій терміносистемі; ідентифіковано типи термінів-омонімів у правничому термінологічному полі. Серед омонімічних термінів правничої терміносистеми виокремлюємо міжгалузеві терміни-омоніми, які функціонують у несуміжних науково-технічних сферах, міжгалузеві терміни-омоніми, що належать до суміжних сфер застосування, внутрішньогалузеві терміни-омоніми, які характеризуються однаковою формою лексичної одиниці, що має різні значення в межах тієї самої наукової галузі, терміни-омоніми, які функціонують у загальній мові й у правничій сфері водночас. Міжгалузеві терміни-омоніми в разі вживання в несуміжних науково-технічних сферах не заважають комунікації фахівців. Внутрішньогалузеві терміни-омоніми характеризуються однаковою формою лексичної одиниці, що має різні значення в межах тієї самої наукової галузі. Такі терміни мають недоліки, оскільки заважають правильному розумінню юридичної документації. Теоретичне значення даного дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна. Результати дослідження збагачують наукові знання про специфіку термінологічної номінації й основні процеси творення термінів у сучасній англійській правничій терміносистемі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Боярский, К. К., K. K. Boyarskiy, Е. А. Каневский та E. A. Kanevskiy. "Семантика устойчивых словосочетаний с глаголами". Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, № 11 (2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0027-2019-11-4.

Full text
Abstract:
Рассматриваются вопросы омонимии при компьютерном анализе русскоязычного текста. Анализируется группа устойчивых словосочетаний, состоящих из наречия или местоимения и глагола. Показано, что в зависимости от правого контекста такое словосочетание может быть или наречным/местоименным оборотом, или просто сочетанием двух слов. Сформулированы формальные правила разрешения омонимии, которые могут быть использованы в качестве алгоритмов работы парсеров.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Литвинко, О. А. "ОМОНІМІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ ПІДСИСТЕМІ НАСОСОБУДУВАННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 124–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-17.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню феномену омонімії в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування. Наявність омонімії в терміносистемах різних галузей є очевидною. Лексичні одиниці термінологічної підсистеми насособудування відповідають основним вимогам, що висуваються до термінів. Проте термінологія зазначеної підсистеми не позбавлена омонімічних відношень. Виникнення омонімії в термінологічній підсистемі насособудування пояснюється процесами дивергенції та конвергенції лексичних одиниць, а також запозиченнями з інших мов. Омонімами вважаємо слова, які мають спільне звучання, але семантизують різні поняття. Серед омонімів, що функціонують у термінологічній підсистемі насособудування, виокремлюються загальнотехнічні терміни, що вживаються в суміжних галузях науки і техніки, терміни-омоніми, що функціонують у несуміжних галузях науки і техніки, та терміни-омоніми, що властиві лише субмові насособудування. Міждисциплінарні терміни-омоніми піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої наукової сфери. Нами було виявлено, що за такими термінами закріплені різні дефініції, ці терміни функціонують у суміжних і несуміжних термінологічних підсистемах. До міждисциплінарних омонімів відносять відповідні скорочені одиниці. Внутрішньогалузевій омонімії властива та сама форма слова, що має різні значення в межах згаданої технічної галузі. Аналіз субмови насособудування свідчить, що міждисциплінарні омоніми не мають ні негативних, ні позитивних рис. Міждисциплінарні омонімічні скорочення зручні для користування з огляду на їхню форму, але вони спричиняють непорозуміння між фахівцями. Терміни-омоніми, що властиві лише галузі насособудування, ускладнюють професійну комунікацію. Теоретичне значення пропонованого дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна і термінологію. Результати дослідження доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації та основні тенденції термінотворення в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Козирєва, З. Г. "Омоніми в словниках зведеного типу". Проблеми зіставної семантики, Вип. 11 (2013): 213–19.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Щербина, Дмитро. "Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (7 квітня 2022): 97–112. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4756.

Full text
Abstract:
У статті досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Ғайбуллаев, Алишер. "Банкда қимматликларни сақлаш шартномасининг ўзига хос хусусиятлари ҳамда якка тартибдаги банк сейфини тақдим этиш шартномаси ноанъанавий банк хизматлари сифатида". Общество и инновации 3, № 4/S (2022): 580–88. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol3-iss4/s-pp580-588.

Full text
Abstract:
Банклар молиявий хизматлардан ташқари қимматликларни омонат сақлаш бўйича фаолиятни амалга ошириш ёки якка тартибдаги банк сейфини мулк ижараси (аренда)га бериш ҳуқуқига эга. Шунингдек, банклар молиявий хизматлар кўрсатиш ҳамда рухсат этилган бошқа фаолиятни амалга ошириш учун зарур бўлган ҳар қандай битимларни тузиши мумкин. Ноанъанавий банк хизматлари молиявий тусдаги банк хизматлари каби сезиларли даражада кенг тарқалмаган, бироқ бугунги кунда банклар ўртасида рақобат кучайиши, янги мижозлар қидириш, инновацион банк хизматларини жорий этиш орқали ушбу турдаги хизматлар миқдорининг ҳам ўсиши кузатилмоқда. Мақолада омонат сақлаш шартномаси ва қимматбаҳо ашёларни банкда сақлаш шартномаси конструкциялари қиёсий таҳлил қилиниб, қимматликларни банкда сақлаш ва якка тартибдаги банк сейфини тақдим этиш ҳақидаги шартномаларнинг ноанъанавий банк хизматлари ҳамда омонат сақлаш шартномасининг махсус тури сифатида ўзига хос жиҳатлари, уларнинг мақсади тадқиқ қилинган, бу борада таклифлар ишлаб чиқилган.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Ғайбуллаев, Алишер. "Банкда қимматликларни сақлаш шартномасининг ўзига хос хусусиятлари ҳамда якка тартибдаги банк сейфини тақдим этиш шартномаси ноанъанавий банк хизматлари сифатида". Общество и инновации 3, № 4/S (2022): 583–91. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol3-iss4/s-pp583-591.

Full text
Abstract:
Банклар молиявий хизматлардан ташқари қимматликларни омонат сақлаш бўйича фаолиятни амалга ошириш ёки якка тартибдаги банк сейфини мулк ижараси (аренда)га бериш ҳуқуқига эга. Шунингдек, банклар молиявий хизматлар кўрсатиш ҳамда рухсат этилган бошқа фаолиятни амалга ошириш учун зарур бўлган ҳар қандай битимларни тузиши мумкин. Ноанъанавий банк хизматлари молиявий тусдаги банк хизматлари каби сезиларли даражада кенг тарқалмаган, бироқ бугунги кунда банклар ўртасида рақобат кучайиши, янги мижозлар қидириш, инновацион банк хизматларини жорий этиш орқали ушбу турдаги хизматлар миқдорининг ҳам ўсиши кузатилмоқда. Мақолада омонат сақлаш шартномаси ва қимматбаҳо ашёларни банкда сақлаш шартномаси конструкциялари қиёсий таҳлил қилиниб, қимматликларни банкда сақлаш ва якка тартибдаги банк сейфини тақдим этиш ҳақидаги шартномаларнинг ноанъанавий банк хизматлари ҳамда омонат сақлаш шартномасининг махсус тури сифатида ўзига хос жиҳатлари, уларнинг мақсади тадқиқ қилинган, бу борада таклифлар ишлаб чиқилган.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Щербина, Д. В. "ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ МІЖМОВНИХ ОМОНІМІВ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ". Nova fìlologìâ, № 90 (28 серпня 2023): 125–33. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-17.

Full text
Abstract:
Упорядкування опрацьовуваного матеріалу – відповідальний і важливий етап наукової роботи, який допомагає дослідникові оновити й поглибити знання про певне явище чи об’єкт. Цю статтю присвячено критеріям класифікації міжмовних омонімів, себто слів, належних до різних мовних систем і наділених симетричною формою та асиметричним змістом. Міжмовні омоніми, як відомо, часто становлять труднощі під час комунікації та перекладу. Комплексно вивчати такі слова почали з 1928 року, коли світ побачила праця М. Кесслера та Ж. Дерокіньї «Фальшиві друзі, або підводні камені англійської лексики. Поради перекладачам». Відтоді з’явилося чимало наукових розвідок і укладено безліч словників на матеріалі двох чи більшої кількості мов, але дослідження в цій лінгвістичній царині не втрачають своєї актуальності, адже зіставлено ще далеко не всі аспекти міжмовної омонімії, а тому її одиниці (пари чи групи міжмовних омонімів) потребуватимуть щораз нових класифікаційних схем, які, безперечно, ґрунтуватимуться на вже відомих принципах. Саме їх і розглянуто в нашій розвідці. Проаналізувавши класифікації міжмовних омонімів, запропоновані в сучасній мовознавчій літературі, ми з’ясували найістотніші ознаки такої лексики, визначили критерії, покладені в основу її класифікаційних схем, і показали, що серед цих критеріїв є як самодостатні (семантичний, формальний, етимологічний, словотвірний, частиномовний), так і доповнювальні (стилістичний і граматичний). Наприклад, за семантичним принципом міжмовні омоніми можна поділити на повні (відношення семантичного виключення) і часткові (відношення семантичного включення або семантичного перетину); за формальним – на фонетико-графічні (власне омоніми), фонетичні (омофони), графічні (омографи) і морфологічні (омоформи); за етимологічним – на гомогенні й гетерогенні; за словотвірним – на омоніми першого ступеня й омоніми другого ступеня; за частиномовним – на іменникові, прикметникові, прислівникові, дієслівні тощо. Будь-яка з цих схем може стати як базовою, так і проміжною для розгалуженішої класифікації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Гульельми, А. В. "ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ЗАКОНА ОМОРИ". Физика Земли, № 5 (2016): 165–66. http://dx.doi.org/10.7868/s0002333716050161.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Kaliszan, J. "Спорные вопросы квалификации омонимии производных слов". [Prace]. Filologia rosyjska, N 29 (1997): 11–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Третьякова, К. В. "Омоніми-ад"єктиви в латинській мові". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 5 (2009): 536–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Е.Н., Ермакова, Юздова Л.П. та Москвитина Т.Н. "ФОРМИРОВАНИЕ ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ СТУДЕНТОВ ВУЗА В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ОМОНИМОВ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 1(161) (19 лютого 2021): 92–110. https://doi.org/10.25588/cspu.2021.161.1.005.

Full text
Abstract:
Введение. В статье представлен корпус лингвистических знаний и умений, необходимых студентам-филологам для понимания и осмысления одной из трудных, но весьма важных проблем современного русского языка — проблемы разграничения функциональных омонимов. Рассматриваются двучленные и многочленные ряды омонимов, в которых одним из членов ряда является наречие. Выбор для анализа именно этой части речи продиктован многоплановостью наречия: с одной стороны, наречие входит в омонимический парадигматический ряд практически со всеми частями речи, с другой стороны, само наречие служит базой для формирования новых омонимов (производных предлогов, союзов, частиц). Представлены языковые факты функционирования омонимов, рассматриваются признаки их разграничения. Цель публикации — рассмотреть конверсию в системе современного русского языка как способ словообразования, представить наречие как часть речи, способную не только вступать в омонимические отношения с другими частями речи, но и быть базой в сфере обогащения лексического состава за счет внутренних резервов языка. Материалы и методы. Основными методами исследования явились анализ научной литературы, описательный и сопоставительный анализы. Материалом для анализа послужили вузовские учебники по современному русскому языку. Результаты. Сформулирована необходимость понимания сущности процессов переходности, результатов транспозиции в системе частей речи; определены возможности наречия как производной — мотивированной и производящей — мотивирующей единицы. Обозначены необходимые признаки разграничения наречия и других частей речи (знаменательных и служебных). Обсуждение. Важным условием формирования лингвистической компетенции является совершенствование методов и приемов, направленных на формирование познавательной деятельности студентов. Использование методов и приемов анализа функционирования омонимов в современном языке и их разграничения, умение транслировать знания в практической деятельности являются целью лингвистической компетенции. Заключение. Наречие — это самая трудная для усвоения обучающимися часть речи. Процесс отграничения наречий от других частей речи крайне сложен, так как наречие вступает в омонимические отношения практически со всеми частями речи либо как производная, то есть мотивированная единица, либо как производящая, то есть мотивирующая. Проблема отграничения наречий от омонимичных слов других частей речи встает перед обучающимися при изучении как наречий, так и почти всех других частей речи. Эту же проблему необходимо решать при разборе слов по составу, при морфологическом и синтаксическом анализах, при выборе слитного или раздельного написания. Ключевые слова: транспозиция; конверсия; производная единица; производящая единица; части речи; знаменательные слова; служебные слова; наречие. Основные положения: Содержание лингвистической компетенции студентами-филологами включает: – знание раздела «Морфология современного русского языка»; – умение определять частеречную принадлежность слова; – знание системы формообразования; – понимание сущности процессов словообразования в сфере частей речи, в частности, процессов транспозиции; – применение принципов разграничения омонимов в тексте.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Кажан, Валентина Ивановна, та Раиса Павловна Калинина. "Парадигматические отношения в терминологии хореографического искусства". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 2 (2011): 63–68. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.734.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Лабащук, Михаил. "Методология и методика интердисциплинарного анализа oнтологии, прагматики и гносеологии лексической единицы". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, № 13 (11 вересня 2016): 45–55. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.13.06.

Full text
Abstract:
Формализация модели знака должна предполагать возможность установления классификационных семантических параметров описываемой единицы через разные степени сочетаемости. Для этого требуется установление набора наиболее релевантных маркеров стиля и дискурса, а также морфологических и деривативных маркеров лексико-грамматической принадлежности знака его типовой синтаксической и семантической функции. Первые должны служить установлению ситуативно-речевых свойств текста, что позволит отфильтровать стилистически и социолектно нерелевантные омонимичные и омонимоидные знаки (полисемы), вторые же – поиску смежно связанных с анализируемым знаком единиц текста, которые помогут отфильтровать стилистически и социолектно однородные омонимы и омонимоиды (полисемы).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Al Shammari, M. J. A. "Inter-Language Homonyms in Russian and Arabic Languages." Prepodavatel XXI vek, no. 1, 2020 (2020): 384–91. http://dx.doi.org/10.31862/2073-9613-2020-1-384-391.

Full text
Abstract:
The article describes lexemes that are considered as interlanguage homonyms (relatively similar in pronunciation and different in spelling and meaning in Russian and Arabic). The types of interlanguage homonyms in Russian and Arabic (complete and incomplete or partial) are also analyzed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Чигарёва, Е. И. "Homonymous Terms in Musical and Philological Studies." Журнал Общества теории музыки, no. 1(29) (March 5, 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.26176/otmroo.2020.29.1.003.

Full text
Abstract:
Статья посвящена сравнению терминологии в музыке и литературе. Несмотря на общность многих терминов, они очень часто имеют различное значение, то есть оказываются терминами-омонимами (Е. Г. Эткинд). Подобные явления могут возникнуть и из-за параллелизма видов искусства, и как результат взаимовлияния двух гуманитарных наук (музыковедение и филология), но также вследствие аналогий, которые используют исследователи, пытаясь сблизить музыку и литературу.Омонимия терминов может проявляться: на уровне строения музыкальной и литературной речи (мотив, фраза, предложение, период и т. д.); на уровне художественных приемов и средств выразительности (консонанс и диссонанс, рифма, метр, ритм, синтаксический параллелизм и т. д.); на уровне видов музыкальной (литературной) речи (поэзия и проза, полифония и т. д.); на уровне жанров (поэма, новелла, элегия, сказка, эскиз, экспромт, афоризмы, мадригал, монолог и т. д.).В статье подробно рассматриваются первые два уровня. Анализ показывает как близость, так и подчас радикальное различие двух видов искусства (и соответственно использующейся учеными терминологии), что связано с их спецификой. The article is devoted to the comparison of terminology in music and literature. Despite the commonality of many terms, they often have different meanings, in other words, they are homonymous terms (E. G. Etkind). Such phenomena may arise because of the parallelism of the arts, and as a result of the interaction of the two humanities (musicology and philology), but also because of the analogies used by researchers trying to bring together music and literature.Homonymy of terms can be manifested at the level of structure of musical and literary speech (motive, phrase, sentence, period, etc.); at the level of artistic techniques and means of expression (consonance and dissonance, rhyme, meter, rhythm, syntactic parallelism, etc.); at the level of types of musical (literary) speech (poetry and prose, polyphony, etc.); at the level of genres (poem, Novella, Elegy, fairy tale, sketch, impromptu, aphorisms, Madrigal, monologue etc.).The article details the first two levels. The analysis shows both the commonality and sometimes radical difference between the two types of art (and, accordingly, the terminology used by researchers), which is associated with their specificity.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Білоконенко, Л. А. "АСОЦІАТИВНО -СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКМЕТНИКІВ-ОМОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Лінгвістичні дослідження, № 60 (2024): 305–15. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2024.60.24.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто прикметниковий омонімічний простір української мови, проаналізовані моделі, що унаочнюють побудову їх асоціативно-се- мантичних полів, схарактеризовані моделі, які відтворюють процеси організації цих полів. За результатами асоціативного експерименту з’ясовано, що основну групу формують реакції, у яких семи омонімів-стимулів у свідомості реципієнтів подані відповідно до структури їх понять у словниках. Також виявлені й менш продуктивні моделі, зокрема такі: семи, представ- лені в структурі слова-стимулу з ядерним значенням, експлікують реакцію з периферійної зони; асоціації, співвідносні з семою іншого омоніма; реакції не на перше значення омоніма; реакції на рівні власного уявлення про сему слова-стимулу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Kaliszan, J. "Типология и общая характеристика омонимии производных слов". [Prace]. Filologia rosyjska, N 29 (1997): 39–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

А. В., Богомолова. "«ПРОСТОТА СЛОЖНОСТИ И СЛОЖНОСТЬ ПРОСТОТЫ»: О ПЕРЕВОДЕ ФИЛОСОФСКОГО ЭССЕ". Вестник Бурятского государственного университета Филология 2 (2025): 3–9. https://doi.org/10.18101/2686-7095-2025-2-3-9.

Full text
Abstract:
Рассматриваются особенности перевода художественно-философского дискурса на примере анализа собственного перевода фрагментов произведения Жана д’Ормессона «Presque rien sur presque tout». Установлено, что особую сложность вызывает передача индивидуальной картины мира автора, проявляющаяся в стремлении последнего рассказать просто о сложном. Постулируется, что свободная форма изложения в философском эссе способствует яркому проявлению Я-дискурса, что вызывает проблемы при переводе. Исследование рассматривает сложности передачи авторской игры слов, основанной на использовании грамматического омонима tout и многозначного слова fin, меняющего значение в зависимости от рода и особых случаев употребления обыденной лексики, в частности, доказывается важность дифференциации глаголов être и exister при переводе на русский язык. Используется метод собственно перевода, метод сопоставительного и контекстуального анализа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Мейликулова, Феруза Баходировна. "ЗНАЧЕНИЕ РУССКОГО ЯЗЫКА В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ." JOURNAL OF UNIVERSAL SCIENCE RESEARCH 1, № 9 (2023): 235–37. https://doi.org/10.5281/zenodo.8356388.

Full text
Abstract:
В данной статье при изучении специфических особенностей фразеологических единиц в русском и узбекском языках проводится их сравнительно-типологический анализ. Также рассматривается явление полисемии и омонимии во фразеологизмах в русском и узбекском языках.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Крючков, Г. Г. "Совмещение формальных признаков омонимов французского и русского языков". Теорія і практика перекладу, Вип. 17, (за 1990 рік) (1991): 151–58.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography